Лексикографія і термінознавство

СЕРГЕЙ ГРИНЬОВ-ГРИНЬОВИЧ

Московський гуманітарний педагогічний інститут

Університет м. Білостока

Помітне останніми роками значне зростання інтересу мовознавців до питань лексикографії та термінознавства дає змогу розглянути сучасні тенденції їхнього розвитку і взаємодії. Ця взаємодія набула настільки широкого характеру, що в середині 1980-х років галузь перетину лексикографії та термінознавства оформилася в самостійну дисципліну — термінологічну лексикографію, науково-технічну лексикографію або термінографію. Предметом термінографії є розроблення методології та конкретних прийомів укладання словників спеціальної лексики, а найважливішими завданнями є розроблення принципів класифікації термінологічних словників, визначення науково обґрунтованих принципів відбору спеціальної лексики для окремих типів термінологічних словників, а також установлення єдиних принципів найефективнішого опису (тлумачення, перекладу, атрибуції тощо) і подання термінологічної лексики у спеціальних словниках (Гринев 1995).

Загальновідомо, що лексикографія тісно пов’язана з лексикологією, значною мірою використовуючи результати лексикологічних досліджень і, своєю чергою, надаючи матеріал для постановки та розв’язання лексикологічних проблем. Такий самий тісний зв’язок існує між термінографією та термінознавством — наукою про спеціальні лексичні одиниці мови. Багато проблем, які досліджують термінознавці, виникли в практиці укладання термінологічних словників, і розв’язання цих проблем впливає на методи укладання словників. Водночас вивчення будь-якої галузі спеціальної лексики незмінно пов’язане з термінографією. Частина проблем — добір, розмежування

30

Сергей Гринев-Гриневич | Лексикография и терминоведение

окремих типів і визначення значень спеціальних лексичних одиниць — вивчається як у термінографії, так і в термінознавстві.

Існують три підходи до визначення місця термінографії в системі сучасних наук — як розділу лексикографії (Герд 1986, Гринев 1986), як розділу термінознавства (Gaida 1990, Гринев 1993, Лейчик 2006) і як самостійної науки (Гринев 1995), які, однак, не впливають на її зміст.

Виникнувши як розділ лексикографії, термінографія завжди тяжіла до термінознавства, оскільки такі проблеми, як встановлення синонімії, омонімії та полісемії термінів, визначення значень термінів і добір до них іншомовних еквівалентів традиційно розв’язуються в межах термінознавства. Тому багато термінознавців вважають, що термінознавство є теоретичною основою термінографії або навіть розглядають термінографію як розділ термінознавства. Однак останнім часом окреслилося коло власне термінографічних проблем, що дає змогу розглядати її як самостійну галузь знання, яка перебуває на стику лексикографії та термінознавства.

Передумовами формування теорії термінографії були:

– поява концепції лексикографічного параметра у процесі наукових досліджень, пов’язаних із розробленням типології словників;

– потреба в узагальненні досвіду робіт зі створення термінологічних словників різних типів (тлумачних, перекладних, інформаційних тощо);

– розгляд термінологічного словника як особливого жанру наукової прози і, нарешті,

– автоматизація термінографічних робіт і проблеми, пов’язані зі створенням автоматичних словників і термінологічних банків даних.

Відповідно до цього основними напрямами розвитку сучасної теорії термінографії є:

– створення надійної класифікації та типології спеціальних словників,

– інвентаризація термінографічних параметрів,

– аналіз впливу методичної настанови словника та її окремих параметрів на якість і особливості його реалізації,

Terminologija | 2008 | 15

31

– дослідження особливостей композиції словника спеціальної лексики,

– вивчення шляхів відбору й організації термінологічної інформації в межах словника, а також способів машинного подання лексикографічних і термінологічних даних.

Огляд напрямів термінологічної діяльності показує, що словник є одним з основних способів подання та існування спеціальної лексики.

