LIETUVIŲ KALBOS SPECIALIOJI LEKSIKA

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXII (1983)

K. EIGMINAS

ЛЕКСИКА АНОНІМНОЇ ГРАМАТИКИ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ 1737 Р. «UNIVERSITAS LINGVARUM LITVANIAE»

(Індекс)

Лексика старих писемних пам’яток має велике значення для вивчення історії мови та історичної граматики. Вона дає цінний матеріал не лише для литуаністики, а й для славістики та індоєвропеїстики загалом. Дуже архаїчна литовська лексика допомагає розв’язати чимало спільних лексичних питань славістики й індоєвропеїстики.

Анонімна граматика литовської мови 1737 р. «Universitas lingvarum Litvaniae» (далі скорочено — Universitas) є однією з дуже небагатьох праць світської писемності початку XVIII ст. Ця граматика також є першою відомою нам спробою унормувати литовську мову безпосередньо в Литві. У ній зафіксовано норми так званого середнього варіанта тогочасної писемної мови Великого князівства Литовського¹. Лексика Universitas особливо важлива, оскільки в цій граматиці вперше в історії нашої літературної мови зроблено спробу встановити наголошення, яке досить послідовно позначалося. Отже, індекс Universitas стане особливо корисним дослідникам історичної акцентології литовської мови.

Хоча лексика Universitas не дуже багата, вона допоможе ознайомитися з характерними для початку XVIII ст. фонетичними й морфологічними особливостями вже унормованої мови. Реєстрових слів — 633.

Тут подано всю лексику Universitas: і загальні, і власні назви. Також подано всі частини мови.

За реєстрову форму іменників, яку друкують напівжирним шрифтом, обрано називний відмінок однини; для іменників, що вживаються лише в множині, — називний відмінок множини. Для іменників, форми називного відмінка яких у тексті граматики немає, її реконструйовано.

Реєстровою формою прикметників також подано називний відмінок однини чоловічого роду із зазначенням роду. Форму жіночого роду наведено разом із формою чоловічого роду лише в тих випадках, коли вона є в тексті граматики.

Для всіх займенників подано називний відмінок однини (для особових займенників — також множини), а інші форми, навіть якщо вони мають інший корінь, наведено в тій самій статті.

За реєстрову форму дієслів подано інфінітив. Якщо його немає в тексті граматики, його реконструйовано. Дієслова з префіксами подано як окремі реєстрові слова.

Якщо дієслово того самого кореня вживається без префікса і з префіксом (або префіксами), то після форм дієслова без префікса вказуються також форми з префіксами

¹ Zinkevičius Z. Dėl lietuvių raštų kilmės. – Baltistica, 1977, t. 13 (1), p. 241.

155

Повільні дієслова того самого кореня, що виступають як окремі слова. Якщо в тексті є також форми зворотних дієслів, подається зворотна форма інфінітива. Якщо в тексті є незворотні та зворотні форми того самого дієслова, їх подано окремо.

Усі заголовні слова подано в алфавітному порядку та в написанні сучасної литовської літературної мови. Лексика Universito подається, наскільки це можливо, у написанні, вживаному в цій граматиці.

Значення слів пояснюються в тих випадках, коли вони відрізняються від значень відповідних слів сучасної литовської літературної мови, якщо те саме слово в тексті подано не в одному значенні або трапляються синоніми. Щоб значення слова було зрозумілішим, іноді подається також польський переклад (у тій формі, у якій його подав автор Universito). В усіх інших випадках значення не пояснюються.

Після наведення всіх граматичних форм слова до відповідних слів додаються речення або синтаксичні словосполучення. Деякі словосполучення автор Universito трактує як граматичні форми, хоча насправді це словосполучення, наприклад: o kad kalbėčia, kalbėtumei, kalbėtų (31), O kad bučia kalbėjas...(31), O kad bučia kalbėjusis (31), O kad Butūmeme kalbėja (31) та ін.

Біля слів нелитовського походження в дужках зазначається слово-мовне джерело.

Для всіх наголошених слів Universito зазначено інтонацію. Інтонаційні знаки позначаються так само, як у Universite: гостра інтонація позначається античною літерою між написаними курсивом голосними, у висхідних дифтонгах і змішаних дифтонгах — лише перший голосний (за винятком ie); спадна інтонація — або циркумфлексом (голосні; у Universite названий circumflexus), або лівим наголосом (дифтонги та змішані дифтонги — не в останньому складі, іноді й в останньому). Голосні коротких наголошених кінцевих складів також позначаються лівим наголосом.

У дужках наводяться виправлення неправильно наголошених слів. У випадках, коли виправлення зробив J. Rozvadovskis у виданні 1896 р., це також зазначається. Слова, які сам автор Universito залишив без наголосу, так і подаються.

Після форм слів і речень або словосполучень, що ілюструють значення, арабські цифри вказують сторінки, на яких наведено ці форми. Якщо та сама форма трапляється на сторінці кілька разів, після цифри, що позначає сторінку, у дужках зазначається кількість повторень. Якщо та сама форма слова відрізняється написанням або знаком наголосу, її подано окремо.

A

abrožėlis чол. р. демін. «малюнок (переважно святих)»: знах. відм. одн. abrožėlį 55.

abu чол. р., abi жін. р. кільк. числ.: наз. відм.: чол. р. Abu 21, abu 21, Abū 21, жін. р. abi 21(2), род. відм. Abiė-ju G, 21, nog abiėjų 21, дав. відм. Abiėm 21, знах. відм. чол. р. abū 21, жін. р. abi 21, оруд. відм. abiėm 21, місц. відм. чол. р. abėjuose 21, жін. р. abejose 21.

abudu чол. р., abidvi жін. р. кільк. числ.: наз. відм.: Abūdu 21, жін. р. abidvi 21.

akis жін. р.: наз. відм. одн. Akis (J. Rozv.: Akis) 12.

akmuo чол. р.: наз. відм. одн.: akmuo (J. Rozv.: åkmuo) 10, akmuo 11, род. відм. åkმენio 10,

156

без Akmenio 10, дав. відм. akmeniuj 10, знах. відм. ákmeni 10, оруд. відм. ákmeniu 10, місц. відм. akmenij (J. Rozv. akmenij) 10, клич. відм. O ákmuo 10, мн.: наз. відм. ákmenis 10, род. відм. ákmenu 10, Nog akmenu 10, дав. відм. Akmenimis 10, знах. відм. Akmenis 10, оруд. відм. ákmenims 10, місц. відм. akmeniose 10, клич. відм. O akmenis 10.

alksnis чол. р. наз. відм. одн. AlkJnis 8.

alus чол. р.: наз. відм. одн. Alus 13.

anas займ. вказ. чол. р.: наз. відм. одн. Anàs 19.

anglis чол. р.: наз. відм. одн. Anglis 9.

ant прийм. з род. відм.: ant 54, unt 56.

antis жін. р. «домашній або дикий водоплавний птах (Anas)»: наз. відм. одн. antis 12.

antis чол. р. «розріз сорочки на грудях, антер»: наз. відм. одн. àntis 9.

antras кільк. порядк. числ. чол. р.: наз. відм. одн. antras 22.

apie прийм. зі знах. відм.: ape (випр. apie) 56.

apkabinti дієсл.: теп. час, одн., 1-ша ос. apkabinu 39.

обійти дієсл. «пройти повз»: теп. ч. одн. 1-ша ос. áplankiu 39.

навколо прийм. з род. в.: aplinku 56.

осика імен. жін. р.: наз. в. одн. Apuʒis 12.

одягти дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. apwelku 41.

руйнувати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. ardaw 49, мин. ч. одн. 1-ша ос. àrdžiaw (cor!) 49, 2-га ос. ardiey 49, майб. ч. одн. 1-ша ос. ardi/iu 49.

орел імен. чол. р. «орел (Aquila)»: наз. в. одн. Arêlis 8.

кінь імен. чол. р.: наз. в. одн. Arklǐs 9.

орати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. ariù 39, дієприкм. мин. пас. наз. в. одн. àriamas 23.

орач імен. чол. р.: наз. в. одн. Artojis 8.

я особ. займ. I ос. одн.: наз. в. Aʃ 18(2), род. в. Mánes 18, род. в. (вар.) Mánies 18, дав. в. Mañ 18, mañ 55(2), знах. в. Maniè 18, manè 23, оруд. в. manim 18, алат. (у значенні інструментального відмінка) manimp 18.

вісь імен. жін. р.: наз. в. одн. Aʃzis (J. Rozv.: Aszis) 12.

гострий прикм. чол. р.: наз. в. одн. Aʃztrùs 16.

повернутися дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. atbūnu 29.

пам’ятати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. àtminu 39.

зітхнути дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. atsidufiu (J. Rozv.: atsidsusiu) 34.

відпочити дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. atʃilʃiu (J. Rozv.: atsiilsinu arba atsflsiu) 34.

відсунутися дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. atʃfiʃlejiu 34.

відкрити дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. àtweriu 39.

ткати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. audziu 40.

вирощувати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. àuginu 38.

рости дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. àugu (J. Rozv.: augu) 40.

високий чол. р., висока жін. р. прикм.: чол. р., наз. відм., одн. Aukʃztas 21, 22, 32, aukʃztas 37, àukʃztas (випр. aukʃztas 21), наз. відм., мн. aukʃzti 22, жін. р., наз. відм., одн. aukʃzta 21, 37, наз. відм., мн. aukʃztos 22, вищий ступінь, чол. р., наз. відм., одн.: aukʃztielafmis (sic!) (J. Rozv.: aukʃztielasnis) 17, найвищий ступінь, чол. р., наз. відм., одн. Aukʃzcziaufias 17.

вухо жін. р.: одн., наз. відм. Auʃis 12, род. відм. Auʃês 12, род. відм. Auʃês 12, дав. відм. Auʃij 12, знах. відм. Auʃi 12, оруд. відм. àuʃe (J. Rozv. ausè) 12, місц. відм. ausiy 12, клич. відм. ô Auʃis 12, мн., наз. відм. Auʃis

157

12, род. відм. Aufiā 12, род. відм. Aufiu 12, дав. відм. Aufims 12, знах. відм. Aufis 12, оруд. відм. aufims 12, місц. відм. Aufiśe 12, клич. відм. ô Aufis 12.

світанути дієсл.: «світати, розвиднятися»: безособ. форма, теп. час, одн. 3-тя ос. Aubta 53.

вівця жін. р.: одн., наз. відм. Awis (J. Rozv.: Awis) 12, awis 4.

B

baigti дієсл.: теп. ч., 1-ша ос. одн. bāygiu 38.

baikštus прикм. чол. р.: наз. в. одн. Bāykštus 16.

baltas прикм. чол. р.: найвищий ступінь, наз. в. одн. Balcziaw/fias 17.

baltinti дієсл.: теп. ч., 1-ша ос. одн. battinu 37.

barškėti дієсл.: теп. ч., 1-ша ос. одн. bar/zku 33.

barti дієсл.: теп. ч., 1-ша ос. одн. barù 40, 42.

bartis зворотн. дієсл.: теп. ч., 1-ша ос. одн. baros 40.

baślis імен. чол. р.: наз. в. одн. Báślis 9.

baubti дієсл.: теп. ч., 1-ша ос. одн. baubiu 40.

bažnyčia (біл. баҗница, пол. božnica) імен. жін. р.: знах. в. одн. Bazniczią 5, іл. Bažniczian 5 || оруд. в. Bazniczią 5.

be прийм. з род. в.: Be (так у джерелі; виправ!) 56.

bėginėti дієсл.: теп. ч., 1-ша ос. одн. begineju 33.

bėgti дієсл.: теп. ч., 1-ша ос. одн. begù 37.

berti дієсл.: теп. ч., 1-ша ос. одн. beriù 40.

bestī дієсл.: теп. ч., 1-ша ос. одн. Bedù 42, bediù (J. Rozv.: bediù) 38, мин. ч., 1-ша ос. одн. [Be]dźiaw 42.

bilti дієсл. «говорити»: теп. ч., 1-ша ос. одн. Bitù 46.

бирти дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. biru 34.

бджола жін. р.: одн. наз. в. Bite 11, Bite 15, 17, 19, род. в. Bites 11, Nog Bites 11, дав. в. Bitey 11, знах. в. Bite 11, оруд. в. Bite 11, місц. в. Bitey 11, клич. в. O Bite 11, мн. наз. в. Bites 11, род. в. Bicziu 11, Nog Bicziu 11, дав. в. Bitemis 11, Bitems 11, знах. в. Bites 11, оруд. в. Bitems 11, місц. в. Bitese 11, клич. в. O Bites 11.

вити дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. blaunu 47.

перевозити дієсл. «перевести, перевезти»: теп. ч. одн. 1-ша ос. boginu 39.

цінувати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. branginu 38.

дорогий чол. р., дорога жін. р. прикм.: чол. р. одн. наз. в. Brangus 16, Bràngus 16, дав. в. Brangiám 16, місц. в. bràngiame 16, мн. род. в. brángiu 16, оруд. в. brangieys 16, місц. в. brangio/e 16, жін. р. одн. наз. в. Bràngi 16, род. в. brangios 16, дав. в. brangiay 16, клич. в. [brangi] 16, сер. р. brangu 14, підсил. чол. р. одн. наз. в. Brangùfis 15, жін. р. одн. наз. в. [Brangioji] 15, найвищ. ст. чол. р. одн. наз. в. bràngiau/fias (sic!) 7, жін. р. одн. наз. в. brangiaw/fia 17.

