Терміни підручника з арифметики Петра Вілейшиса Keturi svarbiausieji veikalai aritmetikos

DIANA ŠILOBRITAITĖ

Інститут литовської мови

КЛЮЧОВІ СЛОВА: математичні терміни, походження математичних термінів, творення математичних термінів

До 160-річчя від дня народження Петра Вілейшиса

Petras Vileišis (1851–1926) – lietuvių visuomenės veikėjas, prisidėjęs prie draudžiamosios lietuviškos spaudos leidimo ir platinimo. Jis parašė ar išvertė nemažai mokslo populiarinimo knygelių (apie 100) ir aritmetikos, fizikos, geometrijos, istorijos vadovėlių. P. Vileišis buvo atkaklus kovotojas už lietuviškos spaudos laisvę ir prisidėjo prie įvairių sričių, tarp jų ir matematikos, terminijos kūrimo. Jo Rinktinių raštų pratarmėje rašoma, kad „Jis dirbo didžiulį šviečiamąjį darbą – savo triūsu ir

154 D. Šilobritaitė | Petro Vileišio aritmetikos vadovėlio Keturi svarbiausieji veikalai aritmetikos terminai

своїм коштом забезпечував співвітчизників універсальною народною бібліотекою, закладав підвалини національного підприємництва. П. Вілейшис був меценатом литовської культурної діяльності, відродив у Вільнюсі литовську національну ідентичність і перетворив Вільнюс на її центр. Він також був ініціатором, видавцем і редактором першої литовської щоденної газети Vilniaus žinios (Vileišis 2004: 11).

1886 року в Тільзіті вийшов підручник П. Вілейшиса (підписаний псевдонімом Петрас Неріс) Keturi svarbiausieji veikalai aritmetikos — невеликий за обсягом (50 сторінок) підручник з арифметики. За словами математика Пятраса Румшаса, працюючи над цим підручником, П. Вілейшис створив оригінальні й цікаві арифметичні терміни (Rumšas 1978: 58).

Слід зазначити, що це друга друкована литовська праця з арифметики. Перший друкований литовський збірник арифметичних задач Užduotinas, tai ira Rankius užduocziu Aritmetikos arba Rokundos mokslo видано 1885 року в Тільзіті. Це був збірник задач Йонаса Спудуліса (1860–1920), відомого діяча литовського суспільства кінця XIX — початку XX століття, «лікаря, самоучки-мовознавця» (Sabaliauskas 1979: 177). У бібліотеці Академії наук Литви імені Врублевських зберігається копія рукопису цього збірника задач (Aritmetikos uždavinynas iš kurio mokė kunigas Katelė. Gauta pas Paliepio gyventoją Šinkūnienę) (докладніше див. Šilobritaitė 2009: 186–197).

У розглядуваному підручнику П. Вілейшиса наведено не лише задачі, як у збірнику Й. Спудуліса, а й пояснено деякі арифметичні терміни, наприклад: Sumetimu¹ («додавання») називається спосіб, за допомогою якого з кількох чисел одного виду отримують одне число, що називається сумою; воно містить стільки одиниць, скільки їх було в усіх додаваних числах² Vlš 10; Atitraukimas («віднімання») це дія, за допомогою якої, знаючи суму двох чисел одного виду та одне з цих чисел, шукають інше Vlš 16. Важливо зазначити, що в підручнику подано визначення математики та двох її галузей: Математика називається наукою, метою якої є вимірювання та порівняння множин між собою Vlš 3; Арифметика називається наукою про числа Vlš 4; Лічбою називається наука про вимову та запис різних чисел Vlš 4.

Мета цієї статті — дослідити походження, способи й засоби творення, а також синонімічне вираження арифметичних термінів, уживаних у підручнику П. Вілейшиса. Для дослідження зібрано близько 150 термінів.

¹ Значення терміна, подане в лапках, визначила авторка статті.

