MODERN SCIENCE:
ACTUAL PROBLEMS
P oceedings o he XXI In e na ional
Scien i ic and P ac ical Con e ence
30 Sep embe – 1 Oc obe 2025
MANCHESTER. UK
2025
UDC 001.1
BBC 1
XXI In e na ional Scien i ic and P ac ical Con e ence «Mode n sci-
ence: ac ual p oblems», Sep embe 30 – Oc obe 1, 2025, Manches-
e . UK. 38 p.
ISBN 978-91-65424-40-1
DOI h ps://doi.o g/10.5281/zenodo.17287575
Publishe : «SC. Scien i ic con e ences»
Main o ganiza ion:
Edi o : Hans Mulle
Layou : Ellen Schwimme
The con e ence ma e ials a e in he public domain unde he CC BY-
NC 4.0 In e na ional license.
The publishe is no esponsible o he ma e ials published in he col-
lec ion. All ma e ials a e p o ided in he au ho 's edi ion and exp ess
he pe sonal posi ion o he pa icipan o he con e ence.
The sample o he ci a ion o publica ion is Gugnin Aleksand ,
Lisnie ska Yuliia ANTI-ADVERTISING IN THE HOTEL BUSINESS // XXI In e -
na ional Scien i ic and P ac ical Con e ence «Mode n science: ac ual
p oblems», Sep embe 30 – Oc obe 1, Manches e . UK. Pp.9-11,
URL: h ps://scon e ences.com
Con ac in o ma ion
Websi e: h ps://scon e ences.com
E-mail: in o@scon e ences.com
Con en
Economic sciences
Adela Culani, No a Malaj, Remzi Keco
ISSUES OF ETHICS AND CORRUPTION IN EDUCATIONAL SYSTEM
3
His o ical sciences
Nahid Vəzi
THE HASHSHASHINS: A RADICAL SECT IN ISLAM AND THE MIDDLE EAST
10
Ma hema ical sciences
G.T. Kö pebay
CONTROLLABILITY AND OPTIMAL RAPIDITY OF LINEAR ORDINARY DIFFERENTIAL EQUATIONS WITH PHASE AND
INTEGRAL CONSTRAINTS
13
Abbaso Za a Duman oglu
SOLUTION OF A SINGLE BOUNDARY PROBLEM FOR AN N-DIMENSIONAL PARALLELEPIPED USING FOURIER
METHODS
15
Pedagogical sciences
Mede beko a Aisulu, Alma Tassybeko , Dida Koibaga o a
ENSURING ACCESS TO EDUCATION FOR ALL: CHALLENGES AND SOLUTIONS OF AN INCLUSIVE APPROACH
19
Koibaga o a Dida Kozhageldiye na, Mu a baye E lan O ano ich, Ko ni skaya Ve onika Igo e na
INCLUSIVE EDUCATION: CURRENT STATUS, CHALLENGES, AND SOLUTIONS
22
Nu alie a Aknu O azkhano na, Ku mambae a O ynbasa Mekibaye na,
Kozhamkulo a Ulbossyn Aymakanbe o na
INCLUSIVE EDUCATION: ESSENCE, FEATURES, AND APPROACHES TO IMPLEMENTATION
26
Philological sciences
Qe en il Rzaye a
JAFAR JABBARLI AS A PROPHET OF WOMEN'S FREEDOM AND DEFENDER OF WOMEN'S RIGHTS
29
Leyla Vezi o a
RULES AND TECHNIQUES FOR CREATING A GOOD IMPRESSION IN BUSINESS COMMUNICATION
33
Poli ical sciences
Ko inskyi Yanisla
COMPARISON OF THE FEATURES OF PRESIDENTIAL ELECTION PROMOTION IN THE USA AND EUROPE
36
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
3
Economic sciences
In oduc ion
The global educa ion sys em, unc ioning like a sel -winding clock ye playing an undeniable ole
in in luencing e en he mos emo e and seemingly insigni ican laye s o human socie y, is cu en ly
expe iencing i s mos complex pe iod wo ldwide. The in e wining o knowledge and scien i ic lea ning
acqui ed h ough classical me hods wi h con empo a y app oaches such as he mass adop ion o a i i-
cial in elligence (a gene a o de eloped in ecen yea s) oge he wi h he widesp ead use o ad anced
ISSUES OF ETHICS AND CORRUPTION IN EDUCATIONAL SYSTEM
Adela Culani
Ag ibusiness Di ec ion, Ag icul u al Uni e si y o Ti ana, Albania
No a Malaj
Depa men o Psychology and Sociology, Medi e anean Uni e si y o Albania
Remzi Keco
Ag ibusiness Di ec ion, Ag icul u al Uni e si y o Ti ana, Albania
Abs ac
Educa ion ins i u ions a e ega ded as he mos essen ial pilla s o socie y due o hei gen-
e a i e and o ma i e mission in p epa ing new gene a ions and os e ing human capi al de elop-
men . Howe e , ul illing his mission aces se ious challenges, among which e hical p oblems in
educa ion and he phenomenon o co up ion s and ou as some o he mos p essing. Co up ion
in educa ion has become a global issue wi h di ec consequences on he quali y o knowledge, he
c edibili y o academic ins i u ions and he socio-economic de elopmen o na ions.
This pape seeks o highligh , h ough a c i ical e iew o he li e a u e and p ac ical cases,
he mos equen e hical p oblems and co up p ac ices obse ed in he educa ion sys em, wi h
a pa icula ocus on bo h he Albanian expe ience and he in e na ional con ex . Speci ically, i
add esses issues ela ed o academic in eg i y among acul y membe s, plagia ism and he au hen-
ici y o in ellec ual ou pu s, ex e nal in luences on he e alua ion o s a and ins i u ions, as well
as he abuse o manage ial posi ions and inancial esou ces.
The analysis iden i ies he mechanisms and ac o s ha c ea e e ile g ound o co up ion
in educa ion, including lack o anspa ency, ins i u ional weaknesses, and ailu es o accoun abil-
i y and con ol sys ems. In his ega d, he pape emphasizes he necessi y o a combined app oach
legal, ins i u ional, and cul u al o s eng hen academic e hics and educe oppo uni ies o co -
up p ac ices.
The implica ions o such iola ions a e p o ound: hey lowe he quali y o eaching, unde -
mine me i oc a ic models o p o essional de elopmen , dis o he educa ional p ocess, and lead
o misuse o unds alloca ed o imp o ing academic in as uc u e. Consequen ly, s uden s a e
dep i ed o hei igh o bene i om acili ies and condi ions compa able o hose in de eloped
coun ies.
S eng hening academic e hics and comba ing co up ion in educa ion equi e he ac i e en-
gagemen o mul iple s akeholde s, including policymake s, highe educa ion leade s, acul y
membe s, s uden s, and ci il socie y. Building a cul u e o in eg i y canno ely solely on legal
amewo ks, bu mus be suppo ed by con inuous aining, e hical awa eness campaigns, ans-
pa en ec ui men and p omo ion p ocesses, and he in eg a ion o alues based educa ion ac oss
cu icula.
Only h ough a holis ic and pa icipa o y app oach can highe educa ion ins i u ions os e
an en i onmen whe e e hical conduc is no only p omo ed bu also p ac iced as a undamen al
co ne s one o academic and social p og ess.
The s udy concludes ha e hical p oblems end o eme ge whe e e clea ules and p oce-
du es a e absen , and ha only an educa ion sys em oo ed in anspa ency, accoun abili y, and
high in eg i y can ensu e sus ainable, ai , and globally compe i i e de elopmen .
Keywo ds: E hics, Educa ion Sys em, Co up ion, T anspa ency, Digi aliza ion in Educa ion.
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
4
echnology, he speed and ela i i y o in o ma ion, has also b ough abou se e al e hical challenges
wi hin he educa ion sys em. A hei co e, hese e hical issues a e d i en by long-s anding objec i es, bu
a e now being pu sued h ough new me hods o implemen a ion. This makes i mo e di icul o ully
ealize he lea ning p ocess in he educa ion sys em in acco dance wi h es ablished s anda ds. An im-
po an ounda ion o he de elopmen o coun ies, among o he ac o s, lies in he younge gene a-
ions in pa icula and he educa ion sys em in gene al. Howe e , an educa ion sys em ha is oo ed in
e hics is essen ially a sys em o mo al p inciples, no ms, and ules o human beha io in socie y. In ecen
yea s, iola ions o e hics ha e become a ma e o conce n no only because o he dis up ions hey
cause, bu also due o he sp ead o such iola ions as a end. The dualism o e hics in he educa ion
sys em is e iden : on he one hand, he sys em is a ec ed by une hical p ac ices and co up ion; on he
o he hand, educa ion is ega ded as an impo an sec o wi h a solid ounda ion o ins illing e hics and
an ico up ion alues. [1]. This duali y in luences he ansmission and de elopmen o e hics and an i-
co up ion p inciples among he key g oups wi hin he educa ion sys em, hough i c ea es a agile ans-
e . Fo his ansmission o be success ul in he igh agains une hical p ac ices and co up ion, clea
no ms and ules a e needed, along wi h anspa en p ocedu es and a speci ic policy amewo k o e e y
s ep ha is aken.
E hical challenges in educa ion
In he educa ion sys em, issues o une hical beha io a e seen as signi ican aspec s ha nega i ely
a ec he en i e chain o eaching and lea ning. This pe spec i e equi es enhanced skills in manage-
men , moni o ing, and audi ing, bu also awa eness and aining o adminis a i e s a , eache s’ o gan-
iza ions, pa en s, ade unions, and ci il socie y. I is also necessa y o he public o ha e ull and ans-
pa en access o in o ma ion, which cons i u es an i eplaceable measu e o building pa icipa ion and
social o e sigh . All hese measu es make i possible no only o iden i y une hical and co up p ac ices,
bu also o pu sue and en o ce penal ies agains hem.
E hics in he educa ion sys em is essen ial o ensu e ai ness, in eg i y, and espec o all ac o s
in ol ed s uden s, eache s, pa en s, and ins i u ions. [2].
Howe e , he e a e se e al common e hical issues encoun e ed wi hin his sys em.
Below a e some o he mos equen e hical p oblems in educa ion:
Fa ou i ism and disc imina ion – Teache s o adminis a o s may show p e e en ial ea men o-
wa d ce ain s uden s (e.g., based on amily connec ions, gende , o social s a us), he eby unde mining
equali y.
Co up ion and b ibe y – P ac ices such as gi ing g ades in exchange o money o gi s, ob aining
pe sonal bene i s in he name o educa ion, o misusing public unds.
Plagia ism and lack o academic in eg i y – Chea ing on exams, pu chasing eady-made assign-
men s o copying hem om he in e ne , and dis ega ding au ho s’ igh s.
Lack o p o essionalism by eache s – Inapp op ia e beha io , insul s, he use o psychological/phys-
ical iolence, o abuse o au ho i y.
Con lic o in e es – Cases whe e a eache p o ides paid p i a e lessons o hei own s uden s, o
when decisions a e made o se e pe sonal in e es s a he han he educa ional communi y.
Inequali y in educa ional oppo uni ies – Di e ences be ween s uden s in u ban and u al a eas, o
be ween hose wi h disabili ies and o he s.
Viola ion o s uden p i acy – Disclosing pe sonal da a o using i wi hou consen , o exposing
g ades publicly.
Manipula ion o esul s – Al e ing g ades o epo s o sa is y pa en s, adminis a o s, o o he
ins i u ions.
E hics in he use o echnology – The use o de ices o chea ing, lack o con ol o e online con en ,
and he imp ope use o a i icial in elligence in lea ning.
Neglec o he educa ional ole – Focusing only on academic achie emen s while lea ing behind
he ci ic, e hical, and social educa ion o s uden s.
E hics in educa ion is one o he main pilla s ha de e mines he quali y o a socie y, since i is
h ough he educa ional sys em ha he ci izens o he u u e a e shaped.
