LIETUVIŲ TERMINOLOGIJA

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

Г. К. ВЕНЕДИКТОВ

МАТЕРІАЛИ ДО ІСТОРІЇ ЛІТУАНІСТИКИ З АРХІВУ І. І. СРЕЗНЕВСЬКОГО

У найбагатшому архіві І. І. Срезневського, що становить великий інтерес насамперед для вивчення історії славістики, міститься багато цінних матеріалів з історії інших галузей філології та історії, зокрема й з історії литуаністики в Росії XIX ст. У частині цього архіву, що зберігається в Центральному державному архіві літератури та мистецтва в Москві (ЦДАЛМ) (ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433), є 34 листи литовського мовознавця, збирача й видавця литовських народних пісень Йонаса Юшки (Івана Васильовича Юшкевича), написані І. І. Срезневському в 1856—1878 рр.

Крім деяких відомостей автобіографічного характеру, ці листи містять дуже цікавий матеріал про заняття Й. Юшки питаннями литовської мови, зокрема литовської діалектології, та фольклору. 10 листів, які досі залишалися поза увагою вчених, публікуються у т. II «Балто-славянских исследований» (Москва, «Наука», 1974).

Тут ми публікуємо три матеріали, надіслані Й. Юшкою І. І. Срезневському в різний час їхнього листування. Вони становлять значний самостійний інтерес для характеристики ранніх занять Й. Юшки та його брата Антанаса литовською мовою і початкової історії вивчення цієї мови в Росії.

1. Складений Й. Юшкою словник санскритсько-литовських відповідників, про який, наскільки нам відомо, немає згадок у наявній літературі про Й. Юшку, було надіслано І. І. Срезневському з листом від 3.1.1856 р. — найранішим за часом серед листів Й. Юшки російському славісту, що зберігаються в ЦДАЛМ. Отже, його було складено вже наприкінці 1855 р. Й. Юшка не дав словникові заголовка; його укладено на шести аркушах. Матеріал розміщено у два стовпці на лицьовому й зворотному боках аркушів у тому порядку (алфавітному), в якому його опубліковано нижче. Позначені в рукописі цифрами 1, 3, 4 і 2 слова на літеру «Т» тут залишено на тому місці, яке вони посідають у рукописі словника.

Як видно з тексту словника, для низки литовських слів Й. Юшка не вказав санскритських відповідників. Наведені в рукописі в одному рядку слова ugnis і uksusas тут подано кожне в окремому рядку.

203

Попри твердження Й. Юшки, що він поставив наголос «на кожному литовському слові» (див. нижче), цілий ряд слів (литовських) у словнику насправді наведено без наголосу.

Усю іншомовну частину словника литовсько-санскритських відповідників, як і два інші матеріали, публікуємо тут без жодних змін орфографії. Російську ж частину всіх матеріалів подаємо відповідно до норм сучасної орфографії, за винятком характерних помилок (або описок) Й. Юшки, які окремо позначено. Наші доповнення до тексту (розкриття скорочень тощо) взято у квадратні дужки.

Причину, що спонукала Й. Юшку укласти словник литовсько-санскритських відповідників, мету, якої він прагнув досягти його укладанням, і джерела литовського матеріалу добре розкрив сам Й. Юшка в листі (1) до І. І. Срезневського¹ від 3.1.1856 р. По суті, у всьому цьому листі (за винятком, звісно, прийнятого звертання до адресата й кінцівки листа з висловом «найвищої поваги та відданості») йдеться саме про укладений словник. Ось що писав про це сам Й. Юшка²:

«Читаючи в „Известиях второго Отделения Императорской Академии наук“ дослідження Гільфердинга³, предметом якого є порівняння слов’янської та санскритської мов, я зустрів багато санскритських коренів і слів, або цілком подібних до литовських, або дуже близьких до них і за поняттями, які вони виражають, і за своїм фонетичним проявом. Не наважуючись робити власні висновки з даних, що переді мною постали, я обмежився їх збиранням, гадаючи, що цим можу підготувати матеріал, більш чи менш придатний для філологічних досліджень. Санскритські слова я запозичив із згаданої вище статті А. Гільфердинга, а литовські — з живого литовського говору, яким розмовляють литовці, що населяють північно-східну частину Росієнського та західну частину Ковенського повітів, і який мені відомий як уродженцеві тих країв, за винятком кількох слів (abida, ajszkus, bar’wa, biloti, griowis, kute, kusziti, lobis, pota і stegti), запозичених із твору: Giwatas Didiuju Karwajdu senowes. T. Dewinakis (Переклад Cornelii Nepotis Vitae Excellentium Imperatorum)⁴. На кожному литовському слові я поставив наголос відповідно до місцевої вимови».

¹ Для зручності подальших довідок (після видання листів у згаданих «Балто-славянских исследованиях») тут у дужках зазначено порядковий номер листів за їх публікацією у цій збірці.

² ЦДАЛМ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433, арк. 1.

³ Згадане тут «дослідження Гільфердинга» (нижче: «стаття А. Гільфердинга») — це «Сравнение языка славянского с санскритским» (А. Гільфердинга, опубліковане в «Прибавлениях к Известиям Академии наук по Отделению русского языка и словесности», т. II, 1853 (у серії «Памятники и образцы народного языка и словесности»).

⁴ Переклад Т. Девінакіса, тобто С. Даукантаса, твору «Giwatas Didiuju Karwajdu senowes», з якого Й. Юшка запозичив перелічені 10 слів, вийшов друком у 1846 р. Як видно з листа (2) Й. Юшки до І. І. Срезневського від 17.1.1856 р., на той час він прочитав литовською мовою також книги «żiwatas Jezaus Kristaus» і «żemaitiu wiskupiste» (1848) М. Валанчюса («епископа Волонцевского»), а також «некоторые мелкие переводные сочинения г. Довконта (т.е. С. Даукантаса, — Г. В.), изданные под разными псевдонимами» (ЦДАЛМ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433, арк. 7). До останніх належав і згаданий у листі

204

Словник литовсько-санскритських відповідників, очевидно, справив на І. І. Срезневського сприятливе враження, про що він і повідомив Й. Юшку одразу після отримання листа зі словниковими матеріалами. Про це можна судити з того, що у відповіді від 17.1.1856 р., тобто рівно через два тижні після надсилання першого листа, Й. Юшка щиро дякував І. І. Срезневському за відгук і поради. «Найщирішу вдячність складаю Вам, милостивий государю, Ізмаїле Івановичу, — писав він, — за прихильну увагу до моєї першої спроби на філологічній ниві та за повідомлення мені тих Ваших настанов і вказівок, користуючись якими наші молоді вчені вже принесли науці істотну користь і здобули поважний авторитет у науковому світі»⁵. Доброзичливе ставлення І. І. Срезневського до першого наукового досвіду Й. Юшки, який тоді працював учителем у Новгородській гімназії, безперечно, підбадьорило початківця-литуаніста й утвердило його в бажанні продовжити вивчення рідної мови. Про свої наукові плани Й. Юшка писав І. І. Срезневському: «… Зібравши значний запас матеріалів, я задумав спробувати скласти загальнопорівняльну литовську граматику, взявши за основу Досвід загальнопорівняльної граматики російської мови, виданий другим Відділенням Імператорської Академії Наук. Чи до снаги мені братися за таку величезну працю і чи виконаю я її гідно? Не знаю. Можу лише тепер сказати, що думка — представити струнку систему законів литовської мови відповідно до загальних законів людського мовлення — надихає всю мою діяльність у цій галузі, і ця праця є одним із найприємніших моїх занять у цю мить»⁶.

2. Інший матеріал, що публікується тут, — пробні статті «Литовського корнеслова», над яким Й. Юшка наполегливо працював упродовж багатьох років.

Про те, що Й. Юшка залишив «Литовський корнеслов», відомо вже давно. І. І. Срезневський у відповідь на лист «суперінтенданта Рагнітської єпархії К. А. Іордана» за дорученням Відділення російської мови та словесності Академії наук уклав «Записку», яку було прочитано на одному із засідань Відділення в червні 1857 р. і опубліковано того ж року⁷. У цій записці, зокрема, сказано: «… Свого часу я мав честь представити Відділенню іншого знавця литовської мови, який займався її дослідженням, пана Юшкевича; праці пана Юшкевича були схвалені Відділенням і не-

від 3.1.1856 р. книгу «Giwatas Didijų Karwajdu senowes». Усі ці книги Й. Юшка придбав улітку 1855 р. під час перебування в Литві, і це були перші литовськомовні книги, з яких він розпочав свої наукові заняття з литуаністики. У цитованому тут листі від 17.I.1856 р. він писав І. І. Срезневському: «Віддавна я плекаю найпалкіше бажання ґрунтовно вивчати литовську мову, але не мав жодної литовської книжечки. Минулого літа мені вдалося побувати в Ковенській губернії й придбати кілька новітніх литовських книг, за якими я й почав свої заняття; але все-таки в мене не було ні литовського лексикону, ні граматики» (Там само).

⁵ ЦДАЛІ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433, арк. 7.

⁶ Там само.

⁷ Див. розділ «Виписки з протоколів» у «Известия Академии наук по Отделению русского языка и словесности», т. VI, 1857, с. 254—255.

