ВІЛІЯ САКАЛАУСКЄНЕ

Інститут литовської мови

ORCID id: orcid.org/0000-0002-0487-7710

НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: етнолінгвістика, лексикографія, лексикологія.

DOI: doi.org/10.35321/bkalba.2023.96.12

ЦІННОСТІ У МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ЛИТОВЦІВ І ПОЛЯКІВ: ПОДІБНОСТІ ТА ВІДМІННОСТІ ДВОХ КУЛЬТУР

7–9 вересня 2023 року на філологічному факультеті Вільнюського університету відбулася міжнародна міждисциплінарна наукова конференція Цінності у мовній картині світу литовців і поляків. Культурні аспекти текстології. Текст–текстема–контекст¹ (пол. Wartości w językowym obrazie świata polaków i litwinów. Kulturowe aspekty tekstologii. Tekst–tekstем–kontekst)², організована Центром полоністики Вільнюського університету та кафедрою польської текстології і граматики Інституту мовознавства та літературознавства Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. Це вже п’ята зустріч науковців Литви та Польщі, тож можна відзначити невеликий, але важливий ювілей.

Початок зустрічей науковців Литви й Польщі (і не лише цих країн), які цікавляться цією дослідницькою галуззю, — семінари з культурної лінгвістики та когнітивної етнолінгвістики, що відбулися у 2019 і 2020 роках. Уже тоді вони більше нагадували міжнародні конференції, а у 2021 році навіть пандемія не завадила провести міжнародну конференцію, присвячену минулому й сучасності в мові та культурі. Варто хоча б коротко згадати самий початок цих наукових зустрічей.

Перший семінар науково-освітнього циклу Цінності у мовній картині світу литовців і поляків³ відбувся у Вільнюсі 4–7 липня 2019 року. Семінар організували Центр полоністики Вільнюського університету та Люблінського

¹ Про цю конференцію вже писали, див.: Vilija Sakalauskienė. Konferencijos. – Gimtoji kalba 10, 2023, 30–34.

² Сайт конференції www.kulturinelingvistika.flf.vu.lt/lt/seminarai5.php.

³ Семінар у Вільнюсі виріс із тривалої (з 2015 року) та плідної співпраці вчених Вільнюса й Любліна, якій сприяло виконання проєкту EUROJOS. Задуманий як семінар з антропологічної культурної та когнітивної лінгвістики, він став чудовою нагодою представити найновіші праці та дослідницькі простори. Докладніша інформація про семінар доступна за адресою http://www.kulturinelingvistika.flf.vu.lt/lt/seminarai1.php.

226

BENDRINĖ KALBA | 96

Інститут польської філології Університету Марії Кюрі-Склодовської. Метою цього семінару було ознайомитися з методологією когнітивної етнолінгвістики, що набуває популярності в Польщі та інших країнах Європи, зокрема й у Литві, має вже чималу історію та значні наукові здобутки. Також прагнули з’ясувати, як за допомогою цієї методології можна практично описувати вибрані культурні концепти (цінності, стереотипи). На семінарі з доповідями виступили литовські та польські дослідники, аспіранти й студенти з Центру полоністики Вільнюського університету (VU), факультетів філології та філософії, Інституту литовської мови (LKI), Інституту литовської літератури й фольклору (LLTI), Латвійського університету (LU), Університету Казимира Великого в Бидгощі (BKDU), Інституту славістики Польської академії наук (LMA SI), Інституту польської філології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні (LMKSU). Загалом було заслухано 21 доповідь і лекції двох запрошених доповідачів. Про засади й методи культурної лінгвістики говорив професор Єжи Бартмінський, засновник Люблінської етнолінгвістичної школи, а про способи експлікації культурних концептів — професорка Станіслава Нєбржеговська-Бартмінська. У доповіді Нагліса Карделіса (VU) наголошувалося на значенні рідної мови для плекання цінностей і виховання особистості, у доповіді Ірени Сметонене (VU) — на розумінні та ієрархії найважливіших для литовців цінностей, а також на проблемах їх класифікації, у доповіді Крістіни Рутковської (VU) — на особливостях сприйняття цінностей у народній мові та культурі. Передавання цінностей польських литовців у поетичних текстах обговорили Ірена Федорович і Кінга Ґебен (VU), ціннісний аспект литовського культурного ландшафту у фольклорі — Броне Стунджене (LLTI), а вияв системи цінностей у повсякденному дискурсі жемайтів другої половини XX століття проаналізувала Юрате Паєдєнє (LKI). На семінарі також аналізували вибрані дослідниками культурні концепти, спираючись на матеріал литовської та польської літературних мов і діалектів. Лексикографічні й анкетні дані щодо поняття ЗЕМЛЯ представив Марюс Сметона (VU), концепт ТИЖДЕНЬ у мові та дійсності обговорила Йоанна Шадура (LMKSU), метафори дощу в литовських і російських поетичних текстах дослідили Біруте Ясюнайте та Єлена Коницька (VU), про образ ЛЮДИНИ в діалектному дискурсі говорила Вілія Сакалаускене (LKI), а своєрідність і зміну образу ЛЮДИНИ в Словнику говірок південної частини південних аукштайтів обговорила Вілія Рагайшене (LKI). Литовський образ МАТЕРІ за даними анкет досліджували Кароліна Слотвінська та Крістіна Рутковська (VU), концепт ДРУГ на матеріалі форм іменника draugas у сучасній литовській

