ЗІТА ШІМЕНАЙТЕ

Інститут литовської мови

ЖИТТЯ І ПРАЦЯ АНТАНАСА ЛІБЕРІСА — ЛЕКСИКОГРАФІЯ

(До 100-річчя від дня народження)

А. Ліберіс був свідком того, як створювалася редакція словника литовської мови, як формувалася литовська лексикографічна школа. 1932 року, коли він ще був студентом, Юозас Бальчіконис запросив його допомогти впорядковувати й поповнювати картотеку Казімераса Буґи. Він записував слова для картотеки словника в рідних Ерішіках та інших місцевостях, готував тексти словника. Період роботи редакції словника 1932–1942 років А. Ліберіс докладно описав у статті «Словник литовської мови» та його працівники, присвяченій п’ятдесятиріччю редакції (Наша мова 1, 1981, 5–17). Й. Бальчіконис згуртував колектив словникарів, якому судилося розпочати роботу над укладанням великого Словника литовської мови, і на початку цієї роботи А. Ліберіс плідно працював. У Передмові до першого тому СЛМ, виданого 1941 року, редактор назвав його серед найближчих співробітників редакції, «без сумлінної праці й відданості яких» словник не міг би побачити світ. Історію укладання СЛМ А. Ліберіс продовжив у статті «Праця над «Словником литовської мови» (Культура мови 43, 1982, 4–13). Разом із учителем Юозасом Старкусом він знайшов частину картотеки словника, схованої під час війни в Каунасі: її виявили в підвалі церкви Святого Антонія в Жалякальні (Нарешті знайдено всю картотеку. – Наша мова 2, 1972, 30–31).

Дисертація А. Ліберіса «Словник синонімів литовської мови та принципи його укладання», написана 1959 року, — перша теоретична праця, присвячена проблематиці створення словників литовської мови. Назва автореферату: I. «Словник сучасної литовської мови та принципи його укладання». II. «Словник синонімів литовської мови та принципи його укладання». У ньому зазначено, що подана до захисту праця складається з двох частин: 1 — текстова частина виданого 1954 року Академією наук Литовської РСР «Словника сучасної литовської мови» (літери: b, c, č, f, g, h, i, j, k, n, o, p, š, z, ž — загалом 59 авторських аркушів) та вступ; 2 — «Словник синонімів литовської мови» і теоретичний вступ. Отже, науковий ступінь А. Ліберіс здобув за принципи укладання двох нових словників литовської мови.

А. Ліберіс — мовознавець, який працював над словниками і теоретично, і практично. За п’ятдесят років активної діяльності він працював над найважливішими словниками литовської мови: академічним «Словником литовської мови» та «Словником сучасної литовської мови». У 1941–1986 роках він підготував і відредагував аж 14 томів академічного «Словника литовської мови» (I₁, I₂, II₁, II₂, III–VIII, X, XII–XIV). За роботу над словником 1965 року йому разом з іншими словникарями присудили Державну премію Литви. А. Ліберіс — автор тексту та редактор перших двох видань «Словника сучасної литовської мови» (1954, 1972). Для першого видання він добирав слова з картотеки, написав більшу частину тексту (частину тексту написав Напаліс Грігас). Зофія Кезите згадує, що ще не надрукованого словника

360

KALBOS KULTŪRA | 82

рукописами користувалися автори тексту «Словника литовської мови». Найважче було першим: треба було подати не лише корпус першого нормувального словника литовської мови й дібрати приклади вживання, а й виокремити основні (найважливіші) значення слів та пояснити їх. Згодом базовий корпус цього словника став основою для нових видань, на нього спиралися укладачі нових двомовних словників.

Kalbininkas yra pirmojo Lietuvių kalbos sinonimų žodyno (1961) autorius, aprašęs 720 sinoniminių žodžių lizdų. Vėliau parengė išsamesnį Sinonimų žodyną (1981), kuriame aprašė 5200 sinoniminių žodžių grupių. Šio žodyno 2-ąjį pataisytą leidimą, redaguotą Jono Paulausko, 2002 m. išleido Lietuvių kalbos institutas.

Перші рецензії А. Ліберіса, надруковані у «Новій Ромуві», були присвячені «Творам» Йонаса Яблонскіса (1935) і «Мовному порадникові» Леонаса Дамбраускаса (1939). Працюючи в науковому інституті, він опікувався також шкільними справами. Він рано зрозумів, що питання правопису й правильного мовлення дуже важливі й актуальні для школи. Підготовлений А. Ліберісом 1956 року «Словник литовського правопису для шкіл» (співавтор Н. Грігас) витримав 6 видань, а виданий 1983 року «Словник із литовського правопису та наголошування» (співавтор Пранаас Кнюкшта) — 13 видань (останнє перевидання — 2009 року).

Підготовлені словникарем литовсько-російські словники й сьогодні продовжують видавати: вийшло 10 різних видань, найновіше — 2009 року. 1956 року він разом із В. Косухіним видав призначений для шкіл литовсько-російський словник обсягом близько 2200 слів, а 1985 року разом із Казисом Гайвенасом і В. Шернасом — «Шкільний литовсько-російський словник», який видавництво «Швієса» перевидало під назвою «Короткий литовсько-російський словник» (1989, 2002, а також на компакт-диску — 2003). «Литовсько-російський словник», виданий 1962 року, містив близько 37 тисяч слів, видання 1971 року — близько 50 тисяч, а видання 1988 року — близько 65 тисяч слів. Останній варіант перевидали ще тричі (2001, 2004, 2008), а також на компакт-диску (2004).

Збірку праць А. Ліберіса «Теорія і практика лексикографії» уклав і видав 2009 року Центр лексикографії Інституту литовської мови. До неї ввійшли статті з лексикографії, синонімії, лексики й акцентології, автореферат дисертації, а також спогади рідних, колег і учнів та бібліографія його праць. У книзі використано матеріали з архіву, який його донька Юрате Ліберіте-Лукшевичене подарувала Інституту. Фонд бібліотеки Інституту литовської мови поповнився також колекцією з понад 200 книг із мовознавства.

Словники, укладені Антанасом Ліберісом, живуть і в XXI столітті: це величезна підтримка і для укладачів словників, і для тих, хто практично працює з мовою.

Z. ŠIMĖNAITĖ. Antano Lyberio gyvenimas ir darbas – leksikografija

361