DAIVA SINKEVIČIŪTĖ

Вільнюський університет

VAIDA GRINIŪTĖ

Вільнюський університет

ІСПАНСЬКІ ІМЕНА В ЛИТОВСЬКОМУ ІМЕННИКУ 1991–2010 РР.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ім’я, іспанське ім’я, ім’я іспанського походження, ім’я іспанської форми, дитячі імена.

В іменнику литовських дітей останніх двох десятиліть виразно проявляються нові тенденції щодо надання імен, одна з яких — зменшення частотності найпопулярніших особових імен (Sinkevičiūtė 2014: 3–8; 2014a: 3–8)¹. Водночас загальна кількість дитячих імен свідчить, що дітей називають цими особовими іменами рідше не лише тому, що їх народжується менше, а й тому, що батьки дедалі більше схиляються до того, щоб давати дітям нові, досі не вживані або маловідомі імена, запозичені з інших мов або створені самими батьками.

У сучасному литовському іменнику поряд із балтійськими іменами різних хронологічних шарів і календарними хрестильними іменами поширені також нові запозичені імена: раніше не вживані особові імена, запозичені з інших мов, а також варіанти і скорочення християнських за походженням імен, уживаних у Литві (LVKŽ 32–33). Зазвичай вважають, що ці іншомовні імена почали поширюватися в Литві від третього чи четвертого десятиліття XX століття завдяки літературним і музичним творам, а з появою телебачення — завдяки кінофільмам (LVKŽ 32–33), а пізніше — завдяки серіалам². Упродовж останніх десятиліть поширенню запозичених імен сприяли й інші засоби інформації та комунікації — інтернет, друкована псевдонаукова довідкова література, а також бажання людей називати дітей на честь знаменитостей чи їхніх дітей тощо.

Про те, що в литовському іменнику 1991–2010 рр. поряд з іменами балтійського та християнського походження поширювалися й нові іншомовні імена, свідчить частотність імені Deividas: в останнє десятиліття XX століття його отримало так багато хлопчиків, що цей варіант імені Dóvydas, запозичений з англійської мови, увійшов до десятки найчастотніших імен 1991–2010 рр. (Sinkevičiūtė 2014: 3–9). Поряд з іншими іменами іншомовного походження та їхніми варіантами у 2005–2010 рр. поширилося також романізоване ім’я германського походження Ármando (Sinkevičiūtė 2011: 3–9). Це свідчить про те, що в останні десятиліття дітей часто називали новими запозиченими іменами, частина яких стала дуже популярною. Це спонукало звернути увагу на одну з груп іншомовних імен сьогодення — іспанські імена та їхній інвентар.

¹ Tai pastebima ir Ispanijos vaikų vardyne (Albaigės 2010: 9) ir greičiausiai yra visuotinė dabarties vardų davimo mada.

² Apie tai kalba ir metrikacijos biurų darbuotojai, pvz., žr. Ivašauskaitė 2014, nors jų komentarai vardyno tyrėjui atrodo nepatikimi dėl netikslių vartojamų sąvokų ir subjektyviai matomų vardų davimo polinkių.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 2

Об’єктом статті обрано адаптовані та граматично оформлені імена, запозичені з іспанської мови, які дали громадянам Литовської Республіки (далі — ЛР), народженим у 1991–2010 рр. Досліджувалися лише ті запозичені з іспанської мови імена, які записані з литовськими закінченнями відповідно до їхньої вимови. Деякі імена, наприклад, Elyvra, уже давно мають усталені форми в литовській мові.

Відмовилися від імен, які не мають звичних литовських закінчень і не відповідають нормам літературної мови, наприклад, Enrikue, Ines, Isabel, Javier, Karmen, Ricardo, Rocio, Sol та ін. До дослідження не включали також імена з формальними граматичними показниками — закінченнями, які, однак, у литовській мові вимовляються інакше, ніж пишуться, наприклад, Alejandra, Carmela, Jandra, Rosaria та ін.

Усі розглядувані особові імена узагальнено називають іспанськими іменами, оскільки прагнули наголосити на мові, у якій вони сформувалися або з якої поширилися. Тому під час оцінювання іспанських імен за основою виокремлено два типи особових імен — імена за походженням і за формою. Іспанськими іменами за походженням називають особові імена, утворені від лексики іспанської мови, наприклад, Esmerálda, Milagrà. Іспанські імена за формою — це особові імена, основа яких сформувалася не в іспанській мові, але в ній вони набули форм основи, наприклад, Alechándras, пор. ісп. Alejandro; Andresitas, пор. ісп. Andresito. Ці групи імен розмежовано, щоб увиразнити специфіку особових імен, зараховуючи їх до відповідних категорій; покликання на словники наведено тоді, коли дотримувалися позиції, відмінної від LVKŽ, або представляли інше походження.

Отже, головна мета статті — встановити, якими адаптованими й граматично оформленими іспанськими іменами названо громадян ЛР, народжених у 1991–2010 рр. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: 1) розглянути проблеми дослідження та класифікації іспанських імен у контексті литовського іменника; 2) виокремити групи імен іспанського походження та іспанської форми, зазначити їхні форми, уживані в іспанській мові, і співвіднести їх із варіантами, уживаними в литовській мові; 3) визначити час поширення іспанських імен у Литві та окреслити тенденції їх надання в досліджуваний період.

Матеріал дослідження було отримано 2006 р. від Служби реєстру населення при Міністерстві внутрішніх справ ЛР за посередництва Державної комісії литовської мови (далі — VLKK) і доповнено іменами наступних років. Розглядаючи кожен компонент багатокомпонентного найменування як окреме ім’я, було переглянуто понад 23 тисячі імен, даних у 1991–2010 рр. громадянам ЛР, народженим у Литві та за кордоном. Представляючи імена, компоненти складених найменувань подано як звичайні особові імена; поруч із кількістю випадків вживання однокомпонентного імені в дужках зазначено кількість багатокомпонентних імен, до складу яких входить це особове ім’я, у досліджуваний період, наприклад, Alòndra 2 (1), Esmerálda 8 (3). Якщо досліджуване ім’я було лише компонентом багатокомпонентного найменування, його кількість указано лише в дужках. Статистика всіх імен доступна на вебсайті VLKK www.vardai.vlkk.lt.

Залежно від політичних подій у Литві виокремлено імена трьох періодів: іншомовні імена, дані в роки незалежної Литви (1918–1940 рр.), у радянський період (1941–1990 рр.) і після відновлення Незалежності (1991–2010 рр.). Варто додати, що на підставі даних 2006 р. частину імен умовно зараховано до початку радянського періоду: наявні дані не фіксують усіх особових імен, якими назвали дітей, народжених на початку XX ст., оскільки ці люди могли вже померти до 2006 р. Проте такий поділ на періоди виявився доцільним, адже вважалося, що імена кожної групи мають особливості, зумовлені культурною ситуацією в Литві, політичними й економічними зв’язками з іншими країнами, а також впливом засобів масової інформації та комунікації.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 3

ДОСЛІДЖЕННЯ ІСПАНСЬКИХ ІМЕН ТА ПРОБЛЕМИ ЇХ КЛАСИФІКАЦІЇ

Досі не досліджували, які іспанські особові імена давали дітям у Литві, проте писали про їх уживання. Антанас Салис (1983: 3–5), спираючись радше на топоніми, ніж на особові імена, 1936 р. у Gimtojoje kalboje розглянув відмінності між написанням і вимовою імен та описав особливості наголошування. А. Салис (1983: 3–5) висловив думку, що, записуючи власні іспанські імена так, як вони вимовляються, слід не віддалятися від іспанської вимови; він виокремив закономірності, яких радив дотримуватися, додаючи литовські закінчення. Імовірно, запропоновані А. Салисом правила адаптації іспанських імен близькі до сучасних принципів адаптації імен VLKK³. У зв’язку з цим варто згадати й Вітаутаса Амбразаса (2008), який, розглядаючи принципи адаптації іншомовних власних назв, навів також приклади іспанських імен.

У статтях дослідників іменника трапляються зауваження, що імена Gitana, Gitanas, утворені від лексики іспанської мови, непридатні для вживання через значення їхнього твірного слова (наприклад, Maciejauskienė 1978: 17; 1989: 83). У зв’язку зі збільшенням кількості особових імен з різними іншомовними кінцевими елементами згадуються й іспанські особові імена Lolita, Rosita та ін. (Klimavičius 2004: 19–20). Схоже, інших окремих спостережень щодо іспанських імен не публікували.

