Page 1ACTA LINGUISTICA LITHUANICA
XLIV (2001), 201–225
Цільові конструкції литовської мови з дієсловами руху
ELENA VALIULYTĖ
Lietuvių kalbos institutas, Vilnius
З дієсловами напрямленого руху мета переважно виражається родовим відмінком або родовим відмінком із інфінітивом (який заступив первісний супін), або самим інфінітивом. Поряд із родовим відмінком трапляються також прийменникові конструкції, наприклад із į, prie, dėl. У багатьох випадках між інфінітивною цільовою конструкцією (яка складається лише з інфінітива або з інфінітива й іменника) та іменниковою конструкцією (у родовому відмінку або прийменниковою) існує синонімічне відношення. У статті розглянуто кілька рядів синонімічних засобів вираження мети. Також приділено увагу лексичним обмеженням, яким вони підпорядковані. Враховано й ситуацію в діалектах та давніших текстах (Донелайтіс), особливо щодо вживання знахідного й родового відмінків з інфінітивом мети.
0. ВСТУП
0.1. Семантична категорія мети охоплює два різні значення: ЦІЛІ (тобто того, чого прагнуть досягти) і ПРИЗНАЧЕННЯ. Кожне з цих значень має характерний спосіб вираження: ціль виражається родовим відмінком — самостійно або з інфінітивом — чи самим інфінітивом, що займає позицію родового відмінка (nuėjo vandens, sugrįžo rakto pasiimti, išėjo riešutauti); призначення виражається давальним відмінком — самостійно або з інфінітивом — чи самим інфінітивом, що займає позицію давального відмінка (turi rugių sėklai, padarė lentyną knygoms sudėti, patiesė lentą pereiti).
Крім того, мета з додатковими відтінками значення виражається також деякими прийменниковими конструкціями: į зі знахідним відмінком (nuėjo į šokius), prie з родовим відмінком (išėjo prie rugių), už зі знахідним відмінком (kovoja už laisvę) і dėl з родовим відмінком (lenktyniauja dėl pirmos vietos).
З іншого боку, мета виражається і підрядною частиною складнопідрядного речення, наприклад: Išsiuntė vaikus, kad uogų parinktų. Atidarė langą, kad įeitų tyro oro. Докладніше про це див. Ulvydas, ред. (1976: 884–889).
0.2. Вибір цільових конструкцій значною мірою залежить від дієслова головного речення (відповідно, словосполучення). У статті описано цільові конструкції, що вживаються з дієсловами руху та близькими до них дієсловами. Буде зроблено спробу виявити синонімічні відношення між конструкціями. Тому значну увагу приділено лексичному вираженню конструкцій.
0.3. Родовий відмінок цілі (мети) (з інфінітивом) приєднують дієслова, що позначають активні, вольові дії живого суб’єкта: (a) рух (eiti, bėgti, važiuoti, skristi, plaukti) та його переривання (sustoti, sustabdyti), (b) спонукання до руху (kviesti, prašyti
Page 2202 |
ELENA VALIULYTĖ
«те саме», посилати, принаджувати, гнати, вести, брати «вести із собою», доставляти «змушувати когось щось робити», приймати «впускати з певною метою», дозволяти «посилати когось із певною метою») або її відсутність (зустрічати, залишати, лишатися), (c) зміну положення предмета (лягати — вкладати, сідати — саджати, ставати навколішки — ставити навколішки, присідати — присаджувати, випростуватися, нахилятися, випрямлятися, сягати). Детальніше про це див. Ulvydas, red. (1976: 28, 168); Grenda (1965: 50 tt); Ambrazas, red. (1997: 551); Šukys (1998: 112, 203).
0.4. У дослідженнях валентності дієслів klausti (шляху), prašyti (грошей), reikalauti (відповіді), teirautis (книжки), ieškoti (квітки папороті), žvalgytis «те саме» (багатої самої) сильно керований родовий відмінок вважається інфінітивом, тобто має цільове значення (Sližienė 1994: 23, 229, 349; 1998: 208, 290).
0.5. Дієслова зазначених семантичних груп (руху, його стимулювання, зміни положення предмета) відповідно до своїх валентнісних властивостей насамперед вимагають зазначення напрямку (Dir): кінцевої точки (Ad), початкової точки (Ab) або шляху (Via), наприклад: nuvažiuoti į sostinę (Ad), išeiti iš namų (Ab), eiti per mišką (Via).
З цими конструкціями, зазвичай конструкціями з кінцевою точкою, добре семантично «узгоджуються» також конструкції зі значенням мети (досягнення), тобто обидві можуть уживатися разом, наприклад:
(1) nuvažiavo į sostinę pasižvalgyti
(2) nuėjo prie upės akmenėlių pasirinkti
(3) išėjo iš namų pasisvečiuoti
З погляду валентності цільові конструкції при дієсловах руху є вільними членами. Однак якщо в реченні немає обов’язкового супровідного компонента (тобто форми зі значенням місця — директива), його може замінити цільова конструкція, і речення залишається структурно достатнім, пор.:
(4) Vaikai nuėjo į mišką (riešutauti).
(5) Vaikai nuėjo riešutauti.
Тому цільові конструкції часто вживаються самостійно, без зазначення місця (напрямку).
0.6. Трапляється один чи два дієслова — sustoti, pasilikti, які приєднують форми слів зі значенням мети поряд із формами місця перебування (локативу) (до речі, останні можуть не виражатися або опускатися), наприклад:
(1) Keleiviai sustojo (miške) pailsėti.
(2) Senelė liko (name) vaikų žiūrėti.
Ці дієслова у своїй семантичній структурі містять також сему руху, пор. визначення їхніх лексичних значень: sustoti «перестати рухатися» ³DŽ 367, pasilikti «не виїхати» ³DŽ 367. Саме це дає їм змогу приєднувати форми зі значенням цільового відмінка.
0.7. Конструкції зі значенням цільового відмінка (мети) приєднуються також до форми минулого одноразового часу дієслова būti, ужитої зі значенням, близьким до значення складеної форми руху, пор.:
(1) Був у лісі рубати дерева / збирати гриби.
Page 3LIETUVIŲ KALBOS TIKSLO KONSTRUKCIJOS
203
(2) Був сходив до лісу рубати дерева / збирати гриби.
1. РОДОВИЙ ВІДМІНОК
1.0. У ролі родового відмінка мети можуть виступати як конкретні, так і абстрактні іменники. Його синонімія значною мірою залежить від лексичного вираження родового відмінка.
1.1. Родового відмінка конкретних іменників мети ніби бракує частини вислову: майже завжди поряд із ним (за винятком випадків 0.4) мається на увазі інфінітив. Його можна відновити з контексту або мовленнєвої ситуації, напр.:
Пішов до повітки по дрова [принести]. BK
Негайно їду по лікаря [привезти]. JABL
Приїхав пан до лісу — має повернутися по сокиру [забрати]. TTS
Батько послав двох своїх розумних синів по ті ліки [знайти]. TTS
Мало хатньої роботи, то ще й треба їздити наймати челядь [найняти]. ŽEM
Пішов до крамниці по хліб [купити]. BK
Кличе мене на чай [пити] — іду! ŠRAG
Kaip yra nurodęs Jonas Šukys (1998: 114), „tokia numanoma bendratis dažniausiai yra įvairių gabenimo reikšmės veiksmažodžių (parnešti, parvežti, pargabenti...), dažnai su papildomu reikšmės atspalviu, jaučiamu iš situacijos ar konteksto (gauti, paimti, nupirkti, pasiskolinti...).“
З деякими дієсловами, що керують родовим відмінком (шукати, виглядати «те саме», прагнути, питати, просити, вимагати тощо), для позначення мети достатньо самого родового відмінка, і потреби в інфінітиві не відчувається, напр.:
шукає квітку папороті
сама приглядається з посагом
питав у мене дорогу
старий просив допомоги
молодий чоловік прагнув знань
сусід вимагав боргу
кішка чатувала на мишу
Однак дієслово шукати, залежно від контексту, може приєднувати й родовий відмінок із інфінітивом, наприклад: шукає будинок, щоб купити.
