LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXV (1995)

LIETUVIŲ LEKSIKOLOGIJOS TYRINĖJIMAI

Vytautas VITKAUSKAS

ПРИГОЛОСНИХ s:š і z:ž ЧЕРГУВАННЯ У ПІВНІЧНО-СХІДНИХ ВАРНІШКЯНСЬКИХ ГОВІРКАХ

У багатьох жемайтських говірках, особливо в північних жемайтських говірках (у зоні доунінінків), зафіксовано різні слова, у яких видно чергування приголосних s і š, z і ž у певних словах і формах¹. У цій статті розглядається таке саме явище у східних говірках південних аукштайтів-варнішкянців (північно-східних дунінінків). Тут простежуються ніби три підрозділи: 1. Одні слова вимовляються лише з s, z замість š, ž літературної мови або інших литовських говірок; 2. В окремих говірках спостерігається коливання: в одних місцях вимовляють s, z, в інших — š, ž. Навіть не утворюється якоїсь ізоглоси — існують ніби дублети; 3. Приголосний z замінюється на ž. Деякі з таких прикладів зафіксовано й опубліковано у «Словнику північно-східних дунінінкських говірок» (1976), деякі приклади записано пізніше (такі слова зафіксовано і в сусідніх так званих доунінінкських говірках — у Папіле, Рауденай, Тришкяй, Ейгірджяй).

1. kùmščia «кулак» (пор. kù.m's't'ė, kum's't'ė.k'ė Pvn, Vkšn, Vds) || kàmste «кулак» (kúm's't'í Drv, Vrp, Krš, пор. kù.m's'l'ė Eig, Pp, Rdn); plėškė «пліщиця» (p'l'ėsk'ė Pvn, Vkšn, Užv; Rdn, p'l'ėšk'ė Drv, Vrp, стар. Krš), plestākė «метелик, міль» (p'l'est'ā·k'ė Užv, Vkšn, Pvn), plestėkė «метелик» (p'l'est'ėk'ė Krš, Drv, Vrp); plùškis «плюшка» (plù.s'k'is Pvn, Vkšn, plùs'k'is Krš); graznà «покарання» (gràznà Pvn, Vkšn, Krš, Drv), graznóti «забороняти» (graznàot'ė Pvn, Vkšn, Užv, graznùot'í Krš, Vrp), žvaizdė «зоря» (žvàiz'd'ė Pvn, Vkšn, žvaiz'd'ė Krš, Drv; žvaiz'ė Vrp, Vds), nusižvaizdėti «бути всіяним зорями»: gràžė, nus'ížvaiz'd'ėjęs dùn.gùs Krš; žábtai «зябра, губи» (žá.ptā· Pvn, zá·pta· Drv, Vrp, пор. žùopta· Krš, можливо, через занепад рис говірки?). Порівняймо також назви озера й струмка: Lūkstas (lù·ksc оз. Pvn, Varn, Vkšn, струм. lù·ksc притока Рінгуове Krš). До цього додається ще один-другий запозичений елемент: sìlkas «шовк» і похідні silkinis «шовковий», sìlkvilnės «шовк і вовна» (s'ėl.ks Pvn, Vkšn, Vds, s'ìl.ks Krš, Vrp, Drv, s'ìlk'ì.n'is Pvn, Užv, Vkšn, s'ìlk'ìn'is Krš, Drv, Vrp, s'ėl.kv'ė.l'n'es Pvn, Vkšn, s'ìl.kv'il'n'es Krš, Drv). Хоча етимології не маємо, z, здається, наявне також у словах mazýti «мучити» (mɔn'dz'ì·t'ė, mộ·ndza Pvn, Užv, Vkšn), remėžytis «соватися» (r'em'ė·z'ì·t'ì·s Pvn, Vkšn, r'em'ė·z'i·ti·s Drv, Krš, Vrp).

2. a) У різних говірках чергуються слова та форми (питання ареалу):

¹ Būga K. Rinktiniai raštai 3, Vilnius 1961, 220—250; Zinkevičius Z. Lietuvių kalbos istorija 2, Vilnius 1987, 19—24.

