АУРЕЛІЯ ЧЕКУОЛІТЕ

Інститут литовської мови

СТАВЛЕННЯ МОЛОДІ ДО АНГЛІЙСЬКИХ СЛІВ У МОВЛЕННІ ДОРОСЛИХ

1. ВСТУП

У сучасному нашому суспільстві помітний культ молодості. Ми хочемо бути сучасними, молодими й енергійними, і мова також може допомогти нам мати такий вигляд. Мова молоді відрізняється від мови дорослих; для неї характерні сленг, англійські вставки, звуконаслідувальні слова та прямі цитати (Jørgensen, Quist 2008: 12). Молоді люди добре усвідомлюють відмінності між своєю мовою та мовою дорослих і, як свідчать дослідження, послуговуються молодіжною мовою, спілкуючись між собою, а під час спілкування зі старшими людьми схильні зменшувати кількість характерних для неї ознак (Rathje 2008: 247). Отже, мова молоді є одним зі способів вираження молодіжної ідентичності.

Однією з характерних рис мови молоді в країнах, де не говорять англійською, є вживання таких англійських слів, як nice, sorry, cool. Англійські слова, які вживає молодь, і загалом функція англійської мови в мовленні молоді країн Західної Європи привернули значну увагу науковців. Соціолінгвістичні дослідження показують, що англійська мова в мовленні молоді насамперед виконує соціальну функцію. Серед відповідних праць можна згадати дисертацію шведської дослідниці Гаррієт Шарп, у якій вона порівнювала, як дорослі й молоді люди вставляють англійські слова у своє мовлення (Sharp 2001). Дорослі вживають англійські вставки лише на роботі, спілкуючись із колегами, тоді як молоді люди вставляють англійські слова в повсякденні розмови, навіть спілкуючись із незнайомими однолітками. Особливо багато англійських слів і виразів у мовленні представників так званих молодіжних субкультур (Preisler 1999). Маріанна Рат’є, яка досліджувала усне спілкування трьох різних поколінь у Данії, встановила, що данська молодь уживає у своєму мовленні більше англійських слів, ніж старші покоління (Rathje 2008). Однак те, що молоді люди досить часто вставляють англійські слова у своє мовлення, не означає, що вони не могли б сказати те саме рідною мовою. Англійська мова просто надає висловлюванню певного стилістичного відтінку (Kotsinas 2007: 69).

322

KALBOS KULTŪRA | 83

Скандинавські науковці також досліджували ставлення молодих людей до вживання англійських слів у данській мові. Данська молодь описувала людину, яка вставляє англійські слова у своє мовлення, як енергійну й сучасну, але не надто надійну та компетентну (Andersen 2004: 181). Є також певні дані про ставлення литовської молоді до англійських вставок. Молоді люди прихильно ставляться до вживання англійських слів і люблять вставляти їх у своє мовлення (Girčienė 2004). Лорета Вайчяускаєнє звернула увагу на те, що литовці пов’язують велику кількість англійських запозичень у мовленні з молодими чоловіками (Vaicekauskienė 2006).

Кілька данських науковців зауважили, що в мовленні деяких дорослих є чимало рис, характерних для мови молоді. Наприклад, дослідження усного спілкування трьох поколінь у Данії, проведене М. Рат’є, показало, що жінки також уживають чимало молодіжної лексики (Rathje 2008). Однак Маргрете Андерсен у своїй дисертації зазначає, що молоді люди схильні негативно оцінювати англійські слова в мовленні дорослих (Andersen 2004). Учні старших класів Данії, які брали участь у дослідженні, мали описати п’ятьох осіб, що переказували ту саму статтю. Розповідь однієї особи вирізнялася великою кількістю англійських слів, характерних для молоді. Хоча вік оповідача не зазначався¹, учні за голосом визначили, що це доросла людина, тому декому з них здалося дивним і неприродним, що людина такого віку вживає англійські слова drive-by, pusher тощо.

Однак ставлення молоді до англійських слів, які дорослі вставляють у своє мовлення, докладніше не досліджували. Мета цього дослідження² — з’ясувати, чи вважають дорослу людину, яка вставляє англійські слова у своє мовлення, сучасною й енергійною, чи, навпаки, оцінюють таку людину негативно. Також дослідження мало на меті з’ясувати, чи здається молоді доречним вживання такого мовлення, до якого вставлено англійські слова, у публічному просторі — на телебаченні.

2. МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ

Метод дослідження — тест маски³ (The Matched Guise Technique). Він належить до так званих непрямих методів, оскільки респонденти не знають

¹ Цьому учасникові експерименту було 29 років.

² Статтю підготовлено на основі магістерської роботи Аурелії Чекуолітє Danų ir lietuvių jaunimo požiūris į jaunimo kalbos angliškus žodžius suaugusiojo kalboje / De litauiske og de danske unges holdninger til det ungdomssproglige engelsk i voksnes tale (2010).

³ Термін тест маски перекладено відповідно до перекладу The Matched Guise Technique, що використовується в данській соціолінгвістиці: «masketest».

