Ramunė ANDRIUŠKAITĖ

3-й районний суд м. Вільнюса

АНТОНІМИ ЛІНГВІСТИЧНИХ ТЕРМІНІВ Й. БАЛЬЧИКОНІСА

У теорії термінології тривалий час панувало уявлення, що семантичні процеси, властиві загальновживаній лексиці, не діють у системах термінів. Навіть вимоги, що ставляться до термінів, — однозначність, точність і чіткість терміна — мають на меті не допустити появи в системі термінів таких семантичних категорій, як полісемія та синонімія. Попри це, у теорії та практиці термінології виникає очевидна суперечність: у суворо окресленій системі термінології часто відбуваються семантичні процеси, властиві загальновживаній лексиці.

Розглядаючи семантичні проблеми термінології, важливим є питання природи терміна. Насамперед термін — це слово, знак, що позначає певне поняття. Тому постає питання, чи має він у мовній системі ті самі властивості, що й інші слова, чи виконує такі самі функції, чи функціонує в системі термінів за власними законами, властивими лише йому.

На думку В. П. Даниленко, природа терміна справді суперечить асиметрії знака й позначуваного, а синоніми та багатозначні слова, що трапляються в термінології, є явищами функціонування термінів, а не питаннями їхньої природи (Даниленко 1977: 55). На виникнення цього явища значно впливає інший бік природи терміна — його словесна природа. Усі слова загальновживаної мови підпорядковуються певним законам їхнього вживання. Терміни як слова також піддаються дії цих законів, під впливом яких вони або можуть набувати термінів-двійників, або самі можуть ставати виразниками двох понять. Отже, з погляду функціонування термінам не чужі ні полісемія, ні антонімія, ні омонімія: вони поводяться як слова, а термінологія — як лексика з усіма властивими їй законами семантичного розвитку. Однак через відмінності між системами термінології та лексики всі семантичні властивості лексичної одиниці у спеціальній лексиці сприймаються дещо інакше.

Багато термінологів виокремлюють подібні семантичні процеси, властиві термінам. Найширше їхній спектр досліджують російські термінологи.

65

V. P. Danilenko (Даниленко 1977: 65–81) ir A. V. Superanskajos, N. V. Podolskajos bei N. V. Vasiljevos (Суперанская, Подольская, Васильева 1989: 40–55) darbuose kalbama apie terminų polisemija, homonimiją, sinonimiją ir antonimiją.

* * *

Під час розгляду семантичних процесів у термінології антонімія серед усіх семантичних категорій обговорюється найрідше. Це явище не викликає зацікавлення термінологів, оскільки воно мало пов’язане з проблемами вживання термінів, розглядається радше як явище організації системи термінології, а його прояви в термінології дуже схожі на антонімію загальновживаної лексики.

У литовському мовознавстві категорію антонімії визначено в різних працях із лексикології та стилістики; дещо ширше різні її види у своїй дисертації розглянула І. Ермантите?

У литовському мовознавстві категорію антонімії визначено в різних працях із лексикології та стилістики; дещо ширше різні її види у своїй дисертації розглянула І. Ермантите, вона уклала «Словник антонімів литовської мови». У всіх цих працях поняття антонімів тлумачиться досить однозначно. Основою для їх виокремлення вважається протилежність значень.

У новіших працях із лексикології виокремлюють власне антоніми та конверсиви. За словами І. Ермантите, конверсиви виражають зворотні відношення в антонімічній парі, тобто та сама ситуація з погляду різних її учасників зображується як зворотна (Ermanytė 1995: 10). У семантиці розрізняють також інші типи відношень протилежності між антонімами: контрарну протилежність (коли антоніми позначають крайні поняття впорядкованої множини), векторну протилежність і контрадикторну протилежність (Ermanytė 1995: 9–10). У цій статті актуальнішою є класифікація антонімів за способом їхнього вираження — за допомогою яких мовних засобів створюється їхня протилежність. З цього погляду антоніми зазвичай поділяють на кореневі та словотвірні.

У литовській термінологічній літературі антонімія термінів майже не згадується. Лише в минулому десятилітті з’явилася стаття К. Гайвениса «Деякі випадки антонімії в литовській термінології». Дещо раніше про антонімію термінів почали говорити в російській термінології. Серед інших семантичних особливостей термінів її згадують у своїх працях В. П. Даниленко, А. В. Суперанська, Н. В. Подольська, Н. В. Васильєва. Однак і в цих працях антонімії приділено значно менше уваги, ніж іншим семантичним процесам у термінології.