² Приклади наведено в автентичній формі.

Terminologija | 2011 | 18 155

1. ОДНОСЛІВНІ ТЕРМІНИ

У підручнику П. Вілейшиса виявлено 62 однослівні терміни (42,2% усіх знайдених термінів). За походженням їх поділяють на терміни литовського походження, іншомовного походження та гібридні терміни.

1.1. Походження однослівних термінів

1.1.1. ТЕРМІНИ ЛИТОВСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Більшість (47 термінів, тобто 75,8% однослівних математичних термінів, виявлених у підручнику) мають литовське походження, наприклад: apskriedimas «окреслення» Vlš 10, derėjimas: Tas visas vienok galima parašyti pasigaunant minėtomis rokūtinėmis ir atsimenant ant szių trijų derėjimu Vlš 7, dalis: Aiszku, jog skaitlei sumetami pažymėti, budami ne kuriomis dalimis jieszkomosios sumos, tur būti ir tos paczios veislės, nės dalis visuomet yra tos paczios gymės, kaip ir labas, prie kurio ji prigul Vlš 10, daugumas: Daugumu vadinasi kožnas didumas, galimas būti padalytas į keliatą daliu Vlš 3, didumas: Del nusklempimo didumo nekurio daugumo reikia jį palyginti su kitu tos paczios veislės daugumu, kurio didumas per visus yra nutartas ir kurs vienybe vadinasi Vlš 3, gymė: Skaitlius paeina nū susidėjimo vienybiu, arba ju daliu, ir tai vienos ir paczios gymės Vlš 4, įpatybė: Tas atsitikimas atsiremia ant szių įpatybiu: 1. Liekana pasididina ant nekurio daugumo, padidinant didesnį skaitlių ant to paties daugumo, ir atliekant skaitlių mažesnį be atmainos Vlš 18, lavinimas «вправа» Vlš 10, palyginimas «порівняння» Vlš 3, parodymas: Parodymu vadina išteisinimą nekurios apreiškztos teisybės Vlš 14, pasigavimas: pasigavimas sumetimo; pasigavimas atitraukimo; pasigavimas padauginimo Vlš 46, priegimtis: Kožnoje rokund oje isz pradžios yra žinoma priegimtis jieszkomojo labo, reikia tiktai jo skaitlių atrasti <...> Vlš 4, rėžis: Rėžiu vadiname kožną susidėjimą vienybiu, deszimcziu ir suimtu paskui sekancziu Vlš 7, rodyklė: Yra nutarta rasyti tiktai vieną isz lygiu vaisiaus dirbėju, statant virszumi jo truputį į deszinę pusę smulkią rokūtinę, rodykle vadinamą, kuri rodo skaitlių lygiu dirbėju, arba žingi jieszkomosios galybės Vlš 32, skyrius: Yra du skyrei vienybiu: vienybė veislinė, kaip tai: vienas žmogus, ir vienybė matematikine Vlš 3, svarbumas: Drauge su tūmi kaip kuri norint isz sziu rokūtin iu persikelia per vieną eilę į kairę pusę, ji aptur svarbumą deszimtį kartu didesnį Vlš 7, teisybė: Parodymu vadina išteisinimą nekurios apreiškztos teisybės Vlš 14, veislė: Vienybė tada yra nutartas ir neatsimainąs daugumas pasi-

156

D. Šilobritaitė Petro Vileišio aritmetikos vadovėlio Keturi svarbiausieji veikalai aritmetikos terminai

gaunąs dėl mėravimo daugumu tos pačios veislės Vlš 3, žingis: Iš teisybės, dėl apturėjimo galybės nekurio žingio dúto skaitliaus užtenka szį skaitlių padauginti per jį patį tiek kartu, kiek yra vienybiu be vienos žingyje galybės Vlš 32, žymė «знак» Vlš 11.

