JURGA CIBULSKIENĖ

Литовський університет освітніх наук

Напрями наукових досліджень: когнітивна семантика, концептуальна метафора, політичний дискурс.

ROMA JAGMINAITĖ

Державний науково-дослідний інститут, Центр досліджень природи

Напрями наукових досліджень: когнітивна лінгвістика, теорія концептуальної метафори.

КОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ ВИБОРЧОЇ КАМПАНІЇ ПАРТІЇ TS-LKD ДО СЕЙМУ 2008 РОКУ: КОНЦЕПТУАЛЬНА МАНДРІВКИ МЕТАФОРА

Когнітивний аналіз кампанії Союзу Батьківщини — Литовських християнських демократів на парламентських виборах у Литві 2008 року: концептуальна метафора ПОДОРОЖІ

А Н О Т А Ц І Я

У статті аналізується концептуальна метафора ПОДОРОЖІ в кампанії партії TS-LKD на виборах до Сейму 2008 року із застосуванням методу критичного аналізу метафори Джонатана Чартеріс-Блека, який поєднує теорію концептуальної метафори та критичний дискурс-аналіз. Когнітивний аналіз виявив, що консерватори концептуалізують вибори 2008 року як подорож, точніше кажучи, розвиток держави (прогрес та/або регрес держави) метафоризується як шлях-

К Л Ю Ч О В І С Л О В А: концептуальна метафора ПОДОРОЖІ, зміна метафор, виборчий дискурс литовських консерваторів.

К Л Ю Ч О В І С Л О В А: концептуальна метафора ПОДОРОЖІ, зміна метафор, виборчий дискурс литовських консерваторів.

Straipsniai / Articles

25

JURGA CIBULSKIENĖ, ROMA JAGMINAITĖ

ню. У політичному дискурсі TS-LKD особливо часто наголошується на шляху, який є одним з основних концептів концептуальної метафори РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ — ЦЕ ПОДОРОЖ, коли йдеться про розвиток держави як подорож; крім того, до дискурсу консерваторів застосовна схема образу ШЛЯХУ, що передбачає рух уперед і концептуально відповідає способам досягнення політичних цілей. Дослідження показало, що в електоральному дискурсі консервативної партії 2008 року метафора ПОДОРОЖІ є однією з домінантних і найвиразніше представлених концептуальних метафор, оскільки в аналізованому дискурсі багато метафоричних висловів, у яких подорож виступає вихідною сферою і концептуально відповідає розвитку держави як цільовій сфері.

АНОТАЦІЯ

У статті аналізується концептуальна метафора ПОДОРОЖІ, виявлена в кампанії партії «Союз Вітчизни — Литовські християнські демократи» (TS-LKD) на виборах до парламенту Литви 2008 року, на основі методу критичного аналізу метафори Джонатана Чартеріс-Блека, що поєднує теорію концептуальної метафори і критичний дискурс-аналіз. Когнітивний аналіз засвідчив, що консерватори концептуалізують вибори 2008 року як подорож; точніше кажучи, розвиток країни (прогрес та/або регрес країни) метафоризується як подорож. У своєму політичному дискурсі TS-LKD часто наголошує на дорозі, яка є одним з основних концептів концептуальної метафори РОЗВИТОК КРАЇНИ — ЦЕ ПОДОРОЖ, коли йдеться про розвиток країни як подорож; крім того, дискурс консерваторів звертається до схеми образу ДОРОГИ, що передбачає рух уперед і концептуально відповідає способам досягнення політичних цілей. Дослідження засвідчило, що в електоральному дискурсі консервативної партії 2008 року метафора ПОДОРОЖІ є однією з домінантних і найвиразніше представлених концептуальних метафор, оскільки аналізований дискурс рясніє метафоричними висловами про подорож як вихідну сферу, що концептуально співвідноситься з розвитком країни як цільовою сферою.

1.

ВСТУП

Понад три десятиліття тому книжка Джорджа Лакоффа і Марка Джонсона «Метафори, якими ми живемо» (Lakoff, Johnson 1980), що спричинила справжню революцію в мовознавстві й ознаменувала важливий поворот у розвитку когнітивної лінгвістики, сьогодні вважається класичним дослідженням, яке надихнуло науковців на подальші якісні й навіть кількісні дослідження метафори. Г. Лакофф і М. Джонсон стверджували, що метафори — це не лише засіб поетичної уяви чи риторичного вираження, а й поширене явище в повсякденному мовленні людини. Ба більше, метафори існують не лише в самій мові, а й у людському мисленні та діяльності. Звична концептуальна система, що зумовлює людське мислення й поведінку, за своєю природою є метафоричною. Метафори існують у мові, оскільки процеси людського мислення-

26

Acta Linguistica Lithuanica LXX

TS-LKD partijos 2008 metų rinkimų kampanijos į Seimą kognityvinė analizė: konceptualioji kelionės metafora

… є метафоричними, іншими словами, концептуальна система метафорично структурована, а метафори сприймаються як метафоричні концепти.

Дослідження метафори давно вийшли за межі суто мовознавства й стали міждисциплінарними. Протягом останнього десятиліття дедалі більше уваги приділяється «поведінці» метафори та імплікаціям, що з неї випливають, у різних дискурсах — академічному (Cameron 2003; Littlemore, Low 2006), економічному (Charteris-Black, Ennis 2001; Charteris-Black, Musolff 2003; Skorczynska, Deignan 2006; Urbonaitė, Šeškauskienė 2007), політичному (Lassan 1995, 2011; Charteris-Black 2004, 2005; Musolff 2004; Chilton 2004; Cibulskienė 2012), релігійному (Shokr 2006; Jäkel 2002), літературному (Semino, Short 2004; Dorst 2011), спортивному (Simó 2009; Shields, Bredemeier 2011) тощо. Ба більше, дослідження мультимодальної метафори, у яких аналізують не лише мовні способи її вираження, набувають дедалі більшого розмаху. Метафору, виражену жестами, широко аналізують у працях Алана Cienki (2008) і Cornelii Müller (2008), а візуальна й звукова метафора в карикатурах (Bounegru, Forceville 2011; Swain 2012), фільмах (Rohdin 2008; Eggertsson, Forceville 2009), рекламі (Forceville 2007), живописі та музиці (Zbikowski 2009) привертає дедалі більше уваги дослідників.