1.2. Окрему групу становлять іменники, що позначають назви прийомів їжі відповідно до часу їх споживання протягом доби (у певний момент). Більшість із них двозначні: pusryčiai ‘1. не надто ранній час уранці. 2. прийом їжі в цей час’ ³DŽ 635; pietūs ‘1. полуденна їжа або корм. 2. полудень...’ ³DŽ 553; vakarienė ‘вечірня трапеза’ ³DŽ 906; priešpiečiai ‘1. час до полудня. 2. їжа перед обідом’ ³DŽ 602; priešpusryčiai ‘їжа перед сніданком’ ³DŽ 602; pó pietis ‘1. час після обіду’ ³DŽ 576; ‘3. їжа перед вечерею’ LKŽₓ 436; pavakariai ‘літня трапеза між обідом і вечерею’ ³DŽ 529; naktipiečiai ‘нічна їжа під час давніх громадських робіт’ ³DŽ 413.
Page 4204 | ELENA VALIULYTĖ
Родові відмінки цих іменників, ужиті з дієсловами руху та спонукання до нього, позначають мету дії (ціль). З іншого боку, їх можна замінити інфінітивом дієслова того самого кореня (що й згадані іменники) (пор.: pietūs → pietauti).
Кажуть, чоловіки з поля їдуть снідати parjoja (PAUKŠT). Шість годин не снідавши nespoksojęs (BOR). Усі помчали обідати sudūmė, а для роботи нікого не буде (DS). Ми зібралися вечеряти vakarienės, а його все немає (VLKV). Татусь повернеться пообідати priešpiečių. NM
Поклич помічників на нічну трапезу. DKŠ
Уся родина сіла снідати. RŠ
Родовий відмінок можна також доповнити інфінітивом дієслова їсти. Таким чином утворюється тричленний синонімічний ряд, наприклад:
їде снідати / снідати / їсти сніданок
зібралися вечеряти / вечеряти / їсти вечерю
1.3. Абстрактні іменники, родовий відмінок яких може позначати мету дії (ціль), поділяються на кілька семантичних груп:
a) Назви часу відпочинку або стану відпочинку: atostogos, miegas, poilsis, pogulis «денний відпочинок лежачи», pokaitis «відпочинок після обіду, дрімота» ³DŽ 574, apypietė «1. відпочинок після обіду, дрімота» ³DŽ 545, nakynė «2. ночівля» ³DŽ 413, naktigultas «те саме» ³DŽ 413.
Як бачимо, більшість іменників цієї групи є віддієслівними (або спорідненими з дієсловами спільним коренем), і їхній родовий відмінок мети зазвичай синонімічний інфінітиву відповідного дієслова, наприклад:
У той час Тіюніліс заміняв того, хто поїхав у відпустку (пор. відпочивати) завідувача справ. CV
Він пішов спати. CV (Пор. Жигімантас пішов спати. ŠALT)
Сестру милосердя вчора ввечері відпустили відпочити. VENCL (Пор. Сотня конячок зупинилася перепочити. KTK)
Поївши, ляжемо трохи подрімати. VB (Пор. Поївши, пішли прилягти. KTK)
Потім Пачяуска чатував, коли лелека прилітає ночувати. MAŠ
Чи не прийняли б ви на ночівлю? SLM (Пор. Ой дівчата, молоденькі дівчата, чи приймете солдатика переночувати? TTS)
Форму pokaičio не можна замінити відповідним інфінітивом, оскільки значення іменника pokaitis віддалене від значення дієслова pasikaitinti, наприклад: чоловіки лягли на пообідній відпочинок (/*погрітися), але цю форму можна замінити лексичними синонімами погуліо, апип’єте, пер пієтес, наприклад:
Чоловіки повлягалися подрімати. UŽP
Пообідав і ліг відпочити після обіду / подрімати.
Назви часу відпочинку вживаються не лише з дієсловами руху та зміни положення предмета
Page 5LIETUVIŲ KALBOS TIKSLO KONSTRUKCIJOS | 205
дієсловами (eiti, gulėti), а й з дієсловами стану (miegoti, prisnūsti тощо), наприклад:
На П’ятидесятницю всі спали. GrD Хлопець спав після обіду. TrŠ Трохи задрімали під час відпочинку. OB Я трохи задрімав після обіду. Ktk
У цьому випадку родовий відмінок позначає не мету, а зміст стану. Родовий відмінок іменників, що позначають стан відпочинку, може вживатися з інфінітивом неперехідних дієслів gulti (а також похідних від нього), а також miegoti (і його похідних), наприклад:
Ходімо прилягти опівдні, ми мало спали. Dkš Король пішов у сад спати після обіду. SIMON Сінокісник ліг біля каменя трохи подрімати опівдні. BsV Родина лягла трохи поспати після обіду. GrŽ
Родовий відмінок у цих конструкціях (на відміну від конструкцій з інфінітивом перехідних дієслів) позначає мету дії, вираженої інфінітивом (а не об’єкт), пор.:
1) пішов спати після обіду (спатиме після обіду – мета) 2) пішов їсти після обіду (їстиме обід – об’єкт)
б) Назви часу випасання худоби та її відпочинку (rytągonė «1. випасання худоби рано-вранці. 2. утримання худоби в хліві після ранкового випасу» LKŽXI 725, rytągonis «те саме», rytelis «те саме» LKŽXI 729, naktigonė «випасання худоби (зазвичай робочої) вночі» DŽ3 412, naktinė «те саме» LKŽVIII 518). Ці слова є етнографізмами. Їх уживання стилістично обмежене.
Колись, бувало, вранці на П'ятидесятницю дівчата замість пастухів виганяли худобу на ранковий випас. Ds У святкові дні дівчата рано-вранці виганяли худобу попастися на так званий дівочий ранковий випас (ранковий випас). RŠ Увечері їздили на нічний випас. Lb Де-не-де паслися відпущені на ніч коні. RŠ На ранковий випас об одинадцятій годині приганяємо додому. Kb Іди й скажи пастухові, щоб гнав худобу на ранковий випас. PN Коли спекотно, то й нашу худобу женуть додому на ранковий випас. SLM Уже пригнала корів на обід. Ktk Опівдні ми приганяли їх додому, коли було тепло. GL
Іменники naktigonė, naktinė зазвичай уживаються з прийменником į (або з ілативом), наприклад:
Поїду на нічний випас. Dkš
Page 6206 |
ELENA VALIULYTĖ
Уночі треба було їхати на нічну варту. Nmč Хто з вас цієї ночі їде на нічну варту — батько чи Альбінас? Trgn
c) Назви свят (зазвичай подій: Кучіос, Різдво, Великдень, Зелені свята, Дев’ятниці), а також релігійних обрядів (меса, вечірня, молитви), наприклад:
Юозас тільки приїхав додому на Різдво. Maš
На Кучіос зібралася вся родина. Ktk
Повернувся до села на Зелені свята. Bk
Прив’язав коня до стовпа й пішов на месу. Tts (Пор. Месу вже віддзвонили. Lnkv)
У містечку дзвонили до молитви. Vien
У діалектах і розмовному мовленні ці іменники для тієї самої мети (позначення мети) вживаються також у давальному відмінку, наприклад: Приїжджав на батьківщину на Великдень. Уже подзвонили до меси Rd.
Бувають випадки, коли вживається лише давальний відмінок, наприклад: дзвонили на вечірню, перерву, урок (а не *вечірні, перерви, уроку).
d) Назви різних заходів, частувань, обрядів, подій (це іменники, словотвірно пов’язані з дієсловами, наприклад: застілля на честь закінчення роботи, проводи, зустрічі, завершення жнив..., переговори, засідання, розмова, гастролі, ревізія, репетиція), наприклад:
Уся бригада зібралася на проводи. Balt
Приходь на завершення жнив. Dj
Щороку його разом з іншими поважними громадянами запрошували до Кенігсберзького замку на куштування пива. Rš (Пор. Приходь на куштування: пиво — в один ковток, покуштуєш — то й вип’єш. Srv)
Театр вирушив на гастролі. Bk
Він виїжджав на ревізію (робити ревізію). Jabl
Сьогодні зіберемося на засідання. Bk
Наречений до нареченої їздив на весільне частування. 3DŽ 879
Ці родові відмінки мети трапляються нечасто. Вони мають замінники. Майже в усіх випадках можна вживати конструкцію з прийменником į, наприклад: зібралися на випускний / į випускний, скликали на інструктаж / į інструктаж, вирушили на переговори / į переговори (див. į + знах.).
