LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXXI (1994)

ПИТАННЯ НОРМАЛІЗАЦІЇ МОВИ

REIN KULL

ПОСЛІДОВНА ТЕРМІНОЛОГІЧНА РОБОТА ЯК ПЕРЕДУМОВА Й ОСНОВА РОЗВИНЕНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Щоб літературна мова могла виконувати всі найважливіші функції та успішно справлятися із завданнями державної мови, вона повинна мати необхідний рівень розвитку, а також багатий і різноманітний словниковий запас. Повноцінною національною мовою літературна мова може функціонувати тоді, коли спроможна виконувати відповідальні завдання мови вищої освіти й науки. Передумови для цього створює послідовна й цілеспрямована термінологічна робота.

Естонська літературна мова виконувала функції державної мови за часів існування Естонської Республіки, у 1918—1940 роках, точніше, упродовж 1920—1940 років, оскільки 1918 і 1919 роки були роками окупації, зміни влади та війни. Лише після Тартуського миру, укладеного з Радянською Росією 2 лютого 1920 року, Естонія змогла вільно розвиватися в умовах власної державності, а естонська мова — почати виконувати функції державної мови. Дуже важливим чинником у цьому процесі стали перехід вищої освіти на естонську мову та швидке розроблення естонської фахової лексики для багатьох галузей.

Et eesti kirjakeel 1920. aastail suhteliselt kiiresti suutis hakata täitma kõiki riigikeele ülesandeid, selleks kujunesid vajalikud eeltingimused pika aja jooksul nii meie kirjakeele üldise arenemiskäigu, rahvahariduse, rahvusliku eneseteadvuse tõusu näol ja ka sotsiaal-majanduslike tingimuste tõttu. Nimetagem siin selliseid olulisi lähte-eeldusi, nagu eesti kirjakeele kujunemisprotsess ja kirjasõna areng alates 16. sajandist, rohkem kui 300 aasta pikkune eesti rahvakooli ajalugu, eestikeelse ajakirjanduse pikaajalised traditsioonid: esimene eestikeelne perioodikaväljaanne 1755, pidevamalt ilmuv eestikeelne ajakirjandus alates 19. sajandi alguskümnendeist, eestikeelse populaarteadusliku ja erialasema kirjanduse, samuti eestikeelsete kooliraamatute väljaandmine ja vastava sõnavara kujunemine ligikaudu samast ajast alates, rahvuslik ärkamisaeg oma suurüritustega möödunud sajandi teisel poolel, püüdlused eestikeelse kesk- ja kõrghariduse poole möödunud sajandi lõpu- ja käesoleva sajandi alguskümnendeil, eesti kirjakeele ühtlustamis- ja normimistaotlused nii juba möödunud sajandi 70-ndatel aastatel kui ka eriti alates käesoleva sajandi esimese kümnendi lõpust. Kõik see valmistas ette pinna eesti keele kui rahvuskeele kõigekülgsele väljakujunemisele.

Важливою передумовою розвиненої літературної мови та її функціонування як державної є наявність рідномовної фахової лексики в усіх можливих галузях. І що далі просувається кожне десятиліття, то важливішу роль відіграє термінологічна лексика в сучасних літературних мовах.

^5ª

67

Початки формування естонської фахової лексики в деяких галузях сягають кількох століть тому. Послідовніше й ширше розвиток естонської фахової лексики простежується від перших десятиліть минулого століття — у вигляді естонських шкільних підручників, науково-популярних видань і фахової літератури, що почала формуватися. У другій половині минулого століття вже можна спостерігати свідому діяльність із розвитку естонської фахової лексики — згадаймо діяльність таких діячів національного руху, інтелігентів і науковців, як Fr. R. Kreutzwald, C. R. Jakobson, J. Kunder, J. Kurrik, K. A. Hermann, P. Hellat та ін.

