ONA ALEKNAVIČIENĖ

Інститут литовської мови

Напрями наукових досліджень: історія литовської писемної мови, історія мови, літератури та культури Малої Литви.

ПРИМІТКИ ГОТФРИДА ОСТЕРМЕЄРА В РУКОПИСАХ ЯКОБА БРОДОВСЬКОГО: LITAUISCHE SPRICHWÖRTER UND RÄTSEL ТА LEXICON GERMANICO-LITHVANICVM ET LITHVANICO-GERMANICVM¹

Написи Ґотфріда Остермеєра в рукописах Якоба Бродовського: Litauische Sprichwörter und Rätsel та Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто проблему авторства рукописної збірки прислів’їв, приказок і загадок Litauische Sprichwörter und Rätsel (PR), що зберігається у Бібліотеці Врублевських Литовської академії наук (LMAVB RS: F 137–1). У рукописі, серед записаних основним укладачем — прецентором Якобом Бродовським із Тремпів (повіт Даркемена) — одиниць усної народної творчості, виявлено примітки Ґотфріда Остермеєра: 16 німецьких і 11 литовських фраз. Мета статті — оцінити примітки Остермеєра як елементи макроструктури та мікроструктури збірки.

¹ Статтю підготовлено в межах проєкту Спадщина й ідентичність: дослідження та поширення джерел литуаністики XVII століття, включеного до програми Держава і нація: спадщина та ідентичність. Дослідження підтримала Литовська наукова рада (номер договору VAT 10/2010).

К Л Ю Ч О В І С Л О В А: Ґотфрід Остермеєр, Якоб Бродовський, Мала Литва, усна народна творчість, прислів’я, приказки, загадки.

К Л Ю Ч О В І С Л О В А: Ґотфрід Остермеєр, Якоб Бродовський, Мала Литва, мала усна народна творчість, прислів’я, приказки, загадки.

Straipsniai / Articles

23

ONA ALEKNAVIČIENĖ

елементи, встановити зв’язки з попередніми литовськими джерелами, виокремити ті приписки, які вперше зафіксовано в історії литовської писемності. У статті також розглядаються приписки Остермейєра у словнику Бродовського Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum (B; LMAVB RS: F 137–15), аналізуються мовні особливості приписок Остермейєра.

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається проблема авторства рукописної збірки висловів, прислів’їв і загадок Litauische Sprichwörter und Rätsel (PR), що зберігається у Бібліотеці імені Врублевських Литовської академії наук (LMAVB RS: F 137–1). Серед записів малих фольклорних жанрів, зроблених основним укладачем — прецентором із Тремпена (округ Даркемен) Якобом Бродовським, — у рукописі є також написи, зроблені Ґотфрідом Остермейєром: 16 німецьких і 11 литовських висловів. Мета цієї статті — оцінити написи Остермейєра як елементи макроструктури й мікроструктури збірки, встановити їхні зв’язки з попередніми литовськими джерелами та виокремити написи, які вперше зафіксовано в литовській писемності. У статті також розглядаються написи Остермейєра у словнику Бродовського Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum (B; LMAVB RS: F 137–15) і аналізуються мовні особливості написів Остермейєра.

0. ВСТУП

Gotfrydas Ostermejeris (Gottfried Ostermeyer, 1716–1800) – ryški XVIII amžiaus antrosios pusės Mažosios Lietuvos figūra. Literatūrologams jis žinomas visų pirma kaip giesmių kūrėjas, giesmyno sudarytojas ir istoriografas, kalbos istorikams – kaip gramatikos autorius, kultūros istorikams – kaip ikikrikščioniškosios Prūsijos tautų ir jų religijų tyrėjas. Nors gimė ne Mažojoje Lietuvoje ir nelietuviškoje šeimoje, literatūros, kalbos bei istorijos tyrimus skyrė mokslo sričiai, kuri dabar įvardijama kaip lituanistika plačiąja prasme.

Рід Остермейєрів виводив своє походження від баварських німців, які через Саксонію та Сілезію прибули до Західної Пруссії (Šlaitaitė 1994: 150–151, 157–158). Ґотфрід народився 1716 року в Марієнбурзі (нині Мальборк, Північна Польща, Поморське воєводство) у родині ремісника (чинбаря). У 1728–1736 роках навчався в Торунській гімназії (Šlaitaitė 1994: 151–152, 158–159; Biržiška 1963: 101). До Кенігсберзького університету його зараховано 9 травня 1737 року: „Ostermeyer Godofr. Marienburg. Boruss.“ (Erler 1911: 370)². Вивчав теологію, а приблизно у 1739–1740 роках вивчав литовську мову в Литовському мовному семінарі (Citavičiūtė 2004: 87–88, 344).

² Biržiškos (1963: 101) nurodyta data 1739-05-09 klaidinga.

24

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Gotfrydo Ostermejerio prierašai Jokūbo Brodovskio rankraščiuose: Litauische Sprichwörter und Rätsel ir Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

Двічі Остермейєр був змушений переривати навчання через брак коштів. Як пише його син Зиґфрид (Siegfried Ostermeÿer, 1759–1821), батько заробляв приватними уроками в сільських пасторів, а, заощадивши гроші, знову повертався до Кенігсберга. Востаннє він гостював у пастора Фабіана Калау (Fabian Kalau, 1691–1747) із Вердайне (приблизно за 3,5 км на схід від колишнього Гайдекруга, нині Шилуте), у якого вивчав також теологію і зрештою опанував литовську мову. Знання литовської мови виявилося достатньою підставою, щоб отримати офіційну посаду в Малій Литві: покровитель церкви в Тремпені, державний і військовий міністр (Königliche Etats- und Kriegsminister) Фрідріх фон Ґерне 1744 року запросив його до Тремпена працювати прецентором (Šlaitaitė 1994: 152, 159).

Коли 1752 року пастора Тремпена Ґергарда Людвіґа Мюленкампа перевели до Куссена, його місце звільнилося. 29 серпня 1752 року радники консисторії повідомили короля, що парафія обрала Остермейєра з-поміж трьох кандидатів (Die Pfarr-Stelle zu Trempen betreff., 1752; GStA PK: XX. HA Hist. StA Königsberg, EM 44 d, Nr. 233, Bl. 18r–21v). Остермейєр служив пастором у Тремпені до самої смерті (13.03.1800). Він був одружений із донькою згаданого пастора Вердайну Калау, Анною Реґіною (Anna Regina Kalau, 1721–1770). Його син Зиґфрид і онуки також стали євангелічно-лютеранськими пасторами й учителями та більшою чи меншою мірою цікавилися литуаністичною діяльністю.

Сформоване епохою Просвітництва уявлення про народ і створювані ним духовні цінності спричиняло в Європі численні дискусії. До них долучився й Остермейєр — спочатку щодо етногенезу прусських литовців і балтів загалом, а згодом щодо принципів перекладу гімнів. Натхненні дискусіями його праці провокували нові дискусії. В усіх них одним із найважливіших інструментів і аргументів Остермейєра були факти литовської мови. Остермейєр був членом Королівського німецького товариства в Кенігсберзі (Königliche deutsche Gesellschaft zu Königsberg) і публікував у періодичному виданні товариства Preussisches Archiv статті про релігію, етнографію та міфологію пруссів і литовців, а також про історію церков і шкіл.

Основні праці Остермейєр опублікував німецькою мовою. Не всі опубліковані твори збереглися³. Рукописів збереглося зовсім небагато — досі були відомі лише три автографи й одна копія. Перший автограф — лист, написаний 6 січня 1781 року з Тремпена до Кракова Абрагаму Якобу Пенцелю (1749–1819); нині він зберігається в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені (Gerulaitienė 2002: 18–20). Другий — стаття про історію литовської Біблії Historische Nachricht von der litauischen Bibel, що зберігається в Бібліотеці імені Врублевських Литовської академії наук. Стаття не підписана, але її авторство Остермейєра доведено на підставі його листа до Пенцеля (Gerulaitienė 2002: 11–15) і третього документа, що зберігається

³ Більшість творів, що збереглися, перекладено литовською мовою й опубліковано у Зібраних творах (1996), за винятком граматики литовської мови Neue Litauische Grammatik (1791) і статей у виданні Preussisches Archiv.

Straipsniai / Articles

25

ONA ALEKNAVIČIENĖ

У Таємному державному архіві Прусської культурної спадщини в Берліні (Geheimes Staatsarchiv Preussischer Kulturbesitz). Це коментарі Остермеєра до перекладеного литовською мовою Давидового псалма (Пс 2,1–12) Людвіком Резою та підписаний висновок (про нього див. Citavičiūtė 2002: 21–25). Отже, хронологічна послідовність відомих на сьогодні автографів Остермеєра така:

(1) Готфрид Остермеєр. Лист Абрагаму Якобу Пенцелю з Тремпен до Кракова, 1781-01-06; Bayerische Staatsbibliothek München: Penzeliana II (Ostermever, Bl. [1–6]; опубліковано: Keturi Gotfrydo Ostermejerio rankraščiai, 2002: 73–77, 143–148.

(2) [Gottfried Ostermever]. Hiftorijch[e] Nachricht v[on] d[er] littauifch[e]n Bibel, [після 1791]; LMAVB RS: F 15–299; опубліковано: Keturi Gotfrydo Ostermejerio rankraščiai, 2002: 31–52, 91–123.

(3) M[artinus] Lud[ovicus] Rheſa. Переклад 2-го П[салма] литовською мовою, 1797. – Acta des Königl. Ober-Schul-Collegii, von den Polnisch- und Litthauischen Prediger- und Schullehrer Seminar zu Königsberg in Preußen, 1797–1805; GStA PK: I. HA Rep 76 alt Ältere Oberbehörden für Wissenschaft, Kunst, Kirchen- und Schulsachen, II Nr. 271, Bl. 42r–42v; опубліковано: Keturi Gotfrydo Ostermejerio rankraščiai, 2002: 79–82, 149–150.

Відомий ще один рукописний документ Остермеєра — Zusätze zum Beitrag zur Altpreußischen Religions Geschichte und zu den Gedanken von den alten Bewohnern des Landes Preußen, але це не автограф, а копія (LMAVB RS: F 15–70). Це доповнення до опублікованих його книжок Kritischer Beitrag zur Altpreußischen Religionsgeschichte (1775) і Gedanken von den alten Bewohnern des Landes Preussen (1780), написані після 1783 року (Gerulaitienė 2002: 15–18; опубліковано: Keturi Gotfrydo Ostermejerio rankraščiai, 2002: 53–72, 125–142).

Під час дослідження рукописної збірки прислів’їв, приказок і загадок Litauische Sprichwörter und Rätsel (далі — PR; LMAVB RS: F 137–1), що зберігається в Бібліотеці Академії наук Литви імені Врублевських і тривалий час вважалася анонімною, впадало в око, що одиниці малої фольклорної творчості були записані не одночасно й не однією людиною. На тлі всього тексту вирізнялися приписки чорним або коричнювато-чорним чорнилом. Історичні обставини дали змогу припустити, що вони могли належати Остермеєру, а отже, спрямували дослідження на пошук ще одного його автографа. Однак найважливіше питання, на яке насамперед слід було відповісти, — хто був укладачем усієї збірки.

