LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXIII (1995)

GRAMATIKA IR LEKSIKOLOGIJA

ЕЛЕНА ВАЛЮЛІТЕ

ЗНАЧЕННЯ ШЛЯХУ РУХУ ТА ЇХ ВИРАЖЕННЯ

1. Вступні зауваги

1.1. Форми слів і конструкції, що позначають просторові (локативні) відношення, мають такі узагальнені значення: 1) місця, де відбувається дія або перебуває предмет (живе в місті, росте біля дороги, оре поле за річкою), 2) початкової точки руху (повернувся з батьківщини, упав зі столу), 3) кінцевої точки руху (пішов у село, піднявся до хмар) і 4) шляху руху (іде путівцем, їде через ліс, повзе вздовж стіни).

Форми зі значенням місця перебування утворюють семантичну опозицію з конструкціями початкової та кінцевої точки й шляху (взятими разом) за ознакою статичності/динамічності виражених ними просторових відношень (докладніше див. Kilius 1980: 34 tt.; ГЛЯ 1985: 462).

1.2. Шлях руху (далі — просто шлях) виражається: 1) спеціальними засобами вираження, 2) неспеціальними засобами вираження: а) регулярно, б) нерегулярно (у певних контекстах). Засоби вираження шляху подано в таблиці 1.

1.3. Форми зі значенням шляху — відмінки та прийменникові конструкції — як і засоби вираження місця перебування, розрізняються між собою за орієнтаційними ознаками, пор. іде через ліс/ лісом (шлях усередині предмета — значення внутрішнього простору) та їде вздовж річки, повз ліс (шлях обіч предмета — значення бокового розташування). Див. таблицю 2.

З іншого боку, конструкції шляху розрізняються також за ознакою рухомості: одні позначають константний шлях, інші — транзитний (див. Kilius 1980: 38). Ми вживатимемо українські терміни — весь (цілісний) шлях і проміжний шлях.

2. Значення внутрішнього простору

2.0. Конструкції зі значенням внутрішнього простору об’єкта шляху (орієнтира) мають два значення: одні з них позначають шлях уздовж усього об’єкта — його поверхнею, наприклад: пливе через озеро, лізе стовпом, інші — крізь об’єкт, наприклад: вийшов крізь двері, цвях виліз крізь дошку. Ці значення можна графічно зобразити так: [→], [↑] та [↔], [↕]. В обох випадках положення самого орієнтира (відносно поверхні землі) може бути як горизонтальним, так і вертикальним.

143

Таблиця 1

Засоби вираження шляху

спеціальні

приклади

неспеціальні

приклади

1.

оруд.

йде лісом

лізе мотузкою

біжить трубою

2.

через₁

іду через ліс

пливе через річку

3.

через₂

виліз крізь стіну

4.

крізь₁

іде крізь хату

5.

повз₂

вийшов через двері

6.

наскрізь

дощ заливає дах

7.

навколо/обіруч

обійшов навколо дерева

8.

уздовж/побіля

іде вздовж річки

9.

поперек

іде впоперек поля/полем

уздовж

навскіс

10.

над/ понад

летить над містом

11.

вище

летить крізь хмари

Час від часу шлях можуть позначати й деякі інші форми вираження місця — прийменникові конструкції, наприклад: пройшов перед дзеркалом, пробіг за спиною, проїхав під мостом «під мостом». Такі конструкції можна називати ситуативними формами вираження шляху. Вони не є регулярними (див. 3.5).

Примітка. Окремою семантичною одиницею вважається конструкція прийменника по зі знахідним відмінком, уживана з дієсловами повторюваного переміщення, наприклад: ходить по лузі. Докладніше про це див. авт. 1981: 21 і далі.

2.1. Шлях крізь предмет наскрізь

2.1.0. Спеціальними засобами вираження шляху крізь предмет наскрізь є орудний відмінок і прийменник через зі знахідним відмінком, наприклад: їде лісом/ через ліс. До речі, прийменник через має й інше значення шляху, наприклад: цвях виліз через дошку «наскрізь крізь дошку» (див. 2.2.2.1). Конкретніші значення шляху мають прийменники упоперек, уздовж, навскіс, наприклад: йде поперек (уздовж, навскіс) площу/ площі. (До речі, ці прийменники, незалежно від значення, вживаються з двома відмінками: знахідним і родовим). З іншого боку, конструкції з прийменниками уздовж, упоперек, навскіс утворюють протиставну опозицію конструкції з прийменником через та орудному відмінку (взятих разом) за напрямком переміщення щодо вимірів місця (орієнтира) (ширини, довжини,

144

похилості). Позначеним членом опозиції є перша конструкція, пор.: йде поперек (уздовж, навскіс) подвір’я — через подвір’я/ подвір’ям.

Орієнтаційні значення шляху та їх вираження

Таблиця 2

Внутрішня частина | Околиці | наскрізь | через | з одного боку | з усіх боків | орудний відмінок | per₁ | поперек | уздовж | навскіс | per₂ | наскрізь | поперек | вздовж/поблизу | над/вище | інші прийменники | (див. 3.5) | (на)

Орудний відмінок і конструкція з прийменником per мають однакове орієнтаційне значення — позначають шлях переміщення всередині предмета (його протилежність — шлях повз предмет, біля предмета). Однак ці форми відрізняються певними відтінками значення: орудний відмінок виразніше підкреслює протяжність орієнтира (місця), а конструкція з прийменником per — перетин місця лінією переміщення.

J.Kilius (1980:43) nurodė ir minėtų konstrukcijų slankumo reikšmės skirtumus: įnagininkas žymi konstantinį kelią, o prielinksnio per konstrukcija šiuo požiūriu yra nežymėta: ji nurodo ir tranzitinį kelią, ir konstantinį, ir kelią apskritai.

Кожна з наведених форм має властиву їй сферу вживання. Саме це насамперед і буде висвітлено.

2.1.1. Орудний відмінок

2.1.1.0. В орудному відмінку найчастіше вживається конкретний іменник, що позначає довгий вузький предмет або смугу, тобто має лінійне значення (іменник протилежного значення позначає площу або точку, наприклад, луг, дерево). Такі іменники можна поділити на дві групи:

2.1.1.1. Іменники, які за своїм лексичним значенням позначають лінійні предмети.

a) шлях, ґрунтова дорога, стежка, шосе; узбіччя дороги, узбіччя; залізниця, рейки: Лісовою дорогою петляє віз із сіном. PūkAL 46. Здалеку чути, як ґрунтовою дорогою гуркотять колеса, іржуть коні. MškŽG44. Уже летів шосе. GliauPR 370. Стежкою, яка... звивалася краєм долини, йшла дівчинка. PaukštAK 283. Іди узбіччям, щоб машина не зачепила. Ktk. Він мчав узбіччями, як сарна. ŽobŠV. Я їхав залізницею. Pn. Зі школи додому я ходив залізничними рейками (неліт.).

b) вулиця, тротуар, перон; тунель, коридор: Студенти тим часом уже йшли вулицями містечка. BilR I 75. І тротуарами струменіла вода. SirGAI 216. Теплої літньої ночі ми йшли вузьким тротуаром. ŠkėmBD 50. Він крокує майже порожнім пероном. ŠkėmBD 7. Перед містом потяг їде тунел-

145

liu (bk). Гаршава йде підземним коридором. ŠkėmBD 7.

c) межа, борозна, колія, насип: І я підіймаюся на гору, і пробираюся межею літнього поля. PūkAL 171. Alūkas хапав книжку... і біг борозною слідом за орачем. ŽobŠV 180.

d) рів, річка, канал, протока: Рівчаками стікає вода з полів. Ktk. Річка сплавляє плоти (bk). Неманом веслували на човнах і кораблях кнехти. VienR IV 84. У Клайпеді каналом пливуть кораблі (bk).

e) сходи, драбина: Старий граф виходить надвір, спускається сходами з гуркотом. Myk-PutR I 209. Він піднімався сходами нагору. ŠkėmBD 7. Навчи корову лазити драбиною! Žvr.

f) інші предмети: Спритний моряк лазить по щоглах. Jabl. Ось і виросла квасоля. І думає: цікаво, хто ж ця квасоля полізе на небо. ŠŽ 212. Криві сосонки біля моря. Смола струменить стовбуром, піском, смолу підхоплюють хвилі. ŠkėmBD 80. Він заліз на дах водостічними трубами (bk). [Він] міг сміливо спробувати пройти вздовж однієї дошки підлоги. KatilMAR 50.

Конструкції таких іменників із прийменником per зазвичай мають значення «поперек», наприклад: йде через дорогу, пробирається через річку, лізе через драбину (лежачи).

Однак, якщо контекст не допускає подвійного тлумачення ситуації, для деяких лінійних іменників можливі обидві згадані конструкції. Наприклад, шлях уздовж позначають орудний відмінок іменників місток, міст та конструкція з прийменником per (частіше).

Ми йдемо містком, а він пробирається прямо в чоботях і штанях. Rm. Щойно йдучи мостом, я почула глухе мукання корів. PūkAL 13.

Я боюся йти через місточок у таку темну ніч (tts). Брехун брехав, через міст їхав, коліщатка зачепилися, брехун упав — шкереберть (tts).

2.1.1.2. Похідні з префіксом pa-, що позначають видовжене місце, обмежене з одного боку (боком) (див. LKG 1965:425).

Юнак іде далі берегом річки. ŠŽ 270. Усі озирнулися й побачили, як лісовою галявиною наближаються кілька хрестоносців. VienR IV 103. Отари овець рухаються берегом озера. BaltNV 39. Того пополудня я гуляв сам узбережжям. ŠkėmBD 94. Сорока довго вела краєм болота слідами розвідника. VienR IV 28.

Інструментальний відмінок іменників цього способу творення цілком синонімічний конструкціям із прийменниками уздовж/попід та іменниками, від яких утворено відповідні похідні з префіксом pa-, пор.:

узліссям — іде вздовж лісу, лісом — іде вздовж лісу.

