LIETUVIŲ KALBOS MORFOLOGINĖ SANDARA IR JOS RAIDA

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

ЗНАЧЕННЯ ПРИЙМЕННИКА į ТА ЙОГО ВЖИВАННЯ В СУЧАСНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ

E. VALIULYTĖ

Прийменник į — один із найчастіше вживаних і семантично найбагатших прийменників у литовській мові. У літературній мові він уживається зі знахідним відмінком.

Як відомо, у говорах існує чимало варіантів прийменника į¹. Найпоширеніший варіант — in. Він уживається переважно в південних і частково східних аукштайтських та дзукійських говорах (Klvr, Lzd, Smn, Prn, An, Ut, Kp, Drsk, Eis та ін.)². Поряд із in уживаються також варіанти int (An, Ds, Šn, Kš, Grl, Všk та ін.), ing (Lp, Arm, Kč, Pš, Rd, Nm, Klvr та ін.), ingi (Dv, Arm, Asv та ін.), ink (Mrc, Kpč та ін.), inš (Dv, Tvr та ін.). Як видно, усі ці варіанти за своїм походженням пов’язані з in³.

Варіант in (а також int, ing, ingi, ink) в одних говорах уживається поряд із į у тому самому значенні⁴. В інших говорах in (а також int, inš) повністю замінює прийменник į. В останньому випадку варіанти in, int, inš можуть також уживатися з родовим відмінком і входити до сфери вживання прийменника ant⁵. У північній частині східноаукштайтського ареалу й дещо південніше прийменник ant та його варіант an подібним чином уживаються зі знахідним відмінком замість літературного прийменника į⁶.

¹ И. Эндзелинъ, Латышские предлоги, I, Юрьевъ, 1905, p. 87—89; E. Fraenkel, Syntax der litauische Postpositionen und Präpositionen, Heidelberg, 1929, p. 36—39; J. Jablonskis, Rinktiniai raštai, I, Vilnius, 1957, p. 146—147, 348, 651, 669; P. Būtėnas, Lietuvių kalbos prielinksnių mokslas, Kaunas, 1930, p. 84.

² Тут і далі межі поширення діалектних явищ указано за картотекою діалектологічного атласу, що зберігається в Інституті литовської мови та літератури (далі — DAK).

³ В окремих говорах прийменник į та його варіанти вимовляються й інакше. Але про це тут не йтиметься.

⁴ Див. J. Senkus, Prielinksnių vartojimas bei svarbesniosios jų reikšmės kapsų ir zanavykų tarmėse, „LTSR MA Darbai“, serija A, 1(8), Vilnius, 1960, p. 134.

⁵ Варіант in із функціями прийменників į та ant зафіксовано в таких пунктах: Ut, An, Ig, Kvr, Ukm, Rš, Ker та ін. Див. DAK.

⁶ Таке вживання зафіксовано в Brž, Ps, Pnd, Rk, Kp, Pn, Rm, Ds, Ukm, Švnč, Ker та ін. Див. DAK.

7. Lietuvių kalbos morfologinė sandara ir jos raida

97

I. ЗНАЧЕННЯ ТА ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКА į У ЛІТЕРАТУРНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ

Значення прийменника į, як і інших прийменників, зазвичай виявляються у прийменникових словосполученнях, у яких прийменник виражає відношення між тим, що позначають головний і залежний члени словосполучення. Тому прийменник į розглядатиметься з огляду на семантику членів прийменникового словосполучення.

У літературній литовській мові прийменник į виражає: 1) просторові відношення (їхати до міста, покласти до кишені, повернути праворуч, стукати у двері); 2) цільові відношення (вирушити на війну, скликати на нараду); 3) відношення зміни (розсипатися у воду, розірвати на шматки, обрати головою); 4) часові відношення (прийти на ранок, захворіти навесні); 5) відношення порівняння (схожий на батька).

1. Значення просторових відношень

Прийменник į позначає просторові відношення у словосполученнях, головним членом яких зазвичай є дієслова руху, а залежним — іменники (або інші слова, що їх замінюють), які називають певне місце (або явища, що сприймаються як місце).

Просторові відношення, виражені прийменником į, неоднорідні.

1) Значення напрямку всередину чогось.

Прийменник į указує, що рух, позначений головним членом словосполучення, спрямований усередину того, що названо залежним членом. Це основне значення прийменника į⁷.

a) Найвиразніше значення напрямку всередину чогось прийменник į має у таких словосполученнях, де залежним членом є іменники, що називають місце або конкретні предмети певної місткості; головним членом у таких випадках є дієслова, що позначають рух або дії, які спонукають до руху, а також зміну положення у просторі.

Вони навіть домовилися поїхати до Канади, щойно зароблять грошей, але нічого доброго з того не вийшло. CvR II 308. І подався Раул до Риги. BilR I 35. Нещодавно посланий до містечка кінний слуга повернувся, купивши напоїв. CvR V 44. Холодний і прекрасний, він спокійно пливе в море і нічого не хоче знати. BilR I 133. Молоді, підрослі й навіть старі йдуть стежкою Миколюка туди ж, на болото. VaizgRR I 41. Втомлені, але заспокоєні, тягнуться хто до клуні, хто до повітки... Миклуна, біля Карклуса. CvR II 299. Бічними вулицями я повернувся додому, до своєї кімнатки, але того дня мене вже не цікавили ні Чехов, ні Надсон. VienIMA 61. Пан, плачучи, покликав до палацу комісію. CvR V 42. Рожеле завела бабусю до бічної кімнати. LzPR I 130. Ірена, поклавши недопалок у маленьку попільничку,

⁷ Див. E. Fraenkel, зазнач. праця, с. 40—44; P. Būtenas, зазнач. праця, с. 84—85.

98

взяв руку Олени своєю міцною рукою. VencIGD 151. Вів вам овечку, білу, мов піна, — дорогою до карети; карета погойдується. SNėr R I 408. Складав знайдене у вагончики. CvR II 313. З великим задоволенням я взявся розливати їх у пляшки. CvR II 274. Поклавши хвору на віз, устелений гноєм, повіз її додому. VienIMA 14. Вів їх багато миль, а потім посадив у потяг, і невідомо, скільки днів вони їхали. CvR II 339. Треба лише нанизати на нитку, знати, як натискати на підніжку, і стежити за нитками піткання. Myk-PutS I 59. Сідаючи на коня, встромляючи ногу в стремено, я застрелив голубку. KlpD 102.

Прийменник į з тим самим значенням може вживатися також у словосполученнях, залежним членом яких є іменники абстрактного значення, що позначають поняття, яке можна осмислити як певне невизначене місце. Деякі прийменникові сполучення цього типу схильні застигати.

І людина ніколи не повернеться в ярмо. SNėrR I 483. Навіщо тобі зв’язуватися, ще вивезуть на каторгу. CvR V 40. Так, він узяв, привів її до нужди, до турбот, зневажив її... LzPR I 88. Він вихвалявся... убитою і гнаною в полон перед військом. VencIGD 114. Він не може зруйнувати братові життя, дітей випустити з нестатків у справжній голод. VaižgRR I 56. Мені сподобалося те, що на обличчях людей, які сиділи в залі, я бачив таку силу, таку рішучість, з якою люди йдуть на смерть і до перемоги. VencIGD 248. Вона раптом прокинулася, як і заснула, очима знайшла дитину, потім чоловіка. CvR V 29. Чи є в мене самому потреба наражати на небезпеку власну голову? VencIGD 108. Прийшовши до тями, Казюкас страждав через таке прізвисько, але з часом звик і відгукувався, коли його кликали. CvR V 84.

У словосполученнях, де залежним членом є іменники, що позначають місце або предмети, які можна осмислити як поверхню, прийменник į семантично зближується з ant⁸.

