«Scientific Research and Experimental Development» (October 2-3, 2025). London, England, 2025

Oc obe
,
2025
№ 11
London, England
2-3.10.2025
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
2
UDC 001.1
P 97
Publishe .agency: P oceedings o he 11 h
In e na ional Scien i ic
Con e ence «Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (
Oc obe
2-3, 2025). London, England, 2025. 143p
ISBN 978-1-1837-2791-5
DOI 10.5281/zenodo.17282089
Edi o : Do o hy Ha ison, P o esso , Uni e si y o London
In e na ional Edi o ial Boa d:
Anna Da is
P o esso , AECC Uni e si y College
Donald Coope
P o esso , Uni e si y o Bed o dshi e
Saman ha Simpson
P o esso , As on Uni e si y
Pa icia W igh
P o esso , Uni e si y o Bol on
Ga y Walke
P o esso , Buckinghamshi e New Uni e si y
Alexande Williams
P o esso , Uni e si y o Bi mingham
Cha lie Sco
P o esso , Uni e si y o Chiches e
Tyle Da ies
P o esso , A den Uni e si y
Emily P ice
P o esso , Uni e si y o De by
Daniel Taylo
P o esso , Uni e si y o Hudde s ield
Lau en Ma in
P o esso , Leeds T ini y Uni e si y
William Ma shall
P o esso , Uni e si y o Ken
Nancy P ice
P o esso , Keele Uni e si y
Donald Ma in
P o esso , Uni e si y o Hull
edi o @publishe .agency
h ps://publishe .agency/
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
3
Table o Con en s
Pedagogical Sciences
FACTORS FOR STIMULATING RESEARCH ACTIVITIES AMONG LAW STUDENTS ...................................................................................... 5
BORISOV A.A.
BASHIROV A.V.
KHANOV T.A.
EXPERTISE MONITORING OF HIGHER EDUCATION AND REPORT FORM CHANGE ............................................................................... 13
SHAKIROVA ARAILY DALELOVNA
BAI YU
GUO XUELI
LEILEI
HIGHER EDUCATION IN SHANGHAI AND KAZAKHSTAN: COMPARATIVE PERSPECTIVES AND FUTURE PROSPECTS ........................ 17
ZHOU ZHAN
ALCHIMBAYEVA AIGUL BAKITZHANOVNA
MONITORING AND EVALUATING EDUCATION SYSTEMS: INSIGHTS FROM EUROPEAN COUNTRIES .................................................. 20
SHAKIROVA ARAILY DALELOVNA
CHE XIAODAN
ADILGAZY AKKU
RESEARCH ON METHODS FOR DEVELOPING WRITING SKILLS IN TEACHING A FOREIGN LANGUAGE................................................. 24
BAZARBAYEVA AIDA ASKAROVNA
THE ROLE OF CASE STUDY METHOD IN ENHANCING INTELLECTUAL ENGAGEMENT OF LEARNERS ................................................... 26
VALIKHAN NURAILYM VALIKHANKYZY
INTERCULTURAL APPROACH TO TEACHING ACADEMIC WRITING IN ENGLISH: INTEGRATION OF GAME MODELING ...................... 33
ERLANKYZY LAURA
ПЕРИОДИЧЕСКИЕ ФОРМЫ ВНЕКЛАССНОЙ РАБОТЫ ПО ИНОСТРАННОМУ ЯЗЫКУ (УТРЕННИКИ,ВЕЧЕРА) .................................. 38
РАФИЕВА ХУРАМАН АЛИ
Technical Sciences
СИСТЕМА ТЕПЛОВІЗІЙНОГО ДІАГНОСТУВАННЯ ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ ......................................................................................... 43
ЛЕВИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
ЛАМБОВ ПЕТРО ІВАНОВИЧ
ІОНЯЛІС ТОМАС ГІНТАРАС
КНЯЗЄВ ОЛЕГ ВІКТОРОВИЧ
ЛІТВІНОВ ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Ag icul u al Sciences
KAKHETI VITICULTURE TODAY AND IT’S OUTLOOK ................................................................................................................................ 46
ACAD. AVTANDIL KORAKHASHVILI
PROF. EVGENY BARATASHVILI
DR. NINO CHANKVETADZE
Philological Sciences
ПРОПОЗИЦІЯ ХМАРНОТЕГОВОГО МЕХАНІЗМУ В ПОЯВІ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКОЇ МОВНОЇ СІМ’Ї І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ
ПОДОЛАННЯ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО ЛЮДСТВА ................................................................................................................................. 54
КОРСАК КОСТЯНТИН ВІТАЛІЙОВИЧ
ЛЯШЕНКО ЛАРИСА МИКОЛАЇВНА
DISPROPORTIONS OF TRANSLATING CHILDREN’S POETRY: THROUGH THE LENS OF DIFFERENT TRANSLATORS (WITH SPECIAL
REFERENCE TO A. BARTO’S POETRY) ....................................................................................................................................................... 72
NARA STEPAN DAVTYAN
EMMA ARA HOVAKIMYAN
Li e a u e
ALI KARIM'S CREATIVE WORKS. ARTISTIC INTERPRETATION OF THE CONCEPT OF MAN AND TIME .................................................. 80
RZAYEVA QERENFIL ZEYGAM
His o ical Sciences
MILITARY ART OF THE HUNS (BASED ON WESTERN SOURCES) ............................................................................................................. 84
ZHUMAGULOV KALKAMAN TURSYNOVICH
SADYKOVA RAIKHAN ONALBAYKYZY
TURSYN SANZHAR
Economic Sciences
INTEGRATING ARTIFICIAL INTELLIGENCE INTO BUSINESS EDUCATION: A CASE STUDY OF CURRICULUM IMPLEMENTATION ......... 88
NANA PARULAVA
NANA JIKIA
EDUCATIONAL TOOLS IN THE CONTEXT OF INNOVATION AND ECOSYSTEM DEVELOPMENT ............................................................. 91
GIMRANOVA RENATA
ZHELYU VLADIMIROV
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
4
Biological Sciences
DIFFERENT TYPES OF DEMENTIA: COMMONALITIES AND DISTINCTIONS ............................................................................................. 96
DAVID APHKHAZAVA
ARCHIL CHIRAKADZE
LEVAN GULUA
NODAR SULASHVILI
DEVANSHU GANJE
KRUPA KAVALE
TAMAR OKROPIRIDZE
ANANYA NAIK
DEVA HARSHA UDAY GUNDLURU
MANISH REDDY MOGILAHALLI RAMACHANDRAPPA
AHMAD EL HAGE
FAREEHA AZIZ MENGAL
ANUSHKA ROHIDAS TEMGIRE
HARSHITA VIMAL SHARMA
RAMASHISH SUBHASHCHANDRA VISHWAKARMA
MOHD AMAAN KHAN
Geog aphic Sciences
LITOSFER PLITƏLƏRININ MÜASIR HƏRƏKƏTI ........................................................................................................................................ 122
ƏLIYEVA ŞƏFƏQ MƏMMƏD QIZI
Medical Sciences
THE QUINTESSENCE OF A MODERN VIEW ON THE PROBLEM OF BREAST CANCER ........................................................................... 125
ARMAN KHOZHAYEV
MUSLIMA ASSAN
LEILA NURLAN
AIGERIM TUKUSSOVA
AIGERIM SMAGULOVA
GULFIZA ALMAGANBETOVA
ASEL ISIMBAEVA
AIR POLLUTION AND ITS IMPACT ON MATERNAL AND CHILD HEALTH IN CENTRAL ASIA ................................................................. 140
SATU ALBINA SAMATKYZY
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
5
Pedagogical Sciences
FACTORS FOR STIMULATING RESEARCH
ACTIVITIES AMONG LAW STUDENTS
Bo iso A.A.
Mas e 's s uden , Ka U, Junio Resea ch Fellow
Bashi o A.V.
Candida e o Technical Sciences, Head o Labo a o y, EPI Resea ch Ins i u e
Khano T.A.
Doc o o Law, P o esso , Di ec o o he EPI Resea ch Ins i u e
Abs ac
The a icle p esen s he esul s o a s udy on he opinions o law s uden s ega ding he
necessi y and signi icance o conduc ing esea ch wo k in highe educa ion ins i u ions. An analysis
o he su ey esul s showed ha many s uden s simply do no unde s and he essence and
con en o scien i ic ac i i y, do no ha e a clea enough idea o he impo ance o science in he
educa ional p ocess, and he e o e do no show much in e es in scien i ic knowledge. Acco ding
o he au ho s, he p oblem lies no only wi h s uden s, bu also wi h eache s, who do no
p omo e science su icien ly o do no show scien i ic in e es hemsel es, engaging in science
only when necessa y, wi hou inspi ing much desi e in young esea che s. Based on he analysis
o he da a ob ained, ecommenda ions ha e been o mula ed o imp o ing he esea ch wo k
o law s uden s, which can be applied o s uden s in o he ields o s udy.
This a icle was p epa ed as pa o a g an ag eemen concluded wi h he Science Commi ee
o he Minis y o Science and Highe Educa ion o he Republic o Kazakhs an (p ojec IRN
19676691).
Keywo ds: s uden s' esea ch wo k, in e es in scien i ic ac i i y, scien i ic knowledge,
ques ioning, ju isp udence, law.
In he e a o global digi alisa ion and he widesp ead de elopmen o inno a i e echnologies
and applied so wa e p oduc s ha can se e bo h o he bene i and o he de imen o humans,
he judicia y aces a se ious ask: o p epa e a legisla i e amewo k capable o egula ing new
social ela ions in he ield o high echnology.
In his ega d, i is impo an o no e ha he younge gene a ion is mo e adep a
unde s anding and adap ing o new in o ma ion echnologies han he e e ans o Themis. This
aspec mus be aken in o accoun , and e o s mus be made o de elop s uden s' skills in law-
making and scien i ic analysis o legisla ion om hei e y i s yea s o s udy. This scien i ic a icle
will examine gene al issues ha a e impo an o he de elopmen o legal science in he Republic
o Kazakhs an as a whole and o s uden s in pa icula .
In o de o cla i y he heo e ical basis, we conside i necessa y, i s o all, o dis inguish
be ween he concep s o "science" and "scien i ic ac i i y" om he poin o iew o hei
popula isa ion. In ou unde s anding, he popula isa ion o science is p ima ily an inc ease in
s uden s' in e es in scien i ic inno a ions ha egula ly appea in socie y and he s udy o he
ounda ions and p inciples associa ed wi h he eme gence o a pa icula phenomenon in legal
science. Fo example, he s udy o he aboli ion o he dea h penal y should be conside ed bo h
om he poin o iew o psychology and om he poin o iew o global p ac ices o punishmen .

P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
6
Only om his pe spec i e can he s udy o he opic be called scien i ic. Scien i ic ac i i y, in u n,
in ol es a p ocess o c ea ion associa ed wi h he use o p o isions based on a scien i ic app oach,
scien i ic me hods and p inciples. This mani es s i sel in pa icipa ion in scien i ic con e ences,
o ums, and he publica ion o epo s and a icles in scien i ic jou nals and collec ions. By ca ying
ou he ac i i ies desc ibed abo e, s uden s will s udy he "black spo s" o a pa icula p oblem
using a scien i ic app oach based on he la es achie emen s in legal science. The combina ion o
mic o and/o mac o esea ch conduc ed by s uden s in hei ield o specialisa ion will enable
hem o acqui e speci ic skills and o m a sys em o knowledge, and in he u u e o c ea e a
scien i ically minded socie y [1; 2].
In 2024, an e en ook place in Kazakhs an ha showed no only ou coun y bu he whole
wo ld ha people a e pa icula ly in e es ed in he p ocesses aking place in he cou oom [3].
By obse ing he adminis a ion o jus ice, he popula ion de elops no only a sense o jus ice, bu
also a basic unde s anding o he p ocedu al aspec s o he ac i i ies o lawye s, a o neys and ci il
se an s. This su ge in popula i y highligh s he pa icula ele ance and impo ance o he legal
p o ession. This case poin s o he need o de elop a sys ema ic scien i ic app oach among
s uden s no only o law-making bu also o law en o cemen . Such an app oach canno be
success ully de eloped wi hou clea legal knowledge and sys ema ic skills based on he la es
scien i ic achie emen s, me hods and inno a i e echnologies.
Howe e , as p e ious s udies ha e shown, s uden s' in e es in esea ch wo k is declining [4; 5;
6]. Many ac o s in luence his p ocess. Some au ho s insis on he signi ican in luence o social
ac o s [7], while o he s ci e economic p oblems, in pa icula poin ing o he educ ion in unding
o uni e si ies and esea ch p og ammes [8]. In o de o iden i y he mos signi ican ac o s, i is
necessa y o conduc se ious comp ehensi e esea ch o iden i y he causes and condi ions
con ibu ing o he decline in s uden ac i i y in his a ea.
The eam a Ka aganda Uni e si y Kazpo ebsoyuz ook up he issue. A e submi ing an
applica ion on his issue, hey concluded a g an ag eemen wi h he Science Commi ee o he
Minis y o Science and Highe Educa ion o he Republic o Kazakhs an. Today, hey a e
success ully conduc ing a comp ehensi e s udy o he p oblems o declining esea ch ac i i y in
Kazakhs ani uni e si ies (IRN p ojec 19676691). In e im esul s ha e al eady been ob ained,
which o m he basis o his a icle, conce ning he esea ch wo k o s uden s (he eina e e e ed
o as RWS) in legal speciali ies. Howe e , he conclusions and p o isions on imp o ing RWS, made
on he basis o he analysis o he da a ob ained, may also be applicable o s uden s in o he ields
o s udy.
The me hodological basis o he s udy was p o ided by bo h gene al scien i ic me hods
(his o ical, logical, analysis, syn hesis, induc ion, deduc ion, analogy, compa ison) and speci ic
scien i ic me hods. In pa icula , a sociological me hod was used o s udy he ac ion o law and
public au ho i ies, he condi ioning o law by li e ac o s, and he e ec i eness o s a e legal
egula ion. Acco ding o A.V. Malko, his me hod helps o iden i y he e ec i eness o public
au ho i ies, indi idual ins i u ions, he mechanism o legal egula ion, and s a e legal policy as a
whole, h ough he use o echniques such as obse a ion and ques ioning. Since he legal ma e ial
ob ained is conside ed on he basis o speci ic ac s, using he sociological me hod, he le el o
legal awa eness o indi idual popula ion g oups, he causes o o ences in speci ic a eas, and o he
ac o s a e iden i ied [9].
In his a icle, we would like o p esen some o he esul s o a su ey o s uden s s udying law,
which gi e ise o a numbe o e lec ions, and hei analysis allows us o d aw ce ain conclusions.
Thus, Figu e 1 shows he esul s o a su ey o law s uden s on he impo ance o skills ha
should be acqui ed in he cou se o esea ch wo k. The majo i y o s uden s s udying law conside
he mos impo an aspec s o s uden esea ch wo k o be iden i ying a ele an p oblem in a
pa icula ield o science, choosing a di ec ion o esea ch, co ec ly o mula ing he esea ch
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
7
objec i e and de ining he asks (40%). Twen y- i e pe cen o esponden s conside i impo an
o o ganise and conduc expe imen al esea ch, p ocess he da a ob ained, and iden i y ends.
The same numbe o s uden s conside i mos impo an o conduc in o ma ion sea ches by
na iga ing he in o ma ion space on he subjec unde s udy and hen c i ically p ocessing he
in o ma ion iden i ied. Only 10% o he s uden s su eyed conside he mos impo an aspec o
esea ch wo k o be he p esen a ion o esea ch esul s in acco dance wi h he equi emen s o
con en and s yle imposed on scien i ic esea ch.
Figu e 1. Opinions o law s uden s on he skills ha a e mos impo an o hem.
This esul indica es ha mos esponden s, in highligh ing his p io i y, a e con iden in he
pa amoun impo ance o his ac i i y, on which he success o all esea ch wo k depends. This
posi ion should be ag eed wi h, since o law s uden s, iden i ying gaps and con lic s in cu en
legisla ion ha a ec law en o cemen is o pa icula impo ance o he p epa a ion and w i ing
o scien i ic pape s. The esul , as a ule, is p oposals in he o m o ways o sol e he iden i ied
p oblem, bu he e y ac o a clea and de ailed desc ip ion o he omissions o he legisla o ha
in luenced he eme gence o he p oblem is also impo an o science. I is p ecisely his app oach
o ho oughly s udying legal no ms, conduc ing an in-dep h analysis o cu en legisla ion,
iden i ying p oblems, and en isioning p ospec s o legisla i e inno a ions ha is an impo an
ac o o oday's young schola s in he ield o ju isp udence.
The ollowing p io i ies we e iden i ied by esponden s: he need o sea ch o and il e
in o ma ion in he in o ma ion space (25%); o o ganise and conduc expe imen al esea ch,
p ocess he da a ob ained, and iden i y ends (25%). These skills a e ce ainly impo an , since in
mode n condi ions, gi en he de elopmen o digi alisa ion and o he inno a i e echnologies,
lawye s need o be able o ind meaning ul in o ma ion and use i co ec ly. A he same ime, i
is no supe luous o young schola s o p ocess da a ob ained expe imen ally and iden i y ends
ha in luence people's beha iou and de e mine he di ec ion o de elopmen o law as a whole.
The e o e, i is qui e na u al o law s uden s o highligh hese elemen s. The only hing ha is
unclea is why so ew s uden s (10%) conside he p esen a ion o esea ch esul s o be he leas
40%
25%
25%
10%
Iden i y a cu en p oblem in you
speci ic ield o science, choose a
di ec ion o you esea ch, se goals
and objec i es
Conduc in o ma ion sea ches,
na iga e he in o ma ion space on he
issue, c i ically p ocess he in o ma ion
iden i ied
O ganise and conduc expe imen al
esea ch, p ocess he da a ob ained,
iden i y ends
P esen he esea ch esul s in
acco dance wi h he equi emen s o
he con en and s yle o scien i ic
esea ch
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
8
impo an , since he quali y o lawmaking may depend on he co ec p esen a ion and s yle o
conclusions.
The nex esul o he su ey ha we would like o d aw a en ion o is he s uden s' esponses
ega ding he p o essional and pe sonal quali ies o he eache ha in luence he e ec i eness
and e iciency o s uden s' independen esea ch wo k. These da a a e shown in he diag am in
Figu e 2.
Figu e 2. P o essional and pe sonal quali ies o a eache ha in luence he e ec i eness and
e iciency o s uden s' independen esea ch wo k.
This diag am demons a es how s uden s see he ideal esea ch supe iso and wha ac o s
hey belie e play a signi ican ole in mo i a ing law s uden s o engage in esea ch.
The mos common esponse among law s uden s is "en husiasm o science" (32%). In eali y,
i a s uden sees ha a eache o esea ch supe iso is passiona e abou hei wo k, has a good
g asp o he ma e ial and is ho oughly engaged in he subjec o esea ch, hen hei au ho i y in
he eyes o s uden s is unques ionable, and young esea che s will s i e o lea n skills and
knowledge om such a p o essional. Howe e , i a lec u e o esea ch supe iso is only in ol ed
in science " o show" ( ), his a i ude is passed on o s uden s, and he e can be no ques ion o
he e ec i eness and e iciency o esea ch wo k.
The nex mos impo an ac o is communica ion skills (17%). This is a eally impo an
pa ame e o a esea ch supe iso wi h whom a s uden has o ca y ou join esea ch, as
com o able in e ac ion be ween bo h pa ies yields mo e ui ul esul s. Communica ion on
equal e ms will in no way unde mine o diminish he au ho i y o he supe iso ; on he con a y,
i will c ea e he condi ions in which join e o s will be mos e ec i e and he ela ionship i sel
will be long-las ing.
Nex in impo ance is o ganisa ional expe ience (16%). Howe e , his is an impo an ac o
ha helps o s eamline he esea ch p ocess, p e en ing i om becoming chao ic and making
he scope o wo k clea e and mo e anspa en . The e o e, he ela i ely low a ing o his quali y
by s uden s does no indica e insu icien conside a ion o his aspec o he absence o his
c i e ion among eache s hemsel es.
32%
15%
17%
1%
6%
16%
13%
En husiasm o
science
Cha isma ic
Communica ion skills
Gende
Age
O ganisa ional
expe ience
O he
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
9
Cha isma ic pe sonali y, as an essen ial ac o o a eache , ecei ed 15% o esponses among
esponden s. The esea ch g oup belie es ha his ac o should also be a he o e on o all
eache quali ies, as i is p ecisely his ha appeals o mode n s uden s conside ing engaging in
esea ch wo k. Cha isma is he abili y o a ac a en ion and in luence people, which is why his
quali y co ela es mos closely wi h he pe sonali y o a eache - esea che .
Age and gende a e no p io i y quali ies o s uden s, as in mode n socie y he e is no
undamen al di e ence in hese pa ame e s i o he p o essional quali ies mee he demands o
s uden s and young scien is s.
Two mo e aspec s should be highligh ed om he esul s o he s udy conduc ed among law
s uden s. The i s is he ques ion o he necessi y and impo ance o conduc ing esea ch while
s udying a uni e si y. The second conce ns he ques ion o whe he s uden s would engage in
esea ch wi hou any p essu e om eache s. The answe s o hese ques ions a e shown in a
compa a i e diag am in Figu e 3.
Figu e 3. Responden s' opinions on he necessi y and impo ance o scien i ic ac i i y du ing
uni e si y s udies.
Analysis o he su ey esul s shows ha mos s uden s unde s and (o say hey unde s and)
he impo ance o scien i ic ac i i y (48% o esponden s). In addi ion, many esponded ha hey
would engage in scien i ic ac i i y (45%) e en i hey we e no o ced o do so, i.e. hey conside i
a necessi y.
Howe e , i should be no ed ha 38% o s uden s would no engage in scien i ic ac i i y wi hou
necessi y, while only 22% o esponden s deny he impo ance o science o young s uden s.
These su ey esul s a e key o unde s anding he popula i y o NIRS and o de eloping measu es
o inc ease i s e ec i eness. In ou opinion, s uden s see esea ch wo k as bo ing, unin e es ing,
and a useless skill wi hou any ision o i s signi icance and e ec i eness. I should also be no ed
ha 30% o esponden s canno decide whe he esea ch ac i i ies a e impo an o hem o no .
Consequen ly, many s uden s simply do no unde s and he impo ance and signi icance o
0
5
10
15
20
25
30
35
40
45
50
I is impo an
o engage in
science
I will engage in
science
48 45
22
38
30
17
Yes
No
I am no su e
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
16
o s uden s and employe s. Fu he mo e, diagnoscs enable ea ly de econ o p oblems, which is
c ucial o mely in e enon and long- e m s a egic planning. Connuous efinemen o
moni o ing sys ems and epo o ma s is necessa y o adap o e ol ing academic en i onmen s
and s akeholde expec aons, especially in an e a shaped by digi alizaon, in e naonalizaon,
and da a-d i en go e nance. The expe ience o diagnoscs and pe o mance e aluaon p o ides
a oundaon o sus ainable educaonal excellence by p omong anspa ency, os e ing
inno aon, and ensu ing connuous imp o emen . Ulma ely, a well-designed quali y assu ance
sys em empowe s uni e sies o ulfill hei educaonal missions mo e effec ely and con ibu e
meaning ully o socie al de elopmen .
Re e ences
1. Al bach, P. G., Reisbe g, L., & Rumbley, L. E. (2009). T ends in global highe educaon:
T acking an academic e oluon. UNESCO Publishing.
→ Discusses quali y assu ance and global moni o ing sys ems in uni e sies.
2. Ha ey, L., & G een, D. (1993). Defining quali y. Assessmen & E aluaon in Highe
Educaon, 18(1), 9–34.
→ Foundaonal pape on he concep o quali y in highe educaon and i s e aluaon.
3. Jongbloed, B., Ende s, J., & Sale no, C. (2008). Highe educaon and i s communies:
In e connecons, in e dependencies and a esea ch agenda. Highe Educaon, 56, 303–324.
→ Focuses on ins uonal pe o mance and accoun abili y.
4. Tam, M. (2001). Measu ing quali y and pe o mance in highe educaon. Quali y in Highe
Educaon, 7(1), 47–54.
→ Discusses e aluaon c i e ia and he ole o pe o mance indica o s in educaon.
5. Kek, M. Y. C. A., & Huijse , H. (2011). The powe o p oblem-based lea ning in de eloping
c ical hinking skills: P epa ing s uden s o omo ow's digi al u u es in oday's class ooms.
Highe Educaon Resea ch & De elopmen , 30(3), 329–341.
→ Suppo s diagnoscs and o ma e assessmen as ools o enhance quali y.
6. Cybe Leninka. (n.d.). Scienfic a cles on educaon quali y moni o ing. Re ie ed om
hps://cybe leninka. u
→ A ecommended open-access esou ce o esea ch on p o essional educaon and diagnoscs.
7. OECD. (2018). Educaon a a Glance 2018: OECD Indica o s. OECD Publishing.
→ Offe s in e naonal benchma ks and da a ele an o moni o ing and e aluaon in uni e sies.

«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
17
Highe Educa ion in Shanghai and
Kazakhs an: Compa a i e Pe spec i es
and Fu u e P ospec s
Zhou Zhan
Phd s uden , Pedagogy and psychology, Depa men o Pedagogy and Edica ional
Mnademen , Al-Fa abi Kazakh Na ional Uni e si y
Resea ch supe iso :
Alchimbaye a Aigul Baki zhano na
Abs ac
This pape explo es he compa a e de elopmen o highe educaon in Shanghai and Kazakhs an,
wo egions ha ep esen diffe en ajec o ies o educaonal e o m in he con ex o
globalizaon. Shanghai, as one o China’s mos dynamic me opolises, has posioned i sel as a
hub o wo ld-class uni e sies and in e naonal esea ch collabo aon. Kazakhs an, on he o he
hand, has unde gone a significan ans o maon in i s highe educaon sys em since
independence, adopng he Bologna P ocess and implemenng he Bolashak Schola ship P og am
o s eng hen in e naonalizaon. This s udy uses a compa a e educaon app oach, analyzing
go e nance s uc u es, in e naonalizaon s a egies, quali y assu ance mechanisms, and socio-
economic impac s o highe educaon. The findings indica e ha Shanghai’s highe educaon
sys em benefi s om s ong s a e in es men , global in eg aon, and inno aon-d i en policies,
while Kazakhs an aces challenges in unding, quali y assu ance, and esea ch capaci y, ye shows
p omising p ospec s h ough c oss-bo de coope aon. The pape concludes by emphasizing he
impo ance o policy e o ms, in e naonal collabo aon, and in es men in human capi al o
enhance he global compe eness o bo h egions.
Key wo ds: Shanghai , Educaon, Kazakhs an
1. In oducon
Highe educaon plays a c ical ole in naonal de elopmen , inno aon, and in eg aon in o he
global knowledge economy. In ecen decades, bo h China and Kazakhs an ha e ecognized he
s a egic impo ance o s eng hening hei highe educaon sys ems. Shanghai, as China’s leading
global ci y, ep esen s a concen a ed effo o c ea e in e naonally compe e uni e sies
h ough inia es such as P ojec 985, P ojec 211, and he Double Fi s -Class P og am. In con as ,
Kazakhs an, ollowing i s independence in 1991, has sough o mode nize i s highe educaon
sec o by aligning wi h in e naonal s anda ds, pa cula ly h ough he Bologna P ocess and he
in oducon o s a e-sponso ed p og ams o academic mobili y. The pu pose o his pape is o
p o ide a compa a e analysis o he highe educaon sys ems in Shanghai and Kazakhs an,
ocusing on go e nance, in e naonalizaon, quali y assu ance, and socio-economic
con ibuons. The guiding esea ch quesons a e: (1) How ha e Shanghai and Kazakhs an
de eloped hei highe educaon sys ems in he con ex o globalizaon? (2) Wha a e he key
simila ies and diffe ences be ween hei app oaches? (3) Wha lessons can be d awn o u u e
policy and coope aon?
2. Li e a u e Re iew
Exisng schola ship on Chinese highe educaon highligh s i s apid expansion,
in e naonalizaon, and inc easing global anking. Shanghai’s uni e sies, including Fudan
Uni e si y, Shanghai Jiao Tong Uni e si y, and Eas China No mal Uni e si y, ha e become leade s
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
18
in esea ch, inno aon, and global pa ne ships. Schola s no e he impo ance o s ong
go e nmen inia es in shaping his ajec o y.
In Kazakhs an, esea che s emphasize he coun y’s pos -So ie ansion, whe e highe educaon
e o m has been cen al o mode nizaon. The adopon o he Bologna P ocess in 2010 ma ked a
significan miles one, s anda dizing deg ee s uc u es and p omong mobili y. The Bolashak
In e naonal Schola ship P og am, es ablished in 1993, has played a c ucial ole in enabling
housands o Kazakhs ani s uden s o s udy ab oad, b inging back knowledge and expe se o
con ibu e o naonal de elopmen . Despi e hese effo s, li e a u e also poin s o pe sis en
challenges in unding, quali y assu ance, and esea ch ou pu .
Compa a e s udies be ween China and Cen al Asia emain limi ed, bu exisng wo ks unde line
he po enal o enhanced coope aon unde he Bel and Road Inia e, pa cula ly in educaon
and cul u al exchange.
3. Me hodology
This s udy employs a compa a e educaon me hodology, d awing on p ima y sou ces such as
go e nmen policy documen s, UNESCO and Wo ld Bank epo s, and seconda y sou ces including
academic jou nal a cles and ins uonal publicaons. The analysis is s uc u ed a ound ou key
dimensions: go e nance s uc u es, in e naonalizaon s a egies, quali y assu ance mechanisms,
and socio-economic impac s. By jux aposing Shanghai and Kazakhs an, his pape idenfies
pae ns, di e gences, and po enal a eas o collabo aon.
4. Compa a e Analysis
4.1 Go e nance S uc u es
Shanghai’s highe educaon go e nance is cha ac e ized by s ong cen al go e nmen
in e enon, wi h uni e sies ecei ing significan s a e unding h ough inia es such as he
Double Fi s -Class P og am. In con as , Kazakhs an has adop ed a mo e decen alized go e nance
model since independence, allowing ins uons g ea e au onomy, hough financial cons ain s
limi hei effec eness.
4.2 In e naonalizaon
Shanghai ac ely p omo es in e naonalizaon h ough s uden exchange, join p og ams, and
global uni e si y ankings. English- augh p og ams ha e expanded, and Shanghai uni e sies hos
ens o housands o in e naonal s uden s. Kazakhs an, meanwhile, pu sues in e naonalizaon
h ough he Bolashak Schola ship and pa cipaon in global uni e si y associaons. Howe e ,
language ba ie s and in as uc u al gaps emain obs acles.
4.3 Quali y Assu ance
Shanghai’s uni e sies a e consis en ly anked among he op 200 globally, wi h s ong emphasis
on esea ch ou pu , acul y de elopmen , and inno aon. Kazakhs an has es ablished naonal
acc edi aon agencies and joined he Eu opean Highe Educaon A ea, ye challenges pe sis in
ensu ing consis en quali y ac oss all ins uons.
4.4 Socio-Economic Impac
Shanghai’s highe educaon ins uons a e engines o economic g ow h, suppo ng China’s
inno aon-d i en de elopmen s a egy. Kazakhs an’s uni e sies con ibu e o naon-building,
wo k o ce aining, and egional de elopmen , hough hei impac is cons ained by limi ed
esea ch capaci y.
5. Discussion
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
19
The compa ison highligh s bo h s eng hs and challenges in Shanghai and Kazakhs an. Shanghai’s
model demons a es he benefi s o s ong s a e suppo , global in eg aon, and inno aon-d i en
policies. Howe e , i also aces challenges such as academic p essu e, equi y issues, and he
ension be ween global compe eness and local needs. Kazakhs an, while acing esou ce
limi aons, illus a es esilience and commi men o e o m. The Bolashak p og am is pa cula ly
no ewo hy as a ool o in e naonalizaon and human capi al de elopmen .
The Bel and Road Inia e p o ides a amewo k o expanding coope aon be ween Shanghai
and Kazakhs an, pa cula ly in join esea ch, s uden mobili y, and ins uonal pa ne ships. Such
collabo aon could con ibu e o egional in eg aon and knowledge sha ing.
6. Conclusion
This s udy concludes ha while Shanghai has achie ed ema kable p og ess in building a wo ld-
class highe educaon sys em, Kazakhs an is sll in a ansional phase, seeking o balance global
in eg aon wi h naonal p io ies. Key lessons o Kazakhs an include he impo ance o sus ained
s a e in es men , capaci y-building in esea ch, and os e ing in e naonal pa ne ships. Fo
Shanghai, collabo aon wi h Cen al Asia p o ides oppo unies o expand influence and
con ibu e o egional educaonal de elopmen . Ulma ely, he u u e o highe educaon in bo h
egions depends on s a egic e o ms, in e naonal coope aon, and in es men in human capi al.
Re e ences
Al bach, P. G., & de Wi , H. (2018). The challenge o highe educaon in e naonalizaon.
In e naonal Highe Educaon, (95), 2-4.
Minis y o Educaon o he People’s Republic o China. (2021). China Educaon Mode nizaon
2035.
OECD. (2017). Highe Educaon in Kazakhs an. OECD Publishing.
QS Wo ld Uni e si y Rankings. (2023). Re ie ed om hps://www. opuni e sies.com
UNESCO. (2020). Global Educaon Moni o ing Repo . UNESCO Publishing.
Wo ld Bank. (2019). Kazakhs an: Educaon Mode nizaon P ojec .
Li Haiwei Wang Gong Lu Meichen （2023）Explo aon o he Pa h o Digi al Educaon
T ans o maon and P acce in Shanghai
College o In o maon, Mechanical and Elec ical Enginee ing, Shanghai No mal Uni e si y,
Shanghai 201418, China)
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
20
Moni o ing and E alua ing Educa ion
Sys ems: Insigh s om Eu opean Coun ies
Shaki o a A aily Dalelo na
PHD, Al-Fa abi Kazakh Na ional Uni e si y, Facul y o Philosophy and Poli ical Science,
Depa men o Pedagogy and Educa ional Managemen
Che Xiaodan
g adua e s uden , Al-Fa abi Kazakh Na ional Uni e si y, Facul y o Philosophy and Poli ical
Science, Depa men o Pedagogy and Educa ional Managemen
Adilgazy Akku
g adua e s uden , Al-Fa abi Kazakh Na ional Uni e si y, Facul y o Philosophy and Poli ical
Science, Depa men o Pedagogy and Educa ional Managemen
Abs ac : Educaon sys ems equi e connuous moni o ing and e aluaon o ensu e quali y
and effec eness. This pape explo es he mechanisms Eu opean coun ies use o assess
educaonal ou comes, main ain high s anda ds, and enhance lea ning en i onmen s. I examines
s anda dized assessmen s, ins uonal e aluaons, and eache pe o mance e iews while
compa ing hese app oaches o in e naonal s anda ds. Fu he mo e, he pape discusses how
Eu opean coun ies manage examinaons and moni o he educaonal p ocess, p o iding insigh s
in o bes p acces and u u e di econs. Addionally, he s udy highligh s he p inciples, c i e ia,
and ules o he Eu opean Secu i y Sys em Model o main aining educaon quali y, emphasizing
equi y, accoun abili y, and da a-d i en decision-making.
In oducon
Educaon is a co ne s one o naonal de elopmen , necessi ang sys emac moni o ing and
e aluaon o imp o e ou comes. Va ious Eu opean coun ies ha e es ablished mechanisms o
assess he effec eness o hei educaon sys ems. This pape examines hese mechanisms, wi h
a ocus on examinaon sys ems, quali y assu ance agencies, and in e naonal moni o ing
s anda ds (OECD, 2021; UNESCO, 2020). Mo eo e , i del es in o he Eu opean Secu i y Sys em
Model’s ole in ensu ing high educaon quali y h ough s uc u ed policies and egulaons.
Mechanisms o Moni o ing and E aluang Educaon in Eu ope
Eu opean coun ies employ a a ie y o app oaches o moni o and e alua e educaon sys ems.
These include:Naonal Educaon Quali y Assu ance Agencies: O ganizaons esponsible o
seng and en o cing educaon s anda ds (Eu ydice, 2019).S anda dized Assessmen s: P og ams
such as PISA (P og amme o In e naonal S uden Assessmen ) and TIMSS (T ends in In e naonal
Ma hemacs and Science S udy) p o ide in e naonal benchma ks (OECD, 2021).Ins uonal
E aluaons and Acc edi aon: Regula e iews ensu e uni e sies and schools mee naonal and
in e naonal s anda ds (Eu opean Commission, 2022).Teache Pe o mance Re iews: Connuous
p o essional de elopmen and e aluaons imp o e ins uconal quali y (Schleiche , 2018).Use o
Digi al Plao ms: Some coun ies in eg a e digi al lea ning plao ms o eal-me moni o ing o
s uden p og ess (Wo ld Bank, 2021).
Diffe en coun ies adop disnc examinaon sys ems o assess s uden lea ning:Finland: No
s anda dized naonal exams; assessmen elies on eache e aluaons and connuous assessmen
(Sahlbe g, 2015).Ge many: The Abi u exam, a ying by s a e, de e mines uni e si y eligibili y
(KMK, 2021).F ance: The Baccalau éa se es as he naonal school-lea ing exam, c ucial o
highe educaon admissions (Minis è e de l'Éducaon Naonale, 2020).Uni ed Kingdom: GCSE
and A-Le el exams de e mine s uden p og ession and uni e si y admission (O qual, 2021). These
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
21
sys ems eflec a ying deg ees o cen alizaon and flexibili y in e aluang s uden compe encies.
P inciples, C i e ia, and Rules o he Eu opean Secu i y Sys em Model o Quali y o Educaon
The Eu opean Secu i y Sys em Model o educaon quali y is based on se e al guiding
p inciples:Equi y and Accessibili y: Ensu ing ha educaon is a ailable o all s uden s ega dless o
socioeconomic backg ound (UNESCO, 2020).Accoun abili y: Schools and eache s a e held
accoun able o s uden pe o mance h ough s anda dized assessmen s and ins uonal e iews
(OECD, 2021).Quali y Assu ance Mechanisms: Naonal agencies implemen acc edi aon and
quali y con ol measu es (Eu ydice, 2019).Li elong Lea ning F amewo ks: Encou aging connuous
lea ning and skill de elopmen beyond o mal educaon (Eu opean Commission, 2022).Da a-
D i en Decision-Making: Policies a e o med based on empi ical da a and pe o mance e aluaons
(Wo ld Bank, 2021).Ha monizaon o Educaonal S anda ds: The Bologna P ocess ensu es
consis ency in highe educaon qualificaons ac oss Eu opean coun ies (Eu opean Highe
Educaon A ea, 2022).
Moni o ing he Educaonal P ocess
Beyond examinaons, educaon sys ems implemen comp ehensi e moni o ing
s a egies:Class oom Obse aons and Teache E aluaons: Ensu e ins uconal quali y and
adhe ence o cu iculum s anda ds (Da ling-Hammond, 2017).S uden Feedback Su eys: Ga he
insigh s on lea ning expe iences and school effec eness (Eu opean Commission, 2022).Da a-
D i en Decision-Making: Ad anced analycs help iden y ends and in o m policy adjus men s
(OECD, 2021).AI-Based Lea ning Analycs: Some Eu opean coun ies ha e s a ed in eg ang
a ficial in elligence o ack s uden p og ess and iden y a eas equi ing in e enon (Wo ld
Bank, 2021).
In e naonal S anda ds o Educaon Moni o ing
O ganizaons such as OECD, UNESCO, and he Wo ld Bank es ablish global benchma ks o
educaon quali y. Key c i e ia include:S uden Achie emen : Measu ed h ough es sco es and
li e acy a es (OECD, 2021).Teaching Quali y: E alua ed based on eache qualificaons and
aining (UNESCO, 2020).Lea ning En i onmen : Fac o s like class oom esou ces and s uden
engagemen a e assessed (Wo ld Bank, 2021).Equi y in Educaon: Accessibili y and inclusi i y
emain c ucial conce ns (UNESCO, 2020).Sus ainabili y in Educaon Policies: New s a egies
emphasize g een educaon and he ole o sus ainabili y in cu icula (Eu opean Commission,
2023).
Compa a e Analysis o Educaon Moni o ing Mechanisms
A compa ison o Eu opean and non-Eu opean educaon sys ems highligh s:Cen alized s.
Decen alized App oaches: Some naons ely on naonal assessmen s, while o he s emphasize
localized e aluaons (Eu ydice, 2019).Effec eness o Diffe en Me hods: A blend o s anda dized
esng and o ma e assessmen s enhances educaon quali y (Schleiche , 2018).Bes P acces
o Ensu ing Quali y Educaon: Combining eache au onomy wi h s uc u ed o e sigh yields
posi e ou comes (Sahlbe g, 2015).Role o Digi al T ans o maon: The in eg aon o AI and da a
analycs in educaon assessmen is a g owing end (OECD, 2021).

