Термінологія та соціально-економічна глобалізація

ÁGOTA FÓRIS

Berzsenyi Dániel College, TermIK

Мета цього дослідження — продемонструвати вплив економічної та соціальної глобалізації на мовну глобалізацію, а також типи проблем і завдань, що постають перед термінологією. Світові та малочисельні мови істотно різняться причинами, з яких універсальні й специфічні чинники зумовлюють появу термінологічних труднощів, пов’язаних із мовами та новими сферами. У своєму дослідженні я розглядаю ці впливи та ілюструю це явище прикладами.

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ

Процес глобалізації завжди був частиною процесу розвитку, тому сама глобалізація не є новим явищем (див. Kozma 2002, Kozma–Fóris 2002a); останнім часом зросли лише масштаби та швидкість змін. Фактично, через прискорення темпів науково-технічного розвитку, наслідки глобалізації нині також виявляються швидко й у великій кількості. До них належать: величезне зростання продуктивності, зосередження світового виробництва в руках кількох транснаціональних компаній, виснаження глобальних енергетичних ресурсів, вибухове зростання населення планети, масштабне забруднення довкілля, стрімкий рух великих обсягів готової продукції, колосальне збільшення обсягу інформації та швидкості її передавання, формування нових типів мереж союзників тощо. На цьому новому етапі розвитку світові інформаційні та телематичні мережі відкривають величезні можливості для всіх галузей науки, промисловості, економіки та суспільної діяльності. Великі глобалізовані мережі, що контролюють світову економіку, соціальні мережі, біологічні мережі та інформаційні мережі, підпорядковуються подібним законам (Barabási 2002, Csermely 2005).

У міру прискорення темпів розвитку з’являється велика кількість продуктів і методів, що поліпшують або істотно змінюють якість нашого

Terminologija | 2007 | 14

49

життя. Поява телекомунікаційних і телематичних мереж, а також передавання, зберігання й доступність інформації майже необмеженої швидкості та в майже необмеженій кількості забезпечують, серед іншого, можливість навчатися впродовж усього життя. На жаль, суб’єктивні умови для реального використання таких можливостей відсутні. Заклади й фахівці у сферах освіти, розвитку та підготовки кадрів неохоче сприймають нові можливості. Масове виробництво матеріалів, розроблених із цією метою, а також упровадження сучасних методів і засобів для полегшення їх опрацювання відстають. Попри це, можна спостерігати деякі позитивні тенденції. Дистанційне навчання та віртуальні університети, можливості яких уже доступні й використовуються в Інтернеті, свідчать про те, що новий спосіб навчання незалежно від часу й місця вже започатковано (Kozma–Fóris 2002b).

До останньої третини XX^th століття економічний тиск чітко показав, що виробництво, обмежене кордонами й позбавлене природних зв’язків, не є конкурентоспроможним. Було очевидно, що лише завдяки співпраці між країнами європейська економіка й культура могли конкурувати з Північною Америкою, інтегрованою в цілісну політичну та економічну систему, і з Далеким Сходом, інтегрованим завдяки капіталу. Поряд із науковою та технічною глобалізацією через кордони виникали регіональні зв’язки. Спочатку поступово формувалися двосторонні відносини, які згодом переросли в багатостороннє регіональне співробітництво (наприклад, Робоча спільнота «Альпи — Адріатика», див. Horváth 1998, Földes–Inotai 2001, Fóris 2002). Така структура знову сприяє мисленню в категоріях багатонаціональних регіонів. Регіоналізм, який наголошує на рівності учасників у всіх питаннях і взаємовигідній співпраці, є одним зі стовпів економічної та культурної політики Європейського Союзу.

Мова, окрім своєї ролі в мисленні та передаванні інформації, завжди була важливим носієм національної ідентичності в європейських культурах. Від доби Просвітництва, з огляду на життєво важливу роль мови, право користуватися рідною мовою стало однією з головних цілей рухів, що боролися за національну незалежність; і навпаки: заперечення такого права було засобом асиміляції меншин.