В окремих випадках, коли значення похідного іменника не дуже віддалене від значення дієслова, родовий відмінок можна замінити інфінітивом (а також конструкцією з прийменником į), наприклад:
вирушили на гастролі / гастролювати / į гастролі зібралися на засідання / засідати / į засідання вирушили на переговори / вести переговори / į переговори пішли на консультацію / консультуватися / į консультацію
Із цього тричленного синонімічного ряду найчастіше вживається конструкція з прийменником į, рідше — родовий відмінок.
Page 7LIETUVIŲ KALBOS TIKSLO KONSTRUKCIJOS
| 207
Коли значення похідного іменника значно віддалене від значення його твірної основи (дієслова), родовий відмінок не можна замінити інфінітивом, наприклад: зібралися на святкування завершення робіт / į святкування завершення робіт / *завершити. Святкування завершення робіт означає не дію завершення, а пов’язані з нею обряди — свято, бенкет.
З іншого боку, деякі абстрактні форми родового відмінка можна вживати й з інфінітивом перехідного дієслова, наприклад: поїхав на ревізію (провести), скликав на інструктаж (прослухати), вирушив на роботи (вести), пішов на консультацію (отримати).
1.4. Окремо варто згадати сполучення дієслова eiti, розглянутого вище, з віддієслівними іменниками (переважно похідними із суфіксом -tynės, пор. Ulvydas, red. (1965: 295)), у родовому відмінку, наприклад:
EITYNĖS: Ходімо на змагання з ходьби — хто далі й швидше пройде. Ш
GALĖTYNĖS: То що, куме, може, поборемося?? SML (Пор. Білі й блакитні звірята сходяться поборотися. RŠ)
GRUMTYNĖS: Пастухи йдуть боротися. JABL
IMTYNĖS: А чи не хочеш піти зі мною боротися? BsMT. Щоб боротися, треба йти тричі. SML (Пор. ще: Пускати биків на боротьбу JABL. Пастухи випускають биків пободатися. Kp)
JOTYNĖS: Ходімо, викупавши коней, на перегони верхи? Ds
KAPOTYNĖS: Ми дуже любимо ходити рубатися батогом. Ds
LENKTYNĖS: Коли скакав на конику, буланий з вітрами змагався KREV. З тінню не змагайся. Ds
MĖTTYNĖS: Іди метати — хто далі кине, вище закине. SL (Пор. Хлопці, ходімо до озера, підемо метати. Ds)
БОРОТЬБА: На час сінокосу хлопці ходили боротися і мірятися силою. Kp
ХОВАНКИ: Діти, ходімо гратися в хованки!
ЗМАГАННЯ НА СИЛУ: Боюся йти з тобою мірятися силою. SDK
БОРОТЬБА НА ПОЯСАХ: Мій татусь ходив боротися на поясах ANTŠ. Хлопці ходили боротися на поясах, тобто мірятися силою. KRS
БИТИ ОБ ЗАКЛАД: Б’ємося об заклад: побачиш — я виграю. KTG
Сполука битися об заклад має кілька синонімів: укладати парі, парі тримати, ставити на парі (LKŽVII 216).
Зазначені родові відмінки можна замінити відповідним інфінітивом, пор.:
іти на боротьбу ~ іти боротися
іти битися об заклад ~ іти парі тримати
іти в хованки ~ іти ховатися
Сполуки з родовим відмінком мають узагальнене значення, а з інфінітивом — конкретніше. З іншого боку, дієслово іти у цих сполуках десемантизувалося й указує на початок дії, пор. іти на боротьбу ~ почати боротьбу / боротися. Тому віднести родовий відмінок у розглянутих сполуках до родового відмінка мети можна лише умовно.
Page 8208 |
ELENA VALIULYTĖ
2. РОДОВИЙ ВІДМІНОК З ІНФІНІТИВОМ
2.0. Цільовий родовий відмінок частіше вживається з інфінітивом перехідних дієслів, напр.: пішов поливати квіти (пор. поливатиме квіти). У реченні ця конструкція виконує одну семантичну функцію — позначає мету дії, вираженої основним дієсловом, — об’єкт, якого прагнуть досягти, і водночас передбачуваний вплив на нього (цей об’єкт). Інакше кажучи, між складниками цієї конструкції існує об’єктне відношення. Особливість цільового родового відмінка з інфінітивом перехідних дієслів полягає в тому, що об’єкт дії, позначеної інфінітивом, тут виражається не звичайним знахідним, а родовим відмінком. Це залежить від характеру синтаксичних зв’язків конструкції (див. схему 1):
СХЕМА 1
Родовий відмінок та інфінітив (кожен окремо) безпосередньо залежать від основного дієслова (пор. пішов по квіти + пішов поливати), але між ними також відчувається об’єктне відношення (пор. поливати квіти (род. відм.) → поливатиме квіти (зн. відм.)). Отже, сполуки дієслів руху з родовим відмінком та інфінітивом утворюють замкнену синтаксичну структуру з подвійними синтаксичними зв’язками.
2.1. Родовий відмінок сполучається з ІНФІНІТИВОМ ДІЄСЛІВ, ЩО КЕРУЮТЬ ЗНАХІДНИМ ВІДМІНКОМ.
2.1.1. Сполуки дієслів із цільовим родовим відмінком та інфінітивом утворюють кілька моделей відповідно до порядку складників1:
(1) V – GEN INF: пішов / жати жито (2) V – INF GEN: пішов / жати жита (3) GEN INF – V: жита жати / пішов (4) INF GEN – V: жати жита / пішов (5) GEN – V – INF: жита / пішов / жати (6) INF – V – GEN: жати / пішов / жита
Порядок слів може впливати на стабільність / нестабільність конструкції (перегрупування синтаксичних зв’язків).
(1) V – GEN INF:
V — неперехідне дієслово руху; суб’єкт — жива істота:
Іде городник поливати овочі. Maš Тільки-но заплющив очі, як прийшли мене будити. Rm Незабаром і до вас піду порядку навести. LzP Ануцрас почухав маківку й підійшов до вогника світильника запалити. Bor Молода побігла під іншу вишню читати листа. Cv Їде той зять подивитися, чи вже замерзла теща. SŽ
1 Використовуються такі позначення: V — основне дієслово (як перехідне, так і неперехідне), Gen (родовий відмінок) — родовий відмінок, Inf (інфінітив) — інфінітив.
Page 9LIETUVIŲ KALBOS TIKSLO KONSTRUKCIJOS
Хай тільки знайде роботу й кімнату, пташкою прилетить її забрати. Avyž
Сівши, він поплив ловити рибу. Grv
Повернувся забрати речі. Ktk
Ми зупинилися, щоб дати коням відпочити. Ut
GEN INF уживається також з неперехідними дієсловами готуватися, збиратися, коли поруч є конструкція кінцевої точки, яка сигналізує про наявність імпліцитного (або пропущеного) дієслова руху (його можна відновити з контексту або мовленнєвої ситуації), наприклад:
Готуюся [їхати] на батьківщину святкувати Різдво.
Того ранку він із молодшим братиком зібрався [піти] до річки пускати кораблики.
Збираюся [піти] на ринок купити насіння.
Діти зібралися [піти] на городище розпалити вогнище.
У розмовному мовленні з указаними дієсловами GEN INF вживається також самостійно (без зазначення кінцевої точки), наприклад:
Ми збираємося [піти] копати картоплю. Lp
Однак у такій позиції частіше вживається інфінітив перехідного дієслова із знахідним відмінком, наприклад: Господиня готувалася зустріти гостей. Про сполучуваність згаданих дієслів див. Sližienė (1998: 297–298; 320–321).
V — перехідне дієслово спонукання до руху:
Кличе свашок полупинети в каравоя. Baltr
Усі міста посилали делегації привітати його. Balč
І ось вас, драгунів, солдатів, простих людей, привели бити таких самих людей. Myk-Put
Мати повела всіх до клуні показати придане. Vaižg
Привезли невістку мити горщики. Ls
Директор відпустив мене на кілька днів додому привезти речі. Vencl
А Юозапеліса поставив рубати буряки. Paukšt
Залишив мене стерегти дім. Ktk
V — неперехідне або перехідне дієслово зміни положення предмета:
Посидівши ввечері сідали за стіл вечеряти. Vien
[Juozas] присів на пеньок відпочити й запалити люльку. LzP
Став, щоб виголосити проповідь. Bk
Приліг на хвильку перепочити ногами. Ktk
Посадив гостя вечеряти. Ktk
Поставив дітей навколішки молитися. Ut
Простягнув руку, щоб відчинити двері.