І коли один піднімався на гору, невдовзі підходив і другий. VienIMA 266. Піднявшись на пагорб групами по п’ятеро-шестеро, солдати розійшлися. CvR II 121. Щонеділі приходили до Пілякалніса й усі четверо Кайрютисів... VienIMA 267. Він пам’ятає, як вона, збігши сходами нагору, навіть не привітавшись, кинулася до його ательє... VencIGD 117. Шматочки того маєтку хвилі й досі виносять на морські береги, де їх збирають люди. KrėvAP 57. Веди гнідого коника на переліжок, кинь золотий перстеник у рудниці. KlpD 84. І ніхто з Ужожеряй не вийшов на битий шлях і навіть здалеку не подивився на нього. VienIMA 105. Вайта, не втримавшись у сідлі, мов сніп, упав на ріллю. Myk-PutS I 80. (Юргеліс) Ієва, лягай на луг... SruogR III 52. Мати Андрюса й Олена почали накривати на стіл. VencIGD 505. Втомлений Багдонас повалився на ліжко й одразу заснув. LzPR I 103. Не сідайте, не сідайте, свати, на скелю. JV 749. Пор.: Піду на гору, на той пагорб, де поховані мої батьки. Rm. На тих височинах, на тих сивих вершинах гір не підніметься ні людина, ні звір не видереться, ні птах не злетить. KrėvP 247. На Святвечір треба підмести хату, зібрати сміття й піднятися нагору. Pnd. Тієї ж миті вони витягли на берег одну козулю й випустили на волю. T 1962 Nr. 47. Пущу коника на переліжок. NS 1135. Вийшов на битий шлях — уже

⁸ Е. Френкеліс виокремив один випадок семантичного зближення прийменника į з ant. Див. E. Frenkelis, min. veik., p. 40.

7*

99

не повернуся. Ut. Втретє кінь упав на зелену травичку... KrėvP 38. Кинув сніп на стіл. Rsn. Як перевернеться на ліжку, бурмочучи... ŽemR I 12. Він поставив кошик на лаву. VencIGD 48.

б) Значення напрямку всередину чогось виразне й тоді, коли залежним членом словосполучення є іменники, що позначають масу або речовину (іноді набувають такого значення в контексті); головним членом у таких випадках зазвичай є дієслова, що позначають проникнення, занурення тощо.

Орачеві не піддався плуг: тут він надто глибоко врізався в землю, там ковзав поверхнею. CvR II 137. Сам не відчув, як його гострі нігті впиваються в руки дівчини... LzPR I 119. За пагорбом, у ялиннику, закопували в землю сувої тканини, пряжу, залізні речі, зерно й одяг. CvR II 122. Уламки пляшки застрягли в паркані, а я лише дивом не був поранений. VienIMa 201. З часом фундамент хати дедалі глибше осідав у землю, а стеля дедалі ближче підступала до долівки. CvR II 280. У голі груди вп’ясти нігті. SNėrR I 233. Встроми голку в клубок. Ėr. Ткни в кобилу таким ножем — одразу заколеш. Btg.

Після дієслів чіплятися, хапатися значення напрямку всередину у прийменника į дуже бліде, і в цьому разі він семантично зближується з прийменником už.

Тарутене бачила, як їхній Нарас вчепився в ноги поліцейського коня... CvR V 216. Степукас прив’язав ковзан до правої ноги, до лівої — розгінну шпору, щоб краще чіплятися за лід, і вибіг. CvR II 207. Так сильно надихнувшись своїм опікуном, моторні й веселі селяни Палієне тепер завзято взялися до роботи. LzPR II 93. Маленька дитина чіпляється матері за фартух. Kps. Він і далі чіплявся за життя, не хотів втрачати з ним зв’язок. VencIGD 15.

Пор.: Тонучи, хапайся навіть за бритву. SInt. Не хапайся за гаряче залізо — обпечеш нігті. Vvr. Сьогодні мороз щипає за вуха. C.

в) Нарешті, у значенні, про яке йдеться, прийменник į вживається також у таких словосполученнях, залежними членами яких є іменники, що позначають гнучкі, пластичні предмети, а головними членами — дієслова зі значенням огортання, накривання тощо (загорнути сир у папір пор. покласти сир на папір).

Пастухи знайшли в могилках мертву дитину, загорнуту в лахміття й поховану. ŽemR III 144. Він зав’язав їх у вузол із полотна й заховав глибоко, де ніхто б не знайшов. CvR II 325. І огортає вона мене сніжинковою завісою. SNėrR I 150. Жінки з села Ванагай, особливо молодші, коли їм доводилося ходити до містечка, тепер куталися в хустки, ховали обличчя й сутулилися... CvR II 226. Моніка ще дужче закутала її в товсту вовняну хустку. CvR V 187.

Значення напрямку всередину, яке має прийменник į, у всіх випадках його вживання може підсилюватися й підкреслюватися спорідненим дієслівним префіксом į-⁹.

До двору увійшов гість, одягнений у чорне. LzPR I 112. Під вечір ми увійшли до лісу. CvR II 358. Увійшовши до комори,

⁹ Див. J. Paulauskas, Функції дієслівних префіксів у сучасній литовській літературній мові, «Література і мова», т. 3., Вільнюс, 1958, с. 345.

100

ще не пускали до хати. VaižgRR I 122. Чоловік, несучи папери, заліз у сани, щоб усі його бачили й чули. Myk-PutS I 12. Добросерда Улійона насипала вишень у тарілочку... CvR V 30. Поклади собі в кишеню якесь яблуко. Kps. Вона тільки й чекала, коли чоловік увійде всередину. CvR II 383. Спираючись усією вагою на ціпок, глибоко втягнувши голову в ватяний комір, ішов Пракапас, пригнічений і засмучений. CvR II 52.

Він терпів, терпів — та ще десь загруз у болоті... CvR II 310. Вона вмить своїми кількома плужними лемешами розорала землю... CvR II 414. Ворог, мов кліщ, уп’явся в тіло батьківщини. SNerR I 298. Його там не було, тільки вила стирчали, встромлені в сіно. CvR V 106. Римейкайтіс, почувши, наче хтось уколов у серце... LzPR II 54. Мати загнала скалку в долоню... CvR II 144. Ніби я був живою й чутливою опорою старого мосту, глибоко вбитою в річкове дно... CvR II 394. Елена трималася, міцно вчепившись у рукав широкого коричневого піджака брата. VenclGD 119.

Вона витягла каблучку, загорнуту в рожевий папірець. CvR V 80. Часто мати видавала йому яйця в хусточку... CvR II 135. Батько зірвав із злодія шапку, тепліше закутався в кожух і загуркотів снігом до денної комори... VienIMA 67. Навчена Юрою, мати стиснула щось велике в руці хворого, але знак не змінився. CvR V 174. Вулицями люди поспішали, піднявши коміри й міцно закутавшись у пальта. T 1962 Nr. 37.

2) Значення напрямку в той чи інший бік.

Прийменник į вказує, що дія, виражена головним членом словосполучення, відбувається в напрямку, на який указує залежний член.

За залежним членом розрізняємо кілька випадків уживання прийменника į у цьому значенні.

a) Найвиразніше значення напрямку в той чи інший бік прийменник į має у словосполученнях, залежним членом яких є іменники із загальнішим значенням, що називають певні просторові орієнтири.

Від маєтку праворуч іде дорога, обсаджена високими деревами з густими гілками. Myk-PutS I 54. Ми дивимося вдалину ліворуч — полотно білого піску. SNėr I 279. Надходить полудень, сонце хилиться на південь. KrèvAP 72. Довга тінь простягалася на захід і лише затьмарювала почервонілий гірський хребет. VienIMA 198. Західна заграва вже далеко зайшла на північ. Myk-PutS I 36. Візерунок нитка за ниткою розростався й посувався вперед. Myk-PutS I 60. Знову яскраве полум’я злетіло вгору. LzPR I 118. З великої темної купи дерев угору виринає біла башточка палацу... Myk-PutS I 54. Серця кріпаків починають битися швидше, очі сміливіше дивляться вдалину. Myk-PutS I 47. Він біг убік. CvR V 142. Буря повертає вбік разом із горами хмар. SNėrR I 256.

b) Значення напрямку до чогось також виразне у сполученнях, залежним членом яких є слова, що позначають осіб, рідше — предмети, які теж сприймаються як певні просторові орієнтири.