P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
22
Conclusion and Recommendaons
Eu opean coun ies employ di e se ye effec e educaon moni o ing s a egies. Bes
p acces include in eg ang echnology, os e ing da a-d i en policy decisions, and
main aining a balance be ween cen alized and decen alized app oaches. Addionally,
in e naonal collabo aon in educaon assessmen and moni o ing can u he enhance
global educaon s anda ds. Fu u e effo s should ocus on le e aging a ficial in elligence and
big da a analycs o eal-me educaon moni o ing, s eng hening eache aining p og ams,
and p omong inclusi e educaon policies (OECD, 2021; UNESCO, 2020). Fu he mo e,
adhe ence o he Eu opean Secu i y Sys em Model p inciples ensu es consis en quali y
assu ance, equi y, and li elong lea ning oppo unies, seng a benchma k o global educaon
sys ems. The connuous e oluon o educaonal assessmen , including AI-based moni o ing
and sus ainabili y- ocused policies, will shape he u u e o educaon wo ldwide.
While Eu opean coun ies ha e made significan p og ess in educaon moni o ing, se e al
challenges emain. The apid ad ancemen o echnology necessi a es connuous adap aon
o assessmen me hods o ensu e hey emain ele an and effec e. Addionally, ensu ing
equi y in digi al lea ning emains a conce n, as dispa ies in access o echnology can affec
s uden ou comes. Fu u e di econs should ocus on enhancing in e naonal collabo aon in
educaon moni o ing, u he in eg ang AI-d i en analycs, and add essing sus ainabili y
conce ns in cu icula de elopmen . Policymake s mus also conside eache well-being, as
inc eased accoun abili y measu es can lead o s ess and bu nou . S eng hening eache
suppo sys ems and p o essional de elopmen p og ams will be essenal o sus aining high-
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
23
quali y educaon sys ems in he u u e.
Re e ences:
1. Da ling-Hammond, L. (2017). The Righ o Lea n: A Bluep in o C eang Schools Tha
Wo k. Jossey-Bass.
2. Eu ydice. (2019). The S uc u e o he Eu opean Educaon Sys ems 2019/20. Eu opean
Commission.
3. Eu opean Commission. (2022). Educaon and T aining Moni o ing.
4. Eu opean Commission. (2023). Sus ainabili y in Educaon: Policy Inia es.
5. Eu opean Highe Educaon A ea. (2022). The Bologna P ocess and i s Impac .
6. KMK. (2021). S anding Con e ence o he Minis e s o Educaon and Cul u al Affai s in
Ge many.
7. Minis è e de l'Éducaon Naonale. (2020). The F ench Educaon Sys em.
8. OECD. (2021). Educaon a a Glance 2021: OECD Indica o s.
9. O qual. (2021). Gene al Ce fica e o Seconda y Educaon and A-Le el Examinaons.
10. Sahlbe g, P. (2015). Finnish Lessons 2.0: Wha Can he Wo ld Lea n om Educaonal
Change in Finland? Teache s College P ess.
11. Schleiche , A. (2018). Wo ld Class: How o Build a 21s -Cen u y School Sys em. OECD
Publishing.
12. UNESCO. (2020). Global Educaon Moni o ing Repo 2020.
13. Wo ld Bank. (2021). Lea ning Po e y: Educaon Challenges in De eloping Coun ies.
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
24
Resea ch on Me hods o De eloping
W i ing Skills in Teaching a Fo eign
Language
Baza baye a Aida Aska o na
Mas e ’s S uden , Facul y o Tou ism and Languages,Sp cial y TESOL-7M01704, Caspian
S a e Uni e si y o Technology and Enginee ing named a e Shahma dan Yesseno
Abs ac
The de elopmen o w i ing skills plays a c ucial ole in o eign language eaching as i enhances
lea ne s’ abili y o s uc u e hough s, communica e e ec i ely, and in eg a e o he language
compe encies. This a icle explo es e ec i e pedagogical me hods o imp o ing w i ing skills in
o eign language class ooms. The esea ch ocuses on communica i e and ask-based app oaches,
p ocess w i ing, and he use o digi al echnologies. The indings highligh he impo ance o
in eg a ing w i ing wi h eading, speaking, and c i ical hinking ac i i ies. P ac ical
ecommenda ions o eache s a e p o ided o os e s uden mo i a ion and c ea i i y.
Keywo ds: w i ing skills, o eign language eaching, communica i e app oach, ask-based lea ning,
pedagogy
In oduc ion
In he con ex o globaliza ion, he abili y o w i e in a o eign language has become an essen ial
skill o academic, p o essional, and in e cul u al communica ion. Unlike speaking, which de elops
mo e spon aneously, w i ing equi es sys ema ic ins uc ion, sca olding, and p ac ice. Howe e ,
many lea ne s ace challenges such as lack o ocabula y, g amma di icul ies, and limi ed
exposu e o au hen ic ex s.
Resea ch aim: o iden i y and analyze e ec i e me hods o de eloping w i ing skills in o eign
language eaching.
Objec i es:
• To e iew heo e ical app oaches o eaching w i ing.
• To analyze pedagogical me hods applied in o eign language class ooms.
• To explo e he ole o digi al ools in de eloping w i ing skills.
• To p o ide me hodological ecommenda ions o eache s.
Me hodology
The esea ch is based on a quali a i e e iew o scien i ic li e a u e, analysis o pedagogical
p ac ices, and compa ison o di e en eaching me hods. The p ocess w i ing app oach, ask-
based lea ning (TBL), and communica i e language eaching (CLT) a e examined as key
amewo ks.
Resul s and Discussion
P ocess W i ing App oach
This me hod emphasizes planning, d a ing, e ising, and edi ing. S uden s g adually imp o e hei
ex s h ough eedback and pee collabo a ion.
Task-Based Lea ning
W i ing is de eloped h ough meaning ul asks such as w i ing emails, epo s, o c ea i e s o ies.
Tasks simula e eal-li e communica ion and inc ease mo i a ion.
In eg a ion wi h Reading and Speaking
E ec i e w i ing ins uc ion equi es exposu e o au hen ic ex s and o al discussions. Reading
p o ides models o language use, while speaking ac i i ies help gene a e ideas o w i ing.
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
25
Use o Digi al Tools
Online pla o ms, collabo a i e w i ing ools (e.g., Google Docs), and AI-based eedback sys ems
allow lea ne s o p ac ice w i ing in e ac i ely and ecei e immedia e eedback.
Conclusion
De eloping w i ing skills in o eign language eaching equi es a combina ion o p ocess-o ien ed
me hods, ask-based ac i i ies, and digi al in eg a ion. Teache s should ocus on mo i a ing
s uden s, encou aging c ea i i y, and p o iding cons uc i e eedback. W i ing should no be
augh in isola ion bu a he in eg a ed wi h o he skills o os e communica i e compe ence.
Re e ences
1. Ha me , J. (2015). The P ac ice o English Language Teaching. Pea son.
2. Na ion, I. S. P. (2009). Teaching ESL/EFL Reading and W i ing. Rou ledge.
3. Richa ds, J. C., & Rodge s, T. (2014). App oaches and Me hods in Language Teaching. Camb idge
Uni e si y P ess.
4. Hyland, K. (2019). Second Language W i ing. Camb idge Uni e si y P ess.
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
32
d i en ools. These inno a ions can p o ide lea ne s wi h imme si e en i onmen s ha eplica e
au hen ic communica ion con ex s, enabling hem o engage in complex p oblem-sol ing asks
e en beyond he physical class oom. In addi ion, compa a i e s udies ac oss academic disciplines
and cul u al se ings would shed ligh on he e sa ili y o case s udies, highligh ing bo h uni e sal
pedagogical p inciples and con ex -speci ic adap a ions. Such esea ch would also con ibu e o a
mo e nuanced unde s anding o how case s udies unc ion in di e se educa ional sys ems.
Ul ima ely, he success o he case s udy me hod lies in i s abili y o empowe lea ne s as
ac i e in ellec ual agen s. By os e ing habi s o ques ioning, analysis, and e lec ion, he app oach
equips s uden s wi h skills ha ex end a beyond class oom bounda ies. Lea ne s become no
only ecipien s o knowledge bu also con ibu o s o i s c ea ion, capable o applying c i ical
insigh s in academic, p o essional, and social con ex s. Fo his eason, case s udy pedagogy
dese es sus ained a en ion om educa o s, cu iculum designe s, and policymake s who seek
o cul i a e lea ning en i onmen s ha a e dynamic, pa icipa o y, and esponsi e o he
challenges o he wen y- i s cen u y.
Re e ences
1. Bonney, K. M. (2015). Case s udy eaching me hod imp o es s uden pe o mance and
pe cep ions o lea ning gains. Jou nal o Mic obiology & Biology Educa ion, 16(1), 21–28.
2. Facione, P. A. (2011). C i ical Thinking: Wha I Is and Why I Coun s. Insigh Assessmen .
3. F ed icks, J. A., Blumen eld, P. C., & Pa is, A. H. (2004). School engagemen : Po en ial o he
concep , s a e o he e idence. Re iew o Educa ional Resea ch, 74(1), 59–109.
4. Jonassen, D. H. (1999). Designing Cons uc i is Lea ning En i onmen s. Law ence E lbaum
Associa es.
5. Kolodne , J. L. (1993). Case-Based Reasoning. Mo gan Kau mann.
6. Me se h, K. K. (1991). The case o cases in eache educa ion. Ame ican Associa ion o
Colleges o Teache Educa ion.
7. Lundebe g, M., Le in, B., & Ha ing on, H. (2002). Who Lea ns Wha om Cases and How? The
Resea ch Base o Teaching and Lea ning wi h Cases. Law ence E lbaum Associa es.

«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
33
In e cul u al app oach o eaching
academic w i ing in English: in eg a ion o
game modeling
E lankyzy Lau a
2nd-yea Mas e ’s s uden in Pedagogical Sciences, Sou h Kazakhs an Pedagogical
Uni e si y named a e Ozbekili Zhanibeko , Depa men o Fo eign Languages,
Shymken , Kazakhs an
In oduc ion
In he con ex o globaliza ion and in e na ional communica ion, in e cul u al compe ence
has become an essen ial componen o English language educa ion. Mode n uni e si ies aim no
only o each linguis ic accu acy bu also o de elop s uden s’ abili y o exp ess ideas app op ia ely
wi hin di e se cul u al and academic con ex s. Academic w i ing in English, he e o e, equi es
mo e han g amma ical knowledge — i demands awa eness o cul u al con en ions, he o ical
pa e ns, and communica i e no ms ha a y ac oss cul u es.
T adi ional me hods o eaching academic w i ing o en ocus on s uc u al and o mal
aspec s o ex o ganiza ion, lea ing limi ed space o in e cul u al e lec ion and communica i e
c ea i i y. As a esul , s uden s may s uggle o adap hei w i ing o in e cul u al academic
se ings, such as in e na ional con e ences, jou nals, o collabo a i e esea ch p ojec s. To
o e come hese limi a ions, educa o s a e inc easingly u ning o inno a i e me hods ha engage
s uden s in au hen ic and in e ac i e lea ning en i onmen s.
One o he mos e ec i e mode n app oaches is game modeling, which in eg a es
elemen s o simula ion, ole-play, and gami ica ion in o he lea ning p ocess. By modeling eal-li e
in e cul u al si ua ions — such as academic discussions, deba es, and p ojec collabo a ions —
s uden s can p ac ice w i ing asks in meaning ul con ex s. This app oach no only enhances
mo i a ion and engagemen bu also helps lea ne s de elop deepe cul u al sensi i i y and
communica i e lexibili y.
The pu pose o his s udy is o explo e he in eg a ion o game modeling wi hin he
in e cul u al app oach o eaching academic w i ing in English. The a icle aims o iden i y how
game-based ac i i ies can con ibu e o o ming in e cul u al awa eness, imp o ing w i ing
compe ence, and os e ing collabo a ion among uni e si y s uden s. I also discusses
me hodological p inciples and pedagogical implica ions o implemen ing game modeling as a ool
o in e cul u al academic w i ing ins uc ion.
Li e a u e Re iew
In e cul u al compe ence (IC) is commonly de ined as he abili y o communica e
e ec i ely and app op ia ely wi h people o o he cul u es based on one’s in e cul u al
knowledge, skills, and a i udes. By am’s in luen ial model concep ualizes IC h ough componen s
such as a i udes (cu iosi y, openness), knowledge (o social g oups and p ac ices), skills o
in e p e ing/ ela ing and disco e y/in e ac ion, and c i ical cul u al awa eness— he e lec i e
capaci y o e alua e pe spec i es, p ac ices, and p oduc s (By am, 1997). Dea do (2006)
ex ends his iew wi h a p ocess-o ien ed and ou comes-based amewo k in which IC de elops
i e a i ely h ough a i udes ( espec , openness), knowledge and comp ehension (cul u al sel -
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
34
awa eness, sociolinguis ic awa eness), and skills (lis ening, obse ing, e alua ing), leading o
in e nal ou comes ( lexibili y, empa hy) and ex e nal ou comes (e ec i e and app op ia e
beha io and communica ion).
In highe educa ion, IC is inc easingly ea ed as a ans e sal g adua e a ibu e. Schola s
unde sco e ha language class ooms p o ide a unique con ex o cul i a e IC because linguis ic
o m, discou se con en ions, and cul u al meanings in e sec . This line o esea ch posi ions IC no
as an “add-on,” bu as in eg al o academic li e acy in English, pa icula ly when lea ne s a e
expec ed o w i e o in e na ional audiences and engage in c oss-bo de schola ly dialogue.
Academic w i ing in English ope a es wi hin disciplina y communi ies ha main ain sha ed
gen es, he o ical mo es, and s ance- aking p ac ices (Hyland, 2019; Swales, 1990). Mas e y o
g amma and ocabula y is necessa y bu insu icien ; w i e s mus also in e nalize audience
expec a ions, a gumen s uc u es, and ci a ion e hics ha may di e om local academic
adi ions. Fo ins ance, he deg ee o w i e isibili y, hedging, and he balance be ween pe sonal
oice and e iden ial au ho i y can a y ac oss cul u es and disciplines.
F om an in e cul u al pe spec i e, academic w i ing unc ions as media ed pa icipa ion in
global knowledge communi ies. S uden s na iga e po en ial in e cul u al ensions—di ec s.
indi ec a gumen a ion, linea s. cyclic o ganiza ion, indi idual s. collec i e oice—while aligning
wi h in e na ional s anda ds o cla i y, cohe ence, and in eg i y. Thus, de eloping academic
w i ing en ails cul u al app en iceship: lea ning he no ms o discou se communi ies, compa ing
hem wi h local con en ions, and nego ia ing a w i e ly iden i y ha is bo h con ex ually
app op ia e and au hen ically one’s own.
Game-based lea ning (GBL) and simula ion me hods d aw on socio-cons uc i is iews o
lea ning (e.g., Vygo sky, 1978) and expe ien ial lea ning cycles (Kolb, 1984), emphasizing ac i e
pa icipa ion, ole- aking, eedback, and e lec ion. In language educa ion, games and simula ions
c ea e low-s akes, high-engagemen en i onmen s ha app oxima e eal-li e communica i e
demands while p ese ing oom o expe imen a ion. The li e a u e highligh s se e al
mechanisms h ough which GBL suppo s lea ning:
 Mo i a ional a o dances: challenge, clea goals, immedia e eedback, and a sense o
p og ession (P ensky, 2001).
 Si ua ed p ac ice: au hen ic scena ios ha equi e s a egic language use and decision-
making (Gee, 2003).
 Social in e ac ion: collabo a ion, nego ia ion o meaning, and pee sca olding in
mul iplaye o eam-based asks.
 Re lec i e consolida ion: deb ie ings and pos - ask w i ing ha ans o m in-game
expe ience in o a icula ed knowledge.
 In w i ing pedagogy, simula ions (e.g., mock con e ences, edi o ial boa ds, g an panels)
can be designed o elici speci ic gen es (abs ac s, e iews, ebu als, policy b ie s),
aligning play ul dynamics wi h cu iculum ou comes.
Me hodology
This s udy employs a design-based me hodological app oach aimed a de eloping an
in e cul u al game-modeling amewo k o eaching academic w i ing in English. Since he
expe imen al phase has no ye been implemen ed, he ollowing sec ion desc ibes he planned
esea ch design, p ocedu es, and e alua ion ins umen s ha could be applied in a u u e s udy.
The esea ch will be conduc ed among i s - and second-yea Mas e ’s s uden s o Pedagogical
Sciences a he Depa men o Fo eign Languages, Sou h Kazakhs an Pedagogical Uni e si y
named a e Ozbekili Zhanibeko , Shymken , Kazakhs an. The expec ed numbe o pa icipan s is
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
35
abou 30–45 s uden s wi h a B2 le el o English p o iciency. Pa icipa ion will be olun a y, and all
e hical conside a ions such as anonymi y and in o med consen will be obse ed.
The app oach in eg a es simula ion, ole-play, and gami ied elemen s ha e lec eal-li e
in e cul u al academic con ex s. Game modeling is designed a ound ac i i ies such as con e ence
simula ions, jou nal edi o ial mee ings, and collabo a i e p ojec asks, which encou age s uden s
o w i e om speci ic oles — o example, as au ho s, e iewe s, o edi o s. Du ing hese
ac i i ies, lea ne s a e expec ed o p oduce abs ac s, sho a icles, e iews, and ebu al le e s
ha mi o au hen ic academic gen es. Poin s and badges may be awa ded o ask comple ion,
c ea i i y, and success ul use o in e cul u al communica ion s a egies such as espec ul
disag eemen , hedging, and app op ia e one. These game elemen s a e expec ed o enhance
mo i a ion, engagemen , and sel - e lec ion du ing he w i ing p ocess.
The planned implemen a ion will ake place o e six o eigh weeks wi hin an academic
w i ing cou se. I will s a wi h a needs analysis and diagnos ic w i ing ask o assess s uden s’
ini ial le el o academic and in e cul u al compe ence. The ollowing s ages will in ol e he
in oduc ion o game ules and c i e ia, se e al cycles o w i ing-based simula ions, and e lec i e
w i ing a e each s age. Fo example, s uden s will i s w i e a con e ence abs ac o an
in e na ional audience, ecei e pee eedback om “ e iewe s,” and hen e ise hei ex based
on in e cul u al and he o ical conside a ions. La e s ages may include g oup w i ing p ojec s in
which s uden s om di e en cul u al pe spec i es nego ia e meaning and p oduce a inal w i en
p oduc oge he . A he end o he cou se, s uden s will pa icipa e in a deb ie ing session linking
hei game expe iences o eal academic w i ing con en ions.
E alua ion will ocus on h ee main aspec s: mo i a ion, w i ing pe o mance, and
in e cul u al awa eness. Mo i a ion will be measu ed h ough p e- and pos -ques ionnai es
assessing s uden s’ engagemen , in e es , and pe cei ed use ulness o he ac i i ies. W i ing skills
will be e alua ed using an analy ic ub ic ha includes c i e ia such as o ganiza ion, cohe ence,
s ance exp ession, language accu acy, and audience app op ia eness. In e cul u al awa eness will
be examined h ough e lec i e jou nals, whe e s uden s desc ibe how hey adap ed hei w i ing
o di e en cul u al and academic expec a ions. Da a analysis will combine quan i a i e and
quali a i e app oaches o iden i y imp o emen s in s uden s’ w i ing quali y and in e cul u al
sensi i i y.
Al hough he in e en ion has no ye been ca ied ou , his me hodological design
p o ides a clea amewo k o u u e implemen a ion. I ou lines how game modeling can be
sys ema ically in eg a ed in o academic w i ing ins uc ion o os e bo h linguis ic and
in e cul u al compe ence among uni e si y s uden s.
Resul s and Discussion
Al hough he p ac ical s age o he s udy has no ye been implemen ed, he expec ed
esul s a e based on heo e ical assump ions and p e ious esea ch indings ela ed o
in e cul u al w i ing ins uc ion and game modeling. I is an icipa ed ha he in eg a ion o game
modeling in o he eaching o academic w i ing will lead o se e al posi i e ou comes. Fi s ,
s uden s a e expec ed o demons a e highe mo i a ion and engagemen in w i ing ac i i ies, as
he game-based o ma c ea es an in e ac i e and compe i i e lea ning en i onmen . The use o
oles, poin s, and ewa ds can ans o m ou ine w i ing asks in o meaning ul challenges,
encou aging lea ne s o ake g ea e esponsibili y o hei lea ning and o pa icipa e mo e
ac i ely in pee in e ac ions.
Secondly, imp o emen s a e expec ed in s uden s’ academic w i ing pe o mance. By
pa icipa ing in simula ed academic con ex s such as con e ences, pee e iew sessions, and
edi o ial boa d mee ings, lea ne s will gain a clea e unde s anding o audience expec a ions,
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
36
he o ical s uc u es, and one app op ia e o in e na ional academic communica ion. W i ing in
assigned oles will help hem de elop lexibili y and awa eness o pu pose, gen e, and eade
pe spec i e. As a esul , hei w i en ex s a e likely o show g ea e cohe ence, logical
o ganiza ion, and in e cul u al sensi i i y. In addi ion, he i e a i e p ocess o w i ing, eedback,
and e ision is expec ed o enhance s uden s’ abili y o sel -edi and e ine hei wo k.
A pa icula ly signi ican an icipa ed ou come conce ns he de elopmen o in e cul u al
awa eness. Th ough simula ed communica ion wi h di e se academic audiences and e lec ion on
cul u al di e ences in w i ing con en ions, s uden s a e expec ed o become mo e awa e o how
cul u e in luences academic discou se. They will lea n o conside aspec s such as poli eness
s a egies, a gumen a ion s yles, and he balance be ween pe sonal s ance and objec i i y.
Re lec i e memos and jou nals w i en a e each game cycle will likely e eal p og ess in s uden s’
abili y o analyze and adap hei w i ing o in e cul u al con ex s.
Fu he mo e, he use o game modeling may con ibu e o a mo e collabo a i e class oom
a mosphe e. Team-based simula ions and ole exchanges can educe anxie y, p omo e pee
lea ning, and s eng hen social bonds among s uden s om di e en backg ounds. These ac o s
a e c ucial o de eloping a suppo i e en i onmen in which in e cul u al communica ion can
lou ish. Teache s, in u n, can use he da a om game-based ac i i ies o p o ide mo e a ge ed
eedback and o obse e s uden s’ g ow h in bo h language p o iciency and cul u al compe ence.
A he same ime, he discussion o po en ial limi a ions should no be o e looked. The
implemen a ion o game modeling equi es ca e ul ins uc ional design, su icien ime alloca ion,
and eache aining o ensu e ha he gaming elemen s genuinely suppo lea ning objec i es
a he han dis ac om hem. Ano he challenge is main aining academic igo while
inco po a ing play ul componen s, especially in highe educa ion con ex s whe e assessmen
s anda ds a e s ic . None heless, i hese challenges a e add essed e ec i ely, he combina ion
o in e cul u al app oach and game modeling can o e a powe ul pedagogical ool o mode n
English language ins uc ion.
In summa y, he p oposed amewo k is expec ed o enhance s uden s’ mo i a ion,
academic w i ing skills, and in e cul u al compe ence simul aneously. The discussion highligh s
ha game modeling can ans o m adi ional w i ing ins uc ion in o an ac i e, cul u ally ich, and
s uden -cen e ed p ocess, p epa ing lea ne s o communica e mo e e ec i ely in global academic
se ings.
Conclusion
The p esen s udy examined he po en ial o in eg a ing game modeling in o he
in e cul u al app oach o eaching academic w i ing in English. The analysis o heo e ical and
me hodological sou ces indica es ha academic w i ing should no be limi ed o he acquisi ion
o linguis ic o ms and s uc u es; i mus also add ess he in e cul u al dimensions o
communica ion, such as awa eness o audience, he o ical a ia ion, and cul u al con en ions in
discou se. Game modeling p o ides an e ec i e means o add essing hese aspec s by c ea ing
in e ac i e and meaning ul lea ning si ua ions ha mi o au hen ic academic con ex s.
The p oposed me hodological amewo k sugges s ha he combina ion o simula ion,
ole-play, and gami ica ion elemen s can signi ican ly enhance s uden s’ engagemen , w i ing
pe o mance, and in e cul u al sensi i i y. Th ough ac i e pa icipa ion in simula ed academic
se ings—such as con e ences, edi o ial boa ds, and collabo a i e p ojec s—s uden s can
expe ience eal communica i e challenges ha os e e lec ion, c ea i i y, and empa hy. Such
ac i i ies encou age lea ne s o conside mul iple pe spec i es, de elop c i ical cul u al
awa eness, and adap hei w i ing s yle o di e en cul u al and academic no ms.
While he p ac ical implemen a ion o his app oach has no ye been ca ied ou , he
p oposed design lays he ounda ion o u u e empi ical esea ch. I p o ides a s uc u ed plan
o de eloping, es ing, and e alua ing he e ec i eness o game modeling in academic w i ing
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
37
cou ses. Fu u e s udies may ocus on quan i a i e and quali a i e assessmen o s uden
ou comes, long- e m impac on w i ing compe ence, and he ole o digi al echnologies in
suppo ing in e cul u al game-based lea ning.
In conclusion, in eg a ing game modeling wi hin he in e cul u al app oach o e s a
p omising pedagogical inno a ion o English language eaching in highe educa ion. I aligns
linguis ic, cul u al, and cogni i e objec i es, ans o ming academic w i ing ins uc ion in o a mo e
dynamic, s uden -cen e ed, and cul u ally esponsi e p ocess. This app oach no only p epa es
lea ne s o success ul pa icipa ion in in e na ional academic communica ion bu also con ibu es
o he b oade goal o de eloping globally compe en g adua es.
Re e ences
1. By am, M. (1997). Teaching and Assessing In e cul u al Communica i e Compe ence.
Mul ilingual Ma e s.
2. Dea do , D. K. (2006). Iden i ica ion and assessmen o in e cul u al compe ence as a
s uden ou come o in e na ionaliza ion. Jou nal o S udies in In e na ional Educa ion,
10(3), 241–266. h ps://doi.o g/10.1177/1028315306287002
3. Gee, J. P. (2003). Wha Video Games Ha e o Teach Us Abou Lea ning and Li e acy.
Palg a e Macmillan.
4. Hyland, K. (2019). Second Language W i ing (2nd ed.). Camb idge Uni e si y P ess.
5. Kolb, D. A. (1984). Expe ien ial Lea ning: Expe ience as he Sou ce o Lea ning and
De elopmen . P en ice Hall.
6. P ensky, M. (2001). Digi al Game-Based Lea ning. McG aw-Hill.
7. Swales, J. M. (1990). Gen e Analysis: English in Academic and Resea ch Se ings.
Camb idge Uni e si y P ess.
8. Vygo sky, L. S. (1978). Mind in Socie y: The De elopmen o Highe Psychological
P ocesses. Ha a d Uni e si y P ess.
9. By am, M., Nichols, A., & S e ens, D. (Eds.). (2001). De eloping In e cul u al Compe ence
in P ac ice. Mul ilingual Ma e s.