A. ČEKUOLYTĖ. Jaunimo požiūris į angliškus žodžius suaugusiųjų kalboje

323

справжньої мети дослідження. У соціолінгвістичних дослідженнях під час застосування тесту маски про мову безпосередньо не згадують. Іноді науковці навіть навмисно повідомляють іншу мету дослідження. Наприклад, скандинавські науковці, досліджуючи ставлення своїх співвітчизників до англійської мови, повідомили респондентам, що мета дослідження — з’ясувати, хто найкраще підходить на посаду радіожурналіста (Kristiansen 2006). Наприклад, Л. Вайчекаускене назвала своє дослідження, метою якого було визначити, з якими мовцями пов’язують велику кількість англіцизмів, «Громадянське суспільство та соціальні зміни в Литві» (Vaicekauskienė 2006). Такий «обман» респондентів вважається головною перевагою тесту маски, адже завдяки цьому можна виявити так звані непрямі індивідуальні установки.

Під час тесту маски респонденти мають прослухати записи кількох, зазвичай п’яти, осіб і описати їх. Однак вони не знають, що та сама людина говорить двічі. Саме вона і є так званою маскою дослідження. Одного разу людина говорить звичайно, нейтрально, а іншого — ніби одягає маску й говорить інакше, виявляючи риси, оцінки яких і прагнуть дослідити. Наприклад, у мовлення вставляють іншомовні слова, діалектну лексику або говорять діалектом, з акцентом тощо. Після проведення тесту з’ясовують, як респонденти оцінили ту саму людину, яка говорила у двох мовних варіантах, і які є відмінності. Три інші особи — це лише голоси-заповнювачі («filler» voices; пор. Lambert et al. 1960: 44), вони не дають респондентам зрозуміти, що одна людина говорить двічі.

Респондентами дослідження, описаного у статті, були 55 учнів двох десятих класів однієї з середніх шкіл Вільнюса. У дослідженні взяли участь 40 хлопців і 14 дівчат, а один респондент не вказав стать. Аналогічне дослідження провели і в одній із гімназій Копенгагена. Загалом опитали 52 учнів першого класу гімназії⁴, із них 30 хлопців, 18 дівчат і 4 особи, які не вказали стать. У цій статті представлено результати литовського дослідження та порівняно їх із результатами дослідження в Данії.

Респонденти мали прослухати розповіді п’яти жінок і описати їх. Усі жінки розповідали по одному рецепту приготування їжі. На початку розповіді кожна жінка, представляючись, називала свій вік. Отже, респонденти знали, що авторки текстів — жінки середнього віку. Одна жінка говорила двічі: одного разу — суто литовською (литовська маска), а іншого — вставляючи у своє мовлення англійські слова (англійська маска). Вік жінок (близько 40 років) було обрано невипадково.

⁴ У Данії перший клас гімназії відповідає десятому класу в Литві.

324

KALBOS KULTŪRA | 83

Людина такого віку зазвичай має постійну роботу, створила сім’ю, іншими словами, є типовою дорослою людиною. Межа у 40 років у Литві також є найдоречнішою з огляду на рівень володіння дорослими англійською мовою: більшість литовців такого віку не знають англійської або знають її дуже погано (Vaicekauskienė 2010).

Крім того, школярів також попросили відповісти на чотири відкриті запитання: яка жінка їм найбільше й найменше сподобалася, яка з них могла б (чи не могла б) вести кулінарну телепередачу. Школярі мали обґрунтувати свої відповіді. Запитання про те, чи підходить жінка для ведення телепередачі, мали з’ясувати, який мовний стиль — літературний, що відповідає вимогам норм, чи з елементами молодіжного мовлення — на думку школярів, найдоречніший у публічному просторі, на телебаченні. Також хотіли з’ясувати, чи назвуть молоді люди одну й ту саму жінку тією, яка їм найбільше сподобалася, і тією, яка найкраще підходить для ведення телепередачі, чи їхній вибір відрізнятиметься.

В англомовну маску було вставлено англійські слова з молодіжного мовлення: ok, sorry і nice. Ці слова було обрано як поширені в молодіжних блогах — на порталі www.blogas.lt — і в підліткових дискусіях у соціальній мережі Facebook. Добираючи англійські слова для дослідження, прагнули, щоб вони були зрозумілі всім респондентам, тому свідомо не включали слів, пов’язаних зі специфічними молодіжними субкультурами.

Нижче подано дослідницькі маски — цілком литовську розповідь (литовська маска) та розповідь зі словами англійською з молодіжного мовлення (англійська маска).

Литовська маска

Мене звати Дайва. Мені сорок років. Я розповім вам, як приготувати фарширований кабачок. Вам знадобиться кілька кабачків, дві цибулини, одна морквина, різні спеції: сіль, перець, а також різна зелень. Потім — близько п’ятисот грамів фаршу і приблизно двісті грамів сиру. Беремо кабачки, спочатку миємо їх, виймаємо серединку й робимо з кабачків такі собі човники. Тим часом починаємо смажити, готувати фарш. Спершу обсмажуємо цибулю, додаємо моркву, спеції та фарш. І тушкуємо його, поки він майже не приготується. Викладаємо готовий фарш у кабачкові човники. Потім натираємо сир і посипаємо ним зверху. Усе це — підготовлені човники — ставимо в духовку й запікаємо близько тридцяти-сорока п’яти хвилин. Смачного.

Англійська маска

Мене звати Егле. Мені сорок років. Я пропоную вам приготувати овочеве рагу з курятиною. Для страви знадобляться чотири курячі грудки, кілька зубчиків часнику та різні овочі: броколі, половина цвітної капусти, кілька морквин.

