SOCIALINĖS LINGVISTIKOS PROBLEMOS

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XIX (1979)

Казіс ГАЙВЕНІС

НОВІ ЛИТОВСЬКІ НАЗВИ КОМАХ

I. Вступні зауваги

§ 1. Класифікація способів творення термінів не цілком збігається із загальноприйнятою типологією словотвору. З погляду словотвору групи творення термінів виокремлюють за словотвірним значенням похідних слів і граматичним характером основних слів. Дієслівні похідні зазвичай поділяють так: назви дій, назви знарядь, назви діячів і носіїв дієслівної ознаки, назви результатів дії, назви місць. Серед похідних, утворених від іменних основ, розрізняють такі характерніші групи: назви ознак, назви носіїв іменної ознаки та професійні назви осіб, назви місць і збірні назви, демінутиви, а також назви за походженням і належністю. У кожній такій словотвірній групі вирізняються типи термінів. Терміни, що відображають ту саму диференційну ознаку, можуть бути названі в мові цілком по-різному, наприклад: рудий жук (Pyrochroa) Vab vab 146 і рудунець (Chryso­phanus) Vad vab 268, блискучий жук (Liliocrodrus) AAŽ 147 і блискун (Epurea) Vad vab 139, деревник (Trypodendron та ін.) Vad kenк 163–164, лісоруб (Spondylis та ін.) Vad vab 155–156, деревний жук (Eucnemis) L vab 50 та ін. З термінологічного погляду терміни одного виду (наприклад, водомір — Gerris, могильник — Necrophus) з погляду словотвору можуть бути типологічно різними.

Термінологічні новотвори можна розглядати в різних аспектах. У цій статті ми ставимо перед собою лише два завдання: 1) оглянути й оцінити найпродуктивніші способи творення литовських неологізмів і новотворів у систематиці ентомології (за диференційними ознаками); 2) подати реєстр характерніших литовських новотворів цієї галузі.

§ 2. За даними фахівців-ентомологів, у Литві мешкає близько 14 000 видів комах. Лише жуків у республіці має бути близько 3200 видів. Більшість видів досі взагалі не має литовських назв. Отже, континуум цієї термінологічної системи заповнений поки що дуже мало (див. таблицю 1). Інша річ — вищі систематичні одиниці. Їх не так багато. Клас комах (Insecta) загалом має 2 підкласи й 31 ряд, а саме:

1-й підклас: Apterygota — Первиннобезкрилі (= Безкрилі)

1-й ряд: Protura — Безвусі

2-й ряд: Podura (Collembola) — Подури

3-й ряд: Diplura — Двохвости

4-й ряд: Thysanura — Щетинохвости

2-й підклас: Pterygota — Крилаті

A. Комахи з неповним [/= частковим/] метаморфозом [/Hemimetabola/

5-й ряд: Ephemeroptera — Одноденки

6-й ряд: Odonatoptera (Odonata) — Бабки

7-й ряд: Blattoptera (Blattoidea) — Таргани

8-й ряд: Mantoptera — богомоли

9-й ряд: Isoptera — терміти

10-й ряд: Plecoptera — веснянки

11-й ряд: Embioptera — ембії

12-й ряд: Phasmoptera — примари

13-й ряд: Orthoptera — прямокрилі

14-й ряд: Dermaptera — вуховертки

9*

131

15-й ряд: Psocoptera (Copeognatha) — сінноїди

16-й ряд: Mallophaga — пухоїди

17-й ряд: Anoplura — воші

18-й ряд: Homoptera — рівнокрилі

19-й ряд: Hemiptera — клопи

20-й ряд: Thysanoptera — трипси

Б. Повної (= цілковитої) метаморфози (Holometabola) комахи

21-й ряд: Coleoptera — Жуки

22-й ряд: Strepsiptera — Віялокрилі

23-й ряд: Megaloptera — Великокрилі

24-й ряд: Raphidioptera — Верблюдки

25-й ряд: Neuroptera — Сітчастокрилі

26-й ряд: Mecoptera — Скорпіонові мухи

27-й ряд: Trichoptera — Волохокрильці

28-й ряд: Lepidoptera — Метелики

29-й ряд: Hymenoptera — Перетинчастокрилі

30-й ряд: Aphaniptera — Блохи

31-й ряд: Diptera — Двокрилі

Серед назв рядів чимало новотворів. Назви родин комах можуть бути не лише однослівними (a), а й складеними (b), наприклад: a) красуні (Calopterygidae) Vad vab 37, бабки (Aeschnidae) Vad vab 38, щитники (Pentatomidae) Vad vab 76, плавунці (Notonectidae) Vad vab 77; b) земляні клопи (Aradidae) Vad vab 77, справжні щитівки (Diaspididae) Vad vab 70, ялинові попелиці (Adelgidae) Vad vab 66, річкові бабки (Gomphidae) Vad vab 37 тощо. Назви родин не мають специфічних термінів, тому новотвори для цього таксона більш-менш збігаються з новотворами для назв родів.

Згідно з міжнародними правилами систематики видові назви мають бути бінарними. У литовській термінології цієї галузі трапляються однослівні терміни такого типу, наприклад: лимонниця (Gonepterix rhamni L.) Vad vab 256, павичеве око (Vanessa io L.) Vad ken 89, хрущ травневий (Phylovertha horticola L.) Vad vab 200, Vad kenk 147, мокриця (Porcello scaber L.) AAŽ 17 тощо. Ще частіше трапляються трислівні литовські видові назви. Їх можна поділити на 3 типи: 1) ті, у яких обидва видові означення характеризують той самий основний компонент і самі не утворюють окремого словосполучення, наприклад: жовтий буряковий клоп (Polymerus vulneratus Pz.) Vad vab 85, бурий ялиновий вусач (Tetropium castaneum L.) Vad vab 157; 2) ті, у яких обидва залежні компоненти утворюють окреме словосполучення, що виступає видовим означенням основного компонента, наприклад: апіон червоної конюшини (Apion apricans Hbst.) Vad vab 179, совка соснового коріння (Agrotis vestigalis Rott.) Vad vab 252; 3) ті, у яких означення при основному компоненті утворює з ним окреме словосполучення, а наступне означення стосується не лише основного компонента, а всього атрибутивного словосполучення, наприклад: бура лісова мурашка (Formica rufa L.) Vad vab 301, лісовий пильщик-ткач (Pamphilius silvaticus L.) Vad vab 277 тощо. Термінів другого типу важко уникнути, а терміни першого й третього типів формально збігаються з термінами таксонів різновидового рангу. Крім того, терміни першого типу іноді перетворюються на терміни другого типу, якщо обидва їхні залежні компоненти позначають той самий об’єкт, наприклад: капустяний стебловий прихованохоботник (Centhorrhynchus quadridens Panz.) AAŽ 216 → прихованохоботник капустяних стебел тощо. Недоліком термінів першого типу слід вважати варіативність порядку їхніх компонентів, наприклад: кленова борошниста щитівка (Phenacoccus acerís Cocc.) Vad kenk 199, але борошниста сливова попелиця (Hyalopterus pruni Geoffr.) Vad vab 70, жовта вогнівка з пирію (Crambus lutellus Schiff.) Vad kenk 10, але житній сосновий довгоносик (Coniocleonus glaucus turbatus Fahrs.) Vad vab 184, конюшиновий сірий листоїд (Phytonomus meles) Vad kenk 43, але сірий буряковий довгоносик (Tanymecus palliatus F.) Vad kenk 43, горобиновий бурий пильщик (Pristipho-

¹ Список складено за Vad vab 22–23.