VILIJA SAKALAUSKIENĖ. Vertybės lietuvių ir lenkų kalbų pasaulėvaizdyje: dviejų kultūrų panašumai ir skirtumai

227

мові в публіцистиці аналізувала Лорета Вайчюлите-Семєнєне (LKI), концепт НАРОД у сучасній польській мові розкрила Беата Живіцька (LMKSU), а образ ПОЛЯКА в медіатекстах, створених мешканцями сусідніх країн, представила Марта Гартенбергер (BKDU). Вибрані когнітивні моделі СОРОМУ в литовській мові оглянула Моніка Бодзєвіч (VU), а когнітивний образ ПРАВДИ й БРЕХНІ в литовських пареміях розкрила Ірена Снукішкене (VU). Дослідники з LMKSU виступили з доповідями про втілену в мові пам’ять (Даміан Ґоцул), про цінності, пов’язані з конкретним місцем (Сара Акрам), про категорії статі та граматичного роду в польській мові (Марта Новосад-Бакалачик) та ін.

Перша зустріч науковців і дослідників показала, що варто й надалі співпрацювати та продовжувати наукові дискусії. Отже, 24–25 вересня 2020 року у Вільнюському університеті відбувся другий семінар із когнітивної етнолінгвістики в межах науково-освітнього циклу Цінності у світобаченні литовської та польської мов Народна, національна, багатонаціональна та багатокультурна спадщина. На ньому було виголошено 29 доповідей. У семінарі взяли участь науковці й дослідники з LMKSU, LMA SI, Інституту польської мови Польської академії наук (LMA LKI), Вроцлавського університету, Сілезького університету в Катовицях (KSU), Інституту культурології Краківської академії Ignatianum, Державної вищої східноєвропейської школи в Перемишлі (PVAREM), Інституту славістики Університету імені Мартіна Лютера в Галле-Віттенберзі (HVMLU), LKI, LLTI, VU. Доповідачі зосередили увагу на аналізі цінностей, важливих для кожної культури. Професор Єжи Бартмінський через когнітивну дефініцію БАТЬКІВЩИНИ розкрив два контрастні профілі цього поняття. Місце образів, пов’язаних із народами й державами, в аксіосфері культури обговорила Александра Невяра (KSU), а поняття ПАТРІОТИЗМ у доповіді Марюса Сметони (VU) розглянуто в історичному та сучасному дискурсі литовської мови.

На семінарі обговорювали й методологічні питання. Станіслава Нєбржеговська-Бартмінська (LMKSU) поділилася досвідом виявлення й дослідження понять, спільних для балтійської та слов’янської аксіологічних систем, на основі джерел народної спадщини. Крістіна Рутковська (VU) наголосила на важливості лексикографічних джерел для досліджень мовної картини світу литовців і виклала принципи їх аналізу. Мацеюс Рак (Ягеллонський університет, JU) представив огляд досліджень польської діалектної фразематики та їхні перспективи, а Анна Тирпа (LMA LKI) ознайомила з методами досліджень діалектної аксіолінгвістики.

