LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, IV

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

ПЕРЕНОСНІ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ТА ЇХ ПОДАННЯ У «СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ»

S. KĖZYTĖ

Призначення тлумачних словників — якнайточніше охарактеризувати слова мови семантично, граматично та стилістично. У «Словнику литовської мови» вперше в історії литовської лексикографії так широко охоплено лексику мови, так аналітично подано факти мовної семантики — значення слів, відтінки значень, різні випадки вживання слів у мові та характерні фразеологічні сполуки.

Розмежування значень слова, відтінків значень і випадків уживання, встановлення взаємозв’язку між значеннями, порядок їх розташування у словниковій статті — це найскладніші частини лексикографічної роботи. Від належного виконання цієї роботи залежить цінність результатів семантичного аналізу слова й загалом тлумачного словника.

Значення слів не однотипні. Крім основного номінативного значення, слово зазвичай має побічні — похідні значення, які можуть бути прямими й переносними.

Питання переносного вживання слова важливе й цікаве з лексикографічного погляду, оскільки воно тісно пов’язане з проблемою полісемії слова. У словниковій статті слід показати, які випадки перенесення значення слова поширені в мові й вважаються самостійним значенням слова, а які вживаються вужче й не змінюють семантичної структури слова. Крім того, важливо встановити, з яким прямим значенням слова переносне значення пов’язане найтісніше, оскільки це визначає його місце в ряду інших значень слова.

Належно розв’язати всі ці питання в лексикографічній роботі можна лише заглибившись у явище перенесення значення слова, у співвідношення прямого й переносного значень слова.

1. Співвідношення прямого й переносного значень слова

Слова виражають не лише думки, а й почуття. Говорячи, людина часто не лише констатує факт, а й висловлює своє ставлення до предмета розмови. У мові відображено те, як мовець оцінює явища дійсності. «Слово має не лише граматичні й лексичні значення, — зазначає академі-

233

микас Виноградов, — він водночас виражає й оцінку суб’єкта — колективного чи індивідуального, — яка відіграє творчу роль у процесі зміни значень»¹. Щоб оцінити дійсність, виразити свої емоції, мовець або той, хто пише, має добирати такі слова, які були б експресивними, образними, викликали б емоції слухача чи читача.

У мові є два джерела експресивної лексики: образні слова та слова, вжиті в переносному значенні.

Слова, що позначають той самий об’єкт, дію, явище, можуть мати різне емоційно-стилістичне забарвлення, бо одними словами поняття виражається об’єктивно, а іншими водночас передається певний емоційний тон, наприклад: голова — макітра, іти — чалапати, їсти — жерти тощо.

Емоційного забарвлення словам, ужитим у прямому значенні, можуть надавати й різні суфікси (наприклад, чоловічок, хлопчисько, татусенько тощо).

Однак і образні слова, і слова, яким емоційного забарвлення надають відповідні суфікси, безпосередньо виражають певне почуття мовця, його оцінку, будучи вжитими в прямому значенні, оскільки експресивний емоційний момент закладений у них самих як елемент їхнього лексичного значення. Основою переносного значення слова є образ. «Метафорично вжите слово, — каже Х. Касарес, — не діє саме, а передає образ, ефективність якого тим більша, чим виразніший образ, що його породжує»².

Коли потрібно лише назвати предмет думки, констатувати факт, а не виразити своє ставлення (позитивне чи негативне) до нього, слова вживаються у прямому, емоційно нейтральному значенні. Візьмімо, наприклад, слово kirmyti:

kirmýti,-ija(-ýja),-ijo(-ýjo) intr.³ 1. K, R бути поїденим червами; гнити:...У ясну погоду гриби відразу починають червивіти Lš.... 2. K переносне, зневажл. лежати, спати, ледарюючи:...Іди спати, чого тут даремно дрімаєш! Sk. Цілими днями й ночами спить, а йому ще мало! Vj.... 3. переносне, зневажл. бути без роботи, сидіти без діла: Надворі так гарно, а вони всі сидять у хаті без діла Gs. Чого ви, нікчеми, так довго байдикували в лісі? J. Balč....

Перше значення цього слова є прямим номінативним значенням, позбавленим емоційного елемента. Його мета — констатувати факт (пор. У ясну погоду гриби відразу починають червивіти). Натомість друге й третє значення слова kirmyti вживаються для позначення не тієї дії, яка безпосередньо пов’язана з поняттям, вираженим цим словом, а зовсім інших за характером дій: тут прагнуть підкреслити подібність неробства, ледарювання, марного існування до процесу червивіння, псування. Така аналогія не лише викликає відповідні образи, а й виражає несприйняття, несхвалення подібних явищ.

Переносне значення слова виникає тоді, коли слово, що позначає якесь явище дійсності (об’єкт, дію, стан, властивість тощо), свідомо застосовується до іншого явища через якусь спільну ознаку, ана-

¹ B. B. Виноградов, Русский язык, 18, Москва—Ленинград, 1947.

² Х. Касарес, Введение в современную лексикографию, 122, Москва, 1958.

³ Скорочення й умовні позначення тут використовуються такі самі, як у «Литовському словнику». Пропуски в тексті цитованого «Литовського словника» позначаються трикрапкою.

234

логії, певного зв’язку між ними. Мета такого перенесення — виразити абстрактніше, загальніше, ширше за обсягом поняття образніше, конкретніше, відчутніше, пробудити уяву слухача, охарактеризувати явище, про яке йдеться, тобто виразити свої емоції — схвалення, захоплення, симпатію, зачарування або, навпаки, обурення, зневагу, осуд, іронію тощо. Прикладом може бути слово п’явка. Пряме значення цього слова — «п’явка» (наприклад: Додай п’явку, щоб витягнути кров Vksl). У висловах «Та земля дивовижно гарна, п’явками виснажена S. Nėr. Визволив нас від рабства поміщиків, банкірів та інших п’явок tsp. Не вірив, що він такий добрий до нас, а для інших — п’явка P. Cvir» слово п’явка вжито в переносному значенні й стосується людини. Тут словом п’явка замінюють емоційно нейтральне слово експлуататор, щоб виразити ненависть, зневагу, огиду до такої людини. Формально це переносне значення пов’язане з першим, прямим значенням слова п’явка — «п’явка», оскільки воно є похідним від нього, але семантично воно ближче до слова експлуататор. Саме слово п’явка емоційно нейтральне. Емоційного забарвлення воно набуває лише тоді, коли вживається в переносному значенні замість слова експлуататор. У відповідному контексті похідне значення слова може бути стилістично виразно підкресленим варіантом-синонімом іншого, нейтрального слова⁴.

Уживаючи слово в переносному значенні, мовець або автор може тим самим словом виразити інше поняття. Переносне значення слова, будучи похідним значенням якогось слова, є образною заміною іншого, емоційно нейтрального слова, що позначає ту саму реалію, і має певний емоційний відтінок⁵.

Прямі й переносні значення того самого слова, хоч і позначають дуже різні явища, тісно пов’язані між собою, оскільки переносне значення слова співвідноситься з дійсністю ніби за посередництва прямого значення того самого слова.

Переносні значення слова утворюються двома основними способами, зумовленими двояким відношенням між прямим і переносним значеннями: у разі метафори це відношення ґрунтується на подібності зіставлюваних явищ, у разі метоні-

⁴ Пор. E. P. Курилович, Заметки о значении слова. — «Вопросы языкознания», 3, 75—76, 1955.

⁵ Перенесення значення маємо й у тих випадках, коли новий, ще не названий об’єкт через подібність або певний логічний зв’язок із уже відомою річчю називають її ім’ям. У мові особливо широко вживаються терміни, утворені таким чином. Наприклад, коли слово kalavijas «сталевий, довгий, вузький, гостролезий вид зброї; меч» застосували для називання інших об’єктів подібної форми, у мові утворилися такі його нові значення: 1) «частина важеля старовинної криниці; товста жердина, перекинута через закопану колоду (pėdžia), до одного кінця якої прив’язують важкий предмет (тягарець), а до другого — жердинку з відром; противага важеля, permėtė, permata, plunksna»; 2) анат. «кістка у формі меча»; 3) бот. «рослина, що росте біля боліт, озер, річок і має листя, схоже на меч; аїр (Acorus calamus)»; 4) бот. «півники (Iris)». Значення слова, утворені таким способом, не вважаються переносними, оскільки це прямі номінативні значення, емоційно нейтральні, позбавлені експресивності й художнього впливу. Такі слова можуть бути синонімами інших слів (пор. kalavijas — permėtė — permata — plunksna), можуть замінювати інші слова, але не як замінники з емоційним забарвленням, а як нейтральні назви тих самих предметів.

