DALIA SVIDERSKIENĖ

Інститут литовської мови

Напрями наукових досліджень: ономастика (дослідження словотвору й походження власних назв).

ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ АГРОНІМІВ АНТРОПОНІМНОГО ПОХОДЖЕННЯ В МАРІЯМПОЛЬСЬКОМУ ПОВІТІ

Характерні особливості творення агронімів антропонімного походження в Маріямпольському повіті

А Н О Т А Ц І Я

У статті подано докладний словотвірний аналіз одного підкласу ойконімів Маріямпольського повіту міжвоєнного періоду — агронімів, утворених від антропонімів, апелятивних назв осіб, етнонімів тощо. З погляду словотвору агроніми досліджуються із застосуванням класифікації, розробленої для дослідження гідронімів: за нею вони поділяються на первинні й вторинні, а останні — на похідні (префіксальні, суфіксальні, флексійні), складні та складені. Під час з’ясування походження шукають якомога точніше твірне слово (етимон), від якого походять агроніми і з яким їх пов’язують. Серед них виразно переважають антропоніми. У досліджуваному ареалі вони можуть бути як литовськими (такими, що досі функціонують або вже зникли), так і польськими, а в окремих випадках — також фактами німецької лексики.

А Н О Т А Ц І Я

У статті запропоновано докладний аналіз творення топонімів (агронімів) одного підкласу в міжвоєнному Маріямпольському повіті; вони утворені від антропонімів, апелятивних назв осіб, етнонімів тощо. Агроніми розглядаються з погляду словотвору із застосуванням класифікації, розробленої для гідронімів: за нею вони поділяються на первинні й вторинні, а останні — на похідні (з префіксами, суфіксами або закінченнями), складні та фразові гідроніми.

О С Н О В Н І С Л О В А: міжвоєнний період, топоніми, словотвір, походження, антропоніми.

К Л Ю Ч О В І С Л О В А: interwar period, place names, word-building, origin, anthroponyms.

Straipsniai / Articles

97

DALIA SVIDERSKIENĖ

З’ясовуючи походження, шукають найточніше первинне слово (етимон), від якого утворилися агроніми і з яким вони пов’язані. Серед останніх помітно переважають антропоніми. На досліджуваній території це можуть бути факти литовської (ще функціональної або вже зниклої), а також польської чи в окремих випадках німецької лексики.

0. ВСТУП

Праці, у яких було б подано ґрунтовний аналіз словотвору одного підкласу топонімів, певного регіону чи місцевості, нечисленні. Варто згадати докторські дисертації Ілони Міцкене (Mickienė 2001) і Нерії Барткуте (Bartkutė 2008), у яких досліджено ареальну топонімію. Поряд з іншими класами (підкласами) топонімів докладно досліджено агроніми Тельшяйського та Йонішкіського районів (Bartkutė 2008: 147–176; Mickienė 2001: 109–137): визначено найпродуктивніші типи їхнього словотвору та найчастотніші джерела походження. Окрему статтю присвячено аналізу агронімів Тельшяйського району (Mickienė 2006: 27–30). На думку авторки, такі дослідження виявляють специфіку словотвору топонімів мікрорегіону та особливості словотвору, властиві розглядуваному класу топонімів.

Локальні дослідження доповнює праця про агроніми північно-центральної Литви (Endzelytė 2004: 80–89). У цій статті з погляду словотвору, структури й семантики розглянуто відомі нині та наявні агроніми Йонішкіського, Пакруойського й Пасвальського районів. Топоніми північно-центральної Литви із суфіксом –išk– (варіанти обох родів і чисел) розглянуто в іншій статті авторки (Endzelytė 2004a: 1–10). За твердженням авторки, топоніми, досліджені з погляду словотвору й походження, зафіксовано в усіх класах топонімів: назв поселень, водних об’єктів і земельних угідь.

Крім того, варто згадати статті Грасилди Блажене, у яких розглянуто назви полів маєтку Кірпенай (Blažienė 1986: 37–42), а також оглянуто назви полів, лук, долин, лісів, пагорбів, доріг та інших об’єктів, зафіксовані у збірниках прусського ономастикону (Blažienė 2005: 27–41). Ці топоніми, зібрані з писемних джерел, авторка пропонує називати земельними назвами або назвами нежилих місцевостей.

У терміносистемі слов’янської топоніміки міжнародний термін агронім уживається на позначення одного з різновидів топонімів. Це назви різних земель, земельних ділянок, площ, ріллі, орних земель, полів, смуг (гр. ἄγρος – поле, рілля) (Podoļskaja 1978: 27). Зважаючи на те, що в цій статті розглядатиметься один підклас топонімів, який називає певні подібні об’єкти земної поверхні (ріллю, оброблювані землі, орні землі, пасовища, луки, ділянки, землі тощо), тобто агроніми, надалі послідовно вживатиметься термін агронім. За потреби як синоніми вживатимуться терміни назва місцевості, топонім. Вважається, що надалі, досліджуючи агроніми, утворені як від апелятивів, так і від інших топонімів, розглядаючи найчастіші способи появи похідних, роблячи висновки про основні тенденції їхнього словотвору тощо, з міркувань стилю

98

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronimų darbo bruožai

вживатиметься поряд із уже згаданими термін земельна назва (земельні назви) у вузькому значенні¹.

Статтю написано на основі походження назв місцевостей (агронімів), тобто в ній подано топоніми одного походження², але різних словотвірних типів і способів. Спочатку наведено первинні та множинні агроніми, за ними — усі вторинні агроніми, утворені за допомогою закінчень, суфіксів і префікса, а також складноосновні та складені агроніми³. У такий спосіб прагнуть з’ясувати словотвірні тенденції агронімів особового походження, записаних із живого мовлення в міжвоєнний період. У статті зроблено спробу визначити особливості згаданих словотвірних типів і способів у цьому ареалі, з’ясувати, які суфікси використовуються для творення суфіксальних похідних і наскільки вони продуктивні, а також виявити тенденції творення агронімів способом основоскладання та складання тощо.

Виводячи агроніми від антропонімів, останні насамперед шукають у джерелах литовської антропонімії — у Словнику литовських прізвищ (LPŽ), Словнику походження литовських імен (LVKŽ⁵), в покажчику антропонімів монографії Зігмаса Зінкявічюса Литовські антропоніми; за потреби, коли йдеться про апелятивну назву особи, етнонім та подібні випадки, використовують електронне видання Словника литовської мови (LKŽe). Особливо важливим джерелом, що підтвердило реконструйовані антропоніми, є абеткова картотека історичних антропонімів, яка зберігається у фондах Відділу ономастики Інституту литовської мови (IAK). Нею скористалися у 48 випадках (~7%). Саме цей корпус антропонімів використовували й тоді, коли потрібно було обґрунтувати реконструйований антропонім⁴, утворений на основі апелятивної назви особи, що вказує на професію, походження, зовнішність, риси характеру тощо (Desetnikowa, Kalwis, Kažameks, Krewcius, Kudrys, Rymarž, Szaltyłz, Źziauciowa та ін.).

¹ Усі топоніми одного волостного округу Маріямпольського повіту авторка (Sviderskienė 2005: 94) поділила за типом названих об’єктів на три великі групи: гідроніми, назви населених пунктів і назви різноманітних інших об’єктів земної поверхні (ріллі, височин, оброблюваних земель, орних земель, ям, торфовищ, пасовищ, гір, пагорбів, доріг, полів, рівнин, лісів, лук, островів, стежок тощо). Останні топоніми, тобто їхню сукупність, у статті названо земельними назвами, оскільки вважається, що цей термін найкраще характеризує власні назви об’єктів земного рельєфу — як більших (дрімоніми, ороніми тощо), так і менших (агроніми, дромоніми тощо). Вважається, що цього підходу дотримуватимуться й надалі. Термін земельна назва вживатиметься як у широкому значенні (на позначення сукупності об’єктів земної поверхні), так і у вузькому (на позначення одиниць одного підкласу топонімів — агронімів).

² За походженням агроніми поділяються на агроніми з ясним походженням (утворені від антропонімів, утворені від апелятивних назв осіб) і агроніми, що можуть мати подвійне походження.

³ Дотримуємося структурно-граматичної класифікації гідронімів, розробленої Александрасом Ванагасом (Vanagas 1970: 25).

⁴ Під час дослідження агронімів особового походження значну увагу приділяють даним про поширення як апелятивів та онімів, від яких вони утворені, так і самих досліджуваних агронімів. Реконструйовані антропоніми здебільшого обґрунтовують історичними антропонімами, зафіксованими в тому самому ареалі або в населених пунктах поблизу нього (див. також розділ 3).

Straipsniai / Articles

99

ALL_62_63_maketas.indd 99

2011.06.17 08:24:04

DALIA SVIDERSKIENĖ

Окрім уже згаданих випадків, важливими є й інші, коли реконструйований етимон можна було обґрунтувати лише наявними даними історичної антропонімії, тобто антропонімами, що не збереглися. Це підвищує цінність опублікованого матеріалу. Крім того, багато пояснень походження агронімів, описаних у статті, публікуються вперше.

Дослідження показало, що для пошуку антропонімів, апелятивних назв осіб тощо, які могли бути основою (етимоном), слід також згадати польські (28 – ~4%)⁵, а в окремих випадках і німецькі (4 – ~0,6%) джерела антропонімів. Отже, антропоніми, від яких походять агроніми Маріямпільського повіту, зафіксовані в міжвоєнний період, функціонують не лише в литовському, а й у згаданих мовних іменословах — це не тільки литовські, а й польські⁶ чи німецькі антропоніми. Слід звернути увагу на те, що, вживаючи поняття литовські, польські, німецькі антропоніми, мають на увазі сукупність литовських, польських і німецьких антропонімів, а не їхнє генетичне походження⁷.

Аналіз агронімів ґрунтується на 725 записах ойконімів, зафіксованих у міжвоєнний період у тринадцяти волостях Маріямпільського повіту⁸. У статті пояснюється словотвір і походження 627 різних ойконімів (повторювані лексеми становлять лише ~13% (98 од.)). Вважається, що наведені слова-основи (етимони) можна вважати також витоками етимології ойконімів, аналізованих у цій статті; вони могли б доповнити або навіть підкріпити пояснення походження інших, ще не досліджених ойконімів Литви.

У статті подано автентичні земельні назви, записані з живого мовлення, а також варіанти їхнього наголошення та граматичних форм. Якщо за міжвоєнними даними ойконім не має позначеного наголосу або його наголос неясний чи ненадійний, у статті наголос не позначається. Біля кожного ойконіма подано вказівки на названі об’єкти та їхню локалізацію⁹. Після них, пояснивши походження агроніма, лише в окремих випадках¹⁰, щоб уникнути повторів, наводять посилання на джерела.

Це дослідження ареальної топонімії розпочинається аналізом первинних і множинних агронімів.

⁵ У цьому та інших випадках, щоб виразити результати дослідження не лише числами, а й відсотками, у дужках спочатку вказано кількість репрезентантів, а після тире — відсоткове значення цієї кількості.

⁶ Першою на шар литовської топонімії, що засвідчує тісні зв’язки між литовською та польською онімією, звернула увагу Vitalija Maciejauskienė (Maciejauskienė 2006: 218–236). Ономастка охарактеризувала значення польських прізвищ та інших антропонімів для пояснення походження частини ойконімів, наведених у Lietuvos vietovardžių žodyne (далі — LVŽ).

⁷ Plačiau žr. Maciejauskienė (1997: 108–109).

⁸ Plačiau apie tarpukario Lietuvos anketų duomenis žr. Sviderskienė (2005: 93).

⁹ Використано вже укладені списки скорочень LVŽ.

¹⁰ Наведено посилання на алфавітну картотеку історичних антропонімів, що зберігається у фондах відділу ономастики Інституту литовської мови; її скорочене позначення — IAK. Також наведено посилання на кілька збірників (словників) польської та німецької антропонімії, а також словники апелятивної лексики цих мов, багато з яких є багатотомними. Список відповідних скорочень подано наприкінці статті серед інших посилань на джерела.

100

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

ALL_62_63 maketas.indd 100

2011.06.17 08:24:04

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronomų darbo bruožai

1. АГРОНІМИ, ПОХІДНІ ВІД ОСОБОВИХ ІМЕН

У Маріямпольському повіті їх зафіксовано 549 (~76% усіх топонімів, відібраних для дослідження).

1.1. Первинні агроніми

Так називають агроніми, які в процесі творення не набули додаткових формантів. Ці топоніми відповідають особовим іменам, від яких вони утворені: Barbāra наприклад, Lbv: особове ім’я *Barbara, пор. пол. ім’я Barbara (SIP 44), пол. прізвище Barbara (SNP I 171); Bagdžius наприклад, Gdl: прізвище Bāgdžius, Bagdžius¹¹; Brūžikas луг Vv: прізвище Brūžikas¹².

Зафіксовано один агронім у множині, так званий pluralia tantum. Його формальним словотвірним показником є число: Duōbiniai наприклад, Ldvn: прізвище Duōbinis.

1.2. Похідні

1.2.1. Флексійні похідні. Словотвірною ознакою цих похідних є флексія, пов’язана зі зміною роду. Зафіксовано похідні з флексіями -a та -ė(s), утворені від особових імен: -a: Kasčiuk-a наприклад, Igl: прізвище Kasčiūkas; -ė(s): Alvitišk-ė наприклад, Klvr: особове ім’я *Alvitiškis, пор. особове ім’я Stanislauм Alwiciel3kaitis 1631 (IAK); Baranaūsk-ė наприклад, Klvr: прізвище Baranaūskas або под.; Delnick-ė наприклад, Prn: прізвище Delnickas; Gōtlib-ė наприклад, Gdl: прізвище Gōtlibis; Graīn-ė наприклад, Igl: прізвище Grainys; Grīn-ė наприклад, Igl: прізвище Grīnius; Rol-ė наприклад, Krsn: прізвище Rolys; Šmarlak-es наприклад, Prn: особове ім’я *Šmarlakas або под., пор. особове ім’я Jurgis Szmorlak 1629 (IAK); Šeškausk-ė наприклад, Klvr: прізвище Šeškauskas або под.