66

…сэмами, обмежуються викладом загальної теорії антонімії, не заглиблюючись у особливості термінологічної антонімії. Автори пояснюють таку байдужість до цього питання тим, що явище антонімії в термінології нічим не відрізняється від того самого явища у загальновживаній лексиці (Даниленко 1977: 79). В. П. Даниленко констатує лише кількісну відмінність — на її думку, антоніми в термінології навіть поширеніші, ніж у загальній мові. Це зумовлено самою природою наукових понять. Людське мислення влаштоване так, що поняття в ньому найчастіше виникають парами (Даниленко 1977: 79). На думку А. В. Суперанської, Н. В. Подольської, Н. В. Васильєвої, антонімія в термінології важлива тим, що допомагає встановити крайні точки термінологічного поля, переглянути логічні можливості системи термінології (Суперанская, Подольская, Васильева 1989: 54).

Дещо більше орієнтована на специфіку антонімів термінології згадана стаття К. Гайвениса. Її автор також наголошує, що антоніми в термінології пов’язані з дихотомією понять, точніше, зі відношеннями між поняттями властивостей, станів, процесів (Gaivenis 1989: 100–101). На його думку, визначаючи антоніми в термінології, необхідно враховувати їхні корелятивні, гіпонімічні та гіперонімічні відношення. Антонімами можна вважати лише ті терміни, які є корелятами — належать до тієї самої категорії (гіпероніма), але протиставляються за якоюсь істотною ознакою (Gaivenis 1989: 101).

Антонімія в термінології відрізняється від антонімії загальновживаної мови також тим, що слова, які в загальній мові вважаються антонімами, у термінології можуть і не бути пов’язаними відношенням протилежності. Інакше кажучи, у мові науки може відбуватися нейтралізація антонімів загальної мови. Можливий і протилежний варіант — слова, які в загальній мові не протиставляються, у термінології набувають протилежного значення. Такі терміни й номенклатурні назви сприймаються як антоніми лише фахівцями.

У цій статті докладніше розглянуто терміни-антоніми, уживані у працях Й. Балчиконіса. Матеріал для дослідження зібрано з «Вибраних творів» Й. Балчиконіса та рукописного перекладу «Граматики литовської мови» Я. Отрембського (Jan Otrębski. Gramatyka języka litewskiego, tom III, Nauka o formach).

67

У вживаній Й. Балчиконісом термінології мовознавства можна виокремити 142 пари термінів-антонімів. Протилежність значень цих термінів створюється двома способами — лексичним і словотвірним. Лексичні антоніми утворені за допомогою коренів слів із протилежними лексичними значеннями. До цього типу антонімів належить окрема невелика група термінів, що мають антонімічне термінологічне, а не лексичне значення. Протилежність їхніх значень не відображається у формі. Вони не мають ані афіксів, ані коренів із протилежним значенням. Найбільше антонімів у термінології утворено словотвірними засобами. Типи антонімів у термінології Й. Балчиконіса узагальнено на першій діаграмі.

Діаграма 1

Типи антонімів у термінології Й. Балчиконіса

1. Лексичні антоніми

Лексичні антоніми в термінології Й. Балчиконіса становлять 40,28% усіх антонімів. До них належать ті пари термінів, які утворені зі слів із протилежними лексичними значеннями. У лексикології антоніми цього типу також називають кореневими або різнокореневими. Антоніми цього типу можна поділити на дві групи. Антоніми першої групи пов’язані контрадикторними відношеннями протилежності (65,52%). Це переважно терміни, що позначають дихотомічні поняття, наприклад: довгота голосного Otr LKG 262 – короткість голосного Otr LKG 321, велика літера Balč RR I 58 – мала літера Balč RR I 58, глухий приголосний Balč

68

RR II 8 – дзвінкий приголосний Balč RR II 8, кінцевий склад Otr LKG 12 – передній склад Otr LKG 39, довгий дифтонг Otr LKG 40 – короткий дифтонг Otr LKG 66, довгий склад Otr LKG 13 – короткий склад Otr LKG 13, довгий голосний Balč RR I 180 – короткий голосний Balč RR I 180, твердий голосний Balč RR II 6 – м’який голосний Balč RR II 6, твердий приголосний Otr LKG 68 – м’який приголосний Balč RR I 357, висхідний наголос Balč RR I 233 – низхідний наголос Balč RR I 233, заперечне речення Balč RR II 134 – стверджувальне речення Balč RR II 135, твердість приголосного Otr LKG 61 – м’якість приголосного Otr LKG 279, складений час Balč RR I 42 – простий час Balč RR II 45, складений прикметник Balč RR I 204 – простий прикметник Balč RR II 34, складене ім’я Balč RR I 336 – просте ім’я Balč RR I 336, дієслово завершеної дії Balč RR I 377 – дієслово початку дії Balč RR I 377. Основою антонімії багатьох із цих термінів є слова, що в загальновживаній мові вживаються як антоніми. До цієї групи антонімів також примикають міжнародні терміни з протилежним значенням, наприклад: актив Balč RR II 46 – пасив Balč RR II 46, аналітична мова Balč RR II 83 – синтетична мова Balč RR II 83, архаїзм Balč RR I 219 – неологізм Balč RR I 163.

