LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, V LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

ТАВТОЛОГІЧНІ ТЛУМАЧЕННЯ ДІЄСЛІВ У «СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ»

A. KUČINSKAITĖ

Тавтологічним називають таке описове тлумачення, коли у визначенні значення слова, що тлумачиться, використовується слово з тим самим коренем.

У «Словнику литовської мови», як і в багатьох інших словниках, тавтологічним способом найчастіше тлумачаться значення префіксальних дієслів. Напр.:

зрушити почати рухатися.

підсмажити трохи, нашвидкуруч спекти.

перерізати розділити на дві частини, розрізавши¹.

Тавтологічними визначеннями у «Словнику литовської мови» нерідко тлумачаться й безпрефіксні дієслова. У цій статті ми й хочемо звернути увагу саме на такі випадки, у яких за допомогою тавтологічних описів дії можна досить виразно й порівняно точно розкрити значення безпрефіксних дієслів.

A. ДІЄСЛОВА ІМЕННИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ

I. Дієслова, утворені від іменників

1. Дієслово, утворене від іменника, позначає не лише дію, а й водночас указує на об’єкт, на який спрямована ця дія або якого прагнуть досягти цією дією. У тавтологічному тлумаченні такого дієслова подається дієслово ширшого значення з іменником того самого кореня у знахідному або родовому відмінку, що вказує на об’єкт дії. Напр.:

збирати малину збирати ягоди малини.

грибувати збирати гриби.

черв’якувати збирати черв’яків, шукати черв’яків.

зайцювати полювати на зайців, ловити зайців.

¹ Пор.: поговорить — говорити деякий час; докупать — купувати щось на додаток до раніше купленого; перегрызать — гризучи, розділяти на частини. Словарь современного русского литературного языка, Академия Наук СССР, Институт русского языка (далі — СССРЯ); abwerfen — кинути тягар на землю, скинути; anfliegen — підлетіти. Wörterbuch der deutschen Gegenwartssprache, Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin, Institut für deutsche Sprache und Literatur, Lfg. 1—2, Berlin, 1961 (далі — WDG).

207

сідлати сідлати коня.

вуздечити надівати коневі вуздечку².

2. Дієслово, утворене від іменника, позначає не лише дію, а й водночас натякає на результат або спосіб дії. Його пояснюють дієсловом ширшого значення з іменником того самого кореня у знахідному відмінку (іноді з прийменником «з») або в орудному відмінку (іноді з прийменником «з»). Напр.:

петляти робити петлі.

кучерявити робити кучері.

формувати буханці робити з тіста буханці.

емоціонувати викликати, пробуджувати почуття.

скочуватися в клубок кидатися в клубок.

насипати з верхом насипати з верхом.

кущитися розростатися кущами.

сьорбати пити повільно, маленькими ковтками.

кучерявитися про хмари кажуть, що вони йдуть кучерями³.

3. Дієслово, утворене від іменника, що означає знаряддя, засіб або матеріал, позначає дію, виконувану за допомогою цього знаряддя, засобу або матеріалу. Значення передають дієсловом ширшого поняття з назвою цього предмета в орудному відмінку (іноді з прийменником «з»). Напр.:

паскувати шмагати паском.

підгортати сапкою підгортати картоплю, овочі сапкою.

чистити канабеком викидати з воза гній канабеком.

kiulkiuoti відгодовувати кіульками.

kankliuoti грати на канклес.

cukruoti посипати цукром.

druskuoti сипати сіль.

auksinti покрити золотом⁴.

4. Дієслово, утворене від іменника, позначає процес, що свідчить про те, що суб’єкт набуває властивостей, подібних до властивостей предмета (особи), позначеного цим іменником, або перетворюється на цей предмет (особу). Значення зазвичай визначається формулами «перетворюватися на що», «набувати яких властивостей», «ставати подібним до чого». Напр.:

anglėti перетворюватися на вугілля.

kaulėti перетворюватися на кістку.

gintarėti перетворюватися на бурштин.

miestčionėti набувати властивостей міщанина.

geležėti ставати схожим на залізо.

² Пор.: зробити — надягати й прикріплювати сідло на спину тварини (коня, осла тощо). Словник російської мови у чотирьох томах, Академія наук СРСР, Інститут російської мови (далі — СРЯ); adressieren — писати адресу на поштовому відправленні WDG.

³ Пор.: периться — вкриватися пір’ям; петлять — іти, рухатися не прямо, роблячи петлі ССРЯ; ржаветь — вкриватися іржею СРЯ; adeln — піднести когось до дворянського стану WDG.

