KALBŲ KONTAKTAI LIETUVOS TSR

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXIII (1983)

Віда Сімонайтіте

ДЕЯКІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЛЕКСИКИ ЛИТОВСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ В РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД

1. Соціальні чинники розвитку лексики литовської літературної мови в радянський період

Мова виникла як історична необхідність із нагальної потреби людей у спілкуванні й розвивалася разом із розвитком суспільства. Основоположники марксизму-ленінізму розглядали її як суспільне явище у двох діалектично взаємопов’язаних аспектах — як «безпосередню дійсність думки» (Маркс К., Енгельс Ф. Соч., т. 3, с. 448) і як «найважливіший засіб людського спілкування» (Ленин В. И. ПСС, т. 25, с. 258). Будучи засобом спілкування й вираження думок, мова пов’язана з іншими суспільними явищами та відіграє активну роль у житті суспільства¹.

Невіддільна від суспільства, вона відображає кожну соціальну зміну. Як зазначає Ю. Д. Дешерієв (1977, с. 8), «мова — своєрідний барометр суспільного розвитку. У сучасній мові, як у дзеркалі, відображається суспільне життя її носіїв». Що складнішою є суспільна формація, то складнішими є суспільні функції мови. Темпи розвитку її лексики прискорюються в періоди революційних перетворень суспільства, переходу від однієї суспільної формації до іншої, якісних змін у науково-технічному розвитку. Прогрес суспільства часто дає поштовх розвитку лексики.

Однак Ф. Енгельс, широко висвітлюючи соціальне походження мови та її залежність від суспільства, застерігав, що не слід спрощувати питання про взаємозв’язок мовних і соціальних явищ, що не можна пояснювати всі мовні явища як результат економічних процесів (Маркс К., Энгельс Ф. Соч., т. 37, с. 395). Кожна мова — це певне ціле зі своїми структурними особливостями й внутрішніми закономірностями розвитку, зі своїми взаємовідношеннями між звуковими комплексами, морфологічними елементами, синтаксичними структурними одиницями. Неправомірно механічно переносити на мову процеси, тенденції та закономірності, характерні для інших суспільних явищ.

¹ Про марксистсько-ленінське розуміння мови див.: Дешериев Ю. Д., 1977, с. 10–14; Жирмунский В. М., 1969, с. 5–25; Хартунг В., 1979, с. 27–47; Große R., Neubert A., 1974, S. 9–24; Neubert A., 1974, S. 25–46; Schmidt W., 1972, S. 9–35 та ін.

124

Більшість мовних фактів може змінюватися й за внутрішніми законами розвитку мови, незалежно від волі людей. Напр., від зовнішніх соціальних умов не залежить поступове, що триває століттями, зникнення флексій іменників в індоєвропейських мовах. Внутрішні закони розвитку мови пояснюються основним законом діалектики — законом єдності й боротьби протилежностей.

Поняття «розвиток мови» розкривається у двох аспектах: так званому «внутрішньоструктурному» та соціологічному, функціональному. У першому випадку зазвичай ідеться про зміни, які в різні історичні епохи спостерігаються в граматичній будові й лексиці. У соціологічному аспекті розглядаються функціональний розвиток мови та процеси в мовному ладі, зумовлені соціальними чинниками (пор. Исаев М. И., 1968, с. 81—82).

Отже, мова розвивається за власними внутрішніми законами, тобто відповідно до можливостей свого розвитку в певному напрямі, однак реалізація цих законів визначається соціальними чинниками, умовами функціонування мови.

Социальные факторы, по мнению Ю. Д. Дешериева (1968, с. 56), обусловливают функционирование и развитие языка двумя путями: 1) путем стихийного (или самопроизвольного) воздействия социальных факторов на языковую действительность и 2) путем сознательного регулирования обществом процессов языкового развития. Не на всех уровнях языка одинаково отражается его связь с социальными процессами, с развитием общества. Медленнее всего изменяется грамматический строй, а самым подвижным элементом является лексика, так как в ней наиболее выпукло и непосредственно отражаются сдвиги, происходящие в жизни общества. С эволюцией жизни общества, производительных сил и производственных отношений, культуры, науки, искусства меняется и лексика. В каждую эпоху активизируется та часть лексики, которая связана с самыми актуальными явлениями жизни. Для новых реалий необходимы и новые названия. Обычно трудно провести резкую грань между историей реалии и историей слова. Часто история слова помогает проникнуть в историю общественных понятий определенной эпохи (см. Кон И. С., 1970, с. 86—89).

Із відновленням Радянської влади в Литві 1940 року для литовського народу розпочався новий етап суспільного розвитку. Встановлення народної, справді демократичної влади, націоналізація землі, банків, великої промисловості створили передумови для соціалістичних перетворень народного господарства. Ленінська національна політика відкрила нові можливості для розквіту литовської культури, національної за формою і соціалістичної за змістом, а отже, і для розвитку литовської літературної мови як складової частини цієї культури.

Зміни відбулися й у литовській літературній мові, особливо в лексиці. Це зумовлювалося передусім соціальними, позамовними чинниками: зміною суспільно-політичних умов, ін-

125

індустріалізацією, появою нових галузей промисловості, колективізацією сільського господарства, розвитком наукових досліджень і широкої мережі народної освіти, появою нових засобів масової інформації, а також зміною самих носіїв мови.

Після відновлення Радянської влади в Литві з’явилися нові державні, адміністративні організації та установи, органи місцевої влади, громадські організації. Було запроваджено новий адміністративно-територіальний поділ.

Планомірно здійснювався прискорений розвиток індустрії республіки. Поряд із розвитком традиційних галузей — харчової, легкої, деревообробної — були створені енергетична промисловість і будівельна індустрія. Виникли й набули розвитку цілком нові галузі промисловості: верстатобудівна, приладобудівна, електронна, комбікормова, хімічна, мікробіологічна та ін. З метою найраціональнішого використання місцевих природних і трудових ресурсів нові промислові комплекси почали створювати не лише у великих містах, а й у районних центрах республіки. Змінився характер праці: повсюдно впроваджується механізація й автоматизація виробничих процесів, метод бригадного підряду.

На соціалістичних засадах було перетворено сільське господарство. Колективізація відкрила перед селом широкі перспективи розвитку. Нині здійснюється переведення сільського господарства на індустріальну основу: будуються великі тваринницькі комплекси, оснащені найновішою технікою й автоматикою, на поля приходить дедалі продуктивніша техніка, централізовано проводиться меліорація земель.

Стрімкий розвиток народного господарства, поява раніше невідомих предметів, процесів, понять потребували бурхливого словотворення, до якого долучаються й лінгвісти.

За роки Радянської влади в республіці створено великий науковий потенціал. Швидкими темпами розвиваються наукові дослідження, зростають лави вчених.

Наукові дослідження ведуться в різних галузях наук: фізико-математичних, хіміко-біологічних і суспільних. Успіхи вчених республіки, впровадження результатів досліджень у масове виробництво, широка популяризація науки спричинили стрімке «вторгнення» нових слів і понять у літературну мову.

За роки Радянської влади в республіці було здійснено ленінську культурну революцію. Сьогодні Радянська Литва — край суцільної грамотності. Радянська влада від перших днів свого існування запровадила загальне обов’язкове початкове навчання, а нині вже здійснено обов’язкову середню освіту. Широкого поширення набула й нова форма навчання — професійне навчання з одночасним здобуттям середньої освіти. Загальнодоступною стала й вища освіта.

126

Постійно розширюється мережа культурно-освітніх закладів: клубів, бібліотек, музеїв, театрів і кінотеатрів. Якщо 1940 року в республіці було 75 клубних закладів, 201 масова бібліотека, 15 музеїв (Литовська РСР, 1980, с. 142), то нині в Радянській Литві діють 1486 клубних закладів, 2104 бібліотеки, у фондах яких налічується понад 30 млн книг, 38 музеїв (Griškevičius P., 1980, p. 159; Šepetys L., 1980, p. 8). У республіці діють 11 професійних і 36 народних театрів (Баркаускас А., 1980, с. 170). Велика увага приділяється також кіномистецтву. Концерти, театри, кінозали, виставки та інші культурні заходи щороку відвідують понад 57 млн людей (Šepetys L., 1980, p. 8).

Радянській Литві властива масовість художньої самодіяльності. У 1940–1941 рр. у ній брало участь близько 16 тис. осіб (Griškevičius P., 1980, p. 162), а нині діють 24 тис. самодіяльних хорів, ансамблів, оркестрів, хореографічних і театральних колективів, що об’єднують близько 400 тис. ентузіастів (Баркаускас А., 1980, с. 198).

Одним з основних показників культурного рівня є зростання випуску газет і журналів, розвиток книговидавничої справи. У повсякденне життя радянських людей міцно увійшли не лише преса, театр, кіно, а й телебачення, радіо. Радіо- й телепередачі ведуться литовською літературною мовою.

Бурхливе зростання культури створює сприятливі передумови для розкриття творчих сил народу. Культура й мова на всіх етапах свого розвитку перебувають у тісній взаємодії. Зростання культури, як і розвиток інших сфер суспільного життя, сприяє вдосконаленню мови: збагаченню її лексики, поглибленню диференціації стилістики, синтаксичних засобів. Крім того, темпи розвитку культури зумовлюють темпи й тенденції розвитку літературної мови.

Отже, вплив культури на розвиток мови можна визнати беззаперечним фактом. Однак існує й зворотна залежність — вплив мови на культуру. Як зазначає Ф. П. Филин (1968, с. 11), «у соціалістичних країнах, що проводять ленінську національну політику, мова стає потужним важелем національного прогресу й культурного піднесення». Вона є основним засобом вираження, розкриття культури. Отже, зв’язок між мовою й культурою виявляється в їхніх складних взаєминах. За словами М. И. Исаева (1976, с. 57), з одного боку, мова служить знаряддям розвитку культури, як і інших соціальних феноменів, а з іншого — нерідко виступає елементом національної форми культури (коли йдеться, скажімо, про літературу).

Лексика литовської літературної мови поповнювалася й змінювалася під впливом змін не лише в житті суспільства, а й у складі носіїв мови. Адже активною стороною є не тільки сама мова, за допомогою якої закріплюються й розширюються знання та досвід людей, а й ставлення до неї людей, її носіїв. Ставлення людини до рідної мови зумовлюється

127

вже самою соціальною природою мови. Вона — основна передумова існування суспільства й людини як члена цього суспільства.

Активна позиція людей щодо своєї мови залежить від характеру суспільства, який зазвичай зумовлюється його соціальною та економічною структурою. У преамбулі Конституції СРСР (1977, с. 4) зазначається, що радянське суспільство — „це суспільство, у якому створено могутні продуктивні сили, передову науку й культуру, у якому постійно зростає добробут народу, складаються дедалі сприятливіші умови для всебічного розвитку особистості“. Що свідоміші й освіченіші носії мови, то більший вплив вони справляють на літературну мову, особливо на її лексику. Адже мовна діяльність, як і діяльність свідомості, зумовлюється матеріальними й культурними потребами соціалістичного суспільства. Отже, мовні процеси тісно пов’язані зі зростанням особистості. Нова людина соціалістичного суспільства, за словами К. Маркса, є всебічною особистістю. Вона й „не відтворює себе в якійсь одній визначеності, а творить себе у всій своїй цілісності, не прагне залишатися чимось остаточно сформованим, а перебуває в абсолютному русі становлення“ (Маркс К., Энгельс Ф. Соч., т. 46, ч. 1, с. 476).