олень чол. р.: одн. наз. в. Briedis 8.

brnąć дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. brędu 37, Brędu 42.

брат чол. р.: одн. наз. в. Brolis 8.

цілувати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. bucziu oju 46, мин. ч. одн. 1-ша ос. bucziawaw 46.

бути дієсл.: інф. Buti 26, buti 54, But 26, but 29, теп. ч. одн. 1-ша ос. eſmu 23, 26, 29(2), 31, Eſmu 24, 31, 48, Eſmù 24, būwu. Див. також: at-, ifz-, pribūwu 9, 2 Eſi 24, 3 fra 24, éſti 24, мн. 1-ша ос. éſame 24, 2-га ос. éſate 24, 3-тя ос. fra 24, éſti 24, Eſti 24, мин. ч. одн. 1-ша ос. Buwāw

158

24, buwaw 25, 2 Buway 24, buway 28, 3 Buwo 24, мн. 1 Buwomė 24, 2 Buwotė 24, 3 Buwo 24, praet. freq. одн. 1 Budaway 24, budaway 29, 2 Budaway 24, 3 Budawo 24, мн. 1 Budawome 24, 2 Budawotie 24, 3 Budawo 24, fut. одн. 1 Buju 24, buju 25, 28, 2 Buji 25, 3 Bus 25, мн. 1 Bujime 24, 2 Bujite (J. Rozv.: Bujite) 25, 3 Bus 25, наказ. одн. 2 Buk 25, buk 26, buk 25, 26, наказ. мн. 1 Bukime 25, 2 Bukite (J. Rozv.: Bukite) 25, одн. 2 Bukigi 25, мн. 1 Bukimegi 25, мн. 2 Bukitegi 25, умовн. одн. 1 Būczia 25, 2 Būtumey 25, 3 Būtu 25, мн. 1 Būtumem 25, 2 Būtumet 25, 3 Būtu 25, складний умовн. одн. 1 O kad Būczia būwias 25, 2 O kad Būtum būwias 25, 3 O kad Būtu būwias 25, мн. 1 O kad Būtumem buwe 25, 2 O kad Būtumet buwe 25, 3 O kad Būtu buwe 25, одн. 1 [O kad] Būczia buwusi 25, 2 [O kad] Būtum buwusi 25, 3 [O kad] Būtu buwusi 25, мн. 1 [O kad] Būtumem buwujos 25, 2 [O kad] Būtumet buwujos 25, 3 [O kad] Būtu buwujos 25, PPsA чол. рід одн. наз. eſas 26, род. eſanczio 26, nog eſanczio (J. Rozv.: eſanczio) 27, дав. eſancziam 27, знах. eſanti 27, eſanti 55, оруд. eſancziu 27, місц. eſancziame 27, клич. o eſas 27, мн. наз. eſa 27, eſantie 27, род. eſancziu 27, nog eſancziu 27, дав. eſantiemus 27, знах. eſanczius 27, оруд. eſanczieys 27, місц. eſancziuofe 27, клич. eſa 27, eſantie 27, жін. рід одн. наз. eſanti 26, род. eſanczios 26, nog eſanczios 27, дав. eſancziay 27, знах. eſanczia 27, оруд. eſanczia (J. Rozv.: eſanczia) 27, місц. eſancioi 27, клич. o eſanti 27, мн. наз. eſanczios 27, род. eſancziu 27, nog eſancziu 27, дав. eſancziomis 27, знах. eſanczias 27, оруд. eſancziomis 27, місц. eſanciofe 27, клич. o eſanczios 27, PPtAm. одн. наз. Buwias 27, род. Buwufio 27, nog buwufio 27, дав. Buwufiam 27, знах. Buwufi 27, buwufi 55, оруд. buwufiu 27, місц. buwufjame 27, клич. o Buwias 27, мн. наз. Buwe 27, род. Buwufiu 28, nog Buwufiu 28, дав. Buwufiemis 28, знах. Buwufius 28, оруд. buwufieys 28, місц. buwufiofe 28, клич. o Buwe 28, жін. рід одн. наз. Buwufi 27, род. Buwufios 27, nog Buwufios 27, дав. Buwufjay 27, знах. Buwufia 27, оруд. buwufia 27, місц. buwufioy 27, клич. o Buwufi 27, мн. наз. Buwufios 27, род. Buwufiu 28, nog Buwufiu 28, дав. Buwufiomis 28, знах. Buwufias 28, оруд. buwufiomis 28, місц. buwufiofe 28, клич. o Buwufios 28, P Fut. чол. рід одн. наз. Būfias 28, bufias 29, знах. Būfianti 18, bufjanti 29, мн. наз. Būfia 28, знах. Būfianczius 28, жін. рід одн. наз. Būfianti 28, знах. Būfianczia 28, мн. наз. Būfianczios 28, знах. Būfianczias 28, PPtP середн. рід Būta 28, PNn. Butina 29, PC чол. рід одн. Būd amas 29, мн. Būdami 29, жін. рід одн. Būdama 29, мн. Būdamos 29, PPsI eſant 55, PPtI buwus 55.

Ч

чёсас (слов’янське) чол. рід: знах. відм. одн. cziefą 26; kad turieczia czieſą raſficzia 26.

смоктати дієсл.: теп. час одн. 1 ос. cziulpina 34.

Д

розмножувати дієсл.: теп. час одн. 1 ос. dayginu 40.

столяр чол. рід: наз. відм. одн. Daylide 11.

частина жін. рід: наз. відм. одн. Dalis 12.

ділити дієсл.: інф. Daliti 44, Dalit 44, теп. час одн. 1 ос. Daliju 43(2), daliju 44, daliju 43, 44, 2 daliji 43, 3 dalija 43, теп. час мн. 1 ос. Dalijame 43, 2 dalijate 43, 3 dalija 43,

159

минулий час, одн. 1 Dalijaw 43, 2 dalijaw 43, 44, 3 dalijo 43, мн. 1 Daliome (J. Rozv.: Dalijome) 43, 2 dalijote 43, 3 dalijo 43, часто-мин. час, одн. 1 Dalidawqw 43, 2 dalidaw (J. Rozv.: dalidaw) 43, 3 dalidawo 43, мн. 1 Dalidawome (J. Rozv.: Dalidawome) 43, 2 dalidawote 43, 3 dalidawo 43, майб. час, одн. 1 Dali/iu 43, 44, 2 dali/fi 43, 3 dalīs 43, мн. 1 Dali/ime 43, 2 dali/ite 43, 3 dali/s 43, наказовий спосіб, одн. 2 Dalik 44, dalik 44(2), мн. 1 Dalikime 44, 2 dalikite 44, умовний спосіб, одн. 1 [O kad] dalf-czia 44, 2 daltumey 44, 3 daltu 44, мн. 1 dalitumeme 44, 2 dalitumete 44, 3 daltu 44, складений умовний спосіб, чол. р., одн. [O kad] buczia dalijas 44, мн. 1 [O kad] butumeme dalije 44, жін. р., одн. 1 [O kad] buczia dalijufi 44, мн. 1 [O kad] butumeme daliju fios 44,PPsA чол. р., наз. відм., одн. Dalijas 44, жін. р., наз. відм., одн. Dalijanti 44, PPtA чол. р., наз. відм., одн. Dalijas 44, жін. р., наз. відм., одн. dalijufi 44, PFut чол. р., наз. відм., одн. dali/fias 44, PPtP чол. р., наз. відм., одн. dalitas 44, PN dalitinas 44, PC dalidamas 44.

dantis іменник чоловічого роду: наз. відм., одн. Dàntis 9, dàntis 10, Dantis 10, мн. наз. відм. dàntis 10, дав. [dant]-ims 10, [dant]inis 10, оруд. [dant]ims 10, [dant]imis 10, місц. [dant]ise 10.

dasilytėti дієслово: теп. час, одн. 1 da/illeziu 33.

datirti дієслово «зазнати, довідатися»: теп. час, одн. 1 datiriu 38.

daug прислівник: Daug 22.

daugis іменник чоловічого роду: род. відм., одн. dàwgio 22, оруд. daugìu 22.

daugumas іменник чоловічого роду: наз. відм., одн. daugumas 22.

daūži дієслово: теп. час, одн. 1 daūžiu 40.

debėsys іменник чоловічого роду: наз. відм., одн. Debėsis 8.

dėde іменник чоловічого роду: наз. відм., одн. diēde (J. Rozv.: diede) 11.

deginti дієслово: теп. час, одн. 1 déginu 39.

degti дієслово: теп. час, одн. 1 degù 38.

del прийменник з родовим відмінком: dėl 56.

dešimtis кількісний числівник жіночого роду: наз. відм., одн. Die/zìmtis 22.

dešimts незмінюваний кількісний числівник: de/zìmts 22.

dėti дієслово: теп. час, одн. 1 Dedù 34, dedì 33, dedu 52(2), 3 de/ 52, мин. час, одн. 1 dejaw 34, 2 dejev 34, зворотне безособове теп. час, 3 DiėJtis 52, мин. час, 3 diejas 52, майб. час, 3 die/is 52.

носити дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. dęweju 34.

дев’яток числ. збірн.: наз. відм. dewinietas 22.

дев’ятнадцять числ. кільк.: dewiniolika 22(2); dewiniolika Žmonėmis 22.

дев’яносто числ. кільк.: dewinios-de/zìmtis 22.

великий чол. р., велика жін. р. прикм.: одн. наз. відм. Didele 15, род. відм. didėles 15.

великий чол. р., велика жін. р. прикм.: чол. р. одн. наз. відм. Didis 14, didis 15, жін. р. одн. наз. відм. didzia 15, найвищ. ст. чол. р. одн. наз. відм. didziau/ias 17.

найбільший чол. р., [найбільша] жін. р. підсил. прикм.: чол. р. наз. відм. didifi 15, жін. р. одн. наз. відм. [didzioji] 15.

липа імен.: одн. наз. відм. Diėmedis 8.

день імен. жін. р.: одн. наз. відм. diėna 53(2), знах. відм. dieną; Nedelės diena 53, triėczia dieną 54.

бог імен. чол. р.: одн. наз. відм. DIEWAS 7, клич. відм. DIEWE 7.

працювати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. dirbu 40.

дарувати дієсл.: PPtP чол. р. одн. знах. відм. dowanotą 55; dowanotą abrozėlì pamėcziau 55.

лихоманка імен. чол. р.: одн. наз. відм. Drugis (J. Rozv.: Drugis) 8, оруд. відм. drugiu 54; Jergu drugiu 54.

160

два м., дві f. num. card.: m. du. nom., acc., voc. du 5, Du 21, Dù 21(2), dù 54; du Poną 5; f. du. nom., acc., voc. dwi 5, 21, dwi 21; dwi duoni 5; gen. Dwieju 21, nog dwieju 21, dat. dwiem 5(3), Dwiem 21, dwiemis 21; dwiem Ponam 5; dwiem duonom 5, instr. dwiems 21, loc. m. dwejoje 21, f. dwejose 21.

дочка sf.: nom. sg. Duktė 11.

дочка sf.: nom. sg. Dukteris 11.

димати verb.: praes. sg. 1 dumiu 38.

хліб sf.: du. nom., acc., voc. duoni 5; dwi duoni; 5; dat. duonom 5; dwiem duonom 5.

давати verb.: praes. sg. 1 duodu 38, Duodu 46, duomu 46, praet. sg. 1 dawiau 46, 2 dawèy 46, praet. freq. 1 duodawaw 1 46, fut. sg. 1 duofiu 46, imper. sg. 2 duok 46.

колоти verb.: praes. sg. 1 duriu 38.

двійка num. col.: nom. sg. Dwejetas 22.

двоє num. pl.: m. nom. Dweji 21(2), dweji 22, 54, gen. Dweju 22, nog dweju 22, dat. Dwiēms 22, acc. Dwejūs 22, instr. dwejēs 22, loc. dwejuoje 22.

двадцятка num. card. f.: nom. Dwidiežimtis 22.

радіти verb. refl.: praes. sg. 1 džiawgios 37.

сушити verb. f.: praes. sg. 1 dziawnu 47.

сохнути verb.: inf. 1 dziuti 51, praes. sg. 1 dziufiu 51, praet. sg. 1 dziuwaw 51, praet. freq. sg. 1 dziudawaw 51, fut. sg. 1 dziufiu 51, imper. sg. 2 dziuk 51, cond. sg. 1 dziuczia 51, PPsA m. nom. sg. dziuftas 51, PPtA m. nom. sg. dziunias 51.

Е

іти дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа eymu 33, èynu 33, Eimu 35, мин. час, одн. 1-ша особа ėjaw 35, частотний мин. час, одн. 1-ша особа eidawaw 35, майб. час, одн. 1-ша особа ėjfiu 35.

текти дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа ekėju 33, мин. час, одн. 1-ша особа ekėjaw 34.

ягня ім. чол. р. «ягня»: наз. відм., одн. ėrelis (так у джерелі; виправлене читання erėlis) 8.

дратувати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа erzinu 38.

їсти дієсл. «жадібно їсти, жерти, ковтати»: теп. час, одн. 1-ша особа edu 38, 42, мин. час, одн. 1-ша особа [e]-dziaw 42.