P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
38
Периодические формы внеклассной
работы по иностранному языку
(утренники,вечера)
Рафиева Хураман Али
Старший преподаватель, Шекинский филиал Азербайджанскогo Государственного
Педагогического Университета, Азербайджан, O cid 0000-0001- 9887-4619
Аннотация : Важнейщим условием, обеспечивающим эффективность внеклассной работы
по предмету, является соблюдение принципа сочетания коллективных, групповых и
индивидуальных форм деятельности учащихся. Организация утренников, вечеров и
концертов способствует претворению этого принципа в жизнь. В их подготовке и
проведении могут участвовать школьники разным уровнем владения иностранным языком,
выполняя роли сценаристов, режиссеров, артистов, гримеров, декораторов, художников и
т.д. При этом их художественная деятельность находится в тесном взаимодействии с
деятельностью общения на иностранном языке. Массовая внеклассная работа органически
вписывается в общешкольный план внеклассных мероприятий; она может проводиться
эпизодически или периодически. К этой форме внеклассной работы относятся следующие
типы мероприятий: вечера, утренники, конкурсы, викторины, олимпиады, КВН, день
иностранного языка, пресс-конференции. В них принимают участие классы, параллели
классов, звено (этапы) обучения, даже вся школа целиком. Массовая внеклассная работа
органически вписывается в общешкольный план внеклассных мероприятий; она может
проводиться эпизодически или периодически. К этой форме внеклассной работы относятся
следующие типы мероприятий: вечера, утренники, конкурсы, викторины, олимпиады, КВН,
день иностранного языка, пресс-конференции. В них принимают участие классы, параллели
классов, звено (этапы) обучения, даже вся школа целиком.
Вечера и утренники являются основными типами массовой внеклассной работы. Они
могут различаться по содержанию (подробнее об этом мы будем говорить во второй главе).
Эти типы внеклассной работы помогают развить целый комплекс умений и навыков
владения иностранным языком: овладение новым материалом способствует освоению
новых областей знаний по иностранному языку и отработке пройденного материала. В них
задействуются индивидуальные когнитивные, творческие навыки, знания в области
фонетики, грамматики и лексики.К внеклассной работе относится подготовка и проведение
тематических вечеров, бесед, поездок, прогулок, обеспечение участия класса во всех
школьных делах.
Вечера и утренники являются основными типами массовой внеклассной работы. Они
могут различаться по содержанию (подробнее об этом мы будем говорить во второй главе).
Эти типы внеклассной работы помогают развить целый комплекс умений и навыков
владения иностранным языком: овладение новым материалом способствует освоению
новых областей знаний по иностранному языку и отработке пройденного материала. В них
задействуются индивидуальные когнитивные, творческие навыки, знания в области
фонетики, грамматики и лексики.
Важным средством повышения уровня овладения иностранным языком являются
различные конкурсы. В практике школ получили распространение конкурсы по следующим
видам работы с языком:
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
39
1) Конкурс на лучшее выразительное чтение художественного стихотворения, текста
или отрывка;
2) Конкурс на лучший рассказ без подготовки по темам, включенным в программу;
3) Конкурс на лучшее описание рисунков, кадров из видео- или диафильма, на
озвучивание видео-отрывка;
4) Конкурс на лучший устный перевод (конкурс переводчиков-синхронистов);
5) Конкурс на лучший письменный перевод;
6) Конкурс на лучшего собеседника.
Конкурсы могут проводиться в школьном, районном, городском, областном
масштабах, а также в масштабах страны. Как правило, они проводятся в несколько этапов
(туров), если это не школьный конкурс: школьный этап, районный этап, городской,
областной и этап страны. Прежде всего, деятельность педагога должна быть направлена на
создание положительной мотивации. Для создания положительного отношения к учению,
надо отмечать и поощрять малейшие удачи ребенка в учебной деятельности, даже
незначительные сдвиги к лучшему; подробно обосновывать отметки, выделять критерии
оценки, чтобы они были понятны ученикам, постепенно воспитывать в учащихся с
трудностями в обучении уверенность в себе и своих возможностях.
Утренники - это, как правило, мероприятия для учащихся 6-7-х классов, которые
проводятся в дневное время, в редких случаях во время урока. Тематика утренников
отражает психологические и особенности уровень языковой подготовленности школьников
этого возраста : <<Детская поэзия страны изучаемого языка>> , << Веселые хороводы>> , <<
Встреча с любимыми литературными героями>>, << В гостях у сказочника>> , << В гостях у
нащих друзей >> ,<< Веселый алфавит >>, др. На утренниках учащиеся исполняют и
прослушивают песни и стихи на изучаемом языке, разучивают хороводы и любимые игры
детей страны изучаемого языка, участвуют в инсценировках, конкурсах, знакомятся с жизнью
их сверстников за рубежом, историей возникновения детских организаций в стране
изучаемова языка,и их деятельностью. На утренниках короткие, красочно оформленные
номера программы динамично следуют один за другим. В их оформлении используются
рисунки и костюмы, подготовленные самими детьми. В некоторых случаях к подготовке
костюмов и декораций привлекаются родители. Утренник - это красивый веселый детский
праздник. Повысить интерес к утренники помогает проведение различных конкурсов: на
лучшее исполнение песни или стихотворения, их инсценирование, на лучшую постановку
пьесы или народного танца, на лучший рисунок и т.д. Примером программы утренника
может быть << Бал цветов >> для учащихся 5-6-х классов. Каждый участник в
соответствующем костюме, представляя какой – нибудь цветок, рассказывает об этом
цветке, читает стихотворение или исполняет песню. Выступление сопровождается
танцевальными движениями, которые повторяют зрители. Помещение укращается
рисунками, выполненными учащимися. В программу бала включают небольшие пьески, в
которых << цветы >> обмениваются своими впечатлениями о погоде, временах года,
времени суток. Завершают бал загадки,викторины и коллективный хоровод , в котором
участвуют все присутствующие. На утреннике << В гостях у сказочника >> проводится
костюмированное представление сказочных персонажей. На утреннике “В гостях у
сказочника “ проводится костюмированное представление сказочных персонажей . Каждый
демонстрирует красочно оформленную обложку книги, со страниц которой он сошел,
рассказывает о себе , своем доме , своих друзьях , cвоих приключениях. Ведущий – старый
сказочник и его помощница – добрая фея . Мановением волшебной палочки они вызывают
на сцену новых героев известных сказок ,сдвигают и раздвигают занавес , меняют декорации
, заставляют звучать музыку и песни. В завершение дети прощаются со сказками и хором
исполняют разученную на уроках иностранного языка песню.
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
40
Индивидуальная форма работы дает возможность для развития индивидуальных
способностей и склонностей учащихся. Эта форма внеурочной работы дает ученикам
возможность проявить творческую инициативу и активность. Как правило, ученики,
участвующие в индивидуальной форме внеклассной активности, участвуют и во всех
остальных формах внеклассной работы. Различают следующие виды внеклассной работы:
заучивание наизусть отрывков прозы и стихов, разучивание песен, составление заметок,
работа над ролью, оформление материалов для выставки, изготовление альбомов,
наглядных пособий, подготовка к докладам, выступлениям в программах вечеров.
Таким образом, внеклассной работой называют воспитательные и образовательные виды
деятельности, которые проводятся вне урока. Внеклассная работа играет важную роль в
обучении ИЯ. Она обладает определенной спецификой, присущей предмету. Внеклассная
работа выполняет примерно тот же круг задач, что и урочная. Она мотивирует
познавательную деятельность учащихся, формирует их вкус, мировоззрение, расширяет
кругозор.
Внеклассная работа эффективно помогает раскрыть когнитивный аспект обучения ИЯ, т.к.
развивает способности, используемые при межкультурной коммуникации.
Подготовка к вечеру или утреннику, как правило, тесно связана с другими формами
внеклассной работы, как массовой, так и групповой и индивидуальной. Зачастую в
тематический вечер органично вписываются такие ти
пы внеклассной работы, как конкурсы
и викторины; они дают участникам вечера возможность переключиться на следующий этап
представления. Связь с групповой формой внеурочной работы реализуется при подготовке
отчетного концерта, отражающего результат деятельно
сти того или иного кружка или
целого клуба. Индивидуальная форма связана со всеми остальными разновидностями
внеклассной работы, т. к. навыки и умения, приобретенные индивидуально, ученики
применяют во всех сферах своей деятельности.
М. И. Гез и др. отмечают, что уместнее всего проводить вечера или утренники в первом и
втором полугодиях. С целью привлечения большего количества учащихся учителя включают
проведение вечера или утренника в годовой план различных школьных общественных
орган
изаций или клубов, если таковые имеются, а также в школьный план. В основном
учителя составляют программу вместе с главами клуба или организации или делают это
самостоятельно; также в обязанности учителя входит
проверка хода подготовки к мероприятию.
К п
рограмме проведения тематического вечера предъявляют ряд требований. Прежде
всего, она должна быть разнообразной (декламация, инсценировки, песни, монтажи,
интермедии, танцы, музыкальные номера). Вечер должен проходить в торжественной,
праздничной обстанов
ке. Тематика должна быть актуальной, отвечать познавательным и
культурным требованиям и запросам учащихся, для которых организован вечер. Кроме того,
языковой материал, на базе которого проходит вечер, должен быть не только понятным
учащимся, но и обогащат
ь их языковой опыт. Этот материал должен быть адаптирован
согласно типу мероприятия, на который пал выбор организатора.
Уместна обширная предварительная работа при подготовке вечера, к примеру, ученики
старших классов педагогического лицея г. Димитровграда
знакомились с биографией Г.
Лонгфелло, его творчеством, готовили выступления, разучивали стихи, делали рисунки и
пытались делать свой перевод стихов поэта примерно за месяц непосредственно до начала
репетиций.
В начале работы продумывается идейно-тематиче
ская основа будущего вечера, чётко
определяются тема и идея. В практике эти понятия часто недооцениваются, смешиваются,
подменяются одно другим, что неминуемо сказывается на качестве сценария.
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
41
Тема - круг жизненных явлений, отобранных и освещённых автором
в сценарии. Другими
словами, тема - это то, о чём автор хочет рассказать участникам вечера.
Идея -
основной вывод, основная мысль, авторская оценка изображаемых в сценарии
событий. Идея - это то, ради чего проводится вечер. На основе идеи решаются методиче
ские
вопросы.
Идея сценария, ставшая точкой зрения автора, служит стержнем для подбора
документального и художественного материала, представляет конфликт, композицию,
образный строй, подбор выступающих. Нечёткость идеи, как правило, оборачивается
нечёткостью сценария, его основных смысловых акцентов.
Тема обычно задана с самого начала, а к идее, как общему главному выводу, сценарист и
режиссёр должны подвести участников и зрителей театрализованного действия.
Подготовку к тематическому вечеру можно условно разбить на следующие этапы:
1. Выбор даты проведения мероприятия. Чаще всего тематический вечер приурочен к
окончанию полугодия. Это обусловлено тем, что к этому моменту учащиеся освоили
достаточно материала для эффектного и эффективного выступления, а такж
е
необходимостью наличия времени для репетиций.
2. Отбор материала. Материал отбирается из различных источников: учебника,
дополнительных пособий к учебнику, периодических изданий и других источников, которые
могут быть указаны учителем или найдены ученика
ми. Учитель контролирует отбор
материала и помогает его освоить, а также адаптировать согласно выбранному жанру
представления. Разумеется, введение определенного количества нового языкового
материала неизбежно и даже желательно, потому что этот материал по
зволяет улучшать
содержательную сторону речевой деятельности и тем самым существенно обогащать
индивидуально-
речевой опыт учащихся в иностранном языке. Вместе с тем методически и
психологически неоправданно перегружать внеклассные занятия большим количеств
ом
нового материала, потому что это снижает интерес учащихся к таким занятиям в силу его
трудности, недоступности, особенно для экспрессивных видов речевой деятельности
учащихся.
3. Распределение ролей. В это понятие входит и распределение функций, которые
выполняют учащиеся, не участвующие непосредственно в представлении.
4. Репетиции. Репетиции считаются самым ответственным моментом подготовки
мероприятия. Сначала обсуждаются общие проблемы и организационные моменты,
связанные с представлением, затем след
уют непосредственно репетиции, причем
индивидуальные репетиции перемежаются с объединенными, коллективными.
В конце подготовительного периода проводится генеральная репетиция в полном составе в
помещении, где состоится утренник или вечер. Каждая
репетиция должна показывать
самим учащимся степень их прогресса. Высокие требования предъявляются, прежде всего,
к произношению. Важно мотивировать эту сторону подготовки к выступлению, заронить
интерес учащихся в том, как они будут «звучать со сцены».
Тща
тельная отработка произносительной стороны позволит овладеть выразительностью
речи, связанной с ее содержательно-
смысловым планом. На репетициях происходят
совместные поиски средств выразительности, которые позволяют передать настроение,
точную интонацию и
т.д. При этом в опыт учащихся постепенно вводится материал об
искусстве актеров, певцов, чтецов в целом. На каждой репетиции учитель должен
стремиться углубить представление учащихся о материале, над которым они работают,
создавая обстановку, при которой
каждый участник будет выполнять свою роль наилучшим
образом.
5. Составление подробной программы вечера или утренника. Вся проделанная работа
сводится воедино в сценарий, согласно которому проходит мероприятие.
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
48
pas o i icul u e in his egion. So a , hei numbe is no e y la ge, bu acco ding o he da a
accumula ed in ecen imes, some conclusions can al eady be d awn.
The oldes e idence o i icul u e and winemaking oday is conside ed o be he g ape pods
disco e ed in 1951 in he illage o Nino sminda, which we e ound in a omb da ing back o he
4 h-3 d cen u ies BC. Ou o he 5 pods ound he e, wo di e en a ie ies s and ou . Thei
mo phological s uc u e clea ly indica es ha hey belong o al eady ully o med cul i a ed g ape
a ie ies. Va ie ies ha would ha e equi ed se e al cen u ies o wo k by an obse an g owe o
o m in his o m. Pods da ing back o he 10 h cen u y BC ha e now been disco e ed (Uplis sikhe).
The wide de elopmen o i icul u e and winemaking in an iqui y is indica ed by he disco e y o
a la ge numbe o pi che s and pi che bu ials h oughou ancien his o ical Kakhe i ( om he
Akhme a municipali y o he Kakhi egion).
The ja s used as bu ials o en show aces o hei use as wine essels, which is mani es ed in
he ac ha hei inne im is s ongly g oo ed. F om he ea ly and middle eudal pe iods, we can
ind mo e in o ma ion o co e he his o y o i icul u e and winemaking in Kakhe i. Wine cella s-
p esses appea qui e o en in he monas e y-dwelling complexes o he ea ly eudal pe iod1. In
his ega d, he huge wine p ess loca ed on he i s loo o a wo-s o y building on he e i o y
o he Ikal o monas e y, o he eas o he academy building, is pa icula ly no ewo hy, and has
been da ed by specialis s o he 9 h-10 h cen u ies. In he eudal pe iod, i seems ha in addi ion
o he Ikal o- ype cella , he cons uc ion o special buildings o cella s was also cha ac e is ic o
Kakhe i (Ba a ash ili. 2012).
One such cella , da ed o he 11 h-13 h cen u ies, was exca a ed in he illage o Ma ani on
he so-called Mlashebi hill. I is a comple ely independen and ai ly well-buil building, which has
a la ge wo-sec ion wine p ess, and a la ge wine s o age sec ion, whe e p obably 25-30 medium-
sized q e is could be s o ed. No less no ewo hy is he la e eudal-e a cella complex s udied on
Yags i Hill, whe e, acco ding o a chaeologis s' calcula ions, q e is wi h a capaci y o abou 1000
dl and wo wine p esses we e ound (A mis ead. 2023).
No a single simi12la monumen has been disco e ed on he land o Kakhe i, bu his is
enough o show a b ie his o ical pic u e. Kakhe i is loca ed in he no heas e n pa o Geo gia
and includes he ollowing adminis a i e dis ic s: Saga ejo, Sighnaghi, Gu jaani, Tsi el ska o,
Tela i, Akhme a, K a eli and Lagodekhi dis ic s. Acco ding o he elie ea u es, a signi ican pa
o he e i o y o Kakhe i is occupied by he plain and i is mainly ep esen ed in he Alazani and
Io i alleys. The main massi s o Kakhe i ineya ds a e loca ed on he igh bank o he Alazani Ri e
- on he no heas e n slopes o he Tsi gombo i Moun ains and on he sou hwes e n slopes o he
Main Caucasus (Ba a ash ili. 2019).
The heigh o he ineya d a eas abo e sea le el, exposu e and Naidagu -clima ic condi ions
a e ully conduci e o he widesp ead de elopmen o i icul u e and quali y winemaking in
Kakhe i. Acco ding o he Minis y o Ru al Economy o he Geo gian SSR, he o al a ea o
ineya ds in Kakhe i is 44,859 ha, which is dis ibu ed acco ding o indi idual dis ic s as ollows:
12,528 ha in Gu jaani dis ic , 9,599 ha in Tela i, 4,362 ha in Sighnaghi, 5,887 ha in K a eli,
Akhme a 4026 ha, Saga ejo 4,818 ha, Tsi el Tska a 2576 ha, Lagodekhi 1063 ha. As can be seen
om his ma e ial, Gu jaani dis ic holds he i s place in e ms o he a ea o ineya ds, ollowed
by Tela i and K a eli dis ic s, and he smalles a ea o ineya ds is in Lagodekhi dis ic .
The e a e many specialized So ie a ms in Kakhe i, which ha e played a majo ole in he
es o a ion and de elopmen o he i icul u e sec o . O hese, he ollowing a e no ewo hy:
Khi si, Mukuzani, Ka danakhi, K a eli, Tsinandali, Mana i, Akhme a, Napa euli So ie a ms. The e
a e also many specialized collec i e a ms in i icul u e. Be o e he sp ead o he g ape ine pes ,
phylloxe a, ineya ds in Kakhe i we e buil on hei own oo s ock, which signi ican ly educed he
cos s associa ed wi h cul i a ion; a he same ime, he wo k was comple ed in a sho pe iod o
ime. A e he sp ead o his pes , he si ua ion changed signi ican ly.

«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
49
The a ea o ineya ds in Kakhe i sha ply dec eased, bu la e , wi h he ansi ion o leading
i icul u e, i was es o ed and de eloped a a apid pace. In connec ion wi h he ansi ion o
leading i icul u e, oo s ock ine nu se ies and specialized ine nu se ies we e o med in Kakhe i.
Roo s ock ine nu se ies a e mainly ep esen ed by he So ie line o a ming. I s o al a ea in
Kakhe i is up o 600 hec a es. Among he phylloxe a- esis an oo s ock ine a ie ies, Ripa ia-
Rupes is hyb ids - 3309 and 10114 - a e widesp ead. Recen ly, much a en ion has been paid o
he widesp ead dis ibu ion o Be landie Ripa ia 5BB, because, along wi h s ong g ow h and
abundan ha es o eeds, i is cha ac e ized by good adhesion o he oo s ock, unhinde ed
de elopmen in calca eous soils, and egula yield (Agha. 2014).
The p oduc ion o oo s ock ines in Kakhe i is se a a ai ly high le el. The Kakhe i
wineg owe is well awa e o all he wo k ela ed o he cul i a ion o oo s ock seedlings. Soil
condi ions a e also e y conduci e o he p oduc ion o ine nu se ies. In hose a ms whe e he
achie emen s and sys em o measu es ob ained by scien is s a e used o he maximum, a high
yield o oo s ock seedlings is also ob ained, which some imes eaches an a e age o 50%
(Akhme a, Ruispi i, Mughanlo). In some places i is alloca ed a small quali y a ea, as a esul o
which he o al yield o quali y seedlings does no exceed 30-35%. P ac ical s eps need o be aken
o p e en he cul i a ion o ines on hei own oo s ock due o he symme y o he seedling,
which occu s in some a ms, and o achie e he maximum yield o i s -class plan ing ma e ial by
a ionally conduc ing wo k p ocesses.
On he base o Geo gian Ampelog aphy, which p o ides in o ma ion abou Geo gian
ines and hei na u al condi ions, we explaining in de ail he physical geog aphy o each dis ic ,
as well as he o ology, land-clima e condi ions, ege a ion, Geo gian i icul u e ime zones,
consis ency o ine and he placemen o each a ie y in i s i icul u e dis ic (s), amoun o
indus ial p oduc ion du ing ecen yea s (Ke skho eli, Ramish ili. 2013).
The assessmen o he compe i i eness o Geo gian wine p oduc s on he domes ic ma ke is
p esen ed in Table 1.
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
50
Table 1. Indica o s o compe i i eness dynamics in he domes ic ma ke o Geo gian wine
p oduc s
In ineya ds whe e he eeding a ea is 3 sq. me e s a e aken, he main wo k p ocesses, such
as: soil illage, cul i a ion, e ilize applica ion, and comba ing ungal diseases, a e comple ed
mechanized, which, along wi h he ac ha he wo k is ca ied ou in a sho pe iod o ime,
d ama ically educes he cos o p oduc ion due o labo sa ings. Vine p uning and shaping I is
mainly ca ied ou in a bila e al spanne manne . Fo his pu pose, he ine is gi en wo - 2-3-bud
mo he plan s and wo 7-9-bud ui ing plan s. In ela i ely well-de eloped ineya ds and on
Indica o 2022 2023 2024
1. To al wine p oduc ion
Million decali e s 45.8 62.4 70
Million GEL 7608.3 10780.6 13061.1
2. A e age dolla
exchange a e
2.398 2.397 2.4
3. Expo o wine
p oduc s
Million decali e s 0.153 1.302 1.5
US dolla s 1.4 15.5 18.3
4. S ocks o wine
p oduc s
Million decali e s 2.427 3.369 4.83
Million dolla s 403.2 582.15 901.25
5. Consumed wine
p oduc s
Million decali e s 43.13 57.73 63.67
Million GEL 7179.68 9973.5 11879.99
6. Impo s o wine
p oduc s
Million decali e s 56,98 55,89 55,45
Million GEL 16131.98 14785.89 13728.33
7. S ocks o impo ed
p oduc s
Million decali e s 2.79 3.13 2.72
Million GEL 755,68 1008.44 798.5
8. Consump ion o
impo ed p oduc s
Million decali e s 54.19 52.76 52.73
Million GEL 21846.1 26972.88 27377.42
9. Ma ke capaci y
Million decali e s 97.41 110.49 116.4
Million GEL 21846.11 26972.88 27377.42
10. Le el o
compe i i eness o p oduc s
Geo gian wine ies 32.86% 36.98% 43.39%
Fo eign wine ies 67.14% 63.02% 56.61%
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
51
s ongly g owing ines, ee- o ma ion is used. In his case, he ine is gi en se e al ui ing and
mo he plan s, and each oo s ock is loaded wi h up o 20-40 buds, which, unde p ope ca e and
upb inging, ensu es a boun i ul ha es . In So ie and specialized collec i e a ms o i icul u e,
he main a ays o ineya ds a e se on ellises. The heigh o he ine s em is se a 45-50 cm.
T ellises a e mainly conc e ed (Ko akhash ili. 2013).
The igh agains g ape ine bligh , which occu s in all a ms in Kakhe i, is usually ca ied ou
by p uning he b anches o by p uning he en i e ine, as p o ided o by he ag icul u al ules o
i icul u e. To ill a single emp y space, hey also eso o plucking a well-de eloped b anch om
a s ongly g owing ine. Powde y mildew, ash, whi e and black o a e widesp ead in he i icul u e
egions o Kakhe i, and among he pes s a e phylloxe a, alse lea spo , g ape ine wo m, ma bled
scu , wi ewo m, g ape ine scab, e c (Ko akhash ili. 2018).
E ec i e measu es a e used agains he named diseases and pes s. The igh agains pes s
and diseases is ca ied ou in a imely and high-quali y manne , which ensu es he eceip o
abundan and high-quali y p oduc s. Hail causes g ea damage o he i icul u e egions o Kakhe i
(Ko akhash ili, Pa liash ili. 2023).
Hail, which comes a di e en imes o he yea and wi h di e en in ensi ies, o en lea es
he popula ion o Kakhe i emp y-handed. The p e iously used me hod o igh ing wi h sp ays,
which was widely used o dispe se clouds du ing he hails o m, u ned ou o be ine ec i e.
Scien is s a e cu en ly wo king ha d o p o ec ineya ds om his ha m ul phenomenon. In he
nea u u e, his issue will be esol ed posi i ely and his main aspec o Geo gian i icul u e will
be spa ed om he ha m ul e ec s o hail (Chank e adze. 2008).
Kakhe i is e y ich in local g ape a ie ies. As a esul o expedi iona y esea ch by he
Ins i u e o Vi icul u e and Enology, abou 60 g ape a ie ies ha e been ob ained in he i icul u al
egions o Kakhe i and cha ac e ized by ampelog aphic me hods. Be o e he sp ead o phylloxe a
and ungal diseases, g ape a ie ies we e much iche and mo e di e se, and acco dingly, many
ypes o wines we e made. Howe e , due o he esis ance o hese e y in e es ing a ie ies o
diseases and pes s, he numbe and dis ibu ion a ea o p oduc ion g ape a ie ies ha e been
sha ply limi ed, and cu en ly he main cou se is aken on he ela i ely ha dy Rka si eli
(Ba a ash ili. 2022).
Cu en ly, up o 78% o he o al a ea o Kakhe i ineya ds alls on Rka si eli, up o 15% is
Sape a i, abou 5% is M s ane, and he his o ically amous a ie y Khikh i o Jananu a occupies
only 0.2% o he a ea. O he in oduced a ie ies, a en ion is paid o he sp ead o Cabe ne ,
which p oduces high-quali y p oduc s, al hough i s a ea cu en ly accoun s o only 0.3% o he
o al plan ing a ea o Kakhe i ineya ds. The emaining a ie ies: Kisi, G zeldzm e ana, Chi is ala,
Budeshu i, e c. ha e su i ed only in he o m o single oo s ocks. The e is no doub ha Rka si eli
should con inue o be de eloped as a a ie y ha p oduces high-quali y p oduc s, bu a he same
ime, special a en ion should be paid o he widesp ead dis ibu ion o aluable Kakhe ian
a ie ies: Sape a i, M s ane, Khikh i, Kisi and o he s. By in oducing he named a ie ies, we will
g ea ly con ibu e o he widesp ead p oduc ion o high-quali y, unique wines and u he ele a e
he name o Geo gian wine in wo ld i icul u e. He e is a b ie desc ip ion o Kakhe ian g ape
a ie ies. Rka si eli is a whi e g ape wine a ie y. I is widely dis ibu ed in he wine-g owing
egions o Kakhe i.
I is also pa ially p esen in Ka li. Ou side Geo gia, Rka si eli is dis ibu ed in: Aze baijan,
A menia, Dages an, Moldo a, sou he n Russia and he epublics o Cen al Asia. I is cu en ly also
widely dis ibu ed in he Balkan coun ies, p ima ily in Romania and Bulga ia. I s wide dis ibu ion
is explained by i s abili y o adap easily o en i onmen al condi ions. and aluable ag icul u al
echnological indica o s. Rka si eli p oduc s a e success ully used o he p oduc ion o high-
quali y able wines, o i ied and desse wines, he bes high-quali y g ape juice and able g apes
o local consump ion. The a ie y is e y p omising o he main i icul u al egions o he So ie
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
52
Union. Sape a i is a ed-g ape wine g ape a ie y. I s main plan ings a e ep esen ed in Kakhe i. I
is also ound in some egions o Ka li and Ime e i. Ou side Geo gia, Sape a i is widesp ead in
sou he n Russia, Cen al Asia, Aze baijan, Dages an, Uk aine, Moldo a and A menia. The o al a ea
o Sape a i in he So ie Union is up o 3-3.2 housand hec a es, and in his espec i signi ican ly
lags behind Rka si eli. The main eason o his is i s less abili y o adap o ecological condi ions
and g ea e sensi i i y o phylloxe a. Based on app op ia e oo s ocks and cul i a ed in a o able
ecological condi ions, Sape a i is a p oduce o incompa able, high-quali y p oduc s. Sape a i
p oduc s a e used o make unique ed b andy and desse wines. In a sepa a e mic odis ic , i
p o ides comple ely o iginal ma e ial o he p oduc ion o semi-swee wine "Kindzma auli". The
a ie y is e y p omising o he sou he n wine-g owing egions o he So ie Union. M s ane is a
Kakhe ian whi e-g ape wine g ape a ie y. I is widesp ead in he Saga ejo, Akhme a, Tela i and
pa ially Gu jaani egions. In o he places, M s ane Kakhe ian is dis ibu ed only in collec ions.
Such a limi ed dis ibu ion o M s ane is due o i s high sensi i i y o powde y mildew. In addi ion,
he unsui abili y o soil and clima ic condi ions. When cul i a ed in a o able economic condi ions,
M s ane p oduces p oduc s o pa icula ly high alue. Such a e he M s ane able wines made in
Mana i, Ikal o, Akhme a, Ruispi i, Napa euli, Tsinandali, Vazisubani and o he places. In addi ion
o i s excep ionally high as e, M s ane wine is dis inguished by i s ende ness, s ong bouque ,
g ea s o age abili y and anspo abili y. The a ie y is e y p omising o he wine-g owing
egions o Kakhe i. I should also be widely es ed in simila wine-g owing egions o he So ie
Union. Khikh i, o Jananu a, is a whi e-g ape wine g ape a ie y. I is widesp ead in small
plan a ions in he Gu jaani, Tela i, Akhal sikhe and Akhme a egions. In o he egions, Khikh i is
only in collec ions; such a limi ed dis ibu ion o Khikh i, like M s ane, is due o i s weak esis ance
o ash. Sensi i i y o soil and clima ic condi ions and ela i ely low yield (Ko akhash ili. 2023).
When g own in a o able economic condi ions and wi h app op ia e ca e (mainly
equen p uning), Khikh i p oduces p oduc s o excep ional alue - unique, ich in con en ,
ha monious, ag an , s o able and anspo able able wine, semi-swee and cool desse wines.
A he same ime, i is success ully used as a blending ma e ial o Rka si eli p oduc s. The a ie y
is e y p omising o he wine-g owing egions o Kakhe i. Also o dis ibu ion in he sou he n
wine-g owing egions o he So ie Union. Each g ape a ie y is a his o ical monumen . Geo gian
wineg owe s spen as much e o on he c ea ion o Rka si eli, Sape a i, M s ani, Khikh i and
o he s, and pe haps mo e, as on he cons uc ion o S e i skho eli, J a i Monas e y, Gela i o
Ikal o Academy (Ba a ash ili. 2022).
CONCLUSION
In Kakhe i egion wo ks ela ed o he cul i a ion o ineya ds, such as he selec ion, alloca ion
and inal p epa a ion o ineya d a eas o cul i a ion, a e ca ied ou wi hin he ime limi s and
wi h quali y p o ided o by ag icul u al egula ions. I is also wo h no ing he issue o plan ing
ines in a pe manen place. Due o he ac ha he egions ha e la ge plans o he cul i a ion o
ineya ds, in o de o squeeze in a sho pe iod o ime o plan ing wo k, wineg owe s eso o
a e y simple and, one migh say, ha m ul plan ing measu e - plan ing ines wi h a s ake.
Cu o he oo sys em o one-yea -old, well-g oomed seedlings a he e y base. This me hod
o plan ing ineya ds is used mainly in old and collec i e a ms. This is he esul o he g ea
spa seness ha occu s in he wine-g owing egions o Kakhe i. As a ule, plan ing ineya ds should
be ca ied ou by plan ing seedlings in pi s. Fo his pu pose, plan ing wi h hyd od ills and seedling-
plan ing machines should be used on la ge a eas. Plan ing wi h hyd od ills should be gi en g ea
a en ion, because along wi h he quick wo k, he seedlings a e gi en wa e and e ilize
immedia ely a e plan ing, which p o ides a g ea e ec o eju ena ion, no mal g ow h and
de elopmen o ines and ea ly en y in o ui ing.
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
53
Un o una ely, Geo gia do no p o ec abo e men ioned unique a ie ies c ea ed by ou
ances o s and ha e aken a ela i ely easie pa h. Only Rka si eli is widesp ead in Kakhe i, and he
aluable a ie ies men ioned abo e a e being o go en. Ou main du y is o ea his ma e wi h
special lo e, o es o e and gi e wide ecogni ion o he his o ically amous aluable a ie ies o
Kakhe ian ine.
The na ional wine ma ke olume in 2024 amoun ed o 116.403 million decali e s (which
inc eased by 18.996 million decali e s compa ed o 2022), o 27,377.417 million GEL. In he
domes ic consume ma ke , na ional p oduc ion con olled 43.39%, while impo ed p oduc s
occupied 56.61%. Du ing 2022-2024, he e was a s eady inc ease in he compe i i eness o
na ional wine p oduc ion, which is e lec ed in he g ow h a e o he domes ic ma ke sha e o
he sec o 's p oduc s. In he pe iod 2005-2007, i was 10.53%.
Re e ences
1. Agha H., (2014), Impac o Wo king Capi al Managemen on P o i abili y, Eu opean Scien i ic
Jou nal, ol.10, No 1, pp 3-6.
2. A mis ead C., P i cha d J., Achin S., (2023) S a egic Business P ocess Managemen o
O ganisa ional E ec i eness, Jou nal “Pe gamon”, Vol. 32, No. 1, pp 7- 40.
3. Ba a ash ili E., Fundamen s o Bussines (2012), Tbilisi, GTU, 210 p. - ISBN:
9789941178115, a icle
4. Ba a ash ili E., (2012), Clas e Poli ics o Bussines Managemen , Tex book, (in Geo gian), Tbilisi,
GTU., 304 p. ISBN: 9789941200564, a icle
5. Ba a ash ili E., I. Ba a ash ili (2019), Managman o Clas e s, “Uni e sal”, Tbilisi, 536 p.
6. Ba a ash ili E., L. Mamulash ili, (2022), Di e si y o Thinking when Making Managemen
Decision, (in Geo gian), Tbilisi, Economic p o ile, pp.23-31.
7. Bas T., Amo os E., Kunc M., Inno a ion, En ep eneu ship and Clus e s in La in Ame ica Na u al
Resou ce – Implica ion and Fu u e Challenges, Jou nal o Technology Managemen & Inno a ion,
Volume 3, Issue 3, 2008, pp 5-9.
8. Chank e adze N. (2008), The Impo ance o Analyzing he Ma ix and Mechanisms o
O ganiza ional In e connec ions, In e na ional Scien i ic Con e ence, “Gene ic Resou ces o
Cul i a ed Plan s and Thei Use in Ag icul u e”, Collec ion o Scien i ic Pape s, Tbilisi, pp. 274-282
9. Ke skho eli N., Ramish ili M., Tabidze D. Geo gian Ampelog aphy (1960), Tbilisi, Geo gia, 214 p.
and 2-nd edi ion. Tbilisi, (2012), 454 p.
10. Ko akhash ili A., (2013), De eloped Ag icul u e as he Gua an ee o Independence, Annals o
Ag a ian Sciences, .11, #1, 8-12, Tbilisi, Geo gia, pp.31-37.
11. Ko akhash ili A., T. Kacha a a, (2018), Ca alog o a oma ic, Spiciness and Poisonous Plan s o
Geo gia “Li nauch echizda ”, Moscow, Russia, 80 p. (in coope a ion).
12. Ko akhash ili A., S., Pa liash ili, (2023), Clima e-Sma and Ci cula Ag icul u e o Geo gia
London, GB, Lambe Academic P ess, 276 p
13. Ko akhash ili A., a al., (2023), Biological Ni ogen Fixa ion o Topsoil Con amina ion
Reduc ion Publishe agency I eland # 2, Dublin, I eland, pp. 41-44.
14. Ok o s a idze Lali, (2007), disse a ion “Economic Pa e ns and P ospec s o Vi icul u e
De elopmen in he Condi ions o Ag o-Indus ial In eg a ion (on he Example o Kakhe i Region)”

P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
54
Philological Sciences
Пропозиція хмарнотегового механізму в
появі індоєвропейської мовної сім’ї і
його використання для подолання
проблем сучасного людства
Корсак Костянтин Віталійович
професор, кандидат фізико-математичних наук, доктор філософських наук,
відповідальний автор
Ляшенко Лариса Миколаївна
доцентка кафедри іноземних мов Київського національного університету імені
Тараса Шевченка, кандидатка педагогічних наук
Анотація
Стаття не використовує жодної з кількох мовотворчих програм Штучного інтелекту, адже їх
інформаційна база ігнорує важливі для нас новітні світові археологічні й інші наукові
досягнення і не враховує три глобальні революції у виробництві (№1), в гуманітарній сфері
(№2) та в інформаційних технологіях (№3). Мета статті полягає в нашому аналізі всієї
проблеми походження і розвитку індоєвропейської мовної сім’ї (ІЄМС) і відповідної культури
на основі перших успіхів революцій №1 і №2. Конкретне завдання скероване на порівняння
теорій появи ІЄМС і пропонує авторську хмарнотегову модель індоєвропейської експансії.
Методика дослідження спирається на комплексне поєднання успішних класичних підходів,
засобів і алгоритмів з відкритими нами досягненнями ноонаук (чи мудронаук). Отримані
результати полягають в аналізі основних етапів розвитку мовної компаративістики та
доведенні важливої ролі хмарнотегового механізму формування ІЄМС і ролі носіїв
українських генів у цих процесах. Висновки пояснюють недоліки «західної гібридної моделі
появи ІЄМС» і пропонують нові шляхи створення правдивої P ehis o y всього людства для
підтримки вирішення його сучасних проблем
Ключові слова: людство, еволюція, сучасні проблеми, три мегареволюції, P ehis o y і
мегареволюція №2, поява індоєвропейської мовної сім’ї (ІЄМС), анатолійська гіпотеза,
степова (курганна) гіпотеза, Велике Трипілля (ВТ), хмарнотеговий механізм формування
ІЄМС з ВТ, «західна» гібридна модель ІЄМС, витоки її недоліків
P oposing a ag cloud mechanism in he eme gence o he Indo-Eu opean language amily and
i s use o o e come he p oblems o mode n humani y
Kos ian yn Ko sak, La isa Lyashenko
Abs ac . The a icle does no use any o he se e al language- o ming p og ams o A i icial
In elligence, because hei in o ma ion base igno es he la es wo ld a chaeological and o he
scien i ic achie emen s ha a e impo an o us and does no ake in o accoun he h ee global
e olu ions in p oduc ion (No. 1), in he humani a ian sphe e (No. 2) and in in o ma ion
echnologies (No. 3). The pu pose o he a icle is ou analysis o he en i e p oblem o he o igin
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
55
and de elopmen o he Indo-Eu opean language amily (IELF) and he co esponding cul u e
based on he i s successes o e olu ions No. 1 and No. 2. The speci ic ask is aimed a compa ing
heo ies o he eme gence o IELF and o e s he au ho 's ag cloud model o Indo-Eu opean
expansion. The esea ch me hodology is based on a complex combina ion o success ul classical
app oaches, ools and algo i hms wi h he achie emen s o noo-science (o wisesciences)
disco e ed by us. The esul s ob ained consis in analyzing he main s ages o he de elopmen o
linguis ic compa a i e s udies and p o ing he impo an ole o he ag cloud mechanism o IELF
o ma ion and he ole o ca ie s o Uk ainian genes in hese p ocesses. The conclusions explain
he sho comings o he “Wes e n hyb id model o he eme gence o he IELF” and sugges new
ways o c ea e a ue P ehis o y o all humani y o suppo he solu ion o i s mode n p oblems.
Keywo ds: humani y, e olu ion, mode n p oblems, h ee mega e olu ions, P ehis o y and
mega e olu ion #2, he eme gence o he Indo-Eu opean language amily (IELF), Ana olian
hypo hesis, s eppe (ku gan) hypo hesis, G ea e T ypillia (GT), cloud- ag mechanism o he
o ma ion o IELF om GT, “Wes e n” hyb id model o IELF, o igins o i s sho comings
1. ВСТУП
1.1. Постановка задачі і досягнення попередників. Стаття є частиною результатів наших
досліджень сучасного стану популяції понад восьми мільярдів «подвійно розумних Homo
(надалі — HSS)» і пошуків виходу з глибокої кризи задля уникнення небезпеки повної
загибелі. Ми безмежно стурбовані загостренням конфлікту цивілізацій, передбаченому 1993
р. (С.Хантігтон, стаття в «Fo eign A ai s»), поділу людства на фрагменти й ознаками початку
Третьої світової війни як конкуренції за рештки природних ресурсів разом з формуванням
«таборів Добра і Зла».
Наш критичний аналіз актуальної теми «порятунок HSS» нещодавно надав прикрий результат
— ситуація набагато гірша від «кризи» і вже досягла стадії «повного розпачу». За роки
перетворення рашистами обмеженої гібридно-консцієнтальної війни у відверту спробу
геноциду українців відбулися десятки наднаціональних форумів, конгресів, конференцій,
зібрань G7, G20 та інших світових подій з кількістю учасників понад чверть мільйона осіб —
політиків, економістів, науковців і журналістів. Ми переконалися, що всі вони щоразу
намагалися виконати три завдання: 1) оцінити всепланетне чи локальне сьогодення; 2)
вивчити загрози для HSS і скласти рейтинг їх небезпечності; 3) вказати реальні засоби
порятунку й досягнення «сталого розвитку».
Виявилося, що в усіх випадках учасники порівняно успішно й об’єктивно оцінювали
сьогодення, хоч використовували різні слова й створювали узагальнення неоднакового
обсягу. А от у складанні рейтингу небезпечності великих загроз справи йшли гірше й дуже
часто замість списку акцентувалася одна єдина небезпека з назвою «Глобальне потепління».
Саме так сталося на проведеній ООН СOP29 (Баку, 2024), де мало не два тижні багато десятків
тисяч учасників дискутували над неіснуючими загрозами збільшення концентрації
вуглекислого газу в повітрі, ігноруючи наукові докази того, що за роки появи цього явища
продуктивність біосфери зросла аж на третину (з 120 до 160 млрд. т. щорічно), відбувається
легко помітне з космосу «позеленіння» у формі зникнення напівпустель і навіть відступу
Сахари у зоні Сахелю. З вивчених нами форумів і конференцій можемо відзначити Давос-
2024, учасники якого на основі великого анкетування фахівців склали кілька рейтингів
глобальних загроз, але ніяк не акцентували війну рашистів проти України, наголошуючи міф
про «Глобальне потепління». Та ніхто з них усіх не перевершив якістю пропозицій друге
звернення-попередження (Wa ning-2) одразу 15 364 вчених-біологів із 184 країн [1]. Однак
ці пропозиції помилкові та цілковито нереальні, бо пропонують дати спокій лісам, припинити
спалювання викопних палив для ліквідації міфічної загрози «перегрівання тропосфери», а
також розширити мало не на весь суходіл заповідники усіх видів. Це мега-зібрання фахівців
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
56
так і не вказало спосіб ліквідації голоду, адже треба рятувати не тільки амазонські ліси, а й
надати якісну їжу все більшій популяції HSS.
Ми вже мало не чверть століття пропонуємо реальний шлях ліквідації Колапсу-ХХІ і порятунку
людства через поширення екологічно ідеальних ноотехнологій і розвиток ноонаук, але наші
пропозиції ігнорують не тільки в Україні, а й на Заході. Порятунок полягає у використанні
виявлених нами ще в 2000 році екологічно ідеальних варіантів нано- та інших новітніх
технологій, що надають HSS потрібне й одночасно виліковують біосферу від накопичених
індустріальних та інших пошкоджень. Цю тему ми розвивали в багатьох публікаціях, але
радимо поглянути і використати насамперед невелику енциклопедію «Nooglossa y», що
містить понад 200 «термінів з майбутнього» ([2; 3] та ін.). Ми торкалися цього питання і в
наших спільних та одноосібних статтях, присвячених проблемам походження і розвитку
індоєвропейської мовної сім’ї ([4-6] та ін.).)
Ця наша стаття спирається на результати постійного моніторингу за доступними джерелами
всіх відкриттів і технологічних проривів, які ми доповнюємо власними досягненнями у
вивченні ноонаук і ноотехнологій. Наші колеги в інших державах ще з 1960-х років в процесі
обговорення видатної книги «Феномен людини», створеної французьким теологом,
палеонтологом і футурологом П. Т. де Шарденом (1881-1955), вирішили заборонити для
видань зі світу Sciences&A s всі терміни з префіксом «noo-», окрім слова «ноосфера», що
означає уявну навколоземну spi i -оболонку з поєднаних думок мільярдів HSS (детальне
пояснення наведене у статті [7]). Наслідком цих процесів стала виразна відсутність у наукових
виданнях ноотермінів і поширення на планеті негативної есхатології з переконанням у
неможливості відвернення глобальних загроз і неминучості Колапсу-ХХІ.
Тому ми використовуватимемо тільки найважливіші праці зарубіжних та українських авторів,
наголошуючи головні досягнення науковців останніх років. Сконцентруємося над вивченням
і використанням правдивої долітописної історії людства (надалі — P ehis o y). Актуальність
цієї теми в Україні та світі в умовах зростання кількості збройних конфліктів аномально
висока, адже нам необхідна не тільки збройна перемога на фронтах, а й знищення всієї
антиісторичної пропаганди і брехні про українців, якими «рашка» заливає світ. Високу
інноваційність статті забезпечимо використанням найновіших наукових даних.
1.2. Мета, завдання, методологія, джерела, результати.
Мета статті полягає в поєднанні пояснення фактів перебування HSS у розпачі та безнадії
через відмову від використання ноотермінів, пропозиції порятунку шляхом використання
помічених і вивчених нами рятівних ноотехнологій і ноонаук, а також у викладі великої
нооінформації щодо участі пращурів українців у подоланні кризових періодів життя HSS
упродовж останніх десятків тисяч років.
Завдання ми вбачаємо у детальному викладі авторської ідеї впливу хмарнотегового
механізму поширення технологічних і семантичних досягнень з теренів життя наших
пращурів на значну частину континенту Євразії, що мало наслідком переважно мирне
формування всієї сучасної індоєвропейської мовної сім’ї. Ми плануємо використати
публікацію цієї статті для отримання Свідоцтва про відкриття хмарнотегового механізму
виникнення і зміцнення індоєвропейської мовної сім’ї.
У методології ми поєднаємо класичні досягнення попередників з новітніми відкриттями.
Дотримуватимемося принципу глобального еволюціонізму і поради історика-француза Ф.
Броделя (1902-1985) проводити аналіз великих систем і прогнозування їх розвитку лише на
основі всіх знань HSS, а не одних лише досягнень однієї-двох академічних наук.
У сподіваних результатах ми не чекаємо миттєвого і значного успіху. Безперечно — наші
інноваційні відкриття і ноопропозиції заслуговують на загальну зацікавленість не тільки всіх
ЗМІ, але й світової наукової громадськості. Прикро, але явище нашого «надвеликого стрибка
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
57
в ноомайбутнє HSS» гальмує і визнання нооінновацій, і їх використання. Ми повторюємо
долю винахідника екологічних наук німця Е. Геккеля (1834-1919), екопропозиції якого,
здійснені ще в 1866 р., розпочали використовувати тільки в 1950-х роках після серії
грандіозних танкерних екокатастроф і локально-смертельних забруднень Великих озер у
США і водних джерел у Західній Європі.
Висновки і пропозиції скеруємо на переконання читачів у тому, що людство вже відчуває
настання четвертої цивілізаційної ноохвилі, що несе з собою заміщення екологічно
деструктивних сучасних виробництв «екологічно-лікувальними ноотехнологіями». Для
сфери гуманітарних знань ми пропонуємо співвітчизникам розвивати нооархеологію як
комплексну точну науку, що відновлює P ehis o y на основі ізотопного та іншого датування
артефактів та секвенування ДНК й інших білків їх органічної складової. Це значно підвищить
реноме Вітчизни на всій планеті, а тому учасники майбутніх світових Самітів Миру стоячи й
оплесками вітатимуть прибуття української делегації.
2. ОСНОВНА ЧАСТИНА
2.1. Про важливість футуристичної ноотермінології для порятунку людства
Не потребує доведень той очевидний факт, що дуже тривале удосконалення нервової
системи у випадку людей за мільйони років їх еволюції супроводжувалося зростанням
спроможності мозку до здійснення передбачень не тільки у стані свідомості, а й під час сну
чи проміжних станів. Нещодавно науковці вперше досягли досить якісного моніторингу
роботи мозку й все частіше пишуть прекрасні твори з поясненням законів його діяльності
(але обмежимося вказівкою тільки трьох з вивчених нами книг [8-10]).
Хоч існує багато пояснень роботи мозку, але зі свого фаху і власного досвіду ми віддаємо
перевагу такому твердженню: успішне мислення і здійснення правильних прогнозів вимагає
насамперед якнайбагатшої лексики і вказаної Ф. Броделем високої обізнаності «в усіх
наукових фактах». Не забуваємо ми й про те, що в Елладі слово «проблема» мало два
значення: 1) дуже складне для пояснення іншій людині поняття; 2) важке для вирішення і
пріоритетно важливе в економічному й соціальному значенні теоретичне чи практичне
завдання.
У цьому вступному параграфі основної частини ми хочемо переконати читачів
використовувати ноотерміни й інші «слова з майбутнього» навіть у тому разі, коли від них
відмовляється «вся Європа» разом з НАН України. Закони логіки й інших наук невблаганні, а
тому ми вважаємо розмову про риси майбутнього лише на основі «перевірених понять з
класичних знань» непродуктивною для точних прогнозів і навіть некорисною в сенсі витрати
часу. Ми хочемо довести форсмажорну (непереборну) «потрібність» сотень і тисяч
ноотермінів як «слів з майбутнього».
У своїй науковій діяльності ми зрідка вже стикалися з тим, що редакційні колегії відмовляли
нам у тих наших публікаціях, які в назві чи тексті широко використовували слова «ноосфера»,
«ноопедагогіка», «ноомислення», «ноонауки», «ноотехнології» й інші подібні з префіксом
«ноо-», який присутній в багатьох словах десятків індоєвропейських мов з часів Еллади (ось
тільки англійська їх ігнорує майже цілковито. А чому так?).
Точну відповідь на це запитання ми отримали тільки після проведення спеціального
дослідження, яке ми узагальнили у статті [7]. Існують незаперечні докази того, що після
смерті П.Т. де Шардена і зникнення заборони Ватикану на поширення його книги «Феномен
людини» у громаді провідних науковців світу виникла аномально запекла суперечка щодо її
змісту і можливого використання. Урешті всі домовилися називати словом «ноосфера»
шарденівську spi i -оболонку з поєднаних усвідомлених і неусвідомлених думок усіх землян,
а в журнали і книги всієї світової сфери видань Sciences&A s не пропускати це слово (бо воно
«теологічне») разом з усіма будь-якими іншими похідними. Наслідки подібного консенсусу
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
64
2.3. Хмарнотегова модель поширення індоєвропейських мов
Характерною рисою абсолютної більшості відомих нам зарубіжних наукових праць про
віддалене минуле (про P ehis o y) є дисциплінарна обмеженість і переконання в тому, що
західний науковий світ з високою точністю відтворив події, розпочинаючи зі Стародавнього
Єгипту і «глиняних» цивілізацій Межиріччя. Особливістю авторів цієї статті є зацікавлення
точними науками і використання їх найбільших досягнень в аналізі P ehis o y і в навчальному
процесі.
У багатьох своїх попередніх публікаціях ми акцентували тему успішності розвитку наук та
освіти тих чи інших держав на основі мовної компаративістики. Наприклад, з недавньої історії
Європи особливо промовистим вважаємо перетворення німецької мови в світового лідера в
науковій сфері. Після агресії наполеонівської Франції усередині німецької нації виник рух до
об'єднання і вже на початку цього процесу в столиці Пруссії Берліні Вільгельм фон Гумбольдт
(1767-1835) (один з кращих лінгвістів усього ХІХ століття) використав тимчасові права міністра
освіти для значної реорганізації всієї обов'язкової і вищої освіти. Серед його безперечних
досягнень — заснування в 1810 р. Берлінського дослідницького університету з великими і
досконалими допоміжними майстернями. Новий заклад і його клони блискуче виконали
завдання робити відкриття і втілювати їх у виробничі технології цивільного і воєнного
спрямування. Німеччина швидко стала лідером у вищій освіті та в прикладних науках, що
серед множини наслідків мало криваву спробу змінити кордони й всю систему колоній
унаслідок переконаності лідерів цієї країни в перевазі своєї армії та її озброєння. Політичні
наслідки відомі й ми їх аналізувати не будемо.
Науково-освітні успіхи Німеччини були настільки переконливі, що в усіх розвинених
державах тих часів стали повторювати цей приклад, цікавитися німецькими виданнями.
Наприкінці ХІХ ст. німецька мова стала світовим лідером. Справа дійшла до того, що для
миттєвого визнання кожне молоде майбутнє «наукове світило» з будь-якої країни змушене
було мати статтю в якомусь з німецьких академічних Zei sch i . Тому на початку ХХ ст. без
воєн і насилля німецька мова буквально заполонила науковий простір і відтіснила на
маргінеси всі інші тогочасні мови, але через організацію двох світових війн німці назавжди
втратила вказане лідерство.
Ми нагадали цей історичний факт для пояснення «хмарнотегового механізму» поширення
знань і протоіндоєвропейської мови з Великого Трипілля на ширші терени, адже
представники багатьох народів прибували на терени життя носіїв українських генів для
запозичення найвищих технологій свого часу і переносили до себе додому теги виробничого
значення.
У ті століття наші пращури з Великого Трипілля стали незаперечними світовими лідерами в
тогочасних найвищих технологіях, що зумовило загальну цікавість і намагання якомога
повніше вивчити їх і перенести до себе. Ми набули переконання в тому, що керівники
віддалених держав і великих племен посилали у металургійний центр ВТ на Південному
Уралі (поселення Аркаїм, Горний, Синташта й інші) своїх посланців (купців-розвідників) з
наказом розізнати, яким таким дивом наші пращури отримують мідь і бронзу без
спеціальних конструкцій в побутових умовах разом з кашами та хлібом.
Виявилось, що головним «технологічним секретом» було використання в тогочасній
металургії березового вугілля. Через високу пористість навіть в умовах слабкого протягу в
довгій «аркаїмській печі» це вугілля забезпечувало температуру, що аж на 300 градусів
Цельсія перевищувала показники «непористого вугілля» (кам’яного чи від твердої деревини
— дуба, граба чи інших).
Ці міркування спонукали нас використати Гугл-Перекладач для аналізу звучання нашого
українського слова «береза» на інших мовах. Ось перший отриманий нами вражаюче