Згадані дослідження свідчать, що метафора за своєю природою є концептуальною, тобто людина використовує метафори не лише в поетичному чи літературному дискурсі, як традиційно вважали, а й у повсякденній діяльності без значних вольових зусиль — людина мислить метафорами й живе ними. Тому об’єктом цього дослідження в широкому розумінні є метафора в політичному дискурсі, а точніше — у дискурсі виборчої кампанії 2008 року партії Союз Вітчизни — Християнські демократи Литви (TS-LKD). У статті розглядається, як в аналізованому дискурсі розвивається одна з провідних концептуальних метафор цієї партії — метафора ПОДОРОЖІ — і як на неї впливають екополітичні та соціальні чинники країни.

2. МЕТАФОРА ПОДОРОЖІ У ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Когнітивний підхід до метафори показує, що і метафорична мова, і метафоричне мислення пов’язані з тілесним (сенсомоторним) досвідом людини. G. Lakoffas і M. Johnsonas (2008) доводили, що втілені концепти (англ. embodied concepts) можна систематично поширювати на абстрактніші поняття, надаючи їм певного значення й структури. Це було названо процесами конструювання значення (англ. conceptual projection), які тісно пов’язані з концептуальною метафорою. M. Johnsonas (1987) стверджує, що втілене пізнання виявляється у формуванні образу в думках (англ. image schemas). Це елементарні образні схеми: ПОЧАТКОВА ТОЧКА–ТРАЄКТОРІЯ–ЦІЛЬ.

Straipsniai / Articles

27

JURGA CIBULSKIENĖ, ROMA JAGMINAITĖ

TS-LKD partijos 2008 metų rinkimų kampanijos į Seimą kognityvinė analizė: konceptualioji kelionės metafora

…ений прогрес і рух мандрівника певною траєкторією до уявленої мети подорожі. Саме ця спрямованість важлива для політиків, які хочуть представити себе як тих, хто має політичну мету й знає, як її досягти. У політичному дискурсі метафори сприймаються як риторичний та ідеологічний засіб досягнення політичних цілей. J. Charteris-Blackas (2005) аналізував концептуальні метафори британських і американських політичних лідерів та їхні імплікації у поєднанні з іншими риторичними стратегіями. Його дослідження показує, що такі політики, як Мартін Лютер Кінг, Вінстон Черчилль, Білл Клінтон, Тоні Блер і Маргарет Тетчер, дуже часто вибудовують свої політичні промови й створюють різноманітні міфи за допомогою метафори ПОДОРОЖІ, тобто ця метафора є однією з найхарактерніших концептуальних метафор політичного дискурсу.

Andreas Musolffas також наголошує на важливості метафори ПОДОРОЖІ в політичному дискурсі. Він стверджує, що вона є «однією з основних систем концептуальних метафор, якими ми живемо» (2004: 43). Масштабне дослідження аналогічного аргументування, проведене A. Musolffo, про те, як у 1990-х роках Велика Британія та Німеччина метафорично концептуалізували Європейський Союз, показує, що обидві країни по-різному розвивають компонент ШЛЯХ–РУХ–ШВИДКІСТЬ, який є частиною сценарію метафори ПОДОРОЖІ. Німеччина концептуалізує себе як МАНДРІВНИКА, ЩО РУХАЄТЬСЯ ШВИДКО, а Велика Британія — як МАНДРІВНИКА, ЩО РУХАЄТЬСЯ ПОВІЛЬНО. Це свідчить про ставлення цих країн до Європейського Союзу — обережне у Великої Британії та доволі ентузіастичне у Німеччини, — а також про ступінь і швидкість інтеграції до нього.

3. МЕТА, ДАНІ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета дослідження, описаного у статті, — з’ясувати, як за допомогою концептуальної метафори ПОДОРОЖІ конструюється дискурс виборчої кампанії партії TS-LKD задля здобуття політичної влади — обрання до державного законодавчого органу, Сейму. Це визначило вибірку даних і період їх збирання. Аналізований дискурс виборчої кампанії TS-LKD охоплює агітаційні промови до парламентських виборів і виборчі програми, опубліковані на вебсайті партії (http://www.tsajunga.lt) та на вебсторінці Центральної виборчої комісії (http://www.vrk.lt) у вересні й жовтні 2008 року, що є офіційним періодом виборчої кампанії. Промови добиралися випадковим чином, а їхніх авторів пов’язувала лідерська позиція в консервативній партії. Авторство приписується Andriui Kubiliui, Irenai Degutienei та Rasai Juknevičienei. На основі цих промов було укладено корпус обсягом 865 115 друкованих знаків.

Дослідження проведено із застосуванням запропонованого J. Charteris-Blacko методу критичного аналізу метафори, що поєднує теорію концептуальної метафори та критичний аналіз дискурсу. Суть цього методу — розпізнати наміри та ідеологію в мовленні. Розрізняють

Straipsniai / Articles

29

JURGA CIBULSKIENĖ, ROMA JAGMINAITĖ

три етапи цього аналізу: 1) розпізнавання метафор, 2) інтерпретації метафор, 3) пояснення метафор. На першому етапі прагнули розпізнати метафоричні висловлювання, що належать до семантичного поля подорожі, тобто пов’язані гіперонімічними відношеннями. Для розпізнавання метафоричних висловлювань застосовувався метод MIPVU¹, суть якого така: 1) уважне читання тексту та його осмислення; 2) поділ речення на лексичні одиниці; 3) аналіз кожної лексичної одиниці з визначенням її основного (словникового) та контекстуального значень; 4) зіставлення основного й контекстуального значень. Якщо контекстуальне значення слова відрізняється від його основного значення, така лексична одиниця визначається як метафорична.

Виявлені метафоричні висловлювання становлять мовний рівень, який на другому етапі інтерпретації метафор переходить у рівень мислення: метафоричні висловлювання пов’язуються з концептуальною метафорою ПОДОРОЖІ, намагаючись інтерпретувати їх за допомогою сценарію метафори ПОДОРОЖІ, що є набором наших екстралінгвістичних знань і охоплює такі концептуальні елементи, як мандрівник, мета подорожі, цілеспрямований рух, перешкоди на шляху, особливості дороги тощо.

