ŽODŽIŲ FORMOS IR JŲ VARTOSENA

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

Е. ВАЛЮЛІТЕ

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ З ПРИЙМЕННИКОМ PER

§ 1. З прийменником per знахідний відмінок іменника (або слова, що його замінює) поєднується з різними словами: дієсловами, іменниками, прикметниками, прислівниками. Так утворюються словосполучення з цим прийменником: дієслівні (іде через місто, годував через вухо, зігнутий у плечах, дощить протягом дня, прийшов за годину, розбив через поспіх, повідомив листом, був за пастуха, заплатив понад сотню), іменникові (хід через ліс, стежка через подвір’я, шрам через щоку, година на день), прикметникові (немає міцнішого дерева за дуб), прислівникові (нема кращого, ніж вода, щоб напитися, через мене більше не працюють).

Дієслівні словосполучення

§ 2. Дієслівні словосполучення зі знахідним відмінком іменника та прийменником per є продуктивними й різноманітними. Вони виражають просторові, об’єктні, часові, причинні, способові, станові та кількісні відношення.

§ 3. Словосполучення, що позначають просторові відношення, є продуктивними й багатозначними. За семантикою компонентів ці словосполучення можна поділити на кілька груп.

1. Словосполучення, у яких дієслово означає рух, а іменник має конкретне значення, позначають шлях руху. За значенням залежного компонента ці словосполучення зі значенням «шлях» поділяються на кілька підгруп (іде через ліс, іде через крамниці, їде через Молетай [до Вільнюса], вибіг через двері).

а) Найчисленнішу підгрупу становлять дієслівні словосполучення з іменником, що означає місце або предмет, яким чи над яким щось ковзає або рухається.

Стрілець крокує світом. SNėR I 248. Осінь рідною землею прошагала вересовими пагорбами... SNėR I 325. Танкісти їхали через місто. VencIGD 188. У неділю Миколюкас супроводжував Гейше та Пауктайтісів через містечко до церкви, а потім до корчми, нічого не бачачи й нічого не чуючи. VaižgRR I 92. Голосно гавкаючи, собаки погналися за лисицею через село. CvR₁ V 212. Коли вони їхали через село, багато хто вибігав до воріт і вікон. Myk-PutS I 56. Через дворик повзе шипляча зграя. SNėR I 410. Іде Миколюкас через свою садибу до клуні, стежкою на гору, спускається з гори до заболоченої низини, награючи ту саму мелодію. VaižgRR I 41. Коли йшли через ліс, почало смеркати. BsRP 51. Їхав вельможа через зелену пущу. KrėvP 74. Вівці кидаються через жито, а я женуся за ними, весь час сварячи їх. CvR₁ I 50. Старші мисливці пробираються через чужий овес. MašAMB 76.

91

Заєць біжить через перелог. Rm. Кулвіс ще не вийшов на середину — бачить: пливе через Німан до берега Мяркіне широкорогий лось. KrėvP 34. Іде по воді — не тоне, іде по соломі — не шарудить (прислів’я). Але тут, замість того щоб серце запалало помстою, очі зволожилися, і гіркі сльози посипалися йому по обличчю. LzPR II 104. Багдонас нічого не сказав; сльози котилися йому по вусах. LzPR I 89. Полою якогось велетенського плаща зачепило його книжечку, навіть сторінки загнуло. ŽemR III 206.

Переступаючи поріг, вона вхопилася за двері. SimonP 103. Люди тягали колоди, стрибали через димні, іскристі балки, заважаючи одне одному. CvR₁ V 205. Марцелє вийшла на ґанок і побачила вервечку добрих, що летіла через озеро. BorBM₁ 49.

Деякі з цих сполук можуть бути синонімічними відповідним сполукам з орудним відмінком шляху, пор.: їде через ліс і їде лісом, супроводжує через поле і супроводжує полем, іде через двір і йде двором, пробігає тілом (озноб) і проходить тілом.

У сполуках із прийменником per дієслова руху можуть мати префікс per-, що відповідає значенню прийменника.

Коні перебігли через жито. Lp(LKŽ I 729). Він пройшов через хату, червоний, як буркун. BaltPV I 22. Озноб пробіг по всьому його тілу. LKŽ VII 312. Він провів по траві. KatMAR 422. Намагався переступити через поріг, але не вдалося. LzPR I 85. Його великі руки ніби казали, що він міг би запросто перекинути коня через дах. LKŽ VIII 70. Вогонь перестрибнув через рів. KatMAR 369.

Сполуки дієслів руху з прийменником per та знахідним відмінком іменника, у яких префікс per- надає дієсловам перехідності, можна замінити відповідними сполуками з одним знахідним відмінком, пор.: переплив через море і переплив море, переліз через гору і переліз гору, перебіг через ліс і перебіг ліс, перелетів через океан і перелетів океан, перестрибнув через рів і перестрибнув рів.

б) Деякі дієслова руху сполучаються через прийменник per зі знахідним відмінком іменників у множині. Такими сполуками позначається рух від одного до іншого предмета, місця чи особи того самого виду, розташованих на певній відстані у просторі.

Так ішов старий від вулика до вулика, дивився, перевіряв, виймав порожні стільники. VenclN 135. Наступного дня [Хусейн] почав ходити по крамницях, заставлених усяким товаром. BalčTVN 101. Третю осінь поспіль вона подорожувала по селах околиці. CvR₁ II 35. Обійди хати — може, дізнаєшся, хто продає корову. Ходила [вчителька] по батьках, просячи, щоб дозволили дітям навчатися. RimkKK 138. Ти бігаєш по людях, усе підслухуєш, мусиш знати про Петра. CvR₁ II 196. Син возив нас по лікарях, і я ще більше одужав. Штс. Ходив по конях, по коровах, по свинях — ніяк не знайде, у кого той перстень. Kb.

Пор.: З рук у руки переходила чарка [із шампанським]. RimkKK 335.

Утворення сполук цієї підгрупи обмежується обома компонентами. (Сюди не належать, наприклад, сполуки: їхали через ліси, пливли через океани, пробіг через поля. Ці сполуки не мають значення руху від одного предмета до іншого, хоча залежний іменник ужито у формі знахідного відмінка множини).

Розглянуті раніше сполуки за значенням відповідають сполукам із двома прийменниками, пор.: подорожував по селах і подорожував із села до села, подорожував з одного села до іншого; ходив по батьках і ходив від одних батьків до інших.

в) Дієслівні сполуки з іменниками, що позначають власні назви місцевостей, указують на рух, який проходить через міс-

92

те, що розуміється як шлях руху, який перетинають або долають, проходячи повз.