205

які надруковані в «Известиях». Нині він завершує свій досвід литовського корнеслова, у якому скористався багатствами народної мови різних країв Литви. Можна сподіватися, що праця пана Юшкевича стане визначним надбанням російської лінгвістичної літератури і, ймовірно, якщо обставини не зміняться, буде видана під заступництвом другого Відділення Академії⁸ (курсив наш. — Г.В.). І. І. Срезневський вважав, що «для вдосконалення цієї праці» Й. Юшки бажано залучити «сторонні посібники», серед яких словникові матеріали К. А. Іордана могли б посісти «помітне місце». У зв’язку з цим І. І. Срезневський пропонував звернутися до К. А. Іордана з проханням надати Відділенню його матеріали «без жодних умов, лише як добровільне пожертвування»⁹. Копію цитованої записки І. І. Срезневського за рішенням Відділення було надіслано виконувачу обов’язків неодмінного секретаря академіку К. А. Веселовському, щоб він повідомив про неї Іордана; подальша доля записки, як і її наслідки, невідомі¹⁰.

У червні 1861 р. І. І. Срезневський повідомив Відділення російської мови та словесності, що від Й. Юшки «можна найближчим часом очікувати підготовки Литовського корнеслова, узгодженого з потребами слов’янської мови»¹¹.

Цими даними, повідомленими понад 100 років тому І. І. Срезневським, по суті, й вичерпуються нині відомості про «Литовський корнеслов». Жодних подробиць про саму працю та її долю не відомо. Серед рукописів Й. Юшки, що збереглися, «Литовський корнеслов» не значиться¹². Висловлювалося припущення, що Й. Юшка не завершив його¹³ або ж Відділення російської мови та словесності Академії наук, отримавши його, з якихось причин не надрукувало¹⁴.

Підготовлені до друку в «Балто-славянских исследованиях» листи Й. Юшки до І. І. Срезневського та наведені нижче пробні статті «Литовського корнеслова» містять матеріал, який дає змогу точніше судити про зміст цієї праці Й. Юшки та перебіг роботи над нею.

Уперше про роботу Й. Юшки над «Литовським корнесловом» ми дізнаємося з його листа до І. І. Срезневського (10) від 8.XII.1856 р. У ньому він писав, що надіслана ним разом із листом «праця»¹⁵ призначається «вступом

⁸ Там само, пор. с. 255.

⁹ Там само.

¹⁰ Сама ця копія з датою 20 червня 1857 р., що нині зберігається у фонді академіка А. Куника в Архіві АН СРСР (Ленінград), нещодавно була опублікована у кн.: B. Tolutienė, A. Juška leksikografas, — «Literatūra ir kalba», V, Vilnius, 1961, p. 291—292.

¹¹ Известия Академии наук по Отделению русского языка и словесности, т. X, 1861—1863, с. 158.

¹² B. Tolutienė, A. Juška — лексикограф, с. 364.

¹³ B. Tolutienė, A. Juška — лексикограф, с. 124, 128; див. також: Mažoji lietuviškoji tarybinė enciklopedija, т. I, A—J, Vilnius, 1966, с. 728.

¹⁴ B. Tolutienė, A. Juška — лексикограф, с. 124.

¹⁵ Маються на увазі, ймовірно, його «Нотатки про властивості литовської мови», опубліковані пізніше, у 1861 р., під назвою «Ape kalbtas lietuviszko ležuvo» («Про говори литовської мови») у «Матеріалах для порівняльного й тлумачного словника та грамати-

206

до гаданого коренеслова литовської мови ¹⁶. Тут же Й. Юшка повідомляв, що він уже «зібрав 600 литовських коренів» і думає «спершу скласти, у певній системі, каталог литовських коренів, а вже потім узятися до їх розгляду»¹⁷. З цього випливає, що до роботи над «Коренесловом» Й. Юшка приступив уже 1856 р.

Можливо, початковою словниковою базою для роботи над «Коренесловом» стали матеріали, зібрані під час укладання словника санскритсько-литовських відповідників і написання рецензії на книгу А. Шлейхера «Handbuch der litauischen Sprache, I. Grammatik» (Prag, 1856), уперше надрукованої в «Известиях Академии наук по Отделению русского языка и словесности» (т. V, 1856)¹⁸.

Значний матеріал для «Коренеслова» Й. Юшка почерпнув із «Литовської біблії». Цю книгу йому дав зі своєї бібліотеки І. І. Срезневський, коли Й. Юшка відвідав його наприкінці 1856 р.¹⁹. До роботи над нею Й. Юшка приступив на початку січня 1857 р., тобто відразу після повернення з Петербурга. Він почав із читання Нового Завіту, щоб мати змогу порівнювати литовську мову зі слов’янською за Остромировим Євангелієм, яке було в нього під рукою. До середини лютого він прочитав уже понад дві третини всього Святого Письма. У листі (12) від 19.II.1857 р., у якому Й. Юшка повідомляє про це І. І. Срезневському, містяться також цікаві відомості про те, як він вибирав приклади з «Литовської біблії». «Читаючи, — писав він, — я підкреслював кожну фразу, у якій зустрічав нове слово або слово, значення якого було незрозумілим чи яке мало інше значення. Виписати підкреслені фрази я доручив учням четвертого й п’ятого класів, і вони вже подали мені понад п’ять тисяч карток, на кожній з яких виписано окрему фразу із зазначенням у верхньому лівому куті картки одного-двох початкових складів наступного слова»²⁰. Зібравши таким чином значну колекцію словникового матеріалу з «Литовської біблії», Й. Юшка в середині лютого приступив до його опрацювання. «Тепер беруся укладати основу гаданого коренеслова», — пише він І. І. Срезневському²¹.

тики“, т. V, 1861. О работе над этим трудом Й. Юшка сообщал ранее И. И. Срезневскому в письмах (4) от 24.VIII.1856 г., (6) от 8.IX.1856г., (7) от 31.X.1856 и (8) от 6. XI.1856. См. ЦГАЛИ, ф. 436, оп. 1, ед. хр. 1433, л.л. 9–10, 12–13, 14, 16, 19.

¹⁶ ЦГАЛИ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433, арк. 22.

¹⁷ Там само.

¹⁸ Про цю рецензію сам Й. Юшка з властивою йому скромністю писав І. І. Срезневському в листі (4) від 24. VIII.1856 р., що «вона складена і поспіхом, і недбало» та «не має тих якостей, які дали б їй право на подання її Відділенню» (ЦГАЛИ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433, арк. 9).

¹⁹ У «Списку книг, узятих… з бібліотеки академіка Срезневського», який Й. Юшка надіслав після повернення до Новгорода, під № 6 значиться «Литовська біблія» без будь-яких вихідних даних (ЦГАЛИ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433, арк. 24). Очевидно, йдеться про те саме видання «Литовської біблії» (4-те вид., Тильзит, 1724 р.), приклади з якого Й. Юшка наводив для ілюстрації відмінностей сучасної литовської мови від давньої. Див. І. В. Юшкевич. О говорах литовского языка, с. 361—365.

²⁰ ЦГАЛИ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433, арк. 26.

²¹ Там само.

207

Багатий матеріал для «Корнеслова» він сподівався отримати від свого брата, ксьондза Антанаса. «Від свого брата, — писав він у тому самому листі від 19.II.1857 р., — я сподіваюся незабаром отримати до трьох тисяч литовських слів, зібраних в околицях м. Паневежиса з живого народного мовлення литовців. Це важливий матеріал для моєї праці»²². Чи справді Й. Юшка вже тоді мав твердий намір відобразити в «Корнеслові» також «живе народне мовлення литовців» в околицях Паневежиса, важко сказати. З листа (14) від 5.IV.1857 р. ніби випливає, що «Корнеслов» він мав намір укладати лише на основі даних із писемних джерел. «Збираючи матеріали для передбачуваного корнеслова, я записую на картки лише ті слова, які зустрічаю під час читання», — повідомляв він І. І. Срезневського»²³.

Імовірно, у березні—квітні 1857 р. Й. Юшка отримав від І. І. Срезневського ще дві книжки литовською мовою: «Пори року» К. Донелайтіса («Metai»; Й. Юшка називає її «Сільською поемою» і «Чотирма порами року») та «Статті сказань» («Punktaj Sakimu», очевидно, 2-е видання, 1845 р.) К. Ширвідаса. Ці книжки, писав він І. І. Срезневському в листі (13) від 25.III.1857 р., «мають значну важливість для дослідження литовської мови»²⁴. Пізніше, в іншому листі [(15) від 9.V.1857 р.], він знову зазначає: «Сільську поему Донелайтіса я знайшов надзвичайно багатим джерелом для своєї праці»²⁵.

Нові джерела словникового матеріалу перервали вже розпочату роботу зі складання статей «Корнеслова» на основі даних, почерпнутих із «Литовської біблії». «Отримавши два нові джерела для своєї праці, — писав він І. І. Срезневському, — я на певний час залишив опрацювання слів, виписаних із біблії, і взявся за читання Донелайтіса. На перших сторінках читання йшло досить повільно, тому що треба було дослідити чи не кожне слово (в оригіналі: надо; Г. В.)»²⁶. Виписуючи слова з поеми К. Донелайтіса, Й. Юшка відразу ж здійснював і первинне опрацювання зібраного матеріалу. Як саме він це робив, видно з його листа (13) від 25.III.1857 р. Він писав: «Слова записую на картки; для кожного кореня призначаю окрему картку. Якщо слова, що розвинулися з одного кореня, не вміщаються на одній картці, то додаю до неї іншу, під номером другим. Картки я розташував за літерами в алфавітному порядку. Для кожної літери я зробив два відділення карток. В одному я розмістив картки, на яких виписані корені, що розвинулися в різноманітні форми; в іншому містяться картки з коренями, які виявилися в одній—двох—трьох формах. Поки що картки розкладені купками на столі. Ці купки щодня

²² Там само, арк. 27.