окунь ім. чол. р.: наз. відм., одн. E}žieris 8.

Г

псувати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа gadinu 40.

півень ім. чол. р.: наз. відм., одн. Gaydis 9.

ясний прикм. чол. р. «ясний»: наз. відм., одн. Gàydrus 16.

шкодувати зворотне дієсл.: інф. gayletis 52, теп. час, 1-ша особа gayluos 34, 35, наказ. спосіб, одн. 2-га особа gaylekis 52.

холодно безособове дієсл. (присл.): теп. час, одн. 3-тя особа Gaylu 52, майб. час, одн. 3-тя особа буде gaytu 53.

gaišti verb.: inf. gàyBti 50, praes. sg. 1 gàyBtu 50, gàyBtu 51, 53, praet. sg. 1 gayBaw 50, praet. freq. sg. 1 gayBdawaw 50, fut. sg. 1 gàyBiu 50, imper. sg. 2 gàyBk 50, cond. sg. 1 gàyBczia 50, PPsA m. sg. nom. gàyBtas 50. PPtA m. nom. sg. gayBias 50.

гострити дієсл.: galandziu 41.

могти дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа galu 34, 35.

gandinti дієсл. «лякати, страшити»: теп. ч., одн. 1 gundinu 40.

6. 1019

161

garbinti дієсл.: теп. ч., одн. 1 garbinu 37.

gardus чол. р., gardi жін. р. прикм.: чол. р., наз. в., одн. Gàrdus 16, жін. р., наз. в., одн. Gàrdi 16, род. в. gardžios 16.

gavėti дієсл.: теп. ч., одн. 1 gaveju 34.

gėdytis зворотне дієсл.: теп. ч., одн. 1 Giedžio/si 44, giedijus 45, 2 giedijis 45, 3 giedija/si 3, giedi/si 45, мин. ч., одн. 1 giedijaws 45, giedzíaws 45.

geisti дієсл.: теп. ч., одн. 1 giëydziu 41.

gelbėti дієсл.: теп. ч., одн. 1 gialbiu 34.

gentis чол. р. (в «Universite» при іменниках чол. р. закінчення -is): наз. в., одн. Giètis 9, giètis 10 (12).

geradėja (пор. лит. dobrodzieję) чол. р.: наз. в., одн. Giaradėja 6.

geras чол. р., gera жін. р. прикм.: чол. р., одн., наз. в. Tas giàras 14, род. в. Giàro 14, род. Giàro 14, дав. в. Giaram 14, знах. в. Giàrą 14, оруд. в. giaru 14, місц. в. giarame (J. Rozv.: giaramè) 14, клич. в. ò Giàras (J. Rozv.: ò) 14, мн. ч., наз. в. Tie Giari 14, род. в. Tū Giaru 14, род. Giaru 14, дав. в. Giaeriems 14, знах. в. Giarius 14, оруд. в. gia­reys 14, місц. в. giaruó/se 14, клич. в. ó Giari 14, жін. р., одн., наз. в. Giarà 14, род. в. giaros 14, сер. р. giàra 14, вищий ступінь, чол. р., одн., наз. в. giarię/nis 17, жін. р., одн., наз. в. giarę/ne 7, род. в. [giare/nes] 17, дав. в. [giare/ney] 17, знах. в. [giare/ne] 17, оруд. в. [giare/ne] 17, місц. в. [giare/ney] 17, мн. ч., наз. в. [giare/nes] 17, род. в. [gia- re/niu] 17, дав. й оруд. в. giare/niomis 17, знах. в. [giare/nes] 17, місц. в. [giare/nefe] 17, найвищий ступінь, чол. р., одн., наз. в. giariaw/fias 17.

gerti дієсл.: теп. ч., одн. 1 gieriu 39.

gesti «руйнуватися, псуватися, погіршуватися, гнити»: теп. ч., одн. 1 giendu 40, Giedu 42.

gesti дієсл. «згасати (про вогонь, світло); тьмяніти»: теп. ч., одн. 1 gie/ų 38, gie/fu 42.

gi част.: gi 25.

giedoti дієсл.: теп. ч., одн. 1 Giedu 40, giedu 46.

ginti дієсл. «гнати, проганяти (стадо)»: теп. ч., одн. 1 giunù 39, Gianu (J. Rozv.: Gianù) 43, gianu 43, мин. ч., одн. 1 giniaw 43.

захищати дієсл. «визволяти когось під час нападу; відбивати напад»: praes. sg. 1 ginù 37, Ginù 42, Ginu 43, ginù (J. Rozv.: ginù) 43, praet. sg. 1 giniaw 43.

чути дієсл.: praes. sg. 1 girdziu 34, praet. sg. 1 girdeiaw 35.

скрипіти дієсл.: praes. sg. 1 girgzdau (J. Rozv.: girgzdu) 34.

хвалити дієсл.: інф. Girti 36, Girt 36, girt 37, praes. sg. 1 Giriù 35, Giriu 35, giriu 35, 36, 37, 2 Giri 35, 3 Giria 35, pl. 1 Giriame 35, 2 Girjate 35, 3 Giria 35, praet. sg. 1 Girjaw 35, girjaw 36, 2 giriay 35, giriay 36, 3 girìe 35, pl. 1 Girieme 35, 2 giriete 35, 3 girie 35, praet. freq. sg. 1 Girdawaw 36, girdawaw 37, 2 girdaway 36, 3 girdawo 36, pl. 1 Girdawome 36, 2 girdawote 36, 3 girdawo 36, fut. sg. 1 Gir/iu 36, gir/iu 36, 37, 2 gir/si 36, 3 girs 36, pl. 1 Gir/sime 36, 2 Gir/site (J. Rozv.: Girs ite) 36, 3 girs 36, imper. sg. 2 Girk 36, girk 36(2), pl. 1 Girkime 36, 2 girkite 36, cond. sg. 1 [O kad] girczia 36, 2 [O kad] girtùmey (sic! cor!) 36, 3 [O kad] girtù 36, pl. 1 [O kad] girtumeme, 2 [O kad] girtumete 36, 3 [O kad] girtù 36, PPsA m. nom. sg. Girias 36, PPsA f. nom. sg. Girianti 36, PPtA m. nom. sg. Girias 36, PPtA f. nom. sg. fem. giru/si 36, PFut m. nom. sg. Gir/ias 37, PFut. f. nom. sg. gir/anti 37, PPsP m. nom. sg. girìamas 37, PPtP m. nom. sg. Girtas 37, girtas 37, f. sg. nom. girta 37, PN m. nom. sg. Girtinas 37, f. nom. sg. girtina 37, PC m. sg. Girdamas 37, pl. Girdami (на думку J. Rozv., слід виправити) 37, f. sg. girdama (на думку J. Rozv., слід виправити) 37, pl. girdamos 37.

162

хвалитися дієсл. звор.: praes. sg. 1 giriuos 37, PPtA m. girįaś 52.

притуляти дієсл.: praes. sg. 1 glaudžiu 40.

в’яз ім. чол. р. «верба»: наз. відм. одн. Gluokſnis 9.

гарний прикм. чол. р.: наз. відм. одн. Gražūs 16.

гребти дієсл.: praes. sg. 1 griebiu 38.

повертати дієсл. «обертати, повертати назад»: griežiu 39.

хапати дієсл.: praes. sg. 1 grėbiu 37.

повертатися дієсл.: praes. sg. 1 grūwru 29.

повертатися дієсл.: інф. grįbti 50, praes. sg. 1 grįbtu 50(2), praet. sg. 1 grįžaw 50, praet. freq. sg. 1 grįždawaw 50, fut. sg. 1 grįbiu 50, imper. sg. 2 grįbk 50, cond. sg. 1 grįbc-zia 50, PPsA m. sg. nom. grįbtas 50, PPtA m. nom. sg. grįzias 50.

товкти дієсл. «розтирати, подрібнювати, молоти»: praes. sg. 1 grudu 40.

кмітливий прикм. чол. р.: наз. відм. одн. Gudrus 16.

лебідь ім. чол. р. «лебідь»: наз. відм. одн. Gūlbis 8.

лежати дієсл.: теп. ч. одн. 1 gulėti — gulù 34, теп. ч. одн. 2 guli (J. Rozv.: guli) 35, 3 guli 35.

лягти дієсл.: теп. ч. одн. 1 gulti — gultù 38.

спокушати дієсл. «підбурювати, умовляти, спокушати»: теп. ч. одн. 1 gundinti — gundinu 38.

гурклис імен.: наз. відм. одн. gurklys — Gurkliſ 8.

I

до прийм. з род. відм.: į — į 56.

шукати дієсл.: теп. ч. одн. 1 ieškoti — jeſzku (J. Rozv.: jeſzku) 46, jeſzkaw 49, мин. ч. одн. 1 jeſzkojaw 49, майб. ч. одн. 1 jebkojſiu 49.

вуж імен.: наз. відм. одн. iltis — Iltis 12.

відгадувати дієсл. 1. «загадувати, просити когось відгадати (наприклад, загадку) (zagadýwam)»: теп. ч. одн. 1 įminti — įminu 41, 2. «самому назвати відповідь на загадку (zgadywam)»: теп. ч. одн. 1 įminu 41.

брати дієсл.: теп. ч. одн. 1 imti — imù 37, Įmu 43, мин. ч. одн. 1 ėmjaw 43.

у прийм. з род. відм.: ing — ing 5, 56.

з прийм. з род. відм.: iš — iſ 56.

перебути дієсл.: теп. ч. одн. 1 išbūti — iſzbuwwu 29.

спіткати дієсл.: теп. ч. одн. 1 ištikti — iſztinku 40.

J

наречений чол.: nom. sg. Jawnikis 8.

відчувати дієсл.: praes. sg. 1 jàwczíu 37.

бугай чол.: nom. sg. Jàwtis 9.

Ісус чол. власна назва: sg. nom. IEZUS 7, voc. IEZAW 7, IEZU 7.

Ієзус чол. власна назва: nom. sg. IEZUSAS 7.

він чол., вона жін. особовий займенник: чол. sg. nom. він 19, jis 25(2), 30, 36, Įis 19, Įis (J. Rozv.: Įis) 19, gen. Ióſ 19, nom jó 19, dat. Iam 12, acc. ji 19, instr. juomi 19, loc. jamé 19, pl. nom. Jé 19, jė 25, 30, je 36, gen. jū 19, nom jū 19, dat. jémis 19, acc. juos 19, instr. ieys 19, loc. juoſe 19, f. sg. nom. Ji 19, ji 19, gen. jós 19, dat. jėy 19, acc. Ią 19, instr. ją 19, loc. joy 19, pl. nom. jós 19, gen. jū 19, nom. Iū 19, dat. jómis 19, acc. Ias 19, instr. jómis 19, loc. jóſe 19.

·6*

163

їздити верхи дієсл.: praes. sg. 1 jodinėju 33.

що спол.: jog 29; сказав Петро або що Петро каже 29.

Йона чол. власна назва: sg. gen. Jono 54, voc. Iônay 7, Iône 7, Iôn 7.

рухатися дієсл.: praes. sg. 1 judù 34.

рухати дієсл.: praes. sg. 1 judinu 40.

чорний чол. прикм.: nom. sg. juodas 3.

чорнити дієсл.: praes. sg. 1 juodinu 37.

поперек чол.: nom. sg. Iuȯsmenis 8.

ви особовий займенник мн. див. tu: nom. jūs 18, gen. Iuſu 18, род. Iuſu 18, dat. Iumis 18, acc. Iùb 18, Iùns (sic!) 18, instr. Iumis 18, інший варіант зі значенням «не було» juſimp 18.

jusiškis чол. р. займенник присв.: наз. відм. одн. juſiſ-kis 19.

justi дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа Iùntu 37, juntu 42.