До другої групи лексичних антонімів належать терміни, пов’язані відношенням контрарної протилежності (34,48%). Вони здебільшого позначають крайні поняття термінологічного поля, наприклад: діалект аукштайтів Balč RR II 55 – діалект жемайтів Balč RR I 72, множина Balč RR I 156 – однина (між ними двоїна Balč RR I 156), правобічний наголос Balč RR II 8 – лівобічний наголос Balč RR II 8, правобічний діакритичний знак Balč RR I 40 – лівобічний діакритичний знак Balč RR I 40, жіночий рід Balč RR I 266 – чоловічий рід Balč RR I 248, жіноча форма Otr LKG 164 – чоловіча форма Otr LKG 7, жіноче закінчення основи Otr LKG 178 – чоловіче закінчення основи Otr LKG 178, діалект східних аукштайтів Balč RR I 350 – діалект західних аукштайтів Balč RR I 233, діалект північно-східних аукштайтів Balč RR II 147 – діалект північно-західних аукштайтів Balč RR II 147. Для утворення цих термінів також використано антоніми загальновживаної мови. Однак у деяких випадках терміни нейтралізують протилежність своїх значень. Наприклад, етноніми аукштайти і жемайти утворено з огляду на особливості місцевості, де проживають ці люди, проте лінгвістичні терміни діалект аукштайтів і діалект жемайтів практично вже втратили це відношення протилежності. Подібна

69

Нейтралізація антонімії відбулася й у термінах діалект східних і західних аукштайтів. Слова схід і захід позначають протилежні частини світу, але немає жодних підстав протиставляти діалекти, названі за цією географічною відмінністю.

2. Словотвірні антоніми

Словотвірні антоніми — найчисленніший вид антонімів у термінології. Вони становлять 44,44% усіх антонімів, ужитих Й. Бальчиконісом. Словотвірні антоніми мають спільний корінь. Протилежного значення їм надають словотвірні елементи — найчастіше префікси. І. Ерманіте зараховує до словотвірних антонімів також складні слова, які містять по одному кореню з антонімічним значенням (Ermanytė 1985: 6).

1) АНТОНІМИ З ПРЕФІКСОМ ne-

Найбільше (59,375%) словотвірних антонімів утворено за допомогою заперечного префікса ne-. Похідні з префіксом ne- позначають протилежність того, що названо твірним іменником (DLKG 1994: 147), наприклад: особова форма Balč RR II 16 – безособова форма Otr LKG 285, узгоджене означення Balč RR I 360 – неузгоджене означення Balč RR II 105, поширене речення Balč RR II 96 – непоширене речення Balč RR II 90, похідне дієслово Balč RR I 300 – непохідне дієслово Otr LKG 373, займенникова форма Balč RR I 72 – незайменникова форма Balč RR II 103, змінювана частина мови Balč RR I 274 – незмінювана частина мови Balč RR I 274, змінюване слово Balč RR II 74 – незмінюване слово Balč RR I 303, рухомий наголос Balč RR I 202 – нерухомий наголос Balč RR I 202, вищий ступінь порівняння Balč RR I 265 – звичайний ступінь порівняння Balč RR II 144, палатальний відповідник Otr LKG 71 – непалатальний відповідник Otr LKG 66, постійний наголос Balč RR I 95 – непостійний наголос Balč RR I 233, перехідне дієслово Balč RR II 43 – неперехідне дієслово Balč RR II 43, повне речення Balč RR II 89 – неповне речення Balč RR II 89, префіксальне дієслово Balč RR I 377 – безпрефіксне дієслово Balč RR I 377, складене дієслово Otr LKG 313 – просте дієслово Otr LKG 418, переривчастий наголос Balč RR II 222 – непереривчастий наголос Balč RR I 372, пряма мова Balč RR I 362 – непряма мова Balč RR II 49, дійсний спосіб Balč RR I 361– непрямий спосіб Balč RR II 93, прямий відмінок

70

Balč RR II 96 – непрямий відмінок Balč RR II 96, справжній прийменник Balč RR II 75 – несправжній прийменник Balč RR II 75, нормативне слово Balč RR I 135 – ненормативне слово Balč RR I 134, активне дієслово Balč RR II 73 – пасивне дієслово Balč RR II 72, активний стан Balč RR I 302 – пасивний стан Balč RR I 209.