1.2.2. Суфіксальні похідні. Для їх творення використовуються 20 суфіксів (з урахуванням варіантів роду й числа): 14 литовського (балтійського) походження -aitė, -ėlis, -iena, -ienė, -ija, -inė(s), -inis, -ynė, -iškė(s), -iškiai, -iškis, -lė, -okas і 8 слов’янського походження -anas, -auka, -ava, -avas, -čizna, -enk-, -k-, -ova. Далі агроніми подано в алфавітному порядку, за суфіксами: -aitė: Dibišk-aitė наприклад, Lbv: особове ім’я *Dibiška або под., пор. особове ім’я Dibā (Zinkevičius 2008: 576), пол. прізвище Diba (SNP II 423); Kratuk-aitė ліс Vv: особове ім’я *Kratukas або под., пор. прізвище Kratiūkas; -anas: Kališ-anas або под., Klvr: прізвище Kališius;

¹¹ Назву луки можна було б вважати також похідною з флексією -(i)us від прізвища Bagdýs.

¹² Назву рівнини, мабуть, можна було б розглядати також як похідну із суфіксом -ikas від прізвища Brūžas.

Straipsniai / Articles

101

DALIA SVIDERSKIENĖ

-auka: Nan-áuka др. Ldvn: pvd. Nanis, Nanỹs; -ava: Scin-avà pv. Lbv: avd. *Scina ar pan., plg. pvd. Scìnskas; -avas: Kasper-āvas pv. Lbv: avd. Kāsperas; -čižna: Dumašev-čižna ar. Prn: avd. *Dumaševas ar pan., plg. (?) rus. pvd. Думашов (SA II 364), pvd. Dumašius; -ėlis: Martyn-ėlis pv. Ldvn: avd. Martýnas; -enk-: Žōj-enkos gn., pv. Klvr – sietinas su lenk. avd. Zoja (SIP 432–433); -iena: Glambok-iena pv. Igl: pvd. Glambokas; Kabak-iena др. KzR: pvd. Kābakas; Palčijon-iena pv. Igl: avd. *Palčijonis ar pan., plg. pvd. Palcas; -ienė: Aud-ienė др. KzR: avd. *Audys ar pan., plg. lenk. pvd. Auda (SNP I 94), pvd. Audickas; -ija: Grič-ijà pv. Igl: pvd. Gričius; -inė(s): Abrom-inė орна зем. Mrj: avd. Abrōmas; Aiduk-inė орна зем., pv. Igl: pvd. Aidūkas ar pan.; Arminait-inė орна зем. Mrj: pvd. Armináitis; Bender-inė pv. Mrj: pvd. Bẽnderis; Bielsk-inė pv. Mrj: pvd. Bíelskis ar pan.;

102

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

ALL_62_63 maketas.indd 102

2011.06.17 08:24:04

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronomų darybos bruožai

-ynė: Abrom-ynė (|| Žydynė) 1. Mrj: avd. Abrõmas; Alaburd-ynė др. Vv: pvd. Alabùrda; Aleksait-ynė ar. KzR: pvd. Aleksáitis; Ališausk-ynė pv. Ss: pvd. Ališáuskas ar pan.; Andriulait-ynė орна зем. Ldvn: pvd. Andriuláitis; Andriuš-ynė (|| Bačynė) ar., pv. KzR: pvd. Andriušis; Antan-ynė ar. Klvr, др. Mrj, pv. KzR: v. Antãnas; Avižien-ynė др. Ss: pvd. Avižienis ar pan.; Ažuolait-ynė pv. Ss: pvd. Ažuoláitis; Babijon-ynė ж. Vv: pvd. Babijõnas; Bacevič-ynė ar. Klvr: pvd. Bacẽvičius; Bač-ynė (|| Andriušynė) ar., pv. KzR: pvd. Bačỹs; Baltait-ynė орна зем. KzR: pvd. Baltáitis; Baltrukon-ynė ar., орна зем. Mrj: pvd. Baltrukónis; Baluk-ynė др. Ss: avd. *Balukas ar pan., plg. pvd. Balukẽvičius; Barisausk-ynė орна зем., pv. KzR: pvd. Barisáuskas; Barkausk-ynė pv. Klvr: pvd. Barkáuskas ar pan.; Bartušk-ynė pv. Igl: pvd. Bartuška; Baumon-ynė 1. Ss: pvd. Baũmonas; Bazil-ynė ar. KzR, pv. Igl: pvd. Bazìlius; Belick-ynė др. Ss: pvd. Belìckas; Bubel-ynė pv. Ss: pvd. Bùbelis; Bùčait-ynė др. Ss: pvd. Bučaitis; Bučinsk-ynė орна зем. Mrj: pvd. Bučinskas ar pan.; Car-ynė ar. KzR: avd. *Carys ar pan., plg. lenk. pvd. Caris (SNP II 13); Čirvinsk-ynė др., pv. Ss: pvd. Čirvinskas ar pan.; Damansk-ynė pv. Klvr: pvd. Damánskas ar pan.; Degut-ynė ar. KzR: pvd. Degùtis, plg. lie. degùtis, -ė, той, хто випалює дьоготь, займається цим; Dembinsk-ynė др., pv. Ss: pvd. Dembinskas; Draugel-ynė ar., pv. KzR: pvd. Draugẽlis; Doyd-ynė ar. Šil: avd. Dõydas; Dubick-ynė др., pv. Ss: pvd. Dubickas ar pan.; Ferenc-ynė pv. Klvr: pvd. Fèrenca ar pan.; Frank-ynė pv. KzR: pvd. Fránka ar pan.; Garkausk-ynė др. KzR: pvd. Garkáuskas; Gelėž-ynė pv. Klvr: pvd. Gelẽžius; Girait-ynė др., pv. Mrj: pvd. Girãitis; Gražul-ynė pv. Klvr: pvd. Gražùlis; Grig-ynė др. Ss: avd. Grìgas; Grin-ynė pv. Mrj: avd. Grìnius; Grisk-ynė 1., pv. Lbv: pvd. Grìška; Gutausk-ynė орна зем. KzR: pvd. Gutáuskas ar pan.; Jakait-ynė 1. Lbv: pvd. Jakáitis; Jakšt-ynė др. Ss: pvd. Jãkštas; Janulait-ynė орна зем. Mrj: pvd. Januláitis; Janut-ynė 1. Ss: pvd. Janùtis; Jãsait- ynė др. Ss: pvd. Jasáitis; Jaudeg-ynė ar. Mrj: pvd. Jáudegis; Jer-ynė др. Mrj: pvd. Jerỹs; Jes-ynė pv. Ss: pvd. Jesỹs; Jonkait-ynė др. Ldvn: pvd. Jonkáitis; Jurg-ynė орна зем. KzR: v. Jùrgis; Jūr-ynė др., pv. Igl: pvd. Jū̃ras; Jurgelevič-ynė орна зем. Lbv: pvd. Jurgelẽvičius; Jurgel-ynė др. Mrj: pvd. Jur̃gelis ar pan.; Jurkš-ynė др. Ss: pvd. Jur̃kšas ar pan.; Jusel-ynė орна зем. Mrj: pvd. Jùselis; Jušk-ynė др. Igl: pvd. Juška; Kačion-ynė pv. Ss: pvd. Kačiõnis ar pan.; Kasparait-ynė орна зем. KzR: pvd. Kasparáitis; Kazl-ynė ar. KzR: pvd. Kãzlas; Kerut-ynė ar., др. KzR: pvd. Kerùtis; Konstant-ynė орна зем. KzR: avd. Konstantìnas; Kvietkausk-ynė ar. KzR: pvd. Kviet-káuskas ar pan.; Lazausk-ynė ar. Šil: pvd. Lazáuskas; Leib-ynė др. Ss: avd. *Leibys ar pan., plg. avd. Andrea Leybus 1685–1731 (IAK); Listapėdsk-ynė pv. KzR: pvd. Listapėdskas; Mač-ynė др. Ss, орна зем. KzR: pvd. Mačỹs; Matuk-ynė орна зем., pv. KzR: avd. Matùkas; Maus-ynė 1. Ldvn, pv. Mrj: avd. *Mausis ar pan., plg. avd. Wojciech Mauszas 1662 (IAK); Mažet-ynė орна зем. Ss: pvd. Mažė̃tis; Mejer-ynė sklp. Vv: pvd. Mejeris ar pan.; Mendel-ynė pv. Lbv: pvd. Meñdelis; Migausk-ynė 1., pv. Klvr: pvd. Migáuskas ar pan.; Miliausk-ynė (t. Miliauckynė) орна зем. Mrj: pvd. Miliáuskas ar

Straipsniai / Articles

103

ALL_62_63 maketas.indd 103

2011.06.17 08:24:05

DALIA SVIDERSKIENĖ

та ін.; Minuk-ynė хут. Mrj: прізв. *Minukas, пор. прізв. Miniùkas; Mokol-ynė селище ж. р. Mrj: прізв. Mõkola чи под.; Motiej-ynė селище ж. р. KzR: ім. Motiejus; Navik-ynė хут. Šil: прізв. Navìkas; Neimon-ynė селище ж. р. Ss: прізв. Neĩmonas; Oliadrisk-ynė хут. Mrj: прізв. *Oliadriskis, пор. прізв. Òlis і лит. drìskis, -ė, drìskius, -ė, «порваний»; Ol-ynė хут., селище Mrj: прізв. Òlis; Pilyp-ynė селище Klvr: прізв. Pilỹpas; Plėčkait-ynė селище ж. р. Mrj: прізв. Plečkaitis; Rapuk-ynė селище KzR: прізв. *Rapukas, пор. прізв. Daniel Rapukienas 1678 (IAK); Raudon-ynė селище Klvr: прізв. Raudonis чи под.; Raul-ynė селище ж. р., селище KzR, хут. Mrj: прізв. Raũlas; Ražānsk-ynė селище, селище Šil: прізв. Ražānskas; Rubinsk-ynė хут. Vv: прізв. Rubìnskas чи под.; Rupeik-ynė селище ж. р. Klvr: прізв. Rupeĩkis чи под.; Rūšk-ynė селище ж. р., селище KzR: прізв. Rūškys; Rutkausk-ynė селище ж. р., селище KzR: прізв. Rutkāuskas чи под.; Senk-ynė селище ж. р., селище KzR: прізв. Señkus; Silvestr-ynė хут., селище Mrj: ім. Silvèstras чи под.; Skink-ynė селище ж. р. Mrj: прізв. Skiñkis, Skinỹs; Skuč-ynė селище ж. р., селище KzR: прізв. Skučas чи под.; Smail-ynė селище KzR: прізв. Smailỹs; Smalensk-ynė селище ж. р. Mrj: прізв. Smalénskas; Stalakoj-ynė хут. Ss: прізв. Stalakójis; Šab-ynėселище Ss: прізв. Šãbas; Ščiuk-ynėселище Klvr: прізв. Ščiùka чи под.; Šmerk-ynėселище KzR: прізв. *Šmerkys чи под., пор. польськ. прізв. Szmerk, Szmerka (SNP IX 306); Šnarsk-ynė (також Šnarckynė) селище, селище KzR: прізв. Šnárskis; Šneider-ynėселище KzR: прізв. Šneĩderis; Šumausk-ynėхут. Šil: прізв. Šumāuskas чи под.; Tamoš-ynė село Mrj: прізв. Tamošius; Taput-ynėхут., селище Ss: прізв. Taputỹs; Traškausk-ynėселище KzR: прізв. Traškāuskas; Ulčinsk-ynėхут. Ss: прізв. Ulčinskas чи под.; Vaitkevič-ynėхут. Ss: прізв. Vaitkevičius; Vasiliausk-ynėселище Lbv: прізв. Vasiliāuskas чи под.; Veličk-ynėхут. Igl: прізв. Velička; Vil imait-ynėхут. Ss: прізв. Vil imáitis; Virbick-ynėселище ж. р. Mrj: прізв. Virbickas; Vyšniausk-ynėхут. Ss: прізв. Vyšniáuskas чи под.; Zelik-ynėселище, селище KzR: прізв. *Zelikis чи под., пор. польськ. прізв. Zelik (SNP X 476), також пор. прізв. Beniamin Zel ikewicz 1810 (IAK); Žebrausk-ynėхут. Ss: Žebrāuskas чи под.; -inis: Bazil-inisхут. Ss: прізв. Bazìlius; -iškė(s): Abrõm-iškėселище Gdl: прізв. Abrõmas; Adõm-iškėsселище Ldvn: прізв. Adõmas; Ainor-iškėsселище Prn: прізв. Ainõris; Akėl-iškėселище Ldvn: прізв. Akėlis; Aksón-iškėселище ж. р. Klvr: прізв. Aksónas; Aleksyn-iškėселище Šil: прізв. Aleksýnas; Ančiõr-iškėsселище Ldvn: прізв. *Ančioris чи под., пор. прізв. Jančiora, польськ. прізв. Anczar (SNP I 44); Andžión-iškėселище Ldvn: прізв. *Andžionis, пор. прізв. Christophorus Andzionis 1679 (IAK); Apatkin-iškėселище Šil: прізв. *Apatkinis чи под., пор. рос. прізв. Апаткин (SA I 370); Apraim-iškėселище Klvr: прізв. *Apraimas, пор. прізв. Efraim (SIP 322); Ašmin-iškėселище Prn: прізв. *Ašminis чи под., пор. Mathias Aſzminskas 1685–1731 (IAK); Ašmon-iškėхут. Mrj: прізв. Ašmona, Ašmonas; Ausen-iškėселище Ss: прізв. Ausėnas; Bagdõn-iškėселище Klvr: прізв. Bagdõnas; Bagdž-iškėселище Igl: прізв. Bãgdžius чи под.; Baliūn-iškėселище Klvr: прізв. Baliūnas; Ba lk-iškėсело, селище Klvr: прізв. Bãlkus чи под.; Baltok-iškėселище Šil: прізв. Baltókas; Baltráit-iškėселище Krsn: прізв. Baltráitis; Barbėn-iškėселище ж. р. Mrj: прізв. *Barbėnas, пор. ім. Barbė; Bārtel-iškėселище ж. р. Klvr: прізв. Bārtelis; Bautr-iškėселище Klvr:

104

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

ALL_62_63 maketas.indd 104

2011.06.17 08:24:05

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronimų darybos bruožai

прізв. *Bautrus чи под., пор. прізв. Catharinam Bawtrucia 1691–1672 (IAK); Bazil-iškėsселище Šil: прізв. Bazilius; Belgird-iškėхут. Prn: прізв. Belgirdas; Bendār-iškėsхут., селище ж. р. Lbv: прізв. *Bendaris чи под., пор. прізв. Martinus Bendaris 1652–1672 (IAK); Bendorait-iškėхут., селище Brb: прізв. Bendoráitis; Benedikt-iškėм. Krsn: ім. Benediktas; Bergel-iškėселище Klvr: прізв. Bėrgelis чи под.; Bér-iškėселище Gdl: прізв. Béris; Bērnot-iškėхут. Krsn: прізв. Bērnota чи под.; Bielėvič-iškėхут., селище Gdl: прізв. Bielėvičius; Bìgel-iškėселище Klvr, селище, хут. Ldvn: прізв. Bìgelis; Bilbōk-iškėселище Lbv: прізв. Bìlbokas; Bìž-iškėселище Ldvn: прізв. Bižys; Blionc- -iškėsхут., селище KzR: прізв. *Blioncius чи под., пор. (?) прізв. Blionskis; Bòbin-iškėселище, селище Klvr: прізв. Bòbina чи под.; Botýr-iškėсело, селище Gdl, селище Klvr: прізв. Botýrius; Braìdž-iškėселище Krsn: прізв. *Braidžius чи под., пор. прізв. Nicolaus Braydzius 1604 (IAK); Braūk-iškėхут. Klvr: прізв. Braukýs чи под.; Brìl-iškėселище Lbv: прізв. Brìlius; Bukaun-iškėселище Igl: прізв. *Bukaunis чи под., пор. (?) прізв. Bukāvičius чи под.; Bulot-iškėsселище Igl: прізв. Bùlota чи под.; Buñk-iškėселище Klvr: прізв. Bunkis чи под.; Čepùl-iškėселище Krsn: прізв. Čepùlis; Dapkiūn-iškėселище Klvr: прізв. Dapkiūnas; Denkēvič-iškėселище Ldvn: прізв. Denkēvičius; Dìdbal-iškėселище Lbv: прізв. *Didbalis, пор. прізв. Dìdžbalis; Dìmš-iškėселище Ldvn: прізв. Dìmša; Drángin-iškėсело, селище Gdl: прізв. Dránginis; Gaĩm-iškėселище Brb: прізв. Gaĩmus; Galìn-iškėселище Klvr: прізв. Galìnis; Gavėn-iškė хут. Klvr: прізв. Gavėnas; Géldot-iškėселище Ss: прізв. Géldotas чи под.; Grìg-iškėселище Klvr, Grig-iškėsселище Ss: прізв. Grigas; Grigon-iškėхут. Šil, хут. Prn: прізв. Grigónis; Grūb-iškėселище Ldvn: прізв. *Grūbis чи под., пор. (?) прізв. Grùbis, Grubýs; Gurevič-iškėселище Krsn: прізв. Gurėvičius; Ìl-iškėселище Prn: прізв. Ìlius; Yl-iškėsселище Prn: прізв. Ýla; Ymant-iškėселище Vv: прізв. *Ymantas чи под., пор. прізв. Imant (SIP 178); Ind-iškėселище KzR: прізв. Ìnda; Ivoš-iškėселище Klvr: прізв. *Ivošius чи под., пор. прізв. Ivoškà; Jùc-iškėселище Klvr: прізв. Jùcius чи под.; Jakučion-iškė хут. Prn: прізв. Jakučiónis; Jenkel-iškėселище Krsn: прізв. Jenkelis; Kačiùl-iškėселище Brb: прізв. Kačiùlis; Kalēd-iškėселище Ldvn: прізв. Kalėdà; Kamenč-iškėселище Lbv: прізв. *Kamenčius чи под., пор. (?) польськ. прізв. Kamienczak (SNP IV 461); Karal-iškėселище Klvr: прізв. Karālius; Kātar-iškėхут., селище Mrj: прізв. *Kataris, пор. прізв. Stanislaw Katarunes 1638 (IAK); Kavaliauč-iškė (< *Kavaliauciškė < *Kavaliauckiškė < *Kavaliauskiškė) селище Ldvn: прізв. Kavaliaúskas чи под.; Kazel-iškėселище Igl: прізв. Kazēlis; Kazlaūč-iškė (< *Kazlaūciškė < *Kazlaūčkiškė < *Kazlaūskiškė) селище Vv: прізв. Kazlaūskas чи под.; Kaz-ìškėсело Mrj: прізв. Kažýs; Kirìėl-iškėселище Klvr: прізв. Kirìėlius; Kisiėl-iškėселище Klvr: прізв. Kisiėlius; Kubelč-iškė (< *Kubelciškė < *Kubelckiškė < *Kubelskiškė) селище Gdl: прізв. Kubélskas чи под.; Kùdab-iškėселище Klvr: прізв. Kùdaba; Kuk-iškėхут., селище KzR: прізв. Kùkas; Labùl-iškėsселище Ldvn: прізв. Labùlis; Lang-iškėхут. Vv: прізв. Lángis; Lank-iškėселище Klvr: прізв. Lankis; Lātu-iškėхут. Vv: прізв. Latvýs; Lebed-iškėхут. Prn: прізв. Lebedýs чи под.; Leimon-iškėsселище ж. р. Igl: прізв. Leĩmonas; Lenc-iškėселище ж. р. Brb: прізв. Lèncas; Lietūvn-iškėселище Ldvn: прізв. *Lietūnis чи под., пор. прізв. Lietuvnikas; Lipinč-iškė (< *Lipinciškė < *Lipinckiškė < *Lipinskiškė) хут. Gdl: прізв.

Straipsniai / Articles

105

ALL_62_63_maketas.indd 105

2011.06.17 08:24:05

DALIA SVIDERSKIENĖ

Lipińskas; Lukaševič-iškė ор. Klvr: прізв. Lukaševičius; Lukin-iškės с., с. Lbv: особ. ім. *Lukinis тощо, пор. польськ. прізв. Łukin (SNP VI 76); Lukoš-iškė с. Prn: прізв. Lukošius; Mačiulion-iškė с. Igl: прізв. Mačiuliónis; Malažinč-iškė (< *Malažinčiškė < *Malažinckiškė < *Malažinškiškė) окр. Ss: прізв. Malažinskas; Martyn-iškė с. Klvr: особ. ім. Martýnas тощо; Mažeik-iškė ор. Gdl: прізв. Mažéika; Medel-iškės с. Prn: прізв. Medẽlis; Mikelion-iškė с. Klvr: прізв. Mikeliónis тощо; Miketón-iškė с. Lbv: особ. ім. *Miketonis тощо, пор. лит. mikė́tis,той, хто заїкається, запинається, говорить уривчасто; Mil-iškė (|| Navickiškė) окр., с. Krsn: особ. ім. Mìlius; Miniūk-iškė с. Krsn: прізв. Miniūkas; Misel-iškė с. Gdl: прізв. Miselis; Misiūn-iškės с. Ldvn: прізв. Misiūnas; Miškin-iškės окр. Prn: прізв. Miškinis; Mockapetr-iškė окр. Prn: прізв. Mõckapetris; Motiej-iškė хут. Prn: особ. ім. Motiejus; Nagaž-iškė с. Ldvn: особ. ім. *Nagažis тощо, пор. польськ. прізв. Nagażyna (SNP VI 526); Naujāl-iškė с. Lbv: прізв. Naujālis; Navičk-iškė (|| Mìlišḱė) окр., с. Krsn: прізв. Navičkas тощо; Navik-iškė с. Ldvn: прізв. Navikas; Palion-iškė с. Šil: прізв. Paliónis; Paūl-iškė с. Klvr: особ. ім. Paūlius; Pečiūl-iškė с. Lbv: прізв. Pečiūlis; Pėtr-iškės с. Klvr: ім. Pėtras; Pietėl-iškė с. Ldvn: прізв. Pietėlis; Pilȳp-iškės с. Lbv: особ. ім. Pilȳpas; Pȳl-iškė с. Klvr: прізв. Pȳlis; Plautūč-iškė || Plautut-iškė с. Krsn: особ. ім. *Plautūčius, *Plautūtis тощо, пор. прізв. Plaučiūnas, особ. ім. Plauczyc 1616 (IAK); Prabul-iškė с. Klvr: прізв. Prabūlis; Prank-iškė окр., с. Prn: прізв. Pránka; Radūš-iškė с. Ss: прізв. Radūšis; Rakuč-iškė окремий хутір, с. Klvr: особ. ім. *Rakučius тощо, пор. польськ. прізв. Rakuć (SNP VIII 36); Raūl-iškės с. Lbv: особ. ім. Raūlas; Ražānč-iškė (< *Ražānčiškė < *Ražānckiškė < *Ražānškiškė) окр. Gdl: прізв. Ražānskas; Saduk-iškė окр., с. Gdl: прізв. Sadūkas; Salanek-iškė с. Prn: прізв. Salanekas; Savùl-iškė с. Krsn: прізв. Savùlis; Serẽd-iškė с. Klvr: прізв. Serẽdis тощо; Simanait-iškė хут. Prn: прізв. Simanáitis; Simanáuč-iškės (< *Simanáuciškės < *Simanáuckiškės < *Simanáuskiškės) с. Lbv: прізв. Simanáuskas тощо; Skap-iškė с. Igl: прізв. Skāpas; Skarlūn-iškės с. Igl: особ. ім. *Skarlūnas тощо, пор. Baltromiev Skarliavitis 1619 (IAK), також пор. Skarla (SNP VIII 442); Smẽlstor-iškė с. Ldvn: прізв. Smẽlstorius; Smetõn-iškė с. Klvr: прізв. Smetõnius тощо; Sodon-iškė окр. Šil: прізв. Sodónis; Stān-iškės с. Lbv: прізв. Stanȳs тощо; Stegniūn-iškė с., с. Gdl: прізв. Stegniūnas; Strukānč-iškė (|| Strukānčiškė) с. Igl: особ. ім. *Strukānčius тощо, пор. (?) особ. ім. Marianna Strukanayczia 1764–1786 (IAK); Strukānc-iškė (|| Striukānčiškė) с. Igl: особ. ім. *Strukāncius тощо, пор. (?) польськ. прізв. Strukan (SNP IX 109); Svitaj-iškė ор. Klvr: особ. ім. *Svitajus тощо, пор. польськ. прізв. Switaj (SNP IX 181); Šaln-iškė с. Mrj: прізв. Šalnà; Šapal-iškė с. Igl, Prn: прізв. Šapalis тощо; Šerėl-iškė с. Klvr: прізв. Šerẽlis; Šklēr-iškė с., с. Brb: прізв. Šklērius; Švern-iškė с. Klvr: особ. ім. *Šverny s тощо, пор. польськ. прізв. Szwerner (SNP IX 385); Tamùl-iškė окр., хут., с. Brb: прізв. Tamùlis; Treb-iškė окр. Vv: прізв. Trebas тощо; Tuinȳl-išlė окр. Krsn: прізв. Tuinylà; Ubar-iškė окр. Šil: особ. ім. *Ubaras, пор. прізв. Ubaraūskis; Ukėl-iškė окр. Ldvn: прізв. Ukelis; Uliau š-iškė с. Šil: особ. ім. *Uliau-