Багато хто вважає мовний імперіалізм англійської мови природним або навіть неминучим наслідком глобалізації (Phillipson 1992). Найновіші результати розвитку зазвичай спершу з’являються в економічно розвиненіших країнах, а звідти поширюються. Нові об’єкти й процеси

50 Ágota Fóris | Terminology and social-economic globalization

спочатку називають мовою винахідника. У більшості випадків навіть винахідникам важко запроваджувати нові терміни. Наприклад, фізики постійно відкривають нові елементарні частинки й вичерпують можливості розрізняти їх за допомогою нових назв, тому змушені використовувати назви кольорів для позначення додаткових частинок (зелена, жовта, червона). Зв’язок між поняттями та мовними знаками уточнюється за допомогою лексиконів і словників.

Мовний аспект запозичень однією мовною спільнотою з іншої може виявлятися в різний спосіб. Один із можливих варіантів — засвоєння мовного знака разом із поняттям: наприклад, запозичення іншомовних слів і виразів без істотних змін, запозичених слів, кальок, інших словотвірних утворень або створення нових слів.

Сучасна європейська культура розвинулася завдяки здобуткам попередніх цивілізацій і використовує багато їхніх надбань. Така інтеграція відбувалася також на рівні мов. Слова з попередніх цивілізацій (грецької, латинської) можна знайти в кожній європейській мові. Очевидно, це стосується також світових мов, таких як англійська, іспанська чи німецька. Запозичення іншомовних слів є природною складовою культурно-економічних відносин і культурної спадщини. Наприклад, завдяки промисловому розвитку до угорської мови увійшла велика кількість німецьких запозичень, а поширення спорту спричинило подібний мовний вплив.

Через науково-технічний бум нові розробки з’являються в надто великій кількості й різноманітності, щоб природно ввійти в мову, тому стала необхідною національна гармонізація.

Очевидно, що замість ігнорування цього розвитку ми маємо активно долучитися до процесу. Це означає прийняття як позитивних, так і негативних наслідків глобалізації.

З огляду на здобутки початку 21^st століття, можна сказати, що для збереження світових культур і мов сучасні технології, різноманіття доступних засобів, особиста мобільність і успіх створюють цілком нові можливості для навчання й освіти. У процесі такого розвитку ми маємо всі можливості зберігати культурне та мовне розмаїття, що формувалося тисячоліттями. Тенденція до уніфікації також є частиною технічного розвитку, і дуже часто вона видається легшим шляхом у формуванні нашого майбутнього, особливо з економічних міркувань.

Terminologija | 2007 | 14

51

ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ

Глобалізація стає дедалі виразнішою, а деякі процеси, вплив яких раніше був непомітним, здаються новими явищами лише тому, що тепер вони виявляються в більш інтенсивній формі.

Унаслідок глобалізації масово й швидкими темпами виникають нові поняття, а відтак і нові терміни. Поняття нових інструментів, процесів, взаємин тощо, а також терміни, що їх позначають, дуже швидко поширюються між мовами. Тому ми маємо лише короткий проміжок часу, щоб співвіднести термін із поняттям і вписати новий термін у наявну термінологічну систему. Малі мови мають два варіанти: або запозичити міжнародне слово разом із поняттям, або створити нове слово. Виникають нові професії, ремесла й дисципліни, і з’являється чимало термінологічних проблем, які потрібно розв’язати за короткий час. Поняття, що створюються нині, настільки складні й насичені науково-професійним змістом, що для їх адаптації до термінологічної системи потрібні ґрунтовні наукові знання. Крім того, термінологічна робота потребує організованого контролю й підтримки.