До рубежу століть робота зі створення й формування фахових слів рідною мовою все ж велася відокремлено, кожним індивідуально. Однак від кінця першого десятиліття цього століття діяльність як із нормування літературної мови, так і з розвитку фахової лексики стала послідовнішою та планомірнішою, а сама робота набула колективного характеру. У закріпленні основ сучасної естонської літературної мови та її загальній нормалізації важливу роль відіграли чотири послідовні конференції з нормування літературної мови, що відбулися у 1908, 1909, 1910 і 1911 роках. Результати цієї роботи відображено в орфографічному словнику естонської мови, виданому 1918 року; згодом цей напрям ґрунтовніше й поглиблено продовжили тритомний орфологічний словник (EÕS 1., 2., 3. 1925, 1930, 1937) і малий словник правильного слововживання Е. Муґа (10 видань у 1933—1946 роках), а також шкільні граматики естонської мови.

Свідома колективна робота зі створення й упорядкування естонської фахової лексики в різних термінологічних комісіях і робочих групах розпочалася в першому десятилітті XX століття. Унаслідок такої діяльності, починаючи з 1909 року, один за одним виходили різні термінологічні словники: у 1909 році — з математики, у 1911 році — з географії, у 1914 році — з медицини, військової справи та хімії (два фахові словники), у 1917 році — назви рослин Естонії, у 1919 році — фаховий словник із фізики. Упродовж 1909—1919 років було надруковано 9 термінологічних словників, що містили загалом близько 10 000 термінів.

Особливого розмаху впорядкування естонської термінології та укладання термінологічних словників набули після утворення Естонської Республіки й початку викладання різних дисциплін естонською мовою в Тартуському університеті. Звісно, це не могло відбутися раптово, а відбувалося поступово: деякий час частину фахових лекцій ще читали професори-іноземці німецькою або російською мовами. Проте перехід відбувався досить швидко, чому сприяла плідна праця зі створення й розвитку рідномовної лексики для багатьох наукових галузей. У 1920—1940 роках у результаті такої активної та ефективної термінологічної роботи було видано понад 40 фахових словників, більшість із них — у Тарту. Загалом вони містили майже 200 000 фахових слів. У термінологічних комісіях, що діяли при Тартуському університеті, було закладено міцну основу систематичної термінології для багатьох наукових галузей, зокрема ботаніки, зоології, геології, медицини, правознавства та інших. Особливі заслуги у створенні й розвитку сучасної естонської наукової термінології належать мовознавцеві J. V. Veski, який активно й плідно брав участь у роботі всіх термінологічних комісій, що діяли в Тартуському університеті впродовж 1920—1940 років, а також у діяльності кількох інших комісій із фахової лексики. Дуже важливим при цьому є не лише

68

Кількість упорядкованих за ефективної участі Й. В. Вескі термінів рідної мови (понад 180 000 фахових слів), а також його творчий підхід до цієї роботи й різнобічне та винахідливе використання наявного мовного матеріалу й можливостей естонської мови заклали міцну основу для подальшого багатогранного розвитку естономовної термінології.

Термінологічна діяльність і впорядкування термінології тривали в Естонії й після Другої світової війни. Упродовж 1945—1990 років окремими виданнями побачило світ близько 130 різноманітних термінологічних словників. Крім того, упорядковану термінологію та різноманітні спеціальні словники публікували у фахових журналах, інформаційних бюлетенях і методичних виданнях, а також як додатки до фахових книжок. Результати впорядкування термінології містяться й у багатьох визначниках рослин, птахів, комах, грибів тощо, а також у таких ґрунтовних фахових виданнях, як 11-томна «Флора Естонської РСР», 7-томна серія «Життя тварин» тощо. Термінологію різних галузей містять також 1-ше і нині незавершене 2-ге видання «Естонської радянської енциклопедії», а також «Словник правильного слововживання» (1976 і наступні видання). Оперативним способом упорядкування термінології було укладання республіканських термінологічних стандартів (досі їх налічується майже 70).

Така безперервна, багаторічна праця зі створення й розвитку естонської термінологічної лексики забезпечила лексичне розмаїття та потенційну спроможність естонської літературної мови, що має велике значення для виконання всіх її функцій і дає їй змогу справлятися також із завданнями державної мови.