Хоч іспанські імена, уживані в Литві, не досліджено, деякі з них наведено серед іншомовних імен у LVKŽ. У LVKŽ зазначено, що з іспанської мови походять імена Ármandas (вар. Ármondas), Doloresà (вар. Dolorosà), Elvyrà, Elvỹras, Estelà, Fernánda, Fernándas, Inesà (вар. Inezà), Karmelà, Ksaverà, Ksaveràs, Ksaverìja, Lolità, Rodrìgas та Rosità. Також зазначено, що імена Benità, Benìtas та Ferdinándas могли сформуватися не лише в іспанській, а й в італійській мовах, а Elmyrà вважається іспанським та арабським ім’ям. Варто додати, що не всі імена було включено до LVKŽ від перших видань: лише у третьому виданні LVKŽ з’явилися імена Ármandas (вар. Ármondas), Elmyrà, Rosità, Inesà, варіантом якого стало раніше наведене у LVKŽ ім’я Inezà; додатково внесено варіант імені Doloresà — Dolorosà. Це засвідчує підхід авторів LVKŽ до оновлення іменника: литовський іменник може послідовно розширюватися шляхом включення також імен іншомовного походження (див. Maciejauskienė 2004: 84).

Отже, сучасний LVKŽ згадує 19 іспанських імен, три з яких мають варіанти. Ці особові імена бувають двох типів: одні походять з лексики іспанської мови, наприклад, Doloresà, а інші походять з інших мов і лише набули форми основи в іспанській мові, наприклад, Inesà. Тому очевидно, що, зараховуючи особове ім’я до імен певної мови, важливо враховувати не лише походження основи, а й зміни, внаслідок яких імена набули інших форм. З іспанських імен, наведених у LVKŽ, також видно, що трапляються випадки, коли важко визначити, які імена сформувалися лише в іспанській, а які — в інших романських мовах. З цією проблемою стикаються і під час дослідження іспанських імен.

Збираючи іспанські особові імена зі списку імен, даних дітям у 1991–2010 рр., передусім користувалися LVKŽ. Встановлено, що з усіх іспанських імен у LVKŽ дітям не дали лише два варіанти — Dolorosà та Inezà, а решту імен давали. Проте, оскільки у LVKŽ бракувало частини імен останніх років⁴, залучили й інші джерела. За основне обрано словник іспанських імен Роберто Фауре (Robert Faur-re) (2008) (далі — DNP), у якому описано понад 13 тисяч

³ Див. вебсайт VLKK, доступно в інтернеті: http://www.vlkk.lt/lit/nutarimai/svetimvardziai/adaptavimas.html.

⁴ Це ще раз підтверджує висловлену раніше думку, що LVKŽ слід кваліфіковано розширювати новими іменами не лише власного, а й іншомовного походження (див. Sinkevičiūtė 2011a: 214).

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 4

походження особових імен, уживаних в іспанській мові; подано скорочення та варіанти імен, уживаних в інших мовах, а під час укладання словника спиралися на найновіші словники імен інших романських мов⁵.

Papildomai naudoti Enzijo la Stelos (Enzio la Stella) (2009) italų ir Šantalės Tanė (Chantale Tanet), Tristano Ordė (Tristane Hordé) (2000) prancūzų vardų žodynai, kai tikslinta, kokios vardų formos vartojamos kitose romanų kalbose⁶. Tikrinant vardų kilmės aiškinimus remtasi Rosos ir Volkerio Kolheimų (Kohlheim) (2007) vokiečių vardų žodynu (toliau – GVN). Naudotasi ir vardų interneto svetainėmis, tačiau jų informacija buvo problemiška, nes dažnai skyrėsi vardų kilmės aiškinimai, įvairavo romanų kalbų vardų formos (žr. http://www.behindt-hename.com/, http://www.20000-names.com/ ir kt.).

Порівнявши пояснення походження імен, які в LVKŽ вважаються іспанськими, з інформацією з інших словників, було помічено, що в деяких випадках вона різниться. Тому під час добору іспанських особових імен спиралися на кілька джерел, зокрема на DNP. Через це відмовилися зараховувати до іспанських імен ім’я германського походження Ármandas, яке LVKŽ 59 вважає іспанським, оскільки, згідно з DNP 97–98, GVN 65, воно властиве не лише іспанській, італійській чи іншим романським мовам, а сформувалося у французькій мові⁷. Імена Benitas, Benità вирішено вважати суто іспанськими, хоча LVKŽ 74 зараховує їх до іспанських та італійських імен, оскільки в DNP 145–146, GVN 77–78 зазначено, що ці імена сформувалися саме в іспанській мові⁸. Здається, громадянок LR у XX ст. могли називати ім’ям Elmýros не лише тому, що воно поширилося європейськими мовами з іспанської, де сформувалося внаслідок скорочення германського імені (див. DNP 263, GVN 138), а й тому, що в Литві воно могло поширитися з Росії, де на початку XX ст. стало скороченим ім’ям із рос. электрификация мира (Суперанская 2003: 451). Оскільки це ім’я має кілька різних джерел походження, його не можна зарахувати лише до іспанських імен. Проблематичним виявилося також ім’я Ferdinándo, яке в LVKŽ вважають іспанським та італійським: деякі автори (Grzenia 2006: 125–126; Суперанская 2003: 327–328; Tanet, Hordé 2000: 179–180), оцінюючи його складові, вважають його германським; автори GVN 155 — германським ім’ям, поширеним з іспанської мови, а автори DNP 313–314 — латинізованим ім’ям германського походження, запозиченим романськими мовами. Оскільки це ім’я не сформувалося в іспанській мові, від нього відмовилися. Отже, з огляду на ймовірне інше походження імена Ármando (Armondo), Elmýros і Ferdinándo не розглядаються, адже їх не вважають іспанськими особовими іменами.

До адаптованих і граматично освоєних іспанських імен особові імена зараховували відповідно до визначених критеріїв. Спершу відібрали імена, що виникли з лексики іспанської мови, та шукали імена іспанської форми. Виявивши випадки, коли та сама форма основи особового імені властива кільком романським мовам, від таких імен відмовилися. Тому не досліджували, наприклад, ім’я германського походження, поширене романськими мовами, Raulis та його варіанти, оскільки його можна пов’язати з ісп., італ., порт. Raul, франц. Raoul. Не включили, наприклад, ім’я Grasielė, утворене за зразком однаково вимовлюваного ісп., порт. імені латинського походження Graciela, Leònsija, пов’язаного з формами однаково вимовлюваного ісп., порт. імені грецького походження Leoncía; Arnaldas, яке є однаково вимовлюваною формою ісп., італ. імені германського походження Arnaldo; Ároldas, що походить від однаково вимовлюваних форм того самого імені, пор. італ. Aroldo, ісп. Haroldo, та ін.

⁵ В окремих випадках походження та форми імен додатково перевіряли за Albaigės 2008, 2011; Vázquez de Haro 2008, однак ні зміст, ні обсяг цих видань не дорівнюють змісту згаданого словника.

⁶ З цього питання також переглянули словник форм імен, виданий у Польщі авторським колективом (див. SI).

⁷ Tokios nuomonės yra ir kitų vardų žodynų autoriai, pvz., Grzenia 2006: 60; Tanet, Hordé 2000: 52–53 ir kt.

⁸ В інших мовах ім’я Benito поширилося після 1930 р. через культ особи італійця Беніто Муссоліні (GVL 77–78).

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 5

Частину особових імен можна зіставити не лише з кількома формами імен у романських мовах, а й вивести з інших слов’янських або германських мов, географічно чи культурно ближчих. До таких належать, наприклад, імена Patrisija, яке пов’язане не лише з так само вимовлюваними ісп., франц. Patricia, порт. Patrícia, а й з англ. формою імені Patricia; Ilārija пов’язане не лише з ісп. Hilaria, порт. Hilária, італ. Ilaria, каталан. Hilària, а й з формами рос. Ilarija та ін. Отже, у статті розглядаються ті імена іспанської форми, які виникли лише з форм, уживаних в іспанській мові.

Також відмовилися розглядати особові імена, для яких існує не одне пояснення походження, а іспанське походження чи форма є другим можливим поясненням у контексті литовського іменника. Тому, наприклад, не включили ім’я Reinà, яке в іспанській мові є формою імені латинського походження Reginà, пор. ісп. Reina, оскільки воно може вважатися також скороченням німецького двоосновного імені з основою rein-; Luisà, оскільки воно пов’язане не лише з ісп. Luisa, а й із Luīsas, уживаним в англійській мові, пор. англ. форму Louis; Lòrenas, що походить не лише від ісп. Lorenzo, а й від так само вимовлюваного англ. імені Lawrence та ін.

