Sudurtiniai vertiniai būdvardžiai lietuvių politechnikos terminijoje

A. Kaulakienė

Go to original

Preparing document pages…

LIETUVIŲ KALBOS SPECIALIOJI LEKSIKA

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXII (1983)

А. Каулакєне

СКЛАДНІ КАЛЬКОВАНІ ПРИКМЕТНИКИ В ЛИТОВСЬКІЙ ПОЛІТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

1. Вступні зауваження

1.1. Термінологія кожної галузі науки має номінативно-дефініційну основу, яку утворюють такі частини мови: іменник, прикметник, прислівник, дієслово¹. Однак уживання згаданих частин мови як термінів неоднакове. Іменник, безперечно, є основним засобом вираження термінологізованих понять. Щодо прикметника як члена термінологічної системи існують різні думки. Часто вважають, що прикметник виконує термінологічну функцію лише тоді, коли є компонентом складеного терміна. Такий прикметник разом із означуваним компонентом (іменником) потрапляє до словників і вживається як термін. Однак не кожен прикметник, що є компонентом складеного терміна, можна вважати терміном. Тому цілком обґрунтовано О. Ахманова стверджує, що термінами не можна вважати такі прикметники, семантична структура яких повністю збігається із семантичною структурою головного слова². В. Даниленко доповнює поняття прикметника-терміна. На її думку, прикметник у словосполученні слід вважати терміном лише тоді, коли обидва компоненти складеного терміна вільно сполучаються, наприклад: віртуальна (частинка) і частинка (віртуальна, елементарна) тощо. Коли спеціальне поняття називає словосполучення, якому властиві сталість, образність, цілісність, тоді окремий його компонент — прикметник — не вважається терміном, наприклад: білі вірші³. Отже, не можна стверджувати, що прикметниковий компонент складеного терміна в усіх випадках слід вважати терміном. З іншого боку, складені терміни, утворені з прикметника й іменника, вживаються не лише у словниках термінів певної галузі науки, а й у науковій літературі, де трапляються також окремі прикметники, що виконують термінологічну функцію. Тому в науковій літературі (у різних підстилях наукового стилю) термінологію не можна ізолювати від контексту. Лише в ньому, за словами В. Даниленко, виникають нові терміни, їм надається мотивація та право функціонувати⁴. Отже, прикметник може вживатися і як номінативна одиниця термінології, і як елемент терміна. Елементами термінів виступають питомі (вторинна || зворотна || поздовжня хвиля; відкрита || самочинна || складна дуга), запозичені (центральне || електростатичне || квазістаціонарне || магнітне поле; аморфна || хімічна || дисперсна || інтегральна структура) та кальковані (хвилевідний трансформатор) прикметники.

¹ Даниленко В. П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-«терминов». — В кн.: Исследования по русской терминологии. М., 1971, с. 9.

² Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов. — М., 1966, с. 12.

³ Див. Даниленко В. П. Зазнач. праця, с. 46.

⁴ Даниленко В. П. Терминологизация разных частей речи (термины-глаголы). — В кн.: Проблемы языка науки и техники. М., 1970, с. 41.

Sudurtiniai vertiniai būdvardžiai

Складних литовських однослівних

Словник

усього складних литовських однослівних термінів (прикметників)

власне литовських термінів (що не мають відповідників в інших мовах)

кількість

FTŽ

262

160

PolŽ

458

307

STŽ

253

148

58,3

FTŽ, PolŽ, STŽ

973

615

Особливо багато калькованих прикметників з’являється останніми роками. Це цілком природно, адже стрімкий розвиток науки й техніки, економіки та наукової інформації створює безліч нових понять або реалій, які потрібно назвати. Ці поняття або реалії називають префіксальними (paskiltė [операція]), суфіксальними (ribotuvinė лампа), префіксально-суфіксальними (prieššrovinė [сушарка]) та складними калькованими прикметниками (daugiagretis [двигун]).