106

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronimų darybos bruožai

šius тощо, пор. прізв. Uliáuskas; Uok-iškė с. Lbv: прізв. Uoka; Urbanč-iškė окр. Gdl: особ. ім. *Urbančius тощо, пор. прізв. Urbantas; Ūrlik-iškė с. Krsn: прізв. Ūrlikas; Ūtman-iškė с., с. Gdl: прізв. Ūtmanas; Vaitkūn-iškė с. Ldvn: прізв. Vaitkūnas; Valiūk-iškė с. Igl: прізв. Valiūkas; Varnágir-iškė окр. Ldvn: прізв. Varnagìris тощо; Vasil-iškė окр. Klvr: прізв. Vasilis тощо; Vekč-iškė окр. Klvr: особ. ім. *Vekčius тощо, пор. лит. vekčioti, -iója, -iójo,м'ятися, вагатися‘; Verbyl-iškė с., с. Gdl: прізв. Verbylà; Vie-vēr-iškė с. Krsn: прізв. Viēveris; Vilnón-iškė с. Brb: прізв. Vilnónis; -iškis, -iškiai: Baĩn-iškis с. Ldvn: прізв. Baĩnis тощо; Brīd-iškis с. Mrj: особ. ім. *Bridys тощо, пор. польськ. прізв. Brida (SNP I 484), прізв. Bridžius; Bubn-iškiai окр., с. Brb: прізв. Bubnys; Dūd-iškis окремий хутір. Prn: прізв. Dūdà; Dzing-iškis с. Ldvn: прізв. Dzinga; Juozel-iškiai с. Igl: особ. ім. Juozėlis; Krivìn-iškis с. Igl: особ. ім. *Krivinis, пор. польськ. прізв. Krzywiń (SNP V 349), прізв. Krivinskas; Kuriel-iškis с. Ldvn: особ. ім. *Kurielis тощо, пор. польськ. прізв. Kurieła (SNP V 438); Laumak-iškis с. Igl: прізв. Laũmakis; Legẽnz-iškis с. Brb: прізв. Lėgenza; Manel-iškis село. Klvr: прізв. Manẽlis; Mańtvil-iškis с. Mrj: прізв. Mańtvila тощо; Marcin-iškiai (т. Marciniški) окр., с. Lbv: прізв. Marcinas; Motiej-iškis окр. Ldvn: особ. ім. Motiejus; Pakrūop-iškis с. Klvr: прізв. Pakrūopis; Paulel-iškis с. Mrj: особ. ім. Paulėlis; Petr-iškis с. Gdl: ім. Pėtras; Rūd-iškis с. Ldvn: прізв. Rūdis тощо; Stōkn-iškis с. Ss: прізв. Stoknius тощо; Šipel-iškis с. Igl: прізв. Šipelis; Švern-iškė с. Klvr: особ. ім. *Švermys тощо, пор. польськ. особ. ім. Szwerner (SNP IX 385); Žynel-iškis окр., с. Ss: прізв. Žynėlis; -k-: Danìl-k-a с. KzR: прізв. Danilà; David-k-a с. Lbv: прізв. Dãvidas; Mari-ján-k-a с. Lbv: особ. ім. *Marijana тощо, пор. польськ. прізв. Marian (SNP VI 201), ім. Marijonà, прізв. Marjánskas; Tomaš-k-à с. Lbv: прізв. Tomašius; -lė: Šnapšt-lė окр. Gdl: прізв. Šnapštys тощо; -okas: Šver-okas с. Brb: прізв. Šverys; -ova: Lapuk-òva с. Lbv: прізв. Lapùkas.

Дані про продуктивність суфіксів досліджуваних агронімів наведено в таблиці 1 додатка, де суфікси класифіковано за походженням і впорядковано за кількістю похідних утворень. Із таблиці видно, що найпродуктивнішими в творенні агронімів від особових імен є суфікси -iškė(s) (167 — ~44%) і -ynė (122 — ~33%), дещо менш продуктивними — -inė(s) (46 — ~12%) та -iškis, -iškiai (22 — ~6%). Лише поодинокі випадки свідчать про різноманітність інших згаданих литовських (балтійських) і слов’янських суфіксів.

Найпродуктивніші суфікси агронімів із -in-, -išk- виконують посесивну функцію. Похідні утворення із суфіксом -ynė, утворені від особових імен, у досліджуваному ареалі позначають місця, де люди живуть або жили (пор. Ambrazas 2000: 55).

Дослідження показало, що в процесі творення агронімів переважають литовські (балтійські) суфікси, тоді як слов’янських суфіксів для утворення похідних використано небагато.

1.2.3. Зафіксовано лише один префіксальний похідний утвір — Pa-lišenkÿs с. Lbv: особ. ім. *Lišenka тощо, пор. польськ. прізв. Liszeńska (SNP V 616).

Straipsniai / Articles

107

ALL_62_63 maketas.indd 107

2011.06.17 08:24:05

DALIA SVIDERSKIENĖ

1.3. Складні агроніми (композити)

Оскільки композити є детермінативними утвореннями¹³, у яких перший компонент¹⁴ визначає, характеризує другий, увага зосереджується на другому, означуваному компоненті. Аналіз других компонентів композитів показав, що ними виступають загальні іменники: 1) різні фізіографічні й топографічні терміни (balà, daržas, kálnas, kãmpas, laũkas, miškas, pieva, raistas, šaltinis, ùpė, vietà); 2) назви об’єктів та інші найменування, пов’язані з людським середовищем, діяльністю тощо (alksnynas ‚вільховий ліс, вільшаник‘, márgas ‚міра землі‘, pagirỹs ‚узлісся; поле біля лісу‘, pìlvas ‚підвищення, опуклість якого-небудь предмета‘; pošnė ‚поле, ґрунт; зернові посіви‘; skynimas, skýnimas ‚вирубана ділянка лісу‘). Слід зважати на те, що агроніми з деякими з останніх лексем у ролі других компонентів можуть бути метафоричними.

Далі композити подано за абеткою других компонентів:

-alksnyn-: Biélk-alksnynis др. Ss: прізв. Biėlkus чи под.; -bal-: Adõm-balė с. Lbv: особ. ім. Adõmas; Ánz-a-balė с. Lbv: прізв. Ánza; Bakš-iā-balė с. Krsn: прізв. Bakšỹs; Barỹs-balė с. Krsn: прізв. Barỹsas; Brazak-balė с. Mrj: особ. ім. *Brazakas чи под., пор. польськ. прізв. Brazek, Brzezak (SNP I 472, 521), Brzozak (там само, 525); Bùtk-a-balė с. Klvr: прізв. Bùtkus чи под.; Čerešk-ā-balė с. Lbv: прізв. Čereškà; Česn-a-balis с. Prn: прізв. Česnà; Čiáušk-a-balė с. Krsn: прізв. Čiáuška; Daũkš-ia-balė с. Mrj: прізв. Daukšỹs чи под.; Derėnič-balė с. Lbv: прізв. Dėrenčius; Dìl-balė с. Klvr: прізв. Dìlius; Dulinsk-a-balė (т. Dulಿನckabalė) с. Klvr: прізв. Dulinskas; Gavien-balė с. Klvr: прізв. Gavienas; Gib-a-balė || Gi-balė (< Gib-balė) с. Klvr: прізв. Gìbas; Grablik-a-balė с. Krsn: прізв. Grãblikas; Graiči-balė с. Klvr: прізв. Graičius; Grìšk-a-balės с. Krsn: прізв. Grìškà; Guod-balė с. Krsn: прізв. Guoda; Ìrš- -a-balė с. Krsn: особ. ім. *Irša чи под., пор. особ. ім. Joannes Irſza 1671 (IAK); Jãs-ia-balė с. Krsn: прізв. Jãsius чи под.; Jõkš-balė с. Gdl: прізв. Jõkšas чи под.; Jõn-balė с. Krsn: особ. ім. Jõnas; Jùrg-a-balė с. Gdl; Jùrg-ia-balė с. Krsn: особ. ім. Jùrgis; Kalėd-balė с. Ldvn: прізв. Kalėdà; Kalėdž-balė с. Ldvn: особ. ім. *Kalėdžius чи под., пор. прізв. Kalėdà; Katarsk-a-balė с. Gdl: прізв. Katárskis; Kerùt-a-balė (т. Kerùčabalė) с. Krsn: прізв. Kerùtis; Kėž-a-balė с. Gdl: особ. ім. *Kėzas чи под., пор. прізв. Kéželis, особ. ім. Stanislawowi Kieżiź 1565 (IAK); Kliuč-balė с. Mrj: прізв. Kliūčius; Lapinsk-a-balė с. Gdl: прізв. Lapìnskas чи под.; Levón-balė с.

¹³ Dėl termino žr. DLKG (1996: 151); Gaivenis, Keinys (1990: 196); Urbutis (1978: 173).

¹⁴ У цьому розділі джерелом походження перших компонентів складних агронімів у всіх випадках є антропонім.

¹⁵ Походження других компонентів і складників, що часто повторюються й походять від географічних номенклатурних термінів, поширених у литовській мові загалом, та їхніх демінутивних форм, balà, daržas, duobė, kálnas, kãmpas, kãpai, kãpinės, krántas (krántas), lankà, laũkas, miškas, pieva, raistas, šaltinis, ùpė, vietà, žẽmė (див. 4.1, 4.2), у статті не пояснюється.

108

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

ALL_62_63_maketas.indd 108

2011.06.17 08:24:05

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronimų darbovės bruožai

Ldvn: особ. ім. Lev onas; Makaúsk-a-balė (т. Makaúckabalė) с. Lbv: прізв. Makaúskas; Māt-a-balė с. Klvr: особ. ім. Mãtas; Nẽmur-balė с. Mrj: прізв. Nẽmuras чи под.; Noc-iã-balė ар., л. Lbv: прізв. Nocỹs; Padel-balỹs с. Brb: особ. ім. *Padelis чи под., пор. особ. ім. Padeleytis 1704 (IAK); Pálš-ia-balė с. Klvr: прізв. Pálšis чи под.; Paũl-ia-balė с. Ldvn: особ. ім. Paũlius; Pētr-a-balė с. Lbv: особ. ім. Pētras; Plauč-ia-balė с. Krsn: особ. ім. *Plaučius чи под., пор. особ. ім. Plauczyc 1616 (IAK); Puzin-balė с. Klvr: прізв. Pūzina чи под.; Rōž-balė с. Lbv: прізв. Róžas; Saliamón-balė с. Lbv: прізв. Saliamonas; Sausān-balė с. Lbv: особ. ім. *Sausanas чи под., пор. особ. ім. Sawsiąs друга половина XVI ст. (IAK), прізв. Sausanãvičius; Slavik-balė с. Klvr: прізв. Slavikas; Smaits-balė (< Smaitskbalė) с. Krsn: прізв. Smaitskis; Šāb-a-balė с. Mrj: прізв. Šābas; Šilan-balė с. Mrj: особ. ім. *Šilanas, пор. прізв. Šilánskas; Šipūn-balė с. Ldvn: особ. ім. *Šipūnas, пор. прізв. Šipas, Šipūlis; Šlek-balė с. Mrj: прізв. Šlekỹs; Štuk-ia-balė с. Igl: прізв. Štukà чи под., пор. нім. прізв. Stucke, Stuke, Stugk (Gottschald 1954: 560–561); Tranciūn-balė с. Lbv: особ. ім. *Tranciūnas, пор. польськ. прізв. Tranc (SNP IX 573); Tričk-a-balė с. Lbv: особ. ім. *Trička, пор. польськ. прізв. Triczka (SNP IX 584); Valiūn-balė с. Gdl: прізв. Valiúnas; Žiūžǯd-a-balė с. Ldvn: прізв. Žiūǯždà; –darž-: Adom-daržis др. KzR: особ. ім. Adōmas; Jurk-a-daržis с. Igl: прізв. Jurkus чи под.; Liauk-a-daržis др. Igl: прізв. Liáukas; Marāž-daržis городище. Klvr: прізв. Marāžas; Mauš-ia-daržis др. Ss: особ. ім. *Maušis чи под., пор. особ. ім. Wojciech Mauszas 1662 (IAK); Saldūk-daržis хутір Mrj: прізв. Saldūkas; Šaln-ā-daržis ар. KzR: прізв. Šalnà; Šyvōk-daržis др. Gdl: прізв. Šyvōkas; Vasil-daržis с. Ss: прізв. Vasilis чи под.; –died-: Step-ā-diedis хутір Gdl: особ. ім. Stēpas; –kaln-: Baidō-kalnis (< *Baidok-kalnis) ар. Krsn: прізв. Baidōkas; Dal-i-kalnis ар. Klvr: особ. ім. Dalis (Zinkevičius 2008: 593) чи под.; Jezupat-kalnis ар. Klvr: особ. ім. *Jezupatas чи под., пор. особ. ім. Juozapãtas, Juozapatà; Kāč-ia-kalnis др. хутір Gdl: прізв. Kāčas чи под., пор. польськ. особ. ім. Kacz (Rospond 1973: 236), нім. особ. ім. Kaatz (Gottschald 1954: 356); Marm-a-kalnis др. Brb: прізв. Marmà чи под.; Stasiu-kalnis (< *Stasiuk-kalnis) др. Igl: особ. ім. Stasiūkas; Vaičiūn-kalnis др. хутір Igl: прізв. Vaičiūnas; –kamp-: Dùl-ia-kampis хутір, с. Gdl: прізв. Dulỹs чи под.; –lauk-: Gudỹn-laukė с. Mrj: прізв. Gudỹnas; Kuk-a-laukė с. Gdl: прізв. Kùkas; –marg-: Kazūk-margis ар. Mrj: особ. ім. *Kazukas чи под., пор. прізв. Kazukaitis; Liči-margis ар. Šil: прізв. Liči s; –mišk-: Pald-a-miškė с. Igl: особ. ім. *Palda чи под., пор. нім. прізв. Pold (Gottschald 1954: 469), прізв. Paldáuskas; –pagir-: Gavīen-pagiris ар. Krsn: прізв. Gavīenas; –piev-: Bagdōn-pievė с. Ss: прізв. Bagdōnas; Balýn-pievė с. Brb: прізв. Balýnas; Biėlsk-a-pievė с. Igl: прізв. Biėlskus; Bosek-pievės с. KzR: особ. ім. *Bosekas чи под., пор. польськ. прізв. Bosek (SNP I 449); Bračūt-pievė с. Ldvn: особ. ім. *Bračūtis чи под.,

