LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXVI (1996)

LIETUVIŲ KALBA: TYRĖJAI IR TYRIMAI

Danutė SABALIAUSKAITĖ

НАЗВИ ШТАНІВ У ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ

Штани — «одяг, який носять на талії та ногах». Спільної індоєвропейської назви цього предмета одягу немає. Адже сам одяг поширився дещо пізніше, ніж пояс, шапка, плащ, спідниця чи фартух (Hirt 1905: 364—5; Schrader 1917: 513). До речі, штани виникли саме з фартуха (Schrader 1917: 592). Як і в усій Східній Європі, у Литві їх носили здавна. Це підтверджують і археологічні знахідки IX—XII ст. (Volkaitė-Kulikauskienė 1970: 130; Atlas 1986:107). Оскільки штани були однією з основних частин чоловічого одягу, у литовській мові є чимало їхніх назв. За походженням вони поділяються на слова литовського походження та запозичення.

Назви литовського походження

Найпоширеніша назва цього одягу в литовській мові — немаркована лексема kelnės, kėlnės: kėlis (Fraenkel 236—7; Skardžius ŽD 262). Вона є лише в литовській мові. Давнішою формою є kėlinės. Поступово поряд із нею почали вживати й kėlnės (Būga II 341; Zinkevičius II 241). До речі, це не якесь виняткове явище: скоротилися й деякі інші слова, наприклад vėlnìas: vėlìnos, paskui: pasakui, štai: šitai тощо (Zinkevičius II 165). Обидва згадані варіанти назви вперше зафіксовано на початку XVII ст.: kėlnės — у першому виданні словника К. Сирвіда (до речі, там є також слово kėlinė зі значенням панчохи, гетри), а також у рукописі XVII ст. з колишнього Кенігсберзького архіву; kėlnės — у перекладі Біблії С. Б. Хілінського та граматиці Д. Клейна (SD(1)13,32,184, kėlnė 98; Lex 51; KIGŪ 70; Ch2Moz28,24). Обидві форми трапляються в багатьох словниках XVIII—XIX ст. (R 58, 268, MŽ 114, 280, 358; K I 195; II 129). Слово kėlnės поширене по всій Литві й є основною назвою цього одягу (DūnŽ 128; DrŽ 146; LKŽ V 527—8; DŽ 296). Kėlnės частіше трапляється лише в лазунському діалекті на території Білорусі (LzŽ 114). У літературній мові ця форма вже не вживається. У діалектах і писемних пам’ятках XIX—XX ст. трапляється й більше варіантів цього слова: keilìnios, kėlenės, kėlnės, kėlnįs, kėlnìos (LKŽ V 489, 507, 518, 519, 529). Форму kėlniai зафіксовано ще в XVII ст. (C I 977).

Назву запозичили з литовської мови деякі латвійські діалекти, поширені в прикордонних районах Литви, пор. латв. діал. kēlnas «те саме» (ME II 362—3; Brencė 232). Однак у латвійській мові це слово має жартівливе забарвлення (Šaudina 16).

В околицях Ержвілка трапляється назва palaždinės (Erž 114). Однак

167

таке значення цього слова явно вторинне, пор. palaidinė «чоловіча сорочка навипуск, жіноча вільна блузка».

Інші назви литовського походження, на відміну від kėlnių, є маркованими. Їх можна було б поділити на певні підгрупи за призначенням, якістю або матеріалом, з якого пошито цей одяг.

Окрему підгрупу становлять назви спідньої білизни та купальних штанів: apatinės, apatiniai, apatininkės, apatinukės: apatinis, -ė. Apatinės ir apatinukės — слова літературної мови, інші форми частіше вживаються в діалектах (DūnŽ 28; LKŽ I 185; DŽ 19).

baltinėlės «білі спідні штани»: báltas. Трапляється в околицях Купішкіса (LKŽ I 615).

glaūdės, glaudinės «короткі купальні або спортивні труси»: glausti, glaudūs. Слово згадується в журналі «Gimtoji kalba» за 1937 р. (GK 1937, 138; LKŽ III 397–8). Glaūdės рекомендовано вживати в літературній мові (DŽ 177; Pricinauskaitė 42).

kelnaitės, kelnėlės «короткі спідні або купальні штани». Kelnaitės — слово літературної мови (DŽ 296). Kelnėlės вживається на території Білорусі, в околицях Браслава (LKŽ V 597).

kričios, krytės «короткі купальні або спортивні труси»; пор. також частіші значення: krytė «нижня частина штанів; застібна задня частина дитячих штанів». Імовірно, утворено від kristi, пор.: Твоя krytė спустилася, волочиться по землі (Барстичяй). У значенні «штани» kritės вживається в околицях Скуодаса та в працях Й. Яблонскіса (LKŽ VI 637). Kričios трапляється у словниках XX ст. (J II 245; LKŽ VI 537). Частіше вживаються дієслова, утворені від цього іменника: kričioti «заправляти краї одного предмета одягу в інший; ходити, випнувши сідниці» та kričiuoti «те саме» (Skaržius ŽD 516; LKŽ VI 573).

pamaūtės, pamautinės «чоловічі спідні штани»: pa(si)máuti. Зафіксовано в утенському говірковому ареалі (LKŽ IX 287).

sterblės «переважно спідні штани»: sterblės «поли старовинних жіночих сорочок». У значенні «штани» вживається лише в околицях Тельшяя (LKŽ XIII 752).

trumpikės «короткі трусики»: trumpas. Слово літературної мови (DŽ 866; Pricinauskaitė 42).