Ця модель стилістично нейтральна й найуживаніша.
209
Page 10210 |
ELENA VALIULYTĖ
(2) V–Inf Gen:
Якось я працював у них і ввечері зайшов відвідати хворого. PAUKŠT
[Baltaragis] пішов ще раз до світлиці подивитися на доньку. BOR
Гетьман одразу заявив, що поїде до Литви шукати собі дружину. SIMON
[Jurgutis] прибіг додому подивитися на своїх голубів. MAŠ
Усі говорили, найсміливіші виходили виголошувати промови. VENCL
Королева посилає слугу купити яблук. ŠŽ
Покликали електрика вкрутити лампочки. SP
Наглядачі день і ніч гнали юрби народу будувати моторошну фортецю. BOR
Юле потягла його до криниці помити ноги. JACIN
[Ančiulis] повів [учителя] оглянути кімнату. BALTR
Барбеле зупинилася, нібито щоб домовитися про вузлик. LzP
[Tutkus] уклонився, щоб поцілувати їй руку. VENCL
Ця модель є інверсною щодо позиції родового відмінка стосовно інфінітива. Постпозиція родового відмінка може зумовлюватися структурою речення: наявністю постпозитивного означення (при родовому відмінку) (a) або кількох однорідних родових відмінків (b):
(a) Вона підійшла до вікна наспівувати пісню про гілочку калини. CV
Навесні Кадмо ходив на узбережжя бити молодих тюленів, які вилізли на берег погрітися. MAŠ
(b) Вийшов подивитися на поля, річку, луку. PAUKŠT
Моделі (1), (2) різняться смисловим наголосом: у першій більше підкреслюється об’єкт прагнення, родовий відмінок, що його позначає, ставиться після основного дієслова, а в другій — дія, якої прагнуть, пор.: (1) пішов відвідати бабусю і (2) пішов відвідати бабусю. Остання модель зручна для перегрупування синтаксичних зв’язків: родовий відмінок, що стоїть після інфінітива, можна замінити знахідним, пор. пішов відвідати бабусю.
(3) Gen Inf – V:
Так уже сталося, що ввечері до мене приїхала в гості мати. AVYŽ
Птахи Північної Європи вирушають уздовж узбережжя Балтійського моря, щоб провести зиму. IVAN
Чорний виходив сплавляти молоді колоди. CV
Красти дерева в темряві прямують на околицю лісу. DON
Уранці знову двоє пішли полювати, а готувати обід залишили Ґележмінкіса. ŠŽ
(4) Інфінітив — родовий відмінок — дієслово:
Послали полоти город. KTK
Уживання моделей (3) і (4) може бути структурно зумовлене питальним реченням із запереченням ne, наприклад:
Невже справді прийшов купити млин? BOR
Page 11LIETUVIŲ KALBOS TIKSLO KONSTRUKCIJOS
Чи не побігли діти збирати яблука? Ktk
(5) Родовий відмінок — дієслово — інфінітив:
Я лечу принести води. ĖR Заскрипіли двері хліва — пішов подивитися на худобу. BUBN Я піду зустрічати новий ранок. BRDŽ
(6) Інфінітив — дієслово — родовий відмінок:
Вийшов оглянути поля. Ktk
Ці моделі з інтерпозицією дієслова рідкісні, особливо остання (6). Вони засвідчують подільність конструкції родового відмінка з інфінітивом, відносну самостійність її компонентів один щодо одного.
2.2. Родовий відмінок сполучається з інфінітивом ДІЄСЛІВ, ЩО КЕРУЮТЬ РОДОВИМ ВІДМІНКОМ.
2.2.0. При дієсловах руху, спонукання до руху тощо (див. 0.3) сполучається не лише родовий відмінок з інфінітивом перехідних дієслів, а й з інфінітивом дієслів, що керують родовим відмінком (див. схему 2):
СХЕМА 2
Ці сполуки мають таку саму синтаксичну й семантичну структуру, як і сполуки з інфінітивом перехідного дієслова.
Kilmininkinių veiksmažodžių nėra daug (žr. Ambrazas, red. 1997: 510). Be to, ne visi jie gali būti vartojami tikslui reikšti. Ypač dažnos konstrukcijos su bendratimi ieškoti, pvz.:
[Візгірду] вийшов шукати справжнього винуватця. BOR Але сон не стуляє повік, і ми вийшли в степ зустрічати ранок… BALT Зайшли в одну хату запитати дорогу. Ktk Сів послухати оповідання. VENCL Раніше встає і вже цілий місяць ходить навчатися органного мистецтва. CV
2.2.1. Твірними елементами цільових конструкцій є також дієслова, що керують родовим відмінком і походять від перехідних дієслів із префіксами, найчастіше pa-, at-, наприклад:
Помчімо лущити жито. MAŠ (Пор. лущив жито, але облущував жито.) Можна піти до соснового лісу наламати гілок. SIMON
211
Page 12212 |
ELENA VALIULYTĖ
Зрозуміла [Raiboji], що це був перець, заспокоїла й послала по воду напитися. MAŠ
(Пор. напився води, але пив воду.)
2.2.2. До стійких цільових конструкцій належать також інфінітив перехідних дієслів із партитивним (неозначеної кількості) родовим відмінком (іменник зазвичай позначає речовину), наприклад:
Тепер підемо купити солі. ŠŽ
(Пор. купив солі й купив сіль.)
Я поспішаю принести води. ĖR
(Пор. приніс води й приніс воду.)
Великою розвагою було ходити в сад приносити яблук. IVAN
(Пор. приніс яблук і приніс яблука.)
[Вужі] приходили пити молока з однієї миски з дітьми. IVAN
Apie dalies kilmininką plačiau žr. Švambarytė (1996: 39 tt).
2.3. Позицію родового відмінка займає ПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ.
Позицію родового відмінка при цільовому інфінітиві може займати також підрядна частина приєднувального пояснювального речення, наприклад:
Уся тремтячи прибігла Юрга до вікна подивитися (на що?), що тут сталося. BOR
І Вілюкас побіг до Баркуса сказати, яка матуся добра. SIMON
Йонас залишився чекати, звідки з’явиться той страх. ŠŽ
Plačiau apie tai žr. Ulvydas, red. (1976: 815).
За комунікативним змістом до цільових конструкцій з інфінітивом близькі поєднання форм наказового способу (а) або майбутнього часу (б) двох дієслів, одне з яких є дієсловом руху, пор.:
(a) Eik užsimauk vyžas. DON (Пор. Eik užsimauti vyžų.) (б) Eisiu atnešiu vandens. (Пор. Eisiu atnešti vandens.)
Перша форма може бути формою наказового способу, друга — майбутнього часу, наприклад:
Eik paskinsi tu man obuolių. ШЖ (Пор. Eik paskinti tu man obuolių.)
2.4. ЗАМІСТЬ РОДОВОГО ВЖИВАЄТЬСЯ ТАКОЖ ЗНАХІДНИЙ ВІДМІНОК.
2.4.1. Хоча цільовий родовий відмінок з інфінітивом перехідного дієслова вважається нормою загальнолітовської мови, замість родового вживається також знахідний (див. схему 3).
Порівнювані сполуки відрізняються не лише морфологічною будовою (одна з родовим, інша зі знахідним відмінком), а й синтаксичною. Родовий відмінок (1) безпосередньо пов’язаний як з основним дієсловом (eisim šieno), так і з інфінітивом (šieno grėbti) (двобічні синтаксичні зв’язки), тоді як знахідний відмінок (2) тісно керується дієсловом, вираженим інфінітивом, і не має безпосереднього зв’язку з основним (дієсловом руху).
Page 13LIETUVIŲ KALBOS TIKSLO KONSTRUKCIJOS
213
Отже, відбулося перегрупування синтаксичних зв’язків.
СХЕМА 3
(1) eisim šieno grėbti
(2) eisim šieną grėbti
Можна додати, що й на рівні членів речення змінився статус цього знахідного відмінка (порівняно з родовим): знахідний виступає залежним компонентом члена речення (обставини мети, вираженої інфінітивом), а не компонентом складеної обставини (як родовий).
