LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXVIII (1989)

KALBŲ RYŠIAI IR SĄVEIKOS

JANINA JANAVIČIENĖ

ЛЕКСИЧНІ ГЕРМАНІЗМИ В ГОВІРЦІ ЖЕМАЙТІЙСЬКОГО НАУМІЄСТІСА

Вважається, що в літературній литовській мові германізмів уживають приблизно втричі менше, ніж слов’янізмів (Sabaliauskas, 1967, 72). Подібне спостерігається і в багатьох діалектах. Однак детальне дослідження говірки Жемайтійського Наумієстіса дає підстави стверджувати, що в ній це співвідношення приблизно протилежне.

Таку значну інтерференцію німецької мови в мовленні місцевих жителів зумовила насамперед низка екстралінгвістичних чинників, оскільки вони впливають на мовну інтерференцію більше, ніж структурні відмінності між мовами (Weinreich, 1953, 3).

Основними екстралінгвістичними чинниками, що зумовили закріплення лексичних елементів німецької мови в мовленні жителів Жемайтійського Наумієстіса, були географічне розташування говірки та її історія. Від Середньовіччя прикордонну Жемайтію пов’язували тісні економічні й торговельні зв’язки зі Східною Пруссією та Клайпедським краєм. Місцеві жителі пам’ятають, що їхні діди возили на продаж сільськогосподарські продукти до Тільзита, Рагніта, Русне і навіть Кенігсберга (пор. також Кушнер, 1951, 229). Від XVIII—XIX ст. відбувалася міграція литовців-малолітовців (а також німців) до Жемайтії. Із зародженням і розвитком капіталізму в Литві молодь і безземельні селяни з цих місцевостей вирушали на заробітки до Східної Пруссії та Клайпедського краю. Спочатку відбувався і зворотний процес.

У цій жемайтійській говірці багато германізмів, особливо в побутовому мовленні людей старшого покоління. Тут, коли йдеться про домашнє начиння, ремесла, приготування їжі та кормів, догляд за худобою тощо, кожен п’ятий-шостий термін — німецький. Майже всі назви будівельних, транспортних і сільськогосподарських знарядь та їхніх частин також принесли німецькі майстри-мандрівники, які будували будинки в Жемайтії. Так, після того як у Східній Пруссії та Жемайтії старовинні дахи зі зрізаними похилими краями замінили новими двосхилими дахами, фронтони почали називати gėveliais (пор. нім. Giebel; Gimbutas, 1958, 156).

Усі германізми, наявні в мовленні місцевих жемайтів, поділяються на: 1) давні запозичення, що, ймовірно, збереглися ще з часів завоювань хрестоносців, наприклад: diktas «міцний» (< нім. діал. dicht), pučoti «їсти, жувати» (< нім. діал. putzen), skūnė «клуння» (< нім. діал. schune, skunia, skuma), staldīs «хлів» (< нім. діал. stald), stubà «кімната» (нім. діал. stuba, stub, stöbe)¹; і 2) пізніші запозичення, які за походженням поділяються на два типи: а) принесені литовцями-малолітовцями та б) засвоєні безпосередньо в спілкуванні з німцями й онімеченими литовцями.

¹ Ці та деякі інші германізми цієї групи вживає не лише досліджувана нами говірка, а й інші південні та західні жемайтські говірки, поширені поблизу Пруссії.

127

Як видно з прикладів, більшість німецьких лексем увійшла до жемайтської та литувінінкської мов не із загальнонімецької мови, а з її діалектного різновиду, уживаного в тогочасній Малій Литві, переважно Plattdeutsch і Niederdeutsch, наприклад: kiulkis (лит. — kìlkis) ‘кнедлик із вареної картоплі та борошна’ (пор. нім. діал. kilke), plūmė ‘слива’ (< нім. діал. plūme, пор. загальнонімецьке Pflaume), štyvas ‘нерухомий, застиглий’ (< нім. діал. štiw, пор. загальнонімецьке steif), špicbukas ‘соус’ (< нім. spitz ‘гострий, їдкий’ + нім. діал. bübe ‘дитина’).