Більшість термінів литовського походження з розглядуваного джерела нині в математиці не вживається або має інше значення. Терміном veikalas Vlš 14 П. Вілейшис назвав математичне поняття veiksmas «основна математична операція». Išzteisinimu nekurio veíkalo vadina kitą veikalą, kuriúmi pasigauna dėl atradimo, ar labas dútas per pirmutinį veikalą yra kitoks Vlš 14. До речі, автор першого литовського збірника математичних задач Й. Спудуліс позначив це поняття терміном veikmė.

Слід зазначити, що нині не вживається жодна з назв основних арифметичних дій, наведених у підручнику П. Вілейшиса: sumetimas «додавання» Vlš 4, atitraukimas «віднімання» Vlš 4, padauginimas «множення» Vlš 4, dalijimas «ділення» Vlš 4. У згаданому збірнику задач Й. Спудуліса назви дій позначено відповідно термінами sudėjimas, atėmimas, dauginimas, dalijimas. За словами математика Зігмаса Жемайтіса, «в інших мовах назва самої математичної дії зазвичай не відрізняється від назви процесу її конкретного виконання, тоді як логічно їх слід було б розрізняти. Тому згодом було ухвалено називати дії sudėtis, atimtis, daugyba, dalyba, а терміни dauginimas, dalijimas, що вживалися раніше, залишити для позначення виконання дій (наприклад, trupmeninių skaičių dauginimas)» (Žemaitis 1966: 196).

Варто згадати, що не увійшли до вжитку й литовські терміни на позначення чисел, над якими виконують арифметичні дії: liekana «різниця» Vlš 16, padalys «ділене» Vlš 35, dal ytojas «дільник» Vlš 35, padalė «частка» Vlš 35, padaugintinis «множене» Vlš 22, padaugintojas «множник» Vlš 22, vaisius «добуток» Vlš 22³.

Вартий згадки термін labas Vlš 5, який не прижився у значенні результату арифметичної дії: Labas deszimties deszimcziu tapė pavadintas szimtu Vlš 5. Pagal tą, kas pasakyta, galima sumesti sieksnius su sieksneis, svarus su svarais, etc., norint apturėti labą pažymėtą; bet nėra galima sumesti rublius su úlektėmis, stalus su namais, etc., jeigut mes tiktai neįsieszkosime labo bevardžio Vlš 10–11. У цьому значенні термін labas не зафіксовано ані в LKŽe, ані в сучасних математичних працях.

³ Не збереглися й двослівні терміни didesnis skaitlius «зменшуване» Vlš 16, mažesnis skaitlius «від’ємник» Vlš 16, sumetamas skaitlius «доданок» Vlš 11.

Terminologija | 2011 | 18

157

У математичній термінології не вживається також термін ištaisininimas Vlš 14, який у розглянутому джерелі означає перевірку виконання основних арифметичних дій (додавання, віднімання, множення та ділення).

Серед інших термінів з арифметики, що не збереглися, наприклад: dirbėjas⁴: Skaitlius rakūtiniu vaisiaus dviejų dirbėju yra lygus sumai rokūtiniu tu dirbėju, arba tai sumai be vienos vienybės Vlš 32, galybė «степінь»: Galybė nekurio daugumo vadinasi vaisius keliato dirbėju lygiu tam daugumui Vlš 32, kertūtis «квадрат» (другий степінь числа): Galybė 2. žingio vadinasi kertūcziu <…>. Vlš 32, sanarys «член»: Skaitlius didesnis ir skaitlius mažesnis yra vadinami dviem sanareis liekanos Vlš 16, vienybė «одиниця»: Yra du skyrei vienybiu: vienybė veislinė, kaip tai: vienas žmogus, ir vienybė matematikine, kaip tai vienas sieksnis Vlš 3.

