Міжнародна спільна конференція Литовського термінологічного форуму (LTF) та Інституту литовської мови Науковий, адміністративний та освітній рівні термінології

VITALIJA ŠPOKIENĖ

Генеральний директорат Європейської Комісії з письмового перекладу

EGIDIJUS ZAIKAUSKAS

Генеральний директорат Європейської Комісії з письмового перекладу

4–5 червня у Вільнюсі, у конференц-залі III корпусу Сейму (просп. Гедимінаса, 53), відбулася міжнародна наукова конференція з термінології Науковий, адміністративний та освітній рівні термінології. Конференцію організували Центр термінології Інституту литовської мови, координаційна група Литовського термінологічного форуму (LTF), Департамент литовської мови Генерального директорату Європейської Комісії з письмового перекладу (VRGD), Канцелярія Сейму Литовської Республіки, Державна комісія литовської мови, Відділ литовської мови Директорату письмового перекладу Генерального секретаріату Ради Європейського Союзу та «Infoterm».

П’ята конференція Литовського термінологічного форуму (LTF) — ювілейна. Вже вп’яте до зали Сейму Литви зібралися фахівці — люди, які у своїй повсякденній роботі стикаються з проблемами термінології та розв’язують їх. На попередніх конференціях основну увагу приділяли обговоренню та розгляду практичних тем. Однак цього року виникла ідея розширити коло тем п’ятої конференції. Ідея, запропонована Центром термінології Інституту литовської мови, провести спільну конференцію Литовського термінологічного форуму та Інституту литовської мови на тему «Наукові, адміністративні та освітні аспекти термінології» видалася дуже цікавою. Тому цього року конференція складалася з двох частин: перший день був присвячений обговоренню теоретичних наукових питань термінології, а другий — традиційним практичним темам. Мета цього огляду — розглянути перебіг спільної конференції з термінології.

214

Vitalija Špokienė Egidijus Zaikauskas

Міжнародна спільна конференція Литовського термінологічного форуму (LTF) та Інституту литовської мови Науковий, адміністративний та освітній рівні термінології

У перший день заслухали 15 доповідей. Їхні автори — запрошені гості та фахівці з Литви. Доповіді виголосили науковці з різних країн: крім господарів-литовців, виступили гості з Австрії, Латвії, Угорщини, Іспанії, Росії та Німеччини. Тематика доповідей була дуже широкою — від аналізу теоретичних проблем термінології та мовознавства до розгляду практичних питань.

Наукову конференцію відкрила і виголосила вітальне слово міністерка освіти і науки Литовської Республіки Аудроне Пітренене. Вона нагадала, що щорічні конференції, присвячені термінології литовської мови, на яких обговорюють теоретичні й практичні питання, мають велике значення для розвитку мови та повсякденної практики її вживання.

Першу доповідь виголосив запрошений гість конференції Георг Льокінгер з Університету прикладних наук Верхньої Австрії. Тема доповіді професора — «Термінологічна робота — найкраща практика і те, що за нею стоїть». Цікаво, що доповідач представляє австрійську термінологічну школу — дуже важливу школу, дослідників якої (Віденської школи) вважають засновниками термінології. У своїй доповіді професор наголосив на важливості тіснішого зв’язку між термінологією та іншими суміжними галузями. Сьогодні термінологічною роботою займаються фахівці, визначено стандарти роботи, тривають теоретичні дискусії. Однак надалі буде дуже важливо й далі заохочувати співпрацю з представниками суміжних галузей, скажімо, з розробниками програмного забезпечення, адже такий зв’язок необхідний для подальшого розвитку. Професор навів конкретний приклад: аналізуючи, якими засобами та джерелами користуються перекладачі у своїй роботі, він з’ясував, що найчастіше вони покладаються на пам’ять перекладів і термінологічні бази, але їм бракує корпусів текстів, інтегрованих у програми для перекладу. Звісно, великі організації рідше стикаються з такою проблемою, однак незалежні перекладачі відчувають таку потребу. Було б дуже корисно, якби про цю потребу знали розробники програм для перекладу. Тому тісна міждисциплінарна співпраця важлива, і надалі потреба в ній лише зростатиме.