176

gõštautas || góstautas «така гвоздика» (gúoštã.uc Pvn, Vkšn, gúostau̯c Vrp, Drv), klùkšnis || klùkšnis «гортань»: klù.kš'n'is Pvn, klùkšnis Vrp, ožkãkšnis || ožkãkšnis «крушина» (uoškã:kš'n'is Pvn, Krš, Drv, uoškã:kš'n'is Vrp, Rdn), gūrkšnis Drv || gūrkšnis можл.? Krš, Drv; pùšeliȯties || pùšeliȯties «бавитися» (p'i̇:s'el'uot'i:s Pvn, Užv, p'i̇:s'el'uot'i:s Krš, p'i̇:s'el'uot'i:s Drv), pliùškė || pliùškė «сільські танці» (p'l'ȯ.s'k'e Pvn, p'l'ȯ.s'k'e Vkšn, Užv), skrãbti || skrãbti «шкрябати, мерзнути» (skrã.p't'e Pvn, Vkšn, škràp't'i Krš, Drv, Vrp), skrãbis, -ė || skrãbis, -ė «висохла людина» (skrã:b'is Pvn, Užv || skrã:b'is Drv, Krš, Vrp) — проте в усіх тут розглянутих говірках уживається лише skrãbalas «висохла людина» (skrã:bà.ls Pvn, Vkšn, Vds, škrà:bals Drv, Krš, Vrp), skùrlis || skùrlis «ганчірка» (skù.r'lis Pvn, Vds, Vkšn, škūr't'lis Drv, Krš, Vrp (і всі похідні: skurlinis || skurlinis «ганчірковий», skūrlininkas, -ė || skūrlininkas, -ė «ганчірник»), skùrti || skùrti «рватися» (skọ̇.r't'e Pvn, Užv, Vds, skūr't'i Drv, Krš), spìglis || spìglis «шпильку» (s'p'i̇gl'is Drv, s'p'i̇.gl'is Vds || s'p'i̇gl'is Vrp, Krš), spigliúotas || spigliúotas, -a «уколотий шпилькою» (s'p'i̇gl'u̇:c Drv, s'p'igl'u̇:c Vds, s'p'igl'u̇:c Vrp, Krš), spoksóti || spoksóti «витріщатися» (spuoksuot'e Pvn, Vkšn, špuoksúot'i Krš, Drv, Vrp), stýbra || stýbra «високий, дуже вирослий чоловік» (st'i̇:bra Pvn, Užv, st'i̇:bra Vrp) тощо.

Цим вирізняється також ціла низка похідних із суфіксом -sena || -šena: bẽŋasena || bẽŋgšena «завершення» (b'ẽ:nks'ena Pvn, Vkšn || b'ẽ:nks'ena Vds, Užv || b'ẽ:n.kš'ena Drv, Krš, Rdn), cúpsena || cũpšena || cũpšena (c'ĩ:p's'ena Pvn, c'ĩ:p's'ena Drv, Krš і Rdn; c'ĩ:p's'ena Vrp), eĩsena || eĩsena «спосіб ходи, хода, ходіння» (ãis'ena Pvn, Vkšn, ãis'ena Užv, Vds, ãi̇.s'ena Drv, Krš, Vrp; ãis'ena також Rdn, Kaunatava, Dūseikiai), jaũksena || jaũkšena «приваблювання, перетягування» (jáuks'ena Užv, Vds, jáu.kš'ena Drv, Krš), kaũksena || kaũkšena «виття, крик» (kãuks'ena Pvn, kaũ.kš'ena Drv, Krš), krókšena || krūokšena «плач, крик» (krũoks'ena Pvn, Vkšn, krũoks'ena Užv, Vds, krūokšena Drv, Krš — krūokšena також Rdn), lẽksena || lẽkšena «біг, бігання» (l'ẽks'ena Pvn, l'i̇ẽkš'ena Drv, Krš), sprógšena || sprógšena «вибух, смерть, жарг.» (sprũoks'ena Vkšn, sprũogs'ena Vds, sprũoks'ena Drv, Krš, Vrp — sprũoks'ena також Rdn, Trš, с. Пабалве), žviẽgsena || žviẽgšena «вереск, дзижчання» (ž'v'i̇:kš'ena Pvn, Vkšn, ž'v'i̇:kš'ena Užv, Vds, ž'v'i̇:kš'ena Drv, Krš тощо. Вирізняється лише st'ĩpš'ena «жарг. смерть» Drv, Krš, Vrp (це, мабуть, нове?).

