EAST EUROPEAN ASSOCIATION OF SCIENTISTS
СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА
СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
КОМПЛЕКСНОЇ БЕЗПЕКИ:
ЕКОНОМІЧНИЙ, СОЦІАЛЬНИЙ,
ПСИХОЛОГІЧНИЙ,
ІНФОРМАЦІЙНИЙ,
ВІЙСЬКОВИЙ, ПРАВОВИЙ ТА
ОСВІТНІЙ ВИМІРИ
Колективна монографія
за редакцією д-ра держ. упр.,
проф. З. М. Бурик
WARSAW, POLAND 2025
СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЇ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ
БЕЗПЕКИ: ЕКОНОМІЧНИЙ,
СОЦІАЛЬНИЙ, ПСИХОЛОГІЧНИЙ,
ІНФОРМАЦІЙНИЙ, ВІЙСЬКОВИЙ,
ПРАВОВИЙ ТА ОСВІТНІЙ ВИМІРИ
КОЛЕКТИВНА МОНОГРАФІЯ
за редакцією д-ра держ. упр., проф. З. М. Бурик
Wa saw, Poland 2025
Eas Eu opean
Associa ion o
Scien is s
УДК 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4
С 93
Автори: Зоряна Бурик (ред.), Андрій Шинькович (розділ 1), Наталія Росоха (розділ 2),
Тетяна Ханецька, Світлана Поліщук (розділ 3), Юрій Коміренко (розділ 4), Катерина
Якушко (розділ 5), Ольга Гончарук (розділ 6), Ігор Горбань (розділ 7), Валерій Зубенко
(розділ 8), Юрій Чикриж (розділ 9), Уляна Безкоровайна, Роксолана Неділько, Оксана
Яремчук (розділ 10), Оксана Приходько (розділ 11), Андрій Войцещук, Інна Гуцул,
Віктор Мартинюк (розділ 12), Олена Мартиненко (розділ 13), Юрій Бондаренко
(розділ 14), Аліна Парасєй-Гочер, Інна Цибенко (розділ 15), Катерина Гурковська
(розділ 16), Олександра Кузьменко, Альона Пащенко (розділ 17), Микола
Старинський, Жанна Завальна (розділ 18), Петро Ящук (розділ 19).
Рецензенти
О. І. Пархоменко-Куцевіл, д-р держ. упр., професор, Університет
Григорія Сковороди в Переяславі.
О. В. Птащенко, д-р екон. наук, професор, Західноукраїнський
національний університет.
Г. М. Сюта, д-р філол. наук, професор, Інститут української мови
Національної академії наук України.
Рекомендовано до публікації рішенням науково-технічної радиГО «Східно-Європейська
спілка науковців» (протокол № 19 від 27 жовтня 2025 року).
С 93
Сучасні виклики і стратегії забезпечення комплексної безпеки: економічний,
соціальний, психологічний, інформаційний, військовий, правовий та освітній
виміри = Con empo a y Challenges and S a egies o Ensu ing Comp ehensi e
Secu i y: Economic, Social, Psychological, In o ma ion, Mili a y, Legal, and
Educa ional Dimensions : колективна монографія ; за редакцією д-ра держ. упр.,
проф. З. М. Бурик. — Wa saw : Eas Eu opean Associa ion o Scien is s, 2025. —
iii+534 p. DOI: h p://doi.o g/10.5281/zenodo.17664741
ISBN 978-83-68212-07-5 (e-Book)
Монографія присвячена комплексному дослідженню сучасних викликів та стратегій
забезпечення комплексної безпеки держави і суспільства. У роботі розглянуто ключові виміри
безпеки, зокрема економічний, соціальний, психологічний, правовий та інформаційний.
Проведено аналіз загроз, що виникають в умовах воєнного стану та глобальних трансформацій.
Окрему увагу приділено проблемам соціально-психологічної адаптації населення, зокрема з
посттравматичним синдромом в учасників бойових дій, емоційною вразливістю підлітків,
роботою на деокупованих територіях та вдосконаленню правових механізмів захисту прав
військовослужбовців, корпоративних прав, протидії тероризму та домашньому насильству.
Запропоновано стратегічні підходи до посилення стійкості держави, що враховують як
управлінські інновації, так і роль громадянського суспільства.
УДК 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4
ISBN 978-83-68212-07-5 (e-Book)
© Авторів окремих розділів, 2025
UDK 351.86:355/359:338.2:004.9:316.4
Au ho s:
Edi ed by Zo iana Bu yk
And ii Shynko ych (Chap e 1), Na aliia Rosokha (Chap e 2), Te iana Khane ska, S i lana
Polishchuk (Chap e 3), Yu ii Komi enko (Chap e 4), Ka e yna Yakushko (Chap e 5), Olha
Honcha uk (Chap e 6), Iho Ho ban (Chap e 7), Vale ii Zubenko (Chap e 8), Yu ii Chyk yzh
(Chap e 9), Uliana Bezko o aina, Roksolana Nedilko, Oksana Ya emchuk (Chap e 10),
Oksana P ykhodko (Chap e 11), And ii Voi seshchuk, Inna Hu sul, Vik o Ma yniuk
(Chap e 12), Olena Ma ynenko (Chap e 13), Yu ii Bonda enko (Chap e 14), Alina Pa asiei-
Hoche , Inna Tsybenko (Chap e 15), Ka e yna Hu ko ska (Chap e 16), Oleksand a
Kuzmenko, Alona Pashchenko (Chap e 17), Mykola S a ynskyi, Zhanna Za alna (Chap e 18),
Pe o Yashchuk (Chap e 19).
Z. Bu yk (Ed.), Con empo a y Challenges and S a egies o Ensu ing Comp ehensi e Secu i y:
Economic, Social, Psychological, In o ma ion, Mili a y, Legal, and Educa ional Dimensions: collec i e
monog aph. Wa saw: Eas Eu opean Associa ion o Scien is s, 2025. iii+534 p.
h p://doi.o g/10.5281/zenodo.17664741
Re iewe s:
Oksana Pa khomenko-Ku se il, Doc o o Sciences (Public Adminis a ion), P o esso , H yho ii
Sko o oda Uni e si y in Pe eiasla .
Olena P aschenko, Doc o o Sciences (Economics), P o esso , Wes Uk ainian Na ional Uni e si y.
Halyna Siu a, Doc o o Sciences (Philology), P o esso , Ins i u e o he Uk ainian Language o he Na ional
Academy о Sciences o Uk аinе.
ISBN 978-83-68212-07-5 (eBook)
Eas Eu opean Associa ion o Scien is s sp. z o. o.
ul. JANOWIECKA, n 17A, lok. 3, miejsc. WARSZAWA,
kod 03-887, pocz a WARSZAWA, k aj POLSKA
Copy igh © 2025 Au ho s. All igh s ese ed.
The e-book is published a h ps://www.eeas .ne
This Open Access e-book is licensed unde a C ea i e Commons
A ibu ion-NonComme cial (CC BY-NC) 4.0 In e na ional License.
No pa o his e-book may be ep oduced, ansmi ed, o con e ed in any o ma o by any
elec onic, mechanical, eco ding, o o he means wi hou he w i en pe mission o he Eas e n
Eu opean Associa ion o Scien is s sp. z o. o.
The au ho is solely esponsible o he accu acy o he ansla ion, ac s, quo a ions, place
names, p ope names, o ganiza ions, companies, ins i u ions, and o he da a.
Publishe : My osla Bu yk
Edi o ial P ojec Manage : Zo iana Bu yk
P oduc ion P ojec Manage : Mykola Biloshku skyi
i
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. Інформаційно-аналітичне забезпечення асекурації
продовольчої безпеки: методологія, індикатори та напрями
удосконалення……………………………………………………………………………………
1
РОЗДІЛ 2. Вплив цифрових трансформацій на соціальну
стабільність: забезпечення соціальної безпеки та інклюзії методами
соціальної роботи……………………………………………………………………………....
35
РОЗДІЛ 3. Стратегії подолання ПТСР в учасників бойових дій………......
70
РОЗДІЛ 4. Національні культури – гарант збереження людської
ідентичності, духовного виміру людства та миру в умовах
глобальних викликів…………………………………………………………………………..
104
РОЗДІЛ 5. Cul u al Sa e y: Dialogue, Tole ance, Con lic P e en ion….........
150
РОЗДІЛ 6. Боротьба з тероризмом через призму правового
регулювання………………………………………………………………………………............