2.4.2. Вживання знахідного замість цільового родового відмінка — не нове явище. Проникнення знахідного почалося давно: його засвідчено в писемних пам’ятках XVII ст. (Ambrazas 1995: 82).
Знахідний замість цільового родового вживається і в деяких діалектах: переважно в західноаукштайтських, частині жемайтських, рідше — в інших (Dumašiūtė 1967: 25; Piročkinas 1972: 131 tt.; Ambrazas 1995: 82; Šukys 1998: 204). Ось низка діалектних прикладів:
Іду прив’язати корову (і корову). Dkš (Маріямпольський р-н)
Батько послав її на базар купити корівок. Klvr (Маріямпольський р-н)
Той чоловік кинувся витягати з криниці агну, і [ir] обидва задихнулися. Grdž (Jurbarko r.)
Одну вишню обірвав, піду іншу обтрушувати. Skr (Jurbarko r.)
Увечері послала няньку внести з комори кужіль конопель. Všv (Telšių r.)
Зазвичай кидався на стілець, на діжечку — щоб посидіти. Šts (Skuodo r.)
А залишив ту тріаку охороняти. Ožk (Vilkaviškio r.)
Сів за столик читати листа. Plm (Kaišiadorių r.)
Іди-но ти підганяти воза, ти краще зможеш поганяти. Bsg (Radviliškio r.)
Такі форми знахідного відмінка (при цільовому інфінітиві) трапляються в говірках південних і східних аукштайтів, наприклад:
Дівчина лишається пекти пироги. Dv (Šalčininkų r.)
Підемо різати каченят. Šmn (Kupiškio r.)
Сідають оглянути гнилу ногу. Balt
У сучасній літературній мові обидві конструкції варіюють. Переважає родовий відмінок з інфінітивом. Знахідний відмінок частіше трапляється в текстах авторів, які представляють західні говірки (особливо Малої Литви). Так, у «Порах року» Крістіонаса Донелайтіса (підготував К. Улвідас, Вільнюс, 1983) явно переважає знахідний відмінок. Й. Шукіс (1996: 55) навів таку статистику: знахідний відмінок із цільовим інфінітивом становить аж 87%, а родовий — лише 13%. Наведемо приклади зі знахідним відмінком при цільовому інфінітиві відповідно до моделей порядку слів у конструкціях (пор. 2.1.).
Page 14214 |
ELENA VALIULYTĖ
(1) V – ACC INF:
Усі ті натовпами повиходили влітку вітати. 21
Ось ми й повертаємося до вас освіжити. 105
І хто ще більше наблукався, Литву мучити. 106
(3) ACC INF – V:
Мухи й жуки, комарі з цілою хмарою бліх знову натовпами зібралися нас мучити. 21
Та яка дивина: жоден із великого натовпу, плачучи чи зітхаючи, не повернувся нас відвідати. 22
Швидко побіг до заводі, щоб наловити собі їжі. 22
Адже й вони щороку, приїздять нас відвідати. 25
Як роблять наші господині, коли зимової пори гуртом сідають, щоб щось прясти. 38
До Кенігсберга просто вирушив купити косу. 54
Адже кілька з них із грибами вирушили до Кенігсберга, щоб продати їх купцям і щось купити. 58
З дівчатами посідають біля теплої печі, щоб прясти. 58
І ми гуртом зібралися, щоб обробляти поля. 60
Зібралися, щоб обгородити його рани. 85
Не лише німці зібралися всіляко на нас подивитися, а й багато французів зібралися нас полюбити. 95
Ось лисичка здалеку вона прибігає навідати. 116
Вас закликає бігти сіяти овочі на городі. 39
(4) INF ACC – V:
Та й ведмеді, й вовки, стрибаючи, раділи й потяглися в гай щось роздерти. 21
Також прагнув проковтнути мою душу усе до ложа прагнув. 48
(5) ACC – V – INF:
І північний вітер, настовбурчившись, знову прилітає нас лякати. 90
Цільовий родовий відмінок із інфінітивом ужито лише кілька разів, наприклад:
Також самих, як слід, льон рвати мерщій поспішайте. 58
Крадуть дерева й тягнуться в темряві до узлісся. 79
Ворон негайно бити, скільки треба, побіг із дробовиком. 99
Можливо, перевагу знахідного відмінка тут сприяв вплив німецької мови, а випадки вживання родового відмінка перейнято з діалекту, у якому, ймовірно, ці форми вживалися паралельно.
3. ІНФІНІТИВ
3.1. З тими самими дієсловами, що й родовий відмінок (з інфінітивом), (0.3) для позначення мети вживається також один інфінітив, зазвичай неперехідних дієслів, наприклад:
Page 15LIETUVIŲ KALBOS TIKSLO KONSTRUKCIJOS
вийшов прогулятися, зібралися порадитися, залишився ночувати, послав оглянути, відпустив служити, став навколішки помолитися, сів відпочити, підвівся, щоб піти.
Шешельга вийшов оглянутися надвір. BOR
Відпочивальники кидаються в бурхливе море купатися. SP
Сьогодні бджілки Девейка вперше вилізли з вулика погрітися на сонечку. CV
Перші конячки зупинилися відпочити. Ktk
Батьки Стасюка будували новий дім і синочка відправили до дядька погостювати. Maš
Миколас запросив сісти і кухаря. Vien
Повів їх разом із курочкою до ставка напоїти. Maš
Лісові звірі родину скликали… старого ведмедяпосадили посередині на пень головувати. Маш
3.2. Мету може позначати й один інфінітив перехідного дієслова (без родового відмінка), коли його об’єкт зрозумілий або неважливий, наприклад:
Жінки сіли прясти.
Клич родину їсти. Випустив сина пасти.
Старий веде телят пити. ŠŽ
Дочка поїхала до Вільнюса навчатися.
Найніс вийшов покурити. Мікель
Туди я зі своїми братами часомїздив пополювати. Іван
3.3. Цільовий інфінітив деяких дієслів може замінюватися родовим відмінком іменників того самого кореня, наприклад:
пішов лягти / подрімати
ліг відпочити / на відпочинок
залишився переночувати / на нічліг / на ніч
запросив обідати / на обід / поїсти обід
зібралися вечеряти / на вечерю / поїсти вечерю
запросив танцювати / на танець
вирушив домовлятися / на переговори / до переговорів
зібралися засідати / на засідання / на засіданні
3.4. Цільовий інфінітив може бути синонімічним конструкції з прийменником į, що відповідає лексичному вираженню, наприклад:
вийшов полювати / на полювання
вийшов у гості
прийшов погостювати / у гості
вийшов воювати / на війну
зібралися бенкетувати / на бенкет
пішов порадитися / на нараду
215
Page 16216 |
ELENA VALIULYTĖ
3.5. У цільових інфінітивах дієслів із суфіксом -auti, утворених від назв рослин (uogauti), тварин (peliauti), рідше — інших предметів (kiaušinėti), може використовуватися замість інфінітива родовий відмінок відповідного іменника з інфінітивом перехідного дієслова, що позначає звичну дію, спрямовану на зазначений об’єкт:
ЗБИРАТИ:
пішов збирати малину / малини
зібрався по гриби / збирати грибів
ЛОВИТИ:
поспішив рибалити / ловити рибу
пішов кіт мишкувати / ловити мишей
ШУКАТИ:
поїхав шукати корм / корму
ПОЛЮВАТИ:
пішов зайцювати / полювати на зайців, ловити їх
ЗРИВАТИ:
пішов по горіхи / зривати, шукати горіхи
іди збирати кислицю / зривати, збирати кислицю
ПОРІВНЯТИ:ПОРІВНЯТИ:
пішов підмітати / в’язати віники
До речі, ці синонімічні ряди зазвичай можна доповнити й родовим відмінком, наприклад: пішов збирати малину / збирати малини / малини.
4. СУПИН
Ця спеціальна форма зі значенням мети в літературній мові вже не вживається — її замінив інфінітив. «Супин тепер уживається лише у східній і південній частині східноаукштайтського діалекту та у творах письменників, які походять із цього діалекту (найчастіше як певний стилістичний засіб). Давніше він був живим у всій Литві. Ще в давніх писемних пам’ятках його вживали не лише представники східноаукштайтського, а й середньо- та західноаукштайтського діалектів (М. Даука, Й. Бреткунас, рідше М. Мажвідас)» (Ulvy das, red. 1971: 418).