Далі виступив гість із Латвії Юріс Балдунчікс (Вентспілська вища школа). Він розглянув тенденції творення латиських термінів, тобто первинну та вторинну номінацію. Професор навів цікаві приклади з історії творення латиських термінів і зазначив, що значний вплив на процеси термінотворення мали німецька та російська мови. Гадаю, присутнім запам’ятався один із наведених професором прикладів — відповідники слова hotdog литовською та латиською мовами. Литовський відповідник — dešrainis,

Terminologija | 2015 | 22 2 1 5

— за словами професора, є результатом докладнішого аналізу поняття. Виявляється, латиші не мають такого влучного терміна. Створюючи терміни, важливо добре з’ясувати можливості термінотворення, ретельніше проаналізувати поняття та залучити асоціативне мислення.

Аста Міткявічене з Інституту литовської мови представила аналіз надзвичайно важливої та цікавої теми — деяких теоретичних аспектів синонімії термінів. У доповіді розглядалися типи системних (неконтекстних) синонімів, виокремлені за структурою термінів, мовними рівнями та коренем терміна. Доповідачка наголосила, що під час дослідження синонімії термінів виникають труднощі з їх розпізнаванням і відбором. Питання синонімії термінів виявилися дуже актуальними — про це пізніше на конференції говорила докторка Расуоле Владарскене з Вільнюського технічного університету імені Гедиміна. Вона представила цікаві й актуальні міркування про запозичені та литовські економічні терміни. Доповідачка докладно розглянула теоретичні аспекти цієї проблеми й дійшла висновку, що між синонімічними термінами постійно точиться запекла конкуренція. Це постійний стан термінології, адже з’являються нові явища й шукають терміни для їх називання. В економічній термінології литовської мови чимало варіантів термінів; бракує ґрунтовнішого оригінального тлумачного словника економічних термінів, а словники економічних термінів, укладені вже давно, слід оновити й доповнити.

Латвійську тематику конференції на передобідньому засіданні продовжила гостя з Інституту латиської мови Латвійського університету Аніта Бутане. Тема її доповіді — «Роль термінології в освітніх процесах: створення й узгодження мовознавчих термінів у Латвії на початку XX століття». Доповідачка виголосила доповідь литовською мовою; було цікаво ознайомитися з ширшою історією латиських мовознавчих термінів і дізнатися про дуже винахідливі латиські назви розділових знаків (крапка — graudiņš «зернятко», крапка з комою — skabarga «скалка»). Доповідь гості з Латвії продовжила доповідь Реґіни Квашите з Шяуляйського університету про порівняльне дослідження мовознавчих термінів литовської та латиської мов у тій самій галузі. Доповідачка порівняла мовознавчі терміни обох мов і спробувала з’ясувати тенденції їх уживання, характерні ознаки та моделі.

Наприкінці першого засідання конференції заслухали доповідь Робертаса Стунжина з Інституту литовської мови про литовські відповідники терміна sustainability. Справді, ця тема надзвичайно актуальна для перекладачів-практиків. Англійському терміну відповідають майже два десятки литовських відповідників. На думку автора, така їх кількість могла бути зумовлена непрозорістю понять, пошуком точніших відповідників і багатозначністю англійського терміна та його твірного слова —

216

Vitalija Špokienė Egidijus Zaikauskas

Міжнародна спільна конференція Литовського термінологічного форуму (LTF) та Інституту литовської мови Наукові, адміністративні та освітні рівні термінології

…місткість. Таке дослідження дуже важливе для перекладачів, які часто стикаються з цим терміном. Корисно ознайомитися з ґрунтовним аналізом, побачити спектр галузей і тенденції, з’ясувати всі можливі відтінки значення.

Післяобіднє засідання наукової конференції відкрив запрошений доповідач Клаус-Дірк Шміц із Кельнського університету прикладних наук. Тема його доповіді — терміни в текстах і труднощі, які вони створюють для впорядкування термінології. Наводячи цікаві приклади, доповідач жваво й дохідливо розповідав про впорядкування термінів на основі аналізу понять, важливість автономії термінів і відбір термінів із текстів.

Після обіду більшість доповідей на конференції була присвячена конкретним дослідженням.

Було заслухано доповідь про інструменти для автоматизованої термінографії (автори доповіді — Еріка Рімкуте, Лоік Буазу та Йоланта Ковалевскайтє з Університету Вітовта Великого). Доповідач Л. Буазу виступав литовською мовою; було дуже цікаво дізнатися про дослідження, що проводяться, і про те, що інструменти будуть доступні в інтернеті.

Аґота Форіш із Університету Кароля Ґашпара виголосила доповідь про створення англо-угорської бази даних із фізики лазерів. Ми дізналися, що підготовлено масштабний (близько 5000 термінів) англо-угорський словник із фізики лазерів. Доповідачка розповіла про роботу над словником, співпрацю мовознавців і фахівців із предметної галузі, а також про плани на майбутнє.