101

Він повернувся й кинувся бігти на ворога. Lk. До танкістів вони простягали руки, наче до своїх рятівників. VencIGD 186. Северя, цього разу без подруг, ішла просто на того, хто скреготав. VajžgRR I 60. Вона йшла прямо на мене, спираючись на ціпок і стогнучи. BilR I 219. Лиш приголубив, лиш заговорили — на нас двох сипонули злими словами. GirRP 32. Наймити побачили, що солдат чимраз швидше, майже бігцем, подався до них. CvR V 13. То одну, то іншу тягнучи за рукави до себе, старенький просив розповісти, хто цей, що говорить, що тут сталося? CvR V 46.

Квіточка надії тяглася до сонця, її не підкусили осінні приморозки. SNėr R I 318. І берези простягають руки до неба, вітаючи журавлів і лебедів, що повертаються. SNėrR I 176. Гість хвалить, милується Вайєю, очима її пожирає, а вона все ближче підкрадається до дверей... KrėvAP 48. Дикі яблуні й груші, наче вкриті снігом, схиляються до землі. SNėrR I 235. На той голос почали бігти. LzPR I 116. Візьми телятко на міст і прив’яжи. Pc.

Значення напрямку в бік чогось може підкреслюватися іменником pusė «країна, бік», який завжди вживається разом із узгодженим або неузгодженим означенням у родовому відмінку. Саме цим означенням називається або вказується місце, у бік якого спрямована дія. Таким чином, прийменником į можна виразити напрямок руху в бік будь-якого місця чи предмета.

Двоє чоловіків чекали біля вікон, розмовляли, а потім, високі, наче з жердинами, подибали в бік вогню. CvR V 202. Загін друзів кілька років рвався в бік Вільнюса. MiežBP 13. Вилаявся й пішов у бік свого брата Йонаса. VienR V 99. Ми повернули в той бік, звідки почувся крик. Gl. Ходімо й ми в той самий бік. Vlk.

Варто зазначити, що прийменник į із розглянутим значенням уживається також після дієслів (рідше — прикметників), які позначають стан, положення¹⁰.

За маєтком Вішінскуні, в бік вільшаника, у полях чорніли гурти чоловіків і жінок. CvR V 45. Тільки зелені гілки стирчать угору, наче руки. KrėvAP 83. Лежачи в ліжку обличчям до стіни, підвівся... CvR II 107. Один спав у бік узголів’я, другий — у бік ніг. CvR V 117. На півдні тепліше, на півночі холодніше. Тут, на горі, картопля більша. Pc. Де вікна виходять на вітер (замерзли). Užv.

Прийменник į у тому самому значенні можливий і після іменників, що називають конкретні предмети.

До старого будинку прибудували нову вітальню з синіми вікнами, що виходили на широку рівнину полів. CvR II 327. — У моїй затишній кімнаті з балконом, що виходив на північні гори, на столі лежало чотирнадцять книжок творів Чехова... VienIMMA 59.

Як видно з наведених прикладів, це значення прийменника į дуже близьке до основного: обидва вказують на наближення, тільки розглянуте значення вже

¹⁰ Див. E. Fraenkel, цит. праця, с. 50.

102

не означає «всередину». Тому головним компонентом прийменникових словосполучень у таких випадках не вживаються дієслова з префіксом į-.

3) Значення напрямку до предмета, якого торкається дія.

Вживання прийменника į у розглянутому значенні більш обмежене лексичним значенням головного компонента словосполучення. Ним виступають дієслова, що означають контакт — удар або відштовхування. Залежним компонентом у таких випадках є іменники, що позначають конкретні предмети.

Опівночі знову хтось почав сильно стукати у двері нашої сіней. VienIMA 78. Маленький стільчик, на який раз у раз опускалися й підіймалися її руки, тихо гупав об підлогу. CvR II 240. Голови вбитих і перестиглих берізок билися об вікно, мов незнайомий заблукалий подорожній... CvR V 179. Ревучи, хвилі лише б’ються, розбризкуючись об піщаний берег дюн. GirRP 108. Раполас, теж голодний, не мав що відповісти, тож лише постукав пальцями по столу. VaižgRR I 48. Адже телятко могло вдаритися ногою об стіну й поранитися... CvR II 204. Вінцукас плакав від радості й цілував батька в руку. SRagR IV 7. Він прихилив голову до стовбура хреста. LzPR II 11. Вони були оточені ворогом, тулилися до холодної річки... SNėrR I 382. Він ще йшов уздовж кордону, а попереду знову опинився біля холодної цегляної стіни. ŽemR III 154. — Одна чи дві дрібноквіткові квітки вдарилися об його шолом. CvR II 401. Нарешті всім тілом ударився об твердий предмет і впав на землю. BilR I 111. Блажис лежав горілиць і так ударився потилицею об лаву, що аж слина бризнула з рота... VienIMA 86. Широкі й холодні річкові води хлюпочуться об ряди темних колод. CvR II 99.

Після дієслів, що зазвичай означають удар (або отримання удару), прийменник į цілком синонімічний прийменнику per.

Але я встиг саме вчасно щосили вдарити його кулаком у голову — і він відпустив. CvR II 80. Маленький плюшевий солдатик із кривими ногами підбіг до стіни й ударив його у вухо. CvR II 123. Якщо я вдарю тебе у вухо, то ти відразу почервонієш! Skr. Своїми рогами він гепнув вовка по маківці. PP 28. Перун ударив у будинок і запалив його. Ds. Як я вріжу тобі в пику, то замовкнеш. Jrb. Фріц, відганяючись від мух, хвостом ляснув Мікутиса по обличчю. CvR II 137. Стріма били — по обличчю, по грудях, по спині. VencIGD 160. Він прогулювався парком свого палацу, легенько постукуючи очеретиною по халяві чобота льотчика. Myk-PutS I 83. Тричі вдарив по воді й наказав змієві з’явитися, як і першого разу (каз.). Tt. Камінь із гуркотом скотився з дерева й влучив дідусеві в голову. Rk. Ти можеш отримати по пиці. CvR II 310.

Пор.: Стонслав ударив великою цеглиною по широкому животу, а Луринайтуке добряче стукнула кочергою по маківці й гепнулася на порозі. LzPR II 112. Капітан так ударив кулаком по столу, що вся кімната здригнулася. BalčHP 30. Я не встиг оговтатися, як мене повалили на землю, навалилися й почали лупцювати по плечах, попереку, ногах, знову по плечах — аж дух завмер. CvR II 119. Як він ударив по вуху, той навіть перекинувся. Dgl. Як я його ляснув по обличчю, то аж обличчя змокріло. Trgn. Вихопивши з пазурів лементарій, вона вдарила Йонеліса по потилиці й кинула його в скриню. ŽemR III 224. Добре гепни його по спи-

¹¹ Пор. P. Būtenas, цит. праця, с. 85—86.

103

нув, щоб довго пам’ятав. Узв. Вона била його мотузками, різками, шмагала чоботами, розкидала далі полову з клуні, знову обмиваючи руки й ляскаючи долонями себе по стегнах... BaltPV I 35. Тоді царевич підійшов ближче до озера й навхрест ударив палицею по воді. Tt. Камінь влучив корові в роги. Ktk. За свою цікавість дістав по вуху. Brž.

Зі значенням «напрямку на предмет, якого стосується дія» пов’язані також випадки вживання прийменника į після деяких дієслів, що означають реагування, відгук (пор.: atsimušti į medį ir atsakyti į klausimą). На слова монаха парафіяни відповіли стогоном. CvR V 196. Ніхто з хлопців не відгукнувся на останні слова Антанаса Пуоджюнаса. VienR V 106. Усі робітники здавалися сердитими, похмурими й без вагань відказували на докори Пуоджюнаса. VienR V 62. Чоловіки голосно розсміялися на ті слова, але незнайомець не зрозумів. Myk-PutS I 45.

2. Значення цільових відношень

Значення напрямку, яке має прийменник į, легко переходить у значення мети¹². (Пор.: išvykti į miestą ir išvykti į karą). У першому словосполученні прийменник разом із відмінком указує на місце, якого має досягти діяч, а в другому — на те, що він робитиме, пройшовши певний шлях, з якою метою і чого прагнучи вирушив (пор.: išvykti į karą ir išvykti kariauti).

Прийменник į позначає мету дії у словосполученнях, залежним членом яких є іменники зі значенням дій, процесів, подій, нагод тощо. Головним членом і в таких випадках зазвичай виступають дієслова, що означають рух або дії, які спонукають до руху.