Одним з основних напрямів термінологічної роботи є інвентаризація термінології, тобто збирання й опис усіх термінів певної галузі знань або одного з її розділів. Вона може бути самостійною роботою, результатом якої є описовий термінологічний словник – етимологічний, історичний, діалектний, частотний термінологічний словник, словник термінів-неологізмів тощо, але часто інвентаризація є попередньою умовою й етапом роботи з упорядкування термінології, і тоді її результатом є реєстр термінів – зібрання термінів, упорядковане за певною ознакою, наприклад, алфавітною або тематичною. У випадках, коли відхилення від однозначного розуміння терміна неприпустимі (у виробництві, торгівлі тощо), результатом упорядкування є термінологічний стандарт, обов’язковий для фахівців. Якщо ж надмірно жорсткі норми можуть перешкоджати розвиткові наукової думки, результатом упорядкування є збірник рекомендованих термінів. Термінологічні стандарти й збірники рекомендованих термінів є різновидами тлумачних термінологічних словників. Для міжмовного зіставлення й упорядкування термінологій складають перекладні термінологічні словники. Для вдосконалення термінологій і створення нових термінів складають словники терміноелементів.

Термінологічні словники використовують і в таких видах термінологічної роботи, як термінологічне редагування (оцінювання правильності вживання термінів і заміна невдалих термінів рекомендованими та стандартизованими формами), інформаційно-термінологічне обслуговування й термінологічне навчання

32 Сергей Гринев-Гриневич | Лексикография и терминоведение

(підготовка фахівців і навчання їх іншої спеціальної лексики), для чого використовують навчальні термінологічні словники. У лінгвістичному забезпеченні комп’ютеризованих систем інформації, управління й проєктування, а також інтелектуальних систем центральне місце посідають інформаційні термінологічні словники (тезауруси, класифікатори тощо).

Отже, словники спеціальної лексики є результатом або інструментом практично в усіх основних видах термінологічної діяльності. Тому роль спеціальних словників постійно зростає, розширюються сфери їх застосування та збільшується їх кількість. У 1980-х рр. у СРСР було створено понад дві тисячі термінологічних стандартів і використовувалося понад 25 тисяч нормативних документів, що містили понад 200 тисяч термінів (Волкова, Сафонкина 1988), розроблено понад 400 інформаційних дескрипторних словників, кілька сотень рубрикаторів і класифікаторів, велику кількість навчальних термінологічних словників (Гринев 1988). Нині в Росії використовують 792 термінологічні стандарти, 22 368 стандартів на вироби, технологічні процеси й послуги, що містять розділ «Терміни та визначення», і 1122 стандарти на вироби, що містять термінологічні додатки.

Розглядаючи сучасні проблеми створення й використання різних типів словників спеціальної лексики, необхідно насамперед відзначити появу поряд із традиційними напрямами низки нових напрямів роботи.

Проблеми якості словників, методи перевірки та підвищення якості передусім пов’язані із застосуванням системного підходу всюди, де це можливо. Під час укладання словника основний обсяг роботи виконується на семантичному рівні: у тлумачних словниках – визначення термінів, у перекладних словниках – добір іншомовних еквівалентів, у навчальних словниках – і те, й інше, в інформаційних словниках – встановлення семантичного оточення терміна. У всіх цих випадках доводиться враховувати системність спеціальної лексики. Проблема вияву системності у сфері спеціальної лексики, насамперед термінолексики, є однією з найскладніших проблем термінознавства й термінографії. Це пов’язано передусім із множинністю та комплексністю характеру системності в цій сфері лексики.

Terminologija | 2008 | 15 3 3

Стає необхідним говорити про три рівні системності, що спостерігаються у сфері спеціальної лексики:

– нестрогу лексичну системність, якою терміни наділені як одиниці лексики мови;

– нестрогу спеціальну системність, якою терміни наділені як одиниці спеціальної лексики мови, що відображають системні відношення понять спеціальної галузі знань, і, нарешті,

– власну строгу систематичність, якою наділені деякі термінології, що пройшли систематизацію та впорядкування.

За цих умов у термінографії особливого значення набуває системний підхід. Нині попередня систематизація термінів є обов’язковою під час укладання як інформаційних, так і нормативних тлумачних словників. Водночас її відсутність під час підготовки таких словників, як перекладні, навчальні та ненормативні тлумачні, призводить до істотного зниження якості цих словників (неточності визначень, помилок у виборі іншомовних еквівалентів, неповноти представлення лексики, орієнтації на механічне запам’ятовування, що знижує ефективність засвоєння іншомовної лексики тощо). При цьому слід зауважити, що систематизація термінів не підвищує, а знижує трудомісткість підготовки словника.