1. АВТОРСТВО ЗБІРКИ LITAUISCHE SPRICHWÖRTER UND RÄTSEL

До Другої світової війни ця рукописна збірка малої фольклорної творчості зберігалася в Державному архіві Пруссії в Кенігсберзі (Preussisches Staatsarchiv in

26

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Gotfrydo Ostermejerio prierašai Jokūbo Brodovskio rankraščiuose: Litauische Sprichwörter und Rätsel ir Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

Königsberg⁴. Стара літерна сигнатура LMAVB «1. LR – I», внесена фіолетовим чорнилом на титульному аркуші, свідчить, що рукопис було зараховано до фонду Людвіга Рези (Ludwig Jedemin Rhesa, 1776–1840) (див. також Šiožinys 1950: 10–13). Цей фонд сформувався після Другої світової війни, коли до Литви з Кенігсберзького краю привезли багато книжок і рукописів, зібраних під час експедицій із порятунку культурних цінностей (Abramavičius 1944–1947: 40v–41r; Abramavičius 1963: 189).

Збірка дефектна: у ній бракує початку, кінця й частини внутрішніх фрагментів. Автентичний титульний аркуш, написаний рукою укладача, не зберігся; титульні дані внесено пізніше. На першому аркуші колишньої обкладинки, у яку колись було вкладено рукопис, є два записи: 1) заголовок «Littauilch[e] Sprichwörte[r] || u || Räthſel.» (посередині аркуша темно-коричневим чорнилом); 2) запис «Litth. Sprüchwörter» (угорі аркуша коричневим або червоним олівцем; запис вицвів, важко читається). Збірка не згадується сучасниками, тож бракує й вторинної інформації.

У бібліографії Литви рукопис зареєстровано як джерело кінця XVII століття, автора не вказано: «Littauilche Sprichwörter und Rätſel. [Литовські приказки, прислів’я та загадки]. Б. м., кінець XVII ст. [1, 40] арк. 20,5 × 17,4 см» (LB I 516, № 177). У картковому каталозі Відділу рукописів LMAVB джерело названо так: «Збірка литовських прислів’їв, загадок і приказок. Автор невідомий. Литовською мовою, друга половина XVII ст. 40 арк. 20 × 17,4. Рукопис відреставровано; на першому аркуші запис: № 177 Litauische Sprächwörter und Rätsel⁵». Через відсутність титульних даних після Другої світової війни збірку традиційно називали Анонімною збіркою приказок, прислів’їв і загадок.

Питання авторства порушив 1956 року Юргіс Лебедіс. Йому здавалося безсумнівним, що збірка була власністю прецентора Тремпів (округ Даркемена) Якоба Бродовського (Jacob Brodowski, 1692–1744)⁶ і одним з основних джерел його словника Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum, проте щодо авторства збірки він усе ж сумнівався. Хоча й не відкидав можливості вважати Бродовського укладачем збірки-

⁴ Єдиний провенієнційний запис, що вказує на колишнього власника джерела, — сигнатура Nō 177, внесена темно-коричневим чорнилом у верхньому правому куті титульного аркуша. Оскільки в PR немає запису з назвою архіву Preussisches Staatsarchiv in Königsberg (у рукописах зазвичай скорочено: Staatsarchiv Königsberg), яку почали вживати з 1867 року (Forstreuter 1955: 65), і відповідної печатки, можна припустити, що сигнатуру PR внесено тоді, коли архів ще не було перейменовано, тобто коли він функціонував під назвою Königliches Geheimes Archiv zu Königsberg in Preussen. До архіву з цією назвою після смерті Рези потрапили зібрані ним рукописи, серед них Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum Якоба Бродовського (далі — B), анонімний Clavis Germanico-Lithvana (далі — C), Lexicon Lithuanicum та інші (Nesselmann 1851: VI).

⁵ На титульному аркуші PR є напис Sprichwörter, Räthſel.

⁶ Бродовський працював прецентором у Тремпах із 1713 до 1744 року. Він навчався в Кенігсберзькому університеті — матрикульований 1709-04-24: «Brodowski Jac., Goldap, Pruss., iur., gratis» (Erler 1911: 264). Вважають, що він не закінчив навчання. Це може бути однією з причин, чому він не став священником.

Straipsniai / Articles

27

ONA ALEKNAVIČIENĖ

toju, bet neradęs pakankamų įrodymų, klausimą paliko atvirą (Lebedys 1956: 25–26). Vėlesni B ir PR patarlių santykio tyrimai įtikinamo rezultato taip pat nedavė.

Після аналізу почерку всієї збірки (з огляду переважно на методику дослідження почерку, викладену в книжці Лотара Міхеля Gerichtliche Schriftvergleichung. Eine Einführung in Grundlagen, Methoden und Praxis (Michel 1982: 78–85, 237–261)) встановлено, що PR є автографом Якоба Бродовського, за винятком кількох приписок, зроблених іншою особою, та записів на пізніше доданому титульному аркуші (Aleknavičienė 2011: 50–54). Основні записи порівнювали зі словником Бродовського Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum.

Аналіз паперу збірки не суперечив цьому висновку. Хоча попередні дослідники датували рукопис по-різному — кінцем XVII століття (останні десятиліття, друга половина) або кінцем XVII — початком XVIII століття (перші десятиліття, перша чверть), аналіз водяних знаків дав змогу звузити часові межі: PR є джерелом не XVII, а першої половини XVIII століття.

За водяними знаками встановлено, що для PR використовували папір трьох прусських паперових мануфактур: Гюнвері, Фінкена та Екера. Для датування рукопису важливий папір із водяним знаком, на якому є монограма «CF»⁷. На водяному знаку зображено вужа з короною, обвитого навколо волошки. Папір із коронованим вужем виготовляла паперова мануфактура Гюнвері (Grünwehr). Літери «CF» внизу водяного знака — монограма майстра Крістофа Фунт(а) (або Пфундта), який працював у Гюнвері з 1719 до 1724 року. Один подібний водяний знак з ініціалами «CF» є вже в документі 1716 року, однак невідомо, де тоді працював Фунт(а). Отже, рукопис, імовірно, писали після 1716 року (Aleknavičienė 2011: 45–50). Час виготовлення паперу на інших мануфактурах не суперечить такому датуванню.

Приписки іншої особи, зроблені чорним або коричнево-чорним чорнилом, мають виразні індивідуальні ознаки почерку. Почерк Остермейєра порівнювали з оригіналами двох уже згаданих його рукописів і передруком листа. Аналіз графіки як окремих літер, так і їхніх сполучень дав змогу дійти висновку, що приписки зробив Готфрид Остермейєр (Aleknavičienė 2011: 55–64). У 1744 році його призначили на місце Бродовського, прецентора Тремпів, який помер того самого року. Для Бродовського й Остермейєра Тремпи були першою й єдиною парафією.

Остермейєр першим повідомив про Бродовського як лексикографа та про його словник. У праці Kritischer Beitrag zur Altpreußischen Religionsgeschichte, виданій 1775 року, Остермейєр спирався на литовського лексикографа — на зібрані з живої мови назви балтійських богів, зафіксовані Філіпом Руїгом (Philipp Ruhig, 1675–1749) і Бродовським, яких нібито не наводить жоден прусський історик (Ostermeyer 1775: 9–23). Руїга й Бродовського Остермейєр використовував як авторитетні джерела, що допомагали встано-

⁷ Розмір водяного знака з монограмою «CF» — 10,8 × 9 см; лінія не є віссю, відстань між рідкими лініями — 2,3 см, лінії чіткі. Він міститься на аркушах PR 9 (унизу), PR 11–14 (повністю), PR 16 (угорі). Водяні знаки опубліковано: Aleknavičienė 2011: 46–48, рис. 1–3.

28

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Gotfrydo Ostermejerio prierašai Jokūbo Brodovskio rankraščiuose: Litauische Sprichwörter und Rätsel ir Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

визначити й сферу діяльності давніх божеств, адже ті, хто жив серед литовців, могли чути, як згадують численних богів.

Однак найбільше відомостей про Brodovskis і укладання словника Ostermejeris подав у книжці Gedanken von den alten Bewohnern des Landes Preussen (1780). Найважливіші з них стосуються методики роботи над словником (Brodovskis збирав матеріал із живої мови, працював над ним близько 30 років⁸), його структури (дві частини: перша — німецько-литовська, друга — литовсько-німецька; останню він почав переписувати начисто, але не встиг завершити), а також великої кількості прислів’їв (у заголовку зазначено понад 2000) (Ostermeyer 1780: XXXVI–XXXVII).

Описаний Ostermejeris спосіб збирання матеріалу допомагає зрозуміти багатошарову хронологію записів як у B, так і особливо в PR: заради одного слова чи вислову Brodovskis міг пройти кілька миль, завжди носив із собою дощечку для записів і щойно чув щось нове, одразу занотовував це на ній, а повернувшись, додавав до словника.

Листування з Penzelis свідчить, що Ostermejeris не надто захоплювався тогочасними литовськими піснями (Keturi Gotfrydo Ostermejerio rankraščiai, 2002: 73, 75, 144). Однак у книжці Gedanken von den alten Bewohnern des Landes Preussen він завершує розповідь про Brodovskis позитивною оцінкою словника через велику кількість наведених прислів’їв. Їх, мовляв, слід було б відібрати, упорядкувати й, додавши пояснення, видати окремою книжкою. Прислів’я продемонстрували б дотепність давніх литовців і здобули б широке визнання. Ба більше, це дало б нагоду пошкодувати, що Тевтонський орден відібрав свободу в такого народу (Ostermeyer 1780: XXXVI–XXXVII). Отже, публікація прислів’їв і приказок, записаних із живої мови, здавалася Ostermejeris своєрідною моральною компенсацією.

Ostermejeris не згадував PR як самостійне джерело. Сам Brodovskis, імовірно, вважав PR частиною словника й мав намір додати його наприкінці, як це зроблено в C, KzŽ та різних інших двомовних словниках XVII–XVIII століть. Взаємозв’язок PR і B засвідчують також посилання з одного джерела на інше. Отже, імовірно, цей рукопис зберігали разом зі словником.

2. ПРИПИСКИ ГОТФРИДА ОСТЕРМЕЄРА В РУКОПИСІ ЯКОВА БРОДОВСЬКОГО

ЛИТОВСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ЗАГАДКИ

Загалом Ostermejeris дописав до PR 16 німецьких і 11 литовських фраз (усього 53 литовські слова, або 61 словоформу), виправивши щонайменше 5 слів Brodovskis. Із тих одинадцяти десять — прислів’я та приказки, а одна — загадка.

⁸Ostermejeris пише, що Brodovskis почав збирати матеріал для словника ще замолоду: «Er fieng frühezeitig an ein Wörterbuch von dieser Sprache zusammen zu tragen, und brachte mit dieser Arbeit an die dreyßig Jahre zu.» (Ostermeyer 1780: XXXVI), тобто, імовірно, невдовзі після прибуття до Тремпена.