132

…ra geniculata Htg.) Vad kenk 237, але біла горобинова міль (Argyresthia sorbiella Fr.) Vad kenk 237 тощо.

Під час утворення литовських назв комах трапляються й різноманітні мовні огріхи, наприклад: sprakšiai (= spragšiai) (Elateridae) Vad vab 125, L vab 49, 109, 208, rezedvabalis

Таблиця 1. Назва родини жуків | Кількість видів, що мешкають у Литовській РСР | Кількість видів, названих литовською Haliplidae. Dumblivabaliai | 16 | 1 Dytiscidae. Dusios | 75 | 1 Gyrinidae. Sukčiai | 7 | 1 Trogidae. Smiltvabaliai | 2 | 1 Dryopidae. Kabliavabaliai | 14 | 1 Staphylinidae. Trumpasparniai | 346 | 4 Pselaphidae. Graibvabaliai | 26 | 1 Scydmaenidae. Piktvabaliai | 20 | 1 Catopidae. Urvavabaliai | 17 | 1 Anisotomidae. Kerpvabaliai | 21 | 1 Scaphidiidae. Valtvabaliai | 3 | 1 Orthoperidae. Puvesinukai | 3 | 2 Ptlliidae. Plunksnasparniai | 14 | 1 Dascillidae. Skiautvabaliai | 1 | 1 Helodadidae. Liūnvabaliai | 9 | 1 Eucinetidae. Karnavabaliai | 1 | 1 Lymexylonidae. Gręžikai | 3 | 1 Melyridae. Pūslavabaliai | 22 | 1 Lyctidae. Balanvabaliai | 1 | 1 Heteroceridae. Pjūklaušiai | 3 | 1 Throscidae. Blusvabaliai | 1 | 1 Eucnemidae. Medenvabaliai | 1 | 1 Byrrhidae. Kamuolvabaliai | 9 | 1 Sphaeritidae. Taigvabaliai | 1 | 1 Nitidulidae. Žvilgvabaliai | 35 | 3 Ostomatidae. Skydinukai | 5 | 2 Byturidae. Avietiukai | 2 | 1 Cucujidae. Plokščiavabaliai | 13 | 1 Phalacridae. Plikvabaliai | 5 | 1 Cryptophagidae. Slaptėdžiai | 24 | 1 Erotylidae. Kempinvabaliai | 5 | 1 Lathridiidae. Slaptavabaliai | 17 | 1 Mycetophagidae. Grybvabaliai | 7 | 1 Colydiidae. Siauravabaliai | 8 | 1 Cisidae. Luobvabaliai | 8 | 1 Endomychidae. Pelesiavabaliai | 2 | 1 Oedemeridae. Siaurasparniai | 12 | 1 Pythidae. Pūzravabaliai | 5 | 1 Pyrochoidae. Raudonvabaliai | 3 | 1 Anthicidae. Mitravabaliai | 8 | 1 Aderidae. Kaukavabaliai | 2 | 1 Rhipiphoridae. Vėduokliavabaliai | 1 | 1 Mordellidae. Kupravabaliai | 14 | 1 Alleculidae. Dulkagraužiai | 8 | 1 Anthribidae. Netikrastraubliai | 3 | 1 Усього | 821 | 53

Примітка. Таблицю укладено за L vab. У ній наведено лише найхарактерніші родини жуків.

(= razetvabalis) (Bruchela) L vab 68, tabokinis (= tabakinis) tripsas (Thrips tabaci Lind.) Vad vab 89, blakstienuotasis (= blakstienotasis) sitōnas (Sitona flavescens) Vad vab 182, briaunuotasis (= briaunotasis) maitvabalis (Silpha carinata Hbst.)

133

L vab 88, smidrinis (= smydrinis) листоїд (Crioceris duodecimpunctata L.) Vad kenk 137, žilvytinis (= žilvitinis) листоїд (Phytodecta viminalis L.) L vab 152, березовий зефір= ( зефір) (Zephyrus betulae L.) AAŽ 370, листоносні пильщики (= liemenpilviai) перетинчастокрилі (Phytophaga) ŽŪF 133, хвостатець (= uodegčius) (Thecla) AAŽ 368, похмурий жук (= niūrniavabalis) (Xylita) L vab 65, žvitražygis (= žvitražygis) (Agonum) L vab 79 тощо. Неправильні варіанти однослівних термінів і трансформації складених термінів у реєстрі цієї статті подамо у виправленому вигляді (такі терміни позначені зірочкою). Цілком неправильні нові терміни навіть не згадуватимемо.

II. Способи творення термінів

§ 3. Називаючи види комах та інші таксономічні одиниці, що мешкають у Литві, фахівці-ентомологи нині дедалі рідше звертаються до народної мови. Відповідні назви для підряду чи роду відшукати в ній уже досить складно. Найпоширенішими способами творення неологізмів і новотворів у цій галузі (з огляду на відмінні ознаки комах) нині є такі:

1. Назвою роду обирають немотивований, але легко ідентифікований литовською граматично оформлений латинський (або латинізований) термін, наприклад: апіон < лат. Apion Vad vab 179, антофора < лат. Anthophora Vad vab 292, еватрія < лат. Evatria Vad vab 223, клітра < лат. Clytra Vad vab 165, осмія < лат. Osmia Vad vab 293, ситонас < лат. Sitona Vad vab 181 тощо. Можна сказати, що цей спосіб зовсім не популярний для утворення видових компонентів: маємо лише невелику групу видових термінів, означенням у яких є прізвище дослідника, який описав або виділив цей вид, наприклад: кліщ Радіонова (Caloglyphus radionovi Zachr.) AAŽ 21, кліщик Фокіо (Vasates foc-keui Nal. et Trones.) AAŽ 34, галиця Майра (Rhodites mayri Schlecht.) Vad kenk 209, жук-гнойовик Шребера (Caccobius schreberi L.) L vab 96, жужелиця Мюллера (Agonum mülleri L.) L vab 80, попелиця Мордвилка (Aphis mordwilcoi Börn.) Vad kenk 231 тощо. В інших випадках видовий компонент зазвичай литовський, навіть коли назва роду міжнародна. Литовські видові компоненти в таких випадках дуже часто є кальками або напівкальками, наприклад: фіолетовий апіон ← Apion violaceum Kirby. Vad kenk 127, комова гесперія ← Augiades comma L. Vad vab 269, чотирисмуга стрингалія ← Strangalia quadrifasciata L. Vad vab 155, п’ятиточковий тіхіус ← Tychius quinquepunctatus L. Vad kenk 36 тощо.