Швидкі й масштабні зміни, що відбуваються сьогодні, змінюють також якість явищ, об’єктів і понять. Якщо розглянути період у 150–200 років, то побачимо, що вивіску над входом до майстерні замінили мультимедійні рекламні технології, а кінні екіпажі — сучасні транспортні мережі. Порівняно зі своїми попередниками, обидва вдосконалення забезпечують цілком інші якісні характеристики часу, простору, масштабу й ефективності. Так само мовні явища набувають нових форм і різновидів.

Завдяки вдосконаленню й поширенню комунікаційних систем ізоляція мов спеціального призначення значно зменшилася, а технічні поняттєві системи більше не обмежуються однією професією, а відомі також фахівцям інших галузей. Поняттєві та термінологічні системи різних професій дедалі тісніше пов’язуються між собою і взаємно впливають одна на одну.

У своєму дослідженні я спочатку прагнув показати нові особливості змін в угорській термінології, але згодом зрозумів, що значна частина цих змін має універсальний характер. До таких змін у термінології належать (докладніше див. Fóris 2005):

(1) Зміна парадигми, спричинена розвитком. Упродовж зміни парадигми

52

Ágota Fóris | Terminology and social-economic globalization

зміни, багато проблем спричинено тим, що стара й нова парадигми існують одночасно.

(2) Нові поняття й терміни, що стосуються цих парадигм, виникають у непередбачуваній кількості та з більшою швидкістю, ніж будь-коли раніше. Ці терміни за дуже короткий час входять до фахових мов (процес, який раніше тривав десятиліттями, скоротився до кількох місяців або навіть тижнів), а також надзвичайно швидко впроваджуються в загальну мову.

(3) Через високу швидкість поширення й упровадження дуже важко виправити неправильні терміни після їх створення (як у фахових, так і в загальній мові).

(4) Сьогодні наукове дослідження відіграє важливу роль, тому застосування наукових методів і академічних стандартів має ключове значення для розвитку термінології.

(5) У термінологічній роботі потреба в міждисциплінарній співпраці відповідно до академічних стандартів є очевиднішою, ніж будь-коли. Формування поняттєвих і термінологічних систем можливе лише за одночасного застосування ґрунтовних технічних і лінгвістичних знань.

(6) Завдяки глобалізації контакти між різними мовами надзвичайно посилилися, особливо внаслідок розвитку комунікаційних систем і подальшої інтенсифікації взаємодії між мовами.

(7) Однозначне використання термінології мови можливе лише за умови точного визначення поняття, якого стосується термін; таке визначення має відповідати сучасному рівню наукових знань. Це забезпечить послідовне використання термінології на різних мовних рівнях.

(8) Оновлення термінології має здійснюватися за участю всіх залучених галузей знань і на наукових засадах.

(9) Так звані довідкові праці (різні типи словників, баз даних, корпуси), укладені за допомогою сучасних технологій, відіграють важливу роль у лінгвістичних дослідженнях, а також у застосуванні їхніх результатів (див. Hartmann 2001). Створення таких праць потребує значних інтелектуальних і фінансових вкладень. Сучасні технології (комп’ютер, інтернет, мультимедіа) не лише полегшують і пришвидшують цю роботу, а й відкривають можливості для вироблення нових принципів і методів роботи.

Terminologija | 2007 | 14 5 3

Ці складники становлять сутність зміни парадигми та є головними причинами зміни підходу.

Хоча перелічені вище характеристики термінологічних процесів проявилися в мовах, якими послуговуються в економічно розвинених регіонах, їхні наслідки багато в чому відрізняються у випадку малих мов і світових мов. Далі я висвітлю пов’язані з цим проблеми й покажу, як такі зміни впливають на розвиток термінології.

Як ми бачили, зміни, що відбулися в процесах, пов’язаних із термінологією, є наслідком розвитку. Глобалізація — одна з ключових характеристик сучасних мереж взаємин, і вона присутня в мовних процесах, як і в будь-якому іншому сегменті суспільного життя.