Як і на попередньому семінарі, у доповідях аналізували концепти. Сильвія Ґєрчак (LMKSU) досліджувала концепт ПОВАГА за даними анкет, Моніка Бодзєвіч (VU) показала метафоричну концептуалізацію ГНІВУ, СОР-

228

BENDRINĖ KALBA | 96

МУ й СОРОМУ, а Ірена Снукішкене (VU), спираючись на текстові дані, розкрила когнітивний образ ПРАВДИ. Сприйняття людини й світу в аксіологічному просторі молоді обговорила Беата Живіцька (PVAREM), а образ СУСІДА в литовській публіцистиці — Лорета Вайчюлите-Семєнєне (LKI).

В інших доповідях, аналізуючи поняття, властиві народній культурі, й прагнучи розкрити світобачення народу, спиралися на фольклор, діалектні тексти та лексикографічні джерела. Ірена Сметонене (VU) представила образ ХЛІБА в термін(олог)ічному дискурсі, Вілія Сакалаускене (LKI) — етнолінгвістичні відомості про ЖИТО в литовських лексикографічних джерелах. Аксіологічний аналіз латисько-литовсько-польського словника Антанаса Юшки (1875) представила Ренате Місевіца-Тріллітша (HVMLU), сучасне ставлення до міфологічних істот розкрила Юрате Паєдєне (LKI), народний і поетичний образ ВУЖА — Магдалена Волошин (LMKSU), а польські мотиви в литовських замовляннях аналізувала Татьяна Вологдіна (Вроцлавський університет). Використання народних вірувань у текстах усної історії обговорив Даміан Ґоцул (LMKSU), Сара Акрам (LMKSU) досліджувала аксіологічний аспект сучасних кліматичних наративів. Різноманіття прикмет і порад у Словнику говірок південної частини південних аукштайтів представила Вілія Рагайшене (LKI), про ідею категоризації в народній культурі на прикладі осики говорила Йоанна Шадура (LMKSU), а форми збереження ресурсів литовських паремій представила Даля Зайкаускене (LLTI). Кілька доповідачів присвятили увагу аналізу цінностей: концепту ДІМ — Кінга Ґебен та Ірена Федорович (VU), концепту МАТИ — Кароліна Слотвінська (VU), образу Діви Марії — Галіна Мішкінене (LKI) і Крістіна Рутковська (VU).

Головна думка цього міжнародного семінару полягала в тому, що цінності, які плекають різні, але водночас близькі мовно-культурні спільноти, сприяють зміцненню національної самосвідомості, забезпечують тяглість, збереження, пізнання та поширення етнічної культури.

7–8 жовтня 2021 року вже втретє відбулася міжнародна зустріч, присвячена пошуку й дослідженню цінностей литовців і поляків. Так від семінарів перейшли до міжнародної міждисциплінарної наукової конференції, що отримала назву Цінності у світобаченні литовської та польської мов. Минуле й сучасність у мові та культурі⁴. Конференцію організували Центр полоністики VU та кафедра текстології й граматики польської мови Інституту польської філології LMKU

⁴ Докладніше про конференцію див. http://www.kulturinelingvistika.flf.vu.lt/lt/seminarai3.php.

VILIJA SAKALAUSKIENĖ. Vertybės lietuvių ir lenkų kalbų pasaulėvaizdyje: dviejų kultūrų panašumai ir skirtumai

229

і Комісія з етики комунікації Польської академії наук. На конференції, що тривала два дні, було виголошено й заслухано 41 доповідь.

Запрошені доповідачі говорили про культурну лінгвістику (етнолінгвістику) та лінгвокультурологію як зв’язок двох тісно пов’язаних дисциплін — мови й культури (Jerzy Bartmiński), а також про профілювання як інструмент реконструкції базового образу — Stanisława Niebrzegowska-Bartmińska. У доповідях на конференції через обрані цінності прагнули з’ясувати, що є спільного й відмінного в мовах, від чого залежать зв’язки та межі міжкультурної комунікації. Нині важливими є не лише цінності — дружба, доброзичливість, повага, толерантність чи справедливість, — а й антицінності: війна, поневолення, терор, конфлікт, підступність, суперечка, приниження, страх тощо, адже негативні й шкідливі для суспільства явища з часом руйнують ідентичність, принижують, загрожують і сприяють експлуатації людей. У доповідях розглядалися такі цінності, як ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ (Loreta Vaičiulytė-Semėnienė, LKI), ВВІЧЛИВІСТЬ (Alla Krawczuk, Львівський національний університет імені Івана Франка, LNIFU), ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ (Beata Żywicka, Університет природничих і гуманітарних наук, Седльце), СВОБОДА (Alena Rudenka, Білоруський державний університет).

