LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XL (1998)

Даля Пакалнішкене

Клайпедський університет

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИЧНОГО РОЗВИТКУ ІНФІКСАЛЬНИХ І sta-ОСНОВНИХ ДІЄСЛІВ

Литовські інфіксальні й sta-основні дієслова вирізняються своєрідною семантикою, морфологічною структурою та морфонологічними особливостями кореня. Численна група цих дієслів (за даними різних джерел, їх понад 1000) формувалася впродовж певних етапів, набуваючи нових рис і зберігаючи архаїчні властивості (Pakalniškienė 1996). У цій статті розглянуто деякі особливості семантичного розвитку згаданих дієслів.

1. Інфіксальні й sta-основні дієслова у східнобалтійських мовах виконують специфічні функції, тож безсумнівно, що особливо важливу роль у формуванні східнобалтійських інфіксальних і sta-основних дієслів відіграла категорійна семантика. Тому слід дуже стисло підсумувати етапи розвитку абстрактної семантики.

1.1. На думку багатьох дослідників (Kuiper 1937: 202–203; Kölln 1969: 26; Kazlauskas 1968: 333), одним із давніх значень інфікса було термінативне. Дієслова індоєвропейських мов позначали дію визначеної тривалості й відрізнялися від інших дієслів одним з аспектів категорійної семантики — характером дії. Інший аспект категорійної семантики — активність діяча і відношення до об’єкта на цьому етапі були несуттєвими: інфіксальні дієслова могли означати як активну, так і мимовільну дію.

1.2. У східнобалтійських мовах інфікс, як і формант sta, набув нового — мутаційного значення, виникнення якого пов’язане з формуванням пар дієслів із протиставленням за діатезою. На думку Я. Степанова (Stepanov 1976), в інших індоєвропейських мовах діатеза не мала значення, набагато важливішим був характер дії. У східнобалтійських мовах частина коренів із чергуванням голосних диференціювалася за діатезою, наприклад: вертає / обертається, нахиляє / нахиляється, б’є / розбивається, втискає / занурюється тощо. Між членами опозиції сформувалася категорійно-семантична опозиція causativa / resultativa.

1.3. На основі цієї опозиції у литовській мові сформувалася також нова словотвірна семантична опозиція durativa / terminativa, члени якої диференціювалися за категорійною семантикою відповідно до характеру дії (дієслова невизначеної та визначеної тривалості), наприклад: кличе / скликає, дихає / задихається, блищить / мерехтить тощо.

55

2. Разом із категорійною формувалася й своєрідна конкретна семантика розглядуваних дієслів. Членам опозиції causativa / resultativa властиве значення зміни / змінювання структури, зазвичай руйнування, ламання, згинання / руйнування, падіння, згинання (інші значення — руху, фізіологічних чи психічних процесів, посесивних відношень — рідкісні). Така лексична семантика дуже сприяла розгалуженню коренів із чергуванням голосних: категорійні значення дієслів чітко розмежовувалися за діатезою, пор.: smeigia (вплив, активна дія, зазвичай механічна) / sminga (результат, самочинна дія). Деякі інфіксальні та sta-основні дієслова, що позначають зміну структури, схильні набувати нових значень. Опозиційні пари дієслів починають розрізнятися за лексико-семантичними групами. Здається, помічені семантичні зміни не випадкові: можна виявити певну закономірність, тенденції.