235

метоні (і її різновиду — синекдохи) це відношення утворює та чи інша належність зіставлюваних явищ одне до одного (наприклад, просторовий, часовий, причинний, матеріальний та інший зв’язок).

Те саме слово може мати і метафоричні, і метонімічні переносні значення. Наприклад, на основі прямого значення слова роззявити рот «відкрити рот» у мові утворилися такі метонімічні переносні значення (результат називається замість причини): 1) «здивуватися»: Якщо учень почне просити вчителя пояснити йому й інші підкреслені в цьому місці речі, то вчителеві, гадаю, залишиться тільки розвести руками й самому роззявити рот J. Jabl. Звірі роззявлять роти, побачивши мене такою гарною, — подумала довгохвоста P. Cvir; 2) «сказати, проговоритися про щось»: Одному роззявився, то всім роздзвонили Ds. Так відшмагає, що й ніколи буде роззявити рот (огризнутися) Trgn; 3) «почати кричати»: Чого це ти тут роззявився, як ворота клуні? Ds; 4) «померти»: Як ти роззявишся, то кому гроші залишаться? Lp. Унаслідок метафоричного перенесення, заснованого на подібності враження, яке справляє дія, утворилося окреме значення «тріскатися, розриватися; відставати»: Нічого нею побувало на сонці, то й роззявилося Eiš. Коли печеш пироги, не треба кричати, бо пироги роззявляються Ud. Усі картоплини роззявилися (розсипалися) Er. Полагодила черевики, а вони знову роззявилися Er.

Пряме значення слова спотикатися — «часто спотикатися» (наприклад: Чого це ти тепер тут навколішки спотикаєшся?! П’яний, біжучи, спотикається, біжить, спотикаючись, носом риє J). У переносному значенні слово спотикатися вжито в таких прикладах: Сім років Алекс спотикався на полях Ламсаргіса J. Avyž. Сама спотикайся, ходи біля тих робіт Gs. Бо коли це робите, не спотикатиметеся Ns1841,1. Якщо вдуматися в ці приклади, видно, що слово спотикатися у них ужито в різних значеннях. У перших двох реченнях маємо метонімію: слово спотикатися тут означає «поспіхом, уривками, спотикаючись від утоми, тяжко працювати», тобто назву конкретного руху вжито замість назви складної дії загалом. У третьому реченні маємо метафору: слово спотикатися вжито з метою образно й конкретно виразити абстрактне поняття морального падіння, помиляння, тому його зіставлено з образом людини, яка постійно спотикається.

Ці приклади показують, що те саме слово, вжите метафорично й метонімічно, має різні значення. Отже, різні способи перенесення слова пов’язані із семантичними відмінностями.

2. Переносне вживання слова і переносне значення слова

Неважко помітити, що одні слова в переносному значенні постійно вживаються в контексті, який більшою чи меншою мірою повторюється ширшим колективом мовців, а інші, навпаки, вживаються вузько — лише в окремих випадках, у певній ситуації або в випадковому контексті окремим індивідом. Отже, переносні значення слова можуть бути усталеними в мові, поширеними, а також вузькими, контекстуальними, випадковими; інакше кажучи, йдеться про переносне з н а ч е н н я слова і переносне в ж и в а н н я.

Значення слів — це історичне явище, що постійно змінюється. Нове значення слова не виникає одразу: воно є результатом більш або менш тривалого

236

процесу. Слово, що має прийняті суспільством, сталі значення, може бути вжите по-новому, творчо і завдяки цьому набути нових семантичних відтінків. З іншого боку, вживання слова, яке спочатку трапляється лише в окремих випадках, може поширитися в мові й усталитися, тобто стати значенням слова. Академік Щерба зазначає, що значення слова та його вживання — це одна з основних опозицій, на яких ґрунтується побудова словникової статті⁶.

У словниковій статті має бути відображено, що закріпилося в мові суспільства, певного мовного колективу й постійно вживається, а що становить лише семантичний варіант, уживаний у вужчому колі та певному контексті. Тому укладачам словників постійно доводиться вирішувати, чи подавати метафорично вжите слово у словнику як самостійне переносне значення слова, чи лише як метафоричне пристосування слова до певного випадку, яке не утворює нового значення і не виходить за межі прямого значення слова.

Кожна нова метафора — це ніби перший етап зміни значення слова. «Кожне нове вживання слова, — каже В. Дорошевський, — відповідає новій ситуації, а в кожній новій ситуації, порівняно з тими, у яких слово вживалося досі, є певні елементи відмінності⁸. Спочатку пряме значення слова вживається метафорично в певному контексті, у певній ситуації — як семантичний новотвір, що має виразну образність та експресивність. Візьмімо такі приклади:

шило жін. (1) K; SD366 1. загострений металевий інструмент із держаком, яким проколюють отвір:... Шило зламав Er. Стрункий, як шило Krtn. || перен.: Та яла (про жваву корову) ця гірша за всіх корів: уже не їсть, де трапиться, тільки біжить і біжить Km....

1 череп чол. (1, 3), череп (4) 1. SD34, Sb, Vb, Skr кістки, що вкривають головний мозок; череп: На цьому місці можна викопати всіляких кісток, черепів Trgn.... || перен.: Ліс стирчав сивою щетиною на чорному черепі пагорба trš....

кровоточити, -ить, -ив неперех. 1. K, DŽ кров текти з рани: Рука, якою він схопився за груди, кровоточила J. Mac. || перен.: І як незагойна рана те земельне питання все кровоточить і кровоточить для нас! A. Gud-Guz. Кривди й досі кровоточать J. Avyž....

У цих прикладах жваву корову порівняно із шилом, вершину пагорба — з черепом, відкритість болючого питання та наслідки кривди — з кровотечею незагойної рани. Метафорично вжиті слова тут викликають яскраві образи; таке переносне вживання має реальне підґрунтя, конкретну опору — дуже тісний зв’язок із прямим значенням слова.

На те, що яскравість і конкретність образу, а також тісний зв’язок із прямим значенням є характерною ознакою переносного вживання, вказують і радянські лексикологи та теоретики лексикографії. Академік В. Виноградо-

⁶ Див. Л. В. Щерба, Опыт общей теории лексикографии. — «Известия АН СССР. Отделение литературы и языка», 3, 89—117, 1940.

⁷ Метафоричність тут розуміється в широкому сенсі, тобто маються на увазі й інші види тропів.

⁸ W. Doroszewski, Z zagadnień leksykografii polskiej, 93, Warszawa, 1954.

237

вас каже, що «у разі вживання образного слова образ, сформований на основі прямого номінативного значення, зазвичай не стирається й не згасає, а збереження виразної образності є ознакою того, що нове значення в семантичній структурі слова ще не кристалізувалося, не сконцентрувалося⁹.

У «Словнику литовської мови» випадки переносного вживання подаються після ілюстрацій прямого значення слова, за знаком паралелі (||) і позначкою прк., що вказує на переносне вживання.

Іноді не всім однаково легко усвідомити зв’язок між переносним уживанням і прямим значенням, адже метафорично може вживатися рідше, менш відоме, вужче за поширенням або діалектне слово. У «Словнику литовської мови» такі випадки переносного вживання пояснюються в ілюстративних прикладах, наприклад:

grėimas (<grėjimas) sm. (4) тонка плівка на парному, кип’яченому молоці чи іншій рідині; тонкий шар: На кип’яченому молоці утворилася плівка Ut. Мені смакує плівка з круп’яної каші Rk.... Які тут плівки плавають у буряковому холоднику? Ob. || Стовбури дерев вкриті шаром сажі rš. || прк.: Цього року овес — самі вершки (поганий, рідкий) An.

kauzōti,-ōja,-ōjo intr. BŽ 50, Kos243 киснути, пінитися; пористіти; пор. gauzōti: Пиво, якщо додати дріжджів, піниться, тобто підіймає піну J. Як заквашуються хліб, молоко, сметана, коли довго стоять, то піняться, пухиряться J.... Сніг від сонця піниться Skr. Каша в горщику піниться (пінує) Skr. Кисіль піниться Erž. Наш перелог так гарно пористіє (розпушується) Up. || прк.: Сини киплять (сердяться, киснуть), що все записав чужим Dr.