У литовській політехнічній термінології складні кальковані прикметники дуже часто виступають елементами термінів. Очевидно, їхня численність зумовлена такими причинами. По-перше, для вираження нових, іноді надзвичайно складних понять одним із найвідповідніших способів є словоскладання. По-друге, словоскладання часто є найпродуктивнішим способом словотворення і в тій мові, з якої перекладають кальки (тобто в мові-джерелі). Наприклад, джерелом складних калькованих прикметників найчастіше є російська мова, у якій словоскладання є одним із найпродуктивніших способів словотворення. Однак у цьому випадку джерело можна розуміти трьома способами. По-перше, під час творення кальок російську мову нерідко слід вважати лише мовою-посередницею, оскільки іноді російське джерело саме є калькою, наприклад: рос. полупроводниковый ← англ. semiconductor || фр. semiconducteur тощо. По-друге, російське джерело досить часто має відповідники аналогічної структури й семантики в інших мовах, наприклад: pusbangis [випромінювач] ← рос. полуволновой || англ. half-wave || нім. Halbwellenstrahler, aukštadažnis [діод] ← рос. высокочастотный || англ. high frequency || нім. Hochfrequenzdiode тощо. По-третє, російське джерело взагалі не має відповідників аналогічної структури й семантики в інших мовах, наприклад: garusrovis [апарат] ← рос. пароструйный; smėliasrovis [апарат] ← рос. пескоструйный тощо. У політехнічній термінології майже немає прямих калькованих прикметників, перекладених з англійської, французької та латинської мов.

1.2. Мета цієї статті — розглянути складні кальковані прикметники, уживані в литовській політехнічній термінології, їхній зв’язок із джерелом і визначити

lietuvių politechnikos terminų žodynuose

Таблиця 1

кількість термінів і види кальок

напівкальки (що мають відповідники в інших мовах)

кальки з російської мови (що не мають відповідників в інших мовах)

кальки з російської мови (що мають відповідники в інших мовах)

кількість

29,5

1,5

101

4,4

6,6

1,2

7,5

261

2,8

7,2

найпоширеніші робочі моделі цих кальок, указати тенденції правильного й сумнівного вживання таких кальок.

Досліджувані складні кальковані прикметники взято зі словників литовських політехнічних термінів, термінів обчислювальної техніки та фізики⁵.

У статті розглядаються лише ті складні прикметники, обидві частини яких є литовськими. Не розглядаються складні прикметники, у яких перша частина міжнародна, а друга — литовська, наприклад: magnetovaržinis [помножувач], пор. англ. magnetoresistor [multiplier], radiodažnuminis, пор. рос. радиочастотный || англ. radiofrequency, або ті, у яких перша частина литовська, а друга — міжнародна, наприклад: aukštatemperatūris, -ė, пор. рос. высокотемпературный || англ. high temperature; daugiaperiodis, -ė, пор. рос. многопериодический || англ. multi-periodic тощо. Такі складні прикметники не вважаються складними кальками, оскільки одна їхня частина перекладається, а друга запозичується. Їх відносять до групи напівкальок, тому в цій статті їх не аналізують. Зазвичай у складних калькованих прикметниках перекладаються обидві частини. Отже, форма таких прикметників є власною, лише мотивацію перенесено з джерела. Тому за походженням складні кальковані прикметники належать до групи робочих кальок, яка є найбільшою і в термінології, і в лексикології загалом⁶. Наприклад, робочі кальки в згаданих словниках становлять близько 70% усіх наведених кальок. Більшу частину цього відсотка становлять складні кальки (іменники та прикметники). Їхній розподіл такий: складні кальки-іменники — 22%, складні кальки-прикметники — 18,2%. Частка останніх у згаданих словни-

⁵ Див. список скорочень.