Straipsniai / Articles

29

ONA ALEKNAVIČIENĖ

Більшість приписок Остермейєра до PR пов’язані з записами Бродовського вертикальними зв’язками й разом із ними утворюють макроструктуру збірника. Це самостійні статті збірника (термін стаття збірника вживається за аналогією з лексикографічним терміном словникова стаття). Дещо менше приписок пов’язано горизонтальними зв’язками й належить до сфери мікроструктури. Ці приписки бувають трьох типів: 1) доповнення статей Бродовського — дописування відсутнього або додаткового німецького відповідника; 2) виправлення статей Бродовського — пропонування кращого литовського або німецького варіанта; 3) виправлення окремих слів Бродовського.

2.1. Дописані статті збірника

Це елементи макроструктури збірника: окремі статті, що мають обидва компоненти — литовський і німецький (пор. рис. 1). Таких є десять (дев’ять прислів’їв і приказок, одна загадка):

PR ᵒ1r II₅–₁₁ ⁹ Diewe dūk wienam gimt, alle ne wienam dirbt. Нехай Бог дасть кожному народитися самому, але нікому не працювати самому, тобто без працівників (дітей і челядників) не буває господарства.

PR ᵒ1v II₃–₆ Diews ne žur į Arodą кажуть, коли в подружжі часто народжуються діти, а хліба все одно мало.

PR ᵒ2r II₃–₅ Diews neweikus, alle atmenūs Помста Божа часто забарюється, але не минає.

PR ᵒ7v II₄–₆ Iau brauki ſu Lapais, tikt Szakučius palieki. Ти страшенно брешеш.

PR ᵒ10v I₂–₄ Kas yra gražėlnis po Smerczo, ne kai gyws! ℞ Рак — це рак, коли його зварено.

PR ᵒ18r II₁–₆ Skola ne Mūma Борги треба сплачувати; краще: борги пригнічують і не пестять, як мати.

PR ᵒ20v II₁–₃ Swečias ne ilgay є, але мало. Гість зауважує дуже багато навіть під час найкоротшого перебування.

PR ᵒ24v I₉–₁₂ Tirpūlys per mano Kuną {i}ejo Смерть пройшла над моєю могилою. NB — про раптовий дрож.

PR ᵒ24v II₁₀–₁₂ Tingini ragiſi, be tojo (ſzojo) pats dirbk Наймит-ледар усе ж кращий, ніж жодного.

PR ᵒ32r I₂₀–₂₁ Žuvis trokšta be Wandens. З нічого погано живеться.

⁹ Приписки Остермейєра позначаються в метриці додаванням перед сторінкою надрядкової літери O, напр., PR ᵒ2r II₃–₅, а виправлення — у кутових дужках із скороченням O, напр., «Kėpėje ⟨O→Kėpėjė⟩». Фігурними дужками позначаються нечітко написані літери, напр., {ła}ße, а слова, що не збереглися через пошкодження аркушів і відновлені за іншими джерелами, пишуться у подвійних фігурних дужках. У квадратних дужках реконструюються закінчення німецьких слів, коли їх записано скорочено, напр., auße[n].

30

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Приписки Готфріда Остермейєра в рукописах Якоба Бродовського: Litauische Sprichwörter und Rätsel та Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithuanico-Germanicum

РИС. 1. PR ⁰18r II₁–₆: дописана Остемейєром стаття збірника: литовське прислів’я та два німецькі відповідники, поєднані словом beßer

Вісім із десяти литовських одиниць малої фольклорної творчості відсутні в B: PR o1r II₅–₁₁, o1v II₃–₆, o7v II₄–₆, o10v I₂–₄, o18r II₁–₆, o20v II₁–₃, o24v I₉–₁₂, o24v II₁₀–₁₂. Імовірно, їх не було й у литовсько-німецькій частині словника Бродовського (далі – *Blv), оскільки в картотеці Lietuvių kalbos žodyno, що зберігається в Центрі лексикографії Інституту литовської мови,

Straipsniai / Articles

31

ONA ALEKNAVIČIENĖ

їх знайти не вдалося¹⁰. Отже, слід звернути увагу на те, що ці фольклорні одиниці зафіксував не Бродовський, а Остемейєр. Сім із них литовські — шість прислів’їв і одна загадка — записані вперше: PR ¹₁ᵥ II₃–₆, ⁰₇ᵥ II₄–₆, ¹₀ᵥ I₂–₄, ⁰₁₈ᵣ II₁–₆, ⁰₂₀ᵥ II₁–₃, ⁰₂₄ᵥ I₉–₁₂, ⁰₂₄ᵥ II₁₀–₁₂. У попередніх працях з історії литовської писемної мови їх не знайдено. Отже, Остемейєр міг записати їх із живого мовлення, тим більше що це не переклади з німецької. Німецькі відповідники більше схожі на пояснення, ніж на прислів’я чи приказки.

Ще одне прислів’я, дописане до PR ⁰₁ᵣ II₅–₁₁, конкурує за першість із прислів’ям із праці Філіпа Руйгіса Betrachtung der Litauischen Sprache (1745, далі – RgB), пор.: «Diewe dŭk, wienam gimt’, ne wienam bŭt’: Ohne Gefind iſt ein ſchlechtes Leben.» RgB 87₅–₆.

Дві з десяти наведених вище одиниць трапляються також у B, однак в одному випадку збігається лише литовське прислів’я, а німецький відповідник відрізняється, тоді як в іншому і литовське, і німецьке прислів’я слід вважати різними варіантами тієї самої одиниці. Це друге прислів’я вже було зафіксоване в попередніх рукописних джерелах: у C та його копії — словнику Йоганна Генріха Кунцманна (1709–1775) (точніше, його копії) (далі – KžŽ), пор.:

PR ⁰₂ᵣ II₃–₅ Diews neweikus, alle atmenŭs Божа відплата часто зволікає, але не минає.

B 594₄₅–₄₆ Prov Бог довготерпеливий, але й справедливий. Diew’s ne weikus alle atmennus.

PR ⁰₃₂ᵣ I₂₀–₂₁ Žuwis trokſzta be Wandens. Без нічого важко жити.

B 853₃₀–₃₁ Prov Ні з чого важко жити, я не можу бути сам без тебе. aß wis trókſßtu be Wandens.

B 946₂₉–₃₀ Aß wis be Wandens trókſßtu Я не можу бути сам без тебе; ні з чого важко жити.

KžŽ 263₁₈–₁₉ Žuwis trókſzta be Wandennio Без [нічого] важко жити.

C II 1120 I₂₆–II₂ Žuwis trokſßta be Wandeniô: Без нічого важко жити.

2.2. Виправлені статті збірника

Це елементи мікроструктури збірника (пор. рис. 2). У трьох місцях Остермеєр дописав відсутній німецький відповідник, а ще в одному — додатковий (далі цитуються обидва: спочатку литовський текст Бродовського, потім німецький текст Остермеєра):

¹⁰ Литовсько-німецька частина не збереглася. У картотеці LKŽ є картки, виписані з неї до Другої світової війни (Balčikonis 1941: IV).

32

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Gotfrydo Ostermejerio prierašai Jokūbo Brodovskio rankraščiuose: Litauische Sprichwörter und Rätsel ir Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

PR 5r I₂₃ √Gikis, numirres ne gilis.

PR ⁰5r I₂₄–₂₅ Захищайся, борони себе, поки живеш; після смерті вже запізно

PR 5r II₃–₄ √Gerri Miltai mokinn’ Képėje ‹O→Képėje›, gerri Linai W{ė}rpėje ‹O→W{ė}rpėje.

PR ⁰5r II₅–₆ Добре борошно дає добрий хліб, добрий льон — добрий сніп

PR 19v I₄ √Sukis¹¹ [‹O→Sukkas’›] kaip appatinne puſſe Girnu.

PR ⁰19v I₅ Дуже лінива людина.

PR 4v I₈–₉ √Доброму — добре, злому — зле. √Як робиш, так і матимеш.

PR ⁰4v II₁ Як робиш, так і буде

Виняткова приписка — литовське прислів’я та німецький коментар про те, що прислів’я має саме такий вигляд, а не такий, як написано навпроти, тобто у другій колонці (PR 17v II₁–₄). Однак прислів’я, наведене в PR Бродовського, по суті збігається з прислів’ям у B, а в B його записано тричі. Крім того, таке саме прислів’я було ще й у *Blv¹². Отже, в оточенні Бродовського це була усталена одиниця, і навряд чи він тут помилився. Натомість варіант, поданий Остермеєром, близький до одного з варіантів C, пор.:

PR ⁰17v I₄–₆ Сухе дерево ламається, зелене гнеться. Так звучить прислів’я, а не так, як написано навпроти.

PR 17v II₁–₄ Sauſas [Sens] Medis braßka, 3áles [jauns] l{ų{bta}} alte Leute müß[en] ſterb[en] junge köne[n] ſt{{erben.}} Es köm[en] leichter Kalbs als Ochſe[n] Häut zu M{{arckt.}} Der Todt ſiehet weder alt noch jung.

B 73ₚᵣₛₜ. Старі люди мусять померти, молоді люди теж можуть померти. Смерть не зважає ні на старих, ні на молодих. Sén’s l. Sauſas Medis braßka Jaun’s l. 3áles lußta.

B 648ₚᵣₛₜ. Пров Легше дістати на ринку телячі шкури, ніж волячі. чи старі люди мусять померти, молоді теж можуть померти. Sauſas (ſen’s) Medis braßka, 3áles (jaun’s) lußta. чи Смерть не зважає ні на старих, ні на молодих.

B 723ₚᵣₛₜ. Prov Сенс: і сухе дерево тріщить, і молоде хилиться. Старі люди мусять померти, молоді люди можуть померти. Телятячу шкуру легше доправити на ринок, ніж волячу. Смерть не щадить ні старого, ні молодого.

*Blv 200≥LKŽk Сенс: сухе дерево тріщить, молоде хилиться. Старі люди мусять померти, молоді можуть померти.

C II 1117 II₁₇–₂₄ Sauſas (·Sens·) Medis lußta (·bráßka·) 3álas (·jaun’s·) linkſta (·lußta·) Alte Leute müßen ſterben, junge können ſterben. /. Es kömt ſo leicht e. Kalb, alß Ochſen=Häut zu Marckte. /. Der Todt ſchonet weder jung noch alt.

¹¹ Підкреслено Остермейєром чорним чорнилом.

¹² *Фрагменти Blv подано з посиланням на ≥LKŽk.

Straipsniai / Articles

33

ONA ALEKNAVIČIENĖ

РИС. 2. PR 5r: Остермейєр до двох литовських прислів’їв дописав по одному відсутньому німецькому відповіднику: PR 05r I_24–25 і PR 05r II_5–6

В одному місці Остермейєр подає додатковий німецький варіант як кращий («beßer») за варіант Бродовського, пор.:

PR 18v I_18–20 ‘Суворий пан — не брат. ‘Суворі пани карають скорпіонами.

PR 018v I₂₀ краще: нужда нікому не мила.