187
РОЗДІЛ 7. Роль технологічних аспектів у вирощуванні сої як
чинника продовольчої безпеки України………………………………………….....
205
РОЗДІЛ 8. Підвищення ефективності вирощування кукурудзи на
зерно через оптимізацію технології для забезпечення продовольчих
потреб України……………………………………………………………………………….......
222
РОЗДІЛ 9. Вплив елементів технології вирощування на
продуктивність гороху в контексті продовольчої стабільності
України…………………………………………………………………………………………….....
239
РОЗДІЛ 10. Державне управління у сфері охорони здоров’я в
контексті комплексної безпеки: виклики та стратегічні підходи………
256
РОЗДІЛ 11. Правові виклики та механізми захисту прав
військовослужбовців як елемент забезпечення комплексної безпеки
в умовах збройних конфліктів…………………………………………………………….
272
РОЗДІЛ 12. Правовий механізм захисту корпоративних прав у
системі забезпечення національної безпеки………………………………………
305
РОЗДІЛ 13. Соціальна робота в умовах деокупації: виклики,
стратегії, роль благодійних фондів……………………………………………………
337
РОЗДІЛ 14. Фандрейзинг у діяльності благодійних фондів: сучасні
підходи та безпековий вимір………………………………………………………….......
366
РОЗДІЛ 15. Емоційна вразливість підлітків у воєнний час як фактор
соціально-психологічної безпеки: виклики, прояви, напрями
підтримки………………………………………………………………………………………......
399
РОЗДІЛ 16. Основні проблеми та шляхи вдосконалення діяльності
суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії
домашньому насильству в умовах воєнного стану………………………….....
415
РОЗДІЛ 17. Прогнозування розвитку торговельного підприємства:
практичне застосування сценарного підходу та моделей штучного
інтелекту………………………………………………………………………………………….....
434
РОЗДІЛ 18. Бюро економічної безпеки в механізмі забезпечення
фінансової безпека держави та її сталого розвитку……………………………
462
РОЗДІЛ 19. Національна безпека та охорона здоров’я: інтеграція
вітальної компоненти у систему протидії сучасним гібридним
загрозам……………………………………………………………………………………………...
482
i
АНОТАЦІЯ
олективна монографія присвячена комплексному дослідженню
сучасних викликів та стратегій забезпечення комплексної
безпеки України. Актуальність роботи зумовлена безпрецедентними
загрозами, що постали перед державою та суспільством внаслідок
повномасштабної збройної агресії, глобальних трансформацій та
необхідності адаптації системи державного управління до умов воєнного
стану. Традиційні підходи до безпеки виявляються недостатніми, що
вимагає міждисциплінарного аналізу її ключових вимірів: економічного,
соціального, психологічного, інформаційного, військового, правового та
освітнього. Метою монографії є теоретико-методологічне обґрунтування та
розробка практичних стратегій для посилення стійкості держави. Це
включає аналіз специфічних загроз у кожному з вимірів безпеки та
формування інноваційних управлінських підходів, спрямованих на захист
населення, збереження ідентичності та забезпечення сталого розвитку в
умовах екзистенційних викликів.
У монографії детально проаналізовано багатовимірну структуру
комплексної безпеки. В економічному вимірі особливу увагу приділено
забезпеченню продовольчої безпеки. Досліджено інформаційно-аналітичні
підходи до її асекурації та проаналізовано конкретні технологічні аспекти
вирощування стратегічних культур (сої, кукурудзи та гороху) для
задоволення продовольчих потреб. Окремо розглянуто механізми
забезпечення фінансової безпеки держави, зокрема роль Бюро економічної
безпеки, та застосування сучасних методів прогнозування, включаючи
сценарний підхід та моделі штучного інтелекту, для управління розвитком
підприємств.
К
ii
Глибоко досліджено соціально-психологічний вимір, що опинився під
найбільшим тиском внаслідок війни. Запропоновано конкретні стратегії
подолання посттравматичного стресового розлалду в учасників бойових
дій. Проаналізовано виклики соціально-психологічної адаптації населення,
зокрема емоційну вразливість підлітків у воєнний час. Розглянуто нові
завдання соціальної роботи в умовах цифрових трансформацій та
специфіку її організації на деокупованих територіях, підкреслюючи роль
благодійних фондів та фандрейзингу в цьому процесі. Також
проаналізовано проблеми протидії домашньому насильству в умовах
воєнного стану.
У правовому та адміністративному вимірі робота фокусується на
адаптації законодавства до нових загроз. Проаналізовано правове
регулювання боротьби з тероризмом, механізми захисту прав
військовослужбовців та захисту корпоративних прав як елементу
національної безпеки. Окремий розділ присвячено викликам та
стратегічним підходам у державному управлінні сферою охорони здоров’я
в контексті комплексної безпеки.
Нарешті, у культурному та інформаційному вимірі обґрунтовано роль
національних культур як гаранта збереження ідентичності та
проаналізовано концепцію «культурна безпека» (cul u al sa e y), діалогу та
толерантності як інструментів запобігання конфліктам.
Дослідження підтверджує, що забезпечення комплексної безпеки в
сучасних умовах вимагає системного та інтегрованого підходу, що виходить
за межі суто військової чи економічної сфери. Монографія доводить, що
стійкість держави (s a e esilience) ґрунтується на синергії ефективного
державного управління, стійкої соціально-психологічної адаптації
суспільства, надійних правових механізмів та збереженні культурної
ідентичності.
iii
Автори наголошують на необхідності впровадження інноваційних
управлінських моделей, активної цифрової трансформації соціальної сфери
та посилення взаємодії між державними інституціями та громадянським
суспільством, зокрема благодійними фондами. Запропоновані у роботі
стратегії та практичні рекомендації спрямовані на посилення здатності
України протистояти гібридним загрозам та забезпечити основу для
сталого повоєнного відновлення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
продовольча безпека, соціальна безпека, посттравматичний стресовий
розлад (ПТСР), націоналізм, культурна безпека (cul u al sa e y), тероризм,
соя, кукурудза, горох, державне управління, військовослужбовці,
корпоративні права, соціальна робота, фандрейзинг, підлітки, домашнє
насильство, прогнозування, фінансова безпека.
488
• Менший час простою медичної інфраструктури.
• Вища довіра та дотримання рекомендацій населенням.
• Узгоджені дії від центрального до місцевого рівнів.
Інституційна культура безпеки в охороні здоров’я.
2. Охорона здоров’я як елемент архітектури
національної безпеки: ролі, повноваження, інститути та
взаємодія
2.1. Рівні управління та логіка архітектури
Стратегічний рівень: формує політику нацбезпеки, визначає місце
вітальної компоненти, затверджує довгострокові пріоритети, цілі й
індикатори стійкості.
Операційний рівень: перетворює політику на спільні плани
готовності/реагування (all-haza ds), визначає спроможності, ресурси,
міжвідомчі процедури, стандарти даних і спільні протоколи.
Тактичний рівень: організовує реалізацію планів на територіях/у
відомствах: штаби, центри управління подіями (EOC), тренування,
логістика.
Рівень закладів ( acili y le el): безперервність діяльності лікарень,
ЕМД, лабораторій; тріаж, евакуація, інфекційний контроль, кіберзахист,
ризик-комунікація на місці.
Скрізними є: (а) правозахисний вимір (пропорційність,
недискримінація, доступність допомоги), (б) інформаційні потоки (раннє
виявлення → оповіщення → ситрепи/аналітика → рішення).
489
2.2. Ключові суб’єкти: ролі та повноваження
2.2.1. Стратегічний блок
• Керівні органи нацбезпеки: визначають політику, інтегрують
вітальну компоненту в стратегії/доктрини, схвалюють міжвідомчі
плани реагування на гібридні загрози (в т.ч. CBRN, біоризики,
кіберінциденти), забезпечують ресурсування та міжсекторальну
координацію.
• Кабінет міністрів/центральні органи виконавчої влади:
затверджують нормативно-правові акти, фінансові інструменти,
індикатори готовності, порядок міжвідомчої взаємодії, міжнародні
зобов’язання.
2.2.2. Медичний блок
• МОЗ: політика та стандарти для клінічної й громадської медицини;
керівництво сектором heal h secu i y, затвердження протоколів
готовності/реагування, управління ресурсами (кадри, резерви,
логістика), координація з безпековими відомствами.
• Мережа центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ):
епіднагляд, лабораторні спроможності, біобезпека/біозахист, оцінка
ризику, аналітика та ситрепи.