На етапі відбору лексики та підготовки словника систематизація дає змогу визначити ступінь охоплення й відображення окремих тематичних пластів спеціальної лексики, встановити чіткі межі словника, відсіявши випадкові терміни, що не належать до тематики словника, виявити можливі синоніми та лексичні лакуни, тобто забезпечити повноту словника.

Наприклад, під час укладання другої редакції Енциклопедичного словника медичних термінів (перша редакція якого вийшла у 1982–84 рр.) словник, організований за 60 тематичними напрямами, було систематизовано. У результаті цього було виявлено велику кількість пропущених термінів (до 10 тисяч), неправильне тематичне віднесення багатьох термінів (за деякими напрямами до 15–20% лексики становили терміни, що належать до інших тематик). У низці випадків було виявлено дублети, які в першій редакції були представлені окремими статтями з практично тотожними дефініціями (наприклад, газовловлювачі та газоочисні установки, біоуправління та управління

34

Сергей Гринев-Гриневич | Лексикография и терминоведение

біологічне, епітеліома та епітеліальна пухлина). Ці недоліки виникли, попри десятирічну роботу численного колективу над підготовкою словника, через прийнятий алфавітний принцип укладання тематичних словників, а систематизація дала змогу виявити їх без значних зусиль. Отже, систематизація істотно полегшує відбір спеціальної лексики, знижує вплив суб’єктивних чинників під час вибору та дає змогу здійснювати самоконтроль у роботі.

На етапі укладання основного покажчика словника систематизація термінів і відображених ними понять значно полегшує роботу зі складання та уточнення дефініцій — наукових визначень термінів, оскільки за її допомогою наочно представлені як найближчі родові терміни, так і підпорядковані терміни, порівняння з якими дає змогу виокремити необхідні диференційні ознаки, які мають бути представлені в дефініції. Цей принцип доцільно застосовувати й у загальній лексикографії — «щоб уникнути різнобою у словнику, лексикограф має працювати не з алфавітним списком слів, а з певними їхніми лексичними групуваннями в межах окремих частин мови. Лише на цьому шляху можна досягти єдності в розмежуванні значень, однотипності тлумачень, несуперечливих прийомів подання фразеологізмів і прикладів, послідовності та одноманітності стилістичних характеристик... У процесі опрацювання словникових статей сама системна організація матеріалу, сам добір і сусідство слів слугуватимуть гарантією одноманітних і несуперечливих рішень, усунення помилок, пропусків і непослідовностей» (Шведова 1981).

Систематизація термінів дає змогу також вибрати серед синонімів як основний термін із найвдалішою формою, принаймні зробити цей вибір цілком свідомо, тоді як за відсутності такої систематизації у тлумачних словниках нерідко можна зустріти синонімічні терміни, подані окремими статтями за відсутності будь-якого зв’язку між ними.

У перекладних словниках представлення в систематизованому вигляді порівнюваних різномовних термінологій дає змогу дібрати вдаліші, менш оказіональні еквіваленти, звузити коло перекладних еквівалентів і зробити їх надійнішими. Під час перекладу ж іншомовних тлумачних словників, що нерідко практикується під час підготов-

Terminologija | 2008 | 15

3 5

… перекладних словників запозичуються також усі помилки й суб’єктивні уявлення авторів іншомовних словників, що знижує надійність перекладного словника.

Системність у перекладному словнику має забезпечуватися вже на етапі укладання реєстру, щоб охопити всі необхідні терміни вихідного етапу й уникнути впливу терміносистеми мови перекладу. Звичайно, систему термінів найнадійніше встановлювати тоді, коли зіставляють також визначення термінів, тому надзвичайно корисно було б одразу укладати два види словників з однієї тематики — перекладний і тлумачний. Це дало б змогу підвищити якість цих словників (зокрема, системність і розмежування значень термінів у перекладному словнику) та зробити їх сумісними й несуперечливими.

Слід додати, що систематизація термінів, які становлять корпус словника, значно полегшує встановлення взаємних посилань. Крім того, систематизація дає змогу створювати об’ємні словники, розподіляючи окремі тематичні розділи між кількома авторами з урахуванням їхньої спеціалізації та кваліфікації, що також полегшує укладання словника й сприяє підвищенню його якості.

Систематизація набуває особливого значення під час визначення й тлумачення значень термінів у спеціальних словниках, де вона допомагає не лише уникнути найпоширеніших помилок (які трапляються практично на кожній сторінці сучасних словників), а й заощадити працю завдяки спрощенню добору основних ознак кожного терміна, а також добору іншомовних відповідників термінів.

