LIETUVIŲ KALBOS INSTITUTO KRONIKA 1997

Структура

З 2 січня 1997 року Інститут очолював директор, проф. габіліт. д-р Algirdas Sabaliauskas. Його заступниками були д-р Kazys Morkūnas (з наукових питань) і Kęstutis Jurkūnas (із загальних питань). Учений секретар — д-р Artūras Judžentis.

В Інституті діяло шість відділів: словників (керівник — доц. д-р Vytautas Vitkauskas), граматики (керівник — проф. габіліт. д-р Vytautas Ambrazas), ономастики (керівниця — габіліт. д-р Vitalija Maciejauskienė), термінології (керівник — д-р Kazys Gaivenis), історії мови та діалектології (керівник — д-р Kazys Morkūnas), культури мови (керівник — д-р Pranas Kniūkšta). Працювала видавнича група (керівниця — Audronė Stanislovaitienė).

Наприкінці 1997 року в Інституті працювали 117 співробітників, з них 86 наукових працівників і 31 науковець (2 професори — габілітовані доктори, 5 габілітованих докторів, 5 докторів-доцентів, 19 докторів).

До спільної аспірантури Інституту та Університету Вітовта Великого з 15 вересня зараховано Jolanta Gaivenytė, Asta Leskauskaitė, Loreta Vaičiulytė, Rolandas Mikulskas, Sigutė Rackevičienė і Dana Vainauskienė.

Основні напрями діяльності

Постановою Уряду Литовської Республіки від 21.03.1995 № 399 Про перелік державних наукових інститутів визначено такі основні напрями діяльності Інституту:

дослідження лексикології та лексикографії литовської мови, її граматичної будови, діалектів і власних назв; розроблення термінології;

дослідження історії литовської мови та мовних контактів, вивчення функціонування сучасної литовської мови в суспільстві та її нормалізація.

Наприкінці 1997 року наукову діяльність Інституту оцінювала експертна комісія, створена Центром оцінювання якості навчання за дорученням Міністерства освіти і науки (керівник — проф. габіліт. д-р Romualdas Apanavičius). Комісія загалом позитивно оцінила роботу Інституту та запропонувала розвивати фундаментальні дослідження, публікувати більше статей в іноземних наукових виданнях і активніше інтегруватися у світову науку.

Збори науковців

21 січня на загальних зборах працівників Інституту заслухали доповідь ученого секретаря Artūro Judžentčio про наукову роботу Інституту за минулий рік і плани на новий рік, обговорили положення доповіді. —

261

ституту, плани на новий рік і наукову роботу обговорювали.

6 жовтня на зборах науковців Інституту дещо змінили склад Ради: замість габілітованої докторки Vitalijos Maciejauskienės, яка відмовилася працювати в ній, обрали габілітованого доктора Simas Karaliūnas.

11 листопада на зборах зустрілися з членами експертної групи, яка оцінювала наукову діяльність Інституту: професором, габілітованим доктором Romualdu Apanavičiumi, професором, габілітованим доктором Juozu Kuliu та доцентом, доктором Alfredu Bumblausku. Обговорили критерії оцінювання гуманітарних наук і наукову роботу Інституту за останні роки.

Найважливіші рішення Ради Інституту

18 лютого на засіданні Ради обговорили звіт про наукову діяльність Інституту за 1996 рік і плани на 1997 рік, створили нову атестаційну комісію (Saulius Ambrazas, Angelė Kaulakienė, Pranas Kniūkšta, Marytė Razmukaitė, Nijolė Sližienė, Zita Šimėnaitė, Aloyzas Vidugiris), затвердили до друку 69-й випуск Kalbos kultūros, схвалили угоду про наукову співпрацю з Філологічним факультетом Санкт-Петербурзького державного університету та розглянули проєкт угоди про наукову співпрацю з кафедрами литовського мовознавства і литовської мови Вільнюського педагогічного університету.

28 лютого розглянули проєкт положення про докторантуру Інституту та присудження наукових ступенів, схвалили угоду про наукову співпрацю з кафедрою литовської мови Філологічного факультету Шяуляйського педагогічного інституту та Центром етнокультури й діалектології, затвердили результати атестації працівників, доктора Kazys Garšva зобов’язали подати працю Lietuvos pakraščių šnektos на розгляд відділу історії мови та діалектології.

15 травня затвердили до друку видання: Aloyzas Vidugiris. Zietelos šnektos žodynas; Simas Karaliūnas. Kalba ir visuomenė; Kalbos patarimų informacinis biuletenis I, Regina Sedekerskytė, Adelė Ubeikaitė. Lietuvių kalbotyra (1977–1980). Literatūros rodyklė. Схвалили обраний відділом словників подальший напрям лексикографічної роботи та основні принципи цієї роботи, викладені в проспекті. Схвалили пропозицію видати новий (комп’ютерний і поліграфічний) варіант академічного «Словника литовської мови», включивши необхідні доповнення й виправлення. Розглянули проєкт угоди про наукову співпрацю з філологічним факультетом Вільнюського університету. Схвалили рішення атестаційної комісії, постановили щороку надавати докторантам 56 календарних днів чергової оплачуваної відпустки.