²³ Там само, арк. 29

²⁴ Там само, арк. 28.

²⁵ Там само, арк. 41. Прізвище К. Донелайтіса Й. Юшка в листах передає по-різному: Доналейтис, Доналейтис, Донелейтис, Доналейт і навіть Допалейтис — очевидно, описка (замість російської літери и написана литовська n).

²⁶ ЦДАЛМ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433, арк. 28.

208

ростуть“²⁷. Виписані з поеми К. Донелайтіса форми Й. Юшка пояснював прикладами й супроводжував їх перекладом російською мовою²⁸.

На початку квітня, листом (14) від 5.IV.1857 р., Й. Юшка надіслав сім пробних статей «Корнеслова» («сім пробних карток передбачуваного мною корнеслова»), повідомивши водночас, що продовжує збирати матеріал (кількість слів «щодня збільшується, маса матеріалів зростає») і що «до органічної системи» він братиметься лише тоді, коли розгляне всі наявні в нього «литовські джерела». Він продовжував читати поему К. Донелайтіса, з якої на той час уже виписав (і, слід гадати, частково опрацював) до 600 коренів. Щодо слів, виписаних із «Литовської біблії» (близько 6000), Й. Юшка повідомляв, що «вони ще дочекаються працівника»²⁹.

Через два місяці, у листі (15) від 9.VI.1857 р., Й. Юшка повідомляє І. І. Срезневському, що займається «опрацюванням слів», кількість яких у нього сягнула вже 10000, і що сподівається під час прийдешніх літніх канікул «значно просунути свою працю вперед»³⁰. У листі (16) від 20.VII.1857 він знову пише, що зайнятий «перебиранням литовських коренів»³¹. Однак робота над «Корнесловом» просувалася повільніше, ніж розраховував і сподівався Й. Юшка. Через чотири місяці, 23.XI.1857 р. (лист 17), перепрошуючи за те, що довго не повідомляв «про стан своєї праці», Й. Юшка писав І. І. Срезневському: «Не можу похвалитися помітними її успіхами, але надалі вона просуватиметься щодня. Причинами її повільного поступу є службові заняття, значний обсяг самої праці та слабке здоров’я»³². Він також повідомляв, що «матеріалів, зібраних за джерелами, накопичилося багато», і сподівався в середині грудня, тобто приблизно через місяць, представити І. І. Срезневському «хоча б початок своєї праці», а «про деякі обставини, що стосуються цього предмета», пояснитися особисто найближчим часом³³. Імовірно, тут Й. Юшка має на увазі «Литовський корнеслов».

Свою обіцянку Й. Юшка дотримав. У листі (18) від 16.XII.1857 він повідомляє: «Сьогоднішньою поштою надсилаю до редакції „Ученых записок“ початок своєї праці», пообіцявши до свят (імовірно, різдвяних) підготувати й «наступні аркуші»³⁴.

²⁷ Там само, арк. [28а].

²⁸ Там само, арк. 41.

²⁹ Там само, арк. 29.

³⁰ Там само, арк. 41–42. Можливо, саме це повідомлення Й. Юшки мав на увазі І. І. Срезневський, коли писав у червні 1857 р. у згаданій вище «Записці» щодо литовсько-російського словника К. А. Юрдана, що Й. Юшка «нині… доводить до завершення свій дослід литовського корнеслова». Інших фактичних підстав для такого твердження в І. І. Срезневського, наскільки можна судити з листів Й. Юшки, не було.

³¹ Там само, арк. 43.

³² Там само, арк. 45.

³³ Там само.

³⁴ Там само, арк. 46.

14. Lietuvių terminologija

209

Очна хвороба змусила Й. Юшку провести наступні кілька місяців «майже в цілковитій бездіяльності»³⁵ [лист (19) від 13.IV.1858]. Для «своєї праці», як сказано в цьому листі, він тепер чекав на «нове багате джерело»: Л. Івинський, видавець литовського календаря, обіцяв надіслати йому для перегляду «перші три частини укладеного ним польсько-жмудського словника»³⁶. Через місяць [13. V.1858, лист (20)] Й. Юшка повідомляє: «Праця моя тепер просувається дуже повільно, сподіваюся взятися за неї серйозніше у вільний час»³⁷.

Улітку 1858 р. Й. Юшка побував у Литві. «Головною метою цієї… поїздки, — писав він І. І. Срезневському 27.VIII.1858 (лист 21), — було як зібрання нових матеріалів для укладеного мною литовсько-слов’янського коренеслова (у попередніх листах Й. Юшка називав його „Коренесловом литовської мови“ або просто „Коренесловом“, — Г.В.), так і точніше визначення головних говірок наших литовців, а також пояснення тих, що вже є в мене»³⁸. У зв’язку з цим він мав намір «здійснити подорож усіма частинами нашої Литви, ближче прислухатися до мови литовських селян, поговорити зі знавцями й аматорами литовської мови та литовських старожитностей», однак через брак часу (один місяць), яким він мав у своєму розпорядженні, йому довелося «обмежитися відвідинами м.м. Ворн, Ейрегола і Пушолат та їхніх околиць»³⁹. З поїздки до Литви Й. Юшка повернувся з багатими матеріалами для «Коренеслова». У тому самому листі він писав: «Для свого коренеслова я придбав значний запас матеріалів. Я знайшов багато нових кореневих форм мови в записаних піснях і казках, занотованих у селах, переважно віддалених, оточених лісами, та від старих людей, які розмовляють лише своєю природною мовою. Під час розмови з ними я записав багато нових слів. Я придбав також кілька друкованих книг, яких раніше не мав. Серед них примітна книжка про звичаї давніх литовців (Довконта під псевдонімом Лаукя)⁴⁰. Але незрівнянно багатше джерело я знайшов у наново переробленому рукописному лексиконі пушолатської говірки (за 14 верст від м. Поневежа), що належить моєму братові. Тут значення кожного слова пояснено прикладом, узятим із живої мови разом із пояснюваним словом. При кожному слові наведено його синоніми, значення яких пояснено на відповідному місці. Так, наприклад, до слова: kalbėti, „говорити“, наведено 50 синонімів. Ця особливість згаданого лексикону дуже важлива для литовського лексикографа. Переклад зроблено польською мовою, бо мій брат не знає російської»⁴¹.

Імовірно, «Коренеслов» мається на увазі і в листі (22) від 17.XII.1858 р., у якому Й. Юшка нарікає на те, що протягом такого тривалого

³⁵ Там само, арк. 47.

³⁶ Там само.

³⁷ Там само, арк. 49.

³⁸ Там само, арк. 50.

³⁹ Там само.

⁴⁰ Имеется в виду книга С. Дауконтаса: Budą Senowęs Lëtuwiû Kalnienû ir Žamajtiû (1845).

⁴¹ ЦДАЛМ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433. арк. 51.

210

часу „ще не виконав даного слова щодо своєї праці“⁴². Він пояснював це двома причинами: головна — „хвороба очей, наслідком якої залишилася подразливість ока, що заважала займатися настільки, щоб успіхи праці були помітнішими“, інша причина — „щоденні службові заняття, які поглинали весь найкращий час і позбавляли всієї свіжості сил і бадьорості духу“⁴³. Й. Юшка сподівався, що після переведення на нове місце роботи в с. Медведь („нова посада буде вільнішою і легшою“⁴⁴) він зможе „зайнятися розпочатою працею з більшою енергією та успіхом“⁴⁵.

Наступна й остання згадка про „Корнеслов“ стосується вже казанського періоду життя Й. Юшки. Описавши в листі (25) від 22.III.1862 свою дорогу до Казані та перші враження від цього міста, Й. Юшка далі повідомляв І. І. Срезневському, що робота в Казанському військовому училищі забирає в нього більшу частину часу, і тому для „литовського корнеслова“ йому залишаються тільки вечори. Він писав, що за півтора місяця перебування в Казані „зміг лише скласти таблиці слів, що починаються з голосних звуків“, і висловлював сподівання, що згодом, коли „навчальна діяльність увійде у свою колію“, йому „залишиться більше вільного часу“ (для занять литовською мовою)⁴⁶.

У наступних листах Й. Юшка вже повідомляє про роботу над „литовсько-російським словником“ [(28) від 28.XII.1866]⁴⁷, над „складаним нами (тобто Й. Юшкою та його братом Антанасом, — Г.В.) литовсько-російським словником“ [(30) від 5.X.1876]⁴⁸, над „досвідом литовсько-російського словника“ [(31) від 29.III.1877]⁴⁹ тощо, тобто про навчальний словник і про той відомий „Словник литовської мови“, над яким працювали брати Юшки і який було видано значно пізніше трьома випусками (1897—1922).

