ACTA LINGUISTICA LITHUANICA

XLIX (2003), 103 – 129

Литовські неопервинні основи на -s-

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

Uniwersytet Jagielloński, Kraków

Особливістю литовського словотвору є те, що багато суфіксів, переважно тих, що містять сонорні (l, r, m, n, v), очевидно, розвинули сигматичні різновиди, наприклад, -sla- поряд із -la-, -sra- поряд із -ra- тощо. У синхронному плані асигматичний різновид зазвичай приєднується до основ, що закінчуються на шумний приголосний, тоді як перед сигматичним різновидом стоїть голосний або дифтонг. У цій статті доводиться, що видимі сигматичні різновиди є наслідком ресегментації певних дієслівних форм (інфінітивів на -sti, форм теперішнього часу на -sta, атематичних форм теперішнього часу на -sti та ітеративів на -styti), у яких -s- виникає внаслідок дисиміляції перед зубними шумними приголосними; наприклад, ресегментація ēsti як ē-sti спричинила появу переформованої основи ēs-, засвідченої у ēsļus (її слід членувати як ēs-lus, а не ēd-slūs). Так переформовані основи на -s- розвинулися поряд із більшістю основ, що первісно закінчувалися на зубні шумні приголосні. Тож можна відмовитися від сигматичних різновидів, які в літературі приписуються багатьом суфіксам.

1. Одна з особливостей литовського словотвору полягає в тому, що для деяких іменникових суфіксів розрізняють асигматичний варіант і сигматичний варіант, який характеризується наявністю приголосного s перед власне суфіксом¹. На підставі матеріалу, зібраного в монографії Пр. Скаржджюса (1943: 162н.), можна сказати, що таку диференціацію мають переважно ті литовські суфікси, які починаються із сонорного (l, r, m, n, v), пор.

Асигматична форма

Сигматична форма

-la-: krėklas, mėšlas

-sla-: giršlas, kaišlas, krišlas²

-lā-: dėla, eilā

-slā-: gȳsla

-lu-: vešļus, tukļus, suosļus

-slu-: dėšļus, ešļus, gosļus³

-lē-: rėplės, nárplė

-slē-: dėšlės, pūslē⁴

-rā-: skūdras, stipras, vāiras

-sra-: gaisras, tīmsras

-rā-: kaitrā, kantrā, šutrā, taukrā

-srā-: [kaisrā, gaisrā]⁵

-ma-: kélmas, skvarmas

-sma-: bilšmas, garšmas, jaušmas, varšmas⁶

¹ Умови появи цього s, наскільки мені відомо, ніколи не були точно визначені.

² Вторинні: mók-slas, pė-slas, rūk-slas, tīk-slas.

³ Вторинні: ei-slūs.

⁴ Вторинні: patvār-slēs, rauk-slē.

⁵ Формування у Скаржюса (1943) не наведені.

⁶ Вторинні: bēg-smas, džiaug-smas, lūnk-smas, vaik-smas, veik-smas.

104 |

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

-me-: dermē, rētmē, sekmē, tekmē

-smē: bausmē, drausmē, giesmē, rēsmē, żosmē

-na-: ālpnas, drēgnas, glēbnas

-sna-: dosnas, skursnas⁸

-nā-: dusnā

-snā-: džiūsnā, ēsnos, skursnā, varsna⁹

-ni-: barnis, vilnīs

-sni-: kášnis, krūšnis, pusnīs¹⁰

-nu-: kaunūs, kritnūs, lepnūs

-snu-: ēsnūs, skursnūs, rusnūs¹¹

-niu-: barniūs, mižniūs, sūsniūs

-sniu-: pīržnius (*pirsnius)

-va-: ērdvas, mūlvas, žēlvas

-sva-: bālsvas, juōsvas, kiēsvas, rūsvas¹²

-vā-: dirvā, kalvā, sparvā

-svā-: braṣvā, lāisva, nausva¹³

2. Асимігматичний суфікс приєднується переважно до кореня, що закінчується на проривний обструент (p, t, k, b, d, g), пор. rēp-les, rēt-mē, krēk-las, glēb-nas, ērd-vas, drēg-nas або щілинний обструент (s, š), пор. dus-nā, suos-lūs, mēš-las, vēš-lūs¹⁴. Натомість сигматичний суфікс — з описового погляду — сполучається з коренем, що має вокалічне або дифтонгічне закінчення. Пор. короткий голосний у rasmē, rūysas, krišlas, pusnīs, довгий голосний у kāšnis, rēsmē, gošlūs, miškē, pūšlē, дифтонги у kiēsvas, juōsvas та kaīslas, jaūšmas, сонантні дифтонги у bīlmas, gīrlas, skuršnas, varsna, tīmras, krimslē. Це правило порушують вторинні деривати, у яких сигматичний суфікс сполучається з будь-якими основами; див. примітку 2 і далі.

3. Тоді як асигматичний суфікс чітко відмежовується від кореня, у випадку сигматичного суфікса маємо справу з так званим морфологічним вузлом: сегмент s походить унаслідок дегемінації з групи *s-s-, у якій перша фонема була кінцевою фонемою попереднього морфема, а друга — початковою фонемою наступного морфема, тобто суфікса. Skardžius (1943), а за ним, зокрема, Otrębski (1965), реконструюють давню морфемну межу у формі, що передувала асиміляції, а саме як *t-s або *d-s. Це означає корінь, що закінчується на зубний проривний приголосний, і суфікс із початковим -s-, наприклад kīršlas < *kirt-slas, bausmē < *baud-smē.

4. Постулат сигматичних суфіксів нерозривно пов’язаний із гіпотезою, що вони утворюють nomina від дієслівних основ, які закінчуються на зубний проривний приголосний. Однак слід сказати, що ця гіпотеза справджується лише щодо віддієслівних іменників, але не витримує перевірки, коли її намагаються поширити на деривати

⁷ Вторинні: ei-smē, ūk-smē, verk-smē.

⁸ Вторинні: kūp-snas, vīlg-šnas.

⁹ Вторинні: liep-snā, rēk-snā, vālk-šna.

¹⁰ Вторинні: kēp-snis, lup-snis, mīrk-snis, žīng-snis.

¹¹ Вторинні: lak-snūs, lip-šnūs, mil-snūs (← pamiltī), ry-snūs (← ryti)

¹² Вторинні: žilSvas ⇐ žīlas, žal-svas ⇐ žāl(i)as.

¹³ Вторинні: gausvā, ydva, našva.

¹⁴ Проте трапляються винятки з цього правила, пор. kel-mas, bái-mē, bar-nīs, kau-nūs, dir-vā.

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s-

105

дієслівні, що належать до тих самих словотвірних основ. Так, наприклад, поряд із kirslas, яке зазвичай інтерпретують як *kirt-slas, є дієслова kiršč́ioti і kirsnóti, яким неможливо приписати структуру *kirt-čioti, *kirt-noti. Щодо дієслів, утворених за допомогою неосуфіксів із компонентом -d-, kirsdinéti, kiršdinti, atsikirsdýti, малоймовірно, що група [zd] на морфологічному шві походить із дисимільованої групи *t-d. Простіше припустити тут основу kirs-, як у інф. kírsti, та антиципаційне озвончення s, спричинене приєднанням суфікса на -d- (пор. mèšdamas ⇐ mèšti); відповідний іменник kiršlas природніше трактувати як kirs-las, а не як *kirt-slas. Такі девербативи, як kąśčioti, kąślioti, kąśnoti, демонструють голосний ą, можливий лише перед спірантом, пор. інф. kąsti. Це відразу виключає реконструкцію із зубним зімкненим, *kand-čioti, *kand-lioti, *kand-noti, і радше спонукає до аналізу kąs-čioti, kąs-lioti, kąs-noti; відповідний іменник kąśnis легше вивести з kąs-nis, ніж із *kand-snis.