Довелося вирішувати, як відрізняти скорочені імена, що виникли в іспанській мові, оскільки для дослідження обирали ті особові імена-скорочення, які сформувалися або вживаються лише в іспанській мові. Якщо в різних мовах траплялися однакові основи скорочених імен, які могли походити від кількох різних імен, від таких скорочень відмовлялися. Тому не включили, наприклад, скорочення Benà, яке можна пояснити як таке, що виникло в кількох мовах від кількох різних імен Benediktà, Benignà, Benità, Benonà та ін.; Dòlfas, пов’язане не лише з ісп., порт. Dolfo, а й з англ. Dolf, що є скороченнями германського імені Ādolfas; Rėjus, яке може бути пов’язане не лише з ісп. Reyes, порт. Reis апелятивного походження, а й вважатися скороченням германського імені Ráimundas, уживаним в іспанській та англійській мовах, пор. ісп. Rey, англ. Ray та ін.

Серед суфіксальних особових імен насамперед відібрали імена, утворені за допомогою характерних для іспанської мови демінутивних формантів, пор. лит. -eta(s), -ita(s), -ina(s), див. NGLĖ 62, наприклад Benìtas, Lolità та ін. Як зауважив Jonas Klimavičius (2004: 20–22), у литовській мові можна знайти чимало імен із цими закінченнями, тому під час виокремлення іспанських імен не спиралися лише на форму, а зважали також на мову, у якій це ім’я сформувалося. Отже, лише після того, як у джерелах підтвердили, що демінутиви із згаданими суфіксами сформувалися винятково в іспанській мові, наприклад Adelità, Rosarità, Nandìtas, особові імена включали до дослідження. У деяких випадках суфіксальні імена виокремлювали умовно, оскільки, наприклад, суфікс -ita міг додаватися до основи імені й у литовській мові, утворюючи нове ім’я.

Отже, підсумовуючи, можна стверджувати, що імена, запозичені в Литві з іспанської мови, не привертали уваги дослідників, хоча частину особових імен згадано в LVKŽ або в працях, присвячених питанням уживання імен. Намагаючись виокремити іспанські імена, дані громадянам LR, зіткнулися з основною проблемою: частина форм імен, уживаних в іспанській мові, збігається з формами особових імен, уживаними в інших романських мовах або в мовах інших сімей. Тому для виокремлення адаптованих і граматично освоєних іспанських імен вирішили досліджувати лише імена, що походять з лексики іспанської мови, і ті їхні форми, які властиві виключно іспанській мові. Досліджуючи імена, зважали не лише на їхнє походження чи тенденції вживання в іспанській мові, а й додатково на те, де народилася дитина, якій дали це ім’я: у Литві чи в іспаномовній країні.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 6

ІМЕНА ІСПАНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Іменами іспанського походження вважаються особові імена, що походять з лексики іспанської мови. Аналіз імен цього походження за їхньою основою показує, що в 1991–2010 рр. найчастіше давали апелятивні особові імена. До них належать жіночі імена Abrilė 3, пор. ісп. Abril < ісп. abril «квітень»; Alondra 2 (1), пор. ісп. Alondra < ісп. alondra «жайворонок»⁹; Bėja 1, пор. ісп. Bella < ісп. bella «гарна, красива»¹⁰; Blánka 1, пор. ісп. Blanca < ісп. blanca «біла»; Bonità 1 < ісп. bonita «гарна»¹¹; Doloresà 5, пор. ісп. Dolores < ісп. dolor «смуток, каяття»; Esmerálda 8 (3), пор. ісп. Esmeralda < ісп. esmeralda «смарагд»; Gitanà 245 (2) < ісп. gitana «ромка»; Iglėsija 1, пор. ісп. Iglesia < ісп. iglesia «церква»¹²; Konsuelà 6, пор. ісп. Consuelo < ісп. consuelo «розрада, заспокоєння»; Mersedesà 1, пор. ісп. Mercedes < ісп. merced «милість, дар»; Milagrà 6, пор. ісп. Milagros < ісп. milagro «диво»; Morenà 1 < ісп. morena «темноволоса»¹³; Palomà 2, пор. ісп. Paloma < ісп. paloma «голубка»; Pilarà 1, пор. ісп. Pilar < ісп. pilar «колона; чаша, посудина»; Sagrãrija 1, пор. ісп. Sagrario < ісп. sagrario «святилище». Багато з цих імен в Іспанії пов’язані з найменуваннями місцевих святих, наприклад, Konsuelà і пор. Nuestra Señora del Consuelo, Sagrãrija і пор. Nuestra Señora del Sagrario тощо.

Апелятивні особові імена іспанського походження давали також хлопчикам. Це імена Esmeráldas 1, Gitãnas 5, імовірно утворені в Литві від поширеніших жіночих імен Esmerálda і Gitanà, а також Morenàs 1, пор. ісп. Moreno < ісп. moreno «темноволосий», зафіксоване в іспанському прізвищі (пор. ісп. прізв. Moreno, DAE 532).

До імен апелятивного походження належить також ім’я Rosarà (1), імовірно перероблене в Литві з ісп. Rosario і пов’язане з ісп. rosario «трояндарій, (церк.) розарій». Давали також суфіксальні імена, утворені в іспанській мові від апелятивних особових імен іспанського походження; це імена Dolorità 2, пор. ісп. Dolorita < ісп. Dolores, пор. лит. Doloresà; Rosarità 1, пор. ісп. Rosarita < ісп. Rosario, пор. лит. Rosarà.

В іменнику є й іспанські особові імена іншої основи, які давали дітям у Литовській Республіці в 1991–2010 рр. Це імена іспанського походження з традицією вживання від початку XX ст.: Ksaverà 8 (1), Ksavėras 14 (3), пор. ісп. Javiera, Javier, основою яких є топонім баскського походження Ksavėras, пор. ісп. Javier, та Ksavėrija 4, утворене від чоловічого імені Ksavėrijus, що походить від латинізованої форми іспанського імені Javier, пор. ісп. Xaverius. Інші імена цього походження — Arasėlė 1, пор. ісп. Araceli, пов’язане з топонімом Araceli; в останні роки наново запозичене в литовську мову Chaviėras 1, пор. ісп. Javier, пов’язане із зазначеним вище іспанським топонімом Javier (див. лит. Ksavėras), та Sevilė 1 (2), пор. ісп. Sevil, Seville, пов’язане з назвою міста Sevilija (ісп. Sevilla).

В іменнику є також скорочені форми, що виникли від імен іспанського походження. Одним із таких є ім’я скороченого походження, розширене суфіксом, Lolità 131 (5), пор. ісп. Lolita, основою якого є скорочена форма Lolà (1), зафіксована в досліджуваний період, пор. ісп. Lola, що походить від іспанського жіночого імені Doloresà. Тут слід згадати також Diėgas 1, пор. ісп. Diego, утворене внаслідок скорочення й переробки особового імені Santjãgas¹⁴.

⁹ Це ім’я можна вважати контракційним скороченням, що виникло в іспанській мові від ісп. Alejandra (Gómez 2005: 27).

¹⁰ Ім’я Bėja можна вважати також скороченням, що виникло або в італійській мові від імені Isabella, або в англійській мові від імен Arabella, Annabella (DNP 143).

¹¹ Це ім’я не вживається в іспаномовних країнах; воно поширилося зі США (GVN 86).

¹² Це ім’я, найімовірніше, виникло під впливом прізвищ популярних іспанських співаків Хуліо Іглесіаса (Julio Iglesias) та Енріке Іглесіаса (Enrique Iglesias), тому тут його зараховано до цієї категорії умовно; пор. ісп. прізв. Iglesia, Iglesias (DAE 429).

¹³ Це особове ім’я не вживається як ім’я в Іспанії й, найімовірніше, поширилося з Італії, куди його запозичили з іспанської (GVN 305).