A. ČEKUOLYTĖ. Jaunimo požiūris į angliškus žodžius suaugusiųjų kalboje

325

що, один перець. OK. Нарізаємо курячу грудку смужками й обсмажуємо, розігріваємо олію на сковороді та обсмажуємо дрібно нарізану цибулю, ой sorry, часник. Потім додаємо курячу грудку й смажимо, доки вона не підрум’яниться. Тепер час додати всі наші овочі: броколі, цвітну капусту, перець або інші — які маєте. Потім усе це тушкується близько тридцяти хвилин. А наприкінці тушкування, якщо у вас ще є вершки, буде дуже nice.

До подальшого аналізу включено лише відповіді респондентів щодо масок дослідження. Ставлення молоді до інших жінок, які брали участь у дослідженні, у цій статті не розглядатиметься. Оскільки хлопців опитали значно більше, ніж дівчат, ставлення хлопців і дівчат до англійських слів у мовленні дорослих окремо не аналізується. Однак помічені відмінності у ставленні хлопців і дівчат висвітлюються в самому аналізі.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Описуючи жінок, молодь найчастіше згадувала риси їхнього характеру. Однак учні також намагалися вгадати, чи створили жінки сім’ї, який мають вигляд тощо. Відповіді респондентів можна поділити на такі групи:

Риси характеру. Це відповіді, у яких описано ставлення учнів до самої особи, наприклад: «сучасна», «молода», «приємна» тощо.

Мовне вираження. Ця група охоплює відповіді, у яких оцінювалася мова жінок, наприклад: «вона вживає англійські слова», «погана мова», «знає англійську мову» тощо.

Сімейний стан. До цієї групи належать відповіді, у яких респонденти вгадували, чи мають жінки дітей і чи одружені вони.

Придатність до роботи на телебаченні. Відповідаючи на запитання про придатність жінок вести телевізійну програму, кілька респондентів назвали певні якості, якими мала б вирізнятися ведуча, наприклад: «у шоу-бізнесі потрібна весела людина, яка не шукає за пазухою слів».

Зовнішність. Це відповіді про зовнішність жінок, наприклад: «мабуть, багато уваги приділяє догляду за зовнішністю», «думаю, має великі губи й маленьку голову». Такі відповіді не включено до аналізу дослідження.

Рецепт. У відповідях цієї групи згадуються рецепти та пов’язані з їжею властивості жінок, наприклад: «вегетаріанка», «любить овочі», «харчується здоровою та різноманітною їжею з різними овочами» тощо. Ці відповіді в статті не аналізуються.

326

KALBOS KULTŪRA | 83

Інші випадки. Група «Інші випадки» охоплює відповіді, які не належать до перелічених груп, а також такі, з яких важко визначити, до якої групи їх слід віднести, наприклад: «працює з дітьми або просто любить їх», «спілкується з іноземцями», «виросла в оточенні друзів», «емоції змінюються», «Думаю, що fyfa. Ну, принаймні добре було б, якби це була fyfa» тощо. До аналізу включено ті відповіді, які пов’язані з метою дослідження.

РИС. 1. Розподіл відповідей за групами

Як видно (див. рис. 1), у своїх відповідях школярі найчастіше згадували риси характеру, рецепти та мовне вираження. Трохи більше ніж п’ята частина всіх респондентів звернула увагу на мовлення жінки, яка вживала англійські слова. Отже, такі слова в мовленні дорослої змушують молодь насторожитися. Цікаво й те, що жоден школяр не згадав, що така жінка могла створити сім’ю, однак кілька респондентів писали, що жінка, яка розмовляла винятково литовською, може бути заміжньою і мати дітей. Імовірно, це пов’язано з уявленнями молоді про те, яка жінка могла б уживати англійські слова молодіжної мови, а яка — ні. Однак найчастіше респонденти припису-

A. ČEKUOLYTĖ. Jaunimo požiūris į angliškus žodžius suaugusiųjų kalboje

327

вали жінкам різні риси характеру. Такий результат не повинен дивувати, адже цілком природно, що респонденти, яких просять описати незнайому людину за голосом, згадують саме риси характеру. Далі ці відповіді розглянуто докладніше.

3.1. Риси характеру та аспекти оцінювання

Як уже зазначалося, найчастіше жінок описували через риси характеру або, інакше кажучи, словами, що позначають певну рису характеру. Основними словами були б такі: упевнена в собі, енергійна, красномовна, дружня, мила, сучасна, амбітна й охайна.

Pasak danų mokslininkų (Andersen 2004: 176; Kristiansen 2006: 15–16), visos charakterio savybės tokiuose eksperimentuose skirstytinos pagal penkis vertinimo aspektus: kompetencija (iškalbus, savimi pasitikintis, tvarkingas, ambicingas, mielas), draugiškumas (atsipalaidavęs, įdomus, draugiškas), viršenybė, pranašumas (iškalbus, mielas, tvarkingas, ambicingas), dinamiškumas (pasitikintis savimi, energingas, atsipalaidavęs, įdomus, draugiškas) ir šiuolaikiškumas (šiuolaikiškas, jaunas). Kaip charakterio savybės pasiskirsto pagal minėtus vertinimo aspektus, grafiškai pavaizduota 1-oje lentelėje.

ТАБЛИЦЯ 1. Риси характеру та аспекти оцінювання

Динамічність

Перевага, зверхність

Компетентність

упевнений у собі енергійний

красномовний охайний амбітний

Дружелюбність

розслаблений цікавий дружній

милий

Сучасність

сучасна молода

3.2. Риси характеру, приписані експериментальним маскам

Розподіл рис характеру, які найчастіше згадувалися у відповідях молоді під час характеристики експериментальних масок, тобто жінки, яка говорила з англійськими вкрапленнями, і жінки, яка говорила без них, графічно представлено на рисунку 2.