В ілюстративних прикладах пояснення наводиться й тоді, коли ситуація з наявного контексту не цілком зрозуміла, наприклад:

griuvėsiai sm. мн. (2) Sb, Kp, M, Š рештки зруйнованої будівлі: Сьогодні від того палацу залишилися самі руїни rš.... || прк.: Не лякайтеся, побачивши таких руїн (таку немічну людину) у своїй гімназії J. Jabl.

× kačērga (біл. качарга) sf. (1), kačergà (3) 1. кочерга, мішалка: Де кочерга? Вогонь поправлю Dkš.... || прк.: Ходить, бачила, бідолаха з тією кочергою (милицею) Upt....

У випадках переносного вживання семантичну відмінність найчастіше зумовлює різне мовне оточення, різний контекст. Якщо таких випадків уживання кілька, в ілюстративних прикладах іноді потрібно пояснити кожен із них, адже в кожному висловлюванні їхнє значення може дещо відрізнятися, наприклад:

įkabinti (inkabinti)... 3. refl. intr., tr. учепитися:... Дитина йде, вчепившись у спідницю матері Š.... || прк.: Каспарас, навіть не привітавшись, зачепився за ту розмову A. Gud-Guz.... Той, мабуть, так полюбив тих коней (уподобав), що не продасть Er. Білє лише приживається (приживається, починає рости), ліщина швидко росте Er. Вогонь не займається (не починає добре горіти) — підлий

⁹ В. В. Виноградов, Основні типи лексичних значень слова. — «Питання мовознавства», 5, 9, 1953.

238

гасу Ktk. Inskabino jau gyvent Jėvaičiai (почали добре жити, підніматися) Skdt....

У всіх наведених тут прикладах переносне вживання не утворює нових самостійних значень слова.

Якщо семантичний неологізм повторно вживається в тому самому значенні в різноманітніших сполуках, поєднаннях з іншими словами, він може поширитися й стати самостійним переносним значенням слова. «Потенційно більшість слів може мати багато метафоричних значень, — каже Х. Касарес, — але насправді реалізуються лише деякі з них, і до того ж не всі вони бувають настільки життєздатними й поширеними, щоб вважатися такими, що ввійшли до загальнонаціональної мови¹⁰. Отже, слід розрізняти можливість ужити слово метафорично в певному контексті зі стилістичною метою та таке переносне значення слова, яке є поширеним і життєздатним у мові. У першому випадку про нове значення слова ще не можна говорити, а в другому в словнику можна виділити нове значення слова.»

Це можна проілюструвати прикладами вживання слова liepsnoti. Основне номінативне значення цього слова — «горіти з полум’ям»: Malka liepsnoja OG304. Pradėjo liepsnoti ugniakuras J. Jabl. Ten priešų padegti liepsnoja sodybų gimtinių stogai S. Nėr. Переносне вживання цього слова маємо в таких реченнях: Jau leidžias saulutėlė, gražus pavakarys. Auksiniuose spinduliuose liepsnoja pagirys. S. Nėr. Saulėleidų kalnas liepsnoja paraudęs T. Tilv. Stiprėjo šaltis, ir dangus vakarų pusėje liepsnojo šviesiai raudonais debesimis J. Dov. Освітлені сонячними променями й забарвлені в рожевий колір предмети тут порівнюються з предметами, охопленими полум’ям, що горять, тому постає живий, конкретний образ палахкотіння. Метафоричний, образний зв’язок ужитого слова liepsnoti з його прямим значенням дуже тісний, виразний, очевидний. Такі приклади переносного вживання в Словнику не виділяються як нове значення, а приєднуються до прямого значення після знака паралельності та позначки prk.

Далі маємо такі випадки вживання слова liepsnoti: Nuo jaunystės aš liepsnojau neges­tančiu troškimu pašvęsti savo gyvenimą valstybės gerovei rš. Širdis džiaugsmu krūtinėje liepsnoja! trš. Kautynių įnirštimi tebeliepsnojo karių veidai rš. Jis ryžtingai žengė dviejeta žingsnių priekin, ir prieš pono akis vietoj žavingo mergaitės paveikslo staiga atsirado pykčiu liepsnojantis berno veidas V. Myk-Put. Negęstamu skausmu liepsnoja krūtinė S. Nėr. Eik čia, į glėbį, baltas gulbinėli, pasiklausyk liepsnojančios širdies B. Sruog. Kur meilė liepsnoja, te pagėidos gensa BM452. Ці приклади показують, що сфера вживання слова liepsnoti розширилася, адже його почали вживати в різних сполуках. Хоча в згаданих висловах сильне почуття або його зовнішній вияв (на обличчі тощо) також порівнюється з палахкотінням, образ предмета, що палає, охопленого полум’ям, тут уже не постає з такою конкретністю й виразністю, як у тих випадках, коли

¹⁰ Х. Касарес, Введение в современную лексикографию, 124, 1958, Москва; див. також О. С. Ахманова, К вопросу о слове в языке и речи. — «Доклады и сообщения филологического факультета», 5, 29—30, Московский ордена Ленина Государственный университет имени М. В. Ломоносова, 1948.

239

йдеться про предмети, що палахкотять у сонячному промінні. Враження палахкотіння тут, однак, слабше, не таке виразне, тому такі випадки переносного вживання слова в словнику вже можна подати як нове, окреме, самостійне переносне значення слова liepsnoti — «бути охопленим якимось почуттям; бурхливо виявляти якесь почуття».

Розгляньмо ще такі приклади. Пряме значення слова užkariauti — «захопити у війні, підкорити». Друге, переносне, значення цього слова — «здобути працею, зусиллями» — у «Словнику литовської мови» вважається самостійним значенням з огляду на те, що такі вислови, як užkariauti širdį, protą, jausmus, pasitikėjimą, palankumą, simpatiją тощо, вживаються частіше й уже не викликають виразного образу війни, тобто образність таких випадків переносного вживання значно потьмяніла. Значення слова kartus — «болісний, неприємний, тяжкий» — у «Словнику литовської мови» також подається як самостійне переносне значення, оскільки воно поширене в мові: слово kartus у цьому значенні вживається з великою кількістю слів (пор. Nepasisekimas kartus, pralaimėjimas sunkus LeninasIX122. Karti toji pareiga, bet juo labiau ir garbinga! A. Gud-Guz. Kad būtų gyvenimas malonus — kova dėl jo karti S. Nėr. Pirmą kartą jo mažoji galvelėj pradeda gimti karčios mintys J. Bil. Kartus tam [našlaičiui] labai yra svietas A. Strazd. Mano žirgelis parneš karčią žinelę Sn. Kam tokie kartūs žodžiai? tsp). Образність слова kartus через звичність його вживання також потьмяніла. На ослаблення образності й пов’язану з цим зміну значення слова впливає також той факт, що, як зазначає М. Лойман, «слухач зазвичай схильний знецінювати, послаблювати вислови, сильні в емоційному плані, сприймати їх як рівнозначні нейтральним назвам, що позначають те саме поняття»¹¹.

Самостійні переносні значення слова, що виникли внаслідок переносного вживання, у «Словнику литовської мови» позначаються скороченням prk., яке не лише вказує на характер нових значень слова, що виникли таким чином, а й доповнює тлумачення значення, допомагає пов’язати нове значення з прямим і виправдовує той семантичний стрибок, що відбувається внаслідок перенесення назви одного явища іноді на явища зовсім іншого характеру.

Здається простим і зрозумілим, що в разі переносного вживання слова метафора найвиразніша й найжвавіша, а коли переносне вживання стає звичним, метафоричність тьмяніє, і тоді в словнику можна подати окреме переносне значення слова. Однак найбільші труднощі для лексикографів становить те, що метафора буває живою різною мірою, до того ж мовці можуть відчувати цю її живість неоднаково, суб’єктивно.