За роки Радянської влади істотно змінився якісний склад населення: кількість робітників зросла, а селян — значно зменшилася. Робітничий клас зріс не лише чисельно, підвищилися його освітній, професійний і культурний рівні. Нині вже понад третину робітників мають середню й вищу освіту, значно вищою стала їхня кваліфікація, зросла професійна майстерність (Griskevičius P., 1980, p. 17). Збільшується частка міського населення в загальній чисельності населення республіки, нині перевищуючи 60%*. Значний вплив на розвиток лексики справляє посилена у зв’язку з процесом урбанізації міграція населення: із села — до міста, з районних центрів — до столиці республіки та інших міст країни.

Істотно змінилося й селянство. За соціальним становищем, освітою та світоглядом воно дедалі більше зближується з робітничим класом. Представником наймасовішої професії на селі став механізатор.

На розвиток лексики литовської літературної мови впливає також активність певних соціальних груп. У минулому столітті литовською літературною мовою користувалася переважно інтелігенція. Нині нею послуговуються у повсякденному спілкуванні і робітники, і селяни. Беручи участь в управлінні радянською державою, у роботі різних громадських органів, представники всіх класів і верств радянського суспільства розв’язують різноманітні важливі проблеми, обговорюють важливі питання суспільного життя, намагаючись поєднувати практичну діяльність із теорією. У такому спілкуванні вони користуються літературною мовою, орієнтуючись на її загальноприйняті, кодифіковані норми.

128

Зміни в житті, науково-технічна та культурна революція створили умови й для еволюції мови. Адже «чим складніша структура суспільства, чим вищий рівень його розвитку, тим більшу роль відіграє в ньому інформація і тим більше значення має головний засіб її передавання — мова» (Андреев Н. Д., 1969, с. 25).

Розширилася й сфера вживання литовської літературної мови. Важливу роль тут відіграє загальноосвітня школа, у якій за роки радянської влади не лише зросла кількість учнів, а й підвищилася якість підготовки випускників. При цьому постійно приділяють велику увагу вивченню рідної мови, а молоді створено сприятливі умови для оволодіння литовською літературною мовою.

Важливою сферою вживання і важливим засобом розвитку литовської літературної мови є література й преса. Литовською мовою виходить багато творів художньої, науково-технічної, педагогічної, науково-популярної літератури, а також газет і журналів. У 1940 р. у республіці литовською мовою було видано лише 336 книг загальним накладом 3,2 млн примірників (Tarybų Lietuvai 25 metai, 1965, p. 194), а в 1979 — 1305 книг і брошур загальним накладом 13,5 млн примірників (Lietuvos TSR liaudies ūkis per 40 metų, 1980, p. 234). На початку 1979 р. на 1 тис. населення республіки припадало 1773 прим. газет і журналів (Griškevičius P., 1980, p. 166).

У республіці успішно працює Литовська кіностудія. Найвизначніші твори вітчизняної кінематографії дублюються литовською мовою.

Розвиток різних сфер суспільного життя, особливо культури, переведення сільського господарства на індустріальну основу, стирання істотних відмінностей між містом і селом, поглиблення соціалістичної демократії змінили соціальну структуру населення й прискорили процес мовної інтеграції. Нині литовська літературна мова, яка стала загальнодоступною як в усній, так і в писемній формі, вживається повсюдно. Під її впливом прискорюється процес нівелювання діалектних особливостей, оскільки діалекти стали недостатньо ефективним засобом масової інформації та комунікації.

У радянський період відбувається інтенсивне спілкування з усіма народами й народностями країни, а це, своєю чергою, впливає не лише на економіку, прогрес науки й техніки, культуру, а й на розвиток литовської літературної мови. Після відновлення радянської влади в Литві інтенсивнішими стали не лише соціальні, економічні та культурні контакти між народами, а й взаємодія мов.

Важливою рисою життя радянського суспільства є постійне зростання ролі російської мови. У радянський період активізувалися литовсько-російські мовні контакти. Російська мова як мова міжнаціонального спілкування впливає на розвиток литовської літературної мови, особливо на її лексику та словотвір. Через російську мову до литовської надходять багато інтернаціональних слів і термінів, нові поняття й

9. 949

129

деякі способи словотворення, наприклад, абревіатури, слова з інтернаціональними компонентами.

Російська мова сприяє активізації деяких наявних значень слів литовської літературної мови та появі нових.

Отже, розглянуті соціальні, екстралінгвістичні чинники значною мірою сприяють появі нових слів і словосполучень, зміні значень слів, активізації деяких способів і типів словотворення в литовській літературній мові.

У радянський період розвиток лексики литовської літературної мови відбувався за такими напрямами: 1) з’являлися нові слова й словосполучення, 2) змінювалися значення слів, 3) звужувалася сфера вживання низки слів і словосполучень або вони переходили до пасивного запасу.

2. Поява нових слів і словосполучень

Одним з основних і найплідніших напрямів розвитку лексики є поява нових слів і словосполучень. Вони можуть виникати в мові як назви раніше невідомих явищ, предметів та їхніх властивостей, а також як нові назви вже наявних фактів дійсності. Поява нових слів і словосполучень першої групи зумовлена нагальною потребою. Слова й словосполучення, що належать до другої групи, зазвичай виникають тоді, коли назріває прагнення дати виразнішу, точнішу назву замість загальноприйнятої. На творення нових слів може впливати й інша мова, унаслідок чого входить у вжиток запозичене слово або слово, утворене за його зразком.

Безперервне поповнення словника новими лексичними одиницями — природне явище в розвитку мови, адже потреба в найменуванні нових предметів або явищ існує постійно.

Нова лексика литовської літературної мови охоплює найрізноманітніші сфери суспільного життя. У цій праці розглядаються ті ділянки лексики, які, на нашу думку, дають достатньо матеріалу для відображення процесів, що відбуваються в лексиці литовської літературної мови в радянський період.

Група нових слів і словосполучень у сфері масово-політичної діяльності. У радянський період масово-політична робота набула великого значення й збагатилася новими формами. У зв’язку з цим з’явилися нові слова та словосполучення².

draugovininkas DLKŽ₁ 128, tarptautininkas DLKŽ₁ 838; agitbrigada T 1974 226, agitkolektyvas T 1975 41;

metodininkas visuomenininkas T 1977 225; agitacinis darbas DLKŽ₁ 5, ideologinis darbas K 1978 4 17, internacionalinis auklėjimas K 1978 4 17, komunistinis auk-

²Усі слова й словосполучення цієї групи, що позначають осіб, можуть мати також форми жіночого роду, наприклад: draugovininkė, tarptautininkė тощо.

130

лінння DLKŽ₁ 62, лекційна робота DLKŽ₁ 518, пропагандистський діафільм T 1974 257, правове виховання T 1974 269, наочна агітація K 1978 4 17; масовий політичний захід T 1975 41, громадська культурна робота T 1974 263, ідейно-політичне виховання K 1978 4 28, військово-патріотичне виховання T 1974 257, марксистсько-ленінське навчання T 1974 257.

Група нових слів і словосполучень у галузі науки та освіти.

З’явилося багато нових слів і словосполучень, пов’язаних із досягненнями науки та освіти. Це назви типів шкіл:

аграрна школа T 1978 243, автошкола T 1975 52; восьмирічна школа DLKŽ₁ 44, школа-інтернат SA 1974 10 63, допоміжна школа TM 1974 11 14, партійна школа T 1975 34, професійно-технічна школа K 1975 6 64; спеціальна середня школа T 1978 132; школа партійного господарського активу T 1974 280.

Назви нових галузей науки, видів науково-дослідної діяльності:

картоплярство MG 1976 4 36, зв’язківництво T 1974 272, буряківництво ŽOTŽ 254, гусівництво T 1979 114;

музейництво T 1976 43; автоматика DLKŽ₁ 64, кібернетика STTŽ 91, мемуаристика LM 1974 43;

довкіллєзнавство T 1973 99, книгознавство MLTE III 66, лісознавство MATŽ 42, матеріалознавство T 1978 189, річкознавство DLKŽ₁ 877; ґрунтознавство³ DLKŽ₁ 190, кінознавство KKult 30 48, клубознавство LM 1974 48, ландшафтознавство MLTE III 10, машинознавство MT 1973 11 41, театрознавство TŽŽ 747;

біоелектроніка STTŽ 17, біоенергетика ŽOTŽ 18, біогеоценологія T 1974 281, біоматематика STTŽ 17, біометеорологія TM 1980 1 5, електроакустика FTŽ 70, гідроакустика FTŽ 106, макрофізика FTŽ 174, мікроелектроніка MG 1976 4 11, мікросоціологія ŠBSK 18, плазмохімія T 1979 85, радіохімія T 1975 27, радіоелектроніка T 1974 276, соціолінгвістика T 1978 24, вібротехніка T 1977 282.

Увійшли у вжиток і нові назви вчених, дослідників, фахівців різних галузей науки:

газівник T 1974 263, теплотехнік T 1975 19, фахівець із теорії ймовірностей T 1977 154;

фахівець із вакуумної техніки T 1976 117; документаліст T 1977 147, гігієніст SA 1974 10 60; еколог MG 1978 5 43, кінолог T 1978 132, кліматолог VN 1974 265, трансплантолог T 1978 127;

мистецтвознавець VN 1974 285; поетознавець LM 1975 26, фахівець із мистецтвознавства MG 1975 5 23, болотознавець DLKŽ₁ 544, етнограф DLKŽ₁ 842, землезнавець DLKŽ₁ 960;

біомедик Š 1975 15 15, геоботанік VN 1974 265, геохімік MG 1978 5 43, радіобіолог MG 1980 2 13.

³ Складні слова з другим компонентом -tyra утворюються, як правило, за допомогою сполучного голосного -o-, хоча за загальними правилами словотворення слова з основою на -a- частіше містять сполучний голосний -a-: gruntotyra.

⁴ Див. примітку 2.

9*

131

До ще однієї підгрупи можна віднести назви видів і методів наукових праць, досліджень:

agrotermofikacija MNV 16 15, makroprogramavimas STTŽ 121, metaprogramavimas STTŽ 133; agroekonominis tyrimas ŽŪTŽ 157, aviacheminis darbas T 1976 189, biosocialinė problema SA 1974 11 49, mikrocheminė diagnostika ŽŪTŽ 58, radiocheminis tyrimas T 1975 27, radioizotopinis tyrimas SA 1974 12 10, rentgenostruktūrinė analizė MNV 14 15, termobranduolinė reakcija DLKŽ 847; loginis-matematinis metodas SA 1974 11 49, matematinis-statistinis metodas T 1974 284.

Група нових слів і словосполучень у галузі космосу.

Із початком космічної ери та першими досягненнями космонавтики в литовській літературній мові формується нова сфера лексики — космічна лексика⁵.

Група нових слів і словосполучень у галузі культури й мистецтва.

Досягнення культурного життя за роки радянської влади зумовили появу в литовській літературній мові нової лексики з галузі культури й мистецтва. Це назви закладів, культурних і мистецьких колективів: fotoklubas T 1975 3, fotomuziejus VN 1976 10; kultūros klubas DLKŽ 316, kultūros namai T 1975 47, kaimo kapela T 1974 252, saviveiklinis choras DLKŽ 688.

Окрему підгрупу становлять назви фахівців, працівників культури й мистецтва⁶: estradininkas LM 1974 48 — «артист естради», kinininkas PiktJV 168 — «кінознавець», klubininkas LM 1975 8 — «фахівець, працівник клубу», muziejininkas T 1975 37 — «працівник музею», televizininkas SluckUMN 12 — «працівник телебачення»; fotomūnininkas T 1975 37, fotožurnalistas JG 1974 10 18.