Третій етап аналізу — пояснення метафор — є риторично-персуазивним, тобто робиться спроба пояснити, як за допомогою метафор подаються політичні ідеї та переконання і як намагаються вплинути на адресата-виборця, щоб він проголосував за певну політичну силу.

Це дослідження розгортання концептуальної метафори ПОДОРОЖІ в дискурсі виборчої кампанії TS-LKD є частиною ширшого дослідження, яке охоплює й інші концептуальні метафори. Кількість метафоричних висловлювань свідчить, що концептуальна метафора ПОДОРОЖІ, поряд із метафорами ВІЙНИ та БУДІВЛІ, є однією з найважливіших метафор, за допомогою яких партія TS-LKD конструює дискурс виборчої кампанії.

4. КОНЦЕПТУАЛЬНІ МЕТАФОРИ

РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ — ЦЕ ПОДОРОЖ

АНАЛІЗ

Концептуальна метафора ПОДОРОЖІ в промовах політиків зазвичай пов’язана із заздалегідь визначеними цілями політиків, які передбачають чітке уявлення про перспективу майбутнього. Образ подорожі також пов’язаний із запланованим прогресом і свідомим діячем, який рухатиметься визначеним шляхом до уявної мети. Метафора ПОДОРОЖІ може представляти політиків разом із пропагованою ними політикою як провідників у подорожі та систематично вживатися для позитивного оцінювання політичного лідерства й негативного оцінювання браку лідерства. Політики використовують метафори як риторичну зброю

¹ Metaphor Identification Procedure Vrije University (Steen et. al. 2010). Šis metodas yra praplėstas ir patobulintas anksčiau pasiūlyto Pragglejaz (2007) metodo variantas.

30

Acta Linguistica Lithuanica LXX

TS-LKD partijos 2008 metų rinkimų kampanijos į Seimą kognityvinė analizė: konceptualioji kelionės metafora

…з тактичними цілями, наприклад, для пропагування власної політичної ідеології або протистояння політичним поглядам інших.

Pasak Elenos Semino (2008), remiantis PRADINIO TAŠKO–TRAJEKTORIJOS–TIKSLO vaizdo schema politiniai tikslai metaforiškai konceptualizuojami kaip kelionės tikslai, būdai tikslams pasiekti kaip judėjimas į priekį, sunkumai kaip kelyje pasitaikančios kliūtys ir sėkmė arba nesėkmė kaip kelionės tikslo pasiekimas arba nepasiekimas. Anot Paulo Chiltono (2004), ši vaizdo schema gali būti siejama su sudėtingesne KELIONĖS sritimi, apimančia specifines kultūrines žinias apie keliautojus, transporto priemones, keliavimo būdus, kelionėje pasitaikančias kliūtis ir t. t.

4.1. Напрямок шляху — політичні переконання, бачення майбутнього, а мета подорожі — політична мета

Консерватори концептуалізують розвиток держави як подорож: ПОДОРОЖ (вихідна сфера) → РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ (цільова сфера); інакше кажучи, держава — це ніби мандрівник, який рухається шляхом розвитку, стикається на ньому з різними перешкодами, намагається їх подолати й прагне досягти цілей у цій подорожі. Напрямок шляху тісно пов’язаний із метою подорожі, адже цілеспрямований рух орієнтований на досягнення певної мети. У політичному дискурсі консерваторів мета подорожі концептуально відповідає прагненню держави (мета подорожі → прагнення держави), проте останнє є абстрактнішим і зорієнтованим на ширший контекст. Як зазначає Charteris-Blackas (2005: 45), соціальні цілі дуже часто осмислюються як цілі подорожі. Держава прагне економічних і соціальних змін, прориву до успіху, успішного подолання економічної та фінансової кризи, а також підтримує прагнення інших держав до членства в НАТО, наприклад:

(1) Литві потрібен чіткий шлях у майбутнє, вагомі пріоритети — їх визначено в програмі TS-LKD. Потрібні зміни й сміливість прагнути їх, воля подолати поширену бюрократію та бездіяльність державних установ.

(2) Литва має твердо підтримувати демократичний шлях розвитку держав, які обрали його та прагнуть членства в трансатлантичному Альянсі.

Про те, що консерватори мислять про розвиток держави та її прагнення як про подорож і її цілі, свідчать уживані в їхніх передвиборчих промовах метафоричні вислови, пов’язані зі шляхом і напрямком: прокладати шлях до прориву й успіху, підтримувати демократичний шлях розвитку. Щоб досягти цілей подорожі, тобто реалізувати політичні прагнення своєї партії, TS-LKD заявляє, що має план (план подорожі → політична програма), своєрідний план подорожі, який допоміг би досягти однієї з цілей розвитку держави як подорожі — подолати економічну кризу як одну з перешкод, що трапляються на шляху розвитку держави (перешкоди на шляху → економічні виклики).

Straipsniai / Articles

31

JURGA CIBULSKIENĖ, ROMA JAGMINAITĖ

У дискурсі консерваторів часто наголошується на шляху реформ, пов’язаному з певними перетвореннями в державі (шлях, яким рухаються → політика реформ); цей шлях характеризують як раціональний і пов’язаний із поступовим рухом уперед — еволюцією, наприклад:

(3) Вважаємо, що таку докорінну реформу державного управління можна було б здійснити шляхом поступової еволюційної реформи.

(4) Ми виступаємо за раціональніший спосіб — рухатися шляхом розумних реформ.

Щоправда, консерватори зауважують, що шлях реформ не завжди може бути правильним: критикуючи політичну ситуацію, що склалася в державі, партія TS-LKD говорить про хибний шлях реформ, відносячи його до опозиційних сил, наприклад,

(5) Тепер хибним шляхом реформ задумали йти ще далі.

У політичному дискурсі TS-LKD також наголошується на інших позитивних шляхах і пропонується їх обрати; вони пов’язані з розвитком, демократією, майбутнім, ключовими принципами, розбудовою держави, інноваціями тощо. Усі ці шляхи розвитку й удосконалення держави, названі в передвиборчих промовах, передбачають рух уперед, наприклад:

(6) Шлях, який ми пропонуємо, — це шлях впровадження ключових принципів публічного управління. Цим шляхом уже третє десятиліття найпослідовніше йдуть Нова Зеландія, Австралія, Велика Британія, Канада, США.

