Головував Й. Дагіс. Комісія зі словника засідала близько 10 років. Після затвердження всіх термінів на цих засіданнях на наступному етапі, відповідно до плану Інституту ботаніки, словник редагували; редакційна комісія: головний редактор Й. Дагіс і члени комісії А. Лекавічюс та В. Малішаускене. Словник остаточно підготували 1962 р. і передали видавництву «Mintis», яке видало його 1965 р. Виданий «Словник ботанічних термінів» фактично є частиною II раніше опублікованого «Литовського ботанічного словника». Підготовка цієї частини тривала близько 20 років.

На цьому робота не завершилася. Тепер комісія з ботанічного словника, що діє як підрозділ Товариства ботаніків Литви при Інституті ботаніки АН Литовської РСР, узялася заново переглянути, уточнити й доповнити номенклатуру рослин, а також підготувати нове видання цієї частини I Ботанічного словника. Ця робота ведеться систематично: до роботи комісії залучено кількох нових фахівців: за назви водоростей відповідає Г. Янкавічюте, грибів — Й. Мазелайтіс, мохів — А. Кузас, декоративних рослин — завідувачка Ботанічного саду Вільнюського університету А. Лучінскене, обов’язки секретаря комісії виконує Р. Янкевічене. У засіданнях завжди беруть участь члени термінологічної групи Інституту литовської мови та літератури АН. Робота вже на половині шляху.

J. Dagys

Термінологічні фразеологізми з особовими іменами

Термінологічні фразеологізми найчастіше трапляються в народному розмовному мовленні. Хоча поступ науково-технічного прогресу й нові умови суспільно-політичного життя потребують дедалі нових не лише однослівних, а й складених термінів, народні термінологічні фразеологізми порівняно рідко входять до сучасної наукової термінології. Ще рідше вони з’являються в науковій термінології як запозичені через переклад з інших мов.

Найбільше термінологічних фразеологізмів трапляється серед назв рослин, наприклад: капустяні зайця «кислиця», жаб’ячі сльозинки «незабудка»; рідше — у термінології тварин: лісова коза «сарна», біржайський злодій «бабка»; ще рідше — у галузях технічних наук, наприклад, в астрономії — небесна яскравиця «комета», у геології — громова куля «белемніт» тощо.

Окрему невелику групу термінологічних фразеологізмів становлять такі, що певним чином пов’язані з ономастикою, оскільки один із їхніх компонентів є особовим ім’ям, наприклад: листя Маре¹, конюшина Йоніса тощо. Імена, що входять до таких фразеологізмів, майже всі є християнськими, тому вони певною мірою вказують і на приблизну історичну дату виникнення таких термінів, тобто литовською мовою вони почали формуватися через певний час

¹ Під час написання статті використано таку літературу та рукописні фонди: J. Dagys, Lietuviškas botanikos žodynas, I, Kaunas, 1938; I. Edelmanė, Daži augu nosaukumi, kas saistāmi ar krāsu, garšu un smaržu nosaukumiem, — Veltījums Akadēmiķim Jānim Endzelīnam 1873–1973, Rīgā, 1972, p. 274–292; J. Elisonas, Zoologijos sistematikos terminų žodynėlis, Kaunas, 1920; Jacoby, Litauischen Litterarischen Gesellschaft, II, Heidelberg, 1887, p. 133–143; J. Kalvaitis, Lietuviszkų wardų klėtelė, Tilžė, 1910, p. 72–84; K. Mülenbacha, Latviešu valodas vārdnīca, II, Rīga, 1925–1927; картотека Академічного словника литовської мови та фонди Атласу литовської мови, що зберігаються в Інституті литовської мови та літератури. Деякі термінологічні фразеологізми авторка записала самостійно в діалектах.

Значення термінологічних фразеологізмів наведено в доданому списку.