Докладніше про ці конструкції див. 3.1.

2.1.1.3. Інструментальний відмінок інших іменників із конкретним значенням часто може чергуватися з конструкцією з прийменником per. Нескладно знайти приклади паралельного вживання з тим самим іменником.

У ніч голодну, у ніч холодну йдеш у поле, вкрите заметами. Myk-PutR I 354. — [Андрюс] побрів через поле простоволосий.

146

BubnŽDŽ 14; Того дня я йду лісом, чую — стукає старий дятел. Ktk. — Ось через ліс тягнеться зміїна карета. SNėrR I 406; Заржав, загупав коник удалині: хлопчина їде верхи лісом... MairRR I 90. — Їдуть вони лісом, дивляться — на дорозі золота підкова. ŠŽ 247. Хмари поволі кудись сповзають похиленим небом. VaižgRR I 277. — Я ж не сонечко — ходити небом. Viln; Він ішов подвір’ям своїх батьків твердими й радісними кроками. RutP 12. — Юрас ішов подвір’ям, опустивши голову. CvR V 121; Снігом поволі проповзають сани. Pū kAL 23. — Альбінука легко й швидко перейшла через сніг. BubnŽDŽ 13; Ідучи церковною площею, Тадас зустрівся з Баублісом. GliauPR 347. — Пройшов через площу Кафедрального собору (книжн.); По давно неголеному обличчю скотилася велика сльоза. BaltRn 91. — По зморшкуватому обличчю котяться дві гіркі сльози, що ще залишилися. BilR I 57; Щоками дівчат одна за одною скотилося кілька прозорих сльозин (розм.). — Чого, сльозино, чого ти котишся прозорою, мов перлина? MairRR I 129.

Він старий, ноги волочаться по підлозі (/ через підлогу). ŠkėmBD 98. Він спостерігає, як стіною (/ по стіні) повзе синя муха. Škėm BD 66. І піском (/ по піску) я пошкутильгав додому. ŠkėmBD 96. Пливемо озером Чотирьох Кантонів (/ через озеро). ŠkėmBD 90. Човен пливе гребенями пошарпаних хвиль (/ через гребені). Pū kAL 48. І тепер, бродячи мармеладними від станції містечка, він про це думав. BilR I 77.

Конструкція з прийменником per має ширше вживання, а інструментальний відмінок стилістично мотивований. Він характерніший для розмовної мови та художньої літератури.

2.1.1.4. Часті форми орудного відмінка множини іменників, що позначають цілісні простори, якими рухаються (а не окремі місця!).

Спочатку я йду п о л я м и. Pū kAL 223. Вершники довго їздили л і с а м и й с х и л а м и. VienR IV 91. І д у т ь б о л о т а м и повз колихкі купини. ŠkėmBD 46. Г о р а м и л і т а в, у яру ночувала, у вербовому кущі гніздечко звила (tts). Б р е л и вони л у г о в и м и к о ш л а м и, грузли в крутих обвалах глини. KatilMAR 99.

Коли множина іменника позначає окремі місця, часто віддалені одне від одного, шлях указують конструкцією з прийменником per або конструкцією з прийменником po (з дієсловами повторюваного руху), пор.: Утомлений ішов селами, просячи милостиню. — Утомлений ходив селами, просячи милостиню. Ці конструкції мають значення «з одного місця в інше». Докладніше про це див. авт. 1981:25 і далі.

2.1.1.5. Можливі два сусідні орудні відмінки шляху — іменників, що позначають місця, пов’язані між собою відношенням включення, наприклад: Тією вузькою вибоїстою д о р о г о ю п о ж н и в н и х п о л я х запашну траву щодня топчуть кроки, що шарудять (Myk-PutR I 320). У таких випадках один орудний відмінок можна замінити залежним від іменника родовим відмінком, пор. топче дорогу пожнивних полів. Зіставлювані словосполучення відрізняються одне від одного не лише синтаксичною будовою: перше утворене способом паралельного підпорядкування (обидва компоненти безпосередньо пов’язані з дієсловом), а друге — поступово, але й характером інформації та акцентами описуваної ситуації. У словосполученнях із паралельним підпорядкуванням однаково наголошено на обох іменниками

147

названих місцях, а у словосполученнях із поступовим підпорядкуванням, що мають ієрархічну структуру, актуалізується одне місце, назване іменником в орудному відмінку, безпосередньо пов’язаним із дієсловом.

2.1.2. Через із знахідним відмінком

2.1.2.1. Конструкція з прийменником per, як і орудний відмінок, позначає шлях руху крізь предмет. Проте вживання цих форм збігається лише частково. Кожна з розглядуваних форм має власну сферу вживання та семантичну сполучуваність.

2.1.2.2. Конструкції з прийменником per, утворені з іменниками лінійного значення (наприклад, дорога, річка, рів та ін.), мають значення «поперек» і не замінюються орудним відмінком.

Дивлюся, біжить через дорогу якийсь звірок. Ktk. Не зупинився, не дізнався, хто там гукає, тільки йшов через чорну вулицю. Myk-PutR I 294. Кульвис іще не розгледів посередині, як бачить: пливе через Німан до меркінського берега широкорогий лось. KrėvP 34.

Ці конструкції можна замінити конструкціями з прийменником поперек, пор.: іде через дорогу / поперек дороги (дороги), пливе через річку / поперек річки (див. 2.1.3).

2.1.2.3. Лише конструкції з прийменником per вживаються для позначення шляху «поверхом» (з дієсловами летіти, (пере)стрибнути, (пере)лізти, (пере)ступити, (пере)кинути тощо).

Марцелє вибігла на ґанок і побачила вервечку журавлів, що летіла через озеро. BorBM I 49. Переступаючи поріг, вона шукала руками двері. SimonP 103. [Люди] стрибали через димлячі, іскристі колоди. CvR V 205.

2.1.2.4. Різні за лексичним складом конструкції з прийменником per, поєднані з дієсловами з префіксом per-, спорідненим із прийменником, синонімічні знахідному відмінку без прийменника.

Перепливеш через річку — тебе чекатиме моя людина з двома кіньми. ŠaltRD 136. Перелізши через паркан, дитина, шкутильгаючи, побігла в бік долини. CvR I 289. Він ще може, мабуть, може перейти через стіну. VendIGD 468. Вогонь перестрибнув через рів. Katil MAR 369. Збирався переступити через поріг, але не вийшло. Юргіс провів рукою по величезній мапі. LzPR I 85. SajND 19.

Дев’ять річок я переплив, а цю десяту переплив уплав. RD 37. Перелізши через паркан, Анскіс іде паризькими вулицями. Simon. Вайшвілка, накинувши поверх обладунку чорний плащ, нетвердими, тремтячими від хвилювання ногами пройшов залу. ŠaltRD 150. Проводить рукою по обличчю, і усмішки — ані сліду. BubnŽDŽ 17.

Зіставлювані форми, тобто конструкція з прийменником per і знахідний відмінок, різняться певними відтінками значення. У конструкції з прийменником per більше наголошується сам рух (прийменник per у своїй семантиці містить також сему руху), тоді як знахідний відмінок, як відмінок об’єкта, акцентує місце, яке долає рух.

2.1.2.5. Лише конструкція з прийменником per вживається для позначення чіткого проміжного шляху — на це вказує контекст.

З Вільнюса до Зарасая їдуть через Утену. Ut. Коли я

148

повернувся додому через Куомішкес, побачив її, коли вона вийшла з гайка, і зелену хустку, що майоріла на ній. VienIMA 143. Цього разу вони їхали не Жемайтійським шосе через Шіленай, а дорогою повз Нямунас. VencIGD 64. Однак коли він повернувся додому з веселого й безтурботного Парижа через Німеччину, то зрозумів: у світі щось негаразд. VencIGD 112.

Проміжний шлях позначають не лише власні назви, а й загальні, наприклад: Через село, брязкаючи залізними путавами, виїхали останні нічні пастухи. VienIMA 23. До школи я ходив через гайок (частину шляху; а «гайком» означало б «увесь шлях»). Ktk.

До речі, власні назви можуть позначати й «увесь шлях», але лише з прийменником per (такі іменники не вживаються в орудному відмінку шляху), наприклад: Їдучи через Утену, ми застали сутінки, але не *їдучи Утеною.

2.1.2.6. Для позначення шляху всередині предмета з прийменником per зазвичай уживаються конкретні іменники широкого значення, наприклад: Світом мандрує людина. Brazdž. Осінь бадьоро крокувала батьківщиною вересовими хащами. SNėrR I 325. Іду весняною землею — і серце моє сповнене ясності. PūKAJ 223. І дитячі обличчя до землі крізь марії, — і обіцяє повернутися, коли захоче. SNėrR I 422.

2.1.2. Прийменник per (а не орудний відмінок!) уживається з множиною іменників, що позначають предмети, розташовані на певній відстані один від одного (протиставленням їй є множина іменників, що позначає суцільні місця; див. 2.1.1.4).

Третю осінь поспіль він мандрував селами околиці. CvR₁ II 35. Обійди всі будинки — може, десь і довідаєшся, хто продає корову. Ktk. Колись монета переходила з рук у руки. GliauPR 92. Переходила з рук у руки склянка [з шампанським]. RimkKK 335.

Ці конструкції позначають увесь шлях, поділений на відрізки. Конструкції з таким значенням утворюються не лише з іменниками, що позначають місця чи предмети, а й з іменниками на позначення осіб або подій (процесів).

[Учителька] ходила до батьків, просячи дозволити дітям навчатися. RimkKK 138. Не встигаєш, бува, навіть на похорон сходити. VencIPU 332. Щодня він ходив би на толоки. BubnŽDŽ 11.

Цим синонімічні сполуки з подвійними прийменниковими конструкціями, пор.: йшов із села до села / з одного села до іншого (докладніше див. авт. 1981: 27).