18 червня затвердили до друку Lietuvių kalbos funkcinė gramatika Аделі Валецькене та Sapūno – Šulco gramatika, затвердили результати атестації працівників, визначили порядок обрання та переобрання керівників підрозділів Інституту, створили комісію з прийому до докторантури Інституту на 1997 рік.

262

На засіданні 17 вересня затверджено загальні частини навчальних програм докторантури; створено комісію для конкурсу на посади керівників відділів Інституту (оголошеного в Mokslo Lietuvoje 1997 09 10 Nr. 15); вирішено скликати збори науковців для коригування складу Ради. Кандидатом на здобуття Литовської наукової премії запропоновано автора циклу монографій про займенники балтійських мов проф. габіліт. д-ра Albertas Rosinas; кандидатом до правління Литовського державного фонду науки та навчання запропоновано доц. д-ра Danguolė Mikulėnienė; кандидатом на одноразову стипендію Evelinos Masiokienės-Kolupailaitės запропоновано докторанта Vidmantas Kuprevičius. Затверджено звіт д-ра Danutės Marijos Liutkevičienės про відрядження до Бельгії; вирішено дозволити докторантові Laimučiui Bilkui завершити написання дисертації до 31 березня 1998 р., не змінюючи його статусу.

31 жовтня обрано керівників відділів (відділу граматики — проф. габіліт. д-р Vytautas Ambrazas, відділу культури мови — д-р Pranas Kniūkšta, відділу термінології — д-р Kazys Gaivenis, відділу словників — доц. д-р Vytautas Vitkauskas); затверджено склад докторських комітетів докторантів Jolantos Gaivenytės, Astos Leskauskaitės, Rolando Mikulsko, Loretos Vaičiulytės ir Danos Vainauskienės; затверджено новий склад спільної комісії Інституту литовської мови та ВДУ з докторантури й габілітації (Vytautas Ambrazas, Artūras Judžentis, Simas Karaliūnas, Albertas Rosinas, Algirdas Sabaliauskas, Nijolė Sližienė, Zigmas Zinkevičius); схвалено до друку 38-й том видання Lietuvių kalbotyros klausimų, 4-й випуск видання Terminologijos, частини 2 і 3 інформаційного бюлетеня «Поради щодо мови»; заслухано й затверджено звіт асистентки Mildos Lučinskienės про участь у міжнародному семінарі «Різноманітність тексту в середньовічних текстах» у Софії; вирішено дозволити докторантові Vidmantui Kuprevičiui завершити написання дисертації до 31 березня 1998 р., не змінюючи його статусу.

12 грудня затверджено до друку монографію Елени Валіулюте «Синтаксичні синоніми сучасної литовської мови», працю Данґуоле Мікуленене та Казиса Моркунаса «Тексти говірки Дівенішкес» і 70-й випуск «Культури мови»; вирішено підготувати й видати вибрані праці Йонаса Крупаса та книжечку про Інститут литовської мови. Затверджено результати атестації працівників, склад докторського комітету докторантки Sigita Racevičienė, а також продовжено угоду про наукову співпрацю з Інститутом мовознавства ім. А. Потебні України. На конкурс наукових праць молодих учених вирішено подати публікації Laimučio Bilkio на тему «Дослідження литовських гелонімів». Заступницею голови ради Інституту обрано габіліт. д-ра Nijolė Sližienė. На засіданні також обговорено питання преміювання працівників Інституту та створено комісію з розподілу премій.

Наукові експедиції

З 8 по 15 липня в околицях містечка Моседіс Скуодаського району слова для словника цієї говірки збирали, відповіді на запитання анкет з дослідження діалектів та їхньої взаємодії записували-

263

записала Vita Pranskūnaitė (керівниця експедиції), Ona Aleknavičienė, Asta Leskauskaitė, Ri̇čardas Petkevičius ir Edmundas Trumpa.

У липні в діалектологічних експедиціях, що працювали в околицях Губави та Казитишкіса Ігналінського району (керівниця Laima Grumadienė), а також в околицях Ержвілкаса Расейняйського району (керівниця Daiva Atkočaitytė), брали участь також по кілька десятків студентів-литуаністів Вільнюського педагогічного університету.

Фонотечні фонди відділу історії мови та діалектології поповнилися текстами, записаними на магнітні стрічки також в інших місцевостях: околицях Пелеси (Білорусь; Edmundas Trumpa), Лукшяй (Шакяйський район; Rima Bacevičiūtė), Лінкменай (Ігналінський район; Vytautas Kardelis), Жіобішкіс (Рокишський район; Artūras Judžentis), Кучюнай (Лаздіяйський район; Asta Leskauskaitė), Скардуняй (Маріямпольський район; Ona Aleknavičienė).

Конференції, семінари

19 лютого на семінарі, що відбувся в залі Інституту литовської літератури та фольклору, враженнями від поїздки до Мюнстера поділився проф. габіліт. д-р Йонас Паліоніс, а про балтистику у Фінляндії розповів габіліт. д-р Сімас Каралюнас.

20 лютого на науковій конференції Інституту латиської мови (Рига) Теорія і практика лексикографії (Leksikogrāfijas teorija un prakse), присвяченій 124-й річниці від дня народження академіка Яніса Ендзелінса, доповіді виголосили д-р Казимерас Гаршва (Литуанізми в латиській мові) та Відмантас Купревічюс (Про тематичні групи рукописного литовсько-верхньо-литовсько-східного — польського словника (RtŽ) невідомого автора середини XIX ст.).