1.1.2. ТЕРМІНИ НЕЛИТОВСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

У підручнику знайдено небагато термінів нелитовського походження (13 термінів, тобто 21% усіх знайдених однослівних термінів). Частина з них нині не вживається в математичній термінології. Це запозичення зі слов’янських мов⁵: ližma «число» Vlš 6, mėris «міра» Vlš 3 та rokunda «обчислення» Vlš 4.

Міжнародні терміни aritmētika Vlš 4, klasa Vlš 6, kubas Vlš 32, lyni-ja Vlš 12, matēmātika Vlš 3, minus Vlš 16, numeracija Vlš 4, plius Vlš 11, suma Vlš 10 та teorēma Vlš 28 і нині залишаються у вжитку (відрізняється лише написання деяких термінів).

1.1.3. ГІБРИДНІ ТЕРМІНИ

У розглянутому джерелі знайдено два гібридні терміни (до іншомовної основи терміна додано литовський суфікс): mėravimas Vlš 3, rokūtinė⁶ Vlš 7. Вони становлять 3,2% усіх знайдених однослівних термінів.

За словами П. Румшаса, термін rokūtinė є найдавнішим терміном на позначення поняття «цифра». Цей термін трапляється в букварі Й. Вейса, у словниках П. Ругіса, К. Мілкуса та Ф. Г. Г. Нессельманна (докладніше див. Rumšas 1978: 54). Лише в підручниках з арифметики, виданих у 1915–1916 роках, трапляється термін skaitmuo, який було визнано кращим за інші для позначення цього поняття (Rumšas 1979: 54).

⁴ Діячами П. Вілейшіс називає множене «добутком», а множник «множником».

⁵ Визначаючи походження термінів, спираємося на LKŽe та словники Е. Френкеля.

⁶ У підручнику вжито також варіант цього терміна rakūtinė Vlš 32.

158

D. Šilobritaitė

Petro Vileišio aritmetikos vadovėlio Keturi svarbiausieji veikalai aritmetikos terminai

1.2. Творення однослівних термінів

Однослівні математичні терміни, уживані в підручнику П. Вілейшиса, поділяються на первинні та вторинні.

1.2.1. ПЕРВИННІ СЛОВА

Знайдено лише два однослівні математичні терміни, утворені первинними словами (вони становлять лише 4,1% знайдених однослівних термінів)⁷: labas Vlš 5 і spūgas Vlš 22. Терміном spūgas П. Вілейшис називав знак множення: Множення двох чисел позначають, записуючи множник праворуч від множеного й розділяючи їх горизонтальним хрестиком (X) або крапкою (.) Vlš 22.

1.2.2. ВТОРИННІ СЛОВА

Більшість знайдених математичних термінів є похідними⁸ (95,9% знайдених однослівних термінів). Вони поділяються на суфіксальні похідні, флексійні похідні та складні слова.

1.2.2.1. Суфіксальні похідні. У підручнику П. Вілейшиса найбільше віддієслівних абстрактних іменників із суфіксами -imas (-ymas): apskréidimas Vlš 10, atitraukimas Vlš 4, dalijimas Vlš 4, derėjimas Vlš 7, išteisininimas Vlš 14, lavinimas Vlš 10, mėravimas Vlš 3, padauginimas Vlš 4, palyginimas Vlš 3, parodymas Vlš 14, pasigavimas Vlš 46, pažymėjimas Vlš 3, skaitliavimas Vlš 4, sudėjimas⁹ Vlš 3, sumetimas Vlš 4.

Дещо меншу кількість суфіксальних похідних становлять терміни, утворені за допомогою інших суфіксів: -umas: daugumas Vlš 3, didumas Vlš 3, ilgumas Vlš 15, svarbumas Vlš 7 (ці терміни утворені від іменних основ і називають властивості); -ybė: galybė Vlš 32, įpatybė Vlš 18, lygybė Vlš 11, teisybė Vlš 14, vienybė Vlš 3; -uotis: kertūtis Vlš 32; -tis: priegtimtis Vlš 4; -tojas: dalytojas Vlš 35, padaugintojas Vlš 22. Слід звернути увагу, що похідні із суфіксом -tojas П. Вілейшис уживає не для позначення осіб, а для називання чисел, над якими виконують математичні дії.