⁶ Флекенштейн К. Кальки за німецькою моделлю в сучасній російській літературній мові: Автореф. канд. дис. — М., 1963, с. 21; Матвєєв А. Я. Латинські лексичні кальки в німецькій мові: Автореф. канд. дис. — Львів, 1966, с. 16—17; Сорокін Ю. С. Розвиток словникового складу російської літературної мови, 30—90-ті роки XIX століття. — М.—Л., — 1965, с. 167.

dynuose nėra vienodas. „Rusų–lietuvių kalbų politechniniame žodyne“ (V., 1959) sudurtinių vertinių būdvardžių vartojama 17%, „Rusų–lietuvių–anglų kalbų skaičiavimo technikos terminų žodyne“ (V., 1971) šių vertinių esama 17,2%, „Fizikos terminų žodyne“ (V., 1979) apie 20% visų darbybinių vertinių. Sudurtinių vertinių būdvardžių skaičius lietuviškuose politechnikos ir fizikos terminų žodynuose matyti 1 lentelėje.

2. Аналіз складених прикметників-кальок

2.1. Складені прикметники утворені з двох синтаксично й семантично пов’язаних між собою слів. Зазвичай вони мають формальні граматичні елементи одного слова та лексичне значення, яке чітко залежить від обох компонентів. Тому структура й семантика таких прикметників значною мірою залежать від того, до яких частин мови належать компоненти складених прикметників. Отже, найзручніше класифікувати складені прикметники-кальки за частинами мови, з яких утворені їхні компоненти, і за співвідношенням цих компонентів із компонентами вихідного слова. У литовській політехнічній термінології складені прикметники-кальки за способом творення є чистокореневими, тобто їхні основи збігаються з коренями. Зазвичай такі кальки утворюються з двох коренів і закінчення.

Складені прикметники-кальки за співвідношенням із вихідним словом можуть бути адекватними або неадекватними. Адекватність або неадекватність цих кальок визначають не лише частини мови, а й відмінності у словотвірній структурі кальки та вихідного слова. Наприклад, частини мови, з яких утворено складені прикметники-кальки, здебільшого збігаються з частинами мови, що входять до складу вихідного слова, однак знак рівності між їхніми словотвірними структурами ставити не можна, оскільки вони неоднакові. За схемою складних слів Л. Вялкіної⁹ словотвірні структури кальки та вихідного слова мали б такий вигляд: словотвірна структура кальки [R₁ + R₂] + n ≠ словотвірній структурі вихідного слова [R₁ + (R₂ + S)] + n₁, де R₁ і R₂ — кореневі морфеми, S — суфікс, n — закінчення складеної кальки, n₁ — закінчення складеного вихідного слова. У політехнічній термінології є два типи складених прикметників-кальок: кальки з іменною другою частиною та кальки з дієслівною другою частиною.

2.2. У кальках з іменною другою частиною другою частиною найчастіше є іменник. У політехнічній термінології вживається лише кілька кальок, у яких другою частиною є прикметник, наприклад: orasausis, -ė PolŽ 51, пор. рос. воздухосухой || англ. air-dried; oradrėgnis, -ė PolŽ 200, пор. рос. мокровоздушный тощо, тому окремо їх не розглядаємо.

⁷ Lietuvių kalbos gramatika. – V., 1965, t. 1, p. 591.

⁸ Докладніше про адекватні й неадекватні кальки див.: Kaulakienė A. Sudurtiniai vertiniai lietuvių politechnikos terminijoje. – Lietuvos TSR Mokslų Akademijos darbai. A serija, 1981. T. 1(74), p. 73–82.

⁹ Вялкина Л. В. Сложные слова в древнерусском языке в их отношении к языку греческого оригинала. – В кн.: Исследования по исторической лексикологии древнерусского языка. М., 1964, с. 96.

Першою частиною складених прикметників-кальок з іменною другою частиною, уживаних у політехнічній термінології, буває прикметник, іменник, числівник, прислівник або займенник. Отже, словотвірні структури складених кальок з іменною другою частиною такі: прикметник + іменник (B + D), іменник + іменник (D + D), числівник + іменник (S + D), прислівник + іменник (P + D) та займенник + іменник (Į + D). У політехнічній термінології найчастіше вживаються кальки зі словотвірними структурами (B + D), (P + D) і (S + D). Дещо рідше вживаються складені прикметники-кальки зі словотвірними структурами (D + D) та (Į + D).