5. Деривати дієслова ésti утворюють такий ряд:

ės-dinéti

ės-dinti

ės-terti

ės-ena

ės-kà

ės-lùs

ės-nos

ės-nùs

ės-tùvai

ės-tùvas

Очевидно, що в усьому цьому ряді основою є неокорінь ės- і що його було виокремлено з форми інфінітива ės-ti (< *ėt-ti < *ėd-ti). Неокорінь надає цьому ряду морфологічної автономії так само, як первинний корінь ėd- щодо дериваційного ряду

ėd-inéti

ėd-inti

ėdž-ióti

ėd-a

ėd-ėjas

ėd-ėnė

ėd-rùs

ėdž-ios

6. Якщо тепер із серії ės- вилучити форму ėsłus і приписати їй основу ėd- (пор. *ėd-šlus у Skardžiusa 1943: 166), то слід констатувати, що це інтерпретаційний прийом, який не зважає на той факт, що девербальна деривація в литовській мові використовує не одну, а дві основи: ėd- і ės- (старшу й молодшу). З огляду на це відмовимося від концепції сигматичних первинних суфіксів -sl-, -sr-, -sm-, -sn- при основах на -t-/-d-. Замінимо її поняттям неопервинного кореня, що закінчується сегментом

106 |

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

s, що зрештою походить від дисиміляції зубного проривного в формі інфінітива (-s-ti < *-t-ti). Цей неопервинний корінь приєднує ті самі суфікси, що й первинний корінь з етимологічним -s- у кінцевій позиції, пор., наприклад, dēs-ena як dvēs-ena (від dvēsti, dvēšē) або tiṣ-ena (від tiṣti, tiṣo), gies-mē як ges-mē (від gēsti, gēso), ēs-tuvai або vers-tuvē як praus-tuvē (від praūstis, praūšēs), kās-čioti як blēs-čioti (від blēsti, blēso).

7. Уже побіжний перегляд академічного словника (LKŽ) переконує нас, що майже кожному кореню, який закінчується зубним проривним, відповідає неопервинний корінь на -s-, що виник унаслідок повторного аналізу інфінітива на -sti. Зазвичай він засвідчений кількома дериватами — іменними та/або дієслівними; пор. es- у § 5. Однак іноді існування неопервинного кореня підтверджує лише одна похідна форма. Так, наприклад, у випадку gaūs-mas ⇐ gaūsti, gos-lūs ⇐ gostì, kiēs-vas ⇐ kiēsti, mėṣ-tinis ⇐ mėšti та triz-nā (< *tris-nā) ⇐ trišti. Подібно до первинних коренів, неопервинні корені також зазнають аблаутного чергування, а саме набувають форми ступеня o: поряд із bris- (brištine) є bras- (brastā, brasvā), поряд із mis- (mišā) є mais- (maīstas), поряд із kirs- (kiršlas, kirščioti) є kars- в ізольованому іменнику karsā.

8. Подальші джерела неокоренів на -s.

Такі приклади, як bāls-vas ⇐ bālsta (інф. bālti), vīkṣ-mas ⇐ vīkṣta (інф. vīkti) свідчать, що етимологічний теперішній час на -sta- було переосмислено як prs. на -ta-, утворений від основи на -s-, bāls-ta, vīkṣ-ta; так само būs-ena передбачає prs. būs-ta (див. § 11). – Основу таких дериватів, як dēs-čioti, dēs-lioti, dēs-ena тощо, найкраще пояснювати атематичною формою prs. dēst(i) «кладе», яка за аналогією з інфінітивами на -sti могла бути ресегментована як dēs-ti (див. § 12). – Деривати типу kāusdinti, pjāusdinti підлягають сегментації, що виявляє неокорені kaus- і pjaus- щодо первинних прабалтійських коренів kau- і pjau-. Щоб пояснити ці ноеморфеми на -s-, треба звернутися до інтенсивних утворень на -styti і визнати, що їхній сегмент s було сприйнято як морфологічний вузол і витлумачено як первісний збіг *s-s: káustyti = *kaus-sty-, pjáustyti = *pjaus-sty- (§ 13).

9. Нижче подано сукупність неокоренів на -s-, поділену на чотири групи відповідно до різновидів утворень, які стали вихідним пунктом морфологічної ресегментації. Це: 1. інфінітиви на -sti, 2. презенси на -sta, 3. атематичні презенси на -sti, 4. інтенсиви на -styti.

10. Ресегментація інфінітивів на -s-ti

НЕОКОРІНЬ.

ДЕРИВАТ

ДЖЕРЕЛО НЕОКОРЕНЯ.

ПЕРВИННИЙ ПРАБАЛТІЙСЬКИЙ КОРІНЬ

aus-

áus-dinti ataus-dýti áustyti¹⁵

áusti

aud-, áudžiu, áudžiau

¹⁵ Унаслідок дегемінації з *aus-styti.

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s-

107

aus-tuvė

baus- baus-lys; baus-mė¹⁶; baus-tuvė baūsti baud-, baudžiu, baudžiau

bels- bels-mas; béls-teleti; béls-tereti; bels-tūkas bélsti beld-, bél džiu, bél džiau

bes- bes-čioti; bès-teleti; bes-tūvas; bes-tūkas bèsti bed-, bedù, bedžiau

bils- bīls-čioti; bils-dénti; bils-mas¹⁷; bils-nóti bīlsti, bīlsta bild-, bilda

bris- bris-nóti; bris-terti; bris-tinė bristi¹⁸ bred- / brid-, bredù, bridaũ

briṣ- briṣ-teleti briṣti, briṣta¹⁹ brind-, pribrindo

draus- draus-dinėti; draus-mė; draus-tinis; draustyti²⁰; draus-tójas; draus-tùvės draūsti draud-, draudžiu, draudžiau

ės- ės-dinėti; ės-dinti ėsti ėd-, ėdu, ėdžiau

¹⁶ Скаржюс (1943: 206): *baud-smė.

¹⁷ Skardžius (1943: 203) wymienił wśród wyrazów na -smas, jak bèg-smas, rėk-smas, verk-smas.

¹⁸ Ступеневим відповідником до bris- є bras-, див. нижче § 10.1.

¹⁹ Ще до зміни пралит. *inS на лит. įS праесенс *brin-sta отримало велярну вставку: > brinksta. Потім цю форму ресегментували як brink-sta, про що свідчать prt. brinko та inf. brinkti. Таким чином, неопвк. brink- «дзвеніти, розбухати, набрякати» стало синонімом неопвк. briṣ-.

²⁰ Через дегемінацію з *draus-styti.

108 |

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

ės-ena²¹

ės-kಲ

ės-lùs²³

ės-nos

ės-nùs²⁴

ės-terti

*ės-tùs²⁵

ės-tùvai

ės-tùvas

gąs-

gąs-čioti gąs-dinti nuogas-lùs²⁶ išgąs-tis

išsigąsti

gand-, išsigandau

gaus-

gaũs-mas

gaũsti

gaud-, gaudžiù, gaudžiaũ

geis-

geis-las geis-lùs geis-mas pageis-tojas

geĩsti

geid-, geidžiù, geidžiaũ

gels-

gẽls-vas²⁷

gẽlsti, gẽlsta

gelt-, pagelto

girs-

gĩrs-las²⁸ gĩrs-mas

gĩrsti, išgĩrsta

gird-, išgirdo

gys-

gys-mas

gỹsti, gỹsta²⁹

gyd-, pragýdo

glaus-

glaus-mẽ glaus-nùs

glaũsti

glaud-, glaudžiù, glaudžiaũ

²¹ Skardžius (1943: 234) jest to deryvat z suf. -sena. Por. jednak ės-ena z deryvatami na -ena od pierwiastków zakończonych etymologicznym -s-: dvẽs-ena ⇐ dvesiù, dvesiaũ, dvẽs-ti; tĩsena ⇐ tĩsti, tisaũ, tĩsti.

²² Skardžius (1943: 124): *ėd-skā. – Adj. ėškus a. ėškus są rečiau deryvatami na -us od sb. ėškà ‘apetyt’ niželi formacją deverbalną *ėd-skas, jak chciał Skardžius (1943: 124). Por. też ėšk-ena ⇐ ėškà.