• Екстрена медична допомога (ЕМД): медична евакуація,
MASCAL/ iage, інтеграція з ДСНС/поліцією/військовими, стандарти
зв’язку та маршрутизації постраждалих.
• Заклади охорони здоров’я (лікарні, реабілітаційні центри,
психосоціальні служби): плани безперервності діяльності, резервні
системи енерго- та водопостачання, запаси, ІК-контроль, кібергігієна,
психологічна підтримка персоналу.
• Національна служба здоров’я/фінансовий платник:
контрактування готовності/резервів, тарифікація послуг у НС (в т.ч.
490
мобільні бригади, телемедицина, служба крові), механізми швидкого
перерозподілу коштів під час криз.
2.2.3. Безпековий блок
• Сектор безпеки і оборони (СБО): контртероризм, протидія
диверсіям, охорона об’єктів критичної інфраструктури охорони
здоров’я, розвіддані для медичного планування, супровід CBRN-
ризиків.
• ДСНС/цивільний захист: пошук-рятування, деконтамінація,
евакуація, робота з техногенними/радіаційними/хімічними
інцидентами, спільні навчання з ЕМД/лікарнями.
• Кібербезпека (Держспецзв’язку, координаційні центри
кіберзахисту): стандарти кіберзахисту для медичних ІТ-систем,
реагування на інциденти, обмін попередженнями, тестування
стійкості (pene a ion/s ess- es ing).
2.2.4. Публічне управління та громади
• Органи місцевого самоврядування/військові адміністрації:
територіальні плани НС, створення та утримання укриттів,
розгортання пунктів стабілізації, логістика гуманітарної допомоги,
підтримка вразливих груп.
• Освіта і соцзахист: підготовка кадрів, навчання населення (BLS/S op
he Bleed, ПТСР-профілактика), захист дітей/літніх/ВПО/людей з
інвалідністю.
• НУО, волонтерські мережі, приватний сектор: додаткові
спроможності (мобільні клініки, генератори, зв’язок), швидка
логістика, крауд-ресурс.
2.3. Механізми міжвідомчої взаємодії (go e nance)
(1) Єдина рамка планування all-haza ds. Спільні стандарти для:
оцінки ризику; профілів загроз (тероризм, CBRN, біо, кібер, ІПсО,
техногенні); сценарного планування; картування спроможностей.
491
(2) Міжвідомчі штаби/EOC. Постійно діючі або активовані центри
управління подіями з єдиним логом рішень, SITREP-циклами (наприклад,
кожні 6–12 год), спільними «бордовими» індикаторами (ICU occupancy, EMS
esponse ime, lab TAT, MTTR ІТ-систем тощо).
(3) Правила оперативної взаємодії (SOP/CONOPS). Узгоджені
процедури:
• MASCAL/ iage/e ac (маршрутизація, кольорове кодування, резерв
ліжок);
• CBRN (зони ho -wa m-cold, деконтамінація, PPE, ланцюги безпеки);
• біоінциденти (епіднагляд, тестування, ізоляція, контакт-траси, IPC);
• кібератаки (сегментація мереж, «ручні» протоколи, резервні реєстри,
відновлення).
(4) Дані та інтероперабельність. Мінімальні набори даних (MDS),
уніфіковані формати сповіщення, інтеграція
лабораторних/ЕМД/лікарняних/ кіберданих, захист персональних даних.
(5) Юридичні й етичні запобіжники. Пропорційність обмежень,
недискримінація, доступ до допомоги, спеціальні гарантії для вразливих
груп, незалежний аудит рішень pos -e en .
2.4. Операційні «ланцюги подій» (swimlanes)
A. Масові ураження (терор, обстріл):
виявлення/дзвінки 112 → диспетчер ЕМД (мультиточкова
маршрутизація) → розгортання стабпунктів/тріаж → евакуація хвильова
( ed/yellow) → лікарні з відповідними профілями → blood supply su ge →
психосоціальна підтримка → SITREP та пост-інцидентний аудит.
B. Біоризик/спалах:
сигнал із нагляду → лабораторна верифікація → case de ini ion → IPC у
ЗОЗ → тестування/ізоляція/карантинні рішення → isk-комунікація →
міжнародний обмін повідомленнями (за потреби) → зняття заходів за
індикаторами.
492
C. Кібератака на лікарняну мережу:
детекція → ізоляція сегмента → перехід на резервні процедури
(паперові маршрути, офлайн-тріаж) → технічне відновлення (RTO/RPO) →
повідомлення пацієнтів/персоналу → lessons lea ned, ha dening.
2.5. RACI-матриця (узагальнений приклад)
Завдання /
Подія
Відповідальний
(R)
Підзвітний
(A)
Консультова
ний (C)
Поінформо-
ваний (I)
Активація EOC
(масові
ураження)
ДСНС/терштаб
Керівний
орган
нацбезпеки
МОЗ, поліція,
ЕМД, ОМС
Заклади
охорони
здоров’я, НСЗУ
Маршрутизація
пацієнтів
ЕМД
МОЗ
Лікарні, ДСНС
НСЗУ, ОМС
Біоінцидент:
оголошення
рівня
готовності
МОЗ/ЦКПХ
КМУ
ДСНС,
прикордонні/
митні служби
ЗОЗ, ОМС, освіта
Кібератака на
ЗОЗ:
con ainmen
ІТ-підрозділ
ЗОЗ/Держспец-
зв’язку
Адміністраці
я ЗОЗ
МОЗ, ЕМД
Пацієнти, ОМС
2.6. Комунікація ризику та довіра
• Єдине «вікно правди»: офіційні брифінги, синхронізовані
повідомлення МОЗ / ДСНС / безпекових органів, регулярні Q&A.
• Багатоканальність: SMS-оповіщення, соцмережі, телемарафони,
локальні оголошення; доступність для людей з інвалідністю.
• Контрдезінформація: протоколи швидкого спростування, співпраця
з платформами, фактчек-партнерства.
• Етика і права: прозорість підстав рішень, пояснення пропорційності,
механізми зворотного зв’язку.
2.7. Міжнародна взаємодія
• ЄС/регіональні механізми: цивільний механізм допомоги, обмін
медичними командами, лабораторна взаємодія, спільні тренування.
• ВОЗ/ECDC та інші агентства: стандарти готовності/IPC, місії
техдопомоги, навчальні модулі, симуляції.
493
• Багатосторонні платформи: CBRN-проекти, кібер-інформаційні
обміни, спільні дата-моделі для SITREP.
2.8. Індикатори зрілості та стійкості
• Готовність: частка закладів з чинними BCP/EOP; частота тренувань;
покриття персоналу навчаннями BLS/ALS/CBRN/IPC.
• Стійкість: MTTR клінічних і ІТ-функцій; резерв потужностей
(ICU/кисень/енергія/вода); наявність альтернативних ланцюгів
постачання.
• Якість рішень: час до ухвалення критичних рішень; заповненість
SITREP; аудит правозахисної компоненти.
• Довіра: опитування населення щодо дотримання рекомендацій;
охоплення вакцинацією/профілактикою; залучення НУО.
2.9. Ілюстративна концептуальна схема (опис та ASCII-діаграма)
Опис. Схема відображає чотирирівневу архітектуру з
двоспрямованими потоками:
• зверху вниз — політика / ресурси / стандарти;
• знизу вгору — дані / ситрепи / уроки.
У центрі — вітальна компонента як інтегратор медицини, права і
безпеки; правозахисний вимір та ризик-комунікація проходять крізь усі
рівні.
Стегічний рівень
Керівні органи нацбезпеки, Кабінет Міністрів
• функції: політика, ресурси
• зворотній зв’язок: звітність, оцінка
Операційний рівень
МОЗ – ЦКПХ – ДСНС – СБО – Кіберкоординація
• завдання: SOP/CONOPS, плани all-haza ds, індикатори
• обмін: стандарти, оповіщення ↔ SITREP, дані
Тактичний рівень
494
ОМС/ОВА – терштаби / EOC – логістика / зв’язок
• завдання: накази, маршрутизація
• обмін: стан потужностей
Рівень закладів
ЗОЗ – ЕМД – лабораторії – психосоціальні служби
• завдання: BCP, iage, IPC, кібергігієна, резерви
Скрізний вимір
• Правозахисні гарантії
• Ризик-комунікація
Інтегратор
Вітальна компонента = право + медицина + безпека → збереження
життя і здоров’я.
Легенда потоків:
• Спускальні: політика, стандарти, ресурси, координаційні накази.
