ЩЕ ПРО «КУБЕЛАС»kubelo

У статті «Про кілька запозичень у литовській мові», запропонувавши нову етимологію литовського слова kūbilas, С. Каралюнас засумнівався в автентичності його варіанта kūbelas, записаного в Лауксуві. Факти свідчать, що цей сумнів безпідставний.

Уже давно відомо, що деякі жемайтські говірки поряд із суфіксом -ilas в окремих словах мають суфікс -elas. Говорячи про суфікс -elas, серед інших діалектних прикладів П. Скарджюс наводить із жемайтських говірок слово krėtelas «решето для просіювання»². У «Словнику литовської мови» знаходимо: erželas II¹ 835, II² 1151 (із творів С. Даукантаса), krėtelas VI 522 (із Шилале, Тиркшляй, творів С. Даукантаса). В. Грінавецкіс зафіксував у жемайтських говірках такі слова із суфіксом -elas: brėzgėls ~ brizgelas, ėržėls ~ eržėlas, sprāgėls ~ sprāgelas³, а також, крім них, krėtelas, Siāutelai (село в Шилальському районі).⁴

Матеріали Атласу литовської мови⁵ свідчать, що форма sprāgelas досить широко вживається в жемайтських говірках (Будвічяй, Ейгірджяй, Гаргждай, Кервяй, Куршенай (с. Рекчю), Лецкава, Міцкішке, Падвареляй, Паюріс, Пежайчяй, Пєвенай, Пікеляй, Плікіяй, Прекуле, Рамучяй, Рієтавас, Скабучяй, Шяудува, Шилале, Швекшна, Тиркшляй, Тришкяй, Вайнютас). Іноді паралельно вживаються обидві форми — sprāgilas і sprāgelas (Ейджіотай, Кауна тава, Пуоке, Шлапгіре, Жідікай).

Автори цієї короткої статті записали такі слова із суфіксом -elas: diobels (Ужвентіс), ėržėls, krētē·ls (Павандене, Вєкшняй), diobā·ls ~ dėbelas, ėržėls, krātā·ls ~ krėt elas (Швекшна).

У деяких говірках, де є власні слова із суфіксом -elas, до них приєдналися й запозичення āsilas, kātilas, kūbilas⁶, які вимовляються так: ēsēls ~ ėselas, kūbelas⁷, ē·sē·ls (Павандене), kā·tē·ls, kōbē·ls (Павандене, Вєкшняй), kōbē·ls (Вайнютас), kūbels (Куршенай, с. Рекчю), kā·tā·ls⁸ ~ kātelas, kōbā·ls ~ kūbelas (Швекшна). Форму kūbilą з e пише також С. Даукантас: «...виготовляли колеса на токарному верстаті, вози, санки, ковзани або лижі, кубелуси та інше начиння...»⁹ «Рівні частки самі розподіляли між собою хатнє начиння, а саме: кубелуси, діжки, верпели...»¹⁰

Усе це свідчить, що kūbelas (з e) — не випадкове явище. Це підтверджують швекшнинські kā·tā·ls, kōbā·ls, де a в цьому випадку могло виникнути лише з e, а особливо форма kūbelus (род. мн.), записана в Плашках.¹¹

B. Vanagienė, V. Vitkauskas

¹ Див. Iš lietuvių leksikologijos ir leksikografijos (Lietuvių kalbotyros klausimai, 12), Vilnius, 1970, p. 181—183. Автор статті пише: «Варіант цього слова kūbelas, відомий із Лауксуви, LKŽ VI 748 (якщо e тут не позначає i, що вимовляється широко в жемайтському діалекті)».

² P. Skardžius, Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius, 1941, p. 175.

³ Vl. Grinaveckis, Фонетичні особливості північно-західних дунінінкських говірок та їхній розвиток. — Наукові праці Вільнюського державного педагогічного інституту, 11, Вільнюс, 1960, с. 44.

⁴ V. Grinaveckis, Шальтеняй, а не Шальтіняй. — Культура мови, 16, Вільнюс, 1969, с. 62.

⁵ Використано рукописну карту, підготовлену для Атласу литовської мови.

⁶ Хоча запропонована С. Каралюнасом етимологія цього слова дуже цікава, усе ж важко відмовитися від традиційного пов’язування зі слов’янським (запозиченим із германських мов) kъblъ (див. E. Fraenkel, Litauisches etymologisches Wörterbuch, Göttingen, 1962, p. 304.)

⁷ Див. зазначені статті В. Грінавецкіса.

⁸ Із подібної вимови, мабуть, виникло слово katalas (із словника А. Юшки), LKŽ, 5, с. 404.

⁹ Budą Senowęs-Lētuwių Kalnienų ir Žamajtių iszraszę Pagal Senowęs Rasztų Jokub's Laukys, Petropilie, 1845, p. 21.

¹⁰ Там само, с. 71.

¹¹ Lietuvių kalbos tarmės (Chrestomatija), Vilnius, 1970, p. 170.

222