Переносне вживання слова й переносне значення слова — це крайні випадки, розмежувати які порівняно не так складно, бо, як уже зазначалося, переносне вживання зазвичай має більш ситуативний, випадковий характер і надає мовленню сильнішого емоційно-стилістичного забарвлення, ніж переносне значення — поширене, звичніше значення слова. Однак між цими двома крайніми випадками найчастіше є перехідні ступені, проміжні-

¹¹ Див. M. Leumann, Zum Mechanismus des Bedeutungswandels. — „Indogermanische Forschungen“, XLV Band, zweites Heft, 116, Berlin-Leipzig, 1927.

240

…ступенів, оскільки зміна значення — це безперервний процес, зумовлений тим, що мова не є застиглим, неживим, незмінним явищем. Ці перехідні ступені, як закономірні факти розвитку мови, також потрапляють до словника, але вирішити, чи залишати їх у межах прямого значення, чи вважати явищем полісемії, тобто подавати як нове переносне значення, іноді дуже важко. «Об’єктивних критеріїв, — каже Н. Фельдман, — які допомагали б точно встановити близькість кожного конкретного слова, що перебуває на такому проміжному ступені, до того чи іншого випадку, немає»¹². Візьмімо такі приклади:

праг’єдреті intr. прояснитися, стати яснішим: Oras žadėjo pragiedrėti rš. || перен.: Його обличчя посвітлішало, прояснилося (повеселішало) kiek rš. Jurgis išklausė Ignotą rimtai ir tuoj pragiedrėjo A. Gud-Guz. Dabar mano senatvė dar labiau pragiedrėjo tsp....

sukaulėti intr. 1. затвердіти, перетворитися на кістку, зростися з кісткою: Plėvės gali ilgainiui sukaulėti P. Aviž.... || перен.: Мене гнітила граматика, закостеніла у формах trš. Думки старих, так само як і шви їхніх кісточок, закостенілі rš....

nugąšti intr. див. išgąsti: Nugandau (ppr. nusgandau) Kp. || refl.:... Eg-lė nusigando: atmena pati, kaip žadėjo andai būt žalčių marti S. Nėr. Draskančių vilkų nusigando K. Donel.... || перен.: Після того дощу жито було перелякане (перестало рости), а потім знову ожило Klov. Капуста так перелякана (прив’яла, похилилася), тільки й чекає на дощ Srv. Наш овес чомусь переляканий (низький, поганий) Vdžg.

Зв’язок усіх цих метафорично вживаних слів із прямим значенням слова дуже тісний, підґрунтя зіставлення образів очевидне — порівняння легко відновити, але це не випадкові випадки вживання переносного слова, що трапляються лише в певному контексті. У мові їх уживають ширше, усталеніше, у сполученні з різноманітнішими словами, але в усіх випадках їх об’єднує семантична спільність. Наприклад, слово праг’єдреті, ужите метафорично, означає «стати веселішим, щасливішим», слово sukaulėti — «стати незмінним, застиглим», а слово nusigąsti — «погано рости, мати поганий вигляд (про рослини)». Отже, на такі випадки вже можна дивитися як на ті, що можуть стати новими значеннями слова. Випадки вживання переносного слова зазвичай ще не об’єднані семантичною спільністю, тому сформулювати тлумачення, яке охоплювало б різні випадки переносного вживання, було б складніше. Порівняймо, наприклад, переносне вживання першого значення слова sugraužti: Bereginį sniegą sugraužė (розтопило) saulė rš. За кілька тижнів поросята дуже свиню з’їдять (свиня, яку ссуть поросята, схудне) Užp. І я вже час від часу пряла (закінчила прясти) кужіль Slm. Бачимо, що в іншому контексті слово sugraužti вживається щоразу по-іншому.

Зіткнувшись із випадками метафоричного вживання слова, що посідають ніби певний перехідний ступінь між переносним уживанням слова та переносним значенням слова, зважають на ступінь їхньої метафоричності, експресивності,

¹² Н. И. Фельдман, Об анализе смысловой структуры слова в двуязычных словарях. — «Лексикографический сборник», 1, 20, Москва, 1957.

16. Kalbotyros klausimai. IV

241

поширеності, живості в мові, різноманітності сполучуваності з іншими словами, і відповідно до цього намагаються визначити, чи виділяти в словниковій статті нове самостійне переносне значення слова, чи ні.

3. Індивідуальні — поетичні метафори та метонімії

Слово, що має звичні, поширені в мові значення, письменники можуть уживати в нових значеннях. Незвичне, своєрідне вживання слова в нових сполученнях може розширити його семантичні зв’язки. Стиль автора, його новаторство особливо можуть виявитися у метафоричному вживанні слів. Н. Шведова, говорячи про індивідуальність письменницької мови, зауважує, що «незвичне, метафоричне вживання в багатьох випадках надає слову нових відтінків, розширює сферу його лексичного та стилістичного застосування, виявляє закладені в слові можливості»¹³. Шукаючи нові, виразніші, оригінальніші замінники назви того самого явища та маючи певну художню мету, письменник створює індивідуальні метафори й метонімії, іноді незвичні, несподівані, якщо в їхній основі лежить не завжди легко вловимий зв’язок між зіставлюваними образами. Наприклад, звичне значення слова aizyti — «дерти, дряпати, розколювати» (пор. Так працює, трудиться вода в земній корі споконвіку, все роздряпуючи, кришачи Mš. Скриню відразу розбив на дрібні уламки Up. Блискавка березу на дрібні тріски розколола Brs. Хату ми знайшли потріскану й розбиту Plng. Зараз, злодію, я тобі голову розтрощу! Gr). С. Hėris творчо вжила це слово, перенісши його значення у сферу абстрактніших явищ: Роздирає гай сміх — кривавий, моторошний: пугач дзвонить у пекельні дзвони S. Nėr. У цій строфі бачимо ще одне незвичне сполучення слів, а саме кривавий сміх. Тут поетеса створює для слова сміх метафоричний епітет кривавий, спираючись на поширене в мові значення цього слова — «пов’язаний із кровопролиттям» (пор. Почалася кривава й тяжка боротьба S. Dauk. У мові відображається життя народів, їхні мирні й криваві стосунки із сусідами K. Būg. Уже поїду я на війну, в ту криваву битву TŽI164. Реакція святкувала криваву перемогу trš. Криваве покарання накликали на себе кріпаки маєтку Дирвенай V. Myk-Put).

Письменник може дуже широко використовувати семантичний обсяг нейтрального слова, надаючи йому найрізноманітнішого емоційно-стилістичного забарвлення. Розгляньмо такі приклади: Ранковий вітерець віє і овець пасе в небі S. Nėr. Ось йому вже тридцять. Інші його ровесники вже самостійно ведуть господарство, одружені й мають по одному-двоє верескливих радощів Vaižg. Тебе пізнали й полюбили всі: і палаци, і селянська свитка Mair. Саломея Hėris називає овечками білі хмаринки, Вайжгантас називає радістю немовля, Майроніс називає свиткою селянина, мешканця села. Тут ці слова вжито в переносному значенні; вони лише тимчасово, у певній ситуації, замінюють справжні, прямі назви предметів. У відповідному словесному оточенні, у певному контексті їх розуміють, однак із таких випадків переносного вживання не можна зробити висновок, що слово вівця має значення «хмаринка»,

¹³ Зр. Н. Ю. Шведова, Об общенародном и индивидуальном в языке писателя. — «Вопросы языкознания», 2, 123, 1952.

242

слово радість — у значенні «немовля», а слово sermega — у значенні «селянин». Такі значення — це лише свідчення винахідливості авторів, своєрідного, нового пристосування слова, засоби поетичної мови, створені зі стилістичних міркувань. Академік В. Виноградов каже: «У художньому творі слова загальнонародної мови трансформуються з емоційно-образного, естетичного погляду»¹⁴. Уміло використані в художньому творі слова та їхні значення можуть набути цілком нових семантичних і емоційних барв, часто індивідуальних, властивих лише певному авторові.

