Поняття як відображення суспільних змін

HERIBERT PICHT

КЛЮЧОВІ СЛОВА: конструювання суспільних понять, об’єкти в гуманітарних науках, зміни понять, чинники впливу на конструювання понять, життєвий цикл поняття, термінологічна робота

1. В С Т У П

Спершу нагадаємо стандартизовані визначення об’єкта й поняття. У стандарті ISO 1087–1:2000 ці два поняття визначено так:

Об’єкт: усе, що можна сприйняти або осягнути подумки. Примітка: об’єкти можуть бути матеріальними (наприклад, двигун, аркуш паперу, діамант), нематеріальними (наприклад, коефіцієнт перетворення, план проєкту) або уявними (наприклад, єдиноріг).

Поняття: одиниця знання, утворена унікальним поєднанням характеристик. Примітка: поняття не обов’язково пов’язані з певними мовами. Однак на них часто впливає соціальне чи культурне середовище, що нерідко призводить до різних категоризацій.

Обидва визначення не є хибними, але в них бракує знань. Очевидно, що докладніше осмислення обох понять є необхідним для подальшого поступу в теорії термінології.

Щодо об’єкта, у примітці до стандарту наведено початкову й елементарну класифікацію. Ми можемо розширити наведену класифікацію так:

Рис. 1

(Picht 2004: 317)

10

Heribert Picht | Concepts as Reflection of Societal Changes

Очевидно, що об’єкт є вихідним матеріалом для формування будь-якого поняття; однак процес формування відрізнятиметься залежно від типу об’єктів. «Матеріальні об’єкти» здебільшого піддаються абстрагуванню — класичному арістотелівському способу формування понять. Якщо розглядати «нематеріальний об’єкт», а особливо «об’єкт думки», процес формування видається іншим. Тому корисно пригадати визначення цієї групи об’єктів:

Нематеріальний об’єкт: об’єкт без фізичної форми, існування та зв’язок якого з простором і часом задаються суб’єктом, що його уявляє.

Примітка: Моє особисте уявлення про свободу.

Об’єкт думки: нематеріальний об’єкт, який існує лише ментально, а отже, пов’язаний із суб’єктом, що мислить, і через якого реалізується просторово-часове відношення.

Примітка: Уявлення пані Y про дев’ять кіл пекла Данте.

Реально наявний об’єкт думки: об’єкт думки, який має ментальне, але реальне існування.

Примітка: Уявлення пана X про юридичну передачу його майна.

Основні характеристики цих типів об’єктів:

• суб’єктом мислення є людина;

• людина є носієм просторово-часового відношення;

• людина визначає свої уявлення та можливі зміни в них.

Поняття, засновані на цих передумовах, імовірно, мають інше походження, ніж абстракція. У разі абстрагування матеріальних об’єктів певного класу відносно легко визначити їхні центральні характеристики, оскільки вони спостережувані для того, хто абстрагує, і властиві самим відповідним об’єктам. Людина є спостерігачем і суб’єктом абстрагування, а не носієм чи «власником» «матеріального об’єкта». Однак генеза понять, заснованих на «об’єктах думки», підпорядковується іншим механізмам, таким як обговорення «об’єктів думки» та досягнення консенсусу щодо характеристик поняття, яке в результаті формується.

Розширене визначення «поняття» могло б звучати так:

Поняття: одиниця знання, утворена всіма характеристиками (фрагментами знання), які інтерсуб’єктивно визнає та узгоджує професійна спільнота в певний момент часу; воно має життєвий цикл, зумовлений динамікою пізнання. (Picht 2009: 11)

Було б доцільно дещо розширити останню частину речення, щоб тепер вона звучала так: «його життєвий цикл визначається динамікою пізнавальних і суспільних змін.»

Terminologija | 2013 | 20

11

2. МОЇ ПРИПУЩЕННЯ

1. Суспільні поняття переважно є міждисциплінарними та трансдисциплінарними.

2. Певні типи суспільних понять можуть бути високо нормативними.

3. Життєвий цикл суспільних понять здебільшого визначається суспільними чинниками.

4. Більшість суспільних понять є конструкціями.