2.1. Нерідко семантична структура дієслів зміни структури доповнюється значеннями психічних або фізіологічних процесів (близько 10 відсотків досліджених результатів мають цю ознаку). Зазвичай ia-основні каузативи означають деструктивну механічну дію, а інфіксальні, відповідно sta-основні результативи — руйнування, падіння, згинання. Проте поряд із цими значеннями з'являються й згадані значення психічних або фізіологічних процесів, пор.: 1 riėkti, riėkia, riėkė ‘відрізати від буханця хліба або пирога скибку; розорати перелог; уперше орати…’ / 2 rikti, rińka, riko ‘збиватися; руйнуватися; помилятися; плутатися; щось зробити неправильно’, 3 rikti, riksta, riko ‘ставати поганим, грубшати, розпухати, вкриватися висипом’ (латис. riekt, riecu, riecu ‘відрізати скибку’ / rikt, rikst, rika ‘помилитися, схибити’); svėgti, svėgia, svėgė ‘кинути; бити; вбити’ / svįgti, svįnga, svįgo ‘цікавитися, дуже захотіти, знесилитися’; spriėgti, spriėgia, spriėgė ‘дати щигля; кинути; жбурнути’ / sprýgti, sprýgsta, sprýgo ‘плакати’; miėšti, miėšia, miėšė ‘робити суміш; змішувати; розводити; каламутити…’ / mišti, myšta || mińša || mińšta, mišo ‘об’єднуватися, змішуватися; розладнуватися, руйнуватися…’; griežti, griežia, griežė ‘різати, надрізати, креслити’ / 1 grįžti, grįžta, grįžo ‘посваритися, побитися; покохати’; rėižti, rėižia, rėižė ‘напружити м’язи випрямленої чи повернутої частини тіла’ / rýžtis, rýžtasi, rýžosi ‘твердо вирішити щось зробити; постановити’; stiėpti, stiėpia, stiėpė ‘піднімати вгору; тягнути, натягувати’ / stįpti, stįmpa || stįpsta || stēm pa || stīm psta || ⁰stypsta, stipo ‘перестати жити; померти; терпіти голод, спрагу, холод; ціпеніти, тверднути’ (латис. stiept, stie pju, stiepu ‘витягати, натягувати, розширювати’ / stipt, stipstu || stīpu, stipu ‘стояти нерухомо, тверднути’); trėkti, trėkia, trėkė ‘псувати, нищити; забруднювати, мастити’ / trikti, trin ka, triko ‘руйнуватися, ковзати, псуватися; божеволіти, шаленіти’; rėmti, rėmia, rėmė ‘підпирати, штовхати; підтримувати; будувати’ / 1 rìmti, rìmsta, rìmo ‘бути, ставати спокійним; перестати рухатися, шуміти’, 2 rìmti, rìmsta, rìmo ‘спиратися’ (латис. *remt, remju, rėmu ‘спиратися’ / rimt, rimstu, rimu ‘ставати спокійним, тихим’); trėmti, trėmia, trėmė ‘гнати геть, штовхати, усувати; стримувати…’ / trìmti, trìmsta, trìmo ‘заспокоюватися; припинятися, переставати…’ (латис. tremt, tremju, trēmu ‘тупотіти ногами; штовхати, терти, товкти’ / trimt, trimstu, trimu ‘тремтіти’); dérgti, dérgia, dérgė ‘бруднити, гидити; нищити, псувати’ / 1 dirgti, dirgsta, dirgo ‘бути забрудненим, мокнути, худнути, занепадати;… розпусничати, псуватися, здичавіти, зніжитися’; 2 smėl gti, smėl gia, smėl gė ‘ціпеніти, німіти’ / 1 smilg-ti, smilgsta, smilgo ‘відчувати бажання’, 2 smilgti, smilgsta, smilgo ‘боліти, нити’;