Шукали відповіді на запитання, що є цінністю ДІАЛЕКТУ, чи сам діалект є цінністю (Daiva Aliūkaitė, VU), чи є цінностями або антицінностями СМЕРТЬ (Vilija Ragaišienė, LKI), ВІЙНА (Sara Akram, LMKSU), КРИЗА (Magdalena Wołoszyn, LMKSU). Було розглянуто аксіологічний аспект почуттів ГНІВУ, СТРАХУ та СОРОМУ в литовській мовній картині світу (Monika Bogdzevič-Haber, VU), подано реконструкцію ДУРНОСТІ. На підставі мовних даних (Dorota Zdunkiewicz-Jedynak, Варшавський університет) проаналізовано когнітивний образ БРЕХНІ в литовських та англійських текстах (Irena Snukiškienė, VU), ПІДСТУПНІСТЬ у литовських лексикографічних джерелах (Vilija Sakalauskienė, LKI), розглянуто прояви НЕПОВАГИ на основі анкетних даних (Sylwia Gierczak, LMKSU), різні форми насильства в польських і литовських народних казках (Wioleta Wróblewska, Торунський університет імені Миколая Коперника). Обговорювали форми пам’яті й пригадування, а також забуття й забування. Ці явища надзвичайно важливі для всебічної інтерпретації давньої історії та розуміння їхнього впливу на сучасність.

У доповідях, теми яких пов’язані з оцінюванням у литовській і польській картинах світу із залученням мовних даних, аналізували природу й

230

BENDRINĖ KALBA | 96

стосунки людини з природою (Asta Leskauskaitė, LKI), способи звертання до рослин у польському фольклорі (Sara Orzechowska, Торунський університет імені Миколая Коперника), з’ясовували, як у литовській мовній картині світу сприймається звір і які фізичні та психічні особливості йому приписують (Silvija Papaurėlytė-Klovienė, Шяуляйська державна колегія), розкривали зв’язок між хижими птахами та негативними явищами людського життя в литовській і слов’янській етнічній культурі (Birutė Jasiūnaitė, Jelena Konickaja, VU), аналізували цінності й антицінності в литовській і слов’янській орнітонімічній фразеології (Diana Plachovičiūtė, VU), а відповідь на запитання, чим є вода для литовця, шукали через концепти ДЖЕРЕЛА та ВОДОТОКУ (Irena Smetonienė, VU).

Обговорювали й аналізували історичний і сучасний матеріал, використовуваний у дослідженнях, — різні види мовних даних (лексикографічні джерела, давні писемні пам’ятки, тексти, історичні документи, публіцистика, анкетні опитування та фольклор різних жанрів): проповіді Юргіса Амброзіюса Пабрєжи (1771–1849) про 8-му Божу заповідь (Jūratė Pajėdienė, LKI), сполучуваність слова valdžia у сучасній польській мові (Ołesia Sływyńska, LNIFU), лексику пандемії коронавірусу в литовській мові (Agnė Aleksaitė, LKI; Rita Urnežiūtė, Центр видання науки та енциклопедій), когнітивний образ ШЛЯХТИ в польських літературних і народних наративах (Karolina Slotvinska, VU), стереотип ФРАНЦУЗА та його профілі в польській народній культурі (Monika Łaszkiewicz, LMKSU), сучасний стереотип поляка й українця на підставі анкетних опитувань польських студентів (Olga Fylypec, LNIFU), ознаки цінностей, закодовані в народних загадках (Kristina Rutkovska, VU), культуреми та їх оцінювання (Maciej Rak, JU).

Різнобічні дискусії дали змогу наблизити минуле, показати зміни певних соціальних явищ і розкрити їхній зв’язок із сучасністю. Обрані різні форми й прояви культури дали можливість не лише глибше дослідити обрані групи цінностей, а й виявити нові, інтерпретуючи їх крізь контексти литовських і польських концептів.