Однак коли він повернувся додому з веселого й безтурботного Парижа через Німеччину, то зрозумів: у світі щось іде не так. VencIGD 112. Коли я повертався додому через Kuomiškės, то побачив її: вона вийшла з гаю й майоріла в зеленій хустці. VienIMA 143. Цього разу вони їхали не Жемайтським шосе, а через Šilėnai, дорогою повз Нямунас. VencGD 64. Прошу, щоб їхали через Semionovską. ŽemR III 290. Одна машина з Tauragnai їде через Kuktiškės [з Utena]. Ktk. Але з Мінська ми вже пішки йшли через Smurgonys. Ar.

Ці сполуки синонімічні відповідним сполукам з іменником у знахідному відмінку та прийменником pro.

Коли їхали з Бреста через Гродно, кілька гімназистів увійшли до того самого вагона, де сидів Яблонскіс. Balč (LK I 27). Якщо колись мандруватимеш лісами з Шяуляя до Жареная через Луоке, не забудь зупинити коней і піднятися там на найвищу гору. MairRR I 144. Через Клангяй опівлітку пройшла гроза з блискавками й громом. CvR₁ V 103.

d) Окрему підгрупу становлять сполуки, що означають рух крізь предмет, названий залежним іменником. Вони позначають просторові відношення, часто з відтінком об’єктного значення, рідше — відношення способу дії з відтінком просторового значення.

Конкретне значення шляху в цих сполуках — «крізь що» — залежить від прийменника per, який часто є синонімічним прийменникові pro¹. Однак розглянуті сполуки відрізняються структурою від тих, про які йшлося вище. Їхні залежні конкретні іменники називають отвори, предмети з проміжками або такі, між якими є проміжки (ворота, двері, вікно, щілина, проміжок; паркан, сито, сітка; дерева, гілки, листя), предмети як матеріал, перешкоди, які має подолати дія; дієслова ж позначають рух (нерідко з подоланням перешкод — пробиратися, прориватися, лізти, протискатися, проникати), зір (і пов’язані з ним дії), а також звукові дії.

І, осідлавши й оснастивши вуздечками жвавих коней, [брати] виїхали з високого батьківського маєтку через мідні ворітця. KrevP 26. А син, схопивши зі стільця штани й ледве встигнувши вхопити шапку, квапливо вискочив через двері. KrėvRg 33. Її батько виліз через вікно. Prn. Чорт схопив батька за ноги й струснув його, і через рот випали гроші. Nm. Крізь стелю сиплеться полова на голови. Ktk. [Антанюкас] через дах закинув усередину цеглину. VienIMA 234. Його міцний, пружний бік випромінював тепло навіть крізь товсту конопляну сорочку. BaltPV I 38. Сіє вже крізь густе сито. Šd. Кладу ковбаси через пляшку. KlvrŽ. Крізь отвір у сопілці весь час просовує. Lnkv.

Вітер, шиплячи й завиваючи, тремтінням стрясав вікна й разом із дощовими краплями пробивався всередину крізь щілини. ŽemR III 415. Кулі проходять крізь стіну. Ktk. Кров просочується навіть крізь сорочку. Užp. Вона пряла такі нитки, що їх треба було протягувати крізь перстень. Mžk. Полум’я вирвалося крізь димар. Vikv.

Вітер свистів навіть у вухах. VienIMA 203. І кінь усе ще не міг перевести дух, а коли дихав, хропів ніздрями, і його мокрі боки здригалися. VienR V 114. Голос у нього негарний — співає в ніс. Ktk. Іду подвір’ям, чую крізь стіну. Auk. Jonas Puodžiūnas, дуже незадоволений і засмучений, повернувся додому й, перемовившись із дружиною через стіну, ліг. VienR V 79.

¹ Див. E. Valiulytė, Значення та вживання прийменника pro у сучасній литовській мові, «Kalbos kultūra», 5, Vilnius, 1963, с. 55–59.

93

Крізь скляне вікно я дивився на світанок. Vkš. Чоловічок усе підглядає крізь замкову шпарину. Tt. Лігши за пагорбом, я чудово бачив увесь ворожий флот у свій бінокль. BalčGK 45. Крізь окуляри це добре видно. Mšk.

У дієсловах руху (або пов’язаних із рухом) у сполуках цієї підгрупи можуть бути префікси per- або pra-, що за значенням відповідають прийменнику per, наприклад: проткнув груди, прострелив крізь стіну, проліз крізь долоню, просочився крізь одяг, увібрався крізь шкіру, просіяв через решето, проціди крізь марлю.

Уміючи писати, ти зупиниш річки, повернеш їхні течії в нові русла, змусиш гори говорити, просвердлиш дірку крізь найбільший камінь. CvR₁ V 63. Там ще не було ні печей, ні груб, але крізь товсту глиняну стіну вітер уже не проникав. SimonGI 12. Твої звірі вже пробилися через четверо дверей у зачарованому млині. Шк. Полум’я прорвалося крізь дах. Ktk.

2. Інша група сполук із просторовим значенням указує на місце перебування предмета. Дієслово в таких сполуках виражає самочинний або результативний стан (лежати, носити, простягатися, розлягатися…; перекинутися, перехилитися, повіситися, покластися, витягнутися…), а іменник — місце або предмет, на який лягає чи на який спирається інший предмет (зазвичай у формі смуги або лінії).

Вітчим…, вийшовши у дворик, перехилився через похилений паркан і курив. VenclG D 126. Міст був перекинутий через глибокий струмок. LKŽ VIII 70. А через болота тягнуться грузькі дороги. KorsP 30. Бачить: липа лежить простягнувшись через увесь город, через картоплю, через цибулю. KrėvAP 83. Голову прикрашали жовті коси, розпущені по чудовій постаті. LKŽ II 706. Як ти ніс, то солома розтяглася через увесь двір. Lk nv. Вона усміхалася своїм гарним обличчям, а по голові в неї бігла пасемце сивого волосся. VenclGD 544. Через рівні поля, через зелені ліси звивається блискуча Няріс, немов шовкова стрічка. GirRP 95.

Коли основним компонентом сполуки цього типу є перехідне дієслово, крім прийменникової конструкції, воно приєднує також знахідний відмінок об’єкта, що називає предмет, про положення якого йдеться.

Кішка їсть з окремої тарілки, поклавши хвіст через увесь стіл. CvR₁ II 151. Покликав хлопців, скликав боржників-землевласників і простягнув мотузки через луг. VienR V 104. Але прийшла зима й настелила мости через озера. KrėvP 96. [Пуджюнай] посеред поля прокопали глибоку борозну, через луки викопали канаву, а в лісі вирубали прямий прохід. VienR V 13. Перекинь липу через канаву, а тоді йди. Жвр. Перекинувши піджаки через плечі, накинувши на плечі коси, вони розмовляли про те, скільки зроблено сьогодні. LKŽ VIII 70.

Пор.: За хвильку він заговорив до шляхтича, перев’язаний через плече товстим червоним ременем. VienR IV 10.