Периферійні жемайти, імовірно, отримали багато німецьких запозичень через литувінінків. Вони принесли з собою багато німецьких слів зі Східної Пруссії та Клайпедського краю. Тепер важко встановити, які германізми жемайти запозичили безпосередньо від німців, а які — через литувінінків. Ясно лише одне: під впливом литувінінків багато германізмів стали дуже популярними в жемайтському діалекті. Не знаючи німецької мови, жемайти зазвичай не розрізняють, яке слово в них німецьке, а яке литовське.

Запозичення, що позначають лише конкретні принесені чи створені предмети, безсумнівно, доповнюють і збагачують словник (Weinreich, 1953, 53). Такими були згадані німецькі назви конкретних сільськогосподарських знарядь і предметів домашнього вжитку, наприклад: dišlius ‘голобля воза’, strangas ‘ланцюг’, rymas ‘техн. ремінь’, liūdinge ‘частина воза’, repas ‘обід колеса’, але їхніх литовських відповідників вони зовсім не знають.

Загалом литувінінки принесли багато невідомих жемайтам предметів та їхніх назв. Усі ці реалії вони називали власними назвами, здебільшого німецького походження, які й перейняли жемайти.

Не без допомоги литувінінків жемайти засвоїли багато семантичних кальок, наприклад: girinė kiaulė ‘кабан’ (пор. нім. wildes Schwein), girinė antis ‘дика качка’ (пор. нім. wilde Ente) тощо. До таких семантичних германізмів слід також зарахувати apstatyti ‘обшити в’язаними виробами’ (пор. нім. absetzen), tykôji pėtnyčia (литувінінки кажуть piėtnyčia) ‘Страсна п’ятниця’ (нім. stille Woche). Пор. також šampos žodis ‘лайливе слово’ (нім. Schimpfwort), šampuoti (литувінінки кажуть šėmpuoti) ‘лаяти, обзивати’ (від нім. schimpfen).

Деякі слова, перейшовши до іншої мови, змінюють своє значення, здебільшого розширюючи його. Іноді вони цілком утрачають свій первісний зміст (Weinreich, 1953, 48, 49). Такі німецькі лексеми є і в жемайтському діалекті. Наприклад, дієслово šapiuoti (від нім. schöpfen) для литувінінків, як і для німців, означає ‘черпати’, а для жемайтів — ‘їсти’. Звузилося й значення дієслова pucúoti ‘їсти, чистити’ (нім. діал. putzen). Литувінінки зберегли це значення, але для жемайтів це слово означає лише ‘їсти’, наприклад, viską supucavo ‘усе з’їв’.

Цікавий приклад зміни значення — слово ùlenderis ‘торговець кіньми’ (від нім. Holländer ‘голландець’), раніше пов’язане з купівлею та продажем коней. З часом воно втратило своє первісне етнонімічне значення ‘голландець’, і тепер для жемайта ùlenderis означає ‘торговець кіньми’. Інший приклад: слово kėžas ‘сир’ (від нім. Käse), принесене литувінінками, жемайти пристосували для позначення лише плавленого сиру. Домашній сир у жемайтській мові так і залишився сиром. Литувінінки називають kėžu будь-який сир.

Слід зазначити, що багато німецьких слів законсервувалися в мові жемайтів і литувінінків Жемайчю-Науместісу. Колишні литувінінки Східної Пруссії та німці Клайпедського краю їх уже не знають, особливо тих слів, які перейшли до литовської мови з німецької

128

діалектного варіанта, наприклад: karnõlė ‘перекоп, рів’ (з нім. діал. karnõle), rigelis ‘колода, до якої прив’язують коней’ (нім. діал. rigel), štrãm ‘міцний’ (нім. діал. štrãm) тощо.