Останнім часом розширилося коло застосування словників. Поряд із посиленням від 1990-х років інтересу в сучасному мовознавстві до проблем людської культури й розвитку пізнання відкрилися нові можливості використання історичних словників. Розвиток історичного термінознавства як самостійної наукової дисципліни уможливив на їхній основі вивчення виникнення й розвитку термінологій, а отже, виникнення й розвитку спеціальних знань. Стало можливим використання словників синонімів для збирання лексичного матеріалу й визначення

36

Сергей Гринев-Гриневич | Лексикография и терминоведение

меж семантичних полів. Було створено й апробовано спеціальну методику, що дає змогу виявити найтиповіші переваги й недоліки сучасних словників синонімів. Аналіз процесів становлення й розвитку семантичних полів — від загальновживаної лексики до прототермінологій і сучасних термінологій — дає змогу реконструювати формування уявлень, знань і сучасної ментальності людини.

Порівняння сучасних словників синонімів різними мовами виявило значні відмінності в їх укладанні. Якщо більшість англійських словників, попри всі їхні недоліки, подає порівняно повну інформацію про лексичні засоби англійської мови, то навіть найкращі польські словники страждають від неповноти й непослідовності подання інформації.¹ Найнижчу якість демонструють російські словники. Наприклад, стаття монарх в Словаре синонимов русского языка 3. Е. Александровой (М., Русский язык, 2003) містить, окрім синоніма государь, описові звороти высочайшая особа, коронованная особа, Его величество, застарілі й уже невживані слова венценосец, порфироносец и помазанник божий, але в ній немає слів король, царь, император, які мають бути тут, — їх узагалі немає у словнику. Багато звичних слів відсутні, натомість є чимало жаргонних і застарілих слів, що створює хибне уявлення про російську мову як бідну порівняно з англійською.

З розвитком термінознавства змінюється погляд на співвідношення між загальновживаною та спеціальною лексикою. Вона постає лише як функціональний підхід відповідно до загальновідомої формули Г. О. Винокура — «Терміни — це не особливі слова, а лише слова у спеціальній функції». Численні дослідження особливостей формування термінологій дали змогу виявити початковий період їх виокремлення із загальновживаної лексики у вигляді прототермінологій. У зв’язку з цим звичайні історических словарей можна використовувати як засіб дослідження й реконструкції розвитку не лише термінологій, а й національних і загальних уявлень людини.

Значення багатьох слів давньоанглійського періоду також надзвичайно широкі — слово wit означало розуміння; сенс; свідомість; дотепність; розум; слово tūn мало значення обгороджене місце; садиба; село;

Terminologija | 2008 | 15 3 7

місто (пор. у російській мові город та город); слово wiht – творіння; істота; особа; річ; шматочок. Спочатку слово apple (яблуко) означало також будь-який плід, що знайшло відображення в лексиці низки мов — нім. Apfelsine (апельсин — букв. китайське яблуко), італ. pomo d'oro (помідор — букв. золоте яблуко), фр. pommes de terre (картопля — букв. земляні яблука). Це пояснюється тим, що яблуко було першим плодом, відкритим людиною, і згодом кожен фрукт чи овоч сприймався як яблуко, а потім їх почали розрізняти й шукати для них нові назви. Такі факти можна використати для визначення послідовності відкриття й освоєння людиною різних предметів і видів діяльності за відсутності інших свідчень.

На надмірну широту значень багатьох слів давніх мов звертають увагу всі дослідники. Це явище в антрополінгвістиці отримало назву семантичного синкретизму.

Для попереднього вивчення цього явища в давньоанглійській мові ми використали словник, наведений у додатку до Хрестоматії з історії англійської мови (Иванова 1973).

Однією з примітних особливостей давньоанглійських слів виявилося різноманіття значень, що становлять їхню семантичну структуру, наприклад:

ambyr – той, що походить; однаковий або рівний; прекрасний, сприятливий;

beodan – просити, запрошувати, наказувати, оголошувати, пропонувати, давати;

bliþ – радісний, веселий, ніжний, добрий, милий, спокійний;

brucan – застосовувати, отримувати задоволення, їсти, наймати;

ceap – худоба; продаж, угода, справа, ринок;

spēd – швидкість, успіх, удача, засоби, власність.