Супин уживається з тими самими дієсловами, що й інфінітив мети: з дієсловами руху, спонукання до руху, зміни положення предмета та ще з деякими іншими.
Супин від перехідних дієслів (як і інфінітив, що його заступив, див. 3.) уживається з родовим відмінком об’єкта, наприклад:
Поснідаємо — і підемо коноплі терти. ŠMN
Коли ти був у нас, то й бур’яни пололи, і води приносили. SLM
Забіжу пива випити. PND
Ходімо, браття, сіна косити. Ds
Повернулися помічники поросятини поїсти. VAIŽG
Усі кинулися замикати двері, ховати своє добро. BIL
Поспішає, як ледар, роботу робити. Sv
Вийди жито жати. JABL
Ось і дев’ятого року досяг, а вже дорогу ремонтувати вигнали. GUD-GUZ
Не посилай вовка овець пасти. DKK
Усі злякалися і, ледве встигли, виштовхали Катре, щоб вивести коня із чужої частини. VAIŽG
Скликав Кунотас… скуштувати зеленого меду, послухати старого відайла…. KRĖV
Навесні випустили її пасти гусей. VIEN
Page 17LIETUVIŲ KALBOS TIKSLO KONSTRUKCIJOS | 217
Не маючи засобів до існування, він знову взявся пасти овець. BM
До речі, в останньому випадку в літературній мові вживається інфінітив не з родовим, а зі знахідним відмінком, наприклад: взявся пасти овець.
З іншого боку, і при вживанні цільового дієприслівника (як і інфінітива перехідного дієслова, див. 2.4.) замість родового відмінка часом уживається знахідний, наприклад:
Піду візьму косу, піду косити сіно. KTY
[Bielinis] побіг вигнати ягня з ярини. VIEN
Цільова форма від неперехідних дієслів, наприклад:
Треба побігати за село, пошукати, як рибам. VAIŽG
Якщо буде гарна погода, то полетимо збирати ягоди й гриби. PNM
Наступного дня наймити зібралися посидіти ввечері. VIEN
[Puodžiūnas] приліг на диван відпочити. VIEN
[Joniuką] доведеться відпустити пасти худобу. BIL
Якось дівчинка випросилася піти по гриби-козляки. JABL
Чоловіки зібралися їхати до зеленого лісу. KRĖV
5. ПРИЙМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ
5.0. У певних випадках мету (ціль) можуть позначати й деякі прийменникові конструкції:
(1) į із знахідним відмінком: Сини вирушили на полювання.
(2) prie із родовим відмінком: Родина пішла по жито.
(3) dėl із родовим відмінком: Батько прийшов по сина.
Значення мети в перших двох конструкціях (į зі знахідним відмінком і prie із родовим відмінком) виявляється за певних лексичних умов поряд з їхнім основним значенням кінцевого пункту. А в конструкціях із прийменником dėl значення мети пов’язане з основним значенням причини.
5.1. Мета позначається конструкцією į ЗІ ЗНАХІДНИМ ВІДМІНКОМ.
5.1.1. З погляду валентності дієслів конструкції į зі знахідним відмінком у реченні можуть цілком замінювати валентний компонент — конструкцію напрямку (пор. Sližienė 1994: 31). Тому поряд із нею конструкції напрямку вживаються рідко, напр.: Поїхав до Дусет на кінні перегони. У неділю підемо на городище на травневі гуляння.
5.1.2. Конструкції з į, що виражають мету, вживаються з тими самими дієсловами, що й родовий відмінок (з інфінітивом): із дієсловами переміщення (див. 0.3a), спонукання (див. 0.3b), а також із дієсловами взяти (на полювання), прийняти (на варту), віддати (у рекрути). Однак вони не вживаються з дієсловами зміни положення предмета (пор. 0.3c), а також із дієсловами зупинитися, (за)лишитися.
5.1.3. Конструкції мети найчастіше утворюються з віддієслівними іменниками (віддієслівними абстрактами), рідше — з іншими іменниками абстрактного значення (панщина, кріпацтво, неволя, травневі гуляння).
Page 18218 |
ELENA VALIULYTĖ
5.1.4. Деякі цільові конструкції з прийменником į можна замінити відповідною інфінітивною конструкцією, що має більш узагальнене цільове значення. Конструкцію з прийменником į ілюструють такі приклади:
З Андрієм часто ходить на полювання і Кете. Cv
Урте здивується, що вже сьогодні треба буде їхати на службу. SIMON
Ведмідь наказав зайцеві повернутися на варту. MAŠ
Вирушаючи на війну, вони сурмили в довгі сурми. IVAN
Інші вночі, таємно вилізши у вікно, йдуть на танці. PAUKŠT
Тоді сів на коня й вирушив у дорогу. GD
Треба мені поїсти й іти на роботу. PC
Підрісши й повернувшись на ночівлю, молоді горобці вже не слухали казок… MAŠ
Перелякані й засмучені мешканці лісових хуторів не наважувалися йти на відпочинок. SIMON
Не каже братові, що мама наказала запросити на толоку і його. PAUKŠT
Йому на допомогу поспішає батько. CV
Подібне значення має також інфінітив дієслова того самого кореня: іде полювати, їде служити, повернувся стерегти, їде воювати, іде танцювати тощо.
5.1.5. Конструкції з прийменником į, утворені з віддієслівними іменниками, що позначають не самі дії, а пов’язані з ними обряди, частування чи просто заходи, на які вирушають (див. Ambrazas, ред. 1997: 144), зазвичай не замінюються цільовим інфінітивом, напр.:
Алкснене пішла на весілля (/*вести). PAUKŠT
Запросили сусідів на новосілля (/*оселитися). RŠ
Усі зібралися на ті хрестини, тоді батько обрав кумів. ŠŽ
Через 1–2 тижні дівчата запрошували батьків на оглядини, щоб ті познайомилися з життям батьків чоловіка. RŠ
Чекає день, чекає другий, третього дня земля здригнулася — то старий тесть на оглядини приїхав верхи. KRĖV
(Пор. ще: Тут усе домовляють і просять, щоб батьки приїхали на оглядини. LP)
Батько пішов на збори (/*зібратися). Учень повернувся на урок (/*навчити).
Зазвичай конструкції з прийменником į не можна замінити цільовим інфінітивом, якщо іменник при них має означення, наприклад:
Наказав скликати наймитів і безземельних на важливу нараду. CV
Артисти зібралися на генеральну репетицію. CV
[Вони] також приїхали на цей бенкет. VENCL
Відпустив хлопчика на великі воєнні забави. JD
Можу поїхати на якісь грандіозні будівництва. JACIN
Сина призвали на військову службу. RŠ
Лише зрідка трапляються поширені конструкції з прийменником į, які можна замінити інфінітивом із залежним словом, наприклад:
Page 19LIETUVIŲ KALBOS TIKSLO KONSTRUKCIJOS
219
Вирушають у далеку риболовлю кораблі. Rimk (Пор. вирушають далеко рибалити.)
Якщо іменник уживається з родовим відмінком, що позначає об’єкт дії, конструкцію можна замінити родовим відмінком з інфінітивом, наприклад:
Чоловіки вирушили на полювання на сорок / сорок полювати.
5.1.6. Відтінок цільового значення мають і конструкції з прийменником į, утворені з деякими абстрактними іменниками невербального походження, наприклад:
На обличчях усіх виднівся якийсь піднесений настрій, ніби вони зібралися на травневу гулянку. CVNuž̌̌̌?
Nuž̌̌̌?
Page 20220 |
ELENA VALIULYTĖ
Цільове значення виразно виявляється в тих випадках, коли іменник позначає не конкретне місце (1), а невизначений предмет (2). Останню конструкцію можна замінити цільовим родовим відмінком з інфінітивом, пор.: Жінки пішли по сіно / сіно згрібати. Отже, цільова конструкція з прийменником prie є ніби скороченою формою родового відмінка з інфінітивом. Її вживають тоді, коли із ситуації зрозуміла спрямована на зазначений предмет бажана дія. З іншого боку, структура цільової конструкції з прийменником prie є завершеною: до неї не можна додати інфінітив, як до цільового родового відмінка, пор.:
(3) пішов по сіно (*згрібати) (4) пішов по воду (принести)
Прийменник prie з родовим відмінком, що позначає мету, може вживатися поряд із конструкціями кінцевої точки, наприклад: Жінки пішли до берега річки по сіно. Однак цільова конструкція частіше вживається самостійно й замінює валентний компонент дієслова, що позначає кінцеву точку.