328

KALBOS KULTŪRA | 83

РИС. 2. Розподіл рис характеру за експериментальними масками

На думку школярів, жінка, яка говорила виключно литовською, є красномовною. Один респондент навіть наголосив, що вона говорить дуже чітко й виразно та добре викладає думки. На думку підлітків, ця жінка також упевнена в собі, дружня, мила й охайна. Однак варто зазначити, що впевненою в собі її переважно вважали хлопці. Інші риси, які школярі приписали жінці, що говорила литовською, такі: чуттєва, творча, культурна, ввічлива, досвідчена, конкретна, ретельна, чуйна й освічена. Лише невелика частина респондентів відгукнулася про цю жінку негативно: вона здавалася їм нудною та з поганим характером.

Жінку, яка вживала англійські слова з молодіжного мовлення, респонденти описували як дуже сучасну, молодіжну, енергійну, дружню, упевнену в собі, милу, красномовну й цікаву. За їхніми словами, вона також відповідальна, амбітна, балакуча й мало бреше. Однак упевненою в собі цю жінку також переважно вважали хлопці. Цікаво, що дівчата у своїх відповідях не згадують

A. ČEKUOLYTĖ. Jaunimo požiūris į angliškus žodžius suaugusiųjų kalboje

329

цієї риси характеру. Можливо, опитали надто мало дівчат, а може, упевненість у собі не є для дівчат найважливішою рисою під час характеристики людини. Кілька школярів доволі негативно описали жінку, яка вживала англійські слова: вона видалася їм зарозумілою, неприродною та лицемірною. Якщо порівняти риси характеру, які школярі приписали жінці, що говорила виключно литовською, і жінці, яка вставляла у своє мовлення англійські слова, можна побачити чіткі відмінності. Першій жінці приписали більше рис, що свідчать про перевагу й зверхність, тобто вважали, що вона красномовна, охайна й мила. Другій жінці приписали більше рис, характерних для динамічності: її вважали сучасною, енергійною, молодою, дружньою та цікавою. Однак школярі приписали цим жінкам не лише різні риси характеру. На їхню думку (як буде видно далі), відрізняються також сімейний стан і дозвілля цих жінок.

3.3. Експериментальні маски: сімейний стан і дозвілля

Кілька молодих людей, описуючи жінку, яка говорила виключно литовською, відповіли, що вона — мати кількох дітей. Інші припустили, що вона працює з дітьми або просто дуже їх любить. Отже, учасники експерименту уявляють, що жінка, яка говорить виключно литовською, мала б бути справжньою домогосподаркою.

Описуючи жінку, яка вставляла у своє мовлення англійські слова, школярі навіть не згадали про її можливий сімейний стан. Проте респонденти мали чимало сказати про дозвілля цієї жінки й, очевидно, таким чином намагалися пояснити, чому вона вирізняється серед інших жінок. Школярі писали, що вона, мабуть, має багато вільного часу, багато друзів і особливо багато уваги приділяє зовнішності. Кілька молодих людей припустили, що вона працює або багато спілкується з іноземцями. Респонденти також вважали, що така жінка мала б проводити чимало часу за комп’ютером. Один школяр навіть зазначив, що хотів би познайомитися з такою жінкою, бо з нею, мабуть, було б цікаво. Отже, підсумовуючи ставлення респондентів до жінки, яка говорила мовою, близькою молоді, можна сказати, що це «супержінка», як описала її одна дівчина.

3.4. Англійська маска: позитивна оцінка мовного вираження

Частина респондентів звернула увагу також на мовне вираження цієї жінки. Найчастіше школярі зазначали, що жінка знає англійську мову та вставляє анг-

330

KALBOS KULTŪRA | 83

лійські слова. Однак кілька респондентів дали докладніші відповіді про мовлення жінки, що ховалася за англійською маскою. Вони писали, що жінка говорить, як студентка, і не могли повірити, що їй справді 40 років. Школярі також зазначили, що вона вживає англійський сленг і що їм це дуже подобається.

3.5. Англійська маска: негативна оцінка мовного вираження

Однак не всі респонденти були в захваті від мовлення жінки, яка вживала англійські слова з молодіжного мовлення. Декілька (близько 5 відсотків) негативно оцінювали вживання англійських слів у мовленні дорослої людини. На їхню думку, жінка наслухалася молодіжного мовлення й намагається його наслідувати, а сорокарічній жінці не слід цього робити. Один респондент дав дуже цікаву відповідь: «Молодіжно, Що вона з себе вдає?». Цю відповідь можна інтерпретувати так: жінка вставила у свою розповідь три англійські слова – ok, sorry і nice. Імовірно, хлопцеві вона здалася молодіжною, коли сказала слівце ok. Але згодом, почувши інші англійські слова, він зрозумів, що жінка перейшла межу. Він закреслив свою оцінку «молодіжно» й написав: «Що вона з себе вдає?». Отже, відповіді підлітків свідчать про те, що не можна перестаратися, намагаючись виглядати молодіжно й сучасно.