(7) Литва рішуче підтримуватиме інтеграційні зусилля держав, які обрали демократичний шлях розвитку і прагнуть партнерства з НАТО або членства в трансатлантичному Альянсі, та передаватиме їм свій досвід.

До наведених прикладів політичного мовлення можна застосувати образну схему ШЛЯХУ, де рух уперед є одним із найважливіших компонентів, а рух уперед концептуально відповідав би способам досягнення цілей, пов’язаних із розвитком держави. Варто наголосити, що консерватори пов’язують шлях не лише з рухом уперед, а й називають хибні та оманливі шляхи або манівці, які ведуть до глибокої кризи, деградації, популізму, злочинів чи злиднів, наприклад:

(8) Тепер залишається лише сказати: на жаль... Литва вже дуже далеко просунулася шляхом глибокої кризи.

(9) Усвідомлення найважливіших цінностей, спираючись на які можна більше не блукати манівцями.

(10) [...] його фактично позбавляють людського права в майбутньому уникнути шляху злочинності чи бідності.

Уживана консерваторами концепція манівців переконливо передає серйозність соціальних, економічних і політичних проблем держави, наче застерігає не звертати на хибні, неправильні шляхи й указує, що чекає на тих, хто їх обере.

Напрямок шляху в політичному дискурсі консерваторів концептуалізується як тенденція розвитку держави, яку виражають дієслівні та іменникові конструкції з прийменниками, що позначають напрямок з – до, уперед – назад, від, до, у.

32

Acta Linguistica Lithuanica LXX

TS-LKD partijos 2008 metų rinkimų kampanijos į Seimą kognityvinė analizė: konceptualioji kelionės metafora

Дієслівні та іменникові конструкції з прийменниками з – до та у, наприклад, піднятися до, перейти з [...] до, рішучий поворот до, вступити у у політичному дискурсі консерваторів указують на позитивний напрямок, інакше кажучи, напрямок або тенденція розвитку держави, позначені прийменниками з – до та у, спрямовані на вищий рівень, удосконалення й розвиток держави, наприклад:

(11) Університети Литви можуть піднятися до європейського рівня.

(12) Створити умови, щоб підготовлені установи добровільно перейшли з адміністративної до системи управлінського керівництва.

(13) Литва разом із найрозвиненішими державами світу має вступити в нову еру енергетики [...] Такий напрям політики передбачено в енергетичному розділі нашої програми.

Однак дієслівні конструкції з прийменниками з – до та у в політичному дискурсі консерваторів не завжди позначають позитивний напрямок; у деяких випадках згадані прийменники вказують на негативний напрямок, тобто тенденцію розвитку держави, яку слід критикувати, (14), або на невідомий напрямок (15):

(14) [...] відкрите прагнення деяких політиків змінити напрямок держави із прозахідного на проросійський викликає ще більше занепокоєння.

(15) [...] хаос, відсутність цілей, відсутність єдиної системи управління ведуть у нікуди.

Дієслівні конструкції з прийменниками уперед – назад, від і до у політичному дискурсі консерваторів також позначають негативну тенденцію розвитку держави, наприклад:

(16) За останні чотири роки політика держави щодо контролю за наркотиками, після створення Департаменту контролю за наркотиками при Уряді, рушила не вперед, а назад.

(17) Ще раз звертаю увагу на те, що Литва щороку дедалі віддаляється від своїх зобов’язань.

(18) [...] існує велика ймовірність, що Росія наближається до глибокої економічної кризи.

Напрямок подорожі, що концептуально відповідає тенденції розвитку держави, у політичному дискурсі називається прямо, тобто вживається концепт напрямок та його синоніми — спрямованість, русло (як належний спосіб дії), наприклад:

(19) Рішення щодо конкретних дій у найближчі роки виявить, у якому напрямку рухається економіка Литви.

(20) Перший крок у цьому напрямку ми вже назвали — інвестуватимемо в учителя, зробивши вчительську професію престижною.

(21) [...] теоретичні стратегії та практичне життя виконавчої влади [...] дуже часто йдуть зовсім різними коліями.

Безпосереднє називання концепту напрямку та дієслова й іменники, що позначають рух, — рухається, перший крок, прорив, ідуть — свідчать про те, що консерватори мислять і говорять про тенденції розвитку держави як про напрямки подорожі. Дорожні знаки,

Straipsniai / Articles

33

JURGA CIBULSKIENĖ, ROMA JAGMINAITĖ

які концептуально відповідають політичним орієнтирам у політичному дискурсі консерваторів, частково можна пов’язати з напрямками подорожі, концептуально відповідними тенденціям розвитку держави, оскільки в обох випадках указується напрямок. Крім того, в дискурсі консерваторів ужите в переносному значенні слово орієнтири означає дороговкази або стрілки, пов’язані з концептуальною метафорою ПОДОРОЖІ або ШЛЯХУ, наприклад,

(22) Багатофункціональність села, різноманітність занять, розкриття регіональних особливостей, сприяння згуртованості людей у селі — це ті орієнтири, до яких нас спрямовує нова політика ЄС щодо села.

4.2. Мандрівник — Литва

Суб’єктом, який перебуває на шляху й може сприйматися як мандрівник або супутник, є Литва та інші країни Балтії й Східної Європи. У дискурсі консерваторів ці держави концептуально відповідають пасажирам, які стикаються з труднощами й перешкодами та намагаються їх подолати, наприклад:

(23) Проголосувавши за TS-LKD [...], ви висловитеся за динамічну, а не таку, що тупцює на місці, Литву.

(24) Тепер залишається сказати: на жаль... Литва просунулася дуже далеко шляхом глибокої кризи.

(25) [...] Польща, Естонія та Латвія за фінансуванням своєї оборони далеко нас випередили.