248

часу після запровадження християнства. Особове ім’я в деяких народних термінах, найімовірніше, виникло через те, що більшість квітів і рослин здавна використовували в народній медицині, а час їхнього цвітіння та збирання для ліків якраз збігався з установленими церквою календарними днями тих чи інших свят. Цим, мабуть, можна пояснити частіші, ніж інші, виразно литовські термінологічні фразеологізми, у складі яких є особове ім’я Jonas, Jonis (наприклад, Jono barškutėlė, šv. Jono lineliai, Jonio žolės тощо). Натомість термінологічний фразеологізм — pamatų jūzapas «жаба» — найімовірніше, міг виникнути з евфемістичних міркувань, щоб назвати цю істоту лагіднішими словами. З іншого боку, появі такого найменування, можливо, сприяв пережиток давніх вірувань — звичай поклонятися деяким істотам. Крім того, на входження особового імені до фразеологізму, можливо, вплинула його популярність. Адже більшість таких фразеологізмів утворено з іменами популярних святих (пор. Jonas, Juozapas, Jurgis, Marija тощо). В інших термінологічних фразеологізмах особове ім’я, імовірно, потрапило до литовської мови внаслідок перекладу терміна з іншої мови, наприклад, Benedikto kardas, пор. лат. Cnicus benedictus, або kardų benediktas — пор. рос. кардаобенедикт, Jono duonmedis — пор. нім. Johannisbrothaum тощо. Варто зазначити, що науковій термінології особливо прислужилася латинська мова, з якої литовською перекладено найбільше термінів. Деякі такі кальки за своєю структурою відрізняються від звичних термінів цього типу і, можливо, вважаються не надто вдалими, наприклад, žilė jokūbaitė — так називають рослину, яка швидко відцвітає і старіє, а на верхівках її насінних чубків наче сиве волосся (пор. лат. senecio Jacobaea — лат. senex «дід, сивий»).

Розглядувані термінологічні фразеологізми переважно складаються з головної частини словосполучення — іменника (означуваного слова) та означення. Головний іменник у них, хоч і зберігає властиві йому елементи відмінювання (може відмінюватися), проте найчастіше трапляється лише в називному відмінку однини та множини. Слово, що виконує функцію означення, у таких фразеологізмах найчастіше виражене родовим відмінком особового імені, наприклад, Jurgio raktai, Marijos lineliai тощо.

У термінології литовської розмовної мови порівняно рідше трапляються випадки, коли означення виражене прикметником, узгодженим з означуваним словом у роді, числі й відмінку (пор. paprastoji barborytė²). Натомість, наприклад, для російської мови іменникові термінологічні та навіть нетермінологічні фразеологізми такого типу словотворення дуже характерні³, пор. грудная клетка «грудна клітка». Крім того, в литовських термінологічних фразеологізмах такого типу особове ім’я нерідко позначає також рід

² Нині в деяких працях написання особових імен, що входять до складених термінів, дуже варіюється. Іноді в одній і тій самій праці особові імена подано неоднаково, наприклад, kardų Benediktas, Žilė Jokūbaitė, vaistinis juozapas, laukinis jokūbėlis, Jurgio raktai, або: Benedikto kardas, Marijos kardas, jurgio raktai тощо. У цій статті з великої літери пишуться ті особові імена, які у складеному терміні виконують функцію означення і вживаються лише як присвійні родові відмінки, тобто у складеному терміні не відмінюються (наприклад, Jurgio raktai, пор. Sodė daug Jurgio raktų). З малої літери пишуться ті, що у складених термінах є означуваним словом, уживаються як загальні назви й можуть відмінюватися за відмінками та числами (наприклад, laukinis jokūbėlis, пор.: Atnešk priskynus man laukinių jokūbėlių). Фразеологічні назви останнього типу особливо характерні для мови наукових праць.

³ А. П. Мордвилко, Очерки по русской фразеологии, Москва, 1964, p. 25.

249

назву (наприклад, rudeninė elenutė, пор. лат. Helenium autumnale. Порівняймо також інший фразеологізм цього типу, у якому особове ім’я не позначає назву роду, наприклад, laukinis jokūbėlis «гіркий еригерон», лат. Erigeron acer).