• Підйомні: дані епіднагляду, клінічні/операційні індикатори,
кіберінциденти, уроки / аудит.
За потреби підготую векторну схему (SVG/PNG) з підписами блоків і
стрілками для макета монографії.
2.10. Ключові управлінські рішення для імплементації
1. Включити вітальну компоненту до стратегічних документів
нацбезпеки та цивільного захисту.
2. Уніфікувати міжвідомчі SOP/CONOPS для сценаріїв MASCAL, CBRN,
біо, кібер.
3. Запровадити мінімальні набори даних та регулярні SITREP-цикли з
інтегрованою аналітикою.
4. Контрактувати через платника готовність і резерви (BCP,
генератори, кисень, blood su ge, ІТ-резерви).
5. Інституціоналізувати правозахисний аудит та стандарти ризик-
комунікації.
495
6. Розгорнути щорічні стрес-тести стійкості із міжвідомчими
навчаннями.
3. Гібридні загрози: сценарії та профілі ризику
3.1. Поняття гібридної загрози у вітальній площині
Гібридні загрози — це скоординовані дії державних/недержавних
акторів, що комбінують воєнні, терористичні, біологічні, кібернетичні,
інформаційно-психологічні та техногенно-екологічні інструменти для
підриву життєздатності суспільства. У площині вітальної безпеки їхня
мета — вразити здатність держави захищати життя й здоров’я:
паралізувати охорону здоров’я як критичну інфраструктуру, знизити
довіру, викликати паніку й деморалізацію, збільшити смертність і
тривалість простою медичних потужностей.
Ключові риси у вітальному вимірі:
• Багатовекторність (одночасні удари по інфраструктурі, ІТ-системах,
інформаційному просторі, психічному здоров’ю).
• Каскадність ефектів (блекаут → відмова кисневих станцій → зрив
інтенсивної терапії; кібератака → збій маршрутизації ЕМД).
• Таргетування уразливих груп (діти, літні, ВПО, люди з інвалідністю,
хронічні пацієнти).
3.2. Таксономія профілів ризику (для планування «all-haza ds»)
1. Терористично-воєнні (ракетні/дронові удари, обстріли об’єктів
охорони здоров’я, МASCAL-події, CBRN-ризики).
Тригери: масові поранення, руйнування логістики крові/кисню,
перевантаження ЕМД.
Вітальні ефекти: гостра летальність, дефіцит ліжок, психологічна
травматизація населення й персоналу.
496
2. Біологічні (природні/навмисні/випадкові): спалахи зоонозів,
епідемії, лабораторні інциденти, біотероризм.
Тригери: перевищення базових епідпорогів, незвичні клінічні
кластери, несанкціоновані переміщення біоматеріалів.
Вітальні ефекти: надсмертність/надзахворюваність, дефіцит IPC-
ресурсів, розлад рутинної допомоги.
3. Кібернетичні (EMR/реєстри, телемедицина, медобладнання
під’єднане до мереж).
Тригери: компрометація домену, шифрувальники, DDoS на кол-центри
ЕМД, витік медданих.
Вітальні ефекти: затримка допомоги, помилки тріажу, порушення
безперервності лікування.
4. Техногенно-екологічні/CBRN (аварії, хімічні/радіаційні інциденти,
довготривале забруднення).
Тригери: витоки, пожежі на складах, руйнування ГТС/ГЕС, атаки на
хімоб’єкти.
Вітальні ефекти: масові інтоксикації/опіки/опромінення,
довгострокові онкоризики.
5. Інформаційно-психологічні (ІПсО) (антивакцинаторські кампанії,
фейки про ліки/лікарні, «панічні наративи»).
Тригери: синхронізовані хвилі дезінформації, бот-мережі, атаки на
довіру до лікарів/держави.
Вітальні ефекти: пізні звернення, недотримання протоколів безпеки,
насильство щодо медиків.
6. Соціально-вразливісні (масове переміщення, колапс соціальних
сервісів).
Тригери: евакуації, перекриття шляхів, дефіцит укриттів /
медикаментів,
розрив лікування хроніків.
497
Вітальні ефекти: зростання смертності від відкладених станів,
погіршення психічного здоров’я, насильство.
3.3. Сценарії та «ланцюги подій» (swimlanes) з пороговими
індикаторами
S1. Масований ракетно-дроновий удар по великому місту
Опис: одночасні ураження цивільних кварталів, ТЕЦ та лікарень;
перебої зв’язку.
Ключові ризики: MASCAL, дефіцит крові, перевантаження ЕМД,
блекаут у реанімаціях.
Пороги активації:
• ICU-зайнятість >85% у ≥3 опорних лікарнях;
• падіння тиску кисню/відмова генераторів >30 хв;
• 50 викликів MASCAL/10 хв у кол-центрі ЕМД.
Необхідні спроможності: хвильова евакуація, резерв
кисню/генераторів/операційних, blood-su ge (мобілізація донорства),
польові стабпункти.
Право/етика: пріоритетизація доступу до реанімаційних ресурсів
(CRISIS-s anda ds), недискримінаційність тріажу, захист персоналу.
S2. CBRN/хімічний інцидент на складі/виробництві
Опис: вибух/витік токсичних речовин, забруднення повітря/води.
Ключові ризики: інгаляційні ураження, вторинне зараження
персоналу, паніка.
Пороги:
• підтвердження небезпечного агента;
• 20 постраждалих із однаковим синдромом;
• показники якості повітря/води понад ГДК.
Спроможності: wa m/ho /cold-зони, деконтамінація, PPE, антидоти,
ізоляційні бокси, координація з ДСНС.
504
2. Запаси/контрзаходи як сервіс: національно-регіональні склади
медичних матеріалів і CBRN-наборів із прозорим фінансуванням та
спільними стандартами (модель escEU).
3. Коаліції лікарень + стандарти HPP/PHEP: договірні «профілі
готовності» з мірними метриками (ICU-резерв, кисень, TAT
лабораторій, час ЕМД).
4. MCI-дисципліна: тріаж, хвильова евакуація, швидке очищення
приймальних відділень, регулярні AAR — як у Ізраїлі.
5. Кібер як вітальний ризик: вбудувати HICP-практики та цілі
продуктивності у ліцензування/акредитацію ЗОЗ.
6. Права людини й ризик-комунікація: орієнтація Сендай/IHR на
прозорість, недискримінацію та комунікацію як складову готовності.
4.6. Таблиця відповідності (gap-analysis) нашої моделі до
міжнародних стандартів
№
Компонент нашої
моделі
Міжнародний
стандарт/практи
ка (ЄС / Ізр. /
США)
Що приймаємо
у моделі
Типовий
розрив (UA)
Пріоритетні
кроки та
метрики
1
Говернанс
інцидентів
(EOC/ICS)
NIMS/ICS + NRF
(США)
Єдиний штаб із
ролями та
секторами
(медицина-
безпека-право)
Фрагментація
ролей, різні SOP
Затвердити нац.
