ЛИСТ Е. СЕТЕЛИ ДО Я. ЕНДЗЕЛІНА

Підготувала Н. Чепене

У рукописному відділі Інституту литовської мови та літератури АН Литовської РСР, у фонді К. Бюги (шифр F 7—35), зберігається лист фінського мовознавця Е. Сетяли (E. N. Setälä, 1864—1935). Судячи зі змісту, його адресовано не К. Бюзі, а, ймовірно, латвійському мовознавцеві Я. Ендзеліну. Так можна припустити, оскільки в листі Е. Сетеля повідомляє адресатові, що незабаром надішле до друкарні написану ним рецензію на працю К. Бюги. Відомо, що Я. Ендзелін опублікував рецензію на «Аїстичні студії» К. Бюги у фінському журналі «Anzeiger der Finnisch-ugrischen Forschungen».

Гельсінгфорс, 2. 1. 10.

Високошановний пане колего,

Мені слід добряче засоромитися, що я не подякував Вам раніше від щирого серця за Вашу рецензію на працю Бюги. Останнім часом я був дуже зайнятий, а також багато подорожував; перед нашим Різдвом знову хворів. Випуски «Finnisch-ugrischen Forschungen» також затрималися через численні обставини.

У будь-якому разі цими днями я надішлю Вашу рецензію до друкарні. Однак я хотів би дізнатися литовську назву книжки, а також деякі інші відомості (видавець, формат, обсяг, ціна), тому прошу Вас заповнити прикладену записку.

Ви, мабуть, захочете самі переглянути коректуру?

Чи можна придбати працю Бюги в книгарні? Судячи з Вашої доповіді, ця праця мене дуже цікавить.

Сподіваюся, що й надалі Ви повідомлятимете нам про фінські видання в балтійському регіоні. Початок, щоправда, з нашого боку був не надто обнадійливим, але ми впевнені, що невдовзі зможемо надолужити відставання з нашим журналом.

Ви запитуєте мене, чи, на мою думку, погляд Яуніса—Бюги, що балтійські запозичення у фінській мові виявляють сліди подвійного наголосу, можна вважати бодай якоюсь мірою ймовірним. Наскільки можу судити за Вашою доповіддю, гіпотези Яуніса—Бюги загалом заслуговують на увагу й докладніше вивчення, але, здається, поряд із цікавими гіпотезами завжди трапляються й такі, що не витримують перевірки. Навряд чи є надійний приклад того, що b, d, g у фінській стали pp, tt, kk. Автор наводить takkiainen — «лопух», але це слово зазвичай має форму takkiainen і, очевидно, його подвоєне kk, де воно трапляється,

52

завдячує впливу інших слів; так само фін. metti(a'i)nen «лісовий голуб» навряд чи є литовським запозиченням: відповідне слово трапляється також у мордовській мові й передбачає первісне ě у середині слова. Як воно могло бути зі словами з лит. p, t, k (фін. pp, tt, kk або звичайніше p, t, k), не наважуюся вирішувати; прикладів небагато, якщо усунути приклади з b, d, g (фін. luokka — мабуть, не <латв. lūks, а рос. лукъ; фін. mänttä «калатало» не існує, слово — mäntä), і всі вони не узгоджуються з гіпотезою автора.

Бажаючи Вам веселого Різдва й доброго, щасливого Нового року, залишаюся Вашим цілковито відданим

Emil Setälä

Helsingforsas, [19]10.I.2:

Високошановний колего,

Мені справді соромно, що я раніше не висловив Вам щирої подяки за рецензію на працю Бюги. Останнім часом я був дуже зайнятий і також багато подорожував; перед нашим Різдвом я знову хворів. Зошити «Фінно-угорських досліджень» також через багато обставин затрималися.

Проте цими днями я надішлю Вашу рецензію до друкарні. Але я хотів би охоче дізнатися литовську назву книжки, а також кілька інших відомостей (видавця, формат, обсяг, ціну), тож прошу Вас заповнити доданий бланк.

Ви, мабуть, самі захочете переглянути коректуру?

Чи можна придбати працю Бюги в книгарні? Судячи з Вашого реферату, ця праця мене дуже цікавить.

Сподіваюся, що й надалі Ви інформуватимете нас про fennica в балтійській царині. Початок, звісно, з нашого боку був не надто обнадійливим, але ми впевнені, що невдовзі зможемо бути à jour зі своїм журналом.

Ви питаєте мене, чи, на мою думку, погляд Яуніса—Бюги, що балтійські запозичення у фінській мові виявляють сліди подвійного наголосу, є правдоподібним. Наскільки можу судити з Вашого реферату, гіпотези Яуніса—Бюги загалом заслуговують на увагу й докладніше дослідження, але, здається, поруч із цікавим завжди трапляється й непідкріплене доказами. Навряд чи є бодай один справжній приклад того, що фін. b, d, g перейшли в pp, tt, kk. Автор називає вайнашє takkainen, але це слово зазвичай має форму takkiainen, а його подвоєне kk, де воно трапляється, мабуть, виникло під впливом інших слів; так само фін. metti(ái)nen «лісовий голуб» навряд чи є литовським запозиченням; відповідне слово є також у мордовській мові й дає підстави припускати первісне ě у середині слова. Як воно могло бути зі словами з лит. p, t, k (фін. pp, tt, kk або частіше p, t, k), не наважуюся вирішувати; прикладів замало, якщо відкинути приклади з b, d, g — фін. luokka, мабуть, не <латв. lūks, а походить від рос. лукъ; фін. mänttä «калатало» не існує, слово вимовляється mäntä), і все це не узгоджується з гіпотезою автора.

Бажаю Вам веселого Різдва й доброго, щасливого Нового року. Ваш відданий

Emilis Setela

Переклала Н. Чепене

53