LIETUVIŲ KALBOS GRAMATINĖ SANDARA LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

ЗНАЧЕННЯ ТА ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ ПІВДЕННОЇ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ АУКШТАЙТСЬКОЇ ГОВІРКИ¹

E. GRINAVECKIENĖ

I. Прийменники з родовим відмінком

1. Abygaliai «з обох кінців» — рідкісний прийменник прислівникового походження. Ті самі конструкції з ним, крім значення місця дії, часто мають і відтінок значення способу дії, наприклад: mės jau gyvėnam abygaliai nāmo²; abygaliai klojimo kurtiniai gužūčių nuspārdyti.

2. Abipus, abypusiai «з обох боків» уживаються для позначення місця дії, наприклад: kur neiššoks zuikiai: abipus tvoros pūsnys su tvora lygios; išvaryti didžiausiai kanalai abipuskēlio; abypusiai plēnto beržų prisodita; nevarva ant pamato: vandenēs triūbās (труби) įsitaisēm abypusiai stōgo. Прийменник abipus рідкісний, частіше вживається — abypusiai.

3. Abyšaliai «з обох боків» у говірці досить рідкісний, уживається для позначення місця дії, наприклад: abyšaliai grābo (труни) стояли по двоє чоловіків.

4. Anāpus. Конструкції з ним уживаються для позначення місця дії, наприклад: jie gyvena anāpus girios; anāpus Nēmūno suvaryti ledų kalnai; aš esu būves ir anāpus Šiaulių.

5. Anksčiau — рідкісний прийменник прислівникового походження зі значенням часу, наприклад: jis išvažāvo anksčiau manęs, o dā (ще) nerā.

6. Anōts. Конструкції з ним досить часті; зазвичай їх уживають, переказуючи чиїсь слова, і вони виступають у реченні як вставні конструкції, наприклад: anōts žmonių kalbų, jis ir daug yrā prisidėjęs prie jų išsiskyrimo; anōts tōs pasākos, kaip yrā, teip (так) o gyvēt reika; anōts tēvo nabāšņinko (покійного), накручуй дитині роги, поки батькові чоботи не в сам раз (завеликі).

¹Для статті переважно використано матеріал, який авторка в 1949—1965 рр. зібрала на території говірки, розташованої між Смалінинкаями, Ваджгірисом, Гіркальнісом і Скірснемуне.

²Наведені діалектні приклади транспоновано до літературної мови без зміни їхніх морфологічних форм. Про фонетику описуваної говірки див.: E. Grinaveckienė, Mituvos upyno tarmės fonetika, «Lietuvių kalbotyros klausimai», т. 1, Vilnius, 1957, p. 119—180.

151

7. На. Конструкцій із прийменником ant у говірці трапляється дещо більше, і вони мають різноманітніші значення, ніж у літературній мові. Ними можуть виражатися:

1) Точне місце дії, наприклад: скільки добра навесні по Неману на крижинах пропливає; старий дідок, вилізши на дах, курить люльку (люльку) (димар).

2) Приблизне місце дії, наприклад: так високо піднялися в ті гори: хмари були на вершині.

У цьому значенні ant часто трапляється і в діалектних фразеологізмах, наприклад: що між собою наговорять, чоловікові не вішай усе на ніс (не розповідай чоловікові).

Іноді в цьому значенні конструкції з прийменником ant уживаються замість місцевого відмінка або знахідного відмінка з прийменником į у літературній мові, наприклад: такі грудки (замерзлий бруд) витоптані худобою на сільській дорозі; корова вийшла на пасовище й повернулася. Останні конструкції, найімовірніше, виникли під впливом слов’янських мов, хоча є думки, що це могло бути й наслідком утвердження прийменникових конструкцій у литовських говірках³.

3) Напрямок дії, наприклад: розсердився й повернувся до стіни; посідали й поїхали до міста; собака біжить до лісу; набряк (припухлість, водянка) тисне на серце, і людина помирає.

4) Час дії (зазвичай із іменниками, що мають лексичне значення часу):

a) Спрямованість у часі, наприклад: на осінь годинник почне поспішати (день коротшатиме); на весну дні почнуть довшати.

b) Призначення дії на певний час, наприклад: насушив липового цвіту на зиму; корову на ніч надворі не залишу, заведу до хліва: треба на ніч накинути кобилці сіна. Конструкція з прийменником ant у цьому значенні не відповідає нормам літературної мови⁴, однак уживається в багатьох литовських говірках. У південній частині північно-західної аукштайтської говірки поряд із згаданою конструкцією з ant уживається також конструкція з давальним відмінком часу, наприклад: на зиму заквасив тих маленьких огірків; я на літо багато сала не залишаю — прогіркає.

c) Тривалість дії, наприклад: усіх відпустили додому на три місяці; їду до лісу на цілий день; харчів узяв на місяць. Поряд із цими конструкціями іноді вживається також знахідний відмінок тривалості, як і в літературній мові, однак для говірки значно звичніша конструкція з ant. Вона широко вживається і в багатьох інших литовських говірках⁵.

³ Пор. J. Senkus, Вживання прийменників і найважливіші їхні значення в говірках капсів і занавиків, «Праці Академії наук Литовської РСР», серія A, т. 1(8), 1960, с. 126.

⁴ Žr. J. Jablonskis, Rinktiniai raštai, t. I, Vilnius, 1957, p. 595.

⁵ Це засвідчує матеріал відповідей на запитання 123 «Програми збирання матеріалів для атласу литовської мови» (Вільнюс, 1956), що зберігається в Інституті литовської мови та літератури Академії наук Литовської РСР.

152

d) Точний час виконання дії, напр.: приходь на свята; назвав мене на vėdarų (коли пекли vėdarai); приїхав на яблука (коли були яблука). Ця конструкція з прийменником ant поширена й в інших литовських говірках. Іноді їй властивий також відтінок цільового значення.

5) Межа ознаки предмета, яка вказує, у якому відношенні обмежується ознака предмета, напр.: червоноглиняний ґрунт важкий на обробіток (червону глину важко обробляти); голова на покарання суворий (голова суворо карає); пиво смачне на пиття, важке на похмілля (пиво смачно пити, важко відійти від похмілля); яблука смачні на їжу (яблука смачні, їх добре їсти); він був жадібний до грошей; він дуже перебірливий у їжі; вона чуйно спить.

6) Спосіб дії, напр.: та корова не мукає (реве), нічого, лежить собі на боці, та й усе; усе приїжджаємо зненацька та зненацька, то й до вас ніколи зайти; прокрався (прокрався) навшпиньки до комори й одразу ліг.

Деякі конструкції з прийменником ant у цьому значенні застигли або входять до фразеологічних сполук, напр.: вона живе на себе (самостійно); ця дитина тільки на матері тримається (не визнає інших нянь).

7) Кількість дії, її велика кількість, коли прийменникова конструкція утворює сполуку з називним відмінком того самого відмінюваного слова, напр.: там танк на танку нагнали; це сад: яблуня на яблуні посаджена; скільки там сала: туша на туші навішана. Остання конструкція з прийменником ant поширена. Зазвичай вона трапляється в безособових реченнях.