Майже всі згадані назви нижньої білизни зафіксовані лише у XX ст. Імовірно, це не відображає реального стану речей. Частина цих назв могла з’явитися й раніше. Однак назви як нижніх штанів, так і білизни загалом рідко трапляються в писемних джерелах — увагу зосереджують на «важливіших» частинах одягу. Так відбувається не лише в литовській, а й, наприклад, у польській мові (Borejszo 24). До того ж, за даними істориків, у Європі нижню білизну почали носити досить пізно, імовірно лише у XIII ст. (Borejszo 23).

Спеціальні дитячі штанці для немовлят також мають власні назви:

mautinukai «дитячі штанці з ніжками»: máuti (LKŽ VII 952).

šliaužtinukai «те саме»: šliaužti (LKŽ XIV 1063).

Це новотвори, оскільки сама реалія з’явилася нещодавно. Обидва слова вживаються в літературній мові (DŽ 388; Pricinauskaitė 42).

168

Як уже згадувалося, назви штанів залежали не лише від їхнього призначення, а й від інших чинників, наприклад, від кольору чи форми, інакше кажучи, зовнішнього вигляду:

dryžinės «смугасті штани»: dryžas. Уживається в околицях Кудіркос-Наумієсті (KudN 256).

kérskelnės «смугасті, строкаті штани»: kéršos + kél̇nės. Трапляється в околицях Скуодаса (LKŽ V 625).

pláčkel­nės, plačiakelnės «певні широкі штани»: pláčios + kél̇nės. Слово літературної мови, зафіксоване в деяких словниках XX ст. (BŽ 616; LKŽ X 48,50; DŽ 569).

pùskelnės «короткі штани до колін»: pùse + kél̇nės. Трапляється в деяких словниках XX ст. (NdŽ III 47; LKŽ X 1037). Слово літературної мови.

statinės «довгі цупкі штани»: statùs, statýti. Зафіксовано в кількох словниках XVIII–XX ст. (B; N 498; NdŽ IV 91; LKŽ XIII 680).

Усі розглянуті досі назви штанів стилістично нейтральні. Вирізняються стилістично марковані слова, пов’язані з якістю цього одягу. Вони означають погані, зношені, подерті штани:

kėlinpalaikės, keilinpalai̇kės, kel̇nàpalai̇kės, kelniapalai̇kės, kél̇npalai̇kės: kél̇nės, keilinios + palai̇kis (LKŽ V 489, 519, 527, 528, 529).

keleñzdros, kel̇ñčios, kel̇kšnės, kel̇nùnos, kél̇niščios, kel̇niūkštės, kel̇šės, kel̇žnos: kél̇nės (LKŽ V 507, 518, 522, 529, 530, 553). Уживається переважно в південній Литві, але трапляється й в інших місцях.

tapūžos «погані шкарпетки або штани». Імовірно, пов’язане з іншими словами цього кореня, пор.: tapūžinėti, tapūžinti, tapūžioti «важко, незграбно йти, ходити», tapūža, tapūžis «розтелепа, невдаха». З наявного прикладу, зафіксованого в Гаргждай, важко визначити, який саме одяг мається на увазі — шкарпетки чи штани, пор.: Galėsi dabar tapūžioti į klumpius įsispyręs su sulopytom tapūžom (LKŽ XV 839).

terletýnės «зазвичай нижні штани»: terlióti. Трапляється поблизу Плунге (LKŽ XVI 74).

Слід зазначити, що всі згадані назви литовського походження, за винятком kél̇nės (і варіантів), krìtės та statinės, почали вживатися в писемній мові лише у XX столітті.

Виділити запозичення в окремі семантичні підгрупи було б складно, оскільки нерідко те саме слово має кілька значень (наприклад, bùksvos «штани; нижні штани» тощо), тож не було б сенсу розподіляти таке слово між кількома підгрупами. Запозичення класифікують лише за мовою, з якої вони походять.