2.1.3. Конструкції зі словами упоперек, уздовж, навскіс

2.1.3.1. Прийменники упоперек, уздовж, навскіс без відмінності у значенні вживаються з родовим і знахідним відмінками (див. LKG 1971:637 і далі). З дієсловами руху ці конструкції позначають шлях руху всередині предмета (орієнтира). До речі, у сполученні з дієсловами розміщення та зміни положення вони мають значення кінцевої точки руху, наприклад: лягла впоперек ліжка / на ліжко (пор. лягла в ліжко).

2.1.3.2. Згадані прийменникові конструкції шляху утворюють привативну опозицію до конструкції з прийменником per за напрямком руху відносно вимірів орієнтира (немаркований член — остання конструкція).

[Veronika] перейшла впоперек ґрунту, вийшла на галявину й

149

озирнулася. VienAS 33. Уздовж полів ішли межі. Grž. Він ішов навскіс поля. Mžš. Я можу навскіс переплисти Дубису. Krtv. Іди навскіс лісу. Vkš.

Розігнавшись, ковзаєш упоперек калюжі. MašAMB 21. Якщо заєць перебіжить упоперек дороги — буде щастя. Vlk v. Біжи уздовж луки. Ukm. Переплив уздовж озера. Gs.

Якщо замінити ці конструкції конструкцією з прийменником per і знахідним відмінком, частина інформації втрачається, пор.: іде впоперек (уздовж, навскіс) луки / луку і йде через луку (у будь-якому напрямку щодо її вимірів).

2.1.3.3. Конструкції з прийменником įstrižai, зазвичай у множині, можуть позначати також шлях обабіч предмета. У цьому разі вони є синонімічними конструкціям із прийменниками pagal / palei та знахідним відмінком або орудному відмінку іменників із префіксом pa-, наприклад: іди навскіс річки / уздовж річки / берегом.

2.1.3.4. Ті самі слова skersai, išilgai, įstrižai / įkypai вживаються разом із конструкцією з прийменником per і виконують функцію прислівника, наприклад: Якось чоловік, заблукавши в чужих краях далеко від стежки та йдучи впоперек через поля, мусив пролізти крізь огорожу. Jrk 127. Іди через покоси навскіс і знайдеш. Ds.

Ці прислівники не утворюють сполуки з прийменником per: про це свідчить те, що вони можуть стояти після прийменникової конструкції, тобто в постпозиції, пор.: іде впоперек через поле (а) та йде через поле впоперек (б).

Прийменникове вживання згаданих прислівників зі знахідним відмінком могло виникнути з конструкцій (а) через опущення прийменника per без утрати інформації, пор.: іде впоперек [per] поле.

2.1.4. Узагальнювальні зауваги

1) Шлях, яким предмет рухається безперервно, позначають орудний відмінок і конструкція з прийменником per. Ці форми утворюють опозицію до конструкцій із прийменниками pagal/palei та pro з знахідним відмінком, що позначають шлях збоку від предмета, пор.: іде лісом/ через ліс — іде повз ліс/ уздовж лісу.

2) Конструкції з прийменником per та вживання орудного відмінка частково збігаються. Однак кожна із зазначених форм має також властиву їй сферу вживання.

3) Іменники з лінійним значенням уживаються в орудному відмінку, наприклад: іде дорогою, вулицею. Ті самі іменники з прийменником per мають інше значення шляху — «навскіс».

4) Із дієсловами з префіксом per- уживається конструкція з per. Крім того, вона є синонімічною знахідному відмінку, наприклад: перейшов через подвір’я/ подвір’я, перестрибнув через рів/ рів.

5) Лише конструкція з прийменником per уживається для позначення проміжного шляху: коли з контексту зрозуміло, що місце, через яке їдуть, лишається позаду як одна з придорожніх точок, наприклад: З Вільнюса до Утени їдемо через Молетай.

6) Для позначення всього шляху, тобто коли не акцентується наближення до місця й віддалення від нього, конструкція з прийменником per та орудний відмінок можуть уживатися паралельно, синонімічно, наприклад: іде через подвір’я/ подвір’ям, їде через ліс/ лісом. У цьому разі орудний відмінок стилістично маркований.

7) Конструкція з прийменником per та орудний відмінок (разом узяті) утворюють приватну опозицію до конструкцій із прийменниками skersai, išilgai, įstrižai, які позначають —

150

…тим, а також напрямок переміщення щодо параметрів орієнтира.

2.2. Шлях крізь предмет

2.2.0. Шлях крізь предмет виражається конструкціями з прийменниками pro (вийшов крізь двері) і per (куля вилетіла крізь стіну), а також зі словами skersai, išilgai, įstrižai / įkypai, kiaurai (ікла стирчать крізь щоки).

Конструкції шляху крізь предмет протиставляються іншим конструкціям шляху за напрямком переміщення щодо орієнтира: вони позначають переміщення перпендикулярно до орієнтира, пронизуючи його, наприклад: куля пройшла крізь стіну, вийшов крізь ворота (ворота сприймаються як вертикальна площина). Інші конструкції шляху позначають шлях переміщення паралельно орієнтиру, наприклад: іде через площу (шлях паралельний поверхні предмета), іде вздовж площі (шлях паралельний бічній стороні предмета), іде навколо площі (шлях паралельний усім сторонам предмета).

Значення шляху крізь предмет неоднорідне: конструкції з прийменником pro зазвичай позначають шлях крізь порожнє обмежене місце, наприклад: іде крізь двері, пролазить крізь отвір, а конструкції з прийменником per — шлях крізь цілісний предмет, наприклад: виліз крізь долоню, просочилося крізь одяг. Уживання прийменників pro і per насамперед різниться залежно від значень іменників, а частково — від дієслів.

2.2.1. Pro із знахідним відмінком

2.2.1.1. Конструкції з прийменником pro, що позначають шлях переміщення крізь предмет як перешкоду, можуть мати оцінні семи «важко» або «легко» (пор. рос. м. СВПО 1972:131). Це видно з дієслів, які керують конструкціями, а також прислівників чи часток, що до них приєднуються, пор.:

1) віз важко проїхав крізь ворота,

2) віз легко проїхав крізь ворота;

3) віз ледь протиснувся крізь ворота,

4) *віз легко протиснувся крізь ворота;

5) віз легко прослизнув крізь ворота,

6) *віз важко прослизнув крізь ворота.

Дієслова, нейтральні щодо згаданих сем, можуть мати обидва модифікатори (див. приклади 1, 2), а ті, що їх позначають, — лише один (див. приклади 3, 5).

2.2.1.2. Дієслова, з якими вживаються конструкції з прийменником pro, можна поділити на кілька семантичних груп (див. автор 1963:52).

a) Нейтральні дієслова переміщення: іти, бігти, їхати, нести, гнати тощо.

b) Дієслова, що означають рух із перешкодами, тобто містять сему «важко»: пробиратися силоміць, продиратися, прориватися, протискатися, проштовхуватися, проникати тощо.

c) Дієслова, що позначають дії або стани, пов’язані із зором чи сприйняттям зором: бачити, дивитися, спостерігати, здаватися; сяяти, світити, синіти, мерехтіти;

d) Дієслова, що позначають дії, які сприймаються на слух: чути, слухати, говорити, звучати тощо.

2.2.1.3. Розрізнювальну силу конструкцій із прийменником pro має лексичне значення іменника, пор.:

Іде повз сад «мимо»,

151

іде через ворота «наскрізь».

До речі, остання конструкція може означати й «мимо», але лише в певному контексті, наприклад: їхав повз ворота, але не заїхав у двір (без додаткового контексту конструкція pro vartus асоціюється зі значенням «наскрізь»).

Для прийменника pro характерним оточенням у значенні «наскрізь» є іменники, що позначають:

a) отвори, проміжки (двері, вікно, ворота, щілина, діра, прогалина, отвір, просвіт...; горло, вухо, ніс):

І Брисюс, засмучений, плентається крізь двері. BilR I 206. Ми вдвох увійшли крізь найбільші ворота гімназії. PūkAL 143. Кішечка вискочила через вікно до кімнати, де лежала царівна. An. Те, що я побачив крізь протерту в склі дірочку, і сьогодні не можу забути... Vien. Уночі крізь щілини в дверцятах зблискувала люлька полоненого. Cv. Велика мудрість виходить крізь мале горло. Ps. Поки була молодою, гарно цвіла, коли постаріла, очі здобула і крізь ті очі сама вилізла. Pkr.

b) пористі предмети, предмети з проміжками, прогалинами (огорожа, возові грати, сітка, ґрати, сито...):

Одна з них уже біля самої хвіртки спробувала пролізти в сад крізь тинову огорожу й застрягла. Cv. У мене ніж випав крізь возові грати (крізь проміжки між ними). Jabl. Маленькі рибки пролізуть крізь таку сітку — вона рідка. Ktk. Жито сиплеться крізь сито. Vlkv. І пізні квіти, всіляким розмаїттям цвіту й вагою їхньої кількості, усе ще пробивалися крізь садову огорожу. KatilMAR 367.

c) скупчення однорідних предметів (юрба, гурт, люди, листя, листки, гілки, дерева...):

Пракопас без перешкод пробивався крізь юрбу. Cv. Швидка, моторна жіночка протискалася ближче крізь людей. Vencl. Сонце мерехтіло крізь гілки дерев. Cv. Крізь темно-зелене листя сяє синє небо. Myk-Put. Господиня вибігла зсередини з глечиком у руці й, пробравшись крізь гурт, щільно затуливши отвір льоху, запитала. KatilMAR 374. Сонце тут просіювалося крізь розлогі гілки дерев. KatilMAR 308.

d) довгі порожнисті предмети (труба, димар, соломинка, рукав, шийка пляшки):

Вода витекла крізь труби (bk). Крізь димар здіймається прямий тонкий дим. PūkAL 79. Білий пароплав, випускаючи дим крізь похилений димар, поволі віддаляється й віддаляється. PūkAL 48. Гумеліс здавався зовсім худим, і його голова легко могла пролізти крізь шийку пляшки. Cv. Вона сьорбала напій крізь тонку соломинку... Vencl. Пан п’є мед крізь рукав. Lg.

e) видимі явища природи (туман, дим, дощ, хмари...):

На краю неба крізь туман невиразно світив місяць. Vencl. Тепер він сидів, відкинувшись назад, уже напідпитку, курив і крізь дим бачив почервоніле обличчя Марти... Vencl. Тієї миті спалахнув сліпучий вогонь блискавки,

152

на мить крізь дощ проступило болісно-зелене листя. Cv. Але сонце знову пробивалося крізь хмари. KatiIMAR 320.

f) звуки (шум, дзижчання, плач...):

Перед полуднем крізь дзижчання молотарок безперестанку було чути, як бекають вівці. Cv. Він прислухався крізь шелест дощу, чи не почує знайомого гуркоту на сходах... Cv.