34

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Gotfrydo Ostermejerio prierašai Jokūbo Brodovskio rankraščiuose: Litauische Sprichwörter und Rätsel ir Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithuanico-Germanicum

Слід додати, що два німецькі варіанти, пов’язані словом beßer, Остермеєр записав і у власній доданій до збірки статті: «Skola ne Mūma Schulde[n] muß man bezahle[n], beßer: Schulden drück[en] u. liebkofe[n] nicht, wie eine Mutter.» PR 18r II₁–₆ (див. також рис. 1). Хоча прислів’ям і приказкам властива сталість семантичного змісту, у процесі комунікації вони реалізуються в різних аспектах і набувають ситуативного значення (Zaikauskienė 2010: 98). У цьому разі литовське прислів’я лише узагальнює ситуацію — передає певний життєвий досвід (борг — не мама), тож виконує узагальнювальну, тобто репрезентативно-референтну функцію. Натомість семантична функція першого німецького відповідника — вказівна, тобто апелятивно-імпресивна: він має на меті вплинути на адресата, містить дидактичний намір (борги треба сплачувати). Семантична функція другого відповідника — оцінна, тобто експресивно-емотивна: він передає ціннісну позицію, своєрідний вияв загальноприйнятих оцінок (борги гнітять, не пестять, як мама) (пор. Zaikauskienė 2010: 100–102). Отже, німецькі відповідники вказують щонайменше на дві різні ситуації, у яких могло вживатися литовське прислів’я: коли треба повчити адресата і коли треба підтримати його, зіткнувшись із труднощами. Насправді ймовірнішим є другий варіант.

Окремі слова Остермеєр виправляв нечасто. У приказці «Sukis kaip appatinne pulle Girnu» слово Sukkas підкреслено, а над ним чорним чорнилом дописано Sukkas’ PR 19v L₄. Двічі Остермеєр виправляв закінчення acc. sg.: додавав поперечну риску до голосної <e>: Kėpėje→Kėpėje, W{ę}rpėje→W{ę}rpėje (див. рис. 2). У деяких місцях чорним чорнилом над <e> поставлено крапки, але впевнено приписати їх Остермеєру не можна; пор.: begančiem→begančiem PR 27v I₁, Teẇs→Tėẇs PR 27v II₁. Чорним чорнилом виділено літеру <j>: jelſkančiem PR 27v I₁; після слова Moczeka поставлено кому: «Wiena Diena Motina, kitta Diena Moczeka, dicit[ur] vo[m] ˈwand elbahr[en] Wetter» PR 29v I₄–₅. Тут же в слові над першою <i> чорним чорнилом поставлено крапку. Крапки над <i> трапляються й деінде, однак з фонетичного погляду вони не мають значення, тому їх не коментуємо.

3. ПРИПИСКИ ГОТФРИДА ОСТЕРМЕЄРА В РУКОПИСІ ЯКОБА БРОДОВСЬКОГО LEXICON GERMANICO-LITHVANICVM ET LITHVANICO-GERMANICVM

У словнику Бродовського є лише три приписки Остермеєра. У словниковій статті Infſerburg після литовського відповідника Ÿſtrutis чорним чорнилом дописано «/ Ifra die Infſer» B °756₂₆ (див. рис. 3), а у статті Pregel після Preglus — «beßer Pregora» B °985₂₃. Остермеєру слід приписати й приписку сірим чорнилом «/ alii Iurbarkas.» B °786₃₀,

Straipsniai / Articles

35

ONA ALEKNAVIČIENĖ

РИС. 3. B ⁰756₂₆: приписка Остермеєра чорним чорнилом «// Ifra die Infter»

36

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Gotfrydo Ostermejerio prierašai Jokūbo Brodovskio rankraščiuose: Litauische Sprichwörter und Rätsel ir Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

який міститься у складеному Бродовським списку прусських церков поруч із топонімом Georgenburg Iurborgs. Ці назви річок і топонім були для нього актуальними. Остермеєр у книжці Gedanken von den alten Bewohnern des Landes Preussen (1780), полемізуючи з рецензентом своєї праці Kritischer Beitrag zur Altpreußischen Religionsgeschichte (1775) Антоном Фрідріхом Бюшингом щодо достовірності даних, зафіксованих в історичних документах, наголосив на важливості спиратися на мову та знання природних умов і навів етимологію назви річки Priegora (згадано також німецькі назви Ісри та Юрбарка; щодо етимології Priegora див. Pėteraitis 1992: 141–143):

З документа, який міститься в Actis Borussicis Tom. II. p. 611. seqq., дізнаємося, що Прегель насправді зветься Pregora, або так називався раніше. Якщо ж я хочу знати значення цієї назви, то підказати його може лише мова. Prie означає bey, an, а Gora — Berg: отже, Priegora означає приблизно «річка біля гори». Якщо ж я хочу дізнатися далі, що зумовило цю назву, то й цього мова не пояснює; треба побувати там, де бере початок Прегель. Злиття Ангераппе з Інстером відбувається біля підніжжя високої довгої гори, на якій розташовані Георгенбург і Реттінен; звідси й назва річки, що утворюється злиттям, — der Fluß am Berge (Ostermeyer 1780: XVI–XVII).

У своїй граматиці Neue Litauische Grammatik (далі — OG) Остермеєр наводить назви річок Priego-ra та Įsra як приклади іменників, рід яких нібито можна визначити за значенням: «Femina, die Namen [...] der Flüsse, als: Priegora der Pregel, Iſra die Inster» OG 19_20–28. Приписки Остермеєра B пов’язані з текстом Бродовського лише горизонтальними зв’язками й належать винятково до сфери мікроструктури.

4. ПРИМІТКИ ГОТФРИДА ОСТЕРМЕЄРА ДО LITAUISCHE SPRICHWÖRTER UND RÄTSEL ТА LEXICON GERMANICO-LITHVANICVM ET LITHVANICO-GERMANICVM: ДАТУВАННЯ

Постає питання, коли Остермеєр додав примітки як до PR, так і до B. Як уже згадувалося, у праці Kritischer Beitrag zur Altpreußischen Religionsgeschichte, виданій 1775 року, розповідаючи про давніх балтійських богів, Остермеєр спирався на словник Бродовського. З посиланнями на словник «Brodowski libro supra nominato» або просто «Brodowski» Остермеєр навів 20 імен. Для шести з них словник Бродовського зазначений як єдине джерело. У словнику Бродовського переважна більшість імен богів міститься під лемою

Straipsniai / Articles

37

ONA ALEKNAVIČIENĖ

Götz, де укладено список давніх богів «Götzen der alten Preußen» B 597–598, пор.:

OB 14_1–2 Iawinnê (r)¹³, богиня зерна, мати збіжжя, від Iawai — збіжжя.

B 598₂₆ богиня зерна Iawinne.

OB 14_14–15 Bibcziû Bóbelis (v), бог садів Priapus

B 598₄ Priapus. Bibcziû Bobelis бог садів.

OB 18_6–9 Iaucziû Bobis, також Baubis (g), бог пастухів, від Jautis — віл і Baubju — я реву. Пан давніх.

B 598₅ Pan. Iaucziû Baubis бог пастухів.

OB 19_1–3 Muffû Birbikš (i) бог мух, Ваал-Зевув, 2 Царів 1,2, від Muffē — муха і birbju — я дзижчу, як бджола.

B 598₁₅ Вельзевул Мусфу Бірбікс

OB 20_10–11 Iagaubis (n), бог вогню; Vulcanus.

B 597₄₂ Vulcanus Iagaubis, Ugnis βwēnta. бог вогню.

OB 20_12–13 Drebkullys (o), бог землетрусів, від drebėti — тремтіти і kulti — бити.

B 598₁₆ бог землетрусів. Drebkullys.

У листі до Пензеля від 1781-01-06 Остермеєр пише, що словник Бродовського тепер має прецентор Гронвальдас. Раніше Остермеєр запитував його, чи не міг би той продати (!) цей твір або принаймні дозволити його переписати. Однак Гронвальдас відхилив обидва прохання. Про те, що вони й раніше листувалися щодо можливостей друку, свідчить і те, що Гронвальдас пропонував Остермеєрові взятися за редагування. Адже Остермеєр писав йому, що перед друком словник слід перевірити. Сам він відмовився це робити, бо, мовляв, для такої докладної роботи був надто старий (Keturi Gotfrydo Ostermejerio rankraščiai, 2002: 74–77, 147–148).

Прецентор Гронвальд із Вільгельмсберга, безперечно, вже мав словник 1780 року. Цей факт Остермеєр згадує у книжці Gedanken von den alten Bewohnern des Landes Preussen (1780). Відповідаючи неназваному рецензентові на закид, що у праці Kritischer Beitrag zur Altpreußischen Religionsgeschichte (1775) він спирався на неопублікований словник Бродовського, Остермеєр запевняв, що вважає достовірними його відомості про давніх прусських богів і точно переписав усе, що власноруч занотував Бро-

¹³ Літери в дужках OB позначають примітки, у яких зазначено джерела; у примітках r, v, i як джерело вказано лише словник Бродовського.

38

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Gotfrydo Ostermejerio prierašai Jokūbo Brodovskio rankraščiuose: Litauische Sprichwörter und Rätsel ir Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

довський. Хто сумнівається в цьому, нехай погляне на його словник, який нині має прецентор із Вільгельмсберга Гронвальд (Ostermeyer 1780: XXXV).

Ні в листі, ні в книжці Остермеєр не називає імені Гронвальда. В архівних документах його згадано як Ґотфріда Ґрунвальда¹⁴. 1772 року його призначили прецентором у Вільгельмсберзі, де він працював приблизно до червня 1781 року, оскільки 1781-06-15 його висвятили, а 1781-06-18 інтронізували як пастора церкви в Карвайтені (Клайпедський повіт). Не минуло й року, як Ґрунвальда перевели з Карвайтену до Краупішкена (Рагнітський повіт), де він працював до 1811 року (Moeller 1968: 62, 77). Відомостей про його літературні інтереси не знайдено. Його листи з Краупішкена стосуються переважно господарських справ, а почерк не дає підстав висувати гіпотезу, що PR — це приписки його руки. Досі незрозуміло, як B потрапив до мало відомого литуаністам Вільгельмсберга (до 1725 року — Клікучі, Даркеменський повіт)¹⁵ і чому прецентор цього церковного містечка вважав, що має право вирішувати, на яких умовах рукопис Бродовського можна давати чи не давати. Чому саме він шукав людину, здатну підготувати рукопис до друку? Поки що невідомо, де перебував рукопис до того, як потрапив до особистої бібліотеки Рези.

Приблизний час появи приписок Остермеєра нині можна визначити лише шляхом зіставлення з його власними працями та пошуку в них ознак використання PR і B. 1775 року, пишучи про давніх прусських богів у праці Kritischer Beitrag zur Altpreußischen Religionsgeschichte, Остермеєр спирався на словник Бродовського, а про те, що словник перебував у Гронвальда, зазначив 1780 року в книжці Gedanken von den alten Bewohnern des Landes Preussen (Ostermeyer 1780: XXXV), отже, terminus ad quem використання — 1775 рік. Для більшої точності цей термін можна обмежити 8 серпня 1775 року. Адже у вступі до праці Kritischer Beitrag zur Altpreußischen Religionsgeschichte Остермеєр указав місце й дату написання — рік і день святого Домініка: «Trempen in der Predigerwohnung am Tage Dominici 1775» (Ostermeyer 1775: IVv).