K

kabeti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа kabù 34.

kabinti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа kabinu 41.

kad спол.: kad 25(4), 26(3), 31(4), 36(4), 44(3), 45, 47(2), 48(2), 49(2).

kailis чол. р.: наз. відм. одн. Kãylis 9.

kaisti дієсл. «ставати гарячим, нагріватися (від вогню, тертя)»: інф. kãyſti 50, теп. час, одн. 1-ша особа kãyſtu 50, мин. час, одн. 1-ша особа kãy­taw 50, частотний мин. час, одн. 1-ша особа kãyſdawaw 50, майб. час, одн. 1-ша особа kãyſiu 50, наказовий спосіб, одн. 2-га особа kãyſk (закінчення у фотокопії невиразне, тому переписано з видання J. Rozv.) 50, умовний спосіб, одн. 1-ша особа kãyſczia 50, PPsA чол. р. наз. відм. одн. kãyſtas 50, PPtA чол. р. наз. відм. одн. kãy­tias 50, PFut чол. р. наз. відм. одн. kãyſias 50.

kalba жін. р.: одн. наз. відм. kâlba 4, Ta Kalba 6, Kalba 6, 14, 16, 17, kalba 15, 22, род. відм. Tôs Kalbós 6, Nog tos kalbós 6, дав. відм. Tày Kalbay 6, знах. відм. Tq Kálbą 6, оруд. відм. tâ kàlba 6, місц. відм. tôy kalbôy 6, клич. відм. O Kalba 6, мн. наз. відм. Tôs Kàlbôs (sic!) 6, род. відм. Tù Kàlbù 6, Nog tù Kàlbù 6, дав. відм. Tomis Kàlbômis 6, tôms kalbôms 6, знах. відм. Tas Kàlbas 6, оруд. відм. Tomis Kàlbômis 6, місц. відм. tôſe Kàlbose 6, клич. відм. O Kàlbos 6.

kalbėjimas чол. р.: наз. відм. одн. kalbeimas 33.

kalbėti дієсл.: інф. Kalbeti 31, kalbet 29, 31, 32, теп. час, одн. 1-ша особа Kàlbu 30(2), kalba, kalbu 32, 2-га особа Kàlbi 30, 3-тя особа kalba 30, мн. 1-ша особа kalbame 30, 2-га особа Kàlbate 30, 3-тя особа kalba 30, мин. час, одн. 1-ша особа Kalbejau 30, kalbėjaw 30, kalbejaw 30, 2-га особа kalbejay 32, kalbejay (J. Rozv.: kalbejay) 30, 3-тя особа kalbėjo (J. Rozv.: Kalbejo) 30, мн. kalbeiome 30, 2-га особа kalbejo-te 30, 3-тя особа kalbejo 30, частотний мин. час, одн. 1-ша особа Kalbėdawaw 30, 2-га особа Kalbedawaw 30, 3-тя особа kalbė-dawo 30, мн. 1-ша особа kalbėdawome 30, 2-га особа kalbėdavote 30, 3-тя особа kalbėdawo 30, майб. час, одн. 1-ша особа kalbėſiu 30(2), Kalbeſiu 32, 2-га особа kalbeſi 30, 3-тя особа kalbės 30, мн. 1-ша особа kalbėſime 30, 2-га особа kalbėſite 30, 3-тя особа kalbės 30, наказовий спосіб, одн. 2-га особа kalbek 30, 31(2), мн. 1-ша особа Kalbėkime 30, 2-га особа kalbėkite 30, супін kalbetu 33(2), умовний спосіб, одн. 1-ша особа ó kad kalbėczia 31, 2-га особа kalbėtu-mey 31, 3-тя особа kalbėtu 31, мн. 1-ша особа ó kad kalbėtumeme 31, 2-га особа kalbėtumete 31, 3-тя особа kalbėtu 31, складний умовний спосіб, чол. р. одн. 1-ша особа O kad būczia kalbejas 31, 2-га особа būtumey kalbejas 31, 3-тя особа bū-tu kalbejas 31, мн. 1-ша особа O kad Butùmeme(?) kalbėja (J. Rozv.: o kad butumeme kal-beja) 31, 2-га особа Butumete kalbėja 31, 3-тя особа Butu kalbėja 31, жін. р. одн. 1-ша особа [O kad] būczia kal-bėjufi 31, 2-га особа būtumey kalbėjufi 31, 3-тя особа būtu kalbėjufi 31, мн. 1-ша особа Butùmeme kalbėju-fios 31, 2-га особа Butumete kalbėjuſios 31, 3-тя особа Butu kalbėjuſios 31, PPsA чол. р. одн. наз. відм. Kal-

164

bas 31, род. в. Kalbanczio 31, род. в. kálbanczio 31, дав. в. Kálbancziam 31, знах. в. kalbanti 31, оруд. в. kalbancziu 31, місц. в. kálbancziame, клич. ó Kalbas 31, мн. наз. в. Kalbą 32, kalbantie 32, род. в. Kalbancziu 32, род. в. kalbancziu 32, дав. в. kálbantiems (J. Rozv.: Kálbantiems) 32, kalbantiems (J. Rozv.: kalbantiems) 32, знах. в. Kálbanczius 32, оруд. в. kálbanczieys 32, місц. в. kálbanczioſe 32, клич. ó Kalbą 32, [ó] Kalbantie 32, жін. одн. наз. в. Kalbanti (J. Rozv.: Kálbanti) 31, род. в. Kálbanczios 31, род. в. kalbanczios 31, дав. в. Kalbancziai 31, знах. в. Kalbanczią 31, оруд. в. kalbanczia 31, місц. в. kalbanczióy 31, клич. ó Kálbanti 31, мн. наз. в. Kálbanczios 32, род. в. Kálbanczia 32, род. в. kálbancziu 32, дав. в. Kalbancziomis 32, знах. в. Kalbanczias 32, оруд. в. kálbáncziomis (J. Rozv.: kálbancziomis) 32, місц. в. kalbanczioſe 32, клич. ó Kálbanczios 32, PPtA чол. одн. наз. в. kalbejas (J. Rozv.: Kalbejas) 32, знах. в. kalbejuſį 32, мн. наз. в. Kalbeje 32, знах. в. Kalbejuſius 32, жін. одн. наз. в. Kalbejuſi 32, знах. в. Kalbejuſią 32, мн. наз. в. Kalbejuſios 32, знах. в. Kalbejuſias 32, PFutA чол. одн. наз. в. kalbeſias 32, знах. в. kalbeſianti 32, мн. наз. в. kalbeſia 32, знах. в. kalbeſianczius 32, жін. одн. наз. в. kalbeſianti 32, знах. в. kalbeſiánczia (J. Rozv.: kalbeſianczia) 32, мн. наз. в. kalbeſianczios 32, знах. в. kalbeſiunczias 32, PPsP чол. наз. одн. kálbamas 33, PPtP чол. наз. одн. Kalbetas 32, kalbetas 33, жін. наз. одн. kalbeta 32, PN· чол. наз. одн. kalbetinas 33, kalbetinas 37, наз. мн. kalbetini 33, жін. наз. одн. kalbetina 33, наз. мн. kalbetinos 33, PC чол. одн. Kalbedamas 33, мн. kalbedami 33, жін. одн. Kalbedama 33, мн. kalbedamos 33.

kalinys чол. «в’язниця»: наз. одн. Kalinís 9.

kalti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. kalu 38.

kalvis чол.: наз. одн. Kalwis 9.

kandis жін.: наз. одн. Kàndis 12.

karšis чол.: наз. одн. Kàrſzis 8.

karti дієсл. «вішати, сушити»: теп. ч. одн. 1-ша ос. kariù 41.

1 kartis жін. «довге, тонке дерево, гілка, тріска»: наз. одн. Kartis 12.

2 kartis чол. «волосся на загривку деяких тварин; грива»: наз. одн. Kartis (пор. Kartis) 8.

kartus чол. прикм.: наз. одн. Kàrtus 16.

karvelis чол.: наз. одн. Karwèlis 8.

kas займенник: питальний; Kàs 20, род. в. Kó 20, род. в. kò 21, дав. в. Kàm 20, знах. в. Ką 21, оруд. в. kuomi 21, місц. в. kamè 21.

kąsnis чол.: наз. одн. Kaſnis 9.

kasti дієсл. «копати, рити, робити яму, рів»: теп. ч. одн. 1-ша ос. kaſu 38.

kąsti дієсл. «кусати зубами»: теп. ч. одн. 1-ша ос. kandu 38.

katras чол., katra жін. займенник: чол. наз. одн. Kàtras 21, жін. наз. одн. katra 21.

будь-який займ. неознач.: наз. відм. одн. чол. р. kaſzkùris 20.

лаяти дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. kieyküi 38.

подорожній іменник чол. р.: наз. відм. одн. Kieléywis 9.

кілька займ. мн.: наз. відм. мн. Kieli 22.

подорожувати дієсл.: інф. kielawti 47, kialawt 47, теп. час, одн. 1-ша ос. Kialawju 46, kialawju 47, kialawju (cor!) 47, kialawju 46, Kialawiu 47, 2-га ос. kialawji 46, 3-тя ос. kialáwja (J. Rozv.: kialawja) 46, мн. 1-ша ос. kialawjame 46, 2-га ос. kialawjate 46, 3-тя ос. kialawja 46, мин. час, одн. 1-ша ос. kiala-

165

wāw 46, 2-га ос. kialaway 46, 3-тя ос. kialāwo 46, мн. 1-ша ос. kialāwome 47, 2-га ос. kielāwote 47, 3-тя ос. kielāwo 47, частий минулий час, одн. 1-ша ос. kialaudawaw 47, 2-га ос. kialaudaway 47, майб. час, одн. 1-ша ос. kialawfiu 47, kialawfiu 47, наказовий спосіб, одн. 2-га ос. kialawk 47, kialauk 47, умовний спосіб, одн. 1-ша ос. [O kad] kialawczia 47, 2-га ос. kialawtumey 47, складений умовний спосіб, чол. р. одн. 1-ша ос. [O kad] buczia kielawias 47, складений умовний спосіб, жін. р. одн. 1-ша ос. [O kad]buczia kialawufi 47, PPSa чол. р., наз. відм. одн. kialaujas 47, PPSa жін. р., наз. відм. одн. kialawjanti 47, PPtA чол. р., наз. відм. одн. kialawias 47, PPtA жін. р., наз. відм. одн. kialawufi 47, PFut чол. р., наз. відм. одн. kialāwjas 47, PPtP сер. р. kialauta 47, PN kialawtina 47, PC чол. р. kialaudamas 47, жін. р. kialādama 47.

піднімати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. kielū 1. «беру вгору, кладу вище» 41, 2. «піднімаю із землі (важку річ)» 38.

чаклувати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. kiereju 34.

терпіти дієсл.: інф. kįęft 41, теп. час, одн. 1-ша ос. kięcziu 33, 37, 41, 2-га ос. kięti 41, мин. час, одн. 1-ша ос. kięcz-iow 41, 2-га ос. kiętęy 41, частий минулий час, одн. 1-ша ос. kięfdawow 41, майб. час, одн. 1-ша ос. kięfiu 41, наказовий спосіб, одн. 2-га ос. kięfk 41, умовний спосіб, одн. 1-ша ос. kiębczia 41.

наміритися дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. kietinu 39.

чотири кільк. числ. чол. р.: keturi 54.

четверо збірн. числ. мн.: чол. р. kietwieri 54.

яйце іменник: наз. відм. одн. Kiałw[z]inis 8.

чий, чия, чиє пит. займ.: Kienõ 21, kienõ 21; kienõ Poną 21.

набивати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. kiem/zu 39, 42.

стригти дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. kierpu 40, Kierpu 42.

рубати дієсл.: теп. час, 1-ша ос. одн. kiertu 40, 42.

сокира ім.: наз. відм. одн. Kirwis 9.

заєць ім.: наз. відм. одн. Kifzkis 9.

колоти дієсл.: теп. час, 1-ша ос. одн. ki/zu 40, ki/zu 42.

ставати на коліна дієсл.: теп. час, 1-ша ос. одн. klaupiu 38.

розпитувати дієсл.: теп. час, 1-ша ос. одн. klaw/ineju 34.

питати дієсл.: теп. час, 1-ша ос. одн. klaw/iu 39, klaw/iu 39, майб. час, 3-тя ос. мн. Klaws 43, наказ. спосіб, 2-га ос. одн. klaw/k 43.

помилятися дієсл.: інф. kli/ft 50, теп. час, 1-ша ос. одн. kli/fu 50, kli/fu (J. Rozv.: klistu) 51, мин. час, 1-ша ос. одн. klidow 50, частий мин. час; одн. kli/fdawa (?) (J. Rozv. зазначає: sic.) 50, майб. час, 1-ша ос. одн. kli-fiu 50, наказ. спосіб, 2-га ос. одн. kli/fk 50, умовний спосіб, 1-ша ос. одн. kli/fzczia 50, PPSa чол. р. одн. kli/fąs 50, PPtA чол. р. наз. відм. одн. klidias 50, PFut чол. р. наз. відм. одн. kli/fias 50.

спіткнутися дієсл.: теп. час, 1-ша ос. одн. klumpu 42.

колупатися дієсл.: теп. час, 1-ша ос. одн. knebineju (J. Rozv.: knebineju) 33.

який займенник питальний, відносний: наз. відм. одн. Kok/ay 14.

стільник ім.: наз. відм. одн. Kōris 9.

козоніс (1. проповідь) ім.: «проповідь»: наз. відм. одн. Kōzonis 9.

швидкий чол. р., швидка жін. р. прикм.: чол. р. наз. відм. одн. Krātus 16, жін. р. наз. відм. одн. Krati 16, род. відм. kraczios 16.

завантажувати дієсл.: теп. час, 1-ша ос. одн. krawju 47.

трясти дієсл.: теп. час, 1-ша ос. одн. krięcziu 40.

християнин чол. р.: наз. одн. Krikszczionis 10, мн. наз. Krikszczionies (J. Rozv.: напр. arch. krikszczionies sine dubio falso; має бути krikszczionies) 10, дав. [kriks-

166

zczion]imis 10, [krikščzion]imis 10, оруд. [krikščzion] imis 10, [krikščzion] imis 10, місц. [krikščzion]ise 10.

гризти дієсл.: теп. час, одн. 1 krėmtu 38, krėmtu 42.

падати дієсл.: теп. час, одн. 1 krintu 40, 42.

християнин чол. р., див. krikščionis: наз. одн. Krikščionis 8.

хрест чол. р.: одн. наз. [Tas] Kryžius 13, Kryzius 15, род. [To] Kryžiaus 13, род. Kryžiaus 13, дав. Kryžių 13, знах. Kryžių (J. Rozv. пропонує krįžiu) 13, оруд. Kryžium 13, місц. Kryžių 13, клич. Kryžiau 13, мн. наз. [Tie] Kryžiey 13, род. [Tu] Kryžių 13, род. Kryžių 13, дав. [Tiems] Kryžiams 13, знах. [Tuos] Kryžius 13, оруд. Kryžieys 13, місц. Krįžioje 13, клич. O Kryžiey 13.