²³ Скарджюс (1943: 166): *ėd-slùs.

²⁴ Скарджюс (1943: 225): *ėd-snus.

²⁵ Форму *ės-tùs перетворено шляхом інсерції k на *ėktùs, а потім через зміну ks > на kš — на ėkštùs «вибагливий у їжі; слабосилий». Форму у Скарджюса (1943) не враховано.

²⁶ Скарджюс (1943: 166): *gand-slus.

²⁷ Скарджюс (1943: 377): *gelt-svas.

²⁸ Скарджюс (1943: 163): *gird-slas.

²⁹ Пор. у § 12 giesmẽ від атематичного prs. giẽst(i).

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s-

109

glaus-tyti(s)³⁰

priglaus-tojas

glos-

glos-nùs glós-teletì glóstyti³¹

glósti

glod-, glódžiu, glódžiau

gos-

gos-lùs³²

gosti

god-, godzìu, godzìau

grę̇s-

grę̇s-tùvas

grę̇sti

grend-, gréndžiu, gréndžiau

graus-

graũs-mas³³ graus-tìnis

gráusti

graud-, gráudžia, gráude

griaus-

griaũs-mas griaus-tìnis

griaústi

griaud-, griaúdzia, griaúde

grįs-

grįs-dinti grįs-lai grįs-mas grįs-tas grįs-tinis grįs-tójis

grįsti

grind-, grindžiu, grindžiau

grūs-

grūs-lýs grūs-mė grūs-tas grūs-tinė grūs-tis grūs-tinė grūstyti³⁴ grūs-tùkas grūs-tùke grūs-tùvas grūs-tùvė grūs-tùvis grūs-tuvỹs

grústi

grūd-, grūdu, grūdau

³⁰ Унаслідок дегемінації з *glaus-styti.

³¹ Унаслідок дегемінації з *glos-styti. Альтернативний метааналіз glóst-tyi утворює неопохідне слово. glost-: glostinėti, glostinis, тоді як glósty-ti веде до glósty-dinti.

Похідні: ³² gosláuti «бути хтивим, жадібним до насолод», goslyba «хтивість, жага насолод». Skardžius (1943: 166): *god-slus.

³³ Варіанти: graũzmas, graũdzmas.

³⁴ Через дегемінацію з *grūs-sty-.

110 |

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

gurs- gūrs-tas³⁵ gurs-terėti gūrsti, gūrsta gurd-, gūrdo

jaus- jaūs-ena jaus-lùs jaūs-mas³⁶ jaūs-mē jaūsti jaut-, jaučiū, jaučiaī

kais- užkais-dinti kais-las³⁷ kais-rà kaisti, kaista kait-, pakaito

кус- kąs-čioti³⁸ užkąs-dinėti kąs-dinti kąs-lioti kąs-nis/-nỹs kąs-noti kąs-telėti кусати канд-, kándu, kándau

keis- keis-dinėti keis-ena keis-lioti keis-mas keis-tinis keis-tinỹs змінити keit-, keičiū, keičiaū

kęš- apkęš-dinti kęš-mas kęš-terėti kęš-terti kęšti kent-, kenčiū, kenčiaū

kęs- kęs-čioti kęsėti³⁹ kęs-las⁴⁰ kęsti kėt-, kėtù, kėtaū

³⁵ Skardžius (1943: 322): *gurd-smas.

³⁶ Skardžius (1943: 203): *jaut-smas.

³⁷ Skardžius (1943: 163) wymienia ten wyraz w grupie formacji z suf. -sla-.

³⁸ Пор. давніші ітеративи з kand-, kandýti і kándžioti.

³⁹ Через дегемінацію з *kės-sėti. Пор. versėti s. v. vers-.

⁴⁰ Tu wyjątkowo Skardžius (1943: 163) się waha: „gali būti kilęs iš *kės-slas ir *kės-las, plg. kęsintis“.

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -S-

| 111

kies-

kiẽs-vas⁴¹

kiẽsti, kiẽsta⁴²

kiet-, sukiẽto, užkiẽto

kirs-

kirs-čioti atsikirs-dinėti nukirs-dinti atsikirs-dýti kirs-las⁴³ kirs-mas kirs-nė kirs-nóti kirs-tas⁴⁴ kirs-telėti kirs-terėti kirs-tìnas kirs-tìs kirs-tójas kirs-tùkas kirs-tùvas

kìrsti

kert- / kìrt-, kertù, kirtãũ

krės-

krės-čioti krės-dinėti krės-nóti

krėsti

kret- / krėt-, krečiù, krečiãũ

krims-

krims-čioti krims-dinti krims-ėti krims-lė krims-nis krims-nóti krims-telėti krims-telti krims-tùkas

krìmsti

kremt- / krimt-, kremtù, krimtaũ⁴⁵

kris-

kris-dinėti kris-dinti

krìsti

krit-, krintù, kritãũ

⁴¹ Скарджюс (1943: 377): *kiet-svas.

⁴² Основою деривації є віддієслівний іменник, утворений від прикметника за допомогою суфікса -sta-. Так само пояснюються й прикметники kiẽs-vas «тверднуватий», balsvas «білуватий», gelsvas «жовтуватий», juõsvas «чорнуватий», mėlsvas «синюватий», raũsvas «рожевий», žalsvas «зеленкуватий», žil̃svas «сивуватий». Скарджюс (1943: 377) і Ортембський (1965: § 121) безпідставно постулюють для всієї цієї групи суфікс -svas.

⁴³ Skardžius (1943: 164): *kìrt-slas. – Wariant keršlas jest wtórny; wokalizm został wyrównany do prs. kertù (Skardžius l. c. postuluje *kert-slas, tj. derywację od osnowy praesentis, co mało prawdopodobne).

⁴⁴ Варіант kerštas є вторинним; вокалізм вирівняно за prs. kertù.

⁴⁵ Є також відповідний неопк. на ступені o, див. нижче krams-, § 10.1.

112 |

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

kris-las⁴⁶ kris-liai kris-nóti kris-telėti

leis-

leis-dinėti leis-dinti leis-dyti / -dūti leis-ena leis-telėti leis-terėti leis-terti leis-tin̄iai leis-tiniai leis-tōjas apléis-tojas⁴⁷ leis-tūvas

léisti

leid-, leídžiu, leídau

lies-

liés-mas liés-telėti lies-tūkas

liēsti

liet-, liečiu, liečiau

liš-

liš-dinėti nuļis-dyti liš-ena⁴⁸

lišti

lind-, lendū, lindau

mels-

mels-dinti mels-ena mels-mas užmels-tojas mels-tuvė

melsti

meld-, meldžiu, meldžiau

мес- / мез-

mes-čiōti⁴⁹ mes-dinėti išmēs-dinti mes-dyti mės-liava⁵⁰

mēsti

met-, metù, mečiau

⁴⁶ Skardžius (1943: 164): *krit-slas.

⁴⁷ Ці давньолітовські слова пор. z klaust-tojas SD³ 372 «питач, percontator, rogator» до kláusiu, kláusti.

⁴⁸ Див. вище примітку до ės-, ēšena.

⁴⁹ Це поряд зі старшим ітеративом mēčioti (*mēt-iā-), а також mētyti. Щодо подовженого ступеня пор. латис. mētāt «кидати, метати» і староцерк.-слов. vūmetati, pomētati.