З іншими суфіксами знайдено лише по одному прикладу: -alas: veikalas Vlš 14; -ana: liekana Vlš 16; -ėjas: dirbėjas Vlš 22; -yklė: rodyklė Vlš 32; -lė: veislė Vlš 3; -tinė: rokūtinė Vlš 7; -tinis: padaugintinis Vlš 22.

⁷ До цієї кількості не включено терміни нелитовського походження.

⁸Під час визначення способів і засобів творення термінів спираємося на праці С. Амбразаса (1993; 2000), Ст. Кейніса (1999; 2005), П. Скардіуса (1943) та В. Урбутиса (2009).

⁹ Терміном Sudėjimu П. Вілейшис позначає додавання та множення: для додавання чисел використовують два способи: додавання та множення Vlš 4.

Terminologija | 2011 | 18

159

Окремо варто згадати похідне із суфіксом -lius skaitlius «число» Vlš 3, яке утвердилося приблизно в середині XIX ст., хоча вже трапляється в литовських писемних пам’ятках XVI ст. (у катехизмі Мажвідаса, Вольфенбюттельській постилі, євангеліях Вілента, Біблії та постилі Бреткуна) (Rumšas 1978: 52–54). Важливо зазначити, що в букварях початку XIX ст. трапляється сучасний термін skaičius, проте згодом від нього відмовилися. П. Скарджюс у праці Lietuvių kalbos žodžių daryboje пише, що skaitlius властиве жемайтам і литовцям Східної Пруссії, тоді як аукштайти зазвичай уживали термін skaičius (Skardžius 1943: 170). У підручниках з математики, виданих починаючи з 1906 р., термін skaitlius замінює skaičius, однак у тогочасній періодиці трапляється, хоч і рідко, також термін skaitmuo.

1.2.2.2. Суфіксальні похідні. У підручнику П. Вілейшиса виявлено також похідні із закінченнями: -is (-ys): dalis Vlš 10, padalys Vlš 35, rėžis Vlš 7, sąnarys Vlš 11, žingis Vlš 32; -ė: gymė Vlš 4, padalė Vlš 35, žymė Vlš 11; -(i)us: skyrius Vlš 3, vaisius Vlš 22. Усі ці похідні із закінченнями утворені від дієслів.

1.2.2.3. Складні слова. У підручнику виявлено лише одне складне слово — stalveikslis Vlš 50: Virszumi padėtas stalveikslis užtur savępi vaisius vienos rokūtinės Vlš 50. Цей термін не зафіксований у LKŽe; можна лише припустити, що він міг би означати «таблицю» (пор. stalveikslis padauginimo «таблиця множення» Vlš 50 (див. рисунок)).

Рис. Таблиця множення

160 D. Šilobritaitė │ Petro Vileišio aritmetikos vadovėlio Keturi svarbiausieji veikalai aritmetikos terminai

2. СКЛАДЕНІ ТЕРМІНИ

Складені терміни, виявлені в підручнику П. Вілейшиса, поділяються на двослівні й трислівні. Вони становлять 57,8% усіх знайдених термінів.

2.1. Двослівні терміни

У цій статті двослівні терміни за способом вираження поділяються на словосполучення з узгодженим і неузгодженим означенням. Більшість становлять терміни, обидва компоненти яких мають литовське походження. Знайдено лише кілька двослівних термінів, один із компонентів яких має іншомовне походження: apturėjimas sumos Vlš 11, czelas skaitlius Vlš 11, gulsčias kryžius Vlš 22, rokūtinė svarbi Vlš 7, skaitlius czelas Vlš 5, status kryžius Vlš 11, vardas klasos Vlš, vienybė matematikinė Vlš 3.