2. За розрізнювальну ознаку роду (або іншої одиниці) беруть споріднений близький рід (або іншу одиницю). У такому разі новотвори найчастіше є: а) суфіксальними похідними та б) складними словами, наприклад: а) стрибунчик (Tetrix)←стрибун (Cicindela) Vad vab 52, мілька (Stigmella)←міль (Gracilaria) Vad kenk 204, блощичка (Psylla)←клоп (Cimex) тощо. Vad vab 63; б) квіткова муха (Syrphus)←муха (Musca) Vad vab 322, чохломіль (Coleophora)←міль (Gracilaria тощо) Vad kenk 139 тощо. Для цієї мети використовують дуже мало продуктивних суфіксів: зменшувальні суфікси -ukas(-ukė), -elis(-elė), -utis(-utė) та ін. У L vab особливо широко розвинене творення складених термінів цієї групи, наприклад: жук-бігун→гарний жук-бігун (Calosoma), ошатний жук-бігун (Carabus), лісовий жук-бігун (Leistus), очастий жук-бігун (Elaphrus), риючий жук-бігун (Clivina), вусатий жук-бігун (Bembidion), деревний жук-бігун (Tachyta), моховий жук-бігун (Trechus), болотяний жук-бігун (Patrobus), лучний жук-бігун (Badister) тощо. L vab 74 і далі. Деякі такі терміни мають неясну мотивацію (наприклад, риючий жук-бігун, вусатий жук-бігун тощо) або їхніми першими компонентами є похідні складні основи, тому безоглядно поширювати якийсь один тип у термінології завжди недоцільно.

134

3. За розрізнювальну ознаку роду або виду беруть місце існування комахи, яке в багатьох випадках збігається з об’єктом її живлення. У такому разі назва роду рідко буває суфіксальним похідним, наприклад: dirvinukas (Agrotis)←dirva (dirvinis) Vad kenk 271, avietinukas (Byturus)←avietė (avietinis) Vad vab 141, grikinukas (Phyllopertha)←grikis (grikinis) Vad vab 200, medininkas (Trypodendron)←medis Vad vab тощо. Назви родів комах у цьому разі здебільшого є складними словами з другим компонентом -vabalis (рідше) або з другим компонентом -graužis (-ėdis) (частіше), наприклад: dumblivabalis (Haliplus) Vad vab 104, kempvabalis (Triplax) Vad vab 142, bebravabalis (Platypsyllus) L vab 37, balanvabalis (Lyctus) L vab 47, grybvabalis (Mycetophagus) L vab 58, šakniagraužis (Hepialus) Vad vab 212, žievėgraužis (Pityogenes) Vad vab 193, maitėdis (Aclypea) Vad vab 118, vaisėdis (Laspeyresia) Vad vab 222 тощо. Видові означення термінів цього типу зазвичай виражають прикметниками із суфіксом -inis, -ė, чимало з яких, своєю чергою, є кальками або напівкальками, наприклад: agrastinis amaras←Aphis grossulariae Kalt. Vad vab 69, miškinis šoklys←Cicindela silvatica L. Vad vab 95, dirvinis žygis←Carabus arvensis Hbst. Vad vab 100, žirninis grūdinukas←Bruchus pisorum L. Vad vab 171, liepinis sfinksas←Mimas tiliae L. Vad vab 246 тощо.

4. Коли розрізнювальною ознакою роду є особливості тіла комахи (або якоїсь його частини), для творення новотворів порівняно рідко використовують суфікси, наприклад: kuodas→kuoduotis (Cerura) Vad vab 247, kupra→kupriukas (Raphidia) Vad vab 202, skydas→skydinukas (Ostama) Vad vab 140. У систематичній ентомологічній термінології й у цьому разі рідко трапляються складні слова, наприклад: paslėptastrublis (Centhorrhynchus) A AŽ 214, buožiaūsiai (Rhapalocera) Vad vab 262 тощо. Ця ознака не надто популярна й під час творення видових термінів: а) субстантивованих прикметників або дієприкметників; б) прикметників із суфіксом -inis, -ė та в) складних прикметників, наприклад: а) briaunotasis ragijus (Rhagium inquisitor L.) Vad vab 154; б) šauktukinis pelėdgalvis (Agrotis exclamationis L.) Vad vab 252; в) ilgaliėžuvis sfinksas (Macroglossum stellatarum L.) Vad vab 246 тощо.

Порівняно поширеною розрізнювальною ознакою родів і видів є забарвлення всього тіла комахи або окремих його частин. Назви родів у такому разі є суфіксальними похідними (а), похідними з флексією (б) та складними словами (в), наприклад: а) baltas→baltukas (Pieris) Vad vab 264, bronz inis→bronz inukas (Cetonia) Vad vab 200; б) gelsvas→gelsvys (Colias) Vad vab 265, melsvas→melsvys (Callophrys) Vad vab 268; в) keršas→keršvabalis (Thanasimus) Vad vab 124, baltas→baltasparnis (Trialeurodes) Vad vab 64 тощо. Ця ознака досить характерна й для назв видів, де компоненти, що позначають забарвлення всього тіла, зазвичай виражаються субстантивованими прикметниками або прикметниками із суфіксом -inis, -ė (а), а забарвлення окремих частин тіла чи органів — складними прикметниками (б), наприклад: а) žalioji auksalakė (Chrysopa adspersa WSm.) Vad vab 204, juodasis odėdis (Attagenus pellio L.) Vad vab 135, violetinis karnagraužis (Hylurgops palliatus Gyll.) Vad vab 192; б) geltonkraštis žygis (Nebria livida L.) Vad vab 100, raudongalvis kempvabalis (Triplax russica F.) Vad vab 142, mėlyn sparnis tarkšlys (Oedipoda coerulescens L.) Vad vab 52 тощо.

5. Дещо рідше за розрізнювальну ознаку роду комах обирають ознаку, характерну для людської діяльності. Усі такі терміни утворені від назв осіб у переносному значенні, наприклад: apsiuvėlis (Ptinus) Vad vab 133, buriuotojas (Papilionidae) Vad vab 263, duobkasys (Necrophorus) Vad vab 117, kirpikas (Blastophagus), mūrininkė (Osmia) Vad vab 293 тощо. Назви видів за цією ознакою нині утворюють рідше, але в традиційній систематичній термінології подібні терміни часто трапляються, наприклад: ūsuotis dailidė (Ergates faber L.) Vad vab 153, verpikas vienuolis (Lymantria monacha L.) Vad vab 240, žiogas giesmininkas (Tettigonia cantans Fuessl.) Vad vab 49 тощо.

135

III. Реєстр характерніших литовських новотворів²

Akiuotžygis (1) — жук, що трапляється біля самої води на берегах річок та озер. Описано 2 види: mėlynpadis a. (Elaphrus cupreus Duft.) і žaliapadis a. (E. riparius L.) L vab. 76—77.

Akūtė (2) — сріблясто-сіра міль, гусінь якої шкодить різним лісовим і плодовим деревам. Описано 1 вид: sidabrinė a. (Phalera bucephala L.) Vad vab. 248.

Ankstyvės (2) — ряд крилатих комах (Plecoptera) Vad vab 23.