⁵⁰ Суфікс -liava виокремлено з утворення mēšliava «пора вивезення гною в поле», а саме тоді, коли його співвіднесли з дієсловом mēšti, mēžiu «удобрювати, вносити добрива». Щодо

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s-

113

mẽž-liava; mes-muõ⁵¹; mès-teleti; mès-tereti; mes-tùvai

męs-

męs-tìnis

męsti

ment-, menčiù, menčiãũ

mis-

mis-â⁵²

mišti

mit-, mintù, mitãũ⁵³

pers-

pẽrs-teleti; pers-tùvai

pẽrsti

perd-/ pird-, pẽrdžiu, pẽrdžiau⁵⁴

pirs-

pìrs-čioti; pìrs-kius; pìrs-kus⁵⁶; pìrs-la / -là; pìrs-nis; pìrs-nóti; pìrs-teleti; pìrs-tereti; pìrz-nius⁵⁷

*pìrsti, *pìrsta

perd-/ pird-, *pirdo⁵⁵

plaus-

plaũs-mas; plaũs-tas⁵⁸; plaũstyti⁵⁹

plaũsti

plaud-, pláudžiu, pláudžiau

plės-

plẽs-ẽnos

plẽsti

plet-/ plẽt-, plečiù, plečiãũ

етимологічно це mẽšliava, утворене суфіксом -iava від іменника mẽšlas «гній, перегній» < mẽš-las; це слово було утворене жартівливо від інфінітива mẽsti, а не від первинного кореня mẽž-, як припускав Skardžius (1943: 164), реконструюючи *mẽž-slas. За аналогією зі співвідношенням mẽs-tì:: mẽs-liava виникли різні аналогічні утворення, пор. nẽšti ⇒ nẽšliava, vẽšti ⇒ vẽšliava (вторинно vẽžliava), rìnkti ⇒ rìnkliava.

⁵¹ Варіант до met-muõ, частіше множина mẽt-menys «основа в тканині».

⁵² Екстракт із солоду, сусло, з якого за допомогою ферментації виготовляють пиво». Відповідає латиському misa.

⁵³ Пор. новий корінь mais-, щодо форми ступеня o до mis- див. § 10.1.

⁵⁴ Щодо ступеня редукції pird- див. нижче новий корінь pìrs-.

⁵⁵ Щодо ступеня e див. вище новий корінь pers-. Ступінь редукції простежується в pirdìnti, pirdžioti, а також у називному відмінку pirdà, pìrdalas, pirdùnas, pirdžius.

⁵⁶ Paralelną budowę pokazuje smìrs-kus ⇐ smìrs(ti), zob. niżej. Skardžius (1943: 124) odtwarza jednak *pìrd-skus.

⁵⁷ Внаслідок соноризації *pìrs-nius (суфікс як у sùs-nius ⇐ sùsti). Паралель: trìznius див. tris-. Skardžius (1943: 226) реконструює *pìrd-dnius (такого суфікса не існує!)

⁵⁸ Скарджюс (1943: 321): *plaud-tas.

⁵⁹ Через дегемінацію з *plaus-syti.

114 |

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

išsiplės-ena plės-mas

plūs-

plūs-čioti plūs-ena plūs-mas⁶¹ plūs-teleti plūs-tereti

plūsti, plūsta

plūd-, plūdo⁶⁰

pras-

pripras-dinėti atpras-dýti supras-dýti pras-ena pras-lūs pras-mà pras-mas pras-mē

pràsti

prat-, prantù, prataũ

pus-

pus-nis⁶² pùs-tas pustytý⁶³

pùsti

put-, puntù, putaũ

pūs-

pūs-čioti⁶⁴ pūs-dinti pūs-dýti pūs-lē⁶⁵ pūs-lioti pūs-lýs pūs-nóti pūs-tereti

pūsti

put- / pūt-, pūčiù, pūčiaũ

ras-

ras-dinėti ràs-dinti ras-dýtis ras-lūs⁶⁶ ras-mē

ràsti

rad-, randù, radaũ

⁶⁰ Поруч із цим є також неопервинний корінь. plūst-: plūst-ėti, -a, -ėjo, plūstubūnis «той, хто ллється, лихословить, брудноязикий».

⁶¹ За умови експресивного скорочення plūs- > plus- сюди можна було б зарахувати ще й plus-čioti «ходити без мети, тинятися» (⇒ plūs-čius «ледар, нероба, волоцюга»).

⁶² Skardžius (1943: 221): *put-snis (tak samo Otrębski 1965: 170).

⁶³ Унаслідок дегемінації з *pus-snyt.

⁶⁴ Пор. давніше pūčiōti < *pūt-ia-.

⁶⁵ Skardžius (1943: 170): *pūt-slē.

⁶⁶ Skardžius (1943: 166): *rad-slus.

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -S-

| 115

res- / ręš-

rēs-vas rēs-vas⁶⁷ rēs-mē⁶⁸

rēsti

ret-, rēnta, rēto

ręs-

rēs-dinti rēs-tinis rēs-tójas⁶⁹

rēsti

rent-, renčiù, renčiaũ

ries-

ries-čiúoti ries-mē⁷⁰ rēs-mas ries-tas ries-tinis ries-tùvas ries-vas⁷¹

riēsti

riet-, riečiù, riečiaũ

ris-

ris-dinti ris-tas ris-vas ris-tùvai ris-tùvas

risti

rit-, ritù, ritãu

rus-

rus-nùs⁷² rùs-vas⁷³

rùsti

rud-, rundù, rudaũ

sēs-

sēs-lỹs sēs-lùs⁷⁴ sēs-tas pasēs-tē⁷⁵

sēsti

sēd-, sēdu, sēdau

siaus-

siaũs-dinti siaus-lùs

siaũsti

siaut-, siaučiù, siaučiaũ

⁶⁷ Скарджюс (1943: 377): *rēt-svas.

⁶⁸ Skardžius (1943: 206): *rēt-smē. – Por. stopień wzdużony rēt- w reimē a. retmā ‘rzadkie miejsce (w lesie)’, rētis ‘rzeszoto, sito z dużymi otworami’ (zwane też retas), rētỹs ‘człowiek małomówny’.

⁶⁹ Поряд із ręš- існує неоп. rąst-: rąstas. Його виокремлено з інтенсивного *rąs-yti ⇐ *ras-syti (основа ręš-ti).

⁷⁰ Скарджюс (1943: 206): формація на -smē.

⁷¹ Скарджюс (1943: 377): *riet-svas.

⁷² Skardžius (1943: 225): *rud-snus.

⁷³ Skardžius (1943: 377): *rud-svas.

⁷⁴ Skardžius (1943: 166): *sēd-slus.

⁷⁵ Skardžius (1943: 331): *pasēd-stē або *pasēd-tē.

116 |

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

siaũs-mas siaũs-teletė siaũstyti⁷⁶ siaũs-tùvas

sius-

sius-lùs siùs-mas sius-nà sius-tà siùs-tas siùs-teletė

siùsti

siut-, siunù, siutaũ

sius-

siųs-dinti⁷⁷ siųs-lys siųs-tinis siųstyti⁷⁸ sius-tùvas

siųsti

siunt-, siunčiù, siunčiãu

skaus-

skaũs-dinti skaũs-mas⁷⁹ skaus-nóti

skaũsti, skaũsta

skaud-, skaũda, skaudžiù

skers-

skẽrs-dinti skers-tójas skers-tùvės⁸⁰

skẽrsti

skerd-, skerdžiù, skerdžiãu

skės-

skẽs-čioti skẽs-nóti skẽs-teletė skẽs-tinis skẽs-tùvas

skẽsti

sket- / skėt-, skẽčiù, skẽčiãu

skirs-

skirs-ena skirs-kelė skirs-mas skirs-nis

skĩrsti, skĩrsta

skird-, skĩrdo

⁷⁶ Через дегемінацію з *siatus-syti.

⁷⁷ Поряд із цим siuntinė́ti.

⁷⁸ Через дегемінацію з *siųs-syti.

⁷⁹ Skardžius (1943: 204) wymienił wśród wyrazów na -smas, por. wyżej uwagę do bil̄smas.

⁸⁰ Вторинну основу skers- ще видно у зб. skerstiis або skerstùjis «останній місяць року, грудень»; однак пояснення форманта викликає труднощі.