3. До розглянутих подібні сполуки, утворені дієсловом, що позначає результативну дію, стан або зміну стану, та іменником у знахідному відмінку з прийменником per, який називає конкретний предмет (частину іншого предмета). Такі сполуки вказують на місце прояву дії чи стану.

А крізь крижі так і хилюся, хилюся. CvR₁ II 22. Він міг ковзати і на одній нозі, і по черзі, і відразу на обох ногах, навіть не піднімаючи їх, лише виляючи колінами. CvR₁ II 208. Раптом трісь-трісь затріщало й переломило через стовбур ще напівживе дерево… LzPR II 23. З попереком ще сяк-так. Тільки нога оце все хрустить чомусь у коліні. KatMAR 143. [Агні] ноги заніміли в колінах, і ті слова вирвалися самі собою. KatMAR 287. Від сидіння в установі він

94

був трохи зсутулившись у плечах. VencIGD 90. Він залишався прямим, хоч і трохи згорбленим у плечах. Myk-PutS I 275. Він взув коричневі літні черевики, а на колінах його сині штани провисали. KatMAR 182.

Як показують наведені приклади, сполуки цієї групи нечисленні.

4. Окрему групу становлять сполуки, що позначають просторові відношення з відтінком кількісного значення. Основним компонентом таких сполук є дієслова, що виражають стан, положення або рух, а залежним — іменники з прийменником per., які позначають одиниці міри довжини (або вжиті в такому значенні).

Млин Балтрагіса було видно здалеку, за цілу милю. BorBM₁ 6. Вони живуть тут, через вулицю. Trg. На столі, може, знайдеш одну морквину, що проросла (на площі розміром зі стіл). Rm. Сонце піднялося лише на п’ядь, на луках виблискувала важка, холодна роса. SluckGN 389. Сусідам уже не хотілося через вагу гасу чи горщик дьогтю їхати за милю на базар. ŽemR I 284.

Через особливості залежного компонента сполуки цієї групи часто є складеними.

Ще більше посилювали це враження кубанські степи, де на десятки верст не було видно ні хат, ні дерев, ні річок, ні озер. VienIMA 194. Невелика веранда волосної управи була так густо наповнена смердючим тютюновим димом, що за два кроки не можна було впізнати людину. CvR₁ V 220. На сході місяць, що піднявся на дві людські постаті, зменшився, зблід і посвітлішав. Myk-PutS I 301. Потім ящик кілька разів смикнули, і він піднявся на три фути вгору. BalčGK 137. Я нестиму тебе за двісті миль. KlvD 8.

Пор.: Навколо на відстані двох годин ходи не було жодного села, навіть жодної хатинки. BalčHP 208.

У таких сполуках нерідко є також конструкція з прийменником nuo та родовим відмінком, що вказує на місце або предмет, від якого визначається відстань.

За три милі від міста була висока гора, видима з королівського палацу. BalčTVN 150. Знаєш, я стояв за кілька кроків від нього. ŠRagSD 140. Від мачухи, від мегери будемо за сто миль... SNėrR I 194. Довго плавали й нарешті пристали до млина, що був за дві милі від королівської столиці. BalčGP 63. Я підстрибнув від радості на лікоть від землі. ŠRagSD 13. Він тримав мене в руці, піднявши на шістдесят футів над землею... BalčGK 82.

Деякі сполуки цієї групи є синонімічними відповідним сполукам із родовим відмінком і прийменником už, пор.: за три милі (від міста) було і за три милі (від міста) було.

§ 4. Сполуками, основним компонентом яких є дієслова, що виражають удар (або дотик), а залежним — знахідний відмінок іменників із прийменником per, що позначають конкретні предмети, виражаються об’єктні відношення з відтінком просторового значення.

Вершник, здавалось, поспішав: батігав коня з обох боків, руками вдаряючи його по шиї. CvR₁ V 168. За свою сміливість дістав по вуху. Brž. Дідько як тріснув його по язику, староста аж прикусив собі руку. Pn. Та як ударила по нігтях, аж цигарка переламалася. ŽemR III 243.

Дієслова в цих сполуках (або звуконаслідувальні слова, що їх замінюють) часто, крім знахідного відмінка з прийменником per, приєднують давальний відмінок об’єкта, що називає особу, на яку спрямована дія, і орудний відмінок засобу (самостійний або з прийменником su) (a), або одну з цих форм (b).

95

а) Вмостившись на сидінні, він ударив рукою дядька по плечу й дзвінко заговорив. Myk-PutS I 55. Інший — капелюхом лясь читачеві по зубах. ŽemR III 208. Далі розкидав полову [Jonas], знов обпікаючи руки й ляскаючи долонями себе по стегнах. BaltPV I 35. Я хотів хльоснути його прутиком по потилиці. VenclGD 68. – Тобі їздити, їздити!.. – кричала вона несамовитим голосом, шмагаючи його лозиною по плечах, по спині, по підколінках. BilR I 163. Батько, скрутившись, теж шмагнув її мотузкою по спині. ŽemR III 60.

Оните вдарила мишку ложкою по голові, і та впала. Pš.

б) І вже підніс руку, щоб луснути знавця по його розумній голові. LzPR II 37. [Похмурко] поплескав Шнекутиса по плечу. SimonP 68. Якщо якось уночі гепну тебе в бік, зрозумій — мені наснилося. BaltPV II 38. Буше сміялася й ляснула його по обличчю. SimonP 24.

[Теконіс] ляснув долонею по колоді раз, ляснув удруге. BaltPV I 19. Тоді чоловічок ударив палицею об землю, і тієї ж миті з'явилося дуже багато чудового війська. Ps. Коли я дав кийком по голові, — він лише ойкнув і впав мертвий на землю. BilR I 141.

§ 5. Є чимало дієслівних сполук із знахідним відмінком іменника та прийменником per, що виражають часові відношення. Лексичне утворення цих сполук обмежує залежний іменник, який позначає поняття часу або явища, пов’язані з часом. За точнішими значеннями компонентів сполуки з часовим значенням можна поділити на дві групи.

1. До однієї групи належать сполуки з дієсловами, що означають стан, тривалу, повторювану або результативну дію, та іменниками, які позначають визначені відрізки часу, протягом яких триває ця дія або стан.

[Мати] спокійно собі сидить цілий день. ŽemR III 39. Струдившись за день, усі міцно сплять. RimkKK 114. Іноді тим двом доводилося залишатися на озері й цілу ніч. Степові вихори за ніч замітають. SNėrR I 327. Він висохне за літо. KatMAR 120. Яка ж родюча наша земля, скільки пташок приманює, годує їх ціле літо. ŽemR III 496. Воли були вправні й за зиму не забули навіть мистецтва оранки. Інша сила, інша рухливість з’являлася в суглобах дідуся, що заклякли за зиму. Малим і за годинку я встигав багато зробити. Myk-PutS I 67. MašAMB 23. Лише сонце споконвіку високо пливло й пливе небом. MairRR II 144. Та ненависть накопичувалася століттями rš). За ті роки й моя тітка зовсім збідніла. ŽemR III 312. А коли зорі засяють у зоряні ночі, чутливо шелестіло про кохання. MairRR I 77.