У говірці Жемайчю-Науместіс німецька лексика утворює такі виразніші семантичні групи:

предмети домашнього господарства, хатнього вжитку та побуту: akšelėnė ‘машина для приготування січки’ (з нім. Hacksel ‘січка’), bliūberis ‘радіо’ (від нім. blubern ‘бурмотіти’), bríliai (вимовляється brylė) ‘окуляри’ (від нім. Brille), kėdikė ‘ланцюжок, намисто’ (гібридне, від нім. діал. kėde), kūrbds ‘кошик’ (пор. kurbelis ‘кошичок’, нім. Korb), liõdė ‘короб ящика для подрібнення листя’ (пор. нім. діал. lôd ‘коробка’), pildekis ‘хутряне покривало’ (від нім. Pelz ‘хутро’, Decke ‘покривало’), rantúotas (rántūts) viedra ‘відро з мірними поділками’ (гібридне, пор. нім. Rand ‘край’), rigelis ‘колода, до якої прив’язують коней’ (з нім. діал. rigel), šiūpundė ‘сітка для перенесення сіна, соломи’ (пор. нім. schöpfen ‘черпати’, Bund ‘зв’язка, оберемок’), štérkis ‘засіб для накрохмалювання білизни’ (нім. Stärke), пор. šterkiuoti (šterkiūti) ‘накрохмалювати’ (нім. stärken), tūžė ‘мішечок’ (від нім. Dose; пор. tabõktūžė ‘гібридне: мішечок для тютюну’), vãnė ‘ванна’ (нім. Wanne), žãkas (žãks) ‘мішок’ (пор. нім. Sack).

Страви, напої: bydelis ‘просіяне борошно’ (пор. нім. beuteln ‘просіювати борошно’; очевидно, походить від його діалектного варіанта; пор. жем. bydeluoti ‘просіювати’), fýmbriūnė ‘пряник, здобний пиріг’ (пор. нім. Pfingsten ‘П’ятидесятниця’, Brot ‘хліб’), gívierčai ‘приправи’ (від нім. Gewürze), karentai ‘фіолетові садові ягоди’ (пор. нім. Korinthe ‘дрібні родзинки’), kliūpsai ‘м’ясні кульки’ (від нім. Klops), krýgės ‘дрібні сливи’ (від нім. Kriecke), lývervurstas ‘печінкова ковбаса’ (від нім. Leber ‘печінка’, Wurst ‘ковбаса’), marmaliõdė ‘мармелад’ (від нім. Marmelade), mašinà (mašýna) ‘піч’ (пор. Kochmaschine ‘сільська піч’), plūmė ‘слива’ (з нім. діал. plūme), pryštekis ‘сніданок’ (від нім. Frühstück; пор. жем. pryštekiauti ‘снідати’), plėkiai ‘вівсяні пластівці’ (від нім. Flocke), šmántà ‘сметана’ (з нім. діал. šmãnd), šmúltė ‘свинячий жир’ (пор. нім. Schmalz), šmekiuoti ‘куштувати’ (schmecken), šmerlekiuoti ‘ласувати’ (від нім. діал. smer licken ‘лизати жир’), šliūrpti ‘сьорбати’ (нім. schlürfen), šliūpyti ‘жерти, їсти жадібно’ (пор. нім. schlüpfen ‘ковзати, вислизати’; також пор. šliūpas ‘ненажерливий’), šukuliõdė ‘шоколад’ (нім. Schokolade), ùr kštas ‘ковбаса’ (пор. нім. Wurst), žamgurkis ‘насіннєвий маринований огірок’ (пор. нім. Samen ‘насіння’, Gurke ‘огірок’), žán kukas ‘мармуровий пиріг’ (пор. нім. Sandkuchen ‘пісочний пиріг’).

Одяг, взуття: áncugas ‘костюм’ (нім. Anzug), élškis ‘краватка’ (з нім. діал. hälschen; пор. жем. pasielskiuoti ‘зав’язати краватку; причепуритися’), kedėlys ‘спідниця’ (з нім. діал. kedele), kleidė ‘сукня’ (від нім. Kleide; пор. гібридне kleidikė ‘маленька сукня’), kuzjākas (kuzjāks) ‘піджак’ (пор. нім. діал. koz jake ‘дорожній плащ’), germúlka ‘кепка з козирком’ (пор. нім. діал. germõle), mùčė ‘шапка’ (з нім. діал. mutze; пор. mučikė ‘жіночий капелюшок’), šiūržis ‘фартух’ (від нім. Schürze), štrūmpos ‘панчохи’ (від нім. Strümpfe), štýfeliai ‘чоботи’ (нім. Stiefeln), zandālės ‘літні туфлі’ (нім. Sandale).