⁴ Пор.: пилить — розрізати пилкою різні матеріали (деревину, метал тощо); маслить — мазати, поливати олією що-небудь; крахмалить — перед прасуванням змочувати в розчині крохмалю, щоб надати твердості й блиску (про білизну, сукню) ССРЯ; сахарить — посипати цукром, солить — сипати сіль у яку-небудь страву чи на яку-небудь страву, приправляти сіллю СРЯ; angeln — ловити рибу вудкою WDG.

208

galvijėti ставати схожим на худобу.

kempėti ставати схожим на губку⁵.

5. Похідне від іменника дієслово позначає стан, який указує на те, що суб’єкт зазнає шкідливої дії агента, вираженого цим іменником. Пояснюється формулами «бути кимось поїденим, погризеним, покльованим…». Напр.:

kirmelėti бути поїденим хробаками.

kirmgraužoti бути погризеним деревоточцями.

kandėti бути покльованим молями.

6. Похідні від іменника дієслова повідомляють, що діяч виконує певні обов’язки, займається чимось, належить до якоїсь професії чи соціального стану. Пояснюються формулою «бути кимось, займатися чимось; обіймати посаду, виконувати відповідні обов’язки». Напр.:

girininkauti бути лісничим.

kalviauti бути ковалем, займатися ковальським ремеслом.

kareiviauti бути солдатом, проходити військову службу.

karininkauti бути офіцером, обіймати офіцерську посаду.

dailidžiauti займатися теслярським ремеслом.

kerdžiauti виконувати обов’язки пастуха.

kampininkauti бути орендарем кута⁶.

Слід зазначити, що деякі дієслова, пояснювані тавтологічним визначенням, неможливо об’єднати в будь-які семантичні групи. Це окремі випадки тавтологічного пояснення, напр.: kerštauti мати намір помститися, погрожувати помстою; giminiuotis вважати родичів ріднею тощо.

II. Дієслова, утворені від прикметників

1. Дієслово, утворене від прикметника, позначає дію, завдяки якій об’єкт набуває ознаки, вираженої цим прикметником. Пояснюється формулою «робити яким». Напр.:

kartinti робити гірким.

gelsvinti робити жовтуватим.

jauninti робити молодим.

kietinti робити твердим, твердішим.

gilinti робити глибшим.

gardinti робити смачнішим⁷.

2. Дієслово, утворене від прикметника, позначає стан, що свідчить про те, що суб’єкт справді або удавано має ознаку, виражену цим прикметником. Пояснюється формулою «бути, здаватися яким». Напр.:

giedruoti бути ясним.

juoduoti бути, здаватися чорним.

5 Пор.: леденеть перетворюватися на лід; костенеть ставати твердим, як кістка СССРЛЯ.

6 Пор.: кузнечить займатися ковальською справою (просторіччя); плотничать виконувати роботу теслі; бути теслею СССРЛЯ; служить бути слугою, прислугою (застар.) СРЯ; amtieren виконувати службові обов’язки, функціонувати WDG.

7 Пор.: коротить робити коротшим СССРЛЯ; равнять робити рівним, рівноцінним СРЯ; altern jmdn., etw. передчасно зістарити когось, щось; aktivieren jmdn., etw. активізувати когось, щось WDG.

14. Lietuvių kalbotyros klausimai, V

209

жовтіти бути жовтим, здаватися жовтим. вирівнюватися бути рівним⁸.

3. Дієслово, утворене від прикметника, позначає процес, унаслідок якого предмет набуває ознаки, вираженої цим прикметником. У тлумаченні вживається дієслово ставати із давальним відмінком цього прикметника або дієслово йти з прислівником прикметникового походження того самого кореня із суфіксом -yn. Напр.:

гіркнути ставати гірким.

жовтіти ставати жовтуватим, жовтим.

твердіти ставати твердим.

поліпшуватися ставати кращим.

шляхетнішати ставати шляхетнішим, шляхетнішати.

прояснюватися ставати яснішим.

оживати ставати жвавішим⁹.

Б. ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ ДІЄСЛОВА

Дієслова, утворені від звукових вигуків, що передають голоси тварин або птахів, пояснюються дієсловом ширшого значення та відповідним вигуком. Напр.:

karkti кричати голосом «кар, кар, кар» (про курку).