5.2.2. Конструкції з іменниками, що позначають певні предмети (а не місця), можна замінити родовим відмінком з інфінітивом (відновивши інфінітив із контексту або мовленнєвої ситуації), наприклад:
Жінки пішли по льон (тобто льон виривати). BK Анеле поставила глечик на місце і, вже оговтавшись, знову поспішила до верет (тобто веретена прясти). BALT Підемо сьогодні по жито (тобто жито жати). PLV Бутвіла посилає Свідерскіса до найважчих дерев (тобто дерева рубати). CV Старости з ранку до ночі бігали по селах, ганяючи молодих і старих по каміння (тобто каміння збирати). CV Труде ще зовсім юна слухняно голила колишнього, нишком час від часу підбігаючи до своїх рукоділь (тобто рукоділля вишивати). SIMON Кажу, може, якось... А влітку посадимо за книжку (тобто книжку читати). BALTR А коли день схилився до вечора, Анскіс, наче справжній господар, скликав челядь до книжок. SIMON Усі сіли до вечері (тобто вечерю їсти, вечеряти). ČIURL
Цільове значення відчувається і в конструкціях, утворених з іменниками, що позначають живих істот, наприклад:
Ділгелене відвела мене назад до свиней (тобто свиней пасти, свиней годувати). JABL Іди собі додому до дітей (тобто дітей доглядати). ŽEM Виходить до коней (до коней) (тобто коней пасти). IMB Юнкаса приставили до гусей (тобто гусей пасти).
У розглянутих випадках іменники позначають об’єкт, на який має бути спрямована відповідна дія, наприклад: сів до книжки / книжку читати → читатиме книжку. Однак іноді іменник може означати й інструмент передбачуваної (бажаної) дії, наприклад:
Page 21LIETUVIŲ KALBOS TIKSLO KONSTRUKCIJOS
Ане витерла сльози, що виступили, і повернулася до прядки. BALTR
Кравець сів за швейну машину. BALT
Конюхи знову сідають за карти. Cv
Ці конструкції можна замінити синонімічним інфінітивом з орудним відмінком, пор.: повернулася до прядки (/прясти на прядці), сів за карти (/грати в карти).
Якщо розширити конструкцію відповідним інфінітивом, її семантична функція змінюється: вона вказує лише на кінцевий пункт, а мету позначає інфінітив, пор.: повернулася до прядки прясти; сів за піаніно грати.
5.2.3. Значення мети іноді мають також конструкції з прийменником prie та віддієслівними іменниками. Найчастіше вживається конструкція prie darbo, наприклад: 1) Наступного дня після обіду вчитель одразу приставив старших до роботи Maš. 2) Ніхто не хотів поспішати до роботи Cv. У першому реченні prie з родовим відмінком можна замінити інфінітивом (приставив до роботи / працювати), а в другому — конструкцією з прийменником į та знахідним відмінком (поспішати до роботи / поспішати на роботу). Інфінітив у цьому разі мав би вже значення змісту (поспішає працювати).
5.2.4. У діалектах конструкції з прийменником prie трапляються також з іншими віддієслівними іменниками. Їх теж можна замінити родовим відмінком мети з інфінітивом, наприклад:
Мене привезли до маєтку варити (тобто варити їжу). SKR
Королева при (біля) пологах (тобто доглядати під час пологів) наказала служниці назвати другу сестру. Šlv
Іди до пісень (тобто співати пісні). J
Ваш син цілий рік був поганим учнем… Отже… І сварили, і до уроків (тобто готувати уроки) ганяли. BALTR
5.3. Мету позначає DĖL З РОДОВИМ ВІДМІНКОМ.
Dėl конструкції для позначення мети рідко вживаються з дієсловами руху, наприклад:
Я заскочив до Фелікса по рушницю. SAJ
Повернувшись, не забудь зайти і за своїм (тобто у своїй справі, заради власної користі). MIKEL
Спочатку [Перкунас] справді навідувався по пояс, а згодом — заради красуні Вайви. KRĖV
Я прийшов по гроші (порадитися). KTK
Однак dėl із родовим відмінком ширше вживається для вираження мети: ці конструкції поєднуються й з іншими дієсловами зі значенням активної дії (змагатися, боротися, конкурувати, працювати тощо), наприклад:
Діти змагаються за ножик: хто першим прибіжить, тому й дістанеться ножик. SP
Орден побратимався з мечоносцями, але обидва змагалися за жмудські землі. VIEN
Годував коника заради краси. KRĖV
Працюють, як воли, цілий день заради сухої окрайки хліба. Cv
Загалом dėl цільові конструкції з родовим відмінком мають також відтінок значення причини.
221
Page 22222 |
ELENA VALIULYTĖ
6. ВИСНОВКИ
1. Конструкції з дієсловами руху, до яких належать також дієслова спонукання до руху (кликати, посилати) та зміни положення предмета (сідати – саджати), позначають мету як те, чого прагнуть досягти (цільовий результат). У литовській мові мета виражається родовим відмінком (самостійно), родовим відмінком із інфінітивом або самим інфінітивом, що займає позицію родового відмінка (пішов по воду / принести воду / купатися).
2. Мету можуть позначати також прийменникові конструкції з певним лексичним складом: į з абстрактним за значенням, зазвичай віддієслівним іменником у знахідному відмінку (вийшов на збори), prie su родовим відмінком іменників, що позначають певні предмети (пішов до жита, сів до книжок). У таких випадках зберігається й значення кінцевого пункту руху, яке для цих прийменників є основним.
Мету позначають також конструкції з прийменником dėl і родовим відмінком. Вони вживаються не лише з дієсловами руху, а й із деякими іншими дієсловами активної дії (змагатися за перше місце, боротися за незалежність, сперечатися за землю). Значення мети нерідко має також відтінок причинового значення.
3. Центральне місце в системі засобів вираження мети посідає інфінітив — самостійно або з родовим відмінком, тоді як прийменникові конструкції становлять периферію цієї системи.
Родовий відмінок конкретних іменників у значенні мети може вживатися самостійно або з інфінітивом. Самостійно він може розглядатися як еліптична конструкція, наприклад: пішов по воду (принести). А родовий відмінок абстрактних, зазвичай віддієслівних іменників уживається самостійно і може бути замінений відповідним інфінітивом, наприклад: пішов спати / полежати. Родовий відмінок мети без інфінітива вживається з дієсловами, що вимагають цього відмінка: питати (дорогу), просити (грошей), вимагати (боргу), довідуватися (новин), шукати (щастя).
4. Цільові конструкції пов’язані між собою синонімічними відношеннями. Утворюється кілька синонімічних рядів, до яких входить інфінітив — самостійно або з родовим відмінком:
1) інфінітив / родовий відмінок (віддієслівних абстрактних іменників) (пішов полежати / на відпочинок, ліг відпочити / на спочинок, зібралися поговорити / на розмову);
2) інфінітив (дієслів, утворених від іменників за допомогою суфікса -auti) / родовий відмінок із інфінітивом іншого дієслова, що позначає дію, спрямовану на відповідний об’єкт (пішов обідати / обіду / пообідати, вийшов збирати горіхи / горіхів / горіхи збирати, послали збирати малину / малини / малину збирати);
3) інфінітив / конструкція į із знахідним відмінком віддієслівних абстрактних іменників (якщо їхнє значення не дуже віддалене від значення твірного дієслова) (вирушив полювати / на полювання, поспішив допомогти / на допомогу, повернувся стерегти / на варту);
4) prie su родовим відмінком з іменниками, що позначають певні предмети (не місця) / родовий відмінок того самого іменника з інфінітивом дієслова, що позначає звичайну дію, спрямовану на вказаний об’єкт (пішов до жита / жито жати, сів до книжки / книжку читати, дитину послав до гусей / гусей пасти);
5) prie з родовим відмінком / інфінітив з орудним відмінком (коли іменник позначає знаряддя) (сів до прядки / прясти прядкою, сів до піаніно / грати на піаніно, сіли за карти / грати в карти).