5. На багато суспільних понять впливають ідеології чи релігії або вони на них ґрунтуються.

6. Суспільні поняття відкриті до переговорів, тлумачення та інших впливів.

7. Суспільні поняття можуть зазнавати раптових або поступових змін.

2.1. Суспільні поняття переважно є міждисциплінарними й трансдисциплінарними

Будь-яка спільнота, хай то так звана примітивна чи високорозвинена, керується певними писаними або неписаними законами, правилами й обрядами, які створюють спільну основу для членів спільноти. «Згода» часто досягається шляхом мовчазного консенсусу й виражається в поняттях. Наприклад, правову сферу як соціальне й суспільне утворення можна поділити на дві великі поняттєві галузі:

1. Поняття, що належать до галузі знань, пов’язаної з юриспруденцією, її застосуванням, документами тощо. Тут переважають правила й приписи та їхні практичні прояви.

2. Поняття й об’єкти, до яких мають застосовуватися правові приписи.

Ці поняття можуть ґрунтуватися на будь-якому з типів об’єктів, зазначених на рисунку вище.

До 1. Поняття «купівля» може стосуватися матеріальних або нематеріальних об’єктів майже всіх сфер життя. Можна придбати як автомобіль, так і право чи послугу. Право — безперечно суспільне поняття — може мати значення в дуже різних сферах, наприклад у торгівлі, спадкуванні, конституційному праві (наприклад, права людини), юридичних або адміністративних процедурах тощо. Послуги пропонують, купують і продають майже в усіх галузях суспільства — чи то послуги перукаря, судноплавної компанії, чи консультація юриста.

До 2. Об’єкт або поняття може мати значення в дуже різних суспільних контекстах. Кінь може бути об’єктом страхування, торгівлі, виробництва м’яса, крадіжки, пов’язуватися з різними видами спорту, бути пацієнтом у

12 Heribert Picht | Concepts as Reflection of Societal Changes

ветеринара, об’єктом зоологічного дослідження тощо. Суспільний контекст змінюється, однак поняття чи об’єкт залишається тим самим. Це можна назвати трансдисциплінарністю об’єкта або поняття.

2.2. Деякі типи суспільних понять можуть бути вельми нормативними або навіть приписовими

Внутрішню узгодженість суспільства забезпечують норми, які визначають відносини між окремими людьми. Законодавство держави, наприклад, має нормативний характер і є обов’язковим або для всіх громадян, або для певних обмежених груп. Наприклад, поняття «сплата податків» або «обов’язкова освіта» для чітко визначених груп людей приписується законом.

Однак норми й правила створені людьми, а отже, залежать або від загальноприйнятого ставлення в суспільстві, або можуть бути нав’язані суспільству зовнішньою силою, наприклад терором, окупацією чи державним переворотом. Норми можуть змінюватися відповідно до історичних чи інших подій, таких як ідеологічні революції або економічна криза. Це означає, що припис і норма не є абсолютними конструкціями.

Щоб прийняти й запровадити будь-який припис у демократичному суспільстві, мають бути виконані певні умови, наприклад,

• норма є динамічною величиною;

• норма підлягає обговоренню;

• норму має прийняти щонайменше більшість членів суспільства;

• порушення норми тягне за собою санкцію;

• поділ влади має на меті забезпечити належне встановлення приписів;

• тощо.

У спільнотах, що не керуються демократично, деякі з цих умов відрізняються, наприклад,

• згода більшості суспільства не є головною або навіть необхідною;

• норма не підлягає вільному обговоренню;

• поділу влади не існує;

• порушення певної норми окремими групами суспільства може бути бажаним, наприклад, катування чи корупція;

• тощо.

Terminologija | 2013 | 20 13

На практиці можна спостерігати, що поняття, пов’язані з основоположними нормами, можуть змінюватися, хоча самі терміни більшою чи меншою мірою навмисно залишають незмінними, щоб приховати або виправдати суспільні зміни.