ICS-схему для
охорони
здоров’я; %
регіонів, що
провели
повномасштабні
навчання
(≥2/рік)
2
Правова рамка
здоров’я+безпек
и
Регламент (ЄС)
2022/2371; IHR
(2005)
Визначення
порогів,
повноважень
HSC-аналогів,
спільні кейс-
дефініції
Розриви між
законами
охорони
здоров’я/цивза
хисту
Оновити закон
«Про… загрози
здоров’ю» +
підзаконні акти;
час публікації
кейс-дефініцій
≤48 год
3
Раннє
попередження та
епіднагляд
EWRS/ECDC Digi al
Pla o m; LT-
amewo k 2021–
2027 (ЄС)
Нац. цифрова
платформа +
інтероперабель
ні канали між
МОЗ/ДСНС/ОВА
Різнорідні
реєстри,
затримки TAT
TAT критичних
патогенів ≤24
год; частка
лікарень,
інтегрованих в
платформу ≥90%
4
Запаси/контрзах
оди, CBRN
escEU
медичні/CBRN
резерви (ЄС)
Нац./регіональ
ні «міні- escEU»
зі стандартами
ротації
Нерівномірне
покриття,
непрозора
ротація
Цикл ротації ≤6
міс; аудит
відповідності
запасів (≥95%)
505
№
Компонент нашої
моделі
Міжнародний
стандарт/практи
ка (ЄС / Ізр. /
США)
Що приймаємо
у моделі
Типовий
розрив (UA)
Пріоритетні
кроки та
метрики
5
Коаліції закладів
(HCC)
ASPR HPP коаліції
(США)
Контракти
готовності між
опорними ЗОЗ,
ЕМД,
лабораторіями
Локальна
конкуренція
замість
кооперації
≥1 HCC/область;
спільні
тренування/рік
≥2; час
взаємодопомоги
<90 хв
6
Готовність
публічного
здоров’я
CDC PHEP 15
спроможностей
(США)
Ролі ЦГЗ/ЦКПХ
з мірними
показниками
Невирівняні
KPI/аудити
Покриття
стандартами
≥90%; щорічні
sel -assessmen +
зовнішній аудит
7
Лікарняний
інцидент-
менеджмент
HICS керівництво
(США)
HICS як
обов’язкова
матриця для
ЗОЗ
Часткове/форм
альне
впровадження
% ЗОЗ із HICS-
штабом 24/7;
повні HVA-оцінки
1/рік
8
MCI/MASCAL-
дисципліна
Ізраїльська
практика
MDA/травма-
мережі, AAR
Алгоритми
хвильової
евакуації,
очищення ED,
масові AAR
Стихійні
рішення, різні
тріаж-
протоколи
Єдиний тріаж
(SALT/START) +
AAR ≤14 днів; %
персоналу,
сертифікованого
в MCI ≥80%
9
CBRN-
деконтамінація
escEU CBRN
модулі; ізраїльські
SOP на місці події
Три зони,
комплекти
антидотів,
мобільні душові
Неповні набори,
нестача
тренувань
Повні комплекти
у 100% опорних
ЗОЗ; навчання
≥2/рік
10
Кіберстійкість
охорони здоров’я
HHS HICP 2023,
HHS cybe goals;
CISA HPH гайд
Обов’язкові
базові практики
(MFA,
сегментація,
бекапи,
RTO/RPO)
Нерівномірне
впровадження,
відсутні
метрики
RTO ЕМК ≤12 год,
RPO ≤24 год;
100% критичних
систем з
MFA/сегментаціє
ю
11
Ризик-
комунікація і
довіра
Сендай + практики
ЄС/CDC (єдине
вікно правди)
Прозорі
брифінги,
доступна мова,
захист від
дезінфо
Фрагментація
меседжів
SLA на перше
повідомлення
≤30 хв; охоплення
сповіщеннями
≥90%
12
Психосоціальна
підтримка
Ізраїль/США —
вбудовані ПСП-
модулі в MCI/NRF
ПСП для
населення і
персоналу, pee -
suppo
Епізодичність,
недофінансован
ість
Гаряча лінія 24/7;
≥1
тренінг/квартал;
пост-івент
скринінг 100%
13
Навчання/стрес-
тести, AAR
Часті
нац./аеропортові/
міські навчання
(Ізр.); HPP d ills
(США)
Щоквартальні
мультисектора
льні TTX/FTX
Рідкісні FTX, без
AAR
≥4 TTX + ≥2
FTX/рік/область;
AAR ≤30 днів
14
Фінансування
готовності
EU4Heal h/спільні
закупівлі; HPP-
контракти (pay-
o - eadiness)
Контрактуванн
я «стаціонарної
готовності»
(ресурси,
людей)
Переважно
оплата послуги
ex pos
Пілоти
“готовність як
послуга”; KPI-
виплати ≥20%
бюджету
506
4.7. Резюме розривів і дорожня карта
1. Юридична інтеграція (здоров’я ↔ цивільний захист ↔ кібер):
оновити нацрамку за лекалом 2022/2371 + IHR; створити «нац. HSC».
2. Операційна сумісність: єдина ICS-архітектура для МОЗ/ДСНС/ОВА,
стандартизовані SOP/CONOPS.
3. Матеріальна стійкість: мережа резервів «міні- escEU» (медичні,
енергетичні, CBRN), прозора ротація.
4. Коаліції та KPI: формалізувати HCC-подібні коаліції з оплатою
готовності за результат (ICU-резерв, TAT, час ЕМД).
5. Кібер-базис: імплементувати HICP + цілі HHS/CISA у стандарти
акредитації ЗОЗ.
6. МCI-стандарти: уніфікувати тріаж, хвильову евакуацію та AAR за
ізраїльською практикою.
5. Операційна інтеграція: протоколи, логістика, дані,
підготовка кадрів, психосоціальна підтримка
5.1. Протокольний стек та пороги активації
Мета: уніфікувати дії суб’єктів (право + медицина + безпека) від
моменту тригера до відновлення.
5.1.1. Рівні готовності (рекомендована шкала)
• GR0 (рутинна готовність): навчання за графіком; резерви ≥ базового
мінімуму; SITREP — щотижня.
• GR1 (посилена увага): сигнали з нагляду/розвідки; перегляд
резервів; SITREP — щоденно.
• GR2 (часткова активація): локальна подія з потенціалом каскаду;
EOC частково активовано; SITREP — кожні 6–12 год.
507
• GR3 (повна активація): мультисекторальна подія/кілька регіонів;
EOC повністю активовано; SITREP — кожні 3–6 год.
• GR4 (тривала криза): режим довготривалої стійкості; ротація
персоналу; цикли AAR/імпрув-плану.
5.1.2. Пороги активації за профілями (див. Розд. 3)
• MASCAL/удари: ICU >85%, >50 викликів/10 хв у ЕМД, кисень <24 год.
• CBRN/хімія: підтверджений агент + >20 синхронних випадків із
однаковим синдромом.
• Біо: Rₑ>1,2 (≥7 днів, ≥2 регіони), падіння щеплень >20% у вразливих
групах.
• Кібер: недоступність ЕМК >60 хв у ≥3 опорних ЗОЗ; збій
диспетчеризації ЕМД >40%.
• Блекаут: енергія відсутня >6 год у ≥3 районах; запас палива <24 год у
50% опорних ЗОЗ.
5.1.3. Базові SOP/CONOPS (скорочений шаблон)
1. Мета та сфера застосування.
2. Органи керування: схеми ICS/HICS, відповідальні/підзвітні.
3. Тактика реагування: iage (SALT/START), хвильова евакуація,
деконтамінація (ho –wa m–cold), ізоляція/IPC, офлайн-процедури при
кібератаці.
4. Логістика: маршрути постачання, резерви, альтернативи
(енергія/вода/кисень/зв’язок).
5. Інформація й звітність: MDS, SITREP-цикл, канали сповіщення.
6. Правозахисні гарантії: пропорційність, недискримінація,
доступність для осіб з інвалідністю.
7. Завершення інциденту: критерії деактивації, HOT-WASH (≤24 год),
AAR (≤14–30 діб), імпрув-план.
508
5.2. Логістика та стійкі ланцюги постачання
Пріоритет: мінімізувати час простою клінічних функцій під
ударами/блекаутах/перебоях.
5.2.1. Ключові номенклатури та буфери
• Кисень: запас ≥72 год; дублювання (центральна станція +
концентратори); маніфест підключення до генераторів.
• Енергія: генератори з автономією ≥72 год; палива ≥96 год; план
пріоритизації споживачів.
• Вода/санітарія: резервні ємності; план гігієни при дефіциті (IPC).
• Кров/компоненти: «blood-su ge» протокол; стратегія донорства у
кризі; маршрутизація між центрами.
• Ліки/PPE: ротація (FEFO), критичні антидоти (CBRN), резерв
інсуліну/антибіотиків/заспокійливих.
• Комунікації: радіозв’язок, супутникові канали для EOC/ЕМД.
5.2.2. Операційні правила
• ROP ( eo de poin ): автоматичний дозаказ при досягненні Х-денного
запасу (напр., 30 діб для стратегічних позицій).
• Перерозподіл: міжобласні угоди взаємодопомоги; SLA на доставку <6
год для «червоних» позицій.
• Мобільність: готові до розгортання стабпункти, мобільні клініки,
портативні лабораторії.
• Остання миля до укриттів/притулків: стандартизовані медзони,
пакети для хроніків (≥14 діб терапії).
5.3. Дані, інтероперабельність і ситуаційна обізнаність
Ціль: єдиний «знімок» події для рішень у реальному часі.
5.3.1. Мінімальний набір даних (MDS) події
• Інцидент: тип/місце/час/рівень готовності;
• Медичні індикатори: MASCAL-рахунок, ICU-occupancy,
ліжка/кисень/ енергія, TAT лабораторій;
509
• Епідеміологія: case de ini ion, R , охоплення щепленнями;
• Кібер: статус ЕМК, RTO/RPO, сегментація;
• Правозахист: наявність обмежень, доступність послуг для вразливих
груп.