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -S-

| 117

skirs-nùs skirs-telėti⁸¹

sklęs- sklęs-tas sklęsti sklend-, sklendžiu, sklendžiau

skros- skrós-dinti skrós-tinis skros-tójas skros-tùvas skrósti skrod-, skródžiu, skródžiau

skurs- skurs-dinti skurs-nà⁸² skurs-nas⁸³ skurs-nùs⁸⁴ skursti, skursta skurd-, skùrdo

skus- 1 skùs-čioti skùs-terėti skùsti skud-, skùnda, skùdo

skus- 2 nuskùs-dinti skùs-terti skùs-tis skus-tójas skus-tùkas skus-tùvas skùsti skut-, skùtu, skutau

skųs- apskųs-dinti skųs-mas skųs-tis skųs-tójas skųsti skund-, skùndžiu, skùndžiau

slys- slýs-čioti slýs-dinti slýs-mas slýs-terėti slýsti, slýsta slyd-, sýdo

smirs- smìrs-dinti smìrsti, smìrsta smird-, pasmìrdo⁸⁵

⁸¹ З метаналізом prs. skirsta як skirt-a пов’язані також діалектні похідні skirsč-iotis, skirt-ė, skirt-yti, skirst-ùkas, skirst-ùs.

⁸² Skardžius (1943: 220) wymienił wśród wyrazów z sekundarnym sufiksem -sna, jak lùp-sna, kup-sną, liep-sną.

⁸³ Skardžius (1943: 219): *skurd-snas.

⁸⁴ Skardžius (1943: 225): *skurd-snus.

⁸⁵ Див. нижче неопервинні основи на ступені o: smars-, § 10.1.

118 |

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

smirs-nóti

smirs-telėti

smirs-telti

smirs-terėti

smirš-kus⁸⁶

spaus- spaus-dinėti spáusti spaud-, spaudžiu, spaudžiau

spáus-dinti

spáus-ena

spáus-mas

spáus-muõ

spáus-tai / spáuš-

spáus-telėti

spáus-terėti

spáustyti⁸⁷

spáus-tojas

spaus-tūkai

spaus-tūvai

spaus-tùvė

spraus- spraus-lė spráusti spraud-, spraudžiu, spraudžiau

spraus-mas

spraus-mė

spraus-muõ

spraus-tas

spraus-tūkas

spraus-tūvai⁸⁸

spręs- spręs-dinti spręsti sprend-, sprendžiu, sprendžiau

spręs-ena

spręz-lis⁸⁹

spręs-mas

spręs-tūvai

spręs-tūvas

svies- svies-dýti sviesti svied-, sviedžiu, sviedžiau

svies-tas⁹⁰

⁸⁶ Пор. вище pirš-kus.

⁸⁷ Унаслідок дегемінації з *spaus-styti.

⁸⁸ Від прабалтійського praus- «мити (ся)», з етимологічним -s-, відповідно маємо praustuvė а. praustuvė «таз».

⁸⁹ Від *spręz-lis, із соноризацією групи sl, як у mėzliava < поряд із mės-liava (див. статтю mes-/mez-), kremzlė поряд із kremslė «хрящ» (неопрабалтійське krims- / krems-).

⁹⁰ Otrębski (1958: § 471): *svied-tas.

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s-

119

svies-teleti svies-tinė svies-tynės

svys-

svýs-teleti svýs-terėti

svýsti, svýsta

svyd-, svýdo

šus-

šūs-dinti šūs-tiniai šūs-tinis šūs-tūkai

šūsti

šut-, šuntù, šutaũ

šveis-

šveis-čiūoti šveis-dinti šveis-tinis nušveis-tójas šveis-tūkas šveis-tūvas šveis-tùvė

šveisti

šveit-, šveičiu, šveičiau

švies-

švies-à⁹¹ švies-as švies-dinti švies-dyti švies-ė švies-ėti švies-inti / -inti švies-is švies-tùvas švies-ulýs švies-umà švies-ùmas švies-ùs

šviėsti

šviet-, šviečiu, šviečiau

tris-

triz-nà

*tristi

trid- / tried-, *trindù, *tridaũ; wtórnie trýstu < *trind-stu, trýdau, trýsti⁹²

Скаржюс (1943: 310): *šveit-sa.

Wbrew Skardži­usowi (1943: 219) wyraz triznà ‘biegunka; osoba na nią cierpiąca’ nie może być wyprowadzony z prototypu *trid-dna z tej prostej przyczyny, że składnik -dna nie pojawia się jako sufiks w żadnym wyrazie litewskim. Bardziej naturalny będzie tutaj wywód triznà z praformy trišnà, mianowicie przy uwzględnieniu antycypacyjnej sonoryzacji sn > zn. To nieregularne zjawisko fonetyczne dokumentują takie paralele, jak z jednej strony užnaĩ < uõsnaĩ, nuolaižnùs < nuolaišnùs, z drugiej strony grazmẽ < grasmẽ, graũžmas < graũšmas, juozmuõ < juośmuõ. Formacja *tris-nà tak się ma do inf. triš(ti) jak sius-nà do

120 |

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

vers- vers-čiūkas vers-dinėti vèrs-dinti pérvers-dyti vèrs-ena versėti⁹³ vers-las vers-mas vers-tuvē vèrsti vert-, verčiù, verčiaũ

ves- ves-dinėti vès-dinti ves-dýti vès-imas / -imà ves-tùvės vèsti ved-, vedù, vedžiaũ

vès- vès-à vés-čioti atvès-dinėti vès-dinti atvès-inti vès-ulys vès-umà vès-ùmas vès-ùs vésta, véstivèd-, védo

žais- 1 žàis-las⁹⁴ žàis-mas žàis-tojas žàisti ‘гратися’ žàid-, žaidžiù, žaidžiaũ

žais- 2 žàis-tis⁹⁵ žàiz-dė žàisti ‘ліпити з глини’ žàid-, žaidžiù, žaidžiaũ⁹⁶

siùs(ti) та як dziùs-nà до dziùs(ta) і стлит. duos-na до prs. atemat. dúos(ti). – Drw. trznius «людина, що страждає на діарею» зводиться до *triz-nius. Що й тут ідеться про вторинну соноризацію, свідчить паралель у вигляді piržnius «пердун» від *pirs-nius, тобто до pirs- ← *pìrsti (див. вище). Пор. sùsnius від sùsti. Інакше Otrębski (1965: § 298), де запропоновано праформи *trid-snius i *pird-snius із сигматичним суфіксом, який, однак, важко вважати давнім та/або первинним.

⁹³ Шляхом дегемінації з *vers-sėti. Пор. вище kešėti s. v. kès-.

⁹⁴ Skardžius (1943: 164): *žàid-slas.

⁹⁵ «місце біля хлібної печі, припічок» (LKŽₓₓ 88). Спорідненим словом тут є žàidas «ковальське горнило».

⁹⁶ Діалектне žàisti співвідноситься з літературним žiešti «ліпити, формувати з глини» приблизно так само, як діал. žàisti «ранити» співвідноситься з žeisti «те саме». З огляду на ступінь о можна žàisti, žaidžia інтерпретувати як квазіпервинне дієслово, тобто таке, що закріпилося на місці ітеративу *žaidyti, яке в praesens відмінювалося із суф. -ia-: žaidžia (пор. стлит. тип prs. mó́kia до mókyti, ró́dzia до ró́dyti, Otrębski 1965: § 639).

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -S-

121

ž aiz-dē⁹⁷ žaiz-rà žaizdrà⁹⁸

žis- žis-čioti žis-dinti žis-lioti žis-loti žis-tūkas žisti žind-, žindu, žindau

žos- žos-čioti žos-las žos-mė⁹⁹ žos-tė žosti žod-, žódžiu, žódau

10.1. Додаток: форманти на ступені o

bras- bras-tà brās-tas¹⁰⁰ bras-và bras-tvà bristi bred- / brid-, bredù, bridau

braṣ- braṣ-à¹⁰¹ braṣ-và¹⁰² braṣ-tvà brésti, brésta brend- / brind-, pribřendo, pribřindo

gais- gais-as¹⁰³ *gisti, *gysta¹⁰⁴ *gied- / gid-, пор. giedras, gaidrùs

⁹⁷ Варіант слова žais-tis (LKŽ_XX 90). Його можна вивести з *žais-lė шляхом спорадичного переходу в сонорний після i. Те саме стосується слова žaizdà або žaizdė ‘рана’, < *žais-tal-tė ⇐ діал.žais(ti) ‘ранити’.