3.6. Підсумок: оцінювання литовської та англійської масок

Результати дослідження дають підстави припустити, що підлітки схильні пов’язувати англійську мову із сучасним і молодіжним способом життя, який протиставляють традиційному способу життя. Вони вважають, що жінка, яка говорила молодіжним мовленням, уособлює сучасний спосіб життя, оскільки вона є типовою динамічною особою: сучасною, енергійною, дружньою, знає іноземну мову тощо. Жінка, яка говорила суто литовською, уособлює традиційний спосіб життя. Респонденти приписали їй такі риси, які особливо властиві типовій дорослій людині. Це красномовність, охайність і впевненість у собі, а також те, що вона має сім’ю.

3.7. Жінка, яка найбільше сподобалася і найбільше не сподобалася

Відповіді респондентів на запитання про те, яка жінка сподобалася їм більше, а яка менше, графічно зображено відповідно на рисунках 3 і 4.

A. ČEKUOLYTĖ. Jaunimo požiūris į angliškus žodžius suaugusiųjų kalboje

331

РИС. 3. Жінка, яка сподобалася більше

РИС. 4. Жінка, яка сподобалася менше

Один респондент не відповів на запитання, яка жінка йому сподобалася більше, троє не зазначили, яка сподобалася менше.

Трохи більше ніж дві третини всіх респондентів зазначили, що їм сподобалися обидві маски. Майже однакова кількість респондентів обрала своєю улюбленою жінку, яка говорила чистою литовською мовою, і жінку, яка вставляла англійські слова у своє мовлення. Однак як жінку, яка сподобалася менше, більше школярів обрали ту, яка говорила молодіжною мовою.

Підлітки по-різному пояснювали, яка жінка сподобалася їм більше. У таблицях 2 і 3 подано, за якими критеріями (рисами характеру, мовним вираженням, рецептом тощо) школярі обирали жінку, яка сподобалася найбільше і найменше, а також скільки з них наводили такі пояснення.

ТАБЛИЦЯ 2. Пояснення школярів щодо жінки, яка сподобалася більше

Литовська маска

Англійська маска

Риси характеру

15

17

Мовне вираження

1

3

Рецепт

4

1

Інше

1

3

Не пояснили

1

332

KALBOS KULTŪRA | 83

ТАБЛИЦЯ 3. Пояснення учнів щодо жінки, яка сподобалася менше

Литовська маска

Англійська маска

Риси характеру

2

2

Мовне вираження

4

Рецепт

1

Не пояснили

1

Учні, які обрали жінку, що говорила суто литовською, як ту, що їм не сподобалася, зазначили, що вона неприємна й невиразна. Ті, хто назвав жінку, яка вставляла у своє мовлення англійські слова, тією, що їм не сподобалася, пояснювали свій вибір тим, що вона неприродна й неприємна. Частині респондентів ця жінка не сподобалася також через її мову: вона, мовляв, уживає надто багато англійських слів. На їхню думку, такий стиль мовлення не пасує дорослій людині. Щоправда, один респондент охарактеризував жінку, яка розмовляла молодіжною мовою, як приємну й дружню, але водночас зазначив, що вона вживає надто багато англійських слів. Результати дослідження свідчать, що негативне оцінювання жінки, яка ховалася за англійською маскою, зумовлювали радше не риси її характеру, а сама мова. Однак, як уже згадувалося, лише невелика частина респондентів негативно оцінила досліджуваних жінок. Більшість назвала саме їх тими, що сподобалися більше, приписала їм позитивні риси характеру, а декому сподобалося і мовне вираження жінок (див. рис. 5).

Слід наголосити, що позитивні риси характеру, приписані досліджуваним жінкам, різняться. Жінку, яка говорила суто литовською, оцінили як приємну й красномовну. Один респондент зазначив, що ця жінка йому сподобалася, бо у своєму мовленні вона не вживає іншомовних слів.

На думку респондентів, жінка, яка вставляла у своє мовлення англійські слова, є молодою душею, дружньою, сучасною, цікавою та енергійною, іншими словами — дуже активною. Кілька респондентів позитивно оцінили і її мову: вона говорить не так, як інші, її сленг такий самий, як у них, і вона легко знайшла б спільну мову з молоддю.

Відповіді засвідчують досить чітку тенденцію. Молоді люди, яким більше подобається типовий дорослий, обирають жінку, мова якої відповідає мовленню типового дорослого, а ті, кому більше до вподоби енергійний і сучасний дорослий, обирають жінку, яка говорить по-молодіжному.

Однак, на думку учасників експерименту, котра жінка більше підходить для ведення кулінарної телепрограми і яке мовне вираження найдоречніше для телебачення?

A. ČEKUOLYTĖ. Jaunimo požiūris į angliškus žodžius suaugusiųjų kalboje

333

5 РИС. Позитивна оцінка дослідницьких масок

3.8. Підхожа та непідхожа телеведуча

Відповіді респондентів на запитання про те, яка жінка була б підхожою або непідхожою телеведучою, графічно зображено відповідно на рисунках 6 і 7. Один респондент не відповів на запитання, яка жінка більше підходить для ведення програми, а двоє школярів не зазначили, яка з них найменше підходить для роботи на телебаченні.

Майже половина респондентів назвала жінку, яка розмовляла винятково литовською, найкращою телеведучою. Крім того, жодному школяреві вона не здалася непридатною для такої роботи. Трохи більше ніж п’ята частина респондентів назвала більш підхожою телеведучою жінку, яка вжила кілька англійських слів (хоча частина школярів саме її визнала непідхожою). Отже, результати дослідження чітко свідчать, що в публічному просторі молоді люди віддають перевагу чистій литовській мові, тобто мові без домішок інших мов.