«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
65
переконливий результат існування «хмарнотегового» механізму поширення слова «береза»,
що присутнє в усіх мовах ІЄМС, але його спотворення пропорційні відстані від виробничих
центрів Великого Трипілля до місцевості, звідки прибув «купець-розвідник» — бяроза (біл.),
берёза (рос.), бреза (болг., серб., макед.), b eza (слова., словен., хорв., босн.), b zoza (поль.),
bříza (чесь.), be žas (лит.), bē zs (лат.), bi ke (нім., фризька), bi k (дан.), bi ki (ісл.), be k (нідер.),
bi ch (англ.), bei he (ірл.), be ula (латин.), be ulla (італ.), abedul (ісп.), bé ula (порт.), bouleau
(франц.), bjö k (швед.), bjø k (норв.). Фіни нічого не запозичили й називають берізку «koi u»
(естонці і баски діяли так само, тому у них «kask» і «u kia»).
У даний момент вказаний Перекладач містить так багато мов, що можна легко простежити
кілька головних трас хмарнотегового поширення спільних для всієї ІЄМС технологічних тегів
з Великого Трипілля: 1) південний шлях з формуванням латинського be ula; 2) широтний з
формуванням bi ke - bi k - be k - bi ch (французьке bouleau ми вважаємо певним винятком);
3) лісовий по трасі Урал - Скандинавія, де жили ті численні невеликі народи, від яких
зусиллями росіян сьогодні не лишилося майже нічого.
Головною перевагою нашої хмарнотегової теорії над усіма іншими ми вважаємо легкість
поширення мови наших пращурів аж до географічних меж (океанів, гір та ін.), включаючи
терени відвертих ворогів, які все ж мали гостру потребу в надвисоких технологіях, а також
відсутність необхідності для носіїв українських генів збройного захоплення всіх земель між
Атлантикою і пустелями Західного Китаю.
Всі сучасні намагання відвертих недоброзичливців на Заході звинуватити наших пращурів
(вони їх називають «ямниками») у винищенні хліборобів аж на берегах Атлантики, є чистими
наклепами, адже ніколи в історії HSS хлібороби не проводили стрімких кінних чи інших атак
на сусідів. Величезна індоєвропейська мовна сім’я сформувалася «сама собою» через
культурні та інші контакти, через природну людську цікавість про умови життя «за
горизонтом».
Закінчимо цей важливий для статті підрозділ нагадуванням про те, що розпад Великого
Трипілля стався через «пилову зиму», створену мегавибухом вулкана Санторіні в 1628 році
до н.е. в Егейському морі, та іншими несприятливими природними чинниками, які в
сукупності зумовили набагато короткочаснішу фазу процесу поширення
протоіндоєвропейської мови через вимушену еміграцію носіїв українських генів
(найвідоміший приклад цього — похід аріїв аж в Індію, де сьогодні живуть приблизно 200
млн. наших генетичних родичів).
2.4. Критичні зауваження до зарубіжних публікацій про ІЄМС
Характерною рисою змін в тематиці наукових досліджень та їх висвітленні у ЗМІ ми вважаємо
зростання публічної цікавості до археологічних відкриттів, формування хвиль вторинних
публікацій після кожної великої праці, опублікованої в Na u e, Science чи іншому впливовому
журналі. Та існує й негативна тенденція використання перевірених фактів (не кажучи про
міфи чи припущення) для досягнення тих чи інших цілей учасниками світової консцієнтальної
війни. Тут безліч негативних доказів надає «путінська рашка», але ми відмовимося від їх
оцінки чи опису.
Нам набагато цікавіше, що відбувається на Заході в секторі нооархеології та нооісторії, де
накопичуються точні дані з ізотопних та інших досліджень артефактів. Наше вивчення цього
питання засвідчує існування значної кількості недоліків не в описах точних вимірів, а в
обговоренні результатів в процесі опису експансії живих людей і пов’язаних з ними мов та
інших знань. Тут ми помітили багато принципових недоліків, про які ми повідомляємо молоді
з метою формування у них не тільки критичного мислення, а й практичних навичок виявлення
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
66
у потоках фейків і різноманітних вигадок того невеликого відсотка, що стосується
перевірених фактів як частин бажаної Істини.
Оберемо з багатьох можливих прикладів наукові праці одного з лідерів палеогенетики
американця Девіда Райха і його видатну книгу з оглядом всіх досліджень [25]. У цій книзі він
слушно вказує на формування сучасних західноєвропейців через злиття генів трьох груп
племен: 1) прадавніх мисливців-збирачів, яких ще в палеоліті витіснили HSS; 2) винахідників
с/г, які прийшли з Анатолії; 3) чоловіків-степовиків аж з Сибіру, яких Д. Райх називає
«ямниками» і вказує, що вони через Північну Африку дісталися півдня Іберії (Іспанії) й пізніше
викликали «зникнення чи занепад» чоловічих генів землеробів і на континенті, і на
Британських островах.
Частина західних науковців і більшість журналістів сприйняли кінець попереднього речення
як вказівку на винищення землеробів ямниками-степовиками, проголосивши їх
найбільшими «геноцидниками» в історії Європи. Це збочене твердження легко пояснити
тим, що після монгольських атак в головах сучасних європейців слово «степ» тотожне якщо
не «дикунству», то щонайменше «варварству». Ця злісна українофобія досить швидко
припинилася сама собою через виявлення чесними науковцями того факту, що в складі
«носіїв сибірських чоловічих генів» слід акуратно розрізняти дві гаплогрупи — R1а і R1b.
Перша старіша на кілька тисяч років від другої і вже у трипільські часи стала важливою й дуже
інноваційною частиною українських чоловічих генів, основою появи Великого Трипілля як
витоку всієї гуманної частини індоєвропейства аж до меридіану Берліна.
А от гаплогрупа R1b відрізняється не так «молодістю», як вибором її носіями агресивного
архетипу і вславлення тих, хто убив більше не стільки ворогів, як сусідів. Насправді
геноцидниками і пращурами сучасних західноєвропейців є носії R1b.
Це ті агресори, що розпочали свої атаки на Схід після повного завоювання Заходу і винищення
прафермерів з їх вміннями та гуманізмом. Носії R1b розпочали атакувати терени наших
пращурів та інших слов’ян. Про їх грандіозну і провальну атаку 3250 років тому в намаганні
оволодіти «Бурштиновим шляхом» від Балтики на Південь і перетворити всіх слов’ян у рабів
ми дуже детально пояснили у трьох великих статтях [26]. Атаки припинилися аж на 2000
років, але (всі це вчили в школі) не назавжди. Сподіваємося, що Д. Райх сьогодні розрізняє
R1а і R1b.
Досягнення Д. Райха і майже 200 співавторів у статті [18] мали значні, але все ж набагато
менш гучні для світових ЗМІ наслідки, якщо порівнювати з ажіотажем від статті [27], яку в
2023 році П. Хегарти і його колеги опублікували в Na u e.
У багатьох тисячах ЗМІ-статей з аналізом цієї праці й коментарями щодо «вирішення в ній всіх
загадок появи індоєвропейської мовної сім’ї на основі нової гібридної моделі» наводився
рис. 4, що заслуговує належного критичного аналізу.
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
67
Рис. 4. Індоєвропейська мовна сім'я почала розходитися приблизно 8 100 років тому з
території, що розташована на південь від Кавказу [27]
У своїх коментарях ми вказуємо, що цитована стаття не має підстав вважатися «першим у
світі описом гібридної моделі появи ІЄМС», адже їй передувала і наша стаття [4], і праці інших
авторів, які нам невідомі.
Наведені нами у попередній частині цієї статті дані щодо реального P ehis o y в аспектах
переходу Homo від канібалізму (точніше — фауністичних законів життєдіяльності) до
гуманізму й аграрного життєзабезпечення засвідчують, що з самого початку перехід
відбувався за участю носіїв українських генів й представників інших народів. Так сталося, що
пізніше майбутні курди і вірмени обрали вівчарство і піднялися на Вірменське нагір’я, де вівці
й інші копитні мали цілорічне живлення (на рівні моря улітку трава вигорала). Там вони й
живуть нині, хоч під тиском обставин сформували великі діаспори.
Щойно сказане дає нам змогу стверджувати, що стаття-2023 П. Хегарти і його колег має
вузько дисциплінарний характер з виконанням видатного генетичного і лінгвістичного
аналізу. Все ж безперечно точні генетичні дані ми вважаємо лише допоміжними, бо дати
розходження індоєвропейських мов і формування всієї сім’ї отримані саме методами
компаративістики. Порівняння отриманих моментів «розходження» непогано узгоджується
з результатами, які вже вказували не менш кваліфіковані науковці ([28] та ін.).
А от спроби просторового відтворення невеликої частини інформації про поширення мов на
рис. 4 автоматично сприймаються читачами як картина експансії носіїв цих мов — племен і
народів. Тут вже помилку роблять читачі, адже часто бувало (найбільше це помітно у наші
дні), коли культурний вплив через запропонований нами механізм хмарнотегового
поширення істотно змінював мови і без воєнного чи іншого вторгнення. Автори статті [27]
могли, але не вказали на те, що:
1) винахід гуманізму, с/г і початкової частини протоіндоєвропейської мови нашими
пращурами та іншими племенами стався в інтервалі 14-9 тис. років тому на теренах сучасної
Східної Туреччини, а не на «коричневій плямі Вірменського нагір’я», як вказано на рис. 4;
2) поширення йшло не з Вірменського нагір’я упоперек хребтів Кавказу уздовж меридіанів, а
дуже повільною широтною експансією на Захід в Європу по придатним для с/г теренах, де
«подорожні» вирощували потрібне для життя;
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
68
3) вказана на рис. 4 «українська» зелена плями утворилася через витіснення морською
водою наших пращурів на північ з теренів дельт Дунаю, Дніпра і Дністра (північного берега
прісного озера Понтіда);
4) зарубіжна наука через ототожнення слів «степ» і «дикунство» навіть зараз не згодна
спокійно сприймати Трипільську культуру з усіма її феноменальними досягненнями, не
кажучи вже про Велике Трипілля з його тривалими соціально-технологічними впливами, що
сформували індоєвропейський світ, спільність мов і подібність культур;
5) зелена пляма на рис. 4 охоплює приблизно третину площі Великого Трипілля, а зелені
стріли з плями означають рух технологій і культури, а не траси атак армій пращурів.
6) навіть лідери-генетики світу (як Д. Райх зі США) якось не помічають того, що з Західного
Алтаю прийшли не тільки гуманісти з гаплогрупою R1a, а й реальні бандити з гаплогрупою
R1b. «Озброєні» великотрипільськими технологіями, вони по північному узбережжю Африки
дісталися Іберії, легко винищили фермерів разом з їх гуманізмом і нав’язали жінкам та
спільним дітям агресивний «атлантичний архетип». Наступні майже 4 000 років заповнені
війнами, хрестовими походами, інквізицією, спалюванням «відьом», створенням колоній та
світовими війнами задля їх повного перерозподілу. Рис. 4 і відповідна стаття не містять навіть
мінімальних вказівок на носіїв генів R1b і причини сучасного світоглядного поділу Європи на
Захід і Схід. Відзначимо й те, що її автори не зрозуміли причину, час і шлях появи
індоєвропейців в Індії й Персії.
3. Висновки і пропозиції
Поява засобів ізотопного датування артефактів та секвенування ДНК їх органічної складової
зумовлює посилення на Заході потоку великих публікацій з новими даними про P ehis o y на
індоєвропейських теренах і мало не безперервним редагуванням статті «Індоєвропейські
міграції» у світовій Вікіпедії. Але в останні роки вступна мапа цієї статті розпочала ігнорувати
внесок «анатолійської колиски» і всі міграції відтворює стрілами, що розпочинаються зі степів
України за участю «ямників (курганців)». Особливої гордості ми не відчуваємо, адже Захід
робить подвійну помилку, ігноруючи великі цивілізаційні внески носіїв українських і
європейських «фермерів» у появу й поширення с/г з Анатолії та безпідставно звинувачуючи
«ямників» у зникненні генів «фермерів» в Західній Європі (насправді цей геноцид в інтервалі
6-4 тис. років тому вчинили пращури сучасних європейців-атлантистів з чоловічою
гаплогрупою R1b).
Та значно неприйнятнішими ми вважаємо непоодинокі спроби зарубіжних українофобів
проголосити наших пращурів найгіршими з європейців та їх вперте намагання всюди, де
треба писати «трипільський» чи «український», використовувати слово «російський». Схоже,
що вони намагаються сподобатися В. Путіну й обґрунтувати його брехню в стилі «українці вже
вкрали P ehis o y у росіян» задля зміцнення ненависті населення РФ до України та українців.
Вкажемо, що найсучасніший виклад на основі нооархеології та нооісторії правдивої історії
появи «російської культури» з її збоченнями ми здійснили в колективній статті в
міжнародному журналі «Грааль науки» [29].
Наш розгляд головних трендів в еволюції головних акцентів в зарубіжних публікаціях на теми
ІЄМС свідчить про повільність поширення правди і все ще великий вплив фінансових та всіх
інших зусиль росіян нав’язувати міф про видатні й всепланетні переваги російської
літератури, культури і навіть «духовності».
Тому ми закликаємо науковців-співвітчизників скерувати свої зусилля на повну ліквідацію
всіх внутрішніх мовних конфронтацій, поширення і застосування в науково-освітній сфері
згаданих нами та всіх інших досягнень нооісторії, нооархеології й решти частин глобальної
гуманітарної меганоореволюції №2. Бажано залучити ЗМІ, україномовний Інтернет й загалом
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
69
всю систему освіти з охопленням не тільки тієї молоді, яка проходить стадію формування
світогляду (16-19 років), а й загалу дорослого населення. Необхідно ефективно використати
сучасну підвищену цікавість до героїзму українців, адже на планеті з її 8 млрд. населення
вона аж ніяк не зможе тривати дуже довго. Виявлені сучасними знаннями факти про
«українську P ehis o y», що викладені у статті, повинні поширюватися в світі для підвищення
реноме нашої Вітчизни, прискорення Перемоги та успішнішого відновлення в
ноомайбутньому.
Re e ences
1. Wo ld Scien is s’ Wa ning o Humani y: A Second No ice / William J. Ripple, Ch is ophe Wol ,
Thomas M. Newsome, Mau o Gale i and 15,367 scien is signa o ies om 184 coun ies //
BioScience. 13 No embe 2017 (URL: h ps://academic.oup.com/bioscience/ad ance-
a icle/doi/10.1093/biosci/bix125/4605229)
2. Ko sak, K.V., & Ko sak, Yu.K. (2019). Noohlosa iy-2 — noonauky dlya maybu noho bez kolapsi
[Nooglossa y-2 is a noosciences o he u u e wi hou collapse]. Vyshcha shkola — Highe School,
2, 43-58 [in Uk ainian]
3. Ko sak, К. V. & Ko sak, Y. К. (2022). Fo ce majeu e need o humani y o u n o noo echnology
and nooecology. Man and En i onmen . Issues o Neoecology, (37), 62-70.
h ps://doi.o g/10.26565/1992-4224-2022-37-06 (URL:
h ps://pe iodicals.ka azin.ua/humanen i on/a icle/ iew/18582/16900) (in Uk ainian) Appeal
24-07-2025
4. Ko sak, K.V. & Lyashenko, L.M. (2017). The newes explana ion o he o igin and success o he
Indo-Eu opean language amily. S i ohlyad. — Wo ld ou look, 5, 21-27 (URI: ch ome-
ex ension://e aidnbmnnnibpcajpcglcle indmkaj/h ps://www.mao.kie .ua/biblio/jscans/s i oglia
d/s i -2017-12-5/s i oglyad-2017-5-05-ko sak.pd ) [in Uk ainian]
5. Ko sak, K.V. & Lyashenko, L.M. (2018). A new cloud ag heo y o explana ion o he indo-
eu opean languages commonali y and cul u es. Humani a nyy isnyk Zapo izkoyi de zha noyi
inzhene noyi akademiyi: Zbi nyk nauko ykh p a s. — Humani ies Bulle in o Zapo izhzhe S a e
Enginee ing Academy: P oceedings Scien i ic publica ions, 75, 65-78 (DOI
h ps://doi.o g/10.30839/2072-7941.2018.155553) (URL:
ile:///C:/Use s/We/Downloads/znpg zdia_2018_75_7.pd ) [in English] (1,1)
6. Lyashenko, L. M. (2024). A c i ical noo-analysis o heo ies o he o igin o he Indo-Eu opean
language amily and a o ecas o he impac o h ee global noo- e olu ions / Publishe .agency:
P oceedings o he XI In e na ional Scien i ic Con e ence « Cu en ques ions o mode n science »
(Feb ua y 15-16, 2024). Tallinn. Es onia. P. 77-97 (h ps://doi.o g/10.5281/zenodo.10688554)
(URL: h ps://con e ence-w.com/wp-con en /uploads/2024/03/EST.T-1516022024.pd ) (in
Uk ainian)
7. Ko sak, K.V. & Ko sak, Yu.K. (2021). Seman ic and Cogni i e Ba ie s o he Noosymbiosis o
Humani y and Biosphe e / Ideas. Philosophical jou nal: in e na ional mul ilingual heo e ical
scien i ic applica ion, No. 1(17)-2(18), June-No embe , pp. 65-77 (DOI:
h ps://doi.O g/10.34017/1313-9703-2021-1(17)-2(18)-65-77) (URL:
h ps://ideas.academyjou nal.o g/index.php/IDEI/a icle/ iew/260/192) [in Uk ainian]
8. Gina Rippon (2019). Gende B ain. Mode n neu oscience debunks he my h abou he emale
b ain. ( ansla ion by Fa ee E.I.) Eksma, 2019 (h ps://www.maxima-
lib a y.com/opds/b/455068? o ma = ead)
9. Swaab Dick (2011). Wi sind unse Gehi n : Wie wi denken, leiden und lieben / Dick Swaab. —
Miinchen : D oeme Ve lag.
10. Robe M. Sapolsky (2017). Beha e. The Biology o Humans a Ou Bes and Wo s . PENGUIN
BOOKS.

P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
70
11. Dennis Meadows, Donella Meadows, Jo gen Rande s. Limi s o G ow h. – M.: MSU, 1991;
Beyond Limi s o G ow h. – M.: P og ess, 1994; Limi s o G ow h. The 30-Yea Upda e. – M.: IKC
“Academkniga”, 2008 (in Russian)
12. Ta aso a N. Dennis Meadows: “I will no be possible o achie e sus ainable de elopmen ...
And i ’s ime o hink abou how o li e in a phase o decline, no g ow h” (URL: h ps://naked-
science. u/a icle/in e iew/us ojchi ogo- az i iya-dos ich-ne-udas syaupadka-a-ne- os a) (5-
03-2022) Appeal 11-02-2024 (in Russian)
13. Paul R. Du y, Fynn Wilkes, Hen y Sko na, Ma in Fu hol , Cai Dickie, Ka a Fu hol ,
Giacomo Bilo i, Johannes Mülle , Ga y M. Feinman (2025) Fi e housand yea s o inequali y
in he Ca pa hian Basin SCIENCE ADVANCES VOL. 11, NO. 32. 06 AUG 2025 (URL:
h ps://www.science.o g/doi/10.1126/sciad .adu0323) 26-09-2025
14. Leh i Saag, Olga U e ska, S anisla Zadniko , I yna Sh amko, Ky ylo Go benko, Mykola
Band i skyi, Dmy o Pa li , Igo B uyako, Denys G echko, Vi alii Oka enko [...], Ma k G.
Thomas +28 au ho s (2025) No h Pon ic c oss oads: Mobili y in Uk aine om he B onze Age
o he ea ly mode n pe iod SCIENCE ADVANCES VOL. 11, NO. 2. 08 Jan 2025 (URL:
h ps://www.science.o g/doi/10.1126/sciad .ad 0695) 28-09-2025
15. Oğuzhan Pa asayan, Ch is ophe Lau elu , Ch is ine Bôle, Lola Bonnabel, Alois Co ona,
Cyn hia Domenech-Jaulneau, Cécile Pa esys, Isabelle Richa d, Thie y G ange,E a-Ma ia
Geigl (2024) La e Neoli hic collec i e bu ial e eals admix u e dynamics du ing he hi d
millennium BCE and he shaping o he Eu opean genome SCIENCE ADVANCES VOL. 10, NO. 25.
20 JUN 2024. DOI: 10.1126/sciad .adl2468. (URL:
h ps://www.science.o g/doi/pd /10.1126/sciad .adl2468) 28-09-2025
16. Jona han Shaw (2022). Seeking he Fi s Speake s o Indo-Eu opean Language. Ancien DNA
sheds new ligh on he o igins o a lingua anca (2022) (URL:
h ps://www.ha a dmagazine.com/2022/08/indo-eu opean-languages) (8.25.2022) 27-09-
2025
17. Leh i Saag, Se gey V. Vasilye , Lii i Va ul, Na alia V. Koso uko a, Dmi i V. Ge asimo ,
S e lana V. Oshibkina, Samuel J. G i i h, Anu Solnik, Lau i Saag, Eugenia D’a anasio, [...],
Mai Me spalu +7 au ho s (2021) Gene ic ances y changes in S one o B onze Age ansi ion
in he Eas Eu opean plain SCIENCE ADVANCES VOL. 7, NO. 4. 20 Jan 2021. DOI:
10.1126/sciad .abd6535. (URL: h ps://www.science.o g/doi/pd /10.1126/sciad .abd6535)
28-09-2025
18. Iosi Laza idis, Songül Alpaslan-Roodenbe g, Ayşe Aca , Ayşen Açikkol, Anagnos is
Agela akis, Le on Aghikyan, Uğu Akyüz, Desisla a And ee a, Gojko And ijaše ić, D agana
An ono ić, [...], Da id Reich +195 au ho s (2022) The gene ic his o y o he Sou he n A c: A
b idge be ween Wes Asia and Eu ope SCIENCE VOL. 377, NO. 6609. 26 AUG 2022. DOI:
10.1126/science.abm4247. (URL: h ps://www.science.o g/doi/10.1126/science.abm4247)
28-09-2025 agmen
19. Ko sak, K. (2021). The o igins o he p o o-Uk ainian a che ype om he Neoli hic Homo
ansi ion om cannibalism o humanism. Vyshcha shkola — High school. №12(208). 62-76. (in
Uk ainian)
20. Ko sak, Yu. (2022). On he undamen al ounda ions o noophilosophy (wisephilosophy) and a
new app oach o he Neoli hic e olu ion. In e na ional scien i ic jou nal «G ail o Science», №16
(June; 2022) wi h he p oceedings o he: III Co espondence In e na ional Scien i ic and P ac ical
Con e ence “Globaliza ion o scien i ic knowledge: in e na ional coope a ion and in eg a ion o
sciences”, June 17 h, 2022 by NGO Eu opean Scien i ic Pla o m (Vinny sia, Uk aine) LLC
In e na ional Cen e Co po a i e Managemen (Vienna, Aus ia). Pp. 333-347. (DOI
10.36074/g ail-o -science.22.10.2021.059 (URL: h ps://a chi e.jou nal-
g ail.science/index.php/2710-3056/issue/ iew/17.06.2022/3)) (in Uk ainian)
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
71
21. Diamond, J.M. (1997). Guns, Ge ms, and S eel: The Fa es o Human Socie ies, W.W. No on &
Co.
22. G ay R.D. & A kinson, O.D. (2003). Language- ee di e gence limes suppo he Ana olian
heo y o Indo-Eu opean o igin // Na u e, Vol. 426, pages 435-439; No embe 27, 2003.
23. Ko sak K.V. (2016). Noohis o y, he G ea T ypillia and o he ounda ions o he Uk ainian idea
o he 21s // Vyshcha Shkola — Highe School. - 2016. - No. 10 (147). - P. 57-67 (in Uk ainian)
24. Lyashenko, L.M. (2017). A new a emp o explain he eme gence and e olu ion o he P o o-
Indo-Eu opean language based on he noohis o y o Uk aine. Vyshcha shkola — Highe School,
2(151), 43-52 (in Uk ainian)
25. Da id Reich. (2020). Who we a e and how we go he e? Ancien DNA and he New Science o
he Human Pas . / T ansla ion om English by Elena Naima k. M. AST. 2020 (in Russian)
26. Ko sak K., Talanchuk P., Ko sak Y., Lyashenko L., Solo ey N. e c. (2022). The I e e sibili y o
he His o ical and A chaeological Re olu ion in Science as a P econdi ion o he Re u a ion o Lies
abou he Ances o s o Uk ainians. In .sc.jou nal «G ail o Science», №18-19 (Augus ; 2022). Pp.
317-329 (URL: h ps://a chi e.jou nal-g ail.science/index.php/2710-
3056/issue/ iew/26.08.2022). [2]. Ko sak K. e c. (2022). Abou he Ba le o he Bea e s o he
A lan ic and T ypllian A che ypes on he Tollenze Ri e 3250 yea s ago and he Mani es a ions o
i s Consequences in ou Time. In .sc.jou nal ««G ail o Science», №20 (Sep embe ; 2022) Pp. 229-
247 (URL: h ps://a chi e.jou nal-g ail.science/index.php/2710-3056/issue/ iew/30.09.2022/6).
[3]. Ko sak K. e c. (2022). Peculia i ies o he epochal Tollenze ba le and i s global consequences
om he poin o iew o noosciences. In .sc.jou nal «G ail o Science», №21 (Oc obe ; 2022) Pp.
192-211 (URL: h ps://a chi e.jou nal-g ail.science/index.php/2710-
3056/issue/ iew/28.10.2022/7) (in Uk ainian)
27. Hegga y P., Ande son C., Sca bo ough M., King B., Bouckae R., Jocz L., Kummel M.J., Jugel
T., I slinge B. [...] G ay R.D. (2023). Language ees wi h sampled ances o s suppo a hyb id model
o he o igin o indo-eu opean languages SCIENCE • 28 July 2023 • Vol 381, Issue 6656 (URL:
h ps://www.science.o g/doi/10.1126/science.abg0818). Appeal 29-09-2025
28. Kasyan, A. (2019). Linguis ic phylogeny wi h a human ace: he apid di ision o Indo-Eu opean
languages in he Ea ly B onze Age. M. Ins i u e o Linguis ics (URL: h ps://iling-
an. u/web/en/node/2654) 8-11-2021.
29. Ko sak K.V., Talanchuk P.M., Da idenko G.V., Kalaku a Y.S., Ki ik T.V., Lyashenko L.M. e c..
(2022). The O igin and Fea u es o Russian Cul u e in Te ms o Mode n Noosciences. In e na ional
scien i ic jou nal «G ail o Science», №17 (July; 2022) wi h he p oceedings o he: Ill
Co espondence In e na ional Scien i ic and P ac ical Con e ence «Science o pos -indus ial
socie y: globaliza ion and ans o ma ion p ocesses», July 22 h, 2022 by NGO Eu opean Scien i ic
Pla o m (Vinny sia, Uk aine) LLC In e na ional Cen e Co po a i e Managemen (Vienna, Aus ia).
Pp. 308-333 (DOI 10.36074/g ail-o -science.22.07.2022.056) (URL: h ps://a chi e.jou nal-
g ail.science/index.php/2710-3056/issue/ iew/22.07.2022) (in Uk ainian)
Київ, 1 жовтня 2025 року
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
72
DISPROPORTIONS OF TRANSLATING
CHILDREN’S POETRY: THROUGH THE LENS
OF DIFFERENT TRANSLATORS (WITH
SPECIAL REFERENCE TO A. BARTO’S
POETRY)
Na a S epan Da yan
Leс u e , Depa men o Fo eign Languages, M.Nalbandyan S a e Uni e si y o Shi ak,
Gyum i, A menia
Emma A a Ho akimyan
BA o Philology, MA S uden in English Language and Li e a u e, M.Nalbandyan S a e
Uni e si y o Shi ak, Gyum i A menia
Abs ac :
Due o i s exp essi e and con ex -dependen na u e ansla ion o child en’s poe y is a unique
and cul u al challenge o li e a y ansla o s. This pape explo es he in e dependen ea u e o
poe ic ansla ion, consis ing o h ee main pa s: au ho , au ho wo( ansla o ), and he eade .
D awing on examples o A.Ba o’s book “Toys” and i s English ansla ion, he s udy examines how
di e en ansla o s na iga e issues ela ed o he ansla ion o s ylis ic de ices, cul u al con ex
and child psychology. P ese a ion o poe ic o m is impo an o main aining he o iginal
message and he one equi es de ailed analysis o a ge language cul u e, as well as
de elopmen al nuances o a child. Success ul and accu a e ansla ion o child en’s poe y elies
no only on linguis ic accu acy bu also cul u al sensi i i y and he knowledge o child’s psychology
a a ce ain age.
Key wo ds and combina ions: child en’s poe y, s ylis ic de ices, s a egies o ansla ion, cul u al
con ac , child’s psychology, child’s de elopmen
In oduc ion
Due o cul u al di e ences be ween Russia and England, li e a y ansla ion can be challenging, as
he e is o en a disc epancy be ween he linguis ic and cul u al pe spec i es o he wo coun ies.
This is pa icula ly ue when ansla ing child en's poe y, as hese wo ks o en con ain unique
concep s, image y and equi e a delica e balance be ween p ese ing he o iginal meaning and
adap ing i o a new cul u al con ex .
The ele ance o he wo k is due o he g owing in e es o linguis s in he use o he language o
child en's li e a u e, including ce ain linguis ic means in English poe y. The aim o he esea ch
is o s udy he s ylis ic ea u es o child en's poe y, o d aw pa allels be ween Russian and English
child en's poe y, based on he nu se y hymes o Agniya Ba o, o no e he s ylis ic echniques
ha a e mos p oblema ic o ansla o s.
Fo an adequa e unde s anding o a poem by young eade s and adul s om ano he coun y, i
is essen ial o conside he au ho 's indi idual s yle, including his/he ocabula y, syn ax, and o he
linguis ic ea u es. This in ol es unde s anding he speci ics o he au ho 's w i ing s yle, as well
as hei use o a ious o ms o speech, gen e, composi ion, and hy hm. T ansla ing child en's
poe y also equi es an unde s anding o he his o y o childhood as a s age o li e, he changes i
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
73
b ough wi h i s appea ance, he psychology o child en, and he cul u al di e ences be ween
child en om di e en coun ies and he way hey a e ea ed by adul s.
Uniqueness o Child en’s Poe y
Poe y comes i s o child en in o m o o al adi ion. The e y i s o m o li e a u e ha a child
is exposed o is poe y, p esen ed in he o m o nu se y hymes o lullabies. Th ough he sha ed
li e a u e o nu se y and lullabies gene a ions o adul s and child en a e linked oge he I is no
coincidence ha he bes nu se y hymes hea d by a pe son a a e y ea ly age o en emain in
memo y o a li e ime. Fo example, he poems o Russian poe s like S. Ma shak, A. Ba o, K.
Chuko sky o Russian cul u e and Mo he Goose hymes o B i ish one.
Cha lo e Huck e .al., men ions ha “Child en’s books a e books ha ha e he child’s eye a he
cen e ” (Huck, Kie e , Heple , & Hickman, 2004, p. 5). The speci ici y o child en's li e a u e,
especially poe y, lies in he child en's unique pe cep ion o eali y, which di e s signi ican ly om
he pe cep ion o an adul . The younge he age o he eade , he mo e speci ic he wo ks a e o
child en. The peculia i y o he child en's wo k is due o he age- ela ed possibili ies o
unde s anding he eade and he asks acing him o he . The “simplici y” o child en’s li e a u e
is pe cei ed bo h a he na a i e and discou sal le els (Nikolaje a, 2005). Cha ac e s a e expec ed
o be uncomplica ed, he s o yline s aigh o wa d, p e e ably linea , he se ing amilia — he
same goes o he language: he language o child en’s li e a u e is assumed o be “a ‘scaled down’
e sion o ‘language in gene al’, simpli ied o be made accessible o hese young eade s”
(Тhompson & Sealey 2007). Readabili y and na u alness a e key expec a ions in he ansla ions
o child en’s li e a u e. Complex e ms and non igu a i e no ions in poe y end o discou age
child en om ad ancing hei in e es and comp ehension o he concep s o poe y. Since
child en ha e low educa ion le el and minimal li e expe ience, any poe y di ec ed a hem should
ha e s aigh o wa d wo ding and language ha he child en can g asp wi h ease. Child en s ill
ha e a lo o lea n, and hei comp ehension o poe y is s ill unde eloped. Child en a e mo e
a ac ed o poe y ha is w i en in hei na i e language compa ed o poe y ha uses p o ound
language ha is beyond hei age. Hence, child en can only be in e es ed in li e a y wo k ha uses
simple language o explain he idea, image, and ac ion in poe y.
Russian classic o child en's li e a u e Ko ney Chuko sky in oduces he main guidelines o
he child en's poe in e ms o he echnique o e si ica ion and he peculia i ies o child en's
pe cep ion:
1. G aphici y - "... ou poems mus be g aphic, ha is, in e e y s anza, and
some imes in e e y couple , he e mus be ma e ial o he a is , because he
hinking o younge child en is cha ac e ized by absolu e image y."
2. Dynamism o images - "The as es change o images is ... he second ule o
child en's w i e s."
3. . Ly icism - "The hi d ule is ha his e bal pain ing should be ly ical a he
same ime"
4. Dynamism o hy hm - "... mobili y and a iabili y o hy hm is he ou h law o
me"
5. Musicali y - "Inc eased musicali y o poe ic speech"
6. Con enien hyming "Rhymes in poems o child en should be placed a he
closes dis ance om each o he "
7. The seman ic load o hyme - "The se en h ule is ha hose wo ds ha se e
as hymes in nu se y hymes should be he main ca ie s o he meaning o he
whole ph ase"
8. The in eg i y o he line - "Each line o nu se y hymes should li e i s own li e
and making a sepa a e o ganism"
9. "Do no abuse adjec i es” -"Do no clu e you poems wi h adjec i es..."
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
80
Li e a u e
ALI KARIM'S CREATIVE WORKS. ARTISTIC
INTERPRETATION OF THE CONCEPT OF
MAN AND TIME
Rzaye a Qe en il Zeygam
Senio Lec u e , Agjabedi B anch o Aze baijan S a e Pedagogical Uni e si y, Aze baijan
Abs ac . Ali Ka im has a special ole in en iching poe y wi h new a is ic and philosophical
shades in 20 h cen u y Aze baijani li e a u e. In his ly ics, he ouched on opics such as he meaning
o human li e, he p oblem o ime and dea h, he con adic ions o exis ence, and he inne
eedom o man, c ea ing a deep philosophical and psychological line in na ional poe y. Ali Ka im's
poe y combines bo h aces o classical Eas e n philosophy and he in luences o Eu opean
mode nis hough .
In his poems, opics such as he ansience o ime, mo ali y, dea h and immo ali y ha e
acqui ed a deep philosophical meaning. In de ining he posi ion o man in he ace o exis ence, he
poe bene i ed om bo h he Su i-philosophical he i age o Eas e n poe y and he Wes e n li e a y-
philosophical adi ion.
Keywo ds: Ali Ka im, poe y, philosophical hough , dea h and immo ali y, ime and mo ali y,
inne eedom, oice o conscience, social-philosophical mo i s, e c.
Ali Ka im was he bea e o no only ly ical emo ions in Aze baijani poe y, bu also deep
philosophical ideas. His wo k p esen s he ela ionships be ween being and non-being, li e and
dea h, ime and people on a b oad a is ic-philosophical plane.
Ali Ka im's poe y opened new philosophical ho izons in Aze baijani li e a u e by exp essing
man's sea ch o inne eedom, spi i ual in eg i y, and desi e o immo ali y in poe ic language.
His wo k should be s udied no only as a li e a y-a is ic, bu also as a deep poe ic mani es a ion o
a philosophical wo ld iew. (2, p.17)
Fou main di ec ions come o he o e in Ali Ka im's wo k:
1. Poe ic-philosophical embodimen o he p oblem o ime and mo ali y;
2. The meaning o human exis ence, issues o inne eedom and conscience;
3. Philosophical in e p e a ion o he concep s o dea h and immo ali y;
4. Socio-philosophical mo i s
The concep o ime and mo ali y
Time is one o he main philosophical ca ego ies in Ali Ka im's poe y. In he poe 's poe y,
ime is no jus he hy hm o na u e, bu a philosophical ca ego y ha de e mines human
exis ence. Ali Ka im, along wi h desc ibing he ansience o human li e, calls o demons a ing
spi i ual s eng h in he ace o mo ali y. The poe p esen s ime as bo h a des uc i e o ce and a
ac o ha es s human will.
Fo Ali Ka im, he low o ime is he main philosophical momen o human exis ence. In his
poems, ime is bo h a des uc i e o ce and a sou ce o c ea i i y. (3, p.53)
In he poem “The Wo d o he Hea ”, he emphasizes he ansience o human li e and calls
o esis ance o i , no econcilia ion wi h mo ali y. In his ega d, his poe y esona es wi h
exis en ial philosophical hough .

