LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXX (1993)

PERIFERINĖS LIETUVIŲ KALBOS TARMĖS

Nijolė ČEPIENĖ

ГЕРМАНІЗМИ XVII СТ. У ЗАХІДНОАУКШТАЙТСЬКІЙ ГОВІРЦІ МАЛОЇ ЛИТВИ (НА МАТЕРІАЛІ «LEXICON LITHUANICUM»)

Рукописний німецько-литовський словник «Lexicon Lithuanicum» — перша лексикографічна праця середини XVII ст. у Малій Литві, основу литовської частини якої становлять слова говірок південних західноаукштайтців¹. Серед усіх 7200 литовських слів, що містяться в ньому, є близько 210 лексичних германізмів (без урахування фонетичних і графічних варіантів того самого слова). Із них приблизно 175 — чисті германізми, а 35 — гібриди, тобто слова, у корені яких є словотвірні афікси або корені іншомовного походження². Германізми становлять близько 3% усієї литовської лексики словника. Тут не враховано запозичення, що потрапили через слов’янські мови. Шляхи проникнення деяких слів до литовської мови важко встановити, оскільки незрозуміло, чи були вони запозичені безпосередньо з німецької мови, чи прийшли через слов’янські мови, наприклад: anjei (= anyžiai), lampa (= lempa), pancierus (= pancierius) «броня», spunta «кілочок».

Більшість германізмів у словнику становлять іменники (~185), значно менше дієслів (~20); крім того, є кілька прикметників і частка (ja, je). Усі германізми пристосовані до граматичної системи литовської мови.

У цій статті розглядаються семантика, походження та вживання запозичень із німецької мови в сучасній литовській мові, а також порівнюються з німецькими запозиченнями в інших словниках, виданих у Малій Литві.

I. ІМЕННИКИ³

1. Назви предметів домашнього вжитку й господарських речей та знарядь (46):

a) посуду та кухонного начиння (13), напр.: bosas «бочка» < Pr. vok. Faß «те саме», kragas «глечик» < Pr. vok. krog, krug «посудина», legere «маленька бочка» < Pr. vok. lägel «те саме», mežeris «товкач» < Pr. vok. Měser «те саме», panė «пательня» < Pr. vok. pan, pân «те саме», tyne «ванна» < Pr. vok. tin «велика ванна»;

¹ Детальніше про цей словник див.: Drotvinas V. «Lexicon Lithuanicum» — рукописний німецько-литовський словник XVII ст. // Lexicon Lithuanicum. V., 1987. P. 6-23.

² Гібридні похідні та утворення (~50), сформовані вже на ґрунті литовської мови, тут не враховуються.

³ Тематичні групи подано в порядку зменшення кількості германізмів. У дужках зазначено їхню кількість.

37

b) знаряддя праці та ремісничі інструменти (12), наприклад: bindokas "теслярська сокира", пор. прус. нім. bindäxt "те саме", borai "ноші" ‹ прус. нім. bor "те саме", busokas "довга жердина із залізним гаком" ‹ прус. нім. bōshaken "те саме", spatas "лопата" ‹ нім. Spaten "те саме", zogas "пилка" ‹ прус. нім. zōge "те саме", kneipis "чоботарський ніж" ‹ прус. нім. Kneif "те саме";

c) назви воза, борін, упряжі та їхніх частин (11), наприклад: dyselis "голобля" ‹ прус. нім. dīsel "те саме", leiterės "бокові борти воза" ‹ прус. нім. leiter "те саме", negeliai "деталі борін" ‹ прус. нім. Nägel, мн. "цвях", rungas "кіл, вставлений у поперечину колеса" ‹ прус. нім. rung, runge "те саме", šenai "обод" ‹ прус. нім. schēne, schēn, š(i)pykis "спиця" ‹ прус. нім. schpīke "те саме";

d) назви інших предметів (10), наприклад: dekis "покривало (щоб накривати коня)" ‹ прус. нім. dek "те саме", liktis "свічка" ‹ прус. нім. licht "те саме", spinta ‹ прус. нім. spind, zakas "мішок" ‹ нім. Sack.