14–18 квітня докторантка Йоланта Ґелумбецкайте на Дев'ятому міжнародному колоквіумі з латинського мовознавства (Ninth International Colloquium on Latin Linguistics), що відбувся в Мадриді, Іспанія, виголосила доповідь про співвідношення прийменникових і відмінкових конструкцій у Вульгаті та її литовському перекладі Йонаса Бреткуна (Latin Vulgate and the Translation into Old Lithuanian by Jonas Bretkūnas (J. Bretke). On the Relation of Prepositional Phrases with Cases).

28 квітня на конференції Проблеми театру, питання національної драматургії, організованій Товариством історії та традицій театру в Палаці працівників мистецтв, доц. д-р Вітаутас Віткяускас виголосив доповідь Про мову нашої сцени.

9 травня на Першій науковій конференції студентів-литуаністів Литви, організованій Вільнюським університетом, доповідь виголосила Аста Лескаускайте (Вокалізм говірки Кучюнай).

13 травня на Дні Мажвідаса, організованому Литовською академією наук, професор Альгірдас Сабаляускас виголосив доповідь Мартінас Мажвідас у литовському мовознавстві.

264

28 травня на кафедрі балтійської філології Вільнюського університету гостював професор Краківського університету Войцех Смоцинський. В аудиторії Казимераса Буґи гість прочитав лекцію Проблеми прусської палеографії, яку слухали також чимало співробітників Інституту та докторантів.

30 травня у відділі історії мови та діалектології Інституту було скликано нараду діалектологів, у якій, крім співробітників Інституту, взяли участь доц. д-р Яніна Швамбарите із Шяуляя, д-р Зофія Бабіцкене з Вільнюського університету, заступниця головного редактора журналу Рідна мова Рита Урнежюте та інші. На нараді обговорювали актуальні питання методики збирання діалектного матеріалу, координації робіт і обміну інформацією. Нараду вів д-р Казис Моркунас.

4 червня на міжнародній конференції Проблеми мови технічних наук, організованій кафедрою литовської мови Інституту гуманітарних наук Каунаського технологічного університету та Відділом термінології Інституту, доповіді виголосили Стасіс Кяйнис (До розуміння термінологічної роботи), Казимерас Ґайвеніс і Анґеле Каулякене (Мовне та предметне оцінювання технічної термінології), Нійоле Баневічене (Вади визначень у стандартах технічних термінів), Йоланта Ґайвеніте (Порівняння структур литовських та англійських чотирислівних технічних термінів), Альбіна Ауксорюте (Деякі випадки синонімії в найновіших словниках комп'ютерної термінології). У конференції взяли участь і виголосили доповіді гості з Інституту латиської мови.

10 червня в Академії наук габіліт. д-р Сімас Каралюнас виклав нову гіпотезу походження назви Литви. Дискусію вів професор Альгірдас Сабаляускас. У дискусії взяли участь доц. д-р Ромас Батура, д-р Артурас Дубоніс, проф. габіліт. д-р Едвардас Ґудавічюс та інші історики й мовознавці.

17 червня на ранковому засіданні XVII з'їзду Литовської католицької академії наук, яким головували професорка Біруте Ціпліяускайте та Зіґмас Зінкявічюс, доповідь виголосив Юозас Карацейюс (Спроба унормувати литовську писемну мову у XVI столітті); на післяобідньому засіданні, яким головували докторки Антане Кучінскайтє та Клементіна Восилюте, доповіді виголосили Она Алєкнавічене (До питання про авторство перикоп Постилі Йонаса Бреткуна), Йоланта Ґелумбецкайте (Латинські конструкції в перекладі Євангелія від Луки Йонаса Бреткуна) та Мілда Лучінскене (Порівняння видань Євангелій Йонаса Якнавічюса 1647 і 1705 років).

1 і 2 липня у Вільнюському педагогічному інституті відбулася конференція Всесвітньої спільноти литуаністів Литуаністика у світі сьогодні: праці та проблеми. У ній брали участь і виступали в дискусіях також науковці Інституту.

20–23 серпня на Другій конференції балтійських студій у Європі Цінності та норми в мінливому суспільстві, організованій Вільнюським університетом і Литовською академією наук (проф. Альгірдас Сабаляускас був членом її програмного комітету), науковці Інституту слухали доповіді секції мовознавства та брали участь у дискусіях.

265

5–8 вересня докторантка Jolanta Gelumbeckaitė на П’ятому міжнародному конгресі з народної та пізньої латини, що відбувся в Гайдельберзі (Penktajame tarptautiniame liaudies ir vėlyvosios lotynų kalbos kongrese (V Internationaler Kongreß über Vulgär- und Spätlatein)), виголосила доповідь про мову латинських творів святого Єроніма (St. Jerome: Christian or Ciceronian Latin? Evidence from the Syntax of his Writings).

22–25 вересня Vytautas Zinkevičius взяв участь у П’ятій європейській конференції з питань мовленнєвої комунікації та технологій (5^th European Conference on Speech Communication and Technology), організованій Європейською асоціацією мовленнєвої комунікації (European Speech Communication Association, ESCO). На конференції було представлено доповідь про особливості структури діалогу, підготовлену ним спільно з данськими колегами Нільсом Оле Бернсеном, Гансом Дибк’єром і Лайлою Дибк’єр (Generality and Transferability. Two Issues in Putting a Dialog Evaluation Tool into Practical Use). Конференція відбулася на острові Родос у Греції.