Знаряддя праці, машини, пристрої: ākas ‘мотика’ (від нім. Hacke; пор. akãtis < akãitis ‘маленька мотика’; також пор. akūoti ‘рубати, сапати’ від нім. hacken, kūpstakis гібридне ‘мотичка’), drėšmašynė ‘молотарка’ (нім. dreschen ‘молотити’), ėkelis ‘гачок для в’язання’ (від нім. Häckel; пор. ėkeluoti ‘в’язати гачком’ (нім. häckeln), kāras

9. 678

129

‘тачка’ (від нім. Karren; пор. karioti ‘возити тачкою’ — від нім. karren), kripė ‘драбина’ (з нім. діал. krüppe; пор. kripės ‘борти воза’, kripikė ‘драбинка’), krūzai ‘складки’ (від нім. Krause; пор. apkrūziuoti ‘обшити оборками’), maṅgalis ‘пристрій для прасування одягу’ (від нім. Mangel), mangaliuoti ‘качати, м’яти’ (нім. mangeln), гібр. susimaṅgaliavęs ‘зім’ятий’, šlegą ‘молоток’ (нім. Schlägel), štapnotelis ‘штопальна голка’ (з нім. діал. stopnōdel; пор. štapuoti ‘штопати’ від нім. stopfen), також пор. štapinė adata ‘штопальна голка’, vīndas ‘прядка’ (пор. нім. Winde ‘ворот’).

Будівельна термінологія, меблі: beṅkis || baṅkis ‘лавка’ (від нім. Bank мн. Bänke), dakponė ‘черепиця’ (від нім. Dachpfanne), ėvelis ‘рубанок, струг’ (з нім. діал. hėwel), ėveliuoti ‘стругати’ (нім. діал. hėwelṇ), ėveliodė ‘рівень’ (з нім. діал. hewelōde), gėvelis ‘кроква’ (з нім. діал. gebel), kraše ‘м’яке крісло’, fotelis (пор. нім. Krasse ‘плетене крісло’), kėlnorius ‘підвал’ (від нім. Keller), liōdė ‘шухляда’ (нім. діал. lōde ‘коробка’), mūrluotas ‘вінець стіни для встановлення крокв, кроквяний’ (з нім. діал. mūrenlatte), stenderis ‘стовп огорожі’ (від нім. Ständer), šveris ‘засувка печі’ (від нім. Schieber), šiurkštainis ‘димар’ (нім. Schornstein), špygelis ‘дзеркало’ (нім. Spiegel), štūlė ‘стілець’ (Stuhl), švelis ‘поперечна балка’ (пор. нім. Schwelle ‘поперечний поріг’), trėmpelis ‘нижня частина будинку над фундаментом’ (від нім. Trempel), viṅkelis ‘косинець, кут’ (від нім. Winkel; пор. į viṅkelį ‘під кутом’).

Слова, що характеризують діяльність і працю людини: býgaras || bàgaras ‘жердина, палиця’ (пор. нім. Bagger ‘земснаряд, що використовувався для видобування бурштину’; пор. býgaruoti || bàgaruoti ‘махати жердиною, палицею’), bilderiuoti ‘фотографувати’ (від нім. Bild мн. Bilder ‘зображення, фотографія’), brūkuoti ‘потребувати’ (нім. brauchen), berštuoti ‘терти мочалкою’ (пор. нім. Bürste ‘щітка’), bérštas ‘мочалка’, liodúoti ‘вантажити, пакувати’ (нім. laden; пор. liódingė ‘вантаж, частина воза’), pletúoti ‘прасувати (сукно)’ (від нім. platten), ruliuoti ‘вирівнювати ґрунт котком, котити’ (від нім. rollen ‘котити, перекочувати’; пор. rūlis ‘огрядна дитина’), šapuoti ‘набивати’ (з нім. діал. šāpen; пор. šapinė ‘матрац’), šporuoti ‘підгортати’ (нім. sparen), šneideriuoti ‘займатися кравецтвом’ (пор. нім. Schneider ‘кравець’; пор. šnėideraitis ‘кравчик’, šnėiderka ‘кравчиня’).