Зустрічаючись з індивідуальними метафорами й метоніміями у практичній лексикографічній роботі, постає питання, чи слід включати їх до такого типу словника, як «Словник литовської мови».

З художньої літератури до словників зазвичай потрапляють ті випадки переносного вживання, які більше поширені в літературній мові, більшою чи меншою мірою типові, адже неможливо та й немає потреби включати до словника всі приклади, що засвідчують творчу своєрідність письменників, усі варіанти творчого пристосування слова. Такі словники літературної мови, як, наприклад, «Словник сучасної російської літературної мови», виданий Інститутом російської мови Академії наук СРСР, не включають факти індивідуально-авторського вживання слів, що виявляють особливості й своєрідність авторського стилю¹⁵, оскільки мета словників літературної мови — відображати лексичні норми мови та вживання, що характеризується певною сталістю й традиціями. «Словник литовської мови» також не має на меті подавати всі випадки вживання слова, зафіксовані в будь-якому художньому творі. Навпаки, зважаючи на характер уживання слова, намагаються відкинути мовні факти, які є цілком випадковими або помилковими. Звичайно, визначення випадковості вживання слова пов’язане з труднощами, адже вибірка прикладів із творів письменників не є повною, тому лише випадково для якогось уживання може бракувати інших ілюстративних прикладів. Отже, не можна механічно судити про випадковість і нетиповість уживання за кількістю наявних ілюстративних цитат. Потрібно шукати критерії, які допомогли б зробити такий відбір об’єктивнішим і обґрунтованішим.

«Індивідуальність письменника, — зазначає академік Щерба, — має соціальне підґрунтя, інакше ми не могли б зрозуміти цих “індивідуальностей”, не могли б оцінити “стиль” письменника»¹⁶. Це соціальне підґрунтя — спільне для мовців значення слова, що відображає об’єктивну дійсність. Цінність метафор і метонімій також залежить від того, наскільки в них відображається дійсність, тобто наскільки реальна й зрозуміла основа зіставлюваних понять. «Критерієм об’єктивного відображення дійсності в метафорі може бути суспільно-історичне люд-

¹⁴ В. В. Виноградов, Язык художественного произведения. — «Вопросы языкознания», 5, 6, 1954.

¹⁵ Зг. Инструкция для составления «Словаря современного русского литературного языка» (в пятнадцати томах), 21, Москва—Ленинград, 1958; Л. С. Ковтун, О построении словарной статьи. — «Лексикографический сборник», 1, 97, Москва, 1957.

¹⁶ Л. В. Щерба, Опыт общей теории лексикографии. — «Известия АН СССР. Отделение литературы и языка», 3, 92, 1940.

243

…на практика, суспільний народний досвід, що зберігся для нас у фольклорі¹⁷. Народна поезія й розмовна мова образні, у них багато метафор і метонімій. Поетичні засоби народної творчості зазвичай реальніші й усталеніші, тому вони можуть бути основою, на яку спираються, визначаючи цінність стилістичних засобів письменника, встановлюючи, чи відповідають вони внутрішнім законам мови, чи створені відповідно до всієї системи значень слова й системи мови. Розгляньмо як приклад конкретні випадки вживання слова žydėti. На основі прямих значень цього слова «розпуститися (про квітку); бути в цвіту» в мові сформувалися такі переносні значення: 1) «мати сприятливі умови для розвитку; добре жити, процвітати»: Цвіти, Вірменіє, прекрасна квітко у вінку моєї великої Батьківщини! P. Cvir. На початку тієї доби ще процвітала торгівля зерном A. Janul. Тоді його благодать цвіла, мов троянда влітку. I. Simon. Цвіте трояндочка, цвіте лілеєчка, цвіте моя молодість біля рідної матусі LTR (Vik). Біди гілляччям укривалися, біди листям вкривалися, біди у воротях цвіли JV634. Цвіти, мій синочку, як півонія в садочку JD945; 2) «мати гарний, здоровий вигляд»: Вона швидко роздягнулася й посадила його за стіл серед квітучих облич, поруч із дружиною rš. Вона вся цвіте (гарна, жвава) Kt. Обличчя, що цвіте здоров’ям rš; 3) «виділятися яскраво-червоним кольором, червоніти (від крові)»: Як упав перший, земля затремтіла, як упав другий, кров зацвіла JD 1537. Земля й кров зацвіли [від ударів різками] JD1113; 4) «бути помітним, відбиватися в рисах обличчя (про певну позитивну психічну властивість, внутрішнє переживання)»: На кожному обличчі цвіли відвага й терпіння S. Dauk. На щоках Еґлеї цвіте лагідний промінь — Жільвінас проводжає дружину й дітей S. Nėr. На її губах цвіте приємна усмішка rš; 5) «сяяти, блищати»: На небі цвітуть зірочки TŽI196. Дитина така гарна, аж очі цвітуть Up.

Окрім цих усталеніших випадків уживання, більш або менш поширених у народному розмовному мовленні, народній поезії та мові художньої літератури, можна навести й такі приклади вживання слова žydėti: Світає ранок революції — сонце червоно цвістиме S. Nėr. У таку пору, коли з одного боку неба цвіла ясність, а з другого насувалася темрява, поля палали особливо яскравими барвами P. Cvir. Мама сипле слова, мов горошини, що так і цвітуть у неї в очах білими сльозами P. Cvir. Рани цвіли на його боках, мов троянди P. Cvir. Здається, ці приклади можна було б і не включати до Словника. Такі сполучення слів, як цвіте сонце, цвіте ясність, слова цвітуть в очах, цвітуть рани тощо, щоправда, не суперечать традиціям народної творчості; їхнє вживання мотивоване художніми цілями й допомагає авторам створювати образ, але все ж це радше стилістичні новотвори, створені письменниками. Такі випадки індивідуального образного вживання слів мають місце у словниках мови письменників.

До словника мають потрапляти характерніші, звичніші, усталеніші поетичні метафори, проте «Lietuvių kalbos žodynas» суворо не обмежується лише випадками вживання, що мають певну традицію й є типовішими. Тип і специфіка Словника дають змогу включати й твори класиків нашої літератури

¹⁷ J. Pikčilingis, Žodžių vartojimas perkeltine reikšme P. Cvirkos kūryboje. Filologijos mokslų kandidato laipsnio disertacija (rankraštis), 193—194, Vilnius, 1956.

244

випадки індивідуального вживання слова, якщо нове застосування слова не відхиляється від усієї системи його значень, обґрунтоване художніми цілями й виявляє тенденції та напрями семантичного розвитку слова, якими надалі може розвиватися образне вживання слів у литовській мові. Такі випадки вживання можуть увійти до літературної мови, поширитися й стати типовими.

Письменник може відхилитися від звичного вживання слова, прагнучи художньої мети — передати образ оригінально, по-новому, однак така образність, яка не допомагає зрозуміти дійсність і не розкриває характерних рис зображуваного явища, зазвичай не приживається й не вписується в систему значень слова (наприклад: Білі дні сохнуть, розвішані на дубових алеях, наче паркани trš. Бо сірий край обрію відривається від зелених лісів. Відривається, щоб людина кращала днів відлига весела trš).

До «Lietuvių kalbos žodynas» не включають таких випадків переносного вживання слова, що вирізняються вузькою індивідуальністю й манірністю, образна основа яких незрозуміла, невдала й нереальна, оскільки вони відірвані від дійсності та відхилилися від звичного вживання слова в народному розмовному мовленні, фольклорі й творчості інших письменників; їх створюють, не зважаючи на внутрішні закони мови, лише задля того, щоб показати власну оригінальність і вразити своєю «винахідливістю» (таке слововживання зазвичай властиве представникам формалістичних течій або письменникам-початківцям¹⁸).