56

vėngti, vėngia, vėngė ‘намагатися викрутитися, боятися’ / -vingti, -vingsta, -vingo ‘розпуститися, розніжитися’ (пор. vingis ‘вигин’, отже, давнє значення vėngti було ‘згинати’ < праіндоєвроп. *u̯engh- ‘згинати’); praūsti, praūšia, praūšė ‘обмивати водою, мити, вмивати (обличчя)…’ / prūšti, prūšta || prūnša, prūšo ‘процвітати; вдаватися, міцніти; ставати розумнішим, просвітлюватися; розпускатися’ (латис. praūšties, praušūos, praušuõs ‘ставати товстішим, більшим, сильнішим’); bláūsti, bláūsia, bláūšė ‘хмарніти, блякнути’ / blūsti, blūšta || blūsa, blūso ‘дрімати; заплющувати очі’; 1 blūsti, blūsta, blūso ‘те саме’; 1 knóbti, knóbia, knó-bė ‘дзьобати, клювати’ / 2 knóbti, knóbsta, knóbo ‘засмутитися, похнюпитися’; 1 krópti, krópia, krópe ‘важко, з великими зусиллями щось робити (*колупати)’ / 2 krópti, krópsta, krópo ‘занепадати, меншати’; 1 skróbti, skróbia, skróbė ‘обтесувати’ / 2 skróbti, skróbsta, skróbo ‘висихати, занепадати, худнути’ (латис. skrabt, skrābju, skrābu; skrabt, skrabstu || skrabu, skrabu ‘обтесувати, шкребти’); 1 krūšti, krūša, krūšo ‘товкти зерно у ступі; бити, трамбувати’ / krūšti, krūšta, krūšo ‘худнути, погіршуватися; руйнуватися, занепадати’, 2 kriūšti, kriunša || ⁰kriūšta, kriūšo ‘старіти, занепадати, слабнути, худнути’; 1 kàpti, kàpa, kà-pe ‘потроху рубати’ / 2 kàpti, kãmpa, kãpo ‘втомлюватися, мучитися; тупитися’; skàbti, skàbia, skàbė ‘обскубувати’ / skàbti, skãmba, skàbo ‘обідрати, збідніти’.

2.2. Рідше дієслова зміни структури набувають значень хімічних, біологічних процесів — б р о д і н н я, д о з р і в а н н я. Відношення між опозитами зазвичай такі: ‘г р и з т и, р і з а т и, д р а т и’ / ‘к и с н у т и’, пор.: giežti, giežia, giežė ‘їсти, гризти, лоскотати (у горлі)…’ / gižti, gýžta || giñža, gižo ‘починати киснути’; 1 kìrsti, kerta, kirto / 2 kìrsti, kìrsta, kirto ‘починати гірчити; застигати, густішати, скисати, згіркати’; 1 kìrpti, kèrpa, kirpo / 2 kìurpti, kìursta, kìurpo ‘починати киснути, згіркати’; 1 skóbti, skó-bia, skóbe ‘стружити, видовбувати; зривати, зрізати’ / 2 skóbti, skóbsta, skóbo ‘киснути, згіркати’ (латис. skābt, skābstu, skābu ‘киснути’), або ‘р і з а т и, д р а т и, о б д и р а т и’ / ‘д о з р і в а т и, с т и г н у т и, р о з к в і т а т и’: gvėlsti, gvėldžia, gvėldė ‘дерти, брати, грабувати, красти’ / gvìlsti, gvìlsta, gvìldo ‘дозрівати, достигати; палати’; gvėlbtì, gvėlbia, gvėlbe ‘дерти, грабувати, красти’ / gvìlbti, gvìlbsta, gvìlbo ‘дозрівати, достигати’; 1 rėžti (|| rėžti), rėžia, rėžė ‘різати чимось гострим’ / 2 rýžti, rýžta, rýžo ‘розпускатися (про бруньки); набухати, збільшуватися’.

3. Лексична семантика дієслів, що утворюють словотвірну опозицію durativa / terminativa, істотно відрізняється від семантики членів опозиції causativa / resultativa. Більшість дієслів цього типу позначають звуки, фізіологічні або психічні процеси, рідше рух, зміну структури. Зміни лексичного значення дуже рідкісні й дещо іншого характеру: поряд із хімічними з’являються психічні значення або поряд зі значеннями руху — хімічних, психічних процесів, пор.: dvókti, dvókia, dvókė ‘смердіти; здихати, гнити’ / dvókti, dvóksta, dvóko ‘псуватися, гнити, смердіти; паморочитися, дуріти’, dvàkti, dvànka, dvàko ‘дуріти, божеволіти’; 1 dvañkti, dvañkia, dvañkė ‘смердіти’ / 2 dvañkti, dvañksta, dvañko ‘дурнішати’; 1 kirbėti, kirba, kirbėjo ‘рухатися, ворушитися, тремтіти; кишіти’ / 1 kìrbti, kìrbsta, kìrbo ‘згіркати, починати киснути’, 3 kìrbti, kìrbsta, kìrbo ‘припасти до душі’. Отже, семантиці дієслів опозиції durativa / terminativa не властиві зміни семантичної структури: опозити зазвичай належать до тієї самої лексико-семантичної групи й відрізняються лише своїм категорійним значенням.