SITREP-цикл: GR2 — кожні 6–12 год; GR3 — кожні 3–6 год. Єдина
форма з короткими полями, дашборд на нац./регіональних рівнях.
Операційна інтеграція потребує уніфікованих каналів даних,
прозорих логістичних рішень і стандартизованих протоколів комунікації.
Для забезпечення спільної картини ситуації на всіх рівнях управління
використовується ситуаційне зведення SITREP, яке дозволяє відстежувати
ключові індикатори та ухвалювати рішення в режимі реального часу (таб.
2).
Таблиця 2. «Шаблон SITREP (GR2/GR3) — коротке ситуаційне
зведення для ухвалення рішень»
Розділ
Зміст
1. Загальні
відомості
Ідентифікатор інциденту (ID): [....]
Дата/час (UTC/місц.): [....]
Рівень готовності (GR): [GR1–GR4]
Локація/регіон: [....]
Тип події: [MASCAL / CBRN / Біо / Кібер / Блекаут / Інше]
Штаб управління (EOC/ICS): [активовано частково/повністю]; Контакт
чергового: [....]
2. Операційна
картина
Короткий опис подій (до 5 рядків).
Основні ризики/загрози: [1], [2], [3].
Рішення попереднього циклу: [список].
3. Ключові
індикатори
(MDS)
< able>< >< h>Категорія</ h>< h>Показник</ h>< h>Значення</ h>< h>
Поріг</ h>< h>Тренд</ h></ >< >< d>Медичні</ d>< d>ICU зайнятість
(%)</ d>< d>[..]</ d>< d>≤85%</ d>< d>[↑/→/↓]</ d></ >< >< d>Медич
ні</ d>< d>Виклики MASCAL (10
хв)</ d>< d>[..]</ d>< d>≤50</ d>< d>[↑/→/↓]</ d></ >< >< d>Логістика
</ d>< d>Запас кисню
(год)</ d>< d>[..]</ d>< d>≥72</ d>< d>[↑/→/↓]</ d></ >< >< d>Логісти
ка</ d>< d>Автономія енергії
(год)</ d>< d>[..]</ d>< d>≥72</ d>< d>[↑/→/↓]</ d></ >< >< d>Епідемі
ологія</ d>< d>R /
Re</ d>< d>[..]</ d>< d><1.0</ d>< d>[↑/→/↓]</ d></ >< >< d>Епідеміол
огія</ d>< d>Щеплення у групах ризику
(%)</ d>< d>[..]</ d>< d>≥90%</ d>< d>[↑/→/↓]</ d></ >< >< d>Кібер<
/ d>< d>Доступність ЕМК (год простою)</ d>< d>[..]</ d>< d>RTO
≤12</ d>< d>[↑/→/↓]</ d></ >< >< d>Кібер</ d>< d>RPO
(год)</ d>< d>[..]</ d>< d>≤24</ d>< d>[↑/→/↓]</ d></ ></ able>
510
Розділ
Зміст
4. Статус за
напрямами
Клініка/ЕМД: [....]; Лабораторії/нагляд: [....]; CBRN/деконтамінація: [....];
Кібер/ІТ: [....]; Логістика: [....]; Комунікація ризику: [....]; Правозахисні
аспекти/вразливі групи: [....].
5. Дії / потреби
Виконуються: [топ-5 дій].
Критичні потреби: [список + кількість + ETA].
6. Рішення, що
потребують
затвердження
[Рішення 1] — варіанти/ризики.
[Рішення 2] — варіанти/ризики.
7. Комунікація
Перші повідомлення (дата/час): [....]; Охоплення: [..%].
Наступний SITREP: [дата/час] (SLA: GR2 — 6–12 год; GR3 — 3–6 год).
5.3.2. Інтероперабельність і захист даних
• Інтеграція джерел: ЕМД, лікарні, ЛІС/епіднагляд,
енергетики/водоканали, кібер-центр.
• Стандарти обміну: (мінімум) CSV/JSON із уніфікованими полями;
(ціль) орієнтація на уніфіковані медичні формати та кодекси;
• Доступ: рольова модель; журнали аудиту; шифрування; мінімізація
персональних даних у кризових зведеннях.
• Комунікації: CAP-сумісні попередження; канали дублюються (IP +
радіо + супутник).
5.4. Кадрова підготовка, сертифікація та залучення волонтерів
Підхід: компетентнісна рамка + регулярні тренування + «jus -in- ime»
навчання.
5.4.1. Компетентності за ролями (приклад)
• Клініка/ЕМД: BLS/ALS/MASCAL-тріаж; CBRN-PPE; польова хірургія;
медевак; IPC.
• Епіднагляд/лабораторії: case de ini ion; відбір/транспортування
проб; біобезпека; аналіз TAT.
• Адміністрація/логістика: BCP/EOP; перерозподіл ресурсів; угоди
взаємодопомоги; контрактування готовності.
• ІТ/кібер: сегментація мереж; відновлення; офлайн-процедури.
• Комунікації: кризові повідомлення, робота з медіа, доступність для
осіб з інвалідністю.
511
• Психосоціальні служби: ПСП-модулі, скринінг ПТСР, протоколи
направлення.
5.4.2. Тренувальна програма
• TTX (настільні): щокварталу — сценарії MASCAL/CBRN/кібер/біо;
• FTX (польові): ≥2/рік із міжвідомчою участю;
• HVA/HICS-дрілі: щокварталу в опорних ЗОЗ;
• JIT-навчання: короткі модулі (15–30 хв) при зміні рівня готовності.
5.4.3. Волонтери й резерв
• Бази волонтерів (медики/логісти/водії); швидке c eden ialing;
страхування; включення в SOP; чіткі RACI-межі.
5.5. Психосоціальна підтримка (МН/ПСП)
Принцип: багаторівневість (самодопомога → громада → первинка →
спеціалізована допомога).
5.5.1. Для населення
• Самодопомога: брошури/відео; «гаряча лінія» 24/7; мобільні ПСП-
команди у місцях масового перебування.
• Громади: тренінги для лідерів; безпечні зони для дітей; механізми
запобігання GBV/торгівлі людьми в притулках.
• Первинка/спеціалізована допомога: скринінг
тривоги/депресії/ПТСР; маршрути направлення; телепсихологія.
5.5.2. Для персоналу
• Підтримка на зміні: короткі перерви, «тихі кімнати», доступ до
гарячих напоїв/харчування, ротації.
• Після інциденту: дефьюзинг (до 24 год), дебрифінг (до 72 год), pee -
suppo ; доступ до фахівця МН.
• Профілактика моральної травми: чіткі етичні рамки, підтримка
керівництва, визнання внеску.
Індикатори: охоплення ПСП; частка персоналу зі збереженою
працездатністю; середній час повернення до роботи; запити на ПСП.
512
5.6. Ризик-комунікація та боротьба з дезінформацією
• Єдине «вікно правди»: узгоджені брифінги (МОЗ/ДСНС/безпекові
служби); SLA на перше повідомлення ≤30 хв від підтвердження.
• Шаблони повідомлень: для MASCAL/CBRN/біо/кібер/блекаутів;
адаптовані для різних аудиторій; мова легка, доступна.
• Моніторинг наративів: «румор-лог», пре-банк/де-банк; партнерства
з платформами та місцевими медіа.
• Доступність: сурдопереклад; шрифти великого кеглю; альтернативні
формати для людей з інвалідністю.
5.7. Плани безперервності діяльності (BCP) для закладів охорони
здоров’я
• HVA (оцінка небезпек): топ-10 загроз; карти критичних функцій
(RTO/RPO).
• Енергія/кисень/вода: автономія ≥72 год; щомісячні тестові
переключення; «сухі» дрілі.
• ІТ-стійкість: регулярні резервні копії; сценарій «паперового»
режиму; відновлення в межах RTO/RPO.
• Евакуація/укриття: вертикальні/горизонтальні маршрути;
сумісність з ЕМД; план сімейного інформування.
• Договірні угоди: взаємодопомога з іншими ЗОЗ; SLA на прийом
«червоних»/«жовтих»; уніфікована система маркування пацієнтів.
5.8. Моніторинг, оцінювання та безперервне вдосконалення
• HOT-WASH: до 24 год після інциденту; фіксація рішень, що
працювали/не працювали.
• AAR: до 14–30 днів; конкретні «gaps», власник, термін, ресурс.
• Імпрув-план: консолідований дашборд; щоквартальні рев’ю;
публічна звітність ключових KPI.