Роботу ж над „Литовським корнесловом“ було перервано, очевидно, в середині 60-х років, тобто приблизно через 10 років після її початку, і згодом її вже не поновлювали. Причину цього, мабуть, слід шукати у вимушеній зміні місця проживання та роботи (після Казані — з 1864 р. інспектор, а потім учитель латини в Нижньому Новгороді, з 1867 р. — учитель латини в Єкатеринбурзі), що заважала систематичним заняттям литовською мовою⁵⁰, склад-

⁴² Там само, арк. 52.

⁴³ Там само.

⁴⁴ Йдеться про очікуване призначення Й. Юшки інспектором Новгородського кадетського училища, яке, ймовірно, містилося в с. Медведь.

⁴⁵ ЦДАЛІ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433, арк. 52.

⁴⁶ Там само, арк. 57. Як бачимо, у попередніх листах І. Юшка не пише про те, що найближчим часом подасть підготовлений „Корнеслов“ Відділенню російської мови та словесності. Чи спирався на це І. І. Срезневський, повідомляючи Відділенню про швидке завершення Й. Юшкою роботи над „Корнесловом“ (див. вище, с. 206), — невідомо. Можливо, деякі листи Й. Юшки не збереглися. Можливо, Й. Юшка пообіцяв закінчити й надіслати „Корнеслов“ під час однієї із зустрічей з І. І. Срезневським.

⁴⁷ ЦДАЛІ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433, арк. 66.

⁴⁸ Там само, арк. 69.

⁴⁹ Там само, арк. 70.

⁵⁰ Переїхавши до Єкатеринбурга (нині Свердловськ), Й. Юшка писав І. І. Срезневському [лист (29) від 12.II.1867], що посада вчителя, як він сподівався, дасть йому „більше часу займатися також литовською мовою“, і додав: „Життя й на Уралі не повинне послабити литовщини“ (ЦДАЛІ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433, арк. 68).

14⁴

211

своє здоров’я, а потім і напружена робота над згаданим «Словником литовської мови».

Такі відомості про перебіг роботи Й. Юшки над «Литовським коренесловом» і про джерела словникових матеріалів для нього містяться в листах Й. Юшки до І. І. Срезневського.

Звернімося тепер до питання про те, яким мав бути «Литовський коренеслов» Й. Юшки.

Навряд чи можна сумніватися, що ідею створення «Литовського коренеслова» підказав Й. Юшці І. І. Срезневський (можливо, влітку 1856 р., коли І. І. Срезневський відпочивав у Новгороді). У всякому разі, в одному з листів [(17) від 23.XI.1857 р.], повідомляючи про «стан своєї праці», під якою він, імовірно, мав на увазі «Литовський коренеслов», Й. Юшка визнає, що цією працею він завдячував І. І. Срезневському «ідеєю та духовним і матеріальним сприянням»⁵¹. Безперечно, І. І. Срезневський не лише був обізнаний із перебігом підготовки «Коренеслова» (це добре видно зі сказаного вище), а й викладав свої міркування про те, яким той має бути, що мають містити його статті тощо. Й. Юшка уважно ставився до порад уже тоді маститого вченого і дотримувався їх. У листі (13) від 25.III.1857 р. Й. Юшка писав: «…Високо шануючи Ваші поради та вказівки, Ізмаїле Івановичу, у своїх міркуваннях я обмежуюся визначенням значень слова, яке розглядаю, пояснюючи їх фразами, в яких воно трапляється, і порівнянням литовських коренів лише зі слов’янськими»⁵². Отже, можна впевнено стверджувати, що саме І. І. Срезневський рекомендував обмежитися у статтях «Коренеслова» тлумаченням значень слів, ілюструючи їх текстовими прикладами, та порівнянням литовських коренів лише з відповідними слов’янськими коренями. Щоправда, Й. Юшка, як він пише в тому самому листі, «дозволив собі» також «порівняння з литовськими словами латиських і давньопрусських слів», але, очевидно, щоб виправдати цю власну ініціативу в очах І. І. Срезневського, тут-таки додає, що включив «до кола своїх занять латиську й давньопрусську мови для власної користі, бажаючи познайомитися з цими мовами як із рідними побратимами литовської мови»⁵³. І все ж остаточне вирішення питання про включення чи невключення латиських і давньопрусських слів Й. Юшка залишав за І. І. Срезневським. «Внесення ж слів і коренів латиської та давньопрусської мов до задуманого мною коренеслова цілком залежатиме від Ваших, Ізмаїле Івановичу, порад і вказівок, які я високо ціную і свято виконуватиму»⁵⁴.

«Литовський коренеслов» мав, таким чином, бути порівняльним литовсько-слов’янським словником із включенням до нього відповідних слів із найближчих до литовської споріднених давньопрусської та латиської мов. При цьому передбачалося, що, на відміну від литовських і слов’янських, латиські та давньопрусські слова пояснюватимуться прикладами

⁵¹ ЦДАМЛМ, ф. 436, оп. 1, од. зб. 1433, арк. 45.

⁵² Там само, арк. 28.

⁵³ Там само.

⁵⁴ Там само, арк. 28 – [28а].

212

не будуть, а будуть наведені «лише для того, щоб показати, які корені збереглися в найближчих гілках литовської мови»⁵⁵. Відповідно до цього І. Юшка пропонував включити до «Корнеслова» не всі литовські слова, а лише ті з них, що становлять інтерес саме в порівняльному аспекті. Мабуть, саме так і слід розуміти такі його слова в листі (14) від 5.IV.1857: «Зі зібраних матеріалів буде взято (так у рукописі, — Г.В.) до праці лише те, що є суттєво важливим і відповідає меті»⁵⁶. Щодо «обсягу передбачуваної праці», то І. Юшка вважав, що «можна було б обмежитися лише тими формами, які допомагають пояснити різні види коренів та їхні значення»⁵⁷.

Конкретне уявлення про розроблення та зміст словникових статей «Литовського корнеслова» дають сім пробних статей («пробних карток»), надісланих Й. Юшкою І. І. Срезневському з листом (14) від 5.IV.1857. Ці статті написано на 10 картках розміром приблизно 9 × 11 см. Наявна (архівна) пагінація (л.л. 30–39) не відображає справжнього порядку їхнього розташування. Ми публікуємо їх в алфавітному порядку заголовних коренів.

Пробні статті «Корнеслова» Й. Юшка надіслав на прохання І. І. Срезневського. Це випливає з того самого листа Й. Юшки: «Мене дуже порадувало, що Ви, високоповажний Ізмаїле Івановичу, попросили в мене пробні картки задуманого мною корнеслова»⁵⁸. Ці статті Й. Юшка надіслав «у тому вигляді, як вони є», але вважав за потрібне наголосити, що «вони далеко не завершені»⁵⁹. Вони відображають початковий етап роботи над «Корнесловом». Це видно вже з того, що ілюстративний матеріал Й. Юшка зазвичай наводить із поеми К. Донелайтіса (приклади позначено умовним скороченням «Дон.») із російським перекладом, а зрідка — з «Литовської біблії» (точніше — з Євангелія), із зазначенням паралелей церковнослов’янською мовою за Остромировим Євангелієм (скорочено: О.Е.). Про це пише і сам Й. Юшка: «На картках, що надсилаю, записані форми з Донелайтіса (так! — Г.В.), лише кілька — з Євангелія»⁶⁰. Він також зазначив, що «з семи надісланих коренів двох, здається, немає у слов’янській мові: lik і mau»⁶¹. Цитований тут лист (14) від 5.IV.1857 р. надзвичайно цікавий також тим, що в ньому Й. Юшка оцінює власні можливості (як завжди, дуже скромно) укладати «Корнеслов» і покладає великі сподівання на допомогу й керівництво І. І. Срезневського в цій складній і важливій науковій праці. Він писав: «Не можу не зізнатися Вам, високоповажний Ізмаїле Івановичу, що мої знання сучасної філології вельми обмежені; і мій погляд на розпочате

⁵⁵ Там само, арк. 29.

⁵⁶ Там само.

⁵⁷ Там само.

⁵⁸ Там само.

⁵⁹ Там само.

⁶⁰ Там само.

⁶¹ Там само.

213

праця може бути вельми неправильною. Якщо я наважуюся взятися за таку важливу працю, що вимагає різнобічних і ґрунтовних знань із сучасної філології, і якщо можу зробити щось корисне, то лише під Вашим керівництвом. Тож покладіть на мене, вельмишановний Ізмаїле Івановичу, новий обов’язок синівської вдячності, якщо, судячи з пробних карток, які надсилаю, щодо мого погляду на розпочату працю та застосовуваних мною прийомів, Ви не відмовитеся (в оригіналі: відмовитеся, — Г. В.) відверто й прямо повідомити мені свою думку про мою працю, а разом із тим дати свої батьківські настанови» ⁶².

Як оцінив І. І. Срезневський пробні статті «Корнеслова» Й. Юшки і як поставився до його прохання про загальне керівництво укладанням «Корнеслова», невідомо. У подальших листах Й. Юшка про це нічого не пише. Невідома також думка І. І. Срезневського про «початок» праці, який Й. Юшка збирався йому надіслати й, імовірно, надіслав у середині грудня 1857 р. (див. вище, с. 209). Можна лише з достатньою впевненістю припустити, що і пробні статті, і «початок» праці Й. Юшки справили на І. І. Срезневського сприятливе враження, адже Й. Юшка продовжував роботу над «Корнесловом» і регулярно повідомляв його про її перебіг. І якщо Й. Юшка шкодує про повільне просування цієї праці, то нарікає він на хворобу очей або службові справи, що відбирали в нього багато часу й сил, а не на недоброзичливе, критичне ставлення І. І. Срезневського, яке могло б охолодити бажання Й. Юшки продовжувати роботу над «Корнесловом».