Діти, навчальне приладдя: bōlė ‘м’яч’ (нім. Ball; пор. bolikė ‘маленький м’ячик’), gibūrzdūkas ‘день народження’ (нім. Geburtstag), klingeris ‘дзвінок’ (з прусського нім. Klinger, літ. нім. Klingel; пор. klingeriuoti ‘дзвонити у дзвінок’), pernolė ‘перо’ (з нім. діал. pernōle), spridikis ‘повчання’ (пор. нім. діал. predigt), špyliúoti ‘гратися’ (нім. spielen; пор. pra špyliuoti kārą ‘програти війну’), šūlė ‘школа’ (у литовінінків) (нім. Schule), tōbytis ‘пустувати, бешкетувати’ (від нім. toben).

Засоби пересування: bōnė ‘поїзд’ (від нім. Bahn; пор. гібридне bōnikelis ‘залізничні рейки’), gránta ‘гравійна дорога, шлях’ (нім. Grand ‘гравій’), liódingė ‘частина воза, вантаж’ (з нім. діал. lióding), liōgeris ‘підшипник осі’ (з нім. діал. lōger), pýpeliuoti ‘сигналити’ (з нім. діал. pīpeln), pýpelis ‘автомобільний сигнал’ (нім. діал. pīpel), reīpas ‘обід колеса’ (нім. діал. reif), rūngas ‘поперечина коліс’ (нім. діал. runge), rātas ‘велосипед’ (нім. Rad), šėpis ‘корабель’ (нім. Schiff), šlýpkos ‘сани’ (гібридне, від нім. діал. sleppe і слов’янського суфікса -k-; пор. šlypkūtės ‘санчата’), špānegelis ‘металевий штир воза’ (нім. Span ne gel).

130

Торгівля: (pa)burguoti ‘продавати в кредит’ (нім. borgen, пор. ant būrgos ‘у борг’), pygelininkas ‘дрібний торговець на ринку’ (пор. нім. діал. pigel ‘кіоск’), reñčelis ‘ноша’ (нім. Ranzen), štūkis ‘шматок’ (нім. Stück, пор. stukėlis || stukelytis ‘шматочок’), šmūkuliuoti ‘займатися торгівлею, контрабандою’ (пор. нім. schmuggeln; пор. šmukulis || šmukūlninkas ‘ділок, спекулянт’), ūlenderis ‘торговець кіньми’ (з нім. Holländer ‘голландець’).

Позначення часу: jūnis ‘червень’ (нім. Juni), mumėnt ‘негайно’, miniūta ‘хвилина’ (нім. Minute); пор. miniūtininkas ‘хвилинна стрілка’), štūmda || štūnda ‘година’ (нім. Stunde); пор. štūndininkas || štūmdininkas ‘годинна стрілка’; пор. гібр. piėtstundė ‘обідня перерва’).

Держава, адміністрація: caitunga ‘газета’ (нім. Zeitung), kaliūžė ‘в’язниця’ (пор. нім. Klause ‘житло відлюдника’), rubėžgrabė ‘державний кордон, межа між земельними ділянками’ (гібрид із нім. Graben ‘рів’ і сл. рубеж).

Слова на позначення внутрішнього стану людини та її зовнішності: drimelis ‘великий підліток’ (пор. нім. діал. drimmel), fėliūoti ‘бракувати’ (нім. fehlen, пор. fėle ‘нестача (фізична)’, furši ‘спритна жінка’ (нім. fursch), giliūkis ‘успіх, щастя’ (нім. Glück, пор. giliūkingas ‘щасливий’ від glücklich, giliūkingai ‘щасливо’, negiliūkis ‘нещастя’), liūstas ‘гарний настрій’ (нім. Lust ‘настрій’, пор. liūstavóti ‘мати веселу думку’), špūkioti ‘удавати привида’ (нім. діал. spūken), špūkas ‘привид’, примара (з нім. діал. spūke), štimuoti ‘пасувати’ (нім. stimmen, пор. įštimuoti ‘ще бути в доброму здоров’ї’), štarkūs ‘міцний, великий’ (нім. stark), švičiuoti ‘потіти’ (нім. schwitzen), šakarinė ‘жінка-шахрайка’ (пор. нім. schachern ‘спекулювати, займатися сумнівними справами’), špibukauti ‘викидати жарти’ (пор. нім. діал. Spitzbube ‘шибеник’), ūnkulis ‘великий чоловік’ (пор. нім. Onkel ‘дядько’).