Слід додати, що конструкції з прийменником pro, утворені з іменниками, які позначають видимі явища природи (див. e) або звуки (див. f), мають обмежену семантичну сполучуваність.

пор.: крізь туман світив місяць, крізь шелест почув, як розмовляють.

2.2.1.4. Прийменник pro уживається також у «не властивому йому» лексичному оточенні — з іменниками, що позначають цілісні предмети як перешкоди, які треба подолати, тобто замість прийменника per (див. 2.2.2.1.).

Хоча вікна будиночка були завішені, крізь недостатньо щільну тканину... зсередини пробивалося світло. Vencl. Вечірня прохолода пробирається крізь тонку сукню. BubnŽDŽ 95. Крізь сорочку, вологу від поту, струменить приємна прохолода землі. BubnŽDŽ 82. Вірили, що після того, як з’їсти мед із стільниками, віск просочується крізь шкіру живота. Ivan GU 121. Його широкі плечі піднялися, крізь піджак випнулися гострі лопатки. BubnŽDŽ 52. Один в’язень ще на волі навчив її, як треба говорити крізь товсту стіну. Cv.

Уживання прийменника pro може підтримуватися спорідненим із ним префіксом pra-:

Вода процідилася крізь вал, а гравій і дрібний пісок залишилися... PožŽNSV 98. А полум’я, облямоване хмарами диму й роями іскор, уже пробилося крізь дах хліва. Vien. Крізь засмаглі щоки пробився рум’янець. KatiIMAR 189.

Жито не сходило: його ослаблі паростки, які ще не пробилися крізь грудку землі, черв’яки підрізали, наче ножицями. KatiIMAR 380.

Однак навряд чи можна вважати прийнятним у літературній мові вживання прийменника pro замість прийменника per з дієсловами, спорідненими з префіксом per-, наприклад: вітер проціджує крізь сарай (= крізь сарай). Волога глинистого ґрунту з Паєсіса просочилася крізь чоботи Гаршви (=крізь чоботи), і він тремтів. ŠkemBD 36.

З погляду літературної мови конструкції з прийменником pro, утворені з іменниками, що позначають цілісні предмети (а не отвори!), тобто вживані замість конструкцій із прийменником per, слід оцінювати так само, як і конструкції з прийменником per, уживані замість конструкцій із прийменником pro (див. 2.2.2.2): обидві конструкції (просочується крізь одяг і вийшов через двері) слід вважати периферійними. Для позначення шляху крізь порожній простір у літературній мові переважає конструкція з прийменником pro, а для позначення шляху крізь цілісний предмет нормативною є конструкція з прийменником per. Варіантне вживання цих конструкцій стилістично мотивоване. Іноді вибір прийменника зумовлює споріднений із ним префікс дієслова (див.

153

2.2.1.4).

2.2.2. Через із знахідним відмінком

2.2.2.1. Конструкції з прийменником per, що позначають шлях крізь предмет, відрізняються від конструкцій із прийменником pro лексичними значеннями іменників, які їх утворюють.

Прийменник per, на відміну від прийменника pro, уживається з іменниками, що позначають заповнений простір — цілісні предмети як матерію (їхня протилежність — порожнини, проміжки, предмети з отворами), наприклад: куля пройшла крізь стіну, крізь ногу, крізь шафу, крізь стелю тощо. Немає сенсу детальніше групувати такі іменники. Актуальніше докладніше розглянути дієслова, з якими поєднуються згадані конструкції.

Конструкції з прийменником per, утворені з іменниками, що позначають цілісні предмети, зазвичай уживаються з дієсловами:

a) (i)лізти, вилізти, вийти, перейти «вилізти», прострелити, прошити, пронизати, проколоти:

Не крізь стіну я вліз — увійшов через відчинені двері. Lž. Щоб тобі очі крізь потилицю вилізли! Ds. Цвях проліз крізь стіну. Prn. Кулі пройшли крізь стіну. Ktk. Куля пройшла крізь ногу. Švn. Крізь мур не прострелиш. Kri. Прострілив крізь три стіни. Проткнув спицею крізь клубок. Ktk;

b) просочуватися, просочитися, проникнути, просочитися «те саме», промокнути від дощу, промокнути, промокнути наскрізь:

Кров навіть крізь сорочку просочується. Užp. Насипав у калюжу піску — вода просочилася й крізь пісок. Ktk. Кава просочилася крізь скатертину — і зубами не вигризеш. Ktk. Дощ промочив мене навіть крізь плащ. Ktk;

c) продувати, проціджувати «те саме»:

Продуло вуха крізь тоненьку хустку. Ktk. Вітер просіювався крізь о д я г. VienVŠ 196;

d) проникати, пробиратися, прориватися, проламуватися:

Воїни сміливо пробиралися крізь стіну вогню та вибухів (rs). Корови проламувалися крізь кущі. Він пробирався крізь густий придорожній вільшаник. RimkKK 187;

e) дієсловами, що позначають дії, які сприймаються на слух (чути, слухати, розуміти, порозумітися...):

Іду через подвір’я, чую крізь стіну, нас люди обмовляють. RD 61. Можна порозумітися й крізь стіну. Ktk;

f) дієсловами, що позначають дії та стани, які сприймаються зором (бачити, уздріти, здаватися, червоніти, мерехтіти):

Він іще бачить, але лише ніби крізь дим. Bil.

2.2.2.2. Насправді прийменник per уживається ширше. Цей прийменник і в діалектах, і в писемній мові вживається також з іменниками, що позначають отвори або мають таку сему, тобто замість прийменника pro (див. 2.2.1.3).

Віз повернув до останніх воріт, прикрашених березовими гілками, у кінці села. Cv. Осідлавши й загнуздавши жвавих коней, виїхали з високого батьківського маєтку крізь мідні ворітця. Krėv. Караліте, per

154

побачивши у вікно, наказала схопити його. An. Коли грабіжник проходив крізь двері, пташка вдарила його мечем. Vb. Незабаром ясна зоря почала проникати всередину крізь щілини в клуні. Вітер шумів, вітер свистів у вухах. KatilMAR 121. Крізь отвір вони побачили велику темну печеру. Pšl. Вогонь виривався в нього через ніс і вуха. Sml.

Закрив [заслінку], коли вітер видув усе тепло через комин. BubnŽDŽ 58. Лежачи за пагорбом, я добре бачив у бінокль увесь ворожий флот. Balč.

Уживання прийменника per у «нехарактерному» для нього оточенні, тобто з іменниками, що позначають отвори, так само як і вживання конструкцій із префіксом дієслова, спорідненим із прийменником pro замість прийменника per, тобто з іменниками, що позначають суцільні предмети (див. 2.2.1.4), може підтримуватися спорідненим із прийменником дієслівним префіксом — у цьому разі per-, наприклад:

Пролазжу крізь отвір у стіні й, задихаючись, влітаю до крамниці. PūkAL 38 Просунь палицю крізь вушка накидки й понесімо її удвох — так буде легше. Ktk.

Однак у загальнолітературній мові не слід уживати прийменник per замість pro з дієсловами з префіксом pra-, тобто з іменниками, що позначають отвори, наприклад:

Кров пробилася через (=крізь) рот. Проліз крізь (=через) отвір.

З іншого боку, цей префікс не перешкоджає вживанню прийменника per з іменниками, що позначають суцільні предмети, тобто в характерному для нього оточенні, наприклад: просвердлив отвір крізь камінь.

2.2.2.3. Підсумовуючи, слід зазначити, що:

1) прийменник per у значенні «наскрізь» зазвичай уживається з іменниками, що позначають суцільні предмети, наприклад: куля вилетіла крізь стіну, цвях пробив ногу;

2) уживання прийменника per у «нехарактерному» для нього оточенні — з іменниками, що позначають отвори, тобто замість прийменника pro (наприклад: вийшов крізь двері, (риба) вилізла крізь сітку), з погляду загальнолітературної мови слід вважати периферійним, так само як і вживання прийменника pro замість прийменника per (див. 2.2.1.4; 2.2.2.2);

3) є контексти, у яких важко однозначно сказати, якому прийменнику віддати перевагу, наприклад: почув крізь шум/через шум.

2.2.3. Конструкції зі навскіс, уздовж, навхрест

2.2.3.1. Ці прийменники вирізняються з-поміж інших тим, що вживаються з двома відмінками — знахідним і родовим — без різниці у значенні (див. LKG II 637—640).

2.2.3.2. Згадані прийменники, зокрема, можуть позначати шлях руху крізь суцільний предмет, однак, на відміну від прийменника per, водночас указуючи й напрямок руху відносно вимірів орієнтира.

Куля пройшла крізь стіну навскіс. Plv. Спис прошив дерево навхрест (bk). Цвях вийшов уздовж дошки. Ktk.

Ці конструкції утворюють із конструкцією з прийменником per привативну опозицію: її немаркованим членом є остання конструкція. Якщо нею замінити перші

155

частина інформації втрачається, пор.:

куля пройшла навскіс крізь стіну, куля пройшла крізь стіну.

2.2.4. Конструкції з крізь, наскрізь

2.2.4.1. Прийменник kiaurai, його синонім skradžiai має дуже обмежену лексичну сполучуваність: вони зазвичай вживаються з іменником земля та з дієсловами провалитися, скотитися, піти «і т. ін.».