Лікаря Прібуле вже не було — поїхав на війну, місто далеко. SimonP 96. Хвиля за хвилею лише котиться, котиться, наче кличе до бою незламну. Ей, море, скажи: чи можна, раз упавши, знову ринути в похід?! GirRP 108. Ще зранку старий зібрався в далеку для такого віку подорож. CvR II 282. Зайшов до такого проклятого маєтку, проситься переночувати. BsMt I 36. ...вітчим приїхав на оглядини. KrėvP 67. Обидва Ліогеси, батько й мати, приїхали на похорон сестрички... VienIMA 124. Так пом’якшав, що просто перед розподілом Памітувіса звелів скликати наймитів і безземельних на важливу нараду. CvR V 42. На обличчях усіх було видно якусь легкість, ніби вони зібралися на травневу гулянку. CvR V 46. І сьогодні Рейшелісь не може простити собі, що торік виманив її на свято пісні. CvR II 372. Із сусідніх вулиць та околиць ринку, розбризкуючи багнюку, бігли люди, ніби той барабан кликав їх на якесь незвичайне свято. Myk-PutS I 112. Пізніше з’ясувалося, що це був лише привід для тих двох «друзів» не піти на літературний вечір. VienIMA 211. За пару днів до вистави артисти зібралися на генеральну репети-

¹² E. Fraenkel, min. veik., p. 48.

104

цію. CvR II 84. Восени Сарманти з великими надіями провели Дівоніза до третього сейму. CvR V 140. На лісопильні Сабаліса вперше сталося так, що робітники не вийшли на роботу. VienR V 123. Її не посилають на панщину, бо мати так домоглася від батька. Myk-PutS I 20. На допомогу йому поспішив спритний юрист із сумнівною репутацією... Myk-PutS I 86.

3. Значення відношень зміни¹³

Прийменник į може виражати відношення зміни предметів. У цьому значенні він уживається у сполученнях, головним членом яких є слова, що означають зміну одного предмета (або предметів), перехід до іншого предмета (або предметів) чи стану; залежним членом — слова, що означають результат зміни.

За основним членом прийменникових сполучень розрізняємо кілька випадків уживання прийменника в цьому значенні.

a) Найвиразніше значення відношень зміни прийменник į має у словосполученнях, головним членом яких є дієслова перетворюватися, змінюватися тощо.¹⁴

Досить було найменшої необережності, і нещасні зісковзували зі стрімкої гори вниз та перетворювалися на каміння. BilR I 147. Подумав, що вони все ж щасливіші за тих, у кого не тільки недозрілий урожай вибили, а й перетворили домівки на попіл. CvR V 111. Щороку Йонас дедалі змінювався на краще. TilyU 129. Антанукас, живучи в моїх батьків, виріс і на парубка. VienMIA 146. З пастушки вона стала дівчиною, з дівчини швидко зробилася жінкою. CvR II 30.

У образному мовленні результат зміни предметів нерідко описується метафорично. Це не змінює значення прийменника į.

Лежить, згорнувшись у їжака. Als. Зваляв вовну в бересту. Varn. Не вийняли корж із печі, тож він висох до кістки. Pc. Віками німець топтав той край і втоптав його міцно в землю. SNėrR I 371. Руки від морозу посиніли, мов лід. Šts.

Після дієслова virsti паралельно з прийменниковою конструкцією вживається також орудний відмінок¹⁵.

Знову всі перетворилися на хрести й зникли з очей. CvR V 201. Він надумав перетворитися на голочку. Pšl. Син перетворився на муху (казка). Ck.

b) Значення відношень зміни прийменник į має також тоді, коли головним членом словосполучення є дієслова, що означають зосередження, збирання докупи, поєднання тощо.

Увесь ранок Йокубас ходив навколо будинку, збираючи тріски в купи... CvR II 408. Усі люди були в полі:

¹³ У лінгвістичній літературі для того самого явища вживається термін «трансгресивні відношення». Див. Б. В. Виноградов, Русский язык, Москва, 1947, с. 688. У статті цей термін заради уніфікації замінено литовським.

¹⁴ E. Fraenkel, зазначена праця, с. 47; P. Būtėnas, зазначена праця, с. 87.

¹⁵ J. Jablonskis, зазначена праця, с. 654; P. Būtėnas, там само, с. 87.

105

Тут вантажили сіно в копиці, там — на вози, третій порожній віз гуркотів, здіймаючи хмари пилу. CvR V 105. Вона ще гарна, і волосся заплетене в коси. CvR II 296. Тоді Мікас наказав усім розбійникам здерти з берези кору й усім зв’язатися в один ланцюг. Graž. Двоє козаків не змогли й волосини віддерти від старої, бо все волосся звалялося в один великий ковтун. LzPR II 113. Ідучи лісом, він іще жменями збирав живі в’юнки, розглядаючи їх у місячному світлі, і все стискав у клубок. LzPR II 103. На дорогах і шляхах вони виставили варту, зайняли волосні управи й збиралися вирушати до Каунаса загонами. CvR V 240—241.

c) Таке саме значення відношень зміни прийменник į має і в словосполученнях, головним членом яких є дієслова, що означають поділ, розколювання, руйнування тощо. Тому залежний член у цьому разі вживається лише у формі множини¹⁶.

Роздерли б його на шматочки, якби не нагодився якийсь конюх чи лакей. LzPR II 79. Усі примари зникли, а засвічений ліхтар розсипався на незліченну кількість маленьких вогників... BilR I 148. Той сир розкришився на крихти. Pc. Я підхопив із землі лук і стріли, поламав на друзки й далеко розкидав по полю. BilR I 151. На краю села, де дорога повертає до лісу неподалік і розгалужується на три малоїжджені путівці, офіцер зупинив загін. CvR II 220. Ремінь, здавалося, ось-ось перетягне його навпіл,— таким худим був Гумеліс. CvR II 172—173. Однак Салдішкес залишилися в людській пам’яті, доки Ужуожеряй не розділилися на окремі хутори... VienIMA 178.

d) Прийменник į вживається також для позначення змін суспільного становища особи. У цьому разі головним членом словосполучення є дієслова призначення, обрання, запрошення та інші близькі за значенням дієслова; залежним членом — іменники, що називають осіб за їхньою професією, заняттям, посадою тощо. У цьому значенні ці іменники також уживаються у формі множини¹⁷.

Який він вірний чоловік — обрали б його старостою... ŽemR III 26. Ліс вирішив піти до короля й попросити, щоб його зробили королями. Pn. У конторі його прийняли до теслярів. VienR V 119. Найстаршу взяли в рекрути, але він, кажуть, утік і оселився десь у Жемайтії. Myk-PutS I 27. Потім почали просити Мареле в сестри, а всіх — на весілля. ŽemR III 36. Віддала донечку в невістки. BsO 76. За насіння й гроші дехто наперед обіцяв панові допомагати на будівництві та в літніх роботах, а інші домовлялися віддати дочок за наймичок, синів — за наймитів. CvR V 115. Невдовзі, плюючись, розповідав, що охочих стати ловцями собак виявилося стільки, що й собак, мабуть, стільки в усьому місті не знайдеться. CvR II 21. Ті, хто годився в пастухи, знову вільно гасали — не було кому пасти. CvR

¹⁶ E. Fraenkel, min. veik., p. 47.

¹⁷ E. Fraenkel, min. veik., p. 41.

106

V 83. І ставши новоселами, щасливо згуртувавшись в одному селі, вони не розпустили свого оркестру. CvR V 136.

e) Коли головним членом словосполучення є дієслова mainyti, keisti («міняти», «замінювати»), значення відношень зміни, яке виражає прийменник į, набуває дещо іншого відтінку. Тут ідеться вже не про зміну того самого предмета, перехід його в інший стан, а про заміну одного предмета іншим¹⁸.

Дід, а згодом і батько не одного кріпака обміняли на собаку. CvR V 130. Ніхто не поміняє корову на козу. RŽ 89.

Після згаданих дієслів у тому самому значенні можливий також орудний відмінок¹⁹, рідше — знахідний. Однак вони вживаються в тих випадках, коли йдеться про обмін однорідними предметами.