lýžinties || lýžinties «підлещуватися, підлабузнюватися» (l'i̇:ž'int'i:s Krš, Vrp, l'i̇:ž'int'i:s Pvn, Vkšn, Užv, l'i̇:ž'int'i:s Drv), palizókas, -ė || palizókas, -ė «підлабузник, підлиза» (pàl'izūoks Drv, pàl'ežũoks Vds), važmà || važmà «речі, які перевозять, пожитки» (vàžmà Pvn, Vds, Vkšn, vàžmà Drv, Krš), zaksóti || zauksóti || zoksóti || žaksóti «байдикувати, сидіти без діла» (zaksúoti Drv, Krš, zauksúot'e Pvn, Užv, zuoksúot'i Krš, Vrp, žaksúot'i Drv), zmẽgti || žmẽgti «осідати, падати, псуватися, осістися у випічці» (z'm'ėk't'i Krš, Vrp, ž'm'ė.k't'e Vkšn, Vds, ž'm'ėk't'i Drv, ž'm'ė.k't'e Pvn), zmegini̇̇s || zmẽkinỹs || žmeginỹs «осіла випічка» (z'm'ėg'in'i̇:s Pvn, Vds, z'm'ėk'in'i̇:s Vkšn, ž'm'ėg'in'i̇:s Drv), žaũdoti || žaũdoti

177

«убивати, умертвляти» (žūr.duot'i Krš, žō·rdūot'e Pvn, Vkšn, žūr.duot'i Drv, Vrp — а також žō·rdūot'e і Rdn, Gir, у деяких каутенських говорах), пор. також запозичене vāžotis || vāžotis «тинятися, вештатися» (vā·zuot'i·s Pvn, Vkšn, vā·žuot'i·s Drv, Krš, Vrp).

3. В одному слові — žylė у всіх цих говірках вимовляється приголосний ž: ži·'liė Pvn, Užv, Vkšn, ži·'liė Drv, ži·'li Krš (особливо популярним був вислів ži·'le p'el'ieda v'e·rsu·s / al'e n'epasidū·su Drv, ži·'le p'el'ieda v'e·rsū·s Pvn).

Усі ці приклади свідчать про існування в цих говірках якогось цікавого явища. Чому вимова s, z і š, ž коливається в окремих словах і певних формах, можна лише здогадуватися. Одне лише зрозуміло: усі ці говірки наведеними прикладами засвідчують відхилення від форм із š або ž, уживаних більшістю литовців. Отже, можна лише припустити, що тут жили люди, які замість литовських š, ž вимовляли s, z, згодом зберігши їх в одних словах (kūmsčia || kūmstė, vazmà, žābtai), в інших змішавши (skrabti || škrābti, zaksóti || žaksóti) або й зовсім замінивши (žylė). У жемайтів і навіть західних аукштайтів таких фактів багато (наприклад, vazmà, як свідчить картотека LKŽ, поширене по всьому Жемайтійському краю — Vn, Grdm, Vvr, Šv, і навіть серед аукштайтів — Jrb, Pgg (уживалося в писемних пам’ятках Прусської Литви), plėškė — за даними LKŽ X 160 майже лише в жемайтів, а також plestėkė, plestekė (LKŽ X 161, LKA I 86). За К. Бюгою та З. Зінкявічюсом можна припустити, що тут мали місце факти куршсько-жемайтського білінгвізму² (пор. також випадки різного чергування ei та ie³), тісні контакти. Через це могли з’явитися й слова, у яких вимова s, z і š, ž у певних випадках змішалася під впливом контактів або внаслідок зміни чи чергування мов. Можливо також, що відбулося недавнє вирівнювання незвичної вимови z (наприклад, zmegti ir žmėgti, žūr’doti ir žūr’doti); це записи останніх років, коли слабшає своєрідність цих окраїнних жемайтських говірок і внутрішня система фонетичних законів (пор. також подібні явища в говірках так званих недалеких «шлеків»)⁴.

Особливо цікаві коливання суфікса -sena || -šena. Західні говірки мають лише -sena; у північних жемайтів, навіть у мешканців Акмене й Папіле, де були латиські поселення (у Білюнішкяй, Барвидай, Вегеряй, Елішкяй), так вимовляють у широкій околиці та й деінде. Наче клин, тут виступає Куршенська парафія (небагато прикладів записано біля Рауденай, ще по одному — у Кауна-таві).

Можна припустити: а) це запозичення з латиської мови (географія поширення та віддаленість від ареалу латиської мови начебто не дають змоги так наполегливо це стверджувати); б) це узагальнення за зразком gaišena, lūšena, vėšena; в) унаслідок змішування вимови s і š у певних формах, утворених від балтійського суфікса *-si̯ōna⁵ або, за В. Мажюлісом, *-si-anā⁶, від -si-

2 B ū g a K. Ten pat; Z i n k e v i č i u s Z. Ten pat.

3 Z i n k e v i č i u s Z. Min. veik, 21; V i t k a u s k a s V. Apie vieną Žemaičių oikonimą. — Lietuvių kalbotyros klausimai 32, 1993, 238.