Fac o s a ec ing e hics in educa ion
In he new millennium, e hical challenges in educa ion a e no longe limi ed o he adi ional e-
la ionship be ween eache and s uden , bu ha e expanded o include echnology, globaliza ion, social
di e si y, and he comme cializa ion o educa ion. These changes make a deepe and mo e sensi i e ap-
p oach o e hics necessa y, in o de o p ese e he in eg i y o he educa ional p ocess and o ensu e
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
5
social jus ice. Fo his eason, we mus ake in o accoun and highligh se e al impo an ac o s, such
as:
The p essu e o globaliza ion and academic compe i ion. [3] In he 21s cen u y, pupils and
s uden s no longe compe e only wi hin he bo de s o hei own coun y, bu in a global knowledge
ma ke . This eali y has o en inc eased he p essu e o achie e apid and high esul s, leading o he ise
o phenomena such as plagia ism, manipula ion o esul s, and he misuse o scien i ic wo k. F om his
pe spec i e, he e hical challenge lies in c ea ing an academic cul u e whe e he lea ning p ocess is
alued mo e han he inal g ade o diploma.
Technology and new e hical dilemmas. [4]. The g owing ole o echnology, and especially o a i-
icial in elligence, has b ough g ea bene i s o he lea ning p ocess, bu a he same ime i has opened
up new e hical issues. Copying ma e ials om he in e ne , using a i icial in elligence o p epa e eady-
made assignmen s, and cybe bullying a e jus some o he challenges ha call o an e hical digi al edu-
ca ion. Teache s o he new millennium mus educa e no only in academic con en , bu also in he hon-
es , c i ical, and esponsible use o echnology.
Di e si y, equali y, and social inclusion
Ano he e hical issue ha is becoming inc easingly e iden is he equal ea men o pupils and
s uden s. Economic inequali ies, gende disc imina ion, he exclusion o people wi h disabili ies, and
e hnic di e ences a e o en e lec ed in he school en i onmen . In he new millennium, any o m o
unequal ea men is e hically unaccep able, since global socie y ega ds educa ion as a uni e sal igh .
Schools and uni e si ies mus become spaces whe e he digni y o e e y indi idual is espec ed.
Comme cializa ion o educa ion and he loss o alues
In ecen decades, educa ion has inc easingly been u ned in o a comme cial se ice. P i a e
uni e si ies o en ollow a p o i -d i en logic, placing academic quali y and hei social mission in he
backg ound. In his con ex , he e hical p oblem ha a ises is he isk o ans o ming knowledge in o a
ma ke commodi y, whe e diplomas a e bough a he han ea ned. A socie y ha accep s his model
loses ai h in educa ion as a d i e o de elopmen and social jus ice.
The ole o he eache as an e hical men o
The eache o he new millennium is no only a ansmi e o in o ma ion bu also a men o who
guides s uden s in building cha ac e , in eg i y, and ci ic esponsibili y. The p oblem a ises when eache s
hemsel es commi e hical iola ions whe he h ough co up ion, disc imina ion, o abuse o au ho i y.
This is a double ha m, because no only is he educa ional p ocess damaged, bu also he mo al model
ha s uden s should ollow is des oyed.
Social esponsibili y and sus ainabili y. The e hics o educa ion in he new millennium do no s op
a he indi idual, bu ex end o socie y and he en i onmen . Educa ion mus p epa e ci izens who hink
no only abou hei pe sonal ca ee s, bu also abou he con ibu ion hey make o hei communi y and
o he p o ec ion o he plane . An educa ional sys em ha does no cul i a e his e hical awa eness
isks p oducing gene a ions disconnec ed om social and ecological eali ies.
Taking in o accoun he abo e ac o s, we may say ha democ a ic coun ies, wi h hei p io i y
in e es in he quali a i e de elopmen o educa ion, show g ea and complex a en ion on he pa o
socie y o achie e educa ion ee o e hical p obems ha would a ec no only he economy, bu also
he indi iduals o he u u e, who would no longe be alued o hei pe sonal quali ies and achie e-
men s.
The ailu e o espec and uphold e hical s anda ds is conside ed highly signi ican o a democ a ic
socie y. In educa ion in pa icula , i is ega ded as a h ea o he u u e de elopmen o a coun y.
Among o he hings, Holwege men ions ha ce ain me ae hical e lec ions can os e a much
deepe unde s anding o no ma i e e hics, mi iga e wha is e e ed o as “ eache ela i ism,” and help
educa o s add ess he ela ed issue o “s uden ela i ism” in a mo e e ec i e and esponsible manne .
[5].
In add essing issues o une hical beha io and co up ion o e he pas 4–5 yea s, he Wo ld Edu-
ca ion Fo um has emphasized ha hese ma e s a e pa icula ly dange ous because:
• hey cause g ea ha m, as hei e ec s a e long- e m;
• hey p e en equal access o bo h quan i a i e and quali a i e educa ion;
• hey ha e se e e consequences o po e y, since hey ei he block access o educa ion o
impo e ish i s quali y, he eby gi ing communi ies ewe oppo uni ies o escape po e y;
• hey canno coexis wi h one o he mos impo an goals o educa ion o educa e ci izens who
espec he law and human igh s;
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
6
• he ue ounda ions o socie y a e “unde mined” i child en come o belie e ha pe sonal e o
and quali y a e unimpo an , and ha success is achie ed h ough manipula ion, a o i ism, and b ibe y.
A he Wo ld Educa ion Fo um, o e he pas 4–5 yea s, impo an hemes ha e con inuously been
add essed, such as:
• One gene a ion – wha is needed o ans o m educa ion?
• Po e y in lea ning?
• How should we main ain ision, espond o changing ci cums ances, and implemen plans while
educa ion is being ans o med?
• How coun ies ha e sough o e-es ablish you h pa icipa ion in educa ion, including he
e ec i e use o dis ance lea ning whe e necessa y.
• Wha complemen a y s a egies ha e been used o add ess lea ning loss?
• How coun ies ha e add essed he needs o he mos ulne able and disad an aged?
• Measu es o suppo he well-being o school communi ies.
Acco ding o published s a is ics and in o ma ion, he e is a clea commi men ha a ies acco d-
ing o he economic s eng h and expe iences o di e en coun ies. In some places mo e s ongly, and
in o he s less, he e a e posi i e esul s o alue o educa ion in gene al and o indi idual coun ies in
pa icula . I am e e ing o he wo k ca ied ou in Albania in he amewo k o implemen ing he abo e-
men ioned ini ia i es.
In Albania, we consis en ly obse e yea -on-yea imp o emen s in cu icula, accompanied and sup-
po ed by he compe encies and adap a ion o eache s o hese changes; he employmen o eache s
h ough me i oc acy; he educ ion o he numbe o s uden s pe class h ough he es o a ion and ex-
pansion o school acili ies; he dec ease in he numbe o combined classes; he annual inc ease in he
numbe o assis an eache s, he eby a ac ing mo e child en wi h special needs in o he educa ional
sys em; he achie emen o a e y low index o bullying in educa ional en i onmen s; he g owing in-
ol emen o he p i a e educa ion sec o ; he expansion o he p i a e educa ion sec o in line wi h
educa ional s anda ds and equi emen s; he inc ease in depa men s acco ding o local needs and e-
sou ces; he p o essional o ien a ion o seconda y and highe educa ion in acco dance wi h labo ma ke
demand in he coun y; and mo e.
Howe e , despi e he en i e y o he abo e commi men s and he maximum engagemen o ins i-
u ions and s akeholde s, we mus acknowledge ha issues o une hical conduc and co up ion in edu-
ca ion can appea in a ious o ms: une hical beha io by eache s o p o esso s; he imp ope use o
unds alloca ed o imp o ing in as uc u e and eaching ma e ials o he bene i o pupils o s uden s;
he secu ing o g ades and good exam esul s wi hou me i ; appoin men s and p omo ions ha a e no
based on p o essional s anda ds o me i oc acy, bu ins ead on poli ical in luence, nepo is ic ies, o o he
co up o ces. Issues o une hical conduc and co up ion in he educa ion sec o may also include by-
passing he ules and c i e ia o licensing and acc edi ing educa ional ins i u ions, making appoin men s
o leade ship posi ions on he basis o connec ions and “nepo ism,” co up ion in p ocu emen and e-
c ui men p ocesses, o e en he selling o eady-made exam answe s.
The implica ions o such iola ions a e se ious, as hey can lead o a decline in he quali y o
eaching, o wo se, he “educa ion” o s uden s in a dis o ed and lawed model ha unde mines
me i oc acy. The misuse o unds alloca ed o he imp o emen o academic in as uc u e educes he
quali y o in as uc u e and dep i es s uden s o he igh o bene i om acili ies and equipmen ha
a e inc easingly mode n and aligned wi h he s anda ds o de eloped coun ies.
E hical p oblems can be encoun e ed anywhe e he e is a lack o clea ly de ined ules and p oce-
du es. Due o insu icien o e sigh and inadequa e puni i e measu es, he likelihood o unp o essional
and une hical beha io is g ea e , he eby enabling eache s and p o esso s o accep “ ees o o dina y
se ices” as well as b ibes in exchange o special a en ion o pa icula s uden s. [6].
The issues o e hics and co up ion wi hin he amewo k o he Albanian educa ional sys em ha e
begun o be discussed and analyzed in a b oade con ex . The Minis y o Educa ion and Spo s has
acknowledged he exis ence o p oblems ela ed o e hics and co up ion in he educa ion sys em. Fo
his eason, hey ha e made e hical and an i-co up ion issues a special p io i y in hei p og am.
Measu es o p e en une hical and co up p ac ices in he educa ional sys em can be di ided in o
he ollowing main ca ego ies:
• Imp o emen s in he e alua ion and managemen o de ining and in e p e ing une hical
beha io ;
• Necessa y and di ec measu es o ealis ically p e en une hical and co up p ac ices;
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
7
• Puni i e measu es agains indi iduals who do no ac in compliance wi h e hical ules,
egula ions, and laws.
Howe e , e hical and an i-co up ion s anda ds a e inc easingly showing signs o being b oken,
e oded, and dis ega ded in hei p o ec i e ole in gene al, and pa icula ly in he educa ion sys em, due
o new phenomena o social de elopmen speci ically, in o ma iza ion and a i icial in elligence wi h all
hei de i a i es.
Digi aliza ion and e hics
Speci ically, in o ma iza ion and a i icial in elligence, along wi h all hei de i a i es, ha e a con-
side able impac . [7].
The de elopmen o he wo ld up o now, in a simple igu a i e sense, may be said o ha e p o-
g essed ma hema ically, bu he de elopmen o he in o ma ized wo ld in ecen decades has ad anced
geome ically, and wi h he ise o a i icial in elligence in ecen yea s, his de elopmen has su passed
he capaci y o he no mal human mind. The esul s, no in equen ly, as onish e en he e y scien is s
who ha e been wo king on hese de elopmen s o decades. Ye , beyond he posi i e aspec s, his de el-
opmen closes o ce ain pa hs o communica ion wi h e hics and an i-co up ion in hei cu en o m,
demanding hei ans o ma ion, bu also hei p o ec ion du ing he ansi ional pe iod om une hical
beha io and co up ion.
The e a e dozens o ques ions ela ed o in o ma iza ion, and hund eds conce ning a i icial in el-
ligence. Bu le us emain wi h he “classical” (so called o wha i ep esen s as a ela ionship). A pupil,
a s uden o a pa icipan in a mee ing ca ies wi h hem a mobile phone and beyond ha communica es
h ough i . Is his ac ion une hical?
In Albania, in such cases he e a e wo phases. Fi s , he s uden is publicly wa ned, e en i hey
ha e no dis u bed anyone. Second, in school se ings, he mobile phone is con isca ed and placed on
display a he eache ’s desk.