«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
81
In he poem “The Wo d o he Hea ”, he w i es:
“The ime has come, my li e is also my own,
The lood has lowed, aking away yea s, days…”(1, p.35)
In hese lines, ime is desc ibed as a me ciless o ce ha quickly akes away human li e. The
me apho o ime as a “ lood” indica es ha i lows wi hou s opping and akes e e y hing wi h i .
A he same ime, he poe d aws a en ion o he possibili y o man o lea e a ma k in he
ace o ime:
“I came om he pas , I am going o he u u e,
Time akes me, bu my ma k emains.”(1, p.36)
He e, he concep o “ma k” means he immo ali y o he alues, deeds and wo ds c ea ed
by man. This philosophical conclusion esona es wi h exis en ialis hough : e en i a pe son loses
o ime, he can win wi h his spi i ual he i age.
Li e a y c i ic H. Mammadli w i es: “In Ali Ka im’s poe y, ime is a philosophical symbol ha
shows bo h he idea o mo ali y and he e e ni y o c ea i i y” (2, p. 54).
The meaning o li e and human exis ence
One o he main hemes in Ali Ka im’s poems is man’s a emp o ind he meaning o li e. His
he oes ask big ques ions abou exis ence agains he backg ound o simple e e yday e en s: “Who
am I?”, “Whe e did I come om?”, “Whe e am I going?”. In Ali Ka im’s poems, a pe son’s
unde s anding o his inne wo ld and inding he pu pose o his exis ence plays an impo an ole.
(4, p.54)
Ali Ka im o en ques ions he posi ion o man in li e, he pu pose o li e. His he oes, s a ing
om e e yday li e e en s, u n o g ea philosophical ques ions:
“Who am I, why did I come o his wo ld,
Am I a a ele o am I he pa h i sel ?” (1, p.47)
He e he poe exp esses man’s ques ions abou exis ence in poe ic language. Acco ding o his
opinion, he meaning o man is no only o li e, bu also o c ea e alue.
The poe ’s app oach o his opic b ings him close o bo h Eas e n Su i poe y and Wes e n
exis en ialism. In Su ism, he inne pe ec ion o man is he basis, and in exis en ialism, he inne
eedom o he indi idual. By combining hese wo lines, Ali Ka im shows ha man con i ms his
exis ence by c ea ing spi i ual alues.
The p oblem o dea h and immo ali y
The mo i o dea h occupies a wide place in Ali Ka im’s poe y. Howe e , dea h is no an end
in his poems, bu a new beginning, a momen ha u ns in o immo ali y wi h he ace le by man.
Acco ding o li e a y c i ics, in Ali Ka im's poe y, dea h is p esen ed no only as a physical
end, bu also as he beginning o spi i ual enewal, as a pe son's ans o ma ion in o immo ali y
h ough he ma k he lea es behind.
In he poem "S one" he w i es:
"I wan o lea e a s one
So ha I oo may lea e a ma k in his wo ld..." (1, p.27)
In he poem "S one" he image o a s one is p esen ed as an a is ic symbol o a pe son's
desi e o lea e a li elong ma k. The s one exp esses bo h s eng h and e e ni y. The poe shows ha
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
82
a pe son is physically mo al, bu can become immo al h ough his ac ions and he alues he
c ea es. This idea esona es wi h he concep known in philosophy as " he immo ali y o he wo k
and deed." (5, p. 21)
This is a philosophical exp ession o a pe son's s i ing o immo ali y h ough his c ea i e
ac .
Li e a y c i ic S. Mammado a no es: “In Ali Ka im's ly ics, dea h is no des uc ion o a pe son,
bu a new beginning, a ansi ion o spi i ual immo ali y” (4, p. 49).
Socio-philosophical mo i s
Ali Ka im's poe y is no limi ed o indi idual hough s. In his poems, he heme o human
esponsibili y be o e socie y, jus ice and human alues akes an impo an place. The poe sees
human happiness no only on an indi idual le el, bu also in social ha mony.
Ka im no only ouches on he p oblems o indi idual exis ence, bu also emphasizes he
esponsibili y o man be o e socie y. Jus ice, human alues, humanism a e among he main ideas
in his poems.
He w i es:
“No e e yone can build hei happiness alone,
Man is oge he wi h man, whole wi h he wo ld.” (1, p.64)
He e i is shown ha he happiness o he indi idual is connec ed only wi h socie y, human
alues. The poe 's wo ld iew is humanis ic: man should li e no only o himsel , bu also o
o he s.
One o he main hemes o Aze baijani poe y is he sea ch o happiness o man. In Ali
Ka im's wo k, he mo i o happiness is mo e mani es ed in he o m o longing, sea ch and s i ing
o spi i ual pe ec ion. His he oes see happiness no in ma e ial goods, bu in spi i ual alues,
lo e, iendship, inne eedom o a pe son and ha mony wi h socie y.
In Ali Ka im's poems, happiness is o en connec ed wi h he inne wo ld o a pe son.
Acco ding o he poe , i a pe son emains ue o his conscience, he can be happy e en in a simple
li e. He w i es:
“A sip o wa e , a piece o b ead,
I you sha e i wi h you iend - you a e happy.” (1, p.47)
He e, happiness is ound in small, simple momen s o e e yday li e. This app oach di ec s a
pe son away om pomp and u ns him owa ds inne pu i y.
One o he main sou ces o happiness o he poe 's ly ical he oes is lo e. Ali Ka im p esen s
lo e no only as a pe sonal eeling, bu also as a g ea o ce ha pe ec s a pe son spi i ually:
“Wi hou lo e, nei he he sun ises in he wo ld,
No does a pe son li e happily.” (1, p.49)
Lo e is he main alue in his poe y ha gi es meaning o a pe son's li e and gi es happiness.
Ali Ka im sees happiness no only on an indi idual le el, bu also on a social le el. In his
opinion, a pe son canno be happy i he emains indi e en o he su e ing o o he s:
“No e e yone can build hei own happiness alone,
A pe son is whole wi h ano he , whole wi h he wo ld.” (1, p.51)
He e, happiness is p esen ed as a human condi ion. T ue happiness is possible only when a
pe son is able o ind happiness oge he wi h o he s.
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
83
In he poe ’s poems, happiness o en appea s as an una ainable ideal. This longing is
connec ed wi h he poe ’s heme o ime and mo ali y, which we men ioned abo e. Al hough he
desi es happiness, he cons an ly eminds us o he ansience o he wo ld:
“One day will come, he wo ld is mo al,
Happiness also passes like a d eam.” (1, p.52)
In hese e ses, he philosophical side o he longing o happiness is e ealed: a pe son
seeks happiness, bu he u hlessness o ime makes his eeling empo a y.
Ali Ka im’s poe y cons i u es he mos impo an s age o philosophical ly icism in
Aze baijani li e a u e. In his poems, opics such as he ansience o ime, he meaning o li e,
dea h and immo ali y, and he posi ion o man in on o socie y ha e a deep philosophical
meaning.
The philosophical aspec o Ali Ka im's ly ics should be e alua ed as a aluable example no
only o Aze baijani li e a u e, bu also o uni e sal poe y. The idea o humanism is he leading line
in his wo k: a pe son should own his spi i ual alues and li e a meaning ul li e no only o himsel ,
bu also o socie y.
Ali Ka im's poe y is no buil only on indi idual hough s. His poems also aise philosophical
ques ions abou socie y, jus ice, and he a e o mankind. The poe emphasizes ha a pe son
should no be sa is ied wi h only his indi idual happiness, and he impo ance o commi men o
human alues. These ideas o m he basis o a humanis ic wo ld iew in his ly ics. (6, p.85)
LITERATURE:
1. Ka im A. Selec ed Wo ks. Baku: Yazichi, 1981.
2. Mammadli H. Ly ism and philosophical mo i s in Ali Ka im's poe y. Baku: Elm e
Tahsil, 2010.
3. Ismayilo M. Philosophical hough in poe y: on he example o Ali Ka im's c ea i i y.
Baku: Tahsil, 2020.
4. Mammado a S. “The p oblem o ime and immo ali y in Ali Ka im's ly ics”. Jou nal
o Aze baijani Philology, 2022, No. 3
5. Khalilo B. Philosophical ly ical adi ions in Aze baijani poe y. Baku: ADPU
Publishing House, 2018.
6. Ahmado I. Humanis ic adi ions in ou li e a u e. Baku: Eas -Wes , 2015.
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
84
His o ical Sciences
Mili a y a o he Huns (based on wes e n
sou ces)
Zhumagulo Kalkaman Tu syno ich
D . o his o ical sciences, P o esso , Al-Fa abi Kazakh Na ional Uni e si y, Alma y,
Kazakhs an
Sadyko a Raikhan Onalbaykyzy
candida e o his o ical sciences, Associa e P o esso , Al-Fa abi Kazakh Na ional Uni e si y,
Alma y, Kazakhs an, co esponding au ho
Tu syn Sanzha
juniou esea che o he R.S. Suleimeno Ins i u e o O ien al s udies
The ances o s o he Kazakh people played a signi ican ole in he de elopmen o s a es
om he Fa Eas o Wes e n Eu ope, om Sibe ia o Hindus an o wo millennia. Mig a ing o e
as dis ances, ibes and ibal unions epea edly changed he e hnic and s a e pic u e o Eu asia.
This also applies o he his o y o he Huns, which is an o ganic pa o Tu kic his o y, and he e o e
he his o y o Kazakhs an [1].
The Huns (Huns) ha e inhabi ed Cen al Asia since ancien imes. They belonged o he
Tu kic-speaking ibes. As ea ly as he 4 h cen u y BC, he Chinese named he Huns among hei
se ious opponen s. Hunnish mili a y leade s achie ed signi ican success in wa s wi h he Han
Empi e.
In he i s cen u ies o ou e a, he Hunnish ibes mig a ed om he e i o y o Cen al
Asia o he wes . In he middle o he 4 h cen u y AD, he Huns in aded he e i o y be ween he
Volga and he Don. Ha ing conque ed he Alans in he No he n Caucasus and subjuga ed he
Bospo us Kingdom, he Huns c ossed he Don and c ushed he mul i- ibal s a e o he Os ogo h
king E mana ic in Sou h-Eas e n Eu ope (375). This yea ma ked he beginning o a whole se ies
o mo emen s ha led o he G ea Mig a ion o Peoples.
The G ea Mig a ion o Peoples o he 4 h-7 h cen u ies was a u ning poin in wo ld his o y,
ini ia ed by he Hunnish ibal union wi h i s ad ance om he dep hs o Cen al Asia o Eu ope.
Since ha ime, he e has been a syn hesis, in eg a ion o social ela ions, cul u es and adi ions
o he ibes and peoples inhabi ing he Eu asian space.
The Hunnic Empi e in he Wes , wi h Pannonia as i s cen e , eached i s g ea es e i o ial
expansion and powe unde he leade ship o A ila (bo n c. 395, died 453), who uled om 434
o 453. G eek and La in sou ces indica e ha A ila came om a oyal amily ha had uled he
Huns o gene a ions [2].
A ila was a majo s a esman who accomplished g ea deeds, a wise ule , a skilled diploma ,
and a ai judge. He can igh ully be conside ed an ou s anding igu e o he 1s millennium. The
Hunnic Empi e unde A ila consis ed o ou pa s: on he no he n bo de s i ex ended om he
kingdom o he Huns wes wa d o Ge many.
The Hunnish s a e unde A ila consis ed o 4 pa s: on he no he n bo de s i ex ended
om he kingdom o he Huns o he wes o Ge many. In he sou h, bo h Roman empi es (Eas e n
Roman and Wes e n Roman) we e ibu a ies o A ila. In e ms o i s e i o y and in luence, he
Empi e o A ila geog aphically co e ed almos all 4 pa s o he wo ld: om eas o wes and om
no h o sou h (Old Tu kic: ö bulun, Kazakh “dünienin ö bu yshy”). The Hunnish bo de s
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
85
ex ended om eas o wes - om Al ai, Cen al Asia and he Caucasus o he Danube and he
Rhine. The Hunnish union in Cen al Asia con ibu ed o he subsequen o ma ion o he Kazakh
e hnic g oup and o he Tu kic-speaking peoples.
A ila and his ime le an indelible ma k on he his o y o Eu asia, which we e illus a ed
in his o ical w i ings, ch onicles and epic wo ks. Reading and analyzing a e his o ical e idence in
La in, ea ly Ge manic and Scandina ian languages, we we e able o es ablish ha a leas 18 wo ks
o Ge man he oic epic and Scandina ian sagas e lec he g ea deeds o he Huns and hei ule
(in hem he is called A ila, E zel, A zel, A li) [3].
F om «Das Nibelungenlied» («Песнь о Нибелунгах») we can ead:
«König E zels He scha wa so wei e kann ,
Daß man zu alien Zei en an seinem Ho e and
Die alle k lhns en Recken, da on man je e nommen
Bei Ch is en ode Heiden; die wa en all mi ihm gekommen.
Bei ihm wa alle wegen, so sieh man's nimme meh
So ch is liche Glaube als heidnische Ve keh .
Wozu nach seine Si e sich auch ein jede schlug,
Das schu des Königs Milde, man gab doch alien genug.» [4].
A la ge-scale hema ic exhibi ion en i led “A ila und die Hunnen” (“A ila and he Huns”)
was held in Speye , Ge many, om June 17, 2007, 2007, o Janua y, 2008, dedica ed o he his o y
o he Hunnish Empi e in Eu ope and Eu asia. Au ho isi ed his exhibi ion wice – in July and
Decembe 2007. The o ganize o he exhibi ion is a la ge his o ical museum o Ge many, loca ed
in he ci y o Speye (His o isches Museum de P alz Speye ). The scale and uniqueness o he
exhibi ion is ha i p esen ed au hen ic exhibi s om bo h leading la ge museums in Ge many and
amous museums in Eu opean coun ies: Aus ia, Hunga y, Romania, Slo akia, he Czech Republic,
Poland, F ance, I aly. These ma e ials om he Hunnic e a made i possible o ec ea e pic u es o
mili a y a , economic li e, eligious belie s and i uals.
The legacy o he Huns can also be judged by a chaeological indings ha ha e been
exca a ed on he e i o y o he s a es o he Eu asian con inen . The exhibi ion his o y o he
Hunnish Empi e in he Eu ope and Eu asia unde he i le “A ila und die Hunnen”
Bu why was his special exhibi ion opened in Ge many? Au ho s o he a icle ha e asked
hemsel es his ques ion many imes be o e. The answe he e may be as ollows. Many peoples
o Eu ope iewed he Hunnish Empi e as a coun e weigh o he Roman Empi e, as a sa io om
Roman expansion. A numbe o Ge manic ibes ha we e dependen on he Hunnish Empi e
pa icipa ed in wa s agains Rome. In sho , he Hunnish Empi e occupied a ce ain place in he
his o y o Ge many and Eu ope du ing he u ning poin in he ansi ion om an iqui y o he
Middle Ages...
The mili a y ic o ies and ad an ages o dominance o he Hun Empi e and Mongol Empi e
we e analyzed in de ail in he wo k o Samuel Rumschlag. In his a icle, he emphasized, “ o help
explain nomadic successes, I will highligh one aspec o nomadic socie y ha is no equen ly
discussed. I a gue ha supe io mili a y echnology was as c ucial o nomadic mili a y ic o ies as
we e o he ac o s such as gi ed leade ship and ex eme mobili y. Imp o emen s made o
nomadic mili a y echnologies o e ime allowed successi e nomadic g oups o be inc easingly
success ul is-a- is hei seden a y enemies un il he e en ual in en ion o i ea ms le eled he
playing ield. Fa om being a pe iphe al conside a ion, uniquely nomadic mili a y echnology
ope a ed simul aneously wi h good leade ship and high mobili y in success ul nomadic a mies,
and each ac o complemen ed he ad an ages con e ed by he o he s. The loss o e en one o
hese ad an ages would ha e se iously impo e ished he abili y o a nomadic socie y o moun
success ul campaigns agains well-equipped seden a y oes.

P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
86
An added bene i o inco po a ing echnological imp o emen s in o ou explana o y
amewo ks is he po en ial o such a pe spec i e o explain no only nomadic ic o ies o e
powe ul seden a y oes, bu also di e en ial successes be ween di e en nomadic g oups o e
ime. Using wo compa a i e case s udies, I will a gue ha he medioc e successes o he Huns in
he 5 h cen u y and he dazzling successes o he Mongols in he 13 h cen u y a e due o
di e ences in a che y and saddle/s i up echnology in addi ion o o he ac o s such as quali y
o mili a y leade ship. Despi e he endency o pos e i y o assume ha one moun ed a che is
equal o ano he , om a echno logical pe spec i e, his is simply no he case” [5]
The Xiongnu we e impo an echnological inno a o s, in oducing o moun ed men s,
including pai ed s i ups in he i h cen u y CE and s i ening bone pla es on he limb ends o
hei composi e bows. The Huns o Eu ope had he s i ening bone pla es ha we e i s
de eloped by he Xiongnu bu lacked he echnological inno a ions ha he Xiongnu emaining
in Inne Eu asia de eloped in he i h cen u y and subsequen pe iods, such as he pai ed s i up.
Bu by he ime o he Mongols, hese in en ions had been widely adop ed and mas e ed in Inne
Eu asia. An unde s anding o Mongol echnology, such as hei use o pai ed s i ups and an
imp o ed composi e bow design, is impo an in explaining he echnological sup emacy and, by
ex ension, he enhanced mili a y capabili ies o he Mongols.
I has been poin ed ou abo e ha he p esen w i e canno pass judgemen on De
Guignes’s iden i ica ion o he Huns wi h he Hsiung-nu o he Chinese annalis s. Now he Chinese,
when hey deal wi h he s eppe nomads, speak wi h emba assing equency o nomad a mies
numbe ing 100,000, 200,000, 300,000, and e en 400, 000 men. Thus Pa ke , whose na a i e in
A Thousand Yea s o he Ta a s is closely based on he o iginal au ho i ies, w i es, ‘[Baghdu ] had
300,000 oops unde his command’, ‘Baghdu le loose 300,000 o his bes oops’, ‘[Me cho]
had a s anding a my o 400,000 ho se-a che s always eady’, and so on [6].
Thus, we ha e analyzed he mili a y de elopmen o Hunnish Empi e. Bo h Eu opean wa s
waged by he mili a y powe o he Hunnish Empi e. I , in 451, he Wes e n Roman Empi e uni ed
almos he whole o he Wes agains he Huns, hen a ew mon h la e (less han a yea ) i could
no esis hei in asion in o he hea o he Empi e.
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
87
Acknowledgemen s.
This esea ch was supposed by p og am- a ge ed unding om he Science Commi ee o
he Minis y o Science and Highe Educa ion o he Republic o Kazakhs an (IRN BR24993132 o
he Republic o Kazakhs an “Ea ly and Medie al His o y o he cul u e o he Tu kic wo ld based
on New Unique Ma e ials om he Va ican and Wes e n Eu opean Coun ies”
Lis o used li e a u e:
1 Zhumagulo K.T., Sadyko a R.O. P oblems in he s udy o he Huns and Eu asian his o y
in ela ion o wo ld his o y. Asian Social Science. Vol. 11, numbe 19. 2015. – p. 307.
2 A ila he Hun and he u ning poin o ancien his o y. – F om he book. Zhumagulo K.T.
iz is o ii y kskogo mi a E azii. – Alma y, 2024, -p. 92.
3 Das Nibelungenlied, Aus dem Mi elhochdeu schen on Ka l Sim ock. Anakonda Ve l.,
Köln, 2005
4. Das Nibelungenlied, einundzwanzigs es Aben eue
5 Samuel Rumschlag. One Bow (o S i up) Is No Equal o Ano he : A Compa a i e Look a
Hun and Mongol Mili a y Technologies p. 79.
6 Pa ke E. Thousand yea s o he Ta a s, edn. 2, London, 1924, pp. 12,15,159, e passim
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
88
Economic Sciences
In eg a ing A i icial In elligence in o
Business Educa ion: A Case S udy o
Cu iculum Implemen a ion
Nana Pa ula a
AI Resea che and Cu iculum Au ho
Nana Jikia
Rec o , Da id Agmashenebeli Academy
Abs ac This s udy examines he in eg a ion o a i icial in elligence (AI) ools in o business
educa ion. The cou se, designed o business s uden s and o mally app o ed by he ec o ,
se ed as he subjec o esea ch o e alua e i s implemen a ion and ou comes. Findings
highligh AI’s signi icance in esou ce alloca ion, decision-making, and business analy ics. S uden
engagemen and pe o mance, including he use o a ious AI pla o ms and mini-p ojec s, we e
analyzed as key indica o s o he cou se’s e ec i eness.
Keywo ds: a i icial in elligence, business educa ion, cu iculum, s uden engagemen , highe
educa ion
In oduc ion A i icial in elligence is inc easingly ans o ming mul iple sec o s, including
educa ion. The cou se unde s udy was speci ically designed o business s uden s and o mally
app o ed by he ec o , ensu ing ins i u ional legi imacy. I s p ima y objec i e was o in eg a e AI-
d i en me hodologies in o he cu iculum, equipping s uden s wi h skills necessa y o da a-d i en
p o essional en i onmen s.
Me hodology A quali a i e case s udy app oach was employed, ocusing on class oom
implemen a ion, obse a ion, and hands-on s uden p ojec s. The cou se combined lec u es,
p ac ical assignmen s, and p ojec -based lea ning ac i i ies. Online sessions we e conduc ed ia
Zoom, allowing eal- ime in e ac ion and collabo a ion. Assignmen s and mini-p ojec s we e
managed using digi al pla o ms o enhance pa icipa ion and lea ning ou comes.
AI Pla o ms and Tools S uden s engaged wi h a a ie y o AI pla o ms du ing he cou se,
including:
Cha GPT – gene a ing ex ual con en and suppo ing p ojec -based asks.
GeninAI – AI-d i en simula ions and analy ical models o business scena ios.
Claude / Poe / Copilo – p og amming assis ance, wo k low au oma ion, and da a p ocessing.
Enag ami – p ima y ool o Geo gian language oice gene a ion, allowing s uden s o c ea e audio
con en and p ac ice AI oice applica ions in he local language.
S uden Mini-P ojec s and Exe cises S uden s pa icipa ed in exe cises and mini-p ojec s o apply
AI in p ac ical scena ios:
Figu e 1. S uden s a he Da id Aghmashenebeli Educa ional Cen e wo king on AI-d i en business
p ojec s. The class oom se up demons a es p ac ical engagemen wi h da a analysis and
decision-making ools.
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
89
Resou ce Alloca ion Models – op imizing esou ce dis ibu ion using AI simula ions.
Financial Fo ecas ing – p edic ing e enues and expenses using Excel, Py hon, and AI ools.
Ope a ional Op imiza ion – imp o ing wo k low e iciency and decision-making wi h AI.
P omp Enginee ing and Tex Gene a ion – unde s anding p inciples and impo ance o p omp
c ea ion.
AI E hics and Risk Managemen – explo ing e hical conside a ions and managing AI hallucina ions.
Voice Con en Gene a ion – c ea ing Geo gian language audio using Enag ami.
Pla o m-Based P ojec s – Vi ago, Genmo, and Suno we e used o pe sonalized ma ke ing, HR,
and mul imedia applica ions.
These ac i i ies allowed s uden s o link heo e ical knowledge wi h p ac ical applica ions,
os e ing engagemen , analy ical skills, and p oblem-sol ing abili ies.
Findings and Discussion Cu iculum App o al and S uc u e The ec o ’s app o al e lec ed
ins i u ional ecogni ion o AI’s ele ance in highe educa ion. The cu iculum balanced heo e ical
ins uc ion wi h hands-on p ac ice.
S uden Pe o mance and Engagemen S uden s demons a ed s ong engagemen h ough mini-
p ojec s and exe cises using mul iple AI pla o ms. Thei p ojec s indica ed an abili y o design
models o esou ce alloca ion, inancial o ecas ing, and s a egic decision-making, while also
applying e hical conside a ions and oice gene a ion in Geo gian.
Pedagogical Value In eg a ing AI in o business educa ion enhanced s uden mo i a ion and
s eng hened analy ical skills. P ojec -based lea ning, combined wi h online pla o ms and AI ools,
allowed s uden s o di ec ly link heo y wi h p ac ice.
Conclusion The cou se e ec i ely aligned academic con en wi h con empo a y indus y
demands. AI in eg a ion os e ed c i ical hinking, p oblem-sol ing skills, and a b oade
pe spec i e on business managemen . Inco po a ing p ac ical exe cises wi h AI pla o ms
p epa ed s uden s o eal-wo ld applica ions in business and educa ion. Fu u e esea ch should
explo e scaling his cu iculum model o o he disciplines, p omo ing wide ins i u ional adop ion
and os e ing in e na ional collabo a ion.
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
96
Biological Sciences
Di e en Types o Demen ia:
Commonali ies and Dis inc ions
Da id Aphkhaza a
PhD, Full P o esso o Biochemis y a Al e uni e si y, Tbilisi, Geo gia; In i ed Lec u e
(P o esso ) o Biochemis y, Uni e si y o Geo gia, Tbilisi Geo gia, Full p o esso o
Biochemis y Geo gian Na ional Uni e si y SEU, Tbilisi Geo gia , In i ed Lec u e
(P o esso ) o Biophysics and Mic obiology, Geo gian Technical Uni e si y, Tbilisi,
Geo gia. O cid: h ps://o cid.o g/0000-0001-6216-6477
A chil Chi akadze
PhD, Geo gian Techical Uni e si y, I ane Ja akhish ili Tbilisi S a e Uni e si y
Le an Gulua
PhD, P o esso , Head o bachelo p og am o Biomedicine a Uni e si y o Geo gia, Tbilisi,
Geo gia.
Noda Sulash ili
MD, PhD, Doc o o Pha maceu ical and Pha macological Sciences In Medicine, In i ed
Lec u e (P o esso ) o Scien i ic Resea ch-Skills Cen e a Tbilisi S a e Medical Uni e si y;
P o esso o Medical and Clinical Pha macology o In e na ional School o Medicine a
Al e Uni e si y; P o esso o Pha macology o Facul y o Medicine a Geo gian Na ional
Uni e si y SEU, Associa e A ilia ed P o esso o Medical Pha macology o Facul y o
Medicine a Sulkhan-Saba O beliani Uni e si y; Associa e P o esso o Medical
Pha macology a School o Medicine a Da id Aghmashenebeli Uni e si y o Geo gia;
Associa e P o esso o Biochemis y and Pha macology Di ec ion o School o Heal h
Sciences a he Uni e si y o Geo gia. Associa e P o esso o Pha macology o Facul y o
Den is y and Pha macy a Tbilisi Humani a ian Teaching Uni e si y; Tbilisi, Geo gia;
O cid: h ps://o cid.o g/0000-0002-9005-8577.
De anshu Ganje
MD, Al e Uni e si y, Tbilisi, Geo gia
K upa Ka ale
MD, Al e Uni e si y, Tbilisi, Geo gia
Tama Ok opi idze
Doc o o Medical Sciences, P o esso a Al e Uni e si y, Tbilisi, Geo gia
Ananya Naik
Al e Uni e si y, Tbilisi, Geo gia
De a Ha sha Uday Gundlu u
Uni e si y o Geo gia, Tbilisi, Geo gia
Manish Reddy Mogilahalli Ramachand appa
Al e Uni e si y, Tbilisi, Geo gia
AHMAD EL HAGE
Eu opean Uni e si y, Tbilisi, Geo gia
Fa eeha Aziz Mengal
Uni e si y o Geo gia, Tbilisi, Geo gia