8) Приблизна кількість. Конструкції з прийменником ant у цьому значенні вживаються замість конструкцій літературної мови з прийменником apie, напр.: у тих будинках буде близько сотні дітей; за пару корів грошей виручили за яблука.

9) Мета дії. Конструкції в цьому значенні трапляються замість давального відмінка мети, напр.: вільха — добра деревина на личаки.

10) Об’єкт дії. Конструкція з прийменником ant у цьому значенні вживається:

a) Після дієслів сказати, лаяти, кликати, посилати та ін., напр.: батько кричить на хлопця, а я заступаюся; мама лається на мене.

b) Замість давального відмінка після дієслова сказати, напр.: кажу на Йо̄на (Йонасу) продати ту кобилку; кажу на батька (батькові) залишити дерев’яні черевики в сінях (у передпокої); кажу на дітей (дітям) не кидатися камінням. Перетворюючи такі речення на складнопідрядні, самостійне слово прийменникової конструкції у формі називного відмінка стає підметом підрядного додаткового речення, пор.: кажу, щоб Йо̄нас продав ту кобилку. Зазначена прийменникова конструкція в таких реченнях поширена в говірці.

c) Після дієслова сказати замість конструкції літературної мови з прийменником apie, напр.: що він сказав про мою шапку? сказав про

153

мого чоловіка, що він негарний; що ти кажеш про мою картоплю?

Остання конструкція з прийменником ant дуже звична для говірки.

d) У підрядних реченнях умови зі сполучником jeigu.

У цих випадках висловлюється можливий (уявлюваний) напрямок дії до певного об’єкта, наприклад: якщо на в’язання, то вони розберуть, поки ще не стемніло; якщо на фарбування, то нитки треба було пофарбувати, а не зв’язати; якщо на дощ, то кури не йдуть рано на сідало. Прийменникові конструкції з цим значенням можливі при певних предикативах. У літературній мові в цьому випадку зазвичай вживається форма умовного способу дієслова, пор.: якби вони в’язали (якби збиралися в’язати), то розібрали б, поки ще не стемніло.

11) Якість предмета, наприклад: тепер я пані сама собі (самостійна, незалежна).

8. Arti — порівняно рідкісний у говірці прийменник. Замість нього частіше вживається netoli (див. с. 156, 157). Конструкціями з цим прийменником виражається:

1) місце дії, наприклад: живемо поблизу міста.

2) час дії, наприклад: поблизу дому смеркає.

3) якість предмета, наприклад: сонце вже близько до заходу.

З прийменниками prie, nuo прийменник arti утворює складені прийменники зі значенням місця: arti prie, arti nuo, наприклад: тут поблизу берега немає дна, а далі мілко; вони живуть поблизу міста.

4) Приблизна кількість (міра, обсяг), наприклад: посадив ріпи (картоплі) близько центнера; привіз сіна приблизно повний віз; випив молока близько літра (літра).

9. Arčiau — прийменник прислівникового походження. Його конструкції виражають місце дії, наприклад: він стояв ближче до огорожі; жодного дерева не було ближче, ніж дуб. З прийменником prie він утворює складений прийменник із тим самим значенням arčiau prie, наприклад: посунься ближче до мене.

10. Aukščiau. Конструкціями з цим прийменником найчастіше виражається якість предмета, наприклад: жито вище голови; конюшина вище пояса; або кількість предмета, наприклад: води вище колін.

З прийменником už у рідкісних випадках він утворює складений прийменник aukščiau už, яким виражається кількість дії; наприклад: підняв антену вище за всіх.

11. Bė. Його конструкціями в говірці виражається:

1) Можливість дії після певної часової межі, наприклад: без темряви вони не повернуться; без року він із ліжка не встане.

2) Спосіб дії, наприклад: їй наказано все їсти без солі.

3) Кількість (міра, число) дії, наприклад: без п’яти рублів курки не дам; кілець було без ліку, а яблук — жодного.

4) Об’єкт дії, наприклад: якщо (коли) хоч раз без м’яса, я весь день голодний; без рідини це ніби й не їв; без корови — безробітний.

5) Якість предмета, наприклад: усю дорогу без снігу, а в колії нанесло; та дитина без батьків і без дому; людина зовсім без сорому.

154

Прийменник be з anàpus, põ, šiàpus у рідкісних випадках утворює складені прийменники: be anàpus, be põ, be šiàpus, які мають значення місця дії (be anàpus, be šiàpus) або часу (be põ), наприклад: по той бік Нямуна нічого не буде, дістанеш там (там) скирту; по цей бік Гірджу нічого не знайдеш; до нового місяця зубів не складе.

12. Dėl уживається в діалекті у значенні літературного прийменника dėl. Зазвичай ним позначається причина дії чи явища, наприклад: чи посивіння через старість: один і старий не сивіє, а інший і молодий — білоголовий. Він трапляється також у діалектних фразеологізмах, наприклад: dėl mėno ragų (через мене) роби, як хочеш. Замість нього в діалекті в рідкісних випадках можуть уживатися також конструкції з прийменником vėług (пор. с. 159).

13. Gretà. Конструкції з прийменником gretà уживаються для позначення місця дії, наприклад: це ліжко я поставив біля того; теляті загородили загін біля гороху.

Іноді конструкції з цим прийменником можуть мати відтінок не лише значення місця дії, а й способу, наприклад: ті дерева були посаджені поруч одне з одним.

У рідкісних випадках із прийменником su він утворює складений прийменник того самого значення gretà su, наприклад: вона цілий місяць спала в тому хліві поруч із поросятами.

14. Iš. Прийменник iš у діалекті поширений. Його конструкції мають більше значень, ніж у літературній мові. Ними можуть виражатися:

1) Напрямок дії, наприклад: кури повертаються з городу; дівчата повертаються (похитуючись) з лісу з грибами. У цьому значенні iš часто трапляється і в діалектних фразеологізмах, наприклад: від неї нічого не випадає (вона скупа), не бійся; цю дитину я б охоче доглядав, але (але), взявши її, з дому й ноги не винесеш.

2) Час дії, наприклад: того ж дня (того самого дня) поїхавши, мала намір піти на роботу; змалечку вона багато натерпілася.

3) Спосіб дії, наприклад: вони віщують від бджіл; пиріг піднімається, виходить із розпачу: розсердившись, місила; не піддавайся на викручування збоку; я зібрав потроху вовни то з одного, то з іншого і сплів собі рукавиці.

4) Причина дії, наприклад: від перекидання луснула кишка; від переляку захворів. У цьому значенні він уживається також у діалектних фразеологізмах, наприклад: через надмірне писання вийшов за межі.

5) Об’єкт дії, наприклад: вони відбирають той будинок у батьків; із жіночих балачок правди не дізнаєшся; з тих робіт виходить сміх; дерево, з якого роблять воза, санки.

6) Якість предмета, наприклад: ця овечка з трійні (трійня); я вже в літах (постарів).