Сполуки цієї підгрупи можуть бути й складеними. Складеними їх роблять слова зі значенням кількості, що приєднуються до іменників, які позначають одиниці вимірювання часу (хвилина, доба, тиждень, місяць, рік, століття), або керують цими іменниками й водночас позначають суцільні проміжки часу, пор. п’ять тижнів і п’ять вечорів.

За три доби ми розвантажили його (корабель) (trš.). На будівництві за кілька тижнів його зовсім зіпсували! DoVŽE 290. На Сицилії й улітку часом по п’ять місяців не випадає ані краплі дощу. VienR VII 257. Насамперед графи відремонтували панський будинок, бо за кілька років, коли в ньому ніхто не жив, він занепав і зіпсувався. VienR II 69. За півтори години ми з шістьма добрими чоловіками, тримаючись ближче до берега, допливли до моєї літньої садиби. BalčTVN 141. Почорніла від кіптяви стеля, що закоптилася за багато років, і вибоїста глиняна долівка. VenclGD 83.

96

Залежний компонент простих, рідше складених сполук зі значенням тривалості може приєднувати (зазвичай факультативно) слова весь, цілий, суцільний, що підкреслюють повноту тривалості.

Але Йонюкас веселий і щасливий їздить цілий день, цілий день щосили співає свою пісню. BilR I 162. Від такої радості й спати вже не хотілося, майже цілу ніч працював. ŽemR III 107. Цілу весну я гуляю, висолопивши язика. ŽemR IV 414. Садиба Канівайтів ціле літо пахла сосновою смолою та здертою корою. VaižgRR I 309. Досі кожен із них іще сумнівався цілу осінь. ŽemR III 450. Цілу зиму мерзла, задихалася [бабуся], так виснажилася, змучилася,... що вже й ноги з ліжка не виставляє. ŽemR III 88. Упродовж цілого тижня Раполене не було вдома. VaižgRR I 155. Він спав, мов ведмежа, цілу добу. VaižgRR I 265. Усі з нього сміялися й дражнили, що, проспавши початок оранки, тепер цілий рік муситиме плентатися позаду з усією роботою. Myk-PutS I 61. Важко впоратися із землею, я не піддавалася їй цілих десять років. VaižgRR I 400. Раполас за все життя майже не працював. VaižgRR I 120.

Цілими днями ходить похмура. PetkKMD 161. Скільки [пастух] настриг за цілі літа! LKŽ VII 408–409. Цілі роки обоє з дружиною працювали й гарували, мов прокляті раби: закіптюжені, почорнілі, з ногами в гної, з руками в їжі — і вдома, і в полі. VienIMA 7. Миколюкас іще не зізнавався собі, що вже цілих двадцять років дивиться на Пукштену Северюте. VaižgRR I 57.

Те цуценя гавкає цілу ніч. LnkV. Скільки сліз у нього пролилося в громові ночі, скільки разів, мов срібна зоря, не стуляючи очей у суцільні ночі, коли запалав молодий пекучий біль у грудях! MairRR I 61. Цілими днями грає в карти. Ms(LKŽ V 705).

Сиділи довгими вечорами — одна-дві, мов німі. LzPR I 84. За свою довгу педагогічну практику я переконався, що всюди й завжди дуже важливо зберігати рівновагу. PaukštPM 92.

Сполуки розглянутих структур можуть бути синонімічними відповідним сполукам із знахідним, називним або орудним відмінком, пор.: працює цілий день і працює цілий день, працює цілий день; виє цілими ночами і виє цілими ночами, виє цілими ночами.

До тієї самої групи належать сполуки з іменниками, що позначають процеси, події, нагоди тощо, під час яких триває дія або стан.

[Северя] стояла на ногах усю службу в церкві, стояла, поки не поховали на цвинтарі. VaižgR I 154–155. Зовсім інакше давала собі раду родина Йонаса Пуоджюнаса під час відлиг. VienR V 127. Ти мені пиріжечок, пиріжечок погризти під час дрімоти. BaltPV I 47. Лише під час весняної повені городище плаває у воді, мов острів, а його підмиті береги з року в рік дедалі більше руйнуються й зменшуються. VienIMA 139. Під час медозбору його оточували не лише бджоли, а й діти. BilR I 184.

За свої борги він і землю орав, і іншу роботу виконував; усю війну, мов прикутий, лежав на подвір’ї Лаужадіса. Gud-GuzR I 48. Усе життя звикнувши до того, що його забаганки сліпо виконують, тепер він уперше відчув, що зіткнувся з такою зухвалою непокорою. Myk-PutS I 83. Марце, ти лежиш у цьому ліжку весь сніданок. VaižgRR I 131.

7. 520

97

2. Окрему групу становлять сполуки, у яких дієслово позначає дію нетривалої або миттєвої тривалості, а іменник називає процеси, події, стани або часові проміжки різного призначення (сніданок, жнива, відпустка), лише частину яких, певний момент, займає дія.

Люди казали, що він, мовляв, по-світському хитрий, дуже скупий, дуже підступний і що б не починав — усе робив криво; а під час поділу маєткового центру обдурив навіть рідного брата. VienR V 11. Незвичайним було те, що під час цього вишивання вона мала дізнатися таємницю Гейше, яка, як вона здогадувалася, близько торкнеться і її самої. VaižgRR I 76. Ніхто не вмів так непомітно під час весілля чи хрестин закинути воза на гребінь клуні, як Казис. Myk-PutS I 32. Коли рибалки губляться в морі під час бур, — лише він наважується знайти їм дорогу. SNėrR I 414. Наймита вони зовсім не наймали, тільки на час жнив і сінокосу кликали поденників. VienIMA 7. Пам’ятаєш, як ми купалися в Німані на Зелені свята. CVR₁ V 200. Ніхто не вмів так спритно перебігти по воді під час проводів Масниці серед молоді, що «ганяла опудала», або серед тих, хто завершував жнива, як Казис. Myk-PutS I 32.

§ 6. Дієслівні сполуки з прийменником per виражають також причинні відношення. Іменник у таких сполуках може бути як абстрактним, так і конкретним, наприклад: забув через поспіх, загинув через дівчину.

За значенням і складом головного компонента можна виокремити дві групи сполук із причинним значенням.

1. Одну групу становлять сполуки, у яких дієслово позначає несприятливу, невигідну, небажану дію, а залежний іменник називає причину цієї дії, її спричинювач. Такі сполуки мають обмежену словотвірну продуктивність.