Полонізми

dībkos «штани», пор. польське dybki «штанці, панчохи» (LKŽ II 472). Вживається в кількох місцевостях поблизу Вілкавішкіса та Шакяя.

gàcios, gačės, gócės, góčės, góčios, górčios «нижні штани», пор. польське gacie «те саме» (Skardžius 76). Ця назва поширена в багатьох слов’янських мовах,

169

пор. старочеське hace «штани, нижні штани», російське гачи «штани; стегна», українське гачи «штани», сербсько-хорватське гаће «штани» тощо. Це слово слов’янського походження, одна з небагатьох назв одягу, що походять із праслов’янської доби (Schrader 1917: 603; Niderle 1956: 228; Sokolovskaja 1974: 166). На його давність указує також те, що його запозичили зі слов’янських фінно-угорські мови; пор. фінське kaatio «стегно; клуб; штанина», естонське kaats, kaatsas «стегно бика; широкі штани», угорське gatya «нижні штани». Походження праслов’янського *gatь не цілком ясне. Найпереконливішою, мабуть, є гіпотеза про виведення *gatь зі слова з індоєвропейським коренем *g̑ʰā- «іти, крокувати» (Brückner 131; Sławski 246; Fasmer I 397—8; Trubačev VI 106—8).

Це слово мало потрапити до литовської мови рано: його зафіксовано вже у XV ст. (BB2Moz28,42). Пізніше воно згадується в деяких словниках XIX—XX ст. (N 259; [K] 129; J II 72; LKŽ III 472,484). У живій мові воно вживається в телшяйських і варнішських говірках.

gãtkos, gačkos, gotkos «нижні штани», пор. польське gatki «те саме» (Skar-džius 76). У литовській писемній мові зафіксовано у XVI ст. (BB3Moz 16,4). Вживається приблизно в тій самій місцевості, що й gačios, але значно рідше (LKŽ III 7, 156, 487). Див. також gačios.

gaižės «те саме». Слово неясного походження, можливо, пов’язане з gačiomis та gãtkomis. Зустрічається лише у словнику Ф. Куршайтіса, але й там його достовірність ставиться під сумнів ([K] 111; LKŽ III 48).

kalaišės «штани; штанини»: kalašà «штанина», пор. польське kolosza «штанина». У значенні «штани» вживається в кількох окремих місцевостях Литви (Kb, Krtv, Vdk; LKŽ V 103).

Русизми

trūsikai ”glaudės”, plg. rus. трусики < трусы ”kel naitės, trumpikės”. Rusų kalbos pavadinimas gautas iš anglų kalbos, plg. angl. trousers ”kelnės” (Fasmer IV 110). Anglų k. trousers < trouse kilo iš galų trubhas ”kelnės”, kuris savo ruožtu turbūt pasiskolintas iš s. prancūzų trebus ”t.p.”, o šis bus atėjęs iš lotynų tubraci ”t.p.”. Pastarojo kilmė nėra aiški, galbūt jis germaniškos kilmės (Klein 1658; Partridge 740; Buck 426).

Це розмовне слово, не рекомендоване для літературної литовської мови (DŽ 866). З російської його запозичили й латиші (Reķena 441).

Галіфе «штани військового крою, вузькі до колін, від колін догори широкі», пор. рос. галифе «т. с.». Ця назва широко вживається в литовській мові (Dub 190; KudN 257; Dbč 165; Erž 147). Зазвичай її сприймають як міжнародне слово французького походження, пов’язане з прізвищем французького генерала G. A. Gallifet (1830—1909). Не дивно, що воно трапляється чи не в усіх словниках іншомовних слів, виданих у Литві, починаючи з 1936 року (TrpŽ¹ 321). Однак цікавим є те, що це слово з’явилося не у французькій, а в російській мові після Першої світової війни (Fasmer I 338; Šanskij I(4) 16). Невдовзі з російської мови воно потрапило й до деяких інших слов’янських мов, а також до литовської та латиської мов, пор. лат. galifē (LLVV III 48).

170

Невизначені славізми

(яке могло потрапити як із білоруської, так і з польської, так і з російської мов)

pliūdres, pliūdros, pliūdros, pliūdrinės, bliūrės «дуже широкі штани», пор. польськ. pludry, білорус. плудры «широкі штани» (Brückner FW 120; Fraenkel 626; LKŽ X 254). У польській мові назву вперше зафіксовано у XVI ст., а прийшла вона з німецької мови, пор. нім. Pluderhose (Borejszo 169). Це слово німецького походження, пов’язане зі звукоподібним за походженням дієсловом plaudern «базікати», пор. його паралельну форму blödern «бовкати», яка могла означати й «розвіюватися» (Kluge 556).

У литовській писемній мові вперше з’явилося у XVII ст. (Lex 68). Згодом трапляється у словниках XVIII—XIX ст., збірниках пісень і газетах (Q 391; K 321; JD 835; LC 1883,6). Назва, очевидно, була відома в Малій Литві; вона вживається західними аукштайтами каунаським говором, трапляється біля Расейняя, Кедайняя та Клайпеди (LKŽ I 929; X 254).

шаровари, šaravārai, šaravārai, šaravōrai «довгі широкі штани», пор. польськ. szarawary, рос. шapoвapы «широкі штани», укр. шapoвapa «штани». Російська мова запозичила назву з турецької, пор. тур. šalvar «штани», а та — з перської, пор. перс. šalvār «те саме», утворене від перс. šāl «стегно». До польської мови слово потрапило в XVI ст. через угорську мову, пор. угор. salavári «штани» (Fasmer IV 410; Borejszo 181).