Проте будь-яка норма чи припис у довгостроковій перспективі потребує морального й етичного обґрунтування, щоб здобути суспільне визнання або користуватися ним. Крім того, будь-яка норма чи припис за своєю природою передбачає часовий аспект. Незалежно від типу припису, жоден із них не може бути вічним; вічність у цьому сенсі означала б безперервний суспільний застій. Натомість реальність відображає «динаміку норм», що відповідає суспільній еволюції та змінам.

2.3. Життєвий цикл суспільних понять здебільшого визначається суспільними чинниками

Здається, життєвий цикл поняття легко визначити: має бути момент, коли поняття «народжується», і інший момент, коли його життєвий цикл завершується. Однак насправді може бути складно зафіксувати ці моменти на часовій осі. Крім того, слід розрізняти життєвий цикл і «вічне» існування поняття (Picht 2008: 287 ff).

У прагматичному сенсі життєвий цикл можна визначити як період, протягом якого поняття вважають правильним і, відповідно, активно використовують. Наприклад, до 1983 року поняття «незаконнонароджена дитина» було перешкодою для прийняття священного сану згідно із законом Римсько-католицької церкви. У цьому випадку можна точно визначити кінець життєвого циклу. В інших випадках, як-от із поняттям «переслідування відьом», можна визначити, коли це було заборонено законом, але як бути із суспільною реальністю? У деяких регіонах життєвий цикл безперечно завершився, в інших це видається сумнівним, принаймні серед певних менш освічених соціальних верств.

Кінець життєвого циклу поняття не тотожний його «смерті». Поняття не можуть померти. Поняття визначається як «одиниця знання», отже, смерть поняття означала б остаточну втрату знання. Людство втратило б усвідомлення власної інтелектуальної еволюції та історії. Наприклад, ми й досі знаємо поняття «ефір» як «субстанцію в античній і середньовічній науці»; у цьому значенні ми більше його не вживаємо, бо його визнано хибним; однак поняття й досі містить знання, носієм якого воно було.

Поняття може канути в забуття, але тоді доводиться говорити про прогалини в наших нинішніх знаннях про колишні етапи знання, спричинені

14

Heribert Picht | Concepts as Reflection of Societal Changes

різноманітними можливими обставинами, наприклад, коли будь-яка форма репрезентації поняття втрачена або більше не зрозуміла. Проте принаймні теоретично існує перспектива відновлення поняття завдяки дослідженням (Picht 2010: 24), як це, наприклад, сталося з давньоєгипетськими поняттями, коли археологи змогли прочитати єгипетські ієрогліфи.

Життєвий цикл понять, особливо в природничих науках та їхніх застосуваннях, може визначатися поняттями «верифікація» й «фальсифікація», «потреба в технічному рішенні» та «завершення його застосування». Отже, у природничих науках домінантним параметром є пізнання.

2.4. Більшість суспільних понять є конструкціями

Чимало випадків формування понять у суспільстві починаються з невиразного й розпливчастого відчуття потреби прояснити певний стан, проблему, статус або обставину. Загальна тенденція полягає в пошуку рішення; однак суспільство як ціле навряд чи здатне розпочати процес пошуку рішень. Найчастіше можна спостерігати, як окремі люди пропонують можливі рішення, намагаючись описати або пояснити власні думки. Іншими словами, вони пропонують свої «об’єкти думки». Ці об’єкти можна вважати сировиною для можливого подальшого процесу створення понять. Об’єкти мають властивості — а не характеристики — і ці властивості, коли окремі носії роблять їх доступними для комунікації, можуть стати основою процесу конструювання поняття. Цей процес часто набуває форми уточнювальної дискусії з аргументами за і проти певних властивостей. В ідеалі результатом такого процесу, що ґрунтується на згоді щодо бажаних і прийнятних властивостей, є сконструйоване поняття. Узгоджені властивості утворюють інтенсіонал, виражений через характеристики, які є передумовою формулювання визначення. Очевидно, що в цьому типі процесу окремі «об’єкти думки» не зазнають абстрагування, унаслідок якого лише спільні властивості класу об’єктів можуть набути статусу характеристик, що фактично є процесом редукції, оскільки будь-яке абстрагування за своєю природою є редукціоністським.