Семантична структура таких термінологічних фразеологізмів за основними ознаками подібна до структури іменникових нетермінологічних фразеологізмів, проте має й відмінні риси. Іменники, що входять до ботанічних термінів, майже цілком належать до ботанічної лексики (наприклад, dobilėlis, lelija тощо), і в складі словосполучення вони також зберігають свої прямі значення, тоді як переносне значення зосереджене в означенні, пор. Juozapo lelija, Marės vyšnia тощо. Лише поодинокі такі складені терміни утворено зі слів, що належать до інших сфер життя (наприклад, ašaros, kardas); найчастіше вирішальну роль тут відіграла схожість форми та вигляду самої рослини (листя чи квіток) на якийсь предмет. Порівняно мало складених термінів цього типу з відносною мотивацією, пов’язаних із поняттями зі сфери птахів або тварин (пор. св. Juozapo kvilys). Варто зазначити, що дуже часто весь такий складений термін уживається в переносному значенні й асоціюється з вільним словосполученням, у якому окремі слова вжиті у своїх номінативних значеннях. Порівняймо, наприклад, складений народний ботанічний термін Jurgio raktai, імовірно, породжений образом квітки, вигляд якої дещо нагадує ключ, і вільне словосполучення — Jurgio raktai, що безпосередньо характеризує предмет, який належить певній особі — Юргісу (пор. čia Jurgio raktai, ne tavo). Те саме можна сказати про ботанічний термін Marijos čebatukas, зоологічний термін šv. Južapo kuilis, астрономічний термін Jokūbo lazda тощо.

В одному чи іншому терміні цього типу легко простежити й певні сліди штучності. Імовірно, назва одного поняття перетворилася на складене словосполучення заради ритмічного співзвуччя, наприклад, marytė—katrytė, mariuška—petriuška тощо. В окремих діалектах ту саму комашку — «сонечко» — іноді називають одним словом, наприклад, katrytė, marytė, petrelė, barborytė, а умови для утворення складеного терміна, найімовірніше, створив звичай. Наприклад, комашці, що сіла на руку, люблять казати: «marytė—katrytė, покажи правду: якщо дощ, то сиди, а якщо ясно, то лети».

Слід зазначити, що деякі термінологічні фразеологізми цього типу в литовських діалектах мають порівняно чіткі ареали поширення. Наприклад, згадане marytė—katrytė, найчастіше поряд із dievo karytės, досить закономірно вживається у східній Литві, в околицях Біржая, Йонішкеліса, Паневежиса та Вабальнінкаса.

Деякі термінологічні фразеологізми цього типу, як і нетермінологічні сталі іменникові словосполучення, на території Литви можуть уживатися полісемантично. Одним і тим самим складеним терміном називають різні рослини, наприклад, šv. Jono karkliukais у ботаніці називають: 1. «паслін солодко-гіркий» (Solanum dulcamara) і 2. «молочай лозний» (Euphorbia virgata); dievo karvele у зоології називають: 1. «сонечко семикрапкове» (Coccinella septempunctata) і 2. «маленького світло-червоного жучка» (Trombidium holosericum).

Крім того, варто зазначити, що особливо в ботаніці багата синонімія властива рослинам, лікувальні властивості яких були відомі здавна. До речі, можна також сказати, що синоніми найчастіше виражені одним словом, а не термінологічними фразеологізмами.

250

Нижче наведено перелік деяких термінологічних фразеологізмів, утворених з антропонімами. Поряд також подано варіанти, синоніми та відповідники в інших мовах, якщо в них можна вбачати корінь двох слів, один із яких — антропонім. Географічне поширення зазначено лише для тих складених термінів, які записано в діалектах.

Назви рослин:

а) коли антропонім виступає означенням, напр.,

Бенедиктів меч бот. «розторопша плямиста» (Cnicus benedictus). Пор. вар. бенедикт мечів. Також пор.: рос. кардобенедикт, нім. Benediktenkraut.

Берізка Біруте бот. «солончакова лутига» (Atriplex litorale). (Кажуть, що цю рослину нібито знайшли в околицях Паланги.)

Конюшина Йоніса бот. «конюшина гірська» (Trifolium montanum). Пор. вар. св. конюшина Йонаса: На луках росте конюшина святого Йонаса⁴ (Skr).

Трави Йоніса бот. «мар’янник дібровний» (Melampyrum nemorosum). Пор.: латис. Jāņa zāle, рос. иван-да-марья, нім. Hainwachtelweizen.

Хлібне дерево Йонаса бот. «ріжкове дерево» (Ceratonia Siliqua). Пор. нім. Johannisbrotbaum.

Брязкальце святого Йонаса лат. «брязкальце» (Alectorolophus): Ми це називаємо брязкальцем святого Йонаса (Šd).