Такі відомості містяться в листах Й. Юшки про його «Литовський корнеслов». Вони проливають чимало нового світла на цю важливу працю литовського мовознавця, якій він присвятив багато сил і вільного від службових справ часу. На жаль, ця праця Й. Юшки не стала «видатним надбанням російської лінгвістичної літератури» і не була видана під покровительством Відділення російської мови та словесності Академії наук, як того хотів і на що сподівався І. І. Срезневський, який постійно підтримував словом і ділом литуаністичні починання Й. Юшки. Слід гадати, що роботу над «Литовським корнесловом» не було завершено. Інакше Й. Юшка неодмінно сповістив би про це І. І. Срезневського, який упродовж багатьох років був обізнаний із перебігом укладання «Корнеслова».

На завершення сказаного про «Литовський корнеслов» зазначимо таке.

Уже з наведених даних можна зробити висновок, що стосунки між Й. Юшкою та І. І. Срезневським були не просто офіційними й не обмежувалися (це добре видно й з інших листів Й. Юшки, опублікованих у «Балто-слов’янських дослідженнях») суто науковими питаннями, як вважає Б. Толутене⁶³. Стосунки між початківцем-литуаністом і вже визнаним славістом після перебування І. І. Срезневського з родиною влітку 1856 р.

⁶² Там же, л.л. 29 и 40 (архивная пагинация письма прерывается потому, что между этими листами вложены 10 „пробных карточек“ с нумерацией от 30 до 39 л.).

⁶³ В. Tolutienė. A. Juška leksikografas, p. 293.

214

У Новгороді склалися досить дружні, теплі стосунки, особливо в перші роки листування, хоча Й. Юшка незмінно ставився до І. І. Срезневського з глибокою пошаною. На підтвердження наведемо такий факт. Наприкінці 1856 р. Й. Юшка провів три дні в Петербурзі, де розмовляв з І. І. Срезневським про свої наукові заняття. Натхнений теплим прийомом і розмовою, Й. Юшка невдовзі після повернення з Петербурга писав І. І. Срезневському: «Минуло вже кілька днів після моєї щасливої поїздки до столиці. Я повернувся з цієї триденної подорожі з таким натхненням і таким настроєм до нових праць, яких можна набути (у рукописі: бріобресть, — Г. В.) лише завдяки особливому сприянню долі. Своїм новим життям я завдячую виключно Вам, вельмишановний Ізмаїле Івановичу, дякую Вам і не знаю, як Вам віддячити; дякую також Катерині Федорівні (дружина І. І. Срезневського, — Г. В.) за її найтурботливішу гостинність: ці три дні я провів, наче серед найближчих і найдобріших рідних»⁶⁴.

Зазначимо також, що І. І. Срезневський у відповідь на прохання Й. Юшки надсилав потрібні йому книжки, давав поради, яких потребував Й. Юшка, ще малодосвідчений у науковому описі мови. Й. Юшка високо цінував його допомогу. У листі (12) від 19.II.1857 р. він, наприклад, писав: «Що далі я просуваюся у своїх заняттях литовською мовою, що більше знайомлюся з найдавнішими пам’ятками слов’янської писемності, то більше переконуюся у значенні й важливості Ваших настанов і допомоги, то глибше вкорінюється в моєму серці почуття поваги й вдячності до Вас, Ізмаїле Івановичу, як до винуватця нового періоду мого духовного життя. Прошу вірити, Ізмаїле Івановичу: мої слова є вираженням моєї душі»⁶⁵.

3. «Назви ступенів спорідненості» Й. Юшка надіслав І. І. Срезневському з листом (22) від 17.XII.1858 р.⁶⁶ У ньому сказано: «Назви ступенів спорідненості в литовській мові надсилаю з цим листом. Їх зібрав мій брат, кс. Антоній; я впорядкував їх за взаємним співвідношенням і переклав російською мовою»⁶⁷. З цього зрозуміло, що в первісному списку назв спорідненості, тобто у списку, надісланому Й. Юшці його братом Антанасом, назви було розташовано інакше (можливо, за алфавітом, із перекладом польською мовою або без нього), а в опублікованому тут вигляді їх згрупував Й. Юшка за ступенями кровної спорідненості та свояцтва.

⁶⁴ ЦГАЛИ ф. 436 оп. 1 ед. хр. 1433, л. 23.

⁶⁵ Там же, л. 28.

⁶⁶ У збірці листів Й. Юшки до І. І. Срезневського «Назви ступенів спорідненості» помилково вкладено до листа (8) від 6.XI.1856 р. (л. 17—18 за загальною пагінацією). Над назвою цього списку іншою рукою написано: «З листа до редактора І. В. Юшкевича»; перед словом «Назви» вписано «Подаю», а над словами «зібрані кс. Антонієм» дописано: «моїм братом». Імовірно, ці доповнення було зроблено, щоб І. І. Срезневському було зручніше представити цей матеріал на засіданні Відділення російської мови та словесності.

⁶⁷ ЦГАЛИ, ф. 436, оп. 1, ед. хр. 1433, л. 52.

215

I

СЛОВНИК ЛИТОВСЬКО-САНСКРИТСЬКИХ ВІДПОВІДНОСТЕЙ, СКЛАДЕНИЙ І. ЮШКОЮ

A

Abída, образа, vādh, ображати. Ájdrus, вітряний, vidḥra, ясний. Ájszkus, ясний, jaças, блиск. Ákis, око, akś, id. Álksnis, вільха, alka, дерево. Áikanas, голодний, алкати. Ánksztas, вузький, jug, вузькість. Ánglis, вугілля, angāra, id. Arklis, кінь, arvan, id. Artí, близько, ārāt, id. Ászara, сльоза, asra, id. Ászis, вісь, akśā, колесо. Ássu, або essu, esmi або esmū, єсмь, asmi, id. Ásztras, гострий, aç, загострювати, açra, вістря. Áukszstas, високий, ūccha, id. Áusti, ткати, vē, ūi, id. Áugti, рости, vakś, id. Áusis, вухо, gavśa, id. Áuszra, світанок, djāutra, світло. Awis, вівця, avi, id.

B

Bagóts, багатий, bhaga, щастя, bhōga, багатство. Balá, болото, mala, бруд, palata, id. Báltas, білий, bhāla, світлий. Bánda, стадо, kāṇḍa, натовп. Bárwa, колір, фарба, varṇa, id. Barzdá, борода, barba (лат.). Básas, босий, paç, іти. Baczka, бочка, vak, бути зігнутим. Bárscczej, борщ, bhṛtja, їжа. Bažnicze, церква, vāsa, будівля. Bárti, лаяти, garh, id. Biégti, тікати, bhag, id. Biárzas, береза, bhurga, id. Bibis, penis, pāju, сідниця; çepa, id. Bijótis, боятися, bhēś, bhī, id. Biłóti, говорити, bhā, сяяти; bhas, говорити. Blúdas, блюдо, чашка. Blusá, блоха. Bóba, баба, стара жінка, paru, нянька. Bókszta, башта, vēça, дім. Brazdá, борозна, ṛh, пасти; vardh, різати. Brísti, переходити вбрід, gāh, id. Brólis, брат, bhrātṛ. Buczióti, цілувати, çub, id. Bújlis, бик. Búris, безліч, vāra, id. Búti, бути, bhū, id.

C

Cibúle, цибуля, çara, id. Ciéna, ціна, ci, збираю. Ciélas, цілий, kēvala, id. Cúdas, диво, kuh (замість kudh), дивувати. Cupk, виражає дзвін, ciṅ, дзвеніти.

D

Dalís, частка, dal, dā, dō, ділити. Dantis, зуб, dança, те саме. Degti, горіти, dah, те саме, du, те саме. Dengti, крити, sthag, те саме. Deszinas, правий, dakṣiṇa, те саме. Diena, день, dina, те саме. Dieti, класти, dhā, класти. Dirbti, працювати; dariti, робити, drāgh, старатися, drāh, пильнувати. Diwaj, диво, div, блищати. Draskíti, розривати, dru, пошкоджувати. Draúgas, товариш, друг. Drebiéti, тремтіти, bṛh, боятися. Duktíe, дочка, род. dukteres, druhī та duhitṛ, те саме. Dūmas, дим, dhūma, те саме. Durís, двері, dvār, dvāra, те саме. Dūrnius, дурень [так!], dus, dur, погано. Dūrti, колоти, dṛ, те саме. Dū’ti, дати, dā, те саме. Džiūti, сохнути, çam, çuś, те саме. Dzwániti, дзвонити, dhvan, svan, те саме.

E

Ejti, іти, ṛt, at, it, те саме. Éžeras, і azeras, озеро, asra, кут. Éžis, їжак, ahi, те саме.

G

Gajdís, півень, gai, видавати звук. Galwa, голова. Gana, досить, ghaṇa, багато. Garsas, звук, голос, gṛ, видавати звук. Gajletis, шкодувати, каятися, khai, те саме. Gaubti, згинати, çōca, те саме. Gejsti, прагнути пити, gādh, kak, те саме, gṛdh, те саме. Geležis, залізо, asala, те саме. Geltónas, жовтий, harisa, те саме. Gesíti, гасити, тушити, gah, знищувати. Giárkle, горло, kṛka, те саме. Giedóti, співати, gai, те саме. Gímdti, народжувати, jan, те саме.