Поміняймося шапками — нічого не втратиш. Ut. Даси мені білу ручку, а я обміняю її на золоті персні. LB 40.

Даси рученьки, обміняємося перснями. JV 462.

4. Значення часових відношень

Прийменник į має також значення часових відношень, подібне до значення «напрямку до чогось». У значенні часових відношень прийменник į вживається тоді, коли потрібно зазначити, що дія, виражена головним членом словосполучення, відбувається в час, близький до часу, вираженого залежним членом²⁰. У таких словосполученнях залежним членом можуть бути іменники, що позначають точно не визначені проміжки часу.

На ранок мені засіла в голові думка, як дізнатися від батька чи матері, де тепер батько Онуте і що він відповів своїй дружині. VienIMa 94. І справді, надвечір Лапінас зовсім ослаб. KrėvAP 94. Позавчора, ось так під вечір, танцювали, співали, і раптом — поліція. CvR II 260. Звісно, навесні конюшина осідає, кришиться, а миші її погризають. VienR V 38. Була осінь. KrėvAP 174. Раніше дружина разом із ним ішла і підтримувала його, а на старість і вона пристала до дітей. CvR II 406. На початку липня збіжжя піднялося густими хвилями врожаю, темніло хмарами. CvR V 102. Під кінець життя зникла вся його мудрість. ŽemR III 56. Жито треба сіяти наприкінці місяця. Sts. Лише син Далбів-Далбайтів, гімназист, під кінець добряче нудьгував... VendGD 106.

5. Значення відношень порівняння

Прийменник į вживається у значенні відношень порівняння тоді, коли потрібно сказати, що один предмет подібний до іншого, тобто має властивості іншого предмета, названого залежним членом словосполучення²¹.

¹⁸ E. Fraenkel, min. veik., p. 47; P. Būtėnas, min. veik., p. 86.

¹⁹ P. Būtėnas, min. veik., p. 86–87.

²⁰ E. Fraenkel, min. veik., p. 52–53; P. Būtėnas, min. veik., p. 85; J. Kruopas, Laiko apylinkės reiškimas lietuvių kalboje. „Tarybinė mokykla“, 1953, Nr. 7, p. 24.

²¹ E. Fraenkel, min. veik., p. 46; P. Būtėnas, min. veik., p. 85.

107

Прийменник į має значення «подібний до» у словосполученнях, головним членом яких є прикметник panašus, -i, а також деякі дієслова — atsigimti, nusiduoti тощо.

Цього разу блискавка була схожа на розгалужене дерево вогню. CvR V 105. Розеле була схожа на матір; тільки біліша, бо ще не зазнала стільки лиха. LzPR I 117. У горах уже можна було розгледіти льодовики,... виступи гранчастих вершин, які здалеку були схожі на плями місяця. VienIMA 195.

І в кого ж вона вдалася, така гарна й жвава, у цій родині нечепур! Myk-PutS I 66. Він удався в батька своїм виглядом і вдачею (народився схожим на батька). J. Удайся-но мені так у свого батька! Skr. У кого ж зять удався, такий потвора! J. Він удався в дідуся. Mrk. Удався в батька. Plng. Удалася в дядьків. Šts. Одна дитина вдалася в батька. Gs. Хоч одна дочка вдалася в бабусю. Skp.

Іноді згаданий прикметник (або дієслова) може бути й не висловлений, а лише мається на увазі.

І кошенята в матір. Kps. Точнісінько в батька — наче змальований! Kt. Усі наші курчата в півня — білі. Gs. Я названий на честь дядька (маю дядькове ім’я). Šts.

Після того самого прикметника прийменник į вживається також у сполученні один, одна на одного, одну. Так виражається схожість однорідних предметів між собою.

Вони зовсім не були схожі один на одного — ні вдачею, ні зовнішністю. VienIMA 5. Вони були схожі один на одного... CvR II 321.

Прийменник į вживається також у застиглих словосполученнях, утворених з називного й знахідного відмінків того самого слова. У таких випадках виражається однаковість однорідних предметів у якомусь відношенні.

Який гарний, який великий горох — зернина в зернину (усі однакові)! Pc. Які гарні дрова — поліно до поліна (немає поганих полін)! Er. Усі три — одна в одну (однакового зросту й вроди) його дочки. BsMt I 12.

II. ДІАЛЕКТНІ ВИПАДКИ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКА į

У діалектах прийменник į, або, точніше кажучи, його варіанти in, int, ing, ingi, inš, inč, уживаються інакше, ніж у літературній мові.

Найбільше відрізняється вживання прийменника į та його варіантів у діалектах східної Литви. Там, насамперед, частину семантичних функцій цього прийменника виконує внутрішній напрямковий місцевий відмінок — ілатив²². По-друге, варіанти прийменника į мають і інші значення, ніж у літературній мові²³.

²² Про географічне поширення та значення цього відмінка див.: A. Laigonaitė, Vietininkų reikšmė ir vartosena dabartinėje lietuvių kalboje, Vilnius, 1957, p. 4, 35—53.

²³ Див. J. Jablonskis, min. veik., p. 146, 348, 669; P. Būtėnas, min. veik., p. 87—88.

108

У діалектах прийменник į, його варіанти й заміна дещо інакше виражають відношення, характерні для літературної мови: 1) простору (ateiti į tėvą, пор. ateiti pas tėvą; eiti į mišką, пор. eiti link miško; prieiti į vežimą, пор. prieiti prie vežimo; rišti į medį, пор. rišti prie medžio; gyventi į miestą, пор. gyventi mieste; augti į upę, пор. augti upėje); 2) часу (ateiti į trečią dieną, пор. ateiti trečią dieną; sušukti į akies mirksnį, пор. sušukti akies mirksniu; išgyti į keturias savaitės, пор. išgyti per keturias savaitės; valgyti du kartus į dieną, пор. valgyti du kartus per dieną); 3) призначення (atiduoti karvę į mėsą, пор. atiduoti karvę mėsai).

Він може виражати й зовсім інші відношення, наприклад кількості (sumokėti į tris šimtus rublių, пор. sumokėti apie tris šimtus rublių, išgerti į dugną, пор. išgerti iki dugno), виділення (geresnis į brolius, пор. geresnis iš brolių) тощо.

1. Значення просторових відношень

У діалектах прийменник į, крім відношень, згаданих на с. 98—104, може також виражати різні напрямки дії і навіть місце.

1) Значення напрямку руху. Прийменник į, його варіанти або заміна в діалектах мають кілька таких значень напрямку, які відповідають значенням інших прийменників літературної мови.

a) Для діалектів східних аукштайтів і дзуків характерне вживання прийменника į та його варіантів зі словами, що позначають живих істот. У цьому випадку значення згаданого прийменника цілком відповідає значенню прийменника літературної мови pas.

Їде до дядька. Dkšt. Поїхав до брата погостювати. Ut. Їдь до братів. Vvr. Іди до мене. Trak. Я не знаю дороги до тещі. Mrk. Я піду до доньки в сад. Tvr. Овес не йде в коня, а кінь — в овес. Ds. Уже до Оніоти свати навідуються. Ds. Треба йти до дитини. Dv. Поїхав у гості до сестри. Kš. Послав посланця до батька, до рідної матінки. Dv.

Прийменник į у цьому значенні вживається також у художніх творах представників згаданих діалектів (часом і інших письменників).

Дундулис, щойно зрозумівши, що не побачить Вайви й не отримає від неї стрічки, доки не поскаче до неї, як парубки їздять до дівчат. KrėvAP 47. Схопивши обома рученятами й навіть не замахнувшись ніжками, побіг до матусі порадіти. VaižgRR I 123. Привезли до нас лише маленький столик, кілька книжок і корову — більше нічого. BilR I 177. Після тих судів Цецилія Кайрюча стала ще відомішою, і до неї почали приїздити по пораду люди й з інших парафій. VienIMA 265. Прибігши до Таручів, сусідка кілька разів просила Юру, щоб він приходив до них увечері, посидів із чоловіком, покурив. CvR V 225. Як треба буде — поїдемо до міністерки. CvR V 129. Пішов прямо через поле стежкою до Станків, бо йому кортіло повідомити сусідові радісну новину. LzPR I 99.