čirikštėrėti скрикнути «чірікшт».

gagėti кричати «га, га, га» (про гуску).

kukuoti кувати «ку-ку» (про зозулю)¹⁰.

Тавтологічним способом у «Словнику литовської мови» іноді пояснюються й інші вигукові дієслова, напр.:

kėpterti kėpt падати.

keperkšči(u)oti іти «кеперкшт, кеперкшт».

karkšėti стукати «каркш, каркш».

kabulinti бити «кабулді, кабулді» або робити щось інше.

Наведені вище приклади пояснення вигукових дієслів видаються дещо кумедними¹¹. Крім того, багато вигуків і утворених від них дієслів знайомі лише окремим діалектам. Не варто пояснювати дієслова, що не увійшли до літературної мови, такими ж маловідомими вигуками, від яких походить саме пояснюване дієслово. Користувачам словника було б значно корисніше, якби оптичне або акустичне враження від вигукових дієслів описувалося словами (іноді синонімом), а в дужках подавалося порівняльне посилання на відповідний вигук. Напр.:

⁸ Пор.: равняться бути або вважати себе рівним комусь. СРЯ; горчить мати гіркий, гіркуватий присмак ССРЛЯ; ähneln бути схожим на когось WDG.

⁹ Пор.: краснеть ставати червоним, набувати червоного кольору; молодеть ставати молодим, молодшати; плотнеть ставати щільнішим ССРЛЯ; твердеть ставати твердим або твердішим; яснеть ставати ясним або яснішим СРЯ; altern старіти WDG.

¹⁰ Пор.: куковать видавати крик «ку-ку» (про зозулю); мяукать видавати звуки «мяу» (про кішку та інших представників родини котових) ССРЛЯ.

¹¹ Подібні пояснення А. Юшка подавав в ілюстраціях до слів, напр.: Kersnoti yra joti klatydamos — kers, kers, kers (А. Юушкевич, Литовский словарь съ толкованіемъ словъ на русскомъ и польскомъ языкахъ, вып. III (т. II, вып. I), Петроградъ, 1922).

210

klibinkštuoti йти накульгуючи (пор. klibinkšt).

žnektelėti з глухим звуком упасти на землю про когось важкого, незграбного (пор. žnekt).

šlumštelėti упасти на землю про когось м’якого, пухкого (пор. šlumšt).

kliunktelėti упасти в щось рідке (пор. kliunkt).

C. ДІЄСЛОВА ДІЄСЛІВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Дієслова певних семантичних розрядів — так звані зменшувальні, багаторазові, каузативні, забезпечувальні — у «Словнику литовської мови» зазвичай пояснюються відсиланнями до первинного дієслова. В окремих випадках, коли цих відсилань недостатньо, значення зменшувальних, багаторазових і каузативних дієслів пояснюються тавтологічними визначеннями.

1. Зменшувальні дієслова. У їхніх тавтологічних визначеннях подається дієслово з тією самою основою з прислівниками трохи, трошки, поволі, помалу, легенько тощо. Напр.:

gaštelėti трохи злякатися.

kapstelėti трохи покопирсати.

kapstenti поволі копирсати.

kedelenti легенько скубти.

2. Багаторазові дієслова. У їхніх тавтологічних поясненнях уживаються прислівники час від часу, з перервами, постійно, часто, то тут, то там. Напр.:

karkšėti час від часу каркати.

kaukuoti вити з перервами.

kiloti постійно, часто піднімати щось.

lekčioti то тут, то там мчати.

3. Частотно-зменшувальні дієслова. У їхніх тавтологічних тлумаченнях уживаються прислівники або виражені іншими частинами мови обставини способу дії, що позначають повторюваність дії, її легкість, слабку інтенсивність. Напр.:

keplioti часто, потроху пекти.

kalinėti потроху, легенько бити один за одним.

4. Каузативні дієслова. Тлумачаться формулами «робити так, щоб» із формою 3-ї особи умовного способу дієслова з тим самим коренем. Напр.:

kepinti робити так, щоб пекло.

kirmydyti робити так, щоб червився.

girgždinti робити так, щоб скрипіло.

jukdyti робити так, щоб сміялося.

У «Lietuvių kalbos žodynas» тавтологічними визначеннями пояснюються значення дієслів і в інших випадках, не згаданих тут. Наприклад, так тлумачаться також нечисленні дієслова, утворені від числівників, займенників і прислівників: ketvertinti збільшувати вчетверо; vienodėti ставати більш однаковим; ganėti бути достатнім тощо. Тавтологічно найчастіше тлумачаться також двокореневі дієслова, напр.: gardžiakąsniauti їсти смачні шматочки; kiškiakopūstauti збирати заячі капустки.