Рух суб’єктів, які перебувають на шляху, тобто країн, описується по-різному: консерватори бачать Литву охопленою стагнацією, пасивною, такою, що перебуває в глибокій кризі, і тією, яку випереджають найближчі сусіди — латвійці, естонці, поляки. Вдаючись до такої риторики, консерватори намагаються вплинути на виборців, зіграти на їхніх емоціях, але водночас закликають голосувати за них, стверджуючи, що, обравши партію TS-LKD, виборці висловляться за динамічну, активну, а не пасивну, «таку, що тупцює на місці, Литву». Консерватори переконливо впливають на адресата за допомогою мови: конструкція проголосувавши, ви висловитеся передає відчуття єдності й солідарності; потенційних виборців намагаються переконати стати ініціаторами розвитку держави, а метафоричним висловом динамічна, а не така, що тупцює на місці, Литва прагнуть пробудити особисті амбіції та надії виборців.

4.3. Подорож — політичні дії та рішення

Мандрівники під час подорожі, точніше, на шляху, виконують різні дії: зупиняються, обганяють, стикаються з перешкодами, заблукують, повертаються на шлях тощо. Діапазон дій на шляху розвитку держави досить широкий; наприклад, рух уперед позначають метафоричні вислови: далеко випередити, далеко просунутися, привести до, вести до, слідувати, відкрити шлях; статичний стан позначають метафоричні вислови: топтатися на місці, не зрушити з місця, зрушити з «мертвої точки», залишити за бортом, наприклад:

34

Acta Linguistica Lithuanica LXX

TS-LKD partijos 2008 metų rinkimų kampanijos į Seimą kognityvinė analizė: konceptualioji kelionės metafora

(26) Більшість людей розчарована діями уряду Г. Кіркіласа, які привели Литву до загального хаосу практично в усіх сферах державного управління.

(27) Ми повинні рішуче відмовитися від безнадійного тупцювання нинішніх владних структур на місці під час створення комплексних транспортно-логістичних центрів, яке з 2002 року [...] і донині не дозволило просунутися вперед ані на крок у практичній реалізації цих важливих для транспортного сектору Литви проєктів.

Дії, що виконуються на шляху й концептуалізуються як розвиток держави, можна поділити на три групи: активні дії, пасивні дії та дії, пов’язані з викликами. Варто підкреслити, що дії, які на перший погляд є активними та пов’язані з рухом уперед, у передвиборчих промовах консерваторів не завжди означають щось позитивне; наприклад, вислів

(28) Литва дуже далеко просунулася шляхом глибокої кризи

імплікує «поступ», спрямований до негативного явища — економічної кризи. Ведення вперед також не завжди означає позитивну дію; наприклад, метафоричний вислів із прикладу (26) привели Литву до загального хаосу практично в усіх сферах державного управління указує на рух уперед у негативному напрямку, тобто до негативних суспільних явищ.

4.4. Перешкоди на шляху — еко-політичні труднощі держави, з якими стикаються

Перешкоди на шляху, які в політичному дискурсі консерваторів концептуально відповідають економічним і соціальним викликам, охоплюють значну частину концептуальної метафори РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ — ЦЕ ПОДОРОЖ і є однією зі складових образ-схеми ШЛЯХУ. Як зазначає G. Lakoff (1993: 220), труднощі, що виникають під час подорожі, сприймаються як перешкоди, які заважають рухатися. G. Lakoff виокремлює п’ять типів перешкод: перекриття дороги; перешкоди, пов’язані з місцевістю; тягар; ворожі сили; нестача джерела енергії. В аналізованому дискурсі було виявлено такі метафоричні вислови, що позначають (не)подолання перешкод, які трапляються на шляху: зустрічати виклики; не впасти в яму, а якщо впав — вибратися з неї; занурюватися в; більше не блукати манівцями; заблукати серед тощо. Наголошення на економічних і соціальних викликах держави як на перешкодах, що трапляються на шляху розвитку держави, та їхнє домінування в політичному дискурсі консерваторів свідчать про те, що це один із найважливіших і найактуальніших аспектів розвитку держави в досліджуваний період; ці виклики більшою чи меншою мірою впливають на суспільні та соціальні групи й безпосередньо справляють більший чи менший вплив на розвиток держави. Можна виокремити дві групи перешкод: 1) виклики, що здебільшого мають позитивне забарвлення або є нейтральними, і 2) перешкоди, які негативно впливають на розвиток держави. У багатьох випадках перешкоди, що трапляються на шляху розвитку держави, безпосередньо називають викликами; наприклад:

Straipsniai / Articles

35

JURGA CIBULSKIENĖ, ROMA JAGMINAITĖ

(29) Однак ми повинні бачити й усвідомлювати всі довгострокові виклики, які сягають далеко за межі самої лише угоди про припинення вогню.

(30) Globalizacijos iššūkiai verčia Baltijos jūros regiono bendradarbiavimo erdvėje pasukti nuo sektorinės prie multisektorinės kooperacijos.

(31) У прикладі декларується, що на Литву чекають величезні виклики як усередині країни, так і ззовні, які змушують насторожитися й замислитися; інша думка полягає в тому, що це прихована політична агітація голосувати за партію TS-LKD, яка обіцяє подолати згадані виклики.

(31) Отже, на Литву чекають величезні виклики як усередині країни, так і ззовні. Було б добре, якби принаймні після виборів ми мали таку владу, яка може й здатна зустрічати такі виклики та розв’язувати їх.

Задекларована ідея про те, що консерватори здатні зустріти й подолати великі виклики, спершу може вселити надію, однак, з іншого боку, надмірне декларування політичних амбіцій змушує сумніватися в можливості їх реального втілення. Крім того, уживання таких прикметників, як величезні, довгострокові, іменника глобалізації характерне для прихованого політичного пафосу, тобто опосередковано намагаються навіяти думку, що можна зустріти великі, довгострокові, глобальні виклики; водночас, можливо, мається на увазі, що подолання таких викликів потребує значних зусиль, часу, компетентності та сприятливого перебігу політичних, економічних і соціальних обставин.