109

J. Jablonskis рекомендував таке вживання прийменника į для літературної мови, однак воно не прижилося²⁴,

b) У діалектах східних аукштайтів і дзуків варіанти прийменника į мають також значення літературного прийменника link.

Машина загуркотіла в ліс (у напрямку лісу, у бік лісу). Ut. Він помчав у бік Гінучяй (у напрямку Гінучяй, у бік Гінучяй). Dkšt. Може, до станції (у напрямку станції). An. Проїдь до Каунаса — там уже інша земля. Pbs. Помчав у ліс. Al.

У літературній мові в таких випадках уживання прийменник į має зовсім інше значення — позначає напрямок дії всередину. А в цих діалектах напрямок усередину виражається лише іллятивним відмінком²⁵.

c) У тих самих діалектах варіанти прийменника į можуть мати також значення літературного прийменника prie.

Найвиразніше це розмовне значення виявляється після дієслів із префіксом pri-.

—Трактор під’їжджає до величезного каменя, стукнувся й їде далі. Ktk. Підійшли до кущів. Pbs. До людини підпускають того чоловіка (добрий, привітний). Prng. Кошенята як звірята — до них не можна підійти. Ut. Прив’язав корову до вільхи — може обертатися. Ktk. Як притулився до пір’я, то весь розпушився. Dglš. У повітрі прибив барометр до вікна. Ktk. Бідолашне поросятко — шкіра присохла до кісток. Ut.

Ще юнак не зліз із сивого коника, ще не наблизився до жаркого вогника,... а дідусь уже почав бурмотіти... KrėvAP 35. Сестра обійняла мене, притулила до себе... BilR I 170. Колись у такі дні Йонюкас не міг усидіти; відірветься, бувало, від лави, притисне пальчик до мокрого шибки й тре, тре... BilR I 157. Обняла його голову, притиснула до своїх грудей. BilR I 239. Той, хто зійде на ту гору й торкнеться того вогника, зробить усіх людей щасливими... BilR I 145.

Так само воно не викликає сумнівів, коли досліджуваний прийменник уживається після дієслів, що означають дотик.

Папірець лампа в пальці. Ktk. Не пхай брудних пальців в очі. Ut. Юозапота притискає дитину до своїх щасливих грудей і квапить, квапить. BilR I 228. Навчися гарно співати — вони до тебе липнуть, мов мухи. KrėvAP 49. Дитину ніжно, по-жіночому взяла, промовляючи гарні ласкаві слова, притискала до себе обома великими, мов віяла, руками... VaižgRR I 39.

Згадане значення прийменника į важче вловити після інших дієслів руху. Без ширшого контексту іноді його важко відрізнити від значення link.

Іду до криниці (біля криниці). Eiš. Пішов до криниці й пере там одяг. Ktk. Ганяють корів пити до корита. Ut. Пішов до

²⁴ Див. J. Jablonskis, цит. праця, с. 146, 349, 669.

²⁵ Про це див. A. Laigonaitė, цит. праця, с. 47.

110

хлів і рубає дрова. Ktk. Я побігла до машини — не приїхав. Ds. Приїжджай на першу купину. Ktk. Пусти мене в голову (дитини). Ut. Дитина лізе у віз, до коня — стережіться. Ktk. Той кидається на нього. Kvr.

Витерши ручки, бабуся знову накрила хліб рушником і пішла до печі. KrėvAP 126. Лапінас відразу кинувся до відра, що стояло з водою на підставці під полицею, і озирається навколо. KrėvAP 87. У дворі весело кинувся до нього Разбонас. BiiR I 196. Не молода, одягнена в біле жінка, трохи нахилившись до неї, лагідно говорила. BiiR I 242. Так жінки заспокоювали старого, а тим часом накидалися на чоловіків... KrėvAP 92.

У північній частині Східної Литви та трохи на південь прийменник ant і його варіант an, крім родового відмінка, вживаються також із знахідним відмінком і мають такі самі просторові значення, як і згадані варіанти прийменника į.

a) Сьогодні підемо до Петроні на вечорниці. Kp. Може, підеш до коней? Rk. Мама пішла до корів. Kvr. Ми йдемо до коней. Rm. До молодої раніше не пускали. Rk. Іди до мами. Pnd. Я ходив до своєї тітоньки. Ob. Іду до овець. Mlt. Відвезли до лікаря. Šr. Треба готуватися до коней. Svnč. Вона побігла до того королевича (казк.). Brž.

b) Поїхав до міста. Slm. До Зарасів поїхав дядько. Krns. Поїхав до Укмерге, їдь, може, наздоженеш. Kvr. Поверни тут на Вепрій, на Сесики — там уже й інакше говорять. Ukm. Дорога йде на Інтурке. Sug. Знову відступив до Пурвенів. Mlt. Почало дощити, коли їхали до Дусетоса. Dr.

c) На одну приєднану залізну вісь Skp. Прив’яжи коня до воза. Glv. І тобі пришила до колиски, Trgn. Собака причеплена до палиці. Svnč.

Притулися до мене, буде тепліше. Kp. Не туліться до стіни — забруднитеся. Mžš.

Заплатив літ, і везу на возі. Rk. Вийшов до річки. Ppl. Тепер баби вперті — ні навесні до річки не виходять, ні восени. Rz. Вийшов до озера. Skp. Душно — до землі хилить. Svnč.

2) Значення місця перебування. У мовленні мешканців Клайпедського краю та деяких інших місцевостей конструкція прийменника į зі знахідним відмінком уживається у значенні внутрішнього місцевого відмінка (інесиву)²⁶.

Ластівка гніздиться в хатах. Prk. Чоловік стоїть у морі. Krg. Кріт риє нори в землі. Krg. Кури сидять у загороді. Plk. У мене на потилиці така ґуля росте. Plk. Миня в морі ловлять вудкою. Plk. Щука росте в річках, а в малій водоймі — не витримує. Plk. Стоїть і дівчина на узліссі, сльози витирає хусточкою. KlpD 26. Він живе (у місті) у місті. K. Допоміг мамі прибирати в хліві. Pš. За морями-океанами, у зеленому лісі (у зеленому лісі) збирає дівчина, збирає молода червоні ягідки.

²⁶ Див. A. Laigonaitė, там само, с. 32—33; пор. E. Fraenkel, там само, с. 51—52.

111

TDr VII 64. В одну руку (в одній руці) тримає прутик, у другу руку (у другій руці) тримає довгу лозину. PP 29.

Вважається, що усталення прийменника į з акузативом у значенні інесиву зумовив вплив німецької мови²⁷.

2. Значення часових відношень

У жмудських, західних і центральних аукштайтських говірках, а частково й у західних дзукійських говірках, прийменник į з його варіантами дуже широко вживається для вираження різних часових відношень: одні з них у літературній мові передаються прийменником per з акузативом, інші — часовим акузативом або інструменталем.

1) Прийменник į та його варіанти вживаються в тих самих значеннях, що й прийменник per. Слід виокремити два випадки такого вживання.

a) Прийменник į та його варіанти з акузативом уживаються для позначення тривалості дії або проміжку часу, протягом якого відбувається дія.

За тиждень і хліб з’їдаю. За один місяць заготуй сіна на одну корову. Ktč. За пару днів витягли теплі речі. Šlu. Що за такий короткий час сталося? Pgg. Чи за два, чи за три дні впорається. Šlu. Німець підкорив Польщу за чотири тижні. Plik. За три тижні мав зникнути. Sg. За одну ніч висихає та трава. Krg. Потім відпустили чорта, і він за місяць повернувся додому. Tt. Цілу вічність тут не садили картоплі. Snt. Скільки викопують за день? Skd. За день матка відкладає тисячу яєць. Yl. Скільки ореш за день? Mžk. По дві склянки, по три краще за день. Žg. За тиждень викурював десять пачок сигар. Rd. Скільки скошуєш за день? Rs. Скільки сіна привезли за день? Jrb. І сумувала за своєю бабусею два, три дні. Rdm. За пару годин мололи центнер, якщо добре висушене. Alvt. Шукльський колгосп за дві години зібрав такий стіг. Žal. За місяць у нашому селі вкрали 40 коней. Nm. Тепер несе за день сімдесят яєць. Grl. Під час заготівлі кормів не буде дощу. Plv. Зламалися колеса просто під час перевезення жита. Gs. За день вивозять дві вози гною. Pun. Ой, сумне моє серденько на всю осінь. JD 183. За три дні знайду ті гроші. BsP I 89. Тоді, братику, за два тижні дзеньк-бреньк — і готово! LzPR II 35.

b) Прийменник į та його варіанти з акузативом уживаються для позначення проміжку часу, протягом якого дія повторюється певну кількість разів.