⁹⁸ ‘ковальське горнило’, ширше відоме як masc. žaizdras (LKŽ_XX 90–91). У žaizrà маємо справу з утворенням на -ra- від інф. žais(ti), тобто *žais-ra. Від такого випадку, як kais-rà ⇐ kaisti (див. вище), наш приклад відрізняється озвонченням s (щодо цього пор. sprēžlis s.v. sprēs- та triznà s.v. tris-). Молодшим варіантом є, натомість, namitodrā, що походить від озвончення *žaist-ra (< *žais-ra-t- епентетичне, як-от у gaistras ‘заграва на небі’, після озвончення: gaizdras). Зовсім інакше трактує це Skardžius (1943: 301): *žaiddras, із фіктивним суфіксом -dra- (варіант žaizdra у цьому контексті не враховано). У монографіях S. Ambrazas (1993, 2000) не знаходжу слів žaizrà, žaizdrà, žaizdras (а також kaisrà, sprēžlis, triznà, gaizdras).

⁹⁹ Skardžius (1943: 206): *žod-smė.

¹⁰⁰ В обох цих дериватах на -t- йдеться про аблаутне співвідношення bras- ⇐ bris-. Відсутність інтенсивної форми *brastytì унеможливлює аналіз *bras-à, *brast-as.

¹⁰¹ Skardžius (1943: 310): *brand-sa.

¹⁰² Skardžius (1943: 378): *brand-sva.

¹⁰³ Skardžius (1943:310): *gaid-sas. Wyrazowi litewskiemu odpowiada łot. gàiss ‘powietrze’.

¹⁰⁴ Prs. *gysta можна розуміти як відновлення старої інфіксованої форми теп. ч. (*gind-sta ⇐ *ginda ‘прояснюється, розпогоджується’) за аналогією, наприклад, із išvysta (*vind-sta ⇐ *vinda ‘помічає, зауважує’), де ys- становить основу для ступеня o і vais-, див. нижче vaìskus.

122 |

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

gais-rà¹⁰⁵

gais-ras¹⁰⁶

gais-ùs

gars-

garš-as garš-inti gars-inti garš-mas¹⁰⁷

gìrsti, išgìrsta

gird-, gìrdi, išgìrdo

kars-

kars-à¹⁰⁸

kìrsti

kert- / kirt-, kertù, kìrtau

krams-

kráms-čioti¹⁰⁹ krams-ėti krams-lė krámz-lė krams-lȳs krams-lùs krams-nóti krams-óti kráms-telzti / -telti kráms-terėti kramstyti¹¹² krams-tùkas krams-ùs

krìmsti

kremt- / krimt-, kremtù, krimtàu¹¹⁰

ląs-

las-tà ląs-tas¹¹³ ląs-tis

lįsti

lend- / lind-, lendù, lindàu

lais-

láis-čioti lais-dinti

léisti

leid-, lėdžiu, lėidau

¹⁰⁵ Будова як у kaisra ⇐ kaiš(ti), див. вище s.v. kais-.

¹⁰⁶ Skardžius (1943: 301): *gaid-sras.

¹⁰⁷ Skardžius (1943: 203): *gard-smas.

¹⁰⁸ Skardžius (1943: 310): *kart-sā. Co do apofonii por. niżej narsà, tamsà, vešà oraz brąsà s.v. brąs-.

¹⁰⁹ Obok tego krám-čioti ‘kasać; przeżuwać’. Zdaniem Skardžiusa (1943: 519) kráms-čioti derywowano sufiksem -ioti od wykrzyknika krámst. – Jeśli kogoś nie przekonuje derywacja krams- od krims- formy infinitivi, to może sięgnąć do intensiwum kramstyti, by drogą reanalizy *kram-sty- wydobyć zeń potrzebny nieopierwiastek (paralelę na to wymieniono niżej w § 13).

¹¹⁰ Пор. вище неопкв. krims-.

¹¹¹ Дзвінкий варіант, пор. вище spręžlis.

¹¹² Унаслідок дегемінації з *krams-sty- ⇐ krims-. Пор. латв. krāmstīt «намагатися здобути зубами щось їстівне, хапати, ловити щось; брати, красти».

¹¹³ Skardžius (1943: 321): *land-las.

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s-

123

láis-va¹¹⁴

làis-vas¹¹⁵

làistyti¹¹⁶

laizdyti¹¹⁷

mais-

mais-tas¹¹⁸

mìsti

mit-, mintù, mitaũ

mas-

sumastyti¹¹⁹

mèšti

met-, metù, mečiãu

nars-

nars-๲⁰ nar̃s-as

sunìršti, -nìrsta

nert- / nirt-, nìrto

smars-

smárs-as¹²¹

smìrsti, smìrsta

smird-, pasmirdo

švais-

švais- ๲² švais-čioti švais-ìnti švais-ýti švaistyti¹²⁴ švais-ùs

švìsti

šviet- / švit-, šviečiù; švintù¹²³

vais-

vàis-kus¹²⁵

išvýsti, išvýsta

vyd-, išvýdo

vars-

vars-n๲⁶ var̃s-mas

ver̃šti, vìršti

vert- / virt-, verčiù; virstù

11. Перерозподіл форм praesens на -s-ta

НЕОПЕРВИННИЙ ЕЛЕМЕНТ. ПОХІДНЕ PRS НА -sta ФОРМА PRT., INF.

bals-

bãls-vas¹²⁷

bãlsta

bal-, bálo, bálti

¹¹⁴ Skardžius (1943: 378): *laid-sva. – Co do stopnia o przy sufifugowaniu -va por. kalvà od kélti s, narvà od kélti s, narvà od nérti, spanvà od spirti.

¹¹⁵ Скарджюс (1943: 377): *laid-svas.

¹¹⁶ Через дегемінацію з *làis-sty- ⇐ léis-.

¹¹⁷ ‘палити вогнем’ (DP). Фонетичне написання для lais-dyti.

¹¹⁸ Skardžius (1943: 321): *mait-tas. Por. wyżej neopwk. w formie stopnia zanikowego mis-.

¹¹⁹ ‘сплести, скрутити, змотати’, через дегемінацію з *mas-sty- ⇐ mes-. Пор. mėtm enys ‘основа в тканині’.

¹²⁰ Скарджюс (1943: 310): *nart-sa.

¹²¹ Por. wyżej nars-as ⇐ nirš(ti). Skardžius (1943: 310): *smard-sas.

¹²² Скарджюс (1943: 310): *švait-sa.

¹²³ Пор. нижче gais-ma ‘спів’ від gies-ti 3 ос. ‘співає’ (перв. gied-), § 12.

¹²⁴ Через дегемінацію з *švais-sty-ti ⇐ švies-.

¹²⁵ Budowa jak pìrs-kus ⇐ pìrs(ti), smìrs-kus ⇐ smìrs(ti), zob. wyżej. Skardžius (1943: 124): *vaid-skus. Co do stopnia o por. vaidinti, vaidéntis, vaìdilas, vaiduõklis.

¹²⁶ Скарджюс (1943: 220): *vart-sna.

¹²⁷ Пор. нижче žals-vas до žalsta.