У підручнику вживаються два різновиди словосполучень з узгодженим означенням. До однієї групи належать терміни, в яких узгоджене означення стоїть перед головним означуваним компонентом терміна, до іншої — терміни, в яких означення стоїть після означуваного головного компонента терміна.

У підручнику узгоджені означення цих термінів, що стоять перед означуваним словом, виражені прикметниками (bevardė padalė Vlš 36, dalinis padalys Vlš 40, didesnis skaitlius Vlš 16, mažesnis skaitlius Vlš 16, pirmutinis skaitlius Vlš 5, prasta vienybė Vlš 26, visūmetinis svarbumas Vlš 7) та дієприкметниками активного або пасивного стану (apreikšta teisybė Vlš 14, atsakanti rokūtinė Vlš 8, atsimainantis svarbumas Vlš 7, neatsimainantis svarbumas Vlš 7, neatsimainąs daugumas Vlš 3, nutartas daugumas Vlš 3). Варто зазначити, що в підручнику П. Вілейшиса вживаються також означені форми означень (прикметників і дієприкметників): augščiausiasis režis Vlš 8, jieszkomaſis labas Vlš 12, jieszkomaſis skaitlius Vlš 16, jieszkomaſis vaisius Vlš 24, norimasis labas Vlš 4, padūtas skaitlius Vlš 4, sumestieji skaitlei Vlš 20, sumetamasis skaitlius Vlš 11.

Чималу групу становлять двослівні терміни, у яких узгоджене означення стоїть після означуваного компонента. Означення в цих двослівних термінах також виражені прикметниками (dalijimas paprastinis Vlš 41, labas bevardis Vlš 11, padalė teisinga Vlš 41, skaitlius bevardis Vlš 4, skaitlius dalinis Vlš 3, vaisius dalinis Vlš 27, vaisius visūtinas Vlš 27, vienybė veislinė Vlš 3) і дієприкметниками пасивного стану (labas pažymėtas Vlš 10, skaitliavimas kalbėtas Vlš 5, skaitliavimas raszytas Vlš 6, skaitlius maiszytas Vlš 3, skaitlius pažymėtas Vlš 4).

Майже всі неузгоджені означення виражені родовим відмінком однини або множини. Більшість таких термінів уживається нині в незвичному порядку слів: augimas skaitliu Vlš 4, izsguldymas režo Vlš 7, izstarimas

Terminologija | 2011 | 18

161

числа Vlš 9, усічення величини Vlš 3, порівняння множин Vlš 3, прийом віднімання Vlš 46, прийом ділення Vlš 47, прийом множення Vlš 46, прийом додавання Vlš 46, приписування одиниці Vlš 4, член частки Vlš 35, розряд одиниць Vlš 3, табличне множення Vlš 50, додавання одиниць Vlš 4, вид частки Vlš 35, знак віднімання Vlš 16, знак ділення Vlš 35, знак рівності Vlš 11, знак множення Vlš 22, знак додавання Vlš 11, ступінь числа Vlš 32.

Варто згадати двослівний термін із неузгодженим означенням і прийменником be – rokūtinė be svarbumo «нуль» Vlš 7.

У підручнику трапляються й двослівні терміни з неузгодженим означенням у звичній формі, у яких означення стоїть перед означуваним словом: skaitliu izskirimas Vlš 4, skaitliu kilimas Vlš 4, skaitliu sumetimas Vlš 4, skaitliaus skyrei Vlš 3.