У багатьох випадках значення англосаксонського слова охоплює багато сучасних понять, наприклад:

ārædan – радитися, дбати, визначати, тлумачити, вгадувати;

cynn – сорт, вид, раса, сім’я, нація;

cræft – влада, сила, мистецтво, уміння, професія, знання, хитрість, судно;

ellen – сила, енергія, сміливість;

feoh – худоба, гроші, вартість, гонорар, винагорода, власність;

38 Сергей Гринев-Гриневич | Лексикография и терминоведение

lār – навчання, наставляння, доктрина, наука, принцип;

rūn – шепіт, таємниця, секрет, літера.

Іншою цікавою рисою значень давніх слів є поєднання компонентів, які, з сучасного погляду, мало сумісні. Наприклад, слово

feolah має такі значення – розколювати, встромляти, прилипати, дотягуватися, приходити, проходити;

dreorig – кривавий, засмучений, скорботний, жорстокий, поранений;

pēd – успіх, удача, багатство, влада, швидкість;

cofa – печера, палата, сховище;

duguð – зрілість, численність, слава, влада, перевага, процвітання.

Часто диференціювати такі значення неможливо навіть у контексті, і не виключено, що тут ідеться про широке значення, яке об’єднує в нерозривне ціле різні для сучасного читача поняття.

Іноді значення давнього слова охоплює прямо протилежні компоненти. Наприклад, слово dreogan означало «працювати, робити, страждати, радіти»; dwellan – «відводити геть» і «залишатися»; gretan – «зустрічати» і «проводжати».

Нині словник, з огляду на інтерес мовознавства до мовних аспектів психології та культури людини, може розглядатися як засіб лексичного вираження мовної картини світу. Цю особливість словників легко помітити в найдавніших словниках, коли писемність не була фонетичною, а словники укладалися за тематичним принципом (приклади — Шумер, Єгипет, Китай).

У дослідженні нормативних словників слід звернути увагу на проблему визначення меж толерантності (встановлення допустимих відхилень) формальних варіацій і проблему надійних (таких, що не допускають паронімії) рішень. Питання використання словників професійних і регіональних діалектів та метадіалектів для розмежування понять, що розходяться, досліджене недостатньо.

У галузі тлумачних термінологічних словників назріло питання розроблення методики їх оцінювання та перевірки якості.

Terminologija | 2008 | 15

3 9

Що стосується навчальних словників і проблем їх створення, то системний принцип розташування матеріалу в них надзвичайно корисний, хоча тут його ще недостатньо послідовно застосовують. Класифікація слів за тематичними групами сприяє не лише раціональному групуванню близьких за значенням слів, а й виявленню внутрішніх зв’язків між структурою моделі, до якої входить це слово, та її лексичним наповненням. Тематичне розташування лексики дає змогу тим, хто навчається, у міру опрацювання матеріалу вивчати певні розділи словника, а також вибирати потрібні лексичні засоби для побудови висловлювання на певну тему. Є відомості, що в минулому столітті тематичні словники використовувалися і як підручники з відповідної спеціальності (Opitz 1983).

Цей спосіб організації лексики відповідає віковим особливостям тих, хто навчається (логічно мотивоване запам’ятовування), дає змогу розподіляти лексику за темами, які можна пов’язати з темами відповідних спеціальних курсів, і, нарешті, наочно показувати семантичні та словотвірні зв’язки між термінами. Щоб забезпечити пошук термінів не лише за змістовими, а й за формальними ознаками, як допоміжний засіб можна передбачити алфавітний покажчик.

Проблема підвищення якості перекладних словників та їх використання в зіставних дослідженнях мов може бути пов’язана із застосуванням реверсивного методу. Правильний переклад іншомовних термінів значною мірою визначає якість перекладу, тому багато що залежить від якості перекладних словників. Якби в перекладному словнику кожному іншомовному терміну відповідав лише один еквівалент, завдання перекладача істотно спростилося б, і водночас було б зроблено величезний крок у розробленні промислових систем машинного перекладу. Однак вивчення сучасних перекладних словників показує, що проблема встановлення строгих відповідників термінів різних мов ще далека від розв’язання. Еквівалентність перекладу термінів у словниках можна визначити за допомогою розробленого нами реверсивного методу.