Прийменник iš з прийменниками anàpus, põ, šiàpus, už у говірці утворює складені прийменники місця з родовим відмінком: iš anàpus, iš põ, iš šiàpus, iš už, наприклад: вони з-за Гірджю; висунув руку з-під ліжка; відійди з-під ніг!; шматок землі з цього боку гори; підвівся з-за столу й кинувся до дверей. Останні прийменники

155

у говірці досить стійкі. У рідкісних випадках із ними утворюється «тричленний» прийменник того самого значення, наприклад: iš už anàpus, iš po anàpus, iš po šiapus; висунув голову з-за кущів з того боку; Відауя починає текти з-за Шімкайчяй з того боку; витхорнувся тхір з-під клуні з того боку; з-під коміра з цього боку видно найбільші дірки.

15. Уздовж. Конструкції з цим прийменником виражають місце дії, наприклад: уздовж тканого полотна йде така смужка.

З прийменником par він утворює складений прийменник того самого значення išilgai par, наприклад: зробив воза вздовж жита.

16. На краю. Рідкісний прийменник зі значенням місця, що виник, імовірно, внаслідок закріплення та зміни форми відмінка, наприклад: вони живуть на краю лісу; хати були б гарні, та лише на краю поля.

17. До (lig, iki, igi, ig). Усі форми цього прийменника в говірці вживаються паралельно, без жодної різниці у значенні, але найчастіша з них — ligi. Їхні конструкції виражають:

1) Напрямок дії до певного місця, наприклад: він наздогнав її до міста; літак піднявся до хмар.

2) Напрямок дії до певного часу, наприклад: до нового жнива вівці пасуться в полях; я в’язала до одинадцятої; танцювали до ранку. У застиглих висловах цей прийменник іноді вживається з давальним відмінком, наприклад: він і досі здоровий.

3) Спосіб дії:

a) якість дії, наприклад: твій светр застібається до самого коміра.

b) кількість дії, наприклад: їжте досхочу; загруз по самі осі.

4) Приблизна кількість (міра, число). У цьому значенні прийменник ligi вживається замість прийменника apie літературної мови, наприклад: дівчина вже немаленька, років до десяти; лоша залишили на три дні (віком приблизно три дні), а кобила повела його.

Прийменник ligi з anapus, po, šiapus утворює складені прийменники зі значенням місця (ligi anapus, ligi šiapus) і часу (ligi po), наприклад: вже вивела теля за ліс; води було до цього боку клуні; до нового жнива не матиму зубів ( (мені) зубів.

18. У напрямку (link). Постпозиція linkui у говірці жива й уживається для вираження напрямку, наприклад: (у значенні місця) пішов у напрямку дому; чапля летить у напрямку лісу; (у значенні часу) почну ткати ближче до весни; ближче до осені я вже не зможу, найму когось. Трапляються випадки, коли коротшу форму цієї постпозиції (link) у говірці вживають також як прийменник, наприклад: пішов до дому.

19. Недалеко. Прийменник netoli у говірці вживається дещо ширше, ніж у літературній мові. Тут він часто замінює прийменник arti (пор. с. 154). Ним можна виражати:

1) Місце дії, наприклад: біля вістря ножа (гострого кінця) є борозенка; ми живемо недалеко від цвинтаря.

156

Подібне значення має і складений прийменник netoli nuo, наприклад: купалися неподалік від берега; я зустрів його неподалік від дому.

2) Наближення дії до певного місця, наприклад: коли я відштовхнувся, то неподалік від хліва втратив черевик.

3) Наближення дії до певної часової межі, наприклад: лягли спати близько дванадцятої; повернулися додому незадовго до обіду.

4) Приблизна кількість, міра, число, наприклад: молока залишали собі приблизно на глечик; буханець коштував близько рубля: я налив меду майже три літри (літрів); він уже майже мого віку; вона майже мого віку тощо. У літературній мові в цьому випадку зазвичай уживається конструкція з прийменником apie, пор.: молока залишали собі приблизно на глечик.

20. N u õ. Прийменник nuo у говірці вимовляється як nõ. Остання його форма, найімовірніше, виникла з nuo через проклітичну позицію⁶. За допомогою його конструкцій у говірці виражається:

1) Напрямок дії від певного місця, наприклад: корова підвелася з тієї купи й пошкандибала до іншої; батько повертається з гори. З прийменниками anapus, šiapus цей прийменник утворює складені прийменники зі значенням місця nuo anapus, nuo šiapus, наприклад: з-за Німану чути, як співають; вона родом із-за Шяуляя; вони родом із цього боку Шимкайчяй.

2) Часовий напрямок дії вперед від певної межі, наприклад: від дитячих років він такий; від самого початку все було дуже добре.

3) Спосіб дії (замість конструкції з прийменником iš у літературній мові), наприклад: дивись, як чорним-чорно балакає від щирого серця; треба всіх нагодувати по черзі. Конструкція з цим значенням трапляється також у фразеологізмах говірки, наприклад: зовсім з ніг (погано) знемогла.

4) Причина дії, наприклад: від копання картоплі нігті облазили; усе почалося із зуба.

5) Об’єкт дії. Конструкція з прийменником nuo у цьому значенні вживається:

a) Як у літературній мові, наприклад: корова після теляти довго не може схуднути (змарніти); я від Ліуби нікуди не втечу.

b) Замість конструкції з прийменником apie у літературній мові, наприклад: вона про гроші й чути не хоче: наче нічого й не було (ніби не винна); ми вдвох говоримо про свиней. Остання конструкція з прийменником nuo не властива багатьом іншим литовським говіркам. Можливо, це германізм (пор. нім. von ihm sprechen⁷).

c) Замість конструкції з прийменником iš у літературній мові (пор. с. 155), наприклад: чи це від заліза, чи від чогось іншого, що нічого не боїться?

⁶ Пор. E. G r i n a v e c k i e n ė, згадана праця, с. 133.

⁷ Пор. також J. S e n k u s, згадана праця, с. 138.

157

6) Кількість, міра, обсяг предмета, наприклад: він застрелив кабана вагою три центнери; я прогнав видру завдовжки п’ять сажнів.

7) Призначення предмета, наприклад: приніс трав від зубного болю.

21. Після — рідкісний прийменник прислівникового походження, що в діалекті вживається для позначення часу дії, наприклад: мені здається, що ти повернувся після мене; вівці прибігають після корів.

22. Перше — рідкісний прийменник прислівникового походження, що вживається для позначення місця й часу дії, наприклад: іди попереду мене, показуй дорогу! я прокинувся раніше за тебе.

23. Раніше — рідкісний прийменник прислівникового походження, що вживається для позначення часу дії, наприклад: я заснув раніше за всіх; це дурна курка: сама їсть раніше за курчат.

24. Біля. Прийменник біля у діалекті вимовляється як бріля. Остання його форма, як і прийменник від (див. с. 157), найімовірніше, виникла через проклітичне положення. За допомогою його конструкцій можуть виражатися:

1) Місце дії, наприклад: свої речі з базару (принесені на базар речі) я поклав біля тебе; ми живемо біля лісу; взимку саджали біля ткацького верстата.

2) Напрямок дії, наприклад: її око тягнеться до в’язання, як моє — до ткання; на узліссі вже час до широких [полів]. Конструкція з цим значенням трапляється також у діалектних фразеологізмах, наприклад: людина йде до старості, близько до біди.

3) Час перебігу дії, наприклад: вона померла за німців; за царя ніхто з нас до школи не ходив; батьку, чого ти тут калатаєш у ті двері при чужій людині?