«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
97
Anushka Rohidas Temgi e
Al e Uni e si y, Tbilisi, Geo gia
Ha shi a Vimal Sha ma
Al e Uni e si y, Tbilisi, Geo gia
Ramashish Subhashchand a Vishwaka ma
Uni e si y o Geo gia, Tbilisi, Geo gia
Mohd Amaan khan
Uni e si y o Geo gia, Tbilisi, Geo gia
Co esponding au ho P o . Da id Aphkhaza a
Abs ac
Demen ia ep esen s a he e ogeneous g oup o neu odegene a i e synd omes cha ac e ized by
p og essi e cogni i e decline, impai ed daily unc ioning, and beha io al changes. The mos
common o ms include Alzheime ’s disease (AD), ascula demen ia (VaD), demen ia wi h Lewy
bodies (DLB), and on o empo al demen ia (FTD), each wi h unique pa hophysiological
unde pinnings. Despi e di e ences, hese diso de s sha e con e ging pa hways such as synap ic
dys unc ion, p o ein agg ega ion, and neu oin lamma ion. This e iew summa izes he majo
demen ia sub ypes, highligh s hei clinical and molecula ea u es, and discusses o e lapping and
dis inc mechanisms. Unde s anding bo h sha ed and di e gen aspec s is essen ial o diagnos ic
accu acy and he apeu ic de elopmen .
Keywo ds: Alzheime ’s disease; ascula demen ia; demen ia wi h Lewy bodies; on o empo al
demen ia; mixed demen ia; AT(N) amewo k; amyloid-β; au; α-synuclein; TDP-43;
neu oin lamma ion; synap ic dys unc ion; small essel disease; whi e ma e hype in ensi ies;
ce eb ospinal luid bioma ke s; plasma p- au (p- au181/p- au217); neu o ilamen ligh chain
(N L); DaTscan; cogni i e decline; p e en ion and isk educ ion.
In oduc ion
Global Bu den and Epidemiological Landscape
Demen ia ep esen s one o he mos p essing public heal h challenges o he 21s cen u y.
Acco ding o he Wo ld Heal h O ganiza ion, o e 55 million indi iduals wo ldwide a e cu en ly
li ing wi h demen ia, wi h nea ly 10 million new cases diagnosed annually (WHO, 2023).
P ojec ions es ima e ha by 2050, his numbe will ise o o e 150 million, p ima ily d i en by
demog aphic shi s and inc eased li e expec ancy (P ince e al., 2016). The p e alence doubles
wi h e e y i e-yea inc ease in age beyond 65, making demen ia igh ly in e wined wi h he
biology o aging (Li ings on e al., 2020).
The global dis ibu ion o demen ia is no uni o m. High-income coun ies ha e his o ically
epo ed highe p e alence due o longe li espans and be e diagnos ic p ac ices, bu ecen
da a sugges ha low- and middle-income coun ies will expe ience he sha pes inc eases,
accoun ing o nea ly 70% o cases by 2050 (Nichols e al., 2022). This end ca ies p o ound
socioeconomic consequences, as heal hca e sys ems in many egions a e no adequa ely p epa ed
o he ising bu den o neu odegene a i e diseases.
F om an economic pe spec i e, demen ia exe s s agge ing cos s. The global cos o demen ia
exceeded $1.3 illion USD in 2019, encompassing di ec medical ca e, social ca e, and he as
unpaid labo o amily ca egi e s (Wimo e al., 2020). Beyond numbe s, demen ia impac s quali y
o li e o pa ien s and amilies, o en leading o s igma, social wi hd awal, and ca egi e bu nou .
Such eali ies unde sco e he u gency o bo h clinical and scien i ic ad ances in he ield.
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
98
His o ical Pe spec i es on Demen ia Resea ch
The unde s anding o demen ia has e ol ed ema kably o e he pas cen u y. Ea ly desc ip ions
da e back o an iqui y, when philosophe s like Py hago as and A is o le no ed he decline o
memo y in old age. Howe e , demen ia was long ega ded as an ine i able pa o aging a he
han a dis inc pa hological en i y.
A majo miles one occu ed in 1906, when Alois Alzheime p esen ed he case o Augus e D., a
woman wi h p o ound memo y loss and beha io al changes. Pos -mo em examina ion e ealed
hallma k plaques and angles, laying he ounda ion o Alzheime ’s disease (Mau e e al., 1997).
Subsequen decades wi nessed he ecogni ion o o he demen ia ypes, including ascula
demen ia (due o ce eb o ascula pa hology), Lewy body demen ia (linked o α-synuclein
agg ega es), and on o empo al demen ia (in ol ing on al and empo al lobe degene a ion).
By he la e 20 h cen u y, ad ances in neu oimaging, molecula biology, and gene ics e amed
demen ia as a collec ion o he e ogeneous synd omes wi h o e lapping ye dis inc mechanisms.
Today, demen ia is unde s ood as a complex in e play o gene ic, molecula , and en i onmen al
ac o s, a he han a single disease. This shi has ueled new app oaches o classi ica ion,
diagnosis, and ea men .
De ining Demen ia: Clinical and Concep ual Challenges
Demen ia is clinically de ined as a synd ome o p og essi e cogni i e decline ha in e e es wi h
independence in daily ac i i ies (McKhann e al., 2011). Co e domains a ec ed include memo y,
execu i e unc ion, language, isuospa ial skills, and social cogni ion. Impo an ly, demen ia is no
synonymous wi h no mal aging: while age is he s onges isk ac o , demen ia ep esen s
pa hological b ain changes beyond hose expec ed in heal hy olde adul s.
The concep ual challenge lies in he he e ogenei y o demen ia. While Alzheime ’s disease
accoun s o he majo i y o cases, mixed pa hologies a e inc easingly ecognized. Au opsy s udies
e eal ha many olde adul s ha bo bo h amyloid- au pa hology and ascula lesions, o
combina ions o α-synuclein and TDP-43 inclusions (Schneide e al., 2007). This complica es
classi ica ion and calls in o ques ion igid diagnos ic bounda ies.
Mo eo e , demen ia sub ypes exhibi o e lapping clinical ea u es. Fo example, memo y loss is
mos cha ac e is ic o Alzheime ’s disease bu can also appea in ascula o Lewy body demen ia.
Con e sely, execu i e dys unc ion and beha io al changes may domina e in on o empo al
demen ia bu also mani es in ad anced Alzheime ’s disease. This clinical o e lap unde sco es he
impo ance o in eg a ing molecula bioma ke s in o diagnos ic amewo ks.
Sha ed Risk Fac o s Ac oss Demen ias
Al hough demen ia synd omes a ise om dis inc p ima y pa hologies, hey sha e common isk
ac o s ha highligh con e ging disease mechanisms.
Aging
Aging is he single s onges isk ac o , wi h nea ly exponen ial inc eases in incidence a e age 65
(Hou e al., 2019). Cellula hallma ks o aging—including mi ochond ial dys unc ion, genomic
ins abili y, elome e sho ening, and epigene ic al e a ions—c ea e a pe missi e en i onmen o
neu odegene a ion (López-O ín e al., 2013).
Gene ics
Gene ic p edisposi ion plays a c i ical ole. Mu a ions in APP, PSEN1, and PSEN2 cause ea ly-onse
amilial Alzheime ’s disease, while MAPT, GRN, and C9o 72 mu a ions unde lie many amilial
on o empo al demen ias (Rademake s e al., 2012). APOE ε4 is he s onges gene ic isk ac o
o la e-onse Alzheime ’s disease, bu i also inc eases isk o demen ia wi h Lewy bodies and
may in luence ascula con ibu ions o cogni i e impai men (Liu e al., 2013).
Ca dio ascula and Li es yle Fac o s
Ca dio ascula heal h exe s p o ound in luence on demen ia isk. Hype ension, diabe es,
obesi y, smoking, and hype choles e olemia a e sha ed isk ac o s o bo h ascula and
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
99
Alzheime ’s demen ia (Li ings on e al., 2020). Li es yle ac o s such as physical inac i i y, poo
die , and social isola ion also ele a e isk, whe eas cogni i e s imula ion and educa ion a e
p o ec i e (S e n, 2012).
En i onmen al and Social De e minan s
Eme ging e idence highligh s he ole o en i onmen al exposu es, including ai pollu ion, hea y
me als, and ch onic s ess, as con ibu o s o neu odegene a i e isk (Calde ón-Ga cidueñas e
al., 2016). Social de e minan s—such as po e y, limi ed heal hca e access, and educa ional
dispa i ies—shape ulne abili y a a popula ion le el.
Molecula and Cellula P ocesses Unde lying Demen ia
The pa hophysiology o demen ia is mul i ace ed, in ol ing complex in e ac ions among p o ein
agg ega ion, synap ic ailu e, mi ochond ial dys unc ion, and ch onic neu oin lamma ion.
Al hough each demen ia sub ype is de ined by unique pa hological ma ke s, hese cellula
p ocesses ep esen common denomina o s ha d i e p og essi e neu onal loss.
P o ein Agg ega ion and Mis olding
P o ein mis olding is a uni ying hallma k o neu odegene a ion. In Alzheime ’s disease, amyloid-β
pep ides o m insoluble ex acellula plaques, while hype phospho yla ed au assembles in o
neu o ib illa y angles (Ha dy & Selkoe, 2002). Demen ia wi h Lewy bodies is cha ac e ized by
agg ega es o α-synuclein, whe eas on o empo al demen ia o en in ol es au o TAR DNA-
binding p o ein 43 (TDP-43) inclusions (Bang e al., 2015). These agg ega es a e no ine ; hey
dis up cellula homeos asis, in e e e wi h p o ein clea ance mechanisms, and p opaga e
pa hology in a p ion-like manne (Polymenidou & Cle eland, 2011).
Synap ic Dys unc ion
Cogni i e decline co ela es mo e s ongly wi h synapse loss han wi h plaque o angle bu den
(Selkoe, 2002). Mis olded p o eins impai neu o ansmission by dis up ing synap ic esicle
elease, ecep o a icking, and dend i ic spine s abili y. Fo ins ance, soluble oligome s o
amyloid-β inhibi long- e m po en ia ion, a cellula co ela e o memo y, while au pa hology
des abilizes mic o ubule ne wo ks essen ial o axonal anspo (Hoo e e al., 2010).
Mi ochond ial Dys unc ion and Oxida i e S ess
Neu ons a e highly ene gy-dependen , and mi ochond ial dys unc ion is an ea ly and pe sis en
ea u e o demen ia. Impai ed oxida i e phospho yla ion, inc eased p oduc ion o eac i e oxygen
species, and de ec i e mi ophagy con ibu e o neu onal ulne abili y (Wang e al., 2020).
Mi ochond ial impai men is obse ed ac oss Alzheime ’s, Lewy body, and on o empo al
demen ias, sugges ing i ep esen s a con e ging pa hway.
Neu oin lamma ion
Ch onic ac i a ion o mic oglia and as ocy es ampli ies neu odegene a ion. While acu e
in lamma o y esponses may se e p o ec i e oles, sus ained in lamma ion esul s in synapse
p uning, cy okine oxici y, and impai ed clea ance o pa hological p o eins (Heneka e al., 2015).
Recen s udies highligh he dual na u e o mic oglial ac i a ion: bene icial in ea ly s ages bu
de imen al i p olonged.
Alzheime ’s Disease in Con ex
Alzheime ’s disease (AD) emains he mos p e alen and bes -s udied o m o demen ia. The
amyloid cascade hypo hesis, i s a icula ed in he ea ly 1990s, p oposed ha amyloid-β
accumula ion is he ini ia ing e en d i ing au pa hology, synap ic loss, and neu onal dea h (Ha dy
& Higgins, 1992). While his amewo k has guided decades o esea ch, i has also aced
challenges due o he ailu e o many amyloid- a ge ing he apies o achie e clinical bene i
(Ka an & De S oope , 2022).
Clinical P esen a ion
AD ypically begins wi h episodic memo y loss, e lec ing ea ly degene a ion o he hippocampus
and medial empo al lobe s uc u es. As disease p og esses, language impai men s, isuospa ial
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
100
diso ien a ion, and execu i e dys unc ion eme ge (McKhann e al., 2011). Neu opsychia ic
symp oms—such as apa hy, dep ession, and agi a ion—a e also common.
Bioma ke F amewo k
To e ine diagnosis, he NIA-AA esea ch amewo k in oduced he AT(N) sys em, classi ying
indi iduals based on amyloid (A), au (T), and neu odegene a ion (N) bioma ke s (Jack e al., 2018).
This includes:
A (Amyloid): CSF Aβ42 educ ion, amyloid PET posi i i y.
T (Tau): CSF phospho yla ed au, au PET posi i i y.
N (Neu odegene a ion): A ophy on MRI, hypome abolism on FDG-PET, ele a ed o al au in CSF.
This bioma ke -based app oach enables diagnosis e en in p eclinical s ages, o e ing oppo uni ies
o ea ly in e en ion and clinical ial ec ui men .
Ea ly- s. La e-Onse Alzheime ’s Disease
While mos AD cases occu a e age 65 (la e-onse ), app oxima ely 5–10% p esen ea lie . Ea ly-
onse AD is o en amilial, d i en by mu a ions in APP, PSEN1, o PSEN2 genes (Ryman e al., 2014).
These pa ien s equen ly show mo e agg essi e disease p og ession and g ea e in ol emen o
non-memo y domains such as isuospa ial de ici s. In con as , la e-onse AD is s ongly associa ed
wi h APOE ε4, aging, and complex gene-en i onmen in e ac ions (Liu e al., 2013).
Vascula Con ibu ions o Cogni i e Impai men
Vascula demen ia (VaD) is he second mos common cause o demen ia, accoun ing o 15–20%
o cases wo ldwide (Kala ia, 2016). Unlike neu odegene a i e demen ias, VaD esul s om
ce eb o ascula pa hology ha dis up s blood low and damages whi e and g ay ma e .
Pa hological Mechanisms
The p ima y mechanisms include:
La ge essel in a c s: Single o mul iple co ical s okes.
Small essel disease: Lacuna in a c s, mic obleeds, and whi e ma e hype in ensi ies.
Hypope usion: Ch onic ce eb al hypope usion leading o whi e ma e a e ac ion and neu onal
loss.
Clinical Fea u es
VaD o en p esen s wi h s epwise cogni i e decline, e lec ing ecu en ascula insul s. Execu i e
dys unc ion and slowed p ocessing speed a e mo e p ominen han memo y de ici s. Gai
dis u bances, u ina y incon inence, and emo ional labili y may also appea .
O e lap wi h Alzheime ’s Disease
Impo an ly, ce eb o ascula pa hology equen ly coexis s wi h amyloid and au lesions, leading
o mixed demen ia. Au opsy s udies e eal ha o e 40% o indi iduals wi h clinical AD ha e
signi ican ascula pa hology (Schneide e al., 2007). This o e lap complica es diagnosis and
emphasizes he need o in eg a ed app oaches o ascula and neu odegene a i e isk educ ion.
Demen ia wi h Lewy Bodies
Demen ia wi h Lewy bodies (DLB) ep esen s he hi d mos common o m o demen ia,
accoun ing o 10–15% o cases in clinical se ings (McKei h e al., 2017). I belongs o he
spec um o α-synucleinopa hies, which also includes Pa kinson’s disease (PD) and mul iple
sys em a ophy.
Pa hology
The de ining ea u e is he accumula ion o α-synuclein agg ega es wi hin neu ons, o ming Lewy
bodies and Lewy neu i es. These inclusions dis up synap ic in eg i y and neu onal su i al. Unlike
Alzheime ’s disease, whe e pa hology begins in he hippocampus, DLB pa hology o en s a s in
b ains em and limbic egions be o e ad ancing o neoco ex (Spillan ini e al., 1998).
Clinical Cha ac e is ics
DLB is clinically dis inc i e due o i s luc ua ing cogni ion, which may a y d ama ically wi hin
hou s o days. O he hallma k ea u es include:
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
101
Visual hallucina ions, o en i id and ecu en .
REM sleep beha io diso de , equen ly p eceding cogni i e decline.
Pa kinsonism, wi h b adykinesia, igidi y, and gai dis u bances.
Cogni i e de ici s in DLB may ini ially spa e memo y, wi h ea ly in ol emen o a en ion, execu i e
unc ion, and isuospa ial p ocessing. Such o e lap wi h AD and PD demen ia complica es
diagnosis.
Diagnos ic C i e ia
Consensus diagnos ic c i e ia o DLB emphasize a combina ion o co e clinical ea u es and
suppo i e bioma ke s, such as educed dopamine anspo e up ake on SPECT o PET, and
abno mal α-synuclein de ec ion in CSF (McKei h e al., 2017). Ea ly ecogni ion is c ucial because
pa ien s wi h DLB demons a e hype sensi i i y o an ipsycho ic medica ions, which can igge
se e e mo o and au onomic side e ec s.
F on o empo al Demen ia
F on o empo al demen ia (FTD) encompasses a g oup o diso de s cha ac e ized by p og essi e
degene a ion o he on al and empo al lobes, ypically wi h ea lie onse han AD o DLB. FTD
accoun s o 5–10% o all demen ia cases bu ep esen s up o 20% in pa ien s younge han 65
(Bang e al., 2015).
Pa hology
FTD pa hology is he e ogeneous, in ol ing abno mal accumula ions o au, TDP-43, o less
commonly FUS ( used in sa coma) p o eins. These inclusions d i e neu onal dys unc ion and
selec i e ulne abili y o co ical ne wo ks.
Clinical Va ian s
FTD is di ided in o majo clinical sub ypes:
Beha io al a ian FTD (b FTD): Ma ked by pe sonali y change, social disinhibi ion, apa hy, and
loss o empa hy.
P ima y p og essi e aphasia (PPA): Subdi ided in o non luen /ag amma ic, seman ic, and
logopenic a ian s, each a ec ing dis inc language domains.
Mo o synd omes: Such as co icobasal degene a ion and p og essi e sup anuclea palsy, which
sha e o e lapping pa hology.
Gene ics
Unlike AD and DLB, FTD exhibi s a highe p opo ion o amilial cases. Mu a ions in MAPT, GRN,
and C9o 72 explain up o 30–40% o amilial FTD cases (Rademake s e al., 2012). The C9o 72
hexanucleo ide epea expansion is pa icula ly no able, as i links FTD wi h amyo ophic la e al
scle osis (ALS), unde sco ing sha ed neu odegene a i e pa hways.
Mixed Demen ias and Diagnos ic O e lap
One o he g ea es challenges in demen ia esea ch and clinical ca e is he ecogni ion o mixed
pa hology. Au opsy se ies consis en ly show ha olde adul s equen ly ha bo mul iple
neu odegene a i e and ascula pa hologies (Schneide e al., 2007). Fo example:
Alzheime ’s pa hology (amyloid and au) o en coexis s wi h ce eb o ascula lesions.
Lewy bodies a e ound in 40–50% o AD cases.
TDP-43 inclusions, once hough es ic ed o FTD/ALS, a e inc easingly de ec ed in aging b ains
wi h AD pa hology.
This o e lap complica es classi ica ion and explains why clinical ea u es o en ail o map nea ly
on o a single pa hological subs a e. I also highligh s he limi a ions o adi ional diagnos ic
ca ego ies, d i ing a shi owa d bioma ke -based amewo ks ha cap u e disease biology a he
han clinical synd omes alone.
Ad ances in Neu oimaging
Neu oimaging has ans o med demen ia esea ch and diagnosis.

P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
102
S uc u al MRI iden i ies a ophy pa e ns: hippocampal loss in AD, on o empo al sh inkage in
FTD, and pos e io co ical a ophy in DLB.
Func ional imaging (FDG-PET) de ec s hypome abolism, dis inguishing AD’s empo opa ie al
pa e n om FTD’s on al/ empo al signa u e.
Molecula imaging (amyloid and au PET) enables isualiza ion o hallma k pa hologies in i o,
e olu ionizing ea ly and di e en ial diagnosis (Villemagne e al., 2018).
Vascula imaging (MRI, CT angiog aphy) e eals whi e ma e hype in ensi ies and mic obleeds
c i ical o diagnosing ascula con ibu ions.
These echniques inc easingly suppo mul imodal app oaches, in eg a ing s uc u al, unc ional,
and molecula da a o p ecision diagnos ics.
Fluid Bioma ke s
Beyond imaging, luid bioma ke s ha e expanded apidly.
Ce eb ospinal luid (CSF): Reduced Aβ42, ele a ed o al au, and phospho yla ed au de ine AD
p o iles. No el CSF assays de ec α-synuclein and TDP-43 pa hology.
Blood-based bioma ke s: Plasma phospho yla ed au (p- au181, p- au217) shows s ong accu acy
o AD, aising p ospec s o scalable popula ion sc eening (Ka ika i e al., 2020).
Neu o ilamen ligh chain (N L): A gene al ma ke o axonal inju y, ele a ed ac oss AD, FTD, DLB,
and VaD.
These ad ances p omise o b idge clinical diagnosis wi h molecula speci ici y, al hough challenges
emain in s anda diza ion, accessibili y, and in e p e a ion in mixed pa hologies.
Diagnos ic Challenges and E ol ing F amewo ks
Despi e echnological p og ess, diagnosing demen ia sub ypes emains challenging due o
o e lapping symp oms and mixed pa hology. Clinical pheno ypes may e ol e o e ime; o
ins ance, a pa ien ini ially p esen ing wi h mild memo y impai men may la e de elop
hallucina ions o ascula lesions.
The ield is he e o e mo ing owa d mul i-dimensional amewo ks ha in eg a e:
Clinical ea u es (symp oms, cogni i e domains a ec ed).
Bioma ke s (imaging, CSF, blood es s).
Gene ics ( isk a ian s and mu a ions).
Neu opa hology (de ini i e pos mo em con i ma ion).
Such in eg a i e models aim o e lec he biological eali y o demen ia, acknowledging bo h
sha ed mechanisms and disease-speci ic signa u es.
Socioeconomic and Ca egi e Bu den
Demen ia ex ends a beyond medical pa hology, exe ing de as a ing consequences on amilies,
communi ies, and heal hca e sys ems. The global cos o demen ia was es ima ed a $1.3 illion
USD in 2019, and is p ojec ed o double by 2030 (Wimo e al., 2020). These cos s a e dis ibu ed
ac oss:
Di ec medical ca e (hospi aliza ions, long- e m ca e acili ies, medica ion).
Social ca e (home assis ance, communi y suppo se ices).
In o mal ca e p o ided by amily and iends, which cons i u es nea ly 50% o he o al bu den in
many egions.
Ca egi e s, o en spouses o adul child en, ace p o ound emo ional, inancial, and physical s ess.
S udies e eal highe a es o dep ession, anxie y, and ch onic illness among demen ia ca egi e s
compa ed o non-ca egi e s (B oda y & Donkin, 2009). The “hidden pa ien ” phenomenon
highligh s how ca egi e well-being di ec ly a ec s pa ien ou comes, c ea ing an u gen need o
comp ehensi e suppo sys ems.
Global Heal h Dispa i ies
While demen ia is a global condi ion, i s impac a ies by egion due o dispa i ies in diagnosis,
awa eness, and heal hca e in as uc u e.
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
103
In high-income coun ies, access o neu oimaging, CSF analysis, and specialized memo y clinics
allows o ela i ely ea ly and accu a e diagnosis.
In low- and middle-income coun ies (LMICs), diagnosis is o en delayed o missed, wi h symp oms
a ibu ed o no mal aging o psychia ic illness (P ince e al., 2016).
Cul u al belie s also shape demen ia ca e. In some socie ies, cogni i e decline is seen as a na u al
s age o li e, educing heal hca e-seeking beha io . Addi ionally, s igma su ounding demen ia
con ibu es o social isola ion and unde epo ing (Ca ions e al., 2018).
The apid demog aphic ansi ion in LMICs means hese egions will bea he g ea es u u e
bu den, ye hey emain leas p epa ed. Add essing hese inequi ies equi es global collabo a ion,
esou ce alloca ion, and cul u ally ailo ed ca e models.
P e en i e S a egies and Modi iable Risk Fac o s
Al hough age and gene ics a e non-modi iable, up o 40% o demen ia isk may be a ibu able o
modi iable li es yle and en i onmen al ac o s (Li ings on e al., 2020). P e en i e s a egies
a ge sha ed mechanisms ac oss demen ia sub ypes.
Ca dio ascula Heal h
Hype ension, diabe es, obesi y, and hype lipidemia con ibu e no only o ascula demen ia bu
also o Alzheime ’s disease and mixed demen ias. Midli e blood p essu e con ol and diabe es
managemen educe la e-li e demen ia isk (Whi me e al., 2005).
Educa ion and Cogni i e Rese e
The cogni i e ese e hypo hesis posi s ha li elong educa ion and men al ac i i y build neu al
esilience, delaying symp om onse despi e unde lying pa hology (S e n, 2012). Highe
educa ional a ainmen consis en ly co ela es wi h educed demen ia incidence.
Li es yle In e en ions
Physical ac i i y, Medi e anean-s yle die , smoking cessa ion, and social engagemen all lowe
demen ia isk (Ngandu e al., 2015). Clinical ials such as he FINGER s udy demons a ed ha
mul idomain in e en ions can imp o e o main ain cogni i e unc ion in a - isk elde ly
popula ions.
Eme ging App oaches
No el s a egies include add essing ai pollu ion exposu e, p omo ing sleep hygiene, and educing
ch onic s ess, each o which in luences neu oin lamma ion and neu odegene a ion (Calde ón-
Ga cidueñas e al., 2016; Spi a & Go esman, 2017).
Unme Needs in Demen ia Resea ch and Ca e
Despi e p og ess in bioma ke de elopmen and isk educ ion, majo challenges pe sis :
Disease-modi ying ea men s emain elusi e. Mos app o ed d ugs o e only symp oma ic elie ,
wi h li le impac on disease p og ession. Recen an i-amyloid he apies (e.g., aducanumab,
lecanemab) highligh bo h oppo uni ies and con o e sies (Ka an & De S oope , 2022).
He e ogenei y complica es he apeu ic ials. Mixed pa hology and o e lapping synd omes dilu e
ea men e ec s, unde sco ing he need o p ecise bioma ke -d i en s a i ica ion.
Equi y in access o ca e is lacking. Popula ions in LMICs o en lack access o e en basic demen ia
ca e, le alone ad anced bioma ke es ing o a ge ed he apies.
Ca egi e suppo is insu icien . In e en ions add essing ca egi e bu nou , inancial s ain, and
men al heal h a e u gen ly needed.
Ea ly de ec ion ools emain unde u ilized. Scalable, a o dable bioma ke app oaches a e needed
o iden i y a - isk indi iduals long be o e clinical onse .
Ra ionale o Compa a i e Re iew
Unde s anding demen ia as bo h a he e ogeneous and con e gen condi ion p o ides unique
insigh s. Each sub ype—Alzheime ’s disease, ascula demen ia, demen ia wi h Lewy bodies, and
on o empo al demen ia—p esen s wi h dis inc i e clinical and pa hological hallma ks. Ye ,
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
104
sha ed mechanisms such as synap ic dys unc ion, mi ochond ial ailu e, and neu oin lamma ion
e eal common biological g ound.
A compa a i e e iew he e o e se es mul iple pu poses:
I cla i ies dis inc ions c i ical o accu a e diagnosis and pe sonalized managemen .
I highligh s o e lapping pa hways ha may se e as he apeu ic a ge s ac oss demen ias.
I unde sco es he impo ance o global s a egies ha add ess modi iable isk ac o s applicable
o all o ms o demen ia.
This syn hesis is pa icula ly u gen as he demen ia ield mo es owa d mul i-omics in eg a ion,
p ecision medicine, and p e en ion-based app oaches. By examining bo h di e ences and
commonali ies, esea che s and clinicians can accele a e p og ess owa d in e en ions ha a e
e ec i e no only o single demen ia sub ypes bu ac oss he spec um o neu odegene a i e
disease.
Taken oge he , demen ia ep esen s no a singula en i y bu a cons ella ion o o e lapping
synd omes, each wi h unique igge s bu con e gen downs eam mechanisms. The in oduc ion
o bioma ke -based amewo ks, alongside ecogni ion o global heal h challenges and modi iable
isk ac o s, emphasizes he necessi y o holis ic, in eg a i e app oaches. This e iew he e o e
p oceeds o examine in de ail he dis inc i e and sha ed aspec s o majo demen ia sub ypes, wi h
he goal o ad ancing scien i ic unde s anding and in o ming clinical and public heal h s a egies.
Ma e ials and Me hods
O e iew o Re iew Design
This e iew was designed as a na a i e li e a u e e iew wi h sys ema ic elemen s, in eg a ing
bo h comp ehensi e da abase sea ches and a ge ed inclusion o landma k s udies in demen ia
esea ch. While sys ema ic e iews ypically ocus on na owly de ined clinical ques ions, ou
objec i e was b oade : o syn hesize knowledge abou he common and dis inc ea u es o majo
demen ia sub ypes, namely Alzheime ’s disease (AD), ascula demen ia (VaD), demen ia wi h
Lewy bodies (DLB), and on o empo al demen ia (FTD).
Acco dingly, we ollowed key p inciples ou lined in he PRISMA (P e e ed Repo ing I ems o
Sys ema ic Re iews and Me a-Analyses) 2020 s a emen (Page e al., 2021), while e aining
lexibili y o include concep ual and mechanis ic s udies no easily cap u ed by clinical ial-
ocused sea ch s a egies.
Li e a u e Sea ch S a egy
A comp ehensi e li e a u e sea ch was conduc ed be ween Janua y 2000 and Augus 2025 using
he ollowing elec onic da abases:
PubMed/MEDLINE
Scopus
Web o Science Co e Collec ion
PsycINFO ( o neu opsychological and ca egi e - ela ed s udies)
Sea ch Te ms and Boolean Ope a o s
Sea ch e ms combined medical subjec headings (MeSH) wi h ee- ex keywo ds. Boolean
ope a o s we e used o b oaden o e ine que ies. Example sea ch s ings included:
Sea ches we e limi ed o English-language publica ions bu no es ic ions we e placed on
geog aphical se ing. Bo h human and ele an animal model s udies we e conside ed i hey
in o med mechanis ic unde s anding.
Inclusion and Exclusion C i e ia
Inclusion C i e ia
Pee - e iewed a icles published be ween 2000–2025.
S udies add essing clinical, neu opa hological, molecula , o epidemiological aspec s o demen ia
sub ypes.
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
105
Re iews, me a-analyses, andomized con olled ials, coho s udies, case-con ol s udies, and
basic science esea ch ele an o disease mechanisms.
Landma k s udies published p io o 2000 ha emain in luen ial in he ield (e.g., Alzheime ’s
o iginal 1906 desc ip ion; Ha dy & Selkoe, 2002 amyloid cascade hypo hesis).
Exclusion C i e ia
A icles no in English.
Case epo s wi hou b oade ele ance.
Non-pee - e iewed commen a ies o edi o ials unless hey p o ided c i ical concep ual insigh s.
S udies ocusing exclusi ely on non-demen ia neu opsychia ic condi ions unless o e lap wi h
demen ia was discussed.
S udy Selec ion P ocess
Two independen e iewe s sc eened i les and abs ac s o ele ance. Full- ex e iew was
pe o med o s udies mee ing inclusion c i e ia. Disc epancies we e esol ed h ough consensus
discussions.
The selec ion p ocess was documen ed ollowing PRISMA guidelines, wi h ou s ages:
Iden i ica ion: Re ie al o all a icles om da abase sea ches.
Sc eening: Remo al o duplica es and exclusion o clea ly i ele an i les.
Eligibili y: Full- ex assessmen o po en ially ele an a icles.
Inclusion: Final se o s udies o ming he e idence base o syn hesis.
Al hough his e iew is na a i e in scope, he s uc u ed selec ion p ocess ensu ed
me hodological igo and minimized bias.
Da a Ex ac ion and O ganiza ion
Key in o ma ion was ex ac ed om each s udy, including:
S udy design and sample size.
Demen ia sub ype(s) in es iga ed.
Clinical, molecula , o imaging ou comes epo ed.
Majo indings ele an o common o dis inc ea u es o demen ia.
Da a we e o ganized in o hema ic ca ego ies:
Clinical ea u es (symp oma ology, cou se, age o onse ).
Neu opa hology (p o ein agg ega es, ascula lesions).
Molecula mechanisms (in lamma ion, mi ochond ial dys unc ion, synap ic changes).
Risk ac o s and epidemiology.
Bioma ke s and diagnos ics.
Ca egi e and socioeconomic impac .
This hema ic s uc u e acili a ed c oss-compa ison o demen ia sub ypes.
Quali y Assessmen and Bias Con ol
To ensu e eliabili y o he syn hesized e idence, we conduc ed a quali y app aisal ailo ed o
s udy ype:
Randomized con olled ials (RCTs): Assessed using he Coch ane Risk o Bias 2 ool (S e ne e al.,
2019). Domains e alua ed included andomiza ion p ocess, blinding, missing da a, and selec i e
epo ing.
Obse a ional s udies: E alua ed using he Newcas le–O awa Scale (Wells e al., 2014), ocusing
on selec ion, compa abili y, and ou come assessmen .
Sys ema ic e iews and me a-analyses: Re iewed o adhe ence o PRISMA guidelines and o
assessmen o he e ogenei y ac oss included s udies.
Basic science/mechanis ic s udies: App aised quali a i ely, emphasizing ep oducibili y, use o
ele an models, and ansla ional po en ial.
S udies judged o be a high isk o bias we e no excluded ou igh , bu hei indings we e
in e p e ed cau iously wi hin he na a i e syn hesis.
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
112
Figu e 6. Sha ed and Dis inc Mechanis ic Pa hways Ac oss Demen ia Sub ypes
This schema ic illus a es unique and sha ed mechanisms among AD, VaD, DLB, and FTD. Disease-
speci ic boxes highligh hallma k pa hologies—amyloid/ au o AD, in a c s/whi e ma e lesions
o VaD, α-synuclein o DLB, and au/TDP-43 o FTD. The cen al box highligh s sha ed
mechanisms including neu oin lamma ion, mi ochond ial dys unc ion, synap ic loss, and
p og essi e cogni i e decline. Enla ged ex boxes and bold o ma ing emphasize he cen al ole
o con e gen pa hways in d i ing neu odegene a ion ac oss demen ia synd omes.
Figu e 7. Bioma ke P o iles Ac oss Demen ia Sub ypes (Realis ic Da a)