У литовській мові це слово вперше зафіксоване на початку XIX ст. (D. Pošk). Воно могло з’явитися й дещо раніше, оскільки трапляється у збірниках пісень початку XIX та XX ст. (LB 345; JD 410, 930, 959; BsO 402). До речі, можливо, що зафіксовані тоді й у тих збірниках форми шаравари, шаравари і шаравори запозичено з польської мови, пор. пол. szarawary. Нині вони вже не вживаються (LKŽ XIV 514, 515). Форма шаровари з’явилася лише у XX ст., і, можливо, її слід пов’язувати з рос. шapoвapы (LKŽ XIV 525).

Назви німецького походження

bikšės, bikšvės, bikšvos, bikšios, bikšvės ”штани”, пор. східнопрус. нім. bekse, нижньонім. büze ”те саме” (Alminauskis 31). Слово німецького походження, пор. нім. Buze ”те саме”, походить від *buck-hose ”штани з козячої шкіри”, пор. також англ. buckskin ”штани зі шкіри оленя” (Kluge 115; Pfeifer 189).

Слова з коливанням наявності v у позиції між приголосним і голосним — не дуже рідкісне явище в литовських діалектах, пор. brastà // brastvà, ląstà // ląstvà. Імовірно, до таких форм було пристосовано й запозичення, пор. liekarstva // liekarsta, morkvà // morkà (Zinkevičius LD 199).

Lietuvių raštų kalboje žodis pasirodė XIX a. (bikšios — S.Dauk; A 1885,340; bikšvės — J I 207; JD 181). Pavadinimas paplitęs vakarinėse Lietuvos tarmėse (LKŽ I 813, 814).

Латиське bikses ”штани” вживається не лише в діалектах, а й у літературній мові. Це основна латиська назва штанів (Sehwers 11, 234; ME I 926; Karulis I 126; LLVV II 89).

Цікавий факт, що це слово поширилося в багатьох країнах Центральної та Північної Європи

171

країнах: пор. польське діал. buksy, ест. pūksid, швед. byxor, норв. bukser, ісл. buxur, дан. bukser. Усюди воно означає штани.

büksos, büksvos, büksvės ”штани, спідні штани”, пор. нім. Buxe ”те саме”

Походження цього слова не цілком зрозуміле. Вважали, що воно потрапило до литовської мови з польської, пор. польське buksy ”те саме” (Skardžius 48). Однак найімовірніше, що воно, як і bikšės, є германізмом, особливо з огляду на те, що вживалося в Малій Литві й трапляється в багатьох її писемних пам’ятках від початку XVIII ст. (Urbutis B XXVII(1) 6–7; Q 278; B; Kabelka 64; R 210; MŽ 280; B 63). У другій половині XIX ст. ця назва була ще відома в Малій Литві: ”Влітку чоловіки носили полотняні штани... Взимку це були büksvos, зроблені з домотканого сукна” (Kapeleris 346). Тепер вона значно рідша за bikšės, трапляється на території між Расейнями, Юрбаркасом і Велюоною (JD 1375; LKŽ I 1144). Див. також bikšės.

raitūžės, raitūžės ”старовинні штани; штани вершника”, пор. нім. Reithose ”штани для верхової їзди” (LKŽ XI 86). Слово німецького походження, пор. reiten ”їхати верхи” + Hose ”штани”. Трапляється в друкованих виданнях XIX–XX ст., вживається в деяких місцевостях Сувалкії (Tat; J II 72; KŽ 2052).

ùndružės ”спідні штани”, пор. нім. Unterhose ”те саме”. Слово німецького походження, пор. unter ”під” + Hose ”штани”. Можливо, до литовської мови воно потрапило через куршську говірку, пор. куршське underūžes ”те саме” (Pietsch 76–78). Вживається західними жемайтами (Vaičiulytė 123).

Латвізми

bikšės «штани». Про це слово вже йшлося: це германізм. Однак воно вживається також у кількох місцевостях північного сходу Литви — в околицях Біржая та Рокишкіса (LKŽ I 813). Сюди воно, ймовірно, потрапило з латиської мови, пор. лат. bikses «штани».

kleitos «штани», пор. лат. kleita «сукня». У такому значенні слово трапляється лише в Йонішкісі (LKŽ VI 36). Взагалі ж латвізм kleitã і в литовській мові означає сукню. До латиської мови ця назва потрапила з німецької (Sehwers 50, 233; EH I 613; LLVV IV 258). Вона має германське походження, пор. англ. cloth «одяг», нідерл. kleed «те саме». Далі його намагаються пов’язати з давньоангл. clōðan «прикріплювати» (Kluge 375; Pfeifer 666; Klein 302).