Загалом складені прикметники зі словотвірною структурою (B + D) досить продуктивні в литовській мові. Зазвичай вони мають так зване посесивне значення, указують на відмітну ознаку позначуваного предмета, повідомляють, чим цей предмет особливий. Окрім цього значення, складені прикметники з такою словотвірною структурою мають й інші значення¹⁰. Однак прикметники-кальки з такою словотвірною структурою відрізняються від аналогічних складених прикметників. По-перше, складені кальки не такі продуктивні. По-друге, перша (прикметникова) частина кальок зі словотвірною структурою (B + D) доповнює поняття предмета, виражене другою частиною, утворюючи з ним єдину семантичну цілісність, яка вказує на форму, обрис позначуваного предмета або особливість його функціонування.

На форму й обрис позначуваного предмета вказують такі складені прикметники-кальки, наприклад: ilgabangis [kraštas] FTŽ 150, пор. рос. длинноволновый || англ. long-wavelength || нім. langwellige; trumpabangis [kraštas] FTŽ 150, пор. рос. коротковолновый || англ. short-wavelength || нім. kurzwellige; ilgaliaepsnis [anglys] PolŽ 450, пор. рос. длиннопламенный; trumpaliepsnis [kuras] PolŽ 432, пор. рос. короткопламенный; ilgaičiurkšlis [lietin tuvas] PolŽ 93, пор. рос. дальноструйный; tiesiasrovis PolŽ 335, пор. рос. прямоточный тощо.

Кальки greitaeigis PolŽ 34; STŽ 216, пор. рос. быстроходный || англ. high-speed; lėtaeigis PolŽ 428, пор. рос. тихоходный || англ. low-speed тощо вказують на особливість функціонування позначуваного предмета. Таке саме значення мають прикметники kreivaeigis PolŽ 166, tiesiaeigis PolŽ 335, tuščiaeigis PolŽ 477 тощо. Однак вони семантично не є точними й адекватними аналогічним складеним прикметникам російської та інших мов, пор. kreivaeigis, рос. криволинейный || нім. krummlinig; tiesiaeigis, рос. прямолинейный || нім. geradlinig; tuščiaeigis, рос. холостой тощо. Тому такі складені прикметники не можна відносити до підгрупи словотвірно неадекватних і семантично неточних кальок, якої взагалі не існує. Ці прикметники радше слід вважати новотворами, утвореними за словотвірною моделлю x-eigis, оскільки в сучасній термінології дедалі частіше вживаються аналогічні складені прикметники, де компонентом x є не лише прикметник, а й інші частини мови, наприклад: apskritaeigis, пор. рос. круговращательный, круговой; tyliaeigis, рос. бесшумный; aukštyneigis, пор. рос. восходящий; žemynėgis, пор. рос. нисходящий тощо. Деякі з цих новотворів мають синоніми, які за словотвором і семантикою тотожні аналогічним складеним прикметникам російської мови, наприклад: tiesiaeigis і tiesialinijinis PolŽ 335, пор.

¹⁰ Žr. Lietuvių kalbos gramatika, t. 1, p. 597.

рос. прямолинейный || нім. geradlinig; kreivaegis і kreivalinijinis PolŽ 290, пор. рос. криволинейный || нім. krummlinig тощо. Такі синоніми-неологізми, очевидно, доцільно віднести до групи напівкальок, оскільки перший компонент у них литовський, а другий запозичений, пор. linijinis [<лат. linea «лінія»].

Складні прикметники-кальки із зазначеними обома значеннями часто мають логічні протиставлення, пор. ilgalaepis, -ė і trumpalaepis, -ė; ilgabangis, -ė і trumpabangis, -ė; greitaeigis, -ė і lėtaeigis, -ė тощо. З погляду семантики ці неадекватні складні прикметники-кальки є точними, оскільки їхня семантика тотожна семантиці відповідників у мовах-джерелах. Отже, ці кальки належать до підгрупи складних кальок, неадекватних за словотвірною будовою, але точних семантично.