¹⁴ За DNP 120 існує й інше пояснення походження імені: його основою є кельтське ім’я.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 7

Інші імена іспанського походження утворилися шляхом поєднання основ різного походження (особових імен, їхніх скорочених форм або апелятивів). Такими є імена Anālija 1, пор. ісп. Analía, що виникло в іспанській мові з імен Anà (пор. ісп. Ana) і Lijà (пор. ісп. Lía); Anabelà 2, Anabèlė 2, пор. ісп. Anabel, в іспанській мові утворилися шляхом поєднання імен Anà (пор. ісп. Ana) та Izabėlė (пор. ісп. Isabel)¹⁵; Marisà (1), пор. ісп. Marisa, утворилося шляхом поєднання імен María (пор. ісп. María) і Luisa (пор. ісп. Luisa). Подібну структуру має також ім’я Santjāgas 3, пор. ісп. Santiago, що виникло в іспанській мові внаслідок злиття лат. sanctus «святий» і ісп. скороченої форми Iagus, основою якої є ім’я Jokūbas (ісп. Iacobus). Такі складені імена, друга частина яких є скороченою формою якогось імені, характерні для іспанського іменника (див. Рылов 2010: 41).

Статистика розглянутих імен свідчить, що в досліджуваний період імена іспанського походження частіше давали дівчаткам, ніж хлопчикам. Також у 1991–2010 рр. основа іспанських імен, які давали дівчаткам, була різноманітнішою, ніж основа імен хлопчиків.

Згідно з даними за 2006 р., імена іспанського походження почали вживати в Литві в різний час. Частину імен, поширених у 1991–2010 рр., давали дітям уже від початку другого десятиліття XX ст.; це імена Ksavėras, Ksaverà ir Ksavèrija. У Литві ці імена найчастіше траплялися в 3–5-му десятиліттях XX ст., а їхнє поширення на початку XX ст. пов’язане з традицією давати імена святих, оскільки ім’я Ksavėro добре відоме в Литві завдяки святому Франциску Ксаверію.

До 1941 р. у литовському іменнику поширилися імена Doloresà, Lolità; з них ім’я Lolitòs стало особливо частим у 7-му десятилітті, після виходу роману Володимира Набокова Lolita та однойменного фільму, знятого за ним. До цього періоду умовно віднесено й ім’я Alòndros, яке до 1941 р. дали литовці в Уругваї; з 1998 р. так почали називати й дівчаток, народжених у Литві, після виходу мексиканського серіалу з такою самою назвою.

Отже, популярніші у 1991–2010 рр. імена іспанського походження Doloresà 5, Ksavėras 14 (3), Ksaverà 8 (1), Ksavèrija 4, Lolità 131 (5), які поширилися в Литві до 1941 р., уже стали частиною литовського іменника — ними й у наступні десятиліття постійно називали дітей (найчастіше литовців, народжених у Литві); ці імена внесено до LVKŽ. Наприкінці XX ст. у Литві знову з’являються дівчатка, названі ім’ям Alòndra 2 (1), що свідчить про оновлення іменника: дітям дають імена, відомі на початку XX ст. з іменника емігрантів, а з кінця XX ст. поширювані телебаченням.

У радянський період у Литві почали давати імена іспанського походження Blánka, Bonità, Doloritá, Esmerálda, Gitánà, Gitánas, Konsuèla, Lolà, Morenà, Morènas ir Sevilė; з них новішим є ім’я Morènas, поширене в Литві з 7-го десятиліття, а імена Blánka, Morenà, Sevilė — з 8-го десятиліття XX ст. До цієї групи умовно можна віднести й Marisà, яке в радянський період дали дівчаткам, народженим у Південній Америці. Через брак даних початку XX ст. частину імен неможливо віднести до антропонімів попереднього періоду, проте можна припустити, що, наприклад, дівчаток на ім’я Esmeráldomis називали й до 1941 р., адже твори Віктора Гюго (Victor Hugo), звідки поширилося це ім’я, перекладали в Литві з другого десятиліття XX ст. Інші імена могли давати, прагнучи вирізнитися, або через те, що подобалося їхнє звучання.

Імена іспанського походження, що почали вживати в радянський період, у 1991–2010 рр. мали різну популярність: за частотністю серед усіх вирізнялося ім’я Gitános 245 (2), яке було надзвичайно частим у Литві в 7–8-му десятиліттях XX ст.¹⁶; дещо більше було дітей, названих іменами Esmeráldos 8 (3), Gitáno 5, Konsuèlos 6, а інші імена давали дітям 1 або 2 рази. Усі імена, використання яких почалося в цей період

......................

¹⁵ Походження імені Anabel можна пояснювати й інакше: його можна вважати переробленою формою лат. імені Amabel (GVL 59).

¹⁶ Загалом його дали понад 4200 громадянам Литовської Республіки. Оскільки мовознавці критикували це ім’я через негативні асоціації, які викликає апелятив, що лежить в його основі й пов’язаний з етнонімом ромів, зрозуміло, що на той час було відомо, які чужоземні імена давали дітям, народженим у той період.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 8

duoti vardus sieja bendras bruožas: ir 1941–1990, ir 1991–2010 m. jais dažniausiai vadinti Lietuvoje gimę lietuvių tautybės vaikai.

Отже, імена іспанського походження, які почали вживати у 1941–1990 рр., прижилися в литовському іменнику, і формується традиція їх уживання. Називати дітей цими іменами у 1991–2010 рр. могли спонукати література й телебачення: наприклад, дівчаток могли знову почати називати Консуелами після перекладу 1993 року роману Жорж Санд (George Sand) «Консуело», а інші імена, наприклад Бланка, Есмеральда, Морена, Моренас, могли поширитися завдяки іменам і прізвищам героїв серіалів або акторів, які їх зіграли. З огляду на ім’я Маріса, дане у 1991–2010 рр., слід додати, що за радянських часів (як і в попередній період) на розмаїття імен впливали емігранти: особові імена дівчаток, народжених у Південній Америці, поповнювали іменник громадян ЛР новими іменами, якими наприкінці XX ст. почали називати й дітей, народжених у Литві.

Серед особових імен іспанського походження, що поширилися в Литві за радянських часів, крім імені Lolà, яке зазначене лише як скорочена форма імені Lolitá, жодне не внесено до LVKŽ. Тому можна припустити, що LVKŽ, імовірно, не поповнювали новими іншомовними іменами, прагнучи зберегти традиції надання власних імен християнського походження або іншомовних імен, поширених у міжвоєнний період.

До найновіших імен іспанського походження належать особові імена, не надавані до 1991 р.: Abrìle, Anabelà, Anabèle, Anãlija, Arasèle, Bèja, Chavièras, Diègas, Esmeráldas, Iglèsija, Mersedesà, Milagrà, Palomà, Pilarà, Rosarà, Rosarità, Sagrãrija ir Santjàgas; з них дещо частіше трапляється Milagrà, а інші імена надавали дітям, народженим у 1991–2010 рр., 1–3 рази. Жодне з цих імен не згадується в LVKŽ, хоча ними переважно також називали дітей, народжених у Литві, багато з яких — литовці; лише ім’ям Iglèsijos назвали литовку, народжену за кордоном. Частина імен, поширених у Литві у 1991–2010 рр., імовірно, з’явилася під впливом телебачення: наприклад, Chavièras, Diègas, Mersedesà, Milagrà, Palomà, Pilarà, Santjàgas — це імена героїв серіалів, що демонструвалися в останнє десятиліття XX ст. та на початку XXI ст. Mersedesà могли дати дівчинці й на честь героїні роману Александра Дюма (Alexandre Dumas) Grafas Montekristas, перевиданого у 1998 або 2005 р., або створеного за ним фільму.

Слід додати, що в іменослові 1991–2010 рр. траплялися також чотири перероблені особові імена іспанського походження: Esmirálda 7 (3), Esmiráldas 1, Kseverà 1, Ksevèras 2. Форми частини особових імен виникли й почали вживатися в Литві одночасно з основними формами імен Esmerálda (у радянський період) або Ksavèras, Ksaverà (до 1941 р.); лише ім’я Esmiráldas відоме з радянського періоду. Якщо вважати імена Kseverà, Ksevèras діалектними формами східних аукштайтів (див. LVKŽ 206), можна стверджувати, що традиція діалектних форм залишалася живою і наприкінці XX — на початку XXI ст. Однак Esmirálda трапляється дещо частіше за інші імена, тому можна припустити, що деяких дівчаток могли назвати Esmiráldomis, неправильно почувши вимову цього імені в однойменному серіалі, який демонструвався в досліджуваний період. Звідси виникає припущення, що з часом статус деяких імен змінюється: частина імен, які раніше вважалися діалектними формами, останніми роками може перетворюватися на спотворені форми імен.