Стосунки між людьми: dryveliuoti ‘зневажл. лепетати (німецькою)’ (з нім. діал. drivel), dūneriuoti ‘лаятися, проклинати’ (пор. нім. donnern ‘гриміти’, пор. uždūneriuoti ‘вилаятися’), ergeliuotis ‘сваритися, сердитися’ (нім. ärgel’n), ergelis ‘досада, гнів’ (нім. Ärger), kamarātas || kamarōts (нім. Kamerad), liūosininkas (l’ūsininks) ‘наймит, що живе в господарстві’ (пор. нім. Lossman; пор. також liūosinininkauti ‘бути наймитом, що живе в господарстві’), lėbė (liebi) ‘добре життя’ (нім. Leben ‘життя’), liutėrija ‘ризик’ (нім. Lotterie ‘лотерея’), štrydūotis ‘сваритися, сердитися’ (нім. діал. strīde, пор. susištrydūoti ‘посваритися, побитися словесно’; (š)trydals ‘гарячкуватий’, (š)trydmikis ‘гарячкуватий’), ūmeriuoti ‘верзти нісенітниці’ (пор. нім. Humor ‘гумор’).

Хвороби та їх лікування: anyšai ‘аніс’ (нім. Anies), špūliuoti ‘мати пронос’ (нім. spülen ‘полоскати’), šlektūoti ‘погано почуватися’ (пор. нім. schlecht ‘поганий, погано’; пор. також šlektumas užėjo ‘стало зле’, mán šlektai ‘мені зле’), štinkspirutis ‘аміак’ (пор. нім. stinken ‘пахнути’), verkiūoti ‘діяти, допомагати’ (нім. werken).

Різні інші слова: bybelis ‘Біблія’ (нім. Bybel), furši moteris ‘спритна жінка’ (нім. fursch), jėrgau || jār̄gau вигук ‘ой лишенько’ (пор. нім. Herr Gott), jūksai ‘сміття’ (нім. Jucks), karnōlė ‘рів, траншея’ (з нім. діал. karnōl), kliūperis ‘оплата праці продуктами’ (пор. нім. діал. kluper ‘хабар’), krėpelis ‘каліка’ (нім. Krüppel, пор. krėpeliuoti ‘кульгати’; пор. також kripal, kripal — вигуки для позначення кульгання), knīpelis ‘палиця’ (нім. Knüppel), kūrė ‘індичка’ (з нім. діал. kure, пор. kūrinas ‘індик’; пор. також kurūks || kurūtis || kurūtis гібр. ‘індиченя’), rige-

^9*

131

lis ‘брила, шматок’ (з нім. Riegel, пор. sušālo į rigeļi ‘замерзло в грудку, брилу’), švākai ‘слабо’ (пор. нім. schwach ‘слабкий’), sturkis ‘лелека’ (нім. Storch).

Німецькі слова, що потрапили до місцевої жемайтійської говірки, пристосувалися до її відповідних норм. Тепер важко визначити, у яких випадках вони отримали словотвірні форманти литвинів, а в яких — жемайтів. Однак одне зрозуміло: німецькі слова, запозичені від литвинів, жемайти істотно переробили. Так, із запозиченого від литвинів šūpelė ‘черпак’ (пор. нім. schöpfen ‘черпати’) жемайти утворили šūpelinė і стали вживати це слово у значенні ‘жінка з великим обличчям’; із запозиченого від литвинів spātas ‘лопата’ (нім. Spaten) утворили spātinas ‘маленький черпак’. До німецьких назв супів додали жемайтський суфікс -ynė, наприклад, plūmynė ‘солодкий суп’, mūžynė ‘молочний суп’, ryžynė ‘суп із тертих галушок’ тощо.