До мови увійшли назви робіт у галузі культури, різноманітних заходів та інші слова, пов’язані з культурним життям: fotopuybraiža K 1976 6 51, fotokūrinys T 1976 191, fotomenas LM 1976 6, fotoparoda T 1976 105, teleapybraiža KKult 30 77; fotoekspozicija LM 1976 10, fotoiliustracija T 1976 105, fotomontažas Š 1976 8 17, fotoromanas LM 1975 28, telefilmas BulotSG 64; koncertas-pašnekėsys VN 1975 57, koncertas-susitikimas T 1975 72, paskaita-koncertas LM 1974 44, seminaras-vakaronė T 1975 47, spektaklis-disputas T 1975 3, vaidininmas-vakaronė LM 1974 43, vakaras-susitikimas⁷ LM 1976 26, portretinė apybraiža LM 1976 26.

Група нових слів і словосполучень у сфері фізичної культури та спорту.

Фізична культура і спорт у роки радянської влади стали загальнодоступними. Досягнення радянських спортсменів на світовій і всесоюзній спортивній

⁵ О космической лексике см.: Simonait ytė V. Kosmoso leksika. — Kalbos kultūra, 1981, sąs. 40, p. 7—11.

⁶ Див. примітку 2.

⁷ Багато таких назв невдалі: замість vakaras-susitikimas = susitikimų vakaras, spektaklis-disputas = spektaklis su aptarimu тощо.

132

арені, широка мережа спортивних споруд, залучення до занять фізичною культурою всіх — від малого до великого (комплекс ГПО) — зробили спортивний рух справді масовим, що, безперечно, знайшло відображення в лексиці сучасної литовської літературної мови. Усі мовні нововведення, пов’язані зі спортом, за допомогою радіо, телебачення та преси входять в активний ужиток більшої частини населення. Слова з цієї лексичної сфери дуже популярні в повсякденному мовленні молоді. Широкого розвитку набули військово-технічні види спорту, відповідно поповнився і цей розряд лексики. З’явилися, наприклад, такі слова:

motobolas S 1978 37;

autožygis T 1975 104;

autokrosas T 1978 96, autoral'is T 1978 96, aviamodeliavimas T 1978 96, motokrosas S 1975 14 7, motosportas S 1975 14 7;

orientacinis sportas T 1976 110, povandeninis sportas T 1978 96, stendinis šaudymas S 1978 37; karinis-sportinis žaidimas SA 1974 10 63;

povandenininkas T 1975 171, skraidyklininkas T 1978 263; motobolininkas T 1976 145, orientacininkas T 1976 110, stendininkas, -ė DLKŽ₁ 740;

motolenktynininkas LR 50, motosáulys RamSSŽ;

autoralininkas T 1975 41, aviamodelininkas, -ė T 1977 178.

Джерелом поповнення спортивної лексики та лексики фізичної культури є не лише слова, утворені в литовській мові, а й значна частка іншомовних слів, які потрапляють до литовської мови найчастіше через російську.

Спортивну лексику та лексику фізичної культури можна розподілити на кілька лексико-семантичних груп.

До першої підгрупи належать назви, що позначають основні засоби фізичного виховання, види спортивно-фізкультурних занять, спортивні дії. Серед них виділяються види та підвиди спорту, назви спортивних ігор:

badmintonas T 1973 99, biatlonas S 1982 11, dziudo T 1978 74, motobolas S 1978 137, regbis S 1978 37;

водне поло T 1978 85; автопробіг T 1975 104, мотоспорт Š 1975 14 7;

авторалі T 1978 96, моторалі T 1979 96;

фігурне катання DLKŽ₁ 154, фігурна їзда T 1975 16, судномоделізм T 1976 140, підводний спорт T 1978 96, самозахисна боротьба S 1978 37, політ на планерах T 1979 270, стендова стрільба S 1978 37; військово-спортивна гра SA 1974 10 63

і види спортивних змагань і конкурсів:

матч S 1978 37, спартакіада S 1978 37;

семиборство LRKŽ 659, шестиборство DLKŽ₁ 809; мотобагі T 1979 232;

мікроматч T 1978 218, мотокрос Š 1975 14 7.

Друга підгрупа охоплює назви спортивно-фізкультурних об’єктів, предметів і спортивного інвентарю. Серед них можна виокремити назви спортивних приміщень, споруд і обладнання спеціального призначення:

картодром T 1979 150;

133

мотоклуб LR 6, мототраса T 1978 96; веслувальна база S 1978 37, траса для мотокросу T 1978 240, олімпійське селище T 1976 176, спортивний куточок S 1978 37, спортивний комбінат T 1978 64, спортивний палац S 1978 37, тренувальний майданчик S 1978 37, тренувальна база T 1978 73; авіаційний спортивний клуб T 1978 96; комплекс технічних спортивних клубів T 1978 96;

назви спортивного інвентарю:

дельтаплан T 1978 263; мопед DLKŽ₁ 409, моторолер DLKŽ₁ 410; льодянки S 1978 37; мотоцикл T 1975 152, мотошолом T 1975 91.

Третю підгрупу становлять назви осіб за видами спорту:

яхтсмен, -ка T 1976 118, підводник, -ця T 1975 171, ролерист, -ка T 1978 120, дельтапланерист T 1978 263; біатлоніст T 1978 75, мотоболіст T 1976 145, орієнтувальник, -ця T 1976 110, регбіст S 1978 37, стендовик, -ця DLKŽ₁ 740; картингіст T 1979 150; ватерполіст SluckUMN 35; автораліст T 1975 41, авіамоделіст, -ка T 1977 178; велосипедист-шосейник T 1979 220, борець дзюдо T 1978 28.

Лексико-семантична підгрупа назв осіб за видами спорту є дуже динамічним розрядом спортивно-фізкультурної лексики. Масова участь жінок у спортивному та фізкультурному русі збагатила лексику цієї сфери також іменниками жіночого роду. Звичайно, у деяких видах спорту жінки не беруть участі, наприклад, у дзюдо, регбі, самбо. У таких випадках відсутні й відповідні іменники жіночого роду.

Група нових слів і словосполучень у сфері промислово-виробничої діяльності. Це одна з найчисленніших груп нових слів і словосполучень. У ній виокремлюється підгрупа назв нових структурних виробничих підрозділів:

автозавод K 1978 4 74, радіозавод (розм.); підприємство-постачальник T 1974 263, підприємство-замовник SA 1974 10 56; побутове підприємство SA 1974 10 29; оздоблювальний цех T 1975 35, штампувальний цех T 1978 104; цех обробки деталей T 1978 148.

Окрему підгрупу становлять назви нових машин, механізмів, різних приладів, споруд, інструментів:

розмножувач DLKŽ₁ 109, подвоювач STTŽ 326, нагрівач (електричний) DLKŽ₁ 275, глушник LRKŽ 624, обмежувач DLKŽ₁ 664, маркувальник LRKŽ 872; розділювач DLKŽ₁ 58, зонд DLKŽ₁ 71, відсмоктувач DLKŽ₁ 238, випускний клапан (повітряний) DLKŽ₁ 240, іскрогасник DLKŽ₁ 303, повзунок DLKŽ₁ 818, нейтралізатор DLKŽ₁ 848; верстат T 1975 32; пиловловлювач LKŽ II 823, грязеуловлювач DLKŽ₁ 639; хвилевід LKŽ I 645, світловод STTŽ 260; підводний човен KKult 30 81; хвилемір DLKŽ₁ 71, спідометр DLKŽ₁ 184, динамометр DLKŽ₁ 267, витратомір DLKŽ₁ 735, густиномір LRKŽ 779; хлібовоз KKult 26 28, тепловоз T 1975 22; атомохід LKŽ I 408, електрокорабель

134

T 1974 300, elektrokaras T 1976 73, elektrovežimėlis T 1979 81, betonmaišė T 1975 90; blokvežis KKult 26 28, cementvežis KKult 30 35, kolonvežis T 1975 36; turbolavis T 1973 241; autokoduotuvas STTŽ 375, autožadintuvas T 1975 56, fotodaugintuvas MNV 60 16, servodaugintuvas STTŽ 264, servostiprintuvas STTŽ 264; fotoskaitiklis STTŽ 358, hidrovariklis MNV 15 5, mikrojungiklis STTŽ 139, mikrovariklis VN 1975 170, servovariklis STTŽ 264, termokeitiklis STTŽ 315, vibrokeitiklis FTŽ 388; autoprie kaba KKult 26 20, autoregės LRKŽ 100, autosvarstyklės T 1976 214, autotr aukinys T 1979 170, autovilkikas T 1975 224, hidrolėktuvas T 1979 8, hidrosiurblys MNV 15 7, hidrostotis MTŽ 70, motevežimėlis T 1975 54, servopavara STTŽ 264, termokrosnis T 1978 32, turbog rąžtas DLKŽ₁ 868, turbosiurblys KS 102, vibropavara T 1977 282;

autocisterna K 1979 7 62, autokranas T 1974 304, autoplatforma SluckUMN 14, autovagonas KKult 2 50, elektrofiltras T 1975 52, fototelegrafas T 1974 272, hidroagregatas T 1975 13, hidrošlanga T 1976 224, mikrotelefonas KKult 13 70, teleekranas MG 1975 1 51, videomagnetofonas T 1975 48, videotelefonas LM 1974 46.

З розвитком хімічної промисловості з’явилися назви її нових виробів:

kapronas DLKŽ₁ 283, lavsanas DLKŽ₁ 361, triacetatas DLKŽ₁ 860; kietlydinis T 1974 280, putlydinis MNV 19 12, putplienis MNV 19 12; putaliuminis MNV 19 11, putbetonis DLKŽ₁ 644, putmetalis MNV 19 11; biokuras ŽŪTŽ 18; autobenzinas T 1974 257, autokosmetika T 1977 149, hidrokremas MT 1975 1 14, monokristalas T 1975 147, plastcementas LM 1976 45, polietilenas DLKŽ₁ 582, polieteris T 1975 26, polipropilenas T 1974 304;

До ще однієї підгрупи можна виокремити назви осіб за професією, спеціальністю, заняттям⁸.

dujininkas T 1974 263, pjūklininkas, -ė DLKŽ₁ 568, šilumininkas, -ė T 1975 19; aparat ininkas T 1975 46, galvanininkas T 1975 61, cementininkas MG 1974 12 15, karbiuratorininkas T 1974 255, konditerininkas DLKŽ₁ 325, lokatorininkas T 1976 85, operacininkas JG 1976 10 18, skreperininkas T 1976 282, trikot ažininkas T 1975 32, tunelininkas T 1978 208, vakuumininkas T 1976 117; autošaltkalvis VN 1977 193, autovairuotojas T 1978 27, hidrostatytojas KKult 4 50, motopjūklininkas T 1977 162, naftotiekininkas T 1977 195; autoelektrikas T 1976 115, autogreiderininkas T 1975 44, autokranininkas VN 1975 58, autotransportininkas T 1975 67, turboremontininkas T 1978 232; betonuotojas-dailidė T 1978 75, darbininkas komplektuotojas MNV 15 13, derintoja-pal eidėjas T 1974 300, dizelininkas-šaltkalvis T 1975 55; elektrikas automatininkas T 1974 284, inžinierius elektrikas T 1974 271, inžinierius mechanizatorius T 1974 271, inžinierius technologas T 1978 132, laborantas aparatininkas T 1978 75, meistras derintojas T 1975 49, meistras operatorius TM 1974 11 11, stalius-dailidė JG 1981 5 18, statybininkas montuotojas T 1974 266, tekintojas karuselininkas JG 1981 5 18, tekintojas revolverininkas T 1976 213, šaltkalvis surinkėjas T 1975 24, šaltkalvis vamzdininkas K 1975 7 47, šturmanas elektrikas T 1975 175.