Отже, підсумовуючи, можна стверджувати, що серед імен іспанського походження переважають особові імена, утворені від апелятивів; трапляються також топонімічні, скорочені та складені імена. Більшість іспанських імен, поширених у різні періоди, упродовж усього XX ст. переважно давали литовцям, народженим у Литві; розмірковуючи про те, чому ці імена з’явилися в литовському іменослові, насамперед слід зважати на вплив інших культур. Слід додати, що імена іспанського походження, якими до кінця радянського періоду називали громадянок LR, народжених за кордоном, у 1991–2010 рр. почали давати й дівчаткам, народженим у Литві, що свідчить про поширення в Литві цих імен, властивих іншомовним культурам.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 9

Найпопулярніші іспанські імена, надані у 1991–2010 рр., Gitanà 245 (2), Lolitā 131 (5), у радянський період були значно частішими. Це свідчить, що останніми роками ці імена й далі дають дітям поряд з іншими іншомовними іменами. Частина іспанських імен, починаючи з Esmerálda, поширилася з літератури, а згодом — із кінофільмів і серіалів. Помічено, що за останні два десятиліття в іменослові громадян LR збільшилася кількість окремих імен іспанського походження, але напливу таких імен немає, оскільки більшість із них рідкісні — їх надали 1 або 3 дітям.

ІМЕНА ІСПАНСЬКОЇ ФОРМИ

Як зазначалося, іменами іспанської форми вважають ті особові імена, основи яких сформувалися в іспанській мові. Вони виникли внаслідок мовного розвитку та зміни особових імен різного походження, запозичених з інших мов у різні періоди. Трапляються також імена, запозичені з інших мов, основи яких в іспанській мові набули специфічних форм, були скорочені або розширені суфіксами. Отже, імена іспанської форми бувають двох типів: одні сформувалися в іспанській мові й поширилися з неї до інших мов, а інші виникли в романських мовах унаслідок латинізації особових імен різного походження, але через мовний розвиток набули в іспанській мові своєрідних форм.

Розглядаючи імена іспанської форми за їхньою основою, бачимо, що у 1991–2010 рр. було надано чимало особових імен германського походження. Це жіночі імена Elvyrà 163 (6), пор. ісп. Elvira; Fernánda 8 (3), пор. ісп. Fernanda; Florinda 1¹⁷, пор. ісп. Florinda, Reinálda 3, пор. ісп. Reinalda; Rosènda 1, пор. ісп. Rosenda; чоловічі — Elvyras 1, пор. ісп. Elviro; Enrikė 4 (2), пор. ісп. Enrique; Fernándas 15, пор. ісп. Fernando; Florìndas 1¹⁸, пор. ісп. Florindo; Ramìras 2, пор. ісп. Ramiro; Rodrìgas 7, пор. ісп. Rodrigo; Rosèndas 1, пор. ісп. Rosendo. Також одну дівчинку, народжену в Литві, назвали ім’ям, утвореним від чоловічого імені германського походження, сформованого в іспанській мові: Rodrigà 1, пор. ісп. Rodrigo, лит. Rodrìgas.

Основою інших особових імен іспанської форми є варіанти імен християнського походження, частина яких має інші звичні для литовської мови форми; вони є новими запозиченнями з іспанської мови до литовської. Частина особових імен іспанської форми походить із латини. Це жіночі імена Domìnga 9 (1), пор. ісп. Dominga і лит. Dominykà, Domininkà¹⁹; Estelà 188 (5), пор. ісп. Estela; Estrèja 45 (4), пор. ісп. Estrella; Orianà 8 (1), Orijanà 6, пор. ісп. Oriana20; чоловічі — Amãdas 1, пор. ісп. Amado; Domìngas 3, пор. ісп. Domingo і лит. Dominỹkas, Dominìṅkas; Estèlas 1, імовірно утворене в Литві від жіночого імені Estelà. Трапляються також особові імена грецького походження. Це жіночі імена Agèdà 1, пор. ісп. Águeda і лит. Agatà, Agotà; Anchèlà 2, пор. ісп. Ángela і лит. Angèlė; Anchelìkà 1, пор. ісп. Angélica; Inesà 1001 (9), пор. ісп. Inés і лит. Ãgnė; а чоловічі — Alechándras 1, пор. ісп. Alejandro і лит. Aleksándras; Anchelìkas 1, пор. ісп. Angélico. Тут слід згадати й ім’я Inesė 1 (1), яке, імовірно, утворене від імені Inesà. Ще інші імена мають єврейське походження: Adãnas 4, пор. ісп. Adán і лит. Adòmas; Chésus 1, пор. ісп.

¹⁷ Florìnda 1 можна вважати також суфіксальним похідним від латинського імені Florà, утвореним в іспанській та італійській мовах (GVL 159).

¹⁸ Florìndas 1 можна вважати також суфіксальним похідним від латинського імені Flōras, утвореним в іспанській та італійській мовах (GVL 159).

¹⁹ Тут і далі після позначки лит. подаються форми цих імен, уживані в литовській мові та утворені від форм цих імен, раніше запозичених до литовської мови.

²⁰ Походження цього імені не цілком зрозуміле: воно є або похідним із суфіксом -ana від імені Oria, яке є формою іспанських імен Áurea ar Auria (DNP 575), або його просто пов’язують із лексикою латинських мов (GVN 322–323).

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 10

Jesús і лит. Jėzus; Chimenà 1²¹, пор. ісп. Jimena, Ximena та лит. Simonà; Isabelà 6 (4), пор. ісп. Isabel і лит. Elz bietà; Isabelė 5 (2), пор. ісп. Isabel і лит. Elzbietಲ; Karmenà 2 і пор. ісп. Carmen.

Є імена, запозичені з іспанської мови, які потрапили до неї з інших романських мов. Таким є ім’я Mirėja, дане у 1991–2010 рр., 2, пор. ісп. Mireya, основою якого є форма Mireille, уживана у французькій мові^²³. Є також імена — варіанти особових імен, утворені від форм імен, уживаних в іспанській мові. Це імена Ernánda 2, пор. ісп. Hernanda; Ernándas 15, пор. ісп. Hernando, що виникли від уживаних в іспанській мові форм цих імен, які є варіантами імен Fernánda, Fernándas.

Інші особові імена утворилися в іспанській мові внаслідок скорочення основ імен не романського походження. Це скорочені форми, що виникли в іспанській мові від демінутивних форм імен різного походження: Belità 1, пор. ісп. Belita > ісп. Anabelita, Isabelita тощо; Delità 2, пор. ісп. Delita > ісп. Adelita, Cordelita тощо; Litá 1, пор. ісп. Lita > ісп. Adelita, Carmelita тощо; Nanditas 4, пор. ісп. Nandito > ісп. Fernandito; Norità 3²⁴, пор. ісп. Norita > ісп. Eleonorita, Honorita тощо; Renità 6, пор. ісп. Renita > ісп. Irenita; Sitá 3, пор. ісп. Sita > ісп. Alfonsita, Inesita, Rosita тощо; Tonità 1, пор. ісп. Tonita > ісп. Antonita. Скорочення Gojà 11 (2), пор. ісп. Goya; Gòjus 10 (1), пор. ісп. Goyo, утворилися від ісп. Gregoria, Gregorio, пор. лит. Grigòrija, Grigòrijus^²⁵.

Особові імена, їхні основи скорочених форм в іспанській мові розширювалися також демінутивними суфіксами²⁶. Такими є імена єврейського походження Anità 44 (8)²⁷, пор. ісп. Anita < ісп. Ana; Gabrielità 1, пор. ісп. Gabrielita < ісп. Gabriela; ім’я іранського походження Esterità 1, пор. ісп. Esterita < ісп. Ester; також імена грецького походження Andresitas 1, пор. ісп. Andresito < ісп. Andrés; Melisità 1, пор. ісп. Melisita < ісп. Melisa; імена латинського походження Almità 1, пор. ісп. Almita < ісп. Alma; Emilità 4, пор. ісп. Emilita < ісп. Emilia; Leonità 1, пор. ісп. Leonita < ісп. Leona. Є також суфіксальні імена германського походження: Adelità 2 (1)²⁸, пор. ісп. Adelita < ісп. Adela; Rosità 228 (2)²⁹, пор. ісп. Rosita < ісп. Rosa; імена французького походження: Armandità 3, пор. ісп. Armandita < ісп. Armanda; Estelità 2, пор. ісп. Estelita < ісп. Estela; Lurdità 7, пор. ісп. Lurdita < ісп. Lurdes.