Straipsniai / Articles

109

DALIA SVIDERSKIENĖ

пор. антропонім Ewa Brazutayte 1669 (IAK); Bùbn-ia-pievė луг Prn: прізв. pvd. Bubnys; Bulōt-pievės луг KzR: прізв. pvd. Bùlota тощо; Čùpl-ia-pievė луг Lbv: прізв. pvd. Čùplis; Daniėl-pievė луг Gdl: антропонім Daniėlius; Faùst-a-pievė луг Klvr: антропонім Fáustas; Griẽš-pievė луг KzR: прізв. Griẽšius; Ignas-pievė луг Klvr: антропонім Ignãsius; Jūr-a-pievė луг Brb: прізв. Jura; Jūr-a-pievė луг KzR: прізв. Jūras; Juršk-pievė луг Ss: прізв. Jurškas тощо; Kalẽd-pievė луг Gdl: прізв. Kalẽda; Karál-pievė луг Igl: прізв. Karãlius; Krìnsk-a-pievė луг Lbv: антропонім *Krinskas тощо, пор. пол. прізв. Krynski (SNP V 321); Lung-a-pievė д-р Gdl: прізв. Lungas тощо; Lùkš-a-pievė луг Lbv, Lùkš-a-pievė || Lùkš-a-pievis луг Lbv: прізв. Lukša; Marč-pievis луг Klvr: антропонім Marčius; Mìkn-a-pievė луг Krsn: прізв. Miknà; Pẽck-a-pievė луг Gdl: прізв. Pẽckus; Ragaĩš-pievės луг Šil: прізв. Ragaĩšis; Ročk-a-pievė луг Prn: прізв. Ročkà; Runk-pievė луг KzR: прізв. Runkỹs тощо; Šemš-ia-pievė луг Mrj: прізв. Šemšỹs; Šim-pievė луг Klvr: прізв. Šìmas; Turūt-pievė луг Klvr: прізв. Turūtà; Vaičiūn-pievė луг Igl: прізв. Vaičiūnas; Vizbar-pievė (|| Vizbarìnė) луг Igl: прізв. Vižbaras тощо; Zar-a-pievė луг KzR: прізв. Žãras; Ziẽn-pievė луг Šil: антропонім Ziẽnius;

-pilv-: Jon-pilvis луг Klvr: с. Jõnas;

-pošn-: Grink-a-pošnė луг Gdl: прізв. Grìņkus;

-raist-: Abrōm-raistis луг Prn: антропонім Abrōmas; Balk-a-raistis луг Brb: антропонім Bãlkė, Bãlkis тощо, пор. пол. прізв. Bałka, Bałko (SNP I 150); Kajẽck-a-raistis болото KzR: прізв. Kajẽckas; Kald-a--raistis луг Brb: антропонім *Kalda тощо, пор. пол. прізв. Kolda (SNP V 70); Kāv-a-raistis (|| Kālviairaistis) луг Gdl: прізв. Kavà тощо; Kundok-raistis луг Vv: прізв. Kuñdoka тощо; Miciūt-raistis луг Gdl: прізв. Miciūta; Pijōn-raistis луг Vv: антропонім *Pijonas тощо, пор. пол. прізв. Pion (SNP VII 362), нім. антропонім Pijan (Gottschald 1954: 467); Rudž-ia-raistis луг Gdl: прізв. Rùdžius тощо; Stan-a-raistis луг Klvr: антропонім Stanỹs тощо;

-skynim-: Akleĩ-skynimis яр Prn: антропонім *Aklejus тощо, пор. нім. антропонім Ackley (Gottschald 1954: 160);

-šaltin-: Gieb-šaltinis луг Klvr: прізв. Giẽbas;

-(i)up-: Samuol-iupis луг Prn: прізв. Samùolis;

-viet-: Blaz-a-vietė яр, луг Klvr: прізв. Blãžas;

Помічено, що в досліджуваному ареалі агроніми цієї групи утворюються способом складання з апелятивом, який частіше позначає географічну ситуацію ареалу (126 – ~94%), ніж найменування, пов’язані з людським середовищем (8 – ~6%). Зафіксовано надзвичайно багато складних назв із лексемами balà (57 – ~43%) і pieva (25 – ~19%) у других компонентах. Це, найімовірніше, відображає зміни природних умов і ландшафту, коли багато вологих місць (у цьому випадку боліт) набули іншого об’єктного статусу й потрапили до групи досліджуваних онімів, що називають інші об’єкти земної поверхні (найчастіше луки).

За словотвірним значенням агроніми, розглянуті в цьому розділі, слід вважати посесивними, тобто дериватами зі значенням належності.

110

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

ALL_62_63 maketas.indd 110

2011.06.17 08:24:06

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronomų darybos bruožai

1.4. Складені агроніми

У цій групі вторинних топонімів розрізняють генітивні та кваліфікаційні агроніми¹⁶.

1.4.1. Генітивні агроніми. Порівняно з кваліфікаційними агронімами генітивні становлять більшість (співвідношення в числах — 19: 1, у відсотках — 99%: 1%). Їхні перші компоненти виражені, очевидно, родовим відмінком антропонімів колишніх власників, а другі — географічними номенклатурними термінами та назвами об’єктів, пов’язаних із середовищем і діяльністю людини, а також іншими назвами (співвідношення останніх між собою приблизно однакове): Baikio duobė наприклад Prn: особова назва Baikỹs; Daņgėlo lankūtė наприклад Ss: ойконім *Dangėlas, пор. антропонім Dangels 1769–1822 (IAK), особова назва Dangėlaitis; Jonėlio kalnas пагорб Igl: антропонім Jonėlis; Karalių pievukės лука Klvr: особова назва Karãlius; Kãsparo pieva лука Lbv: антропонім Kãsparas; Krasėnkos kal̃nas пагорб Krsn: антропонім *Krasenka, пор. польське прізвище Krasienko (SNP V 263); Kurmanãvičiaus žẽmė поле Prn: особова назва Kurmanãvičius; Magdės alksnynas вільшаник Klvr: ім’я Magdė і лит. alksnynas «вільховий ліс, невеликий вільшаник»; Pauliuškos uosynas ясенник Krsn: антропонім *Pauliuška, пор. польське прізвище Pawluszko (SNP VII 242), і лит. uosynas «ясеневий ліс»; Pečiūko plỹnė галявина Klvr: прізвище Pečiukas і лит. plỹnė «відкрите місце, рівнина»; Ruodžių krantas берег Brb: антропонім *Ruodys або под., пор. антропонім Petrelis Ruodaitys 1662 (IAK); Senkų rėvas яр Igl: прізвище Señkus і лит. rėvas «ущелина, яр, западина»; Smailiaus alksnynas вільшаник KzR: прізвище Smailius або под. і лит. alksnynas «вільховий ліс, невеликий вільшаник»; Spūdžio kalnėlis пагорб Prn: прізвище Spūdỹs; Šalkauskų senovė поле Ss: прізвище Šalkáuskas або под. і лит. senóvė «давно удобрюване поле»; Ulkòvo balà болото Lbv: антропонім *Ulkòvas, пор. польське прізвище Ulkowski (SNP X 17); Urbonų alksnynas вільшаник Igl: прізвище Ūrbonas і лит. alksnynas «вільховий ліс, невеликий вільшаник»; Vaičiulio Rečius поле KzR: прізвище Vaičiulis і лит. rėčius «слід від загоєної рани, шрам»; Veñco balà болото Klvr: прізвище Veñcas. Як видно з записів, генітивні агроніми, утворені від антропонімів, мають посесивне значення.

1.4.2. Кваліфікаційний агронім зафіксовано в одній формі. Обидва його компоненти ніби зрослися в одне слово. Виражена першим компонентом розрізнювальна ознака не є випадковою, не пов’язаною з означуваним об’єктом (пор. Vanagas 1970: 274): Святий Йонас с. Klvr: лит. святи́й, -а́ «у християнській вірі — людина, яка прославилася особливою побожністю і після смерті була проголошена церквою гідним пошанування покровителем віруючих» і вл. Йонас.

Дослідження показало, що в групі агронімів, утворених від антропонімів, найпродуктивнішими є похідні (391 — ~71%). Більшу їх частину становлять суфіксальні похідні (380 — ~97%)¹⁷.

¹⁶ Щодо джерела походження других компонентів, їхньої продуктивності тощо див. 1.3.

¹⁷ Щодо продуктивності суфіксів агронімів, досліджених у цьому розділі, їхніх словотвірних значень тощо див. 1.2.2.

Straipsniai / Articles

111

DALIA SVIDERSKIENĖ

Малопродуктивних флексійних похідних — 10 (~2,5%); префіксальний похідний зафіксовано лише один.

Рідше агроніми розглядуваної групи утворюються способом словоскладання (134 — ~24%)¹⁸ і складання (20 — ~4%). Агронімів, утворених без додаткових засобів творення назв місцевостей, зафіксовано мало (4 — ~0,7%).

2. АГРОНІМИ, ПОХІДНІ ВІД АПЕЛЯТИВНИХ НАЗВ ОСІБ

У Маріямпольському повіті їх зафіксовано 76 (≈10% усіх топонімів, відібраних для дослідження). Апелятивними назвами осіб, від яких, як вважають, походять аналізовані в цьому розділі агроніми, називають ремесло, заняття, риси зовнішності й характеру, походження (етноніми)¹⁹ тощо. Відповідно до цього й розташовано підрозділи.

За словотвірним аспектом ці агроніми поділяються на групи: первинні, суфіксальні, складні та складені. Суфіксальні похідні розташовано за алфавітом суфіксів, складні слова — за алфавітом других компонентів. Зафіксовані складені агроніми цієї групи мають лише форму родового відмінка. Усі вони мають посесивне значення: родовий відмінок указує на належність місця особі, названій апелятивом (пор. Savukynas 1963: 239).

2.1. Агроніми, похідні від апелятивних назв осіб, що позначають ремесло, заняття тощо

2.1.1. Суфіксальні похідні:

-ynė: Daktar-ynė назва місцевості в Шилі. Литовське dãktaras «лікар», пор. прізвища Dãktaras, Daktaris²⁰; -iškė: Grunrãk-iškė назва місцевості в Lbv — німецького походження, пов’язана з нім. grünrock «лісник, мисливець» (Križinauskas 1992: 457); Kapiton-iškė назва місцевості в Krsn: литовське kapitõnas «військове звання; офіцер, який має це звання».

2.1.2. Складні агроніми (композити):

-bal-: Laũn-a-balė назва місцевості в Ldvn — найімовірніше, пов’язана з польським łowny «добрий, спритний, моторний рибалка, мисливець» (SJP II 818); Striėlč-ia-balė назва місцевості в Krsn: литовське striėlčius «мисливець; лісник».

¹⁸ Щодо джерела походження других компонентів, їхньої продуктивності тощо див. 1.3.

¹⁹ Dėl termino žr. Gaivenis, Keinys (1990: 60, 208).

²⁰ У цьому та інших випадках для порівняння наведено прізвища, утворені від відповідних апелятивних назв осіб. За даними LPŽ, у досліджуваному ареалі вони не поширені, проте функціонують у нашому ономастиконі.

112

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronimų darybos bruožai

2.2. Агроніми, що походять від апелятивних назв осіб, які характеризують зовнішність, риси характеру тощо

Усі записані назви місцевостей — суфіксальні похідні:

-inė: Šmākš-inė луг Prn: лит. šmākšas «базіка, тараторка»; -ynė: Kibyz-ynė луг Mrj: лит. kibyza «худа, висока людина; жердина»; -iškė: Guogl-iškė хут. Prn: лит. guoglỹs «людина з довгою шиєю»; Murmul-iškė луг Šil: лит. murmùlis «той, хто бурмоче, говорить нерозбірливо», пор. прізв. Murmùlis.

2.3. Агроніми, що походять від апелятивних назв осіб, які вказують на походження (етнонімів) тощо

2.3.1. Зафіксовано один первинний агронім: Cigankà луг Lbv: лит. cigankà «циганка».

2.3.2. Суфіксальні похідні:

-inė(s): Dzūk-inė лісова ділянка Ss: лит. dzūkas, -ė «представник дзуківського діалекту»; Prūs-inė луг Klvr: лит. prūsas, -ė²¹; Turk-inė лісова ділянка Ldvn: лит. tur̃kas, -ė «людина турецького народу», пор. прізв. Tur̃kas; Žyd-–inė садиба, луг KzR, Lbv, хут. Ldvn: лит. žýdas, -ė; -ynė: Žyd-ynė луг Klvr; Žyd-ynė (|| Abromynė) с. Mrj: лит. žýdas, -ė; -iškė: Mozūr-iškė лісова ділянка Prn: лит. mozūras, -ė, пор. прізв. Mozūras; Žyd-iškė садиба Klvr; лісова ділянка Gdl: лит. žýdas, -ė.

2.3.3. Складні агроніми (композити):

-bal-: Cigōn-balės луг Brb: лит. cigōnas, -ė; Maskōl-balė луг Klvr, Krsn: лит. maskōlis, maskōlius, пор. прізв. Maskōlis; Mozūr-balė луг Klvr: лит. mozūras, -ė, пор. прізв. Mozūras; Prancūz-balė луг Lbv, Mrj: лит. prancūzas, -ė; Prūs-balė луг Igl, KzR, Mrj: лит. prūsas, -ė; Žyd-balė 2 луги Klvr, луг Krsn, Lbv: лит. žýdas, -ė; -darž-: Žyd-a-daržis садиба Gdl, Šil; Žyd-ā-daržis лісова ділянка Igl; Žyd-a-daržis лісова ділянка, луг Igl: лит. žýdas, -ė; -kaln-: Maskōl-kalnis садиба Krsn: лит. maskōlis, maskōlius, пор. прізв. Maskōlis; Prancūz-kalnis лісова ділянка KzR: лит. prancūzas, -ė; -kapin-: Prancūz-kapinės с. Mrj: лит. prancūzas, -ė; -kar-: Žyd-karis лісова ділянка Ss: лит. žýdas, -ė;

²¹ Щоб уникнути повторів, значення часто вживаних апелятивних назв осіб cigōnas, -ė «людина циганської національності», maskōlis, maskōlius «росіянин», mozūras, -ė «людина мазурської етнічної групи», prancūzas, -ė «людина французького народу», prūsas, -ė «мешканець колишньої Східної Пруссії, Клайпедського краю, німець; лютеранин» та žýdas, -ė «людина єврейської національності» далі у статті (див. 2.3) не наводяться.