Звісно, не кожне скупчення окремих «об’єктів думки» приведе до появи нового сконструйованого поняття, адже важливим чинником є прийняття суспільством, а цей чинник передбачає також можливість відхилення.

Цей процес можна проілюструвати таким прикладом: в одному окрузі спостерігаються безробіття, недостатньо розвинена інфраструктура й дуже мало туристів, проте там є незайманий ландшафт, цікава історія, стародавні

Terminologija | 2013 | 20

15

будівлі та прекрасне озеро. Деякі впливові особи вважають, що треба щось зробити, наприклад, сприяти розвитку позитивних чинників, щоб нейтралізувати негативні елементи. Адміністрація округу вирішує створити комісію з п’яти осіб. Кожен із цих п’яти людей має власні ідеї щодо рішення. Для початку вони погоджуються посилити розвиток туризму. Але як? Кожна людина описує свої ідеї (об’єкти думки), після чого складають і обговорюють перелік ідей (властивостей). Цей процес може потребувати часу й супроводжуватися тривалими суперечками за і проти, зокрема щодо переваг і недоліків, економічних та екологічних наслідків, способів реалізації тощо. Зрештою вони погоджуються створити організацію із просування туризму, визначивши її функції, обов’язки та повноваження. Цю пропозицію — фактично поняття з визначеним інтенсіоналом — подають на розгляд раді округу, що є органом ухвалення рішень. Там пропозицію знову обговорюють і, можливо, переглядають. Результатом стає нове поняття з остаточним інтенсіоналом «організації із просування туризму в окрузі».

Негативним прикладом може бути пропозиція скасувати целібат у Римо-католицькій церкві. Цю пропозицію, яку неодноразово висували протягом останніх десятиліть, відхилили; це означає, що поняття целібату залишається незмінним і чинним.

2.5. Багато суспільних понять перебувають під впливом ідеологій або релігій чи ґрунтуються на них

Фактом є те, що значна кількість понять, пов’язаних із суспільною поведінкою, безпосередньо або опосередковано походить із релігійних чи ідеологічних переконань. Наприклад, це ілюструють поняття з націонал-соціалістичного законодавства, як-от «осквернення раси» (Rassenschande) і «відповідальність родичів» (Sippenhaft), або з російського комуністичного законодавства, як-от «спільна власність» (коллективная собственность), «колективізація» (коллективизация), «Велика чистка» (чистка), «переселення населення» (депортация) чи «розкуркулення» (раскулачивание).

Іншим прикладом є «етнічна чистка», визначена як процес або політика усунення небажаних етнічних чи релігійних груп шляхом депортації, примусового переміщення, масових убивств або погроз такими діями з наміром створити територію, населену людьми однорідної або чистої етнічної належності, релігії, культури та історії (Ethnic cleansing – Wikipedia).

У випадку понять, на які вплинула релігія, можна розрізнити три типи:

16 Heribert Picht | Concepts as Reflection of Societal Changes

1. Поняття, що виникли завдяки божественному одкровенню, наприклад Десять заповідей. У християнстві вони є етичним і моральним підґрунтям цивільного та кримінального законодавства і відповідних понять.

Таїнства Римсько-католицької церкви — це «дієві знаки благодаті, установлені Христом і довірені Церкві, через які нам уділяється божественне життя». (Sacraments of the Catholic Church – Wikipedia).

2. Поняття, що ґрунтуються на догматі. Наприклад, поняття «папська непомильність» визначається як догмат Римсько-католицької церкви, згідно з яким, завдяки обітниці Ісуса Петру, Папа захищений від можливості помилки «коли, виконуючи обов’язки пастиря і вчителя всіх християн, силою своєї найвищої апостольської влади він визначає вчення щодо віри чи моралі, якого має дотримуватися вся Церква» (Papal infallibility – Wikipedia).

Іслам забороняє перехід до будь-якої іншої релігії, хоча відповідна сура Корану не висловлює цього прямо. У багатьох ісламських країнах правовою санкцією згідно із шаріатом є смертна кара. Отже, це поняття належить до догматів або основних положень ісламу.