Рікардас Ейто-Брунас із Мадридського університету Карлоса III представив дуже цікаве дослідження, засноване на бібліометричному аналізі. Було проаналізовано наукові тексти Космічного агентства та частотність уживання термінів. Автор докладно пояснив, як збирали терміни, на основі яких створювали візуальні карти наукових досліджень.

Олена Логунова з Калінінградського державного технічного університету розповіла про термінологію економічного комп’ютерного дискурсу та представила її аналіз.

У доповіді «Про скорочення термінів (і не тільки їх) у нормативно-правових актах» Дайва Ненартявічюте з Міністерства фінансів узагальнила практичні проблеми використання скорочень: їх запровадження та чинність у конкретному нормативно-правовому акті; вона розглянула випадки, коли замість скорочень краще вживати терміни або узагальнювальні слова, і надала рекомендації, як уникнути проблем, що виникають.

Про великі політехнічні словники та їх укладання розповів Валерійонас Жалкаускас із Вільнюського університету. Словники — це величезний обсяг роботи, під час якої доводиться розв’язувати безліч питань, що виникають при впорядкуванні багатозначних термінів та інших складних аспектів термінографії.

Terminologija | 2015 | 22

217

Окрім цих практичних доповідей, на післяобідньому засіданні Егідзіюс Зайкаускас і Аудра Іванаускене розповіли про систему «єдиного вікна» як засіб узгодження термінів у складних документах Європейського Союзу (перший запит надійшов на початку 2011 р., до березня 2015 р. було подано 143 запити); доповідачі вказали на проблеми й труднощі, що виникають, а також пораділи досягнутим за п’ять років результатам.

Підсумовуючи, можна сказати, що перша частина спільної конференції стала чудовим вступом до зустрічі другого дня конференції. Ми прослухали багато цікавих і різноманітних доповідей, які дали всім присутнім змогу відчути ширший контекст, ознайомитися з дослідженнями науковців і ще раз переконатися, що взаємної користі можна досягти лише завдяки постійній тісній співпраці.

Другого дня конференції до обіду Віталія Шпокене (Європейська комісія) підсумувала роботу першого дня конференції; було заслухано чотири доповіді, а після обіду відбулися традиційні дискусійні майстерні.

Керівник Департаменту литовської мови Генерального директорату з письмового перекладу Європейської комісії та голова Литовського форуму термінології Арунас Буткявічюс оглянув результати діяльності ЛФТ у 2011–2015 рр. За цей час відбулося п’ять конференцій ЛФТ, на яких понад 700 учасників слухали доповіді й обговорювали актуальні питання термінології. Було проведено чотири семінари з термінології для литовських експертів (один — разом із колегами з Банку Литви), в університетах Литви читали лекції з теорії термінології та проводили практичні семінари. ЛФТ сприяє налагодженню тісніших стосунків між перекладачами ЄС і литовськими експертами: чимало експертів — членів ЛФТ консультують перекладачів ЄС щодо термінів, стають виконавцями галузевих термінологічних проєктів, читають перекладачам лекції зі своєї галузі та надають пропозиції щодо термінологічних запитів системи «єдиного вікна» (ВЛС). ЛФТ також сприяє зміцненню позицій термінології як науки та підвищенню престижу термінології як навчальної дисципліни в університетах Литви. Від першої конференції, що відбулася в червні 2011 р., кількість членів ЛФТ зросла із 70 до 120; про діяльність форуму писали в пресі Литовської Республіки, про неї розповідали на радіо й телебаченні Литовської Республіки. Важливим засобом поширення термінологічної інформації став вебсайт ЛФТ http://ec.europa.eu/translation/lithuanian/ltf/index_lt.htm¹.

¹ На сайті ЛФТ також опубліковано огляд п’ятої конференції Литовського форуму термінології, доповнений резюме деяких доповідей, слайдами та іншими матеріалами з термінології.

218

Vitalija Špokienė Egidijus Zaikauskas

Міжнародна спільна конференція Литовського форуму термінології (ЛФТ) та Інституту литовської мови Науковий, адміністративний та освітній рівні термінології

Доповідь про стан термінології в Литві, наукові дослідження в галузі термінології, процеси впорядкування термінів і викладання термінології у закладах вищої освіти виголосила керівниця Центру термінології Інституту литовської мови д-р Альбіна Ауксорюте. Доповідачка розповіла про впорядкування термінів у Литві, діяльність Центру термінології Інституту литовської мови та підкомісії з термінології Державної комісії литовської мови, підготовку термінологічних словників, представила найважливіші бази термінів литовської мови й розглянула сучасний стан освіти у сфері термінології в Литві. Доповідачка наголосила на статусі термінології як метанауки, необхідності навчити студентів литовських університетів користуватися належними термінами своєї галузі та знати основи термінології, а також зазначила, наскільки важливо, щоб литовські науковці публікували свої ідеї литовською мовою.