Чимало (близько 25) прислів’їв і приказок міститься в OG, переважно в третій частині, присвяченій синтаксису, «Dritter Haupttheil. SYNTAXIS». Вісім із них близькі до PR і B, але все ж не тотожні. Особливо відрізняються німецькі відповідники, пор.:

¹⁴ У листі королю від 1772-01-23, написаному деканом теологічного факультету Кенігсберзького університету Даніелем Генріхом Арнольдтом, Теодором Крістіаном Лілієнталем і Ґоттгільфом Крістіаном Реккардом, зазначено, що вони призначили б до Вільгельмсберга студента Ґотфріда Ґрунвальда, якби там з’явилася вакантна посада прецентора (Wilhelmsberg Praecentorat 1758–1803; GStA PK: XX. HA Hist. StA Königsberg, EM 55 d, Nr 975, Bl. 4r–4v). Імматрикуляцію пройшов 1764-05-07 під ім’ям «Grünwald Godfr.: Saalfeld Boruss.» (Erler 1911: 492).

¹⁵ Після чуми 1709–1711 років у цій місцевості оселилося багато колоністів — французів і швейцарців — із Нассау, Пфальцу та Франконського герцогства. Для їхніх потреб у Клікучах, селі парафії Ґавайчі, що спорожніло під час чуми, 1724 року почали будувати церкву, завершивши будівництво 1725 року. Новостворена парафія належала до Інстербурзької інспекції; церква була одночасною — у ній відбувалися богослужіння євангелічно-лютеранської та реформатської конфесій, працювали два пастори (Moeller 1968: 150; Rogge 1873: 83–87).

Straipsniai / Articles

39

ONA ALEKNAVIČIENĖ

OG 141₂₈–₂₉ girtas šešiais, o pagiriomis vos vienu — girtas važiuoja šešiese, o kai išsimiegojęs, vos su vienu.

PR 6r I₉–₁₁ √Girt’s penkeis; ßeßeis, o pagirom’s ne wienais. √П’яний багатий, тверезий бідний. vid бідний.

B 120ₚᵣšt. Pr П’яний багатий, тверезий бідний. Girt’s ir wažuť’s, pag0rom’s ne peßczes. Girts penkeis, ßeßeis, o pagirom’s nei wienais.

B 953₅–₇ Prov П’яний багатий, тверезий бідний. Girt’s ir wažuť’s, pagiroms ne peßczes. vel Girts penkeis, ßeßeis o pagiroms ne wienais.

B 1009₂₃–₂₅ Prov П’яний багатий, тверезий бідний. Girt’s ir wažuť’s, Pagirom’s nei Peßczes. vel Girt’s penkeis, ßeßeis, o Pagirom’s nei wienais.

OG 150₁₇–₁₀ та латиський Добілус не зайде в конюшину, тобто помре ще до весни.

PR 23r I₁₂–₁₃ √Tas daugiau Dóbilo nemÿs. √Він більше не почує зозулі.

B 611ₚᵣšt. Pr Він більше не почує зозулі. Tas dóbilo daugiau ne mÿs.

B 799₁₉ ir pršt. Prov Tas daugiau Dóbilo nemÿs. Він більше не почує зозулі.

OG 141₂₈–₂₉ хто краде, той не розбагатіє — жоден злодій не розбагатіє

PR 31r I₁–₂ Wokdam’s ne pralopłi. √Злодій краде, а Бог карає.

B 451ₚᵣšt. Злодій краде, а Бог карає. Wógdam’s ne pralóbłi.

B 572ₚᵣšt. Злодій краде, а Бог карає ‹corr. краде› не. Wógdam’s ne pralóbłi.

B 612ₚᵣšt. Злодій краде, а Бог карає. Wógdam’s ne pralóbłi «←pralóplłi».

OG 151₂₁–₂₂ Боже, дай народитися одному, але не одному бути, жити — нехай Бог дозволить мені народитися самому, але не бути, жити самому.

PR O1r II₅–₁₁ Боже, дай народитися одному, але не одному помирати. Нехай Бог дозволить кожному народитися самому, але нікому не працювати самому, тобто без працівників (дітей і челядників) господарство не існує.

RgB 87₅–₆ Diewe dük, wienam gimt’, ne wienam büt’: Без челядників життя погане.

Варто звернути увагу на останній приклад. Цієї приказки немає в B, а до PR її дописав Остермаєр, проте в його OG наведено інший варіант і лише з однією німецькою відповідністю. Вона близька до RgB 87₅–₆: «Diewe dük, wienam gimt’, ne wienam büt’: Ohne Gelind ift ein fchlechtes Leben.» Отже, відмінності між варіантами PR та OG досить виразні, і це дає підстави стверджувати, що, пишучи граматику, Остермаєр не спирався ні на PR, ні на B. Загалом як дописки Остермаєра до PR, так і приклади в OG значно стриманіші, нейтральніші, не такі двозначні, як зібрані Бродовським із живої мови; до того ж їх зазвичай подано після цитат із Біблії чи інших релігійних текстів. Можна обережно зробити висновок, що Остермаєр доповнював PR лише після того, як прибув до парафії, тобто до того, як B і, ймовірно, разом із ним PR потрапили до Вільгельмсберга, до прецентора Грунвальда. Ос-

40

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Gotfrydo Ostermejerio prierašai Jokūbo Brodovskio rankraščiuose: Litauische Sprichwörter und Rätsel ir Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

термаєр, імовірно, не отримав B назад. Найімовірніше, B потрапив до рук його запеклого опонента, кантора Пілкальнена Крістіана Готліба Мільке (Christian Gottlieb Mielcke, 1733–1807). У передмові до словника Litauisch–deutsches und Deutsch–litauisches Wörterbuch (1800) Мільке (1800: 3r–4r) зазначає, що користувався B; у словнику він наводить близько 300 його прислів’їв і приказок. Безперечно, словник обсягом майже тисяча сторінок готували не один рік. Щоб зібрати кошти на видання, 1797 року в журналі Preussisches Archiv оголосили передплату (Lebedys 1956: 516). Отже, джерела, мабуть, тривалий час мали бути під рукою.

Підсумовуючи внесок Остермаєра у формування як макроструктури, так і мікроструктури PR, слід зазначити, що його доповнень порівняно небагато, а тому вважати його співавтором не можна. Основний укладач збірки — Якоб Бродовський, а Остермаєр — лише доповнювач. Однак той факт, що Остермаєр залишив сліди і в B, і в PR, засвідчує (хоч і опосередковано), що обидва рукописи створено в Тремпах і написані Бродовським. Хоча авторство B не викликало значних сумнівів, досі не встановлено, чи це справді автограф Бродовського, а не чиясь копія. Причина проста: досі не знайдено жодного документа з підписом Бродовського.

5. МОВА ДОПИСОК ГОТФРИДА ОСТЕРМАЄРА

Гелдаппе, де народився Бродовський, а також Тремпи, де він понад 30 років обіймав посаду прецентора, належали до ареалу південно-західноаукштайтського говору Малої Литви, так званих балтсермегів. Остермаєр, який народився в німецькій родині в Марієнбурзі (Західна Пруссія), вивчав литовську мову в Кенігсберзькому університеті, але, як писав його син Зигфрид, опанував її у Вердайні в пастора Калава (тобто в ареалі західножмудського говору), провів усе подальше життя (від 1744 до 1800 року) також у Тремпах, серед носіїв південно-західноаукштайтського говору.

Остермаєр дописав порівняно небагато литовських прислів’їв і загадок, тож можна зробити лише фрагментарні висновки. Для аналізу його правопису, фонетики та морфології маємо 53 литовські слова (61 словоформу) з PR і 3 слова з B:

але (3) ‘але’ спол.: alle PR ¹r II₆ PR ²r II₃ PR ²⁰v II₁ комора (1) ім.: знах. відм. одн. Arodą PR ¹v II₃ я (1) особ. займ.: род. відм. одн. mano PR ²⁴v I₉ задуманий, -а (1) прикм.: наз. відм. одн. чол. р. atmenùs PR ²r II₃ без (2) прийм. (з род. відм.): be PR ²⁴v II₁₀ PR ³²r I₂₀

бити (1) дієсл.: теп. час, 2-га ос. одн. brauki PR ⁷v II₄ бути (2) дієсл.: теп. час, 3-тя ос. yra PR ¹⁰v I₂ PR ²⁰v II₁ багато (1) присл.: da{ug} PR ²⁰v II₁ Бог (3) ім.: наз. відм. одн. Diews PR ¹v II₃ PR ²r II₃ * клич. відм. одн. Diewe PR ¹r II₅ працювати (2) дієсл.: інф. dirbt PR ¹r II₆ * наказ. спосіб, 2-га ос. одн. dirbk PR ²⁴v II₁₁

Straipsniai / Articles

41

ONA ALEKNAVIČIENĖ

давати (1) дієсл.: наказ. спосіб, 2 ос. одн. dùk PR º1r II₅ народитися (1) дієсл.: інф. gimt PR º1r II₅ живий, -а (1) прикм.: наз. відм. одн. чол. р. gyws PR º10v I₃ гарний, -а (1) прикм.: вищий ступінь, наз. відм. одн. чол. р. gražėlnis PR º10v I₂ у (1) прийм. (з acc.): į PR º1v II₃ увійти (1) дієсл.: мин. час, 3 ос. {į}ėjo PR º24v I₉ довго (1) присл.: не ilgay PR º20v II₁ Ісра (1) іменник жіночого роду, нелітуанська форма: наз. відм. одн. Įfra B º756₂₆ вже (1) присл.: Iau PR º7v II₄ Юрбаркас (1) іменник чоловічого роду, нелітуанська форма: наз. відм. одн. Iurbar-kas B º786₃₀ хто (1) питальний займенник: Kas PR º10v I₂ тіло (1) іменник чоловічого роду: знах. відм. одн. Kuną PR º24v I₉ листок (1) іменник чоловічого роду: оруд. відм. мн. Lapais PR º7v II₄ схилятися (1) дієсл.: теп. час, 3 ос. linktą PR º17v I₄–₅ ламатися (1) дієсл.: теп. час, 3 ос. lužta PR º17v I₄ бачити (1) дієсл.: теп. час, 3 ос. mato PR º20v II₂ дерево (1) іменник чоловічого роду: наз. відм. одн. Medis PR º17v I₄ мама (1) «мама, мати» іменник жіночого роду: наз. відм. одн. Mūma PR º18r II₁ не (1) част.: ne PR º18r II₁ ніж (1) «не так, ніж» спол.: ne kai PR º10v I₃ залишити (1) дієсл.: теп. час, 2 ос. одн. palieki PR º7v II₅ сам, сама (1) означальний займенник: наз. відм. одн. чол. р. pats PR º24v II₁₁ через (1) прийм. (з acc.): per PR º24v I₉ після (1) прийм. (з gen.): po PR º10v I₂ Прієгора (1) «Прієглюс» іменник жіночого роду, нелітуанська форма: наз. відм. одн. Pregora B º985₂₃ писати (1) дієсл.: майб. час, 2 ос. одн. ragili PR º24v II₁₀