Щоб ти крізь землю провалився! Lp. Ніяк не знаходжу — мабуть, крізь землю провалився! Slm. Щоб він крізь землю провалився, як же він набрид. Užp. Тут дуже грузько, здається, крізь землю провалишся. Lš. Щоб ти крізь землю зник! Ds.

Ці конструкції не чергуються з конструкцією з прийменником per, хіба що іменник при них стоїть у множині, наприклад: Ніде немає видри, здається, що крізь землі (/через землі) пішла. Pbs.

Слід додати, що ці конструкції не мають семи «переходу на інший бік», властивої конструкції з прийменником per: їхнє значення ближче до значення кінцевої точки, пор.:

провалився крізь землю, провалився в землю.

2.2.4.2. Ці прийменники вживаються також у лексичному оточенні прийменника per (зазвичай із дієсловами лізти, вилізти, пролізти, пройти «і т. ін.»):

Як у піску, крізь усе проліз. Plv. Як я дам, то ти крізь стіну вилізеш. Ktk.

Ці конструкції належать до розмовного стилю.

2.2.5. Узагальнювальні зауваги

1) Конструкції шляху крізь предмет утворюють сильну семантичну опозицію до конструкцій шляху всередині предмета за напрямком руху відносно орієнтира, пор.:

a) іде крізь двері (↔), b) іде через подвір’я (→).

У першому випадку позначається напрямок, перпендикулярний до орієнтира, у другому — паралельний до нього.

2) Значення шляху крізь предмет неоднорідне й позначається двома прийменниками: pro із знахідним відмінком та per із знахідним відмінком, пор.: вийшов крізь ворота і (куля) вийшла крізь стіну.

3) Кожен із цих прийменників має властиву йому семантичну сполучуваність з іменником — від цього залежать і відмінності у значеннях самих конструкцій.

4) Прийменник pro сполучається з іменниками, що позначають отвори, щілини, проміжки або мають такі семи, наприклад: вийшов крізь ворота, виліз крізь огорожу, дивиться у вікно, димить із димаря, сиплеться крізь сито.

5) Для прийменника per характерним середовищем уживання є іменники, що позначають цілісні предмети, наприклад: (цвях) пробив дошку, (вода) просочилася крізь одяг, продуло вуха крізь хустку, чує крізь стіну.

156

6) Ці прийменники вживаються і в «не своїх» контекстах: per замість pro (іде через двері, дивиться через вікно, виліз через паркан) і pro замість per (просочується крізь одяг, чує крізь стіну, курча пробиває шкаралупу). З погляду літературної мови таке вживання згаданих прийменників слід вважати периферійним.

3. Значення руху повз

Конструкції зі значенням руху повз об’єкт шляху (орієнтир) протиставляються конструкціям зі значенням руху всередині об’єкта шляху, пор.:

іде повз ліс (значення руху повз),

іде через ліс (значення руху всередині).

Конструкції зі значенням руху повз об’єкт шляху мають кілька значень. Конструкції з прийменниками pro і pagal/ palei з акузативом позначають шлях повз орієнтир, не вказуючи, з якого боку; конструкції з прийменниками apie/ aplink з акузативом позначають шлях, що огинає об’єкт з усіх боків (див. 3.3); інші конструкції вказують на шлях руху відносно певного боку (частини) орієнтира (див. 3.4; 3.5).

Значення конструкцій з прийменниками pro і pagal/ palei з акузативом близькі, але в деяких аспектах вони різняться (пор. Kilius 1980:44). Останні конструкції позначають увесь (неперервний) шлях руху, тоді як перші — зазвичай проміжний шлях, одну ділянку довшого шляху, пор.:

ми їхали вздовж лісу (увесь шлях),

ми їхали повз ліс (на певній ділянці, але не: увесь шлях).

Окрім цих особливостей значення руху, згадані конструкції дещо різняться також орієнтаційним значенням: конструкції з прийменниками pagal/ palei указують на шлях руху дуже близько до орієнтира (повз нього), тоді як конструкції з прийменником pro у цьому відношенні є немаркованими, пор.: Він ішов просто повз вікна й не зайшов. Bsg. — Повз крила млина пливли осінні хмари. BorBM₁ 50.

Кожен із згаданих прийменників має властиву йому семантичну сполучуваність. Більш обмеженим (щодо іменника) є вживання прийменників pagal/ palei. Тому саме їх буде розглянуто насамперед.

3.1. За/ вздовж із знахідним відмінком

Ці прийменники в значенні шляху є синонімічними. Водночас їхня семантика не збігається повністю: прийменник pagal має й інші значення (див. LKG 1971:622 tt.).

3.1.1. Для прийменників pagal/ palei типовим контекстом уживання є іменники, що позначають лінійні об’єкти (річка, рів, насип, паркан, стіна, лавка). Їхня протилежність — об’єкти як точки.

І йде вздовж струмка далі. PūkAL 187. Понієвого коня ви роздерли, крокуючи вздовж Німану. ŠkemBD 78. Кінь звертає з дороги й іде вздовж рову — може впасти. Lnkv. Йшов уздовж садового паркану. Tvr. Ось ідуть дівчата вздовж моєї нивки. Rz. Пройди далі вздовж річки — і знайдеш дорогу. Prm. Дивись, біжить уздовж самої стіни. VIkv.

3.1.2. Слід сказати, що ці конструкції нечасті: для тієї самої потреби маємо іншу форму — орудний відмінок іменників із префіксом pa-, наприклад: nuėjo paupiu, pagrioviu, šliaužia pasienu, patvoriu. Такі форми орудного відмінка мо-

157

жна замінити конструкціями з прийменниками pagal/ palei та відповідними іменниками без префікса, і навпаки, якщо цьому не перешкоджає синтаксичний контекст, пор.: nuėjo paupiu/ palei upę, pamiške/ palei mišką, šliaužia pasieniu/ palei sieną, skraido pažemiu/ pagal žemę.

Однак ці форми не можна чергувати, якщо вони мають означення, пор.: Iš miško traukė grioviaksiai iš mintų paupių (KatilMAR 285) і Ejo pagal sodo tvorą.

З іншого боку, прийменникову конструкцію не можна замінити орудним відмінком, якщо від її іменника не утворюється похідне слово з префіксом, наприклад: Štai ateina mergužėlės pagal mano pradalgėlį. Rz.

3.1.3. Прийменники pagal/ palei вживаються також з іменниками нелінійного значення, що позначають певні площі (наприклад, ліс, сад, жито «житнє поле», озеро) або просто більші за обсягом об’єкти (наприклад, будівлі).

Іди вздовж жита. LKK IX 162. Вовк пройшов уздовж села. Mrc. Ми вдвох рушили полями по межах, уздовж великої калюжі, на березі якої росли три берези. MikelLE 87. Дивлюся — їде верхи вздовж маєтку. Lp. Їду вздовж саду — сади зацвіли. Ktv.

І такі конструкції можна замінити орудним відмінком іменника з префіксом pa- (якщо такий іменник існує і цьому не перешкоджає синтаксичний контекст), наприклад: Аліукас обережно пробирався берегом озера. ZobŠV 78. (Пор. також: Берегом озера повільно рухалася безтурботна тваринка. ZobŠV 55). Поля завжди вабили його, а прогулятися житнім полем випадає не щодня. ZobŠV 15.

З іншого боку, такі конструкції з прийменниками pagal/ palei можуть уживатися паралельно з конструкціями з прийменником pro, пор.:

1) їхали повз озеро/ уздовж озера, 2) їхав повз сад/ уздовж саду, 3) пройшов повз стовп/ * уздовж стовпа.

Порівнювані сполуки різняться певними відтінками значення, яких їм надають прийменники: прийменник palei підкреслює близькість шляху руху до орієнтира (місця) та водночас протяжність орієнтира: сам прийменник містить сему «лінійності» й може передавати її сусідньому слову (іменнику, що позначає місце), якщо це не суперечить його значенню. Наприклад, з іменниками, що позначають предмети як точки (див. приклад 3), цей прийменник втрачає сему «лінійності», тому з ними він і не є типовим. А прийменник pro указує на предмет (місце), повз який проходять, залишаючи його позаду, не наголошуючи на близькості шляху руху до нього.

3.1.4. З іменниками, що позначають невеликі предмети, уживається лише прийменник pro, а прийменник pagal — дуже рідко, наприклад: Однак один нечемний учень кинув мені в голову горіх, який просвистів зовсім близько від мене. BalčGK 92. Такий контекст уживання для прийменників pagal/ palei є периферійним.

Приклади з прийменником pro див. у 3.2.

3.1.5. Прийменники pagal/ palei вживаються з іменниками у множині, що позначають предмети, розташовані в один ряд або розкидані, наприклад:

Було важко дивитися, як жінка бігала вже вздовж вагонів сусіднього ешелону. CvR₁ II 399. А коли підводиться, то йде по-

158

усіх наших ліжок, комусь поправляє подушку, комусь поправляє збиту ковдру. BaltPV II 322. Біди йдуть уздовж будинків, а не вздовж дерев (tts).

Такі конструкції можна замінити подвійними прийменниковими конструкціями, пор.: бігала від одного вагона до іншого, йде від одного ліжка до іншого (докладніше про це див. авт. 1981: 27).

3.1.6. Прийменникові pagal/ palei конструкції, утворені з іменниками земля, вода та вжиті з дієсловами літати, летіти, мають значення «поблизу», наприклад: Вони найчастіше летять низько, просто над водою. IvanPP 191. Ластівки тільки шиють та шиють над землею. ČiurŠ1 48. Пущу косу над землею, зріжу конюшину при корінцях. DvD 96.

Для тієї самої мети вживається конструкція з прийменником arti або орудний відмінок іменників із префіксом pa-, наприклад: Ластівки близько полудня повилітали з гнізд і почали літати зовсім низько над землею. ZobŠV 45. Ластівки ще завзятіше почали літати над землею. ZobŠV 46.

