ОСНОВНІ БІБЛІОТЕКОЗНАВЧІ ПОНЯТТЯ В ЕНЦИКЛОПЕДІЯХ, РЕДАГОВАНИХ ВАЦЛОВОМ БІРЖИШКОЮ

Про заслуги Вацлова Біржишки перед культурою Литви, а отже, звісно, і перед книгою, багато сказано й написано. Тому хотілося б розглянути дещо вужчу сферу культурної діяльності — бібліотеки та все, що з ними пов’язане, і з’ясувати, який вплив мали сам В. Біржишка та інші світлої пам’яті люди, які працювали з ним над укладанням універсальної енциклопедії. Розглянемо, які бібліотекознавчі поняття пояснено в універсальних енциклопедіях, головним редактором яких був В. Біржишка, і порівняємо їхнє тлумачення в «Литовській енциклопедії», виданій у Каунасі, та в «Литовській енциклопедії», що побачила світ уже у Сполучених Штатах Америки.

«Бібліо (гр. biblos — книга, biblion — книжечка) початкова частина слів, пов’язаних із книгознавством <…>» (3, T. 2, p. 473), тому й розглянемо такі поняття, що містяться в цих двох енциклопедіях.

Почнемо з терміна бібліографія, адже названа ним сфера діяльності сягає найдавніших часів.

У «Литовській енциклопедії» (2, p. 834–847) поняттю «бібліографія» присвячено аж 13 колонок. Наведено походження слова, тобто мови, з яких воно походить, скорочену назву та етимон, а також його переклад литовською мовою. Далі подано розуміння самого поняття та його зміни; пояснено, що не слід називати бібліографією, оскільки «інші бібліографи схильні ототожнювати Б. з книгознавством (рос. книговедение, нім. Bücherkunde, пол. księgoznmawstwo)» (2, T. 3, p. 834–847). Крім того, широко й доволі популярно пояснено, для чого бібліографія потрібна як науковцеві, так і учневі.

У «Литовській енциклопедії» цьому поняттю відведено 9 колонок. Також наведено етимологічне пояснення слова та тлумачення поняття: «у давнішому розумінні й значенні — загалом наука про книгу. Згодом поняття Б. звузилося, і тепер це наука про опис книг і сам процес їх переліку та опису» (3, T. 2, p. 474–478). Викладено завдання бібліографії, її витоки, світовий досвід, подано відомості про литовську бібліографію в різних галузях науки, оглянуто бібліографію газет, згадано зачинателів бібліографії. Окрім цих основних відомостей, в обох

147

енциклопедіях уміщено статті про Інститут бібліографії та видання «Бібліографічні новини», а в бостонській енциклопедії можна прочитати також про бібліографічні товариства й конгреси.

У розглянутих енциклопедіях є близько десяти рідковживаних слів, перший компонент яких — biblio-. Одне з них трапляється лише в «Литовській енциклопедії», де не тільки зазначено етимологію слова bibliognozija, а й названо його «терміном, який намагався запровадити священник Йонас Юозас Ріве (1730–1791) у творі „La chasse aux bibliographes et antiquaires mal advisés“ (2, T. 3, p. 834). Наведено визначення терміна в цьому творі й пояснено, що через протиставлення „бібліографії як опису книг і бібліографії як мистецтва говорити про книги з погляду їхнього змісту або історії <...> цей термін зовсім не прижився“ (Там само).

Ще одне неприйняте слово, запропоноване тим самим Й. Й. Ріве, — bibliologija. Цікаво, що в обох енциклопедіях його названо терміном і зроблено спробу розкрити зміст поняття. У «Литовській енциклопедії» докладніше пояснено поширення терміна, особливо в Росії, де один із засновників товариства бібліології А. М. Ловіагін визнав, що бібліографія і бібліологія — синоніми (2, T. 3, p. 848). Читаючи статтю на цю саму тему в «Литовській енциклопедії», помічаємо, що думки тут викладено стисло, а зміст поняття пояснено дуже конкретно; крім того, роз’яснено, що «через надмірне розширення змісту терміна він не прижився, оскільки ці сфери досліджують спеціальні дисципліни» (3, T. 2, p. 479).

В обох енциклопедіях можна дізнатися про бібліофілію як певну сферу діяльності, а також про походження й розвиток самого поняття. Стаття на цю тему в «Литовській енциклопедії», що займає три колонки, трохи заплутана, хоча суть пояснено досить добре. Стаття в «Литовській енциклопедії» дещо інша, написана плавніше; тут бібліофілія визначається не лише як «французький новотвір (bibliophilie), що виник у XVII ст.», а й порівнюється з іншим подібним терміном, який іноді вживають поруч, — філобіблія (за книгою де Бюрі «Philobiblion», що вийшла ще у XIII ст. і в якій уперше докладно писалося про любов до книги). Крім того, наголошується, що «термін бібліофілії відрізняється від бібліоманії — хворобливої прив’язаності до книги» (3, T. 2, p. 473).