513
• Програма навчань: календар TTX/FTX; покриття персоналу
компетенціями; сертифікація; симуляційні тренажери.
5.9. Дорожня карта імплементації (орієнтир)
• 0–90 днів: затвердження ролей EOC/ICS; шаблони SOP/CONOPS;
мінімальний MDS/SITREP; інвентаризація резервів; план JIT-
навчання.
• 3–6 місяців: перші міжвідомчі FTX; контрактування готовності
(пілоти); угоди взаємодопомоги; дашборд показників; розгортання
«міні- escEU» на регіональному рівні.
• 6–12 місяців: повномасштабні TTX/FTX (≥4/≥2 на область); аудит BCP
усіх опорних ЗОЗ; вбудована кібер-програма (MFA/сегментація/RTO-
RPO); регулярні AAR і оновлення імпрув-плану.
5.10. Операційні KPI (приклад з метою «pay- o - eadiness»)
• ЕМД: середній час прибуття ≤8 хв (місто), ≤20 хв (місто-сателіт);
резерв автопарку ≥20%.
• ICU/лікарні: резерв потужностей ≥15%; автономія енергії/кисню ≥72
год; TAT лабораторій ≤24 год.
• Кібер: RTO ЕМК ≤12 год; RPO ≤24 год; 100% критичних систем —
MFA/сегментація.
• Комунікації: перше офіційне повідомлення ≤30 хв; охоплення
сповіщеннями ≥90%.
• ПСП: участь персоналу в ПСП-програмах ≥80%; середній час доступу
до консультації ≤48 год.
• Навчання: ≥4 TTX + ≥2 FTX/рік/область; покриття критичних
компетенцій персоналу ≥90%.
Операційна інтеграція вітальної компоненти — це керована система
протоколів + логістики + даних + спроможностей кадрів + ПСП, що
працює за єдиними правилами, метриками та циклами вдосконалення.
Запропонований набір інструментів дає можливість безпосередньо
520
Під час:
• Перше повідомлення ≤ 30 хв від підтвердження; регулярні оновлення.
• Корекція помилок видимо й публічно; робота з чутками ( umo -log).
Після:
• Аналіз охоплень/довіри; оновлення шаблонів.
6.10.6. Психосоціальна підтримка (МН/ПСП)
До:
• Протоколи конфіденційності, поінформованої згоди; маршрути
направлення.
• Захист від вторинної травматизації; навчання pee -suppo .
Під час:
• Фіксується тільки необхідний мінімум даних; заборона вимушених
«публічних історій».
• Особлива увага групам ризику (діти, ВПО, медики після тяжких подій).
Після:
• Оцінка ефекту (повернення до роботи, самооцінка стресу); корекція
програм.
6.10.7. Безпека та права персоналу
До:
• Достатній PPE, інструктаж, вакцинація за показаннями; канали
повідомлення ризиків без репресій.
• Політика запобігання моральній травмі (реалістичні завдання,
ротації).
Під час:
• Право на ескалацію небезпеки і паузу при невиправданому ризику.
• Захист від насильства пацієнтів/натовпу; швидке реагування.
Після:
521
• Підтримка (деф’юзинг ≤24 год, дебрифінг ≤72 год); службові
розслідування без «пошуку винних» при добросовісних діях.
6.10.8. CBRN/деконтамінація: гідність і приватність
До:
• Зони ho /wa m/cold розгорнуті з урахуванням
приватності/гендерних умов.
• Комунікація: навіщо деконтамінація, що очікувати, як захищені речі.
Під час:
• Мінімум оголення; екрани/накидки; заборона фото/відео.
• Пріоритет дітям/уразливим; супровід того ж гендеру (де можливо).
Після:
• Повернення/облік речей; довідки для страхових/соцслужб.
6.10.9. Кіберінциденти в охороні здоров’я
До:
• Політика прозорого повідомлення пацієнтів; баланс
форензіки/безперервності допомоги.
• Плани деградації: «паперовий режим», офлайн-процедури.
Під час:
• Пріоритет безпеці пацієнта над збереженням ІТ-логів, якщо є
конфлікт.
• Без звинувачення рядових співробітників; комунікація без стигми.
Після:
• Сповіщення про витік; пропозиції моніторингу кредиту/ідентичності
(де релевантно); уроки в SOP.
6.10.10. Дослідження та інновації під час НС (o -label/EUA)
До:
• Швидкий трек етичного комітету; оцінка ризик/користь;
справедливий доступ.
522
• Поінформована згода спрощена, але змістовна; план pos - ial access.
Під час:
• Моніторинг безпеки; зупинка при перевищенні ризиків; реєстрація
протоколів.
Після:
• Публікація результатів (у т.ч. негативних); доступ до даних з
анонімізацією.
6.10.11. Притулки/евакуаційні пункти/місця тримання під
вартою
До:
• Мінімальні стандарти: вода/санітарія/меддопомога/безпека від GBV;
доступність для людей з інвалідністю.
• Механізми скарг; незалежний моніторинг (омбудсман/НУО).
Під час:
• Недискримінаційний доступ; облік потреб хронічних хворих (інсулін,
діаліз).
• Захист дітей (розділення зон, супровід).
Після:
• Оцінка умов/випадків насильства; ремедіації.
6.10.12. AAR/уроки та підзвітність
До:
• Політика некарального навчання + межі персональної
відповідальності.
• Захист викривачів.
Під час:
• Факти, а не припущення; конкретні «gaps → власник → термін →
ресурс».
• Публічне резюме без персональних даних.
Після:
523
• Перевірка виконання плану покращень; розгляд постраждалих кейсів
на предмет відшкодувань.
6.10.13. Залучення спільнот і волонтерів
До:
• C eden ialing волонтерів; інструктаж із безпеки/етики; угоди про
конфіденційність.
• Запобігання конфлікту інтересів/експлуатації.
Під час:
• Чіткі ролі/межі; канали зворотного зв’язку; захист від вигорання.
Після:
• Визнання внеску; розбір інцидентів; оновлення політик.
Міні-форма «Етичний лог рішення» (витяг для SOP)
• Заходи/рішення: ____
• Мета: ____
• Правова підстава: ____
• Строк: ____
• Альтернативи, розглянуті (≥2) та відхилені з причин: ____
• Оцінка впливу на вразливі групи: ____
• Механізм апеляції/винятків: ____
• Комунікація (канал/час/цільова аудиторія): ____
• Відповідальні: ____
• Час/підпис: ____
• План перегляду: дата/умови тригера.
• Підсумок AAR/висновки/оновлення SOP: ____
524
7. Імплементація для України: дорожня карта,
індикатори, моніторинг і оцінювання
7.1. Мета та принципи впровадження
Мета: вбудувати вітальну компоненту у нацсистему безпеки так, щоб
у кризі рішення автоматично трансформувалися у дії (право + медицина +
безпека), вимірювалися метриками, і постійно вдосконалювались через
AAR/аудит.
Принципи: законність і пропорційність; all-haza ds/One Heal h;
міжвідомчість; «готовність як послуга» (pay- o - eadiness); прозора
аналітика даних.
7.2. Фази реалізації (швидкі перемоги → системна стійкість)
Фаза I (0–90 днів) — старт і уніфікація
• Затвердження єдиної ICS/HICS-архітектури та RACI для
МОЗ/ДСНС/ОВА/ЗОЗ.
• Запуск мінімального MDS/SITREP і щоденних дашбордів на
нац/регіональному рівні.
• Інвентаризація резервів (енергія/кисень/вода/PPE/ліки/кров) та
мінімальні буфери (≥72 год).
• Пілоти контрактування готовності (оплата за підтримання
спроможностей).
• JIT-навчання: SALT/START, офлайн-процедури на випадок кібератаки,
комунікація ризику.
Фаза II (3–6 місяців) — інтеграція і тестування
• Єдині SOP/CONOPS для MASCAL, CBRN, біо, кібер; міжвідомчі FTX/TTX
(≥2/область).
• Регіональні «міні- escEU»: запаси/логістичні хаби з прозорою
ротацією.
525
• Коаліції закладів (HCC-подібні), взаємодопомога, маршрутизація
пацієнтів.
• Кібер-базис (MFA, сегментація, RTO/RPO) у стандартах ліцензування.
• Вбудована ПСП (населення/персонал), гарячі лінії, pee -suppo .
Фаза III (6–12 місяців) — масштабування і оплата за результати
• Розгортання коаліцій у всіх регіонах; метрики результативності
(ICU-резерв, TAT лабів, час ЕМД).