3 жовтня у філологічному факультеті Вільнюського університету відбулася конференція імені Йонаса Яблонскіса «Kalbos kultūra: tradicija ir dabartis», організована відділом культури мови Інституту та кафедрою литовської мови університету. На трьох засіданнях конференції, які головували Пранас Кнюкшта й Аста Купчинскайте, Алдона Паулаускене й Лорета Вайчекаускене, Вітас Лабутис і Юрга Гірчене, було виголошено тринадцять доповідей. Від Інституту доповіді виголосили, відповідали на запитання та брали участь у дискусіях Юрга Гірчене (Reikia naujo požiūrio į naująsias svetimybes), Пранас Кнюкшта (Tautinis, nacionalinis, valstybinis ir valstybės), Аста Купчинскайте (Tekstynų lingvistika ir/arba kompiuterinis autentiškosios kalbos tyrimas), Дангуоле Мікуленене (Valstybinės kalbos taisyklingumo administracinė priežiūra), Ріта Мілюнайте (Nuo senojo prie naujojo KPP leidimo), Лорета Вайчекаускене (Šnekamoji kalba tebelaukia savo eilės) і Расуоле Владарскене (Tikslumo sintaksinė raiška valstybės dokumentų kalboje). На конференції також виступили науковці з Вільнюського університету, Вільнюського педагогічного університету, Шяуляйського університету, Каунаської медичної академії та Інспекції мови. Вирішено, що на наступній конференції імені Йонаса Яблонскіса, яка відбудеться наступного року, обговорять нові мовні явища та їх оцінювання.

7–9 жовтня Інститут спільно з Вільнюським університетом і Міжнародною асоціацією балтистів провів Восьмий міжнародний конгрес балтистів «Baltų kalbos XVI ir XVII amžiuje». Конгрес було присвячено відзначенню 450-річчя першої литовської книжки — «Katekizmo» Мартінаса Мажвідаса. В організаційному комітеті конгресу (голова — проф. габілітований д-р Боніфакас Стунджа) працювали директор Інституту проф. габілітований д-р Algirdas Sabaliauskas (заступник голови), проф. габілітований д-р Vytautas Ambrazas і габілітований д-р Simas Karaliūnas. На конгресі діяли п’ять секцій: писемної мови, лексикології та лексикографії, етимології й ономастики, морфології та синтаксису, фонетики, фонології й акцентології. Від Інституту секціями керували Vytautas Ambrazas (секцією морфології та синтаксису, спільно з Audrone Kaukiene) і Simas Karaliūnas (секцією етимології та ономастики, спільно з Pietro Umberto Dini).

266

Було проведено два пленарні засідання. Загалом виголошено понад сімдесят доповідей. На конгрес прибули науковці з дванадцяти зарубіжних країн: Латвії, Польщі, Німеччини, Росії, Італії, США, Нідерландів, Швейцарії, Норвегії, Фінляндії, Естонії та України. На конгресі виголосили доповіді тринадцять працівників Інституту (дванадцять доповідей): Ona Aleknavičienė (J. Bretkūno „Postilės“ perikopių autorystės klausimas), Saulius Ambrazas і Vytautas Zinkevičius (Istorinis lietuvių kalbos žodynas ir senųjų raštų kompiuterizavimas), Vytautas Ambrazas (Versiniai XVI–XVII a. lietuviški raštai kaip istorinės sintaksės šaltiniai), Nijolė Čepienė (Jono Bretkūno Biblijos germanizmai), Kazimieras Garšva (Linkuvos šnektos fonetikos raida), Jolanta Gelumbeckaitė (Postpoziciniai vietininkai J. Bretkūno „Evangelijos pagal Luką“ vertime), Simas Karaliūnas (Etnonimo jotvingis struktūra ir kilmė), Gina Kavaliūnaitė (Olandiškojo šaltinio įtaka Samuelio Boguslavo Chylinskio Naujojo Testamento vertimui), Vilija Lazauskaitė (Dėl u-kamienių būdvardžių ir jų abstraktų su priesaga -umas šakninio kirčiavimo), Evija Lipartė (Par vācu valodas partikulierverbu tulkojumiem G. Manceļa darbose), Milda Lučinskienė (J. Jaknavičiaus 1647 m. ir 1705 m. „Evangelie polskie y litewskie“ kai kurie kalbos skirtumai), Danguolė Mikulėnienė (Dėl cirkumfleksinės metatonijos dvūriniuose). Для учасників конгресу організували презентацію нових книжок з балтистики та екскурсію літературними місцями Анікщяй.

16–18 жовтня на міжнародній конференції, організованій Варшавським і Вільнюським університетами, «Sociolingvistinės ir psicholingvistinės kalbinės situacijos Vilniuje ir Vilniaus krašte sąlygos (Socjo- i psycholingwistyczne uwarunkowania sytuacji językowej w Wilnie i na Wileńszczyźnie)», що відбулася у Варшаві, виступили Laima Grumadienė (Lietuvių ir slavų kalbų sąveika Pietryčių Lietuvoje) та Edmundas Trumpa (Kai kurios Pelesos lietuvių tarmės ypatybės – Niektóre właściwości gwary litewskiej we wsi Pelesa). До програми також увійшли доповіді Alvyzas Vidugiris (Iš Vilniaus krašto lietuvių tarmių tyrimo istorijos) і Nijolė Tuomienė (Kai kurie Ramaškonių kaimo lietuvių tarmės ypatumai).