4) Спосіб дії, коли прийменникова конструкція утворює сполуку з називним відмінком того самого відмінюваного слова, наприклад: тут дерево до дерева посаджено; тут стовп до стовпа притиснуто. У цьому значенні вона трапляється також у діалектних фразеологізмах, наприклад: ми розмовляли віч-на-віч.

5) Якість предмета, коли прийменникова конструкція утворює сполуку з називним відмінком того самого відмінюваного слова, наприклад: добрі жита: сніп до снопа; це луг: копиця до копиці.

6) Об’єкт дії. Прийменникова конструкція з прийменником біля у цьому значенні вживається:

a) Як і в літературній мові, наприклад: не можу біля неї засвітитися: вона вбрана, а я обідраний.

b) Замість давального відмінка, звичного в літературній мові, наприклад: бра́нктас належить до борін; до підніжжя належать усі дощечки, пор. конструкцію літературної мови: підніжжю належать усі дощечки.

c) Замість прийменника «у» зі знахідним відмінком, наприклад: якщо тобі там буде недобре, клич нас.

d) Замість прийменника у зі знахідним відмінком, наприклад: вона буває в батьків.

158

7) Якість предмета, схильність до неї, наприклад: jis yra prie tinginio (він схильний лінуватися); jis yra prie plaučių (схильний хворіти на легені); mūsų laukai prie šaltžemio.

8) Призначення предмета, наприклад: padarė viedrą (відро) prie šulinio.

25. Pusiáu — рідкісний прийменник, що виражає спосіб дії або ступінь ознаки, наприклад: kūrėsi Nemunė susibardžiusios pusiáu blaudžių; veršiai tam žarudy(je) pusiáu šónų mešlini.

26. Skersai у говірці вживається для позначення місця дії, наприклад: užvirtęs skersai tóvos ir gulia. Як показує наведений приклад, поряд зі значенням місця наявний також відтінок значення способу дії. З прийменником par він утворює складений прийменник зі значенням обставини місця skersai par, наприклад: padaryta didžiausia šliužė skersai par dóbilus.

27. Salìà. Як і в літературній мові, прийменник šalia вживається для позначення місця дії, наприклад: ji visą laiką stovia šalìà jó.

28. Šalỹ — рідкісний прийменник зі значенням місця, що виник унаслідок застигання відмінкової форми, наприклад: jį paláidžiojo šalỹ kapinių; jiẽ gyvẽna šalỹ miẽsto; jų namai šalỹ Kaũno. У літературній мові цьому прийменнику відповідає не прийменник šalia, а прислівник pakraštyje, pašalyje.

29. Šiàpus — рідкісний прийменник прислівникового походження, що виражає місце дії, наприклад: pírkom šiẽno šiàpus Viešvilės.

30. Šitapus. Як і šiapus, він виражає місце дії. У говірці цей прийменник рідкісний, наприклад: šitapus girios labai prastas kelias.

31. Tẽrp. Цей прийменник у говірці вживається замість літературного прийменника tarp. Ним можна виражати:

1) Місце дії, наприклад: jūs gyvenat terp kálnų, nė vėjas neužpučia.

2) Спосіб дії, наприклад: žarnas pirmiausiai reikia terp rankų išgniaužyt.

3) Порівняння властивостей предметів, наприклад: katras terp júodvieju drūtesnis (сильніший)?

32. Toliaũ — рідкісний прийменник прислівникового походження, що вживається для позначення місця дії, наприклад: toliaũ Resėinių (Raseinių) dá (dar) aš savo ámžių nešù búvus; čia galiat lakstyt apie namùs, toliaũ žaĩdžio nenubėkit!

33. Vėliaũ — рідкісний прийменник прислівникового походження, що виражає час дії, наприклад: aš acikėliau vėliaũ tàvęs, o jau nusipriausiai ir pavalgiau.

34. Velug — порівняно рідкісний прийменник слов’янського походження, що в говірці вживається для вираження причини дії, наприклад: vėlug metų dá (ще) galėtų gyvent, tik sveikatà neleidžia; vėlug gražùmo sienos teip (так) išinkiuotos. Замість нього частіше вживається прийменник del (див. с. 155).

35. Vidurỹ — рідкісний прийменник прислівникового походження, що виражає місце або час дії, наприклад: jiẽ gyvẽna vidurỹ girios; susirgo vidurỹ žiẽmòs.

159

36. Над — рідкісний прийменник зі значенням місця дії та відтінком способу дії, наприклад: води було вище голови. Замість нього частіше вживається прийменник вище (див. с. 154).

37. Зверху — рідкісний прийменник, що виражає кількість предмета й виник унаслідок закріплення відмінкової форми, наприклад: та (ще) маю зверху десять літрів (літрів) молока. У літературній мові таке значення має сполука більше ніж.

38. Нижче — рідкісний прийменник зі значенням місця, наприклад: вона йому нижче носа; ніж увійшов нижче ліктя.

II. Знахідні прийменники

1. Про. Прийменник про у говірці трапляється рідше, ніж у літературній мові. Найчастіше ним тут виражається місце дії, наприклад: міцний напій: біля вух пече; вовна валялась біля ніг. Трапляються випадки, коли ним виражають час і спосіб дії, наприклад: я прокинувся близько опівночі; обкрутив навколо голови ті широколопаті печінки й помчав у кущі. Як у цих обох випадках, так і зі значенням місця його частіше замінює звичніший для говірки прийменник навколо (див. нижче). Крім того, для позначення приблизної кількості в говірці його часто замінюють також прийменники на (див. с. 153), біля (с. 154), до (с. 156), неподалік (с. 157).

2. Навколо. Прийменник навколо у говірці вживається часто. Тут він має точно такі самі значення, як і прийменник про в літературній мові. Ним можуть виражатися:

1) Місце дії:

a) Точне місце дії, розташоване навколо певного об’єкта, наприклад: навколо будинку огорожа поставлена; дорогу прокладено навколо гори.

b) Приблизне місце дії (зазвичай замість прийменника про), наприклад: поблизу Мантвіліуса та (ще) водяться вовки; ну чого тобі так далеко йти навколо тих Стаків?

2) Приблизний час дії (замість прийменника про), наприклад: близько березня молоді курочки почнуть нестися; близько середини зими та (ще) добряче снігу намело.

3) Приблизна кількість, міра, мірило (замість прийменника про), наприклад: за те сіно заплатиш близько ста; там буде близько трьох возів сіна.

4) Об’єкт дії (замість прийменника про), наприклад: розповідає про своє життя, про дітей; про ті речі я нічого не розумію; про баранячу вовну йде розмова.

5) Якість предмета (замість прийменника про), наприклад: про ткацтво всяке бувало.

3. У. Прийменник у у говірці вживається ширше й у різноманітніших значеннях, ніж у літературній мові. Ним зазвичай виражають:

1) Приблизне місце дії, наприклад: вони живуть на північ від нас.

160

З прийменниками anapus, šiàpus цей прийменник утворює складені прийменники зі значенням місця į anàpus, į šiàpus, які в говірці вживаються порівняно нечасто, наприклад: переправився на той бік Німану; перейшов на цей бік Мітови.