Straipsniai / Articles

113

ALL_62_63_maketas.indd 113

2011.06.17 08:24:06

DALIA SVIDERSKIENĖ

-lank-: Žyd-lankė луг. Mrj: лит. žydas, -ė; –lauk-: Žyd-laukis село Brb: лит. žydas, -ė; –piev-: Cigōn-pievė 2 луки Brb: лит. cigōnas, -ė; Maskōl-pievė луг Lbv: лит. maskōlis, maskōlius, ср. фам. Maskōlis; Žyd-pievė 2 поля Igl, 3 луки Klvr, луг Lbv, 2 луки Ldvn, луг Mrj, Šil, Vv; Žyd-pievės луг Lbv: лит. žydas, -ė; –raist-: Cigōn-raistis луг Šil: лит. cigōnas, -ė; Žyd-a-raistis луг Klvr: лит. žydas, -ė; –rev-: Žyd-revis дрібна річка, потічок ž. луг Brb: лит. žydas, -ė.

Записано одну складну назву луки, другий компонент якої — назва річки Šešupė Mrj (LUEV 163): Žyd-šešupė луг Mrj: лит. žydas, -ė.

2.3.4. Складені генітивні агроніми: Prancūzų Kapaï лука Prn: лит. prancūzas, -ė і kapaï; Žydo márgas канава Lbv: лит. žydas, -ė і лит. márgas «міра землі».

2.4. Агроніми, утворені від інших апелятивних назв осіб

2.4.1. Похідні з суфіксом -iškis: Bób-iškis луг Mrj: лит. bóba «заміжня жінка; стара жінка, баба», bōbė «баба, стара жінка»; Ubag-iškis кут Šil: лит. ùbagas «жебрак».

2.4.2. Записано один складний агронім цієї підгрупи: –piev-: Mērg-a-pievė луг Mrj: лит. mergà «доросла незаміжня жінка, дівчина; наймана господарем, багачем дівчина-робітниця, наймичка, служниця».

2.4.3. Складені генітивні агроніми: Diēdo rugienėlė дрібна річка Ss, Diēdo skýni-mas дрібна річка, луг Prn — перші компоненти походять від лит. diēdas «батько батька або матері, дід; стара людина, старий», другі компоненти: rugienėlė походить від лит. rugienėlė, пор. rugiena «поле, де росло жито», skýnimas походить від лит. skýnimas «розчищене, вирубане місце в лісі»; Ponių rais-tėlis луг Gdl: лит. ponià, пор. põnas «людина з привілейованого стану; багата людина, поміщик, власник; господар; той, хто не виконує фізичної праці, чиновник».

Дослідження показало, що агроніми, утворені від апелятивних назв осіб, найчастіше творяться способом складання (48 — ~63%). Перші компоненти складних агронімів, розглянутих у цьому розділі, в усіх випадках є апелятивними назвами осіб, а другі — переважно (45 — ~94%) фізіографічними й топографічними термінами (balà, dãržas, kálnas, kãpinės, lankà, laũkas, piẽva, raístas), решта (3 — ~6%) — назвами об’єктів, пов’язаних із середовищем людини тощо (-kar- найімовірніше пов’язане з kárti, kãria, kõrė «позбавити життя, накинувши мотузку на шию чи ноги та повісивши», rêvas «ущелина, рів, улоговина»). Найпродуктивніші складні назви мають лексеми balà та piẽva у другому компоненті (15 і 16 — по ~31%).

Менш продуктивними в цій групі агронімів є похідні (21 — ~28%); у цьому ареалі всі вони утворені за допомогою суфіксів. Продуктивніші похідні, що виконують посесивну функцію,

114

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

ALL_62_63 maketas.indd 114

2011.06.17 08:24:06

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronimų darbo bruožai

суфіксів –in(e)s, –iškė, –iškis (8 – ~38%; 7 – ~33%; 2 – ~9%;); утворень із суфіксом –ynė зафіксовано 4 – ~19%.

Ще менше агронімів утворено способом складання (6 – ~28%). Усі зафіксовані складені топоніми є родовими.

Зафіксовано один первинний агронім.

Для агронімів досліджуваного ареалу, що походять від апелятивних назв осіб, не характерні похідні з закінченнями та префіксами.

3. АГРОНІМИ МОЖЛИВОГО ПОДВІЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ

У Маріямпільському повіті їх зафіксовано 100 (~14% усіх топонімів, відібраних для дослідження).

Ці агроніми можуть бути пов’язані або з антропонімом, що сформувався від апелятивної назви особи, або з апелятивною назвою особи. Оскільки обидві можливості походження однаково ймовірні та можуть бути рівнозначними, їх подано поруч, відокремивши одну від одної умовним знаком /, що означає «з іншого боку, можливе походження від». Вибір саме такого позначення зумовлений бажанням уникнути надто частого вживання цієї словосполуки у статті.

У групі агронімів, що походять від антропонімів або від апелятивних назв осіб, які вказують на їхнє походження (етнонімів) (див. 3.3), авторка віддає перевагу апелятивному поясненню походження, яке в більшості випадків і подає першим.

Під час визначення твірного слова (етимона) значну увагу приділено ареальному поширенню як апелятивної назви особи, так і антропоніма, від яких могли утворитися агроніми Маріямпільського повіту. Дані про поширення апелятивних назв осіб, як, зрештою, і інших загальних слів (апелятивів), містяться у Литовському словнику. За потреби, як уже згадувалося, використовують електронне видання цього джерела. Дані про поширення литовських прізвищ шукають у LPŽ. Однак для з’ясування походження топонімів цього розділу зазначених джерел було недостатньо. У 20 випадках (~20%) довелося звернутися до картотеки історичних антропонімів. Найчастіше реконструйовані твірні слова обґрунтовано даними історичної антропонімії, зафіксованими в тому самому ареалі або в розташованих поблизу місцевостях, що потрапили до цієї картотеки (виписаними) зі списків мешканців парафії Даугай, книги реєстрації шлюбів парафії Ланкелі́шкяй (Вілкавишкіський р-н)²², книги реєстрації записів про хрещення парафії Ночя, церковної книги Кросни, інвентарю Валкінінкського староства та інших джерел.

²² Dėl šaltinio apibūdinimo plačiau žr. Maciejauskienė (2008: 138–140).

Straipsniai / Articles

115

DALIA SVIDERSKIENĖ

За словотвірним аспектом розглядувані агроніми Маріямпольського повіту поділяються на групи: первинні, похідні з флексією та суфіксальні, складні й складені. Суфіксальні похідні розташовано за абеткою суфіксів, складні — за абеткою других компонентів. Складені агроніми цієї групи є лише родовими. Усі вони мають посесивне значення. Перший компонент — це родовий відмінок антропоніма колишнього власника позначеного ними місця, або ж родовий відмінок указує на належність місця особі, названій апелятивом (пор. Savukynas 1963: 238, 239).

3.1. Агроніми, що походять від антропонімів або апелятивних назв осіб, які позначають ремесло, заняття тощо

3.1.1. Первинний агронім (pluralia tantum форми): Pinčiukai село Klvr: антропонім *Pinčiukas, пор. антропонім Symon Pinczuk 1777 (IAK) / лит. pinčiukas «плітогон».

3.1.2. Суфіксальні похідні:

-inė: Kriauč-inė хутір KzR: *Kriaučius, пор. антропонім Adam Krewčius 1604 (IAK) / лит. kriaučius «кравець»; Launink-inė село Igl: антропонім *Launinkas, пор. антропонім Adam Łaunik 1625 (IAK) / лит. lãuninkas (–ykas) «староста; керівник громади; помічник старости»;

-ynė: Bendõr-ynė село Ss: прізвище Beñdorius / лит. beñdorius «бондар»; Dielinink-ynė робітнича оселя, село KzR: прізвище Diẽlininkas / лит. diẽlininkas (–nykas) «тесляр, працівник лісопильні»; Katil-ynė село Mrj: прізвище Katilius / лит. katilius «виробник, ремонтник або продавець казанів»; Kubil-ynė хутір KzR: прізвище Kubilius / лит. kubilius «виробник діж; продавець діж»; Rač-ynė хутір Lbv, робітнича оселя Klvr, KzR, село Lbv: прізвище Rãčius / лит. rãčius «майстер дерев’яних деталей воза, коліс»; Tekor-ynė село, Ss: прізвище Tẽkorius / лит. tẽkorius «той, хто точить, різьбить»;

-iškė(s): Dešėtnink-iškė село Krsn: антропонім *Dešėtninkas тощо, пор. антропонім Barbara Desetnikowa 1678–1693 (IAK) / лит. dešėtninkas «старшина, староста»; Gelãž-iškė село Krsn: прізвище Gelãžius / лит. gelãžius «коваль»; Kálv-iškė село Lbv: антропонім *Kalvis, пор. антропонім Tomas Kalvuis 1630 (IAK) / лит. kálvis «той, хто займається ковальським ремеслом»; Katil-iškė робітнича оселя Klvr: прізвище Katilius / лит. katilius «виробник, ремонтник або продавець казанів»; Krauč-iškė село Lbv: антропонім *Kraučius тощо, пор. антропонім Nicolao Krauczius 1639 (IAK) / лит. kraučius «кравець»; Kubil-iškė хутір, село Ldvn, Kubil-iškės село Krsn: прізвище Kubilius / лит. kubilius «виробник діж; продавець діж»; Kudr-iškė село Prn: антропонім *Kudrys, пор. антропонім Bartłomiej Kudrys 1835 (IAK) / лит. kudrỹs «злодій, крадій; шахрай, обманщик; бешкетник, шибеник, негідник»; Kukor-iškė хутір Šil: прізвище Kùkoris / лит. kùkorius, -ė «кухар»; Kùmet-iškė хутір Klvr: прізвище Kùmetis / лит. kùmetis «селянин, найнятий поміщиком або заможним господарем, який працює за житло й натуральну оплату»;

116

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronimų darybos bruožai

«городник, власник наділу»; Mėlnyk-iškė хутір Mrj: прізвище Mėlnykas / лит. mélnykas «мірошник»; Mlinar-iškė село Klvr: антропонім *Mlinaris тощо, пор. антропонім Andreas Mlynarz 1675 (IAK) / пов’язане з польським młynarz «мірошник» (SJP II 1013); Pakul-iškė наділ Prn: прізвище Pakùlis / лит. pakùlius, -ė «той, хто працює з паклею; той, хто має скуйовджений вигляд, занедбаний, неохайний»; Puõdž-iškė село Ldvn: прізвище Puõdžius / лит. puõdžius «гончар»; Ribõk-iškė село Klvr: прізвище Ribõkas / лит. ribõkas «рибалка»; Rimor-iškė село Krsn: антропонім *Rimorius тощо, пор. антропонім Sebelthian Rymarz 1552 (IAK) / лит. rimorius «той, хто шиє кінську упряж»; Trečiõk-iškės 2 села Lbv: прізвище Trečiõkas / лит. trečiõkas, -ė «селянин, який володіє третиною волоки»;

–iškis, –iškiai: Bendõr-iškis село Krsn: прізвище Bendorius / лит. bendorius «бондар»; Kálv-iškiai 2 села Ldvn: антропонім *Kalvis, пор. антропонім Tomas Kalwis 1630 (IAK) / лит. kálvis «той, хто займається ковальським ремеслом»; Šiaučiùk-iškis село Mrj: прізвище Šiaučiùkas / лит. šiaučiùkas «син шевця».

3.1.3. Складні агроніми (композити):

–bal-: Kažemėk-a-balė, н. п. Krsn: антропонім *Kažemėkas або под., пор. антропонім Petry Kažamekas 1691–1719 (IAK) / лит. kažemėkas «чинбар, обробник шкір»; Kriauč-ia-balė, н. п. Klvr: антропонім *Kriaučius, пор. антропонім Adam Krewcius 1604 (IAK) / лит. kriaučius «кравець»; Mėduiš-balė, ур. Brb: антропонім Medvišas (Zinkevičius 2008: 114) / лит. meduišius «мисливець»; Skiẽč-balė, н. п. Igl: прізвище Skiẽčius / лит. skiẽčius «виробник і продавець ткацьких берд»;

–kaln-: Šaltyš-kalnis, ур. Krsn: антропонім *Šaltyšius або под., пор. антропонім Simonis SzaltyJz 1685–1731 (IAK) / лит. šaltyšius «сільський староста»;

–lauk-: Vait-laukis, п. Ss: прізвище Vaitas / лит. vaitas «керівна посадова особа волості, старшина»;

–marg-: Šiauč-margis, луг. KzR: антропонім *Šiaučius або под., пор. антропонім Helena Jziauciowa 1678 (IAK) / лит. šiaučius «швець, чоботар»;

–piev-: Skerdž-ia-pievė, н. п. Ldvn: антропонім *Skerdžius, пор. антропонім Laurenty Skierdziunas 1667 (IAK) / лит. skerdžius «старший пастух, наглядач за стадом»; Trečiõk-pievė, н. п. Klvr: прізвище Trečiõkas / лит. trečiõkas «селянин, який володіє третиною землі»;

–raist-: Kálo-ia-raistis (|| Kãvaraistis), н. п. Gdl: антропонім *Kalvis, пор. антропонім Tomas Kalwis 1630 (IAK) / лит. kálvis «той, хто займається ковальською справою».