31 жовтня докторантка Ona Aleknavičienė на конференції «Žmogaus simbolinė samprata senojoje lietuvių kultūroje», організованій Інститутом культури та мистецтва, виголосила доповідь «Simbolinė žmogaus samprata Jono Bretkūno Postilėje».

20 листопада з ініціативи молодих працівників відділу історії мови та діалектології Інституту відбулася «Jaunųjų kalbininkų konferencija». Організаційна комісія конференції: Daiva Atkočaitytė, Vilija Lazauskaitė, Asta Leskauskaitė, Edmundas Trumpa. На трьох засіданнях конференції було виголошено дванадцять доповідей, дев’ять із них — працівниками Інституту: Daiva Atkočaitytė (Šalutiniai kirčiai pietų žemaičių raseiniškių šnektose), Albina Auksoriūtė (Terminologinis Lauryno Ivinskio palikimas), Laimutis Bilkis (Dėl prieššakninio u· supriešakėjimo reiškinių lietuvių helonimijoje), Vidas Garliauskas (Lietuviškos oikonimų lytys XVI–XIX a. istorijos šaltiniuose. Lietuviški žodžiai ir frazės XVI–XVII a. rankraščiuose), Vilija Lazauskaitė (Dėl džūkybių pateikimo „Dabartinės lietu-

267

у словнику»), Асти Лескаускайте (Щодо системи голосних фонем кучюнайської говірки), Вілії Сакалаускене (Семантика влади та її вираження в литовській мові), Едмундаса Трумпи (Деякі тенденції розвитку дзукізму в пелесській говірці), Лорети Вайчюліте (Синтаксично-семантична характеристика двовалентних прикметників литовської мови). Доповіді також прочитали гості: Ромуальдас Апана́вічюс (Первинне семантичне значення кореня *tuer-2 у слові Idė.) з Вільнюського університету, Аста Казлаускене (Тривалість голосних у відкритих і закритих закінченнях у південній західноаукштайтській говірці) з Університету Вітовта Великого та Еверіта Мілчонока (Морфологічні варіанти іменників у «Lettische postill» Г. Манселіуса (1654)) з Інституту латиської мови (Рига). Тези доповідей конференції надруковано окремим виданням (у ньому вміщено ще анотації чотирьох доповідей, не виголошених на конференції).

11–12 грудня на заходах, організованих у Кретинзі Товариством литовської мови на вшанування 95-ї річниці від дня народження професора Антанаса Саліса, під назвою Дослідження литовської мови та сучасність доц. д-р Вітаутас Вітка́ускас прочитав доповідь Принципи творення та зміцнення літературної мови Антанаса Саліса.

Семінари докторантів

4 березня в Інституті працівникам Інституту історії мови та діалектології Едмундас Трумпа представив перший компакт-диск Інституту Діалекти литовської мови. Пелеса.

22 травня Йоланта Ґелумбекайте розповіла про IX міжнародний колоквіум з латинського мовознавства, що відбувся в Мадриді, де вона виступила з доповіддю.

19 червня д-р Гедрюс Субачюс розповів про литуаністику в Іллінойському університеті в Чикаго.

19 вересня Дануте Люткявічене та Ігнас Урбонас розповіли про П’яту європейську літню школу ELSNET, присвячену питанням комп’ютерної лінгвістики (ELSNET’s Fifth European Summer School on Language and Speech Communication Розробка лексикону для обробки мови та мовлення), що відбулася в липні цього року в Бельгії, в Левенському університеті.

20 жовтня Мілда Лучінскене розповіла про міжнародний семінар Різноманітність тексту в середньовічних текстах (Text Variety in the Witnesses of Medieval Texts), що відбувся 21–23 вересня в Софії, Вітаутас Зінкявічюс — про П’яту європейську конференцію з питань мовної комунікації та технологій (European Speech Communication Association, ESCO), організовану Європейською асоціацією мовної комунікації 21–24 вересня на грецькому острові Родос (Rhodes) (5th European Conference on Speech Communication and Technology), а Едмундас Трумпа — про міжнародну конференцію, організовану Варшавським і Вільнюським університетами, Соціолінгвістична та психолінгвістична мовна ситуація у Вільнюсі та Віль-

268

мовні умови у Вільнюському краї (Socio- i psycholingwistyczne uwarunkowania sytuacji jęzkowej w Wilnie i na Wileńszczyźnie), що відбулася у Варшаві 16–18 жовтня.

4 грудня д-р Nijolė Čepienė розповіла про акти Малої Литви в Державному таємному архіві Прусської культурної спадщини в Берліні, Albina Auksoriūtė — про рукописи Laurynas Ivinskis у бібліотеках Кракова.

Стажування, відрядження

З 8 квітня до 30 червня габілітований д-р Saulius Ambrazas проходив стажування на кафедрі балтійських студій Стокгольмського університету під керівництвом проф. Baiba Metuzāle-Kangere. У бібліотеках Стокгольмського університету та Королівській бібліотеці він вивчав літературу, потрібну для його наукової праці, і написав статтю The derivative structure of substantives in Lithuanian and Latvian from the diachronic point of view. Стажування підтримав Шведський інститут.