4. Переносні значення слова, що втратили образність

Переносне значення слова, що сформувалося в мові, може поступово втратити характеризувальну функцію, тобто стати номінативним — прямим значенням слова, тому іноді важко чітко визначити, чи маємо в конкретному випадку ще переносне значення, чи вже емоційно цілком нейтральне, номінативне значення слова. «Межі, що відокремлюють пряме вживання слів від переносного, — зауважує Л. Булаховський, — у багатьох випадках досить відносні: найважливішим моментом, що вказує на цю відмінність, зазвичай є те, наскільки ми звикли до певного поєднання слів-понять, наскільки воно звичне й невибагливе в нашому повсякденному мовленні, скільки в ньому нового й свіжого художнього “відкриття”¹⁹. Наприклад, слово pakirsti, серед інших, має значення «перерубати не до кінця» (пор. Підрублена ялина зачепилася за іншу й зависла; узяв косу та підрубав вказівний палець J. Balt). Це значення стало основою для виникнення переносного значення слова «ослабити, подолати» (пор. Лазінську господарську систему підрубало скасування кріпацтва LeninasIII159. Ми докорінно підрубали розшарування села trš. Ворога моєї волі не підрубали S. Nėr. Важка праця підрубує людині здоров’я Kp.

¹⁸ J. Pikčilingis у своїй дисертації «Žodžių vartojimas perkeltine reikšme P. Cvirkos kūryboje» згадує, зокрема, такі індивідуальні метафори з раннього періоду творчості P. Cvirka, ужиті в його перших оповіданнях і позбавлені логічної основи, створені заради зовнішнього ефекту: У гілках верби вітер фризував гілочки. Його очі ще більше розбризкалися, губи склалися. Балтарамей випустив бульбашку сміху. Житнє поле перетворилося на трупи ніг. Невдовзі слідом за босими слідами, втиснутими в сніг, побігав гавкаючи весняний час.

¹⁹ Л. А. Булаховський, Введение в языкознание, часть II, 30, Москва, 1953.

245

Усі ці негаразди підкошуюють людину Al). Значення слова pakirsti «послабити, подолати» вже не викликає образу рубання (сокирою чи чимось іншим), тобто тісного, відчутного зв’язку з прямим значенням слова pakirsti «рубанням не до кінця відрубати» тут уже немає; образність цього переносного значення згасла, і в емоційно-стилістичному плані воно, можна сказати, нейтральне. Позначка prk. у характеристиці такого значення вказує лише на його походження від переносного вживання, образність якого зблякла через частотність та звичність уживання. Або наведімо ще один приклад. Основне значення слова gimti — «з’явитися на світ унаслідок народження» (пор. Хоч і багато народжувалося немовлят, але дві третини з них помирали, не доживши й до двох років A. Vien. Узимку народилася теличка Pls). Унаслідок перенесення цього значення на сферу інших явищ у мові сформувалося значення «щось нове створитися, з’явитися, виникнути» (пор. Боротьба між старим і новим, між тим, що вмирає, і тим, що народжується, — ось основа нашого розвитку Komunistas1948,5. Зі старого народжується молоде Mkk. У литовському селі народилася нова людина — колгоспник Tiesa1949,55. Народився день, народилася й пожива Gs. Як важко народжуються нові слова для нових понять і нових явищ A. Gud-Guz. Без праці не народжуються міські палаци й новий урожай на полях A. Vencl. У моїй голові народилося найпалкіше бажання самому плавати океанами J. Bil). У «Литовському словнику» це значення позначене скороченням prk., проте метафоричність у ньому майже втрачена: у всіх наведених тут випадках, називаючи слово gimti явище, що виникає, ми вже не відчуваємо очевидного, близького зв’язку з прямим значенням слова gimti — основою образу, оскільки це значення вже не має експресивності й виразності, а крім того, сам мовець уже не прагне справити враження, розбудити уяву, викликати відповідний образ. Так само «непретензійним» у нашому повсякденному мовленні стало й емоційно майже нейтральне значення «пошкодити морозом», що виникло з образного вживання слова pakąsti у значенні «пошкодити зубами, трохи погризти» (пор. Почервоніли, замережилися осінніми морозами підбиті квіти rš. Прийде морозець і холодний вітерець, підморозить твої гілочки й зелене листячко Bink) або значення «мешканці села», що виникло шляхом метонімічного перенесення від значення слова kiemas «село, селище» (пор. Усіх мешканців двору жартома називав Ледацюгою K. Donel. Увесь двір цього вечора зібрався разом Šlu).

Такі переносні значення слів поширені в мові, усталилися й уже не мають художнього впливу. Порівняння — основа зіставлення образів — у таких випадках або зовсім не відчувається, або проступає дуже слабко. У «Литовському словнику» біля таких значень зазвичай уже не ставлять позначку prk.

5. Місце переносних значень слова у словниковій статті

Значення багатозначного слова у словниковій статті слід подавати в певному порядку, який розкриває взаємозв’язок значень і цілісну картину семантики слова. Переносне значення слова зазвичай пов’язане з прямим більш або менш тісним зв’язком, тому, коли переносне значення слова розміщують відразу після того прямого значення, яке є основою образу, цей семантичний зв’язок стає очевидним. Якщо переносне значення відсунуто-

246

на кілька інших прямих значень того самого слова, з якими воно не має спільного, семантичний зв’язок між значеннями розривається, і переносне значення залишається немотивованим.

У «Литовському словнику» прагнуть, наскільки це можливо й дозволяє наявний матеріал, подавати переносні значення слів відразу після тих прямих значень, які є основою образу, наприклад: apkarpyti iter. 1 apkirpti. 1. обчикати ножицями: Підріж по краях, щоб нитки не розтріпалися. J. Волосся довге, рівно підстрижене I. Simon.... Живоплоти треба підстригти, підрівняти rš.... 2. prk. зменшити; звузити, обмежити: Того року йому урізали землю Č. Панські маєтки урізали Skr. Боржники урізали маєток, а тепер зовсім поділили Sug. || Буржуазна демократія завжди залишається вузькою, обмеженою, лицемірною tsp. 3. обсипати під час обрізання: Обсип діжку соломою під час обрізання; солому для вівса просій, якщо хочеш, щоб сік не охолов Šts.

Однак не завжди легко встановити зв’язок між переносним і прямим значеннями слова. Трапляються випадки, коли експресивність переносного значення слова ще відчувається, але таке переносне значення не має тісного зв’язку з наявними прямими значеннями слова. Наприклад, слово sugraibyti має два прямі значення: 1) «намацуючи, знайти, виловити (наприклад, у темряві, у рідині)» (пор. У темряві намацав ключ на комоді A. Vien. Такий ріденький суп, ніякої гущі не виловиш! Jnš) і 2) «намацуючи, зібрати» (пор. Відклади граблі й позбирай сінні рештки Jž). Переносне значення цього слова — «трохи усвідомлювати, розуміти, бути здатним щось робити» — не має дуже близького зв’язку з жодним із прямих значень цього слова (пор. Уже й... книжку сяк-так може прочитати A1884,361. Та й німецькою сяк-так розумію Dbk. Він не дуже розуміє, що ті люди говорять Sml. || refl.: Кризас розбирається у справах землеміра P. Cvir). Такі переносні значення слова у «Литовському словнику» розміщують наприкінці словникової статті, після всіх інших значень слова.

З порядком розташування переносних значень слова частково пов’язане й подання substantivum commune у «Литовському словнику».

У литовській мові є багато іменників спільного роду, які у Словнику позначаються скороченням scom., наприклад: išgaiša «той, хто повільно й ліниво працює; той, хто широко живе, усе розкидає; виснажений, сухорлявий»; klipytà «кривобокий, кульгавий чоловік або якась поламана річ»; padilba «той, хто ходить, опустивши очі, потай робить щось»; pamplà «тварина або людина з великим, роздутим животом»; styrà «той, хто настовбурчується; задубілий»; šipata «той, хто весь час усміхається; той, хто насміхається з інших»; tvýla «мовчазна, замкнута людина»; užuomaiša «той, хто швидко все забуває»; žlabana «той, у кого очі випинаються, витрішко» тощо. Це переважно слова, якими називають негативні внутрішні або зовнішні риси людей і тварин (іноді й речей). Інших значень такі слова зазвичай не мають. Крім того, є іменники чоловічого й жіночого роду, одне чи кілька значень яких можуть уживатися для характеристики людини, наприклад: ginčas sm. (2) 1. K, Ak, Š, FT, J. Jabl захист власної думки, власної справи словом; упертість, диспут... 2. DŽ sport. певне зіткнення гравців команд-суперників та його припинення суддею, який зупиняє гру й укидає м’яч (шар) 3. scom. опонент:

247

Не всі чоловіки такі сварливі, як твій Жем. Жахлива сварка — ніхто її не заперечить Влкв. Хто працює навпаки, уперто, не так, як наказано, а як йому заманеться, той сварливий J.... Е, то сварлива дівчина Skr....