⁸ Див. примітку 2.

135

Група нових слів і словосполучень у галузі сільського господарства. Колективізація села, здійснена в роки Радянської влади, відбилася й на лексиці литовської літературної мови, сприяла появі нових слів і словосполучень, що позначають нові суспільні відносини, нові форми організації праці, новий побут у селі. Галузь лексики, що відображає нові явища сільського життя, сформувалася переважно в період суцільної колективізації, однак постійно поповнюється й змінюється зі зміцненням колгоспів і радгоспів в організаційному та економічному відношеннях, зі зростанням політичного, загальноосвітнього, професійного й культурного рівня колгоспників і працівників радгоспів.

В окрему підгрупу можна виокремити назви господарських одиниць, підрозділів:

zoocentras MG 1976 4 40, zooferma T 1976 184; agropramoninis kompleksas T 1976 40, gyvulininkystės ferma DLKŽ₁ 154, gyvulininkystės kompleksas T 1977 266, kiaulininkystės ferma DLKŽ₁ 302, kiaulininkystės kompleksas T 1978 247, kompleksinė brigada T 1974 288, laukininkystės padalinys K 1978 4 37, mechanizuota paukštidė LKŽ IX 647, pagalbinis ūkis ŽŪ 1974 11 5, paukštininkystės ferma TM 1974 11 11, pienininkystės kompleksas T 1974 272, tarybinis ūkis T 1979 9; kolūkinis gamybinis susivienijimas T 1979 86.

До іншої підгрупи можна віднести назви нових і вдосконалених сільськогосподарських машин, механізмів, різних приладів, споруд, інструментів:

barstytuvas (trąšų) T 1975 47, dalintuvas (pašarų) T 1977 125, draskytuvas (durpių) KKult 25 71, kaupiotuvas ŽŪTŽ 318, kupetuotuvas ŽŪTŽ 107, lietintuvas KKult 30 51, lukštenuvas (kukurūzų) ŽŪTŽ 348, sklaidytuvas (šiaudų) ŽŪTŽ 275, užverst(uvas) (griovių) MTŽ 62, vagotuvas DLKŽ₁ 908, vartytuvas (sieno) DLKŽ₁ 920; metiklis (šiaudų) ŽŪTŽ 276, paisiklis (kuliamosios) DLKŽ₁ 483; kūgiakrovė ŽŪTŽ 287; velėnpjovė ŽŪTŽ 58; šakniarovė DLKŽ₁ 803; kupetvežis ŽŪTŽ 107, piemvežis DLKŽ₁ 560.

Широко вживаються назви нових професій, спеціальностей⁹: augalininkas BTŽ 65, kupranugarininkas LRKŽ 351, linininkas T 1975 13; buldozerininkas T 1975 44, kombainininkas DLKŽ₁ 323, silosininkas T 1974 260; hidromelioratorius TM 1974 11 11, zooinžinierius T 1976 278; agronomas daržininkas T 1974 269, agronomas laukininkas MK 1973 9 7, šaltkalvis kombainininkas T 1975 49, traktorininkas-kombainininkas T 1975 49, traktorininkas-mašinistas T 1975 49, traktorininkas-šėrikas TM 1974 11 11, vairuotojas-Kombainininkas T 1975 49.

3. Зміна значень слів

Оновлення лексики литовської літературної мови в радянський період відбувалося також шляхом зміни значень слів. Багато слів у семантичному плані не є застиглими. Їхні значення постійно змінюються:

⁹ Див. примітку 2.

136

то виникають нові, то деякі відмирають, то переносяться з однієї сфери понять до іншої або з одного стилістичного пласта до іншого.

Чинники зміни значень слів, як і будь-якого розвитку лексики, мають як соціальний (екстралінгвістичний), так і внутрішній (лінгвістичний) характер. Соціальні чинники — це передусім зміни в суспільному житті, оскільки «значення слів, так само як і співвідношення між значеннями того самого слова та між значеннями різних слів, зумовлені, звичайно, історією мови, пов’язаною з історією народу» (Шмелев Д. Н., 1973, с. 22). Водночас зміна значень слів зумовлюється також внутрішніми законами розвитку мови, взаємодією значень самого слова тощо. Напрями зміни значень окремих слів у лексиці литовської літературної мови в радянський період дуже різноманітні, часом навіть несподівані, але не виходять за межі основних закономірностей розвитку всієї лексико-семантичної системи. Слова набувають нових значень не лише через потребу позначати нові предмети чи явища, а й у зв’язку із суспільно значущою переоцінкою вже наявної дійсності. Іноді виникає потреба в новому, експресивнішому позначенні відомих фактів.

Зміна значень слів литовської літературної мови в радянський період відбувається переважно шляхом збільшення або зменшення семантичного обсягу слів.

3.1. Збільшення семантичного обсягу слів.

Збільшення семантичного обсягу слів, або набуття словами нових значень, відбувається тоді, коли їх уживають для позначення ширшого кола понять, і ґрунтується на здатності слів мати багато значень. Цілком слушно зазначено, що «багатозначність слова — це основа розвитку й зростання мови» (Lyberis A., Ulvydas K., 1958, p. 78). Нові значення, яких набувають слова, охоплюють дедалі більше об’єктів, способів дії, ознак явищ. Звичайно, слова набувають нових значень унаслідок досить тривалого процесу. С. Кезите (1972, с. 107) зазначає, що «в багатьох випадках легко помітити, як у процесі розвитку значень слова нові значення виникають шляхом поступового відокремлення від конкретності основного значення». Ці нові значення слів називаються вторинними значеннями. Вони можуть бути прямими й переносними.

3.1.1. Прямі значення слів.

Слова, уживані у прямому значенні, лише називають об’єкти дійсності, але не містять оцінки названого об’єкта, інакше кажучи, в емоційному плані вони нейтральні.

Багато слів у радянський період набули нових значень:

apylinkė (округа) — «найменша адміністративно-територіальна одиниця в Литовській РСР: апілінка»;

draugas, -ė (друг, товариш) — «член радянської установи, підприємства, колективу; радянська людина». У соціалістичному суспільстві особливо по-

137

требливо як звертання або перед прізвищем, замість колишнього ponas у буржуазному суспільстві;

grandis (окрема складова частина (кільце) ланцюга, ланка) — «найменша організаційна одиниця трудящих на виробництві; складова частина, член якої-небудь системи», пор.: linininkystės grandis DLKŽ₁ 182, prekybos grandis K 1978 188, specializuota pašarų ruošėjų grandis T 1978 188;

…gamybinė praktika — svarbi specialistų rengimo grandis T 1978 137. Pagrindinė mūsų teismų sistemos grandis — liaudies teismas DLKŽ₁ 182;

kraštas (країна, місцевість, край) — «велика адміністративно-територіальна одиниця в СРСР»;

laukininkystė (рослинництво) — «вирощування сільськогосподарських культур; наука про сільськогосподарські культури»;

liaudis (простий люд, народ) — «усе населення, жителі якої-небудь держави, країни»;

sritis (частина країни, територія, область) — «велика адміністративно-територіальна одиниця»;

vakarai (одна з чотирьох сторін світу, захід) — «назва капіталістичних країн», пор.: Bet JAV siekia, kad tokiai vyriausybei (koalicinei vyriausybei) vadovautų toks vienetas, kuris orientuotųsi į Vakarus T 1978 271;

milijonierius (власник багатства, оціненого в мільйон; мільйонер) — «той, хто має мільйон певних речей», пор.: kultūros milijonierius MK 1978 1 4;

rajonas (місцевість, визначена певними географічними, економічними тощо ознаками; район) — «невелика адміністративна одиниця в СРСР»;

reidas (рейд) — «перевірка, яку проводить група активістів за дорученням громадських організацій», пор.: Autoinpektorių ir visuomenininkų keli ekipažai ruošėsi išvykti į ketvirtą masinį patikrinamąjį reidą T 1978 277;

veteranas (ветеран) — «досвідчений, заслужений працівник у певній галузі», пор.: darbo veteranas T 1978 134, gamybos veteranas T 1979 129, irk-lavimo veteranas T 1978 251, kombainininkas veteranas T 1979 200, kolūkio veteranas T 1979 79, mėsos pramonės veteranas Š 1979 4 15, milicijos veteranas T 1978 259, mokslo veteranas DLKŽ₁ 931, muzikos veteranas LM 1979 17, partijos veteranė T 1978 220, spaudos veteranas T 1978 288, teatro veteranas LM 1979 8, traktorininkas veteranas T 1978 150, ūkio veteranas T 1980 15.

Зміна значення слова зазвичай виявляється у словосполученнях. Установлено, що «постійне або часте вживання слова в певних сполученнях, у певних мовленнєвих контекстах може відбитися на його значенні» (Панов М. В., 1968, с. 111). Будь-яке значення багатозначного слова найчастіше виявляється у словосполученнях, у ситуативному контексті, оскільки в процесі мовлення контекст і ситуація звужують, уточнюють, конкретизують такі абстрактні, широкі за обсягом значення. Крім того, вживання слова в тих чи тих більш або менш усталених контекстах зазвичай пов'язане з актуальністю цього слововживання для певних груп носіїв мови

138

мови, для певних жанрів писемності тощо. Чи стане таке слововживання в кожному конкретному випадку загальномовним чинником, чи сформулюється на його основі самостійне значення слова, залежить «від багатьох причин, зокрема й від соціальних чинників, а саме — від зацікавленості суспільства в реалії, названій цим словом, по-перше, і від суспільно-мовленнєвої оцінки того середовища, у якому виникло це слововживання, по-друге» (Панов М. В., 1968, с. 112). Водночас можливість сполучення слова з іншими словами значною мірою визначається його значенням. Слова з різними значеннями мають і різні можливості такого сполучення. Отже, виявлення нових значень неоднаковою мірою залежить від контексту.