Під мовною глобалізацією ми розуміємо процес, унаслідок якого дедалі більше спільних мовних елементів проникає до різних мов через дедалі частіші випадки мовної інтерференції, що супроводжує розвиток. Сучасний високий рівень технологічного розвитку сприяє формуванню взаємин у кожній галузі між носіями різних мов. Цей постійний контакт поширює явище мовної інтерференції на весь розвинений світ і забезпечує його тривалість. Найвідчутніше мовна глобалізація проявляється в процесі уніфікації природних терміносистем мов, але вона присутня й в інших сферах використання мови. (Згадайте дедалі уніфікованішу структуру резюме та конкурсів.)

Щоб ефективно й однозначно користуватися мовами, ми маємо подбати про те, щоб термінологія, яка стрімко зростає і є характерною для глобалізованих суспільств, досягла такого стану, який дає змогу членам мовної спільноти спілкуватися між собою рідною мовою. Мета термінологічної/поняттєвої системи — забезпечити однозначний обмін інформацією як між носіями однієї мови, так і між носіями різних мов. За згаданих вище обставин довідкові видання, як-от одномовні й багатомовні корпуси фахових текстів, термінологічні бази даних і термінологічні словники, необхідні для повсякденного використання, дослідження та розвитку термінології. Лише коли вони будуть у нашому розпорядженні, можна буде використовувати інформатику, телематику й мультимедійні системи для розвитку національних мов.

У випадку світових мов укладання таких довідкових видань є прибутковою справою, адже ними користуються на великій території. Наприклад, ринок довідкових видань англійською мовою

54

Ágota Fóris | Terminology and social-economic globalization

охоплює весь світ. Завдяки величезній кількості користувачів витрати на виробництво відшкодовуються переважно прямим продажем, а частково — опосередкованим результатом використання. У галузях, де інвестування у виробництво таких довідкових видань поки що не є рентабельним, наприклад у випадку нових галузей знань, укладачі фінансують свою роботу з прибутку від інших видань або за рахунок державного фінансування. Економічно розвинені спільноти, що послуговуються світовими мовами, спроможні здійснювати такі інвестиції в інфраструктуру.

However, small languages (Pusztay 2006) are spoken by small communities, and this results in many hindrances as regards the compilation of reference works. Because the population is small in numbers, it is impossible for the people to work in every area of science, industry, commerce etc. at equally high standards and levels of specialization, therefore the reference works of certain areas are not in demand. As the size of the studied domains is rather small, the demand for using terminology reference works is also low, and consequently financing the compilation of such reference works cannot be expected to be a profitable business investment. For that reason, funding for the compilation of terminology reference works is generally obtained from government sources, which offer restricted possibilities. Under these circumstances, the infrastructural conditions that would serve the development of small languages takes a lot more time to evolve. As a positive example, let me mention the cooperation of Belgium and the Netherlands for the benefit of Dutch terminology: the two countries have been funding the creation of free and openly accessible terminology databases (but they do not give financial support to the commercially motivated publishing of dictionaries) (Steurs 2005).

З огляду на наведені вище причини Угорщина відстає у створенні синхронних термінологічних довідкових видань. Угорський національний корпус є загальнодоступним корпусом сучасної угорської мови, але не містить текстів фахових мов. Інші корпуси, термінологічні бази даних і довідкові лексикони не є загальнодоступними. Кілька спеціалізованих словників укладено з комерційною метою, а низка угорських установ має бази даних для термінологічних потреб і внутрішнього користування, проте жодна з них не доступна вільно й відкрито.