8–10 вересня 2022 року відбулася четверта зустріч у межах науково-освітнього циклу Цінності в литовській і польській картинах світу⁵. Це був значно масштабніший захід, ніж три попередні, що відбулися у 2019, 2020 і 2021 роках. Міжнародних дослідників запросили на засідання Комісії з соціолінгвістики, акредитованої при

⁵ Детальніше про конференцію див. http://www.sociolingvistika2022.flf.vu.lt/programa2.

VILIJA SAKALAUSKIENĖ. Vertybės lietuvių ir lenkų kalbų pasaulėvaizdyje: dviejų kultūrų panašumai ir skirtumai

231

Міжнародного комітету славістів, VI міжнародну наукову конференцію Периферії Славії на межі XX–XXI століть. Мова–суспільство–культура–ідентичність та майстер-клас із культурної лінгвістики із циклу Соціолінгвістичний аспект слов’янських мов. Одним з основних завдань проведеного майстер-класу було створити методологічну основу для опису культурних явищ, зафіксованих у литовській та польській мовах. Тема наукової зустрічі стосувалася культур поляків, литовців та інших народів. Відповідно, доповіді учасників конференції були присвячені представленню діалектної лексики в культурних словниках і культурам прикордоння. Також прагнули поділитися інформацією про етнолінгвістичні дослідження, що проводяться в Литві та Польщі, предмети досліджень двох дисциплін — культурної лінгвістики (етнолінгвістики) та лінгвокультурології, а також розглянути їх у широкому контексті досліджень мови, культури й ідентичності, що проводяться в Європі. На секції, присвяченій етнолінгвістиці, професор Юзеф Консіс (JU) ознайомив учасників конференції з проблемами етнолінгвістичного та діалектного словника і структурою діалектного словника, Галіна Карась (Варшавський університет) наголосила на важливості словників для фіксації діалектної лексики, а Вілія Рагайшене (LKI) проаналізувала діалектний словник як джерело цінностей мовної спільноти. Що таке культуреми і як їх досліджувати, пояснив Мацей Рак (JU), поняття терпіння в публіцистиці крізь призму різних форм прикметника kantrus, -i розглянула Лорета Вайчулите-Семенене (LKI), концепт БРАТА в публічному дискурсі Литви обговорила Сільвія Папауреліте-Кловене (Шяуляйська державна колегія), а концепт БАТЬКІВЩИНИ в президентському дискурсі — Магдалена Волошин (LMKSU). Спільне й відмінне в лексиці ковіду та війни латиської, литовської й російської мов показали у своїй доповіді Евія Ліпарте та Діте Лієпа (LU), а Сара Акрам (LMKSU) у своїй доповіді наголосила на війні як межі людяності. Окреме засідання було присвячене символам народної культури. На ньому прозвучали доповіді про образ БОЖОЇ КОРОВКИ в литовській поезії (Рута Казлаускайте, Шяуляйська академія VU), про ЛЕЛЕКУ в литовській і слов’янській лінгвокультурі (Біруте Ясюнайте та Єлена Коницька, VU), мовна картина рослин у литовських лексикографічних джерелах була представлена через етнолінгвістичні відомості про ОВЕС у доповіді Вілії Сакалаускене (LKI), фразеологію, пов’язану з богом-громовержцем у балтійських і слов’янських мовах, представив Джуліано Гаєтті (JU), а назви синього кольору в литовській і польській мовах обговорила Вікторія Ушинскене (VU). До майстер-класу з культурної лінгвістики запросили не лише досвідчених етнолінгвістів, а й докторантів та початківців-дослідників культурної лінгвістики.

232

BENDRINĖ KALBA | 96

Конференція 2023 року — це продовження вже проведених зустрічей, на яких розглядалися назви цінностей, закріплені в мові, що становлять основу ідентичності та сприяють діалогу між народами, зміцнюють взаєморозуміння і тісніші зв’язки. На конференції⁶ увагу зосередили на питаннях тексту й текстології. У теоретичній частині обговорили культурний текст, його різновиди та використання в дослідженнях етнічної ідентичності, розглянули теоретичні проблеми текстології, представили текстологічний аналіз старих писемних пам’яток, поглянули на текст як на джерело самовираження, далі з різних мовних перспектив обговорили цінності й антицінності, розглянули важливі для народної культури концепти й образи. Як і в попередні роки, на конференцію запросили докторантів і молодих дослідників культурної та аксіологічної лінгвістики.