334

KALBOS KULTŪRA | 83

6 РИС. Жінка, яка більше підходить на роль телеведучої

7 РИС. Жінка, яка найменше підходить на роль телеведучої

Школярі по-різному пояснювали, яка жінка мала б працювати на телебаченні. У таблицях 4 і 5 наведено, що саме (риси характеру, мовне вираження, рецепт тощо) школярі вказували, обираючи ведучу, і скільки школярів надали такі пояснення.

Школярі, які назвали жінку, що розмовляла винятково литовською, більш придатною для роботи на телебаченні, обґрунтовували свій вибір тим, що вона красномовна, упевнена в собі, мила й цікава. Красномовність згадували майже всі респонденти; на їхню думку, така жінка не боялася б камери й уміла б спілкуватися з людьми. Кілька респондентів зазначили, що програму, яку вона вела б, могли б дивитися люди різного віку. Декілька молодих людей зауважили, що жінка не вживає англійських слів і тому могла б бути ведучою програми.

П’ята частина школярів хотіла б бачити на телебаченні жінку, яка ховається за англійською маскою, адже вона красномовна, дружня, цікава, енергійна, молода й сучасна. Респонденти також зазначили, що вона змогла б привабити глядачів. Декілька молодих людей стверджували, що телебаченню бракує таких енергійних людей, як ця жінка. Кілька респондентів не сумнівалися, що кулінарна програма з її веденням мала б успіх. На думку одного респондента, ця жінка більше підходить на роль ведучої кулінарної програми, бо людям потрібно, щоб ведуча не лише вміла готувати, а й створювала цікаве видовище. Цікаво, що жоден школяр, який обрав цю жінку, не звернув уваги на її мовлення — отже, вставки англійською мовою для них уже не є помітною мовною особливістю.

A. ČEKUOLYTĖ. Jaunimo požiūris į angliškus žodžius suaugusiųjų kalboje

335

ТАБЛИЦЯ 4. Пояснення школярів щодо жінки, яка підходить на роль ведучої програми

Литовська маска

Англійська маска

Риси характеру

23

12

Мовне вираження

2

TV

4

5

Рецепт

2

1

Не пояснили

1

ТАБЛИЦЯ 5. Пояснення школярів щодо жінки, яка не підходить на роль ведучої програми

Литовська маска

Англійська маска

Риси характеру

2

Мовне вираження

4

Інше

1

Не пояснили

1

Близько 10% респондентів не хотіли б бачити на телебаченні жінку, яка вставляє у свою мову англійські слова. На їхню думку, якщо хочеш працювати на телебаченні, потрібно бути приємнішим і природнішим. Один респондент написав, що ця жінка навіть не намагалася «вписатися в рамки», які висувають до ведучого. Кілька респондентів, переважно дівчата, назвали англійські слова перешкодою для ведення програми, зазначивши, що на телебаченні не можна говорити так, як говорять із друзями. Одна респондентка зауважила, що ведучий програми є публічною особою і має говорити правильною литовською мовою.

Отже, спираючись на результати дослідження, можна припустити, що мовна політика Литви впливає на ставлення литовських школярів, оскільки, обираючи мовний варіант, який, на їхню думку, є найбільш доречним у публічному просторі (на телебаченні), вони звертають увагу на правильність мовлення.

Висновки ґрунтуються на порівняно невеликій відсотковій частці результатів, однак це зумовлено специфікою використаного в цьому дослідженні методу «маски», адже респондентам не пропонували можливих варіантів відповіді, тож вони справді вказували те, що думали.

336 KALBOS KULTŪRA | 83

3.9. Порівняння результатів литовського та данського досліджень

Як уже зазначалося, аналогічне дослідження було проведено також у школі Копенгагена, Данія.

Приблизно чверть данських і стільки ж литовських респондентів, описуючи жінку, що ховалася за англійською «маскою», зазначили, що вона вживає англійські слова або молодіжний сленг. Отже, англійська мова в мовленні дорослої привернула увагу як литовських, так і данських школярів.

Невелика частина (близько 5 відсотків) як данських, так і литовських школярів негативно реагувала на англійські слова молодіжної мови в мовленні дорослої — вони стверджували, що сорокарічній жінці не личить так розмовляти. Ця група респондентів характеризувала англійську мову в мовленні дорослої як невдалу спробу бути молодою. На їхню думку, така людина не виглядає молодою, а навпаки, більше схожа на клоуна.

Однак варто зазначити, що більша частина як данських, так і литовських школярів позитивно оцінювала англійську мову в мовленні дорослої. На думку молодих людей, для такої дорослої характерний сучасний спосіб життя: це сучасна, амбітна людина, яка цікаво проводить дозвілля і не має дітей.