124 |

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

būs-

būs-ena

būsta¹²⁸

bū-, būvo, būti

džiūs-

džiūs-kis džiūs-lā džiūs-nā džiūs-na džiūs-nas¹²⁹

džiūsta

džiū-, džiūvo, džiūti

girs-

girs-čiōti girs-nóti¹³¹ girs-telti

girsta

ger- / gir-, apgìro, gìrtì¹³⁰

links-

links-ėti links-mas links-nē links-nis links-óti links-tē links-tinis links-tis

linksta

lenk- / link-, lìṅko, lìṅkti¹³²

miṣ-

įmišt-i¹³³ pamišt-i¹³⁴ miṣ-lē¹³⁵

*mišta < *min-sta

min-, *mìno, *mìnti

rūks-

rūks-ena

rūksta¹³⁶

rūk-, rūko, rūkti

¹²⁸ Поряд із būs- є новотвором також būst-, який виокремлено шляхом реаналізу prs. bū-sta як būst-a. Пор. такі деривати, як būst-as, būst-inė, сліт. būst-imas DP, būst-imė DP. – Коли на певному етапі розвитку bū-sena почали пов’язувати з būti, а не з būsta, виникла сегментація bū-sena (вона відповідає сучасному мовному чуттю).

¹²⁹ У цій групі трапляється також (експресивно) скорочений вокалізм: džiūsas, džiūsna, džiūsnis, džiūsnius, džiūsra, džiūsris. Сегмент -s- у будь-якому разі слід вважати префіксальним, як у синхронній основі džiūs-ta. Іншої думки дотримується S. Ambrazas (1993: 125, 133), який використовує синтагматичні суфікси -sn- і -sr-.

¹³⁰ apgìrti «випити зайвого», prigìrti «спитися, стати п’яницею» (LKŽ_III 350–351).

¹³¹ Skardžius (1943: 220), który przemilcza obecność girs-čiōti i girs-telti, tłumaczy girsnóti jako girsn-óti, tj. czasownik denominatywny od *gir-snā ‘picie’.

¹³² Пор. нижче новотвір lanks-, § 11.1.

¹³³ Inf. «вгадати, відгадати (загадку)».

¹³⁴ Inf. «загадати загадку». З цього інфінітива на -sti виокремлено первинну основу miṣ-, видиму в prs. miṣa «загадує загадки». Пор. As mišì mišlė. Mišles beminsant radau. Nebus dorai, jei neįmįsi. Aš pamiščiau, ans ančiktum. Див. LKŽ_VIII 284, де, однак, наведено хибні форми prs.: miñčia або minsia, а також prt.: mintė (для них не наведено прикладів речень).

¹³⁵ Про аломорф на ступені o див. нижче, s.v. mąs-, § 11.1.

¹³⁶ Паралельний повторний аналіз rūkst-a (теп. ч. на -a-) породжує неоперв. rūkst-, помітний у таких утвореннях, як rūkst-ėti (димар димить), rūkst-énti (лазня диміла), rūkst-otas (день був задимлений). – Коли в певний момент rūksena почали пов’язувати з rūkti, а не з rūksta, з’явилася сегментація rūk-sena.

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -S-

125

rūks-ėti rūks-mas rūks-noti

sprogs-

sprógš-ena sprógš-ena¹³⁸ sprógš-mas¹³⁹

sprógsta¹³⁷

sprog-, sprógo, sprógti

tims-

timš-ras¹⁴⁰ timš-ras¹⁴²

*timsta / témsta

tem- / tim-, sutėmo, témti¹⁴¹

ūks-

ūks-mė¹⁴³ ūks-na ūks-nė ūkšyti¹⁴⁴

ūksta

ūk-, ūko, ūkti

vyks-

vỹks-mas vỹks-nis vỹks-telėti

vỹksta

vyk-, vyko, vykti

žals-

žālš-ganas žālž-ganas žāls-telėti žāls-telti / -terti žāls-vas¹⁴⁵

žālsta

žal-, žālo, žālti

žils-

žīls-ganas žīls-telėti žīls-terėti

žīlsta

žil-, žīlo, žīlti

¹³⁷ Коли в певний момент sprógšena почали пов’язувати зі sprógti, а не зі sprógsta, з’явилося нове членування spróg-sena.

¹³⁸ Випадкова зміна [ks] > [kš].

¹³⁹ Поряд із цим sprog-mė ‘порожній простір, не зарослий чагарниками’.

¹⁴⁰ Por. gais-ras od *gis(ti), kais-rā od kais(ti). Skardžius (1943: 301) analizuje ten wyraz jako tim-sras. Uderza pominięcie timšras w monografii S. Ambrazasa (1993: 132–133) (sufiksy -(s)ra, -(s)ris).

¹⁴¹ Оскільки сегмент s у згаданих дериватах пов’язаний із метааналізом форм презенса на -sta-, (→ *tims-ta, *tėms-ta), то зв’язок литовських форм tamsa і tīmšras з індоєвропейською основою на *es-/s- опиняється під сумнівом. Пор. вед. tāmas-, loc. sg. tāmasi ‘у темряві’, лат. temere ‘навмання’, вед. tāmisraḥ ‘темрява’; докладніше про це див. Smoczyński (2001: 106).

¹⁴² LKŽ_XVI 365, зі випадковою зміною msr > mšr. – Окрім tims-, що передбачає наявність інгресивного презенса *tim-sta ‘смеркає’ до tėmti, маємо ще два подальші неопервісні корені: tems- (див. нижче tamsà, § 11.1) і temst- (пор. témsta ‘сутінки, морок’). Вони ґрунтуються на двобічному метааналізі (нового) презенса témsta: як tém-s-ta або як témst-a.

¹⁴³ Skardžius (1943: 206): ūk-smė від ūkti.

¹⁴⁴ Унаслідок дегемінації з *-uks-ty-.

¹⁴⁵ Skardžius (1943: 377) uważa za drw. denominalny z suf. -svas od žāltas ‘zielony’.

126 |

WOJCIECH SMOCZYŃSKI

žils-terti žils-vas¹⁴⁶

11.1. Додаток: утворення зі ступенем о

lanks- lanks-čioti¹⁴⁷ liṅksta lenk- / link-, liṅko, liṅkti¹⁴⁸

lanks-mas

lanksýti¹⁴⁹

mąṣ- mąṣ-lė¹⁵⁰ *mįsta < *min-sta min-, *mino, *minti (вторинно mįšti)

mąṣ-lùs

mąṣýti¹⁵¹

tams- tams-à¹⁵² *timsta / témsta tem- / tim-, sutėmo, témti¹⁵³

11.2. Особливі випадки на -š

nirš- як неопервіс до nirt-: inìršta, niršo, niršti «взятися за щось запекло, із завзяттям; стати затятим; розпалитися». Ця парадигма полягає у формі prs. inìršta (prt. -nirto, niršti ts.), у якій відбулася фонетична заміна rs на rš.

širš- як неопервіс до šird-: prt. širšo спонукає аналізувати prs. širšta як утворення на -ta: širš-ta. Група rš тут походить від зміни rs. Отже, цей неоперв. є варіантом до širs-, пор. širšta < *širdsta, širdo, širšti «розгніватися, розсердитися» (девербатив від širdìs «серце»).

12. Ресегментація форм атематичного praesens на -s-ti

НЕОПЕРВ. ДЕРИВАТ PRS. НА -sti ФОРМА PRT., INF.

dės- dės-čioti dėst < dėsti dė-, dė́jau, dė́ti

¹⁴⁶ Skardžius (1943: 377) uważa za drw. denominalny z suf. -svas od žilas ‘siwy’.

¹⁴⁷ Альтернативний переклад: *lanks-tì-a-, ітератив від неоперв. lanks- як у lankst-yíti.

¹⁴⁸ Пор. вище неоперв. links-.

¹⁴⁹ Синхронно це можна трактувати як *lanks-stytii = liṅks(ta). Діахронно: lankst-yíti, тобто ітеративно-каузативний дериват на ступені o від основи linkst-, як у prs. неперех. liṅkst-a (<= link-sta).

¹⁵⁰ Пор. у LKKŽVII 893–894: Тепер загадаю таку загадку, що ніхто не відгадає. Міну-міну загадку, кішка везе міх.

¹⁵¹ Принаймні у значенні «відгадувати загадки» походить через дегемінацію від *mąṣ-sty- <= mąṣ(ti) «відгадувати» (див. вище неоперв. miṣ-). Пор. Я міркую, чи не відгадаю, хто це зробив. Загадки загадують. Поміркуймо над загадками. Натомість mąstyti у значенні «думати, розмірковувати» може походити від *man-styti <= menù, mìn̄ti «пам’ятати».