Друга за кількістю словотворча структура складних калькованих прикметників, уживаних у політехнічній термінології (П + І.). Першим (прислівниковим) компонентом таких кальок найчастіше виступають прислівники багато, пор. рос. много, і усюди, пор. рос. везде. У політехнічній термінології поширеніші кальки, першим компонентом яких є прислівник daug. Складні кальковані прикметники, утворені від прислівника daug і іменника, мають присвійне значення — указують на характерну ознаку позначуваного предмета, повідомляють, що саме особливого має цей предмет, наприклад: багатохвильовий, -а PolŽ 198, пор. рос. многоволновый; багатоверстатний [робота] PolŽ 338, пор. рос. многостаночный тощо. За способом творення ці складні прикметники не відповідають джерелу, оскільки калька безсуфіксна, а джерельне слово суфіксальне. Тому словотворча структура кальки [R₁ + R₂] + n ≠ словотворчій структурі джерельного слова [R₁ + (R₂ + S)] + n₁. Іноді, наслідуючи джерело, намагаються утворювати кальки і цієї словотворчої структури за допомогою суфікса -inis, наприклад багатопроменевий [антена] (= багатопроменевий), пор. рос. многолучевая [антенна]; багаточастинковий [сили] (= багаточастинковий), пор. рос. многочастичные тощо. Така тенденція словотворення неприйнятна, оскільки суперечить правилу творення аналогічних складних прикметників у литовській мові¹¹. У політехнічній термінології трапляються лише поодинокі кальки словотворчої структури (П + І.), першим компонентом яких є прислівник усюди-, наприклад: позашляховик [шасі] PolŽ 492, пор. рос. вездеходный та ін. Ця калька субстантивується, тобто має тенденцію переходити до категорії складних іменників. Очевидно, цю тенденцію згаданої кальки зумовлює один зі ступенів субстантивації¹², коли складний прикметник уживається паралельно і як прикметник, і як іменник, пор.: позашляховий автомобіль і позашляховик (рос. вездеход).

Отже, згадані складні прикметники-кальки неадекватні відповідникам у мові-джерелі за словотвором, але точні семантично, оскільки значення кальки та відповідника тотожні. Тому кальки як словотвірної структури (П + І.), так і словотвірної структури (Ч + І.) належать до підгрупи складних кальок, неадекватних за словотвором, але точних семантично.

Неадекватними за словотвором, але точними семантично є також складні прикметники-кальки іншої словотвірної структури (Ч + І.). Першим компонентом цих кальок виступають кількісні числівники: vienas, du, trys, які вказують на кількість вираженого предмета. Другий компонент (іменниковий) називає характерну частину позначуваного предмета або сам предмет, наприклад: dvieigis PolŽ 84, пор. рос. двухходовой || англ. two-

¹¹ Kniūkšta P. Priesagos -inis būdvardžiai. — V., 1976, p. 46.

¹² Drotvinas V. Lietuvių literatūrinės kalbos sudurtinių būdvardžių struktūriniai-semantiniai tipai (Remiantis XVI—XVIII a. raštų medžiaga). — Kalbotyra, 1963, t. 6, p. 76.

pass; dvigireitis [variklis] PolŽ 81, пор. рос. двухскоростный; vienalelė [banginė funkcija] FTŽ 90, пор. рос. одночастичная || англ. one particle; vienadažnis PolŽ 240, пор. рос. одночастотный || англ. one-frequency; vienaegis [šilumokaitis] PolŽ 424, пор. рос. одноходовой; trieigis PolŽ 440, пор. рос. трехходовой тощо.

У політехнічній термінології трапляються лише поодинокі складні прикметники-кальки словотвірної структури (І + І). Найчастіше кальками словотвірної структури (І + І) позначається особливість дії позначуваного предмета, наприклад: garasrovis [апарат] PolŽ 264 «діє струменем пари», пор. рос. пароструйный; smėliasrovis [апарат] PolŽ 15 «діє струменем піску», пор. рос. пескоструйный тощо. Кальки цієї словотвірної структури точні семантично, але неадекватні відповідникам у мові-джерелі за словотвором. Їхня неадекватність зумовлена не частинами мови, а відмінністю словотвірної структури. Отже, згідно з наведеною раніше формулою, словотвірна структура кальки (R₁ + R₂) + n ≠ словотвірній структурі відповідника [R₁ + (R₂ + S)] + n₁.