Жемайти засвоїли чимало гібридів, тобто складних слів, від литвинів або утворили їх самі (тепер це важко встановити). Один їхній компонент німецький, інший — литовський, наприклад, bonkelis ‘залізниця’ (гібрид із нім. Bahnė і лит. kelias), drānkubilis ‘діжка для зберігання рідкої годівлі’ (з нім. діал. drānk ‘рідка годівля’ і лит. kubilas), žūkspiros ‘тирса’ (з нім. Jucks ‘сміття, відходи’ і лит. spiros), šienkripės ‘бокові решітки воза’ (нім. Krippe ‘драбина’, пор. також šienkripė ‘довга драбина’), strūmpryšis ‘підв’язка для панчіх’ (нім. Strumpf, мн. Strümpfe). Трапляються також слова, вже дуже сильно злитовщені, фактично перероблені, наприклад, šnipštukas (литвини вимовляють šnipeldukas ‘носовичок’ (нім. Schnupftuch, нім. діал. snūveldok ‘носовичок’). Литвини, очевидно, перейняли діалектний варіант snūveldok, ще живучи у Східній Пруссії та Клайпедському краї, і принесли його на литовський бік.

Говорячи про відмінкову адаптацію німецьких іменників, слід констатувати, що слова, які закінчувалися на твердий приголосний або голосний, у литовській мові стали іменниками ō-основи, наприклад, kurbas ‘кошик’ (нім. Korb), bėrš tas ‘мочалка’ (нім. Bürste ‘щітка’) тощо.

Іменники в однині нерідко утворювалися від основи множини німецького слова, наприклад, bilderis ‘картина, фотографія’ (нім. Bild, мн. Bilder), kiñderis ‘дитина’ (з нім. Kind, мн. Kinder) тощо.

Багато іменників отримали литовські демінутивні суфікси: -ytis, -elis, -aitis (ж. -ātis), -ikė, -inė, наприклад, kurūtis ‘індиченя’ (з нім. діал. kure), mucikė ‘шапочка’ (нім. Mütze), plecaitis (plecātis) ‘невелика ділянка, клаптик землі’ (нім. Platz ‘місце’), stukėlis ‘шматок’ (нім. Stück), stubinė ‘покоївка, служниця’ (нім. діал. stub, stōbe ‘кімната’).

Бували й протилежні випадки (вони нечасті), коли від литовських твірних слів утворювали похідні з німецьким суфіксом, наприклад, kiaulerija ‘свинство, безлад’ (пор. нім. Schweinerei — суфікс -erei), pinkerija ‘плутанина, те, що заплутано’. Пор. також fotografistas ‘фотограф’, elektristas ‘електрик’ тощо.

Німецькі прикметники, що потрапили до місцевої литовської мови, зазвичай отримували литовський суфікс -ingas², наприклад, giliukingas ‘щасливий’ (нім. glücklich), listingas ‘підступний’ (нім. listig). Пор. відповідні прислівники giliukingai, listingai. Прикметники

² Він нагадує німецькі -ig-, -(l)ich і має подібне значення.

132

ruūdinās «круглий» (нім. rund), kantīnas «стати задоволеним» утворено за моделлю литовського слова kūpinds.

Дієслова здебільшого адаптували, додаючи суфікси -uoti (жем. -ūti, -auti), рідше — суфікс слов’янського походження -avoti, наприклад: dekīuoti «накрити рядном» (нім. decken), fėliūoti «бракувати» (нім. fehlen), knibeliuoti «робити, поратися» (пор. нім. knibbeln «в’язати»), liūstavoti «розважатися» (від німецького іменника Lust «гарний настрій»), pryš-tekiauti «снідати» (нім. Frühstück «сніданок»), šlekčiūoti «погано почуватися» (від нім. schlecht «поганий») тощо. Іноді литовський суфікс додавали до німецького, наприклад: dū-neriūoti «проклинати» (нім. donnern «гриміти»), planeriūoti «планувати» (нім. planieren), turnerūoti «займатися спортом, робити гімнастику» (нім. turnieren).

Дієслова німецького походження часто мають литовські префікси, наприклад: apšam-pūoti «насварити», ištimūoti «бути в доброму гуморі, здоров’ї», nudnūoti «втомити» (нім. ahnen), pasteliūoti «замовити, подбати» (нім. stellen), supučūoti «з’їсти», susištrydūoti «посваритися, побитися» (нім. діал. streiden), uždūneriūoti «вилаятися», užklingiūoti «замкнути на засув» (нім. Klinke «клямка»).