216

Gínti, гнати, ghṛṇ, і ghịn, хапати.

Gísla, жила.

Gíwas, живий, giv, жити.

Giwáte, змія, gam, рухатися.

Góbszus, жадібний, gádh, же, бажати.

Godoti, шанувати, gēv, вшановувати.

Griaúti, гриміти, gr, видавати звук.

Griówis, рів, krivi, яма.

Grébti, хапати, gṛh, hṛ, те саме.

Griékas, гріх, ghur, бути невігласом.

Gudínti, збуджувати, gádh.

Gúžas, пухлина від удару, guhia, сідниці.

I

Imaníti, розуміти, уміти, ума̄, те саме.

Ímti, брати, яти, jam, те саме.

Iszmaníti, розуміти, midh, mēdh, те саме.

Iáunas, молодий [так!], юний, juvan, те саме, júni, молода.

Ieszóki [так!], шукати, iěh, те саме.

Iúngti, з’єднувати, ju, jung, jug, зв’язувати.

Iaugti, з’єднувати, jat, приводити до ладу.

Iúngas, ярмо, juga, те саме.

Iúsznikas, кров’яна юшка, júša, горохова юшка.

K

Kalbiéti, говорити, khjā, базікати, валк, те саме.

Káǰlis, шкіра, čar-man, те саме.

Kálas, кіл, čala, те саме.

Kalė, сука, čava, цуценя.

Kadrā, ковдра, çal, покривати; čali, покривало.

Kaktá, потилиця, ghāta, те саме.

Kámpas, кут, kōna, те саме.

Kanápis, коноплі, çana, те саме.

Kąnsti, кусати, kans, знищувати.

Kárwe, корова, çṛ, колоти, çru, ріг.

Kasá, коса, kača, волосся.

Kásti, копати, kaš, випробовувати.

Katé, кішка, gāh-aka, те саме.

Káulas, кістка, çalāka, те саме.

Kauti, кувати, ku, видавати звук.

Kawóti, ховати, gal, kag, покривати.

Kiaúle, свиня, kōla, те саме.

Kiaúzsis, яйце, koça, те саме.

Kiális, коліно, gānu, те саме.

Kelí, кілька, kala, мала кількість.

Képti, пекти, pač, те саме.

Kíbti, липнути, čib, хапати.

Kírmis, черв'як, kṛmi, те саме.

Kírpti, стригти, kṛp-ana, те саме.

Kírsti, рубати, khur, kṛt, те саме.

Klíszas, кульгавий, klíva, те саме.

Klausíti, слухатися, çru, те саме.

Kréjwas, кривий.

Krésti, трясти, tras, те саме.

Kraújas, кров.

Kúlti, товкти, ghṛṣ, те саме.

Kŭrmis, щур, çuṣira, те саме.

Kúrti, топити, čur, палити.

Kuósiti, кашляти, kās, те саме.

Kupetá, кіча [так!], kuta, patala, те саме; kupa, скеля.

Kúte, хліб, kuta, дім.

Kúsziti, торкатися, kuč, те саме.

Kwepiéti, пахнути, vās, те саме.

Kiáke, шишка, cikha, верхівка.

L

Léngwas, легкий, laghu, те саме.

Lépsna, полум’я, plu, дути.

Linaj, льон.

Lipti, липнути, lī, те саме, lip, ліпити.

Lísti, лізти, liç, іти.

Lízdas, гніздо, nída, те саме.

Lúbieti, мати схильність, lubh, те саме.

Ł

Łábas, благополучний, добрий, labh, набувати.

Łajzíti, лизати, lih, те саме.

Łápas, листок, palāça, те саме.

Łaúzti, ламати, lup, те саме.

Łóbिस, майно, labh, набувати.

Łúpas, губи, lapana, рот.

Łúpti, лупити, lup, те саме.

M

Májszas, мішок, maçaka, те саме.

Majszíti, заважати, miçr, те саме.

Majníti, міняти, mē, те саме.

Márgas, строкатий, mārga, сідниця.

Mážas, малий, man-āk, менше.

Miaúti, мукати, mukha, звук.

Maldā, молитва, mantra, те саме.

Miliéti, любити, mil, бути у зв’язках.

Miésa, м’ясо, mānsa, те саме.

Miênuo, місяць, mās, те саме.

Mígła, туман, мла, mih, мочити.

Mínti, м’яти, mī, mināmi, мну [так!].

Mirkióti, мружити очі, mis із прийм[енником] ut — розплющити очі, із прийм[енником] ni — заплющити очі.

Mírti, помирати.

Mízti, мочитися, mih, те саме.

Mólis, глина, mala, бруд, māuli, земля.

Móteris, moteriszke, жінка, mātṛ, мати.

Mojóti, гойдати, mā, махати.

217

Mótina, мати, mātṛ, те саме.

Mūras, кам'яна стіна, pura, дім; mur, обводити кам'яною стіною.

Murmėti, бурчати, marmara, шелест.

Mūse, муха, makša, те саме.

Mūszti, бити, muš, mich, mī, те саме.

N

Naujās, новий, nava, navja, id.

Najkinti, знищувати, nakk, id.

Nészti, нести, nī, id.

Nósis, ніс, nasā, id.

O

Ōbalis, яблуня, amra, дерево, amla, кислий.

P

Pajniōti, плутати, çul, id.

Pakūta, епітимія, kuth, сумувати.

Párszas, порося, pras, народжувати.

Pík­ti, сердитися, vakš, makš, id.

Pláukti, плисти, plu, id.

Póta, бенкет, pā, пити.

Praszti, просити, pračh, id.

Priételis, приятель, prijja, дорогий; pri, любити.

Pūjkus, гордий, vakš, рости.

Pūlkas, множина, натовп, varga, id.

Pūʼlti, падати, pat, id.; pad, рухатися.

Pūʼdas, горщик, pūta, посудина.

Pūrwas, бруд, parikšā, болото.

Putrā, кашка, trn, їсти.

Pīhwas, живіт, pāli, стегно.

R

Rātai, віз, ratha, те саме.

Rāgas, ріг, çru, те саме.

Rāṇka, рука, rankh, рухатися.

Rasā, роса, rasa, вода.

Raudōti, ридати, плакати, rud, змушувати плакати.

Raudōnas, червоний, rāhita, те саме (замість rodhita).

Rautī, рвати, khur, те саме.

Rāwas, ріг, krivi, яма.

Riedīti, наряджати, rādh, робити.

Riekti, кричати, ru, kruç, те саме.

Riātas, рідкісний, rīti, межа.

Rietīs, решето, riš, розділяти.

Riežti, різати, рос. id.

Rinkti, збирати, çṛan.

Rīti, жерти, гр., ковтати.

Rīkšte, різка.

Rugēj, жито, rāgī, різновид хліба в Індії.

218

Rūpintis, піклуватися, rup, турбувати.

Rīžtis, зважитися, riç, riš, убити.

Rópe, ріпа.

S

Sāpnas, сон, svapna, те саме.

Sapnuōti, бачити уві сні, svap, спати.

Saūle, сонце, sūrja, те саме.

Sėgti, прикріплювати, saǵ, те саме.

Sėkti, слідувати, sač, те саме.

Sesuo, сестра, род. seseres, svasṛ, те саме.

Siedėti, сидіти, siesti, сісти, sad, sīd, те саме.

Siėkti, досягати, діставати, sagh, те саме.

Sidābras, срібло, sita, obhra, біле золото.

Sīla, сила, çila, природа, вдача.

Sīlnas, слабкий, alpa, те саме.

Siūrbi, хлебтати, sṛǵ, лити.

Siūsti, посилати, prėsājāmi, посилаю.

Skęsti, тонути, skand, падати.

Skūsti, голити, ghṛṣ, шкребти.

Смертіс, смерть, māra, море.

Smirdėti, смердіти [так!], mṛdh, бути сирим.

Sodžiālka, ставок, çada, бруд.

Spjaūti, плювати, plu, мочити.

Spīrti, бити ногами, prš, бити.

Sprōgti, лопатися, pras, витягуватися.

Stenėti, стогнати, stan, те саме.

Stėjgti, прагнути, stigh, входити.

Stiebas, стебло.

Stīklas, скло, stuč, сяяти.

Stōgas, дах, stagh, покривати.

Stōti, стати, stowieti, стояти, sthā, те саме.

Su, з, sam або sa, те саме.

Sūditi, судити, sundh, очищати.

Sūpti, гойдати, kšubh, sōpana, те саме.

Sūnus, син, sūnu, те саме.

Sūris, сир, sara, згущене молоко.

T

Tamsūs, темний, tamas, темрява.

Tamsībė, темрява, dhvānta, там само.

Tārti, сказати, tark, говорити.

1. Tarp, між, antar, там само; усередині (ап замість sam).

Tatūszis, батечко, tāta, там само.

Tėkti, текти, tik, рухатися.

Tiatā, тітка, tāta, шанований.

Tiewas, батько, pitṛ, там само.

Tītas, міст, dharana, там само.

Tawōras, товар, dvr, купувати.

Traūkti, тягнути, trakh, там само.

Trānk­smas, тривога, dhrānkš, кричати.