Is he ac ion o he pe son leading he p ocess e hical?
People unde he age o 40 gene ally do no conside he leade ’s beha io e hical. People o e he
age o 40 (+/–) do conside i e hical. Bu wha i he same g oups we e using an in isible ea piece some-
hing ha is al eady widely possible, a leas in Albania?
In ha case, he leade would no no ice i . And wha i , h ough he ea piece, he indi idual e-
cei ed in o ma ion in o de o espond o he issues aised in he p ocess in which hey we e pa icipa ing?
This aises he ques ion: a e we p epa ed o de e mine wha is e hical and non-co up i e, and wha we
a e no p epa ed o ?
One ac is clea ha he esul s o de elopmen s in he ields o in o ma ics and a i icial in elli-
gence a e ad ancing so apidly ha hey demand a comp ehensi e mobiliza ion o he de e mina ion o
new e hical no ms, which mus ake in o conside a ion hese global de elopmen s in in o ma ics and
a i icial in elligence.
Fo his eason, a he Wo ld Educa ion Fo um, held in London in 2024 a he in i a ion o he
Go e nmen o he Uni ed Kingdom, he ocus was on he use o a i icial in elligence in educa ion, on
s a egies ha ha e p o en mos success ul in ad ancing educa ion, and on balancing oca ional and
academic lea ning in o de o be e de elop he po en ial o young people challenges ha a e cen al
o educa ion oday ac oss he wo ld. [8].
So a , he p ocess has concen a ed on he c ea ion o s udy g oups o achie e a p ope unde -
s anding and implemen a ion o he inno a ions b ough by in o ma iza ion and a i icial in elligence.
This is a majo ba le. To d aw a pa allel, mili a y ba les emind us ha la ge ai c a could no en u e
owa d new ho izons wi hou being accompanied by smalle p o ec i e planes ha consolida e hei
jou ney. [9]
Simila ly, e hics in gene al, and he igh agains co up ion in pa icula , a e he necessa y com-
panions o his de elopmen in in o ma ion echnology and a i icial in elligence.
Fo hese o be e ec i e, e hical no ms mus be es ablished no in a agmen ed way, bu as a
cohe en whole.
Globaliza ion has minimized bo de s. Allow me o say ha he inno a ions o he in o ma iza ion
p ocess know no bounda ies.
I illus a e his idea wi h he mos ecen de elopmen in Albania, a ela i ely young democ acy
ha is s i ing s ongly o in eg a ion in o he Eu opean Union. Recen ly, in he composi ion o he new
go e nmen c ea ed in 2025, Albania has appoin ed a i ual minis e named Diella ( he i s case in he
wo ld).
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
8
She is pa o a i icial in elligence and, as such, communica es h ough he media, go e nmen
mee ings, discussions, and mo e.
Diella, he Wo ld’s Fi s A i icial In elligence Minis e Figh ing Co up ion in Albania, o e sees pub-
lic p ocu emen in o de o cu b co up ion.
Albania has aken a bold s ep by appoin ing Diella, an a i icial in elligence assis an , as a digi al
cabine minis e esponsible o public p ocu emen .
The idea is simple: o use echnology o igh co up ion and o make go e nmen con ac s mo e
anspa en .
Since Janua y, Diella whose name means “Sun” in Albanian has been wo king behind he scenes on
he e-Albania pla o m. She is al eady helping ci izens wi h almos all go e nmen se ices, using oice
commands o guide hem h ough documen s, applica ions, and inqui ies, all wi hou he need o isi a
go e nmen o ice. The i s minis e o exis only in digi al o m will now ake esponsibili y o manag-
ing public ende s.
Decision making powe in awa ding go e nmen con ac s will g adually be ans e ed om hu-
man minis ies o a i icial in elligence. Diella will e iew bids and selec winne s pu ely on he basis o
me i , ensu ing ha all public spending h ough ende s is “100 pe cen anspa en .”
This app oach is no only abou mode niza ion; i is an a emp o add ess he deeply en enched
co up ion in Albania’s public p ocu emen sys em. His o ically, public ende s in Albania ha e been un-
de mined by accusa ions o b ibe y and a o i ism. The coun y has also been ci ed as a hub o money
launde ing by in e na ional c iminal ne wo ks.
This si ua ion na u ally aises se e al ques ions:
Can algo i hms uly su pass human o e sigh in cu bing co up ion?
Will Albania become a model o AI in go e nance, o migh his u n in o a cau iona y ale?
Whe he Diella becomes a poli ical success o a con o e sial expe imen emains one o Eu ope’s
go e nance s o ies o wa ch.
Tha is why I men ioned ea lie ha we li e in a Bo de less wo ld.
I e e ed o wo ex eme examples: he s uden wi h a mobile phone and he i ual minis e . They
a e ex emes o each o he , bu oge he hey highligh he as gap ha mus be illed by e hicis s and
socie y as a whole, in o de o ele a e e hics and he igh agains co up ion o he le el o social de el-
opmen .
On ou jou ney oge he , we wo k on designing and implemen ing cu icula, on assessmen , on
publica ions, on eache aining, and on aising he s anda ds o eaching and lea ning all wi hin exis ing
e hical no ms and in an open igh agains co up i e phenomena in educa ion. We c ea e cohe en so-
lu ions ha a e scalable, sus ainable, and wi h a eco d o success wo king in pa ne ship wi h local
eams o de elop knowledge and capaci y. Howe e , in my iew, e hics in educa ion and he igh agains
co up ion mus adap o he apid global de elopmen s in echnology, and should no be educed o
slogans based on ou da ed amewo ks.
Unleashing he Democ a ic Powe o Digi al Ci izenship: The Eu opean Yea o Digi al Ci izenship
Educa ion 2025
As we mo e deepe in o he digi al age, how can we ensu e ha e e yone has he necessa y skills
o pa icipa e esponsibly, sa ely, and e ec i ely in he digi al wo ld? An example o his is he Eu opean
Yea o Digi al Ci izenship Educa ion 2025, which seeks o answe his ques ion by p omo ing digi al
ci izenship educa ion h oughou Eu ope. This Eu opean educa ion ini ia i e, endo sed by 46 coun ies,
aims o equip ci izens wi h he skills needed o h i e in a digi ally connec ed socie y, while os e ing a
sense o sha ed esponsibili y, democ a ic pa icipa ion, and human igh s online. [10].
Unleashing he Democ a ic Powe o Digi al Ci izenship:
Wha is digi al ci izenship educa ion?
Digi al ci izenship educa ion goes a beyond eaching how o use digi al ools. I in oduces alues,
beha io s, skills, and knowledge ha enable people o become in o med, ac i e, and e hical pa icipan s
in he digi al wo ld. Making digi al ci izenship an essen ial elemen o educa ion sys ems equi es a ocus
on se e al a eas, such as:
• C i ical hinking and digi al li e acy
• Respec o digi al igh s and eedoms
• Ac i e pa icipa ion and ci ic engagemen
• Sa e y and wellbeing in he digi al wo ld
Ini ia i es like he Eu opean Yea o Digi al Ci izenship Educa ion a e i al because, while digi al
echnologies gi e people unp eceden ed access o in o ma ion, educa ion, and communica ion, hey also
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
15
Введение. Метод разделения переменных или метод Фурье, является одним из наиболее
распространенных методов решения уравнений с частными производными. Метод Фурье
позволяет изучать простейщие процессы к которым сводятся гиперболические,
параболические и эллиптические типы уравнений. Как известно, задачу математической физики
называют поставленной корректно, если ее решение существует, единственно и непрерывно
зависит от данных задачи [1,2,3,7,8].
Для определения собственных значений и собственных функции многомерных
эллиптических операторов, допускающих разделение переменных, применяется метод Фурье.
Постановка задачи. Пусть независимые переменные разделены на две множества:
𝑥=(𝑥1,𝑥2,...,𝑥𝑘), 𝑦=(𝑦1,𝑦2,...,𝑦𝑙) и 𝛺⊂𝑅𝑘 - область изменения х и 𝐷⊂𝑅𝑙 область
S
S
D
изменения у. Обозначим через и границы областей и соответственно. Тогда
(𝑆×𝐷)∪(𝛺×𝑆′) есть граница области
𝛺×𝐷⊂𝑅𝑘+𝑙.
Рассмотрим следующую краевую задачу на собственные значения для уравнения
эллиптического типа[1-7].
𝐿𝑢≡σ(𝑎𝑖𝑗(𝑥)
𝑛
𝑖,𝑗=1 𝑢𝑥𝑖)𝑥𝑗 +σ𝑎𝑖
𝑛
𝑖=1 (𝑥)𝑢𝑥𝑖+𝑎(𝑥)𝑢=𝑓(𝑥),𝑥∈𝑄, (1)
Lu Mu u
+=
(𝛼𝑢+𝛽𝜕𝑢
𝜕𝑛)ቚ𝑆×𝐷 =0, (𝛾𝑢+𝛿𝜕𝑢
𝜕𝑛)ቚ𝛺×𝑆′=0 (2)
L
M
,
где и -эллиптические операторы, не зависящие соответственно от у и х; функции
,
3
не зависят от у , а не зависят от х .
SOLUTION OF A SINGLE BOUNDARY PROBLEM FOR AN N-DIMENSIONAL PARALLELEPIPED US-
ING FOURIER METHODS
Abbaso Za a Duman oglu
Hono a y P o esso o he Depa men o Ma hema ical Analysis, Ganja
S a e Uni e si y
ORCID: 0009-0005-2769-7922
РЕШЕНИЕ ОДНА КРАЕВОЙ ЗАДАЧИ ДЛЯ N-МЕРНОГО ПАРАЛЕЛЕПИПЕДА МЕТОДАМ ФУРЬЕ
Аббасов Зафар Думан оглу
почетный профессор кафедры математического анализа Гянджинского
государственного университета
ORCİD: 0009-0005-2769-7922
Abs ac
The me hod o disjoin a iables o he Fou ie me hod allu es us o s udy simples p ocesses
o which one leads hype bolic, pa abolic and ellip ic ypes o equa ions. Fo de ining o Eigen alues
and Eigen unc ions o mul idimensional ellip ic ope a o s allu ing disjoining o a iables i is ap-
plied he Fou ie me hod.
Аннотация
Для определения собственных значений и собственных функции многомерных
эллиптических операторов, допускающих разделение переменных, применяется метод
Фурье. Метод разделения переменных или метод Фурье, позволяет изучать простейщие
процессы к которым сводятся гиперболические, параболические и эллиптические типы
уравнений.
Keywo ds: Fu y me hod, bo de issue, special unc ion, sepa a ion, indecen , he equa ion,
on ie , mul idimensional, bo de , ellip ic ope a o , o he same size, ue and s.
Ключевые слова: Метод Фурье, граничные задачи, собственные функции,
независимые, уравнения, выражение, краевую, многомерных, граница, эллиптические
операторы, одномерные, вещественны и др.
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
16
Будем искать собственные функции задачи (1) -(2) в виде произведения
𝑢(𝑥,𝑦)=𝑋(𝑥)⋅𝑌(𝑦) (3)
Подставляя это выражение в уравнение (1), получаем два уравнения:
𝐿 𝑋=𝜉𝑋 (4)
𝑀 𝑌=𝜂𝑌 (5)
где и неизвестные параметры.
Для вывода граничных условий для функций 𝑋(𝑥) и 𝑌(𝑦) подставим выражения (4), (5) в
равенство (2), в результате имеем:
(𝛼𝑋+𝛽𝜕𝑋
𝜕𝑛)ቚ𝑆=0, 𝑥∈𝑆 (6)
𝛾𝑌+𝛿𝜕𝑌
𝜕𝑛ቚ𝑆′=0, 𝑦∈ 𝑆/ (7)
Итак, краевая задача (1)-(2) распалась на две краевые задачи на собственные значения (4)-
(6) и (5)-(7) с меньшим числом независимых переменных.