14–24 липня д-р Danutė Marija Liutkevičienė брала участь у П’ятій європейській літній школі ELSNET з питань комп’ютерної лінгвістики (ELSNET’s Fifth European Summer School on Language and Speech Communication „Lexicon Development for Language and Speech Processing“), що відбулася в Бельгії, в Левенському університеті. Основними темами школи були формалізація та подання лексичних даних, внутрішня структура лексикону, автоматичне розпізнавання мовлення, зв’язок синтаксису з лексиконом, проблеми машинного перекладу. Вона слухала лекції, ділилася досвідом і налагоджувала контакти з колегами з інших країн.

У серпні–вересні габілітований д-р Simas Karaliūnas за стипендією Kasa im. Józefa Mianowskiego – Fundacja popierania nauki проходив стажування в Ягеллонському університеті в Кракові. У бібліотеці університету він збирав матеріали за запланованими темами та вивчав наукову літературу.

З 8 жовтня докторантка Інституту Evija Lipartė проходила стажування в Лейпцизькому університеті.

Rugsėjo 21–23 d. doktorantė Milda Lučinskienė dalyvavo Bulgarijos mokslų akademijos Matematikos ir informatikos instituto surengtame tarptautiniame seminare Teksto įvairovė viduramžių tekstuose (Text Variety in the Witnesses of Medieval Texts) Sofijoje. Seminare klausytojams ji perskaitė pranešimą XVI–XVII a. senųjų lietuviškų raštų kompiuterizavimas (Computerisation of the Old 16^th–17^th Centuries Lithuanian Scripts), kuriame pristatė Instituto senųjų raštų kompiuterizavimo grupės darbą. Seminare skaityti pranešimai bus išleisti atskiru leidiniu.

16–22 листопада д-р Nijolė Čepienė у Німеччині, у Державному таємному архіві Фонду прусської культурної спадщини в Берліні, збирала особові імена та назви місцевостей з актів Малої Литви, а також вивчала спеціальну літературу, що зберігається там.

269

24–30 листопада докторантка Інституту Albina Aukšoriūtė перебувала у філії Інституту славістики в Кракові. У бібліотеці Польської академії наук вона досліджувала рукописи Laurynas Ivinskis (Prigimt umenę, польсько-литовський словник, таблиці граматики литовської мови).

Інші заходи

21 травня працівники відділу культури мови запросили колег на презентацію 69-го зошита «Kalbos kultūros». У жвавому товаристві новий зошит представили його відповідальний редактор, д-р Pranas Kniūkšta, та упорядниця й підготувачка Albina Bataitytė.

3 липня відбулася презентація видань Інституту, що вийшли у першому півріччі 1997 р. Було представлено такі видання: Lithuanian grammar. Ed. by Vytautas Ambrazas; Laima Grumadienė, Vida Žilinskienė. Частотний словник сучасної писемної литовської мови; Ona Vaičiulytė-Romančuk. Власні назви в говірці околиць Гервяти. Прізвища й мікротопоніми. Відп. ред. Elena Valiulytė; Питання литовського мовознавства 37. Проблеми лексикографії та лексикології / Том упорядкували Irena Erm anytė, Aldona Kalunienė (відп. секретар), Gertrūda Naktinienė, Vytautas Vitkauskas; Культура мови 69. Відп. ред. Pranas Kniūkšta; Термінологія 3. Відп. ред. Kazys Gaivenis; Програма дослідження діалектів литовської мови та їхньої взаємодії. Соціолінгвістика. Упорядкували Valerijus Čekmonas, Laima Grumadienė. Відп. ред. Kazys Morkūnas. Про заплановані до видання праці розповіла керівниця видавничої групи Audronė Stanislovaitienė. Захід провів директор Інституту Algirdas Sabaliauskas.

1–4 жовтня видавництво Інституту взяло участь у книжковому ярмарку, організованому Литовською технічною бібліотекою. Належну презентацію книжок Інституту на ярмарку забезпечила завідувачка видавництва Audronė Stanislovaitienė. Підготовлено рекламний буклет видавництва, інформацію про видавництво надруковано в каталозі ярмарку.

Гості Інституту

4 березня в Інституті побував президент громади литовців Канади Algirdas K. Vaičiūnas. Гостя зустрів директор Інституту Algirdas Sabaliauskas.

23 квітня в Інституті гостював професор Guido Michelini. У залі LLTI він прочитав лекцію про зв’язок гімнів Martynas Mažvydas з оригіналами та подальші перспективи дослідження мови його творів.

3 липня та 8–10 грудня в Інституті побував професор Anatolij Nepokapnyj з Інституту мовознавства імені О. Потебні НАН України. Гість цікавився найновішими виданнями Інституту; обговорювалися питання подальшої наукової співпраці між обома установами.

270

19 серпня Інститут відвідав аспірант філологічного факультету Санкт-Петербурзького державного університету Aleksej Andronov. Гість цікавився науковими працями співробітників Інституту та найновішими виданнями.

3 і 4 вересня в Інституті перебував науковий співробітник Констанцького університету, д-р Björn Wiemer. Гість цікавився працями, що виконуються в Інституті, та найновішими виданнями Інституту.