2. Назви осіб (30):

a) тих, хто виконує певну роботу чи дію (27), наприклад: bruvėlė "пивовар" ‹ нижньонім. brüwer "те саме", butkerė "бондар" ‹ прус. нім. butker "те саме", jėgerė "мисливець" ‹ нім. Jäger "те саме", patobelis "дзвонар" ‹ прус. нім. potabel "те саме", skrybėlė "писар", пор. нижньонім. schrîboere "те саме", šneiderius "кравець" ‹ нім. Schneider "те саме"⁴;

b) за соціальним становищем (2): būras "селянин" ‹ прус. нім. būr "те саме", ercikis "герцог" ‹ нім. Herzog "те саме";

c) за іншими ознаками (1): jumprova "панна" ‹ прус. нім. iunfraw "те саме".

3. Назви будівель, їхніх частин і будівельних матеріалів (25):

a) будівель та їхніх частин (14), наприклад: kelnorė "льох" ‹ нім. Keller "те саме", skūnė "клуню" ‹ прус. нім. schune "те саме", staldas "стайня" ‹ нім. Stall "те саме", stuba "хата" ‹ прус. нім. stuba, stub, stobe, stow "хата, кімната", kakalys "піч" ‹ прус. нім. kachel, kaxel "те саме", šupas "клуню" ‹ прус. нім. schōpe, schope "те саме";

b) будівельних матеріалів і деталей (11), наприклад: balkis "колода, балка" ‹ нижньонім. balke "те саме", kalkės ‹ нім. Kalk "те саме", kylis "клин" ‹ прус. нім. kil "те саме", kenge "гак" ‹ нижньонім. henge "те саме", skindeliai "дощечки для покрівлі" ‹ нижньонім. schindele "те саме".

4. Назви одиниць (10):

a) грошових одиниць (5), напр.: penigai "гроші" ‹ н.-нім. pennig "те саме", tripelikis "гроші вартістю три скоци" ‹ прус. нім. dripelker "гроші", dolerius ‹ нім. doler "талер (стародавня монета)"⁵;

⁴Чимало назв осіб (діячів) із суфіксом -ininkas утворено вже від германізмів, уживаних у литовській мові, напр.: dieli(n)inkas "той, хто розпилює дошки" ‹ лит. dielė "дошка", vindininkas "токар" ‹ лит. vindas "пристрій для обертання", styrininkas "стерновий" ‹ лит. styras "стерно".

⁵У словнику подано вісім складних іменників зі словами penigas, pinigas і pinigas.

38

b) мір (4): /гібр./ akteinis "восьма частина чогось" ‹ прус. нім. Achtel "восьма частина" + лит. суфікс -einis, /гібр./ bertainis, berteinis "чверть, четвертина", пор. нім. Vierchen "монета Тевтонського ордену з другої половини XIV ст.", Vierung "чверть марки", hubas "міра площі землі" ‹ прус. нім. hūbe "те саме", murgas "одиниця вимірювання землі" ‹ н.-нім. morgen "стільки землі, скільки людина оре кіньми за один ранок" (Kl 487);

c) одиниць часу (1): stundas "година" ‹ прус. нім. stund "те саме".

5. Назви рослин та їхніх плодів (14), напр.: bukas ‹ прус. нім. buk, kerveliai "пряна рослина" ‹ прус. нім. kerwel "те саме", meironai "лікарська і пряна рослина" ‹ прус. нім. meiran, meirôn "те саме", nėgelkės "гвоздики" ‹ прус. нім. nêgelke "те саме", vikiai ‹ нім. Wicke, tabakas ‹ нім. Tabak.