Перешкод, що негативно впливають на розвиток держави, консерватори вбачають справді чимало й різноманітних. Такі перешкоди, як соціальні й економічні прірви, глибока економічна яма, трясовина злочинів проти людства й суспільства, глухий кут, можна пов’язати з образ-схемою ШЛЯХУ, що ґрунтується на сенсомоторному досвіді; тобто соціальні й економічні проблеми держави консерватори метафорично осмислюють як прірву, яму, трясовину, глухий кут, наприклад:

(32) Якщо так триватиме й надалі, у майбутньому можуть виникнути значні соціальні та економічні прірви.

(33) У програмі нашої партії ми відповідаємо на такі запитання: як не впасти в глибоку економічну яму, як, упавши, вибратися з неї і як не залишитися відсталими в Європі.

(34) Paradoksalu, kad kuo daugiau ir karščiau (tiesa – tik žodžiais) kovojame prieš blogybes, tuo giliau grimztame į nusikaltimų prieš žmogiškumą ir visuomenę liūną.

(35) Багато років боротьба з корупцією буксувала через суб’єктивні причини й безпринципність політичної влади, а також через правосвідомість, що зайшла в глухий кут.

Крім того, прірва, яма, трясовина — це перешкоди, які трапляються на шляху й передбачають напрямок униз, тобто провалюються в прірву, падають у яму, грузнуть у трясовині. Ці орієнтаційні метафори пов’язані з негативними етапами розвитку держави. Трясовина означає грузьке місце — болото, в якому тонуть і загрузують і з якого важко вибратися. Використана консерваторами метафора трясовини переконливо передає небезпеку злочинів проти людства. Метафора глухого кута утілює безвихідне становище.

У прикладах (36), (37) і (38) вислови циклічні спади й бюрократичні перешкоди, вкорінена бюрократія державних установ і бездіяльність, загальний хаос — це

36

Acta Linguistica Lithuanica LXX

TS-LKD partijos 2008 metų rinkimų kampanijos į Seimą kognityvinė analizė: konceptualioji kelionės metafora

перешкоди або виклики розвитку держави, які також осмислюються як перешкоди, що трапляються в подорожі. З огляду на дієслова, що позначають рух, і пов’язані з подорожжю іменники призвели до, сприяти переходу до, потрібен чіткий шлях, як подолати, можна стверджувати, що ці перешкоди пов’язані з викликами розвитку держави.

(36) Більшість людей розчаровані діями уряду Ґ. Кіркіласа, які призвели Литву до загального хаосу практично в усіх сферах державного управління.

(37) Іноземна конкуренція в будівельній галузі, циклічні спади та бюрократичні перешкоди, а також політичні помилки можуть сприяти переходу частини будівельних підприємців до інших галузей бізнесу, де оборот капіталу швидший.

(38) Литві потрібен чіткий шлях у майбутнє, вагомі пріоритети — їх визначено в програмі TS-LKD. Потрібні зміни й відвага, щоб їх домагатися, воля подолати вкорінену бюрократію та бездіяльність державних установ.

4.5. Спосіб руху — стратегія управління країною

У політичному дискурсі консерваторів спосіб руху концептуально відповідає способу управління державою, тобто обирається спосіб, у який слід управляти державою: чи рухатися шляхом розвитку держави повільно або стрімко, змагатися чи йти послідовно, сміливо крокувати шляхом змін або робити перші несміливі кроки тощо. У політичному дискурсі консерваторів виявлено різні способи руху як управління державою, які можна поділити на чотири групи за інтенсивністю руху:

Рух, який є найслабшим за шкалою інтенсивності, пов’язується з економікою Литви, наукою, бізнесом, інноваційною політикою та креативними індустріями:

(39) Рішення щодо конкретних дій у найближчі роки покаже, у якому напрямку рухається економіка Литви.

(40) [...] немає розуміння, куди має рухатися литовська наука.

(41) Рух креативних індустрій може відіграти особливо важливу роль у розвитку регіонів і зменшенні регіональної відокремленості.

Усі ці економічні, суспільні та політичні явища в державі розгортаються повільно, хаотично, поступово, а цей розвиток держави в політичному дискурсі консерваторів описується дієсловами та їхніми формами зі словом напрямком і прийменником до — у якому напрямку рухається, куди має рухатися; абстрактним іменником — рух.

Крокування є конкретним виявом руху, а сам концепт крокувати означає переставляти ногу вперед під час ходьби і досить часто сполучається зі словом крок — зробити крок. Крокування пов’язується зі змінами, інноваційною політикою та бізнесом, фінансами, системою освіти, культурою, охороною здоров’я, наприклад:

Straipsniai / Articles

37

JURGA CIBULSKIENĖ, ROMA JAGMINAITĖ

(42) [...] У Литві ступити цим шляхом змін. (43) Ми вже почали разом — зробили перший крок до сповнених надії змін. Не зупиняймося на півдорозі. Будучи єдиними й сміливими, ми подолаємо всі труднощі. (44) [...] Запровадження податку на нерухоме майно було б раціональним кроком.

У політичному дискурсі консерваторів досить поширена метафора кроку або кроків, що імплікує початок певної дії чи роботи, ініціативність, рішучість. Поняття кроку або кроків вживаються разом із порядковим числівником перший / найперший / перші та прикметниками термінові, цілеспрямовані, раціональні і позначають позитивний (цілеспрямований, раціональний) поштовх на шляху розвитку держави, а перший крок / перші кроки є особливо поширеним словосполученням як у політичному дискурсі, так і загалом у реальному мововжитку.

Ходьба є одним із найінтенсивніших і найцілеспрямованіших способів пересування, оскільки під час ходьби долається більша відстань і швидше досягається мета подорожі. Ходьба пов’язується з виборами, економічною кризою, реформами, демократією, наприклад:

(45) TS-LKD йде на ці вибори, пропонуючи серйозні й відповідальні рішення. TS-LKD має план, як вийти з нинішньої кризи. (46) У державах із демократичним досвідом пройдено довгий шлях, перш ніж було знайдено ефективні механізми контролю. (47) Ми виступаємо за раціональніший спосіб — іти шляхом розумних реформ.

Ходьба, яку в політичному дискурсі консерваторів позначають дієсловами та їхніми формами іде, іти, вийти, пройдений, є найуживанішим способом пересування, коли йдеться про вибори, на які партія TS-LKD іде інтенсивно, цілеспрямовано й із певною метою. Крім того, консерватори йдуть на вибори з додатковими засобами (планами, програмою, запропонованими рішеннями), які нібито мають забезпечити цілеспрямованіший і більш осмислений спосіб руху як способу державного управління.