4 вересня Інститут відвідав філолог угорського походження, керівник відділу Центральної та Східної Європи Літературного інституту Угорської академії наук, перекладач литовської літератури Endre Bojtár із дружиною. З гостем зустрілися директор Інституту Algirdas Sabaliauskas і директор Інституту литовської літератури та фольклору Leonardas Sauka.

З 15 по 19 вересня в Інституті проходила стажування проф. Ewa Rzetelska-Feleszko з Інституту славістики Польської академії наук у Варшаві. Гостя збирала матеріали для своєї наукової праці в картотеці відділу ономастики, консультувалася зі спеціалістами цього відділу.

17 вересня Інститут відвідав радник Президента Algirdas Matulionis. Гість оглянув будівництво нової будівлі Інституту з фондами литуаністики, цікавився роботою та проблемами Інституту.

2 і 6 жовтня в Інституті перебував керівник Інституту балтистики Грайфсвальдського університету, професор Jochen Dieter Range. Гість зустрівся з дирекцією Інституту та науковцями відділу історії мови й діалектології. Було обговорено конкретні роботи на 1998 рік у межах підписаної угоди про наукове співробітництво Інституту й Університету: навесні провести семінар з питань створення комп’ютерного банку мовних даних старих писемних пам’яток; обмінюватися стажистами — дослідниками мови старих литовських писемних пам’яток; з нагоди роковин смерті Jono Bretkūno у 2002 році провести міжнародну конференцію на тему мови й культури Малої Литви XVI–XVII ст.; співпрацювати у збиранні матеріалів з ономастики Малої Литви.

2 жовтня Інститут відвідав швейцарський мовознавець, учень професора J. P. Loche rio Bernhard Wälchli. Мовознавець особливо цікавиться взаєминами латиської та лівської мов. Цій проблемі присвячено його магістерську роботу. Гарно розмовляє литовською.

6 жовтня в Інституті перебували мовознавці Alessandro Parenti (Florence), Nikolai Mikhailov (Pisa), Aleksej Andronov (Sankt Peterburg). З гостями про питання балтистики розмовляли Algirdas Sabaliauskas і Kazys Morkūnas.

9 жовтня в Інституті гостював Pietro Umberto Dini, мовознавець з Італії, який нині проходить стажування у професора W. P. Schmid у Німеччині. Він є одним із видавців періодичного мовознавчого видання Res Balticae. Гість цікавився найновішими виданнями Інституту та питаннями подальшої співпраці.

10 жовтня Інститут відвідала мовознавиця з Москви Džoja Edelman. З гостею спілкувалися Danguolė Mikulėnienė, Kazys Morkūnas і Algirdas Sabaliauskas. Гості подарували найновіші видання Інституту.

271

13 жовтня в Інституті побував професор Краківського університету Wojciech Smoczyński. Гість цікавився науковою роботою Інституту та його найновішими виданнями.

22 жовтня Інститут відвідав професор Reiner Eckert з Німеччини. 21 жовтня сенат Вільнюського університету присвоїв гостеві звання почесного доктора. В Інституті з гостем обговорили питання індоєвропеїстики, особливо балтистики, у Німеччині та Литві; йому вручили найновіші видання Інституту.

28 жовтня в Інституті побував професор Antanas Klimas з Рочестерського університету. Йому вручили найновіші видання Інституту. Професор гостював у Литві цілий місяць і взяв участь у Міжнародному конгресі балтистів.

11 листопада в Інституті перебували керівник групи експертів, які оцінювали наукову діяльність Інституту, проф. габіліт. д-р Romualdas Apanavičius та її члени — проф. габіліт. д-р Juozas Kulys і доц. д-р Alfredas Bumblauskas. Гості зустрілися з дирекцією, керівниками відділів, науковцями та докторантами. Обговорювали критерії й пріоритети оцінювання гуманітарних наук, а також наукову роботу Інституту.

21 листопада в Інституті побував відомий японський балтист, перекладач литовської літератури японською мовою, професор Токійського університету Кейдзай Ikuo Murata.

30 листопада в Інституті гостювала Magdalena Michałowska з Інституту славістики у Варшаві.

8–9 грудня в Інституті побували польські мовознавці Romanas Roszko та Danutā Roszko. Вони передали статтю з питань литовського мовознавства. Відбувся обмін виданнями Інституту та Варшавського інституту славістики.

Люди й дати

10 лютого указом Президента Литовської Республіки директора Інституту, габіліт. д-ра Algirdas Sabaliauskas, нагороджено орденом Великого князя Литовського Гедиміна IV ступеня.

7 березня в Палаці Академії наук голова Сейму Литовської Республіки, професор Vytautas Landsbergis, вручив авторам і редакторам 7–16 томів Литовського словника Irenai Erm antytei, Sofijai Kėzytei, Jonui Paulauskui, Kaziui Ulvydui, Vytautui Vitkauskui, Klementinai Vosylytei, Angelei Vilutytei-Rimševičienei, Kazimierui Pakalkai Державні премії Литовської Республіки в галузі науки за 1996 рік і дипломи лауреатів.

26 березня Університет Вітовта Великого присвоїв д-ру Juozui Karacieju педагогічне наукове звання доцента.

30 квітня Вільнюський педагогічний університет присвоїв габіліт. д-ру Algirdui Sabaliauskui педагогічне наукове звання професора.