6. Назви одягу та його частин (9), напр.: dimžakas (ориг. dimžakas) "кишеня", пор. прус. нім. Diebssack "те саме", kėdelis "піджак" ‹ прус. нім. kêdel "те саме", mučė "шапка" ‹ н.-в.-нім. mutze, mütze "те саме", vystė "жилет" ‹ нім. Weste "те саме", žiurstas (ориг. žurštas) "фартух" ‹ прус. нім. šoršt, šêršt "те саме", /гібр./ pabuteris "підкладка" ‹ нім. Futter "те саме" + лит. префікс pa-

7. Назви страв і напоїв (7), напр.: kėžas (ориг. kez̧as) "сир" ‹ н.-нім. kese "те саме", kringelis "крендель" ‹ нім. Kringel "те саме", kulšolė (ориг. kulb̧ole) "холодний (солодкий) суп" ‹ прус. нім. kulschôl "те саме".

8. Назви тварин (7), напр.: bulius ‹ прус. нім. boll, bull "бик", elefantas "слон" ‹ нім. Elefant "те саме", liovė "левиця?" (ориг. нім. Hindin "олениха" перекладено лит. lowe), пор. н.-нім. lowe "лев", trapas "дрохва (птах)" ‹ нім. Trappe "те саме", karusas "карась" ‹ н.-нім. karusse "те саме", stinta ‹ нім. Stint.

9. Релігійні терміни (5), напр.: aptas (ориг. apts) "настоятель чоловічого католицького монастиря" ‹ нім. Abt "те саме", kanteris "органіст протестантської церкви" ‹ прус. нім. kanter "органіст, співак", psalteras "псалтир" ‹ нім. Psalter "те саме".

10. Назви абстрактних понять⁶ (5), напр.: biskis "дрібка" ‹ прус. нім. beske "те саме", čiekis "знак" ‹ прус. нім. zêxen "те саме".

11. Терміни суспільного життя (5), напр.: galgės "шибениця" ‹ прус. нім. galge "те саме", pantas "застава" ‹ прус. нім. pant "те саме", pustas "пошта" ‹ нім. Post "те саме", пор. н.-нім. post "посланець (вершник)", turmas "в'язниця" ‹ прус. нім. tôrn "те саме".

утворені за зразком німецького словотворення, напр., ragpenigai "збір, що сплачується за роги", пор. нім. Horngeld "те саме", pervažpiṅingai "плата за перевезення", пор. нім. Fahrgeld "те саме" тощо.

⁶У словнику є чимало гібридних похідних слів, утворених уже в литовській мові за допомогою суфіксів -imas, -ys-tė тощо, напр.: kunigystė ‹ лит. kunigas, vertystė ‹ лит. vertė, išliuosavimas ‹ лит. išliuosuoti.

39

12. Назви металів та інших матеріалів (4), наприклад: cinas «олово» < нім. Zinn «т. с.», pikis «смола, дьоготь» < прус. нім. pick, pek «т. с.», šmeras «мастило (для коліс)» < прус. нім. schmēr «т. с.».

13. Назви зброї (3), наприклад: pistu(o)lė (ориг. pistūlu форма род. мн.) «пістолет» < нім. Pistole «т. с.».

14. Назви природних тіл і явищ (3), наприклад: šturmas «буря» < нім. Sturm «т. с.».

15. Назви органів тіла (а також продуктів, що ними виробляються) і хвороб (3): blėkai «нутрощі, кишки» < прус. нім. flāk «т. с.», šlimas «мокротиння», пор. прус. нім. šlam «т. с.», нижньонім. slīm «т. с.», brantai «сифіліс», пор. нижньонім. brant «гарячка, гангрена, хвороба рослин».

16. Назви музичних інструментів (2): arpa «арфа» < нижньонім. harpe «т. с.», trimita «труба» < прус. нім. trömmete «т. с.», пор. середньонижньонім. trumet.

17. Морські терміни (2): inkara(s), пор. нім. Enker «т. с.» і žėgnis (ориг. zegnis) «вітрило», пор. нім. Segel «т. с.», нижньонім. segene «велика сітка».