Apsimetėlis (1) — шкідник харчових продуктів, хутра тощо, що живе в оселях і складах. Описано 2 види: paprastasis a. (Ptinus fur L.) і šilkaplaukis a. (Niptus hololeucus Fald.) Vad vab 133—134.

Avietinukas (2) — жучок, личинки якого живуть у квітках і ягодах малини. Описано 1 вид: paprastasis a. (Byturus tomentosus F.) Vad vab 141.

Balánvabalis (1) — жук, личинки якого живуть під корою листяних дерев. Описано 1 вид: lygiašonis b. (Lyctus linearis Gz.) L vab 47.

Baltaspañnis (2) — дрібна комахоподібна міль комаха, що живе в теплицях і на деревах. Описано кілька видів: klevenis b. (Aleurochiton acerinis Haupt.), šiltdaržinis b. (Trialeurodes vaporarium Westw.) L vab 64—65.

Barzdūkžygis (1) — дрібний жук, що трапляється у вологих місцях, гнилій органіці та гної. Описано 2 види: keturdemis b. (Bembidion quadrimaculatum L.) і rusvakojis b. (B. lampros Hbst.) L vab 77.

Bebrāvabalis (1) — паразит бобрів. Описано 1 вид: paprastasis b. (Platyp­sullus castoris Rits.) L vab 37.

Beušis (2) — дуже дрібна комаха, що живе в лісовій підстилці, моху та пнях. Описано 1 вид: paprastasis b. (Eosentomon transitorum Berl.) Vad vab 27.

Blýškiakāis (2) — видове означення: b. kupriukas (Raphidia xanthostigma Schum.) Vad vab 202.

Блискучик (1) — комаха, що шкодить плодовим деревам. Описано кілька видів: сливовий б. (Anthaxia nitidula) та ін. AAŽ 141.

Блискіт (2) — комаха, що живе під корою дерев і в деревині. Описано багато видів: великий б. (Chalcophora mariana L.), звичайний б. (Ancylochira rustica L.) та ін. Vad vab 130—131.

Блошиний жук (1) — жук, личинки якого розвиваються під корою старих беріз. Описано 1 вид: рогатий б. (Throscus carinifrons Bonv.) L vab 49.

Бронзівка (2) — зеленуватий жук із родини пластинчастовусих, що живе на різних травах. Описано 1 вид: звичайна б. (Cetonia aurata L.) Vad vab 200.

Buóžiausiai (2) — серія денних метеликів (Rhopalocera) Vad vab 262.

Вітрильники* (1) — родина великих і гарних метеликів, які рідко махають крилами під час польоту, а лише ширяють у повітрі (Papilionidae) Vad vab 263.

Скручувач листя (1) — жук, личинки якого живуть у «сигарах», скручених із листя дерев. Описано багато видів: березовий с. (Deporans betulae L.), ліщиновий с. (Apoderus coryli L.), тополевий с. (Byctiscus populi L.) та ін. Vad vab 172—173.

Паросткоїд (1) — дрібний нелетючий жучок, що шкодить бурякам. Описано 1 вид: буряковий п. (Atomaria linearis Steph.) Vad kenk 73.

Смоляний жук (1) — родина жуків, що живуть у стоячих водоймах, гної, гнилих рослинних рештках тощо. Описано кілька видів: звичайний с. (Hydrons caraloides L.), червоноплечий с. (Sphaeridium scarabeoides L.) та ін. Vad vab 137.

Плямистокрил (2) — видовий епітет: п. блискіт (Ancylochira haemorrhoidalis Hbst.) Vad vab 130.

Кропив’янка (2) — однослівна назва виду метеликів, гусениці яких живуть на листках кропиви (Vanessa urticae L.) Vad vab 266.

Підгризач (2) — комаха, личинки якої шкодять сільськогосподарським рослинам. Описано багато видів: окличкоподібний п. (Agrotis exclamationis L.), озимий п. (Agrotis segetis Schiff.) та ін. Vad kenk 271—272.

Вологолюб (2) — однослівна видова назва комах, що псують овочі в підвалах, парниках і теплицях (Porcellio scaber Latr.) AAŽ 17.

Пиловик (1) — жук, личинки якого живуть у гнилій деревині. Описано 1 вид: ішіотський = ішуот? п. (Pseudocistella cerambycoides L.) Vad vab 147.

Болотний бігун (1) — чорний або темно-коричневий жук, що трапляється у вологих місцях, особливо на берегах річок і озер. Описано 1 вид: чорний б. (Patrobus excavatus Pk.) L vab 78.

Водоростоїд (1) — водяний жук, що живиться водоростями. Описано 1 вид: річковий в. (Haliplus fluviatilis Anbc.) Vad vab 104.

Жук-могильник (3ᵇ) — великий жук, що живе на падлі та в гнилих грибах. Описано кілька видів: чорний ж. (Necrophorus humator F.) і чорноголовий ж. (N. vespilloides Hbst.) Vad vab 117—118.

² Деякі новотвори, наведені в цьому реєстрі, уже включено до 2-го видання «Словника сучасної литовської мови» (1972). У 1—10 томах академічного «Словника литовської мови» цих новотворів (за літерами A—P) ще не знайдемо.

136

Двадцятичотириточкова (2) — видовий епітет: д. сонечко (Subcoccinella vigintiquatuorpunc­tata L.) Vad vab 143.

Двохвістка (2) — білувата комаха, що живе в ґрунті, лісовій підстилці та під камінням. Описано один вид: звичайна д. (Campodea plusiochaeta Silv.) Vad vab 28.

Вусач-капуцин (1) — жук, що живе в деревині хворих і висохлих дерев. Описано 1 вид: звичайний в. (Bostrychus capucinus L.) Vad vab 131.

Волосистий жук (1) — жук, що живе під опалим листям на узліссях. Описано 1 вид: звичайний в. (Lagria hirta L.) L vab 62.

Волосистий турунець (1) — рослиноїдний жук, трапляється на полях і в городах. Описано 2 види: звичайний в. (Ophonus rufipes Deg.) і зовнішній в. (O. calceatus Duft.) L vab 81.

Майка (1) — жук, що повзає, навесні трапляється в сухих соснових лісах. Описано 1 вид: звичайна м. (Meloe proscarabaeus L.) Vad vab 146.

Жовтовусий (2) — видовий епітет: ж. совка (Rhyacia C-nigrum L.) AAŽ 339.

Жовтянки (4) — метелик родини біланів жовтого кольору. Описано 2 види: лучна ж. (Colias hyale F.) і торфова ж. (Colias palaeno L.) Vad vab 265.

Жовтокрил (2) — метелик, що шкодить трав’янистим рослинам, а також малині й ожині. Описано 1 вид: чорносмугий ж. (Triphaena fimbria L.) AAŽ 341.

Лісовий турунець (1) — жук, що живе в підстилці листяних і мішаних лісів та під опалим листям. Описано 1 вид: бурий л. (Leistus ferrugineus L.) L vab 76.

Жук-шукач (1) — дрібний хижий жучок, що живе у вологих місцях. Описано 1 вид: червоний ж. (Pselaphus heisei Hbst.) L vab 39.

Красуня (2) — комаха, що живе на берегах річок і струмків. Описано 2 види: блискуча к. (Calopteryx splen-dens) і витончена к. (C. virgo L.) Vad vab 39.