3 липня з нагоди ювілейної дати колеги привітали у відділі словників д-ра Ireną Erm anytę.

272

21 листопада у відділі словників відзначили сторіччя однієї з найшанованіших працівниць Литовського словника мови — Броне Восиліте. На могилу ювілярки на цвинтарі Сауле поклали квіти. 23 листопада у церкві Святого Миколая за упокій душі покійної з нагоди її дня народження відслужили святу месу.

Видавнича діяльність

У 1997 році вийшли такі видання Інституту:

Vytautas Ambrazas, Emma Geniušienė, Aleksas Girdenis, Nijolė Sližienė, Dalija Tekorienė, Adelė Valeckienė, Elena Valiulytė. Lithuanian grammar. За ред. Vytautas Ambrazas. – В.: Baltos lankos. – 1997. – 802 с.

Конференція молодих мовознавців (Тези доповідей конференції. 20 листопада 1997 р.) / Організаційний комітет: Daiva Atkočaitytė, Vilija Lazauskaitė, Asta Leskauskaitė, Edmundas Trumpa. – В.: Литовський інститут мови. – 1997. – 24 с. – 170 прим.

Конференція імені Йонаса Яблонскіса: Культура мови. Традиція і сучасність (Тези доповідей. Вільнюс, 3 жовтня 1997 р.) / Ред. Pranas Kniūkšta; до друку підготували Dana Vainauskienė, Ramunė Vaskelaitė. – В.: Литовський інститут мови. – 1997. – 26 с. – 100 прим.

Культура мови / Редакційна колегія: Vytautas Ambrazas, Kazys Gaivenis, Pranas Kniūkšta (відповідальний редактор), Vitalija Maciejauskienė, Rita Miliūnaitė, Gertrūda Naktinienė, Aldonas Pupkis. Випуск уклала й підготувала до друку Albina Bataitytė. В.: Литовський інститут мови. – 1997. – [Вип.] 69. – 122 с. – 1500 прим.

Культура мови / Редакційна колегія: Vytautas Ambrazas, Kazys Gaivenis, Pranas Kniūkšta (відповідальний редактор), Vilija Maciejauskienė, Rita Miliūnaitė, Gertrūda Naktinienė, Aldonas Pupkis. Випуск уклала й підготувала до друку Albina Bataitytė. В.: Литовський інститут мови. – 1997. – [Вип.] 70. – 116 с. – 1500 прим.

Інформаційний бюлетень мовних рекомендацій I. Січень–червень 1995 р. Редактор Rita Miliūnaitė, до друку підготувала Janina Vileikienė. – В.: Інститут видавництва науки та енциклопедій. – 1997. – 56 с. – 500 прим.

Інформаційний бюлетень мовних рекомендацій II. Липень–грудень 1995 р. Редактор Rita Miliūnaitė, до друку підготувала Janina Vileikienė. – В.: Інститут видавництва науки та енциклопедій. – 1997. – 64 с. – 500 прим.

Інформаційний бюлетень мовних рекомендацій III. Січень–червень 1996 р. Редактор Rita Miliūnaitė, до друку підготувала Janina Vileikienė. – В.: Інститут видавництва науки та енциклопедій. – 1997. – 48 с. – 500 прим.

Simas Karaliūnas. Мова і суспільство. Психосоціологічні та комунікативні особливості вживання мови. – В.: Литовський інститут мови. – 1997. – 440 с. – 600 прим.

Danguolė Mikulėnienė, Kazys Morkūnas. Тексти діалекту Дівенішкес. – В.: Інститут видавництва науки та енциклопедій. – 1997. – 192 с.

273

Програма дослідження литовських діалектів та їхньої взаємодії. Соціолінгвістика. Упорядкував Валерій Чекмонас, Лайма Грумадене. Відп. ред. Казіс Моркунас. – В.: Видавництво Інституту литовської мови. – 1997. – 32 с. – 300 прим.

Словник литовської мови. Т. 18: Валі – весус / Гол. ред. Вітаутас Віткаускас; Редакційна колегія: Йонас Паулаускас, Рімуте Петрокене, Довіле Светікене, Вітаутас Віткаускас. – В.: Інститут видавництва науки та енциклопедій. – 1997 – XXII, 986 с. – 3000 прим.

Питання литовського мовознавства. Т. 37: Проблеми лексикографії та лексикології / Том упорядкувала Ірена Ерм…

Пранас Кнюкшта, Антанас Ліберіс. Навчальний словник литовського правопису та наголошування (5-те видання). – К.: «Швієса». – 1997. – 367 с.

Тексти литовських діалектів. Ред. Вітаутас Віткаускас. [Зш.] 2: Говірка давніх мешканців міста Вільнюса. Підготували Елена Грінавецькене та Вітаутас Віткаускас. – В.: Видавництво науки та енциклопедій. – 1997. – 55 с. – 1000 прим.

Мартінас Мажвідас. Різдвяні гімни. Підготував Юозас Карацейюс. – В.: Видавництво «Витурис». – 1997. – 125 с.

Державна мова Литовської Республіки: збірник нормативно-правових актів. Упорядкували Даунголе Мікуленене, Юрате Палёните. – В.: Інститут видавництва науки та енциклопедій. – 1997. – 74(2) с. – 4000 прим.

Artūras Judžentis

275