18. Терміни спорідненості (1): švogeris «свояк» < прус. нім. švöyer «т. с.», пор. нижньонім. swager «т. с.».

19. Назви держав (1): Den­markas «Данія» < нім. Dänemark «т. с.».

II. ДІЄСЛОВА

Із 20 дієслів німецького походження 7 є префіксальними. Усі дієслова — гібридні утворення, створені за допомогою литовських суфіксів - (i)uoti, -(i)o-ti, -auti, -yti. Можна виокремити такі семантичні групи:

1. Слова на позначення активної дії (16), наприклад: atspuntuoti (orig. atspunti̇ti «відкоркувати (бочку)» < прус. нім. spunde «закоркувати», пор. нижньонім. spunden «закоркувати бочку пробкою», brukuoti (orig. brukkūti) «мостити» < прус. нім. brucken «те саме», zoguoti (orig. zogūti) «різати» < прус. нім. zōge «те саме», pandyti «брати, конфіскувати» < нижньонім. panden «те саме».⁷

⁷ У словнику є запозичення з іменниковою основою, наприклад: hebelioti «стругати» < лит. hėbelis «рубанок», pabuterauti «підбивати підкладку» < лит. pabuteris «підкладка».

40

2. Слова на позначення абстрактної дії (3): giliuoti «мати вартість» ‹ прус. нім. gele «те саме».

3. Слова на позначення стану (1): pernaroti «турбувати», пор. нім. vernarren «обдурювати, глузувати».

III. СЛОВА ІНШИХ ЧАСТИН МОВИ

У словнику є чотири прикметникові запозичення з німецької мови, що позначають ознаки: а) зовнішні (1): čekas «рябо-коричневий, строкатий», пор. нім. scheckig «те саме»; б) внутрішні (3); наприклад: vertas⁸ ‹ нім. wert «те саме», liuosas «вільний» ‹ нім. los «те саме».⁹

У словнику є одна стверджувальна частка ja, je «так» ‹ нім. ja «те саме».

Порівняння германізмів у «Lexicon Lithuanicum» із запозиченнями з інших словників

Германізми з «Lexicon Lithuanicum», наведені вище, трапляються також в інших словниках XVII–XIX ст. Малої Литви та в її писемних пам’ятках. Відрізняється лише написання деяких слів, а також їхні фонетичні й морфологічні варіанти. Кількість запозичень із німецької мови у словниках Малої Литви залежить від їхнього обсягу, призначення тощо. У словниках, де більше слів розмовної мови, германізмів також більше. До таких належать словники Ф. Преторіюса, Й. Бродовського, П. Ругіса, К. Мільке, Ф. Нессельмана та Ф. Куршайтіса. У першому друкованому словнику Ф. В. Гаака, невеликому за обсягом, германізмів небагато. Як відомо, Ф. В. Гаак спирався на лексику Нового Завіту Біблії та Псалтиря, не включав слів із розмовної мови. В інших словниках цього краю запозичень із німецької мови більше. Для ілюстрації наведемо германізми з однієї тематичної групи «Lexicon Lithuanicum», які є також в інших словниках Східної Пруссії (див. таблицю).

Оскільки в середині XVII ст. у литовській мові Малої Литви вже був значний пласт запозичень із німецької мови, можна припустити, що їх уживали тут і раніше.

Походження. Переважна більшість германізмів потрапила до литовської мови Малої Литви з німецьких говірок Східної Пруссії.¹⁰ Це вже наведені назви воза, борін, упряжі та її частин, різних знарядь праці й предметів домашнього вжитку

⁸ Від цього запозичення утворено прислівники способу дії vertai, nevertai.

⁹ У цій групі є також гібридні утворення: būriškas, ercičiškas.