Жук-деревоточець (2) — жук, що живе під корою ослаблених і висохлих дерев. Описано 1 вид: листяний ж. (Eletroides dermestoides L.) L vab 45.

Грибний жук (1) — дуже дрібний жучок, біологічно пов’язаний із грибами. Описано 1 вид: ялиновий г. (Mycetophagus piceus F.) L vab 58.

Горбкокрил — видовий епітет: в’язова попелиця (Tetraneura ulmi) Vad vab 68.

Галиця — дрібна комаха, личинки якої живуть у бруньках і плодах рослин. Описано багато видів: пшенична г. (Contarinia tritici Kby.), горохова г. (C. pisi Winn.) та ін. Vad vab 311.

Горбкокрила оса — дрібна темнозабарвлена комаха-шкідник. Описано кілька видів: малинова г. (Diastrophus rubi Bche.), трояндова г. (Rhodites rosae L.) та ін. Vad kenk 206, 209.

Чорний жук-могильник — видовий епітет: ч. могильник (Necrophorus vespilloides Hbst.) Vad vab 118.

Вислокрилка — комаха, що живе біля води. Описано 1 вид: звичайна в. (Sialis lutaria) Vad vab 201.

Жук-водолюб — дрібний рослиноїдний жук, що живе біля води. Описано 1 вид: Мегерлея ж. (Helmis maugei megerlei Duft.) L vab 37.

Жук-цвіркун — видовий епітет: ж. блішак (Throsc(us) carinifrons Bonv.) L vab 49.

Жук-кулька — комаха, що трапляється на піщаних місцях. Описано 1 вид: звичайний ж. (Byrrhus pilula L.) Vad vab 135.

Міль — дрібний метелик, гусінь якого шкодить плодовим деревам і ягідним кущам. Описано кілька видів: шипшинова м. (Stigmella anomalella Goze.), яблунева м. (S. aenella Hein.) та ін. AAŽ 237–238.

Коровий деревогриз — шкідник листяних дерев із родини короїдів. Описано кілька видів: великий д. (Hylesinus crenatus L.) Vad kenk 230, малий д. (H. fraxini Panz.) Vad kenk 223 та ін.

Пеньовий вусач — жук із родини вусачів. Описано 2 види: вербовий в. (Lamia textor L.), пилкоподібний в. (Pritonus coriarius L.) Vad vab 154, 158.

Губковий жук — дрібний жук, що живе в губках і гнилій деревині. Описано 1 вид: червоноголовий ж. (Triplax russica F.) Vad vab 142.

Строката міль — дрібний метелик, що літає ввечері; його гусінь живиться листям плодових дерев. Описано кілька видів: плодова м. (Lithocolletis blancardella F.) та ін. AAŽ 253.

Жук-мертвоїд — хижий жук із однойменної родини (Cleridae). Описано 2 види: бджолиний ж. (Trichlodes apiarius L.) і звичайний ж. (Thanasimus formicarius L.) Vad vab 124.

Лишайниковий жук — дрібний жучок, що живе в грибах і губках. Описано 1 вид: червоноплечий ж. (Anisotoma humeralis F.) L vab 41.

Чотириплямистий — видовий епітет: ч. жук-карапуз (Hister quadrinotatus Scr.) Vad vab 121.

Чотирнадцятиплямиста (2) — видовий епітет: ч. сонечко (Coccinella quatuordecimpustulata L.) Vad vab 144.

Червець (1) — видовжений темно-коричневий жук, личинки якого живуть під корою гниючих беріз, сосен і дубів. Описано 1 вид: ч. Шнайдера (Boros schneideri Pz.) L vab 66.

Короїд (2) — темно-коричневий жук, шкідник сосен. Описано 2 види: великий к. (Blastophagus piniperda L.) і малий к. (B. minor Hart.) Vad vab 191–192.

Кишеньниця (1) — видовий епітет: к. міль (Callisto guttea H. W.) Vad kenk 152.

Береговушки (2) — родина дрібних мушок, що трапляються біля води (Ephydridae) AAŽ 408.

137

Кривун (2) — невеликий чорний дуже твердий жучок, що живе на падлі, у гнилих рослинних рештках тощо. Описано кілька видів: падальний к. (Hister cadaverinus Hoffm.), чотириплямистий к. (H. quadrinotatus Scr.) Vad vab 121.

Водяний жук (1) — жук, що живе у воді. Описано кілька видів: болотний в. (Hydraena palustris L.), бурий в. (Enochrus frontalis Er.) та ін. L vab 84–85.

Хохлатка (2) — нічний метелик середнього розміру, вкритий волосками. Описано 1 вид: березова х. (Cerura bicuspis Bk.) Vad vab 247.

Горбатик (1) — жвавий жук, трапляється на квітках різних рослин, на грибах і стовбурах дерев, що всихають. Описано 1 вид: звичайний г. (Mordella fasciata Fabr.) L vab 64.

Горбатик (2) — комаха, брунатоподібні личинки якої знищують шкідників рослин. Описано кілька видів: блідноокий г. (R. xanthostigma Schum.), тонконосий г. (Raphidia ophiopsis L.) Vad vab 202.

Листоїд-бігун (1) — плоский жук, що трапляється на різних рослинах. Описано 1 вид: хрестоподібний л. (Lebia crux-minor L.) L vab 82.

Листоїд (2) — невеликий жук, що шкодить переважно кормовим рослинам. Описано кілька видів: люцерновий л. (Phytonomus variabilis Hbst.), гороховий л. (Ph. pedestris Payk.) та ін. Vad kenk 48.

Листорізка (1) — видовий епітет: л. бджола (Megachile centuncularis L.) Vad kenk 147.

Польовий жук (1) — жук, що пошкоджує колосся зернових і насіння овочевих культур. Описано кілька видів: звичайний п. ж. (Amara plebeja Gyll.), червононога п. ж. (Amara aulica Panz.) AAŽ 105 та ін.

Рівнокрилі (2) — ряд крилатих комах (Homoptera) Vad vab 23.

Льонова блішка (1) — невеликий жучок, шкідник льону. Описано кілька видів: чорна л. б. (Longitarsus parvulus Payk.), синя л. б. (Aphthona euphorbiae Schrank.) та ін. Vad kenk 71.

Ліунвабаліс (1) — рослиноїдний жук, що трапляється на берегах озер і повільних річок, у калюжах та на вологих луках. Описано 1 вид: очеретяний л. (Cyphon variabilis Thunb.) L vab 44.

Локіукас (2) — метелик, лялечки якого розвиваються в товстих коконах, укритих волосками. Описано кілька видів: кропив’яний л. (Spilosoma urticae Esp.), подорожниковий л. (Parasemia plantaginis), рожевий л. (Arctia caja L.) та ін. Vad vab 237.

Люобвабаліс (1) — жук-зерноїд, що живе в губках або ходах короїдів. Описано 1 вид: ребристий л. (Ditoma crenata F.) Vad vab 142.

Майшіаканде̇ (1) — дрібний метелик, гусениці якого живуть у чохликах, виготовлених із частин листків. Описано кілька видів: яблунева м. (Incurvaria oehlmanniella Tr.) та ін. AAŽ 242.