піч жін. р.: наз. одн. Kroſnis 12.

тремтіти дієсл.: теп. час, одн. 1 krutù 34.

кукіль (білор. кукаль) чол. р. «бур’ян у зернових посівах, кукіль звичайний (Agrostemma githago)»: наз. одн. Kukalis 9

молотити дієсл.: теп. час, одн. 1 kulu 1. «вибиваю зерно з колосків (mlece)» 39. 2. «б’ю, лупцюю, товчу (thukę)» 40.

лошак чол. р.: наз. одн. Kumelėſ 9.

кулак жін. р.: наз. одн. Kumſtis 12.

князь чол. р.: наз. одн. Kunigaykſtis 9.

kuopti дієсл.: теп. час, одн. 1 kuopiu 37.

який чол. р., kuri жін. р., відносний займенник: чол. р. одн. наз. Kuris 20, Kuris 20, kuris 27, род. Kūrio 20, род. kurio 20, дав. Kuriam 20, знах. Kurį 20, оруд. kuriuomi 20, kuriūm 20, місц. kuriame 20, мн. наз. Kurie 20, род. Kurių 20, род. kurių 20, дав. Kuriemis 20, знах. Kurius 20, оруд. kurieys 20, місц. kuriuoje 20, жін. р. одн. наз. Kuri 20.

якийсь неозначений займенник: чол. р. одн. наз. kurįnorint 20, род. kurionorint 20.

розпалювати дієсл. «робити так, щоб горіло, палати»: теп. ч. одн. 1-ша ос. kuriu 39.

пахнути дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. kvepiu 34.

кликати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. kviečiu 38.

кошик ім.: наз. в. одн. Kwietis 9.

L

годувати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. lakinu 38.

сьорбати дієсл. «пити, захоплюючи воду чи рідку їжу язиком (про тварин)»: теп. ч. одн. 1-ша ос. lakù 38.

капати дієсл.: теп. ч. 3-тя ос. laſza 33.

чекати дієсл.: інф. laukt 42, теп. ч. одн. 1-ша ос. ławkiu 37, наказ. спос. одн. 2-га ос. łauk 42, умов. спос. одн. 1-ша ос. łau-kczia 42.

ламати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. laužiu 38.

дозволяти дієсл.: 1. «давати згоду комусь щось робити»: теп. ч. одн. 1-ша ос. laydziu 40. 2. «зливати (з бочки)»: теп. ч. одн. 1-ша ос. laydziu 40.

летіти дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. lėkiu 38.

гнути дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. lãnkiu 37.

припиняти дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. lawnu 47, Lawnu 47, мин. ч. одн. 1-ша ос. Lowiow 48.

лити дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. leju 33.

167

язик іменник: одн. наз. [Tas] Liežuvis 7, Liežuvis 14, liežuvis 22, 54, род. [To] Liežuvio 7, з род. [To] Liežuvio 8, дав. [Tàm] Liežuvį 7, знах. [Tą] Liežuvį 8, оруд. [tuomi] liežuviu 8, місц. [tame] liežuvij 8, клич. O Liežuvi 8, мн. наз. [Tie] Liežuviey 8, род. [Tų] Liežuvių 8, з род. [tų] liežuviu 8, дав. [Tiėms] Liežuviams 8, знах. [Tius] vel [tuos] Liežuvius 8, оруд. liežuvieys, місц. liežuviose 8, клич. O Liežuviey 8.

порівнювати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа liginu 40.

залишатися дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа lėku 41, 42.

лізти дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа lipù 38, lipu 42.

лізти всередину дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа lendu 42, lendu 38.

звикати дієсл. зворотне: теп. час, одн. 1-ша особа liuobios (J. Rozv.: luobinios) 39.

ліжко іменник: наз. відм. одн. Lowys 9.

лупити дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа lupù 38, lupu 42.

ламатися дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа lūštu 50.

M

malt дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа mali 39.

manas займенник присвійний: одн. наз. в. manas 18, дав. в. manam 18, займенник присвійний підсилений, одн. наз. в. manasis 18, род. в. Mànojo 18.

maniškis займенник присвійний: чол. р., одн. наз. в. Maniškis 18.

mano займенник присвійний неозначений: Màno 18.

masinti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа màšinu 41.

mauti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа mawnu 47.

малий чол. р., мала жін. р. прикм. підсил.: чол. р., одн. наз. в. Mažafis 15, род. в. Màžojo 15, род. в. Màžojo 15, дав. в. Mazam 15, знах. в. Màžaiy (cor.; Màžoji) 15, оруд. в. mažuoju 15, місц. в. mažamè 15, клич. в. O Màžasis (cor!) 15, мн. наз. в. Maziėji 15, род. в. Mažiūn 15, род. в. Mažiūnu 15, дав. в. Maziemis 15, знах. в. Mazuòf ius 15, оруд. в. mažayfieys 15, місц. в. mazuòfe 15, клич. в. O Mazieji 15, жін. р., одн. наз. в. Mazoji 15, род. в. Mazófios 15, род. в. Mazófios 15, дав. в. Màzaiey 15, знах. в. Màzaja 15, оруд. в. mažoja 15, місц. в. mažoy 15, клич. в. O Mazoji 15, мн. наз. в. Màzofios 15, род. в. Mažiūnu 15, род. в. Mažiūju 15, дав. в. Mazōmis 15, знах. в. Màzafias 15, оруд. в. mažōmis 15, місц. в. mažofe 15, клич. в. O Màzofios 15.

малити дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа màžinu 39.

дерево іменник: одн. наз. в. Mėdis 8.

полювати дієсл.: інф. Medžioti 45, medžiot 45, теп. час, одн. 1-ша особа Medžioju 45, Medžioju 45, medžioju 46, medžioju 45(2), 2-га особа medžioi 45, 3-тя особа medžioia 45, мн. 1-ша особа Medžiojame 45, 2-га особа medžiojate 45, 3-тя особа medžioja 45, мин. час, одн. 1-ша особа Medžiojau 45, 2-га особа Medžiojai 45, 3-тя особа medžiojo 45, мн. 1-ша особа Medžiojome (J. Rozv.: Medžiojome) 45, 2-га особа medžiojote 45, 3-тя особа medžiojo (J. Rozv.: medžiojo) 45, мин. частотний час, одн. 1-ша особа Medžiodavau 45, 2-га особа medžiodavai 45, майб. час, одн. 1-ша особа Medžiofiu 45, medžiōfiu (J. Rozv.: medžiofiu) 45, 2-га особа medžiofi 45, наказовий спосіб, одн. 2-га особа Medžiok 45, умовний спосіб, одн. 1-ша особа medžioczia 45, 2-га особа medžiotume 45 PPsA чол. р., одн. наз. в. Medžiojās (J. Rozv.: Medžiojas) 45, жін. р., наз. в. Medžiojanti 45, PPtA чол. р., одн. наз. в. Medžiojōs (J. Rozv.: Medžiojas) 46, жін. р., одн. наз. в. medžiojufi (J. Rozv.: Medžiojusi) 46, PFut чол. р., одн. наз. в. Medžiofias 46, жін. р., одн. наз. в. medžiofian-ti (J. Rozv.: medžiosjanti) 46, PPtP сер. р. Medžiōta (J. Rozv.: Medžiota) 46, PN сер. р. Medžiotina (J. Rozv.: Medziotina) 46, PC одн. Medžiodamas 46.

168

любити дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. megìu 38.

хлопчик ім.: наз. в. одн. Mėytielis 9.

благати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. mėldžiu 39.

брехати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. meluoju 46, meloju 46, мин. ч. одн. 1-ша ос. melawāw 46, PPtA наз. в. одн. melāwes 46.

доїти дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. melziu 38.

місяць sm.: sg. nom. Місяць 11, gen. Menesio (J. Rozv. пропонує місяця) 11, Mėnesies 11.

мружити дієсл. «прикривати очі повіками»: теп. ч. одн. 1-ша ос. merkiu 39.

мочити дієсл. «класти, занурювати у воду»: теп. ч. одн. 1-ша ос. mérkiu 39.

ми особ. займ.: жін./чол. рід, мн. наз. в. Mės 18, род. в. Mūfū 18, род. мн. Māfu 18, дав. в. Mumis 18, знах. в. Mūs 18, mums 18, ор. в. mumìs 18, також у значенні інесива musimp 18.

кидати дієсл.: metu 40, 42.

рік ім. чол. р., мн.: мн. наз. в. Mėtay 53.

рік ім. чол. р. «певний визначений проміжок часу»: одн. наз. в. mėtas 53.

спати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. miėgu 46.

ячмінь ім.: наз. в. одн. Miežis 9.

любити дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. milu 33.

згадувати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. miniu 34.

minti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. minu 38, 42.

mirti дієсл.: інф. mirti 51, теп. ч. одн. 1-ша ос. mirbtu 51, мин. ч. одн. 1-ша ос. mirìāw 51, частотний мин. ч. одн. 1-ша ос. mirdawaw 51, майб. ч. одн. 1-ша ос. mir/iu 51, наказ. спосіб одн. 2-га ос. mirk 51, умовний спосіб одн. 1-ша ос. mirciā (J. Rozv. пропонує mirczia) 51, PPsA чол. рід. наз. відм. одн. mirbtas 51, PPtA чол. рід. наз. відм. одн. mirìas 51.

1 mokėti дієсл. «давати гроші в обмін на отримувану річ, виконану роботу тощо»: теп. ч. одн. 1-ша ос. moku 34.

2 mokėti дієсл. «уміти щось робити, знати»: теп. ч. одн. 1-ша ос. moku 34.

mokyti дієсл.: інф. Mokiti 48, mokir 48, теп. ч. одн. 1-ша ос. Mokaw 48, mokaw 49, mokaw 48, 2-га mokey 48, 3-тя moka 48, мн. 1-ша Mckome 48, 2-га mokote 48, 3-тя moka 48, мин. ч. одн. 1-ша ос. Mokiau 48, 2-га mokiey 48, Mokiev 48, mokiey 48, 3-тя mokie 48, мн. 1-ша Mokieme 48, 2-га mokiete 48, 3-тя mokie 48, частотний мин. ч. одн. 1-ша ос. mokidawaw 48, 2-га mokidaway 48, 3-тя mokidawo 48, майб. ч. одн. 1-ша ос. Mokifju 48, moki/iu 48, 2-га moki/ i 48, 3-тя mokis 48, наказ. спосіб одн. 2-га ос. mokik 48(2), умовний спосіб одн. 1-ша ос. [O kad] mokicžia 48, 2-га [O kad] mokitumey 48, складний умовний спосіб чол. рід. одн. 1-ша ос. [O kad] buczia mokies 48, жін. рід. одн. 1-ша ос. [O kad] buczia mokiu/ji 48, PPsA чол. рід. наз. відм. одн. Mokąs 48, жін. рід. наз. відм. одн. mokanti 48, PPtAm. наз. відм. одн. Mokies 48, жін. рід. наз. відм. одн. mokiu/ji 48, PF чол. рід. наз. відм. одн. Mokifias 48, PPtP чол. рід. наз. відм. одн. Mokitas 48, жін. рід. наз. відм. одн. mokita 48, PN чол. рід. наз. відм. одн. Mokitinās 49, жін. рід. наз. відм. одн. mokitina 49, PC чол. рід. mokidamas 49.

mokytis зворотне дієсл.: інф. moktis 52, теп. ч. одн. 1-ша ос. mokaws 52, 2-га mokeys (з огляду на місце подання має бути теп. ч. одн. 2-га ос.) 52, 3-тя mokos 52, мин. ч. одн. 1-ша ос. mokians 52, частотний мин. ч. одн. 1-ша ос. mokidawaws 42, наказ. спосіб одн. mokikis 52, PPsA чол. рід. наз. відм. одн. mckafis 52, род. відм. mōkančio/ji 52, mōkančios 52, дав. відм. mōkančiam/ji 52, mokančiamu 52 (J. Rozv.: mokancziams?) 52, жін. рід. наз. відм. одн. mokanti/ji 52, PPtA чол. рід. наз. відм. одн. mōkie-fis 52, жін. рід. наз. відм. одн. mokiu/ji/si 52, PFut. чол. рід. наз. відм. одн. mokijąfis 52.

molis імен.: наз. відм. одн. Molis 8.

169

mոմuo імен.: одн. наз. відм. Momo (J. Rozv. пропонує виправити на momuo) 11, род. відм. momenio 11, дав. відм. momeniui 11.

moteris імен. жін. р.: наз. відм. одн. Moteris 12.

mudu, mudvi особовий займенник двоїни: чол. рід, наз. відм. Mudu 21, mudu 21, жін. рід, наз. відм. mùdwi 21, род. відм. mùdvieju 21, muſudwieju 21, род. відм. muſu dwieju 21, дав. відм. Mums dwiem 21, знах. відм. Mudu 21, жін. рід, знах. відм. mùdwi 21, оруд. відм. mumìs dwiems 21, місц. відм. muſimp dvečjoje 21.

musiškis, musiškė присвійний займенник: чол. рід, наз. відм. одн. muſiſzkis 18, жін. рід, наз. відм. одн. Muſiſzkie 19.

mušti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. muſžu 37.