Змагання, пов’язане з прагненням здобути перевагу, є найінтенсивнішим і водночас найменш акцентованим способом пересування в політичному дискурсі партії TS-LKD, наприклад:

(48) [...] бажання змагатися в роздаванні обіцянок слід вважати обов’язком партій і політиків. (49) Тоді доведеться змагатися і з третіми країнами.

Концептуальна метафора ПОДОРОЖІ, порівняно з іншими метафорами дискурсу консерваторів, має найбільшу кількість концептуальних відповідників. Це свідчить про те, що партія TS-LKD у своїх промовах спирається на різні аспекти метафори ПОДОРОЖІ, а численне вживання метафоричних висловів, що передбачають метафору ПОДОРОЖІ, показує, що консерватори бачать державу як таку, що рухається шляхом розвитку, спотикається, намагається підвестися й подолати перешкоди, які трапляються на шляху.

38

Acta Linguistica Lithuanica LXX

TS-LKD partijos 2008 metų rinkimų kampanijos į Seimą kognityvinė analizė: konceptualioji kelionės metafora

5. ВИСНОВКИ

Концептуальна метафора ПОДОРОЖІ (РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ — ЦЕ ПОДОРОЖ) у політичному дискурсі TS-LKD під час виборчої кампанії 2008 року виявляється у трьох лінгвістичних і ментальних вимірах — мові, мисленні та риториці, які тісно пов’язані й переплетені між собою. Усі три сегменти допомагають сконструювати переконливий і впливовий політичний дискурс, який на лінгвістичному, перцептивному та риторичному рівнях впливає на почуття й думки адресата, спонукаючи його ухвалювати ті чи інші рішення.

Концептуальна метафора ПОДОРОЖІ допомагає розкрити політичну ідеологію та погляди консерваторів через мову, або лінгвістичний рівень, тобто через метафоричні вислови, які передбачають характерну для виборчого дискурсу TS-LKD 2008 року концептуальну метафору РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ — ЦЕ ПОДОРОЖ і допомагають розкрити політичні погляди та ідеї. Метафоричними висловами, характерними для дискурсу TS-LKD, ступити на шлях змін, іти шляхом розумних реформ наголошується на можливих змінах у державі, а метафоричний образ ШЛЯХУ ніби символізує пошук раціональних рішень і нових можливостей. Концепт хибного шляху (більше не блукати манівцями; манівці порожніх обіцянок і популізму) імплікує серйозність соціальних, економічних і політичних проблем держави та їхні можливі наслідки.

Концептуальна метафора ПОДОРОЖІ допомагає розкрити погляди TS-LKD через мислення, тобто концептуальні відповідності, що охоплюють сфери-джерела й цілі, а метафоричні вислови допомагають осягнути концептуальні метафори на перцептивному рівні. Політики, осмислюючи політику чи державу як подорож, уживають лексику, характерну для семантичного поля подорожі. Консерватори, осмислюючи розвиток держави як подорож, уживають лексику, притаманну концепту подорожі: мета подорожі, що належить до сфери-джерела (ПОДОРОЖ), концептуально відповідає прагненню держави у сфері-цілі (РОЗВИТОК ДЕРЖАВИ); суб’єкт, який перебуває в дорозі, відповідає державі; шлях, яким подорожують, відповідає політиці змін і реформ у державі; дії, що виконуються в дорозі, відповідають розвитку держави; напрямок шляху відповідає тенденції розвитку держави; дорожні знаки відповідають політичним орієнтирам; перешкоди на шляху — економічним і соціальним викликам тощо.

Концептуальна метафора ПОДОРОЖІ допомагає розкрити ідеологію консерваторів через риторику, тобто силу впливу й маніпуляції. Метафоричний вислів Ви висловитеся за динамічну, а не таку, що тупцює на місці, Литву ніби підсумовує риторичну мету — вплинути на думки виборців, маніпулювати їхніми почуттями та емоціями й пробудити їхні особисті амбіції та надії, щоб вони проголосували за партію TS-LKD на виборах до Сейму.

Straipsniai / Articles

39

JURGA CIBULSKIENĖ, ROMA JAGMINAITĖ

LITERATŪRA

B o u n e g r u L i l i a n a, F o r c e v i l l e C h a r l e s 2011: Metaphors in editorial cartoons presenting the global economic crisis. – Visual Communication, 209–229.

C a m e r o n L y n n e 2003: Metaphor in Educational Discourse. London: Continuum.

C i b u l s k i e n ė J u r g a 2012: The development of the JOURNEY metaphor in political discourse. Time-specific changes. – Metaphor and the Social World 2(2), 131–153.

C i e n k i A l a n 2008: Why study metaphor and gesture? – Metaphor and Gesture, ed. by Alan Cienki and Cornelia Müller. Amsterdam: John Benjamins, 5–25.

C h a r t e r i s-B l a c k J o n a t h a n 2005: Politicians and Rhetoric. The Persuasive Power of Metaphor. Basingstoke & New York: Palgrave Macmillan.

C h a r t e r i s-B l a c k J o n a t h a n, E n n i s T i m o t h y 2001: A comparative study of metaphor in Spanish and English financial reporting. – English for Specific Purposes 20, 249–266.

C h a r t e r i s-B l a c k J o n a t h a n, M u s o l f f A n d r e a s 2003: ‘Battered hero’ or ‘innocent victim’? A comparative study of metaphors for euro trading in British and German financial reporting. – English for Specific Purposes 23, 153–176.

C h i l t o n P a u l 2004: Analysing Political Discourse: Theory and Practice. London: Routledge.

D o r s t A l e t t a 2011: Metaphor in Fiction: Language, Thought and Communication. Oisterwijk: Uitgeverij BOXPress.

E g g e r t s s o n G u n n a r T h e o d ó r, F o r c e v i l l e C h a r l e s 2009: Multimodal expression of the HUMAN VICTIM IS ANIMAL metaphor in horror films. – Multimodal Metaphor, ed. by Charles Forceville and Eduardo Urios-Aparisi. Berlin: Mouton de Gruyter, 429–449.