Порівнюючи ставлення литовських школярів до дорослої, яка розмовляє з англійськими вкрапленнями або без них, із відповідним ставленням данців, було помічено, що литовці краще оцінюють дорослу, яка розмовляє з англійськими вкрапленнями. Жінку, яка не вставляла англійських слів, литовські школярі описували як милу маму, тоді як жінка, що вживала молодіжну мову з англійськими вкрапленнями, на їхню думку, є сучасною, енергійною та молодою. Данські юнаки, описуючи жінку, яка розмовляла з англійськими вкрапленнями, рідше згадували такі риси, як сучасність і молодість. Проте і данські, і литовські школярі припускали, що жінка, яка так розмовляє, цікаво проводить дозвілля, багато подорожує, має друзів і цікавиться модою. Однак данці, на відміну від литовців, описували жінку, яка розмовляла суто данською, як упевнену в собі, з хорошою роботою, сім’єю та успішною кар’єрою. Різницю у ставленні данських школярів до жінки, яка розмовляла з англійськими вкрапленнями та без них, добре ілюструють припущення кількох респондентів про те, який вигляд могли б мати жінки, що ховалися за «масками» під час дослідження. Данські гімназисти уявляли жінку, яка вставляла у своє мовлення англійські слова, в яскравому одязі, а ту, що розмовляла суто данською, — у костюмі. Данські школярі схильні оцінювати досліджуваних жінок відповідно до уявлень про суспільну роль жінок: жінка, яка розмовляла суто данською, нібито впевнена в собі та утвердилася в суспільстві, а жінка, яка вставляє у своє мовлення англійські слова, має вигляд молодої людини, що намагається знайти себе.

A. ČEKUOLYTĖ. Jaunimo požiūris į angliškus žodžius suaugusiųjų kalboje

337

Литовські респонденти, оцінюючи жінок, більше спиралися на критерій сучасності: вони вважають, що жінка, яка вживала у своєму мовленні англійські слова, молодша й сучасніша за ту, яка розмовляла суто литовською. Отже, литовським школярам англійська мова здається престижнішою та сучаснішою, ніж данським.

Те, що людина, яка вживає у своєму мовленні англійські слова, видається литовській молоді сучаснішою та молодшою, ніж данській, імовірно, пов’язано з тим, що англійська мова поширилася в Литві досить недавно. Тривалий час виняткове становище посідала російська мова, тож англійська є своєрідним засобом витіснення російської мови (House 2003: 56⁵; цит. за Kristiansen 2005: 159). Дорослі зазвичай краще знають російську, ніж англійську, адже російську вони вивчали в школі, та й загалом раніше в багатьох місцях писали й розмовляли російською. Отже, на думку литовської молоді, доросла людина, яка вставляє у своє мовлення не російські, а англійські слова, є сучасною та вирізняється з-поміж інших дорослих.

Ставлення литовських і данських школярів до англійських слів у мовленні дорослих ще більше різниться, якщо розглянути відповіді на запитання «Яка жінка краще підходить для ведення кулінарної телепрограми?». Литовці негативніше, ніж данці, оцінювали вживання мовлення з англійськими вкрапленнями в публічному просторі (на телебаченні). Значно менше литовських респондентів обирали ведучою жінку, яка так розмовляла, хоча слід зазначити, що вона сподобалася третині школярів. Данська молодь однаково ставилася до англійських слів у мовленні дорослих і тоді, коли її запитували, яка жінка їй більше сподобалася, і тоді, коли йшлося про те, хто краще підходить для роботи на телебаченні. Деяким данським юнакам здавалося, що ведучою мала б бути жінка, яка вживає англійські слова, бо вона має почуття гумору, упевнена в собі й може привабити молодих глядачів до телевізорів. Щоправда, частина данських респондентів негативно оцінювала перспективи такої жінки працювати на телебаченні, оскільки вона нудна, вживає сленг тощо. До того ж кілька данських респондентів зазначили, що не всі глядачі розуміють англійську. Різницю у ставленні данської та литовської молоді до англіцизмів у публічному просторі могли зумовити різні традиції мовної політики, яких дотримуються в Данії та Литві. У Литві мовна політика суворіша, тож не дивно, що литовська молодь, оцінюючи мовлення ведучої, схильна зважати на його правильність. У Данії дотримуються ліберальної мовної політики

⁵ House, J. 2003: English as a lingua franca: A threat to multilingualism? – Journal of Sociolinguistics 7(4), 556–578.

338

KALBOS KULTŪRA | 83

літики, тому про правильність і чистоту мови в Данії говорять менше, ніж у Литві. Оцінюючи телеведучого, данські молоді люди обирали те, що могло б сподобатися глядачам передачі.

4. ВИСНОВКИ

Аналіз ставлення литовських школярів до англійських слів молодіжного мовлення в мовленні дорослих показує, що для багатьох молодих людей таке мовлення дорослого є прийнятним, навіть цікавим і сучасним. Дещо несподівано, що лише невелика частина школярів негативно оцінювала молодіжне мовлення, уживане дорослими, і стверджувала, що англійські вставки в мовленні сорокарічної людини звучать безглуздо й неприродно. Такий результат міг бути зумовлений кількома причинами. По-перше, в експериментальному тексті було вжито звичайні, можна сказати, нейтральні англіцизми молодіжного мовлення. Можливо, якби в мовлення дорослого вставили специфічніші англійські слова, характерні для молодіжних субкультур, результат був би дещо іншим, негативнішим (саме так сталося в одному данському дослідженні; див. Andersen 2004). По-друге, англійські слова в литовському суспільстві нині справляють враження сучасності й новизни. Тож не дивно, що, на думку більшості респондентів, доросла людина, яка вживає молодіжне мовлення, є молодою душею, енергійною, сучасною, не має дітей, цікаво проводить дозвілля, має друзів за кордоном. Усе це відповідає сучасному способу життя, подібному до способу життя молоді. Як згадувалося, кілька респондентів навіть припустили, що жінка, яка так говорить, мала б проводити чимало часу за комп’ютером, а комп’ютер та інтернет є невід’ємними складниками сучасного способу життя молоді.