2) Напрямок дії до якогось місця, наприклад: сьогодні свято, то на ярмарок іти, то до церкви; той пиріг негайно віднеси в піч; plūdis (риб’ячий міхур) підіймає рибу угору; провалився в ополонку й утопився; на маївку збираються різні парубки.

Для говірки характерне також уживання цього прийменника зі значенням місця замість місцевого відмінка літературної мови, наприклад: у кутках вирубано отвори для поперечин; у ту грядку я посадив картоплю і полив; випрала у проточній воді — і добре. Так прийменник į вживається не лише в описуваній говірці, а й у західноавкштайтських говірках, розташованих між Смалінінкаєм, Лауксаргяєм, Катичяєм і Пагегяєм, у говірках жемайтів-донінінків і в деяких інших говірках.⁸ Ця конструкція з прийменником į могла виникнути за аналогією зі значенням напрямку (пор. кинув у проточну воду і випрала у проточній воді).

3) Час дії:

a) Точний час дії (замість конструкції з часовим орудним відмінком літературної мови або прийменником per), наприклад: коли цвіла квасоля, ішов дощ; горобці виклювали пшеницю; мабуть, посіяла на такий час; жито зжали в добрий час; я б не впізнала її в такому віці.

Це значення конструкції з прийменником į властиве й іншим південним північно-західним авкштайтським говіркам і говіркам жемайтів-донінінків; його зафіксовано також у говірці литовських рибалок Східної Пруссії.

б) Приблизний час, що наближається до певної часової межі, наприклад: під надвечір показалося сонечко; до вечора стало похмуро (проміжки між хмарами) на небі: торік і в цей час вона була похмура.

c) Приблизний час, що починається від певної часової межі, наприклад: вона померла на шостому тижні (на початку шостого тижня хвороби); на другий день ми відправили наступного листа; на третій день їм самим довелося бігти; спочатку вона була надзвичайно гарна.

4) Спосіб дії, наприклад: волосся зачесане назад; кишки розірвалися на кілька шматків; повертається, стискаючи гроші в руці; ноги теляти роз’їхалися в боки; зустрів ту Маруте, яка гугнявить (говорить крізь ніс). Конструкція з цим значенням трапляється й у фразеологізмах говірки, наприклад: узяв його в лещата; своїми балачками все перетворив на порох; усе пішло врозтіч, урізнобіч.

8. Див. відповіді на запитання № 287 і 290 «Програми збирання матеріалів для атласу литовської мови» з населених пунктів № 424, 425, 426, 427, 430, 461, 462, 463, 486, 487, 488, 489; 183, 184, 215, 247, 248, 249, 282, 283, 284, 317, 318, 352, 353, 354; A. Laigonaitė, Vietininkų reikšmė ir vartosena dabartinėje lietuvių kalboje, Vilnius, 1957, p. 32—33; K. Morkūnas ir A. Sabaliauskas, Kuršių Neringos žvejų lietuvių tarmė ir lietuvių kalbos įtaka šių žvejų latvių kalbai, „Lietuvių kalbotyros klausimai“, t. 2, Vilnius, 1959, p. 139; Lietuvių žvejų tarmė Prūsuose, Kaunas, 1933, p. 64. У зазначених джерелах наведено подібні конструкції з прийменником į, які виражають також час дії.

11. Lietuvių kalbos gramatinė sandara

161

5) Приблизна кількість, наприклад: мамі вже буде десять років, як вона померла; у тих хатах живе близько сотні старих людей; за рік відпрацював чотириста трудоднів.

6) Мета дії або призначення предмета, наприклад: із цієї вовни будуть пістини; нагрів(ла) віск для сиру; це м’ясо буде на мило.

7) Заміна одного предмета іншим. У цьому значенні прийменник į вживається зі словом daiktavardžio у знахідному відмінку й ніби утворює з ним застигле прийменникове сполучення, наприклад: насипав ячменю замість вівса; дай мені соломи, я замість того залатаю стіни; привезли пнів замість дров; Такі конструкції з прийменником į відповідають конструкції літературної мови з прийменником замість і родовим відмінком, пор. насипав ячменю замість вівса.

8) Схильність, спрямованість до певної властивості, наприклад: у них чотири доньки, і всі тягнуться до науки; він уже зовсім здався старості; хай один порося йде на бекон, а другий — на сало.

9) Зміна властивості предмета, наприклад: брукви (картопля) у бадилля пішли; дитина виросла до свого розуму.

10) Подібність властивостей предмета, наприклад: наша теличка схожа на корову: із зіркою на лобі; той твій плащ не схожий на одяг.

11) Порівняння властивостей, коли прийменникова конструкція утворює сполучення з називним відмінком того самого відмінюваного слова, наприклад: дорого заплатив, але й великі були: яйце до яйця; вибрав добрі: бруква до брукви; які гарні, рівненькі: огірок до огірка (усі однакові).

4. Pāgal. У діалекті його конструкції виражають:

1) Місце дії, наприклад: іди вздовж жита; дорога проходить повз гору.

З прийменником anāpus у рідкісних випадках він утворює складений прийменник того самого значення pāgal anāpus, наприклад: той міст зачепився за пень по той бік Немана.

2) Спосіб дії, наприклад: костюми обирають за тканиною; годинник іде за радіо; ріж за краєм.

3) Порівняння предмета, наприклад: за таку роботу маєш отримати добрі гроші.

4) Якість предмета, наприклад: за своєю вдачею ти дістала чоловіка; за людиною й мовленням; я найстарша, а всі за мною.

5. Pālei. Його конструкції виражають:

1) Місце дії, наприклад: схопи вересинку обіч і знайдеш; іди вздовж тину.

2) Спосіб дії, наприклад: усе робиш на свій розсуд.

3) Порівняння властивостей предмета, наприклад: pālei tokį valgį turėtų būt riėbus;

4) Якість предмета, наприклад: vyrui pačias išsirenka ne pālei gerūmą, o pālei grāžūmą.

Прийменники pāgal і pālei, маючи в говірці однакові значення, змішуються. Те саме речення можна вимовити з одним і з іншим прийменником без жодної різниці у значенні, пор.: pāgal tokį darbą turėtum gerūs pinigus gaut ir pālei tokį valgį turėtų būt riėbus.

162

6. Pãr. Прийменник pãr вживається замість літературномовного pẽr.

Його конструкціями можуть виражатися:

1) Місце та напрямок дії:

a) На протяжній площі, широкою (довгою) смугою, наприклад: pãr šitą audimą eina platesnis parvariūkas (проміжок між візерунками); kãd (якщо) pãr nūgarą suaugęs tas kaulas, kárvė nešlitiniuos; kó sulpstai, ar šálta, ar pãr kójas traukia? būlves pãr sumetimą (посередині грядки) gėros.

У мовленні до конструкції з цим значенням іноді близьке також значення способу дії, наприклад: kárvė pãr pirštūs vištai kóją numýne.

b) Посередині чогось, наскрізь, наприклад: kulką pãr pakáušį išlinódo; páršovė pãr plaučiūs; žiūria pãr lángą.

c) Поверхнею чогось, наприклад: párpyko, skimt pãr žandą; patapšnójo má (мені) pãr pėtį і nuėjo; dãvė su págaliu pãr gálvą; tėvas parkliūbunduoja (повертається, тупотячи дерев'яними черевиками) pãr lankūtę.