Суфіксальні імена Benità 234 (7), пор. ісп. Benita; Benìtas 9, пор. ісп. Benito, функціонують в іспанській мові як окремі самостійні імена, що виникли внаслідок скорочення латинських особових імен; за їхню основу вказують латинські імена (DNP 145–146). Варто згадати також ім’я латинського походження —

²¹ DNP 428 також подає баскське пояснення походження цього імені.

²² У Литві нині усталеним є, очевидно, варіант імені Izabėlė, що поширився з французької мови (див. LVKŽ 171), а також пізніший варіант Izabelà.

²³ Походження цього імені пояснюють двояко: його або вважають похідним від імен Marijà, Miriam, або похідним демінутивної форми апелятивного імені (DNP 532–533).

²⁴ Ім’я Norità могло виникнути також від скороченої форми германського походження Norà.

²⁵ Імена Gojà, Gòjus могли виникнути також унаслідок асоціації зі словом gojus «невеликий, гарний лісок, гай», хоча це слово не рекомендоване до вживання в літературній мові.

²⁶ Як уже зазначалося, розмежування цих імен є умовним, адже незалежно від того, чи має ім’я в іспанській мові форму з демінутивним суфіксом, особові імена могли виникнути внаслідок додавання згаданих суфіксів до імен або їхніх скорочених форм у литовській чи інших мовах.

²⁷ Литовці могли запозичити ім’я цієї форми на початку XX ст. з латиської мови, додавши суфікс до імені Anà (див. Siliņš 1990: 59). Крім того, це ім’я можна вважати скороченою формою імені Juanità, уживаного в німецькій мові (GVL 58).

²⁸ Рылов (2010: 46) teigia, kad ši germaniškos kilmės vardo Adelà deminutyvinė forma dažniausiai vartojama Pietų Amerikoje.

²⁹ Це ім’я можна вважати також скороченою формою германських імен Rozalinda, Rozamùnda, розширеною суфіксом (DNP 646).

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 11

ім’я Фелішіте¹, пор. ісп. Felicita < ісп. Felicia, яке із закінченням -ė, найімовірніше, було утворене в литовській мові від так вимовлюваного імені, вживаного в іспанській мові.

Отже, імена іспанської форми у 1991–2010 рр. частіше давали дівчаткам, ніж хлопчикам, а жіночі імена з демінутивними суфіксами трапляються частіше за чоловічі. До литовської мови з іспанської запозичують не лише імена та основи їхніх скорочених форм, розширені демінутивними суфіксами -ita(s), а й поширюються скорочені форми, основами яких стали закінчення імен із демінутивними суфіксами.

Частину розглянутих імен давали громадянам ЛР до 1941 р. Деякі з них — імена Benità, Elvyrà, Inesà — були поширеними в досліджуваний період, уживалися протягом усього XX ст. і були досить популярними до 1941 р. Цими особовими іменами називали дітей, народжених у Литві, переважно литовців. Інші особові імена — Almità, Anità, Elvỹras, Fernánda, Karmenà і Rodrìgas, за винятком імені Anìtos, що стало популярним у 9-му десятилітті XX ст. завдяки литовському відеофільму Raudonmedžio rojus, не були поширені й за радянських часів, проте ними також переважно називали дітей, народжених у Литві. Тому можна стверджувати, що популярність багатьох імен іспанської форми, даних до 1941 р., у XX ст. та на початку XXI ст. залишається приблизно однаковою.

Як уже зазначалося, Benità, Elvyrà, Elvỹras, Fernánda, Inesà і Rodrìgas включені до LVKŽ і стали постійною частиною литовського іменника. Однак особових імен Almità, Anità і Karmenà, уживання яких у Литві почалося до 1941 р., у LVKŽ немає. Імовірно, це пояснюється рідкісністю цих імен у першій половині XX ст. З іншого боку, автори LVKŽ могли відмовитися від Almitos, Anitos, оскільки це іншомовні суфіксальні імена, яких намагалися не включати до LVKŽ. Ім’я Karmenà, що, найімовірніше, поширилося в Литві завдяки опері Жоржа Бізе (Georges Bizet) Karmen, поставленій у міжвоєнний період, могли не включити до LVKŽ через національність героїні — вона була ромкою.

Інші імена іспанської форми поширилися за радянських часів. Найчастішими з них у 1991–2010 рр. були жіночі імена Estelà, Estréja, Rosità, рідшими — Benìtas, Domìnga, Ernándas, Fernánda, Fernándas, Gōjus, Orianà, Orijanà, Renità. Ім’я Benìto можна лише умовно вважати поширеним за радянських часів, оскільки його вперше дали на самому початку 5-го десятиліття. Так само умовно до цієї групи віднесено імена Domìngos, Fernándos, оскільки за радянських часів ними назвали лише дівчаток, народжених у Південній Америці. Ще з 1991–2010 рр. почали називати дітей рідшими, але вживаними з радянських часів іменами Adelità, Belità, Delità, Emilità, Ernánda, Estelità, Inèsė, Lità, Norità, Ramìras і Sit̀à.

Серед цих особових імен найновішими іменами радянського часу вважаються Adelità, Belità, Estréja, Orianà, які почали давати з 8-го десятиліття, а також Delità, Gōjus, Orijanà, Sit̀à — з 9-го десятиліття; більшість інших імен почали давати дітям до початку 7-го десятиліття. Чимало згаданих імен — це Adelità, Belità, Benìtas, Delità, Domìnga, Emilità, Estelità, Estréja, Gōjus, Orijanà і Ramìras — за радянських часів давали дітям лише один раз, і частина з них частіше трапляється у 1991–2010 рр. Від цих імен відрізняються Rosità³⁰ та Inèsė³¹, які за радянських часів траплялися частіше, ніж у 1991–2010 рр. Утім, багато імен іспанської форми об’єднує спільна риса: у попередні десятиліття та в досліджуваний період їх переважно давали дітям, народженим у Литві.

Тепер важко сказати, чому дітей почали називати цими іменами. Можна припустити, що деякі з них могли давати на честь відомих людей: наприклад, ім’я Domìnga пов’язане з іспанською оперною зіркою Пласідо Домінго (Plácido Domingo), Ernándas — з іспанським мандрівником і конкістадором першої половини XVI ст. Ернандо де Сото (Hernando de Soto), Fernándas — з іспанським автогонщиком Фернандо Алонсо (Fernando Alonso), Gōjus — з іспанським художником і графіком Франсіско Гоєю

³⁰ Хоча наприкінці XX ст. його популярність і зростає.

³¹ За радянських часів ім’я Inèsės могло поширитися завдяки латвійській пісні Inese.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 12

(Francisco Goya) та ін., або героями літературних творів, за якими згодом знімали фільми, наприклад, Estelà — одна з героїнь роману Чарльза Діккенса (Charles Dickens) Великі сподівання тощо. Інші чужомовні імена в іспанській формі могли з’явитися також через прихильність до привабливої, але забороненої в радянський період західної культури³², прагнення до оригінальності та неповторності.

Із усіх імен в іспанській формі, які почали вживати у 1941–1990 рр., у LVKŽ наведено Benìtas, Estelà, Fernándas і Rosità, серед яких найчастіше трапляється Rosità³³. Згадані жіночі імена, якими називали дівчаток від 1950-х років, могли бути включені до LVKŽ через їхню поширеність, а ім’я Estèlos — також через вплив літератури. Чоловічі імена могли бути внесені поряд із жіночими іменами Benità і Fernánda, якими називали дівчаток у 1941 р.; згодом вони, найімовірніше, набули популярності під впливом LVKŽ. Інших імен в іспанській формі, якими називали дітей у радянський період, у LVKŽ немає. Частину з них почали вживати у 1941–1990 рр. пізніше, ніж у 1960-х роках, і вони були малопоширеними.

Частину імен, відомих ще з радянського періоду, починають інтенсивніше давати в останні десятиліття XX ст. — на початку XXI ст.; це імена Benìtas, Domìnga, Ernándas, Estelà, Estrèja, Oriànà, Orijànà. Крім того, серед імен в іспанській формі, якими називали дітей у 1941–1990 рр., помітно, що від 1950-х років зростає кількість антропонімів із демінутивними суфіксами, а їхня чисельність і різноманітність щороку збільшуються. Отже, різні імена в іспанській формі закріплюються в литовському іменослові й стають дедалі популярнішими.