4 J o n a i t y t ė A. Nauji duomenys apie Skaistgirio tarmės konsonantizmą. — Lietuvių kalbotyros klausimai 3, 1960, 79—83.

5 E n d z e l ī n s J. Latviešu valodas gramatika, Rīgā, 1951, 296—297; S k a r d ž i u s P. Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius, 1943, 234.

6 M a ž i u l i s V. Prūsų kalbos etimologinis žodynas 1. Vilnius, 1988, 152—153.

178

чи -цю через змішування приголосних s і š, можливо, за певного впливу латиської мови, «обраним» приголосним, що утворює цей балтійський префікс, став š.

Ще одна особливість цього явища — вживання багатьох подібних слів не утворює ізоглос. Слова з несподіваним s, z ніби розпорошені по всій території в окремих селах. Це вже може свідчити про збереження залишків колишнього суцільного ареалу, де переважало попереднє явище (можливо, і субстратне). Оскільки в розглянутих тут жемайтських говірках зафіксовано чимало різноманітних фактів, випадковим це бути не може. Тут можуть зберігатися певні релікти куршської мови; пор. також назви місцевостей Kuršėnai, Kuršai, згадані гідроніми Lūkstas⁷, назви місцевостей сусідніх папіленських говірок Zabikai, Zubrys (річка), у сполученні, вимовленому паванденськими говірками (так само казали й луокські говірки), Sūdeklės kalnas, у варіантах назви села Павандене Sakalìnė і Šakalìnė тощо. Можна міркувати по-різному (особливо щодо слів škàurlis || skùrlis, góštautas || gõštautas, žỹlė), однак численність фактів усе ж свідчить про особливе становище тутешніх жемайтських говірок, коли в певних словах і формах похитнулася закономірна вимова š, ž, властива більшості литовців.

СКОРОЧЕННЯ

Drv — Дирвоненай (Юозапава), Шяуляйський р-н

Vkšn — Векшняляй, Тяльшяйський р-н

Vrp — Варпутенай, Кельмеський р-н

ПРО ВАРІЮВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ S:Š І Z:Ž

У ПІВНІЧНО-СХІДНІЙ ВАРНЯЙСЬКІЙ ЖЕМАЙТСЬКІЙ ГОВІРЦІ

Підсумок

У говорах навколо Куршеная, Дирвоненая, Ужвентиса, Відсодіса зазвичай уживаються такі слова, у яких замість приголосних (звуків) š, ž, вимовлюваних у літературній мові, вимовляють s, z (pleškė, kùnstė || kùmščia, plestėkė || pleštakė), назви озера й річки Lūkstas, žvaizdė (žvaizė), žábtai (пор. також sìlkas, mąžyti тощо). В інших словах цієї ареальної зони спостерігається варіювання: góštautas у Павандене, Векшняляї та gõštautas у Куршеная, ožkàkšnis у Куршеная, Павандене та ožkàkšnis у Варпутеная, skràbti у Павандене, Векшняляї та skràbti у Куршеная, Дирвоненая, skùrti у Павандене, Векшняляї, Ужвентисі, Відсодісі та skùrti у Дирвоненая, Куршеная, spìglis у Дирвоненая, Відсодісі та spìglis у Куршеная, Павандене, spoksóti у Павандене, Векшняляї та spòksóti у Куршеная, Дирвоненая, bėgsena у Павандене, Векшняляї та bėgsena у Куршеная, Дирвоненая, bėngsena у Павандене, Векшняляї, Ужвентисі та bėngsena у Дирвоненая, Куршеная (а також Рауденая), vazmà у Павандене, Ужвентисі, Векшняляї та vazmà у Куршеная, zmėgti у Павандене, Відсодісі, Векшняляї та žmėgti у Куршеная, Дирвоненая, žurdóti у Павандене, Векшняляї та žurdóti у Куршеная, Дирвоненая. Слово літературної мови žylė в усіх цих говорах вимовляється як žỹlė.

Можливо, у цих говорах існували певні фонетичні явища, за яких вимова приголосних (звуків) s, z і š, ž почала коливатися. Можна припустити, що тут мали місце певні контакти, навіть білінгвізм між жямайтами (жемайтами) та куршами. Унаслідок цього виникло таке змішування (bėgsena, eišena тощо); можливо, мало місце й не таке давнє чергування s, z із š, ž або, навпаки, певні випадки начебто нерегулярного вживання (žmegìnys тощо).

⁷ V a n a g a s A. Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas, Vilnius, 1981, 198.

179