Обозначим через 𝜉𝑘, 𝑋𝑘(𝑥),𝑘=1,2,... и 𝜂𝑗, 𝑌𝑗(𝑦), 𝑗=1,2,... все собственные значения и
L
M
собственные функции операторов и соответственно. В силу (3) имеем
𝜆𝑖𝑗 =𝜉𝑖+𝜂𝑗, 𝑢𝑖𝑗 =𝑋𝑖(𝑥)𝑌𝑗(𝑦), 𝑖,𝑗=1,2,... (8)
Задача 1. Рассмотрим краевую задачу
𝜕2𝑢
𝜕𝑥2+𝜕2𝑢
𝜕𝑦2+𝜕2𝑢
𝜕𝑧2=−𝜆𝑢, 𝑢|𝜕𝑄 =0 (9)
на собственные значения для прямоугольного параллелепипеда
𝐴=(0,𝑎)×(0,𝑏)×(0,𝑐)
с границей 𝜕𝑄.
В соответствие с общей схемой метода Фурье эта задача распадается на три
одномерные краевые задачи:
𝑋″=−𝜉𝑋, 𝑋(0)=𝑋(𝑎)=0 , (10)
𝑌″=−𝜂𝑌, 𝑌(0)=𝑌(𝑏)=0 , (11)
𝑍″=−𝛾𝑍, 𝑍(0)=𝑍(𝑐)=0 , (12)
Собственные значения и соответствующие им собственные функции этих краевых задач
вычислены (задача Штурма – Лиувилля)
𝜉𝑖=ቀ𝑖𝜋
𝑎ቁ2,𝑋𝑖(𝑥)=ට2
𝑎𝑠𝑖𝑛𝑖𝜋𝑥
𝑎,𝑖=1,2,... (13)
𝜂𝑗=ቀ𝑗𝜋
𝑏ቁ2,𝑌𝑗(𝑦)=ට2
𝑏𝑠𝑖𝑛𝑗𝜋𝑦
𝑏,𝑗=1,2,... (14)
𝛾𝑘=ቀ𝑘𝜋
𝑐ቁ2,𝑍𝑘(𝑧)=ට2
𝑐𝑠𝑖𝑛𝑘𝜋𝑧
𝑐,𝑘=1,2,... (15)
Учитывая равенства (13), (14) и (15) в формуле (8) получаем следующие собственные
значения и собственные функции краевой задачи (9):
𝜆𝑖𝑗𝑘 =𝜋2ቆ𝑖2
𝑎2+𝑗2
𝑏2+𝑘2
𝑐2ቇ,
𝑢𝑖𝑗𝑘(𝑥,𝑦,𝑧)= 2ξ2
ξ𝑎𝑏𝑐𝑠𝑖𝑛𝑖𝜋𝑥
𝑎𝑠𝑖𝑛𝑗𝜋𝑦
𝑏𝑠𝑖𝑛𝑘𝜋𝑧
𝑐,𝑖,𝑗,𝑘=1,2,... (16)
i jk
В частности, множество собственных значений этой задачи не пусто и не имеет
конечных предельных точек; эти собственные значение вещественны и конечной кратности;
собственные функции ሼ𝑋𝑖ሽ,൛𝑌𝑗ൟ,ሼ𝑍𝑘ሽ можно выбрать вещественными и ортонормальными:
𝑋𝑖∈𝐶2(ሾ0,𝑎ሿ),𝑌𝑗∈𝐶2(ሾ0,𝑏ሿ),𝑍𝑘∈𝐶2(ሾ0,𝑐ሿ)
Обобщенное решение: Теперь перейдем к доказательству существования решений (1), (2)
и (9). Для этого воспользуемся методом Фурье, который заключается в следующем: решение
смешанной задачи находится в виде ряда по собственным функциям соответствующей
эллиптической краевой задачи.
()ux
Пусть - обобщенная собственная функция первой краевой задачи
𝑑𝑖𝑣(𝑎𝛻𝑢)−𝑏𝑢=𝜆𝑢, 𝑥∈𝜕𝑄 (17)
𝑢(𝑥)|𝜕𝑄 =0
( )
0
=
или третьей краевой задачи
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
17
𝑑𝑖𝑣(𝑎𝛻𝑢)−𝑏𝑢=𝜆𝑢, 𝑥∈𝜕𝑄
ቀ𝜕𝑢
𝜕𝑛+𝜎𝑢ቁቚ𝜕𝑄 =0 , 𝑥∈𝜕𝑄 (18)
Рассмотрим ортонормированную в 𝐿2(𝑄) систему 𝑢1,𝑢2,...,𝑢𝑘 состоящую из всех
12
, ,..., k
обобщенных собственных функций задачи (17) или соответственно задачи (18):
последовательность соответствующих собственных значений.
Кроме того рассмотрим краевую задачу на собственные значения
𝜕2𝑈
𝜕𝑥1
2+𝜕2𝑈
𝜕𝑥2
2+...+𝜕2𝑈
𝜕𝑥𝑘
2=−𝜆𝑈, 𝑈|𝜕𝑄 =0 (19)
n
для - мерного паралелопипеда 𝐴=(0;𝑎1)×(0;𝑎2)×...×(0;𝑎𝑘)
с границей [6-8].
В соответствие с общей схемой метода Фурье это задача распадается на следующие
одномерные краевые задачи:
𝑋1
″=−𝜉1𝑋1, 𝑋1(0)=𝑋1(𝑎1)=0 (20)
𝑋2
″=−𝜉2𝑋2, 𝑋2(0)=𝑋2(𝑎2)=0 (201)
……………………………..
𝑋𝑘
″=−𝜉𝑘𝑋𝑘, 𝑋𝑘(0)=𝑋𝑘(𝑎𝑘)=0 (20к)
Собственные значения и собственные функции этих краевых задач вычислены (задача
Штурма-Лиувила)
𝜉𝑘1=ቀ𝑘1𝜋
𝑎1ቁ2, 𝑋𝑘1=ට2
𝑎1𝑠𝑖𝑛𝑘1𝜋𝑥
𝑎1,𝑘1=1,2,... (211)
𝜉𝑘2=ቀ𝑘2𝜋
𝑎2ቁ2,𝑋𝑘2=ට2
𝑎2𝑠𝑖𝑛𝑘2𝜋𝑥
𝑎2,𝑘2=1,2,... (212)
………………………………………..
𝜉𝑘𝑛=ቀ𝑘1𝜋
𝑎1ቁ2,𝑋𝑘𝑛=ට2
𝑎𝑛𝑠𝑖𝑛𝑘𝑛𝜋𝑥
𝑎𝑛,𝑘𝑛=1,2,... (21п)
Из (211), (212),…,(21п) в соответствие с формулами (8) имеем:
𝜆𝑘1,𝑘2,...,𝑘𝑛=𝜋2ቀ𝑘1
2
𝑎1
2+𝑘2
2
𝑎2
2+...+𝑘𝑛
2
𝑎𝑛
2ቁ=𝜋2σቀ𝑘𝑖
𝑎𝑖ቁ2
𝑛
𝑖=1 (22)
В частности множество собственных значений ൛𝜆𝑘1𝑘2,...,𝑘𝑛ൟ этой задачи не пусто и не
имеет конечных предельных точек; собственные значения вещественные и конечной
кратности; собственные функции ൛𝑋𝑘1(𝑥)ൟ,൛𝑋𝑘2(𝑥)ൟ,...,൛𝑋𝑘𝑛(𝑥)ൟ можно выбрать,
вещественными и ортонормальными:
𝑋1(𝑥)∈𝐶2(ሾ0,𝑎1ሿ),𝑋2(𝑥)∈𝐶2(ሾ0,𝑎2ሿ),...,𝑋𝑛(𝑥)∈𝐶2(ሾ0,𝑎𝑛ሿ)
𝑢𝑘1𝑘2...𝑘𝑛(𝑥1,𝑥2,...,𝑥𝑛)=ඥ2𝑘
ඥ𝑎1𝑎2...𝑎𝑘𝑠𝑖𝑛𝑘1𝜋𝑥1
𝑎1𝑠𝑖𝑛𝑘2𝜋𝑥2
𝑎2...𝑠𝑖𝑛𝑘𝑛𝜋𝑥𝑛
𝑎𝑛=
=ቀ 2𝑛
𝑎1𝑎2...𝑎𝑛ቁ1
2ς𝑠𝑖𝑛𝜋
𝑎𝑖
𝑛
𝑖=1 (𝑘𝑥)𝑖 ,( 𝑖=1,2,...,𝑛) (23)
В частности, для п -мерного куба
𝐴𝑘=(0;𝑎)×(0;𝑎)×...×(0;𝑎)
с границей 𝛺, собственные значения (22) и соответствующее решение принимает следующий
вид:
𝜆𝑘1𝑘2...𝑘𝑛=𝜋2ቀ𝑘1
2
𝑎2+𝑘2
2
𝑎2+...+𝑘𝑛
2
𝑎2ቁ=𝜋2
𝑎2σ𝑘𝑖2𝑛
𝑖=1 (221)
𝑢𝑘1𝑘2...𝑘𝑛(𝑥)=ቀ 2𝑛
𝑎1𝑎2...𝑎𝑛ቁ1
2ς𝑠𝑖𝑛𝜋
𝑎𝑖
𝑛
𝑖=1 (𝑘𝑥)𝑖 ,(𝑖=1,2,...,𝑛) ,
𝑥=(𝑥1,𝑥2,…,𝑥𝑛) ∈𝑆 (231)
Можно доказывают, что для этом задачи существует бесконечное множество
вещественных собственных значений:
𝜆1<𝜆2<⋯<𝜆𝑛<⋯
Собственные функции, удовлетворяющие условию (*), будем называют нормированными:
𝜌(
1
0𝑥)𝑋𝑘
2(𝑥)𝑑𝑥=1 (*)
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
18
Асимптотическое поведение собственных значений первой краевой задачи для оператора
Лапласа (оператора 𝐿=𝑑𝑖𝑣(𝑎𝛻)−𝑏 при
𝑎≡1,𝑏≡0) в кубе 𝐾𝑖=ሼ0<𝑥𝑖<𝑎,𝑖=1,2,...,𝑛ሽ с ребром 𝑎>0 можно дать
аналогичным образом.
Обобщенная собственная функция 𝑢(𝑥) первой краевой задачи для оператора 𝛥 в 𝐾𝑖,
отвечающая собственному значению 𝜆, определяется как функция из 𝐻1(𝐾𝑖) удовлетворяющая
при всех из 𝐻1(𝐾𝑖) дождесту 𝛻𝑢𝛻𝜗𝑑𝑥
𝐾𝑖=−𝜆𝑢𝜗𝑑𝑥
𝐾𝑖.
Заключение. Таким образом, решения корректно поставленных граничных задач для любого
уравнения эллиптического типа всегда оказываются не менее гладкими, чем определяющие их
функции. Это свойство решений граничных задач тесно связано с тем, что к граничным задачам
приводит изучение установившихся (стационарных) физических процессов равновесий,
являющихся конечным результатом предшествующего процесса выравнивания.
Список литературы
1. Н.С.Кошляков, Э.Б.Глинер, М.М.Смирнов, Основные дифференциальные уравнение мате-
матической физики. Москва 1962, ст.768
2. В.П.Михайлов,Дифференциальные уравнения в частных производных. Москва 1976, ст.