Інші імена в іспанській формі поширилися у 1991–2010 рр.; це жіночі імена Anchelà, Anchelikà, Anchelìkas, Armandità, Chimenà, Esterìta, Felisìtė, Florìnda, Gabrielìta, Gòjà, Isabelà, Isabelè, Leonità, Lurdìtà, Melisità, Mirèjà, Rodrìgà, Rosèndà, Tonità, а чоловічі — Adànas, Alechándras, Amàdas, Andresìtas, Domìngas, Chèsus, Enrikè, Estèlas, Florìndas, Nandìtas, Rosèndas. Можна лише припускати, що багато імен цього періоду поширилися завдяки серіалам іспанською мовою, які тоді показували в Литві. Інші імена могли з’явитися внаслідок утворення антропонімів для дітей іншої статі на основі вже вживаних імен в іспанській формі, наприклад, Estèlas утворене поряд з іменем Estelà, Rodrìgà — поряд з Rodrìgas. Так само на вибір батьками імен Domìngo чи Gòjos могли вплинути не лише імена Domìnga і Gòjus, якими називали дітей ще з радянського періоду, а й відомі іспанські митці, вплив яких міг зумовити появу імен із тими самими основами ще в радянський період.

Серед усіх імен, якими називали дітей у 1991–2010 рр., Adànas — 1, Alechándras — 1, Armandità — 1, Enrikè — 1 (2), Gòjà — 2, Isabelà — 5 (1), Isabelè — 1 (1), Lurdìtà — 1 — дали громадянам LR, народженим за кордоном, частина з яких народилася в Іспанії та Португалії³⁴. Отже, інвентар імен в іспанській формі поповнюють антропоніми не лише громадян LR, які проживають у Литві, а й тих, хто живе за кордоном і, найімовірніше, наслідує модні тенденції іменування в інших мовах. Однак згаданими антропонімами (за винятком імені Alechándras) називають і дітей, народжених у LR, що свідчить про дедалі більшу інтернаціоналізацію литовського іменослова, який поповнюється також іменами, вживаними за кордоном.

Із імен, які почали вживати у 1991–2010 рр., видно, що й надалі зростає кількість імен в іспанській формі з демінутивними суфіксами, досі не зафіксованих у литовському іменослові. Також у 1991–2010 рр. жителі Литви оновлювали іменослов, даючи дітям досі не вживані імена в іспанській формі, жодне з яких не включене до LVKŽ.

Отже, імена в іспанській формі, якими називають громадян LR, є різними: частина з них — це імена різного походження або їхні варіанти, що сформувалися в іспанській мові й були запозичені литовською мовою. Інша частина — варіанти імен християнського походження, що мають відповідники в литовській мові. Запозичено також імена різного походження та скорочені форми, розширені демінутивними суфіксами, які утворилися від суфікс-

³² Pvz., dėl tokių minčių žr. Čekanavičiūtė 2014.

³³ Загалом ім’ям Rositòs назвали понад 1000 дівчаток, а у 1991–2010 рр. — 228 (2) дівчаток.

³⁴ Тут наведено числа, що позначають кількість громадян LR, народжених за кордоном, яким дали ці імена.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 13

Упродовж усього XX ст. іменами іспанської форми, які почали давати в різний час, найчастіше називали литовців, народжених у Литві, і лише наприкінці XX ст. та у XXI ст. побільшало імен іспанської форми, даних громадянам ЛР, народженим за кордоном. Однак цими іменами називали й дітей, народжених у Литві. Це свідчить про те, що й у Литві поширюються ті самі імена, які властиві іншим мовам і культурам.

Найпоширенішими іменами іспанської форми у 1991–2010 рр. були Benità 234 (7), Elvyrà 163 (6), Inesà 1001 (9), поширені до 1941 р., а також Rosità 228 (2), Estelà 188 (5) — уживані з радянських часів. Передусім це свідчить, що останніми роками імена іспанської форми й далі дають дітям поряд з іншими іншомовними іменами. Імовірно, до 1991 р. батьки давали дітям імена іспанської форми не лише під впливом літератури й кінофільмів, а й прагнучи вирізнитися, захоплюючись західною культурою. Збільшення кількості імен іспанської форми в іменнику громадян ЛР у 1991–2010 рр. пов’язане із серіалами, показ яких розпочався в той час, хоча ці імена й не набули масового поширення.

ВИСНОВКИ

У 1991–2010 рр. громадян ЛР поряд з іншими новими запозиченими іменами називали адаптованими та граматично освоєними іспанськими особовими іменами. Частину часто даваних іспанських імен внесено до LVKŽ, а деякі з них згадано під час розгляду питань уживання імен. Під час відбору іспанських особових імен прагнули виокремити імена, що виникли з лексики іспанської мови, та форми особових імен різного походження, запозичені лише з іспанської мови. Однак відокремити імена цього походження було проблематично, оскільки багато особових імен іспанської мови збігалися з формами імен, уживаними в інших романських мовах або мовних сім’ях. Слід додати, що не всі імена, названі іспанськими авторами LVKŽ, мають це походження, тому відмовилися вважати іспанськими імена Ármando (Áŕmondo), Elmýros ir Fer-dinándo.

З імен іспанського походження, даних у 1991–2010 рр., видно, що найбільше серед них апелятивних особових імен; трапляються також топонімічні, скорочені та складені імена. Частина імен іспанської форми, даних у досліджуваний період, — це імена різного походження, що сформувалися в іспанській мові, або їхні варіанти, запозичені до литовської мови. Інші імена є варіантами імен християнського походження, які мають інші відповідники, уживані в литовській мові; трапляються також скорочені імена та імена, розширені за допомогою зменшувальних суфіксів. Упродовж усього XX ст. громадян ЛР послідовно називали іспанськими іменами; кількість цих імен зросла, а нові імена поширилися наприкінці XX — на початку XXI ст., хоча масового напливу таких імен не було.

Статистика свідчить, що у 1991–2010 рр. імена іспанського походження та форми частіше давали дівчаткам, ніж хлопчикам; також дівчачі імена із зменшувальними суфіксами траплялися частіше, ніж хлопчачі. Основа іспанських імен, даних дівчаткам у 1991–2010 рр., різноманітніша за основу хлопчачих імен. Крім того, з імен іспанської форми видно, що до литовської мови поширюються й скорочені імена, основами яких стали закінчення імен зі зменшувальними суфіксами.

Багато іспанських імен у литовському іменнику спочатку з’явилися завдяки літературі, а згодом — завдяки кінофільмам і серіалам. Тому збільшення кількості імен іспанського походження або форми, даних у 1991–2010 рр., в іменнику громадян ЛР пов’язане із серіалами, показаними в цей період і знятими іспанською мовою³⁵. Інша

³⁵ Значна частина імен героїв серіалів не є іспанськими: багато з них — звичайні форми імен християнського походження, поширені в Литві, наприклад, Marijà, Víktoras, і тому можна лише суб’єктивно припускати, що на їхній вибір вплинули серіали. Загалом фільми цього жанру часто могли бути лише однією з причин, з яких дитині давали таке ім’я.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 14

Причиною, чому батьки могли давати дітям іспанські імена, була схильність називати їх рідкісними, незвичайними іменами іноземного походження або захоплення західною культурою за радянських часів.

Протягом усього XX ст. багатьма іспанськими іменами найчастіше називали литовців, народжених у Литві, і лише наприкінці XX ст. та у XXI ст. побільшало імен в іспанській формі, які давали громадянам ЛР, народженим за кордоном. Однак громадянам ЛР, народженим за кордоном, також давали ті імена, які в цей період отримували й діти, народжені в Литві. Це свідчить про те, що іспанські імена поширюються в Литві під впливом інших культур, тоді як самобутню частину іменника громадян ЛР від початку XX ст. становлять іспанські імена, характерні для іспаномовних країн.

Іспанські імена, наведені в LVKŽ, громадянам ЛР найчастіше дають від початку XX ст., і лише кількома іменами, включеними до LVKŽ, дітей почали називати за радянських часів. Це свідчить про те, що в LVKŽ пропонуються лише ті іспанські імена, які поширилися в Литві до середини XX ст. Більшості іспанських імен, даних у 1991–2010 рр., у LVKŽ немає. Усі ці імена, за винятком Аніти, Естреї, Гітани, Гітанас, об’єднує спільна риса — у XX ст. та на початку XXI ст. вони є рідкісними, що, найімовірніше, і стало причиною відмови від них. Значну частину імен, не включених до LVKŽ, громадянам ЛР уперше дали від середини XX ст.; це, мабуть, свідчить про те, що автори LVKŽ відмовилися від імен, які поширилися в пізніший період, оскільки хотіли зберегти традиції надання іншомовних імен, поширені в міжвоєнний період.