За день отримує кілька разів прочухана. Pln. Двічі на рік стригтиму, і щоразу по три кілограми. Rt. Погода змінюється за день кілька разів. Užv. Глуодена один раз на рік гірчить. Pp. За день корову треба доїти тричі, Klm. Отримуємо тричі на місяць. Kdn. Коли мама ще була жива, то

²⁷ Див. A. Laigonaitė, там само, с. 33.

112

Додому літали по кілька разів на день. Rs. Святий грішить сім разів на день. Skr. Найважливіше, що він міг святкувати два дні на тиждень. Lk. Три дні на тиждень відбував панщину. Nm. Я працював по двадцять годин на добу. Šl. Ліки треба приймати тричі на день. Mrk.

Сімша двічі на день підводиться зі своєю кульгавою кобилкою перед глиняним пагорбом... CvR II 327. Роботи було багато, і доводилося працювати по 14 годин на добу. VienIMA 197.

Прийменник į уживається також після дієслів заробити, платити, отримати, взяти, дати та ін.

Батько заробляє двадцять рублів на день. Jrb. Скільки заробляєш на рік? Kps. Він заробляє багато трудоднів за день. Skdv. Йому платять грошима сімдесят п’ять рублів на місяць. Vnd. За годину платили по три рублі. Šll. Мені платили по дев’ять літів на добу. Žg. Скільки вам платять на день? Al. Отримує триста рублів на місяць. Mžk. Скільки отримував пастух на рік? Lnkv. Скільки ти взяв за день? Dt. Ми давали по вісімдесят кілограмів на день. Rz. Раніше давали по п’ятдесят на день. Rs. Запропонував шістдесят рублів на місяць. Pln. Людина обходиться в три рублі на день. Žg. На день йому йде тридцять рублів. Slv.

Варто зазначити, що в цих випадках уживання значення прийменника į (як і per) наближається до значення прийменника už.

Пор.: Чи дорого платять за день. Sd. Скільки візьмеш за один день. Rk. Скільки отримуєш за день. Ob.

З іншого боку, іноді прийменник į вживається також замість прийменника už.

Давали по десять копійок за трудодень. Slnt. По рублю за трудодень. Klk. Я платив рубль за мірку. Šts. За ті гроші відшкодує картоплею. Gs. Я відрахую той борг молоком. Šts.

Й. Яблонскіс вважав усі такі випадки вживання прийменника į неприйнятними для літературної мови й виправляв їх двома способами: в одному випадку замінював місцевим відмінком, а в іншому — конструкцією з прийменником per та знахідним відмінком²⁸. У літературній мові ширше утвердився прийменник per зі знахідним відмінком.

2) Прийменник į та його варіанти вживаються в часовому значенні, подеколи подібно до відмінкових форм літературної мови.

a) Як знахідний відмінок.

Для мене квашений огірок найсмачніший на третій день. Skr. Тієї миті він тут як тут. Vlkv. На четвертий день роблять операцію. Kps. На який день зможеш піти? Grš. На третій день я отримав роботу. Vlkv. Завтра на третій день принесе. Užv. На четвертий день той юнак із тією панною взяв свід-

²⁸ J. Jablonskis, min. veik., p. 671; II, Vilnius, 1959, p. 38, 69, 74.

8. Lietuvių kalbos morfologinė sandara ir jos raida

113

що пішов до священника. Tt. Ми на третій день печемо. Pc. Але на третій день бандити напали на нього, убили, а гроші вкрали. Auk.

Але що — на третій день зять Сточкуса, той, що стояв біля вагаря й касира, повідомив нам, що зарплату зменшили. CvR II 301. Не пам’ятаю, що було зі мною далі, тільки на третій день я відшкодував збитки. CvR II 119.

б) Як орудний відмінок (рідше — місцевий).

Він повернувся за той час. VIkv. Зайці були за мить. Rmč. Це було якраз вчасно. Šlu. Мій коник прибіжить на сьомому році. Rdm. Ей, повернеться, повернеться твоя донечка на дев’ятому році. JD 340. Я на шість років молодший за Антанаса (народився на шість років пізніше). Skr.

За той час він спіткнувся й упав. LzPR I 85. — Добре, добре, ти приїхав якраз вчасно... ŽemR III 362. Тільки коли на третій рік після вільнішого життя дружина Сакалаускаса погладшала, — погладшала неймовірно. CvR II 328.

3. Значення цільових відношень

У західнолитовських говорах прийменник į час від часу вживається для вираження дещо інших, ніж у літературній мові, цільових (призначальних) відношень. Розглядуване значення цільових відношень, на відміну від літературної мови, не має жодного зв’язку зі значенням напрямку. У таких випадках прийменникова конструкція вказує на предмет, для якого щось призначається або використовується.

Звернув усі папери на перець (порізав, щоб загортати перець). Dr. Гроші витратив на гас. Šts. Борошно з млинів німець забере як натуральний податок. Šts. Корову віддав на м’ясо солдатам. Šts. Сьогодні день кращий для сушіння. VIkv. Шкуру вичинили на постоли. Grž. Багато дерев спалили на цеглу. JablRR I 653.

Варто згадати й випадки, коли прийменник į позначає такі самі цільові відношення, як і в літературній мові, але вживається за інших обставин — з іменниками, що називають конкретні предмети.

Жінки йдуть на мітли, по ягоди (збирати мітли, ягоди). Šts. Скосивши жито, одразу треба йти на пшеницю. Skr.

4. Значення кількісних відношень

У західноаукштайтських (рідше — в інших) говорах прийменник į уживається також для вираження кількісних відношень. Можна виокремити два випадки такого вживання.

1) Прийменник į уживається в тому самому значенні, що й прийменник apie у літературній мові.

Зібралося į тисячу (близько тисячі) людей. JablRR I 653. Маю į чотириста робочих днів. Jrb. То мені сестра дала į сорок. VIkv. Заплатив į триста рублів. Rmš. Йому вже į тридцять років. Gs. Сян-

114

ня прийшов į п’ять кілометрів. Nm. Заплатив į триста рублів. Rmš. Він ні старий, ні молодий — йому буде į п’ятдесят років. Alv. У селі Руджяй із давніх-давен є такі широкі луки, буде į 300 моргів. BsMt II 64.

2) Прийменник į уживається в тому самому значенні, що й прийменник iki у літературній мові.

Її білява косичка į половину не заплетена. Mrk. Ще не доїхав į половину шляху. JD 57. Випив į половину й залишив. KzR. Пий, сестричко моя, пий, гостенько моя, усю чарочку й į денце. JD 1328. Ялівці виросли į верхівку голови. Skr. Дверцята млина відчинені į половину. LB 115.

5. Значення відношень виокремлення

В окремих говорах прийменник į уживається замість прийменника iš літературної мови для вираження відношень виокремлення.

Із братів (з-поміж братів) кращий той. J. Ой ясна, ясна ця літечко į усі літечка. JD 569. З усіх та — найклятіша. Skr.

СКОРОЧЕННЯ²⁹

BalčHP — В. Гауф, Казки, переклад Й. Балчиконіса, Вільнюс, 1956 (Цифри вказують сторінки).

BaltPV — Й. Бал тушіс, Продані літа, I, Вільнюс, 1957 (Цифри вказують томи та сторінки).

BĮR — Й. Білюнас, Твори, I, Вільнюс, 1954 (Цифри вказують томи та сторінки).

BsMt — Й. Басанавічюс, Литовські казки, Матеріал до литовської міфології, Шенандоа, Пенсільванія. Частина I — 1898, частина II — 1902 (Цифри вказують частини та сторінки).