Трапляється чимало зовсім неадаптованих німецьких слів, наприклад: ūmama «бабуся» (нім. Oma «бабця»), ūpapa «дідусь» (нім. Opa), papā «татусь» (нім. Papa), briūt «хліб» (нім. Brot), špėk «сало» (нім. Speck), męser «ніж» (нім. Messer), štrām «міцна» (нім. діал. štrām), štrēng «суворий» (нім. streng), fēst «міцний» (нім. fest) тощо. Вони залишилися незмінюваними ні за відмінками, ні за числами.

Нині розглянуті в цій статті германізми, хоч і добре відомі місцевим жителям старшого віку, швидко зникають під впливом літературної литовської мови. Зазвичай їх уживають лише люди старшого покоління, особливо lietuvininkai. Молодь, яка навчалася в школі, добре розуміє, що згадані слова вже є варваризмами, тому намагається замінити їх литовськими відповідниками, хоча це не завжди вдається. Звичайно, без цих германізмів не обходяться старші жемайти, коли говорять про минуле, реалії Малої Литви, а іноді й прагнуть зробити своє мовлення образнішим. Чимало германізмів вони вживають у розмовах із місцевими lietuvininkai, у мові яких ці слова ще досить поширені.

LITERATŪRA

Кушнер/Кнышев П. И. Этнические территории и этнические границы. М.: Изд-во АН СССР, 1951. 280 с.

Gimbutas J. Lietuvių sodžiaus architektūra Mažojoje Lietuvoje. New York, 1958. 156 p.

Kurchat H. Das Memelländische ABC: Volkskundliches Wörterbuch des Memelländisches Niederdeutsch. Oldenburg: Siebert, 1964. 160 S.

Sabaliauskas A. Lietuvių kalbos leksikos raida, jos turtėjimas tarybiniais metais // Lietuvių kalba tarybiniais metais. V., 1967. P. 68–102.

Zinkevičius Z. Lietuvių kalbos istorija. D. 1: Lietuvių kalbos kilmė. V.: Mokslas, 1964. 387 p.

Weinreich U. Languages in Contact. N. Y.; Philadelphia, 1953. 147 p.

133

GERMAN LOANWORDS IN THE LOCAL DIALECT OF ŽEMAIČIŲ NAUMIESTIS

Summary

In the paper the author analyses a linguistically complicated situation in the small locality of Žemaičių Naumiestis. Here the local Samogitian dialect was greatly influenced by the so-called lietuvininkai, newcomers from former Eastern Prussia and the Klaipėda District. Furthermore, the local Samogitian dialect had also been influenced by the German language for long centuries. The interference of the German language in the local dialect implied the rearrangement of patterns in all domains of the language, such as the phonetic system, partly morphology and syntax and almost all areas of the vocabulary. As we know, lexical borrowing occurs when a recipient vocabulary is inadequate in the cultural environment of a given locality. The paper attempts to disclose the extent of interference determined by the structure of two languages in contact as well as by non-linguistic factors in the socio-cultural context of language contacts.

The interference was mutual. Up till now one can trace many Lithuanian words in the oral speech of the Germans.

The most concrete German loanwords, such as designations for newly invented and imported objects were mere additions to the vocabulary of the local Samogitian dialect. Quite a number of Germanisms extended their content, many discarded their old meanings and acquired new ones. Many German semantemes were borrowed from the German dialect, used in former Lithuania Minor of the time. German loanwords, used in the Žemaičių Naumiestis local Samogitian dialect, form fourteen semantic groups.

The borrowed words were adapted in the recipient dialect, i. e. the local Samogitian dialect according to the phonetic and morphological patterns of the Lithuanian language.

Among the hybrid compounds we can also distinguish those in which the stem remains German but another component acquires the Lithuanian word-forming elements: suffixes, prefixes, endings. Some of the German words did not obey the norms of the recipient dialect at all.

Lately the loanwords have lost gradually their significance in the local Samogitian dialect and are used mostly in the speech of elder Samogitians and lietuvininkai.