N

знищувати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. naykinù 39.

ніч жін. р.: наз. в. одн. Naktis 12.

неділя (рос. нядзеля) жін. р.: род. в. одн. Nedelōs (J. Rozv.: Nedelōs) 53, nedielōs 53; у неділю 53, вранці в неділю 53.

пірнати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. nerìu 39.

нести дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. neſžu 39.

деякий (пор. 1. деякий) чол. р. неознач. займ.: наз. в. одн. niekuris 20.

зникати дієсл. «меншати, гинути, припиняти існування»: теп. ч. одн. 1-ша ос. nìkſtu 51, мин. ч. одн. 1-ша ос. nìkaw 51, част. мин. ч. одн. 1-ша ос. nìkdawaw 51, майб. ч. одн. 1-ша ос. nìkſiu 51, наказ. спосіб одн. 2-га ос. nìk 51.

nog прийм. з род. в.: Nog 6(2), 10, 11(2), 13, nog 7(2), 8(2), 11, 12, 13(2), 15(4), 18(5), 19(6), 20(2), 21(3), 22(2), 27(5), 28(2), 31(2), 32(2).

хотіти дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. noriu 33, 35, 3-тя ос. одн. nori 35, мн. ч. 1-ша ос. norime 35, 2-га ос. мн. ч. norite 35.

ніс жін. р.: наз. в. одн. Noſis 12.

затупити дієсл.: інф. nubuoiti (J. Rozv.: nubuoſti) 51, теп. ч. одн. 1-ша ос. nuboſtu (J. Rozv.: nubuostu) 51, 3-тя ос. nuboſta 51(2), мин. ч. одн. 3-тя ос. nubuodo 51, част. мин. ч. одн. 3-тя ос. nubuodawo 51, майб. ч. одн. 3-тя ос. nubuos 51, PPsI nuboſtunt 51.

згрішити дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. nusidedu 34.

перелякатися дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. nuſigąſtu 50, мин. ч. одн. 1-ша ос. nuſigundaw 50, част. мин. ч. nuſigąſdawa (J. Rozv.: nusigąsdawaw) 50, майб. ч. одн. 1-ша ос. nuſigąſiu 50, наказ. спосіб одн. 2-га ос. nuſigąſk 50, умов. спосіб одн. 1-ша ос. nuſigąſczia 50.

O

o виг.: O 6(2), 7(2), 8(2), 10, 13, 15(4), 25(3), 31(2), 35(3), 44(3), 45, 47(2), 48(2), o 11(3), 27(2), 28, 36, ô 12, 14, 27(3), 28, 31(4), 32(2), ò (J. Rozv. до o) 14.

яблуня жін. р.: наз. відм. одн. óbelis 12.

яблуко сер. р.: наз. відм. одн. Obólis 8.

цап чол. р.: наз. відм. одн. Ožis 9.

P

порядний чол. р., прикм.: наз. відм. одн. Padōrus 16.

супроводжувати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. palidžiu 34.

загубити дієсл.: мин. ч. одн. 1-ша ос. pàmezciaw 55; подаровану гілочку я загубив 55.

живіт чол. р.: наз. відм. одн. Pantis 9.

par прийм. з знах. відм.: par 53, 54, 56(2).

170

написати дієсл.: PPtA чол. р. наз. в. одн. parašęs 55, PPtP сер. р. parašyta 14; parašyta є 14, PPtI parašius 55; mań parašius škayrik 55.

поросятко імен. сер. р., зменш.: наз. в. одн. Paršzelis 9.

pas прийм. зі знах. в.: pas (J. Rozv. зазначає, що в Un. 1737 вид. написано як польське слово) 56.

пожалкувати зворотнє дієсл.: теп. ч. одн. 1 pasigailyu 52, мин. ч. одн. 1 pasigailėjaw (J. Rozv.: pasigailėjaw) 52, майб. ч. одн. 1 pasigailėsiu (над e невиразний знак; J. Rozv.: supra e accentus nota fuisse videtur) 52, наказ. спосіб одн. 2 pasigailėk 52.

вітчим імен. чол. р.: наз. в. одн. Patewis 8.

зручний прикм. чол. р.: наз. в. одн. Patogus 16.

сам чол. р., pati жін. р. означ. займ.: чол. р. одн. наз. в. Pàts 19, Pats 19, pats 20, род. в. Patiês 19, після прийм. patiês 19, дав. в. Pacziam 19, знах. в. Pàti 19, оруд. в. pacziù 19, місц. в. pacziame 19, мн. наз. в. Pàtis 19, род. в. Pacziù 19, після прийм. pacziù 19, дав. в. Patiems 19, знах. в. Pacziùs 19, оруд. в. paczięys 19, місц. в. pacziuófe 19, жін. р. одн. наз. в. Pati 14, 20(2), pati 20, род. в. Pacziós 20, після прийм. Pacziós 20, дав. в. Pàcziey 20, знах. в. Pàczią 20, оруд. в. paczià 20, місц. в. paczióy 20, мн. наз. в. Pàczios 20, род. в. Pacziù 20, після прийм. Pacziù 20, дав. в. Paczióms 20, знах. в. Pacziàs 20, оруд. в. pacziomis 20, місц. в. paczióƒe 20.

птах імен. чол. р.: наз. в. одн. Pàuk/ztis 9.

весна імен. чол. р.: наз. в. одн. pawaſaris 54.

заздрити дієсл.: теп. ч. одн. 1 pawidžiu 34.

пахва імен. жін. р.: наз. в. одн. Pàzaſtis 12.

пізнати дієсл.: інф. pažinti 49, pažint 49, теп. ч. одн. 1 Pažinſtu 49(2), 2 pažinſti 49, 3 pažinſta 49, мн. 1 Pažinſtame 49, 2 pežinſtate (sic!) 49, 3 pažinſta 49, мин. ч. одн. 1 Pažinaw 49, 2 pažinay 49, 3 pažino 49, мн. 1 Pažinome 49, 2 pažinote (J. Rozv.: pažinote) 49, 3 pažino 49; частотний мин. ч. одн. 1 Pažindawaw 49, 2 pažindaway 49, майб. ч. одн. 1 pažinſiu 49, 2 pažinſi 49, наказ. спосіб одн. 2 pažink 49, умовн. спосіб одн. 1 [kad] pažinčia 49, 2 [kad] pažintumey 49, складений умовн. спосіб чол. р. одн. 1 [kad] buczia pažinęs 49, жін. р. одн. 1 [kad] bucziaſ pažinuſi 49, PPtA чол. р. одн. наз. в. Pažinſęs 49, наз. в. одн. жін. р. pažinſtanti 49, PPtA чол. р. наз. в. одн. Pažinias 50, PFut чол. р. наз. в. одн. Pažinſias 50, PPsP чол. р. наз. в. одн. pažinſtamas 50, PPtP чол. р. наз. в. одн. Pažintas 50, жін. р. наз. в. одн. pažinta 50, PN чол. р. наз. в. одн. Pažintinas 50, жін. р. наз. в. одн. pažintina 50, PC чол. р. Pažindamas 50.

ганити дієсл.: теп. ч. одн. 1 peykiu 38.

ніж імен. чол. р.: наз. в. одн. Peylis 8.

годувати дієсл.: теп. ч. одн. 1 peniù 33.

п'ять чол. р., penkios жін. р. кільк. числ.: чол. р. наз. в. neki 22, жін. р. наз. в. pekios 22.

pešti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. peɓù 40, peſžu 42, peſžu 43, майб. ч. одн. 1-ша ос. peſziu 43, 3-тя ос. peſz 43, наказ. сп. одн. 2-га ос. peſzk 43.

petys чол. р.: наз. в. одн. Petis 9.

Petraž власна назва, чол. р.: одн. наз. в. Petras 29; ſako... iog Petras buſias 29; знах. в. Petra 29; ſako Petra buſianti 29.

piemuo чол. р.: одн. наз. в. Piemuo 10, piemuo 54, род. в. piẽmenies (J. Rozv.: piẽmenies) 10, дав. в. [piemeniuy] 11, знах. в. [piemeni] 11, оруд. в. [piemeniu] 11, місц. в. [piemenij] 11, клич. в. piemeni 10, piemuo 11, мн. наз. в. [piemenis] 11, род. в. [piemenu] 11, [Nog piemenu] 11.

171

дав. в. [piemenimis] 11, знах. в. [piemenis] 11, оруд. в. [piemenims] 11, місц. в. [piemeniose] 11, клич. в. [O piemenis]11.

pietūs чол. р., мн.: мн. наз. в. Piētus 13, дав. в. [Piet]ums 13, [Piet]umis 13, оруд. в. [Piet]ums 13, [Piet]umis 13.

pigus прикм. чол. р.: чол. р. наз. в. одн. Pigūs 16.

pilis чол. р. (?): наз. в. одн. Pilis 9.

1 pilti дієсл. «лити (рідину) (ллє)»: теп. ч. одн. 1-ша ос. pilù 39.

2 pilti дієсл. «сипати (картоплю, зерно) (сиплю)»: теп. ч. одн. 1-ша ос. pilù 40.

pinti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. pinù 41, 42.

pirkti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. perkù 38, 42.

pirmas числівник-прикметник порядковий, чол. р.: наз. в. одн. pirmas 22.

pirtis жін. р.: наз. в. одн. Pirtis 12.

pjauti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. pjawju 47, мин. ч. одн. 1-ша ос. pjowiow 48.

platus прикм. чол. р.: чол. р. наз. в. одн. Plātus 16 (2).

плисти дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. plāukiu 39.

мити дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. plaudziu 39.

рвати дієсл.: майб. ч. 3-тя ос. Plėž 43, наказ. спос. одн. 2-га ос. pležk 43.

колоти дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. plekiu 37.

по прийм. з оруд. відм.: Po 56.

панець чол. р., зменш.: наз. відм. одн. Ponāytis 8.

пан чол. р.: одн. наз. відм. [tas] Pōnas 4, 7, Ponas 22(2), род. [Tō] Pōno 7, без закінчення Tō Pōno 7, дав. [Tī n] Pōnuy 7, знах. [Tą] Pōną 7, Pona 21, оруд. [Tuo vel Tuomi] Ponu 7, Pōnumi 7, місц. [Tan?] Pone 7, клич. O Pōne 7, мн. наз. [Tie] Pōnay 7, род. [Tū] Pōnu 7, без закінчення [tū] Pōnu 7, дав. [Tiemus] Pōnamus 7, [tiems] Pōnams 7, знах. [Tus vel tuos] Pōnus 7, оруд. [tays] Pōnays 7, місц. [tuosė] Pōnōse 7, клич. O Pōnay 7, дв. наз., знах., клич. du Ponu 5, дав. dwiem Ponam 5.

пасинок чол. р.: наз. відм. одн. Poſunis 8.

почати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. prādedu 34.

загибель жін. р.: наз. відм. одн. Prapultis 12.

прибути дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. pribāwu 29, pribuwu 29, 2-га ос. pribāwi 29, 3-тя ос. pribūwa 29, мн. 1-ша ос. Pribūwame 29, 2-га ос. pribūwate 29, PP₃A наз. відм. одн. pribuwas 29.

приг прийм. з род. відм.: prieg 56.

перед прийм. зі знах. відм.: priesz 56.

причина жін. р.: наз. відм. одн. Priežaſtis 12.

прилипати дієсл.: інф. prīilſti (J. Rozv.: prīilſti) 51, теп. ч. одн. 1-ша ос. prīilſtu 51, мин. ч. одн. 1-ша ос. prīilſaw 51, част. мін. ч. одн. 1-ша ос. prīilſdawaw 51, майб. ч. одн. 1-ша ос. prīilſiu 51, наказ. спос. одн. 2-га ос. prīilſk 51, умов. спос. одн. 1-ша ос. prīilſczia (J. Rozv.: prīilszczia) 51, PPsA чол. р. наз. відм. одн. prīilſtas 51, PPtA чол. р. наз. відм. одн. prīilſias 51.

підпалити дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. prikaycziu 39.

змусити дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. priwercziu 39.

pro прийм. із знах. в.: pro 56.

дути дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. pucziu 38.

дутися зворотн. дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. pucziuōs 39.

пихатися зворотн. дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. puykinuos 39.

172

чудовий чол. р. прикм.: наз. в. одн. Pùykus 16.

нападати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. puolù 39.

сосна жін. р.: наз. в. одн. Pušis (J. Rozv.: Puszis) 12.

гнити дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. pūwu 29.