F o r c e v i l l e C h a r l e s 2007: Multimodal metaphor in ten Dutch TV commercials. – The Public Journal of Semiotics 1, 19–51. Prieiga internete: http://semioticsonline.org

G i b b s R a y m o n d W. 1999: Taking metaphor out of our heads and putting it in the cultural world. – Metaphor in Cognitive Linguistics, ed. by Raymond W. Gibbs and Gerard J. Steen. Amsterdam: John Benjamins, 145–165.

J ä k e l O l a f 2002: Hypotheses revisited: the cognitive theory of metaphor applied to religious texts”. – metaphorik.de 2, 20–42.

J o h n s o n M a r k 1987: The Body in the Mind: The Bodily Basis of Meaning, Imagination, and Reason. Chicago: University of Chicago Press.

L a k o f f G e o r g e 1993: The contemporary theory of metaphor. – Metaphor and Thought, ed. by Andrew Ortony. Cambridge: CUP, 202–251.

L a k o f f G e o r g e, J o h n s o n M a r k 1980: Metaphors We Live By. Chicago: University of Chicago Press.

40

Acta Linguistica Lithuanica LXX

TS-LKD partijos 2008 metų rinkimų kampanijos į Seimą kognityvinė analizė: konceptualioji kelionės metafora

Lakoff George, Johnson Mark 1999: Philosophy in the Flesh: The Embodied Mind and its Challenge to Western Thought. New York: Basic Books.

Lassan 1995 – Лассан Элеонора 1995: Дискурс власти и инакомыслия в СССР: когнитивно-риторический анализ. Vilnius: Vilniaus universitetas.

Lassan 2011 – Лассан Элеонора 2011: Лингвистика ставит диагноз.... Vilnius: Vilniaus universitetas.

Littlemore Jeannette, Low Graham 2006: Figurative Thinking and Foreign Language Learning. Basingstoke: Palgrave Macmillan.

Müller Cornelia 2008: What gestures reveal about the nature of metaphor? – Metaphor and Gesture, ed. by Alan Cienki and Cornelia Müller. Amsterdam: John Benjamins, 219–245.

Musolff Andreas 2004: Metaphor in Political Discourse: Analogical Reasoning in Debates about Europe. Basingstoke: Palgrave Macmillan.

Pragglejaz 2007: A method for identifying metaphorically used words in discourse. Metaphor and Symbol 22(1), 1–39.

Rohdin Mat 2008: Multimodal metaphor in classical film theory from the 1920s to 1950s. – Multimodal Metaphor, ed. by Charles Forceville and Eduardo Urios-Aparisi. Berlin: Mouton de Gruyter, 403–428.

Semino Elena 2008: Metaphor in Discourse. Cambridge: Cambridge University Press.

Semino Elena, Short Mick 2004: Corpus Stylistics: Speech, Writing and Thought Presentation in a Corpus of English Writing. London: Routledge.

Shields David, Bredemeier Brenda 2011: Contest, competition and metaphor. – Journal of the Philosophy of Sport 38, 27–38.

Shokr Mohamed 2006: The metaphorical concept “Life is a Journey” in the Qur’an. – metaphorik.de 10, 94–132.

Simó Judit 2009: Chess metaphors in American English and Hungarian. – Metaphor and Symbol 24, 42–59.

Skorczynska Hanna, Deignan Alice 2006: Readership and purpose in the choice of economics metaphors. – Metaphor and Symbol 2(12), 87–104.

Steen Gerard J., Dorst Aletta G., Herrmann Berenike J., Kaal Anna A., Krennmayr Tina, Pasma Trintje 2010: A Method for Linguistic Metaphor Identification. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins.

Swain Elisabeth 2012: Analysing evaluation in political cartoons. – Discourse, Context and Media 1, 82–94.

Urbonaite Justina, Šeškauskienė Inesa 2007: HEALTH metaphor in political and economic discourse: a cross-linguistic analysis. – Studies about languages 11, 98–74.

Straipsniai / Articles

41

JURGA CIBULSKIENĖ, ROMA JAGMINAITĖ

Z b i k o w s k i M. L a w r e n c e 2009: Music, language, and multimodal metaphor. – Multimodal Metaphor, ed. by Charles Forceville and Eduardo Urios-Aparisi. Berlin: Mouton de Gruyter, 359–381.

Cognitive Analysis of the Campaign of the Homeland Union – Lithuanian Christian Democrats for the Lithuanian Parliamentary Elections of 2008: Conceptual Metaphor of JOURNEY

S U M M A R Y

The paper focuses on the conceptual JOURNEY metaphor of the Lithuanian Conservative Party in the 2008 election campaign. The aim of the study is to analyse how the JOURNEY metaphor reveals political ideology via language (metaphorical expressions), thought (conceptual metaphor) and rhetoric (power of rhetorical impact and manipulation). The research is carried out within the Critical Metaphor Analysis framework, which blends the Conceptual Metaphor Theory and Critical Discourse Analysis, suggested by Charteris-Black (2005). The cognitive analysis showed that Lithuanian Conservative Party tends to conceptualize 2008 General elections as a journey, or to be more exact, the development of the country (its progress or regress) is comprehended through the JOURNEY metaphor. In terms of conceptual correspondences, the path is the most recurrent element which acquires metaphorical importance. Moreover, the PATH image schema which underlies the conceptual metaphor of JOURNEY implies the direction and movement forward as conceptually corresponding the ways to achieve particular political goals. The findings indicated that the JOURNEY metaphor is one of the most elaborate metaphors in terms of scenario development in the Conservative discourse and this metaphor allows us to decode political ideas that politicians try to highlight or hide. Moreover, it has to be admitted that metaphorical expressions of the JOURNEY metaphor have a rhetorical function to persuade the electorate to vote for them.

Įteikta 2014 m. kovo 19 d.

JURGA CIBULSKIENĖ

Lietuvos edukologijos universitetas

Studentų g. 39, LT-08106 Vilnius, Lietuva

[email protected]

ROMA JAGMINAITĖ

Gamtos tyrimų centras

Akademijos g. 2, LT-08412 Vilnius, Lietuva

[email protected]

42

Acta Linguistica Lithuanica LXX