Майшинінкас (2) — сірувато-рожевий метелик, гусениці якого живуть у павутинних чохликах. Описано 1 вид: одноколірний м. (Canephora unicolor Hf.) Vad vab 227.

Макштіканде (1) — шкідник рослин, личинки якого живуть у піхвах. Описано кілька видів: конюшинова м. (Lithocolletis nigroscentella Logan.), люцернова м. (Caleophora cartilaginella F.) Vad kenk 73.

Богомоли (2) — ряд крилатих комах (Manoptera) Vad vab 23.

Маргутіс (2) — метелик середнього розміру, що живе на узліссях і лісових галявинах. Описано 2 види: в’язелевий м. (Zygaena filipendulae L.) і зелений м. (Procris statices L.) Vad vab 228.

Мауравабаліс (1) — жук, що живе в мулі піщаних водойм. Описано 1 вид: чорний м. (Georissus crenulatus (Gossi.) L vab 48.

Мауражигіс (1) — чорний жук, що живе у вологому піску берегів річок і озер та під камінням. Описано 1 вид: жовтогрудий м. (Nebria livida L.) L vab 76.

Медєнавабаліс (1) — жук, личинки якого розвиваються в гнилій деревині. Описано 1 вид: буроногий м. (Eucnemis capucina Ahrens.) L vab 50.

Медєнажигіс (1) — чорний блискучий жук, що живе в ходах короїдів. Описано 1 вид: звичайний м. (Tachyta nana Gyll.) L vab 77.

Ме̇дінінкас (1) — шкідник хвойних дерев. Описано кілька видів: дубовий м. (Xyloterus domesticus L.), смугастий м. (Trypodendron lineatum Oliv.) Vad vab 193, непарний м. (Anisandrus dispar Fabr.) Vad kenk 163–164.

Ме̇дкіртіс (1) — жук із родини вусачів. Описано кілька видів: чотириплямистий м. (Pachyta quadrimaculata K.), коротковусий м. (Spondylis buprestoides L.) Vad vab 155–156.

Мельсвіс (4) — шкідливий метелик блакитного забарвлення. Описано кілька видів: лучний м. (Lycaena icarus Rott.) Vad vab 268, всеїдний м. (Cyaniris aríogalus L.) та ін. Vad kenk 197.

Мешкуте̇ (2) — шкідливий метелик, гусениці якого дуже волохаті. Описано кілька видів: строката м. (Arctia caja L.), прудка м. (Spilosoma lubricipeda L.) та ін. Vad kenk 192–193.

Мільтмаріс (1) — попелиця, що шкодить сливам. Описано 1 вид: сливова м. (Hyalopterus pruni Fabr.) Vad kenk 175.

Мінадяріс (1) — видовий епітет: малиновий м. пильщик (Entodecta pumila Scl.) Vad kenk 204.

Мінокрад (1) — дрібний метелик-шкідник, гусениці якого виїдають міни — порожнини певної форми. Описано кілька видів: малинова м. (Stigmella rubivora Wck.), конюшинова м. (Lithocolletis nigroscentella Logan.) та ін. Vad kenk 44, 204.

138

Міномушка (1) — дрібна муха-шкідник, гусениці якої виїдають міни — порожнини певної форми. Описано багато видів: конюшинова м. (Agromysa nana Mg.), горохова м. (Liriomyza congesta Beck.) та ін. Vad kenk 44.

Стрункий жук (1) — дрібний рухливий жук, що трапляється на різних квітах. Описано 1 вид: одноріг м. (Notoxus monoceros L.) L vab 63.

Мулярки (1) — означення у двослівній назві роду: бджоли м. (Osmia) Vad vab 293.

Прихованохоботник (2) — невеликий жучок — шкідник овочевих культур. Описано багато видів: ріпаковий п. (Centhorhynchus rapae Gyll.), маковий п. (C. macula — alba Hbst.) AAŽ 214.

Губковий жук (1) — жук, що живе в губках і гнилій деревині. Описано 1 вид: боровиковий г. (Endomychus coccineus L.) L vab 60.

Серпокрил (2) — метелик із жовтувато-коричневими крилами, гусениці якого трапляються на березах і вільхах. Описано 1 вид: березовий с. (Drepana falcataria L.) Vad vab 243.

Луговий жук (1) — жук, що живе в лісах, на луках і польових дорогах. Описано 1 вид: двоплямистий л. (Badister bipustulatus F.) L vab 78.

Злісний жук (1) — хижий жук, що живе у вологій лісовій підстилці. Описано 1 вид: бурий з. (Scydmaenus rufus Müll.) L vab 40.

Сіроплямистий (2) — видовий епітет: с. білан (Lepitidia sinapis L.) AAŽ 366.

Сосновий жук (1) — чорний жук, личинки якого розвиваються в деревних губках. Описано 1 вид: чорний с. (Sphindus dubius Gyll.) L vab 56.

Пальцекрил (2) — дрібний метелик із тонким черевцем і дуже довгими ногами. Описано 1 вид: звичайний п. (Pterophorus monodactylus L.) Vad vab 231.

Пилкопанцирник (2) — жук, що живе в нірках, які риє у вологому піску чи мулі на берегах озер і річок. Описано 1 вид: жовтий п. (Heterocerus fenestratus Thunb.) L vab 48.

Голий жук (1) — дрібний жук, що трапляється на різних квітах. Описано 1 вид: деревійний г. (Olibrus millefolii Pk.) L vab 55.

Плоскоголовий жук (1) — плоский темно-коричневий жучок, що псує зерно. Описано 2 види: іржавий плоскоголовий жук (Laemophloeus ferrugineus Steph.) і суринамський плоскоголовий жук (Oryzaephilus surinamensis L.) AAŽ 149.

Прикрашений жужелиця (1) — великий нелітаючий корисний жук, що трапляється на орних землях, луках і особливо в лісах. Описано кілька видів: великий прикрашений жужелиця (Carabus coriaceus L.), садовий прикрашений жужелиця (Carabus hortensis L.) та ін. L vab 74–75.

Пухирник (1) — жук середнього розміру, що живе на трав'янистих і низькорослих рослинах. Описано 2 види: вузькотілий пухирник (Dolychosoma lineare Rossi.) AAŽ 126 і зелений пухирник (Malachius aeneus L.) L vab 46.

Сосновий жук (1) — чорний жук, укритий жовтуватими волосками. Описано 1 вид: кільчастий сосновий жук (Rhinomacer attelaboides F.) L vab 68.

Жук-пухоїд (1) — жук, що живе під корою дерев і в деревині. Описано 1 вид: звичайний жук-пухоїд (Pytho depressus L.) L vab 61.

Червонка (2) — метелик із червоними передніми крилами. Описано 1 вид: крапчаста червонка (Chryso- phanus phleas L.) Vad vab 268.

Червонокрил (1) — жук, що живе в лісах на квітах. Описано 1 вид: звичайний червонокрил (Py- rochroa coccinea L.) Vad vab 146.