Р

raginti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. rāginu 38.

rakštis ім.: наз. в. одн. Rakštis 12.

rasti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. randu 41, 42.

rašyti дієсл.: умовн. спос. одн. 1 ос. rašičia 26; kad turiečia ciela rašičia 26, PPsI rąbant 55.

raudoti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. raudu 46.

rauginti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. rauginu 38.

raukti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. ràwkiu 41.

rauti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. rawnu 47.

ravėti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. rawiu (J. Rozv.: rawiu) 34.

regėti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. regiu 34, 3 regia 23; regia manè 23, теп. ч. пас. одн. 1 ос. rėgiamas efmu 23, PPsP чол. р. наз. в. одн. rėgiamas 23.

regėtis дієсл. звор.: теп. ч. одн. 1 ос. regiuos 51, 2 regies 51, мин. ч. одн. 1 ос. regiejaws 51.

reikėti безособ. дієсл. потреби: безособ. теп. ч. одн. 3 ос. rėykie 52; buwi rėykie 52, reykie buwo 52, частотний мин. ч. одн. 3 ос. reykdawo 52, майб. ч. одн. 3 ос. reyks 52, умовн. спос. 3 ос. reyktu 52, PPsI reykjant 52.

rėkti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. riėkiu 38.

remti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. remiu 40.

riekti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. riėkiu 38.

riesti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. riėcziu 41.

riestis зворотне дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. riėcziuos 38.

rietis зворотне дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. rėjus 34.

rinkti дієсл.: 1. «брати й складати докупи, збирати (zbieram)»: теп. ч. одн. 1-ша ос. riėnku 41. 2. «відбирати, сортувати (przebieram)»: теп. ч. одн. 1-ша ос. riėnku 39.

risti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. ritu 40, 42.

ryšys імен.: наз. в. одн. Rijzis 9.

rišti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. riʒu 42.

rytas імен.: наз. в. одн. rìtas 53, знах. в. ritą 53; nedielės ritą 53.

rokuoti (пор. білорус. paxabań, 1. рахувати) дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. rokuoju 46, мин. ч. одн. 1-ша ос. rokawaw 46.

ruduo імен.: наз. в. одн. ruduo 54.

rugys імен.: наз. в. одн. Rugìs 9.

S

sakyti дієсл.: теп. ч. одн. (мн.) 3 šako 29.

saldus чол. прикм.: наз. відм. одн. Sàldus 16, найвищий ступінь, наз. відм. одн.: Sàldziaw/fias 17.

samtis чол. р.: наз. відм. одн. Samtis 9.

sapnuoti дієсл.: теп. ч. 1-ша ос. одн. Sapnuoju 46.

173

savęs займенник зворотний: род. відм. Sãves 18, Sãves 18, Savès род. відм. 18, род. відм. множини Sãves 18, дав. відм. Sav 18, знах. відм. Save 18, оруд. відм. Jawim 18, усіма відмінками зі значенням місця Jawimp 18.

saviškis чол. присвійний займенник: наз. відм. одн. fawiʃzkis 18.

savo присвійний займенник: fawo 18.

sėdėti дієсл.: теп. ч. 1-ша ос. одн. sedziu 34, 2-га, 3-тя ос. sedi 35, мн. 1-ша ос. [sed]ime 35, 2-га ос. [sed]ite 35.

segti fegu 40, fegu 42, fegu (?) (J. Rozv.: šergu) 42.

sekti дієсл. 1. «іти, прямувати слідом (idė zakim)»: теп. ч. 1-ша ос. одн. feku 38. 2. «спостерігати за чиїмось рухом, діями (našladuje)»: теп. ч. 1-ша ос. одн. feku 39; feku 42.

semti дієсл.: теп. ч. 1-ша ос. одн. femiu 38.

senis чол. р.: наз. відм. одн. Sėnis 9.

sergėti дієсл.: теп. ч. 1-ша ос. одн. fergiu 34.

sėti дієсл.: теп. ч. 1-ша ос. одн. feju 34.

sesuo жін. р.: одн. наз. відм. Sesuo 11, род. відм. Sesėries (J. Rozv.: sėseries) 11, род. відм. множини Sėseres 11, дав. відм. Sėsėrij 11, знах. відм. Sėseri 11, оруд. відм. Sėserie 11, місц. відм. Sėserij 11, клич. відм., о Sėsuo 11.

siausti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fiaucziu 39.

siekti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fiekiu 40.

siena імен. жін. р.: наз. в. одн. fiena 4.

sirgti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fergu 37, 54, fėrgu 54; fėrgu drugų 54.

siųsti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fiuncziu 39.

siūti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fiuwa 29, мин. час, одн. 1-ша ос. fiuwaẃ 29.

skaistvaris імен. чол. р.: наз. в. одн. Skayʃfwaris 8.

skaityti дієсл.: майб. час, одн. 1-ша ос. ʃkaytiʃiu 55; також ʃkaytiʃiu 55, наказ. спосіб, одн. 2-га ос. ʃkaytik 55(2); у мене, що вказує, ʃkaytik 55; також ʃkaytik 55.

skalbti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. ʃkālbiu 39.

skambinti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. ʃkāmbinu 38.

skandinti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. ʃkandinu 40.

skaudėti безособ. дієсл.: теп. час, 3-тя ос. Skāuʃt 53, ʃkāuda 53, мин. час, 3-тя ос. ʃkaudejo 53.

skaudus прикм. чол. р.: наз. в. одн. Skāudus 16.

skelti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. ʃkielu 40.

skersti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. ʃkiėrdziu 38.

skęsti дієсл.: інф. ʃkieʃti 51, теп. час, одн. 1-ша ос. ʃkieʃtu 51, мин. час, одн. 1-ша ос. ʃkindaw 51, частий мин. час, одн. 1-ша ос. ʃkieʃdawaw 51, майб. час, одн. 1-ша ос. ʃkieʃiu 51, наказ. спосіб, одн. 2-га ос. ʃkieʃk 51, умов. спосіб, одн. 1-ша ос. ʃkieʃczia, PPᵢA, прикм. чол. р., наз. в. одн. kieʃtas 51.

skįesti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. ʃkiedziu 40.

skinti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. ʃkinu 40.

skirti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. ʃkiriu 39.

skraudus прикм. чол. р.: «великий, сильний (про біль)»: наз. відм. одн. ʃkrāudus 16.

skubinti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. ʃkubinu 40.

skusti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. ʃkutu 38, ʃkutu 42.

slėgti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. ʃlegiu 40.

slysti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. ʃliʃtu 51.

slūga (білорус. слуга, 1. shuga) імен. чол. р.: наз. відм. одн. Sluga 6.

smarkus прикм. чол. р.: наз. відм. одн. Smārkus 16.

smaugti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. ʃmaugiu 38.

174

смерть (білор. смерть) ім.: Smèrtis 12.

дрімати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fnawdžiu 38.

сніжити безособ. дієсл.: теп. час, 3-тя ос. Sninga 53, мин. час, 3-тя ос. fnigo 53, частотний мин. час, 3-тя ос. fnigdawo 53, майб. час, 3-тя ос. fnigs 53.

садити дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fodinu 40.

тиснути дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fpaūdžiu (J. Rozv.: spauzdziu) 37.

вирішити дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fpędžiu 40.

встигнути дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fpeju 34.

рій ім.: наз. відм., одн. Spietis 9.

плювати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fpjawju 47, fpjawnu 47.

стрибати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fpringftu 51, мин. час, одн. 1-ша ос. fpringaw 51, частотний мин. час, одн. 1-ша ос. fpringdawaw 51, майб. час, одн. 1-ша ос. fpringfiu 51.

статний прикм., чол. р.: наз. відм., одн. Status, Stàtus 16.

дивуватися зворотне дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. ftebjuos 33, 35.

староста (білор. староста, стараста, пол. starosta) ім.: наз. відм., одн. Stōrafja 6.

стояти дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. ftowiu 34.

штовхати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. ftumiu (J. Rozv.: stumiù) 39.

з прийм. з оруд. відм.: fu 56.

suklupti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fuklumpu 39.

sukrus чол. прикм.: наз. відм., одн. Sukrùs 16.

sukti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fukù 38, 42.

sunkus чол. прикм.: наз. відм., одн. Sùnkus 16.

sūnus чол. ім.: наз. відм., одн. Sūnus 13, наз. відм., мн. Sūnus 13.

sūris чол. ім.: наз. відм., одн. Suris 9.

suskirti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fufkiriu 41.

sverti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fwerù 41.

svilinti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fwilinu 40.

svilti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. fvilu 40.

svirplys чол. ім.: наз. відм., одн. Svirplis 9.

svirtis жін. ім.: наз. відм., одн. Swirtis 12.

Š

країна іменник жіночого роду: називний відмінок однини Szalis 12.

холонути дієслово: теперішній час, 1-ша особа однини f̧zlu 39.

холод іменник чоловічого роду: називний відмінок однини Szaltis 8.

кликати дієслово: теперішній час, 1-ша особа однини faukù 41.

щастя (білор. щасце) іменник жіночого роду: називний відмінок однини Szcziejfis 12.

тінь іменник чоловічого роду: називний відмінок однини Sze/žielis 9.

шість числівник множини: називний відмінок βeβieri 54.

шість числівник кількісний: чоловічий рід, називний відмінок fzie/ži 22, жіночий рід, називний відмінок fze/žios 22.

сто числівник кількісний: називний відмінок однини fžimtas 22, називний відмінок двоїни du fžimtu 22, називний відмінок множини tris fžimtai 22.

серце іменник жіночого роду: називний відмінок однини Szirdis 12, fзirdis 22.

такий займенник вказівний чоловічого роду: називний відмінок однини Sziokſay 14.

175

цей, чол. р.; ця, жін. р., вказівний займенник: чол. р., наз. відм. одн. Szis 19, жін. р., наз. відм. одн. Szi 19.

šlakėti безособове дієслово: «капати, стікати краплями»: теп. час, одн., 1-ша особа [szlaka 33.

šlapti дієслово: теп. час, одн., 1-ша особа [szlampu 39, 42.

šluoti дієслово: теп. час, одн., 1-ша особа [zhlouju 46, мин. час, одн., 1-ша особа [zhlawiw 46.

šokinėti дієслово: теп. час, одн., 1-ша особа [szokinėju 34.

šulnys іменник чоловічого роду: наз. відм. одн. Szulnīs 9.

šuo іменник чоловічого роду: одн., наз. відм. S[z]uo 10, род. відм. [szunies 10, дав. відм. [szuniuy] 11, знах. відм. [szuni] 11, оруд. відм. [szuniu] 11, місц. відм. [szunij] 11, клич. відм. [szunie 10, мн. ч., наз. відм. [szunis] 11, род. відм. [szunu] 11, дав. відм. [szunimis] 11, знах. відм. [szunis] 11, оруд. відм. [szunims] 11, місц. відм. [szuniofe] 11, клич. відм. (O [szunis) 11.

švankus прикметник чоловічого роду: наз. відм. одн. Szwankus 16.

švęsti дієслово: теп. час, одн., 1-ша особа [szwęcziu 40.

šviesti дієслово: теп. час, одн., 1-ша особа [szwėcziu 40.

T

ставати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. tampu 40, Tampu 42.

між прийм. з род. в.: tarp 56.

мовити дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. tariu 39.

tas m., ta f. pron. demonst. sg. nom. Tàs 7, Tas 7, 10, 13, 14, 19, tas 19, gen. Tō 7(2), 10, Tò (J. Rozv.: Tô) 13, nog Tò 7, nog Tō 8, dat. Tām 7, Tām 7, 10, acc. Tą 6, 7, 8, 10, instr. Tìo 7, Tuomi 7, tuomi 8, loc. Tame 7, tame 8, pl. nom. Tie 7, 8, 13, Tie 10, 14, gen. Tū 7, 8, 14, Tù (J. Rozv.: Tù) 10, Tu 13, nog tú 7, 8, dat. Tiemus 7, tièms 7, 8, Tiems 10, 13, acc. Tùs 8, Tūs 10, Tus 7, tuos 7, 8, 10, Tuos 13, instr. tays 7, loc. tuosé 7, f. sg. nom. Tà 11, Ta 6, 12, gen. Tôs 6, 11, Nog tōs 6, dat. Tày 6, 11, acc. Tą 11, instr. tà 6, loc. tóy 6, pl. nom. Tôs 6, 11, 12, gen. Tū 6, 11, 12, Nog tū 6, dat. Tōmis 11, Tomis 6, tōms 6, Tōms 11, acc. Tàs 11, Tas 6, instr. Tomis 6, loc. tófe 6.

те вказ. займенник, сер. р.: tay 14.

твій чол. р., присвійний займенник: одн. наз. в. tawas 18.

твій чол. р., присвійний займенник: одн. наз. в. tawi[zkis 18.

твій присвійний займенник, сер. р.: tâwo 18.

хай буде частка: Tegigul 25.

нехай частка: tegul 25(3), 30(2), 36(2), 44(2), 52.

текти дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. tekù 33.

тесати дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. tekimu 40.

доводитися дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. tienku 38, 42.

темті дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. tępiu 39.

мастити дієсл.: теп. час, одн. 1-ша ос. tepù 40, tiepu 42.

teszti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. tefiu 39.

ties прийм. з оруд. відм.: ties (J. Rozv.: ties) 56.

tikti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. tinku 42.

tylėti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. tilu 34.

tingėti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. tingiu 33.

tirpyti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. tirpaw 40.