• Щоквартальні стрес-тести стійкості (блекаут/кібер/CBRN) + AAR ≤30
днів.
• Єдина платформа даних: інтеграція ЕМД/ЗОЗ/лабораторій/кібер-
центру; CAP-оповіщення.
• Платіж «готовність як послуга»: до 20–30% бюджету — за
досягнення KPI готовності.
Фаза IV (12–24 місяців) — сталість і аудит
• Нац-аудит відповідності (право/процеси/дані/кадри), зовнішні
оцінювання.
• Постійні дашборди прозорості; публічні звіти за KPI.
• Оновлення нормативної бази, уніфікація з європейськими вимогами.
7.3. Ключові індикатори (KPI) та цільові значення
ЕМД: середній час прибуття ≤8 хв (місто) / ≤20 хв (агломерація);
резерв автопарку ≥20%.
ICU/лікарні: резерв потужностей ≥15%; автономія енергії/кисню ≥72
год; TAT критичних аналізів ≤24 год.
Біо/нагляд: R <1,0 (GR2/3), охоплення вакцинацією груп ризику
≥90%.
Кібер: RTO ЕМК ≤12 год; RPO ≤24 год; 100% критичних систем —
MFA/сегментація.
Комунікація: перше офіційне повідомлення ≤30 хв; охоплення
сповіщеннями ≥90%.
526
ПСП: охоплення персоналу програмами ≥80%; час доступу до
консультації ≤48 год.
Навчання: ≥4 TTX + ≥2 FTX/рік/область; покриття критичних
компетенцій ≥90%.
7.4. Дані та моніторинг
• MDS/SITREP як «єдиний голос»: стандартна форма, SLA оновлення
(GR2 — 6–12 год; GR3 — 3–6 год).
• Дашборди: індикатори у реальному часі; колірні статуси
(OK/Wa ning/C i ical); журнал рішень.
• Захист даних: рольовий доступ, агрегація, шифрування; мінімізація
персональних даних.
7.5. Оцінювання та безперервне вдосконалення
• HOT-WASH ≤24 год після події; AAR ≤14–30 днів; імпрув-план з
власниками та термінами.
• Щоквартальні огляди готовності на рівні регіону/коаліції; зовнішній
аудит 1 раз/рік.
• Публічність: короткі звіти з ключовими висновками та прогресом
усунення прогалин.
7.6. Фінансування: «готовність як послуга»
• Контрактування спроможностей (ICU-резерв, автономія, blood-su ge,
кібер-базис) з KPI та бонусами/малусами.
• Стабілізаційний фонд для швидкої підтримки критичних лікарень під
час кризи.
• Спільні закупівлі і ротація запасів через регіональні хаби.
7.7. Ризики імплементації та їх пом’якшення
• Фрагментація ролей → єдина ICS/HICS-схема, RACI; обов’язкові
міжвідомчі тренування.
• Дефіцит даних/ІТ → мінімальний MDS, поетапна інтеграція, CAP-
оповіщення, резервні канали.
527
• Виснаження персоналу → ротації, ПСП-програми, JIT-навчання,
фінансові стимули.
• Кіберризики → сегментація, бекапи, відпрацювання «паперових»
режимів, договори на екстрене відновлення.
• Довіра населення → «єдине вікно правди», партнерства з
медіа/платформами, доступна комунікація.
7.8. Чек-лист готовності регіону/коаліції (вибірка)
• Є затверджені SOP/CONOPS на MASCAL/CBRN/кібер/біо.
• BCP у кожному опорному ЗОЗ; автономія енергії/кисню ≥72 год.
• Дані і дашборди працюють; частота SITREP відповідає рівню
готовності.
• Навчання виконані за графіком; AAR проведено і закрито діями.
• ПСП доступна населенню і персоналу; гаряча лінія 24/7.
• Кібер-базис: MFA/сегментація/RTO-RPO у нормах.
Запропонована дорожня карта поєднує швидкі кроки (MDS/SITREP,
базові SOP, резерви) і системні зміни (коаліції, дані, pay- o - eadiness,
аудит). Вона дає керовану траєкторію, де кожен місяць додає вимірювану
стійкість у вітальній площині.
Висновки та рекомендації
Узагальнення результатів
1. Вітальна безпека розглядається як інтегрована рамка (право +
медицина + безпека), спрямована на збереження життя і здоров’я
населення в умовах гібридних загроз. Вона поєднує критичну роль
охорони здоров’я як об’єкта захисту та водночас суб’єкта
забезпечення безпеки.
2. Гібридні загрози характеризуються каскадним характером (воєнні й
терористичні, біологічні, кібернетичні, CBRN, інформаційно-
528
психологічні, соціально-вразливісні) та потребують all-haza ds
підходу з чітко визначеними порогами активації.
3. Досвід ЄС, Ізраїлю та США демонструє ефективність застосування
єдиного командування (ICS/HICS), створення коаліцій закладів,
використання стандартизованих SOP/CONOPS, формування резервів
та запровадження концепції «готовності як послуги».
4. Операційна інтеграція передбачає використання уніфікованих
протоколів, стійкої логістики, інтероперабельних даних
(MDS/SITREP), системної підготовки кадрів і вбудованої
психосоціальної підтримки.
5. Правові та етичні гарантії (пропорційність, недискримінація,
доступність допомоги, конфіденційність) визначаються як
обов’язкова умова легітимності управлінських рішень.
6. Представлена дорожня карта імплементації (0–24 місяці) та набір KPI
дають можливість вимірювати рівень готовності та стійкості,
переводячи політики у практичні, кількісно визначені дії.
Стратегічні висновки
Вітальна компонента має бути офіційно інтегрована у стратегії
національної безпеки та цивільного захисту як горизонтальна політика, що
пронизує всі рівні управління. Єдина архітектура управління інцидентами
(ICS/HICS) повинна забезпечити узгодженість дій МОЗ, ДСНС, сектору
безпеки та регіонів на основі уніфікованих SOP/CONOPS і чітко визначених
RACI-матриць. Ключовим ресурсом сучасної безпеки є дані: без
стандартизованих наборів MDS/SITREP, дашбордів і протоколів обміну
неможливе досягнення пропорційності рішень і прозорості для суспільства.
Кіберстійкість варто розглядати як невід’ємний елемент вітальної безпеки,
адже відмова медичних ІТ-систем прямо загрожує життю пацієнтів.
Нарешті, психічне здоров’я та кризова комунікація не повинні сприйматися
529
як «додаток», оскільки вони є фундаментальним стрижнем громадської
стійкості.
Етапи впровадження (узагальнена дорожня карта)
У проміжку від 0 до 90 днів передбачається формування єдиної
ICS/HICS-схеми управління, впровадження мінімального набору даних
(MDS) та регулярних ситуаційних зведень (SITREP), інвентаризація наявних
резервів, запуск пілотних механізмів «pay- o - eadiness» і програм «jus -in-
ime» навчання. Упродовж 3–6 місяців має бути розроблено уніфіковані
SOP/CONOPS, проведено перші тактико-спеціальні та польові навчання
(TTX/FTX) у регіонах, створено регіональні «міні- escEU», коаліції закладів
охорони здоров’я, закладено основи кіберстійкості в нормативних актах та
впроваджено модулі психосоціальної підтримки. На горизонті 6–12 місяців
пріоритетом стане масштабування коаліцій, запуск національної
платформи даних і проведення щоквартальних стрес-тестів з ув’язкою до
KPI-виплат. Упродовж 12–24 місяців має бути здійснений національний
аудит відповідності, проведено зовнішні оцінювання та узгоджено систему
з європейськими вимогами.
Орієнтовні індикатори успіху впровадження
Сферою екстреної медичної допомоги визначальним індикатором
успіху є середній час прибуття бригад — не більше 8 хвилин у межах міста
та 20 хвилин у приміських зонах, при збереженні резерву автопарку не
нижче 20%. Для лікарень важливими показниками виступають наявність
резерву потужностей відділень інтенсивної терапії щонайменше на 15%,
автономія енергетичних і кисневих систем не менше 72 годин та середній
час виконання лабораторних аналізів (TAT) не більше 24 годин. У сфері
кіберстійкості індикаторами є час відновлення критичних систем (RTO) до
12 годин, точка відновлення даних (RPO) до 24 годин та 100%
впровадження багатофакторної автентифікації й сегментації мереж. У
площині кризової комунікації показниками виступають випуск першого