Червона жужелиця (1) — волохатий жук із двома червоними плямами на надкрилах, що трапляється в піщаних місцях. Описано 1 вид: хрестата червона жужелиця (Panagaeus crux — major L.) L vab 78.

Риюча жужелиця (1) — жук, що живе у вологих ґрунтах, часто в кротових норах. Описано 1 вид: кротова риюча жужелиця (Clivina fassor L.) L vab 77.

Жук-редьківник* (1) — жучок, личинки якого живуть у квітках і плодах дикої редьки. Описано 1 вид: звичайний жук-редьківник (Bruchela saturalis F.) L vab 68.

Житній жук (2) — синонім назви роду «ґрунтовий жук». AAŽ 336.

Мохова жужелиця (1) — жук, що живе під опалим листям, камінням, у моху тощо. Описано 2 види: звичайна мохова жужелиця (Trechus secalis Pk.) і коричнева мохова жужелиця (T. quadristriatus Schrk.) L vab 78.

Вузькожук (1) — жук, що живе під корою дерев, у губках, мурашниках тощо. Описано 1 вид: звичайний вузькожук (Bitoma crenata F.) L vab 58.

Сріблястий лускокрил (2) — видовий епітет: S. peledgalvis (Phytometra confusa Steph.) Vad kenk 278.

Сітчастокрила (2) — означення у двослівній назві родини: сітчастокрилі клопи (Tingidae) Vad vab 77.

Шпанська мушка (1) — рослиноїдний жук, що містить отруйну речовину кантаридин; раніше використовувався в народній медицині. Описано 1 вид: іспанська шпанська мушка (Lytta vesicatoria L.) L vab 132.

Жук-скритник (1) — чорний (самець) або жовтувато-коричневий (самка) жук, личинки якого живуть у вологому ґрунті й живляться корінням рослин. Описано 1 вид: звичайний ж. (Das cillus cervinus L.) AAŽ 122.

Жук-плоскотілка (2) — плоский жучок, що живе під корою дерев і в коморах. Описано 2 види: мавританська ж. (Tenebroides mauritanicus L.), іржава ж. (Ostoma ferrugineum L.) Vad vab 140.

Муха-скритниця (1) — муха, личинки якої живуть у ґрунті та гнилій деревині. Описано 1 вид: звичайна м. (Rhagio scolopaceus L.) Vad vab 318.

139

Жук-потаємник (1) — дрібний видовжений жучок, що живе в підвалах і складах. Описано 1 вид: бурий ж.⁷ (Enicmus minutus L.) AAŽ 151.

Жук-грибокоїд (2) — жук, що живиться пліснявими грибами. Описано 1 вид: губковий ж. (Pterygium crenatum Gyll.) L vab 57.

Жук-потаємноголов (2) — жучок, що шкодить сливам і бузині. Описано 2 види: жовтоногий ж. (Cryptocephalus flavipes F.) і п'ятиточковий ж. (C. quinquepunctatus Harr.) Vad ken 171, 235.

Довгоносик (2) — жучок, що шкодить молодим хвойним деревам. Описано 2 види: сосновий д. (Pissodes pini L.) і крапчастий д. (P. notatus F.) Vad vab 187.

Жук-піщаник (1) — чорний жучок, що живиться двокрилими, трапляється в піщаних місцевостях. Описано 1 вид: рудоносий ж. (Trox sabulosus F.) L vab 36.

Жук-землекоп (1) — чорний блискучий жук, що живе в ґрунтах, городах і на луках. Описано кілька видів: чорний ж. (Pterostichus niger Schall.) L vab 79, звичайний ж. (P. melanarius Ill.) AAŽ 103.

Жук-колючка (2) — рухливий жук, що живе на квітах. Описано 1 вид: звичайний ж. (Mordella fasciata Fabr.) Vad vab 147.

Шишкоїд (1) — чорно-сіра міль, гусениці якої шкодять ялиновим шишкам. Описано 1 вид: шишковий ш. (Laspeyresia strobilella L.) Vad vab 222.

Склянокрилка (2) — дрібна міль, гусениці якої живуть під корою або в серцевині пагонів. Описано кілька видів: малиновий с. (Bembecia hylaeiformis Lasp.), яблуневий с. (Synanthedon myopaeformis Borkh.) AAŽ 249–250.

Стрілочник (2) — міль, гусениці якої живуть на листяних деревах. Описано 2 види: кленовий с. (Acronycta aceris L.) і с. psi (A. psi L.) Vad vab 251.

Жук-сокоїд (1) — жук, що трапляється на стовбурах старих листяних дерев біля місць витікання соку. Описано 1 вид: звичайний ж. (Nosodendron fasciculare Oliv.) L vab 51.

Хвостатка (2) — велика світло-сіра міль, гусениці якої живуть на тополях і вербах. Описано 1 вид: велика х. (Dicranura vinula L.) Vad vab 248.

Окличник (1) — видовий епітет: о. земляна совка (Agrotis exclamationis L.) Vad ken 271.

Щіточник (2) — метелик, чиї волохаті гусениці шкодять садам. Описано 1 вид: садовий ш. (Orgyria antiqua L.) Vad vab 239.

Щетинохвости (2) — ряд безкрилих комах (Thysanura) Vad vab 23.

Сіноїди (3ᵇ) — ряд крилатих комах (Coleognatha) Vad vab 23.

Шратовабель (1) — маленький жук, що живе у вологому піску й наносах берегів водойм. Описано 1 вид: еркішський ш. (Sphaerius acaroides Wallt.) L vab 43.

Щуконіг (2) — видова назва: ш. жужелиця (Calathus fuscipes Goetze.) AAŽ 104.

Щукожужелиця (1) — жук, що трапляється на сухих піщаних ґрунтах, у лісах і на луках. Описано 2 види: жовтоногий ш. (Cealathobus erratus C.) і звичайний ш. (C. fuscipes Pz.) L vab 80.

Тайговий жук (1) — жук, що трапляється на стовбурах беріз біля місць витікання соку. Описано 1 вид: звичайний т. (Sphaerites glabratus F.) L vab 51.

Крапчастий жук (1) — жук, що живе у вологих темних місцях, у гниючих рослинних рештках. Описано 1 вид: т. малюк (Clambus minutus Strm.) L vab 40.

Прямокрилі (2) — ряд крилатих комах (Copeognatha) Vad vab 23.

Сітчастокрилі (2) — ряд крилатих комах (Neuroptera) Vad vab 23.

Тринадцятиплямиста (2) — видова назва: т. сонечко (Hippodamia tredecimpunctata L.) Vad vab 143.

Коротковусий довгоносик (2) — видовжений чорний жучок, що шкодить хвойним деревам. Описано 1 вид: сосновий т. (Brachyderes incanus L.) Vad vab 181.

Вогнівка (2) — дрібний метелик, що шкодить культурним рослинам, а також псує харчові продукти й матеріали. Згадано кілька видів: млинова в. (Ephestia kuhniella Zell.), борошняна в. (Pyralis farinalis L.) Vad vab 230–231.

Хвостогузка * (2) — дрібний метелик, світло-зелені гусениці якого шкодять сливам та іншим рослинам родини розових. Описано 1 вид: сливова х. (Thecla pruni F.) AAŽ 368.