Так само непродуктивними є неадекватні складні прикметники-кальки словотвірної структури (З + І). Перший компонент цих кальок виражає особливість дії об’єкта, названого іменниковим компонентом. Словотвірну структуру таких прикметників утворює зворотний займенник savęs: savo + іменник, тоді як словотвірна структура відповідника складається з означального займенника + іменника + суфікса. Отже, словотвірна структура кальки (R₁ + R₂) + n ≠ словотвірній структурі відповідника [R₁ + (R₂ + S)] + n₁, наприклад: savaeigĭs [укладач] PolŽ 452, пор. рос. самоходный. На цю кальку також впливає процес субстантивації, і вона має тенденцію переходити до категорії складних іменників, пор. savaeigis, рос. самоход.

2.3. Перший компонент складних кальок із дієслівним другим компонентом, що вживаються в політехнічній термінології, є іменниковим або займенниковим. Отже, робочі структури складних кальок із дієслівним другим компонентом такі: іменник + дієслово (D + V) та займенник + дієслово (Į + V).

У політехнічній термінології найбільше вживається прикметників-кальок робочої структури (Į + V). Першим компонентом кальок цієї структури позначається об’єкт дії, вираженої дієслівним компонентом. Робочу структуру всіх таких кальок, уживаних у політехнічній термінології, утворює зворотний займенник savęs: savi + дієслово, тоді як робоча структура їхніх джерел складається з означального займенника + дієприкметника теперішнього часу. Отже, такі кальки не є адекватними джерелу.

Тому кальки робочої структури (Į + V) відповідають джерелам робочої структури (Į + Dal), наприклад: savigrūdis [сталь] PolŽ 402, пор. рос. самозакаливающаяся [сталь] || англ. self-hardening; savirašis FTŽ 107, PolŽ 368, STŽ 29, пор. рос. самопишущий; savivartis PolŽ 368, пор. рос. саморазгружающийся; savitepis [підшипник] PolŽ 298, пор. рос. самосмазывающийся; savistabdis [черв’як] PolŽ 487, пор. рос. самотормозящий; savavald(is) [переміщення] STŽ 186, пор. рос. самоуправляющийся тощо. З погляду семантики ці кальки точні, оскільки їхні значення тотожні значенням джерел. Ці кальки мають певні особливості. По-перше, деякі з названих кальок схильні до субстантивації, наприклад: savirašis, savivartis тощо. З іншого боку, продуктивність цих кальок свідчить про те, що в словотворенні складних прикметників литовської мови починає утверджуватися нова словотвірна модель (зворотний займенник savęs: savi + дієслово), яка є досить зручною в термінології. Однак деякі кальки згаданої словотвірної структури сумнівні, наприклад:

з savavald(is) [переміщення] STŽ 186, пор. рос. самоуправляющийся тощо. З міркувань аналогії та системності слід уживати прикметник savivaldis, пор. економічні терміни — складні іменники savivalda, savivaldybė тощо.

Складних прикметників-кальок із робочою структурою (D + V) у політехнічній термінології вживається дуже мало, лише одиничні приклади, наприклад: dujošvytė [лампа] FTŽ 163, PolŽ 172, пор. рос. газосветный тощо. Ця калька схильна до субстантивації. Замість складеного терміна dujošvytė lempa часто вживається лише складна калька dujošvytė. Складні прикметники-кальки цієї робочої структури не є адекватними джерелам. Їхню неадекватність зумовлюють відмінності між частинами мови, з яких утворено кальку та джерело, а також сама робоча структура.