3.1.7. Підсумовуючи, слід сказати, що:

1) прийменники pagal і palei є лексичними синонімами: їхні просторові значення цілком збігаються, наприклад: йде вздовж річки, ходить уздовж будинку;

2) найхарактерніше середовище вживання цих прийменників — іменники з лінійним значенням, наприклад: річка, рів, паркан, стіна, межа тощо (з цими іменниками не вживається прийменник pro);

3) ці прийменники вживаються також з іменниками, що позначають певні площі або об’єкти значних розмірів, наприклад: йде вздовж лісу, саду, площі (з ними вживається також прийменник pro, однак зі дещо відмінним значенням, див. 3.1.3);

4) прийменники pagal/ palei іноді вживаються й у «не своєму» середовищі: з іменниками, що позначають предмети як точки (на противагу предметам як лініям або площам), наприклад: пробіг повз стовп, просвистіло біля вуха (у такій позиції характерний прийменник pro);

5) прийменникові конструкції pagal/ palei можуть бути повними синонімами орудного відмінка іменників із префіксом pa-, наприклад: йде вздовж річки / берегом, уздовж стіни / стіною, уздовж паркану / попід парканом, їде вздовж лісу / лісом.

3.2. Pro з знахідним відмінком

3.2.1. Узагальнено значення прийменника pro передає прислівникова конструкція pro šalį (її іменник має значення «бік», яке DŽ₁ подає першим, с. 803). Реальний зміст цієї конструкції, тобто предмет, який обходять, з’ясовується з контексту, наприклад:

І навіть дивився не на мене, а кудись повз (повз мене). BaltPV I 28. А Юозас пройшов повз, зовсім не заговоривши з коханим гостем (повз гостя). LzP II 18. Ось перед нами пливуть плоти: пароплав швидко зрівнюється з ними. Наче нехотя передній край плотів поволі повертає від пароплава до середини річки, — і плоти, несені водою, пливуть повз (повз пароплав). BilR I 133. Тепер мешканці не тільки вже не тікали від нього (гори), як від хвороби й чуми, а йдучи повз (повз гору), з пошаною і любов’ю схиляли свої голови. BilR I 149.

3.2.2. Уживання прийменника pro для позначення шляху ширше й різноманітніше, ніж уживання прийменників pagal/ palei.

159

3.2.2.1. Конструкції з цим прийменником поєднуються не лише з дієсловами виразного переміщення, а й із:

a) звуковими, наприклад: Над твоєю голівкою все дзижчать бджілки, а над моєю вже все свистять кулі. Plv. Повз нас довго гуркотіли ешелони. BaltRn 88;

b) дієсловами зорового сприйняття (тощо), наприклад: За коморою видно широкі поля, луки, а далі дерева. ŽemR III 178. Розкурює люльку й дивиться повз сільські клуні, повз хліви. KrėvAP 86.

У лексичному оточенні (a) прийменник pro можливий тому, що у значенні прийменникової конструкції відчувається сема переміщення (pro уживається для позначення шляху й не вживається для вказівки на місце). А дієслова зорового сприйняття самі мають нечіткі семи переміщення: žiūrėti «спрямовувати погляд кудись», matyti «сприймати зором». Конструкції з прийменниками pagal/ palei не розрізняють напрямку й місця. Тому їхнє розрізнювальне значення залежить від дієслова. Так, із зазначеними дієсловами (a, b) конструкції з цими прийменниками мають значення місця (а не шляху!), наприклад: бджоли дзижчать уздовж голови, уздовж комори видно луку.

3.2.2.2. Характерним середовищем уживання конструкції з прийменником pro є дієслова зі спорідненим із ним префіксом pra-, наприклад: praėjo pro sodą, pravijo, pro namus, praužė pro miestą. Слід розрізняти два випадки.

a) Дієслова, утворені від неперехідних дієслів переміщення (наприклад: praeiti, prabėgti, praplaukti, praslinkti), утворюють сполуки з прийменниковою конструкцією pro, яка може чергуватися з одним знахідним відмінком (або родовим — якщо дієслово має заперечний префікс ne-).

Пройшовши повз липу (/липову алею), відчуваєш сільський запах і почуваєшся як удома. Myk-PutS I 23. Чому ти йшов і пройшов повз ворота, не завернувши? Lnkl. Пролітаючи повз дуплянку, бджілка збурила гілочку дуплянки (tts). Часто проїжджаючи повз Маріямполе, якщо тільки знаходжу вільну годинку, заходжу на цвинтар відвідати могилу улюбленого письменника. VenclLL 370.

Раполас їхав і проїхав подвір’я, погнав коней польовою дорогою. BaltPV II 351. Я пройшов між двома ялинами до прикрашених гойдалок. RadzPV I 23. Під’їхав до села, проїхав сосновий ліс. ZobŠV 77. Перепливши Середжюс, сонце сідає. PūkAL 46.

Ніхто — ні йдучи, ні їдучи верхи, ні проїжджаючи — не проходив, не проїжджав верхи, не проїжджав повз його високі ворота, щоб не зайти, не помилуватися багатствами, не переночувати. Krėv.

Знахідний відмінок відрізняється від конструкції з прийменником pro певними відтінками значення: у першому випадку більше наголошено сам предмет (місце), яке залишають позаду, обходять (praėjo liepą), а в прийменниковій конструкції — обминання цього предмета (praėjo pro liepą).

b) Лише конструкція з прийменником pro сполучається з похідними з префіксом pra-, утвореними:

1) від перехідних дієслів (наприклад: pravesti, pravežti, prav yti, praginti; prapilti, pramesti): Риссю пронесло крізь холодну душу — не всі й устигли промокнути. SruogR V 79. Повз мене провезли білу, збиту з дощок труну. BilR I 212. Я лив у темряві й пролив повз пуо-

160

днені. Ktk;

2) від дієслів, що позначають звуки (наприклад: прошуміти, прогуркотіти, просвистіти, промчати): Літак із гуркотом пролетів над містом (bk). Потяг уже прогуркотів повз озеро. Ktk. Куля просвистіла просто біля голови (bk).

У першому випадку прийменникову конструкцію не можна замінити знахідним відмінком через синтаксичну валентність дієслова: позицію знахідного відмінка займає інший іменник, наприклад: промахнувся й кинув м’яч крізь кошик. У другому випадку цього не дозволяє значення дієслова: для звуконаслідувальних дієслів значення руху є вторинним, і для його вираження потрібна конструкція місця.

Крім того, знахідний відмінок не вживається з образними дієсловами або дієсловами в переносному значенні з префіксом pra-, наприклад: лисиця пробігла повз клуню (не *клуню), сусід протупотів повз наш будинок, вершник проскакав (просвистів, пролетів, промчав) повз замок, прослизнув повз вікна.

З іншого боку, незамінність конструкції може зумовлюватися і її власним лексичним складом. Наприклад, конструкція з прийменником pro з особовими займенниками не замінюється знахідним відмінком, наприклад: Повз мене пройшла групка людей (bk). Він не проходить повз нас, не заговоривши. Повз нас проїхало багато машин. Ktk.

Так само й іменники, що позначають осіб, зазвичай вживаються з прийменником pro, рідше — у знахідному відмінку, пор.: Тепер Северюті... дедалі частіше траплялося пройти повз катеринщика. VaizgR I 44 — Він проходив повз гостей і, зупинившись біля трону, знімав ту дивну коробочку. JurkVT 40.

3.2.3. Прийменник pro утворює конструкції з різними іменниками конкретного значення, що позначають і місця, і предмети, за винятком іменників зі значенням лінії, які є характерним контекстом уживання прийменників pagal/ palei (див. 3.1).

Коли ми їхали повз озеро, батько показав матері, де вовк зарізав лоша. VienIMA 157. Він пройшов повз широкий ринковий майдан. Проходячи повз хатину, вони почули страшенний крик. Кота я прогнав повз ріллю. Солдати розвернулися й просто повз яблуні помчали в широкий степ. Один боїться ввечері йти повз лазню. CvR I 101. CvR I 94. ZobŠV 106. KrevAP 69.

Я обійшов підпору. Мати схиляє голову крізь пук клоччя. Потім так ударив кресалом по кременю, що жмут іскор вискочив крізь ніготь. Знову виразно бачив його крізь спини овець. PūkAL 30. BaltPV I 15. Myk-PutS I 170. CvR₁ V 12.

3.2.4. Сполукам із прийменниковими конструкціями з pro відповідають варіантні (близькі за значенням) сполуки дієслів із префіксом ap- та знахідним відмінком, наприклад:

Обійди маєток здалеку — уникнеш багатьох бід (tts). Хоч-не-хоч, а болото треба оминути. Dkk. Ми вшестеро ще залізли в човен і щасливо обминули скелю. Balč.

3.2.5. Підсумовуючи, слід сказати, що

1) конструкції з прийменником pro, на відміну від конструкцій із pagal/ palei, мають лише значення шляху (і не можуть позначати місце перебування);

161

2) конструкції з прийменником pro вживаються не лише з дієсловами виразного руху, а й із дієсловами зорового сприйняття, звуковими та іншими дієсловами, що мають семи руху;

3) типовим середовищем уживання конструкцій із прийменником pro є дієслова з однорідним щодо нього префіксом pra-. З похідними, утвореними від неперехідних дієслів руху, ця конструкція вживається паралельно з формою одного знахідного відмінка (без прийменника), наприклад: praėjo (pro) šulinį, praėjo (pro) dvarą. З іншими дієсловами така заміна неможлива (див. 3.2.2.2. b);

4) конструкції з прийменником pro утворюються з різними іменниками з конкретним значенням, за винятком лінійних (вони характерні для середовища вживання прийменників pagal/ palei);

5) конструкції з прийменником pro можуть чергуватися з конструкціями pagal/ palei, якщо їх утворюють іменники, що позначають ширші поняття місця (а не точки у просторі), наприклад: eina pro ežerą/ palei ežerą// paežere.