392
3. В.С.Владимиров,Уравнения математической физики., Москва «Наука» 1981, ст.386
4. Тихонов А.Н. и Самарский А.А.,Уравнения математической физики М.,Наука 1977, ст.736
5. Соболев С.Л.,Уравнения математической физики.М., Наука 1966, ст.318
6. Аббасов З.Д, Уравнения математической физики , Баку-2014, ст. 254
7. Аббасов З.Д, Уравнения математической физики , Баку-2018, ст.380
8. Аббасов Зафар Думан., Применение метода Фурье к смешанно граничной задаче.,
Евразийский Союз Ученых( ЕСУ)#3(60),2019,
ст.41-45
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
19
Pedagogical sciences
The mode n educa ion sys em only ully accep s hose who mee i s speci ic equi emen s, child en
wi h s anda d abili ies who a e able o s udy acco ding o a common cu iculum and achie e esul s ha
a e no mal o e e yone. As a esul , child en wi h special educa ional needs o en all ou o he gene al
educa ional p ocess, as he eaching s a o gene al educa ion ins i u ions do no ha e he necessa y
knowledge in he ield o co ec i e and special educa ion o wo k wi h hem. Inclusi e educa ion is de-
signed o sol e his and many o he p oblems in mode n schools [1].
So wha is inclusi e educa ion? Inclusi e educa ion ( ench “inclusi ” - including, om he La in
wo d “include” - I include, I include) is a p ocess o de eloping gene al educa ion ha implies he accessi-
bili y o educa ion o all, including child en wi h special needs. Inclusi e educa ion is based on an ideol-
ogy ha excludes any disc imina ion agains child en and ensu es ha all people a e ea ed as equals,
while also c ea ing he necessa y condi ions o child en wi h special educa ional needs. This is p ecisely
he ocus o he Republic o Kazakhs an's s a e policy in he ield o educa ion, which p o ides o he
de elopmen o inclusi e educa ion as one o i s p io i ies. Mode n schools in Kazakhs an should become
schools o all, whe e e e y child, ega dless o hei physical, in ellec ual, o social cha ac e is ics, is
p o ided wi h he condi ions o ull- ledged lea ning and socializa ion. This is e lec ed in he wo ks o
domes ic specialis s, in pa icula in he ex book “Fundamen als o Inclusi e Educa ion” edi ed by A.T.Is-
kako a e al., which emphasizes he need o c ea e an educa ional en i onmen ha akes in o accoun
he di e si y o lea ne s' needs and aims o elimina e all o ms o disc imina ion agains child en wi h
special educa ional needs [2].
Inclusi e educa ion is a s ep owa ds achie ing he ul ima e goal o c ea ing an inclusi e socie y
ha allows all child en and adul s, ega dless o gende , age, e hnici y, abili ies, p esence o absence o
de elopmen al disabili ies and HIV in ec ion, o pa icipa e in and con ibu e o socie y. In such a socie y,
di e ences a e espec ed and alued, and disc imina ion and p ejudice in poli ics and he daily ac i i ies
o ins i u ions a e ac i ely comba ed [3].
Today, inclusi e educa ion is becoming a eali y, s eadily “in eg a ing” and “d awing in” all coun-
ies o he wo ld. Bu a he same ime, as i 's becoming mo e common, inclusi e educa ion is b inging
up a bunch o ough ques ions and new challenges o he educa ion sys em. Unlike educa ion sys ems
ab oad, whe e inclusion has a lo o expe ience and is backed by law, ou coun y's inclusion is jus s a -
ing o ake shape and de elop. Cu en ly, 4.5% o child en li ing in Kazakhs an a e classi ied as ha ing
ENSURING ACCESS TO EDUCATION FOR ALL: CHALLENGES AND SOLUTIONS OF AN INCLUSIVE
APPROACH
Mede beko a Aisulu1
Candida e o Pedagogical Sciences
Alma Tassybeko 2
PhD, Di ec o o Educa ional P og ams
Dida Koibaga o a3
Speech and Language The apis and Special Educa ion Specialis
Abs ac
The a icle discusses key issues and solu ions ela ed o he implemen a ion o inclusi e ed-
uca ion in he gene al educa ion sys em. Pa icula a en ion is paid o ba ie s ha hinde he
success ul implemen a ion o an inclusi e app oach: insu icien aining o eache s, lack o an
adap ed educa ional en i onmen , and weak in e ac ion be ween pa icipan s in he educa ional
p ocess. The need o eache s o be psychologically and p o essionally p epa ed o wo k wi h chil-
d en wi h special educa ional needs is emphasized. The p inciples o inclusion a e e ealed, as well
as he ole o he eaching s a and socie y in c ea ing equal condi ions o all child en o ecei e
educa ion, ega dless o hei indi idual cha ac e is ics.
Keywo ds: inclusi e educa ion, child en wi h disabili ies, educa ional en i onmen , p o es-
sional eadiness o eache s, special educa ional needs, inclusion, equali y in educa ion, co ec i e
pedagogy.
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
20
disabili ies and equi e special ( emedial) educa ion ha mee s hei speci ic educa ional needs [4]. Un-
o una ely, howe e , he ma ke o educa ional se ices o child en wi h disabili ies in ou coun y is
cu en ly ex emely limi ed, and in small owns and illages, child en wi h disabili ies a e o en excluded
om he educa ion sys em o pu ely economic easons. Special (co ec i e) educa ional ins i u ions e-
main he adi ional o m o educa ion o child en wi h disabili ies. A signi ican pa o he di icul ies
in eaching and aising child en wi h disabili ies is associa ed wi h an acu e sho age o quali ied pe son-
nel: speech he apis s, psychologis s, educa o s, and social pedagogues, as well as hei insu icien le el
o aining. A e all, inclusion encompasses p o ound social aspec s o school li e: i c ea es a mo al,
ma e ial, and pedagogical en i onmen adap ed o he educa ional needs o any child, which can only
be achie ed h ough close coope a ion wi h pa en s and he cohesi e eamwo k o all pa icipan s in he
educa ional p ocess. This equi es people who a e eady o change oge he wi h he child and o he
sake o he child, no only he “special” child, bu also he mos o dina y child. Fo child en wi h disabili-
ies, he p inciple o inclusi e educa ion means ha he di e si y o he needs o s uden s wi h disabili ies
mus be ma ched by an educa ional en i onmen ha is he leas es ic i e and mos inclusi e o hem.
The implemen a ion o his p inciple means ha :
➢ All child en should be included in he educa ional and social li e o hei local school;
➢ The goal o an inclusi e school is o build a sys em ha mee s e e yone's needs;
➢ In inclusi e schools, all child en, no jus hose wi h disabili ies, should be p o ided wi h suppo
ha allows hem o be success ul, eel sa e, and eel ha hey belong.
Inclusi e educa ion canno be o ganized on i s own, i is linked o changes a he alue and mo al
le el. The p oblems o i s o ganiza ion in mode n schools a e p ima ily ela ed o he ac ha schools,
as social ins i u ions, a e gea ed owa d child en who a e able o keep up wi h he pace se by he s and-
a d cu iculum, hose o whom ypical eaching me hods a e su icien .
The p ima y and impo an s ep in p epa ing he educa ion sys em o he implemen a ion o he
inclusion p ocess is he s age o psychological and alue changes among i s specialis s and he le el o
hei p o essional compe encies. Al eady in he ea ly s ages o he de elopmen o inclusi e educa ion,
he p oblem o he unp epa edness o eache s in mains eam schools (p o essional, psychological, and
me hodological) o wo k wi h child en wi h special educa ional needs becomes acu e. The e is a lack o
p o essional compe encies among eache s o wo k in he inclusi e sphe e, as well as psychological ba -
ie s and p o essional s e eo ypes among educa o s. The main psychological “ba ie ” is he ea o he
unknown, he ea o he ha m o inclusion o o he pa icipan s in he p ocess, nega i e a i udes and
p ejudices, p o essional insecu i y o he eache , unwillingness o change, and psychological unp epa -
edness o wo k wi h “special” child en. This poses se ious challenges no only o he psychological com-
muni y in he ield o educa ion, bu also o me hodological se ices, and mos impo an ly, o he heads
o educa ional ins i u ions implemen ing inclusi e p inciples. Gene al educa ion eache s need special-
ized comp ehensi e assis ance om specialis s in he ield o co ec i e pedagogy, special and educa-
ional psychology, which will ensu e unde s anding and implemen a ion o app oaches o he indi idual-
iza ion o educa ion o child en wi h special educa ional needs. Fi s and o emos , his means wo king
wi h child en wi h di e en lea ning abili ies and aking his di e si y in o accoun in hei pedagogical
app oach o each child.
Teache s who al eady ha e expe ience wo king wi h he p inciples o inclusi e educa ion ha e de-
eloped he ollowing me hods o inclusion:
➢ T ea s uden s wi h disabili ies “like any o he kids in he class”;
➢ Include hem in he same ac i i ies, al hough se di e en asks;
➢ In ol e s uden s in g oup wo k and g oup p oblem sol ing;
➢ Use ac i e o ms o lea ning - manipula ion, games, p ojec s, labo a o ies, ield esea ch.
An inclusi e educa ional communi y signi ican ly changes he ole o eache s. Teache s play a key
ole in unlocking he po en ial o each s uden , especially in an inclusi e educa ion se ing. E ec i e
eaching p ac ices in ol e close collabo a ion wi h colleagues in an in e disciplina y en i onmen , wi h-
ou a clea di ision be ween specialis s in inclusi e o gene al educa ion. By engaging in a ious o ms o
communica ion wi h s uden s, eache s gain he oppo uni y o be e unde s and he indi idual cha ac-
e is ics o each child, build us ing ela ionships, and adap he educa ional p ocess o he needs o all
lea ne s. In addi ion, eache s pa icipa e in b oad social con ac s ou side o school, including wi h social
suppo esou ces and pa en s. This p o essional posi ion allows eache s o o e come hei ea s and
anxie ies and each a whole new le el o p o essional mas e y, unde s anding hei s uden s and hei
calling [4].
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
21
In conclusion, i is necessa y o highligh eigh p inciples on which no only inclusi e educa ion bu
also educa ion as a whole is based:
➢ A pe son's alue does no depend on hei abili ies o achie emen s;
➢ E e y pe son is capable o eeling and hinking;
➢ E e y pe son has he igh o communica e and be hea d;
➢ Di e si y en iches all aspec s o human li e;
➢ Genuine educa ion can only ake place in he con ex o eal ela ionships;
➢ All people need he suppo and iendship o hei pee s;
➢ Fo all lea ne s, p og ess is mo e likely o be ound in wha hey can do han in wha hey canno
do;
➢ All people need each o he .
I should also be no ed ha all child en, ega dless o hei physical, social, in ellec ual, and o he
cha ac e is ics, mus be included in he educa ion sys em and aised alongside hei pee s. Howe e , as
expe ience ab oad shows, achie ing hese goals will ake a long ime and, mos impo an ly, he pa ici-
pa ion and in e ac ion o all adul s in ol ed in he educa ional p ocess who wo k wi h child en wi h
special educa ional needs. Only unde his condi ion will i be possible o sol e he p oblems o inclusi e
educa ion. Inclusi e educa ion is a p og essi e me hod o eaching ha has g ea p ospec s in mode n
socie y, and his gi es hope ha e e y child wi h disabili ies will be able o ealize hei igh o a quali y
educa ion adap ed o hei abili ies and needs, ind hei place in li e, and ealize hei li e chances and
po en ial.
Conclusion, inclusi e educa ion is no only a pedagogical model, bu also an impo an s ep o-
wa ds building a ai and equal socie y. Fo he e ec i e implemen a ion o inclusion, sys emic changes
in educa ional policy, he imp o emen o eache s' quali ica ions, and he elimina ion o in as uc u al
and me hodological ba ie s a e necessa y. The main ask o mode n schools is o c ea e an educa ional
en i onmen in which e e y child, ega dless o hei cha ac e is ics, can ealize hei po en ial, ecei e
a quali y educa ion, and become a ull membe o socie y. Inclusi e educa ion is he pa h o a u u e
whe e indi iduali y, suppo , and coope a ion a e alued.