У литовській літературній мові радянського періоду багато здавна відомих слів розширили сферу вживання, виникли нові словосполучення, у яких слова набули інших значень або інших відтінків значення:

darbininkas, -ė (трудівник, робітник) — «працівник, діяч», пор.: kultūros darbininkas LM 1979 16, literatūros darbininkas P 1981 1 160, partijos darbininkas K 1978 9 61;

kampelis (невеликий кут, закуток) — «спеціально обладнане приміщення для виховної, політичної, культурної, санітарної та іншої роботи в школах, установах, на підприємствах», пор.: deputatų kampelis T 1978 204, raudonasis kampelis DLKŽ₁ 280, poilsio kampelis T 1978 184; у російській мові красный уголок П 1978 260;

krūvis (навантаження) — «обсяг виконуваної роботи», пор.: metinis paskaitų krūvis DLKŽ₁ 341, visuomeninio darbo krūvis DLKŽ₁ 341;

metraštis (опис історичних подій, літопис) — «опис чиєїсь діяльності», пор.: komjaunimo metraštis K 1978 10 4, tautų draugystės metraštis T 1978 215, žygdarbių metraštis T 1978 288;

mokykla (школа) — «те, що дає практичні знання, досвід», пор.: komunistinio darbo mokykla T 1978 213, meistriškumo mokykla T 1978 150, pažangaus patyrimo mokykla T 1978 202;

šaka (гілка) — «частина, відділення, галузь, сфера», пор.: liaudies ūkio šaka T 1978 148, pedagogikos mokslo šaka T 1968 150, sporto šaka T 1978 189, žemės ūkio šaka DLKŽ₁ 802;

taškas (точка) — «місце, пункт певного призначення», пор.: pardavimo taškai DLKŽ₁ 840, prekybos taškai T 1978 207, techninio aptarnavimo taškai T 1978 114;

tinklas (мережа) — «група установ одного призначення, розташованих у різних пунктах», пор.: gydomųjų įstaigų tinklas T 1979 228, krepšinio sekcijos tinklas T 1980 12, mokslinių įstaigų tinklas K 1978 7 4, partinių organizacijų tinklas K 1978 10 10, prekybos tinklas TM 1978 8 11, statybos kombinato tinklas T 1978 154, vaikų įstaigų tinklas K 1978 6 69;

brigada (військове з'єднання, бригада) — «група, що виконує виробничі або громадські завдання», пор.: agitatorių brigada DLKŽ₁ 88, darbininkų brigada T 1978 189, komjaunimo ir jaunimo brigada K 1978 6 90,

139

бригада складальників суден T 1979 158, бригада тваринників DLKŽ₁ 88, учнівська виробнича бригада TM 1979 51, спеціалізована бригада лікарів T 1978 188;

geografija (географія) — «сфера поширення якогось явища», пор.: geografija biuro renginių LM 1979 49, geografija gastrolių LM 1979 1, geografija koncertų T 1979 34, geografija konkurso KV 1979 19, geografija regbio T 1978 272, geografija sporto T 1978 235, geografija šventės T 1978 150;

gvardietis, -ė (гвардеєць) — «активіст, ударник», пор.: darbo gvardietis (trīs.), penkmečio gvardiečiai T 1977 227.

На появу більшості зазначених вище значень слів або нових відтінків значень вплинула російська мова.

Напр., у російській мові: найважливіша ланка системи комуністичного виховання трудящих П 1979 224; літопис п’ятирічки П 1979 285; мережа закладів охорони здоров’я П 1979 227, торговельна мережа товарів масового попиту П 1979 282; механізовані точки П 1979 273; бригада автотранспортного підприємства П 1979 285, комсомольсько-молодіжна бригада СП 1979 232; ветеран партії П 1979 277, ветеран праці П 1979 283.

3.1.2. Переносні значення слів. У зв’язку зі збільшенням семантичного обсягу слів у радянський період відзначається також набуття словами переносних значень. Як зазначає Ю. Пікчялінгіс (1975, с. 234), «уживання слова в переносному значенні рівнозначне перевороту в його стилістиці, рівнозначне перетворенню того, що було тьмяним, нейтральним, на стилістично виразне, барвисте». Уживання слів у переносному значенні розширює їхню семантику й збагачує мову.

Багато слів литовської літературної мови в зазначений період набувають переносного значення. Водночас звужується вживання у прямому, або первинному, значенні. Це відбувається і внаслідок зменшення ролі в житті суспільства тих предметів або явищ, які позначалися прямими значеннями цих слів, і через набуття згаданими словами таких переносних значень, які, будучи абстрактними й широкими, розширюють можливості сполучення цих слів зі словами з різних сфер життя (пор. Шмелев Д. Н., 1964, с. 5—6). Крім того, переносних значень зазвичай набувають слова й словосполучення з найактуальніших сфер життя.

Відомо, що переносне значення виникає тоді, коли слово, яке позначає певне явище дійсності (об’єкт, дію, стан, властивість тощо), свідомо застосовується до іншого явища на підставі якоїсь спільної ознаки, аналогії, певного взаємозв’язку (пор. Kėzytė S., 1961, p. 234—235). І, як стверджує Ю. Пікчялінгіс (1975, с. 234), «при вживанні в переносному значенні „архісема“, семантичне ядро, затуляється, пригнічується, воно продовжує існувати лише латентно, а на перший план висуваються потенційні семи — те, що надає слову нового змісту, те, що дає додаткову інформацію про позначуваний ним предмет». Основою переносного значення зазвичай є найпоширеніше, найвідоміше, найконкретніше значення слова.

140

Одна з найочевидніших особливостей сучасної литовської літературної мови — широке поширення різноманітних термінів. Цей процес зумовлений соціальними, екстралінгвістичними чинниками — зростанням ролі науки, поширенням техніки, підвищенням освітнього рівня носіїв мови, розширенням суспільних функцій літературної мови, широкою пропагандою наукових знань у пресі, на радіо, телебаченні, у кіно. Однак закономірно, що цей процес стає особливо активним у радянський період. Крім того, як зазначає В. В. Виноградов (1961, с. 6), „тут яскраво й наочно виявляється зв’язок розвитку мови, її лексичної системи з історією матеріальної та духовної культури народу“.

Поряд із поширенням термінів у літературній мові посилюється їх уживання в переносних значеннях. Це явище міжнародне, характерне для всіх мов, зокрема й для литовської. Нині в литовській літературній мові в переносних значеннях уживаються терміни з різних, особливо актуальних галузей науки й техніки. Найчастіше вони поповнюють суспільно-політичну лексику.

У досліджуваний період найбільшого поширення в лексиці набули терміни з галузей біології, фізики, математики й медицини, уживані в переносному значенні¹⁰.

Дослідження космічного простору зробило популярними деякі астрономічні терміни та сприяло їх уживанню в переносних значеннях¹¹.

Переносних значень набули й інші астрономічні та географічні терміни:

horizontas (горизонт) — «обсяг знань, ідей, можливостей діяльності», пор.: darbo horizontai₁ DLKŽ 197, kūrybos horizontai LM 1978 26, žmonių sąmoningumo horizontai T 1978 203;

klimatas (клімат) — «настрій, стан взаємин», пор.: ideologinis klimatas T 1974 266, partinio gyvenimo klimatas T 1978 194, politinis klimatas T 1960 80, psichologinis klimatas K 1978 6 13, tarptautinis klimatas T 1978 185;

meridianai (меридіани) — «межі поширення певного явища чи діяльності», пор.: brolybės meridianai VN 1979 8, marinistų kūrybiniai meridianai T 1978 276, meno ir literatūros meridianai LM 1978 48, tėvynėj žūklės meridianai T 1979 99.

Переносних значень набули також багато термінів і слів, що належать до технічної та виробничої лексики:

kalvė (кузня) — «установа або організація з підготовки кадрів фахівців», пор.: filologų kalvė LM 1978 48, sporto kadrų kalvė T 1979, vairuo-

¹⁰ Про вживання цих термінів у переносному значенні див.: Simonaitytė V. Terminų vartojimas perkelinėmis reikšmėmis. – Kalbos kultūra, 1980, sąs. 39, p. 21–22.

¹¹ Там само, с. 22–23.

141

кузня кадрів T 1978 78, кузня кадрів сільського господарства DLKŽ₁ 279, журналістська кузня LM 1978 43;

raktas (ключ) — «засіб для розуміння, розшифрування чогось», пор.: ключ до успіху в роботі T 1978 143, ключ до думки LM 1979 6, ключ до справжнього, благородного мистецтва T 1978 278;

smagratis (маховик) — «те, що збуджує й підтримує діяльність чогось», пор.: маховик військових провокацій T 1979 260, маховик мілітаризму T 1978 139;

spyruoklė (пружина) — «спонукальна причина діяльності, поштовх до чогось, привід, імпульс, стимул», пор.: пружина праці, справ і проблем LM 1979 6, пружина прискорення роботи T 1974 266;

svertas (важіль) — «джерело, привід для виникнення й поширення чогось», пор.: важіль підвищення продуктивності праці DLKŽ₁ 800, важіль збільшення здобутків T 1978 273, важіль економічного зростання господарства T 1978 202, важіль управління сільськогосподарським виробництвом T 1978 154;

variklis (двигун) — «поштовх, рушійна сила», пор.: рушій життя KE 209, рушій галузей народного господарства T 1978 148, рушій діяльності людства DLKŽ₁ 918;

cechas (основний виробничий підрозділ промислового підприємства, цех) — «люди однієї професії, певної спільної категорії; відділ, місце, спеціально призначені для чогось», пор.: цех письменників LM 1978 52, цех здоров’я T 1979 32;

konvejeris (конвеєр) — «безперервна праця, діяльність», пор.: Через подію конвеєр напружених робіт надто довго не зупинявся T 1978 221. Зелений конвеєр не зупиняється T 1979 165;

mašina (машина) — «організація, яка механічно виконує певну роботу, розв’язує певні завдання», пор.: пропагандистська машина LKŽ VII 902, державна машина LKŽ VII 902;

mechanizmas (механізм) — «внутрішній устрій, система якогось явища», пор.: механізм особистості LM 1979 17, механізм мови DLKŽ₁ 390, механізм поетичної критики LM 1978 41, психологічний механізм T 1979 188, механізм держави DLKŽ₁ 390;

spiralė (спіраль) — «нескінченне, безперервне явище», пор.: спіраль часу LM 1979 1, спіраль розвитку LM 1979 6.

Російська мова могла також активізувати вживання слів і словосполучень у переносному значенні. У російській, як і в литовській мові, слова й терміни з різних галузей набули переносних значень, пор.: праця — двигатель культуры LRKŽ 842; ключ к профессиям П 1979 284; кузница кадров LRKŽ 310; … не допускать перебоя в конвейере: поле — транспортировка – приемный пункт СЛ 1979 235; механизм управления П 1979 272, хозяйственный механизм СЛ 1979 234; спираль гонки вооружений СЛ 1979 235; писательский цех СЛ 1979 220.

У переносних значеннях уживаються також багато термінів і слів із військової лексики:

142

mūšis (бій) — «значні зусилля для досягнення, здійснення чого-небудь», пор.: mūšis už derlių T 1978 234;

užnugaris (тил) — «споруди для управління чиєюсь діяльністю», пор.: Žemės ūkio valdyboj pasakojo, kad daugiagiriečiams ypač daug padeda apgalvotai tvarkomas kombainų užnugaris, visų pirma džiovyklių ūkis… T 1978 210;

armija (армія) — «маса людей, об’єднаних спільними інтересами, умовами життя», пор.: geležinkelininkų armija T 1979 170, mechanizatorių armija T 1978 154, mokytojų armija T 1978 251, prekybininkų armija T 1978 240, tarybinių mokslo darbuotojų armija T 1979 87;

frontas (фронт) — «сфера державної, культурної, економічної чи суспільної діяльності», пор.: darbo frontas DLKŽ₁ 157, ekonomikos frontas K 1978 7 6, ideologinis frontas K 1978 6 71, kovos už komunizmą frontas T 1979 106, literatūros frontas T 1979 230, taikos frontas T 1978 144;

manevras, manevravimas (маневр, маневрування) — «дія, що вимагає винахідливості, пошуку виходу зі становища, яке склалося», пор.: … ekonominis manevras, operatyviai sprendžiant gamybos pertvarkymo uždavinius vartotojo interesais T 1979 200. Taigi operatyvus, sumanus manevravimas darbymetyje, kuris visada labai svarbus, dabar įgyja tikrai nepaprastą reikšmę T 1978 208;

mobilizacija (мобілізація) — «зосередження значних сил для розв’язання якогось завдання», пор.: mokslinių jėgų mobilizacija DLKŽ₁ 406, pramonės mobilizacija DLKŽ₁ 406;

pozicija (позиція) — «ставлення, принципова настанова щодо якогось питання», пор.: Auklėjimo procese svarbu ugdyti aktyvią žmogaus poziciją T 1978 150;

strategija (стратегія) — «наука про керівництво політичною, суспільною боротьбою», пор.: brigados strategija VN 1981 58, didmeistrių strategija T 1978 218, mokslinė strategija MG 1979 12 14;

taktika (тактика) — «методи й способи суспільної, політичної боротьби для досягнення поставленої мети», пор.: kovos su vėžiu taktika VN 1978 212, revoliucinė proletariato taktika DLKŽ₁ 833.