3. Висновки

3.1. На підставі словників литовських політехнічних і фізичних термінів встановлено, що складних прикметників-кальок уживається на третину менше, ніж складних іменників-кальок. Однак співвідношення цих кальок до складних політехнічних термінів загалом або до компонентів термінів (прикметників) невелике. У термінологічних словниках складні литовські прикметники становлять близько 1,66% усіх наведених термінів, а серед них складні кальки — 10% усіх складних литовських однослівних термінів (прикметників).

3.2. Найбільше кальок перекладено з російської мови. Однак російське джерело досить часто має відповідники аналогічної структури й семантики і в інших мовах, наприклад: aukštadažnis ← рос. высокочастотный || англ. high-frequency. Таких кальок у політехнічній термінології найбільше (близько 7,2%). Складні прикметники-кальки, скопійовані з російського джерела, яке не має відповідників аналогічної структури й семантики (наприклад: garasrovis ← рос. пароструйный тощо), становлять у політехнічній термінології 2,8% усіх складних литовських однослівних термінів (прикметників). У згаданих словниках майже не вживаються складні прикметники-кальки, скопійовані з німецької, англійської та французької мов.

3.3. Найпродуктивніші робочі структури складних прикметників-кальок такі: прикметник + іменник (B + D), прислівник + іменник (P + D), числівник + іменник (S + D), займенник + дієслово (Į + V). Частини мови цих кальок тотожні частинам мови джерельної мови, однак ставити між одними й іншими знак рівності не можна, оскільки їхні робочі структури різні. Слова, що виступають компонентами кальки, мають чисті корені, тобто їхні основи збігаються з коренями, тоді як компоненти джерела мають нечисті корені — складаються з коренів і суфікса, наприклад: ilgabangis, пор. рос. длинноволновый || англ. long-wavelength || нім. langwellige; daugiažtakis, пор. рос. многостаночный; dviejgis, пор. рос. двухходовой || англ. two-pass тощо. Кальки робочої структури (Į + V) відрізняються від джерела не лише різною робочою структурою, а й самими частинами мови, наприклад: saviraišis, пор. рос. самопишущий. Отже, робоча структура кальки (Į + V) відповідає робочій структурі джерела (Į + Dal).

Отже, згадані кальки належать до підгрупи словотвірно неадекватних, але семантично точних робочих кальок.

Скорочення

FTŽ – Fizikos terminų žodynas. – V., 1979.

PolŽ – Rusų–lietuvių kalbų politechninis žodynas. – V., 1959.

STŽ – Rusų–lietuvių–anglų kalbų skaičiavimo technikos terminų žodynas. – V., 1971.

Складні словотвірні кальки (прикметники) у литовській політехнічній термінології

Резюме

На основі литовських політехнічних і фізичних словників розглянуто співвідношення складних словотвірних кальок (прикметників) із відповідними джерелами (об’єктами калькування). Встановлено, що в литовській політехнічній і фізичній термінології переважають складні словотвірні кальки (прикметники), моделі яких існують як у російській, так і в інших мовах. Такі кальки в цій термінології становлять 7,2% складних литовських політехнічних і фізичних термінів (прикметників). До другої групи включено терміни, безпосередньо кальковані з російського джерела. Такі кальки становлять 2,8% складних литовських політехнічних і фізичних термінів (прикметників). Складні прикметники, безпосередньо кальковані з німецького, англійського та інших джерел, майже не трапляються.

Встановлено, що наведені у статті складні словотвірні кальки (прикметники), які належать до литовської політехнічної та фізичної термінології, мають словотвірні структури, для яких характерні такі типи співвідношень зі структурами джерела: прикметник + іменник (кальки) відповідає структурі джерела прикметник + іменник + суфікс; прислівник + іменник (кальки) відповідає структурі джерела прислівник + іменник + суфікс; числівник + іменник (кальки) відповідає структурі джерела числівник + іменник + суфікс; займенник + дієслово (кальки) відповідає структурі джерела займенник + дієприкметник. Оскільки словотвірні структури кальок та їхніх джерел (об’єктів калькування) не є адекватними, такі кальки включено до групи словотвірних кальок, структурно неадекватних, але семантично точних. Неадекватність у більшості випадків зумовлена наявністю суфікса в слові, що калькується.