Назви, близькі до міжнародних слів

Окрему підгрупу становлять запозичення, близькі до так званих міжнародних слів. Найчастіше це слова, які нещодавно прийшли до литовської мови з російської. Але в певних випадках їхнім джерелом може бути й інша мова.

džinsai «штани, пошиті з джинсової тканини». До литовської мови слово могло потрапити з російської або англійської, пор. англ. jeans, рос. джинсы «те саме» (Pričinauskaitė 41). Англійська назва одягу походить від назви тканини, пор. англ. jean «дуже міцна бавовняна тканина». Це слово запозичене зі старофранцузької мови, пор. Genes «Генуя, місто в Італії» (Klein 827).

172

Назва вживається по всій Литві. З’явилася нещодавно, разом із відповідною реалією. kališonai, kalsõnai «довгі нижні штани», пор. рос. кальсоны, пол. kalesony, фр. caleçon, ісп. calzones «те саме». До російської мови слово потрапило на початку XIX ст. з французької (можливо, через польську) (Fasmer II 171; Šanskij II 33).

Французька мова запозичила його з італійської, пор. італ. calzoni «штани», яке пов’язане з італ. calza «панчоха». Це слово походить із латини, пор. лат. calceus «черевик» (Dauzat 129; Buck 425).

Назва трапляється в розмовній литовській мові.

pantalonai «нижні штани, штани», пор. рос. панталоны, фр. pantalons, італ. pantaloni, ісп. pantalones, англ. pantaloons «те саме» тощо. Назва виникла у французькій мові від фр. pantalon «паяц, блазень». Це слово прийшло з італійської мови, пор. італ. pantalone «те саме», яке, своєю чергою, походить від імені персонажа традиційної італійської фарсу Pantaleone, що носив вузькі штани (Klein 1121; Oxford 647; Buck 425; Fasmer III 198–9). У литовській мові назва з’явилася приблизно в першій половині XX ст. (TrpŽ¹ 728). Тепер вона поступово виходить з ужитку.

pižama «в Індії — широкі штани з легкої тканини», пор. рос. пижама, пол. piżama, англ. pyjamas, нім. Pyjama «те саме». До європейських мов слово потрапило через англійську з гінді pāejama або урду pā-jāma «те саме» (Klein 1112; Pfeifer 1063; Fasmer III 259).

До литовської мови запозичення, імовірно, прийшло в першій половині XX ст. (TrpŽ¹ 770). Воно вживається в літературній мові, однак значно частіше це слово має значення «легкий домашній і спальний одяг, що складається з блузи та штанів». Це значення є також у всіх згаданих мовах (LKŽ X 47; DŽ 568).

šortai «короткі штани, які носять улітку», пор. англ. shorts, рос. шорты «те саме». Англійська назва походить від прикметника short «короткий» (Webster 1073).

Як і džinsai, це нещодавнє запозичення, досить широко вживане в розмовній литовській мові (Prūcinauskaitė 42; LKŽ XV 263).

Як бачимо, у литовській мові є чимало назв цього предмета одягу — близько 40 (не враховуючи різних фонетичних варіантів і стилістично забарвлених слів, утворених від слова kelnės). Приблизно половина з них виникла на литовському мовному ґрунті. Найважливіша — нейтральна лексема kelnės.

Балтійські мови не мають спільної назви цього предмета одягу. Крім слова bikses, уживаного в літературній латиській мові й запозиченого з німецької, у діалектах досить поширений германізм ūzas, пор. балтійсько-німецьке hosen, швед. huso (ME IV 410–1; Reķena 441; Karulis II 460). У пам’ятках прусської писемності засвідчено дві назви цього предмета одягу: германізм broakai «певні штани до стегон», пор. середньонижньонім. brōk «те саме» (Mažiulis I 158; Toporov I 253), та слово неясного походження lagno «штани», яке В. Мажюліс намагається пов’язати з прусським іменником *laknas «той, що швидко рухається, мчить» (PKP II 279; Toporov IV 416–8).

Інші назви литовського походження мають семантичне або стилістичне забарвлення. 8 слів означають нижню білизну, 2 — спеціальні дитячі штанці, 5

173

описують зовнішній вигляд цього одягу. Аж 15 назв мають певний зневажливий відтінок. Варто зазначити, що всі згадані назви зазвичай мають чітко окреслене значення.

У писемній мові, за винятком kelnės (а також варіантів kelenės, kelinai) (XVII ст.) і statinės (XVIII ст.), назви литовського походження зафіксовані лише у XX ст. З них 9 уживаються в літературній мові.

Знайдено 20 назв штанів, запозичених з інших мов. Умовно їх можна поділити на дві більші групи: давніші запозичення та слова, що нещодавно потрапили до литовської мови.