2) Час дії:

a) Протяжність, тривалість дії, наприклад: dainúos, būdavo, pãr naktìs, šóks, — linksmai gyveno jaunì; pãr vákarus, būdavo, pãsakos, baugūs vaikus; kai gyvuoliai paláidi, tai pãr diẽną nieko nenusitvérsi.

b) Кількісна тривалість дії, наприклад: pãr penkiàs minutės pamėlžù kárvę.

3) Спосіб дії, наприклад: tą jų mažója akis panarìno ir žiūria pãr šnairą; tám vaikui maistą lėido pãr nôsis.

4) Кількість предмета, наприклад: у тій пляшці напою залишилося з добру долоню; у криниці води було на п'ядь; заплатив понад двісті за те сіно; та тканина дуже широка: на цілий стіл вистачило б.

5) Причина дії, наприклад: pãr pinigus išvažiávo į miestą; pãr girtybę sveikatos netėko; pãr piktumùs nérvas (нерви) зіпсував.

6) Об’єкт дії. Конструкція з прийменником pãr у цьому значенні вживається замість давального відмінка літературної мови, наприклад: mãni žmonys laiko pãr Kalnėnų (kaimas) Urbùtį; ji palaikė pãr Šuopį (пор. лит. ji laiko Šuopiu — вона вважає його Шупісом).

7. Pãskui. Конструкція з прийменником pãskui у говірці найчастіше має значення напрямку дії, наприклад: šuo šėrė pãskui jį; vaikinas bėga pãskui tėvą. Іноді вона може мати також значення способу дії, наприклад: eikite pãskui kits kitą!

8. Prieš. За допомогою конструкцій із прийменником prieš у говірці виражаються:

1) Місце дії, наприклад: prieš tiltą arkliai pradėjo baidytis.

2) Напрямок дії, наприклад: avys nubėgo prieš kálną.

3) Час дії (у говірці це найчастіше значення), наприклад: prieš turėjimą jie kėldinos tą kárvę: norėjau miego prieš lýtų; kojas má (man) pakerta prieš kálną.

11*

163

4) Спосіб дії, наприклад: vaikai prieš sniegą rėpliodavo, kabidavos į tą kalną; sunku prieš vandenį (srovę) plaukti; reikėjo eit prieš vėją.

5) Об’єкт дії, наприклад: jis labai noriai pasirodyt prieš kitus; tu tik krumplįs prieš tokį vyrą.

9. Priešais — рідкісний прийменник прислівникового походження, який уживається переважно для позначення місця дії, наприклад: priešais tiltą buvo malūnas; žiūriu — jis ateina priešais mani.

Трапляється, що ним виражається також спосіб дії, наприклад: priešais tėvą vaikai šneka, neklauso visai.

10. Prō. За допомогою конструкцій із прийменником prō у говірці виражаються:

1) Місце, поруч із яким або неподалік від якого відбувається певна дія, наприклад: smagoja (mosuoja) pro nosį su karkliuku, erzinas — ką tu jam padarysi; neik pro galą tvarto: čia šuo pabėga (pasiekia). У цьому значенні він трапляється також у фразеологізмах говірки, наприклад: jam musė tik prālekia pro nosį, ir pūksta.

2) Час дії, наприклад: parbildėjo širyt pro tamšą, o dabar miega.

3) Спосіб дії, наприклад: mėtas prō mētą bėga, pasėnom; eina lenkty ūis prō viens kitą.

4) Ознака предмета, наприклад: gėros bulvės: viršūčios žalios pro juodūmą; lapai pilki pro žālūmą; graži mergā: veidas baltas pro rausvūmą; nosis raudona prō mėlynį.

5) Мета дії, наприклад: šitos žolės pro širdį (для лікування серця); oš(k)abaždžiai (asiūkliai) gerai prō inkstus (для лікування нирок).

6) Об’єкт дії, наприклад: pro (dėl) pasą dė (dar) nieko nedariau; šnekam pro (apie) tą knygą; pasakoja pro (apie) visą savo giminę.

Прийменники par і pro у говірці зазвичай не змішуються, наприклад: речення ko sulpstai, ar par kojas traukia (вітер) показує, що тягнення (вітру) торкається ніг, проходить крізь них, а речення šmagoja pro nosį su karkliuku, erzinas — ką tu jam padarysi означає, що махає лозинкою, не торкаючись носа, зовсім повз нього.

III. Прийменники з орудним відмінком

1. Sū. Конструкціями з прийменником su у говірці виражають:

1) Об’єкт дії, наприклад: рапукову (картопляну) кашу їмо з солодким молоком; я з нею (нею) не встигаю копати ріпу (картоплю); він із міліцією посварився.

2) Знаряддя дії, наприклад: зможемо ложкою хліб підчіплювати, якщо ще довго дощитиме; блиснуло-блиснуло-блиснуло однією рукою — і відразу купа дров посипалася; мітлою хап-хап — позамітав ті конюшинки.

Поряд із цим значенням конструкцій прийменника з у діалекті рідко трапляється орудний відмінок без прийменника, наприклад: дитина одужала, наче рукою зняло.

164

3) Якість предмета, наприклад: зв’яжи мені светр з облямівкою (краєчком унизу); дерево з тріщиною; погано, що чоловік із довгим носом. Замість цієї прийменникової конструкції орудний відмінок без прийменника не зафіксовано.

4) Час дії:

a) Час дії, що залежить від певних предметів, які його визначають, наприклад: зі світлом (до смеркання) ми повернулися; зі світильником (із ліхтарем, до світанку) я вийшов з дому; з курми (дуже рано) ліг спати.

b) Тривалість дії, наприклад: обід за годину буде готовий; светр зв’яжу за день;

5) Спосіб дії, наприклад: із сонцем дощить; тчу на двох човниках. Приклади цього значення є також у фразеологізмах говірки, наприклад: живемо, як кури без голови (нічого не думаючи).

6) Об’єкт дії, наприклад: усе літо доводилося ганятися за птахами.

2. Тіес. Конструкціями з прийменником ties у говірці виражається приблизне місце дії, наприклад: Відауя впадає в Митуву біля Мантвіліса (назва села); привів до тієї липки й відпустив.

IV. Прийменники, що вживаються з кількома відмінками

1. Pàs. Прийменник pas у говірці вживається паралельно з родовим і знахідним відмінками без жодної різниці у значенні. Конструкції з родовим відмінком іноді трапляються частіше, особливо в північно-західній частині ареалу говірки. Це спільна діалектна риса із сусідніми жемайтами. Ним виражається:

1) Місце дії, наприклад: бджола вкусила біля ока; що тут дізнаєшся біля печі? там слизько (слизько): тут біля дверей рідше — разок перекинулася (одного разу впала) і біля хліва розтягнулася; я довго служив у Блазюса (прізвище).

2) Напрямок дії, наприклад: треба йти до корови; іди до тієї старої.