57

4. Найновіший шар інфіксальних і дієслів на -sta — іміта́тиви — успадкував найхарактерніші риси категорійної та лексичної семантики хронологічно давніших дієслів, що походять від апофонічних коренів. Усі вони означають зміну структури, зазвичай д е с т р у к ц і ю (архісеми «сохнути, стискатися, зникати, гинути» або «розбухати, дутися»), що нерідко переходить у сферу психічних чи фізіологічних процесів, наприклад: kiùsti, kiùǹta, kiùto «відсікати, сохнути; помирати; виходити»; plė́pti, plèm̀pa, plė́po «гнутися, ширшати; божеволіти», pliõpti, pliõpsta, pliõpo «т. с.»; čìpti, čìmpa, čìpo «тріскатися; бідувати, виснажуватися, занепадати» тощо. Часто лексичне значення цих дієслів визначає сама морфонологічна структура кореня. Так, дієслова, корені яких починаються на сполучення приголосних kn, gn, означають н а х и л, с х и л я н н я д о н и з у, п о н и к н е н н я (knàpti, knàbti, ⁰kniobti, knėbti, kniùbti, ⁰gne bti, gniùbti, knýkti, knùsti, kniùžti, gniùšti); kv, gv — з а д у х у в а н н я, з а м а л о р о ч е н н я, о б м а л е н н я (kvàipti, kvaìsti, kvė́kti, kvàikti, kvė́kti, kvàkti, gvaibti, sveibti, grėbti).

У синхронному аспекті інфіксальні дієслова та дієслова на -sta становлять досить однорідну за формою і змістом групу лексем, однак розглянуті семантичні особливості свідчать, що вони формувалися не одночасно, а на певних етапах. Тому аналіз категорійної та лексичної семантики дієслів важливий як для етимологічних досліджень, так і для встановлення спорідненості литовських слів, тенденцій співіснування значень і їхнього розвитку.

Отримано 1997 12 30

LITERATŪRA

K a z l a u s k a s J. 1968: Lietuvių kalbos istorinė gramatika, Vilnius: Mintis.

K ö l l n H. 1969: Oppositions of voice in Greek, Slavic and Baltic. – Det Kongelige Danske Videnskabernes Selskab Historisk – filosofiske Meddelelser 43 (4), Köbenhavn.

K u i p e r F. B. J. 1937: Die Indogermanischen Nasalpräsentia, Amsterdam.

P a k a l n i š k i e n ė D. 1996: Lietuvių kalbos intarpinių ir sta-kamienių veiksmažodžių diachroniniai sluoksniai. – Lietuvių kalbotyros klausimai 36, Vilnius, 83–86.

S t e p a n o v J. S. 1976–1978: Vid, zalog, perechodnost’ (Balto-slovjanskaja problema). – Izvestija AN SSSR. Ser. Lit. i jazyka 35 (5), 408–420; 36 (2), 135–152.

SOME SEMANTICAL FEATURES OF THE INFIX AND sta-STEM VERBS

Summary

Infix and sta-stem verbs have specific functions in the Baltic languages, so categorical and lexical semantics played an important role in the formation of these verbs. Simultaneously with the cathegorical semantics (i.e. the new meaning of spontaneous passive action etc.), lexical semantics was changing. The verbs of different diachronical layers (causativa / resultativa, durativa / terminativa, imitatitives) have specific lexical meanings.

58