Конюшинка святого Йонаса бот. «антиліс уразливий» (Anthyllis vulneraria): Конюшинка святого Йонаса ще й тут росте (Pbr, Brž).

Козельці святого Йонаса бот. 1. «паслін солодко-гіркий» (Solanum dulcamara). 2. «молочай лозний» (Euphorbia virgata).

Льонок святого Йонаса (Kd) бот. «льонок звичайний» (Linaria vulgaris). Пор. синон. льонок Марії.

Папороть святого Йонаса бот. «страусове перо звичайне» (Onoclea Struthiopteris).

Ключики святого Йонаса бот. 1. «лядвенець рогатий» (Lotus corniculatus). 2. «первоцвіт весняний» (Primula veris): У нашому садибному дворі є лише жовті ключики святого Йонаса (Sk, Jnš, Žml). Пор. синон. ключі Юрія, ключі святого Петра (ключики): Жовті ключики святого Петра ростуть і в лісі (Skn, Vdšk).

Трави святого Йонаса бот. «звіробій» (Hypericum). Пор. нім. Johanniskraut.

Лілія Йозапа бот. «лілія біла» (Lilium candidum): Для мене лілія Йозапа найгарніша — вона дуже приємно пахне (Sk, Jnš, Kair). Пор. вар.: лілія йозапова: Одні кажуть «лілія Йозапа», інші — «лілія йозапова», кому як подобається (Kair).

Йосипова різка (Vdšk) бот. «садовий гладіолус» (Gladiolus communis). Пор. вар. «різка св. Юрія» (Kn).

Квіточки св. Йосипа (Brž) бот. «анемона дібровна» (Anemone nemorosa).

Юрієві ключі див. ключики св. Йоана.

Марині листки бот. «пижмо бальзамічне» (Tanecetum balsamita). Пор. синонім. Маріїн віночок. Також пор. нім. Marienblatt.

Марина вишня бот. «кисла вишня» (Prunus cerasus?): Марини вишні мені не нагадували, ніби їм чогось бракує, суша біла (Trgn).

⁴Скорочення — як в академічному «Словнику литовської мови».

251

Марина трава бот. 1. «звіробій звичайний» (Hypericum perforatum). Пор. вар. Маріїні травички, синонім. трава ран Ісуса. Також пор. нім. echtes Johanniskraut. 2. «сукциза лучна» (Succisa pratensis).

Сльози Марії (Pn) бот. «трясучка середня» (Briza media).

Маріїн черевичок (Vnd) бот. «аконіт синій» (Aconitum Napellus).

Маріїн меч бот. «розторопша плямиста» (Silybum Marianum). Пор. вар. Маріїн меч. Пор. нім. Mariendistel.

Маріїн хрест (Trgn) бот. «картуха лучна» (Cardamine pratensis).

Маріїна лілія бот. «лілія лісова» (Lilium Margaton): Кажуть, Маріїні лілії можна дати, але я її не знаю (Trgn). Пор. синонім. лілія Ісуса.

Маріїні льони див. льони св. Йоана.

Маріїна м'ята (Sld, Rdž) бот. «меліса лікарська» (Melissa officinalis).

Маріїна дівоча лілійка бот. «парнасія болотна» (Parnassia palustris).

Маріїна троянда бот. «глід колючий» (Crataegus oxyacantha): Побачиш, яку Маріїну троянду я отримав, цвіте, наче вкрита снігом (Trgn).

Маріїн віночок див. листя Марії.

ключики святого Петра див. ключики святого Йона.

б) коли особове ім’я виступає означальним словом, наприклад,

звичайна барбарейка (Barbaraea vulgaris). Пор. нім. echtes Barbenkraut.

прямостояча барбарейка (Barbarae stricta). Пор. нім. steifes Barbenkraut.

осіння еленута (Helenium autumnale).

сенеціо Якубека (Senecio Jacobaea). Пор. пол. starzec Jakóbek, нім. Jakobskreuzkraut. (Рослина цвіте в липні, приблизно на календарний день святого Якова).

дикий Якубчик бот. «гірка дрібноцвітка» (Erigeron acer).

лікарський Юзеф (Hyssopus officinalis).

дикий Тимофійко (Phleum Boehmeri).