¹⁰ Remiamasi šiais darbais: Frischbier H. Preussisches Wörterbuch. Berlin, 1882-1883. Bd. 1-2; Alminauskis K. Die Germanismen des Litauischen. K., [1935].

41

назви.¹¹ Багато слів німецьких говірок Східної Пруссії походять із середньонижньонімецької (с.н.н.) мови¹² (спираємося на праці K.Schillerio, A.Lübbeno¹³ і J.Sehwerio¹⁴). Серед таких варто згадати: бур ‹ с.н.н. būr, jēgerē «мисливець» ‹ с.н.н. jeger «те саме», карась «карась» ‹ с.н.н. karusse «те саме», клин «клин» ‹ с.н.н. kīl «те саме», крендель «крендель» ‹ с.н.н. kringel «те саме», мирра «запашна смола ‹ с.н.н. mirre «те саме», пандити «брати, конфіскувати» ‹ с.н.н. panden «те саме», пательня «сковорода» ‹ с.н.н. pan, pân «те саме», застава «застава» ‹ с.н.н. pant «те саме», пек «смола, дьоготь» ‹ с.н.н. pick «те саме», ринда «жолоб для стікання води з даху» ‹ с.н.н. rinde «те саме», дранка «дранка для покриття даху» ‹ с.н.н. skindele «те саме», клун «клуню, комору» ‹ с.н.н. schune «те саме», шпинта ‹ с.н.н. spind, spunta «кілочок» ‹ с.н.н. spunt «те саме», корюшка ‹ с.н.н. stint, купальня «ванна» ‹ с.н.н. tine «діжка», трап «куріпка (птах)» ‹ с.н.н. trappe «те саме».

Уживання. Не всі германізми, що вживалися в говірках і літературі Малої Литви, збереглися в сучасній литовській мові. Частина з них закріпилася, інші запозичення вживаються як синоніми (або лексичні дублети) відповідних литовських слів із тим самим значенням. Їх використовують переважно в говірках старших людей, що межують із колишньою Східною Пруссією. Деякі з них уже не вживаються і в цих прикордонних литовських говірках. Із 210 запозичень із німецької мови в «Lexicon Lithuanicum» у літературній мові вживається лише близько 40 (~19%). Це: bosąs, bulius, inkaras, kunigas, mūras, (гібр.) pašiūrė, pikis, pinigas, raitelis, spinta, stinta, šturmas, tabakas, vertas та ін. У наших говірках германізмів уживають більше, особливо в західноавкштайтських і жемайтських. Це здебільшого назви воза, упряжі та її частин (наприклад: leiterės «борти воза», rungas «кіл, установлений на поперечному брусі колеса», šėnai «обод», špykis «спиця»), знарядь праці (наприклад: busokas «довга жердина із залізним гаком», šiūpelė «черпак», trogai «ноші»), предметів домашнього вжитку (наприклад: dekis «покривало», kurbas «кошик», legerė «невелика діжечка»), будівель та їхніх частин (наприклад: skūnė «сарай», staldas «стійло», stuba «хата», kakalys «піч»), будівельних матеріалів (наприклад: skindeliai «дощечки для покрівлі», šrogai «підпора, стояк»).

Оскільки для історії мови та її культури важливо не лише те, які слова вона запозичує з інших мов, а й те, яких позбувається, варто згадати також запозичення з німецької мови, що вже зникли з литовської або зникають. Це: bekėrė «пекар», bruvėlė «пивовар», butkerė «бондар», dišerė «тесляр», skrybėlė «писар», šneiderius «кравець», akteinis, -ainis (гібр.) «восьма частина», bertainis (гібр.) «чверть, четверта частина», hubas «міра площі землі», murgas «одиниця виміру землі», tripelkis «монета в три ска́тики», stundas «година» та ін.

¹¹ Див. приклади, наведені за тематичними групами.

¹² Žr. Mitzka W. Grundzüge nordostdeutscher Sprachgeschichte. Halle / Saale, 1937.