Жінку, яка говорила суто литовською, школярі описували як представницю традиційного способу життя. Це мила, упевнена в собі, красномовна особистість, яка створила сім’ю. Результати експерименту показують, що людину, яка говорить суто литовською, хотіли б бачити й ведучою телевізійної передачі. Респонденти обґрунтовували свій вибір тим, що на телебаченні недоречно вживати іншомовні слова. Отже, можна припустити, що мовна політика Литви впливає навіть на непрямі мовні настанови молоді.

Порівняння ставлення данських і литовських школярів до англійської мови в мовленні дорослих показує, що англійська справляє на литовську молодь сильніше враження новизни й сучасності, ніж на їхніх данських ровесників. Крім того, на відміну від значної частини данських респондентів, литовські школярі не вважають прийнятним уживання англійської мови в публічному просторі (на телебаченні).

A. ČEKUOLYTĖ. Jaunimo požiūris į angliškus žodžius suaugusiųjų kalboje

339

LITERATŪRA

Andersen M. H. 2004: Engelsk i dansk: Helt vildt sjovt eller wannabeagtigt og ejendomsmæglerkækt?, København: Dansk sprognævn.

Girčienė J. 2004: Naujujų skolinių ir jų atitikmenų konkurencija sakytinėje vartosenoje. – Skoliniai ir bendrinė lietuvių kalba, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 120–146.

Jørgensen J. N., Quist P. 2008: De unges sprog, København: Hans Reitzel Forlag.

Kotsinas U.-B. 2007: Ungdomsspråk, Uppsala: Hallgren & Fallgren Studieförlag.

Kristiansen T. 2005: The Power of Tradition. A Study of Attitudes towards English in Seven Nordic Communities. – Acta Linguistica Hafniensia 37, Copenhagen: C. A. Reitzels forlag, 155–169.

Kristiansen T. 2006: Nordiske sprogholdninger. En masketest, Oslo: Novus forlag.

Lambert W. E. et al. 1960: Evaluational Reactions to Spoken Languages. – Journal of Abnormal and Social Psychology 60 (1), 44–51.

Preisler B. 1999: Danskerne og det engelske sprog, Roskilde: Roskilde universitetsforlag.

Rathje M. 2008: Generationssprog i mundtlig interaktion. En sociolingvistisk undersøgelse af generationsspecifikke sproglige og interaktionelle træk i tre generationers talesprog, København: Dansk Sprognævn.

Sharp H. 2001: English in Spoken Swedish. A Corpus Study of Two Discourse Domains, Stockholm: Almqvist & Wiksell.

Vaicekauskienė L. 2006: Anglų kalbos svetimžodžiai ir socialinis identitetas Lietuvoje. – Darbai ir dienos 46, 65–78.

Vaicekauskienė L. 2010: Globalioji daugiakalbystės perspektyva: anglų kalbos vieta ir vaidmuo Lietuvos miestų erdvėje. – M. Ramonienė (red.), Miestai ir kalbos, Vilnius: Vilniaus universitetas.

Gauta 2010 09 09

YOUNG PEOPLE’S PERCEPTION

OF ENGLISH WORDS IN ADULT LANGUAGE

Summary

Contemporary society is based on youth cult. We want to be young, modern and efficient. One of the ways to look modern and young is to speak youth language. Youth language differs from adult language. One of the differences arises from

340

KALBOS KULTŪRA | 83

the inclusion of English words, or to be more precise, the use of certain English words, like nice, sorry, fuck etc. As evidenced by the results of a few surveys, adolescents are fully aware of typical features of youth language and they use such language only when speaking with other adolescents. But how will they react when they hear an adult use in his/her speech certain English words that clearly belong to youth language? Moreover, will adolescents tolerate the use of such English words in public, for instance, on TV?

The article presents an experiment known as The Matched Guise Technique, which was carried out in a secondary school in Vilnius. 55 pupils were asked to listen to recorded speech of five women and then describe the speakers. All the women indicated their age, so the respondents were aware of the speakers’ age. What pupils did not know was that one woman talked twice: the first time she talked plain Lithuanian (the Lithuanian guise), the other time she used three English words, namely, OK, sorry and nice (the English guise). The aim of the experiment was to investigate the pupils’ evaluation of the woman in the two different guises. The pupils were also asked to indicate the best and worst speakers and evaluate how the women would function as TV hostesses.

The results of the experiment showed that only a minority of the respondents reacted negatively to the use of English words in the adult speech. They described the speech of the woman in the English guise as contrived and unnatural and noted that the language she used did not become a 40-year-old woman.

However, the majority of the adolescents reacted positively to the use of youth English in the adult speech. The pupils described the women in the English guise as modern, efficient and young. They also hypothesized that such adults had many foreign friends and spent much time at the computer. The adolescents’ attitudes to English words in the adult speech show that they relate the use of such language to the modern lifestyle which resembles the young people’s lifestyle. Interestingly enough, the woman in the Lithuanian guise was described as a lovely and self-assured mother who represented the traditional life style.

As regards the question about which of the speakers they liked most, similar numbers of the pupils chose the woman in the English and in the Lithuanian guises. But when asked about the best TV hostess, the pupils gave preference to the woman in the Lithuanian guise reasoning that the use of English is not appropriate in public contexts. Obviously, the official Lithuanian language policy has an impact on the adolescents’ language attitudes.

AURELIJA ČEKUOLYTĖ

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

A. ČEKUOLYTĖ. Jaunimo požiūris į angliškus žodžius suaugusiųjų kalboje

341