Trīnti, терти.

Trōkszti, прагнути пити, trš, там само.

Trusiėti, доглядати, dru, бігти.

3. Turiëti, тримати, dhr. dhi, те саме. Twóra, паркан, dhára, те саме. Twóti, сікти, катати, çvas, те саме. Twínti, розливатися (про річку), dhumí, річка. Twírtas, міцний, sthira, те саме. 4. Túszczias, порожній, го́щий, tučchna, те саме. 2. Tasziti, тесати, takš, те саме.

U

Úbagas, жебрак, bhikš, жебракувати. Ugnís, вогонь. Úksusas, оцет. Úrwa, нора, ulwa, дупло. Úžpakalis, зад, phalaka, те саме.

W

Wábalas, жук, váḍh, bádh, турбувати. Wáikas, дитина, gáha-ka, те саме. Wajkszióti, ходити, vá, те саме, vakh, vát, те саме. Wagis, злодій, váḍh, те саме. Wálgiti, їсти, vágā, їжа. Walijti, мати силу, valita, сильний. Wanduó, undū, вода, voda, мокрий; und, бути мокрим; vana, nitha, kam, kamandha, вода. Wárgas, лихо, · varga, сила; робити одноманітним. Warlé, жаба, var-anga, testiculus, vjanga, те саме. Wárna, ворона, kârawa, те саме. Wárpas, колос, vap, запліднювати. Wadínti, кликати, hyé, те саме. Wártaj, ворота, vára, те саме. Wáškas, віск, mákša, те саме. Wásara, літо, vasára, бажання. Wárras, мідь, āra те саме. Wésti, вести, váḍh, те саме. Wéjzieti, бачити, дивитися, wejdas, обличчя, вигляд. Wiéra, віра, var, бажати, вибирати. Wiédras, відро, pátra, посудина. Wiéjas, wies, вітер, vá, віяти; vátara, вітер. Widús, середина, madhja, те саме. Wilktis, тягтися, vargh, рухатися. Wirti, кипіти, варити, bhṛ, те саме. Wiras, чоловік, vára, те саме.

Wissados, завжди, sada, те саме. Wóditis, сваритися, váda · сварка. Wóditi, шкодити, vadh, те саме. Wógti, красти, vast, ображати. Wóžiti, важити, vága, сила.

Z

Zujkis, заєць, kiškis, те саме, caça, те саме. Zansís, гусак, hansi, те саме. Zibiéti, сяяти, dju, djut, gūt, dhup, те саме, sibh, світити. Zigis, крок, çaǧǧ, іти. Zínsti, смоктати, cŭs, те саме, cŭči, сосок. Ziáme, žéame, žéme, земля, gmā, те саме. Isi = žióti, роззявити рот, gábh, те саме. Ziuriéti, дивитися, зріти, çri, те саме; ghṛ, блищати. Zónka, дружина, ganí, gnā, те саме. Zwakis, свічка, víti, світло. Zwirblis, горобець, vara, те саме. Zuwis, риба, vasu, те саме. Zwaigždé, зірка, cvid, бути білим. Zwiéris, звір, dhurja, hvárja, кінь.

SZ

Szaká, гілка, çakhá, сук. Száltis, холод, gelu, лат. Szárka, сорока, sāra, turdus salica. Sziaszi, шість, šaš, те саме. Sziausztis, щетинитися [так!], hṛš, те саме. Sziaréj, шерсть, hṛš, щетинитися [так!]. Szirdis, серце, hṛd, те саме. Szkáditi, шкодити, kaç, те саме. Szlówe, слава. Szlúbas, кульгавий, khōl, кульгати. Szókti, танцювати, стрибати, çaç, те саме. Szúdas, г уано, súda, бруд. Szuwá, szu, род. suznés, собака, çvan, род. çunas, те саме; çavaka, цуценя. Szwéntas святий, çvi, сяяти.

CZ

Cziúpti, обмацувати, čup, те саме. Cziúrkszti, просочуватися, čut, čjut, капати.

І. В. Юшкевич.

II

ПРОБНІ СТАТТІ ЛИТОВСЬКОГО КОРЕНЕСЛОВА, СКЛАДЕНІ І. ЮШКОЮ

[1]

Лік, лієк, лайк, лат. lik. leek.

Lik-ti, теп. liek-u, мин. lik-au, залишитися. Лат. lik-t, покласти, ставити, класти. Pa-lik-ti, теп. pa-liek-u, мин. pa-lik-au, залишити, покинути; залишитися. Лат. pa-lik-t, залишитися. Ir palik-kęs miestą Nazaret (Мат. 4. 13). І, залишивши місто Назарет.

219

Pa-łajk-as, род. pa-łajk-o, залишок, решта. Лат. at-leek-as, at-leek-s, pa-lik-s, те саме. Pa-łajk-is, чол. р., pa-łajk-ie, жін. р., той, що залишився, -лася; старий, заїжджений, непотрібний, ні до чого

Isz-si-łajk-i-ti, теп. isz-si-łajk-au, мин. isz-si-łajk-iau, утримуватися, прогодуватися, прожити. Kajp jusū Mylĭsta žiemos bėdoj issilajkėt’? Як Ваша Милість за скрути зимової пори прогодувалися? (Дон. 1. 160).

Łajk-i-ti, теп. łajk-au, мин. łajk-iau, тримати, вважати когось за когось/щось. Ir Burūs prastus per kiaulū jowalą łajko. І простих мужиків за свинячу поживу вважає (Дон. 1. 254).

Pa-si-lik-ti, залишитися. Ir ten pa-si-lik-o ikki Erodui numirus (Mat. 2. 15). І був там до смерті Ірода. О.Е.

At-lik-ti, закінчити, завершити. Juk dar Čzēso yr’ ir męs at-lik-sime darbus. Адже ще є час, і ми закінчимо (свої) труди (Дон. 1. 390).

[2]

Majn, лат. mi, main, слов. мѣн (-main).

Majn-a, род. majn-os, мене. Лат. mi-hschana, majn-a, majn-oschana. Majn-i-ti, теп. majn-au, мин. majn-iau, міняти. Лат. mi-ht, main-iht, majn-oht.

[3]

Mau, mow, лат. mau, mauk.

Mau-ti, теп. mau-ju та mau-nu (j, n, пор.), мин. mow-iau, надягти, надягати, вкласти. Лат. mau-t, вуздити, надягати вуздечку.

Už-si-mau-ti, надягти на себе. Ir sawo skrandą buriszką wieszėt ussimowęs (Дон. 1. 126). І свій селянський кожух, щоб іти в гості, надягнувши.

Nu-mau-ti, зняти. Лат. po-mau-t. Kepurrę nu-mau-ja (Дон. 1. 262): Шапку знімає. Mau-di-ti, теп. mau-d-au, мин. mau-dž-iau, купати. Mau-di-tis, купатися. Лат. mauk-t, стягнути, здерти.

[4]

Mil, miel, mejl, mal, давньопрус. myl і mil, лат. mihł, слов. мил.

Mil-ie-ti, теп. mil-iu, мин. mil-ie-jau, любити, давньопрус. milyt, лат. mihł-eht, mihł-oht, mihł-inabt.

Miel-as, чол., miel-a, жін. (Дон. 1. 129), милий, дорогий; давньопрус. mil-s, myl-as, лат. mihł-s. Meil-ie, род. mejl-ies, любов. Давньопрус. myl-an (82), myl-in (89), знах. лат. mihł-iba, mihł-estiba.

Mejl-ing-as, чол., mejl-ing-a, жін., люб’язний, дружній, прихильний. Лат. mihł-igs. Іноді батьків відлучають від люб’язних дітей. (Дон. 1. 184). Мов який милосердний благодійник. (Дон. 1. 186). Люб’язну подругу привітав (Дон. 1. 47).

Mal-on-ie, род. mal-on-ies, милість, прихильність, благовоління (Дон. 1. 158). Mīl-ist-a, род. mīl-ist-os, милість (уживається переважно у жемайтів при звертанні до знатних осіб). Як Вашій Милості вдалося прогодуватися в зимову скруту? (Дон. 1. 160).

[5]

Min, men, man, mon; лат. min, man; давньопрус. men, min; слов. мѣн, мън, мин, мѧ (=men)

At-min-ti, теп. at-men-u, мин. at-min-iau, пам’ятати, пригадати. Pa-min-ie-ti, теп. pa-men-u, мин. pa-min-ie-jau, поминати, згадати, пригадати, не забути. Лат. pee-min-neht, думати про щось. Але й нас згадай (Дон. 1. 139), але й нас не забудь.

220

Isz-min-tis, род. isz-min-t-ies, розум, глузд. Лат. manna (prah̄ts).

Isz-min-ting-as, род. isz-min-ting-a, розумний, розсудливий, мудрий. Мудріші за всіх зі східної землі прийшли до Єрусалима (Мат. 2. 2). Давньосл. Се влъсви отъ въстока придоша въ Иерслымъ.

Pra-man-i-ti, теп. pra-man-au, мин. pra-man-iau, вигадати, скласти, зробити. Нові личаки плетуть. (Дон. 1. 251).

Pra-mon-ie, род. pra-mon-ies, вигадка, винахід, творіння, образ. Морозні творіння з кригою розтопити взялося (сонечко). (Дон. 1. 3).