Слова першої групи зазвичай дуже рідкісні й трапляються лише в окремих говірках або писемних джерелах. Їхнє значення вже не так чітко окреслене; та сама лексема іноді може позначати кілька предметів одягу або різновиди того самого предмета одягу, пор. kleitos «штани», kleitā «сукня»; būksvos «штани», «нижня білизна». Тому їх класифікують лише за мовою-джерелом запозичення. Найбільше виявлено слов’янізмів — 9 (5 полонізмів, 2 русизми, 2 невизначені слов’янізми). Також виявлено 4 германізми та 2 латвізми. Усі вони не увійшли до літературної мови й поступово виходять з ужитку, хоча деякі з них зафіксовані в литовській писемній мові вже досить давно: gačios, gātkos — XVI ст., pliūdrės, būksos — XVII ст.

Другу групу запозичень становлять назви, близькі до інтернаціональних слів. Таких є 5, з яких 3 уживаються в літературній мові.

LITERATŪRA

Atlas 1986: Istoriko-etnografičeskij atlas Pribaltiki. Odežda. Riga.

Hirt H. 1905: Die Indogermanen. Ihre Verbreitung, ihre Urheimat und ihre Kultur. Strassburg. Bd. 1.

Niderle L. 1956: Slavjanskie drevnosti. Moskva.

Schrader O. 1917: Reallexikon der indogermanischen Altertumskunde. 2. Aufl., hrsg. von. A.Nehring. Berlin, Leipzig. Bd. 1.

Sokolovskaja A. S. 1974: Lingvogeografija i etimologija nekotorych nazvanij odeždy i obuvi. — Problemy kartografirovanija v jazykoznanii i etnografii. Leningrad.

Volkaitė-Kulikauskienė R. 1970: Drabužiai. — Lietuviai IX—XII amžiais. Vilnius.

LITERATŪROS SANTRUMPOS

A — Aušra. Laikraštis išleidžiamas Lietuvos milėtoju. Tilžėje 1883—1886.

Alminauskis — Alminauskis K. Die Germanismen des Litauischen. Teil 1: Die deutschen Lehnwörter im Litauischen. K.[,]1934].

B — Brodowskij J. Lexicon Germanico-Lithvanicum et Lithvanico-Germanicum (Rankraštinis vokiečių-lietuvių kalbų žodynas, du tomai, apie 1740 m.).

BB — Biblia tatai esti wissas Schwentas Raschtas Lietuwischkai pergulditas per Janną Bretkuną Lietuvos Plebong Karaliaucziuje (1590 m. rankraštis).

Borejszo — Borejszo M. Nazwy ubiorów w języku polskim do roku 1600. Poznań, 1990.

Brencė — Brencė M. Latvių kalbos leksikos lituanizmai. Vilniaus universiteto diplominis darbas. Vad. V.Urbutis. V., 1962.

Brückner — Brückner A. Słownik etymologiczny języka polskiego. Kraków, 1927.

174

Brückner F. W. — Brückner A. Litu-slawische Studien. I Teil: Die slawischen Fremdwörter im Litauischen. Weimar, 1877.

BsO — Ožkabalų dainos. Surinko J. B a s a n a v i č i u s. Shenandoach, Pa. 1902 m. T. 1–2 (Skaitmenys rodo dainos numerius).

Buck — B u c k C. D. A Dictionary of Selected Synonyms in the Principal Indo-European Languages. Chicago, 1949.

Būga — B ū g a K. Rinktiniai raštai. V., 1958–1961. T. 1–3.

BŽ — B a r o n a s J. Rusų lietuvių žodynas. Antras naujai parašytas kirčiuotas leidimas. Kaunas, 1933.

C — Clavis Germanico-Lithuana (Buv. Karaliaučiaus archyvo dviejų tomų rankraštis, parašytas tarp 1673–1701).

Ch — C h i l i n s k i S. B. Bible su didžiu dabojimu perguldita Lietuvos žmonėms ant išganittingos naudos. London, 1660.

S.Dauk — Simonas Daukantas (1793–1864), jo raštai.

Dauzat — D a u z a t A. Dictionnaire étymologique de la langue française. Paris, 1954.

Dbč — Dubičiai. V., 1989.

DrŽ — N a k t i n i e n ė G.; P a u l a u s k i e n ė A., V i t k a u s k a s V. Druskininkų tarmės žodynas. V., 1976.

Dub — Dubingiai. V., 1971.

DūnŽ — V i t k a u s k a s V. Šiaurės rytų dūnininkų šnektų žodynas. V., 1976.

DŽ — Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. V., 1972.

EH — E n d z e l ī n s J., H a u z e n b e r g a E. Papildinājumi un labojumi K. Mūlenbacha Latviešu valodas vārdnīcai. Riga, 1934–1946. S. 1–2.

Erž — Eržvilkas. V., 1970.

Fasmer — F a s m e r M. Etimologičeskij slovar’ russkogo jazyka. M., 1964–1973. T. 1–4.

Fraenkel — F r a e n k e l E. Litauisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg-Göttingen, 1955–1965.

GK — Gimtoji Kalba. Bendrinės kalbos laikraštis. Kaunas, 1933–1941.