Юристки-лінгвістки Ради ЄС Ієва Панавайте та Індре Моцкайтите під час телемосту з Брюсселя наголосили на важливій ролі юристів-лінгвістів Ради в процесі перегляду проєктів законодавчих актів ЄС. Юристи-лінгвісти інституцій ЄС є останньою ланкою забезпечення якості законодавчих актів ЄС, а також відповідають за запобігання правовим наслідкам, спричиненим неправильним перекладом. Доповідачки ознайомили слухачів з особливостями своєї роботи та проблемами, які їм найчастіше доводиться вирішувати, а також пояснили, що юристи-лінгвісти виправляють, а чого не виправляють у проєктах законодавчих актів ЄС. Промовці нагадали, що версії законодавчих актів ЄС усіма офіційними мовами ЄС мають однакову юридичну силу, тому докладають зусиль, щоб терміни в них якомога однаковіше передавали поняття. Також було нагадано, що в нових законодавчих актах ЄС перевагу надають правильним термінам, ужитим у попередніх актах ЄС, і уникають термінології національного права — у цьому випадку права Литовської Республіки.

Доповідь юристок-лінгвісток Ради ЄС доповнила юристка-лінгвістка Європейського парламенту Лайма Машалайте-Шото, яка стисло розповіла про специфіку роботи юристів-лінгвістів Європейського парламенту.

Керівник Центру комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого (КЛЦ) д-р Андрюс Утка докладно оглянув комп’ютерні засоби, придатні для пошуку, відбору й аналізу термінологічних даних, зокрема спеціально створені для цієї мети. За словами доповідача, потрібну термінологічну інформацію можна знайти не лише в термінологічних словниках і базах, наукових статтях, законодавчих актах і технічних описах, а й у соціальних мережах та блогах. Однак пошук такої інформації забирає багато часу, тому для спеціалізованої термінологічної роботи краще підходять створені для цього

Terminologija | 2015 | 22

2 1 9

засоби, наприклад такі системи керування термінологією, як «AnyLexic», «MemoQ», «Multiterm TRADOS» тощо. Для відбирання термінів із текстів також використовують спеціальні програми. Доповідач представив дослідження автоматизованого відбирання термінології освіти й науки, проведене під керівництвом очолюваного ним центру й докладно описане в монографії, підготовленій працівниками KLC: Lietuvių kalbos terminų automatinis atpažinimas ir apibrėžimas (2015).

Після обіду учасники конференції розділилися на групи за інтересами й дискутували у традиційних дискусійних артелях.

В артелі, якою керували д-р A. Auksoriūtė (LKI) та A. Ivanauskienė (VLKK), обговорювали становище термінології та освіти в Литві: наукові дослідження термінології, викладання термінології у вищих навчальних закладах Литви, співвідношення спеціальних фахових знань, загальнолінгвістичних знань, знань рідної мови та спеціальних термінологічних знань під час підготовки фахівців. Коротку доповідь про становище академічної литовської мови виголосила д-р Daiya Vaišnienė (VLKK). Вона ознайомила учасників артелі з проведеним VLKK дослідженням правильності литовської мови, вживаної у сфері вищої освіти; результати цього дослідження аж ніяк не тішать. Учасники дискусії обговорювали, як можна заохотити литовських науковців, викладачів університетів і студентів більше дбати про литовську мову та правильність термінології своєї спеціальності. Колеги з VLKK запропонували свої пропозиції.

Одна з артелей була присвячена обговоренню подібностей і відмінностей юридичної термінології в установах Європейського Союзу та Литовської Республіки. Дискусією керували Ieva Mainardi (Європейський парламент) і д-р Aukšė Razanovaitė (Міністерство юстиції), а через відеозв’язок у дискусії брали участь також колеги з Ради ЄС та Європейського парламенту. Спочатку учасників дискусії запитали, чи можливий термін teisės terminologija. Однак зрештою погодилися, що в литовській мові слід розрізняти терміни terminija та terminologija, тому доречно говорити про teisės terminus, teisės terminiją, тоді як термін teisės terminologija не позначає жодного поняття. Далі обговорювали потребу в послідовному вживанні термінології не лише в одному нормативно-правовому акті, а й узгодження термінів в установах ЄС і ЛР, а також різні інші юридичні та лінгвоюридичні аспекти термінології.