У конференції очно та дистанційно взяли участь близько 50 дослідників з LMKSU, LMI SI, LMA LKI, JŪ, LKI, LKTI, VU та Шяуляйської академії VU, Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича у Львові (LIKUSI), Вроцлавського університету, Сілезького університету (Катовіце). Загалом було виголошено 43 доповіді. Представлені дослідження спиралися на різні джерела емпіричних даних — старі писемні пам’ятки й словники, термінологічні та інші тлумачні словники, сучасні тексти, корпуси текстів, поезію, фольклор, учнівські твори, дані анкетних опитувань. Дані джерел були представлені литовською, польською, іспанською, російською та білоруською мовами.

На трьох пленарних засіданнях було виголошено 14 доповідей. На першому пленарному засіданні увагу приділили теоретичним проблемам текстології. Професорка Станіслава Нєбжеговська-Бартмінська обговорила текстологію як дисципліну, що інтегрує лінгвістичні та літературознавчі студії, а також значення текстологічних досліджень для етнолінгвістики. Вона наголосила, що для етнолінгвістики важливо, що механізми творення текстів ґрунтуються на усталених у культурі моделях життя, а моделі життя можна розпізнати за структурою тексту. Анна Пайдзінська (LMKSU) наголосила на своєрідності поетичного тексту — його особливому мовному творенні та естетичному впливі; Александра Нєвяра (Сілезький університет) у своїй доповіді розглянула тему успадкування культурної інформації. Розуміння діалектного світогляду та особливості його моделювання обговорила у своїй доповіді Тетяна Ястремська (LIKUSI). Марта Вуйціцька (LMKSU) розглянула колективну ідентичність, засновану на образі минулого в культурному тексті.

⁶ Доступ до тез конференції в інтернеті: http://www.kulturinelingvistika.flf.vu.lt/public/Tezes_2023_maketas-GERAS.pdf.

VILIJA SAKALAUSKIENĖ. Vertybės lietuvių ir lenkų kalbų pasaulėvaizdyje: dviejų kultūrų panašumai ir skirtumai 233

Одне з пленарних засідань було також присвячене текстологічному аналізу старих писемних пам’яток. Марія Травінська (LMA SI) розглянула особливо цікаве джерело дослідження — документи польських земель середньовіччя, Юрате Паєдєне (LKI) розкрила культурне значення дослівних перекладів текстів проповідей XVIII–XIX ст., їхніх збігів і можливостей зіставлення цих текстів, а увагу Кристини Рутковської (VU) було зосереджено на паратекстах багатомовних і перекладних текстів та їхній значущості.

У 29 інших доповідях розглядалися такі культурні концепти: аксіологічний вимір ПРАЦІ в мовній і культурній картині світу польських сільських мешканців обговорила Анна Пєхнік (JU), концепт БАТЬКІВЩИНИ — Станіслава Нєбжеговська-Бартмінська (LMKSU) та Алена Руденко (LMA SI), ПАТРІОТИЗМУ — Маріус Сметона (VU), а ДЕМОКРАТІЇ — Ірена Сметонене (VU). Крім того, розглядалася мовна картина світу: Себастьян Васюта (LMKSU) розкрив семантику ЛІСУ в народних піснях про солдатів і війну, Вілія Сакалаускене (LKI) проаналізувала концепт ПШЕНИЦІ, наголосивши на значенні литовських діалектних словників як культурних текстів, що розкривають культурний контекст функціонування слова. Ілона Кулак (JU) ознайомила з народними назвами рослин та їх оцінюванням, а Вілія Рагайшене (LKI) розкрила подібності й відмінності концептів СВЕКРУХИ та НЕВІСТКИ.

У кількох доповідях з різних аспектів розглядали явища культури минулого та шукали їхні зв’язки із сучасністю. У доповіді Регіни Якубенас (VU) на основі листів священника Ремігіюса Косаковського до священника Мартіна Почобута-Одляницького було представлено образ Віленської академії та паризького наукового середовища; Даміан Гоцул (LMKSU) розповів про пам’ять про кресові землі (окраїни Польської держави) у репортажах Студії усної історії Люблінського радіо; Томаш Єлонек (JU) обговорив традиційну систему цінностей сільських мешканців, відображену в неофіційних назвах місцевостей. У двох доповідях спиралися на дані народних вірувань: вигнання хвороби в литовських замовляннях проаналізувала Тетяна Вологдіна (Вроцлавський університет), а народну магію та демонологію в мовній картині світу польського, білоруського й литовського прикордоння — Катажина Кончевська (LMA LKI).