176

tokì as вказ. займ.: одн. наз.: tokiàs 14, род. Tokio 14, дав. Tokiam 14.

toksai чол. р., toki жін. р. вказ. займ.: чол. р. одн. наз. tokʃay 14, жін. р. одн. наз. Toki 14

traukti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. trawkiu 37.

trečias чол. р., trečia жін. р. порядк. числ.: жін. р. знах. одн. triečią 54; triečia dieną 54.

treji чол. р. мн.: наз. Treji 22, treji 54.

trinti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. trinu (J. Rozv.: trinù) 40, trinù 42.

trys кільк. числ.: наз. Trīs 21(2), trīs 54, род. Trijų 22, nog trijų 22, дав. Trems 22, знах. Tris 22, ор. trīms 22, місц. trīje 22.

trisdešimtis кільк. числ.: наз. trizjdieʃimtis (J. Rozv.: trisdeszimtis) 22.

trokšti verb.: inf. trokʃti 50, praes. sg. 1 trokbtu 50, praet. sg. 1 trobkāw 50, praet. freq. sg. 1 tròkbədawaw 50, fut. sg. 1 tròkʃiu 50, imper. sg. 2 tròkbk 50, cond. sg. 1 trokbczia (J. Rozv.: tròksczia) 50, PPsA m. sg. nom. trokbṭąs 50, PPtA m. nom. sg. trobkjas 50.

trukinti дієсл.: теп. ч. одн. 1 ос. trukinu 37.

trukti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. trùnku 37, trunku 42.

trupėti дієсл.: 1. «розпадатися на дрібні частинки, сипатися, руйнуватися (kruszę się)»: теп. ч. одн. 1-ша ос. trupù 33. 2. «тріскатися, кришитися, розсипатися (rozsypuje się)»: теп. ч. одн. 1-ша ос. trupù 34.

trupinti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. trupinu 38.

tu особ. займ.: одн. наз. Tù 18(2), род. Tāwes 18, род. мн. Tāwes 18, дав. Taw 18, знах. Tawè 18, оруд. tawim 18, інстр. у значенні родового відмінка tawimp 18.

tukinti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. tukinu 41.

tūkstantis кільк. числ. чол. р.: наз. одн. Tūkʃtantis 9, Tūkʃtantis 22.

tulžis імен.: наз. одн. Tùlžis 12.

turėti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. turù 29, turiù 34, мин. ч. одн. 1-ша ос. turiejaw 29, умовн. спосіб одн. 1-ша ос. turiėczia 26.

tverti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. tweriu 38.

У

ugnis жін. р.: наз. відм. одн. Ugnis (J. Rozv.: Ugnis) 12.

ungurys чол. р.: наз. відм. одн. Unguris 9.

uolektis жін. р. «міра довжини, приблизно дорівнює 66–71 см»: наз. відм. одн. Uolaktis 12.

už 1. прийм. з Acc.: už 56, 2. прийм. з Gen.: už 56.

užklupti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа užklumpu 39.

užmiršti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа uzmirbtu 51.

užuosti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа užuodžiu 38.

užverti дієсл.: теп. час, одн. 1-ша особа užveru 41.

V

називати дієсл.: 1. «давати ім’я, призначати кимось (mianuję)»: praes. sg. 1 wadintu 39, 2. «просити, кликати, скликати (wzywam, wyzywam)»: praes. sg. 1 wadinu 41.

1. цвях чол. «цвях; гак для підвішування (gokzd)»: nom. sg. Wāgis 8.

2. злодій чол. особ. «той, хто краде, незаконно привласнює майно (złodziej)»: sg. nom. Wagis 9, wāgis (J. Rozv.: scribendum wagis, wāgis enim gen. wagio habet). 10, Wagis 10, voc. Wagie 10, pl. nom. Wāgis 10, dat. [wag]ims 10, [wag]imis 10, instr. [wag]ims 10, [wag]imis 10, loc. [wag]ise 10.

177

воєвода (1. воєвода) чол.: nom. sg. Waywadā 6.

вечір чол.: nom. sg. wàkaras 53.

валінь чол.: nom. sg. Walinìs 9.

держава чол.: nom. sg. Wałfìs 9.

труба чол.: nom. sg. Wâmzdis 8.

вода чол.: nom. sg. Wanduo 10.

бідний чол. прикм.: nom. sg. wàrgus 16.

ганяти дієсл.: praes. sg. 1 warineju 34.

мідь чол.: nom. sg. Wâris 8.

капати дієсл.: impers. praes. 3 wàrwa 33.

їздити дієсл.: praes. sg. 1 wazineju 33.

їхати дієсл. «везти, возити»: praes. sg. 1 Wazioju (J. Rozv.: Wazioju) 46.

važis чол. р.: наз. в. одн. Wâzis 9.

važiuoti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. Waziuoju 46, мин. ч. одн. 1-ша ос. waziawaw (J. Rozv.: waziawaw) 46, частий мин. ч. одн. 1-ша ос. waziuodawaw 46, майб. ч. одн. waziuoſiu 46, PPtA чол. р., наз. в. одн. waziâwes 46.

vaznyčia (білор. возніца, 1. woznica) жін. р. «візник, візничий»: наз. в. одн. wazniczia 6.

vėdinti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. wiedinu 41.

veizdėti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. wewzdziu 34.

velėti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. weleju 34.

Velykos жін. р., мн.: знах. в. мн. Welikos 54.

velti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. weltu 40.

vemti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. wemiu 40.

verkti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. wėrkiu 39.

verpti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. wėrpiu 41.

versti дієсл. 1. «валити, повалювати на бік, на землю (wywracam)»: теп. ч. одн. 1-ша ос. wercziu 40. 2. дієпр. «блювати (womituję)»: теп. ч. одн. 1-ша ос. wėrcziu 40.

veršis чол. р.: наз. в. одн. Wėrſzis 9.

verti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. weriu 41.

veržti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. wėrziu 38.

vesti дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. wedu 39, wedu 42, мин. ч. одн. 1-ша ос. [we]dziaw 42.

везти дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. weżu 40.

widuj прийм. з род.: widuj 56.

один числ. кільк.: наз. відм. одн. Wienas 4, Wiėnas (?) 21.

одинадцять числ. кільк.: наз. відм. Wienuolika 22.

господь чол.: одн. наз. відм. Wieſzpats 20, род. [Wieſzpaties] 20, дав. Wieſzpacziu 20, знах. [Wieszpati] 20, ор. Wiėſzpatim 20, клич. Wiėſzpati 20, мн. наз. [Wieſzpatis] 20, род. [Wieſzpacziu] 20, дав. [Wieſzpatīemis] 20, знах. [Wieſzpaczius] 20, ор. [Wieſzpaczieys] 20, місц. [Wieſzpacziuoſe] 20.

зять чол.: наз. відм. одн. Wiėwerſis 9.

тягти дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. wėlku 41, wėlku 42.

цвях жін.: наз. відм. одн. Winiś (J. Rozv.: Winiś) 12.

старший чол. прикм. вищ. ступ.: наз. відм. одн. Wirėſnis 17.

варити дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. wirinu 40.

178

перетворюватися дієсл.: інф. wirſti 50, praes. sg. 1 wirſtu 50, praet. sg. 1 wirſtąw 50, praet. freq. sg. 1 wirſdawaw 50, fut. sg. 1 wirſiu 50, imper. sg. 2 wirſk 50, cond. sg. 1 wirſ-czia (J. Rozv.: wirſczia) 50, PPsA m. nom. sg. wirſtas 50, PPtA m. nom. sg. wirtias 50, PFut m. nom. sg. wirſiąs 50.

варити дієсл. 1. «кипіти за високої температури (про рідину) (wre)»: praes. sg. 1 werdu 40, 2. «готувати їжу кип’ятінням (waržę)»: praes. sg. 1 werdu 40; praes. sg. 1 werdu 42, Werdu 43, praet. sg. 1 wiriąw 43, praet. freq. sg. 1 wirdawaw 43, fut. sg. 1 wirſiu 43, imper. sg. 2 wirk 43.

весь прикм. «усе (wßyſtko)»: Wis 14.

курчатко ім. чол. р., зменш.: наз. відм. одн. Wiſztielis 8.

гнати дієсл.: praes. sg. 1 weju 38, wejų 44, praet. sg. 1 wijaw (J. Rozv.: wijaw) 44, fut. sg. 1 wiſiu 44, imper. sg. 2 wik 44.

прут ім. жін. р. «прут, різка; гнучка гілка верби»: наз. відм. одн. Witis 12.

жайворонок ім. чол. р. «жайворонок»: наз. відм. одн. Wituris 9.

красти дієсл.: praes. sg. 1 wagiiu 38.

білка ім. жін. р.: наз. відм. одн. Wôweris 12.

Ж

обіцяти дієсл.: теп. ч., одн. 1-а ос. žadu 34.

вуж чол. р.: наз. в. одн. Žaltis 9.

гуска жін. р.: наз. в. одн. Ząſis 12.

гусеня чол. р., зменш.: наз. в. одн. Ząſitis 8.

ступати дієсл.: теп. ч., одн. 1-а ос. ziegiu 40, ziegiu 42.

знати дієсл.: теп. ч., одн. 1-а ос. žinaw 49.

горох чол. р.: наз. в. одн. Žirnis 8.

знати дієсл.: теп. ч., одн. 1-а ос. žindu 40.

дрібка чол. р.: наз. в. одн. Ziupſnis 9.

дивитися дієсл.: теп. ч., одн. 1-а ос. ziūrūi (J. Rozv.: ziūrūi) 34.

людина чол. р.: наз. в. одн. Zmógus 13, мн. наз. в. Zmonies 13, род. в. Zmonių 13, род. в. (nog) Zmoniu 13, дав. в. Zmoniemis 13, Zmonėmis (J. Rozv.: zmóniemis) 22, знах. в. Zmones 13, оруд. в. Zmoniemis 13, місц. в. Zmoniese 13.

люднитися зворотнє дієсл.: теп. ч., одн. 1-а ос. zmoniejus 34.

слово чол. р.: наз. в. одн. Zodis 9.

гинути дієсл.: теп. ч., одн. 1-а ос. žūwu 29.

риба жін. р.: наз. в. одн. Zu wis 12.

ржати дієсл.: теп. ч. одн. 1-ша ос. zvegiu 40.

горобець ім.: наз. відм. одн. Žwirblis 9.

Скорочення

-acc. – accusativus, знахідний відмінок.

-adj. – nomen adjectivum, прикметник.

-al. – allativus, напрямний місцевий відмінок.

-brus. – білоруська мова.

-comp. – gradus comparativus, вищий (і найвищий) ступінь.

179

cond. — conditionalis, умовний спосіб.

cond. comp. — conditionalis compositus, складений умовний спосіб.

cor. — corrigendum, слід виправити.

dat. — dativus, давальний відмінок.

dem. — deminutivum, зменшувальний.

du. — dualis, двоїна.

emph. — emphaticus, займенникова форма.

f. — femininum, жіночого роду.

fut. — futurum, майбутній час.

gen. — genетивus, родовий відмінок.

hibr. — гібрид.

il. — illativus, напрямний внутрішній місцевий відмінок.

imper. — imperativus, наказовий спосіб.

impers. — impersonale, безособовий.

inf. — infinitivus, інфінітив.

instr. — instrumentalis, орудний відмінок.

l. — польська мова, полонізм.

loc. — locativus, місцевий відмінок.

m. — masculinum, чоловічий рід.

n. — neutrum, середній рід.

nom. — nominativus, називний відмінок.

num. card. — кількісний числівник.

num. ord. — порядковий числівник.

PC — participium contemporale, напівдієприслівник.

pers. — persona, особа.

PFI — participium futuri indeclinabile, дієприслівник майбутнього часу.

PFut — participium futuri, дієприкметник майбутнього часу.

pl. — pluralis, множина.

PN — participium necessitatis, дієприкметник необхідності.

PPsA — participium praesentis activi, активний дієприкметник теперішнього часу.

PPsI — participium praesentis indeclinabile, дієприслівник теперішнього часу.

PPsP — participium praesentis passivi, пасивний дієприкметник теперішнього часу.

PPtA — participium praeteriti activi, активний дієприкметник минулого часу.

PPtI — participium praeteriti indeclinabile, незмінний дієприслівник минулого часу.

PPtP — participium praeteriti passivi, пасивний дієприкметник минулого часу.

praes. — praesens, теперішній час.

praet. — praeteritum, минулий час.

praet. freq. — praeteritum frequentativum, минулий багатократний час.

pron. indef. — pronomen indefinitum, неозначений займенник.

pron. inter. — fonomen interrogativum, питальний займенник.

pron. pers. — pronomen personale, особовий займенник.

pron. pos. — pronomen possessivum, присвійний займенник.

refl. — verbum reflexivum, зворотне дієслово.

sf. -nomen. — substantivum femininum, іменник жіночого роду.

180

sg. — singularis, однина.

sl. — слов’янізм.

sm. — nomen substantivum masculinum, іменник чоловічого роду.

smob. — nomen substantivum mobile, іменник чоловічого та жіночого родів.

sup. — supinum, інфінітив мети.

vert. — калька.

ЛЕКСИКА АНОНІМНОЇ ГРАМАТИКИ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ 1737 р.

„UNIVERSITAS LINGVARUM LITVANIAE“ (Покажчик)

Резюме

Анонімна граматика литовської мови 1737 р. „Universitas linguarum Litvaniae“ (перша з відомих нам граматик, виданих у Литві) була першою спробою нормалізувати литовську літературну мову в Литві (до цього аналогічні праці здійснювалися в Пруссії). Вона особливо важлива тим, що тут уперше в історії литовської мови позначено (і досить правильно) складові наголоси. Ця граматика — важливе джерело цінного матеріалу для вивчення історії литовської мови в різних аспектах, особливо акцентології. Тому надзвичайно актуально підготувати повний покажчик лексики та граматичних форм цієї граматики. Покажчик може стати в пригоді для розв’язання багатьох проблем як славістики, так і індоєвропеїстики. Багато цінного матеріалу в ньому знайдуть дослідники історії литовської літературної мови, лексикології та особливо дослідники історичної акцентології.