2.2. Трислівні терміни

Усі компоненти трислівних арифметичних термінів мають литовське походження, і майже всі вони утворені з терміном vienybė (називають класи одиниць). Головний компонент цих термінів має неузгоджене означення зі своїм узгодженим означенням, які стоять після головного компонента: vienybė antros eilės Vlš 5, vienybė asžuntos eilės Vlš 6, vienybė deszimtos eilės Vlš 6, vienybė devintos eilės Vlš 6, vienybė dvyliktos eilės Vlš 6, vienybė ketvirtos eilės Vlš 6, vienybė penktos eilės Vlš 6, vienybė pirmutinės eilės Vlš 5, vienybė septintos eilės Vlš 6, vienybė szestos eilės Vlš 6, vienybė trecziosios eilės Vlš 5, vienybė vienuoliktos eilės Vlš 6. Інші трислівні терміни згаданої структури: prigimtis jieszkomojo labo Vlš 4, vaisius keliato dirbėjų Vlš 28.

Терміни antras sąnarys lygybės Vlš 11 і pirmutinis sąnarys lygybės Vlš 11 передаються інакше — за допомогою узгодженого й неузгодженого означень. Крім того, слід звернути увагу на незвичний порядок слів у цих двох термінах.

У підручнику знайдено трислівний термін, означуване слово якого має два узгоджені означення: du rūžai lygatstogei Vlš 11.

3. СИНОНІМІЧНЕ ВИРАЖЕННЯ ТЕРМІНІВ

Випадків синонімічного вираження в підручнику П. Вілейшіса небагато. Синоніми записано в дужках, їх поєднано комою або сполучником arba.

Виявлено бінарні синонімічні ряди (мінус (менше) Vlš 16, неизменяемый либо высший разряд Vlš 7, простые единицы или единицы первого порядка Vlš 5, происхождение, или вид Vlš 36, счёт (нумерация) Vlš 4, прямой крест, плюс Vlš 11) і потрійний синонімічний ряд (rokūtinė be svarbumo, arba nulius (zero) Vlš 7).

162

D. Šilobritaitė

Petro Vileišio aritmetikos vadovėlio Keturi svarbiausieji veikalai aritmetikos terminai

ВИСНОВКИ

Петрас Вілейшис — видатний діяч литовського суспільства, який зробив внесок у розвиток термінології різних галузей, зокрема математики. Його підручник Keturi svarbiausiejie veikalai aritmētikos (1886) важливий і цікавий для історії термінології, адже це один із перших друкованих литовських підручників з арифметики, тож авторові довелося створити чимало нових термінів. Важливо, що в підручнику автор подає визначення деяких математичних термінів.

Характерна риса розглянутого підручника — литовське походження термінів. Однослівні терміни литовського походження, що становлять основу складених термінів, складають аж 75,8% усіх виявлених термінів. Більшість цих термінів нині в арифметиці вже не вживається, наприклад: išteisininimas, padaugintinis, vaisius. Терміни нелитовського походження становлять 21%, гібридні терміни — 3,2%.

У підручнику виявлено лише 2 однослівні терміни, що є первинними словами (4,1%): labas, spūgas. Переважну частину вторинних слів становлять похідні (суфіксальні й флексійні деривати та одне складне слово) — аж 95,9% усіх однослівних термінів. Переважають суфіксальні деривати, найчисленнішу групу серед яких утворюють деривати із суфіксом -imas (-ymas); дещо менше суфіксальних дериватів становлять терміни, утворені за допомогою інших суфіксів: -umas, -ybė, -uotis, -tis, -tojas, -alas, -ana, -ėjas, -yklė, -lė, -tinė, -tinis. Флексійні деривати утворені за допомогою закінчень -is (-ys), -ė, -(i)us.

Складені терміни, уживані в підручнику П. Вілейшіса, становлять 57,8% усіх виявлених термінів. Це дво- та трислівні терміни, які можна поділити на словосполучення з узгодженим і неузгодженим означенням.

Більшість розглянутих термінів зафіксовано в академічному Словнику литовської мови, однак є терміни або їхні значення, що не ввійшли до цього словника, наприклад: stalveikslis, padaugintinis, labas.

ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО

Vlš – P. Vileišis Keturi svarbiausiejie veikalai aritmētikos (parasyti Petro Nėrio), Tilžė, 1886.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА

Ambrazas S. 1993: Daiktavardžių darybos raida, Vilnius.