Значну увагу приділили так званим антицінностям: Дорота Пазьо-Влазловська (LMA LKI) досліджувала концепт ТОВСТУНА в польській дитячій літературі, Ірена Снукішкене (VU) розкрила концепт БРЕХНІ в сучас-

234

BENDRINĖ KALBA | 96

У текстах польською мовою, опублікованих у мережі, Єлена Кіреєва та Мірослав Стасило (VU) з’ясовували, як у литовському й французькому інтернет-просторі виражаються негативні почуття (гнів, ненависть) до політиків; Ніда Подерене (LKI) у доповіді аналізувала вияв ідентичності та цінностей у письмовому мовленні учнів старших класів прогімназії, які навчаються польською та литовською мовами, обговорювала спільні риси й відмінності залежно від домашньої мови та статі.

На наступному засіданні тему семантики кольорів (сірого кольору) розглядала Вікторія Ушинскене (VU), образ матері в текстах польських ЗМІ представила Марта Гартенбергер (BGDU), антропоморфні метафори зірок у литовській та російській поезії аналізували Біруте Ясюнайте й Єлена Коніцька (VU), образ німкені у Текстовому корпусі сучасної литовської мови розкрила Веслава Чижик-Прокашева (LKI), а образ квітучої калюжниці в литовській поезії — Рута Казлаускайте (VU ŠA).

У конференції активно брали участь і докторанти. Темами їхніх доповідей були концепція культурем в іспанській лінгвістиці (Віолета Швайковська, LLTI), вплив польської та латинської мов на словник Костянтина Сирвіда 1642 року (Сільвестрас Буйко, VU); діяльність Яна Карловича на підставі його листів до Мечислова Давайніса-Сильвестрайтіса аналізував Шимон Грабінський (JU). Теми фольклору й міфології продовжили Діана Плаховічюте (LLTI), яка говорила про півня в литовській і слов’янській фразеології, та Аіда Римшевич, яка розглянула дім у литовських і польських загадках.

На заключному пленарному засіданні Текст як джерело самовираження йшлося про ідентичність лемківської етнічної групи (Малґожата Місіяк, Вроцлавський університет), сільський будинок як цінність (Галіна Курек, JU), про вишиті матер’яні торбинки чи покривала (пол. makatka), що їх вішають на стіну, як культурний текст (Дорота Кристина Рембішевська, LMA SI), про міщанство у мовній картині світу литовської мови й про те, що можна визначити як міщанське (Сільвія Папаурелите-Кловене, LKI), про концепт ПРИВ’ЯЗАНОСТІ в публіцистиці (Лорета Вайчюлите-Семеніене, LKI).

Ця зустріч науковців, як і попередні, буде увічнена збірником статей, підготовлених на основі доповідей; він матиме важливе значення для подальших досліджень цінностей етнічних спільнот, об’єднаних спільною історією та спільним культурним простором, для подальшої співпраці й кращого міжкультурного пізнання із застосуванням інструментів і засобів мовознавчих та культурологічних досліджень. Після попередніх семінарів і конференцій було підготовлено три рецензовані

VILIJA SAKALAUSKIENĖ. Vertybės lietuvių ir lenkų kalbų pasaulėvaizdyje:

dviejų kultūrų panašumai ir skirtumai

235

збірники статей Цінності у мовній картині світу литовської та польської мов. Їх упорядкували Кристина Рутковська та Станіслава Нєбжеґовська-Бартмінська. Перші два — Теоретичні передумови та інтерпретації і Народна, національна, багатонаціональна та полікультурна спадщина — видані у видавництві Вільнюського університету, а третій, під назвою Минуле й сучасність у мові та культурі, — у Кракові, у міжнародно визнаному видавництві Księgarnia akademicka. Мовні дослідження цінностей, які тривають у Литві та Польщі, — це не лише продовження литовської та польської дослідницьких традицій, а й можливість розширити простір міжнародного проєкту EUROJOS.

Отримано 05.12.2023

VILIJA SAKALAUSKIENĖ

Інститут литовської мови

вул. Петра Вілейшіса, 5, LT-10308 Вільнюс

[email protected]

236

BENDRINĖ KALBA | 96