148

В енциклопедіях є також кілька менш уживаних складних слів, першим компонентом яких є biblio. В обох енциклопедіях викладено розуміння понять «бібліоманія» та «бібліомантія» (2, T. 2, p. 479; 3, T. 3, p. 348), а в каунаській енциклопедії одним реченням пояснено зміст поняття «бібліоклептоманія».

Після огляду складних термінів, які нині вживаються частіше чи рідше або зовсім не прижилися з певних причин, слід розглянути одне з найважливіших понять — «бібліотека», яке прижилося й досі не змінилося. Стаття про бібліотеки займає 20 колонок «Литовської енциклопедії» та 14 колонок «Литовської енциклопедії». Спочатку вказано походження самого слова й наведено пояснення поняття: «культурна установа, призначена для ширшого чи вужчого кола читачів, яка систематично поповнюється книгами та іншими друкованими виданнями за планом, розташована у спеціально пристосованому приміщенні й обслуговується фахівцями-бібліотекарями. Такого значення й сенсу термін Б. набув лише у XIX ст.» (3, T. 2, p. 479); далі пояснено, що «змісту терміна найточніше відповідають бібліотеки США», оскільки «значна частина Б. не відповідає якійсь із вимог цього визначення» (2, T. 3, p. 850–870), а «неналежне впорядкування Б. відбивалося й на назвах Б. Наприклад, у Литві замість терміна Б. довго вживали слово knygynas — книгозбірня, що відповідала стадії розвитку Б., коли книги належало зібрати в одному місці, не дбаючи про те, кому призначено ці збірки. У сучасних Б. knygynas в інших місцях називається magazinu, становлячи лише організаційну частину Б., без якої не може існувати жодна Б., але яка не охоплює всього змісту Б.» (3, T. 2, p. 479).

У «Литовській енциклопедії» також подано поняття «бібліотекознавство» й пояснено його зміст, однак термінологічно його не названо. «Бібліотекознавство об’єднує все те, що має знати кожен бібліотекар. Воно стосується питань, пов’язаних з організацією Б., облаштуванням, керуванням, упорядкуванням, поповненням, зберіганням, а також методами роботи з читачами (передусім у публічних Б.). Усі ці питання й становлять зазвичай зміст курсів для бібліотекарів та бібліотечних шкіл» (2, T. 3, p. 850–870). Крім того, наведено бібліотекознавчу літературу, три позиції якої написані литовською мовою. В обох енциклопедіях подано й друге значення bibliotekos, яке лише в «Литовській

149

енциклопедії» названо терміном, а саме: «biblioteka — термін, який у різних мовах нерідко вживають для позначення серії книг чи журналу з певної галузі або різного змісту» (3, T. 2, p. 486).

Як у каунаській енциклопедії, так і в енциклопедії, виданій у Бостоні, є й інші статті про теми, що належать до бібліотекознавства, такі як katalogas, katalogizacija, kartoteka, dešimtainė klasifikacija; наведено відомості про найважливіші бібліотеки світу, історію бібліотек, бібліотечну техніку, бібліотечні закони, а також ширші культурні явища, такі як книга, історія її виникнення, перші книги, книговидання, книгоноші, книгоношення, книжкова палітурна справа та витоки цього ремесла. Окрему статтю присвячено читанню та його розумінню; розглянуто якість і кількість читання, методи навчання читання, зазначено, коли й хто першим ужив термін dokumentacijos.

Найважливіші статті енциклопедії та їхніх авторів зазначено на початку кожного тому. Серед кількох десятків найважливіших статей другого тому «Литовської енциклопедії» згадано статті, написані самим Вц. Біржішкою, про bibliofiliją, bibliografiją bei biblioteką. У третьому томі «Литовської енциклопедії» виокремлено не лише теми, а й статті про інститут бібліографії, бібліологію та бібліоманію.

В інших томах «Литовської енциклопедії» серед найважливіших статей згадано статтю П. Скарджюса про enciklopediją, Ч. Ґрінцявічюса про inkunabulą, редактора педагогічного розділу П. Малдейкіса про skaitymą, П. Ґаутиса та В. Чівінскаса про knygą, Й. Швайстаса-Бальчюнаса про knygnešius, а також деякі інші.

Literatūra

1. Lietuviškoji enciklopedija / Vyr. red. V. Biržiška. K.: Spaudos fondas. T. 1–10. 1933–1941.

2. Lietuvių enciklopedija / Vyr. red. V. Biržiška. Boston: LEL. T. 1–36. 1953–1969.

Nijolė BLIŪDŽIUVIENĖ

150