Ambrazas S. 2000: Daiktavardžių darybos raida II, Vilnius.

Fraenkel E. 1955: Litauisches etymologisches Wörterbuch 1. A – priviekuoti, Heidelberg.

Fraenkel E. 1962: Litauisches etymologisches Wörterbuch 2. Privykėti – žvolgai, Göttingen.

Keinys St. 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius.

Keinys St. 2005: Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius.

LKŽe: Словник литовської мови (електронне видання), Вільнюс.

Rumšas P. 1978: Lietuvių aritmetikos terminai XIX amžiuje. – Kalbotyra XXIX(1), 52–60.

Terminologija | 2011 | 18 163

Rumsas P. 1979: Prie matematikos terminijos ištakų. – Zigmas Žemaitis, 52–58, Vilnius.

Sabaliauskas A. 1979: Lietuvių kalbos tyrinėjimo istorija, Vilnius.

Skardžius P. 1943: Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius.

Urbutis V. 2009: Žodžių darybos teorija, Vilnius.

Šilobritaitė 2009: Pirmojo lietuviško aritmetikos uždavinyno terminai. – Terminologija 16, 186–197.

Vileišis P. 2004: Rinktiniai raštai, Vilnius.

Žemaitis Z. 1966: Lietuviškos matematinės terminologijos istorijai. – Lietuvių kalbotyros klausimai 8, 195–201.

ТЕРМІНИ ПІДРУЧНИКА ПЕТРА ВІЛЕЙШІСА З АРИФМЕТИКИ

Петрас Вілейшіс був відомим литовським громадським діячем, який зробив значний внесок у створення литовської термінології в різних галузях, зокрема в математиці. Його підручник Keturi svarbiausieji veikalai aritmetikos («Чотири основні арифметичні дії») (1886) важливий для історії термінології, оскільки це був один із перших опублікованих підручників з арифметики, а його авторові довелося створити кілька нових термінів. Важливо й те, що в цьому підручнику Вілейшіс подав визначення деяких математичних термінів.

Характерною особливістю цього підручника є велика кількість литовських термінів. Однослівні терміни литовського походження, які становлять основний компонент складних термінів, складають 75,8% усіх виявлених термінів. Більшість цих термінів більше не вживається. Лише три терміни закріпилися у вжитку. Терміни нелитовського походження становлять 21%, гібридні терміни — 3,2%.

Є лише два однослівні терміни, які не є похідними утвореннями, — labas (результат) і spūgas (знак множення). Абсолютна більшість (95,9%) однослівних термінів є похідними утвореннями (суфіксальними або флексійними дериватами та одним складним словом). Найпоширеніші суфіксальні деривати. Серед них найбільшу групу становлять деривати із суфіксами -imas (-ymas), -umas, -ybė, -uotis, -tis, -tojas, -alas, -ana, -ėjas, -yklė, -lė, -tinė and -tinis трапляються рідше. Флексійні деривати утворюються за допомогою закінчень -is (-ys), -ė та -(i)us.

Складні терміни, ужиті в підручнику Вілейшиса, становлять 57,8% усіх виявлених термінів. Це дво- та трикомпонентні терміни, які можна класифікувати як словосполучення з узгодженими та неузгодженими означеннями.

Більшість досліджених термінів можна знайти у виданні Словник литовської мови («Словник литовської мови»), але деякі терміни або їхні значення до нього не ввійшли, наприклад stalveikslis (таблиця множення), padaugintinis (множене), labas (результат дії).

Отримано 2011-12-12

Діана Шілобрітайте Литовський інститут мови вул. П. Вілейшіса, 5, LT-10308 Вільнюс Електронна пошта: [email protected]

164

D. Šilobritaitė

Petro Vileišio aritmetikos vadovėlio Keturi svarbiausieji veikalai aritmetikos terminai