2. Põ. Прийменник po у говірці вживається з родовим, давальним (поодинокі випадки), знахідним і орудним відмінками. Ним виражається:

1) Місце дії:

a) Конкретне, чітко локалізоване місце. У цьому значенні зазвичай уживаються конструкції прийменника po з родовим (рідше) та орудним відмінками, наприклад: засунула пиріг під піч; що ти там під голови поклала? тисне під серцем; послизнувся на льоду; пошкрябав камінь об п’яту; був би під судом заарештований; фронт довго стояв під Раудоне; біля Юрбарка прилипла повна вантажівка.

b) Чітко не визначене місце. У цьому разі вживаються лише конструкції прийменника po зі знахідним відмінком, наприклад: що чути по колгоспу? бігають ті діти по хаті (по кімнатах), не встигаю прибирати,

165

сьогодні по тих ходив, по місту; тхір по коморі бігає, пор.: тхір заліз під комору.

2) Напрям дії. У цьому випадку вживаються конструкції з родовим і давальним відмінками прийменника po (у застиглих висловах), наприклад: качки пішли — пішли до дідька, хто їх тепер знайде; іди просто і знайдеш будинок із червоним дахом.

3) Час дії. У цьому випадку зазвичай уживаються конструкції з родовим відмінком, а в застиглих висловах — також із давальним, наприклад: повернувся після дванадцятої; приходь після обіду; пішов і відтоді не подає про себе звісток; повернувся після всього (коли все закінчилося).

4) Спосіб дії. У цьому випадку зазвичай уживаються конструкції з орудним відмінком прийменника po, наприклад: батько сердиться, бурмоче (мурмотить) собі під ніс; її (якщо) конюшина полягла, косять навпроти. У застиглих висловах іноді трапляються також конструкції з давальним відмінком, наприклад: ми живемо по-старому.

З числівниками прийменник po означає, якими етапами або кількостями виконується дія. У цьому випадку зафіксовано лише конструкції із знахідним відмінком, наприклад: яструб усіх курей по одній виловив; по троє поставив, і ми демонстрували.

5) Кількість об’єктів. У цьому випадку вживаються лише конструкції зі знахідним відмінком, наприклад: усім по сорочці шиє; навесні платили по два рублі за яблука.

6) Наслідок дії, зміна предмета. У цьому випадку вживаються лише конструкції з родовим відмінком, наприклад: був Йонас Йонас. — і став після Йонаса (добрий Йонас став поганим); ось тобі: дитина дитина, — і став після дитини (добрий син став неслухняним). У цьому значенні конструкції прийменника po у говірці поширені.

7) Відмітна ознака предмета. Конструкції прийменника po із цим значенням уживаються замість конструкцій літературної мови з прийменником pagal. Po тут поєднується з орудним відмінком, наприклад: яке в тебе прізвище по чоловікові?

3. Sàlig. Прийменник sàlig уживається замість прийменника літературної мови sulig. Його конструкції тут трапляються з родовим, давальним та орудним відмінками без жодної різниці у значенні. У говірці він не дуже характерний, досить рідкісний. Його конструкціями виражаються:

1) Межа перебігу дії, наприклад: sàlig Айсай закінчуються наші поля; коси sàlig спалених ділянок; відрубав руку sàlig ліктя. Як показують приклади, деякі конструкції з цим значенням мають також значення способу дії.

2) Якість предмета, наприклад: це дерева — sàlig людського зросту.

4. Прийменник Už уживається з родовим і знахідним відмінками. Його конструкціями виражаються:

1) Місце дії. У цьому випадку вживаються конструкції з родовим відмінком, наприклад: вони живуть за тим лісочком; за Мантвілісом (село) — Мітува, а за Мітувою — Мантвіліня (ліс).

166

2) Час дії. Прийменник už із цим значенням також уживається з родовим відмінком, наприклад: už trijų dienų turia ristise viščūkai; už mėnesio vaikas būvo (gimė); už metų, kitų ir užaugs.

У говірці трапляються речення, що водночас позначають місце дії та її міру, наприклад: už sieksnio jau vanduo (після копання на глибину сажня, на глибині сажня).

3) Спосіб дії. У цьому значенні вживаються конструкції з родовим відмінком, що утворюють сполучення з називним відмінком того самого відмінюваного слова, наприклад: žmogus senas, vōs paeina: koja už kojos; tie paršai ēda, spráudžias už kits kito.

4) Кількість дії. У цьому значенні прийменник už уживається з знахідним відмінком, наприклад: už rublį tris pakelius sėklų gavau; už šimtą tokio drabužio negąusi.

5) Мета або призначення. У цьому значенні вживаються конструкції зі знахідним відмінком, наприклад: už piemėne mani (мене) parsisamdę būvo; už kėlią mokėti smūlkus (гроші) geriaū.

6) Причина дії. У цьому значенні вживаються конструкції зі знахідним відмінком, наприклад: už girtūmą būvo teisės atėmę; už žmogaus sumūšimą pŏ teismū papūolė.

7) Об’єкт дії. У цьому разі вживаються конструкції з родовим відмінком, наприклад: kimbi už dūonos, o drąsiai (напевно) jōs nevalgyši; kãpt mã (мене) už rankos; ji už seno krēpelio išėjo (вийшла заміж); tēvas užsistoja už vaikina.

8) Порівняння властивостей предметів. У цьому разі вживаються конструкції зі знахідним відмінком, наприклад: tēvas senesnis (старший) už mŏtiną; jis už tãvi (тебе) mažesnis, diok jãm; jis už mŏni (мене) geriaū rašo.

9) Заміна одного предмета іншим. У цьому значенні вживаються конструкції зі знахідним відмінком, наприклад: nueik už mŏni (мене) į talką.

Виокремивши найхарактерніші значення прийменників південної північно-західної аукштайтської говірки та їх уживання, можна зробити такі узагальнювальні зауваги й висновки:

1. У говірці є прийменники, що вживаються з родовим, знахідним, орудним відмінками, а також прийменники, що вживаються з кількома відмінками (родовим, давальним, знахідним, орудним). Крім того, у ній є порівняно значна кількість складених прийменників, утворених із двох самостійних прийменників: artì prie, artì nuo, aukščiau už, be šiapus, be anapus, be pọ, iš anapus, iš šiapus, iš pọ, iš už, išilgai par, ligi anapus, ligi šiapus, ligi pọ, netoli nuo, nuo anapus, nuo šiapus, skersai par, į anapus, į šiapus, pagal anapus. Поряд із ними трапляється також один-два «тричленні» прийменники, утворені з трьох прийменників: iš už anapus, iš po anapus, iš po šiapus. Крім цих, у говірці є також післяйменник linkui, коротша форма якого (link) останнім часом уживається як прийменник.

167

2. У говірці переважають прийменники з родовим відмінком (38). Деякі з них (abygaliai, abypusiai, apyšaliai, anksčiau, arčiau, paskiau, šiàpus, šìtapus, toliau, vėliau) є прислівниками говірки, які набули значень і функцій прийменників, а прийменники kraštù, šalì, viršùs, найімовірніше, виникли внаслідок простого застигнення окремих відмінкових форм. З них видно, як у говірці відбувається процес поповнення системи прийменників.

3. Прийменники з знахідним відмінком майже ті самі, що й у літературній мові, лише прийменники pagal ir palei уживаються паралельно, без жодної різниці у значенні, тоді як конструкції з прийменниками par ir pro, схоже, не змішуються: конструкції з par зазвичай указують, що дія відбувається безпосередньо на об'єкті, посередині нього, а pro — повз нього, біля нього.