Terminological harmonization (see Cabré 1996) has not yet taken place within the Hungarian language area. A further difficulty is caused by the fact that the majority of new EU standards (more than 70% of them) are not available in Hungarian, only in English, and the terminology section

Terminologija | 2007 | 14

5 5

стандартів також доступна лише англійською мовою і за високою ціною. Через це дослідження, переклад, усний переклад, освіта тощо стикаються із серйозними труднощами. Економічний, науковий, культурний та інший розвиток неможливий без належного використання мови, що відповідає вимогам сучасності, і термінологія є його фундаментальною складовою. Термінологія відіграє ключову роль у вітчизняній економіці та мережі наших міжнародних зв’язків. Наприклад, однією з основних проблем колишніх соціалістичних країн є несумісність їхньої економічної термінології з діловою та фінансовою термінологією ринково орієнтованого західного світу. Усю поняттєву систему було запозичено із Заходу, і внаслідок цього в мовах, що її приймали, довелося створити нову систему термінології. Подібно до зміни політичної системи, зміна економічної системи змусила фахівців казати: «у нас немає для цього слова», коли вони стикалися з термінологічними проблемами.

Порівняно зі світовими мовами, малі мови зазнають сильнішого впливу іноземних мов. Провідні фахівці науки, банківської справи, фінансів, управління тощо фактично є двомовними (англійська та рідна мова) у професійному спілкуванні. З іншого боку, більшість людей, які користуються відповідними послугами, є одномовними. Науковці та керівники економічного й суспільного життя зацікавлені в тому, щоб їхнє оточення розуміло їхні здобутки й цілі та щоб громадськість могла ними користуватися. Проблеми спілкування в суспільстві можуть спричинити напруженість, як-от у випадку суперечливого ставлення до досягнень біотехнології чи поширення альтернативних джерел енергії. Розвиток національної системи термінології, актуалізованої шляхом міжнародної гармонізації, міг би допомогти зменшити цю напруженість.

В академічній і професійній співпраці одночасно розвиваються дві тенденції: перша — професійна диференціація, зосереджена на вузькій галузі; друга — інтеграція дуже різних академічних і професійних прошарків. Перевага мережі зв’язків, що формується у 21^st столітті, полягає в тому, що учасники співпраці можуть без зволікань і в готовому до використання вигляді долучати свої знання до мережі проблем, які потрібно розв’язати. Але перевагами інтеграції знань із різних професійних галузей можна скористатися лише за умови, що між залученими галузями відбувається професійне спілкування на різних рівнях глибини. Створення-

56 Ágota Fóris | Terminology and social-economic globalization

системи термінології, структурованої відповідно до потреб користувачів, є необхідною умовою для цього. Передусім це означає визначення термінів на різних рівнях.

Задовольнити постійно зростаючий попит на термінологічні бази даних, що відповідають цілям малих націй, можна було б шляхом створення національних баз даних, призначених для конкретних потреб, очевидних із практичного використання (тобто належного обсягу, відповідного академічного рівня та змісту).

Малі нації не залучені до кожної галузі торгівлі (наприклад, країни Балтії не виробляють виноград і вино, тоді як країни, що не мають виходу до моря, не знайомі з морським рибальством) або можуть бути залучені лише до підгалузей певних сфер (наприклад, лише до продажу й експлуатації телекомунікаційних пристроїв, але не до їх розробки та виробництва); водночас вони мають значний інтерес до інших сфер (як-от управління в Європейському Союзі чи туризму).

Зміст, обсяг і академічний рівень термінологічних довідкових видань слід узгоджувати з потребами національного використання. Спільний набір взаємних національних інтересів слід визначати різними мовами. Завдяки практичному відбору фінансові та інтелектуальні витрати можна було б істотно скоротити. Однак визначення термінів, що позначають базові поняття, а також понять, які становлять суспільний інтерес і є загальновживаними, а отже, мають бути відібрані з термінологічного фонду галузей, — це масштабне завдання.

Бази даних, що вже існують у світових мовах, можуть слугувати моделями для розроблення баз даних менших мов. Інші наявні національні (не публічні, не загальномовні тощо) бази даних можуть стати відправною точкою для розроблення національної термінології, оскільки термін, уже співвіднесений із поняттям і визначений відповідно до нього, можна одразу використовувати. Завдання розроблення національної термінології охоплюють: добір необхідних термінів, гармонізацію поняттєвих і термінологічних систем вихідної та цільових мов, пошук відповідного терміна (позначення поняття), розроблення термінології та забезпечення вільного й загальнодоступного доступу до здобутків. Це забезпечило б не лише запровадження нових термінів, а й гармонізацію термінів.