Загубив дівчину через власну дурість!.. KrėvP 39. Листя буряків ламається через проміжки. Pc. Своє [тютюн], мабуть, залишив удома через поспіх. BaltrTK II 9. Через ті яблука [Гірдвайніс] занедбав усе господарство. BorBM₁ 24. Мика страшенно розлютився, бо через муху він убив свого сина. Graž. Через великий розмір Мика навіть сильно засмутився, що через муху він убив свого сина. Graž. Через надмірний розмір аж зігнувся. Ktk. Через Абишалу заплутаний лист з Обелів сильно схвилював Ігнота. Gud-GuzR II 286. Немає парубка, немає їхнього синочка: через дівчину загинув. Усе через тебе мама щодня ставить нас навколішки на горох. KrėvP 59. Alk.

2. Іншу підгрупу становлять сполуки, у яких дієслово має заперечний префікс ne- і позначає дію, що не відбулася, а залежний іменник називає причину її невиконання.

Через надмірності навіть малеча не гине. PP 127. Через рибу мене не буде вдома (ловитиму рибу). Als. Через віддаленість хліба не доставляють. Ktk. Через погані дороги я не повернувся, і мене звинуватили. Krš. Іди спати в клуню, у хаті (=кімнаті) через муху не заснеш. Pc. Марно я кликав би — через слабкий голос мене ніхто не почув би. BalčGK 86.

До цієї підгрупи належать і сполуки, головний компонент яких становить інфінітив, пов’язаний з особовими формами дієслів не могти, не встигати.

Не можу заснути через ваш гамір. Ėr. Через гіркі сльози не можу бачити. Žm. Той упав одразу мертвим; через таку раптовість сам Ахмед не встиг урятувати батька від трагічного кінця. Balč.TVN 125.

Коли інфінітив пов’язаний з особовими формами дієслів не бути, не мати, між ними та інфінітивом структурно необхідно вживається прислівник kąa

98

— Занадто довго гостює гість, і вам уже мав набриднути. — Не було коли набриднути за всі ті пригоди. MašAMB 122. Через ту роботу я не мав коли поїсти. Ktk.

§ 7. Дієслівні сполуки з прийменником per також позначають спосіб виконання дії. Такі сполуки мають різні значення й структуру.

1. У сполуках зі значенням способу дії головне дієслово позначає одержання відомостей, здобуття чогось, передавання чогось тощо, а залежний іменник указує на осіб, організації, установи або певні засоби (листи, преса, радіо), за допомогою яких або за посередництвом яких виконується ця дія. Ці сполуки близькі до сполук з об’єктним значенням.

Королевич через пастуха довідався і про долю тієї своєї третьої сестри. Tt. Чую від людей, що ти мене лаєш. Lnkv. Князь відповідав йому через перекладача. VienR IV 82. Антанене домовилася через Агнешку. VienR V 101.

По радіо повідомили, що завтра буде гарна погода. Ktk. Я запросив брата листом. Ut. Вони листувалися з Праніяускайте так офіційно лише через пресу. VienIMA 240. Страви подавали з рук у руки. VienIMA 219.

Пор.: Якби хоч через пташку хтось передав звістку. ŽemR I 333.

2. Сполуки, у яких іменник є абстрактним (тягар, страждання, примус, боротьба, праця, працьовитість), а дієслово означає цілеспрямовану дію (прагнути, навчатися, піднестися, підняти, отримати), виражають суто обставинні відношення способу дії. Ці сполуки непродуктивні.

Усе, чого він досяг, здобуто справді працею, тягарем, труднощами. VencIGD 12. Лише на моє велике прохання їхня родина прийшла допомогти. Ds. Дитину відіслали силоміць [пасти]. Ktk.

§ 8. Окрему групу становлять сполуки, у яких головне дієслово означає стан (бути, служити, жити, тримати) або його зміну (перетворитися, стати, залишитися, іти, навчати, брати, давати), а залежний іменник указує на осіб за заняттям, посадою чи спорідненістю. Такі сполуки вказують, ким є особа або ким вона стає (рідше — предмет).

Мій батько був писарем. BsP I 43. Він був у тому маєтку писарем. BsP I 12. Тоді я був у графа К. садівником. JasiukD 17. Я був підлітком. Grž. Будь мені за сина. Tvr. Вони будуть їм за кумів. Lnšk. Ну, то приходь до мене хлопцем. BsMt I 18. Ну, то я залишуся пастухом. BsRP 63. Ти міг би його запитати, чи не залишився б він у нас господарем (фермером). JabIRR I 658. Усе ні до чого зводиться. Trš. Вона зайшла до одного маєтку й найнялася до пані того маєтку за попелюшку (тобто попелюшку, прибиральницю). JabIRR I 658. Вона навчала кравецької справи. Tvr. Вона переодяглася в господиню маєтку (там само). Одна жінка перетворилася на чорта. Žml. Вона переїхала до Йонішкіса за ксьондза. Lnkv. Навесні восьмого року мене віддали пастушком. Brž. І прийшла донечка лише як біла гостя, одягу вона не ткала. LB 27. Якщо так, то й я візьму його за свата. SimonVK II 306. Якось до того господаря прийшов чорт і попросився, щоб його взяли до себе служити наймитом. Tt. Король пообіцяв віддати йому дочку за дружину. JabIRR I 658. Катре вийшла за нього лише тому, що потрібен був господар і що батько Шалтейкіс конче хотів мати його за зятя. SimonVK II 306.

§ 9. Замість цих сполук у літературній мові часто вживають синонімічні сполуки з іменником у знахідному відмінку та прийменником už, частково — з іменником у знахідному відмінку та прийменником į або лише з орудним відмінком без прийменника.

8*

99

1. Усі сполуки з прийменником per можна замінити відповідними сполуками з прийменником už.

Рано-вранці сходило сонечко — то для мене, молодої, воно було замість матусі. TŽ II 222. Піду за пралю, сорочечки пратиму, мій любий парубче. JD 590. Ельжбета служила в Сакалаускене за наймичку, діти — за пастухів, батько — за наймита. CvR₁ II 332. Тоді вона жила в тому самому Петербурзі в одних дуже поважних багатих панів за довірену особу. VienIMA 106. Наловив він раків, накупив свічечок, убрався за янгола й уночі пішов до маєтку того пана (казка). Pšl. Старший віддав свого синочка Антанюка до добрих людей пасти худобу за пастуха. VienIMA 90. Йоні доручили королеві, який узяв його за лакея. BsP III 26. Дід дає йому того самого цуцика за супутника. Tt. Усі хотіли взяти ту красуню-королівну собі за дружину. Sml. Там же двох дівчат із родин радників гімназії вмовили й запросили бути господинями на травневому святі. ŽemR III 400.

2. Сполуки з прийменником į замінюють лише частину сполук із прийменником per — сполуки, утворені з дієсловами, що позначають зміну стану (а не сам стан!). Крім того, у такому разі з прийменником į вживається знахідний відмінок множини іменника.