Нарешті, у «Lietuvių kalbos žodynas» тавтологічними визначеннями пояснюються не лише дієслова, а й слова інших частин мови, наприклад іменники

211

(опікун той, хто опікується; натураліст фахівець із природничих наук; юнак молода людина), прикметники (горбатий з горбами; довгокликий той, що має довгі ікла). У цій статті не розглядаються випадки тавтологічного тлумачення інших частин мови.

Хоча деякі лексикологи вважають тавтологічні тлумачення значень недостатніми¹², однак, як ми бачили, у певних випадках вони цілком виправдані й прийнятні з кількох причин:

1) Тавтологічне визначення відзначається стислістю (напр., garuoti пускати пару); 2) є достатньо зрозумілим (напр., kainoti встановлювати ціну); 3) тавтологічне визначення пояснює не лише значення слова, а й показує походження слова або його зв’язок з іншим словом того самого кореня (напр., kairiuoti працювати лівою рукою).

Зрозуміло, тавтологічні тлумачення виправдані лише тоді, коли вжите у визначенні слово того самого кореня пояснене в словнику описовим способом або широко вживаним синонімом. Тлумачення за допомогою вузьковживаних синонімів ускладнюють користування словником. Іноді доводиться пройти навіть кілька «сходинок», перш ніж остаточно з’ясується значення тлумаченого слова¹³.

Належно вжиті тавтологічні тлумачення за своєю цінністю майже дорівнюють нетавтологічним описовим визначенням і значно краще розкривають значення слів — як синоніми чи відсилання.

ТАВТОЛОГІЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ ДІЄСЛІВ У «СЛОВНИКУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ»

А. КУЧИНСКАЙТЕ

Резюме

Тавтологічними визначеннями у «Словнику литовської мови» тлумачаться різні похідні дієслова: 1) іменникового походження (утворені від іменників, напр., kilpoti daryti kilpas — «петляти — робити петлі»; від прикметників, напр., juodinti daryti juo-

¹² Напр., критикуючи тавтологічні тлумачення у словнику С. Ожегова, Я. Галкіна-Федорук зазначає, що визначення слова merka як «определенный размер» є, щоправда, коротким, але недостатньо розкриває значення слова, бо за змістом воно тавтологічне. Пор. Е. М. Галкина-Федорук, Современный русский язык, Лексика, М., 1954, p. 191.

¹³ Яскравий приклад таких неприйнятних «сходинок» знаходимо у V томі «Словника литовської мови»:

kabarzuoti гавкати, гавкати.

kabarzu гавкання.

kepersu гавкотіння.

kiverzai гавкання.

keverzai для позначення незграбної, непривабливої ходи.

Крім того, треба стежити, щоб слово того самого кореня, ужите в тавтологічному визначенні, не пояснювалося, хай і опосередковано, «idem per idem» («по колу»), наприклад:

galėti відчувати здатність.

galestis здатність.

galėjimas → бути здатним.

212

да — «чорнити — робити чорним»), 2) вигукові дієслова (напр., mjaūkti rėkti miau — apie katę — «нявкати — кричати “няв” — про кішку»), 3) дієслова дієслівного походження: демінутивні (напр., kąstelėti kiek įkasti, truputį atsikasti — «куснути — злегка вкусити, трохи відкусити»), ітеративні (напр., karkseti tarpais karti — «час від часу каркати»), каузативні (напр., judyti daryti, kad juoktųs — «смішити — робити так, щоб сміялися»).

Деякі групи похідних дієслів у «Словнику литовської мови» тлумачаться за певними формулами. Наприклад, дієслова, утворені від прикметників і позначають процес, унаслідок якого предмет набуває властивостей прикметника, тлумачаться за допомогою дієслова daryti — «ставати» та давального відмінка цього прикметника (kietėti daryti kietam — «твердіти — ставати твердим») або дієслова eiti «йти» з прислівником того самого кореня, утвореним від прикметника (aiškėti · eiti aiškyn — «яснішати — ставати яснішим»).

Удало застосоване тавтологічне тлумачення прирівнюється до нетавтологічних описових визначень слів. Тавтологічні визначення короткі й достатньо зрозумілі. Крім того, тавтологічне визначення не лише роз’яснює значення слова, а й указує на його походження або зв’язок з іншим словом того самого кореня.