BsO — Ožkabalijų dainos, surinko J. Basanavičius, Shenandoah, Pa. 1902, du tomai (Skaitmens rodo dainos numerį).

CvR — П. Цвирка, Твори, I, II, V, Вільнюс, 1959 (Цифри вказують томи та сторінки).

GirRP — L. Gira, Rinktinė poezija, Kaunas, 1945.

J — Литовский словарь А. Юшкевича съ толкованіемъ словъ на русскомъ и польскомъ языкахъ, выпускъ первый, том I, Санктпетербургъ, 1904.

JablRR — Й. Яблонскіс, Вибрані твори, I, Вільнюс, 1957 (Цифри вказують томи та сторінки).

JD — Lietuviškos dainos užrašytos par Antaną Juškevičę. Казань, I — 1880, II — 1881, III — 1882 (Skaitmens rodo dainos numerį).

JV — Литовські весільні пісні, записані Антанасом Юшкевичюсом і видані Янасом Юшкевичюсом, Петропіль, 1883 (Цифри вказують номер пісні).

KlpD — Пісні жителів Клайпеди, зібрав Йонас Пакалнискіс, видав А. Бруожис, Вільнюс, 1908 (Цифри вказують номер пісні).

KrèvAP — Вінцас Креве, Оповідання та перекази, Вільнюс, 1955 (Цифри вказують сторінки).

KrèvP — Вінцас Креве, Перекази старих людей з краю Дайнави, Вільнюс, 1957 (Цифри вказують сторінки).

²⁹ Топоніми скорочуються так само, як у «Словнику литовської мови».

8*

115

LB — Литовські народні пісні та казки з прусської й російської Литви, зібрані A. Leskien і K. Brugman, Страсбург, 1882 (Цифри вказують сторінки).

LzPR — Lazdynų Pelėda, Твори, I, II, Вільнюс, 1954 (Цифри вказують томи й сторінки).

MiežBP — Eduardas Mieželaitis, Братня поема, Вільнюс, 1954 (Цифри вказують сторінки).

Myk-PutS — V. Mykolaitis-Putinas, Повстанці, I, Вільнюс, 1957 (Цифри вказують томи й сторінки).

NS — Литовські пісні та гімни північно-східної Литви. Зібрані A. R. Niemi і A. Sabaliauskas, Annales Academiae scientiarum Fennicae, сер. B, том VI, 1911 (Цифри вказують номер пісні).

PP — Казки про птахів, Žemaitische Tierfabeln, текст, словник і переклад за редакцією Hugo Scheu... та Alexander Kurschat..., Гайдельберг, 1913 (Цифри вказують сторінки).

RŽ — Словник правопису литовської мови, Каунас, 1948 (Цифри вказують сторінки).

SimonP — I. Simonait y tė, Pikčiurnienė, Вільнюс, 1955 (Цифри вказують сторінки).

SNėrR — Salomėja Nėris, Твори, I, Вільнюс, 1957 (Цифри вказують томи й сторінки).

SruogR — B. Sruoga, Твори, III, Вільнюс, 1957 (Цифри вказують томи й сторінки).

ŠRagR — Šatrijos Ragana, Твори, IV, Каунас, 1928 (Цифри вказують томи й сторінки).

T — Tiesa, орган ЦК КП Литовської РСР, Президії Верховної Ради та Ради Міністрів (Цифри вказують роки й номери).

TDr — Праці фольклору, VII, Каунас, 1940 (Цифри вказують томи й сторінки).

TilvU — Tilvytis Teofilis, Usnynė, Вільнюс, 1949 (Цифри вказують сторінки).

VaižgRR — Vaižgantas, Вибрані твори, I, Вільнюс, 1957 (Цифри вказують томи й сторінки).

VenclGD — A. Venclova, День народження, Вільнюс, 1959 (Цифри вказують сторінки).

VienIMA — A. Vienuolis, «З моїх спогадів», Вільнюс, 1957 (цифри вказують на сторінки).

VienR — A. Vienuolis, «Твори», V, Вільнюс, 1954 (цифри вказують на томи й сторінки).

ŽemR — Žemaitė, «Твори», III, Вільнюс, 1956 (цифри вказують на томи й сторінки).

ЗНАЧЕННЯ І ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКА į У СУЧАСНІЙ ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ

Е. ВАЛЮЛІТЕ

Резюме

Прийменник литовської літературної мови į у діалектах має такі варіанти: įn, int, ing(i), ink, inš. У значенні прийменника į також уживається прийменник ant зі своїм варіантом an.

У литовській літературній мові прийменник į позначає різні відношення: просторові, цільові, транспресивні, часові та порівняльні.

116

У межах просторових відношень виділяються три значення: 1) значення напрямку всередину чогось розкривається у словосполученнях, у яких залежним компонентом є слова зі значенням місця або конкретного предмета, а головним компонентом — слова, що позначають рух, наприклад: bėgti į mišką — побігти в ліс, įkalti į sieną — вбити в стіну, stūgnioti į popierių — загорнути в папір; 2) значення напрямку в якийсь бік виявляється у словосполученнях, у яких залежним компонентом є слова, що позначають узагальнені просторові поняття або якийсь орієнтир у просторі, а головним — слова зі значенням руху, наприклад: eiti į pietus — іти на південь, pasukti į kairę — повернути ліворуч, žingsniuoti į priešą — крокувати на ворога, važiuoti į miško pusę — їхати в бік лісу; 3) значення напрямку на якийсь предмет аж до зіткнення з ним розкривається у словосполученнях, у яких головним компонентом є слова зі значенням удару, зіткнення, а залежним — слова, що позначають конкретні предмети, наприклад: belsti į langą — стукати у вікно, šerti į galvą — вдарити в голову, atsimušti į sieną — вдаритися об стіну.

Цільові відношення прийменник į виражає у словосполученнях, у яких залежним компонентом є слова, що позначають дії, події, випадки, а головним — слова зі значенням руху, наприклад: ateiti į susirinkimą — прийти на збори, pakviesti į koncertą — запросити на концерт.

Відношення переходу виражаються у словосполученнях, у яких головним компонентом є слова, що позначають якусь зміну стану, а залежним — слова, що позначають результат цієї зміни, наприклад: sudraskyti į gabalus — розірвати на шматки, surinkti į krūvą — зібрати в купу, išrinkti į pirmininkus — обрати головою.

Часові відношення прийменник į виражає у словосполученнях, у яких залежним компонентом є слова, що називають певні проміжки часу, наприклад пори року, частини доби: ateiti į vakarą — прийти надвечір, susirgti į rudenį — захворіти восени.

Порівняльні відношення прийменник į позначає у словосполученнях, у яких головним компонентом є слова зі значенням подібності, схожості: panašus į tėvą — схожий на батька.

Прийменник į із його варіантами в деяких діалектах виражає відношення, відмінні від тих, що властиві літературній мові.

Цей прийменник уживається для вираження просторових відношень, які в літературній мові зазвичай виражаються прийменниками: прийменником pas, наприклад: ateiti į tėvą — прийти до батька; прийменником link, наприклад: eiti į mišką — іти в бік лісу; прийменником prie, наприклад: prieiti į langą — підійти до вікна, glaustis į sieną — притулитися до стіни; інесивом — місцевим відмінком, наприклад: gyventi į miestą — жити в місті.

Прийменник į зі значенням часу в діалектах уживається в таких випадках: у значенні прийменника літературної мови per, наприклад: padaryti į keturias savaites — зробити за чотири тижні, ateiti du kartus į dieną — прийти двічі на день; у значенні знахідного й орудного відмінків часу літературної мови, наприклад: ateiti į trečią dieną — прийти третього дня, pavāžiuoti į pat laiką — приїхати вчасно.

Прийменник į уживається для вираження призначення, наприклад: atidūoti karvę į mėsą — здати корову на м’ясо.

Прийменник į уживається у кількісному значенні відповідно до прийменників літературної мови apie та iki, наприклад: sumokėti į tris šimtus rublių — заплатити близько трьохсот рублів, išgerti į dugną — випити до дна (склянки).

Зрідка прийменник į уживається для вираження видільних відношень і відповідає прийменнику літературної мови iš: geresis į brolius — найкращий із братів.

117