Re e ences
1. Tassybeko A.E. The ole o inclusi e educa ion in enhancing socie y's po en ial // II In e na ional
Scien i ic and P ac ical Con e ence “Inclusi e Educa ion in Highe Educa ion: P oblems and Solu ions”.
2025, 9-14 p.
2. Fundamen als o inclusi e educa ion: Tex book // A.T.Iskako a [e al.]. - Alma y: Balausa Pub-
lishing House, 2016, 320 p.
3. Mi chell D. E ec i e eaching echnologies o special and inclusi e educa ion // Using scien i -
ically based eaching s a egies in an inclusi e educa ional en i onmen . Chap e s om he book //
T ansla ed by I.S.Anikee , N.V. Bo iso a Moscow, 2009.
4. O alkano a I.A. P epa ing P ima y School Teache s o Wo k in an Inclusi e Educa ion En i on-
men : Doc o o Philosophy (PhD) disse a ion. Alma y: 2014, 210 p.
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
22
Acco ding o he Law o he Republic o Kazakhs an “On Educa ion”, educa ion is a uni ied, pu -
pose ul p ocess o upb inging and aining ha is a socially signi ican bene i and is ca ied ou in he
in e es s o he indi idual, amily, socie y, and he s a e, as well as he acquisi ion o knowledge, skills,
abili ies, alues, expe ience, and compe encies o a ce ain scope and complexi y o he pu poses o in-
ellec ual, spi i ual, mo al, c ea i e, physical, o p o essional de elopmen o he indi idual and he sa -
is ac ion o hei educa ional needs and in e es s. In his law, he concep o “inclusi e educa ion” is de-
ined as ensu ing equal access o educa ion o all lea ne s, aking in o accoun he di e si y o special
educa ional needs and indi idual abili ies [1].
Inclusion in educa ion is closely linked o p ocesses o inclusion in socie y. As Z.A.Mo kebaye a
no es: "The inclusi e app oach cu en ly ep esen s no hing mo e han a social demand ha has eached
a ce ain le el o economic, cul u al, legal de elopmen o socie y and he s a e, whe e, based on he
p inciples o humanism and ole ance, he e is a e hinking o a i udes owa ds he e ogeneous popula-
ion g oups, wi h ecogni ion no only o hei equal igh s, bu also o he obliga ion o p o ide hem
wi h oppo uni ies equal o hose o all o he people, including in e ms o access o educa ion" [2].
The belie ha educa ion is one o he mos impo an human igh s and ha i enables he o -
ma ion o a jus socie y is he basis o he concep o “inclusi e educa ion”. The e o e, all child en ha e
equal igh s o educa ion, and his canno depend on hei p oblems o pe sonal quali ies.
Inclusi e educa ion ( ench: inclusi - including, la in: include - o include) is a e m ha desc ibes
he p ocess o educa ing child en wi h disabili ies in gene al educa ion ins i u ions. Inclusi e educa ion
is based on an ideology ha excludes any disc imina ion agains child en, ensu es equal ea men o all
people, and c ea es special condi ions o child en wi h special educa ional needs. These a e child en
wi h de elopmen al di e ences, disabili ies, o impai men s [3, 4].
Inclusi e lea ning and educa ion implies suppo no only o boa ding schools and special schools,
bu also o all o he educa ional ins i u ions. A e s udying in special ins i u ions, pa icula ly success ul
child en can begin s udying in gene al educa ion schools, which will allow places o be p o ided o hose
child en who we e p e iously conside ed di icul and un eachable.
INCLUSIVE EDUCATION: CURRENT STATUS, CHALLENGES, AND SOLUTIONS
Koibaga o a Dida Kozhageldiye na1
P esiden o he In e na ional Academy o Educa ion
Mu a baye E lan O ano ich2
Di ec o o Seconda y School No. 184, Alma y
Ko ni skaya Ve onika Igo e na3
English language eache
Abs ac
The s ages o he de elopmen o inclusi e educa ion in he Republic o Kazakhs an and o -
eign coun ies, whe e condi ions a e c ea ed o all child en, including child en wi h disabili ies, o
ecei e an educa ion, a e conside ed. The concep o “inclusi e educa ion” in he Kazakh con ex
is de ined as ensu ing equal access o quali y educa ion o all s uden s, aking in o accoun hei
indi idual cha ac e is ics and educa ional needs. Kazakhs an is ac i ely implemen ing e o ms
aimed a de eloping an inclusi e en i onmen in educa ional ins i u ions. Child en wi h disabili ies
ha e he oppo uni y o s udy in gene al educa ion schools on an equal basis wi h o he s, which
con ibu es no only o he acquisi ion o knowledge bu also o success ul social adap a ion.
The main p inciples and ac o s o inclusi e educa ion in he Republic o Kazakhs an a e e-
lec ed, including accessibili y, equali y, espec o indi idual di e ences, and coope a ion among
all pa icipan s in he educa ional p ocess. Fo he success ul implemen a ion o he inclusi e
model, i is necessa y o c ea e app op ia e condi ions, bo h in socie y and in educa ional ins i u-
ions. An impo an ole is played by he aining o eache s who a e able o de elop and imple-
men e ec i e inclusi e p ac ices, aking in o accoun Kazakhs ani legisla ion and in e na ional
s anda ds.
Keywo ds: child en wi h disabili ies, inclusi e educa ion, s ages, p inciples, ac o s.
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
23
The mode n educa ion sys em is p ima ily ocused on s uden s who mee ce ain equi emen s and
a e able o s udy acco ding o a p og am ha is common o all. As a esul , child en wi h disabili ies do
no ha e he oppo uni y o condi ions o pa icipa e in he gene al educa ional p ocess. Inclusi e educa-
ion will help sol e his p oblem. A e all, he issue o educa ing child en wi h disabili ies is one o he
mos p essing challenges in mode n Kazakhs ani socie y.
Inclusi e educa ion implies a s age in he de elopmen o gene al educa ion in which he oppo -
uni y o acqui e knowledge is a ailable o e e yone, especially child en wi h disabili ies. In o he coun-
ies, his ype o educa ion has been de eloping o a long ime and is ensh ined in law. The essence o
inclusi e educa ion is a sys em o iews ha does no allow any disc imina ion agains child en and also
helps o c ea e he necessa y condi ions in he educa ional en i onmen ha people need.
F om 1961 o 1980, Denma k and o he Scandina ian coun ies unde ook eno mous social and
educa ional wo k o help eache s unde s and and implemen a mul i ude o indi idual ini ia i es ha
we e no egula ed by he au ho i ies. In eg a ion he e g adually g ew “ om below”, ini ia ed and sup-
po ed by he social democ a ic mo emen and he coun y's posi i e social and economic de elopmen .
And only when he coun y as a whole had p ac ically and mo ally mas e ed he phenomenon o in e-
g a ion was i legalized: in Janua y 1980, he Educa ion Re o m Ac was passed, p o iding o he in o-
duc ion o he p inciple o no malizing ela ions wi h pe sons wi h disabili ies.
By he end o he 20 h cen u y, in many coun ies a ound he wo ld ( he US, he UK, Sweden, Ge -
many, I aly, and he Scandina ian coun ies), sending child en o special (co ec ional) educa ional ins i-
u ions was conside ed a las eso , when all o he op ions had al eady been exhaus ed and had no
p oduced he desi ed esul . In he educa ional p ac ice o hese coun ies, he p inciple o an in eg a ed
app oach is implemen ed - p o iding child en wi h disabili ies wi h he oppo uni y o s udy in a gene al
educa ion school oge he wi h o dina y child en. A he same ime, addi ional condi ions o special
suppo a e c ea ed o acili a e lea ning.
An impo an s ep in he de elopmen o inclusi e educa ion was he Wo ld Con e ence on Special
Needs Educa ion, held in Spain in 1994. A he con e ence, he Decla a ion on P inciples, Policies, and
P ac ices in Special Needs Educa ion was adop ed. The main goal o his documen is o call on coun ies
o es ablish educa ional ins i u ions such as “schools o all”. Teache s in such educa ional ins i u ions
a e guided by hei pe sonal con ic ion ha di e ences be ween people a e na u al and ha he p ocess
o acqui ing knowledge should be adap ed o he cha ac e is ics o he child, a he han he child ha ing
o adap o a p ede ined de ini ion o he pace and na u e o lea ning.
In special educa ion, inclusion is unde s ood as he p ocess o inc easing he pa icipa ion o all
ci izens in socie y, especially hose wi h physical disabili ies. I in ol es he de elopmen and implemen-
a ion o speci ic solu ions ha will enable e e y pe son o pa icipa e equally in academic and social li e.
The ans o ma ion o he special educa ion sys em in a global con ex and he de elopmen o
inclusi e app oaches in educa ion a e based, i s and o emos , on key in e na ional legal ac s - decla a-
ions and con en ions concluded unde he auspices o he Uni ed Na ions (UN) and he Uni ed Na ions
Educa ional, Scien i ic and Cul u al O ganiza ion (UNESCO) conce ning human igh s and he inadmissi-
bili y o disc imina ion on any g ounds.
Today, he main documen s egula ing inclusi e educa ion in he Republic o Kazakhs an a e he
Cons i u ion o he Republic o Kazakhs an, he Code “On Public Heal h and he Heal h Ca e Sys em”,
he Law o he Republic o Kazakhs an “On Educa ion”, and he Law “On he Righ s o he Child in he
Republic o Kazakhs an”. In addi ion, Kazakhs an is a pa y o in e na ional ag eemen s such as he UN
Con en ion on he Righ s o Pe sons wi h Disabili ies and he UN Con en ion on he Righ s o he Child,
which also se e as a legal basis o he implemen a ion o inclusi e educa ion.
The his o y o educa ing child en wi h special needs in schools can be di ided in o he ollowing
s ages:
➢ Mid-1960s - he “medical model”, which led o he isola ion o people wi h disabili ies;
➢ Mid-1960s o mid-1980s - he “no maliza ion model”, which ocused on in eg a ing people wi h
disabili ies in o public li e;
➢ Mid-1980s o p esen - he “inclusion model”, i.e., inclusion.
A e analyzing he s a e o legisla ion in he Republic o Kazakhs an in he ield o educa ion, i
can be concluded ha c ea ing condi ions o inclusi e educa ion in mode n Kazakhs an is possible and
is g adually being implemen ed in p ac ice. The s a e is aking measu es o ensu e equal access o quali y
educa ion o all ca ego ies o s uden s, including child en wi h special educa ional needs.
Howe e , om he poin o iew o in oducing inclusion in o he educa ional p ocess, he ollow-
ing di icul ies may be encoun e ed: he lack o he necessa y egula o y amewo k and su icien
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
24
unding, as well as he ine ia o eache s and pa en s, who a e bu dened by s e eo ypes. Inclusion in
educa ion is e lec ed in he p inciples o making school educa ion accessible o all child en: ensu ing
physical access o schools o s uden s wi h disabili ies ( anspo , amps, li s), de eloping a lexible cu -
iculum s uc u e and a a ie y o educa ional me hods o mee he needs o all s uden s, including:
➢ he need o ull and di e se pe sonal g ow h and de elopmen , aking in o accoun indi idual
inclina ions, in e es s, mo i a ions, and abili ies (pe sonal success);
➢ he need o he indi idual o in eg a e o ganically in o hei social en i onmen and pa icipa e
ui ully in he li e o socie y (social success);
➢ he need o he indi idual o de elop uni e sal wo k and p ac ical skills and be eady o choose
a p o ession (p o essional success) [5].