3.3. Про/ навколо зі знахідним відмінком

3.3.1. Ці конструкції позначають шлях, що огинає предмет з усіх боків, і на цій підставі протиставляються іншим конструкціям зі значенням шляху повз орієнтир, пор. обійшов навколо озера і пішов повз озеро (до лісу), перелетів через озеро.

Конструкції Про/ навколо зі знахідним відмінком позначають як шлях без контакту з орієнтиром, так і шлях із контактом (наприклад: намотує нитку на палець). До речі, в останньому випадку маємо шлях і кінцеву точку водночас.

3.3.2. Шлях без контакту виражається сполученнями з дієсловами руху (a), які можуть мати також префікс ap(i)- (b).

a) Під час їзди навколо озера виходить великий гак. Kk. Разом із Землею і я подорожую навколо сонця. MasMP 11. Яструб, кружляючи навколо хат, уже придивився. MašAMB 225. Тричі пустунка ганялася навколо хати. SajND 38.

b) Тетерук пов’язав чарівним поясом руки молодят, обвів навколо каменя. VienLP 41. Зі своїм здоров’ям і навколо хати не оббіжиш. Nmn. Облетів навколо озера, мов вітер. Švnč.

3.3.3. Шлях із контактом і кінцеву точку позначають прийменникові конструкції apie/ aplink у сполученнях із дієсловами vynioti, sukti, rišti, rištis.

a) Коли льон відмокне, тоді намотують на палець: соломинка ламається, волокно відстає — досить. Ant. Домінікас довго крутив навколо пальця обпалений люлькою вус (рш).

Ці конструкції синонімічні конструкціям із прийменником ant.

Знайшов [дядько] мотузку й почав намотувати на палець. MikelLE 43. Панно моя, молоденька моя, чи заплела ти коси, щоб на рученьках намотувати? Pg. Сукає основу на вал (рш).

b) З дієсловами з префіксом ap(i)- частіше вживаються прийменникові конструкції apie/ap-link, проте можливе також ant з родовим відмінком.

Лікар обмотав рукави віжками. VienAS 147. Міцно стискає віжки й обвиває навколо руки. Basan. Берізка обвилася навколо рогів, і вінок. Sug.

162

Парубок о б м о т а в вовчий хвіст н а в к р е с н у р у к у. Jš. Серветка о б м о т у є т ь с я н а ш и й к у п л я ш к и (рш).

c) З дієсловами з префіксом už- вживається лише конструкція з прийменником ant.

Наказавши взяти жмут свого волосся й о б м о т а т и н и м л і в у р у к у, п р и с т р а ш и в. Slanč. О б в е р н у т и щ о с ь н а в к о л о ш и ї — не ходи голою. Jrb. Н а т к а ц ь к и н а н и з а т и всі ті вироби й затягнути: спершу на бердо, потім на ткацький верстат. Antr.

3.3.4. Аналогічні сполуки утворюються й із зворотними неперехідними дієсловами обмотуватися, обвиватися, звиватися, крутитися (пор. 3.3.3).

a) Трава о б в и в а є т ь с я н а в к о л о ш и ї. AvyžKK 194. Хміль (хміль) тісно о б в и в а є т ь с я н а в к о л о к о л а. K II 163.

Хміль (хміль) о б в и в а є т ь с я н а п а л и ц ю (рш).

b) Батіг о б в и в с я н а в к о л о ш и ї. Rimk. Кажуть, на пасовищах, де є вужі, вуж о б в и в а є т ь с я корові н а в к о л о н о г и й ссе. Šil. Чого ти тут з в и в с я, як змія, н а в к о л о п н я. Pp. Мотузка з кінського волосу двічі о б в и т а н а в к о л о с т а н у (рш).

Дивиться — н а с т і л ь ц я х золоті змії, о б в и т і Rk. Щоб рослини н е о б в и л и с я н а в к о л о в а л і в з б и р а ч і в, на нього вільно надягли захисну трубку (рш). Потім колишній водолаз заліз на дно озерного дзвона подивитися, знайшов, але змія була о б в и т а л и ш е н а в к о л о й о г о с е р ц я. Basan. Твої змії о б в и ю т ь с я н а в к о л о ш и ї. Sutk.

c) Казали, що не можна йти по траву по горіхи: змія о б в и є т ь с я н а в к о л о ш и ї. Dt.

3.3.5. Розглянуті дієслова утворюють і складніші словосполучення, наприклад: Хміль, що росте в лісі, своїм довгим шорстким с т е б л о м о б в и в а є т ь с я н а в к о л о д е р е в (рш). Один із найбільших з них [слонів] о б в и в с я с в о ї м х о б о т о м н а в к о л о с т о в б у р а того дерева, де я сховався. BalčTVN 65. Шарунас о б в и в р у к а м и ш и ю брата. AvyžŠK 140.

3.4. Конструкції з над, вище, через

3.4.1 Конструкції з прийменниками над (над, над) та вище позначають шлях руху над предметом (не торкаючись його) у сполученнях із певними дієсловами руху — летіння, польоту чогось, запущеного в повітря, підкинутого. Кожен із названих прийменників має характерні особливості вживання.

3.4.2. Конструкція з прийменником над вживається для позначення шляху:

а) щодо поверхні землі або предметів, що на ній містяться, напр.: Літак л е т і в н а д П і в д е н н и м п о л ю с о м. LaurVS 7. Н а д голими, пустими п о л я м и л е т і в старий ворон. CvR VII 67. З-під підлоги л і т а л и н а д л і с о м зграї диких качок. VienR IV 20. Літак п р о л е т і в н а д м і с т о м (літ.). Шпаки л е т і л и н а д д о м а м и. CvR₁ I 187;

б) щодо предметів, розташованих вище землі (у повітрі), напр.: Літак л е т і в н а д х м а р а м и. Винищувач ш и т в над е с к а д-р и л ь ю. Яструб п і р н а в н а д з г р а є ю п т а х і в;

163

в) щодо людини, напр.: Над головою просвистіла стріла

(літ.). Над головами плив лелека. RimkKK 167.

3.4.3. За значенням прийменник над близький до слова вище. Вони різняться певними відтінками значення: перший указує на розташування предметів на одній вертикалі, а останній — на сусідніх вертикалях. Графічно цю відмінність можна зобразити так: □ (над), □ (вище).

У певних випадках — коли йдеться про предмети, підняті над землею або розташовані в просторі, — прийменник вище уживається також для позначення шляху руху, напр.: Літак летів вище/над хмарами (через хмари означало б інше). Стріла просвистіла вище даху (можливо, над дахом, а можливо, і поруч).

Однак цей прийменник не вживається, коли йдеться про шлях польоту над ділянками земної поверхні, напр.: Птах летів над полями/через поля (а не: вище полів).

3.4.4. З дієсловами летіння, польоту в повітрі вживається також спеціальний прийменник шляху через, який у згаданому контексті має значення «шлях над предметом» і може бути синонімічним до прийменника над, напр.:

Летить лебідонька над (через) озерцем. Записано. Нема чого через невісток летіти шукати води. Лнкв. Якщо зозуля кує, перелітаючи через хати, то ті хати згорять. Аук. Кулі летять, мов бджоли, через строкату ниву. KlpD 30.

Однак у певних випадках і з цими дієсловами конструкція з прийменником через може позначати «шлях усередині предмета» і чергуватися з орудним відмінком, пор.: Птах летить через ліс/лісом (літ.). Через зелені діброви летіла зозуля, через моря щука пливла. Кпс. — А я обернулася б строкатою качечкою, полетіла б зеленою дібровою. JV 865.

З іншого боку, сполучення летить через ліс також може означати «над лісом», напр.: літак летить через ліс, птах летить через ліс.

3.4.5. З повторюваними дієсловами руху кружляти, літати зазвичай уживається конструкція з прийменником над.

Над квітами, мов живі квіти, кружляють різнобарвні метелики. ŠRagSD 34. Над ними (болом) літають чайки й весело перегукуються. MikelLE 154. [Самка спонукала] її політати над зеленими лісами. CvR VII 74. [Кажан] тихо, погойдуючись, пірнав над картопляною ділянкою та городами. MikelKLL 26.

3.4.6. Шлях руху над предметом позначається також конструкціями з прийменником per у сполуках із дієсловами (пере)стрибування, (пере)лазіння, (пере)ступання, наприклад: стрибнув через рів, переступив через поріг, переліз через паркан. Якщо дієслово має префікс per-, то конструкція з прийменником per може чергуватися з одним знахідним відмінком (без прийменника), наприклад: перестрибнув через калюжу/ калюжу, переліз через паркан/ паркан (докладніше про такі сполуки див. 2.1.2.4.).

3.4.7. 1) Підсумовуючи, слід сказати, що лінійний шлях руху над предметом виражається:

a) конструкцією з прийменником virš (viršum, viršuj);

b) конструкцією з прийменником aukščiau (рідше);

e) конструкцією з прийменником per;

d) у певних випадках ці конструкції вживаються паралельно, наприклад: летить над містом/ через місто,

164

летить над хмарами/ вище хмар, стріла пролетіла над головою/ вище голови/ через голову;

2) Нелінійний (повторюваний) шлях руху зазвичай виражається конструкцією з прийменником virš, наприклад: метелики літають над квітами, над городом;

3) З дієсловами перестрибування, перелазіння вживається конструкція з прийменником per або один знахідний відмінок (якщо дієслово має префікс), наприклад: стрибнув через рів, але перестрибнув через рів/ рів.

3.5. Інші конструкції

У певних контекстах шлях можуть позначати й конструкції з прийменниками місця (пор. Kilius 1980:41—42).

перед — за: Промовець пройшов перед трибуною (bk). Перед очима промайнули картини недалекого минулого (bk). Хтось швидко пробіг у нього за спиною (bk).

між: Лаючись, він пробирався між пнями, а гілки дряпали йому обличчя. ZobŠV 132. Він ішов стежкою між сніговими заметами, наче гаттю серед мочарів і боліт. GliauPR 226.