Естонська мова успішно виконувала функції державної мови за часів існування незалежної Естонської Республіки (1918—1940), що, як ми бачили, значною мірою було забезпечено інтенсивною та різнобічною термінологічною роботою.

Sisuliselt täitis eesti keel riigikeele ülesandeid suurel määral ka pärast 1940. aastat nõukogude võimu aastatel. Kahjuks on üheülgne suurriiklik majandus- ja rahvuspoliitika (tootmise ekstensiivareng, sellega kaasnev tugev migratsioon ja demograafilise situatsiooni halvenemine, vene keele mõju ja eelisseisundit tugevdanud riiklikud erinõud jm.) viimastel aastakümnetel negatiivselt mõjunud ja ahendanud eesti rahvuskeele loomulikke funktsioone. Eriti halvavalt arenes see protsess 1970. ja 1980. aastatel. Kõige selle tagajärjel on viimastel aastatel järsult halvenenud üldkasutatava eesti keele tase, kujutades endast praegu tõsist probleemi. Seetõttu tuli hakata eesti keele õigusi otsustavalt kaitsma ning osutus vajalikuks vastu võtta ja kehtestada keeleseadus. Pärast pingelist tööd ja politiseeritud õhkkonnas selle seaduse kehtestamise ümber käinud võitlust (muulaste poolt esitatud süüdistused ebademokraatlikkuses, nende õiguste diskrimineerimises jms.) võeti keeleseadus jaanuaris 1989 lõpuks vastu ning see jõustus 1. veebruarist 1989. Oma loomult oli see seadus eesti keele kaitse seadus. Vaatamata teatud raskustele selle seaduse saamise ja vastuvõtmise protsessis ja mõningatele vajakajäämistele mõnedes selle akti sätetes (vene keele just nagu eriline seisund teiste keelte seas peale eesti keele kui riigikeele, mõningate paragrahvide rakendumise ebareaalne tähtaeg, nimetarvituse reguleerimisega seotud küsimused jms.) sai sellest eesti

60

З погляду майбутнього мови це добрий і необхідний закон. Закон установив певні вимоги як до установ, так і до посадових осіб, запровадив чіткі вимоги до рівня володіння мовою для окремих категорій працівників, а згодом їх уточнили й розробили порядок виконання цих вимог.

Закон про мову створив необхідні передумови для поліпшення статусу естонської мови та її фактичного становища. Однак його дотримання не було забезпечене належним чином, оскільки бракувало дієвого механізму нагляду за виконанням закону. Спеціальна Комісія із захисту мови, створена при Президії Верховної Ради як громадський орган, не змогла забезпечити дотримання нашого закону про мову всюди й усіма. Останнім часом було зроблено спроби виправити ситуацію за допомогою низки заходів.

Набуття чинності й запровадження нашого закону про мову, однак, принесли багато позитивного. Це сприятливо вплинуло на вивчення мов; почали швидко укладати й видавати різноманітні навчальні посібники, словники, розмовники тощо. У термінологічній роботі все це не спричинило особливих змістових змін, проте обсяг упорядкування термінології різко зріс. Упорядковувати фахову лексику почали й у тих галузях, де естонську термінологію тривалий час не впорядковували, наприклад у текстильній і легкій промисловості, залізничному транспорті тощо. Було вжито заходів, щоб естонську мову як державну можна було використовувати в усіх сферах повсякденного життя, а діловодство, технічна документація, мова торгівлі (етикетки, інструкції з використання товарів тощо) та інше відповідали вимогам закону про мову.