вирив sf. (1) 1. промоїна, рів, утворені водою... 2. вирита земля, розораний перелог... 3. Pl. те, що вирвано, відірвано; шар, кора... 4. K, LsB206 грабунок, крадіжка. 5. K, Š, BŽ261 те, що вирвано, забрано силою; здобич... 6. збиток, кривда; витрати... 7. зневажл. той, хто грабує, завдає збитків: Священники — людські здирники Ml. Дівчина — перша домашня здирниця (бере частку, посаг) (заст.) Km.

Третє значення слова сварливий і сьоме значення слова вирив, як видно з прикладів, не мають тісного семантичного зв’язку з іншими значеннями відповідних слів: вони не є ні похідними від будь-якого прямого значення цих слів, ні переносними значеннями. У «Словнику литовської мови» їх подають наприкінці словникової статті, після всіх інших значень.

Проте часто певне значення іменника чоловічого або жіночого роду, вживане для характеристики людини, є переносно-похідним і тісно пов’язаним із прямим значенням. Такі значення слова, як і всі інші переносні значення слова, наводять у словниковій статті одразу після тих прямих значень слова, від яких вони походять, наприклад:

свиня sf. (2) 1. K свійська тварина, яку вирощують на м’ясо й сало (Sus domesticus):... Пусти свиню до хати — вона й на стіл залізе LTR (Krk).... Вимита свиня повернеться в болото VP24.... Свиня надворі смердить, а на столі пахне Mrk.... 2. зневажл. перен. безсоромна, невихована, нечупарна людина: Не будь таким свинею J. Jabl. Оце свиня, Ізидор, навіть за таке добро не подякував Skr. Іди ти, свине з дьогтяряним вухом! Trgn. 3. стіжок (сіна): Складіть те сіно в стіжки, бо, може, почне дощити Krp....

мішок sm. (4) 1. зшите з боків полотнище для зберігання сипких або дрібних речей; кількість чогось, що вміщується в мішку: Картоплю збирають і насипають у мішки, кошики сільські картоплярі A. Vencl. Маємо вовну мішками Gs. Везуть вози, навантажені мішками FrnS44. Посадили п’ять мішків картоплі Vlkv. 2. перен. розм. незграбна, неповоротка, гладка людина: Як такому мішку зрушити з місця Rm. Йому важко бігти, такому мішечку Arm. 3. частина ковальського міха: З міха дим, вітер здіймає Aps....

Основою переносного значення найчастіше є найвідоміше, найконкретніше значення слова. Однак не завжди зрозуміло, від якого прямого значення утворилося переносне, адже слово може мати багато прямих значень, кожне з яких може бути основою образу. Візьмімо, наприклад, слово reketis (і reketys). У мові воно вживається в таких значеннях: 1) «сухий пень із корінням», наприклад: Я привіз із болота викорчувані ще торік rekečių Dg; 2) «розгалужена верхівка дерева», наприклад: У reket yje цього дерева лелека звив гніздо Lš; 3) «тринога, зроблена з викривленого дерева, щоб ставити на неї хлібну діжу тощо», наприклад: Reketys із вигнутими ногами стоїть, наче кульгава J; 4) Lkm «дерево з корінням»;

248

5) Vrn «товкач із сучками для товчення каші; товкачка»; 6) «товсте дерево, в яке позабивали кілки, щоб м’яти торф», наприклад: На м’яття їздять rekečių Up; 7) Dg «розгалужений стовп, на який нанизують горщики для сушіння»; 8) «машина для молотьби зернових», наприклад: Сьогодні молотитимемо жито rekečiu Lzd; 9) «пристрій для намотування, скручування ниток; мотовило», наприклад: Намотай нитку з rekečio Kb. Нитки з бобіни намотуємо або на lenkčio, або на rekečio Prl; 10) Jž, Up «знаряддя для скручування мотузок» та ін. У переносному значенні слово reketis вживається щодо розрослої, товстої, незграбної людини або громіздкого предмета, який займає багато місця (Оце дістався зять — такий reketis Skr. Іди, reketi! Trng. А столяр і шафу зробив! Страшенний reketis — і пройти ніде VšR). Усі прямі значення цього слова об’єднує спільна ознака — розширення, розпросторення в просторі. Цю ознаку, властиву майже кожному предметові, який називають reketis, можна застосувати для характеристики людини або іншого предмета, що розрісся, тому важко сказати, образ якого об’єкта має на увазі мовець у конкретному випадку, називаючи людину reketis, і до якого прямого значення слова ближче переносне, адже в тій самій говірці слово reketis часто вживається в кількох значеннях, і всі вони можуть слугувати основою образу переносного значення. Отже, коли неможливо точно й чітко встановити зв’язок переносного значення з одним певним прямим значенням слова, не залишається нічого іншого, як розміщувати такі значення наприкінці словникової статті.

У розмовній мові поширено зіставляти найхарактернішу, найвиразнішу ознаку тварини чи якогось предмета з внутрішніми або зовнішніми, зазвичай негативними, рисами людини, часто додаючи іронічний, зневажливий відтінок. Іноді значення, що позначає негативну рису, може мати також відтінок ніжності й захоплення. Наприклад, змією називають злу, підступну, лиху людину: Така змія, не зв’язуйся з нею! Rm. Від тієї змії й склянки води не дочекаєшся Ldvn. Чоловіки — вужі, та й самі жінки — змії Grg. Поряд із негативним значенням це слово вживається і без осуду чи ненависті, у м’якшому, жартівливому значенні — про жваву, рухливу, кмітливу тощо людину, якою захоплюються, наприклад: Ото швидка, зміюка! Slm. Сміливий, зміюка — з ним усюди підеш Dbk. А гарна ж вона, зміюка! Mrk.

У всіх згаданих тут випадках значення слів уживаються для опису й характеристики особи. Академік Віноградов називає такі значення предикативно-характеризувальними значеннями²⁰. У мовленні вони найчастіше вживаються тоді, коли об’єкт характеристики індивідуально вказано (зазвичай займенниками tas, toks, šitas тощо) або до нього звертаються. Семантична функція предикативно-характеризувальних значень — пов’язати об’єкт характеристики з ознакою, найвиразнішою, найхарактернішою для об’єкта, позначеного прямим значенням слова. З тлумачення предикативно-характеризувального значення слова має бути зрозуміло, що слово вживається в такому значенні не завжди, а лише для характеристики особи, яка має певну властивість. Тому неточно, наприклад, тлумачити предикативно-характеризувальне значення слова lapė як «підлесник, улесливий чоловік; хитра, підступна людина» або значення слова maišas такого типу — «не-

²⁰ Žr. В. В. Виноградов, Основные типы лексических значений слова. — «Вопросы языкознания», 5, 24, 1953.

249

спритна, незграбна, огрядна людина, адже ці слова насправді не мають значень «людина-солодкомовник; хитра, підступна людина» або «незграбна, огрядна людина» (не кажуть, наприклад: «Не хотів навіть розмовляти з lape» або «Наздогнав maišą, що йшов дорогою») — ці слова стосуються людини лише для того, щоб її схарактеризувати.

Переносні значення деяких слів уживаються, коли йдеться лише про осіб чоловічої або лише жіночої статі, наприклад: kirvis — про грубого, прямолінійного чоловіка (наприклад: Jos vyras tai kirvis ė kirvis Užp. Tai tokių kirvių prisirinko vakaruškoj Užp.), ožys — про впертого чоловіка, хлопця (наприклад: Pasiutesnio ožio nėr, kai tu Skr. Tokio ožio dar nebuvau matęs Stl. Su tuo ožiu tu vis tiek nesuskalbėsi Ds), kalė — про жінку-язикату (наприклад: Ta boba tai jau kalių kalė Gs. Pina liežuvius kai kalė Ds).