3.1.4. Складені агроніми з родовим відмінком: Bãrtininko kálnas, ур. Igl, Bãrtininko senõvė, ур. Ss — перший компонент походить від прізвища Bãrtininkas / лит. bãrtininkas «бортник, бджоляр», другий компонент senõvė — від лит. senõvė «давно удобрюване поле»; Kálvio daržas, п. Mrj: антропонім *Kalvis, пор. антропонім Tomas Kalwis 1630 (IAK) / лит. kálvis «той, хто займається ковальською справою»; Rãčiaus raistas, н. п. Vv: прізвище Rãčius / лит. rãčius «майстер дерев’яних частин возів і коліс»; Šinkorių balaitė, н. п. Klvr: прізвище Šinkoris / лит. šinkorius, -ė «шинкар, шинкарка».

Straipsniai / Articles

117

ALL_62_63_maketas.indd 117

2011.06.17 08:24:07

DALIA SVIDERSKIENĖ

3.2. Агроніми, що походять від особових імен або апелятивних назв осіб, які описують зовнішність, риси характеру тощо

3.2.1. Первинний агронім (pluralia tantum форми): Tupikai с. Brb: прізв. Tupi-kas / лит. tupikas, -ė «той, хто сидить навпочіпки; той, хто сидить; той, хто тупцяє на місці, повільно працює, ледар».

3.2.2. Суфіксальні похідні:

-inė: Blūs-inė вол. Ldvn, с. Klvr, Blus-inė с. Vv: прізв. Blūsius або под. / лит. blūsius «той, у кого багато бліх; маленька, слабка, нікчемна, нужденна людина»; Šašk-inė с. Lbv: прізв. Šaška / лит. šaškus, -ė «той, хто вкрився коростою; покритий коростою»;

-ynė: Juodvirš-ynė вол. с., с. KzR: прізв. Juodviršis / лит. juodviršis, -ė «із чорною верхівкою; із чорною спиною»; Žvair-ynė вол. с. Ss: особ. ім’я *Žvairys або под., пор. особ. ім’я Waliul Zwayris 1610 (IAK) / лит. žvairys, -ė «той, у кого косі очі; косоокий»;

-iškė(s): Babil-iškė с. Krsn: прізв. Babilius / лит. babilas «товстун»; Čėpl-iškė ор., с. Krsn, 1. Ldvn: прізв. Čėpla / лит. čėpla «худа жінка»; Juodsnuk-iškė вол. Prn: прізв. Juodsnūkis / лит. juodsnūkis, -ė «той, у кого чорна морда, чорне обличчя; лайливець»; Kupr-iškė вол. Šil: прізв. Kuprys / лит. kūpris, -ė, kuprys, -ė, kūprius, -ė «горбатий; той, хто має горб»; Kušl-iškė с. Ldvn: прізв. Kušlys / лит. kušlỹs, -ė; kūšlius, -ė «той, хто погано бачить; сліпий, примружений, косоокий»; Mėšl-iškė с. Klvr: прізв. Mėšlius / лит. mėšlius, -ė «брудна, вимазана гноєм, неохайна людина»; Naudž-iškė ор. Ss: прізв. Naūdžius / лит. naūdžius «егоїстична людина, жаднюга, визискувач»; Pyrag-iškė с. Ldvn: прізв. Py-rāgius / лит. pyrāgius «любитель пирогів»; Šlub-iškė вол. Šil: особ. ім’я *Šlubis або под., пор. особ. ім’я Jasius Szlubis 1637 (IAK) / лит. šlubis, -ė «той, хто кульгає, кривий»; Verksn-iškės с. Klvr: прізв. Verksnys / лит. verksnys, -ė «той, хто постійно плаче або швидко починає плакати»; Žil-iškės с. Mrj: прізв. Žilius або под. / лит. žilius, -ė «сивий чоловік, старий»;

-iškis: Klip-iškis вол. с. KzR, Klip-iškis с. Šil: прізв. Klipà (Zinkevičius 2008: 565) або под. / лит. klipius, -i «той, хто кульгає»; Riogl-iškis пов. Vv, Riogl-iškis с. Igl: особ. ім’я *Rioglẏs або под., пор. особ. ім’я Valentinum Roglis 1639 (IAK) / лит. rioglẏs, -ė «той, хто незграбно рухається, неповороткий, громіздкий, вайлуватий»;

3.2.3. Складні агроніми (композити):

-bal-: Bindōk-balė с. Klvr: прізв. Bindōkas / лит. bindōkas «нехлюй, ледар»; Dund-a-balė с. Klvr: прізв. Dùnda / лит. dùndà «незграба, бешкетник»; Pamp-a-balė с. Krsn: особ. ім’я *Pampa або под., пор. нім. прізв. Pampe (Gottschald 1954: 458) / лит. pámpė «той, хто товстий, роздутий»; Stālg-ia-balė с. Krsn: прізв. Stalgỹs / лит. stalgùs, -ì «суворий, наполегливий, зухвалий, гордий»; Stung-a-balė с. Prn — можливо, від прізв. Stungỹs / лит. stungỹs «ледача, неповоротка людина, нікчема»;

-piev-: Dumč-ia-pievė с. Mrj: прізв. Dumčius / лит. dumčius «розумник, порадник»;

-žard-: Gab-a-žardė с. Igl: особ. ім’я *Gabas або под., пор. особ. ім’я Michulis Gaba 1678–1693 (IAK) / лит. gābas «жадібна, скупа людина, ненажера».

118

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronimų darybos bruožai

3.3. Агроніми, що походять від особових імен або апелятивних назв осіб, які вказують на походження (етнонімів тощо)

3.3.1. Суфіксальні похідні:

-inė: Gud-inė луг Klvr: лит. gùdas²³ / прізвище Gùdas; Kazok-inė поле Vv: лит. kazõ-kas, -ė / прізвище Kazõkas;

-ynė: Lietùvinink-ynė поле Ss, орна земля KzR: лит. lietùvininkas, -ė «литовець» / прізвище Lietùvininkas; Paliok-ynė орна земля Mrj: лит. paliõkas, -ė «поляк» / прізвище Paliõkas;

-iškė(s): Gud-iškė луг Prn: лит. gùdas / прізвище Gùdas; Kazok-iškės поле Šil: лит. kazõkas, -ė / прізвище Kazõkas.

3.3.2. Складні агроніми (композити):

-bal-: Kazõk-balė луг Klvr: лит. kazõkas, -ė / прізвище Kazõkas;

-kaln-: Kazõ-kalnis (< *Kazõk-kalnis) поле Ss: лит. kazõkas, -ė / прізвище Kazõkas;

-piev-: Bajõr-pievė луг Brb: лит. bajõras, -ė / прізвище Bajõras; Gud-ā-pievėлуг Klvr: лит. gùdas / прізвище Gùdas; Šved-pievėлуг Gdl: прізвище Švėdas / лит. švėdas «людина шведського народу (давніше — шведський солдат)»;

-raist-: Bajõr-a-raistis луг Ldvn: лит. bajõras, -ė / прізвище Bajõras; Gùd-a-raistis луг Gdl: лит. gùdas / прізвище Gùdas.

3.3.3. Складені генітивні агроніми: Gùdo skýnimai луг Gdl: лит. gùdas / прізвище Gùdas і лит. skýnimai, пор. skýnimas «вирубана ділянка лісу»; Žemaičių pieva луг Ldvn: лит. žemaitis, -ė «людина, що походить із Жемайтії» / прізвище Žemaitis.

3.4. Агроніми, що походять від особових імен або інших апелятивних назв осіб

3.4.1. Похідне з флексією -ė: Bobin-ė напр. Igl: прізв. Bòbina, Bòbinas²⁴.

3.4.2. Похідні із суфіксом -iškis: Liòl-iškis напр. Prn: прізв. Liolỹs / лит. liolỹs «опудало, яким лякають дітей, бука»; Ragan-iškis напр. Ldvn: особове ім’я *Raganis чи под., пор. прізв. Raganãvičius / лит. ragãnius «погана, недобра людина».

²³Щоб уникнути повторів, значення часто вживаних апелятивних назв осіб bajõras, -ė «привілейований землероб, зазвичай привілейований середній поміщик; людина привілейованого походження, шляхтич», gùdas «білорус (іноді поляк або росіянин)», kazõkas, -ė «селянин, нащадок жителів колишніх Донської, Кубанської, Терської, Оренбурзької та інших військових областей» далі у статті не наводяться.

²⁴Не слід забувати, що топонім може бути похідним із суфіксом -inė від лит. bòba «заміжня жінка; стара жінка, баба», bòbė «баба, стара; дружина, господиня, баба».

Straipsniai / Articles

119

DALIA SVIDERSKIENĖ

3.4.3. Складні агроніми (композити):

–bal-: Diėd-balė напр. Krsn: особове ім’я *Diedys чи под., пор. особове ім’я Petri Diedis 1708–1740 (IAK) / лит. diėdas «батько батька чи матері, дід; стара людина, старий»;

–raist-: Vaik-a-raistis напр. Klvr: особове ім’я *Vaikas чи под., пор. особове ім’я Anna Waikelicia 1668 (IAK) / лит. vaikas «син або дочка батьків».

Дослідження показало, що в групі агронімів можливого подвійного походження найчисленнішими є похідні (65 – 65%). Абсолютну більшість серед них становлять суфіксальні похідні (64 – ~99%). Продуктивніші суфікси – –iškė(s) (33 – ~52%) і –ynė (16 – ~25%); менш продуктивні – –inė (8 – ~12,5%) і –iškis, –iškiai (7 – ~11%). Зафіксовано один флексійний дериват. Для цієї групи агронімів не характерні префіксальні деривати.

Набагато рідше ці агроніми утворюються способом складання основ (26 – 26%). Перші компоненти складних агронімів, досліджених у цьому розділі, можуть походити як від особових імен, утворених від апелятивних назв осіб, так і від самих апелятивних назв осіб. Другі компоненти здебільшого (24 – ~92%) є фізіографічними та топографічними термінами (balà, kálnas, laũkas, piẽva, raĩstas); решта (2 – ~8%) — назви об’єктів, пов’язаних із людським оточенням тощо (márgas «міра землі» і žárdis «загорожа для худоби»). Найпродуктивніші композити мають у другому компоненті лексему balà (11 – ~42%), piẽva (6 – ~23%) і raĩstas (5 – ~20%).

Ще рідше ці агроніми утворюються способом складання (7 – 7%); усі складені агроніми є генітивними конструкціями.

Зафіксовано два агроніми, утворені без додаткових словотвірних засобів.

Помічено, що подібна модель словотвірних способів і типів властива також першій розглянутій у статті групі агронімів із чітким походженням (тих, що походять від особових імен). Отже, можна припустити, що в цій групі (можливого подвійного походження) основою словотвору проаналізованих агронімів частіше є особове ім’я, ніж апелятивна назва особи.

Дослідження агронімів Маріямпольського повіту особового походження, записаних із живого мовлення в міжвоєнний період, завершується таблицею 2 (див. додаток).

Підсумовуючи аналіз цих топонімів із погляду словотвору, можна зробити кілька висновків.

4. ВИСНОВКИ

4.1. Аналіз словотвору обраних для дослідження земельних назв показав, що абсолютну більшість становлять вторинні агроніми з дериваційними ознаками (~99%). Більше половини з них — суфіксальні похідні (~64%). Для їхнього творення використовують 21 суфікс (з урахуванням варіантів обох родів і чисел): 13 литовського (балтійського) походження –aitė, –ėlis, –iena, –ienė, –ija, –inė(s), –inis, –ynė, –iškė(s), –iškis, –iškiai, –lė, –okas (~97% усіх суфіксальних похідних), 8 слов’янського походження –anas, –auka, –ava, –avas, –čizna, –enk-, -k-, -ova (~3% усіх суфіксальних похідних).

120

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronimų darybos bruožai

-enk-, -k-, -ova (~3% усіх суфіксальних похідних). Особливо вирізняються продуктивністю похідні із суфіксами -iškė(s) та -ynė, що становлять ~45% і ~31% усіх суфіксальних похідних відповідно. Агроніми досліджуваного ареалу дещо частіше утворюються також за допомогою ще двох литовських (балтійських) суфіксів -inė(s) (~13%) і -iškis, -iškiai (~7%). Звідси випливає найпродуктивніша модель творення суфіксальних агронімів: особове ім’я, апелятивна назва особи тощо + суфікси -in-, -išk-, що виконують посесивну функцію → агронім, який виражає посесивність щодо твірного слова. Похідні із суфіксом -ynė, утворені від особових імен, у досліджуваному ареалі позначають місця проживання людей або місця, де вони мешкали.

Отже, дослідження показало, що в процесі творення агронімів переважають литовські (балтійські) суфікси (~97%), а похідних зі слов’янськими суфіксами утворено небагато (~3%). Друге місце, за даними словотвірного аналізу, посідають складні агроніми (композити), які становлять близько третини досліджених онімів (~28%). Зафіксовано особливо багато композитів із лексемами bala (~40%) і pieva (~27%) у другій частині. Це дає підстави вважати, що колись ці топоніми позначали об’єкти, безпосередньо названі їхнім топографічним терміном. Із плином часу та зі зміною ландшафту багато об’єктів, що позначали вологі місця (у цьому разі — болота), імовірно, набули іншого об’єктного статусу й увійшли до групи досліджуваних онімів, які називають інші об’єкти земної поверхні. Менш характерні для цього ареалу агроніми, утворені способом складання (~5%); нехарактерні також похідні з флексією (~1,5%) і первинні агроніми (~1%).