Ухвалення закону про мову в нас, в Естонії, та в інших республіках, що входили до Радянського Союзу, створило необхідні передумови для всебічного розвитку національних мов відповідних країн та їх функціонування в ролі державних. На жаль, ці закони про мову та їхній позитивний вплив були заблоковані загальносоюзним законом про мову, ухваленим Верховною Радою СРСР 24.04.90 («Закон о языках народов СССР»), який як акт великодержавної політики значною мірою звів нанівець досягнення, здобуті завдяки республіканським законам про мову. Стало зрозуміло, що повноправний статус національних мов і їхнє справжнє функціонування як державних можливі лише за повного суверенітету національної республіки.

Тим більше інтенсивне впорядкування фахової мови та галузевої лексики необхідне й нині, у перехідний період на шляху до повного суверенітету. Глибокі зміни в сучасній політиці Естонії, докорінна перебудова виробництва й економіки, пожвавлення та розширення зв’язків із зовнішнім світом — усе це вимагає переорієнтації й нашого мовного спілкування, вимагає бути готовими до діяльності й ведення справ кількома мовами. Уже найближчим часом потрібно швидко впорядкувати термінологію в низці галузей, передусім у таких, як організація виробництва, торгівля, постачання, збут, фінанси, банківська справа тощо, тобто в економічній сфері в широкому значенні цього слова. І робота в цьому напрямі триває.

Juuni 1990

70

ПОСЛІДОВНА ТЕРМІНОЛОГІЧНА РОБОТА ЯК ПЕРЕДУМОВА І ОСНОВА РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Анотація

Щоб національна мова могла виконувати всі основні функції й бути державною мовою, їй необхідна всебічна й розвинена лексика в усіх галузях. У статті розглянуто, як відбувався цей процес в історії естонської мови.

Зародки професійної естонської лексики в окремих сферах людської діяльності сягають глибокої давнини. Від минулого століття до розвитку естонської спеціальної лексики вже підходили свідомо; це було властиво насамперед таким діячам національного руху, як Крейцвальд (F. R. Kreicvald), Якобсон (C. R. Jakobson), Кундер (J. Kunder), Герман (K. A. Hermann), Геллат (P. Hellat) та ін. До початку цього століття створення суто естонських термінів в Естонії мало замкнений, індивідуальний характер. Планомірнішою та цілеспрямованішою ця діяльність стала в першому десятилітті нашого століття. Термінологію різних галузей почали колективно впорядковувати в спеціальних робочих комісіях. Так, у 1909—1919 рр. було видано 9 термінологічних словників, що містили майже 10 000 термінів.

Термінологічна робота в Естонії особливо активізувалася після заснування незалежної Естонської Республіки та запровадження викладання різних дисциплін естонською мовою в Тартуському університеті. У третьому й четвертому десятиліттях цього століття було закладено основи системної термінології багатьох галузей науки (ботаніки, зоології, геології, медицини, права та ін.). Завдяки інтенсивній роботі в 1920—1940 рр. було укладено й видано понад 40 термінологічних словників, що охоплювали майже 200 000 естонських термінів. Особливо значний внесок у формування сучасної термінології зробив академік Й. В. Вескі (J. V. Veski), який активно брав участь у роботі багатьох тогочасних термінологічних комісій і вміло та всебічно спирався на внутрішні ресурси народної мови.

Термінологічну роботу й упорядкування термінів продовжували й після Другої світової війни. Окрім перекладних словників, у 1945—1990 рр. як окремі друковані видання було випущено майже 130 різних термінологічних словників (загальна кількість термінів — 350 000). Крім того, упорядковану термінологію публікували в журналах та інформаційно-методичних виданнях, а також у додатках до спеціальних книжок. Результати впорядкування термінів відображено в багатьох фундаментальних працях, енциклопедіях тощо. В останні десятиліття застосовують і оперативний спосіб упорядкування термінів — укладають республіканські термінологічні стандарти (нині їх близько 70).

Послідовна й інтенсивна термінологічна робота допомогла естонській мові успішно виконувати завдання державної мови в роки незалежної Естонської Республіки (1918—1940).

По суті, естонська мова більшою чи меншою мірою виконувала функцію державної мови й після 1940 року — у роки радянської влади.