J — Литовский словарь А. Юшкевича с толкованием слов на русском и польском языках. Санкт Петербург, 1897–1922. Т. 1–3.

JD — Lietuviškos dainos užrašytos par A n t á n ą J u š k é v i č ę. Kazanė, 1880–1882. T.1–2 (Skaitmenys rodo dainos numerius).

K — K u r s c h a t F. Littauisch-deutsches Wörterbuch. Halle, 1883. ([] dedama prie žodžių, kurių tikrumu Kuršaitis abejoja). Deutsch-littauisches Wörterbuch. Halle, Bd. 1, 1870. Bd. 2, 1874.

Kabelka — K a b e l k a J. Kristijono Donelaičio raštų leksika. V., 1964.

Kapeleris — K a p e l e r i s K. Kaip senieji lietuvininkai gyveno. — Lietuvininkai. V., 1970.

Karulis — K a r u l i s K. Latviešu etimoloģijas vārdnīca. Riga, 1992. T. 1–2.

Klein — K l e i n E. A Comprehensive Etymological Dictionary of the English Language. Amsterdam, London, New York, 1966–1967. Vol. 1–2.

KlGr — Pirmoji lietuvių kalbos gramatika. 1653 metai. V., 1957.

Kluge — K l u g e F. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Berlin, 1957.

KudN — Kudirkos Naumiestis. V., 1990.

KŽ — K u r š a i t i s A. Lietuviškai-vokiškas žodynas... Göttingen, 1968–1973. T. 1–4.

LB — Litauische Volkslieder und Märchen aus dem preussischen und dem russichen Litauen, gesammelt von A. L e s k i e n und K. B r u g m a n n. Strassburg, 1882.

LC — Lietuviszka Ceitunga, iszeinanti kas utarninką. Klaipėda, 1877–1889.

Lex — Lexicon Lithuanicum, parengė V.Drotvinas. V., 1987 (Rankraštinis XVII a. vokiečių-lietuvių kalbų žodynas).

LKŽ — Lietuvių kalbos žodynas. V., 1956–1991. T.1–15.

175

LLVV — Latviešu literārās valodas vārdnīca. Rīga, 1972—1989. S. 1—7.

LzŽ — P e t r a u s k a s J., V i d u g i r i s A. Lazūnų tarmės žodynas. V., 1985

Mažiulis — M a ž i u l i s V. Prūsų kalbos etimologinis žodynas. V., 1988—1993. T.1—2.

ME — K. M ū l e n b a c h a Latviešu valodas vārdnīca, redigējis, papildinājis turpinājis J. E n d z e l ī n s. Rīga, 1923—1932. S.1—4.

MŽ — M i e l c k e Ch. G. Littauisch-deutsches und deutsch-littauisches Wörterbuch. Königsberg, 1800.

N — N e s s e l m a n n G. H. F. Wörterbuch der Litauischen Sprache. Königsberg, 1851.

NdŽ — N i e d e r m a n n M., S e n n A., B r e n d e r F., S a l y s A. Lietuvių tašomosios kalbos žodynas. Lietuviškai-vokiška dalis. Heidelberg, 1932—1968. T.1—5.

Oxford — The Oxford Dictionary of English Etymology. Edited by C. T. Onions. Oxford, 1985.

Partridge — P a r t r i d g e E. Origins. A Short Etymological Dictionary of Modern English. New York, 1983.

Pfeifer — Etymologisches Wörterbuch der Deutschen... durchgesehen und ergänzt von Wolfgang P f e i f e r. Berlin, 1993. Bd.1—2.

Pietsch — P i e t s c h R. Fischerleben auf der Kurischen Nehrung. Berlin, 1982.

PKP — M a ž i u l i s V. Prūsų kalbos paminklai. V., 1981. T.2.

D.Pošk — Dionizas Poška (1745—1830). Lenkiškai-lietuviškas žodynas (Lietuvių literatūros ir tautosakos instituto rankrašt ynas) ir kiti jo raštai.

Pričinauskaitė — P r i č i n a u s k a i t ė A. Drabužių ir jų detalių pavadinimai — Kalbos kultūra, 1977. T.32. P.41—44.

Q — K r a u z ė s (vadinamasis) žodynas. (Buv. Karaliaučiaus archyvo rankraštinis vokiečių-lietuvių kalbų XVIII a. žodynas).

R — R u h i g P. Littauisch-deutsches und deutsch-littauisches Lexicon. Königsberg, 1747.

Reķena — R e ķ ē n a A. Amatniecības leksika dažas Latgales dienvidu izloksnēs un tās sakari ar atbilstošajiem nosaukumiem slāvu valodās. Rīga, 1975.

SD(1) — K. Sirvydo žodyno pirmasis leidimas (apie 1620m.).

Sehwers — S e h w e r s J. Sprachlich-kulturhistorische Untersuchungen vornehmlich über den deutschen Einfluss im Lettischen. Berlin, 1953.