2) АНТОНІМИ З ПРЕФІКСОМ be-

Словотвірні антоніми можуть утворюватися також за допомогою префікса заперечення та відсутності be-. Похідні з цим префіксом не цілком тотожні похідним із префіксом ne-. Вони позначають відсутність, брак того, що виражене твірним словом, але водночас указують на ознаку, протилежну ознаці, охарактеризованій основним словом (LKG 1954: 431). У мовознавчій термінології, якою послуговувався Й. Балчиконіс, антонімів цього типу виявлено вп’ятеро менше — лише 10,94%, наприклад: особова форма Otr LKG 359 – безособова форма Balč RR II 139, особове речення Balč RR II 89 – безособове речення Balč RR I 261, особове дієслово Balč RR I 338 – безособове дієслово Balč RR II 137, формальне слово Balč RR I 182 – безформне слово Balč RR II 86, відмінювана форма Otr LKG 59 – невідмінювана форма Balč RR II 91, опосередковане керування Balč RR II 98 – безпосереднє керування Balč RR II 98. Для цих пар антонімів, як і для розглянутих раніше, характерно, що один термін має ознаку, позначену видовою характеристикою, а інший — ні. Отже, їхня протилежність ґрунтується на відношенні «наявність — відсутність». Антонімічні пари термінів утворюють не лише прикметники, а й прикметники з дієприкметниками, ужитими як прикметники, наприклад: відмінювана форма Otr LKG 75 – невідмінювана форма Balč RR II 91.

3) АНТОНІМИ З ІНШИМИ ПРЕФІКСАМИ

У мовознавчій термінології Й. Балчиконіса трапився лише один випадок, коли протилежність термінів утворюють два префікси з протилежним значенням — перенесення наголосу на кінець Otr LKG 39 – перенесення наголосу на початок Otr LKG 44. Ці антоніми пов’язані відношенням векторної протилежності (напрямок «уперед — назад»).

У термінології чимало антонімів утворено за допомогою міжнародних префіксів зі значенням заперечення. У термінології Й. Балчиконіса було вжито антонімічні міжнародні терміни з чотирма міжнародними префіксами протилежного значення. До традиційного творення міжнародних антонімів належать такі терміни, наприклад: асиміляція Balč RR I 382 – дисиміляція

71

Otr LKG 181, тематична форма Otr LKG 308 – атематична форма Otr LKG 334, тематичне закінчення Otr LKG 308 – атематичне закінчення Otr LKG 316, тематичне дієслово Otr LKG 288 – атематичне дієслово Otr LKG 290. Два міжнародні мовознавчі терміни утворені з різними латинськими префіксами протилежного значення — препозиція Balč RR I 315 – постпозиція Balč RR I 315. У литовській мові їм відповідають префікси з антонімічним значенням prieš- і po-. До міжнародних антонімів належать також два латинські терміни verbum transitivum Balč RR I 182 – verbum intransitivum Balč RR I 182.

4) СКЛАДНІ ТЕРМІНИ З КОРЕНЯМИ АНТОНІМІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ

Останню групу словотвірних антонімів становлять складні терміни, кожен з яких має один корінь із протилежним значенням, наприклад: багатоскладова форма Otr LKG 82 – односкладова форма Otr LKG 237, багатоскладовий корінь Balč RR I 202 – односкладовий корінь Balč RR I 183, багатоскладова основа Otr LKG 159 – односкладова основа Otr LKG 227, багатоскладове слово Balč RR I 99 – односкладове слово Balč RR I 358, задньоязиковий приголосний Balč RR II 10 – передньоязиковий приголосний Balč RR II 10, довгий голосний із спадною інтонацією Balč RR II 160 – довгий голосний із висхідною інтонацією Balč RR II 160, спадна інтонація Balč RR II 136 – висхідна інтонація Balč RR II 136, спадний тон Balč RR I 181 – висхідний тон Balč RR I 202, корінь зі спадним тоном Balč RR I 101–корінь із висхідним тоном Otr LKG 101, довгота зі спадним тоном Balč RR I 100 – довгота з висхідним тоном Balč RR I 100, наголос зі спадним тоном Balč RR I 40–наголос із висхідним тоном Balč RR II 147, склад зі спадним тоном Otr LKG 142 – склад із висхідним тоном Balč RR I 202. За семантикою ці антоніми близькі до лексичних антонімів. Їхню протилежність утворюють слова з протилежним значенням, а не афікси. Різноманітність словотвірних антонімів відображено на другій діаграмі.