У конторі його прийняли до письменників. VienR V 119. Який він вірний чоловік, оберімо його на старосту… ŽemR III 26. Видала я донечку заміж. BsO76. Потім почала просити Марельку за сестру й усіх запросила на весілля. ŽemR III 36. Піду до цього мірошника й вчитимуся на мірошника. JablRR I 654.

Пор.:»

Нещасні скотилися зі стрімкої гори вниз і перетворилися на каміння. BilR I 147. Тільки дивися, щоб ти сам даремно не побився й зі своїми дурними волами не перетворився на скотину. DonR 35.

3. Сполуки з булим орудним відмінком є синонімічними сполукам із дієсловами, що позначають стан (рідше — його зміну), з прийменником per.

Я був їм сватом і привіз придане на батьківщину. CvR₁ II 259. І наймитом я був. BaltPV I 100. Кілька років я пропрацював головою, а тоді покинув. Ktk. Він там довго служив учителем (тобто був ним). JablRR I 634. Відтоді Йонас залишився для Зосі батьком, братом і опікуном. ŽemR II 224. Коли ти бачив, щоб козел був (призначений, служив…) ще й городником? JablRR I 635. Їхній хлопець навчається на інженера. Ktk. Зозуля восени перетворюється на яструбка. Ktk.

§ 10. Окремо можна розглянути сполуки, утворені з дієслова laikyti (кого/що ким/чим) та знахідного відмінка іменника з прийменником per. Цими сполуками позначається гаданий стан особи (або речі).

Німці вважають литовця за ледаря. DonR 105. І простих селян вважають за свинячу їжу. DonR 28. Нехай відчує, може, почне більше поважати й не вважатиме іншого дурнем. PaukštAA 15. Я вважаю його мудрим. LKŽ VII 38. Рудика, як чуєш, на базарі вважали за злодія. DonR 119. Верби, ялини, сосни й верхівки лип, а надто верболози та кущі, вважали за ніщо. DonR 126. Ялинку не вважаю за добре дерево. Sg. Така розумна, що горобця прийняла за голуба. PP 430. Бачиш, королівна вважала його за свого чоловіка. LKŽ VII 44.

До цих сполук належать і сполуки з дієсловами конкретного значення, після яких ніби мається на увазі слово laikyti, пор.: підстрелить тебе за зозулю й підстрелить тебе, прийнявши за зозулю. Такі сполуки вказують, за кого кого вважають, зазвичай помилково.

100

Зловить тебе, стрільче, хитрий парубче, через дику качечку. JD 762. Ой, застрелю, застрелю тебе, дівчино, через лісову зозуленьку. BsO II 186. Якби рибалки морські рибалили, то спіймали б мене через строкату щучку. Slv. Не вмиватимуся, не вмиватимуся, бо надто білою стану, тоді ворона понесе через шир. Srd.

§ 11. Сполуки попередньої групи порівняно рідкісні. Для тієї самої потреби частіше вживаються інші сполуки.

1. Дієслово вважати зазвичай приєднує іменник в орудному відмінку.

Усі вважають її доброю людиною. Ktk. За кого ти мене тут маєш? JabIRR I 633. Те, що ми вважали островом, було лише спиною страшенно великої морської риби. Balč(LKŽ VII 44).

2. Сполуки обох типів із дієсловом вважати можуть замінювати відповідні сполуки зі знахідним відмінком і прийменником «за».

Урбонас вважав дідуся доброю й кмітливою людиною. Tt. За дурня ти мене маєш? Ps. Якби я був вільний, то вважав би за честь віддати своє життя на служіння її величності. BalčGK 95. Не вважайте це за погане, але ми люди прямі, литовці, звикли гідно віддячувати за послугу… VenclGD 340. Люди цього покоління багато чого знають, двадцять років мають за старість. Pš.

Є в загорожі два рибалки — то спіймають тебе за щуку. Є в загорожі два стрільці — то застрелять тебе за зозуленьку. Al. Не ховайся — ворона понесе за дитину. Vv. Хліб заніс замість пирога. Pc. Сіяли капусту, а зійшла розсада. Kal. Продай корову за тільну — більше візьмеш. Ktk.

3. Часом для тієї самої потреби вживаються (найчастіше з дієсловом «вважати») сполуки з родовим відмінком іменника та прийменником «замість».

Ви більше не вважатимете мене за дурня! BalčGP 88. Мене вважає за автомобіль. Pc. Я застрелю тебе замість зайця. Šts.

§ 12. Дієслівні сполуки, у яких залежним компонентом (або його частиною) виступають слова з прийменником per, що позначають число, кількість або міру, виражають кількісні відношення. За значенням, яке в багатьох випадках залежить від прийменника per, ці сполуки можна поділити на дві групи.

1. Більшість дієслівних сполук кількісного значення з прийменником per позначає надлишок чогось. Сполуки з цим значенням мають різну структуру.

a) Залежним компонентом одних сполук є знахідний відмінок кількісного числівника або іменника, що позначає міру, з прийменником per. Такі сполуки рідкісні.

За свиню він одержав понад тисячу. Skdv. Їй понад тридцять років. Ktk.

До містечка буде понад кілометр. Ktk. Уже за пів на восьму. Plng.

b) Частіше трапляються сполуки, у яких числівник (сам або разом зі словом, що позначає міру) приєднує ще й родовий відмінок іменника, що позначає об'єкт кількості, наприклад: було понад п'ятнадцять людей, купив понад п'ятнадцять кілограмів яблук.

За кілька років йому (К. Бузі) вдалося зібрати чималу бібліотеку, що налічує понад півтори тисячі праць вибраної лінгвістичної літератури (trš.). Продав понад десять центнерів картоплі. Ktk.

2. Інша група сполук указує, скільки разів повторюється дія, скільки об’єктів вона охоплює або в скількох місцях відбувається. Такі сполуки є складеними — залежним компонентом у них виступають кількісні числівники (або займенники keli, visi) з конкретними іменниками та прийменником per.

101

Двічі косили конюшину. Ktk. Вимочив м’ясо в трьох водах. Jnpl. Роздер пальто у двох місцях. Ktk. Побував в обох крамницях — дріжджів немає. Ktk. На обох полях посіємо льон. Sl. На всіх луках мало б набратися кілька возів сіна. Ktk.

Іменникові сполуки

Вільні сполуки

§13. За допомогою прийменника per утворюються також іменникові сполуки, але значно рідше, ніж дієслівні. За структурою ці сполуки бувають двох типів: в одних головним іменником є віддієслівний іменник, в інших він словотвірно не пов’язаний із дієсловом. Іменникові сполуки виражають означальні відношення з різними відтінками, яких їм надає значення залежного іменника. В означальних відношеннях сполук, у яких головним компонентом виступає віддієслівний іменник, виразність слабша, пор. хід через стіну і смуга через чоло.