Однобічна економічна й національна політика останніх десятиліть негативно вплинула на естонську мову та звузила сферу її природного функціонування. Тому в січні 1989 року виникла необхідність ухвалити спеціальний закон про мову. Цей закон покликаний захищати права естонської мови. Однак очевидно, що безперешкодний статус національної мови та функціонування її як державної можливі лише за умови повного суверенітету національної республіки.

Робота над спеціальною лексикою та впорядкуванням термінів дуже потрібна й у нинішній перехідний період на шляху до повної самостійності. Особливо це важливо для тих галузей, які безпосередньо пов’язані з докорінною перебудовою виробництва й економіки.

Червень 1990 р.

ПОСЛІДОВНА ТЕРМІНОЛОГІЧНА РОБОТА ЯК ПЕРЕДУМОВА І ОСНОВА РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Резюме

Для нормального функціонування національної мови в усіх сферах суспільного життя та її існування як державної мови вона повинна мати розвинену й різнобічну лексику. У статті розглядається, як відбувався процес розвитку естонської термінологічної лексики.

71

Перші зародки професійної естонської лексики в деяких сферах людської діяльності сягають далекого минулого. У минулому столітті до розвитку естонської спеціальної лексики вже ставилися свідомо, головним чином завдяки окремим діячам національного руху (Крейцвальд, Якобсон, Кундер, Германн, Хеллат та ін.). На початку цього століття творення естонських термінів мало індивідуальний характер. Більш систематичної та цілеспрямованої ця діяльність стала в першому десятилітті нашого століття. Термінологічну лексику різних галузей почали впорядковувати у відповідних робочих комісіях. У результаті впродовж 1909—1919 рр. побачили світ 9 термінологічних словників, що містили близько 10 000 термінів.

Особливо широкого розмаху впорядкування естонської термінології набуло після утворення суверенної Естонської Республіки, а в Тартуському університеті навчальні дисципліни почали викладати естонською мовою. У 1920—1930-х роках було закладено основу систематичної термінології багатьох наукових дисциплін (ботаніки, зоології, геології, медицини, юриспруденції та ін.). У 1920—1940 рр. унаслідок інтенсивної роботи було укладено й видано понад 40 термінологічних словників, що охоплювали близько 200 000 естонських термінів. Особливі заслуги у створенні сучасної термінології належать академіку Й. В. Вескі, який активно брав участь у роботі більшості термінологічних комісій і вміло та різнобічно використовував внутрішні ресурси народної мови.

Термінологічна діяльність і впорядкування термінології тривали й після Другої світової війни. Упродовж 1945—1990 рр. окремими виданнями вийшло близько 130 різних термінологічних словників (350 000 термінів), не враховуючи перекладених. Крім того, впорядковану термінологію публікували в журналах та інформаційно-методичних виданнях, а також як додатки до спеціалізованих видань. Про результати впорядкування термінології повідомлялося в багатьох ґрунтовних працях, енциклопедії тощо. Одним з оперативних способів упорядкування термінології в останні десятиліття є укладання республіканських термінологічних стандартів (нині їх близько 70).

Завдяки послідовній та інтенсивній діяльності з розроблення термінологічної лексики естонська мова успішно виконувала функції державної мови в роки незалежної Естонської Республіки (1918—1940).

По суті, естонська мова більшою чи меншою мірою виконувала функції державної мови й після 1940 року — у роки радянської влади. Однак однобічна економічна та національна політика в останні десятиліття негативно позначилася на функціонуванні естонської мови й звузила сферу її вживання. Унаслідок цього в січні 1989 р. виникла потреба ухвалити спеціальний закон про мову. За своєю суттю цей закон був актом захисту прав естонської мови. Стало очевидним, що повноправний статус національної мови та її нормальне функціонування як державної можливі лише за умов повного суверенітету країни.

Проте інтенсивна робота з упорядкування спеціальної мови та термінологічної лексики необхідна й нині. Особливо це важливо в тих галузях, які безпосередньо пов’язані з докорінною перебудовою виробництва та економіки.

Червень 1990