Є слова, переносне значення яких може вживатися щодо осіб і чоловічої, і жіночої статі. Окрім уже згаданих, можна навести ще такі приклади: meška — про незграбну, неповоротку або дужу, огрядну людину (наприклад: Ot meška — iš vietos nepasijudina Vad. Toks meška gali nešt (stiprus) Ar. Tokios meškos atėjo ir lenda [prie pardavėjo krautuvėj be eilės] Srd); buza — про розпусну або балакучу людину (наприклад: Kur tu, būza, eini? Ds. Tas bužā tai be jokio supratimo pliauškia, nė pats nežino Lš); skrabalas — про людину, яка багато й без упину теревенить (наприклад: Skrabalas, kurs pykdamas, tratėdamas vis vaikšto, daug greit kalba J. Neklausykite, ką šitas skrabalas sako Srd. Senos bobos visos y skrabalai KlvrŽ). Такі переносні значення в «Словнику литовської мови» позначаються скороченням scom. (substantivum commune), тобто вказується, що слово, вжите в цьому значенні, належить до спільного роду. Виникає питання, чи доцільно це. Слово в одному зі своїх значень може стосуватися осіб і чоловічої, і жіночої статі, але через це, здається, його рід не змінюється. З належно сформульованого тлумачення значення (про… людину) було б зрозуміло, що такі значення слова вживаються щодо осіб обох статей, а позначку scom. слід ставити лише біля тих іменників, які справді належать до спільного роду.

Говорячи про переносне значення слова, не можна забувати, що метафорично може вживатися не лише окреме слово, а й словосполучення. У вільних словосполученнях слова є окремими лексичними одиницями, кожна з яких має власне лексичне значення, тоді як словосполучення, вжите в переносному значенні, лексикалізується й стає ніби одним словом. Слова, що утворюють таке словосполучення, є лише «потенційними» словами: вони вже не мають свого прямого значення, оскільки їхнє значення підпорядковане значенню всього словосполучення. Тут маємо справу вже не зі значенням окремого слова, а зі значенням фразеологічного словосполучення як певної лексичної одиниці. Питання подання фразеології у словнику широке й складне. Тут його порушено лише тому, що іноді виникають неясності щодо місця словосполучень, ужитих у переносному значенні, у словниковій статті.

У «Словнику литовської мови», починаючи з III тому, фразеологічні словосполучення намагаються подавати відповідно до сучасних вимог теорії лексикографії, однак трапляються випадки, коли слово, вжите у фразеологічному словосполученні, розглядають як вільне, вжите в переносному значенні

250

слово. Наприклад, наводиться переносне значення слова kalvarija — «важке життя або праця», проілюстроване такими реченнями: Turkijoje armėnų gyvenimas — tai nepabaigiami kalvarijų keliai Šlc. Eisma į juodąją kalvariją (durpių kastį) Šts. Проте з ілюстративних прикладів не видно, що слово kalvarija має переносне значення «важке життя» чи «важка праця» — таке значення виникає лише у словосполученнях kalvarijų keliai та juodoji kalvarija. Вилучивши з цих фразеологічних словосполучень один їхній компонент — слово kalvarija — і навівши у словниковій статті його нове значення «важке життя або праця», спотворюємо не лише семантику слова kalvarija, а й значення самих фразеологічних словосполучень. Так само неточно подавати невільні словосполучення, вжиті в переносному значенні, як ілюстративні приклади вживання переносного слова. Візьмімо хоча б такий приклад:

kilsnoti,-oja,-ojo 1. K iter. dem. kelti; kiloti, kilšč(i)oti:... Vaikas kilsnoja rankas į viršų rš. || prk.: Jau nuo seno vieni daugiau, kiti mažiau kilsnojo galvas (nerimo) rš....

У реченні «Jau nuo seno vieni daugiau, kiti mažiau kilsnojo galvas» у переносному значенні вжито не слово kilsnoti, а все словосполучення kilsnoti galvas. Це словосполучення може вживатися і в прямому значенні (наприклад, дитина kilsnoja galvą), але, вжите метафорично, воно має цілком нове значення — «непокоїтися, бунтувати». Якби в наведеному прикладі в переносному значенні було вжито лише слово kilsnoti, постало б питання, замінником якого образного слова воно є, яке емоційно нейтральне слово тут замінює. Відповісти на таке питання неможливо, бо тут таким образним замінником є не одне слово kilsnoti, а словосполучення kilsnoti galvas, яке замінює слово з абстрактнішим значенням nerimti.

Отже, позначка prk., наведена і після знака паралелі, і після номера значення, вказує на вживання окремого слова в переносному значенні, а для виділення фразеологічних словосполучень, ужитих у переносному значенні, у «Словнику литовської мови» використовують трикутний і ромбоподібний знаки.

ВИСНОВКИ

1. Слово вживається в переносному значенні, щоб замінити емоційно нейтральну назву якогось явища образним, експресивним словом із певним емоційним забарвленням.

2. Переносне значення слова є побічним, похідним значенням якогось слова.

3. Образність, емоційність і художній вплив слів, ужитих у переносному значенні, не завжди однаково виразні. Це залежить насамперед від того, наскільки поширене в мові переносне значення слова і як часто його вживають.

4. У «Словнику литовської мови» розрізняють переносне вживання слова і переносне значення слова.

5. Переносне вживання слова — це випадки образного, експресивного пристосування якогось значення слова до певної ситуації. Їм властиві жвавість метафори, тісний зв’язок із прямим значенням слова — основою образу

251

У «Словнику литовської мови» випадки переносного вживання слова подаються після ілюстративних прикладів прямого значення слова, після знака паралельності та позначки prk. Випадки переносного вживання слова в різних контекстах щоразу різні, тому в ілюстративних прикладах їх пояснюють у дужках.

6. Коли переносне вживання слова поширюється в мові й усталюється, сфера застосування слова та його сполучуваності з іншими словами розширюється, виникає нове значення слова, яке в словнику подається як самостійне переносне значення. Його метафоричність і зв’язок із прямим значенням слова ще відчуваються, хоча через часте, звичне вживання можуть бути й менш виразними. Образність таких значень слова може й зовсім зникнути, тобто значення може втратити характеризувальну функцію і стати прямим, номінативним значенням слова. У таких випадках у словнику позначку prk. більше не ставлять.

7. Місце переносних значень слова у словниковій статті визначається очевидністю їхнього зв’язку з прямим значенням слова: коли цей зв’язок чітко простежується, переносне значення слова подається одразу після того прямого значення слова, яке є основою образу, а коли такий зв’язок встановити важко, переносне значення подається після всіх інших значень слова.

8. Треба розрізняти слово, вжите в переносному значенні, і фразеологічне словосполучення, вжите в переносному значенні. У першому випадку в «Словнику литовської мови» вживається позначка prk., а в другому — знаки трикутника і ромба.

ПЕРЕНОСНІ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ТА ЇХ ВИДІЛЕННЯ У «СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ» АН ЛИТОВСЬКОЇ РСР

С. Ю. КЕЗИТЕ

Резюме

Питання вживання слова в переносному значенні тісно пов’язане з проблемою полісемії слова, семантичним опрацюванням словникової статті та правильним відображенням у словнику об’єктивної мовної дійсності.

У «Словнику литовської мови» переносне вживання та переносне значення слова виокремлюються як якісно різні явища. Підставою для виокремлення переносного вживання прямого значення слова є його особлива експресивність, емоційність, близькість до опорного прямого значення слова, а також вужча сфера його застосування. Переносне вживання слова виділяється двома вертикальними рисками (||) і супроводжується позначкою prk. (переносно).

252

Випадки переносного вживання слова, що закріпилися в мові, є поширенішими й усталеними в різних контекстах; у «Словнику литовської мови» їх виділяють як окремі значення новою цифрою та позначкою prk., яку ставлять перед тлумаченням значення слова.

Оскільки «Словник литовської мови» за своїм призначенням не є нормативним і не має на меті описувати кожен зафіксований у мовленні випадок своєрідного вживання слова, у цій статті розглядається питання відбору індивідуально-авторського метафоричного вживання слова та подаються деякі вказівки щодо об’єктивнішого підходу до цього питання.

У статті розглянуто складніші випадки розміщення переносних значень слова у словниковій статті, пов’язані з особливостями литовської мови та безпосередньо дотичні до специфіки «Словника литовської мови».