A numbe o ac o s con ibu ed o he eme gence o an inclusi e educa ional en i onmen :
➢ Social issues: Mo e and mo e child en a e being bo n wi h emo ional and in ellec ual diso de s,
as well as au ism and o he diso de s, ye hey also need o ecei e an educa ion, socie y is placing e e
new demands on he accessibili y and quali y o educa ion, he e is a need o implemen ideas o he
humaniza ion and democ a iza ion o socie y and o de elop a “ amily policy” ha in ol es pa en s in
he educa ional p ocess as subjec s o lea ning, which mani es s i sel in esponsibili y o he educa ion,
upb inging, and de elopmen o child en;
➢ Legisla i e and egula o y - a i ica ion o legisla i e ac s such as he UN Con en ion on he
Righ s o he Child o No embe 20, 1989, he UN Con en ion on he Righ s o Pe sons wi h Disabili ies
o Decembe 13, 2006, he Law o he Republic o Kazakhs an “On Educa ion” o July 27, 2007, No. 319-
III, and o he egula o y and legal ac s se e as he legal basis o he implemen a ion o inclusi e educa-
ion in he coun y;
➢ Theo e ical - con empo a y ends in science aimed a achie ing he goal o de eloping a pe -
son's abili y o li e independen ly, o ming mo i a ion o achie e, ac ualizing he need o sel -de elop-
men , he concep o con inuous educa ion, he ansi ion om a “medical” model o unde s anding dis-
abili y o a “social” one.
➢ P ac ical ends: he ac i e in ol emen o pa en s o “special” child en in he educa ional p o-
cess as educa o s, he eme gence o he posi ion o “inclusion coo dina o -me hodologis ”, he c ea ion
o p o essional communi ies, he o ganiza ion o ound ables, scien i ic and p ac ical con e ences, and
e aining cou ses o specialis s in he ield o suppo ing he inclusi e educa ional p ocess.
➢ Economic - he new educa ional sys em allows o he o ma ion and inc ease o “human e-
sou ces” hanks o he ac ha people ac i ely ealize hei po en ial, and indi idual de elopmen al
cha ac e is ics canno p e en hem om doing so. The educa ion o s uden s wi h disabili ies can be
o ganized ei he join ly wi h o he s uden s o in sepa a e classes, g oups, o o ganiza ions engaged in
educa ional ac i i ies.
I is assumed ha child en wi h de elopmen al disabili ies oday do no necessa ily need o be ed-
uca ed in special ins i u ions: in a egula gene al educa ion school, hey can no only ecei e a be e
quali y educa ion, bu also success ully adap o li e and ul ill hei need o emo ional and physical
de elopmen . To implemen inclusi e educa ion, a en ion mus be paid o cu icula, s a suppo and
coope a ion, measu emen and e alua ion, acili ies and equipmen , and ul ima ely, he c ea ion o ap-
p op ia e condi ions in socie y.
As a esul , he e is a g owing need o eache s who a e able o c ea e and implemen an inclusi e
educa ional en i onmen in educa ional ins i u ions, as well as wo k skill ully and p oduc i ely in his
en i onmen wi h di e en g oups o s uden s. I is also impo an o de elop he compe encies o edu-
ca ional ins i u ion leade s o enable hem o c ea e and de elop a co po a e cul u e o a he e ogeneous
o ganiza ion ha ensu es he inclusion o di e en social g oups in o a single communi y. Wo king wi h
di e en g oups o s uden s undoub edly equi es he c ea ion o speci ic condi ions and he use o sci-
en i ically based me hods, ools, and echniques o inclusi e educa ion.
Re e ences
1. Law o he Republic o Kazakhs an “On Educa ion” No. 319-III o July 27, 2007 (as amended as
o Ap il 2025). [Elec onic esou ce]. URL: h ps://adile .zan.kz/ us/docs/Z070000319_ (accessed on
16.09.2025).
2. Mo kebaye a Z.A., O alkano a I.A. Inclusion o child en wi h disabili ies in he gene al educa-
ion p ocess: a eaching aid. Alma y, 2014. - 241 p.
3. Mo kebaye a Z.A., Deniso a I.A., O anko a I.A., Zhakupo a D.S. Me hodological ecommenda-
ions o aining eache s o implemen inclusi e educa ion. Alma y, 2013. - 165 p.
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
31
Ja a Jabba li's play "Se il" is one o he s onges exp essions o he idea o women's libe a ion in
Aze baijani li e a u e. The heme o he wo k - he de elopmen o women om lawlessness o eedom
- has become one o he mos impo an p oblems o na ional li e a u e. The idea o he wo k is
connec ed wi h he enligh enmen o women, he a i ma ion o hei equal posi ion in public li e.
The image o Se il is no only a ic ional he oine, bu also a symbol o Aze baijani women, an a is ic
exp ession o he pa h o eedom and p og ess. The e o e, "Se il" can be assessed no only as a d ama ic
wo k, bu also as a socio-poli ical mani es o.
Le us pay a en ion o he w i e 's nex wo k "Almaz", which deals wi h he issue o he ole and
igh s o women in socie y. The play "Almaz", w i en by he w i e in 1931, is one o he impo an wo ks
e lec ing he o ma ion o Aze baijani women in he new social en i onmen wi h he ideas o
enligh enmen . In his play, women a e p esen ed no only wi hin he amily, bu also as educa o s,
in ellec uals and public igu es.
The heme o he play “Almaz” is he s uggle agains igno ance and supe s i ion in he Aze baijani
u al en i onmen , he ac i e posi ion o women in he new social condi ions, and hei educa ional
ac i i ies. The main cha ac e o he play, Almaz, ocuses on he ole o li e acy, science, and educa ion
in socie y h ough he image o he eache Almaz.
The e en s ake place in he illage, and an en i onmen domina ed by old cus oms, supe s i ions,
and igno ance is depic ed he e. Almaz b ings a new b ea h o his en i onmen . As a eache , she ies o
sp ead educa ional wo k in he illage, educa e women and child en, and ee he u al popula ion om
igno ance. Thus, he heme o he play is ela ed o bo h he mission o women’s educa ion and he
s uggle o he enewal o socie y.
The main idea o he play “Almaz” is ha he p og ess o socie y is connec ed wi h educa ion,
women’s educa ion, and hei ac i e pa icipa ion in public li e. Jabba li shows ha :
✓ Educa ion is he main pa h o p og ess – h ough he image o Almaz, he au ho emphasizes
ha li e acy and educa ion play a decisi e ole in he de elopmen o socie y.
✓ The place o women in public li e – In he wo k, women a e p esen ed no as passi e beings,
bu as ac i e in ellec uals and public igu es. Teache Almaz igh s agains igno ance in he illage and
in luences he o ma ion o he u u e gene a ion.
✓ The s uggle be ween he old and he new – The idea o he wo k is also based on he
con on a ion be ween igno ance and enligh enmen , backwa dness and p og ess. Almaz ep esen s
inno a ion, science and enligh enmen , and he opponen s ep esen backwa dness and supe s i ion. (5,
p.113)
The image o Almaz is a new ace o a woman in na ional d ama u gy - she is no only a woman in
he amily, bu also an educa o o u u e gene a ions, a guide o he pa h o p og ess.
Ja a Jabba li's play "Almaz" e lec s a new s age o he image o a woman in Aze baijani
d ama u gy. The heme o he wo k - he ac i i y o a woman in a u al en i onmen as an educa o and
in ellec ual - a is ically exp esses he inc ease in he ole o a woman in public li e. The idea o he wo k
is ela ed o enligh enmen , li e acy and women's eedom.
The image o Almaz is p esen ed as a symbol o a mode n Aze baijani woman, a symbol o p og ess.
F om his poin o iew, "Almaz" is no only a d ama, bu also an a is ic mani es o o a woman's new
posi ion in socie y.
The e is no wo k by Ja a Jabba li ha does no con ain a emale image. "The B ide o Fi e" (1922)
- The image o Sha ka is he embodimen o lo e, sel lessness and loyal y. “Aydın” (1919) – emale
images a e p esen ed as ca ie s o inno a i e, p og essi e ideas. “In 1905” (1921) – emale he oes a e
depic ed oge he wi h he people in he s uggle o na ional libe a ion.
In hese wo ks, women a e no depic ed as passi e beings, bu some imes as o ces ha change
he cou se o e en s.
As o he a is ic and aes he ic me i s o Ja a Jabba li’s emale images, i can be said ha he
main ea u e o hese women is hei in e nal change and psychological de elopmen . Se il’s
de elopmen om igno ance o enligh enmen , Almaz’s igh ing and s ong-willed cha ac e a e
de eloped wi h psychological dep h.
Jabba li’s women a e bo h connec ed o na ional oo s and ca ie s o uni e sal humanis ideas.
Thei s uggle o eedom and equali y has a uni e sal cha ac e .
The abo e-men ioned images o Se il and Almaz a e no only a is ic images, bu also ideological
symbols. They embody he his o ical de elopmen pa h o Aze baijani women, hei ansi ion om
illi e acy o enligh enmen , om sla e y o eedom. (6, p.47)
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
32
In conclusion, we can say ha Ja a Jabba li's emale images a e he s onges exponen s o he
idea o women's eedom in Aze baijani li e a u e. His he oes a e he bea e s o he ideas o
enligh enmen , p og ess, and equali y. Jabba li's emale images opened a new s age in na ional
d ama u gy and had a g ea impac on he ise o he social s a us o Aze baijani women.
The images o "Se il" and "Almaz" ha e become a is ic symbols o women's eedom in na ional
li e a u e. These images a e s ill ele an oday and a e aluable in e ms o illumina ing he pa h o
de elopmen o mode n Aze baijani women.
Li e a u e
1. Huseynzade A. Ja a Jabba li and ou na ional d ama u gy. Baku: Sha q-Qa b, 2004.
2. Aliye A. Aze baijani woman in li e a u e and li e. Baku: Science, 1998.
3. Mammadli N. Enligh enmen ideas in he wo k o Ja a Jabba li. – Baku, 2010.
4. Mammado a T. Female images in Aze baijani d ama u gy. Baku: Science and Educa ion, 2018.
5. Mammado a T. Female images in Aze baijani d ama u gy. Baku: Science and Educa ion, 2018.
6. Mammadli N. Enligh enmen ideas in he d ama u gy o Ja a Jabba li. Baku, 2010
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
33
Для создания хорошего впечатления и формирования положительного имиджа в устном
общении используются различные правила и приёмы:
1. То, как человек использует некоторые вводные слова, часто встречающиеся в
повседневной речи, имеет большое значение для формирования его имиджа. Так, порой мы не
замечаем, как часто используем те или иные слова. Например, бесконтрольное использование
таких слов, как «вероятно», «безусловно», «конечно», «но», «так», «так» и т. д. в деловом
общении может негативно сказаться на имидже человека.
2. Манера речи не менее важна для вербального имиджа. Например, некоторые люди
представляются, «сцепив руки», что создаёт у собеседника впечатление, что
представляющийся ненадёжен.
Невнятная речь, незнание сути сказанного, отсутствие чёткого плана действий и
чёткого плана действий создают у собеседника плохое впечатление. Правильные паузы и
интонация позитивной устной речи создают у собеседника впечатление уверенного в себе
человека.
Если собеседник говорит слишком тихо и разговор не слышен с расстояния нескольких
метров, часть информации будет потеряна. Если собеседник не очень заинтересован в
информации, он просто не будет слушать. Слышать не значит слушать. Возможно, собеседник
слышит, но не слушает, не воспринимает информацию. Если речь характеризуется слишком
быстрым, а иногда и медленным произношением, это может вызывать раздражение со стороны
собеседника. Поэтому темп речи следует менять в зависимости от ситуации общения. Кроме
того, необходимо быть внимательным в процессе получения информации. Иногда монотонная
речь снижает внимание, отвлекает получателя от темы разговора.
3. Положительный образ формируется и манерой приветствия. Кстати, произношение
подходящего имени — хороший сигнал для человека, соответствующего требованиям
формирования привлекательности: называя человека по имени, вы создаете у него приятное
чувство. Называть человека по имени — значит проявлять интерес к его личности, а не к его
социальным или иным функциям. Произносить имя собеседника громким голосом означает, что
RULES AND TECHNIQUES FOR CREATING A GOOD IMPRESSION IN BUSINESS COMMUNICATION
Leyla Vezi o a
Doc o o Philology, P o esso . Aze baijan, Baku.