3. Оскільки одна з цілей релігії чи ідеології — іноді різниця між ними мінімальна — полягає в тому, щоб спрямовувати, контролювати й навіть панувати над суспільством, чимало понять, які спочатку мали релігійне чи ідеологічне підґрунтя, виконують подвійну роль — релігійну й світську. Однак зв’язок між цими двома сферами дуже часто залишається очевидним. Наприклад, у Римсько-католицькій церкві шлюб є таїнством, а це означає, що його можна розірвати лише в особливих випадках; зазвичай його визнають недійсним. Згідно з цивільним законодавством багатьох світських держав шлюб можна розірвати без будь-яких ідеологічних чи релігійних перешкод. Проте, наприклад, у німецькому праві церковний і цивільний шлюб мають різну юридичну силу: цивільний шлюб є першим і обов’язковим кроком, що має юридичну силу. У Данії немає юридичної відмінності між церковним і цивільним шлюбом.

Іншим прикладом може бути саможертовне мучеництво смертника, який отримує свою винагороду в раю. Згідно з певним тлумаченням релігії та ідеології, це позитивне поняття. Інші ісламські доктрини вважають самогубство — незалежно від причини — тяжким гріхом. Іслам, як і інші авраамічні релігії, розглядає самогубство як один із найтяжчих гріхів, що вкрай згубно впливає на духовний шлях людини. У Корані є аят: «І не вбивайте самих себе, воістину, Бог до вас милостивий»

Terminologija | 2013 | 20

17

до вас милостивий». Коран, сура 4 (Ан-Ніса), аят 29. Крім того, Джафар ас-Садик, шостий шиїтський імам, сказав про самогубство таке: Абі Валід сказав: «Я чув, як Аба Абд Аллах говорив: „Хто навмисно вб’є себе, той навіки опиниться у вогні пекла“» (Religious views on suicide – Wikipedia).

З цих прикладів можна зробити висновок, що релігійні та ідеологічні поняття можуть розділятися на кілька понять, як у випадку самогубства, де виникла пара понять із протилежними ціннісними значеннями. У випадку шлюбу первісне поняття породило друге, світське поняття. Ці зміни зумовлені лише суспільними настановами й цінностями, що панують у певний момент часу. Вони не зумовлені пізнанням.

2.6. Суспільні поняття відкриті до обговорення, інтерпретації та інших впливів

Інтенсію поняття «гравітація» навряд чи можна узгоджувати шляхом переговорів; її можна обговорювати й науково доводити за допомогою повторюваних експериментів, але вона не може залежати від людських поглядів чи думок, висловлених під час переговорів. На відміну від багатьох понять із галузі природничих наук, суспільні поняття, що розглядаються як конструкції, відкриті до обговорення, оскільки ґрунтуються на мінливих людських ідеях. Концептуальне конструювання знову відображає певні суспільні обставини та стани свідомості, які не є сталими конструкціями; їх можна ставити під сумнів, обговорювати, змінювати або скасовувати відповідно до змінених політичних, економічних, екологічних, кліматичних чи інших зовнішніх або внутрішніх умов. Суспільні обставини та стани свідомості формують ментальне середовище людей; і ці люди є «власниками», «творцями», «інтерпретаторами» та «учасниками переговорів» щодо суспільних понять. Поняття «політична коректність» визначається як «ставлення або політика надзвичайної обережності, щоб не образити чи не засмутити жодну групу людей у суспільстві, яка перебуває у невигідному становищі або зазнавала іншого ставлення через свою стать, расу чи інвалідність» (CED).

Це визначення видається цілком розумним і прийнятним у цивілізованому суспільстві. Однак тлумачення поняття різними соціальними групами значно різниться — від навмисно вузького тлумачення, яке криміналізує будь-яке критичне й обґрунтоване висловлювання, до розпливчастого й пом’якшеного тлумачення, яке допускає майже будь-яке зневажливе зауваження. У цьому випадку діапазон тлумачень настільки широкий, що загальноприйняту

18 Heribert Picht | Concepts as Reflection of Societal Changes

інтенсію поняття встановити неможливо. Тоді постає питання: як термінологічно трактувати таке поняття? Чи йдеться про одне поняття чи про кілька?