поблизу, поруч: Близько полудня ластівки повилітали з гнізд і почали літати зовсім низько над землею. ZobŠV 45. Хтось пройшов поруч із моїм дядьком (bk).

біля: Біля голови бджола пролетіла з дзижчанням.

під/знизу: Машина проїхала під мостом/під мостом (bk). Перехожий пройшов під вуличним ліхтарем (bk). Водолаз плив під водою (bk). Він біг під гілками, де дощ лив не так сильно. ZobŠV 68.

Як видно з прикладів, нетиповими засобами шлях зазвичай виражається дієсловами руху з префіксом pra-.

4. Підсумкове слово

4.1. Шлях переміщення виражається: 1) спеціальними засобами вираження — орудним відмінком, конструкціями з прийменниками per і pro (іде лісом / через ліс, їде повз озеро, вийшов через ворота, виліз крізь стіну); 2) неспеціальними засобами: а) регулярно — конструкціями з прийменниками apie/ aplink, pagal/ palei (обійшов навколо саду, їде вздовж річки) і б) нерегулярно — іншими локативними конструкціями (див. 3.5.).

4.2. Значення шляху переміщення неоднорідне. Воно поділяється на дрібніші одиниці за орієнтаційними ознаками: 1) шлях усередині предмета (іде через луг, їде крізь ворота) і 2) шлях збоку від предмета (іде вздовж річки, пробіг повз будинки, обійшов навколо криниці).

4.3. Шлях усередині предмета за напрямком переміщення буває двох типів: 1) шлях наскрізь через предмет (іде через двір / двором) і 2) шлях крізь предмет (перпендикулярно до нього) (виліз крізь стіну, дивиться у вікно). Кожне з цих значень має по два засоби вираження, які по-своєму розподіляють між собою «обслуговуване» ними семантичне поле, місцями перетинаючись.

4.4. 1) В орудному відмінку вживаються іменники з лінійним значенням, а також похідні з префіксом pa-, наприклад: іде шляхом, узбережжям.

165

2) Прийменник per вживається для позначення проміжного шляху, коли з контексту зрозуміло, що до згадуваного місця наближаються, а потім віддаляються від нього.

3) Іменники з нелінійним значенням для позначення шляху наскрізь вживаються паралельно з прийменником per або в орудному відмінку, наприклад: їде через ліс / лісом, (сльоза) котиться по щоці / щокою. До речі, орудний відмінок стилістично маркований. Ним сильніше акцентується протяжність місця, тоді як прийменником per — його перетин.

4) Лінійні іменники з прийменником per мають інше значення шляху — «поперек», наприклад: іде через дорогу, пливе через річку.

5) У сполуках конструкції з прийменником per із дієсловами переміщення з префіксом пер- вона може чергуватися з одним знахідним відмінком (без прийменника), наприклад: перейшов через дорогу / дорогу, переплив через річку / річку, перелетів через Атлантику / Атлантику.

4.5. Шлях крізь предмет (перпендикулярно до нього) виражається двояко: прийменником pro і прийменником per. Кожен із цих прийменників має властиву йому семантичну сполучуваність, від якої залежать і відмінності у значеннях самих конструкцій.

1) Прийменник pro вживається з іменниками, що позначають отвори, проміжки або мають такі семи (увійшов у двері, виліз крізь огорожу, пробрався крізь хащі), а прийменник per — з іменниками, що позначають цілісні предмети як матеріал (цвях виліз крізь дошку, вода просочилася крізь одяг).

2) Однак обидва прийменники можуть уживатися і замість один одного, тобто в «не своєму» оточенні, пор.: увійшов через двері, дивиться крізь вікно, сиплеться крізь сито (жито) і чує крізь стіну, вітер продуває крізь одяг. Таке вживання згаданих прийменників з погляду літературної мови слід вважати периферійним.

4.6. Шлях збоку від предмета позначають конструкції з прийменниками pagal/palei і pro.

1) Характерним оточенням для вживання прийменників pagal/palei є іменники з лінійним значенням, наприклад: іде вздовж річки, повзе вздовж стіни.

2) У сполуках з іменниками нелінійного значення ці прийменники можуть чергуватися з прийменником pro, наприклад: їде вздовж лісу / через ліс.

3) Конструкція з прийменником pro вживається для позначення проміжного шляху переміщення, наприклад: до містечка ми ходили повз маєток. У цьому випадку її не можна замінити конструкціями з прийменниками pagal/palei.

4.7. Конструкції з прийменниками apie/aplink і virš мають значення обхідного шляху з додатковими відтінками, пор.: об’їхав навколо лісу і летів над лісом.

4.8. Конструкції з прийменниками skersai, išilgai, įstrižai позначають шлях наскрізь (ідуть упоперек лугу) і крізь (цвях вийшов крізь долоню).

Скорочення

BaltNV — B a l t u š i s J. Nežvyruotu vieškeliu. V., 1971.

bk — загальнолітературна мова.

BubnŽDŽ — B u b n y s V. Alkana žemė. Po vasaros dangum. Nesėtų rugių žydėjimas. V., 1977.

JurkVT — J u r k u s P. Ant Vilnelės tilto. Chicago, 1968.

GliauPR — G l i a u d a J. Perlojos respublika. Chicago, 1979.

LaurVS — L a u r i n č i u k a s A. Varinė saulė. V., 1972.

MašMP — M a š i o t a s P. Mokslo pasakos. V., 1973.

166

MškŽG — Miškinis A. Žaliaduonių gegužė. V., 1977.

RadzPV — Radzevičius B. Prieaušrio vieškeliai. T. 1–2, V., 1985.

RūtP — Rūta A. Priesaika. Chicago, 1962.

PožŽNSV — Požėra J. Žuvys nepažįsta savo vaikų. V., 1985.

PūkAL — Pūkelevičiūtė B. Aštuoni lapai. V., 1992.

SajND — Saja K. Už nevarstomų durų. V., 1983.

SirGAI — Sirijos Gira. Atlanto idilės. V., 1973.

SV — Sužeistas vėjas. Lietuvių liaudies pasakos. K., 1985.

SŽ — Stebuklingas žodis. Lietuvių liaudies pasakos. K., 1985.

ŠaltRD — Šaltenis S. Riešutų duona. V., 1972.

ŠkėmBD — Škėma A. Balta drobulė. V., 1990.

VienVŠ — Vienuolis A. Viešnia iš šiaurės. V., 1989.

ZobŠV — Zobarskas S. Per šaltį ir vėją. V., 1989.

Інші скорочення — як в академічній тритомній «Граматиці литовської мови».

LITERATŪRA

1. Jablonskis J. Linksniai ir prielinksniai. — Rinktiniai raštai. T.1, V., 1957, p. 551–672.

2. GNDV — Paulauskienė A., Tarvydaitė D. Gramatinės normos ir dabartinė vartosena. K., 1986.

3. Kilius J. Dėl prielinksnių pro ir per. — Mūsų kalba. 1973, Nr. 4, p. 27–31.

4. Kilius J. Dėl vietos reikšmių sistemingumo. — Mūsų kalba. 1973, Nr. 5, p. 35–40.

5. Kilius J. Orientacinių reikšmių struktūra lietuvių kalboje (Apie vietos prielinksnių ir linksnių reikšmes). — Kalbotyra. T. 28(1), 1977, p. 40–49.

6. Kilius J. Slankumo reikšmių struktūra lietuvių kalboje (Apie vietos prielinksnių ir linksnių reikšmes). — Kalbotyra. T. 31(1), 1980, p. 34–56.

7. LKG — Lietuvių kalbos gramatika. V. T.1, 1965; T.2, 1971; T.3, 1976.

8. Pupkis A. Kalbos kultūros pagrindai. V., 1980.

9. Rasimavičius A. Dėl vietos įnagininko vartojimo. — Kalbos kultūra. Nr. 2, 1962, p. 11–15.

10. Šukys J. Linksnių ir prielinksnių vartojimas. K., 1984.

11. Valiulytė E. Iš sintaksinės sinonimikos (Galininkas su apie, aplink — kilmininkas su ant). — Kalbos kultūra. Nr. 24, 1972, p. 21–23.

12. Valiulytė E. Prielinks­nio po su galininku konstrukcija ir jos sinonimai. — Kalbos kultūra. Nr. 41, 1981, p. 21–40.

13. ГЛЯ — Грамматика литовского языка. В., 1985.

14. СВПО — Веселоводова М.В., Владимирский Е.Ю. Способы выражения пространственных отношений в современном русском языке. Москва, 1982.

BEDEUTUNGEN DES FORTBEWEGUNGSWEGES UND IHR AUSDRUCK

Zusammenfassung

Es gibt einige Bedeutungen des Fortbewegungsweges:1) der Weg dem Ding entlang wird mit dem Instrumental und mit der Präposition per mit Akk. ausgedruckt (eina keliu ”geht den Weg entlang” važiuoja per mišką/mišku ”fährt durch den Wald/den Wald entlang”, grįžo per Vokietiją iš Europos ”kehrte durch Deutschland aus Europa zurück); 2) der Weg durch den Ding wird mit der Präposition pro mit Akk. (wenn das Substantiv eine Öffnung, Höhlung bezeichnet: išėjo pro duris ”ging durch die Tür hin”, žiūri pro grotas ”sieht durch das Gitter”), mit der Präposition per mit Akk. (wenn das Substantiv das ganze Ding bezeichnet: kulka išėjo per sieną ”die Kugel ging durch die Wand aus”, vanduo persigėrė per drabužius

167

”das Wasser durchsickerte durch die Kleider“); 3) der Weg neben dem Ding — mit den Präpositionen pagal/palei mit Akk. (wenn das Substantiv eine Linienbedeutung hat: eina pagal upę „geht den Fluß entlang“), mit der Präposition pro mit Akk. (praėjo pro šulinį „ging am Brunnen vorbei“); 4) der Weg herum das Ding — apibėgo apie/aplink namą „lief das Haus herum“; 5) der Weg über das Ding — lėktuvas skrenda virš miesto „der Flugzeug fliegt über die Stadt“.

168