Родовий відмінок при інфінітиві перехідних дієслів через перегрупування синтаксичних зв’язків іноді замінюється знахідним, наприклад: пішов відвідати бабусю / бабусю.
Page 23LIETUVIŲ KALBOS TIKSLO KONSTRUKCIJOS | 223
СКОРОЧЕННЯ
ANTŠ – Антасава, Капішкський район
APUT – Юозас Апутіс
AVYŽ – Йонас Авіжюс
BALČ – Юозас Балчиконіс
BALT – Юозас Балту́шіс
BALTR – Александрас Балтрунас
BIL – Йонас Білюнас
BK – літературна мова
BM – Litauische Mundarten, gesammelt von A. Baranowski... Leipzig, 1920.
BOR – Казіс Борюта
BRDŽ – Бернардес Бразджьоніс
BSG – Байсогала, Радвілішкський район
BsMT – J. Basanavičius. Lietuviškos pasakos... Shenandoah, 1898, 1902.
BsV – Iš gyvenimo vėlių ir velnių. Surinko dr. J. Basanavičius, Chicago, 1903.
BUBN – Вітаутас Бубніс
CV – Пятрас Цвірка
ČIURL – Софія Чюрльонене-Кимантайте
DJ – Дауженай, Пасвальський район
DKK – Дуокішкіс, Рокишкіський р-н
DKŠ – Даукшяй, Маріямпольський р-н
DON – Крістіонас Донелайтіс
DR – Дарбенай, Кретингський р-н
DS – Дусетос, Утенський р-н
DV – Дієвенішкес, Шальчинінкський р-н
3DŽ – Словник сучасної литовської мови, Вільнюс, 1993
ĖR – Еришкіай, Паневежиський р-н
GD – Гадунавас, Тельшяйський р-н
GL – Гелгаудішкіс, Шакяйський р-н
GRD – Гірдішке, Шилальський р-н
GRDŽ – Гірджяй, Юрбаркський р-н
GRV – Гервечяй, Білорусь
GRŽ – Гружяй, Пасвальський р-н
GS – Гейстарай, Вилкавишкіський р-н
GUD-GUZ – Александрас Гудайтіс-Гузявічюс
IMB – Імбрадас, Зарасайський район
IVAN – Тадас Іванаускас
J – Антанас Юшка
JABL – Йонас Яблонскіс
JACIN – Леонідас Яцинявічюс
JD – «Литовські пісні» 1–3, записав Антанас Юшка, Вільнюс, 1954.
KAIR – Кайріяй, Шяуляйський район
KB – Кабеляй, Варенський район
KLV R – Кальварія, Маріямпольський район
Page 24224 |
ELENA VALIULYTĖ
Kp – Купішкіс
Krėv – Вінцас Креве-Міцкявічюс
Krs – Карсакішкіс, Паневежиський район
Ktk – Куктішкес, Утенський район
Ktv – Кієтавішкес, Кайшядорський район
Lb – Лабанорас, Швенчонський район
LKŽ – Словник литовської мови
LNKV – Лінкува, Пакруойський район
Lp – Лейпалінгіс, Лаздійський район
Lš – Лішкіава, Варенський район
LzP – Lazdynų Pelėda
Maš – Пранас Машіотас
Mikel – Йонас Мікелінскас
Myk-Put – Вінцас Міколайтіс-Путінас
Nm – Кудіркос-Науместіс, Шакяйський район
Nmč – Немянчине, Вільнюський район
Nv – Nevarėnai, Telšių r.
Ob – Obeliai, Rokiškio r.
Ožk – Ožkabaliai, Vilkaviškio r.
Paukšt – Juozas Paukštelis
Pc – Pociūnėliai, Radviliškio r.
Plm – Palomenė, Kaišiadorių r.
Plv – Pilviškiai, Vilkaviškio r.
Pn – Panevėžys
Pnd – Pandėlys, Rokiškio r.
Pnm – Panemunėlis, Rokiškio r.
PnmR – Panemunis, Rokiškio r.
Rd – Radviliškis
Rm – Ramygala, Panevėžio r.
Rš – raštai
Rt – Rietavas, Plungės r.
Sal – Kazys Saja
Sdk – Судейкяй, Утенський р-н
Simon – Ієва Сімонайтите
Skd – Скуодас
Skr – Скірснемуне, Юрбаркський р-н
Sl – Салос, Рокишський р-н
Slm – Саламієстіс, Купишський р-н
Sml – Смільгяй, Паневежський р-н
Snėr – Саломея Неріс
Sp – друк
Srv – Сурвілішкіс, Кедайняйський р-н
Sv – Свядасай, Анікщяйський р-н
ŠŽ – Чарівне слово. Литовські народні казки, упорядкував К. Алексинас, Каунас, 1985.
Page 25LIETUVIŲ KALBOS TIKSLO KONSTRUKCIJOS | 225
Š – Словник литовської та російської мов, уклав Й. Шлапеліс, Вільнюс, 1921
ŠALT – Saulius Šaltenis
ŠLV – Шилува, Расейняйський р-н
ŠMN – Шимоніс, Купишкіський р-н
ŠRAG – Šatrijos Ragana
ŠTS – Шатес, Скуодаський р-н
TRGN – Таурангай, Утенський р-н
TRŠ – Тришкяй, Тельшяйський р-н
TTS – фольклор
UT – Утена
UZP – Ужпаляй, Утенський р-н
VAŽG – Vaižgantas
VB – Вабальнінкас, Біржайський р-н
VENCL – Antanas Venclova
VIEN – Antanas Vienuolis
VLKJ – Вілкія, Каунаський р-н
VLKV – Вілкавішкіс
VRN – Варена
VŠV – Вєшвєнай, Тельшяйський район
ŽEM – Жемайте
LITERATŪRA
AMBRAZAS, V. 1995: Lietuvių kalbos bendraties konstrukcijų raida. Lietuvių kalbotyros klausimai 33, 74–109.
AMBRAZAS, V., red. 1997: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.
BABICKIENĖ, Z. 1984: Žodžiai, reiškiantys paros laiką ir tuo metu valgomą valgį. Kalbos kultūra 47, 29–31.
DUMAŠIŪTĖ, Z. 1967: Dėl tikslo aplinkybės konstrukcijų vartojimo. Kalbos kultūra 13, 24–28.
GRENDA, Č. 1965: Veiksmažodžių junginiai su objekto bendratimi. Kalbotyra 13, 29–54.
LABUTIS, V. 1976: Tiesioginio objekto, tikslo ir kiekio kilmininkų valdymas. Mūsų kalba 4, 4–10.
PALIONIS, J. 1974: Supino vartojimas XVI–XVII a. lietuvių rašto paminkluose. Baltistica 10 (2), 143–147.
PIROČKINAS, A. 1972: Dėl kilmininko ir galininko su bendratimi vartojimo tikslo aplinkybei reikšti. Baltistica 1 priedas, 131–134.
SAVIČIŪTĖ, G. 1980: Predikaty celi i predikaty kauzaciji. Izvestija akademii nauk SSSR. Serija literatury i jazyka 39 (6), 539–548.
SLIŽIENĖ, N. 1994, 1998: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 1, 2(1), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.
ŠUKYS, J. 1996: Dėl neiginio ir tikslo kilmininkų K. Donelaičio „Metuose“. Kalbos kultūra 68, 49–56.
ŠUKYS, J. 1998: Lietuvių kalbos linksniai ir prielinksniai: vartosena ir normos, Kaunas: Šviesa.
ŠVAMBARYTĖ, J. 1996: Apibrėžtumas ir neapibrėžtumas bei jų raiška. Kalbos kultūra 68, 39–49.
ULVYDAS, K., red. 1965, 1971, 1976: Lietuvių kalbos gramatika 1, Fonетika ir morfologija; 2, Morfologija, Vilnius: Mintis; 3, Sintaksė, Vilnius: Mokslas.
VALIULYTĖ, E. 1988: Siekimo kilmininkas ir jo sinonimai. Kalbos kultūra 54, 30–36.
Elena Valiulytė
Gauta 2001 03 20
Lietuvių kalbos institutas
Antakalnio g. 6, 2055 Vilnius, Lietuva