¹⁵² Тут не розглядаються такі форми, як tamsìnti, tamsúoti, tamsùs, оскільки це деривати від tamsā. – Відношення tams- <= tims- / tems- подібне до krams- <= krims- / krems- (див. вище). Як паралелі для абстрактного іменника на -à спадають на думку два утворення від інфінітива на -s(ti): kar-s-à <= kirstì, nars-à <= niršti. – Skardžius (1943: 310) аналізує tam-sà, вказуючи на témti як на основу.

¹⁵³ Пор. вище неоперв. tims-, tìmsras, § 11.

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -s-

127

dés-ena dés-lės dés-li dés-lioti dés-ni¹⁵⁴

duos- dúos-ena duos-lùs duos-na duos-nis duos-nùs¹⁵⁶ dúost < dúosti¹⁵⁵ duo-, daviaũ, dúoti

gais- gais-ma¹⁵⁷ giest < ĝiesti gied-, ĝiėdu, giedóti

gies- gięs-ena¹⁵⁸ gies-mē¹⁶⁰ gies-nóti giest < ĝiesti¹⁵⁹ gied-, ĝiėdu, giedóti

13. Ресегментація дієслів на -styti

НЕОПЕРВ. ДЕРИВАТ ДІЄСЛОВО НА -styti ПЕРВИННЕ.

kaus- káus-dinti kaus-ena¹⁶¹ kaūs-tē / -tē¹⁶² káustyti = *kaus-sty-¹⁶³ kau-, káuju, káuti

nars- nars-la náršyti = *nars-sty-¹⁶³ ner-, nerìu, nérti

¹⁵⁴Поряд із dés- існує неопрв. dést-: déstelėti, destinéti. Його абстраговано від інтенсивного dést-yti ⇐ dé-styti (основа dėti).

¹⁵⁵Коли в певний момент dúosena почали пов’язувати з інфінітивом dúoti, а не з атематичним теперішнім часом dúost(i), виникла нова сегментація dúo-sena.

¹⁵⁶Поряд із duos- існує неопрв. duost-: dúost-eleti, dúost-urti. Його абстраговано від інтенсивного dúost-yti ⇐ dúo-styti (основа dúoti).

¹⁵⁷«спів, співання» (у Dowkonta, LKŽ^III 35). Морфема gais- є аломорфом на ступені o до gies-, як у gięs-ti, 3-тя особа «співає» (див. нижче gies-mē^{§ 12}). Чергування ai ⇐ *ei, лит. ie ілюструє, наприклад, співвідношення švais-à ⇐ šviės(ti), šviečìu. Поряд із цим маємо давніше чергування аломорфів gaid-:: gied-, пор. gáidà «мелодія, музичний слух», gaidas давн. «співак», gáidys «півень» як деривати кореня gied-, ĝiėdu, giedóti «співати».

¹⁵⁸ Skardžius (1943: 234) wymienił ten wyraz w grupie formacji na -sena, wraz z ei-sena, jó-sena oraz aug-sena, bég-sena.

¹⁵⁹ Пор. вище gysmas від gysti, gýsta, § 10.

¹⁶⁰ Skardžius (1943: 206): *gied-smē. – Paralela z pierwiastkiem na -s-: ges-mē ‘ledwo tlący się żar’ ⇐ gēso, gēsti.

¹⁶¹Коли в певний момент kausena почали пов’язувати з káuti, а не з káustyti, виникла нова сегментація káu-sena.

¹⁶² У значенні «скринька з інструментами для підковування коней». Можливий також аналіз kaust-ē і зарахування до неопрв. káus-, як наслідок ресегментації káu-styti як káust-yti.

¹⁶³ Альтернативний метааналіз *nár-st-yti утворює неопрв. narst-, який видно в narš-as або panaršt-is «батіг, ремінна частина батога, те, що прикріплюється до батіжка», panáršta «sunarstymas batoga, щоб він був коротшим; narplė, narstas» (LKŽ^IX 325).

128 |

W O J C I E C H S M O C Z Y Ń S K I

panārs-la¹⁶⁴

nars-lai

pjaus- pjāus-dinti pjāustyti = *pjaus-sty- pjau-, pj áunu, pj áuti¹⁶⁵

pjāus-ena¹⁶⁶

sklās- sklās-ta *sklāstyti = *sklās-sty- sklęsti, sklendžiu, sklendžiau

sklās-tas

sklās-tis¹⁶⁷

sklās-tūvas

spąs- spąs-lai¹⁶⁸ spąstyti = *spąs-sty- spęsti, spéndžiu, spéndžiau,

spąs-nos por. iter. spāndyti

sprąs- sprās-tis¹⁶⁹ sprąstyti = *sprąs-sty- spręsti, spréndžiu, spréndžiau,

por.iter. sprāndyti

uos- uos-lė¹⁷⁰ ūostyti = *uos-sty- úosti, úodžiu, úodžiau

uos-lýs

uos-lùs

uōs-nai

uōs-tai

úos-telėti

СКОРОЧЕННЯ

adj. – adjectivum

gwar. – діалектне

inf. – infinitivus

neopwk. – неологічний корінь

prs. – praesens

prt. – praeteritum

pwk. – корінь

sb. – substantivum

suf. – суфікс

vb. – verbum

¹⁶⁴ С. Ambrazas (1993: 98): суфікс -sla-.

¹⁶⁵ Поряд із pjaus- існує новий корінь pjaust-: pjāust-inti, pjaust-inėti, pjaust-iklis, pjaust-inys. Його виокремлено з інтенсивного pjāust-yti ⇐ pjāu-styti (основа pjāuti).

¹⁶⁶ Коли в певний момент pjāusena почали пов’язувати з pjāuti, а не з pjāustyti, виникла нова сегментація pjāu-sena.

¹⁶⁷ Skardžius (1943: 330): *skland-stis albo *skland-tis.

¹⁶⁸ Skardžius (1943: 164): *spand-slai.

¹⁶⁹ Skardžius (1943: 330): *sprand-stis albo *sprand-tis.

¹⁷⁰ Wyraz nie uwzględniony u Skardžiusa (1943: 163) ani u S. Ambrazasa (1993: 99).

NEOPIERWIASTKI LITEWSKIE NA -S-

| 129

ДЖЕРЕЛА

LKŽ – Словник литовської мови I–XX, Вільнюс 1941–2002.

DP – CZESŁAW KUDZINOWSKI, Indeks-słownik do „Daukšos Postilė“ 1–2. Poznań: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza, 1977. (Seria Filologia bałtycka, 2.)

SD³ – Словник трьох мов... [3-тє вид.], Вільна M.DC.XLII. Цитовано за K. PAKALKA (ред.), Перший словник литовської мови. Вільнюс: Mokslas, 1979.

BIBLIOGRAFIA

AMBRAZAS, S. 1993: Daiktavardžių darybos raida 1. Lietuvių kalbos veiksmažodiniai vediniai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

AMBRAZAS, S. 2000: Daiktavardžių darybos raida 2. Lietuvių kalbos vardžodiniai vediniai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

OTRĘBSKI, J. 1958, 1965: Gramatyka języka litewskiego 1. Wiadomości wstępne. Nauka o głoskach. 2. Nauka o budowie wyrazów, Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe.

SKARDŽIUS, P. 1943: Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius: Lietuvių mokslų akademija. Lietuvių kalbos institutas. (Wznowione w reprodukcji fotograficznej jako t. 1 wydawnictwa Pranas Skardžius, Rinktiniai raštai, red. Albertas Rosinas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1996.)

SMOCZYŃSKI, W. 2001: Język litewski w perspektywie porównawczej, Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego. (Baltica Varsoviensia, 3.)

Wojciech Smoczyński Uniwersytet Jagielloński Zakład Językoznawstwa Indoeuropejskiego al. Mickiewicza 9/11, PL-31-120 Kraków [email protected]

Gauta 1003 11 20