4.2. Більшість досліджених агронімів Маріямпольського повіту — 625 (~86%) — мають ясне походження. Агроніми з можливим подвійним походженням становлять ~14%. Узагальнюючи їхній аналіз з погляду словотвору й походження, було помічено, що словотвірні тенденції цих топонімів ближчі до тенденцій групи агронімів, що походять від особових імен, ніж до тих, що походять від апелятивних назв осіб. Отже, можна припустити, що особове ім’я, мабуть, і є частішим джерелом їхнього походження.

4.3. Особові імена, обґрунтовані як твірні слова (етимони) агронімів цього ареалу, трапляються не лише в джерелах литовської антропонімії, серед яких важливу роль відіграє картотека історичних особових імен, а й у польських, а в окремих випадках — у німецьких джерелах особових імен. Це підтверджує спостереження щодо певного шару литовських топонімів, який засвідчує тісні зв’язки литовської (балтійської) та польської (слов’янської), а також навіть німецької онімії (пор. Maciejauskienė 2006: 234).

Такими є особливості творення агронімів Маріямпольського повіту, що походять від особових імен. Після дослідження словотвірних тенденцій топонімів цієї групи, що походять від апелятивів та інших топонімів, результати дослідження буде використано для визначення загальних тенденцій походження й творення агронімів цього ареалу. Очікується, що це допоможе не лише з’ясувати особливості, характерні для цього класу топонімів, а й виявити подібності та відмінності між окремими класами (підкласами) топонімів Маріямпольського повіту.

Straipsniai / Articles

121

DALIA SVIDERSKIENĖ

ДОДАТОК

ТАБЛИЦЯ 1. Суфікси агронімів, утворених від особових імен²⁵

Суфікси | Агроніми литовські (балтійські) | Кількісне вираження | Відсоткове вираження -išk- | -iškė(s) | 167 | 189 | 44 | 50 | -iškis, -iškiai | 22 | | 6 | -ynė | 122 | 33 -in- | -inė(s) | 46 | 47 | 12 | 12 | -inis | 1 | | 0,2 | -iena | 3 | 0,7 -aitė | 2 | 0,5 -ėlis | 1 | 0,2 -ienė | 1 | 0,2 -ija | 1 | 0,2 -lė | 1 | 0,2 -okas | 1 | 0,2 Усього | 368 | ~97 Слов’янські -k- | 4 | 1 -anas | 1 | 0,2 -auka | 1 | 0,2 -ava | 1 | 0,2 -avas | 1 | 0,2 -ėžna | 1 | 0,2 -enk- | 2 | 0,5 -ova | 1 | 0,2 Усього | 12 | ~3

²⁵ Суфікси розташовано за чисельністю похідних; за однакової кількості репрезентантів дотримано алфавітного порядку.

122

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

Макет ALL_62_63.indd 122

2011.06.17 08:24:07

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronomų darbovės bruožai

ТАБЛИЦЯ 2. Тенденції в утворенні агронімів Маріямпольського повіту від особових імен

Агроніми за походженням

Агроніми за способом творення

Первинні

Похідні

Складені (композити)

Складні

Усього

Закінчень

Суфіксів

Префіксів

Агроніми, похідні від особових імен

4

10

380

1

134

20

549 ~76%

Агроніми, похідні від апелятивних назв осіб

1

–

21

–

48

6

76 ~10%

Агроніми можливого подвійного походження

2

1

64

–

26

7

100 ~14%

Усього (у кількісному та відсотковому вираженні)

7 ~1%

11 ~1,5%

465 ~64%

1 ~0,2%

208 ~28%

33 ~5%

725 ~100%

СКОРОЧЕННЯ ПОСИЛАНЬ НА ЛОКАЛІЗАЦІЮ

Brb – Балбєришкіс (Пренайський р-н) Gdl – Гуделяй (Маріямпольське самоврядування) Igl – Іглішкеляй (Маріямпольське самоврядування) Klvr – Кальварія (Маріямпольське самоврядування) Krsn – Кросна (Лаздіяйський р-н) KzR – Казлу-Руда Lbv – Любавос (Кальварійське самоврядування)

Ldvn – Людвінавас (Маріямпольське самоврядування) Mrj – Маріямполе Prn – Пренай Ss – Саснава (Маріямпольське самоврядування) Šil – Шилавотас (Пренайський р-н) Vv – Вейверяй (Пренайський р-н)

ІНШІ СКОРОЧЕННЯ

a. – вік ar. – рілля avd. – особове ім’я drb. ž. – орна земля dr. – поле gn. – пасовище

lenk. – польська мова lg. – рівнина lie. – литовська мова p. – сторона pan. – подібно plg. – порівняй ppr. – зазвичай

prk. – переносне значення pv. – луг pvd. – прізвище sklp. – ділянка skol. – запозичення sl. – слов’янізм

t. – вимовляє v. – ім’я vnt. – одиниця vok. – німецька мова vv. – назва місцевості ž. – земля

Straipsniai / Articles

123

ALL_62_63_maketas.indd 123

2011.06.17 08:24:07

DALIA SVIDERSKIENĖ

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

* – позначаються реконструйовані форми особових імен

~ – приблизно

‖ – відокремлює варіанти топонімів

/ – відокремлює одну можливу версію пояснення походження від іншої

? – сумнів

ŠALTINIAI

DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, red. Vytautas Ambrazas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1996.

Gottschald Max 1954: Deutsche Namenkunde. Berlin: Verlag Walter de Gruyter u. Co.

IAK – LKI Vardyno skyriaus istorinių asmenvardžių kartoteka.

Križinauskas Juozas 1989: Vokiečių–lietuvių kalbų žodynas 1. Vilnius: Mokslas.

LKŽė – Lietuvių kalbos žodynas, elektroninis variantas. Redaktorių kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. red.), Jonas Paulauskas, Rитutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008. www.lkz.lt.

LPŽ – Lietuvių pavardžių žodynas 1–2, red. Aleksandras Vanagas. Vilnius: Mokslas, 1985–1989.

LUEV – Lietuvos TSR upių ir ežerų vardynas, ats. red. Elena Grinaveckienė. Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1963.

LVKŽ⁵ – Kuzavinis Kazys, Savukynas Bronys, Lietuvių vardų kilmės žodynas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2007.

LVŽ – Bilkis Laimutis, Macijauskienė Vitalija, Razmukaitė Marija, Lietuvos vietovardžių žodynas 1. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008.

Rospond Stanisław 1973: Słownik nazwisk śląskich 2. Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk: Zakład Narodowy im. Ossolińskich – Wydawnictwo Naukowe.

SA – Список абонентов Московской городской телефонной сети 1, 2. Москва: Связь, 1971.

SIP – Słownik imion współcześnie w Polsce używanych. Kraków: Polska Akademia Nauk, Instytut Języka Polskiego, 1995.

SJP – Jan Karłowicz, Adam Kryński, Władysław Niedźwiedzki, Słownik języka polskiego 1–8. Warszawa: nakładem prenumeratorów, 1902–1927.

124

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

ALL_62_63 maketas.indd 124

2011.06.17 08:24:07

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronomų darbo bruožai

SNP – Słownik nazwisk współcześnie w Polsce używanych 1–10, wydał K. Rymut. Kraków: Polska Akademia Nauk, Instytut Języka Polskiego, 1992–1994.

VK – LKI Vardyno skyriaus vietovardžių iš gyvosios kalbos kartoteka.

Zinkevičius Zigmas 2008: Lietuvių asmenvardžiai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

LITERATŪRA

Ambrazas Saulius 2000: Daiktavardžių darybos raida 2. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Bartkutė Nerija 2008: Joniškio rajono teritorijos toponimija: daryba ir raidos polinkiai (daktaro disertacija). Šiaulių universitetas ir Vytauto Didžiojo universitetas.

Blažienė Grasilда 1986: Keletas pastabų dėl prūsų Sembos mikrotoponimų. – Baltistica 22(2), 37–42.

Blažienė Grasilда 2005: Prūsų žemėvardžių tyrinėjimo problemos. – Baltistica 6 priedas, 27–41.

Endzelytė Renata 2004: Šiaurės vidurio Lietuvos agronimai. – Vārds un tā pētīšanas aspekti. Rakstu krājums 8, 80–89.

Endzelytė Renata 2004a: Šiaurės vidurio Lietuvos vietovardžiai su priesaga –išk-. – Lietuvių kalbotyros klausimai 50, 1–10.

Gaivenis Kazimieras, Keinys Stasys 1990: Kalbotyros terminų žodynas. Kaunas: Šviesa.

Maciejauskienė Vitalija 1997: Dėl lietuvių pavardžių (asmenvardžių) klasifikavimo. – Baltistica 32(1), 101–109.

Maciejauskienė Vitalija 2006: Lenkų asmenvardžiai Lietuvos vietovardžių žodyne. – Gwary i onomastyka pogranicza polsko-wschodniosłowiańskiego i słowiańsko-bałtyckiego, 218–236.

Maciejauskienė Vitalija 2008: Dėl asmenvardžių su priesaga –(i)ūnas paplitimo XVII amžiuje. – Archivum Lithuanicum, 137–156.

Mickienė Ilona 2001: Telšių rajono toponimų daryba (daktaro disertacija). Vytauto Didžiojo universitetas.

Mickienė Ilona 2006: Dėl agronimų darybos. – Kalbų studijos 8, 27–30.

Podol’skaja Natalija 1978: Словарь русской ономастической терминологии. Москва: Наука.

Straipsniai / Articles

125

ALL_62_63_maketas.indd 125

2011.06.17 08:24:08

DALIA SVIDERSKIENĖ

Savukynas Bronys 1963: Kilmininkiniai lietuvių vietovardžiai, – Lietuvių kalbotyros klausimai 6, 235–246.

Sviderskienė Dalia 2005: Marijampolės apskrities Marijampolės valsčiaus vietovardžių darybos ir kilmės polinkiai. – Acta linguistica lithuanica 52, 91–118.

Urbutis Vincas 1978: Žodžių darybos teorija. Vilnius: Mokslas.

Vanagas Aleksandras 1970: Lietuvos TSR hidronimų daryba. Vilnius: Mokslas.

Characteristic Features of the Formation of Agronyms of Anthroponymic Origin in Marijampole County

SUMMARY

The analysis of formation of agronyms of the anthroponymic origin in Marijampolė County showed that secondary agronyms having derivational features constitute an huge absolute majority (~99%). Derivatives having suffixes account for more than half of them (~64%). Twenty-one suffixes are used for their formation (including variants of both genders and numbers): 13 are of Lithuanian (Baltic) origin –aitė, -ėlis, -iena, -ienė, -ija, -inė(s), -inis, -ynė, -iškė(s), -iškiai, -iškis, -lė, -okas (~97% of all derivatives with suffixes), eight of Slavic origins -anas, -auka, -ava, -avas, -čižna, -enk-, -k-, -ova (~3% of all derivatives with suffixes). Derivatives with suffixes -iškė(s) and -ynė are especially marked for productivity; they amount to about 45% and 31% of all derivatives with suffixes. Agronyms of the investigated area are slightly more often formed with two more Lithuanian (Baltic) suffixes -inė(s) (~13%) and -iškis, -iškiai (~7%). It makes it possible to detect the most productive formation model for derivatives with suffixes: an anthroponym, an appellative name of a person, etc. + the suffixes -in-, -išk- fulfilling possessive functions → an agronyme, meaning possessiveness in respect of the primary word. In the investigated area derivatives with the suffix -ynė derived from anthroponyms mean places where people live or used to live.

Thus, the investigation showed that the Lithuanian (Baltic) suffixes prevail in the process of formation of agronyms, and a small amount and percentage of derivatives is formed with the Slavic suffixes.

On the grounds of the derivational analysis, compound agronyms (compounds) are placed second, and amount to about one third of the onyms investigated (~28%). Especially many compounds with lexemes balà ‘a marshy place, often with unchanging / unmoving water in it; a swamp, a marsh; a puddle, a pool’ (~40%) and pievà ‘area of land where grass suitable for hay- -making grows’ (~27%) in the second component were recorded. It enables us to suggest that in a period of time and with the change of the landscape the majority of objects marking damp places (in this case bogs, which is profoundly recorded in the second component of the

126

Acta Linguistica Lithuanica LXII–LXIII

Marijampolės apskrities asmenvardinės kilmės agronimų darybos bruožai

compounds) most probably have acquired different objective status and were included into the group of investigated onyms, naming other objects on the earth’s surface.

Agronyms formed by composition (~5%), derivatives with endings (~1,5%) and primary agronyms (~1%) are less characteristic of this area.

While investigating the origins, the most precise primary word (etymon), from which the agronyms are derived and to which they are related, was sought. The selected target of research revealed that in all cases agronyms were formed from anthroponyms, appellatives names of persons, ethnonyms, etc. Attention should be paid to the fact that in the investigated area they may be the facts of the Lithuanian (still functioning or already extinct, confirmed only by the historical anthroponymy facts) as well as of the Polish or in certain cases of the German lexis. Therefore it is possible to speak about the layer of place names written down in the interwar Marijampolė County witnessing the Lithuanian (Baltic) and the Polish (Slavic) or even the German onymy interrelations.

Such are the characteristic features of the formation of agronyms of anthroponymic origin in Marijampolė County. With the objective of having a complete view and model of the formation and origin of the area agronyms, these data will be included into analysis of the types of the formation of place names and origin tendencies, and, as hoped, will help to restore the overall pattern of place names in the interwar Marijampolė County.

Įteikta 2010 m. gruodžio 2 d.

DALIA SVIDERSKIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva

El. paštai: [email protected], [email protected]

Straipsniai / Articles

127