Продовжуючи тему доповіді д-ра A. Utkos, у третій артелі дискутували про використання комп’ютерних засобів у керуванні термінами, їхню користь, можливості та перешкоди. Ведучі дискусії д-р A. Utka (VDU) та E. Zai-kauskas (Європейська комісія) представили кілька засобів для керування й аналізу текстів і термінології: дуже просту, що працює у «Microsoft Word»,—

220

Vitalija Špokienė Egidijus Zaikauskas

Міжнародна спільна конференція Литовського форуму термінології (LTF) та Інституту литовської мови Науковий, адміністративний та освітній рівні термінології

програмку макросів «Šluota»² для опрацювання коректурних знаків і складний та дорогий модуль «Multiterm» системи «SDL TRADOS». Говорили про те, які різноманітні можливості для збирання, накопичення, упорядкування й аналізу термінів пропонують звичайні комп’ютерні програми та системи, встановлені на багатьох комп’ютерах, як-от «Google», «MS Excel», «MS Access» тощо. З’ясувалося, що більшість учасників дискусії для роботи з термінологією використовують стандартні комп’ютерні програми, і лише дехто — спеціалізовані комп’ютерні засоби для роботи з термінологією, та й то лише тоді, коли такі засоби надають роботодавці, зазвичай великі установи.

В артелі, присвяченій актуальним питанням термінології сільського господарства, рибальства та лісового господарства (модератори — Zigmas Medingis (Міністерство сільського господарства) і Rita Dedonienė (Європейська комісія)), учасники конференції з’ясовували конкретні поняття зі сфер сільського господарства, рибальства та лісового господарства й те, якими литовськими термінами їх слід називати. Обговорювали такі терміни, як miškų ūkis vs. miškininkystė, sužvejotas žuvų kiekis vs. laimikis, valstybės parama vs. valstybės pagalba, sandėliavimas vs. saugojimas, дискутували щодо термінів vaisių (daržovių, pieno) vartojimo skatinimo mokyklose programa, розглядали, коли той самий англійський термін scheme перекладати як schema, коли як programa, а коли як sistema; обговорювали ієрархію понять, позначених литовськими терміноелементами vietovė, teritorija, zona ir rajonas. Також ішлося про характер термінологічних помилок у нормативно-правових актах і способи їх виправлення.

Заключне слово виголосила й підсумувала роботу конференції д-р D. Vaišnienė. Голова VLKK зазначила, що Литовський форум термінології важливий не лише для литовської термінології, а й для всієї литовської мови, і що форум сприяє формуванню мовних настанов не тільки в установах ЄС і державних органах Литви, а й у наукових та навчальних закладах країни. Доповідачка висловила жаль, що інтернаціоналізація та глобалізація поступово, але дуже послідовно звужують сферу вживання литовської як державної мови. Прагнення литовських науковців публікувати результати своїх досліджень (статті, монографії, дисертації) не литовською мовою впливає на литовську термінологію. Литовську мову поступово витісняють і з навчального процесу, що збільшує відрив фахівців у спеціальних галузях від суспільства. Голова VLKK зазначила, що литовська термінологія не повинна бути лише справою мовознавців

² Її можна безкоштовно завантажити з вебсайту LTF http://ec.europa.eu/translation/lithuanian/ltf/index_lt.htm — посилання на заархівований файл міститься в огляді 5-ї конференції LTF.

Terminologija | 2015 | 22

2 2 1

і справа VLKK, і Литовський форум термінології є добрим прикладом спільної турботи про литовську термінологію. LTF — це важлива мережа однодумців, яким небайдужі питання литовської термінології та доля литовської мови; вона поширює серед фахівців і широкої громадськості ідеї гармонійної литовської термінології та сильної державної мови.

Отримано 2015-07-22

Vitalija Špokienė Європейська комісія Bâtiment Jean Monnet C3/115, rue Alcide de Gasperi, L-2920 Luxembourg, Luxembourg Електронна пошта [email protected]

Egidijus Zaikauskas Європейська комісія Bâtiment Jean Monnet C3/115, rue Alcide de Gasperi, L-2920 Luxembourg, Luxembourg Електронна пошта [email protected]

222

Vitalija Špokienė Egidijus Zaikauskas

Міжнародна спільна конференція Литовського форуму термінології (LTF) та Інституту литовської мови Наукові, адміністративні та освітні рівні термінології