Пор. також переносні значення відповідних термінів і слів із цієї сфери в російській мові: битва за урожай П 1979 263; умелое маневрирование ресурсами П 1979 284; идеологический фронт П 1979 272, трудовой фронт П 1979 282, хлебный фронт П 1979 272.

Нині, зі зростанням ролі спорту в нашому житті, дедалі частіше в переносному значенні вживаються терміни та інші слова зі спортивної лексики¹².

Переносних значень у радянську епоху набули й багато слів з інших сфер життя:

aukštuma (висота) — «вища установа, центр», пор.: stiprinti socialistinės vadovaujamosios aukštumas DLKŽ₁ 63;

diegimas (садіння) — «поширення, широке застосування, впровадження», пор.:

¹² См. Simonaitýtė V., 1980, p. 23–24.

143

упровадження до виробництва досягнень науки T 1978 208, упровадження нової техніки й технології T 1978 272;

пор. упровадження: упровадження кращих сівалок у колгоспах LKŽ II 499, упровадження нового обладнання та технологій T 1978 266;

вузол (вузол) — «місце перетину, з’єднання, зв’язку; група споруд загального призначення, розташованих в одному місці», пор.: залізничний вузол _{DLKŽ₁ 388,} транспортний вузол T 1978 170, промисловий вузол T 1978 137, радіовузол _{DLKŽ₁ 388,} санітарний вузол T 1978 151, розподільчий вузол T 1978 151, вузол міжнародного телефонного зв’язку T 1978 262;

відхиленець (той, хто відхилився від межі, норми) — «той, хто відступив від основної лінії в політиці, ухильник», пор.: націоналістичний відхиленець LKŽ VIII 889;

цілина (цілина) — «яка-небудь недоторкана сфера діяльності», пор.: цілина драматургії T 1979 87;

сім’я (сім’я) — «група людей, організація зі спільними інтересами», пор.: сім’я братніх літератур T 1978 276, сім’я інженерів T 1979 157, сім’я космічних держав T 1979 84, сім’я медиків KV 1979 51, олімпійська сім’я T 1978 155, сім’я комуністів району T 1979 130, сім’я комсомольців республіки T 1978 155, сім’я радянських народів T 1978 218;

прошарок (прошарок) — «суспільна група, що вирізняється соціальними, політичними ознаками», пор.: дрібнобуржуазні прошарки _{DLKŽ₁ 838;}

міст (міст) — «те, що з’єднує, об’єднує», пор.: Методика — це галузь педагогічної науки, яка безпосередньо прокладає міст від теорії до практики T 1978 150; мости дружби T 1978 190, мости братерства літератур T 1978 213;

крок (крок) — «вчинок, справа, дія, похід», пор.: кроки великого будівництва T 1978 190, широкі кроки колгоспного села T 1979 38;

арена (арена) — «сфера діяльності», пор.: арена політичної боротьби _{DLKŽ₁ 40,} арена спартакіади T 1978 160, міжнародна арена T 1978 143;

автограф (автограф) — «певний знак, ознака досягнутих результатів діяльності», пор.: «...Гагарін залишив перший людський автограф на кам’яній поверхні Всесвіту... T 1979 81; автографи фігуристів на льоду T 1976 160;

династія (династія) — «представники різних поколінь однієї сім’ї, які виконують ту саму роботу, мають ту саму професію», пор.: династія ткачів T 1979 72, династія меблярів KV 1979 30, династія робітників K 1978 4 9, династія інженерів T 1976 22, династія тюремників K 1975 11 58, династія доярок T 1973 3, космічна династія MADK 253;

панорама (вид (зазвичай із висоти) якої-небудь місцевості, що простягається на великий простір, панорама) — «загальний огляд діяльності», пор.: панорама культурного життя T 1979 265, панорама олімпійських змагань T 1978 223.

Пор. також у російській мові: упровадження автоматичного розрахунку СЛ 1979 232, упровадження демократичних принципів і норм у життя соціалістичного суспільства П 1979 278, упровадження комплексної системи управління якістю СЛ 1979 235, упровадження одержаних результатів у практику СЛ

144

1979 235, впровадження практики найкращих колективів споріднених підприємств П 1979 277; сім’я письменників СЛ 1979 220, сім’я радянських народів П 1979 276; кроки гіганта П 1979 285, кроки космічної інтеграції СЛ 1979 234; арена політичної боротьби LRKŽ 66.

У литовській літературній мові трапляються випадки, коли слово в переносному значенні вживається лише в місцевому відмінку:

rikiuotėje (у строю) — «той, хто долучився до роботи», пор.: energetinis blokas — rikiuotėje T 1979 234, ideologinio darbo rikiuotėje T 1979 246, taikaus darbo rikiuotėje T 1979 128, комплекс «Вілія» — rikiuotėje T 1979 3; пор. у російській мові енергоблок в строю СЛ 1979 234;

sargyboje (на сторожі) — «дбаючи про щось, про збереження чогось», пор.: geros nuotaikos sargyboje T 1978 241, pagrindinio įstatymo sargyboje LM 1978 40, sveikatingumo sargyboje T 1978 220, švaraus oro sargyboje RV 1979 11, taikos ir socializmo sargyboje K 1980 5 19, teisėtvarkos sargyboje T 1979 241; пор. у російській мові на страже основного закона СЛ 1978 232.

Багато термінів і слів із різних лексичних сфер могли набувати переносних значень і раніше, однак у радянський період їх уживання в цих значеннях стало інтенсивнішим і породило численні нові словосполучення:

branduolys (ядро) — «основна, найважливіша частина», пор.: idėjinio auklėjimo darbo branduolys T 1978 184, lietuvių literatūros branduolys LM 1979 14, muzikos branduolys T 1978 260;

ratas (коло) — «сфера; група людей, об’єднаних за певною ознакою», пор.: gamybos ratas T 1978 208, platus profesijų ratas T 1978 180, veiklos ratas DLKŽ₁, 653; vartotojų ratas T 1978 213;

varžtai (лещата) — «утиски, обмеження», пор.: ekonominiai varžtai LM 1978 26, imperializmo varžtai DLKŽ₁, 921, kultūros ir civilizacijos varžtai DLKŽ₁, 921;

žvaigždė (зірка) — «знаменитість, дуже відома особа», пор.: komunistinio darbo žvaigždė K 1978 12 3, tarybinio meno žvaigždė T 1978 208;

apogėjus (апогей) — «вершина, найвище піднесення, досягнення», пор.: kūrybinės brandos apogėjus LM 1979 29, mūsų teatrų veiklos apogėjus LM 1979 28, šalies pirmenybių apogėjus Š 1978 12 24, TSRS tautų vasaros spartakiados apogėjus T 1980 12;

štabas (штаб) — «керівний орган», пор.: «Komjaunimo prožektoriaus» štabas T 1978 208, liaudies draugovės štabas T 1979 228, statybos štabas T 1979 228, пор. у російській мові: информационный штаб П 1979 278, республиканский штаб по строительству нефтеперерабатывающего завода СЛ 1979 234.

Деякі слова, що вийшли з активного вжитку, продовжують існувати, набуваючи нових переносних значень або нових відтінків переносних значень у конструкціях з іменником у родовому відмінку, пор.: sporto karalienė T 1979 136, upių karalienė T 1978 208, sporto karalius T 1979 138, šachmatų karūna T 1979 265, pasaulio šachmatų sestras T 1979 265.

10. 949

145

У переносному значенні можуть уживатися не лише окремі слова, а й стійкі словосполучення. У такому разі словосполучення лексикалізується, стає ніби одним словом. Слова, що входять до цього сполучення, втрачають своє первісне значення:

apvalus stalas (круглий стіл) — «відкритий, публічний обмін думками з певного питання, нарада за цілковитої рівноправності її учасників: ніхто не займає центрального місця, ніхто не сидить у кутку чи скраю», пор.:... jie eina tarnybines pareigas, po to, sakysime, skaito paskaitas, rašo straipsnius, reiškia mintis prie apvalaus stalo... К 1978 6 78.

Нині як синоніми вживаються словосполучення apskritas stalas, apskritasis stalas, пор.: pokalbis prie apskrito stalo КV 1979 51; Gruzijos ir Lietuvos rašytojai susitiko Tbilisyje prie apskritojo stalo tęsti balandžio mėnesį Vilniuje ir Kaune pradėto dialogo apie tarybinės literatūros heroj aus moralinį dorovinį veidą ir jo gyvenimišką poziciją Т 1978 232.

У наш час з’являється дедалі більше таких стійких словосполучень, пор.: grandinine reakcija Т 1979 267, problema Nr. 1 К 1978 10 59, visuomeniniais pagrindais К 1978 12 73; пор. у російській мові: ценная реакция LRKŽ 193, на общественных началах П 1979 273, проблема номер один П 1979 268.

Кожне слово може мати кілька переносних значень, але не всі вони поширюються й закріплюються в літературній мові. Одні вживаються багатьма людьми в контексті, що часто повторюється, інші — оказіонально, лише в певних випадках окремими особами. Будь-яке значення слова, зокрема й переносне, закріплюється відповідно до усталеного вживання та поширення. В одних випадках може виникнути нове значення слова, в інших — лише відтінок значення, у третіх це буде тільки контекстуальне вживання (пор. Kėzytė S., 1972, p. 113). У мові слід розрізняти вже вкорінені й поширені переносні значення слова та вузькі, контекстуальні, часто випадкові значення, які ще не сформувалися або не мають змоги сформуватися, ще не набули ширшого поширення й ужитку, не увійшли до стабільної системи лексичних значень мови. Отже, можливі переносне значення слова і переносне вживання (пор. Jakaitienė E., 1980, p. 39; Kėzytė S. 1961, p. 236; Pikčilingis J., 1975, p. 235–236). Адже не кожен випадок уживання слова в переносному значенні означає, що воно вже набуло сталого переносного значення. Не завжди легко відрізнити переносне значення слова від його переносного вживання, оскільки тут немає чітких критеріїв. Крім того, переносне вживання слова, що трапляється лише в певних випадках, може поширитися в мові, закріпитися й таким чином перетворитися на самостійне переносне значення слова.

Переносне вживання слова має ситуативний, випадковий характер і, як правило, надає мовленню посиленого емоційно-експресивного забарвлення порівняно з поширеним, звичайним переносним значенням слова. Тому, вживаючи слова в переносному значенні, необхідно враховувати стильовий пласт мовлення, стилістичні вимоги контексту. Напр., у но-

146

вих словосполученнях переносні значення слів і термінів можуть уживатися в творах художньої літератури. Спеціальна термінологія як джерело експресивних мовних засобів широко проникає в публіцистику.