¹³ Schiller K., Lübben A. Mittelniederdeutsches Wörterbuch. Bremen, 1875. Bd. 1-6.

¹⁴ Sehwers J. Мовні та культурно-історичні дослідження, переважно про німецький вплив на латиську мову. Berlin, 1953.

42

За вживанням германізми можна було б поділити на три групи:

1) широко вживані в літературній мові;

2) рідко вживані, поширені лише в певних говірках;

3) відомі лише з писемних пам’яток.

З усього сказаного можна зробити такі висновки:

1. У XVII ст. (а можливо, і раніше) до південно-західних литовських говірок проникло чимало запозичень із німецької мови. Ці запозичення збереглися в говірках і у XVIII–XX ст.

2. Найбільшу частину запозичень із німецької мови становлять іменники, що позначають предмети домашнього вжитку, господарські речі та знаряддя, осіб, професії, посади, заняття, будівлі та їхні частини, назви будівельних матеріалів. Найменше в говірках термінів спорідненості німецького походження, назв частин тіла, природних тіл і явищ.

3. Майже всі запозичення з німецької мови потрапили до литовської з прусських німецьких говірок і мають виразні елементи середньонижньонімецької мови.

4. Більша частина запозичень не вживається в літературній литовській мові. Особливо багато зникло назв осіб, професій, посад, занять, грошових одиниць і мір. У південно-західних литовських говірках такі запозичення з німецької мови вживаються й тепер. Це переважно назви воза та його частин, упряжі, знарядь для праці й ремесла, посуду.

Назви будівель та їхніх частин у словниках Східної Пруссії

Таблиця

Назви будівель та їхніх частин | Lex | C | Vad. Q | F | B | R | MZ | N | ✓ Balks “колода, колода” | + | + | + | | + | + | + | + | + “dele” “товста дошка” | + | + | + | | | | | | “buzas” “пивна комора” | + | | + | | + | | | | / “dele” “смуга” “натиск дверної ручки” | + | | | | + | | | | / “brūže” “катарыс” “піч” | + | + | | | + | + | + | + | / “urnkeis” “клин, розщеплений клин” | + | + | + | | + | + | + | + | + “kengė закріплений у дверному одвірку гачок, за який при зачиненні дверей чіпляється клямка” | + | + | + | | + | + | + | + | + “klėmbatis” | | | | | + | + | + | + | + “kenore” “підвал” | + | + | + | + | | | | | + “klemens” “залізна скоба” | + | + | + | | | + | + | + | + “klingas” “частина старовинної дверної ручки, що чіпляється за гачок, засувка” | + | + | + | | + | + | + | + | + “mūras” | + | + | | | | | | | + “pašijure (тубр.)” | + | | | + | + | + | + | + | + “rėmas” | + | + | | | + | | | | + “rinda” “жолоб для стікання води з даху” | + | + | + | | + | + | + | + | + “skindelai” “дранка для покриття даху” | + | + | + | | + | + | + | + | + “skūnė” “хлів” | + | + | + | + | + | + | + | + | + “staldas” “стійло” | + | + | + | | + | + | + | + | + “šluba” “оселя, житловий будинок” | + | + | + | | + | + | + | + | + “rūmas” “приміщення” | + | + | + | + | + | + | + | + | + “sūpas” “комора” | + | + | + | | + | + | + | + | + “srogai” “підпори” | + | + | + | | + | + | + | + | + sgėga | | | | | + | + | + | + | + sgėga | | | | | + | + | + | + | + sgėga | | | | | + | + | + | + | + sroga | | | | | + | + | + | + | + supas | | | | | | | | | + snagos

44

Literatūra

Alminauskis K. Die Germanismen des Litauischen. Teil 1: Die deutschen Lehnwörter im Litauischen. K., [1935].

Brodowskij J. Lexicon Germanico-Lithvanicvm et Lithvanico-Germanicvm (Rankraštinis vokiečių-lietuvių kalbų žodynas, du tomai, apie 1740 m.).

Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. V., 1972.

Frischbier H. Preussisches Wörterbuch. Ost- und Westpreussische Provinzialismen in alphabetischer Folge. Berlin, 1882. Bd. 1-2.

Haack F.W. Vocabularivm Litthvanico-Germanicvm et Germanico-Litthvanicvm. Halle, 1730.

Kluge F. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Berlin, 1957.

Krauzės (vadinamasis) žodynas. (Buv. Karaliaučiaus archyvo rankraštinis vokiečių-lietuvių kalbų XVIII a. žodynas). Žodyno rankraštis saugomas Lietuvių literatūros ir tautosakos institute.

Kurschat F. Deutsch-littauisches Wörterbuch. Halle, Bd. 1, 1870. Bd. 2, 1874.

Kurschat F. Littauisch-deutsches Wörterbuch. Halle, 1883.

Lexicon Lithuanicum in usum eorum conscriptum". (Vokiečių-lietuvių kalbų žodynas, buv. Karaliaučiaus archyvo XVII a. rankraštis). Dabar saugomas Lietuvos MA bibliotekoje.

Lexicon Lithuanicum, parengė V.Drotvinas. V., 1987.

Lietuvių kalbos atlasas. T. 1, V., 1977.

Lietuvių kalbos žodynas. V., 1956-1986. T. 1-14.

Mielcke Ch. G. Littauisch-deutsches und deutsch-littauisches Wörterbuch. Königsberg, 1800.

Mitzka W. Grundzüge Nordostdeutscher Sprachgeschichte. Halle / Saale, 1937.

Nesselmann G.H.F. Wörterbuch der littauischen Sprache. Königsberg, 1851.

Pretorijus F. Clavis Germanico-Lithvana. (Vokiečių-lietuvių kalbų žodynas, buv. Karaliaučiaus archyvo dviejų tomų rankraštis, apie 1672-1675). Dabar saugomas Lietuvos MA bibliotekoje.

Ruhig P. Littauisch-deutsches und deutsch-littauisches Lexicon. Königsberg, 1747.

Schiller K., Lübben A. Mittelniederdeutsches Wörterbuch. Bremen, 1875-1881. Bd. 1-6.

Sehwers J. Sprachlich — kulturhistorische Untersuchungen vornehmlich über den deutschen Einfluss im Lettischen. Berlin, 1953.

45

GERMANISMEN IN DER WESTAUKSCHTAITISCHEN MUNDART KLEINLITAUENS IM 17. JH. (AM MATERIAL DES "LEXICON LITHUANICUM")

Zusammenfassung

Im ersten handschriftlichen deutsch-litauischen Wörterbuch "Lexicon Lithuanicum" aus der Mitte des 17. Jhs. findet man unter 7200 litauischen Wörtern, die das Wörterbuch enthält, etwa 210 Entlehnungen aus dem Deutschen.

Die deutschen Lehnwörter werden in thematische Gruppen eingeteilt. Die größte Gruppe bilden Benennungen von Gegenständen und Werkzeugen des Haushalts und Wirtschaft, von Berufen, Beschäftigungen der Personen, von Gebäuden, ihren Teilen und Baumaterialien. Seltener sind Verwandtschaftsbezeichnungen, Benennungen von Körperteilen und von Naturerscheinungen.

Die Mehrheit der deutschen Lehnwörter gelangte in das Litauische aus den deutschen Mundarten Ostpreußens. Sie weisen deutlich mittelniederdeutsche Besonderheiten auf.

Der größte Teil der Germanismen wird in der gegenwärtigen litauischen Sprache nicht gebraucht. Es sind vor allem viele Benennungen von Berufen, Bezeichnungen für Beschäftigungen von Personen und Bezeichnungen für Geldeinheiten sowie für Maße verschwunden. In westlichen und südlichen Mundarten ist ein Teil davon noch bekannt und wird gebraucht.

46