кормовий Тимофійко (Phleum pratense).

дикий Саламон бот. «польова скабіоза» (Knautia arvensis).

блискуча вероніка (Veronika polita). Пор. рос. вероника блестящая.

(Крім блискучої вероніки, LBŽ із цією назвою подає ще 17 назв рослин. Оскільки там само зазначено, що «значення й походження» назви цієї рослини неясні — її, мовляв, можна пов’язати з ім’ям святої Вероніки, а також із грецькими phero «несу», nike «перемога», у статті наведено лише литовські назви, пор.: чебрецелиста в., польова в., плющолиста в., довголиста в., звичайна в., весняна в., болотяна в., перська в., широколиста в., перелогова в., товстолиста в., джерельна в., темна в., трилиста в., струмкова в., лікарська в., колосиста в.).

Назви тварин:

а) коли особове ім’я виступає означенням, напр.,

св. Йонасів жучок зоол. «світляк» (Lampyris splendidula). Пор. вар. св. Йонасів жучок: Жучок святого Йонаса — це такий черв’ячок, уночі в лісі світиться (Jnš, Sk). Також пор. лат. Jāņa tārpiņš, рос. Иванов червячек, нім. Johanniswürmchen.

св. Маріїна рибка зоол. «камбала річкова» (Pleuronectes flesus).

252

св. Йосипів хрущ зоол. «травневий хрущ» (Melolontha vulgaris). Пор. вар. св. Юзапів хрущ⁵ (Plik).

св. Петрівська корівка (корівочка) див. божа корівка

б) коли особове ім’я виступає означуваним словом, напр.,

божа корівка зоол. «сонечко» (Coccinella septempunctata). Пор. вар. та синоніми: бабушка–марушка (Eiš, Mrk), божа Катруся (Vb), божа Маруся (Jnšk, Pbr, Pn, Ps), божа Петруся (Pbr), Катруся–Маруся, Маруся–Катруся, Маруся–Карусю (пор. особове ім’я Кароліна), Катруся–Маруся (Vb), Марусюта–Катрусюта, Марушка–Петрушка, св. Петрівська корівка (корівочка) (Vb), чортова Маруся. Також пор. нім. Marienkäferchen. (Можна також згадати, що в розмовній мові сонечко подекуди плутають із крихітним світло-червоним жучком (Trombidium holosericum).

бабушка–марушка див. божа корівка

божа Катруся див. « «

божа Маруся див. « «

божа Петруся див. « «

Катруся–Маруся (Маруся–Катруся) див. « «

Маруся–Карусю див. « «

Марусюта–Катрусюта (Катрусюта–Марусюта) див. « «

Марушка–Петрушка див. « «

чортова Мариця див. „ „

Юзапас фундаменту зоол. «звичайна ропуха» (Bufo vulgaris) (Mžk).

Астрономічні назви:

а) коли особове ім’я виступає означенням, напр.,

зірка Абакука астр. «одна із зірок».

колеса Григора (Jnš, Sk) астр. «одне із сузір’їв; скупчення семи зірок у суворій частині неба (Ursa Major).

палиця Якова «одна із зірок».

голуб Ноя «одна із зірок».

J. Lipskienė

ТРИМОВНИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

В. Кайрис, А. Камінскас, З. Кудирка, Р. Кундротене, М. Ліпшицас, А. Мачерніс, Й. Норкус, Й. Ряубунас, Й. Станайтіс, Б. Стульпінас, А. Шлявас. Російсько-литовсько-англійський словник термінів обчислювальної техніки, Вільнюс, 1971, 600 с.

1. Три роки тому список литовських термінологічних словників поповнив ще один новий термінологічний словник. Його підготував колектив авторів — група інженерів Вільнюського заводу обчислювальних машин ім. В. Леніна та Спеціального конструкторського бюро обчислювальних машин. Це досить об’ємний словник термінів обчислювальної техніки, у якому поряд зі спеціальними термінами цієї галузі подано також деякі групи технічних і фізичних термінів. І за обсягом, і за типом він багато в чому відрізняється від раніше виданих литовських словників технічних термінів, наприклад, «Англо-

⁵ Розмаїта синоніміка хруща подана в атласі литовської мови (лексика), т. I, карта 84 (друкується).

253