3. Антоніми термінологічних значень

Останню групу антонімів у термінології J. Balčikonio становлять терміни, протиставлені за своїм термінологічним значенням. Ці терміни утворені від коренів із різними значеннями, однак у загальній лексиці їхні значення не є протилежними. Антонімічного відношення ці терміни набувають лише в системі термінів мовознавства. Усі вони позначають поняття, розмежовані за дихотомічним принципом.

72

Діаграма 2

Частина антонімів цього різновиду має синоніми або литовські відповідники, форма вираження яких дає змогу вважати їх також антонімами загальної лексики, наприклад: гострий наголос Balč RR I 248 – циркумфлекс Otr LKG 180, гостре закінчення Otr LKG 5 – циркумфлексне закінчення Otr LKG 56, гостра інтонація Balč RR I 375 – циркумфлексна інтонація Balč RR I 375 (пор. циркумфлексна – гостра), вторинна форма Otr LKG 46 – первинна форма Otr LKG 502, вторинна основа Otr LKG 71 – первинна основа Balč RR I 38, вторинне дієслово Balč RR II 64 – первинне дієслово Balč RR II 64 (пор. похідний – непохідний), займенниковий прикметник Balč RR I 315 – звичайний прикметник Balč RR I 302 (пор. незайменниковий прикметник), активний стан Balč RR II 46 – пасивний стан Balč RR II 46 (пор. пасивний стан).

Інші антоніми термінологічного значення безпосередньо називають дихотомічні поняття, наприклад: другорядний член речення Balč RR II 96 – головний член речення Balč RR II 90, загальна назва Balč RR I 200, ім’я Balč RR I 73, слово Balč RR I 389 – власна назва Balč RR I 200, ім’я Balč RR I 324, слово Balč RR I 390, дієслово руху Balč RR I 361 – дієслово події Balč RR I 361, вид тривалої дії Balč RR II 51 – вид подієвої дії Balč RR I 51, писемна мова Balč RR I 120 – розмовна мова Balč RR I 265, головне речення Balč RR I 146 – підрядне речення Balč RR I 146.

Розглянуті антоніми дещо близькі до контекстуальних антонімів. Вони вживаються антонімічно лише в наукових працях з мовознавства. Однак саме цей різновид термінів-антонімів є тією опорою, що дає змогу

73

говорити про специфічне вираження антонімії як семантичної категорії в термінології.

ŠALTINIAI

Balč RR – Balčikonis J. Rinktiniai raštai 1, 2, Vilnius, 1977, 1979.

Otr LKG – Otrembskis J. Lietuvių kalbos gramatika. Morfologija (rankraštis).

LITERATŪRA

DLKG 1994: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius.

Ermanytė I. 1985: Lietuvių kalbos antonimų žodynas, Kaunas.

Ermanytė I. 1995: Priešybė kaip semantinis ir loginis antonimijos pagrindas. – Lietuvių kalbotyros klausimai 35, Vilnius, 9–31.

Gaivenis K. 1989: Kai kurie antonimijos atvejai lietuvių terminologijoje. – LTSR MA darbai, A serija 2 (107), Vilnius, 98–104.

LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1, Vilnius.

Даниленко В. П. 1977: Русская терминология: Опыт лингвистического описания, Москва.

Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. 1989: Общая терминология: вопросы теории, Москва.

ANTONYMS OF JUOZAS BALČIKONIS’ TERMS OF LINGUISTICS

Summary

This paper deals with antonyms of terms of linguistics used in Juozas Balčikonis works. The material for investigation was taken from Balčikonis’ „Rinktiniai raštai“ and from manuscript of the translation of Jan Otrębski’ „Lietuvių kalbos gramatika“.

Investigation of 142 pairs of antonyms in the system of terms of linguistics showed that they had been created either in a lexical or derivational way. Amongst investigated terms derivational antonyms are more frequent (44 percent of all antonyms). The opposite meaning is given by prefixes, less frequently – by roots of compound terms.

Lexical antonyms are almost similarly frequent – they make 40 percent of antonyms. They mark concepts which are distinguished by dichotomy principle (connected in the relationship of contradictory opposite) either by limiting concepts of the field of terms (connected in the relationship of contrary opposite). Antonyms of terminological meaning should also be mentioned (15 percent). Such antonyms

74

are separated only in the terminological system, because their contrast is created not by the lexical, but by the terminological meaning. Usually they note concepts that are opposed to each other.

Gauta 2001 09 27

75