4. Із прийменників, що вживаються з орудним відмінком, у говірці використовуються лише su ir ties. За допомогою конструкцій із прийменником su у говірці, крім інших значень, завжди виражається знаряддя дії (su šluota dobiliukus šūšlavė) і якість предмета (:vyras su ilga nosia).

5. У розділі про прийменники, що вживаються з кількома відмінками, розглядаються прийменники pas, po, salig ir už. На відміну від літературної мови, прийменник pas паралельно вживається з родовим і знахідним відмінками без різниці у значенні. Конструкції з прийменником pas і родовим відмінком характерні також для північно-західних сусідів досліджуваної говірки — жемайтів. Прийменник salig, що відповідає літературномовному sulig, уживається без різниці у значенні з родовим, давальним і орудним відмінками.

6. Більшість складених прийменників становлять прийменники з родовим відмінком. «Потрійні» прийменники також утворені лише з прийменників, що керують родовим відмінком. Конструкції зі складеними прийменниками найчастіше мають просторове й часове значення. Не всі їхні окремі компоненти однаково тісно пов'язані між собою. Найстійкішими з них є iš už, iš po, be po, iš anàpus, iš šiàpus, ligi anàpus, netoli nuo, nuo anàpus. Усі інші компоненти складених прийменників пов'язані між собою значно слабше. Другий компонент складених прийменників (третій у «потрійних») зазвичай конкретизує, уточнює значення першого; пор.: jis lenda iš krūmo; jis lenda iš po krūmo; jis lenda iš po šiàpus krūmo.

7. Значна частина прийменників говірки має більше значень, ніж відповідні прийменники літературної мови. Це стосується прийменників aũt, aplink, aukščiau, į, iš, netoli, nuo, prieš, prò.

8. Значення деяких прийменників говірки розширилося за рахунок інших прийменників. Скажімо, прийменник apie у говірці вживається значно рідше. Для вираження приблизної кількості, крім нього, часто вживаються також конструкції з прийменниками ant, arti, ligi, netoli, į, par. Крім того, прийменник aplink, окрім власних значень, має також усі значення прийменника apie. Порівняно рідко вживаються прийменники arti ir virš, оскільки прийменник netoli в усіх випадках замінює прийменник arti, а прийменник aukščiau — virš.

9. Прийменникові конструкції в говірці досить часто вживаються і в тих випадках, коли в літературній мові обходяться відмінковими формами без прийменників або іншими конструкціями.

168

ЗНАЧЕННЯ І ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ, ХАРАКТЕРНИХ ДЛЯ ПІВДЕННОЇ ГОВІРКИ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИХ АУКШТАЙТІВ

Е. ГРІНАВЯЩЕНЕ

Резюме

У статті розглядаються значення та вживання прийменників, характерних для південної говірки північно-західних аукштайтів, якою розмовляють на території литовської мови між населеними пунктами Смалининкай, Ваджгіріс, Гіркальніс, Скірснемуне (Юрбаркський і Расейняйський райони). Використаний у статті діалектний матеріал переважно збирав автор у 1949–1965 рр.

Усі прийменники говірки залежно від керованого ними відмінка розподілено на чотири основні групи: 1) прийменники з родовим відмінком, 2) із знахідним, 3) з орудним і 4) з кількома відмінками (родовим, давальним, знахідним та орудним).

Прийменників із родовим відмінком у говірці налічується до 38 — більше, ніж у літературній мові. До них належать і деякі прислівники досліджуваної говірки, напр.: abugaliai «з обох кінців», abusiai «з обох боків», abysaliai «з обох боків», ankščiau «раніше», arčiau «ближче», paskiau «пізніше», pirmiau «раніше», šitapus «з цього боку», toliau «далі», vėliau «пізніше», а також окремі застиглі форми деяких відмінків, напр.: kraštų «на краю», šaly «на краю», viršaus «зверху». У наведених прикладах відображено процес поповнення категорії прийменника в досліджуваній говірці за рахунок прислівників та імен: ці прислівники й окремі відмінкові форми набули значення прийменників.

Прийменників зі знахідним відмінком у говірці стільки ж, скільки й у літературній мові; відсутній лише прийменник pàs «у». Прийменників з орудним відмінком лише два: su «з» і ties «у», а з кількома відмінками — чотири: pàs «у», põ «під», šalia «до» і už «за». На відміну від літературної мови, прийменник pàs у говірці вживається з родовим і знахідним відмінками в однаковому значенні. Конструкція прийменника pàs з родовим відмінком характерна також для сусідніх жемайтських говірок. Прийменник põ вживається з родовим, давальним, знахідним та орудним відмінками, а už — з родовим і знахідним, як і в літературній мові. На відміну від літературної мови, прийменник šalia паралельно вживається з родовим, давальним та орудним відмінками без різниці у значенні.

Окрім зазначених вище, у говірці трапляється також певна кількість складних прийменників, що складаються з двох самостійних, напр.: arti prie «близько до», arti nuo «близько від», be šiapus «без цього боку», be anapus «без того боку», iš šiapus «з цього боку», iš anapus «з того боку», be põ «без після», iš põ «з-під», iš už «з-за», išilgai par «уздовж через», į anapus «у той бік», į šiapus «у цей бік», ligi anapus «до того боку», ligi šiapus «до цього боку», ligi põ «до після», netoli nuo «недалеко від», nuo anapus «з того боку», nuo šiapus «з цього боку», skersai par «поперек через», pagal anapus «по тому боці». Разом із ними зрідка трапляються й «потрійні» складні прийменники, що складаються з трьох частин, напр.: iš už anapus «з-за того боку», iš po šiapus «з-за цього боку». Не всі компоненти складних прийменників однаковою мірою злиті між собою. Тісніший зв’язок спостерігається між компонентами таких складних прийменників, як iš už, iš põ, be põ, iš anapus, iš šiapus, ligi anapus, netoli nuo, nuo anapus. Наведені прийменники в говірці вживаються частіше порівняно з іншими. Від них зазвичай за допомогою третього прийменника утворюються «потрійні» прийменники. Усі інші складні прийменники менш стійкі. Конструкції всіх складних прийменників найчастіше мають значення місця й часу. Другий компонент таких прийменників завжди уточнює значення першого.

169

Деякі прийменники, розглянуті у статті, мають у говірці більше значень, ніж відповідні прийменники літературної мови. Це стосується прийменників añt «на», aplink «навколо», aukščiau «вище, понад, į «у», iš «з, із», netoli «близько», nuo «від», prie «біля, до», pro «через». Крім того, значення деяких прийменників розширилося за рахунок інших прийменників. Для позначення приблизної величини поряд із прийменником apie у говірці дедалі частіше вживаються конструкції з прийменниками añt, arti, ligi, netoli, į, par. Прийменники netoli і aplink у говірці вживаються як у власному значенні, так і у значенні прийменника apie, а прийменник aukščiau — у значенні прийменника virš.

Конструкції з прийменниками у говірці вживаються порівняно часто й у випадках, коли літературна мова обходиться відмінковими або іншими конструкціями.