1. Сполуки, у яких головний іменник утворений від дієслова руху (часто за допомогою суфікса -imas) або позначає предмети, що мають форму стрічки чи лінії, а залежний — конкретні предмети або місце, виражають означальні відношення з просторовим відтінком значення.

Приємно слухати власні кроки, відчувати, як освіжаючий подув вітерцю огортає розпашіле тіло. CvR₁ II 357. [Жандарми] почали сперечатися про перенесення книжок через кордон. ŽemR II 128. З усього було видно, що він не начальник загону писарів, а лише провідник через Жемайтійські ліси та весняні болота. VienR IV 9. Казюкас навіть не глянув на ті гріховні дитячі мандри через його кімнату. VaižgRR I 387. Скажи, малий, знаєш дорогу через ліс до Сурмонта? CvR₁ II 221. Та з часом і той схил, який колись витоптали підковані коні, і стежечка від нього через усе подвір’ячко потроху заросли… Gud-GuzR I 20. Та прийшла зима, вимостила мости через озера. KrėvP 96. Збудую місточок через Немунеліс, відвідуватиму панну щовечора. Auk. [Ст ошкус] купив аптеку й пором через Каркуву. CvR₁ II 300.

Позаду них ішов поліцейський із рушницею через плече. VenclGD 53. [Мікутіс] із ланцюжком на грудях ходив до млина на стертих жорнових каменях. CvR₁ II 140. Дівчинка одужала, але шрам через усю щоку так і залишився на все життя. VienIMA 55. Уся квартира — лише одна кімнатка з великою піччю, що займає третину всієї площі. Gud-GuzR I 132.

§ 14. Трапляються сполуки, утворені віддієслівними іменниками з прийменником per та іменником зі значенням часу. Вони виражають означальні відношення з часовим відтінком значення.

Я віддячу тобі за все добро, як ти мені за прихильність протягом усього життя. VaižgRR I 248.

§ 15. Окрему групу становлять іменникові сполуки зі значенням кількості або міри. Їхнім головним компонентом є іменники kartas, sykis, іменники, що позначають одиниці часу та інші одиниці виміру або окремі предмети, нерідко з кількісними числівниками чи займенниками keli, keletas. Залежний іменник позначає одиниці виміру часу. Такі сполуки виражають кількісні відношення з часовим відтінком і часто є складеними.

102

Редактор Ґімжаускас принаймні раз на місяць у своїх оглядах заспокоював власників крамниць і будинків. CvR₁ II 184. Раз на день отримаєш прочухана такою тарахкалкою, лежачи в ліжку. Rd. Адже кажуть, що наш цісар молиться сім разів на день. SimonR I 309. Кілька разів на день Мікутіс носив до хати воду. CvR₁ II 134. Кожне подвір’я три дні на тиждень мусило відробляти у німецьких господарствах. CvR₁ II 151. П’ять кілометрів за годину я легко проходжу. Ktk.

Десятьох беконів годують за рік. Žg.

Сполучення з повторенням

§ 16. Трапляються застиглі сполучення, утворені з двох форм того самого іменника з прийменником per. Частіше це сполучення іменників зі значенням часу. Вони виражають безперервну тривалість часу.

І знову день поволі минав за днем, люди непокоїлися, то так говорили, то сяк говорили й чекали на війну… KrėvP 92. Минав час, місяць за місяцем спливав. KrėvP 100. Роки швидко минали один за одним, багато їх уже промайнуло, багато води спливло річками відтоді, як молодий парубок узяв за дружину вродливу доньку шляхтича. Так і жили рік за роком двоє стареньких, завжди веселі, особливо Лапінас. KrėvAP 62. У каплиці служба за службою йде. ŽemR II 148.

Пор.: Миска за мискою на столі порожніла. ŽemR III 258. Учора опівдні нога за ногою (поволі) я дійшов до Пелесона. Pls.

Прикметникові сполучення

§ 17. Сполучення прикметників із знахідним відмінком іменників (або займенників) та прийменником per непродуктивні². Вони утворюються з прикметниками вищого ступеня й виражають відношення порівняння з відтінками виділення або відмінності.

§ 18. Сполучення, що виражають відношення порівняння з відтінком виділення, за структурою бувають двох типів.

1. Одні сполучення складаються з родового відмінка прикметника вищого ступеня, залежного від дієслова-присудка із запереченням ne- (зазвичай форми nebūti), та залежного іменника (або займенника) у знахідному відмінку з прийменником per. Ці сполучення виражають, що названий залежним компонентом предмет має відповідну ознаку більшою мірою, ніж будь-який інший однорідний предмет.

Хто не знає, що для голубів немає кращого корму, ніж горох. MašAMB 230. Для мене немає кращих грибів, ніж боровики. Alv. … тоді він думав, що у світі немає щасливішої людини, ніж поромник. BalčHP 206. За нього старшого не було. Lnkv. Немає кращих пір’їн, ніж ці. Lp.

У деяких сполученнях залежний іменник має означення, яке перетворює таке сполучення на складене.

Пильнішого за нашого собаку не знайдеш. Jrb. Немає гарнішої за бідолашну дівчину. Vrn. Кращого за старого хлопця вже не наймеш. Grž.

2. Час від часу в діалектах трапляються прикметникові сполучення з прийменником per і в стверджувальних висловах. Тоді їхнім залежним компонентом є займенник visas

^² Див. E. Valiulytė, Prielinksnių vartojimas lyginimo santykiams reikšti, у кн.: Lietuvių kalbos gramatinė sandara, Vilnius, 1967, с. 88–89.

103

множина знахідного відмінка з прийменником per, а прикметник має вищий, рідше найвищий ступінь. Такими сполуками виражається найбільший ступінь ознаки, яким хтось вирізняється з-поміж усіх.

Гаубіс за всіх вартніший. Plt. Алґіс вищий за всіх. Trš. Я наймолодший за всіх. Antš.

§ 19. Розглянуті сполуки мають чимало синонімів. За значенням і структурою їм відповідають прикметникові сполуки з прийменниками знахідного відмінка už, prieš та з прийменниками родового відмінка iš, tarp.

1. Сполукам першої підгрупи з прийменником per відповідають сполуки з прийменниками už і prieš.

Для важкої роботи не було кращого за нього. LzPR I 221. Немає сильнішої за неї — життя нікого не переможе. MiežML 99.

Порівняно зі співом соловейка немає співу гарнішого. Ds. Порівняно з ними не знаю кращих людей. Ktk.

2. Сполукам другої підгрупи відповідають сполуки з прийменниками iš, tarp і už.

Та все ж найкраща з усіх — це чорновуха корівка. SNėr I 447. Він, Пранукас, винен більше за всіх… ŽemR I 199.