Прикладом «інших впливів» може бути поняття «екологічне землеробство»: «екологічне землеробство визнається найвищою метою прихильників сталого сільського господарства. Мета екологічного землеробства полягає не лише у сталому виробництві продуктів харчування, а й в оптимізації надання екосистемних послуг як завдяки проєктуванню ферми, так і завдяки значному скороченню екологічного сліду, який залишають споживачі продукції ферми після її збирання» (Екологічне землеробство – Wikipedia)

Виникнення поняття «екологічне землеробство» можна розглядати як реакцію на високоіндустріалізоване сільське господарство, яке, своєю чергою, є пристосуванням до, наприклад, економічних і демографічних змін та їхніх наслідків. Однак традиційне — старомодне — землеробство не змогло б забезпечити ані потрібної кількості продукції, ані задовольнити вимоги споживачів щодо різноманітності та якості продуктів. «Екологічне землеробство» мало б забезпечити більш стале виробництво продуктів харчування, проте загальновідомо, що врожайність в екологічному землеробстві нижча, і цьому не сприяє ціла низка технічних і правових обмежень. Дилема поняття «землеробство» частково має суспільний характер, а частково є наслідком фактів, на які суспільство впливає лише опосередковано.

Цей випадок демонструє дві речі:

1. на суспільне поняття можуть впливати чинники, властиві самому суспільству;

2. поняття може розпадатися на конкуруючі поняття, що відображають різні суспільні погляди; наукове підґрунтя ставлення до поняття «екологічне землеробство» досі є слабким і не доведеним як універсальне рішення.

2.7. Суспільні поняття можуть зазнавати раптових або поступових змін

Поступові зміни суспільних понять можуть тривати кілька років або навіть десятиліть, особливо у законодавстві, оскільки правова система виявляє певну інерцію, через яку їй важко негайно реагувати на зміни усталених цінностей. Інерцію слід розглядати як позитивний чинник, оскільки вона забезпечує однозначне застосування права в часі. Зміни потрібно визнавати й спостерігати протягом тривалішого часу, щоб виключити тимчасові тенденції, які можуть призвести до правової невизначеності. Однак, щоб подолати проміжок часу до обґрунтованої зміни приписових норм, можна

Terminologija | 2013 | 20

19

застосовувати дискреційні рішення, які відкривають шлях до поступових змін, пристосованих до змін цінностей, однак без зміни письмової норми.

У минулі часи правовий статус позашлюбної дитини, наприклад у Німеччині, навмисно був нижчим за статус дитини, народженої у шлюбі. Цей факт чітко відображався в тексті цивільного законодавства 1896 року. Позашлюбне народження вважалося тавром і не відповідало загальним моральним цінностям того часу. Протягом наступного століття було задумано й частково здійснено кілька реформ, що означало поступове пристосування до мінливої суспільної реальності; однак адаптація відбувалася невеликими кроками, що ілюструє вже згадану інерцію. Щоб докорінно змінити цей статус законом, знадобилося ціле століття. З 2011 року німецьке право більше не розрізняє дітей, народжених у шлюбі та поза шлюбом (Unehelichkeit – Wikipedia).

Раптові зміни суспільних понять зазвичай потребують раптових змін у суспільстві, які дуже часто мають характер революцій, повної поразки країни, насильницької окупації держави, зміни форми правління тощо.

Наприклад, основні суспільні норми, цінності та інституції змінилися після Російської революції 1917 року. Основи нового суспільного ладу були пристосовані до комуністичної ідеології — і, відповідно, її поняттєвий апарат довелося запровадити або навіть створити.

Поразка Третього Рейху усунула весь набір ідеологічно сформованих понять, а законодавство було пристосовано до демократичних стандартів, що зумовило раптові й глибокі зміни понять через іншу форму правління та ідеологічну орієнтацію.

Насильницька окупація країн Балтії Радянським Союзом спричинила зміни в законодавстві, формі правління, зовнішніх інституціях тощо, які змінили принаймні офіційний поняттєвий апарат постраждалих держав.

Іспанія є добрим прикладом відносно мирної зміни форми правління — від диктатури Франко до демократії. І в цьому випадку значну частину законодавства було пристосовано до нового режиму.