LITERATŪRA

Adaptuotų asmenvardžių ir vietovardžių galūnių rašymas. Prieiga internete: http://www.vlkk.lt/lit/nutarimai/svetimvardziai/adaptavimas.html (žiūrėta 2014 11 12).

Albaigės J. M. 2008: El gran libro de los nombres, Barcelona: Planeta.

Albaigės J. M. 2010: Los nombres de moda, Barcelona: De Vecchi.

Albaigės J. M. 2011: El libro de los nombres de niño y niña, Barcelona: Integral.

Ambrazas V. 2008: Svetimų tikrinių vardų rašymas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Behind the Name. The etymology and history on first names. Prieiga internete: http://www.behindthename.com/ (žiūrėta 2014 11 12).

Čekanavičiūtė D. 2014. Apie vardus. Prieiga internete: http://www.bernardinai.lt/straipsnis/2014-04-06-daile-cekanaviciute-apie-vardus/115863 (žiūrėta 2014 11 12).

DAE – Faure R., Asunción Ribes M., García A. 2009: Diccionario de apellidos españoles, Madrid: Espasa Calpe.

DNP – Faure R. 2008: Diccionario de nombres propios, Madrid: Espasa Calpe.

Gómez T. 2005: Todos los nombres (red. Teodoro Gómez), Barcelona: Océano.

Grzenia J. 2006: Słownik imion (red. Aleksandra Kubiak-Sokół), Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.

GVN – Kohlheim R., Kohlheim V. 2007: Das große Vornamenlexikon, Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag.

Ivašauskaitė R. 2014. Adeodatas, Gautuma, Alpis – tai lietuvių vaikų vardai. Keisčiausi tėvų pasirinkimai. Prieiga internete: http://www.15min.lt/ji24/straipsnis/vaikai/adeodatas-gautuma-alpis-tai-lietuviu-vaiku-vardai-keisciausi-tevu-pasirinkimai-551-452468?cf=df (žiūrėta 2014 11 12).

Klimavičius J. 2004: Tarptautiniai žodžiai lietuviškoje reklamoje. – Reklamos kalba, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 14–32.

La Stella E. 2009: Dizionario dei nomi di persona, Bologna: Exegi.

LVKŽ – Kuzavinis K., Savukynas B. 2003: Lietuvių vardų kilmės žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Maciejauskienė V. 1978: Ukmergiškių vaikų vardai. – Mūsų kalba 4, 14–17.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 15

Maciejauskienė V. 1989: Ne visi vardai puošia vardyną. – Kalbos kultūra 57, 82–86.

Maciejauskienė V. 2004: Dar kartą apie lietuvių vardus. – Kalbos kultūra 77, 84–95.

NGLE – Bosque I. 2009: Nueva gramática de la lengua española. Morfología, Sintaxis 1, Madrid: Real Academia Española.

Piliečių vardų sąvadas. Prieiga internete: http://www.vardai.vlkk.lt (žiūrėta 2014 11 12).

Salys A. 1983: Rinktiniai raštai 2, Roma: Katalikų mokslo akademija.

SI – Janowa W., Skarbek A., Zbijowska B., Zbiniowska J., 1975: Słownik imion. Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.

Siliņš K. 1990: Latviešu personvārdu vārdnīca, Rīga: Zinātne.

Sinkevičiūtė D. 2011: Žvilgsnis į populiariausius pastarųjų penkerių metų vardus. – Gimtoji kalba 10, 3–9.

Sinkevičiūtė D. 2011a: Nauji 2007–2010 m. lietuviškos kilmės vaikų vardai ir jų davimo polinkiai. – Kalbos kultūra 84, 214–229.

Sinkevičiūtė D. 2014: Populiariausi 1991–2010 m. berniukų vardai ir jų davimo tendencijos. – Gimtoji kalba 6, 3–8.

Sinkevičiūtė D. 2014a: Populiariausi 1991–2010 m. mergaičių vardai ir jų davimo tendencijos. – Gimtoji kalba 7, 3–8.

Tanet Ch., Hordé T. 2000: Dictionnaire des prénoms, Montréal: Larousse.

Vázquez de Haro C. 2008: 25.000 Nombres de bebé, Barcelona: Robin Book.

Рылов Ю. А. 2010: Системные и дискурсивные свойства испанских антропонимов (ред. Рылов Ю. А.), Воронеж: ВГУ.

Суперанская А. V. 2003: Словарь русских личных имён, Москва: ЭКСМО.

20,000+ Names From Around the World! Prieiga internete: http://www.20000-names.com/ (žiūrėta 2014 11 12).

Gauta 2014 11 19

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 16

SPANISH PERSONAL NAMES IN THE CONTEXT OF LITHUANIAN PERSONAL NAMES IN 1991–2010

S u m m a r y

The article presents adapted and grammatically corrected Spanish personal names given to the citizens of the Republic of Lithuania (hereafter – RoL) in 1991–2010. It was found out that part of the most common Spanish personal names were those included in the Etymological Dictionary of Lithuanian Personal Names, while some other Spanish personal names are mentioned in the discussion of personal names that are not recommended. The collection of personal names for the research was aimed at selecting names originating from Spanish lexis only and miscellaneous etymological forms of personal names derived solely from the Spanish language. However, it was problematic to distinguish between Spanish and other personal names as most of Spanish personal names coincided with the forms of personal names used in Roman languages or other language families.

Personal names of Spanish origin given to the citizens of the RoL in 1991–2010 show that appellative personal names account for the largest part; place names, abbreviations, compound personal names also occur. One group of personal names with a Spanish form in the period studied comprises personal names and their variants of different origin formed within the Spanish language. Other personal names are variants of personal names of Christian origin with different equivalents used in the Lithuanian language; abbreviations and personal names with diminutive suffixes also occur. Throughout the entire 20th century, Lithuanian citizens were given Spanish personal names, yet an increase in these personal names and the spread of new ones occurred in the late 20th and early 21st centuries, even though no massive influx has been observed.

Over the period in question, Spanish personal female names were more frequent than the male ones, and personal female names with diminutive suffixes were more frequent than the male ones. In 1991–2010, Spanish personal female names were more diverse in terms of their base form than the male ones. Currently, abbreviations with endings of personal names with diminutive suffixes at their base form have become widespread in Lithuania.

Spanish personal names had firstly emerged among the Lithuanian names from literature, then from cinema films, TV series. Therefore, an increase in the number of Spanish personal names given to the citizens of the RoL in 1991–2010 might have been related to Spanish TV series. Also, parents might have given Spanish personal names to their children with the purpose of giving a rare, distinct personal name of foreign origin or, in the Soviet times, because of admiration for the Western culture.

At different time periods throughout the 20th century, most of Spanish names were given to Lithuanians born in Lithuania; only in the late 20th and early 21st centuries there is an increase in personal names with a Spanish form given to the citizens of the RoL born abroad. It was found out that the citizens of the RoL born abroad were given the same personal names as children born in Lithuania. This shows that Spanish personal names have become widespread under the influence of other cultures, while starting from the early 20th century Spanish personal names characteristic to Spanish speaking countries form a unique part of the personal names of the citizens of the RoL; in the late 20th and early 21st centuries these names are integrated into the personal names given to children born in the RoL.

Spanish personal names included in the Etymological Dictionary of Lithuanian Personal Names (Lith. Lietuvių vardų kilmės žodynas – LVKŽ) were usually given to the citizens of the RoL starting from the early 20th century; some of personal names included in the LVKŽ were given to children starting from the Soviet times. However, the majority of Spanish personal names given in 1991–2010 are missing in the LVKŽ. All these personal names (except for Anita, Estreja, Gitana, Gitanas) share the same feature – they were quite rare in the 20th century and in the early 21st century, which was probably why they were not included. It was noticed that a substantial part of personal names not included in the LVKŽ had been for the first time given to the citizens of the RoL starting from the

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ, VAIDA GRINIŪTĖ. Ispaniški vardai Lietuvos vardyne 1991–2010 m. | 17

mid-20th century, which probably suggests that the authors of the LVKŽ rejected personal names widespread in the recent time period as they intended to preserve the traditions of giving foreign names widespread in the interwar period.

KEYWORDS: personal name, personal Spanish name, a personal name of Spanish origin, a personal name with a Spanish form, children’s personal names

DAIVA SINKEVIČIŪTĖ Vilniaus universiteto Baltistikos katedra Universiteto g. 5, LT-01513 Vilnius [email protected]

VAIDA GRINIŪTĖ Vilniaus universiteto Baltistikos katedra Universiteto g. 5, LT-01513 Vilnius [email protected]

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204