Слова й терміни в переносному значенні можуть уживатися з різною стилістичною метою, однак навмисного й необґрунтованого вживання їх у таких значеннях усе ж слід уникати:

Меблі — супутники людини LM 1978 31; ...Олімпіада — це символ миру й дружби народів. Ті, хто цього не розуміє або вдає, ніби не розуміє, свідомо виступають у ролі «атлетів холодної війни»... T 1980 38; ...процес розлучення й розірвання шлюбу — не лише моральна катастрофа особистості, а й безсумнівно нижчі показники праці K 1978 9 88; цитадель здоров’я, краси Š 1978 28; екран Олімпійських ігор T 1978 223; екран миру й дружби T 1978 121; ...теорія чисел — це полігон, на якому випробовується потужність сучасних математичних засобів MG 1979 11 3; полігон яскравості JG 1979 11 28; ...дипломатія в родині — це своєрідна сімейна терапія TM 1978 8 17; тераса здійснених мрій T 1978 180 та ін.

3. 2. Зменшення семантичного обсягу слів. Лексика литовської літературної мови в радянський період характеризується не лише появою великої кількості нових значень слів, а й зменшенням семантичного обсягу деяких із них. Напр.:

pra非常ymas (прохання) — втрачає значення, яке мало за попередніх суспільних відносин; тепер у цьому значенні вживається слово pareiškimas DLKŽ₁ 508;

seniūnas, -ė (староста) — також утратило значення адміністратора в селі, тепер позначає старшого, обраного в певній групі, пор.: Aukščiausiosios Tarybos seniūnas (trš.), kurso seniūnas DLKŽ₁ 693;

tarnas, tarnaitė (слуга, служниця) — вже не позначає найманої прислуги. Тепер так називають людину, яка виконує чиюсь волю, пор.: deputatas — liaudies tarnas DLKŽ₁ 837.

В офіційній лексиці більше не вживаються у значенні експлуатованих найманих працівників і слова merga, bernas, pusbernis, pusmergė. У таких значеннях, як і інші подібні слова, вони трапляються лише в художній та історичній літературі.

4. Звуження вживання слів і словосполучень

Поряд із появою нових слів і зміною їхніх значень відбувається також процес звуження вживання деяких слів. Виходять з активного вжитку або відмирають багато слів і словосполучень, широко поширених у роки панування буржуазії. Особливо це стосується тієї частини лексики литовської літературної мови, яка була пов’язана зі старим режимом,

10*

147

старою адміністративно-державною системою та позначала суспільні відносини, що відійшли в минуле.

Передусім з активного вжитку вийшли слова й словосполучення, що позначали органи експлуатації трудящих, буржуазний адміністративно-управлінський апарат, тобто назви органів буржуазної влади, її установ, привілеїв, станових відмінностей, посад, звань, титулів:

antstolis DLKŽ₁ 18, nuovada DLKŽ₁ 451, nuovadas DLKŽ₁ 451, ponas DLKŽ₁ 583, ponia DLKŽ₁ 583, prievaiždas DLKŽ₁ 611, urmininkas, -ė DLKŽ₁ 877, valdininkas, -ė DLKŽ₁ 913, verslininkas, -ė DLKŽ₁ 928, viršaitis DLKŽ₁ 944;

burmistras DLKŽ₁ 93, departamentas DLKŽ₁ 114, grafas DLKŽ₁ 181, policija DLKŽ₁ 582, policininkas DLKŽ₁ 582;

savivaldybė DLKŽ₁ 688;

darbo birža DLKŽ₁ 82, policijos viršininkas RLKŽ II 206.

Після колективізації втратили актуальність і слова, що позначали форми старого, індивідуального землекористування:

dvaras DLKŽ₁ 139, palivarkas DLKŽ 537, pusininkystė DLKŽ₁ 641;

bajordvaris LKŽ I 571, bajorkaimis LKŽ I 572.

У соціалістичному селі перестали вживатися або перейшли до пасивного словникового запасу слова, що позначали сільських експлуататорів, панівний клас села:

dvarininkas, -ė DLKŽ₁ 139, tijūnas DLKŽ₁ 849, valakininkas, -ė DLKŽ₁ 912;

didžiažemis, -ė DLKŽ₁ 118, dvarponis, -ė DLKŽ₁ 139.

З активного вжитку вийшли слова, що позначали сільську бідноту, експлуатованих і явища їхнього побуту:

duoneliautojas, -a DLKŽ₁ 137, gry tel ninkas, -ė DLKŽ₁ 188, kampininkas, -ė DLKŽ₁ 280, kumetynis DLKŽ₁ 344, kumetis, -ė DLKŽ₁ 344, palūkanos DLKŽ₁ 496, palūkininkas, -ė DLKŽ₁ 496, prasčiokas, -ė DLKŽ₁ 595, pusininkas, -ė DLKŽ₁ 641, sklypininkas, -ė DLKŽ₁ 712, trobelininkas, -ė DLKŽ₁ 864, varguolis, -ė DLKŽ₁ 918, vekselis DLKŽ₁ 925.

З розвитком техніки та поліпшенням умов матеріального життя з активного вжитку вийшли або виходять також багато слів, що позначають предмети й знаряддя домашнього вжитку та побуту:

arklas DLKŽ₁ 41, aukštinis DLKŽ₁ 63, dūminė DLKŽ₁ 135, kultuvas DLKŽ₁ 343, spragilas DLKŽ₁ 732, mილינys DLKŽ₁ 401, naginės DLKŽ₁ 414, piesta DLKŽ₁ 560, smuklė DLKŽ₁ 724, smuklininkas, -ė DLKŽ₁ 724, spingsulė DLKŽ₁ 731, svirnas DLKŽ₁ 801, vyža DLKŽ₁ 949.

За радянської влади було докорінно перебудовано систему народної освіти, тому з мови витіснилися слова й словосполучення, що позначали навчальні заклади давніх часів:

gimnazija DLKŽ₁ 173, progimnazija DLKŽ₁ 632;

klासिकinė gimnazija (рш.), mergaičių gimnazija RLKŽ I 174, mokytojų seminarija DLKŽ₁ 691, realinė gimnazija DLKŽ 662.

148

Усе рідше вживаються й слова, що позначали вихованців цих навчальних закладів: gimnazistas, -ė DLKŽ₁ 173, seminaristas, -ė DLKŽ₁ 692.

Значно звузилася сфера вживання й релігійної лексики: gavėnia DLKŽ₁ 166, pamaldos DLKŽ₁ 496, pasninkavimas DLKŽ₁ 522, vienuolynas DLKŽ₁ 937, vienulis, -ė DLKŽ₁ 937; kapelionas DLKŽ₁ 282, komunija DLKŽ₁ 324, mišios DLKŽ₁ 405, sutana DLKŽ₁ 790; bažnytinė vėliava RLKŽ II 568, paviktinė sutana RLKŽ II 189, vakarinės pamaldos DLKŽ₁ 496.

Усе рідше вживаються або зовсім виходять з активного словникового складу мови й багато інших слів, що позначають неактуальні, застарілі поняття: parapijietis, -ė DLKŽ₁ 506, pasaulietis, -ė DLKŽ₁ 512, sodietis, -ė DLKŽ₁ 726.

Звісно, не всі застарілі слова й словосполучення одночасно виходять з активного вжитку; іноді через певні обставини вони співіснують у мові з новими словами. У Литовській РСР деякий час зберігався старий адміністративний поділ, тому в активному вжитку литовської літературної мови співіснували слова valsčius, apskritis і apylinkė, rajonas.

Однак із утвердженням нових форм суспільного життя такі застарілі слова все ж поступилися місцем новим. Багато з них увійшли до історичної лексики або часом уживаються для позначення явищ минулого чи життя в капіталістичних країнах.

За останні десятиліття застаріли, стали вживатися рідше або перейшли до пасивного словникового запасу й деякі словосполучення, що з’явилися в литовській літературній мові за радянської влади: kuopelė DLKŽ₁ 345; baltagvardietis, -ė DLKŽ₁ 69, raudonarmietis, -ė DLKŽ₁ 654, raudongvardietis, -ė DLKŽ₁ 654; ežeras DLKŽ₁ 179, nepas DLKŽ₁ 493; darbininkų fakultetas RLKŽ II 330, liaudies komisaras DLKŽ₁ 323, liaudies komisariatas DLKŽ₁ 323, revoliucinis komitetas T 1978 278; kaimo vargarmenės komitetas DLKŽ₁ 918, Liaudies komisarų taryba RLKŽ II 446.

Ці слова з’явилися в литовській мові тоді, коли позначувані ними предмети й явища вже відійшли або відходили в минуле. Їх можна вживати й тепер стосовно недавнього минулого радянського періоду.

Такими в загальних рисах є важливі явища, що відбулися й відбуваються в лексиці литовської літературної мови за радянський період. Основним серед них є розширення словника: у зазначений період литовська мова збагатилася значно більшою кількістю нових слів і словосполучень, ніж будь-коли раніше. До пасивного словникового запасу перейшло набагато менше слів. Вивчення цих процесів уже розпочато, проте на дослідників чекає ще чимало проблем розвитку лексики литовської літературної мови.

149

Список прийнятих скорочень

BTŽ – Botanikos terminų žodynas. – V., 1965.

BulotSG – Bulota J. Smeigtuko galvutė: Humoreskos. – V., 1973.

DLKŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. – V., 1954.

DLKŽ₁ – Словник сучасної литовської мови. 2-ге вид., доповн. – В., 1972.

FTŽ – Fizikos terminų žodynas. – V., 1979.

JG – Jaunimo gretos.

K – Komunistas.

KE – Smolka K. Kaip elgtis. Žmogus tarp žmonių. – V., 1978.

KKult – Kalbos kultūra.

KS – Keidinas M. Kosmoso spąstuose. – V., 1973.

KV – Kalba Vilnius.

LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas. – V., 1956–1978, t. 1–11.

LM – Literatūra ir menas.

LR – Kiseliovas V. Linksmasis romanas. – V., 1976.

LRKŽ – Lyberis A. Lietuvių–rusų kalbų žodynas. – V., 1971.

MADK – Arlაზovas M., Arskis F., Azernikovas V. etc. Maži apsakymai apie didįjį kosmosą: Noriu žinoti. – V., 1965.

MATŽ – Aiškinamasis medienos apdirbimo terminų žodynas. – V., 1971.

MG – Mokslas ir gyvenimas.

MK – Mūsų kalba.

MLTE – Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija. – V., 1971, t. 3.

MNV – Mokslo naujienos visiems.

MT – Mokslas ir technika.

MTŽ – Melioracijos terminų žodynas. – V., 1960.

P – Pergalė.

PiktJV – Pikturna I. Jūrų vėjai: Apsakymai. – V., 1975.

RamSŠŽ – Ramuckas J. Surask savo žvaigždę: Apyrąžė. – V., 1975.

RLKŽ – Rusų–lietuvių kalbų žodynas. – V., 1967, t. 1–2.

рш. – тексти допередрадянського періоду, що не мають окремих скорочень.

RV – Raudonoji vėliava.

S – Sportas.

SA – Охорона здоров’я.

SluckUMN – Sluckis M. Uostas mano – neramus. – V., 1968.

STTŽ – Kairys V., Kaminskas A., Kudirka Z. тощо. Російсько-литовсько-англійський словник термінів обчислювальної техніки. – В., 1971.

Š – «Швітуріс».

ŠBSK – Popovas S. Šiuolaikinės buržuazinės sociologijos kritika. – V., 1969.

T – «Тєса».

TLR – Tarybų Lietuvos rašytojai. – V., 1977, t. 1.

TM – «Тарибіне мотеріс».

trš. – твори радянського періоду, які не мають окремих скорочень.

TŽŽ – Tarptautinių žodžių žodynas. – V., 1969.