Terminologija | 2007 | 14

5 7

ВИСНОВКИ

З огляду на географічні, економічні та наукові особливості малих націй, сукупність термінів, що постійно вживаються в менших за чисельністю мовах, не охоплює всього термінологічного фонду; деякі галузі взагалі не представлені в національній термінології, інші — лише частково.

Отже, національні термінологічні бази даних і термінологічні словники потрібно доповнювати лише термінами, які фактично вживаються. У процесі мінімізації необхідно розв’язати два завдання, що потребують міждисциплінарної співпраці: а) відібрати терміни, уживані у відповідних галузях і в загальній мові; б) опрацювати відібрані терміни (вписати їх у поняттєву систему, знайти відповідні позначення, надати багаторівневі визначення, зберегти дані та забезпечити доступ до них тощо). У виконанні цих завдань можуть допомогти наявні довідкові видання світових мов. Переклад, адаптація до національної системи та заповнення прогалин, пов’язаних із відсутніми термінами, становлять основну частину класифікації термінології (Cabré 1998). Надання багаторівневих визначень термінам певних галузей було б корисним, оскільки в деяких галузях потреби користувачів, дистриб’юторів, виробників, дослідників і розробників в інформації про певне поняття дуже різняться.

Схоже, що спілкування малою мовою може охоплювати частину міжнародної сукупності термінів, а отже, необхідна національна сукупність термінів може бути частиною міжнародної.

Було б надзвичайно корисно створити мінімізовану термінологічну базу даних малих мов Європейського Союзу (або певної частини ЄС).

Скоординований розвиток термінології малих мов міг би стати ефективним способом збереження багатомовності Європейського Союзу. Це сприяло б збереженню національних мов і національних культур в умовах глобалізації.

Щоб реалізувати цей план, учасники спільної роботи над розвитком термінології мають узгодити спільні принципи дослідження, розроблення та застосування термінології, а також методи, розподіл завдань, операційні й фінансові умови. Щодо останнього пункту списку, безперечно, фінансування можна було б отримати з фондів Європейського Союзу, призначених для вивчення мов.

58 Ágota Fóris | Terminology and social-economic globalization

REFERENCES

Barabási A–L. 2002: The New Science of Networks. Cambridge, MA: Perseus.

Cabré M. T. 1996: L’attività terminologica: armonizzazione e prospettive di interscambio. – La terminologia tecnica e scientifica. Attualità e prospettive. Ministero dell’Università e della Ricerca Scientifica e Tecnologica, Roma. pp. 35–44.

Cabré M. T. 1998: Terminology. Theory, Methods and Applications. Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins.

Csermely P. 2005: A rejtett hálózatok ereje. Budapest: Vince Kiadó.

Földes Gy., Inotai A. (eds.) 2001: A globalizáció kihívásai és Magyarország [Hungary and the Challenges of Globalization]. Budapest, Napvilág Kiadó.

Fóris Á. 2002: Szótár és oktatás. [Dictionary and Education]. Pécs: Iskolakultúra.

Fóris Á. 2005: Hat terminológia lecke. [Six Lectures on Terminology]. Pécs: Lexikográfia Kiadó.

Hartmann R. R. K. 2001: Teaching and Researching Lexicography. (Applied Linguistics in Action 2). Exeter: Pearson Education.

Horváth Gy. 1998: Európai regionális politika. [Regional Policy of Europe]. Budapest–Pécs: Dialóg Campus Kiadó.

Kozma L. 2002: Tudomány – technika – társadalom. Az ezredforduló kihívásai. [Science –Technology – Society. The Challenges of the Millennium]. Pécs: pte feefi.