Дані достатньо повних перекладних словників дають змогу виявити специфіку національних термінологій, хоча, очевидно, не

40

Сергей Гринев-Гриневич | Лексикография и терминоведение

у повному обсязі. Можна припустити, що низка послідовних зворотних перекладів дає змогу скласти уявлення про семантику навіть незнайомої мови за складом і спрямованістю перекладних відповідників, хоча це припущення потребує експериментальної перевірки. Подальше вивчення особливостей розвитку семантики перекладних відповідників під час послідовних зворотних перекладів термінів допоможе встановити формальні критерії семантичних відхилень у перекладі термінів, а також уточнити межі полісемії та омонімії, відмежувати повні синоніми від часткових, синонімію від гіпонімії. За нашими попередніми даними, для виявлення нееквівалентних варіантів перекладу термінів достатньо двох повних циклів. Виявлення й усунення неточних і надлишкових варіантів перекладу, безсумнівно, сприятиме підвищенню якості перекладних термінологічних словників і створить сприятливіші умови для реалізації якісних систем машинного перекладу.

Дані про специфіку національних лексичних систем дадуть змогу розпочати дослідження шляхів і причин розходження національних систем уявлень (порівняймо слова позор, урод, черствый у слов’янських мовах), можливо, дадуть змогу встановити певні тенденції, що виявляються внаслідок розбіжного розвитку національних систем мислення, та екстраполювати їх на майбутнє, а також визначити спільне й специфічне в розвитку людських систем представлення знань, що важливо для дослідження наукового пізнання та розроблення систем штучного інтелекту.

ЛИТЕРАТУРА

Волкова И. Н., Сафонкина С. А. 1988: Автоматизированные методы подготовки словарей и указателей стандартизованных терминов. – Научно-техническая терминология. Вып. 8, 1–9.

Герд А. С. 1986: Основы научно-технической лексикографии, Ленинград.

Гринев С. В. 1986: Введение в терминологическую лексикографию (учебное пособие), МГУ, Москва.

Гринев С. В. 1988: Основные направления развития терминологического обучения в СССР. – Научно-техническая терминология. Вып. 7, 4–8.

Гринев С. В. 1993: Введение в терминоведение, МГУ, Москва.

Гринев С. В. 1995: Введение в терминографию, Москва.

Лейчик В. М. 2006: Терминоведение: предмет, методы, структура. Изд. 2-е, испр. и доп., Москва.

Шведова Н. Ю. 1981: Однотомный толковый словарь (специфика жанра и некоторые перспективы дальнейшей работы). – Русский язык. Проблемы художественной речи. Лексикология и лексикография, Москва, 166–179.

Gaida S. 1990: Wprowadzenie do teorii terminu, Opole.

Opitz K. 1983: Special Purpose Lexicography: Dictionaries for Technical Use. – Lexicography: Principles and Practice, – London, 163–180.

Terminologija | 2008 | 15

4 1

LEKSIKOGRAFIJA IR TERMINOLOGIJOS MOKSLAS

Straipsnyje aptariamos naujos neseniai leksikografijos ir terminologijos sandūroje susiformavusios mokslinės disciplinos – terminografijos – tyrinėjimo kryptys. Žodynas yra pagrindinė specialiosios leksikos pateikimo ir gyvavimo priemonė, terminų žodynų kūrimas ir tobulinimas – tai įvairios terminologinės veiklos rezultatas. Pabrėžiama sisteminio požiūrio nauda sudarant įvairių tipų žodynus. Supažindinama su istorinių ir sinonimų žodynų naudojimu atliekant terminologinius ir žmonių mąstysenos evoliucijos tyrimus. Siūlomas reversinis verčiamųjų žodynų kokybės įvertinimo metodas.

LEXICOGRAPHY AND TERMINOLOGY SCIENCE

New trends in investigating common ground of lexicography and terminology science where a new scientific discipline – terminography was formed lately are discussed. Dictionary serves as the main means of presentation and existence of special vocabulary, various types of terminological work resulting in elaborating terminological dictionaries. Benefits of systemic approach to compiling various types of dictionaries are presented. New applications of historic dictionaries and dictionaries of synonyms in terminological research and investigation of evolution of human mentality are introduced. Using the reversibility method in appraising quality of translation dictionaries is suggested.

Gauta 2008-11-23

Сергей Гринев-Гриневич Университет г. Белостока Waska 4, m. 20, Bialystok, 15-481, Poland E-mail: [email protected]

4 2

Сергей Гринев-Гриневич | Лексикография и терминоведение