VN – «Вакаріне науєнєс».

ŽŪ – Сільське господарство.

ŽŪTŽ – Anskaitis V., Kilas M. Російсько-литовський словник сільськогосподарських термінів. – В., 1971.

П – «Правда».

СЛ – «Радянська Литва».

150

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

Маркс К. Критика политической экономии (Черновой набросок 1857—1858 годов). — Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд., т. 46, ч. 1, с. 49—508

Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология. — Соч. 2-е изд., т. 3, с. 7—544.

Энгельс Ф. Письмо Энгельса Йозефу Блоху в Кенигсберг. Лондон, 21 (—22) сент. 1890 г. — Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд., т. 37, с. 393—397.

Ленин В. И. О праве наций на самоопределение. — Полн. собр. соч. (ПСС), т. 25, с. 255—320.

Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик. — М., 1977.

Андреев Н. Д. Язык в обществе, используемом кибернетические машины. — В кн.: Вопросы социальной лингвистики: Сб. статей. Л., 1969.

Баркаускас А. Моя республика. — Вильнюс, 1980.

Виноградов В. В. Вступительное слово. — В кн.: Вопросы терминологии: Материалы Всесоюз. терминологического совещания 25—29 мая 1959 г. М., 1961, с. 3—10.

Дешериев Ю. Д. Социальная лингвистика: К основам общей теории / АН СССР. — М., 1977.

Дешериев Ю. Д. Проблема функционального развития языков и задачи социолингвистики. — В кн.: Язык и общество. М., 1968, с. 55—81.

Жирмунский В. М. Марксизм и социальная лингвистика. — В кн.: Вопросы социальной лингвистики. Л., 1969, с. 5—25.

Исаев М. И. Языковое строительство как один из важнейших экстралингвистических факторов развития языка. — В кн.: Язык и общество. М., 1968, с. 81—99.

Исаев М. И. Языковая политика и языковое строительство в культурной революции. — В кн.: Развитие языков и культур народов СССР в их взаимосвязи и взаимодействии. Уфа, 1976, с. 57—66.

Кон И. С. История и социология (О некоторых проблемах современной буржуазной социологии). — Вопросы философии, 1970, № 8, с. 79—90.

Литовская ССР / Главная редакция энциклопедий, Гл. ред. Й. Зинкус. — Вильнюс, 1980.

Русский язык и советское общество. Лексика современного русского литературного языка / Под ред. М. В. Панова. — М., 1968.

Филин Ф. П. К проблеме социальной обусловленности языка. — В кн.: Язык и общество. М., 1968, с. 5—22.

Харутюг В. О смысле и содержании марксистско-ленинской концепции языка. — В кн.: Актуальные проблемы языкознания ГДР: Язык — идеология — общество. М., 1979, с. 27—47.

Шмелев Д. Н. Проблемы семантического анализа лексики (на материале русского языка). — М., 1973.

Шмелев Д. Н. О семантических изменениях в современном русском языке. — В кн.: Развитие грамматики и лексики современного русского языка. М., 1964, с. 4—17.

Griškevičius P. TSRS tautų greto­se. — V., 1980.

Griškevičius P. Vieningose TSRS tautų greto­se. — Komunistas, 1980, Nr. 7, p. 11—21.

Grobė R., Neubert A. Thesen zur marxistisch-leninistischen Soziolinguistik. — In: Beiträge zur Soziolinguistik: Linguistische Studien. Halle (Saale), 1974, S. 9—24.

Jakaitienė E. Lietuvių kalbos leksikologija. — V., 1980.

Kėzytė S. Perkeltinės žodžio reikšmės ir jų pateikimas „Lietuvių kalbos žodyne“. — Kn.: Lietuvių kalbotyros klausimai, 1961, t. 4, p. 233—253.

Kėzytė S. Žodžio reikšmės platėjimo atvejų pateikimas „Lietuvių kalbos žodyne“. — Lietuvos TSR MA darbai. A serija, 1972, t. 2(39), p. 105—120.

Lyberis A., Ulvydas K. Lietuvių literatūrinės kalbos leksikos praturtėjimas tarybinės santvarkos metais. — Kn.: Literatūra ir kalba, 1958, t. 3, p. 31—110.

Lietuvos TSR liaudies ūkis per 40 metų. — V., 1980.

151

Neubert A. Zu Gegenstand und Grundbegriffen einer marxistisch-leninistischen Soziolinguistik. – In: Beiträge zur Soziolinguistik. Linguistische Studien. Halle (Saale), 1974, S. 25–46.

Pikčilingis J. Lietuvių kalbos stilistika. – V., 1975, t. 2.

Schmidt W. Das Verhältnis von Sprache und Politik als Gegenstand der marxistisch-leninistischen Sprachwirkungsforschung. – In: Sprache und Ideologie, Halle (Saale), 1972, S. 9–35.

Simonaitytė V. Terminų vartojimas perkeltinėmis reikšmėmis. – Kalbos kultūra, 1980, sąs. 39, p. 20–24.

Simonaitytė V. Kosmoso leksika. – Kalbos kultūra, 1981, sąs. 40, p. 7–11.

Šepetys L. Tarybiniam žmogui: LTSR mokslo ir kultūros pasiekimai bei uždaviniai. – Komunistas, 1980, Nr. 9, p. 7–15.

Tarybų Lietuvai 25 metai. – V., 1965.

V. SIMONAITYTĖ

KURIOS NE KURIOS TARYBINIŲ METŲ LIETUVIŲ LITERATŪRINĖS KALBOS LEKSIKOS RAIDOS KRYPTYS

Reziumė

Lietuvių literatūrinės kalbos raida tarybiniais metais suintensyvėjo. Tai susiję su daugelio socialinių faktorių. Dideli socialinio, ekonominio ir kultūrinio tarybinės visuomenės gyvenimo pakitimai atsispindi kalboje, pirmiausia jos leksikoje, ir prisideda prie jos raidos. Tarybinių metų lietuvių literatūrinės kalbos leksikai turėjo įtakos ir kalbos vartotojų sudėties permainos.

Tarybiniais metais lietuvių literatūrinė kalba išplėtė savo vartojimo sferą. Lietuvių literatūrinė kalba dabar vartojama visose gyvenimo srityse.

Tarybų valdžios metais vyksta intensyvus bendravimas ir bendradarbiavimas su visomis šalies tautomis ir tautybėmis veikia ne vien ekonomiką, techniką, kultūrą, bet kartu ir lietuvių literatūrinę kalbą. Suaktyvėję lietuvių ir rusų kalbų kontaktai sustiprino rusų kalbos poveikį lietuvių literatūrinei kalbai, ypač jos leksikai. Per rusų kalbą į lietuvių literatūrinę kalbą ateina daug naujų sąvokų su jų pavadinimais. Rusų kalba daro įtaką lietuvių literatūrinės kalbos kai kurių žodžių darybos tipų aktyvizacijai bei žodžių reikšmių kitimui. Kūrybiškai panaudodami tą įtaką, lietuvių literatūrinę kalbą darome lankstesnę ir veiksmingesnę.

Judriausia literatūrinės kalbos dalis yra leksika. Leksikos pakitimai yra įvairūs: kinta žodžių reikšmės, atsiranda naujų žodžių ir žodžių junginių, o dalis jų pasitraukia į pasyviąją žodyno atsargą arba visai išeina iš vartosenos.

Kaip ir anksčiau, tarybiniais metais svarbiausia lietuvių literatūrinės kalbos leksikos raidos kryptis yra naujų žodžių ir žodžių junginių atsiradimas.

Jais ypač pasipildė tos leksikos sritys, kurios nusako mokslo pažangą, masinį-politinį darbą, kultūrinį bei meninį gyvenimą, pramonės, žemės ūkio raidą. Pasirodė daug žodžių ir žodžių junginių, apibūdinančių fizinio auklėjimo ir sporto sritį, pradeda formuotis ir nauja leksikos sritis – kosmoso leksika.

Svarbi lietuvių literatūrinės kalbos leksikos raidos kryptis tarybiniais metais yra ir žodžių reikšmių kitimas. Pagrindiniai lietuvių literatūrinės kalbos žodžių reikšmių kitimo būdai yra šie: žodžių reikšmių gausėjimas, žodžių reikšmių perkėlimas ir žodžių reikšmių mažėjimas. Reikšmių gausėjimui lemiamos įtakos turėjo naujas gyvenimas ir naujos visuomeninių santykių formos. Tarybiniais metais daugelis žodžių įgijo naujų reikšmių arba naujų reikšmės atspalvių.

Suaktyvėjo ir reikšmių perkėlimo procesas. Perkeltines reikšmes paprastai įgyja aktualiausių sričių žodžiai bei terminai. Vartojant perkeltinėmis reikšmėmis žodžius, būtina atsižvelgti į kalbos stilių, į stilistinius konteksto poreikius, bet įmantraus ir nepagrįsto vartojimo šiomis reikšmėmis vis dėlto reikia vengti.

Tarybinių metų lietuvių literatūrinėje kalboje pastebimas ir kai kurių žodžių reikšmių mažėjimo procesas. Iš žodžių reikšmių mažėjimo pavyzdžių galima nurodyti senūną (dabar reiškia tik išrinktą kokios nors grupės vyresnįjį), plg.: Aukščiausiosios Tarybos seniūnas, kurso seniūnas.

152

Tarybiniais metais pastebima ir kai kurių žodžių bei žodžių junginių vartosenos siaurėjimas arba pasitraukimas į pasyviąją žodyno atsargą. Iš aktyviosios vartosenos pirmiausia pasitraukė tie žodžiai ir žodžių junginiai, kuriais nusakomas buržuazinis administracinis valdymo aparatas, seni visuomeniniai ir politiniai santykiai, praeities ekonomika, kultūra, švietimas, buitis, papročiai. Tokie žodžiai ir žodžių junginiai tampa literatūrinės kalbos istorija.

Bendroji lietuvių literatūrinės kalbos leksikos raidos kryptis yra žodyno plėtimasis: lietuvių kalba tarybiniais metais daugiau naujų žodžių ir žodžių junginių įgijo, negu jų prarado.

V. SIMONAITYTĖ

SOME DEVELOPMENT TENDENCIES OF THE VOCABULARY OF THE LITHUANIAN LITERARY LANGUAGE IN THE SOVIET PERIOD

Summary

The development of the Lithuanian literary language in the Soviet period has greatly intensified. This intensification is due to many social factors. The vocabulary of the Lithuanian literary language of the Soviet period has also been influenced by changes in the language users’ structure.

In the Soviet years the Lithuanian literary language has widened the sphere of its usage: it is being used in all the fields of our life. The contacts between the Lithuanian and Russian languages that have become more active intensify the influence of the Russian language on the Lithuanian literary language, its vocabulary in particular. The creative use of this influence makes the Lithuanian literary language more flexible and effective.

Vocabulary is the most lively part of the literary language. Various are its changes: new words and word combinations turn up, the meanings of the words change, some words and word combinations become part of the passive vocabulary or disappear completely. In the Soviet years, as well as in the previous period, the main trend in the development of the Lithuanian literary language is the rise of new words and word combinations. Another important trend is changes in the meanings of the words. The principal ways of changes in the word meanings in the Lithuanian literary language are as follows: increase of the word meanings, division of the word meanings and decrease of the word meanings. In the Soviet years the narrowing of usage of some words and word combinations has also been observed.

The general development tendency of the Lithuanian literary language vocabulary is its broadening: in the Soviet years the number of the words and word combinations acquired exceeds that of the lost.