Kozma L., Fóris Á. 2002a: Adalékok a globalizáció megítéléséhez. [Some questions of globalization] – Tudásmenedzsment 1, pp. 42–48. http://www.feek.pte.hu/tudasmenedzsment/index.php?ulink=622

Kozma L., Fóris Á. 2002b: Kultúra és nyelv a globalizációs folyamatban. [Language and Culture in the Process of Globalization] – Tudásmenedzsment 2, pp. 3–14. http://www.feek.pte.hu/tudasmenedzsment/index.php?ulink=631

Phillipson R. 1992: Linguistic Imperialism. Oxford: Oxford University Press.

Pusztay J. 2006: Терминология – гарант сохранения языка. Terminologija – kalbos išlikimo garantas. Talk et the Conference “Terminology of National Languages and Globalization”. Lietuvių kalbos institutas, Terminologijos centras, Vilnius, 11–13 October 2006.

Steurs F. 2005: Terminology Infrastructure in Europe: an asset to multilingual knowledge management. Talk et the Conference “The Interdisciplinary Aspect of Translation and Interpreting”. 23–25. June 2005. PTE KTK, Pécs.

TERMINOLOGIJA IR SOCIALINĖ BEI EKONOMINĖ GLOBALIZACIJA

Dėl mažų tautų geografijos, ekonomikos ir mokslo ypatumų jų kalbų terminija neaprėpia viso pasaulio terminijos; be to, kai kurių sričių tautinės terminijos dar nėra, kitų sričių terminija sukurta tik iš dalies.

Nacionalinės terminų duomenų bazės ir terminų žodynai turėtų ribotis tik iš tikrųjų vartojamais terminais. Minimizavimo proceso metu reikėtų išspręsti du tarpdalykinio bendradarbiavimo uždavinius: a) atrinkti terminus, vartojamus tam tikrose srityse ir bendrinėje kalboje; b) atrinktus terminus apdoroti (nustatyti jų vietą sąvokų sistemoje, rasti tinkamus žymenis, parengti keleteto lygmenų apibrėžtis, užtikrinti duomenų laikymą ir prieigą prie jų ir kt.). Juos gali padėti išspręsti didžiųjų pasaulio kalbų informaciniai terminijos ištekliai. Vertimas, pritaikymas prie tautinės sistemos ir terminijos spragų užpildymas užima didžiąją terminijos klasifikacijos dalį (Cabré 1998). Tam tikrų sričių terminų keleto lygmenų apibrėžtis tikslinga parengti dėl to, kad gali labai skirtis informacijos apie tam tikrą sąvoką kai kuriose srityse poreikis, kylantis vartotojui, prekiautojui, gamintojui, tyrėjui, tobulintojui ir kūrėjui.

Mažųjų tautų kalbos gali vartoti tik dalį pasaulio terminų, o tam tikra speciali tautinė terminija, kaip šaltinis, gali sudaryti visos tarptautinės terminijos dalį.

Terminologija | 2007 | 14

5 9

Būtų labai naudinga sukurti mažųjų Europos Sąjungos (ar jos tautų dalies) kalbų minimizuotą terminologijos duomenų bazę.

Koordinuota tokių kalbų terminijos plėtra gali būti veiksmingas įvairiakalbiškumo išlaikymo Europos Sąjungoje būdas. Tai padėtų išsaugoti tautines kalbas ir tautines kultūras globalizacijos sąlygomis.

Kad būtų galima įgyvendinti tokį planą, terminijos kūrėjai ir tobulintojai turėtų susitarti dėl bendrų terminijos tyrimo, tobulinimo ir vartojimo principų, taip pat ir dėl užduočių pasiskirstymo, darbo ir finansavimo sąlygų. Finansavimą būtų galima gauti iš Europos Sąjungos kalbų mokymo fondų.

Gauta 2007-02-13

Ágota Fóris

Berzsenyi Dániel College

Berzsenyi tér 2, 9700 Szombathely, Hungary

E-mail: [email protected], [email protected]

60 Ágota Fóris | Terminology and social-economic globalization