Nu-si-min-ti, теп. nu-si-men-u, мин. nu-si-min-iau, занепадати духом, боятися, лякатися. Дієприкм. мин. nu-si-min-es, nu-si-min-usi, зневірений, переляканий; боязкий, полохливий; Смертельно перелякавшись (сова) (Дон. 1. 230).

Давньопрус. men-entwey, інфінітив (1-й клас, 2-га форма), згадувати, пригадувати.

At-min-t-is, род. at-min-t-ies (n-cz-io), пам’ять. Давньопрус. men-isnan (у 1-й і 2-й формах), men-issnan (у 1-й), min-isnan (у 2-й), знах., те саме. Лат. pee-min-neschana, pee-minna те саме. Давньосл. па-мА-ть.

[6]

Pju, pjau, pjow, pie, pej; лат. plau, слов. пи.

Pju-kl-as, род. pju-kl-o, луг; лат. plau-schana.

Pjau-ti, теп. pjau-ju і pjau-nu (j і n скорочено), мин. pjow-iau, різати, косити, жати, пиляти. Лат. plaut, те саме.

Pie-wa, род. pie-wos, луг; лат. pla-wa.

Pej-l-is, род. pei-l-io, нож (лат. nasis).

Per-pjau-ti, прорізати, перерізати.... gerklė përpjaut (Дон. 1. 233) перерізати горло.

[7]

Spjau, spjow, лат. ssplau, слов. плю, пле, блю і бле.

О. Є. плъ, плъ.

Spjau-ti, теп. spjau-ju і spjau-nu (j і n скр.), мин. spjow-jau, плювати, плюнути (пор. блювати, блюнути). Лат. sspIaut.

Spjau-di-ti, теп. spjau-d-au, мин. spjau-dži-iau, плювати. Лат. splau-diht. О. Є. плъ-вати. Tai ir Bur’s tur spjau-dit (Дон. 1. 123). То й мужик повинен плювати.

III

НАЗВИ СТУПЕНІВ СПОРІДНЕНОСТІ В ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ, ЗІБРАНІ К. С. АНТОНІЄМ ЮШКЕВИЧЕМ ПЕРЕВАЖНО В ОКОЛИЦЯХ М. ПОНЕВЕЖА (У ПУШОЛЯТСЬКІЙ ПАРАФІЇ)

Назви подружжя одне щодо одного.

Moteristė, (кор, motė, мати), подружжя.

Pats, род. patės, чоловік. Буквально означає «сам».

Wīrs, род. о, чоловік. (Загальновживане слово).

Prejkszas, -о, (прус. і жмуд.), другий чоловік.

Užkuris, о, (прус.), другий чоловік (жмуд., обвеш.), третій чоловік.

Užtupis, -о, (прус.), третій чоловік (жмуд.) четвертий чоловік.

Untszupas, -о, (прус.), третій чоловік (жмуд.) четвертий чоловік.

Pati, род. paczós, дружина, буквально означає «сама».

Genterė, -es, (прус.) дружина двох братів.

221

Рідня чоловіка щодо дружини.

Szeszuras, -o, (жмуд.)

Szás zuras, -o, (литов.)

свекор.

Anita, -os, (заг.), свекруха.

Deweris, -o, (Пуш.) дівер (жемайт., застар.).

Diweris, -o,

Inté, -es, (Пуш.) невістка; дружина діверя.

Mosza, -os, (Пуш.) зовиця [так!] (жемайт., застар.).

Рідня дружини щодо чоловіка.

Oszwis, -o (Пуш.)

Uoszwis, -o (литов.)

Uszwis, -o, (жмуд.)

тесть.

Oszwé, -es, (Пуш.)

Uoszwé, -es, (литов.)

Uszwis, -o, (жмуд.)

теща

Uszwené, -es, (жмуд.), теща.

Łajgonas, -o, (Пуш.), шурин.

Łajgonéné, -es, (Пуш.), дружина шурина.

Swajné, -es, (Пуш.), своячка [так!]

Swajnis, -o, (Пуш.), свояк.

Назви батька та його рідні щодо дітей.

Téwas, -o, (заг.), батько.

Swotas, -o, (Пуш.), батько хлопчика [так!] або юнака.

Tetis, род. teczó, (Пуш.), батько.

Tetajtis, род. tetajczo, (Пуш.) батечко.

Тетутіс, род. tetuczó,

Tetuszis, -o,

Patéwis, -o, (заг.), вітчим.

Patetis, род. pateczó, (Пуш.), вітчим.

Dédé, -es, (заг.), дядько, брат батька або матері.

Dédina, -os, дружина дядька

Dédéna, -os,

Teta, -os, (заг.), тітка по батькові й по матері.

Tétuła, (Пуш.)

Tétuté, (заг.) тітонька.

Tétulé, (Пуш.)

Tété́nas, -os, (Пуш.), дядько, чоловік тітки.

Tétuténas, -os, (Пуш.), те саме.

Brolenas, -o [так! Було -os, але s закреслено], (Пуш.), двоюрідний брат.

Brolauczá, -os, (Пуш.), двоюрідна сестра.

Назви матері та її рідні щодо дітей.

Moté, -es, (Пуш.), мати. В інших говорах застаріле.

Moczé, -es, (Пуш.), мати. В інших говорах застаріле.

Motina, -os, (загальне), мати.

Matulé, -es, (загальне), матінка.

Matuté, -es, (загальне)

Moczeka, -os, (загальне), мачуха [так!].

Pamomé [так!], -es, (Пуш.), мачуха [так!].

Awinas, -o, (Пуш.), дядько по матері.

222

Awinéné, -es, (Пуш.), тітка, дружина дядька.

Seserénas, -o, (Пуш.), двоюрідний брат, син тітки (по матері).

Seserécza, -os, (Пуш.), двоюрідна сестра, дочка тітки (по матері).

Назви дітей щодо батьків.

Sunus, -aus, (загальне), син.

Marti, род. marczós, невістка; слов. сноха.

Posunis, o, (загальне), пасинок.

Dukté, -es, (загальне), дочка.

Dukra, -os (Пуш.), дочка.

Podukra, -os (Пуш.), падчерка.

Anukas, -o, (Пуш.), онук.

Anuké, -es, (Пуш.), онука.

Назви предків.

Boczús, -aus,

Praboczús, -aus,

Predkas, -o

Prád́kas, -o

предок.

Senis, -o, (общее)

Senelis, -o, (общее)

Senutis, (cz)o (общее)

Sentevis, -o (общ[ее])

Sursenis, -o, (общ[ее])

Sursenélis, -o (общ[ее])

Parkarszes, (sz)usó, (общ[ее])

Sené, -es, (общее)

дід

старий.

старенький.

старенький.

старий батько.

престарілий.

престарілий.

немічний.

власне

Senelé, -es, (заг[альне])

Senuté, -es, (заг[альне])

Сенмоте, -ес, (Пуш.)

Sursené, -es, (заг[альне])

Sursenélé, es, (заг[альне])

Bobuté, es, (заг[альне])

бабуся

стара.

старенька.

старенька.

стара мати.

престаріла.

престаріла.

власне

Назви дітей одне стосовно одного.

Brolis, -o, (загальне), брат.

Brólelis, -o, (загальне) братик

Brolajtis, (cz)o,

Brolajtelis, -o, (другого ступеня)

Brolelukas, -o, (другого ступеня)

Brolitis, (cz)o,

Brolitelis, -o, (другого ступеня)

Brolitukas, -o, (другого ступеня)

Brolitužis, -o, (другого ступеня)

Brolukajtis, -(cz)o, (другого ступеня)

Brolukas, -o,

Brolekelis, -o, (другого ступеня)

Brolulajtis, (cz)o, (другого ступеня)

Brohutelis, -o,

Brolulis, -o,

Brohutajtis, -cz(o) [takl], (другого ступеня)

Brohutis, (cz)o,

Brohužajtis, (cz)o,

Brohužis, -o,

Brohuželis, -o, (Пуш.) (другого ступеня)

Пестливі форми

223

Pusbrolis, -o, зведений брат.

Brotuszis, -o, (Пуш.), племінник, син брата. Давньорус. братань, церковн. братаничь.

Brotuszė, -ės (Пуш.), племінниця, дочка брата. Давньорус. братана. Церк. братанична.

Сея, -и, (Пуш.), сестра.

Sejelė, -ės, (Пуш.), сестричка.

Sesù, род. sesers, (загальне), сестра.

Seserinczús, -aus, племінник, син сестри.

Seserinczá, -os, племінниця, дочка сестри.

Dwinei, -u, (загальне), близнюки.

Dwinickej, -u, (Пуш.), близнюки.

Назви осіб, пов’язаних духовною спорідненістю.

Kumas, -o, (заг.), кум.

Kuma [так!], -os, (заг.), кума.

Pirszlis, -o, (заг.), сват.

Поде, -е, (Пуш.), кум.

Подене, -е (Пуш.), кума.

Swotas, -o (жмуд.), дружко, свідок під час запису молодих.

Swoczė, -os (заг.), посаджена мати.

Biczùlis, -o (заг.), той, хто взяв бджолиний вулик на щастя.

Bitùinkas, -o, (Пуш.), те саме.

Giminė, -ės, (заг.), рідня.

Giminajitis, (cz)o, родич.

Giminajtė, -es, родичка.

Gentís, -es, рідня.

Gentistė, -es, спорідненість.