сухий, -а (1) прикм.: наз. відм. одн. чол. р. Saùfas PR º17v I₄ борг (1) іменник жіночого роду: наз. відм. одн. Skola PR º18r II₁ смерть (1) іменник чоловічого роду: род. відм. одн. Smerczo PR º10v I₂–₃ з (1) прийм. (з оруд.): łu PR º7v II₄ гойдатися (1) зворотне дієсл.: теп. час, 3 ос. Sukkas’ PR º19v I₄ гість (1) іменник чоловічого роду: наз. відм. одн. Swećias PR º20v II₁ гілочка (1) «гілочка» іменник чоловічого роду, зменш.: знах. відм. мн. Szakúčius PR º7v II₅ цей, ця (1) вказівний займенник: род. відм. одн. чол. р., підсил. Įzojo PR º24v II₁₀ той, та (1) вказівний займенник: род. відм. одн. чол. р., підсил. tojo PR º24v II₁₀ лише (1) «лише, тільки» част.: tikt PR º7v II₄ ледар (1) іменник чоловічого роду: знах. відм. одн. Tingini PR º24v II₁₀ тремтіння (1) «озноб» іменник чоловічого роду: наз. відм. одн. Tirpuly s PR º24v I₉ бажати (1) дієсл.: теп. час, 3 ос. trok{ž}ta PR º32r I₂₀ вода (1) іменник чоловічого роду: род. відм. одн. Wandens PR º32r I₂₀ діяльний, -а (1) прикм.: наз. відм. одн. чол. р. neweikus PR º2r II₃ рак (1) іменник чоловічого роду: наз. відм. одн. Wėžys PR º10v I₃ один, -а (3) означальний, неозначальний займенник: дав. відм. одн. чол. р. wienam PR º1r II₅ ne wienam PR º1r II₆ зелений, -а (1) прикм.: наз. відм. одн. чол. р. žalas PR º17v I₄ дивитися (1) дієсл.: теп. час, 3 ос. ne žur PR º1v II₃ риба (1) іменник жіночого роду: наз. відм. одн. Žuwis PR º32r I₂₀

Правопис Ostermejerio дещо відрізняється від правопису Brodovskio. Він уживав графеми й диграфи, нехарактерні для Brodovskiui: <ź> і <Ź> для звука [ž]; <Iz>, <Sz> і <Íź> для звука [š]; <ć> і <cz> для звука [č], порівн.:

<ź>, <Ź>

[ž]

gražėlnis PR º10v I₂; Wėžys PR º10v I₃; žalas PR º17v I₄; ne žur PR º1v II₃; Žuwis PR º32r I₂₀

<Iz>, <Sz>, <Íź>

[š]

[zojo PR º24v II₁₀; trok{ž}ta PR º32r I₂₀; Szakúčius PR º7v II₅; lužta PR º17v I₄

<ć>, <cz>

[č]

Swećias PR º20v II₁; Szakúčius PR º7v II₅; Smerczo PR º10v I₂–₃

42

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Приписки Готфрида Остермаєра в рукописах Якуба Бродовського: Litauische Sprichwörter und Rätsel і Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

Для Бродовського у таких випадках звичні як у PR, так і в B <ǯ>, <ǯ> і <з>, <З> для звука [ž]; <β> і <Sз> для звука [š]; <з> і <Cз>, рідше <ćз>, а іноді й не на початку слова <c>, <ć> для звука [č], пор.:

<ǯ>, <ǯ>, <з>, [ж] uzgaibti PR 28v I₁₃; Awíža B 619₁₃; Žiema PR 28v I₁₂; uzdegs PR 8r I₈; Awížos B 619ₚᵣšₜ.; Žagre PR 39r I₄; Žmogaus B 48₁₃

<β>, <Sз> [ш] Tirßtas PR 24v II₃; Werßis PR 13r I₅; βakalis B 832ₚᵣšₜ.; βýplóti B 832₄₃; Sзū PR 8v II₃; Sзallin B 42₂

<з>, <Cз>, <ćз>, <c>, <ć> [ч] Bacзka PR 16r I₇; Cзerkóčius, Cзerka B 619₄₄; Bacзka PR 38v I₂; Recзius B 633₁₅; Swécio PR 20v I₁; Swecias B 781₁₆; Swécías PR 34v II₁; Kwiet—Milčiú B 558₄₆

Остермаєр, на відміну від Бродовського, не вживав <ÿ> для позначення довгого [i] — писав або <y> (наприклад: gyws PR ⁰10v I₃; yra PR ⁰10v I₂; Tirpulyṣ PR ⁰24v I₉), або <i> (наприклад: ragili PR ⁰24v II₁₀). У PR Бродовський позначав довгий [i] трьома способами: найчастіше <ÿ>, рідше <y> і <i> (пор. Arklÿs PR 7v I₁₂; dÿgſta PR 23r I₁₄; Arklys PR 40r I₅; Birbyne PR 15r I₃; Gadine PR 4r I₃; Giweÿi PR 6v I₄).

Остермаєр позначав історичні носові звуки: у формах acc. sg. писав графеми з поперечною рискою: Aroda PR ⁰1v II₃; Kuna PR ⁰24v I₉; Tingini PR ⁰24v II₁₀, а також прийменник į PR ⁰1v II₃, префікс i- у топонімі Ifra B 0756₂₆, можливо, і в дієслові praet. 3 {i}ėjo PR ⁰24v I₉ (це видно нечітко). Хоча безсумнівних прикладів лише п’ять, носові звуки відображено всюди, де їх раніше мали вимовляти. Про те, що Остермаєр прагнув послідовно позначати колишню назалізацію, свідчать і дві виправлені ним форми acc. sg. у Бродовського — додано поперечну риску: Képėje→Képėje PR 5r II₃; W{ę}rpėje→W{ę}rpėje PR 5r II₄. Натомість у словах Бродовського в PR форм іменників acc. sg. з носовими голосними в півтора раза менше, ніж без них. Отже, Бродовський позначав колишню назалізацію доволі непослідовно, пор. форми acc. sg.: Galwa PR 31v I₇, але Galwa PR 15r I₂, PR 25r II₃, Gálwa PR 23r II₁; Girpe PR 37v I₂, але Girpe PR 39v II₁, PR 39v II₈; Ilti PR 1r I₆, але Ilti PR 8v I₁₄; Dangu PR 22r I₈, але Dangu PR 24r I₁₁, dangu PR 40v II₂.

Остермаєр не наголошував слова (єдиний виняток: adj. nom. sg. m. atmenùs PR ⁰2r II₃), не вживав діакритичних знаків для розрізнення форм родового, орудного та місцевого відмінків. Натомість Бродовський уживав три знаки наголосу: акут, гравіс і циркумфлекс. Циркумфлексом він позначав також форми gen. sg. іменників жіночого роду (30×), а також форми gen. sg. іменників жіночого й чоловічого роду (21×). Гравісом і крапкою над літерою Бродовський позначав закінчення instr. sg. іменників як жіночого, так і чоловічого роду (відповідно 4× і 2×), крапкою — іноді також форми iness. sg. (2×).

Як у словах Бродовського, так і в словах Остермаєра через властиву західноаукштайтам Малої Литви, особливо північним, вимову з нейтралізацією змішуються [o] і [uo], які на письмі передаються відповідно <o> або <ū>, рідко — <u>. У словах Бродовського

Straipsniai / Articles

43

ONA ALEKNAVIČIENĖ

Таке змішування нечасте, пор. nom. sg. Pon’s PR 1v I₁₅, Lobis PR 21r I₅, але Kamolÿs PR 10r I₃, 13r II₃, 38r I₃ і Kamuļÿs PR 33v I₉; praes. 1 sg. odžiu PR 38r I₂ і Ūdžiu PR 26r II₁; acc. sg. Pūda PR 5v I₉, instr. sg. Pūdu PR 24v I₃, але iness. sg. Pode PR 14r I₁. У праці Kritischer Beitrag zur Altpreußischen Religionsgeschichte (1775) Остермеєр пояснював, що <û> слід читати як німецьке [o] (OB [4r]), а в граматиці описував дифтонг, позначений літерою <û>, як напівдифтонг, у якому [u] ледь чутне, тоді як [o] вимовляється довго: «û, das die Alten uo schrieben, ist nur ein halber Diphthongus, das u wird nur etwas angeltoßen, das o aber lang ausgesprochen» (OG 4).

У приписках Остермеєр пише imper. 2 sg. dūk PR ᵒ1r II₅, але acc. sg. Aroda PR ᵒ1v II₃; також пише nom. sg. Skola PR ᵒ18r II₁, praes. 3 trokſzta PR ᵒ32r I₂₀, але nom. sg. Mūma PR ᵒ18r II₁. Однак ані в OB, ані в рукописному документі 1797 року — коментарях до перекладу Рези — таких ознак змішування немає: [uo] передається літерою <û>, [o·] — літерою <o>. У граматиці Остермеєра помічено кілька прикладів змішування, пор. Sſloju, βlofu, βloti, dainoju, dainofu OG 74, проте їх небагато. Можливо, зближення [o·] і [uo] було спричинене монофтонгізацією [uo].

У приписках Остермеєра немає змішування [e·] та [ie], як у записах Бродовського, де вони передаються як <e>, <ė>, <ie>, наприклад: nom. sg. Kiele ‘kielė’ PR 8r I₈, але gen. sg. Kėlės PR 5r I₁₂; acc. sg. Sena ‘sieną’ PR 3v II₈, але iness. sg. Sėnoje PR 10r I₆; nom. sg. Miera PR 4v I₁₄, але imper. 2 sg. ne merūk PR 1v I₆, nom. sg. Melapautis PR 13v II₁, instr. pl. Mēlemis PR 3v II₅ тощо. У граматиці Остермеєр відносить дифтонг [ie] до неправильних дифтонгів (Diphthongi impropria OG 5), у яких фактично чутний лише другий голосний. У граматиці трапляються приклади змішування, пор. Penas ‘pienas’, neſti ‘niežti’ OG 13, Pietuwys ‘pietuvys’ OG 17, leju ‘lieju’ OG 73, Gieda ‘geda’ OG 123.

У словах Остермеєра ненаголошені кінцеві [o·] < [*ā] не редукуються ані в gen. sg. іменних слів (пор.: gen. sg. Smerczo PR ᵒ10v I₂₋₃; gen. sg. m. emph. [ʒojo] PR ᵒ24v II₁₀; tojo PR ᵒ24v II₁₀), ані у формах praes. і praet. 3 дієслів (пор.: praes. 3 mato PR ᵒ20v II₂; praet. 3 {i}ėjo PR ᵒ24v I₉). Бродовський також загалом зберігає довгий вокалізм у ненаголошених іменних закінченнях: довге [o·] < [*ā] у gen. sg. f. і m. трапляється 128×, [a] < [*ā] — 8×. Однак у ненаголошених дієслівних закінченнях редукція набагато частіша, особливо у формах praes. 3: довге [o·] < [*ā] трапляється 12×, [a] < [*ā] — 32×. Довге [o·] у формах praet. 3 дещо частіше за [a]: відповідно 19× і 12×.