«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
113
This hea map demons a es he posi i i y a es o key bioma ke s ac oss demen ia ypes. AD is
cha ac e ized by dec eased CSF Aβ42, inc eased au, and ele a ed plasma p- au217, while VaD
ypically lacks hese abno mali ies bu shows ele a ed neu o ilamen ligh chain (N L). DLB
demons a es abno mal DaTscan imaging as a hallma k, wi h a iable amyloid/ au co-pa hology.
FTD shows ma ked ele a ions in N L along wi h au o TDP-43 sub ype-speci ic abno mali ies.
These di e ences highligh how bioma ke s can aid in di e en ial diagnosis.
Figu e 8. A e age Ra e o Cogni i e Decline Ac oss Demen ia Sub ypes (MMSE Decline pe Yea ,
Realis ic Es ima es)
This ba cha shows he mean annual decline in Mini-Men al S a e Examina ion (MMSE) sco es
ac oss demen ia sub ypes. AD demons a es an a e age decline o 3 poin s pe yea , VaD
app oxima ely 2 poin s, DLB a ound 2.5 poin s, and FTD he as es decline a ~4 poin s pe yea .
E o ba s ep esen a iabili y ac oss coho s, while p- alues indica e signi ican di e ences
be ween g oups. The igu e illus a es ha while all demen ias a e p og essi e, he a e o
cogni i e de e io a ion di e s by sub ype.
Discussion
Re aming Demen ia as O e lapping Biological En i ies
Demen ia has long been app oached as a se o dis inc clinical synd omes. Con empo a y
e idence ins ead suppo s a model o o e lapping biological en i ies ha o en co-occu and
in e ac wi hin he same b ain, especially in la e li e. Au opsy coho s epea edly show ha mixed
pa hology— o example, Alzheime ’s disease (AD) neu opa hologic change alongside
ce eb o ascula lesions o Lewy bodies—accoun s o a la ge sha e o clinically diagnosed
demen ia in communi y samples (Schneide e al., 2007). This eali y challenges single-pa hway
nosologies and ca ies p ac ical implica ions o diagnosis, p ognosis, ial design, and he apy
selec ion. I also e ames demen ia p e en ion as a mul idomain p oblem: educing ascula isk,
delaying neu odegene a i e cascades, and building ese e may join ly shi incidence cu es a
he popula ion le el (Li ings on e al., 2020).
Diagnos ic Bounda ies in he Bioma ke E a
The ield has mo ed om symp om-based labels owa d biological de ini ions—mos p ominen ly
he AT(N) amewo k ha classi ies AD by amyloid (A), au (T), and neu odegene a ion (N),
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
114
independen o clinical s age (Jack e al., 2018). This shi enables de ec ion o p eclinical disease
and mo e homogeneous ial coho s, bu i also aises e hical ques ions: how should clinicians
counsel asymp oma ic indi iduals wi h posi i e amyloid PET o ele a ed plasma p- au bioma ke s?
Wha cons i u es “disease” e sus “ isk s a e”? These deba es a e no me ely seman ic; hey
in luence who ecei es disease-modi ying he apies, how sa e y is moni o ed (e.g., ARIA isk wi h
an i-amyloid monoclonals), and how esou ces a e alloca ed ( an Dyck e al., 2023). Impo an ly,
bioma ke s a e no in e changeable ac oss sub ypes: low CSF Aβ42 and ele a ed p- au ha e s ong
speci ici y o AD (Ba eman e al., 2012; Ka ika i e al., 2020), whe eas educed s ia al up ake on
dopamine anspo e imaging (DaTscan) suppo s demen ia wi h Lewy bodies (DLB) (McKei h e
al., 2017) and neu o ilamen ligh chain (N L) ele a ions ack axonal inju y ac oss diso de s bu
a e pa icula ly in o ma i e in on o empo al demen ia (FTD) (Khalil e al., 2018; Mee e e al.,
2016).
Clinical Pheno ypes: Whe e he Bedside Mee s Biology
AD ypically p esen s wi h ea ly episodic memo y impai men and a g adual, mono onic ajec o y
o decline; synapse loss and he opog aphy o au co ela e bes wi h cogni ion (Te y e al., 1991;
B aak & B aak, 1991). Vascula demen ia (VaD), in con as , is domina ed by execu i e dys unc ion
and slowed p ocessing, o en wi h s epwise de e io a ion ollowing s okes o lacuna e en s
(Kala ia, 2016; Inzi a i e al., 2009). DLB combines luc ua ing a en ion, ecu en isual
hallucina ions, REM sleep beha io diso de , and pa kinsonism due o α-synucleinopa hy
(Spillan ini e al., 1998; McKei h e al., 2017). FTD dis up s pe sonali y, social cogni ion, and
language ia FTLD- au o FTLD-TDP pa hology, equen ly wi h a gene ic basis (Rasco sky e al.,
2011; Bang e al., 2015). Al hough hese a che ypes a e clinically use ul, con e gence and a ypical
pheno ypes a e common—e.g., AD wi h ea ly isuospa ial o language-p edominan in ol emen ,
o FTD o e lapping wi h mo o neu on disease. The p agma ic app oach in eg a es synd ome,
bioma ke s, imaging, and gene ics o iangula e a wo king diagnosis ha can e ol e as new
in o ma ion eme ges (Jack e al., 2018; McKei h e al., 2017; Rasco sky e al., 2011).
Mixed Pa hology: The Rule, No he Excep ion
La ge communi y au opsy se ies indica e ha co-exis ing AD pa hology plus ce eb o ascula
disease is highly p e alen , and ha mic oin a c s and whi e ma e disease independen ly lowe
he h eshold o clinical impai men (Schneide e al., 2007; Whi e e al., 2002). This explains why
some indi iduals wi h modes amyloid/ au bu dens appea disp opo iona ely impai ed and why
con olling ascula isk ac o s can delay demen ia onse e en when neu odegene a ion is
unde way (Li ings on e al., 2020; Williamson e al., 2019). F om a ial pe spec i e, un ecognized
co-pa hology dilu es ea men e ec s—an i-amyloid he apy canno epai ischemic whi e
ma e damage—and unde sco es he alue o mul imodal pheno yping (amyloid/ au PET o luid
bioma ke s plus ca e ul assessmen o small essel disease on MRI) in bo h esea ch and p ac ice
(Jack e al., 2018; Inzi a i e al., 2009).
Con e gen Mechanisms Ac oss Di e gen E iologies
Despi e dis inc his opa hology—amyloid and au in AD, in a c s and small essel disease in VaD,
α-synuclein in DLB, au/TDP-43 in FTD—se e al sha ed pa hways epea edly eme ge: ch onic
neu oin lamma ion, mi ochond ial dys unc ion/oxida i e s ess, and synap ic ailu e (Heneka e
al., 2015; Sun e al., 2016; Te y e al., 1991). Mic oglia eac o plaques in AD, ischemic issue in
VaD, and degene a ing synapses in DLB/FTD; o e ime, p o ec i e esponses may become
maladap i e, ampli ying inju y (Heneka e al., 2015). Mi ochond ial agili y appea s ea ly and
b oadly in neu odegene a ion, impai ing bioene ge ics and esilience (Sun e al., 2016). Because
synap ic densi y bes aligns wi h cogni i e pe o mance, synapse-cen ic he apies— om ac i i y-
dependen plas ici y o me abolic suppo — emain a uni ying a ge (Te y e al., 1991).
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
115
Bioma ke Ad ances: F om CSF and PET o Blood
CSF Aβ42 and p- au laid he ounda ion o AT(N) s aging (Ba eman e al., 2012; Jack e al., 2018),
bu blood-based bioma ke s a e ans o ming access. Plasma p- au181 and p- au217 di e en ia e
AD om non-AD demen ias wi h high accu acy in mul iple coho s, o e ing scalable sc eening and
iage pa hways (Ka ika i e al., 2020). N L e lec s axonal degene a ion ac oss diso de s and
co ela es wi h disease in ensi y, aiding p ognosis and moni o ing, pa icula ly in FTD (Khalil e al.,
2018; Mee e e al., 2016). Fo DLB, DaTscan emains a obus imaging disc imina o , especially in
cases wi h limi ed hippocampal a ophy (McKei h e al., 2017). The nea - e m challenge is
ha moniza ion—s anda dizing assays, cu -poin s, and p e-analy ical a iables—so ha bioma ke -
guided diagnoses emain ep oducible ac oss labo a o ies and popula ions (Jack e al., 2018).
The apeu ic Landscape: Speci ic s. Sha ed Ta ge s
The i s gene a ion o an i-amyloid monoclonal an ibodies demons a ed consis en amyloid
lowe ing and modes clinical slowing in ea ly AD ( an Dyck e al., 2023). While ans o ma i e o
he ield, hese esul s also cla i y limi s: a ge ing a single ups eam species may be insu icien
once au sp ead, synap ic collapse, and co-pa hologies ake hold. In VaD, ascula isk modi ica ion
emains he mos e ec i e disease-le el s a egy; he SPRINT-MIND indings link in ensi e blood
p essu e con ol o lowe isk o MCI/demen ia, ein o cing popula ion heal h app oaches
(Williamson e al., 2019). DLB managemen le e ages cholines e ase inhibi o s o cogni ion and
hallucina ions, bu neu olep ic sensi i i y necessi a es cau ion wi h an ipsycho ics (McKei h e al.,
2017). FTD emains an a ea o u gen need; while symp oma ic measu es and ca egi e suppo
a e c i ical, bioma ke -in o med gene ics is opening he apeu ic a enues (e.g., an isense
s a egies o C9o 72 and MAPT) (Bang e al., 2015; Mee e e al., 2016). Ac oss sub ypes,
exe cise, die , cogni i e engagemen , and ascula con ol likely exe c oss-demen ia bene i s
(Li ings on e al., 2020; Ngandu e al., 2015).
P e en ion: F om Risk Fac o s o Risk A chi ec u e
The Lance Commission’s syn hesis sugges s ha up o 40% o demen ia isk may be a ibu able
o modi iable ac o s—hea ing loss, hype ension, obesi y, diabe es, dep ession, social isola ion,
low educa ion, smoking, physical inac i i y, ai pollu ion, and auma ic b ain inju y (Li ings on e
al., 2020). The FINGER andomized ial showed ha mul idomain in e en ions (nu i ion,
exe cise, cogni i e aining, ascula moni o ing) can p ese e cogni ion in a - isk olde adul s
(Ngandu e al., 2015). While e ec sizes pe indi idual a e modes , he popula ion-le el impac is
po en ially la ge. P e en i e ca diome abolic s a egies educe bo h VaD incidence and he clinical
exp ession o AD pa hology by aising he h eshold o symp oma ic impai men (Williamson e
al., 2019; Li ings on e al., 2020).
Heal h Equi y and Implemen a ion Science
Global demen ia bu den is ising as es in low- and middle-income coun ies, whe e diagnos ic
esou ces a e limi ed and social ca e in as uc u es a e s ained (Li ings on e al., 2020). Blood
bioma ke s may democ a ize access, bu assay cos , quali y con ol, and aining emain ba ie s.
Implemen a ion science—adap ing e idence-based models (e.g., isk educ ion, ca egi e
suppo ) o local con ex s—will be c ucial. Wi hou equi y, ad ances in p ecision diagnos ics isk
widening dispa i ies in de ec ion, ea men eligibili y, and ou comes.
Reconside ing he Amyloid Hypo hesis
The amyloid cascade hypo hesis has o ganized AD esea ch o h ee decades (Ha dy & Higgins,
1992; Ha dy & Selkoe, 2002). Recen ial esul s bo h alida e a ge engagemen and in e oga e
clinical ele ance: amyloid emo al alone p oduces only pa ial slowing in ea ly symp oma ic
disease ( an Dyck e al., 2023). Se e al in e p e a ions coexis : (i) amyloid is necessa y bu no
su icien ; au p opaga ion, in lamma ion, and synap ic ailu e mus also be add essed; (ii)
ea men window ma e s—in e en ion may need o occu p e-symp oma ically; (iii) co-
pa hologies and he e ogenei y dilu e measu ed e ec s. These ideas a gue o combina ion
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
116
he apies and s age-speci ic app oaches, in o med by obus , longi udinal bioma ke s (Jack e al.,
2018; Ba eman e al., 2012).
The Cen ali y o Tau and Synapses
Co ela i e neu opa hology and in i o imaging place au bu den and synap ic densi y closes o
cogni ion (B aak & B aak, 1991; Te y e al., 1991). Tau PET maps disease sp ead wi h g anula i y,
and ials a e pi o ing owa d au-di ec ed agen s and mic o ubule s abiliza ion. Pa allel s a egies
a ge synapse heal h—ac i i y-dependen plas ici y, me abolic and mi ochond ial suppo , and
neu oin lamma ion con ol (Heneka e al., 2015; Sun e al., 2016). Because auopa hy also de ines
FTLD- au and in e ac s wi h TDP-43 p ocesses, au- a ge ing insigh s may gene alize beyond AD
(Bang e al., 2015).
Vascula B ain Heal h Th oughou he Li espan
Vascula pa hology is no me ely an al e na i e ou e o demen ia bu a o ce mul iplie o
neu odegene a ion. Whi e ma e hype in ensi ies and mic oin a c s deg ade ne wo k e iciency
and execu i e unc ion (Inzi a i e al., 2009; O’Sulli an e al., 2001; Kala ia, 2016). Midli e
managemen o hype ension, diabe es, and dyslipidemia— oge he wi h smoking cessa ion and
physical ac i i y—is likely o delay cogni i e impai men ega dless o he dominan pa hology
(Li ings on e al., 2020; Williamson e al., 2019). Gi en he equency o mixed disease in ad anced
age (Schneide e al., 2007), ascula heal h is a a ional de aul emphasis in public heal h
s a egies.
Dis inguishing DLB and A oiding Ha m
DLB emains unde - ecognized despi e dis inc he apeu ic implica ions. The p esence o well-
o med isual hallucina ions, luc ua ing cogni ion, RBD, and pa kinsonism—plus DaTscan
abno mali ies—suppo s diagnosis (McKei h e al., 2017). Co ec labeling p e en s ia ogenic
ha m om an ipsycho ics and op imizes use o cholines e ase inhibi o s o cogni i e and
neu opsychia ic symp oms. The high a e o amyloid co-pa hology in DLB also complica es
bioma ke in e p e a ion, ein o cing he need o mul imodal e alua ion (McKei h e al., 2017;
Ka ika i e al., 2020).
FTD: Gene ics, He e ogenei y, and Rapid P og ession
FTD showcases he ield’s he e ogenei y, wi h beha io al a ian , non- luen , seman ic, and
logopenic aphasia synd omes a ising om au, TDP-43, o FUS pa hology and equen mu a ions
in C9o 72, MAPT, o GRN (Rasco sky e al., 2011; Bang e al., 2015). Plasma N L acks se e i y
and p og ession (Mee e e al., 2016), while MRI and FDG-PET localize disease o on o empo al
ne wo ks. Because FTD p og esses as e and a ec s younge pa ien s, ca egi e and socie al
bu dens a e disp opo iona e; gene ic counseling, an icipa o y guidance, and access o ials o
mechanism-based he apies a e p io i ies (Bang e al., 2015; Mee e e al., 2016).
T ial Design in He e ogeneous Disease
Th ee design p inciples eme ge. Fi s , en ich coho s biologically (e.g., AT[N]-posi i e AD, DaTscan-
posi i e DLB) o educe he e ogenei y (Jack e al., 2018; McKei h e al., 2017). Second, s a i y by
co-pa hology and ascula bu den (WMH, lacunes) o iden i y e ec modi ie s (Inzi a i e al., 2009;
Schneide e al., 2007). Thi d, selec s age-app op ia e endpoin s: p eclinical ials may p io i ize
bioma ke change; symp oma ic ials equi e sensi i e unc ional and quali y-o -li e ou comes.
Ac oss designs, sa e y moni o ing—no ably ARIA wi h an i-amyloid monoclonals—is in eg al ( an
Dyck e al., 2023).
Digi al, P agma ic, and Global Pe spec i es
Wea ables, speech analysis, and emo e cogni i e ools could deli e con inuous, ecologically alid
endpoin s complemen a y o clinic-based es ing, b oadening pa icipa ion and cap u ing daily-
li e a iabili y. P agma ic ials embedded in heal h sys ems can e alua e mul idomain
in e en ions a scale, while global conso ia can alida e bioma ke s ac oss ances ies and
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
117
geog aphies, mi iga ing bias and ensu ing gene alizabili y (Li ings on e al., 2020; Ngandu e al.,
2015).
A Clinician’s Syn hesis
A p ac ical syn hesis is eme ging:
Use synd ome pa e ns (memo y-led, execu i e-led, hallucina ions/ luc ua ions,
beha io al/language-led) as he i s il e .
Apply a ge ed bioma ke s (plasma p- au/N L; CSF o PET o AD; DaTscan o DLB; gene ics/N L
o FTD).
Quan i y ascula bu den (WMH, mic obleeds, lacunes) because i modi ies p esen a ion and
p og ession.
T ea wha is ea able now ( ascula isk, sleep, hea ing loss, dep ession, ca egi e s ain) while
o e ing eligible pa ien s access o disease-modi ying ials o he apies (Li ings on e al., 2020;
McKei h e al., 2017; Williamson e al., 2019; an Dyck e al., 2023).
This blended app oach acknowledges biological he e ogenei y while deli e ing indi idualized,
e idence-based ca e.
Limi a ions and Fu u e Di ec ions
Key unce ain ies emain: How ea ly mus an i-amyloid o an i- au he apy begin o maximize
bene i ? Which combina ion egimens will bes a ge mul i-hi biology (amyloid/ au +
in lamma ion + ascula )? Can blood bioma ke s eliably s ee he apy and moni o ha m/bene i
ou side esea ch se ings? Finally, equi able implemen a ion— om diagnosis o long- e m ca e—
will decide whe he scien i ic p og ess ansla es in o popula ion-le el bene i (Li ings on e al.,
2020; Jack e al., 2018; Ka ika i e al., 2020).
Conclusions
Mode n demen ia science pain s a nuanced pic u e: dis inc diseases in e wo en by sha ed
mechanisms, equen ly co-exis ing wi hin he same b ain. The bioma ke e a has enabled ea lie ,
mo e accu a e classi ica ion, bu also exposed complexi y ha demands mul imodal hinking.
The apeu ically, a ge ed agen s and mul idomain p e en ion a e complemen a y, no compe ing,
s a egies. The pa h o wa d is in eg a i e: p ecision whe e i ma e s, public heal h whe e i
wo ks, and pe son-cen e ed ca e h oughou .
Re e ences
Bang J, Spina S, Mille BL. F on o empo al demen ia. Lance . 2015;386(10004):1672–1682.
Ba eman RJ, Xiong C, Benzinge TLS, Fagan AM, Goa e A, Fox NC, Ma cus DS, Cai ns NJ, Xie X,
Blazey TM, Hol zman DM, San ac uz A, Buckles V, Oli e A, Moulde K, Aisen PS, Ghe i B, Klunk
WE, McDade E, Ma ins RN, Mas e s CL, Mayeux R, Ringman JM, Rosso MN, Scho ield PR, Spe ling
RA, Salloway S, Mo is JC. Clinical and bioma ke changes in dominan ly inhe i ed Alzheime ’s
disease. N Engl J Med. 2012;367(9):795–804.
Benne DA, Buchman AS, Boyle PA, Ba nes LL, Wilson RS, Schneide JA. Religious O de s S udy
and Rush Memo y and Aging P ojec . J Alzheime s Dis. 2018;64(s1):S161–S189.
Bonanni L, F ancio i R, Nobili F, K ambe ge MG, Taylo JP, Ga cia-P acek S, Ono j M. EEG
ma ke s o demen ia wi h Lewy bodies: A mul icen e coho s udy. J Alzheime s Dis.
2016;54(4):1649–1657.
B aak H, B aak E. Neu opa hological s ageing o Alzheime - ela ed changes. Ac a Neu opa hol.
1991;82(4):239–259.
B ickman AM, Zahodne LB, Guzman VA, Na khede A, Meie IB, G i i h EY, P o enzano FA, Schup
N, Manly JJ, S e n Y, Luchsinge JA. Reconside ing ha binge s o demen ia: P og ession o pa ie al
lobe whi e ma e hype in ensi ies p edic s Alzheime ’s disease incidence. Neu obiol Aging.
2015;36(1):27–32.
B oda y H, Donkin M. Family ca egi e s o people wi h demen ia. Dialogues Clin Neu osci.
2009;11(2):217–228.

P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
118
Calde ón-Ga cidueñas L, Kulesza RJ, Do y RL, D’Angiulli A, To es-Ja dón R. Megaci y pollu ion,
ol ac o y dys unc ion, and Alzheime ’s disease. J Alzheime s Dis. 2015;45(3):757–770.
Calde wood SK, Mu shid A, P ince T. The shock o aging: Molecula chape ones and he hea shock
esponse in longe i y and aging—A mini- e iew. Ge on ology. 2009;55(5):550–558.
Ca ions M, Radisic G, C o y M, La e KE. Wha does he gene al public unde s and abou
p e en ion and ea men o demen ia? A sys ema ic e iew o popula ion-based su eys. PLoS
One. 2018;13(4):e0196085.
E kinjun i T, Inzi a i D, Pan oni L, Wallin A, Schel ens P, Rockwood K, Roman GC, Chui H, Desmond
DW, Ho ocks L, Caplan LR, Masdeu J, Bowle JV, Ko czyn AD, Bogoussla sky J, Henne ici M,
Hachinski V. Resea ch c i e ia o subco ical ascula demen ia in clinical ials. J Neu al T ansm
Suppl. 2004;(69):23–30.
Gomes AP, P ice NL, Ling AJY, Moslehi JJ, Mon gome y MK, Rajman L, Whi e JP, Teodo o JS, W ann
CD, Hubba d BP, Me cken EM, Palmei a CM, de Cabo R, Rolo AP, Tu ne N, Bell EL, Sinclai DA.
Declining NAD+ induces a pseudohypoxic s a e dis up ing nuclea –mi ochond ial communica ion
du ing aging. Cell. 2013;155(7):1624–1638.
Hansson O, Ze e be g H, Buchha e P, Londos E, Blennow K, Min hon L. Associa ion be ween CSF
bioma ke s and incipien Alzheime ’s disease in pa ien s wi h mild cogni i e impai men : A ollow-
up s udy. Lance Neu ol. 2006;5(3):228–234.
Ha dy J, Higgins GA. Alzheime ’s disease: The amyloid cascade hypo hesis. Science.
1992;256(5054):184–185.
Ha dy J, Selkoe DJ. The amyloid hypo hesis o Alzheime ’s disease: P og ess and p oblems on he
oad o he apeu ics. Science. 2002;297(5580):353–356.
Heneka MT, Ca son MJ, El Khou y J, Land e h GE, B osse on F, Feins ein DL, Jacobs AH, Wyss-Co ay
T, Vi o ica J, Ransoho RM, He up K, F au schy SA, Finsen B, B own GC, Ve kh a sky A, Yamanaka
K, Kois inaho J, La z E, Halle A, Pe zold GC, Town T, Mo gan D, Shinoha a ML, Pe y VH, Holmes C,
Bazan NG, B ooks DJ, Huno S, Joseph B, Deigendesch N, Ga aschuk O, Boddeke E, Dina ello CA,
B ei ne JCS, Cole GM, Golenbock DT, Kumme MP. Neu oin lamma ion in Alzheime ’s disease.
Lance Neu ol. 2015;14(4):388–405.
Hoo e BR, Reed MN, Su J, Pen od RD, Ko ilinek LA, G an MK, Pi s ick R, Ca lson GA, Lanie LM,
Yuan LL, Ashe KH, Liao D. Tau mislocaliza ion o dend i ic spines media es synap ic dys unc ion
independen ly o neu odegene a ion. Neu on. 2010;68(6):1067–1081.
Iadecola C. The pa hobiology o ascula demen ia. Neu on. 2013;80(4):844–866.
Inzi a i D, P acucci G, Poggesi A, Ca lucci G, Ba kho F, Chab ia H, E kinjun i T, Fazekas F, Fe o J,
Henne ici M, Langho ne P, O’B ien J, Schel ens P, Visse MC, Wahlund LO, Waldema G, Wallin A,
Pan oni L; LADIS S udy G oup. Changes in whi e ma e as de e minan o global unc ional decline
in olde independen ou pa ien s: LADIS S udy. S oke. 2009;40(12):3586–3593.
Jack CR J , Benne DA, Blennow K, Ca illo MC, Dunn B, Haebe lein SB, Hol zman DM, Jagus W,
Jessen F, Ka lawish J, Liu E, Molinue o JL, Mon ine T, Phelps C, Rankin KP, Rowe CC, Schel ens P,
Sieme s E, Snyde HM, Spe ling R. NIA–AA Resea ch F amewo k: Towa d a biological de ini ion o
Alzheime ’s disease. Alzheime s Demen . 2018;14(4):535–562.
Kala ia RN. Neu opa hological diagnosis o ascula cogni i e impai men and ascula demen ia
wi h implica ions o Alzheime ’s disease. Ac a Neu opa hol. 2016;131(5):659–685.
Ka ika i TK, Pascoal TA, Ash on NJ, Janelidze S, Benede AL, Rod iguez JL, Chamoun M, Sa a d M,
Kang MS, The iaul J, Schöll M, Massa weh G, Soucy JP, Höglund K, B inkmalm G, Ma sson N,
Palmq is S, Gau hie S, S om ud E, Ze e be g H, an de Flie WM, Hansson O, Rosa-Ne o P,
Blennow K. Blood phospho yla ed au 181 as a bioma ke o Alzheime ’s disease: Diagnos ic
pe o mance and p edic ion o clinical p og ession in a mul icen e coho . Na Med.
2020;26(3):379–386.
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
119
Ka an E, De S oope B. The amyloid cascade hypo hesis: A e we poised o success? Na Re D ug
Disco . 2022;21(9):548–549.
Khalil M, Teunissen CE, O o M, Piehl F, So mani MP, Ga inge T, Ba o C, Kappos L, Comabella
M, Pe zold A, Blennow K, Ze e be g H, Kuhle J. Neu o ilamen s as bioma ke s in neu ological
diso de s. Na Re Neu ol. 2018;14(10):577–589.
Labbadia J, Mo imo o RI. The biology o p o eos asis in aging and disease. Annu Re Biochem.
2015;84:435–464.
Liu CC, Kanekiyo T, Xu H, Bu G. Apolipop o ein E and Alzheime disease: Risk, mechanisms and
he apy. Na Re Neu ol. 2013;9(2):106–118.
Li ings on G, Hun ley J, Somme lad A, Ames D, Balla d C, Bane jee S, B ayne C, Bu ns A, Cohen-
Mans ield J, Coope C, Cos a eda SG, Dias A, Fox N, Gi lin LN, Howa d R, Kales HC, Ki imäki M,
La son EB, Ogunniyi A, O ge a V, Ri chie K, Rockwood K, Sampson EL, Samus Q, Schneide LS,
Selbæk G, Te i L, Mukadam N. Demen ia p e en ion, in e en ion, and ca e: 2020 epo o he
Lance Commission. Lance . 2020;396(10248):413–446.
López-O ín C, Blasco MA, Pa idge L, Se ano M, K oeme G. The hallma ks o aging. Cell.
2013;153(6):1194–1217.
Lyke sos CG, Ca illo MC, Ryan JM, Khacha u ian AS, T zepacz P, Ama niek J, Ceda baum J,
B ashea R, Mille DS. Neu opsychia ic symp oms in Alzheime ’s disease. Alzheime s Demen .
2011;7(5):532–539.
Ma shall GA, Ama iglio RE, Spe ling RA, Ren z DM. Ac i i ies o daily li ing: Whe e do hey i in
he diagnosis o Alzheime ’s disease? Neu odegene Dis Manag. 2015;5(6):483–492.
Mau e K, Volk S, Ge baldo H. Augus e D and Alzheime ’s disease. Lance . 1997;349(9064):1546–
1549.
McKei h IG, Boe e BF, Dickson DW, Halliday G, Taylo JP, Wein aub D, Aa sland D, Gal in J, A ems
J, Balla d CG, Bays on A, Beach TG, Blanc F, Bohnen NI, Bonanni L, B as J, B undin P, Bu n D, Chen-
Plo kin A, Duda JE, El-Agna O, Feldman H, Fe man TJ, F y che D, Fujishi o H, Galasko D, Goldman
JG, Gompe s SN, G a -Rad o d NR, Honig LS, I anzo A, Kan a ci K, Kau e D, Kukull W, Lee VMY,
Le e enz JB, Lewis S, Lippa C, Lunde A, Masellis M, Masliah E, McLean P, Mollenhaue B, Mon ine
TJ, Mo eno E, Mo i E, Mu ay M, O’B ien JT, O imo S, Pos uma RB, Ramaswamy S, Ross OA, Salmon
DP, Single on A, Taylo A, Thomas A, Ti aboschi P, Toledo JB, T ojanowski JQ, Tsuang D, Walke Z,
Yamada M, Kosaka K. Diagnosis and managemen o demen ia wi h Lewy bodies: Fou h consensus
epo o he DLB Conso ium. Lance Neu ol. 2017;16(5):390–398.
McKhann GM, Knopman DS, Che kow H, Hyman BT, Jack CR J , Kawas CH, Klunk WE, Ko oshe z
WJ, Manly JJ, Mayeux R, Mohs RC, Mo is JC, Rosso MN, Schel ens P, Ca illo MC, Thies B,
Wein aub S, Phelps CH. The diagnosis o demen ia due o Alzheime ’s disease: Recommenda ions
om he NIA–AA wo kg oups. Alzheime s Demen . 2011;7(3):263–269.
Mee e LH, Doppe EGP, Jiskoo LC, Sanchez-Valle R, G a C, Benussi L, Ghidoni R, Pijnenbu g YAL,
Bo oni B, Galimbe i D, Masellis M, Vandenbe ghe R, Öije s ed L, Jelic V, Dick KM, G a -Rad o d
NR, Jones DT, Snowden JS, Leuzy A, an Minkelen R, Papma JM, La o ce R J , an Swie en JC.
Neu o ilamen ligh chain: A bioma ke o gene ic on o empo al demen ia. Ann Clin T ansl
Neu ol. 2016;3(8):623–636.
Ngandu T, Leh isalo J, Solomon A, Le älah i E, Ah iluo o S, An ikainen R, Bäckman L, Hänninen T,
Jula A, Laa ikainen T, Linds öm J, Mangialasche F, Paajanen T, Pajala S, Pel onen M, Rau amaa R,
S igsdo e -Neely A, S andbe g T, Tuomileh o J, Soininen H, Ki ipel o M. A 2-yea mul idomain
in e en ion o p e en cogni i e decline in a - isk elde ly people (FINGER): A andomized
con olled ial. Lance . 2015;385(9984):2255–2263.
Nichols E, S einme z JD, Vollse SE, e al.; GBD 2019 Demen ia Fo ecas ing Collabo a o s.
Es ima ion o he global p e alence o demen ia in 2019 and o ecas o 2050: An analysis o he
Global Bu den o Disease S udy 2019. Lance Public Heal h. 2022;7(2):e105–e125.
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
120
O’Sulli an M, Mo is RG, Hucks ep B, Jones DK, Williams SCR, Ma kus HS. Di usion enso MRI
co ela es wi h execu i e dys unc ion in pa ien s wi h ischaemic leukoa aiosis. J Neu ol Neu osu g
Psychia y. 2001;71(4):467–470.
Page MJ, McKenzie JE, Bossuy PM, Bou on I, Ho mann TC, Mul ow CD, Shamsee L, Te zla JM,
Akl EA, B ennan SE, Chou R, Glan ille J, G imshaw JM, H óbja sson A, Lalu MM, Li T, Lode EW,
Mayo-Wilson E, McDonald S, McGuinness LA, S ewa LA, Thomas J, T icco AC, Welch VA, Whi ing
P, Mohe D. The PRISMA 2020 s a emen : An upda ed guideline o epo ing sys ema ic e iews.
BMJ. 2021;372:n71.
Polymenidou M, Cle eland DW. The seeds o neu odegene a ion: P ion-like sp eading in
neu odegene a i e diseases. Cell. 2012;147(3):498–508.
P ince M, Wimo A, Gue che M, Ali G-C, Wu Y-T, P ina M. Wo ld Alzheime Repo 2015: The Global
Impac o Demen ia. London: Alzheime ’s Disease In e na ional; 2015. (Ci ed in ex as 2016
p ojec ions).
P ice A, Fa ooq R, Yuan JM, Menon V, Ca dinal RN, B own RG. Mo ali y in demen ia wi h Lewy
bodies compa ed wi h Alzheime ’s demen ia: A e ospec i e na u alis ic coho s udy. BMJ Open.
2017;7(11):e017504.
Rademake s R, Neumann M, Mackenzie IR. Ad ances in unde s anding he molecula basis o
on o empo al demen ia. Na Re Neu ol. 2012;8(8):423–434.
Rasco sky K, Hodges JR, Knopman D, Mendez MF, K ame JH, Neuhaus J, an Swie en JC, Seelaa
H, Doppe EGP, Onyike CU, Hillis AE, Josephs KA, Boe e BF, Ke esz A, Seeley WW, Rankin KP,
Johnson JK, Go no-Tempini ML, Rosen H, P ioleau-La ham CE, Lee A, Kipps CM, Lillo P, Pigue O,
Roh e JD, Rosso MN, Wa en JD, Fox NC, Galasko D, Salmon DP, Black SE, Mesulam M, Wein aub
S, Dicke son BC, Diehl-Schmid J, Pasquie F, De amecou V, Lebe F, Pijnenbu g Y, Chow TW,
Manes F, G a man J, Cappa SF, F eedman M, G ossman M, Mille BL. Sensi i i y o e ised
diagnos ic c i e ia o he beha iou al a ian o on o empo al demen ia. B ain.
2011;134(9):2456–2477.
Ryman DC, Acos a-Baena N, Aisen PS, e al.; DIAN. Symp om onse in au osomal dominan
Alzheime disease: A sys ema ic e iew and me a-analysis. B ain. 2014;137(P 1):155–165.
Schneide JA, A ani akis Z, Bang W, Benne DA. Mixed b ain pa hologies accoun o mos
demen ia cases in communi y-dwelling olde pe sons. Neu ology. 2007;69(24):2197–2204.
Selkoe DJ. Alzheime ’s disease is a synap ic ailu e. Science. 2002;298(5594):789–791.
S e ne JAC, Sa o ić J, Page MJ, Elbe s RG, Blencowe NS, Bou on I, Ca es CJ, Cheng H-Y, Co be
MS, Eld idge SM, He nán MA, Hopewell S, H óbja sson A, Junquei a DR, Jüni P, Ki kham JJ,
Lasse son T, Li T, McAleenan A, Ree es BC, Sheppe d S, Sh ie I, S ewa LA, Tilling K, Whi e IR,
Whi ing PF, Higgins JPT. RoB 2: A e ised ool o assessing isk o bias in andomized ials. BMJ.
2019;366:l4898.
Spillan ini MG, Schmid ML, Lee VMY, T ojanowski JQ, Jakes R, Goede M. Alpha-synuclein in Lewy
bodies. Na u e. 1998;388(6645):839–840.
Spi a AP, Go esman RF. Sleep dis u bance and he isk o cogni i e decline and demen ia: A
sys ema ic e iew. Na Re Neu ol. 2017;13(7):387–403.
S e n Y. Cogni i e ese e in ageing and Alzheime ’s disease. Lance Neu ol. 2012;11(11):1006–
1012.
Sun N, Youle RJ, Finkel T. The mi ochond ial basis o aging. Mol Cell. 2016;61(5):654–666.
Te y RD, Masliah E, Salmon DP, Bu e s N, DeTe esa R, Hill R, Hansen LA, Ka zman R. Physical basis
o cogni i e al e a ions in Alzheime ’s disease: Synapse loss is he majo co ela e o cogni i e
impai men . Ann Neu ol. 1991;30(4):572–580.
an Dyck CH, Swanson CJ, Aisen P, Ba eman RJ, Chen C, Gee M, Kanekiyo M, Li D, Reyde man L,
Cohen S, F oelich L, Ka ayama S, Zhou Y, Lowe SL, I iza y M, K ame LD, Iwa subo T. Lecanemab
in ea ly Alzheime ’s disease. N Engl J Med. 2023;388(1):9–21.
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
121
Villemagne VL, Do e V, Bu nham SC, Rowe CC. Imaging au and amyloid-β p o einopa hies in
Alzheime disease and o he condi ions. Na Re Neu ol. 2018;14(4):225–236.
Weine MW, Vei ch DP, Aisen PS, Becke LA, Cai ns NJ, Ceda baum J, G een RC, Ha ey D, Jack CR
J , Jagus W, Mo is JC, Pe e sen RC, Saykin AJ, Shaw LM, Shen L, Schwa z AJ, Toga AW, T ojanowski
JQ; ADNI. The Alzheime ’s Disease Neu oimaging Ini ia i e 3: Con inued inno a ion o clinical ial
imp o emen . Alzheime s Demen . 2017;13(5):561–571.
Wells G, Shea B, O’Connell D, Pe e son J, Welch V, Losos M, Tugwell P. The Newcas le–O awa
Scale (NOS) o assessing he quali y o non andomised s udies in me a-analyses. O awa: O awa
Hospi al Resea ch Ins i u e; 2014.
Whi e L, Pe o i ch H, Ross GW, Masaki K, Abbo RD, Teng EL, Rod iguez BL, Blanche e PL, Ha lik
RJ, Foley DJ, Laune LJ, Cu b JD. B ain lesions and demen ia in elde ly men: Honolulu-Asia Aging
S udy. JAMA. 2002;288(10):1256–1264.
Whi me RA, Gunde son EP, Ba e -Conno E, Quesenbe y CP J , Ya e K. Obesi y in middle age
and u u e isk o demen ia: A 27-yea longi udinal popula ion-based s udy. BMJ.
2005;330(7504):1360.
Wimo A, Gue che M, Ali G-C, Wu Y-T, P ina AM, Winblad B, Jönsson L, Liu Z, P ince M. The
wo ldwide cos s o demen ia 2019. Alzheime s Demen . 2020;16(7):1078–1094.
Williamson JD, Pajewski NM, Auchus AP, B yan RN, Chelune G, Cheung AK, Cle eland ML, Coke
LH, C owe MG, Cushman WC, Cu le JA, Da a zikos C, Deside io L, Dwye M, E ans GW, Fine LJ,
Gaussoin SA, Ha is D, Hsieh MK, Johnson KC, Kimmel PL, Ku ella Tamu a M, Laune LJ, Le ne AJ,
Lewis CE, Ma indale-Adams J, Moy CS, Nas allah I, Nichols LO, Opa il S, Reboussin DM, Rocco MV,
Sachs BC, Sink KM, S ill CH, Supiano MA, Snyde JK, Umans JG, Wadley VG, Walke J, Whel on PK,
W igh JT J . E ec o in ensi e s s anda d blood p essu e con ol on p obable demen ia: A
andomized clinical ial (SPRINT-MIND). JAMA. 2019;321(6):553–561.
Wo ld Heal h O ganiza ion. Global s a us epo on he public heal h esponse o demen ia 2023.
Gene a: WHO; 2023.
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
128
han 30%.
3. S abiliza ion o he disease – educ ion o he sum o he la ges diame e s o each
lesions om 20 o 30% ( o RECIST 1.0 om 25 o 50%).
4. P og ession o he disease – an inc ease in he sum o he la ges diame e s o each
lesion by mo e han 20% o he appea ance o new umo lesions.
The o e all esponse o solid umo s o ea men is based on a combina ion o da a on
measu able lesions, non-measu able lesions and he appea ance o absence o new umo lesions.
The du a ion o o e all esponse is om he da e o documen a ion o he disease un il i s
p og ession. Relapse- ee in e al ( ime o p og ession) – om he end o ea men o he da e
o documen ed disease p og ession [3].
As pa o ou pa ien d ug he apy, i is ecommended o use ho mone he apy in he
adju an mode o pa ien s wi h ho mone-posi i e BC o a leas 5 yea s ( amoxi en, le ozole,
anas azole, gose elin, ip o elin) and wi h p og ession o me as a ic luminal BC be o e
p og ession ( amoxi en, le ozole, anas azole, gose elin, ip o elin, o emi ene, ul es an ,
exemes ane, e e olimus). The use o bisphosphona e he apy when me as a ic bone lesions a e
de ec ed is ecommended o wo yea s (zoled onic and pamid onic acid, denosumab). CD 4/6
inhibi o s (palbociclib, ibociclib, abemaciclib) a e ecommended o pa ien s wi h HER2-nega i e
me as a ic luminal BC in combina ion wi h an a oma ase inhibi o o ul es an , un il p og ession
o unaccep able oxici y de elops; he use o mono he apy wi h Poly(ADP- ibose) polyme ase
inhibi o s (olapa ib o alazopa ib) is ecommended o pa ien s wi h me as a ic BC wi h ge mline
BRCA1 o BRCA2 mu a ions, ega dless o ho mone ecep o and HER2 s a us, as an al e na i e o
chemo he apy. In pa ien s wi h high- isk BRCA-associa ed BC, olapa ib is p esc ibed as adju an
he apy. The use o a ge ed he apy ( as uzumab) is ecommended o pa ien s wi h ea ly and
me as a ic HER2-posi i e BC in combina ion wi h chemo he apy, a ge ed he apy o
mono he apy (up o comple ion o 18 cycles). The use o a ge ed he apy (lapa inib) is
ecommended o pa ien s wi h HER2-posi i e me as a ic BC, ei he alone o in combina ion wi h
capeci abine and/o as uzumab, un il p og ession o de elopmen o unaccep able oxici y. The
use o capeci abine in he adju an ea men o chemo- esis an iple nega i e BC, o in
me as a ic BC in combina ion wi h lapa inib and ho mone he apy.
Indica ions o adia ion he apy: 1) mo phologically es ablished diagnosis o malignan
neoplasm; 2) in case o elapses, con inued g ow h o he umo o p og ession o he disease
a e p e iously ca ied ou combined o complex ea men . Me hods o adia ion he apy: 1)
con inuous adia ion he apy; 2) single- ac ion adia ion he apy o SRS; ac iona ed adia ion
he apy o Single Focal Dose om 1.6 Gy o 12.0 Gy 2-5 ac ions pe week (s anda d
ac iona ion, hypo ac iona ion, hype ac iona ion, accele a ed ac iona ion,
mul i ac iona ion). In his case, ex e nal beam adia ion he apy is ca ied ou 2D, 3D, IMRT,
RapidA c, IGRT con o mal i adia ion Single Focal Dose 1.8-2.0-2.66, 2.67, 5.2 Gy 5 ac ions pe
week up o To al Focal Dose 50 Gy, 42.56 Gy, 40.05 Gy, 25 Gy and 60-70 Gy in independen mode,
To al Focal Dose 10-16 Gy (“Boos ”) in he pos ope a i e mode a e o gan-spa ing ope a ions. A
con inuous cou se o adia ion he apy is used, using γ- he apy de ices o linea accele a o s.
Tomo he apy is used as a s anda d ac iona ion echnique o adminis e ing single and o al ocal
doses. The main ad an age is hypo ac iona ion in Single Focal Dose 2.5 Gy. In aope a i e
adia ion he apy is used in b eas -conse ing ope a ions o T1-2N0-1M0. The bed o he
emo ed umo is i adia ed wi h an elec on beam a a dose o 10-20 Gy in o de o de i alize he
emaining malignan cells [3].
Now, ega ding chemo he apy. The e a e se e al ypes o chemo he apy ha di e in
pu pose: 1) neoadju an chemo he apy o umo s is p esc ibed be o e su ge y, in o de o educe
an inope able umo o su ge y, as well as o iden i y he sensi i i y o cance cells o d ugs o
u he use a e su ge y; 2) adju an chemo he apy is p esc ibed a e su gical ea men o