3. НАСЛІДКИ ДЛЯ ПРАКТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ РОБОТИ

Оскільки суспільні поняття, засновані на об’єктах мислення, значною мірою залежать від суспільних змін, інтерпретацій, шкіл думки тощо, можна припустити, що термінологічний аналіз особливо потребує методів, які враховують природу суспільних понять.

20

Heribert Picht | Concepts as Reflection of Societal Changes

Щонайменше чотири питання видаються особливо актуальними:

1. Вибір документації. Чи відображає документація фактичний сучасний стан? Які інтерпретації є актуальними й визнаними? Чи існують різні школи думки? Чи характеризуються поняття поступовими змінами?

2. Одномовний аналіз. Чи виявляють визначення й пояснення різні інтенсії, хоча позначення/термін є тим самим? Чи настільки виразні ці відмінності, що вони відповідають різним поняттям, які потребують окремої статті? Чи можна описати незначні відмінності в примітках, щоб забезпечити користувачеві більшу прозорість?

3. Упорядкування понять. Чи можливо створити відповідні й зручні для користувача системи понять? Чи доречніше використовувати гнучкіше поняттєве поле? Які типи зв’язків між поняттями можна використовувати? Чи потрібно запроваджувати інші зв’язки, ніж описані у стандартах? Чи існують предметно-залежні зв’язки (імовірно, онтологічні)? Оскільки системи понять можуть відрізнятися в суспільствах, що послуговуються тією самою мовою (наприклад, в Австрії, Швейцарії та Німеччині), необхідно створювати окремі системи. Те саме стосується багатомовних систем. Як розв’язати проблему систем, які майже не піддаються поняттєвому зіставленню?

4. Еквівалентність. Оскільки різні суспільні системи відрізняються одна від одної, як можна встановити еквівалентність на рівні термінів? Який тип термінотворення видається найдоречнішим? Чи потрібні примітки щодо еквівалентності?

Це лише кілька запитань, із якими доводиться мати справу під час термінологічної роботи в галузях суспільних наук у широкому розумінні. На жаль, теоретичної літератури, що відображала б наявні прогалини в дослідженнях, які ще належить заповнити, не так багато.

4. ВИСНОВКИ

Суспільні поняття переважно є міждисциплінарними та трансдисциплінарними, оскільки суспільство охоплює всі сфери життя; кожен об’єкт і поняття можуть бути або стати значущими для суспільства.

Певні типи суспільних понять можуть бути високо нормативними, наприклад правові поняття. Однак на онтичному рівні вони допускають тлумачення.

Життєвий цикл суспільних понять здебільшого визначається суспільними чинниками відповідно до еволюції суспільства. Життєвий цикл поняття починається з його виникнення і завершується; однак поняття не

Terminologija | 2013 | 20

21

зникає, а залишається носієм знань, що належать до попередніх етапів пізнання, віри чи еволюції.

Більшість суспільних понять є конструкціями, а не абстракціями, оскільки вони ґрунтуються на «об’єктах думки», носіями яких є люди, котрі, обговорюючи свої ідеї та приймаючи результат обговорення, конструюють поняття.

На багато суспільних понять впливають ідеології чи релігії, або ж вони ґрунтуються на них. Суспільні поняття можуть ґрунтуватися на поняттях, явлених засновником релігії. Залежно від особистого ставлення до релігії ці поняття можна вважати конструкціями, створеними людьми, — таке тлумачення буде неприйнятним для ортодоксальних вірян, — або поняттями, створеними через божественне одкровення.

Суспільні поняття відкриті для обговорення, тлумачення та інших впливів. Оскільки суспільство є організмом, що розвивається, засоби еволюції визначають зміни, які відображаються в поняттєвому апараті суспільства.

Суспільні поняття можуть зазнавати раптових або поступових змін відповідно до динаміки суспільства.

Очевидно, що кілька моїх припущень взаємопов’язані й на практиці їх неможливо розділити; однак у певному випадку одне з припущень може бути домінантним, наприклад під час термінологічного аналізу або побудови системи понять.