Skardžius — S k a r d ž i u s P. Die slawischen Lehnwörter im Altlitauischen. — Tauta ir žodis, 1931. T.7.

Skardžius ŽD — S k a r d ž i u s P. Lietuvių kalbos žodžių daryba. V., 1943.

Slawski — S ł a w s k i F. Słownik etymologiczny języka polskiego. Kraków, 1952—1985. T.1—5.

Šanskij — Š a n s k i j N. M. Ètimologičeskij slovar’ russkogo jazyka. M., 1963—1982. T.1—2 (tom 2 pod red. N. M. Š a n s k o g o).

Šaudina — Š a u d i ņ a V. Lituānismi dažās Lietuvas pierobežas sēliskajās izloksnēs (Aknīste, Gārsene, Laši, Prode). Disertācijas kopsavilkums filoloģijas doktora grāda iegūšanai. Rīga, 1994.

Tat — T a t a r ē A. (1805—1889), jo raštai.

Toporov — T o p o r o v V. N. Prusskij jazyk. Slovar’. M., 1975—1990. T.1—5.

TrpŽ — Tarptautinių žodžių žodynas. Red. J. Ž i u g ž d a. Klaipėda, 1936.

Trubačev — Ètimologičeskij slovar’ slavjanskich jazykov. Pod red. O. N. T r u b a č e v a. M., 1974—1993. V.1—19.

Urbutis B XXVII(1) — U r b u t i s V. Senosios lietuvių kalbos slavizmai. — Baltistica, 1992. T.27(1). P.4—15.

Vaičiulytė — V a i č i u l y t ė O. Klaipėdos šnektos žodynas (valstiečių buitiškoji leksika). Vilniaus valstybinio universiteto diplominis darbas. Vad. V. Vitkauskas. V., 1977.

Webster — Webster’s New Collegiate Dictionary. Springfield, Massachusetts, 1977.

Zinkevičius — Z i n k e v i č i u s Z. Lietuvių kalbos istorija. V., 1984—1992. T.1—5.

176

Zinkevičius LD — Z i n k e v i č i u s Z. Lietuvių dialektologija. V., 1966.

KITOS SANTRUMPOS

angl. — anglų brus. — baltarusių ček. — čekų dan. — danų dial. — tarminis est. — estų ide. — indoeuropiečių isl. — islandų isp. — ispanų it. — italų kuršinink. — kuršininkų lat. — latvių lenk. — lenkų lot. — lotynų norv. — norvegų oland. — olandų pers. — persų plg. — palygink pranc. — prancūzų rus. — rusų s. — senoji serb-chorv. — serbų-chorvatų suom. — suomių šved. — švedų t.p. — taip pat turk. — turkų ukr. — ukrainiečių vengr. — vengrų vok. — vokiečių žem. — žemaičių Kb — Kabeliai, Varėnos r. Krtv — Kurtuvėnai, Šiaulių r. Vdk — Viduklė, Raseinių r.

NAMES OF TROUSERS IN THE LITHUANIAN LANGUAGE

Summary

This article deals with the lexical- semantical subgroup of the names of trousers. About 30 of them might be found in Lithuanian (phonetical variants are even more abundant). Some of them are neutral both stylistically and semantically, others, on the contrary, describe the quality or the purpose of the object. There is no common Indo-European name for the said object. Therefore there are many borrowings in Lithuanian (about 50 per cent). By the way, the same situation is observed in other languages.

The general name of this article of clothing is a neutral lexeme kėlnės ”trousers”. It is used all over Lithuania. It was first recorded in the written language at the beginning of the 17th century. The other names of Lithuanian origin may be subdivided according to the form (e.g., plačiakėlnės: plačios ”wide” + kėlnės ”trousers”), colour (dryžinės: dryžas ”striped”) or the purpose (šliaužtinukai: šliaužti ”crawl”). One more group might be singled out: it would contain stylistically marked words (kelnapalaitės: kėlnės ”trousers” + palaikis ”shabby”, terletýnės: terlioti ”to soil”). All the names of Lithuanian origin except kėlnės and statinės ”stiff trousers” ap-

177

peared in written Lithuanian only in the 20th century. Nearly half of them are use in Standard Lithuanian.

The borrowings are subgrouped only according to the language they come from: 9 borrowings stem from Slavic (dibkos, gačios, gaižės, galūfė, gatkos, kalaišės, pliūdršarovārai, trūšikai), 4 from German (bikšės, būksos, raitūžės, ūndrūžės) and 2 from Lithuanian (bikšės, kleitos). Some of them adopted in Lithuanian rather long ago, but they are seldom used at present. They are known only in some Lithuanian dialects or found in some writings. These words are not used in Standard Lithuanian.

The other group of borrowings consists of the so-called international words. There are 5 of them (džinsai, kalisōnai, pantalōnai, pižamà, šortai). They appeared in Lithuanian only in the 20th century, and it is difficult to say which language they came from. 3 of these words are in common use in Standard Lithuanian.

178