Остермеєр скорочує деякі закінчення: 1) викидає –a– у формах nom. sg. m. іменних слів: nom. sg. Diews PR ᵒ1v II₃, PR ᵒ2r II₃; nom. sg. m. gyws PR ᵒ10v I₃ (–a– у закінченні не випускається лише там, де без нього вимова була б утруднена: nom. sg. m. Saulas PR ᵒ17v I₄; nom. sg. Swećias PR ᵒ20v II₁; nom. sg. m. žalas PR ᵒ17v I₄); 2) відкидає –i в інфінітиві та формах praes. 3: inf. dirbt PR ᵒ1r II₆; gimt PR ᵒ1r II₅; praes. 3 ne žur PR ᵒ1v II₃; praes. 3 Sukkas PR ᵒ19v I₄, але зберігає –a: linkſta PR ᵒ17v I₄₋₅, lužſta PR ᵒ17v I₄, trokſzta PR ᵒ32r I₂₀, yra PR ᵒ10v I₂, PR ᵒ20v II₁.

44

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Gotfrydo Ostermejerio prierašai Jokūbo Brodovskio rankraščiuose: Litauische Sprichwörter und Rätsel ir Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

Морфологічне скорочення кінця слова характерніше для Бродовського: -a- у формах nom. sg. m. іменних слів не зберігається 169×, зберігається 93×, а короткі [a], [i] у формах praes. 3 не зберігаються 84×, зберігаються 117×.

У литовських словах, дописаних Остермеєром, немає однієї з ознак, що дають змогу віднести його ідіолект до південних західноаукштайтських говірок Малої Литви (балтсермягів): слів із наголошеними дифтонгами зі сталим висхідним наголосом [á·u], [á·i], [é·i], які північні західноаукштайтські говірки (райони Наркічяй, Жельва, Скайсгиряй, Жиляй, Будвєчяй, Лаздинай, Пілкайнє, Кусай) монофтонгізували (за винятком північної частини, ближчої до Німану, — приблизно до лінії Лабгува — Гастос — Жиляй — Трапенай) (Zinkevičius 2002 [1989]: 445, 447; Zinkevičius 2006: 187). Перехідною парафією між південними та північними західноаукштайтськими говірками Малої Литви Антанас Саліс вважав парафію Дідлаукіяй: там говорили змішано: já·ns і já·uns, dá·kts і dá·ikts, але довгі кінцеві голосні редукувалися: màna, màta, miẽsta, mer̃gas, а короткий [a] випадав: já·uns, lá·nks тощо (Salys 1992: 92). У PR загалом немає форм із монофтонгізованими дифтонгами.

Віднести мову Остермеєра до південних західноаукштайтських говірок Малої Литви лише на підставі ознаки, яку традиційно вважають головною розрізнювальною рисою цих піддіалектів, — вокалізму ненаголошених закінчень (припускаючи, що північні західноаукштайти редукували довгі голосні, а короткі викидали, тоді як південні в обох випадках зберігали незмінений давній вокалізм; Zinkevičius 2006: 186–188), досить проблематично. Аналіз PR показує, що і в мові Остермеєра, і особливо в мові Бродовського чимало рис, які в сучасній лінгвістичній літературі відносять до північних західноаукштайтських говірок (стрикяй)¹⁶. Постає питання, чи можна вважати редукцію довгого вокалізму та випадіння коротких голосних у ненаголошених закінченнях розрізнювальними рисами цих піддіалектів. На початку XVIII століття редукція довгого вокалізму й випадіння короткого були властиві обом піддіалектам, лише в північній частині ці явища були дещо інтенсивнішими. На деякі факти, спільні для обох піддіалектів і виявлені в одному й тому самому джерелі, яке приписують південним західноаукштайтам, уже звертали увагу раніше під час дослідження мови трактату Перкунаса Wohlgegründetes Bedenken über die ins Litauische übersetzten zehen Fabeln Aesopi und derselben passionierte Zuschrift (1706). Узагальнюючи з погляду діалекту вокалізм наведених у ньому слів, також констатували, що поряд із виразними рисами південних західноаукштайтських говірок Малої Литви виявлено й такі, які належать до північних західноаукштайтських говірок (Aleknavičienė, Schiller 2008: 140–145).

Литовська мова не була для Остермеєра рідною, тому редукція довгих закінчень і морфологічне скорочення кінця слова виражені не так виразно, як у Бродовського.

¹⁶ Apie Prūsų Lietuvos lietuvių tarmes plačiau žr. Bezenberger 1885: 253–293; Salys 1992: 76–109; Zinkevičius 2002 [1989]: 444–448; Zinkevičius 2006: 180–198.

Straipsniai / Articles

45

ONA ALEKNAVIČIENĖ

ВИСНОВКИ

1. У рукописній збірці прислів’їв, приказок і загадок Litauische Sprichwörter und Rätsel (PR; LMAVB RS: F 137–1), укладеній прецентором Тремпен (Даркемський повіт) Якобом Бродовським (Jacob Brodowski, 1692–1744), є приписки Готфрида Остермеєра (Gottfried Ostermejer, 1716–1800; від 1744 року — прецентор Тремпен, від 1752 року — священник): 16 німецьких і 11 литовських фраз (загалом 53 литовські слова, або 61 словоформа), а також виправлено щонайменше 5 слів Бродовського. У рукописному словнику Бродовського Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum (B; LMAVB RS: F 137–15) Остермеєр дописав 3 литовські слова.

2. terminus ad quem приписок Остермеєра може бути 1775 рік, отже, ці приписки слід вважати давнішими автографами Остермеєра, ніж відомі досі, датовані 1781–1797 роками.

3. Більшість приписок Остермеєра до записів Бродовського у збірці Litauische Sprichwörter und Rätsel пов’язані вертикальними зв’язками й формують макроструктуру збірки. Вісім литовських одиниць малої усної творчості відсутні у B, тож їхнім записувачем слід вважати не Бродовського, а Остермеєра (PR ^o1r II_5–11, ^o1v II_3–6, ^o7v II_4–6, ^o10v I_2–4, ^o18r II_1–6, ^o20v II_1–3, ^o24v I_9–12, ^o24v II_10–12). Сім із них — литовських, шість прислів’їв і одна загадка — записано вперше (PR ^o1v II_3–6, ^o7v II_4–6, ^o10v I_2–4, ^o18r II_1–6, ^o20v II_1–3, ^o24v I_9–12, ^o24v II_10–12). У попередніх працях литовською писемною мовою їх не виявлено, отже, імовірно, їх записано з живого мовлення.

4. Приписки Остермеєра у словнику Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum — це топоніми Малої Литви. Ці приписки пов’язані із записами Бродовського лише горизонтальними зв’язками й належать до сфери мікроструктури.

5. Приписки Остермеєра у збірці Litauische Sprichwörter und Rätsel і словнику Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum засвідчують (хоч і опосередковано), що місцем створення обох рукописів є Тремпи і що їх можна вважати автографами Бродовського.

6. Для мови Остермеєра характерний порівняно збережений вокалізм ненаголошених закінчень. Редукція довгих закінчень і морфологічне скорочення кінця слова виражені не так виразно, як у Бродовського.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

A b r a m a v i č i u s V l a d a s 1944–1947: Lietuvos TSR Mokslų Akademijos Bibliotekos Rankraščių Skyriaus darbo dienynas 1945 ir 1946 m. Vilnius; LMAVB RS: F 271–291, įrištas rankraštis.

A b r a m a v i č i u s V l a d a s, sud., 1963: Rankraščių rinkiniai. Lietuvos TSR Mokslų akademijos Centrinės bibliotekos XI–XX amžių rankraščių fondų trumpa apžvalga. Vilnius: Laikraščių ir žurnalų leidykla.

46

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Gotfrydo Ostermejerio prierašai Jokūbo Brodovskio rankraščiuose: Litauische Sprichwörter und Rätsel ir Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithuanico-Germanicum

Alek n a v i č i e n ė Ona 2011: Rankraštinio šaltinio Litauische Sprichwörter und Rätsel atribucija. – Archivum Lithuanicum 13, 39–72.

Alek n a v i č i e n ė Ona, Christiane Schiller, par., 2008: Jokūbo Perkūno traktatas Wohlgegründetes Bedenken über die ins Litauische übersetzten zehn Fabeln Aesopi und derselben passionierte Zuschrift. Kritinis komentuotas leidimas ir studija. Vilnius: Lietuvių kalbos ir literatūros institutas.

B – LEXICON GERMANĪCO= LĪTHVANĪCVM ET LĪTHVANĪCO=GERMANĪCVM, де можна знайти як біблійні слова Старого й Нового Завітів, так і побутову лексику, а також понад дві тисячі прислів’їв, понад сотню литовських загадок і багато висловів; отже, словник є якщо не цілком повним, то досить вичерпним. Усе це зібрав із великими зусиллями й старанністю на славу єдиного Бога та на благо шанувальників литовської мови Якоб Бродовський, прецентор у Тремпені, [до 1744]; LMAVB RS: F 137–15; документальне видання: Brodovskis Jokūbas 2009: Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum. Rankraštinis XVIII amžiaus žodynas. Dokumentinis leidimas su faksimile, perrašu ir žodžių indeksu 1–3, підготував Vincentas Drotvinas. Вільнюс: Інститут литовської мови.

Balčikonis Juozas 1941: Prakalba. – Lietuvių kalbos žodynas 1. A–B, redagavo Juozas Balčikonis. Vilnius: [Lietuvių kalbos institutas], III–VIII.

Bezzenberger Adalbert 1885: Zur litauischen dialektforschung II. – Beiträge zur Kunde der indogermanischen Sprachen 9, 253–293.

Biržiška Vaclovas 1963: Aleksandrynas. Senųjų lietuvių rašytojų rašiusių prieš 1865 m. biografijos, bibliografijos ir biobibliografijos 2. XVIII–XIX amžiai. Čikaga: JAV LB Kultūros Fondas.

C – CLAVIS GERMANICO-LITHVANA, [після 1680]; LMAVB RS: F 137 13–14; факсимільне видання: Clavis Germanico-Lithvana. Rankraštinis XVII amžiaus vokiečių–lietuvių kalbų žodynas 1–2, підготував Vincentas Drotvinas. Вільнюс: Видавництво науки й енциклопедій, 1995–1997; 3–4. Вільнюс: Інститут видавництва науки й енциклопедій, 1997.

Citavičiūtė Liucija 2002: Gotfrydo Ostermejerio taisyta Liudviko Rėzos į lietuvių kalbą versta psalmė. – Keturi Gotfrydo Ostermejerio rankraščiai, parengė Vilija Gerulaitienė. Vilnius: Žara, 21–25.

Citavičiūtė Liucija 2004: Karaliaučiaus universiteto Lietuvių kalbos seminaras. Istorija ir reikšmė lietuvių kultūrai. Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas.

Щодо парафіяльного місця в Тремпені. 1752; GStA PK: XX. HA Hist. StA Königsberg, EM 44 d, № 233, арк. 18r–21v.

Erler Georg 1911: Die Matrikel der Universität Königsberg i. Pr. 2. [1657–1829]. Leipzig: Verlag von Duncker & Humblot.

Straipsniai / Articles

47

ONA ALEKNAVIČIENĖ

Forstreuter Kurt 1955: Das Preußische Staatsarchiv in Königsberg. Ein geschichtlicher Rückblick mit einer Übersicht über seine Bestände. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

Gerulaitienė Vilija 2002: Gotfrydas Ostermejeris ir jo lituanistiniai rankraščiai. – Keturi Gotfrydo Ostermejerio rankraščiai, parengė Vilija Gerulaitienė. Vilnius: Žara, 7–20.