REFERENCES

ISO 1087–1:2000 Terminology work – Vocabulary. Part 1. Theory and application.

Picht H. 2004: Überlegungen zum Gegenstand und zum Begriff in der Terminologie. – Pluralität in der Fachsprachenforschung; Forum für Fachsprachenforschung FFF 67. K.-D. Baumann, H. Kalverkämper (Hrsg.), Tübingen: G. Narr Verlag, 313–340.

Picht H. 2008: Einige Gedanken zum Lebenszyklus von Begriffen. – Sprachenvielfalt im Kontext von Fachkommunikation, Übersetzung und Fremdsprachenunterricht. H. P. Krings, F. Mayer (Hg.), Berlin: Frank & Timme, 285–294.

Picht H. 2009: The seven pillars of terminology. – Terminologija 16, 8–22.

Picht H. 2010: Einige Gedanken zur Wesen der Begriffe im Recht. – Synaps 25, Fagspråk, Kommunikasjon, Kulturkunnskap: Festskrift for Åge Lind, Bergen: Norges Handelshøyskole, Institutt for Fagspråk og Interkulturell Kommunikasjon, 19–25.

REFERENCES FROM THE INTERNET

Ecological farming – Wikipedia: The Free Encyclopedia. Wikimedia Foundation, Inc., available at: <http://en.wikipedia.org/wiki/Ecological_farming> [accessed August 2013].

Ethnic cleansing – Wikipedia: The Free Encyclopedia. Wikimedia Foundation, Inc., available at: <http://en.wikipedia.org/wiki/Ethnic_cleansing> [accessed August 2013].

CED – Collins English dictionary, available at: <http://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/political-correctness> [accessed August 2013].

22 Heribert Picht | Concepts as Reflection of Societal Changes

Papal infallibility – Wikipedia: The Free Encyclopedia. Wikimedia Foundation, Inc., available at: <http://en.wikipedia.org/wiki/Papal_infallibility> [accessed August 2013].

Religious views on suicide – Wikipedia: The Free Encyclopedia. Wikimedia Foundation, Inc., available at: <http://en.wikipedia.org/wiki/Religious_views_on_suicide#Islam> [accessed August 2013].

Sacraments of the Catholic Church – Wikipedia: The Free Encyclopedia. Wikimedia Foundation, Inc., available at: <http://en.wikipedia.org/wiki/Sacraments_of_the_Catholic_Church#Marriage> [accessed August 2013].

Unehelichkeit – Wikipedia: The Free Encyclopedia. Wikimedia Foundation, Inc., available at: <http://de.wikipedia.org/wiki/Unehelichkeit> [accessed August 2013].

SĄVOKOS KAIP VISUOMENĖS POKYČIŲ ATSPINDYS

Straipsnyje trumpai apžvelgiamos ir kritiškai įvertinamos standartinės sąvokų „objektas“ ir „sąvoka“ apibrėžtys, pabrėžiama pirmieji objekto kaip „žaliavos“ svarba sąvokų formavimuisi. Pristatomi ir apibrėžiami skirtingi objektų tipai. Konstruktas kaip sąvokinis darinys priešpriešinamas abstrakcijai. Bandoma pagrįsti šiuos teiginius:

1. Socialinės sąvokos dažniausiai yra tarpdisciplininės ir transdisciplininės.

2. Tam tikri socialinių sąvokų tipai gali būti aiškaus norminio pobūdžio.

3. Socialinių sąvokų gyvavimo ciklą dažniausiai lemia socialiniai veiksniai.

4. Dauguma socialinių sąvokų yra konstruktai.

5. Daugelis socialinių sąvokų yra veikiamos ideologijų ar religijų ar jomis remiasi.

6. Socialinės sąvokos yra kintančios, atviros interpretavimui ir kitoms įtakoms.

7. Socialinės sąvokos gali kisti staiga ar palengva.

Straipsnio pabaigoje keliami su socialinėmis sąvokomis susiję klausimai, į kuriuos reikėtų atsižvelgti dirbant praktinį terminologijos darbą.

Gauta 2013-10-10

Heribert Picht

E-mail [email protected]

Terminologija | 2013 | 20

2 3