Eglė laimingiausia iš visų marčių; ji nelieja gausiai ašarų karčių. SNėrR I 419. E iš visų viršesnis auga baravykas. BaranAŠ 21.

Та серед усіх славетних чоловіків того роду, серед усіх, хто сидів у високому Мяркінському замку, найславетнішим був старий шляхтич Микіс. KrėvP 24.

Слід зазначити, що з усіх розглянутих сполук найчастіше вживаються сполуки з прийменниками už та iš.

§ 20. Сполуки, що виражають відношення порівняння з відтінком різниці, утворюються від деяких якісних прикметників вищого ступеня (vyresnis, senesnis, jaunesnis, didesnis, mažesnis, pigesnis, brangesnis) і іменників зі значенням міри (часто з кількісними числівниками) з прийменником per.

Та старша майже на десять років… ŽemR I 28. Десь на двадцять п’ять (= п’ять) років вона старша. Mžk. Вона на двадцять років молодша за мене. Lnkv. Цього року наш бондар на сто дешевший, ніж торік. Jnš.

Ці сполуки не властиві літературній мові. Замість них частіше вживаються відповідні сполуки з орудним відмінком, пор.: vyresnis penkeriais metais, pigesnis trim rubliais, aukštesnis dviem centimetrais.

Прислівникові словосполучення

§ 21. Прислівники вищого ступеня, як і прикметники, утворюють словосполучення з іменником (або займенником) у знахідному відмінку з прийменником per. Прислівникові словосполучення за своїм значенням відповідають прикметниковим словосполученням.

1. Словосполучення, що виражають відношення порівняння з відтінком виділення, за умовами вживання відповідають прикметниковим словосполученням першої групи (пор. § 18).

Ну, і ніхто не говорив через мене краще й розумніше. KrėvAP 53. За Жюкеля ніхто краще не проспіває. Sn. Немає кращого, ніж напитися води. Ps.

104

Пор.: Ти працюєш більше за мене, а я все одно нічого не маю, як і не мав…

KrevRg 105. Людині не потрібно спати більше восьми годин. JablRR I 658. До Імбратів недалеко — не буде більше шести верст. Ds. Дешевше ніж за п'ять літів не везуть. Zp.

Ці сполуки, як і прикметникові, є синонімічними сполукам із прийменниками за, перед, а також із (пор. § 19).

Цю роботу ніхто не вміє краще за мене. Ktk. Собаці нічого не буває смачнішого за кістку. Ktk. Ніхто не вміє співати краще за литовців. Viln.

Та найбільше за всіх покохала його ясна донька боярина, біла лілейка… KrevP 65. Тепер я живу краще за всіх. Ktk.

2. Інші прислівникові словосполучення виражають відношення порівняння з відтінком кількісної різниці.

На три тижні пізніше за мене. Ps. Старшого взяли [vaiskan] на п'ятнадцять років пізніше. Svl. Я посіяв ячмінь на день раніше. Rd. Папіліс на дві версти далі за Біржай. Brž. Якщо шиферу на один ряд менше — саме те. Ktk.

І ці словосполучення, як і прикметникові, є синонімічними словосполученням з орудним відмінком, пор.: на день раніше, на три тижні пізніше, на пару кілометрів далі.

Займенникові сполуки з прийменником per

§ 22. З прийменником per утворюються такі займенникові сполуки: один через одного і один через одного. Вони виражають послідовність предметів.

Учні один за одним почали валитися в коридор. MikLE 28. Взялися зміцнювати один за одним селяни, що зібралися. LzPR II 74. [Робітники], розпалені, поскидавши шапки з чола, кидають снопи на стіл один за одним. ŽemR III 258. — Звідки? — кинулися питати один одного. LzPR II 88. На другому боці хатини, ніби накидані один на одного, стоять старі дерева. SimonR I 22.

Gauta 1971.XI.16

Э. ВАЛЮЛИТЕ

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ З ПРИЙМЕННИКОМ PER

Резюме

Прийменник per зі знахідним відмінком уживається у словосполученнях із дієсловом, іменником, прикметником, прислівником і займенником.

1. Найпоширеніші словосполучення — дієслівні. Вони виражають різноманітні відношення:

а) Просторові, наприклад: Танкісти їхали через місто. — Танкисты ехали через город; Наступного дня почав ходити (Гусейнас) по крамницях. — На другой день начал (Гусейнас) ходить по магазинам; З Парижа повернувся через Німеччину. — Из Парижа вернулся через Германию; Куля вилетіла крізь стіну. — Пуля прошла

105

крізь стіну; Вона помітила неподалік чоловіка…, з автоматом, перекинутим через груди. – Вона помітила неподалік чоловіка…, з автоматом, перекинутим через груди; Болить нога в коліні; За три кроки від того місця знайдеш гроші.

б) Об’єктні, напр.: Капітан ударив кулаком по столу. – Капітан стукнув кулаком по столу.

в) Часові, напр.: Мати пряла цілий день. – Мати пряла цілий день; Батько загинув під час війни.

г) Причинові, напр.: Мікас через муху вбив сина. – Мікас через муху вбив сина; Не можу заснути через шум.

д) Означально-обставинні, напр.: Нарешті Антанас надіслав листа через дружину. – Нарешті Антанас надіслав через дружину листа; Він прийшов на моє велике прохання.

е) Відношення стану, заступництва, напр.: Король пообіцяв видати йому ту доньку за дружину. – Король пообіцяв видати йому ту доньку за дружину; Така хитра, що горобця прийняла за голуба.

ф) Кількісні, напр.: Незабаром у мене буде понад триста. – Незабаром у мене буде понад триста; Розірвав пальто у двох місцях.

2. Прийменник per зі знахідним відмінком утворює небагато словосполучень з іменником у ролі головного слова. Такі словосполучення найчастіше виражають означальні відношення з різними відтінками:

а) Означально-просторові, напр.: переправа через річку; шрам на обличчі.

б) Означально-часові, напр.: робота за день.

в) Кількісно-часові, напр.: Син приїжджає раз на місяць. – Син приїжджає раз на місяць; Працюємо п’ять днів на тиждень. – Працюємо п’ять днів на тиждень.

3. Словосполучення з прикметником у ролі головного слова вживаються рідко. Вони виражають порівняльні відношення з відтінком виділення або розрізнення, напр.: На мою думку, немає грибів кращих за боровики; Та старша майже на десять років.

4. Прийменник per зі знахідним відмінком зрідка сполучається також із прислівником, утворюючи словосполучення, значення яких відповідає сполученням з прикметником, напр.: Краще за мене ніхто не зробить; Я прийшов на один день раніше.

5. Прийменник per із займенниками утворює стійкі словосполучення, що виражають послідовність, напр.: Учні один за одним почали кричати; Снопи кидають на стіл один за одним.

Надійшло 16.XI.1971