«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
129
p e en me as asis and educe he isk o elapse; 3) cu a i e chemo he apy is gi en o sh ink
me as a ic cance s. Depending on he loca ion and ype o umo , chemo he apy is p esc ibed
acco ding o di e en egimens and has i s own cha ac e is ics.
Indica ions o chemo he apy: 1) cy ologically and his ologically e i ied BC; 2) in he
ea men o locally ad anced umo s; 3) me as ases in egional lymph nodes/dis an o gans -
lungs, li e , b ain, bone s uc u e; 4) umo ecu ence; 5) a sa is ac o y blood pic u e in he
pa ien : no mal hemoglobin and hemoc i , he absolu e numbe o g anulocy es is mo e han 200,
pla ele s a e mo e han 100,000; 6) p ese ed unc ion o he li e , kidneys, espi a o y sys em
and ca dio ascula sys em; 7) he possibili y o con e ing an inope able umo p ocess in o an
ope able one; 8) pa ien ’s e usal o unde go su ge y; 9) imp o emen o long- e m ea men
esul s in un a o able umo pheno ypes ( iple nega i e, HER2-nega i e cance ).
Con aindica ions o chemo he apy can be di ided in o wo g oups: absolu e and ela i e.
Absolu e con aindica ions: hype he mia >38 deg ees; disease in he s age o decompensa ion
(ca dio ascula sys em, espi a o y sys em, li e , kidneys); he p esence o acu e in ec ious
diseases; men al illness; he ine ec i eness o his ype o ea men , con i med by one o mo e
specialis s; umo decay ( h ea o bleeding); he pa ien 's se ious condi ion acco ding o he
Ka no sky Pe o mance Scale is 50% o less. Rela i e con aindica ions: p egnancy up o 16-18
weeks; in oxica ion o he body; ac i e pulmona y ube culosis; pe sis en pa hological changes in
blood composi ion (anemia, leukopenia, h ombocy openia); cachexia.
The a ionale o p esc ibing neoadju an sys emic he apy o BC is: high p obabili y o
la en (mic ome as a ic) sp ead; he abili y o educe he amoun o su gical in e en ion wi hin
he “clean” esec ion ma gins; he abili y o e alua e he clinical esponse o he apy in i o;
a ailabili y o accu a e pa homo phological assessmen o he deg ee o umo eg ession; he
possibili y o special s udies o biopsy umo ma e ial be o e, du ing and a e comple ion o
p ima y sys emic ea men . Fo medulla y ca cinoma and adenoid cys ic ca cinoma, adju an
chemo he apy may no be equi ed (in he absence o lymph node in ol emen ).
And a e y impo an and decisi e aspec when p esc ibing adju an /neoadju an sys emic
he apy is he molecula biological sub ype o BC:
1. Luminal ype A. In ea ly BC (T1-2N0M0), ho mone he apy is ca ied ou only in he
p esence o se e e concomi an diseases and/o he e a e absolu e con aindica ions o su gical
ea men un il he maximum e ec is achie ed, ollowed by adia ion he apy. Fo T2-4N1-3M0
locally ad anced inope able BC, i is ecommended o p esc ibe ho mone he apy wi h
an ies ogens and a oma ase inhibi o s; i is ad isable o ca y ou ea men un il he maximum
e ec is achie ed wi h clinical and ins umen al assessmen e e y 3 mon hs. A he same ime, in
mos cases, he appoin men o adju an /neoadju an chemo he apy (in addi ion o ho monal
he apy) is possible in he p esence o a leas wo pa ame e s: widesp ead p ocess (≥ 4 egional
lymph nodes a ec ed by me as ases; ≥T3); GIII; young age; p esence o p egnancy; inc ease in
ini ial Ki67 alues du ing epea biopsy/pos ope a i e ma e ial a e neoadju an ho mone
he apy.
2. Luminal B (HER2 nega i e). Ho mone he apy + chemo he apy in mos cases. Fo T1a (≤
5 mm) and N0 - only adju an ho monal he apy. In o he cases, chemo he apy wi h an h acycline-
and axane-con aining egimens in addi ion o ho mone he apy. Adding pla inum d ugs o
adju an chemo he apy only in he p esence o a BRCA1/2 gene mu a ion.
3. Luminal ype B (HER2 posi i e). Chemo he apy + an i-HER2 he apy + ho mone he apy.
Fo T1a (≤ 5 mm) and N0: adju an ho mone he apy only; chemo he apy and as uzumab a e
no indica ed. Fo T1b, c (> 5 mm bu ≤ 20 mm) and N0: chemo he apy wi h pacli axel (wi hou
an h acyclines) in combina ion wi h as uzumab ( ollowed by ho mone he apy) is possible. Fo
T2-T4 (> 20 mm) o N+: he i s s ep is an h acyclines, hen axanes + as uzumab ± pe uzumab
( ollowed by ho mone he apy).
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
130
4. HER2 posi i e (non-luminal). Chemo he apy + an i-HER2 he apy. Fo T1a (≤ 5 mm) and
N0: sys emic he apy is no indica ed. Fo T1b (> 5 mm bu ≤ 10 mm) and N0: axane chemo he apy
(wi hou an h acyclines) in combina ion wi h as uzumab is possible. Fo T1c-T4 (> 10 mm) o N+:
he i s s ep is an h acyclines, hen axanes + as uzumab ± pe uzumab.
5. T iple nega i e (duc al). Chemo he apy including an h acyclines and axanes. Fo T1a (≤
5 mm) and N0, sys emic he apy is no indica ed. Adding pla inum d ugs o adju an
chemo he apy only in he p esence o a BRCA gene mu a ion. The e a e also ea u es when
p esc ibing adju an chemo he apy o pa ien s who ha e ecei ed neoadju an chemo he apy in
ull.
Also, a e y impo an sec ion is he use o ho mone he apy in he adju an o
neoadju an mode. In he p emenopausal pe iod, ho mone he apy is used as ollows. A e
comple ion o sys emic chemo he apy and con inued mens ual unc ion, bila e al oopho ec omy
o o a ian supp ession wi h lu einizing gonado opin eleasing ho mone agonis s ollowed by an
an i-es ogen o 5 yea s is indica ed. When mens ual unc ion ceases a e ecei ing cou ses o
chemo he apy and he le el o es adiol in he blood is de e mined, an an i-es ogen is p esc ibed
o con i m ue menopause. The ollowing egimens wi h amoxi en a e used: 1) amoxi en 20
mg/day o ally daily o 5 yea s; 2) amoxi en 20 mg/day o ally daily, o 10 yea s, in he p esence
o a leas one un a o able p ognosis ac o : age ≤ 35 yea s, p ese ed o a ian unc ion a e
adju an chemo he apy, T3-4, in ol emen o ≥ 4 axilla y lymph nodes, GIII, posi i e HER2, high
Ki67; 3) amoxi en 20 mg/day o ally daily o 5 yea s, hen a oma ase inhibi o s (le ozole 2.5
mg/day o ally daily, o anas ozole 1 mg/day o ally daily, o exemes ane 25 mg/day o ally daily)
o 5 yea s. Fo pa ien s who ha e achie ed s able menopause by he ime hey s op aking
amoxi en, wi h a leas one poo p ognos ic ac o : age ≤ 35 yea s, p ese ed o a ian unc ion
a e adju an chemo he apy, T3-4, in ol emen o ≥ 4 axilla y lymph nodes, GIII, HER2 posi i e,
high Ki67; 4) o a ian supp ession1 + amoxi en 20 mg/day o ally daily / a oma ase inhibi o s
(le ozole 2.5 mg/day o ally daily, o anas ozole 1 mg/day o ally daily, o exemes ane 25 mg/day
o ally daily) o 5 yea s, and also i he e a e indica ions o adju an chemo he apy and p ese ed
o a ian unc ion a e comple ion o chemo he apy; 5) bemaciclib 150 mg 2 imes a day in
combina ion wi h endoc ine he apy o he adju an ea men o ho mone ecep o posi i e
(HR+) and human epide mal g ow h ac o ecep o ype 2 (HER2) nega i e BC in ea ly s ages wi h
in ol emen o egional lymph nodes and a high isk o elapse [3].
In p e- o pe imenopausal women, endoc ine he apy wi h a oma ase inhibi o s should be
combined wi h a lu einizing ho mone- eleasing ho mone agonis . To achie e o a ian supp ession,
i is possible o use he ollowing me hods: 1) su gical cas a ion (bila e al oopho ec omy); he
mos e ec i e me hod, causes i e e sible shu down o o a ian unc ion; 2) medicinal (analogues
o lu einizing gonado opic ho mone: gose elin 3.6 mg in amuscula ly once e e y 28 days o 10.8
mg subcu aneously once e e y 12 weeks; o buse elin 3.75 mg in amuscula ly once e e y 28
days; o leup o elin 3.75 mg IM 1 ime in 28 days): causes e e sible supp ession o o a ian
unc ion; does no always p o ide comple e supp ession o o a ian unc ion, especially in young
women; o con i m comple e o a ian supp ession, i is necessa y o de e mine es adiol in he
blood se um; de e mina ion o ollicle-s imula ing ho mone du ing ea men wi h lu einizing
gonado opic ho mone analogues is no in o ma i e; a oma ase inhibi o s should be s a ed 6-8
weeks a e he i s adminis a ion o lu einizing gonado opin ho mone analogues; lu einizing
gonado opin ho mone analogues a e adminis e ed mon hly; 3) adial; causes i e e sible
shu down o o a ian unc ion. The op imal me hod o o a ian supp ession has no been
de e mined; i is usually p esc ibed o a pe iod o 2-5 yea s.
Ho mone he apy o BC o menopausal pa ien s is ca ied ou in he ollowing a ia ions:
1) amoxi en 20 mg/day o ally daily o 5 yea s; 2) a oma ase inhibi o s (le ozole 2.5 mg/day o ally
daily, o anas ozole 1 mg/day o ally daily, o exemes ane 25 mg/day o ally daily) o 5 yea s; in
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
131
he p esence o a leas one un a o able p ognosis ac o : p ese ed o a ian unc ion a e
adju an chemo he apy, T3-4, in ol emen o ≥ 4 axilla y lymph nodes, GIII, posi i e HER2, high
Ki67; 3) amoxi en 20 mg/day o ally daily o 10 yea s; in he p esence o a leas one un a o able
p ognosis ac o : p ese ed o a ian unc ion a e adju an chemo he apy, T3-4, in ol emen o
≥ 4 axilla y lymph nodes, GIII, posi i e HER2, high Ki67; 4) amoxi en 20 mg/day o ally daily o 5
yea s, hen a oma ase inhibi o s (le ozole 2.5 mg/day o ally daily, o anas ozole 1 mg/day o ally
daily, o exemes ane 25 mg/day o ally daily) o 5 yea s. Fo pa ien s who ha e eached s able
menopause by he ime hey s op aking amoxi en, in he p esence o a leas one un a o able
p ognosis ac o : p ese ed o a ian unc ion a e adju an chemo he apy, T3-4, in ol emen o
≥ 4 axilla y lymph nodes, GIII, posi i e HER2, high Ki67; 5) abemaciclib 150 mg 2 imes a day in
combina ion wi h endoc ine he apy o he adju an ea men o ho mone ecep o -posi i e
(HR+) and human epide mal g ow h ac o ecep o ype 2 ecep o -nega i e (HER2-) BC in he
ea ly s ages wi h in ol emen o egional lymph nodes and a high isk o elapse - con inuously o
2 yea s o un il disease elapse o in ole able oxici y de elops [3].
And, o cou se, he su gical me hod emains one o he leading me hods in he ea men
o his pa hology, and in some cases, i is he only me hod o ea men (cance in si u). Fo BC,
he ollowing ypes o su gical in e en ions a e pe o med: 1) adical mas ec omy acco ding o
Hals ead - single-block emo al o he mamma y gland along wi h he pec o alis majo and mino
muscles and hei ascia, subcla ian, axilla y and subscapula issue wi h lymph nodes wi hin he
ana omical cases; 2) ex ended axilla y- ho acic adical mas ec omy, single-block emo al o he
mamma y gland wi h he pec o al muscles, subcla ian-axilla y and subscapula is issue, as well as
a sec ion o he ches wall wi h pa as e nal lymph nodes and in e nal mamma y essels; 3)
unc ionally spa ing ope a ions (modi ied adical mas ec omy - di e s om Hals ead mas ec omy
by p ese ing he pec o alis majo muscle; modi ied Madden mas ec omy - di e s om Hals ead
mas ec omy by p ese ing bo h pec o al muscles; 4) simple mas ec omy - emo al o he
mamma y gland wi h he ascia o he pec o alis majo muscle (indica ions: decaying umo ,
ad anced age, se e e concomi an diseases; 5) adical sec o al esec ion - emo al o he sec o
along wi h he umo , pa o he unde lying ascia o he pec o alis majo and mino muscles,
subcla ian, axilla y, subscapula issue wi h lymph nodes in one block; 6) sec o al esec ion -
emo al o he b eas sec o o he unde lying ascia (pe o med only o diagnos ic pu poses o
in combina ion wi h adia ion he apy o cance in si u); 7) biopsy o he sen inel lymph node is
ca ied ou o diagnos ic and he apeu ic pu poses in he ea ly s ages o he disease (1s le el
lymph nodes a e emo ed wi h a his ological exp ess s udy o de e mine he p esence o elemen s
o a malignan umo ); de ec ion o sen inel lymph nodes is possible using adioac i e colloid
and/o blue dye; a combined de e mina ion me hod is p e e ed.
Indica ions o pe o ming o gan-p ese ing ope a ions: he p esence o a nodula o m o
cance up o 2.0 cm in size; absence o mul icen ici y and mul i ocali y o umo g ow h (on
mammog ams, ul asound da a, clinical examina ion); slow and mode a e g ow h a e, doubling
o umo size no as e han 3 mon hs (acco ding o medical his o y); a a o able a io o he size
o he mamma y gland and he umo o ob ain a good cosme ic esul o he ope a ion; absence
o dis an me as ases; he p esence o single me as ases in he axilla y egion is accep able; he
pa ien ’s desi e o p ese e he mamma y gland; sa is ac o y objec i e umo esponse (pa ial
and comple e umo eg ession) o p e ious neoadju an sys emic ea men .
Recons uc i e ope a ions can be pe o med o s ages I-III o BC a he eques o he
pa ien a any umo loca ion: 1) econs uc ion (p ima y o delayed) o he mamma y gland using
an endop os hesis (implan ) ( his ype o ope a ion in ol es he ins alla ion o a empo a y
(expande ) o pe manen p os hesis unde he pec o alis majo muscle, which allows
compensa ion o he de ec due o i s olume, a e mas ec omy); 2) one-s age econs uc ion: a
skin-skin-spa ing mas ec omy is pe o med wi h he ascia o he pec o alis majo muscle (i umo
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
132
cells a e de ec ed in he issue behind he nipple du ing exp ess his ological examina ion, he
nipple wi h he a eola is emo ed); 3) econs uc ion (p ima y o delayed) o he mamma y gland
using one’s own issues (au oplas y); his ype o econs uc ion in ol es eplacing he de ec using
one’s own issues; basically, 2 ypes o ope a ions a e used - b eas econs uc ion by eplacing
wi h a TRAM lap (using a lap based on he ec us abdominis muscles) and b eas econs uc ion
by eplacing wi h a ho acodo sal lap, which is used in combina ion wi h an endop os hesis.
Types o su gical in e en ions o me as a ic BC: 1) sani a y/simple mas ec omy (i he e
is a h ea o bleeding o heal h easons); 2) open li e biopsy (diagnos ic su ge y o suspec ed
li e me as ases); 3) o he diagnos ic manipula ions on he li e (li e esec ion in he p esence o
single me as a ic oci in he li e ); 4) excision o he a ec ed a ea o issue o he meninges (in he
p esence o soli a y me as a ic oci o he meninges); 5) o he ypes o excision o des uc ion o
he damaged a ea o b ain issue (in he p esence o soli a y me as a ic oci in he b ain); 6)
p ecision esec ion o a segmen o he lung (in he p esence o soli a y me as a ic oci in he
lungs); 7) lapa oscopic salpingo-oopho ec omy (p ophylac ic bila e al emo al o appendages o
ho mone-dependen BC umo s in p emenopausal pa ien s); 8) o al hys e ec omy wi h
appendages ( o me as a ic lesions o he o a ies, u e ine body); 9) elec ochemo he apy o
in ade mal me as a ic lesions (combina ion ea men ha uses he adminis a ion o
chemo he apeu ic d ugs in associa ion wi h elec opo a ion o he cell memb ane).
Con aindica ions o su gical ea men o BC: he pa ien has signs o inope abili y and
se e e concomi an pa hology; dis an me as ases, he p esence o a dissemina ed umo p ocess;
synch onously exis ing and widesp ead inope able umo p ocess o ano he localiza ion, o
example lung cance , e c.; ch onic decompensa ed and/o acu e unc ional diso de s o he
espi a o y, ca dio ascula , u ina y sys em, gas oin es inal ac ; alle gy o d ugs used in gene al
anes hesia.
Also, a e y impo an poin is p e en i e measu es o BC. P ima y p e en ion o BC is he
p e en ion o he disease by s udying he e iological and isk ac o s (no maliza ion o amily li e,
imely implemen a ion o childbea ing, b eas eeding he baby, a oiding ma iages in cases o
mu ual cance ). Seconda y p e en ion o BC is he ea ly de ec ion and ea men o p ecance ous
diseases o he mamma y glands. Te ia y p e en ion is p e en ion, ea ly diagnosis and ea men
o elapses and me as ases; using a nu i ious die ich in i amins and p o eins, gi ing up bad
habi s (smoking, d inking alcohol), p e en ing i al in ec ions and concomi an diseases, egula
p e en i e examina ions wi h an oncologis , egula diagnos ic p ocedu es ( adiog aphy o he
lungs, ul asound o he li e , kidneys, neck lymph nodes).
P ophylac ic mas ec omy - isk- educing su ge ies, such as mas ec omy wi h
econs uc ion, may be o e ed o women a isk. The isk o de eloping BC is educed by
app oxima ely 90-95%, howe e , absolu e gua an ees ega ding he occu ence o BC in he
u u e a e impossible. Indica ions o pe o ming bila e al p ophylac ic mas ec omy in women
who do no cu en ly ha e BC (in o de o educe he isk o de eloping p ima y BC): mu a ions o
he BRCA1 and BRCA2 genes; amily his o y (p esence o BC in i s - and second-line ela i es)
wi hou a p o en mu a ion; his ological isk ac o s a e a ypical duc al o lobula hype plasia.
Indica ions o pe o ming p ophylac ic con ala e al mas ec omy in women wi h cu en o pas
BC: newly diagnosed unila e al BC s age I-II, o a his o y o s age I-II BC (in o de o educe he isk
o de eloping cance in he con ala e al mamma y gland and achie ing symme y wi h he
ope a ed mamma y gland); lobula ca cinoma in si u. Con aindica ions o use: age o e 70 yea s;
gene al con aindica ions o su gical ea men ; synch onous and me ach onous malignan
umo s, wi h he excep ion o skin cance [3].
Nex , o cou se, i is necessa y o discuss in de ail he issue o BC sc eening. The key
concep o BC sc eening is he de ec ion o oncological pa hology in he ea ly s ages, when he
p ognosis is mos a o able and allows you o ge he bes long- e m ea men esul s. A
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
133
p e en i e examina ion always has ad an ages o e a diagnos ic examina ion when symp oms o
he disease a e al eady p esen . A he same ime, upon eceip o he M2 and M3 indices
acco ding o he BI-RADS classi ica ion, i is possible o imely addi ionally examine hese pa ien s
and, i necessa y, ake hem o he dispensa y eco d by a dis ic mammologis wi h e ec i e
dispensa y examina ions and ea men o p ecance ous b eas diseases. Along wi h his, i mus
be unde s ood ha he main condi ions o sc eening o BC a e he a ailabili y o ained
pe sonnel and a s anda dized app oach o iden i ying he ai unde s udy and e alua ing he
esul s. The me hods used should be su icien ly simple, eliable and ep oducible, and also ha e
su icien sensi i i y and high speci ici y. Such quali ies a e ully possessed by mode n digi al
mammog aphy [4,5,6].
Now, ega ding his pa hology in ou coun y a he epublican le el. BC anks i s in he
s uc u e o he equency o malignan neoplasms in bo h sexes in he popula ion wi h a sha e o
14.9% (14.7% in 2022). This si ua ion has been s able since 2004, in addi ion, BC anks i s and
s ably emains in his posi ion in he s uc u e o emale oncopa hology.
The incidence o BC in 2023 as a whole in he coun y inc eased o 27.7 pe 100 housand
o he popula ion wi h a g ow h a e o 4.3% compa ed o he p e ious yea (in 2022 - 26.5). In
he s uc u e o cases, BC anks i s in he absolu e majo i y o egions and ci ies o he coun y
[7].
The incidence o BC in 12 egions o he coun y is highe han he na ional a e age (27.7
pe 100 housand o he popula ion). The op h ee egions by his indica o a e No h Kazakhs an
- 45.1; Eas Kazakhs an - 41.7 and Ka aganda - 40.4. Nex come: Kos anay - 39.1; Abay - 38.1;
Pa loda - 37.5; he ci y o Alma y - 36.2; Akmola - 35.9; he ci y o As ana - 34.3; Uly au - 33.4;
Wes Kazakhs an - 28.7 and Ak obe - 28.4 egions. This indica o is below he na ional a e age in
8 egions: Tu kes an - 11.4 ( he lowes le el); Zhambyl - 15.8; Mangis au - 16.7; he ci y o
Shymken - 17.9; Alma y - 20.0; Kyzylo da - 20.2; A y au - 22.5 and Zhe ysu - 22.8 pe 100 housand
popula ion. Mo ali y om his pa hology was 5.3 pe 100 housand popula ion. In he s uc u e
o causes o dea h in women in 2023, his pa hology con inues o occupy a leading posi ion (1s
ank place), amoun ing o 17.3% o 1056 people (17.2% and 1060 women, espec i ely).
The egions wi h he BC mo ali y a e abo e he na ional a e age (5.3 pe 100,000
popula ion) a e: Eas Kazakhs an - 9.6 (maximum le el); Pa loda - 8.2; he ci y o Alma y - 7.8;
Abay - 6.7; he ci y o As ana - 6.5; Wes Kazakhs an - 6.2; Kos anay - 6.1; Ka aganda and No h
Kazakhs an - 5.6 and Akmola - 5.5 egions o he coun y. The lowes a es we e eco ded in
Tu kes an - 2.3 (minimum le el); Uly au - 3.2; Ak obe - 3.4; A y au - 3.6; Zhe ysu - 3.7; Mangis au
- 4.0; Kyzylo da - 4.3; Alma y - 4.6; in he ci y o Shymken - 4.7; in Zhambyl - 4.8 egions pe 100
housand popula ion [7].
The numbe o dea hs om BC, no egis e ed wi h oncology o ganiza ions and es ablished
pos humously in he Republic o Kazakhs an in 2023 amoun ed o 4 people; a he same ime, he
speci ic weigh was 0.1% and his is he 22nd anking place, as in he p e ious yea .
A he same ime, he one-yea mo ali y a e was 3.4%. A he same ime, he a io
be ween one-yea mo ali y and neglec (s age IV) was, as in 2022, 0.7. A he same ime, we ecall
ha he a hes om "1" is he wo s a io be ween he indica o s o one-yea mo ali y and
neglec .
Now, ega ding p e en i e examina ions. I should be no ed ha du ing la ge-scale
p e en i e examina ions o he popula ion in 2023, signi ican ly mo e pa ien s wi h malignan
neoplasms we e ac i ely iden i ied han in 2022. This is 25,193 pa ien s agains 23,623 pa ien s
iden i ied in 2022, i.e. +6.6%. This is due o he u he aba emen o he epidemiological si ua ion
wi h co ona i us and he inc eased a ailabili y o p e en i e ca e o he popula ion. The
p opo ion o pa ien s iden i ied du ing ou ine examina ions inc eased om 62.0% o 62.4% o
he o al numbe o pa ien s iden i ied pe yea .

P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
134
The numbe o newly iden i ied BC pa ien s egis e ed wi h oncology o ganiza ions in 2023
amoun ed o 5,426 people (5,101 in 2022).
As o p e en i e examina ions. The absolu e numbe o BC pa ien s iden i ied du ing
ou ine examina ions amoun ed o 3,072 people (2,822 a yea ea lie ). A he same ime, he
p opo ion o hose iden i ied du ing ou ine examina ions inc eased om 55.3% in 2022 o 56.6%
in 2023. A he same ime, despi e he ac ha he absolu e numbe o people diagnosed wi h
his pa hology inc eased om 2474 o 2636 people, he p opo ion o pa ien s diagnosed wi h BC
a ea ly (I, II) s ages dec eased om 87.7% o 85.8%. O cou se, when analyzing he
epidemiological si ua ion, ea ly diagnos ic indica o s a e e y impo an issues.
The egions whe e he p opo ion o pa ien s wi h ea ly s age I o he pa hology in ques ion
is abo e he na ional a e age (35.8% and 9 h place) include he ollowing: Uly au - 56.8% ( he bes
indica o ); Kyzylo da - 50.3%; Tu kes an - 47.3%; he ci y o Shymken - 46.0%; Wes Kazakhs an -
45.4%; he ci y o As ana - 44.6%; Mangis au - 44.2%; No h Kazakhs an - 41.4%; Ka aganda -
38.7%; Alma y - 38.5%; Pa loda - 38.1% and Eas Kazakhs an - 36.1%. The lowes a es o ea ly
diagnosis we e eco ded in he Zhambyl egion - only 14.0%; A y au - 24.4%; Akmola - 25.2%; he
ci y o Alma y - 26.2%; Kos anay - 27.4%; Zhe ysu - 31.4%; Ak obe - 35.0% and Abay - 35.7% egions
o he coun y [7].
The a e age indica o in he coun y o de ec ing pa ien s wi h BC a ea ly (I and II) s ages
was 88.4%, and his is a high 4 h ank place among all nosological o ms o malignan neoplasms.
The egions whe e he p opo ion o pa ien s wi h BC de ec ed a s ages I-II is abo e he
a e age in he epublic include he ollowing egions: A y au - 94.2%; Ak obe - 92.4%; Kyzylo da -
92.3%; Pa loda - 92.1%; he ci y o Shymken - 92.0%; Wes Kazakhs an - 91.8%; No h Kazakhs an
- 91.6%; he ci y o As ana - 91.3%; Tu kes an - 90.9; Uly au - 90.5%; Alma y and he ci y o Alma y
- 89.0%; Abay - 88.5%. Mangis au egion is on pa wi h he na ional a e age. Below he na ional
a e age a e: Ka aganda - 79.8%; Kos anay - 81.1%; Akmola - 82.4%; Zhe ysu - 86.2%; Eas
Kazakhs an - 86.6%; and Zhambyl - 87.6% o he egions [7].
As can be clea ly seen om he abo e da a, he e is a e y wide ange in ea ly diagnosis
a es (a s age I o he disease) ac oss he coun y, om e y good o dismal. O cou se, i is
necessa y o ake in o accoun mig a ion p ocesses and o he ac o s a ec ing he ea ly diagnos ic
a es, bu ne e heless, he ob ained esul s gi e a eason no o s op he e, bo h o oncologis s
and mammologis s, obs e icians-gynecologis s, adiologis s, and, na u ally, o gene al
p ac i ione s, since imp o ing he ea ly diagnos ic a es o malignan umo s, as one o he main
pos ula es and one o he main asks o medicine in gene al, con inues o be ele an oday.
Among he isual localiza ions o malignan umo s in he epo ing yea , he p opo ion o se en
main o ms de e mines he pic u e o la e diagnos ics (s ages III-IV) and amoun s o 13.3% in o al,
wi h a dec ease compa ed o he le el o he p e ious yea (2022 - 14.2%). A he same ime, wi h
BC, he neglec a e was 11.6% (13.8% - in 2022).
The p opo ion o s age IV BC among all nosological o ms o malignan neoplasms was
4.3%. The ollowing indica o s we e no ed by egions o ou coun y: in Eas Kazakhs an - 8.4%
( he wo s esul ); Ka aganda - 7.4%; Mangis au - 6.2%; Kyzylo da - 5.9%; Alma y - 5.3%; A y au -
5.1%; Akmola and Kos anay - 5.0%. A he same ime, he lowes neglec o his cance localiza ion
was es ablished in he Wes Kazakhs an egion - 2.1% [7].
The mo phological e i ica ion a e o he disease in he coun y was 99.4%. A he same
ime, he leade s in his aspec wi h a 100% indica o a e Alma y, Zhambyl, Mangis au, No h
Kazakhs an, Uly au egions and he ci y o Shymken . Nex come: he ci y o As ana and he
Ka aganda egion (99.8%); Eas Kazakhs an (99.7%); he ci y o Alma y, Tu kes an and Abay egions
(99.6%); Wes Kazakhs an (99.5%). A pa i y wi h he na ional a e age a e Kos anay and A y au
egions. Then come: Ak obe (98.9%); Pa loda (98.2%); Zhe ysu (98.1%); Akmola (97.8%);
Kyzylo da (97.0% - he wo s indica o in he epublic) egions.
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
135
The o al numbe o pa ien s wi h malignan neoplasms egis e ed wi h specialized
oncology o ganiza ions o he epublic con inued o g ow and by he end o 2023 amoun ed o
218,186 people, wi h an inc ease o 6.0% compa ed o he le el o he p e ious yea (2022 -
205,822, +5.8%). The o e all incidence a e o malignan neoplasms inc eased by 3.9%, om
1055.3 o 1096.4 pe 100 housand people. The g ow h o his indica o is due o bo h he inc ease
in he incidence and de ec ion o pa hology, and he inc ease in he su i al a e o cance
pa ien s. In addi ion, s a is ical da a on pa ien s diagnosed wi h malignan neoplasms, who ha e
been unde obse a ion o 5 yea s o mo e, and con inue o be obse ed in 2023, showed ha
he numbe o pa ien s unde obse a ion by oncological o ganiza ions in Kazakhs an o o e i e
yea s con inued o g ow and a he end o he epo ing yea amoun ed o 117,616 people, wi h
an inc ease o 6.2% (2022 - 110,790 people, +6.6%) ( o m. No. 7).
I is impossible o igno e such an impo an clinical aspec as he co e age o pa ien s wi h
a diagnosis o BC in he Republic o Kazakhs an wi h special ea men .
In 2023, he numbe o hospi aliza ions o all nosological o ms o malignan umo s in he
coun y's oncology o ganiza ions amoun ed o 108,252 cases (2022 - 101,095), wi h an inc ease
o 7.1% compa ed o he p e ious yea , which is associa ed wi h a cons an inc ease in he numbe
o cance pa ien s, imp o ed s anda diza ion o oncology ca e, and he de elopmen o pallia i e
and ehabili a ion se ices.
A he end o 2023, he absolu e numbe o BC pa ien s who comple ed specialized
ea men amoun ed o 3,419 people, con inuing ea men - 1,729 pa ien s. The ollowing esul s
we e ob ained in pe cen age e ms by me hods and ypes o ea men : 40.9% o pa ien s
ecei ed complex ea men , 21.8% ecei ed only su gical ea men , 20.0% ecei ed only d ug
ea men , 12.6% ecei ed combined ea men , 1.1% ecei ed only adia ion ea men , 0.7%
ecei ed chemo adia ion ea men .
Nex , ega ding he i e-yea su i al a e o pa ien s. As o BC, a he end o 2023, 48,496
people we e egis e ed wi h he dispensa y, o 243.7 pe 100 housand o he popula ion. A he
end o 2022, he e we e 45,728 pa ien s, o 234.5 pe 100 housand o he popula ion,
espec i ely.
A he same ime, he le hali y o he obse ed con ingen s dec eased sligh ly om 2.3%
in 2022 o 2.2 in 2023.
The i e-yea su i al a e o pa ien s wi h BC was 57.7% in 2023 and 57.1% in 2022 [7].
Mass sc eening o iden i y BC pa ien s should mainly in ol e heal hy women wi hou any
signs o he disease o symp oms. Sc eening no only helps o de ec hidden o ms o cance ha
can be ea ed, bu also has psychological alue o women. As a esul o sc eening, women a e
con inced ha hey do no ha e BC, and his is he mos impo an po en ial success o such
p og ams. While he ul ima e goal o sc eening is o educe BC mo ali y, i s immedia e goal is o
de ec cance be o e clinical mani es a ion. Howe e , BC is a he e ogeneous disease, which can
signi ican ly a ec he e ec i eness o sc eening. Sc eening models o BC a e usually based on
he ac ha he majo i y o de ec ed umo s a e in asi e cance s in he ea ly s age o p og ession.
In addi ion, i mus be aken in o accoun ha he de ec ion o cance (o i s p ecu so s) be o e
clinical mani es a ion inc eases he isk o alse posi i e diagnosis [8,9].
Mammog aphy has a sensi i i y o 95% and a speci ici y o 97%. These indica o s dec ease
when examining women wi h dense mamma y glands (young age, use o ho mone he apy), wi h
low quali y mammog aphy, and also wi h insu icien quali ica ions o he adiologis . De ec ion o
high-g ade in asi e cance by sc eening, when he umo is no ye de ec ed by clinical
examina ion (palpa ion), means he possibili y o educing mo ali y om BC [10].
P e en i e sc eening o ea ly de ec ion o BC in he Republic o Kazakhs an includes [11]:
1) mammog aphy o bo h mamma y glands in wo p ojec ions - di ec and oblique in he
mammog aphy oom o he ci y, dis ic polyclinic (mobile medical complex). All digi al
P oceedings o he 11 h In e na ional Scien i ic Con e ence
136
mammog ams in he p esence o a sys em o a chi ing and ans e ing medical images a e
copied o CDs and o he elec onic media and ans e ed o he se e o he mammog aphy
oom o he Cance Cen e using specialized licensed so wa e in eg a ed be ween medical
o ganiza ions; in case o impossibili y o digi al ansmission - hey a e p in ed on X- ay ilm a a
scale o 1:1 - 100% (1 pa ien - 1 se - 2 o 4 mammog ams) wi h subsequen ans e o he
mammog aphy oom o he Cance Cen e ;
2) in e p e a ion o mammog ams acco ding o he BI-RADS classi ica ion (M0 , M0d, M1,
M2, M3, M4, M5) by wo o mo e independen adiologis s o he same medical o ganiza ion -
double eading o di e en medical o ganiza ions: a adiologis o he mammog aphy oom ci y,
dis ic polyclinic (mobile medical complex) - he i s eading, and he adiologis o he
mammog aphy oom o he Cance Cen e - he second eading;
3) in-dep h diagnos ics - a ge ed mammog aphy, ul asound examina ion (he eina e -
ul asound) o he mamma y glands, epanobiopsy, including unde ul asound o s e eo axic
con ol o his ological examina ion, which is ca ied ou in case o de ec ion o pa hological
changes on mammog ams (M0d) in he mammog aphy oom o he Cance Cen e .
√ An a e age medical wo ke o a esponsible pe son o he o ganiza ion o ou pa ien ca e
sends he pa ien o mammog aphy o he dis ic , ci y polyclinic.
√ The X- ay labo a o y assis an o he mammog aphy oom o he ci y, dis ic polyclinic
(mobile medical complex) pe o ms mammog aphy, ills ou a e e al o double eading o
mammog ams and ansmi s he e e al h ough in o ma ion in e ac ion.
√ Radiologis o he mammog aphy o ice o he ci y, dis ic polyclinic (mobile medical
complex): ul ills he equi emen s o he sa e y and quali y o mammog aphic examina ions;
e alua es he quali y o he images p o ided and he co ec ness o he ins alla ion; pe o ms
epea ed mammog aphy in he M0 ca ego y ( echnical e o s o mammog aphy); de e mines he
adiological densi y o he mamma y glands on he ACR scale (A, B, C, D) indica ing his pa ame e
in he s udy p o ocol; conduc s he i s eading o mammog ams wi h in e p e a ion o he BI-
RADS classi ica ion esul s. In he M0d ca ego y (unde e mined o suspicious adiological changes
equi ing addi ional examina ion), he s udy p o ocol indica es he p edominan pa hology:
educa ion, asymme y, iola ion o a chi ec onics, mic ocalci ica ions; sends mammog ams,
elec onic copies o mammog ams h ough he a chi ing sys em and ans e o medical images
o he wo kplace o he mammog aphy o ice o he Cance Cen e oge he wi h di ec ions o
double eading o mammog ams; di ec s low-dose CT images h ough he sys em o a chi ing and
ans e ing medical images o he wo kplace o he CT o ice o he Cance Cen e oge he wi h
copies o images eco ded on CD-ROMs o o he elec onic media and di ec ions o double
eading.
√ The adiologis o he mammog aphy oom o he Cance Cen e : e alua es he quali y
o he p o ided images and he co ec ness o he s yling. Viewing digi al X- ay images ans e ed
o he se e o on digi al media (CD, DVD) is ca ied ou on a moni o o in e p e ing digi al X-
ay images wi h a esolu ion o a leas 5 megapixels, which has a ce i ied g ayscale ansmission
in acco dance wi h he DICOM s anda d; conduc s a double (second) eading o mammog ams
wi h he in e p e a ion o he esul s acco ding o he BI-RADS classi ica ion, using, i necessa y,
a chi al images. O ganizes he hi d eading acco ding o indica ions. Wi h double eading, an
independen in e p e a ion o he images is ca ied ou (blinding me hod - he second adiologis
does no know he esul s o he i s eading); in he M0m ca ego y ( echnical e o s in
mammog aphy), ecommends epea mammog aphy; in he M0d ca ego y (unce ain o
suspicious adiog aphic changes equi ing addi ional examina ion), he s udy p o ocol indica es
he p edominan pa hology: educa ion; asymme y, iola ion o a chi ec onics,
mic ocalci ica ions; ecommends ha he ou pa ien ca e o ganiza ion, acco ding o indica ions,
in i e he pa ien o in-dep h diagnos ics ( a ge ed mammog aphy, ul asound o he mamma y
«Scien i ic Resea ch and Expe imen al De elopmen » (Oc obe 2-3, 2025). London, England
137
glands, ephine biopsy, including unde ul asound o s e eo axic con ol, ollowed by his ological
examina ion o he ma e ial); collec s and a chi es all mammog ams ( ilms and elec onic media)
made as pa o he examina ion. The shel li e o mammog ams is a leas 3 yea s a e lea ing
he age subjec o a sc eening s udy; he esul s o he double (second) eading a e ans e ed o
he ou pa ien ca e o ganiza ions h ough in o ma ion exchange.
√ Indica ions o in-dep h diagnos ics a e he conclusions o double eading mammog ams
M0d (unce ain o suspicious X- ay changes equi ing addi ional examina ion).
√ In-dep h diagnos ics is ca ied ou in wo s ages. A he i s s age, ul asound is
pe o med, acco ding o indica ions, a ge ed mammog aphy, possibly wi h an inc ease (wi h
asymme y, iola ion o a chi ec onics and he p esence o mic ocalci ica ions). When isualizing
a suspicious pa hology (M4 and M5), he second s age is pe o med - epanbiopsy, including
unde ul asound con ol and s e eo axic con ol o his ological examina ion.
√ His ological examina ion is ca ied ou in he labo a o y o pa homo phology o
pa hological bu eau. Mo phological in e p e a ion o he biopsy is ca ied ou in acco dance wi h
he ecommenda ions o he Wo ld Heal h O ganiza ion.
√ Physician o esponsible pe son o he ou pa ien ca e o ganiza ion:
1) upon eceip o a mammog aphy esul acco ding o he BI-RADS classi ica ion:
- in case o M0 ( echnical e o s in mammog aphy) - sends he pa ien o a second X- ay
examina ion o he mammog aphy oom o he ci y, dis ic polyclinic (mobile medical complex);
- wi h M0d (unde ined o suspicious X- ay changes equi ing addi ional examina ion) -
sends he pa ien o in-dep h diagnos ics o he mammog aphy oom o he Cance Cen e ;
- wi h M1 (no changes de ec ed) - ecommends ha he pa ien unde go a ollow-up
mammog aphy examina ion a e 2 yea s. Wi h adiological densi y o he mamma y glands, C and
D a e sen o ul asound o he mamma y glands o exclude a alse-nega i e esul o
mammog aphy;
- wi h M2 (benign changes), e e he pa ien o a consul a ion wi h an oncologis
(mammologis ) o he clinical diagnos ic depa men , ollowed by a sc eening mammog aphy
examina ion a e 2 yea s;
- wi h M3 (p obable benign changes) - sends he pa ien o sho - e m dynamic adia ion
obse a ion o he local doc o wi h he ecommenda ion o con ol mammog aphy o ul asound
in 6 mon hs;
- wi h M4 (signs ha cause suspicion o malignancy), M5 (p ac ically eliable signs o
malignancy) and i i is echnically impossible o pe o m a epanbiopsy o a biopsy is e used, a
e e al o an oncologis (mammologis ) o he clinical diagnos ic depa men o dynamic
obse a ion and decision on he e i ica ion o he iden i ied pa hology;
2) upon eceip o he esul o a his ological examina ion:
- benign educa ion - e e s he pa ien o an oncologis (mammologis ) o he clinical
diagnos ic depa men o dynamic moni o ing, ollowed by a sc eening mammog aphy
examina ion a e 2 yea s;
- o ma ion wi h an inde e mina e malignan po en ial o ca cinoma in si u - e e s he
pa ien o he Cance Cen e o consul a ion and ea men , ollowed by dynamic obse a ion by
an oncologis (mammologis ) o he clinical diagnos ic depa men a he place o he a achmen ;
- malignan neoplasm - e e s he pa ien o he Cance Cen e o ea men and ollow-
up;
3) communica es he esul s o he sc eening examina ion o he pa ien in any a ailable
way (by elephone, in w i ing, h ough elec onic means o communica ion);
4) en e s he esul s o double eading, in-dep h diagnos ics, his ological examina ion,
ecommenda ions o he adiologis o he Cance Cen e mammog aphy oom in o he
in o ma ion sys em.