Комарик (2) — дрібний комар, личинки якого живуть у стеблах злаків і коренях овочевих рослин. Згадано кілька видів: огірковий к. (Lycoria sp.), стебловий комарик жита (Hybosiasoptera cerealis Lind.) Vad kenk 16, 120.

Комарик-воїн (2) — дрібний комар, личинки якого живуть у грибах і гниючих рослинних рештках. Описано 1 вид: к. солдатик (Sciara tomae L.) Vad vab 311.

Вологолюб — жук, що живе в темних вологих місцях і живиться гниючими рештками рослинного та тваринного походження. Описано 1 вид: сірий в. (Catops fuscus Panz.) L vab 41.

Вальтжук — чорний рухливий жук, що живе в грибах або губках. Описано 1 вид: чотирикрапковий в. (Scaphidium quadrimaculatum Ol.) L vab 42.

Трубкожили — позначення двослівної назви родини: трипси в. (Phloeothripidae) Vad vab 89.

Віялокрил — метелик, крила якого схожі на віяло. Описано 1 вид: шестипальцевий в. (Orneodes hexadactyla L.) Vad vab 232.

⁷ L vab 57 цей вид називається малий потайник.

140

Віялокриложук — дрібний жук, личинки якого розвиваються в гніздах бджіл і ос. Описано 1 вид: оси́ний в. (Pelecotoma fennica Payk.) L vab 64.

Жвавоход — зелений, плаский або чорний жук, що живе на сухіших полях і луках. Описано кілька видів: широкий (Harpalus latus L.) L vab 81, зелений в. (H. affinis Schrank.) AAŽ 107.

Зеленець — дрібний метелик із родини синявцевих. Описано 1 вид: малиновий з. (Callophrys rubi L.) Vad vab 268.

Квіткові мухи — родина мух, що живуть на квітах (Anthomyiidae) AAŽ 413.

Квіткоїд — жучок, що шкодить квітам. Згадано 2 види: ріпаковий к. (Meligethes aeneus F.), виковий к. (M. erythropus Gyll.) Vad kenk 37, 108.

Квіткоїд-жук — жук, якого знаходять на різних квітах і який живиться їхнім нектаром. Описано 1 вид: червоно-крилий к. (Lygistopterus sanguineus L.) L vab 103.

Коракрилий — видовий прикметник: к. земляний (Agrotis corticea Schiff.) Vad kenk 272.

Коракрут — метелик, гусінь якого шкодить плодовим і лісовим деревам. Описано кілька видів: великий к. (Baärmia raboraria Schiff.), ялиновий к. (B. ribeata Cl.) та ін. AAŽ 319—320.

Трав'яник — невеликий метелик із родини вогнівок. Описано кілька видів: лучний т. (Crambus pratellus L.), садовий т. (C. hortuellus Hb.) та ін. AAŽ 292—293.

Блискун — темний жук, якого знаходять під корою, у складах тощо. Описано кілька видів: садовий б. (Librodor hortensis Geoffr.), двокрапковий б. (Nitidula bipunctata L.) AAŽ 147.

Лусочник — срібляста комаха веретеноподібної форми. Описано 1 вид: цукровий л. (Lepisma saccharinum L.) Vad vab 29.

Жваві жужелиці* (1) — жук, що живе в лісочках, на полях і луках. Описано 2 види: жужелиця Мюллера (Agonum mülleri Hbst.), шестикрапкова жужелиця (A. sexpunctatum L.) L vab 79—80.

Висновки

1. У сучасній термінології систематики комах нові слова й новотвори створюються в усіх групах таксонів. Найоригінальніші литовські новотвори — назви родів. Назви видів найчастіше є кальками. Під час укладання литовських назв основних систематичних одиниць не завжди точно дотримуються правил Міжнародного кодексу зоологічної номенклатури.

2. Інвентар словотворчих афіксів литовських новотворів у цій галузі порівняно невеликий. Найпоширеніші суфікси такі: -ukas (-ukė), -yvė (-yvis), -utė (-utis), -uotis (-uotė). Більшу частину новотворів становлять складні слова. Їх створення останніми роками особливо активізувалося, і в деяких працях (наприклад, L vab) цей процес набуває навіть крайніх форм. Надалі для творення новотворів у цій галузі варто винахідливіше використовувати й інші суфікси, наприклад: -ūnas (-ūnė), -ainis (-ainė), -uolis (-uolė), -ėnas (-ėnė) тощо, а також не слід нехтувати й префіксальним словотворенням.

3. Упорядники термінів систематики ентомології досі надто мало використовували досвід фахівців із систематики рослин. Через це в термінології систематики комах трапляється більше непослідовностей. Попри це, багато окремих новотворів цієї галузі (наприклад, gelsvys, gražutė, kirpikas, lapinukas, luobvabalis, margutis, minamusė, skydinukas, strėlinukas, ugniukas, žalsvys, žiedinukas тощо) є бездоганними термінами, які, ймовірно, закріпляться не лише в термінології цієї галузі, а й поширяться в літературній мові.

Скорочення

AAŽ — Pileckis S., Žuklys L. Augalų apsaugos darbuotojo žinynas. V., 1974.

L vab — Pileckis S. Lietuvos vabala i. V., 1976.

Vad kenk — Lešinskas A., Pileckis S. Посібник для визначення шкідників рослин за пошкодженнями. В., 1968.

Vad vab — Lešinskas A., Pileckis S. Vadovas Lietuvos vabzdžiams pažinti. V., 1967.

Інститут литовської мови та літератури Академії наук Литовської РСР

141

НОВОУТВОРЕНІ ЛИТОВСЬКІ НАЗВИ КОМАХ

Резюме

1. У сучасній литовській систематиці комах неологізми створюються для всіх таксонів. Споконвічно литовські слова зазвичай уживаються в назвах роду. Назви виду, як правило, створюються шляхом калькування. Литовські назви комах не завжди відповідають суворим вимогам міжнародних кодексів зоологічної номенклатури.

2. Інвентар афіксів для створення литовських неологізмів у систематиці комах порівняно небагатий. Найпопулярніші суфікси: -ukas (-ukė), -yvė (-yvis), -utė (-utis), -uotis (-uotė). Більшість неологізмів — складні слова; вони стають дедалі популярнішими, а в деяких виданнях доходять навіть до крайнощів. У майбутньому для утворення неологізмів у цій галузі слід використовувати й інші суфікси, наприклад: -ūnis (-unė), -ainis (-ainė), -uolis (-uolė), -ėnas (-ėnė) тощо; необхідно застосовувати й префіксальний спосіб деривації.

3. Творці литовських термінів із систематики комах досі мало використовували досвід систематиків рослин. Тому термінологія із систематики комах не вирізняється точністю. Однак більшість неологізмів цієї галузі, наприклад: gelšvys, gražutė, kirpikas, lapinukas, liuobvalabis, margutis, minatūisė, skydinukas, strėlinukas, ugniukas, žalšvys, žiedinukas та інші, становлять правильно утворені слова, які, найімовірніше, укоріняться не лише в цій галузі термінології, а й увійдуть до загальнолітературної мови.