Чотири рукописи Готфрида Остермейєра, підготувала Vilija Gerulaitienė. Вільнюс: Žara, 2002.

KzŽ – [Johann Heinrich Kunzmann] Auszüge aus Hl. Pfarrer Kunzmanns geschriebenen Lexicon zur Completirung dsj.: des Ruhig, [після 1747]; LLTIB R: F 1–5791.

LB I – Бібліографія Литви. Серія A. Книги литовською мовою 1. 1547–1861. Вільнюс: Mintis, 1969.

Lebedys Jurgis 1956: Pirmieji smulkiosios lietuvių tautosakos rinkiniai. – Smulkioji lietuvių tautosaka XVII–XVIII a. Priežodžiai, patarlės, mįslės, parengė Jurgis Lebedys. Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla, 5–40.

LKŽk – Картотека «Словника литовської мови»; Інститут литовської мови, Центр лексикографії.

Michel Lothar 1982: Gerichtliche Schriftvergleichung. Eine Einführung in Grundlagen, Methoden und Praxis. Berlin, New York: Walter de Gruyter.

Mielcke Christian Gottlieb 1800: Erste Vorrede. – Littauisch=deutsches und Deutsch=littauisches Wörter=Buch, worinn das vom Pfarrer Ruhig zu Walterkehmen ehemals heraus gegebene zwar zum Grunde gelegt, aber mit sehr vielen Wörtern, Redens=Arten und Spruch=wörtern zur Hälfte vermehret und verbefert worden von Christian Gottlieb Mielcke, Cantor in Pillkallen [...] Königsberg, 1800. Im Druck und Verlag der Hartungschen Hofbuchdruckerey, 2r–4v.

Moeller Friedwald 1968: Altpreußisches evangelisches Pfarrerbuch von der Reformation bis zur Vertreibung im Jahre 1945 1. Die Kirchspiele und ihre Stellenbesetzungen. Hamburg: Selbstverlag des Vereins für Familienforschung in Ost- und Westpreußen e. V.

Nesselmann Georg Heinrich Ferdinand 1851: Vorrede. – Wörterbuch der Littauischen Sprache von G. H. F. Nesselmann. Königsberg. Verlag der Gebrüder Bornträger, V–XI.

OB – Ostermeyer Gottfried. Gottfried Ostermeyers Pastors zu Trempen im Amte Nordenburg. kritischer Beytrag zur Altpreußischen Religionsgeschichte. Marienwerder in der Königl. Westpreuß. Hofbuchdruckerey bey Johann Jacob Kanter. 1775; переклад литовською мовою: Ostermეjeris Gotfrydas. Вибрані твори, підготувала й переклала Liucija Citavičiūtė. Вільнюс: Видавництво науки й енциклопедій, 1996, 49–73.

OG – Ostermeyer Gottfried. Нова литовська граматика, укладена Готфридом Остермейєром, пастором громади Тремпен і старійшиною, а також почесним=членом Німецького товариства в Кенігсберзі.= Кенігсберг, 1791. Надруковано в друкарні й книгарні Г. Е. Гартунга, придворного друкаря короля Пруссії.

48

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Gotfrydo Ostermejerio prierašai Jokūbo Brodovskio rankraščiuose: Litauische Sprichwörter und Rätsel ir Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

O s t e r m e y e r G o t t f r i e d 1780: Gottfried Ostermeyers, Predigers bey der Kirche zu Trempen, Gedanken von den alten Bewohnern des Landes Preuffen [...] Königsberg und Leipzig, bey Gottlieb Lebrecht Hartung; vertimas į lietuvių kalbą: Ostermejeris Gotfrydas. Rinktiniai raštai, parengė ir išvertė Liucija Citavičiūtė. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1996, 75–159.

Остермеєр Ґотфрид, 1781-01-06: Лист до Абрагама Якоба Пенцеля з Тремпена до Кракова; Bayerische Staatsbibliothek München: Penzeliana II (Ostermeyer, Bl. [1–6]; факсиміле, транскрипція та переклад литовською мовою: Keturi Gotfrydo Ostermejerio rankraščiai, упорядкувала Vilija Gerulaitienė. Vilnius: Žara, 2002, 73–77, 143–148.

[O s t e r m e y e r G o t t f r i e d] po 1791: Hiſtoriſch[e] Nachricht v[on] d[er] littauiſche[n] Bibel; LMAVB RS: F 15–299, buv. MLF–LXXXI; faksimilė, perrašas ir vertimas į lietuvių kalbą: Keturi Gotfrydo Ostermejerio rankraščiai, parengė Vilija Gerulaitienė. Vilnius: Žara, 2002, 31–52, 91–123.

Остермеєр Ґотфрид, 1996: Rinktiniai raštai, упорядкувала й переклала Liucija Citavičiūtė. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

P ė t e r a i t i s V i l i u s 1992: Mažoji Lietuva ir Tvanksta. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, Mažosios Lietuvos fondas.

PR – [Б р о д о в с к и с Й о к у б а с] після 1716: Littauiſch[e] Sprichwörter[r] u[nd] Räthſel; LMAVB RS: F 137–1.

RgB – Р у г і ґ Ф і л і п. Betrachtung der Littauiſchen Sprache, in ihrem Urſprunge, Weſen und Eigenſchaften; Aus vielen Scribenten, und eigener Erfahrung, mit Fleiß angeſtellet, und zu reiferer Beurtheilung der Gelehrten, zum Druck gegeben, von Philipp Ruhig, Pfarrern und Seniore zu Walterkehmen, im Hauptamt Inſterburg. Königsberg, druckts und verlegets Iohann Heinrich Hartung, 1745; факсиміле та переклад литовською мовою: Ruigys Pilypas. Lietuvių kalbos kilmės, būdo ir savybių tyrinėjimas, підготували Vytautas Jurgutis і Valerija Vilnonytė. Vilnius: Vaga, 1986, 20–164.

R h e s a M a r t i n u s L u d o v i c u s 1797: Ueberſetzung des 2ten Pſ[alms] ins litthauiſche.“ – Acta des Königl. Ober-Schul-Collegii, von den Polniſch- und Litthauiſchen Prediger- und Schullehrer Seminar zu Königsberg in Preußen, 1797–1805; GStA PK: I. HA Rep 76 alt Ältere Oberbehörden für Wissenschaft, Kunst, Kirchen- und Schulsachen, II Nr. 271, Bl. 42r–42v.

R o g g e A d o l f 1873: Geſchichte des Kreiſes und der Dioecese Darkemen von Adolf Rogge, Pfarrer in Darkemen. Darkemen, Druck und Verlag von M. Glaſer.

S a l y s A n t a n a s 1992: Raštai 4. Lietuvių kalbos tarmės. Roma: Lietuvių Katalikų Mokslų Akademija.

Š i o ž i n y s J o n a s 1950: Liudviko Rėzos rinkinys (LR). – Lietuvos TSR mokslų akademija. Centrinė biblioteka. Rankraščių skyriaus informacinis biuletenis Nr. 4, parengė Lietuvos TSR mokslų akademijos bibliotekos Rankraščių skyrius, vadovaujant direktoriaus pav. mokslo reikalams T[adui] Adomoniui. Vilnius, 10–13; LMAVB RS: Rc–1/4, įrištas mašinraštis.

Straipsniai / Articles

49

ONA ALEKNAVIČIENĖ

Šlaitaitė Rita 1994: Gotfrido ir Zigfrido Ostermejerių biografijos. – Senoji Lietuvos literatūra 3. Devynioliktan amžiun įžengus. Vilnius: Pradai, 149–171.

Wilhelmsberg Praecentorat 1758–1803; GStA PK: XX. HA Hist. StA Königsberg, EM 55 d, Nr 975, Bl. 4r–16v.

Zaikauskienė Dalia 2010: Lietuvių paremių funkcijos. Teorinės pastabos. – Tautosakos darbai 40, 97–107.

Zinkevičius Zigmas 1990: Lietuvių kalbos istorija 4. Lietuvių kalba XVIII–XIX a. Vilnius: Mokslas.

Zinkevičius Zigmas 2002 [1989]: Buvusios Mažosios Lietuvos tarmės. – Rinktiniai straipsniai 1. Lietuvių kalbos kilmė ir ryšiai su kaimynų kalbomis. Istorinė gramatika. Tarmių kilmė. Dialektologija. Rašomosios kalbos kilmė. Vilnius, Lietuvių katalikų mokslo akademija, 444–448.

Zinkevičius Zigmas 2006: Lietuvių tarmių kilmė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Написи Ґотфрида Остермеєра в рукописах Якоба Бродовського: Litauische Sprichwörter und Rätsel і Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто проблему авторства рукописної збірки висловів, прислів’їв і загадок Litauische Sprichwörter und Rätsel (PR), що зберігається у Бібліотеці імені Врублевських Литовської академії наук (LMAVB RS: F 137–1). Серед одиниць малого фольклору, записаних основним укладачем рукопису — прецентором Тремпена (повіт Даркемена) Якобом Бродовським (1692–1744), — є також написи Ґотфрида Остермеєра (1716–1800; від 1744 року — прецентор Тремпена, від 1752 року — священник): 16 німецьких і 11 литовських фраз. У статті також розглянуто написи Остермеєра у словнику Бродовського Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum (B; LMAVB RS: F 137–15) та проаналізовано мовні особливості написів Остермеєра в PR і B.

1775 рік можна вважати terminus ad quem написів Остермеєра в PR і B; отже, ці написи можна вважати раннішими автографами Остермеєра порівняно з відомими раніше, датованими 1781–1797 роками.

Більшість написів Остермеєра пов’язана вертикальними відношеннями із записами Бродовського у збірці Litauische Sprichwörter und Rätsel і формує макроструктуру збірки. Вісім литовських одиниць малого фольклору відсутні в B, що робить Остермеєра радше

50

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Gotfrydo Ostermejerio prierašai Jokūbo Brodovskio rankraščiuose: Litauische Sprichwörter und Rätsel ir Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum

ніж Бродовський — їхній безпосередній збирач (PR ^º1r II_5–11, ^º1v II_3–6, ^º7v II_4–6, ^º10v I_2–4, ^º18r II_1–6, ^º20v II_1–3, ^º24v I_9–12, ^º24v II_10–12). Із них сім литовських — шість прислів’їв і одна загадка — були записані вперше (PR ^º1v II_3–6, ^º7v II_4–6, ^º10v I_2–4, ^º18r II_1–6, ^º20v II_1–3, ^º24v I_9–12, ^º24v II_10–12). Їх не було зафіксовано в попередніх працях литовської писемності; найімовірніше, їх записав Остермейєр із живої мови.

Мову Остермейєра відносять до південно-західного піддіалекту аукштайтської (верховинської) говірки за ознакою, яку традиційно вважають головною розрізнювальною рисою таких піддіалектів: порівняно збереженим вокалізмом ненаголошених закінчень. Хоча скорочення довгих закінчень і морфологічне усічення кінцевої частини слова також характерні для мови Остермейєра, ці явища, однак, не такі виразні, як у мові Бродовського.

Подано 23 вересня 2012 р.

ONA ALEKNAVIČIENĖ

Інститут литовської мови

вул. Петра Вілейшиса, 5, LT-10308 Вільнюс, Литва

[email protected]

Straipsniai / Articles

51