Aze baijan S a e Pedagogical Uni e si y
ПРАВИЛА И ПРИЁМЫ СОЗДАНИЯ ХОРОШЕГО ВПЕЧАТЛЕНИЯ В ДЕЛОВОМ ОБЩЕНИИ
Везирова Лейла
доктор филологических наук, профессор. Азербайджан, гор. Баку. Азербайджанский
Государственный Педагогический Университет
Abs ac
The a icle discusses he ules and echniques o c ea ing a good imp ession in business com-
munica ion. Speci ic echniques a e indica ed and explana ions a e gi en as o why hese ech-
niques and ules a e good. The a icle examines hese echniques, s a ing wi h speech and ending
wi h clo hing.
Аннотация
В статье говориться о правилах и приемах создания хорошего впечатления при
деловом общении. Здесь указываются конкретные приемы и даются пояснения, почему
именно эти приемы и правила хороши. В статье рассматриваются данные приемы,
начиная с речи, заканчивая одеждой.
Keywo ds: good imp ession, image, pause, in ona ion, in e locu o , speech, oice, emo ions,
con e sa ion, pe sonali y.
Ключевые слова: хорошее впечатление, имидж, пауза, интонация, собеседник, речь,
голос, эмоции, разговор, личность.
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
34
вы уделяете внимание его личности. Одновременно вы вызываете в его сердце положительные
эмоции, притягивая его к себе.
Кроме того, методика «правильного имени» — отличный инструмент для диагностики
межличностных отношений: подумайте, почему вы не упоминаете имя своего коллеги (или
однокурсника). Психологи считают, что если у человека в целом плохая память на имена, то
дело не в рассеянном склерозе, а в том, что этот человек психологически дистанцирован от
людей по принципу.
4. Способы общения: Каждое приветствие, включая улыбку, дружеский взгляд,
рукопожатие и вежливые слова, играет важную роль. При этом большое значение имеют
знакомство, обмен визитными карточками, проявления дружелюбного поведения, шутки, юмор,
комплименты, выражение уважения к партнеру, выраженное словами, мимикой, жестами,
позой, организацией пространственной среды и т. д.
5. Формирование позитивного образа требует постоянной работы над собой.
Положительное впечатление, позитивный образ создает уверенный в себе человек. Человек
вызывает положительные эмоции, когда он «открыт» другим. «Открытость» человека
проявляется, когда он уверен в себе, знает свои цели и чего хочет. Он ищет и находит в других,
прежде всего, хорошее. Он жизнерадостен, позитивен, относится к окружающим с пониманием,
часто умеет говорить «да» или «нет». Он уделяет достаточно времени всем своим проектам
и планам. Он внимательно слушает собеседника, старается как можно больше узнать о других.
Это проистекает из доброты и внутреннего спокойствия. Неуверенный в себе человек все
подвергает сомнению, долго размышляет. Ему присущи типичные черты «закрытого» человека.
Неуверенный в себе человек испытывает страх, нерешительность, не верит в свои силы,
пессимистичен, недоверчив, ожидает от другой стороны только плохое, редко смеётся и не
радуется. Он часто отказывается, чаще говорит «нет», чем «да», постоянно говорит, что
работа создаёт для него стрессовые ситуации, что у него практически нет свободного времени.
Он много говорит о себе и мало слушает, часто нервничает, действует с нервной
раздражительностью и излучает по отношению к себе угнетённую, недоброжелательную
атмосферу. Таким образом, только уверенный в себе человек может производить хорошее
впечатление на окружающих и, как следствие, формировать позитивный образ себя. Для
развития уверенности в себе следует придерживаться следующих рекомендаций:
• не критиковать себя;
• не жаловаться;
• вести активный образ жизни;
• обретать независимость;
• смотреть на мир позитивно.
6. Внешний вид также играет важную роль в деловом общении. Визуальный контакт, в
принципе, формирует первоначальную оценку собеседника. Конечно, одежда может дать
информацию о социальном статусе человека, его личностных качествах и самооценке. Для
большинства людей одежда является признаком определенного образа жизни и мировоззрения.
Одежда, рубашки, обувь, которые носит человек, могут многое сказать. Цвета одежды
говорят сами за себя и характеризуют человека. Украшения, очки, шарфы и т. д. — все это
способствует формированию образа, свидетельствующего о вкусе и личных качествах. Важное
правило — одеваться соответствующе.
Людям нравятся люди, похожие на них, поэтому важно соответствовать общему стилю
вашей будущей аудитории. Соответствовать чужому стилю не означает жертвовать собой.
Вы можете мотивировать других, хорошо выглядя. Всё это показывает, что вы способны
преодолевать трудности и проблемы и добиваться своего.
Никогда не позволяйте внешности брать верх над вашими профессиональными навыками.
Ваша команда должна ценить вас прежде всего как эксперта в своей области. То есть, они
должны принимать ваш профессионализм, а не ваш пол. Это относится как к мужчинам, так и
к женщинам.
Если вы хотите представить себя знатоком, вам больше поможет сдержанная и строгая
одежда. Никогда не решайте заранее, что надеть в последний вечер (особенно перед важной
встречей). Решите это немного раньше, чтобы всё было подготовлено, выглажено и проверено
заранее.
В традиционных жанрах делового общения (публичные выступления, доклады,
комментарии, консультации) реализуются коммуникативные стратегии деловых партнёров,
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
35
которые требуют не только умения преподнести себя, но и способности представить
философию, организационные ценности и корпоративный имидж сторон.
В деловом общении речевая или коммуникативная стратегия определяется
особенностями речевой ситуации, индивидуальными особенностями говорящих, особенностями
речевых традиций социальной группы, страны. Избирательность стратегии связана, главным
образом, с целевыми параметрами участников диалога: заключение взаимовыгодной сделки,
разрешение конфликтной ситуации, обсуждение деталей или хода реализации соглашения,
контракта, важной организационной дискуссии и т. д.
В деловых переговорах стороны представляют экономические интересы юридических лиц,
их безопасность, интересы превосходства и престижа. В современных условиях компании часто
несут расходы, чтобы сохранить лидирующие позиции на рынке и не быть стеснёнными
конкурентами. Переговоры с точки зрения защиты своих интересов полезны даже тогда, когда
другая сторона упорствует в своей позиции. Существуют фразы, которые делают любые
переговоры более успешными:
• Это в ваших и наших интересах...
• Это одинаково важно и для вас, и для нас.
• Наши интересы в решении этой проблемы совпадают.
• Надеюсь, что вместе с вами мы заинтересованы в поиске выхода из этой конфликтной
ситуации.
Понятия и словарный запас принимающего и передающего информацию различаются. В
этом случае между сторонами может возникнуть семантическое недопонимание. Для
устранения этого семантического недопонимания крайне важно, чтобы партнёры говорили на
одном «языке» при обмене информацией. Иногда на передаваемую партнёрам информацию
влияют возрастные, социальные, культурные и другие различия.
Одно и то же слово может иметь несколько значений, и, используя одно и то же слово,
партнёры по общению могут выражать разные смыслы. Поэтому в процессе делового общения
передающий информацию должен стараться выражать свои мысли максимально просто и ясно.
Использованная литература
1. Ботавина Р.Н. Этика деловых отношений: учебное пособие. – М.: Финансы и стати-
стика, 2001. – 208 с.
2. Клюев Е.В. Речевая коммуникация; Успешность речевого взаимодействия: учебное посо-
бие. –М. РИПОЛ классик, 2002– 320 с.
3.Колтунова М.В. Деловое обшение: нормы, риторика, этикет: учебное пособие для вузов.
– М. Логос, 2005. – 308 с.
4.Мокшанцев Р.И.Психология коммуникаций на переговорах: учебное пособие для вузов. – М.:
Новосибирск: Инфра-М: Сибирское соглашение, 2004. – 367 с.
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
36
Poli ical sciences
Президентські вибори є центральним елементом демократичного політичного процесу,
який визначає легітимність влади, встановлює пріоритети державної політики та формує
стратегічний напрям розвитку країни на наступні роки. В умовах глобалізації, поширення
цифрових технологій та активного використання соціальних мереж виборчі кампанії
перестають бути суто національними подіями, стаючи значущими чинниками міжнародного
політичного впливу [1].
Порівняння американських та європейських президентських виборів дозволяє виявити як
спільні тенденції — цифровізація, персоналізація кандидатів, таргетинг виборців, — так і
суттєві відмінності, зумовлені історичними традиціями, політичною культурою, структурою
виборчих систем і регуляторними нормами [2]. Американські кампанії вирізняються високим
рівнем персоналізації, тривалістю внутрішньопартійних перегонів і значним фінансовим
навантаженням, тоді як у Європі більшість країн застосовує суворі правила фінансування,
державну підтримку кандидатів та більше уваги приділяє ідеологічній та коаліційній складовим
кампаній [7][8].
Американська модель президентських виборів
США мають унікальну систему праймеріз і кокусів, яка визначає кандидатів від партій ще
до загального голосування [3]. Праймеріз проводяться у всіх штатах, протягом яких кандидати
активно взаємодіють з локальними виборцями, формують власний імідж та залучають
підтримку ключових партійних груп. Наприклад, вибори 2000 року між Джорджем Бушем та Аль
Гором демонструють, що перемога на праймеріз стає важливою базою для побудови
загальнонаціональної кампанії та впливає на комунікаційні стратегії кандидата [4].
Американські праймеріз стимулюють тривалі внутрішньопартійні змагання. Кандидати
змушені вести активну агітацію протягом кількох місяців, балансуючи між ідеологічною
чіткістю та прагматичними політичними компромісами. Цей етап виборів також дозволяє
оцінити популярність кандидата серед різних соціальних груп та скоригувати стратегію перед
національним голосуванням [3].
Фінансування кампаній у США
Фінансування виборчих кампаній є критично важливим для просування кандидата. Кампанії
витрачають мільярди доларів, і вплив приватних донорів, політичних комітетів (PAC і Supe
PAC) та лобістських організацій визначає можливості кандидата щодо рекламних кампаній і
медійної присутності [5]. Вибори 2016 року показали, що Дональд Трамп активно
використовував власні фінансові ресурси та соціальні мережі для прямого контакту з
виборцями, обходячи традиційні медіа [6]. Кампанія Барака Обами 2008 року символізувала еру
цифрового політичного маркетингу, де через онлайн-платформи мобілізувалося молоде
покоління, формувалася активістська мережа, і реагування на політичні події стало
максимально оперативним [3]. Кампанія Джо Байдена 2020 року поєднувала класичні та цифрові
канали, демонструючи інтегровану стратегію просування кандидата та мобілізації електорату
[6].
Роль медіа та персоналізація кандидатів
Американські вибори характеризуються високим рівнем персоналізації політики. Виборці
оцінюють не лише програму кандидата, а й його особисті якості, харизму, здатність реагувати
на кризові ситуації, формування довіри та симпатії [2]. Теледебати, рекламні ролики,
COMPARISON OF THE FEATURES OF PRESIDENTIAL ELECTION PROMOTION IN THE USA AND
EUROPE
Ko inskyi Yanisla
Uk aine
ПОРІВНЯННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОСУВАННЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ У США ТА ЄВРОПІ
Ковінській Яніслав Адрійович
Україна
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
37
інтерактивні платформи та активність у соціальних мережах формують уявлення про
кандидата й відіграють вирішальну роль у мобілізації електорату [1].
Історичні приклади підтверджують цю тенденцію. У 2008 році Обама активно
використовував YouTube та Facebook для персоналізації своєї кампанії. У 2012 році кампанія
Ромні, хоча й мала великі фінансові ресурси, не змогла ефективно інтегрувати цифрові
платформи, що знизило її ефективність серед молодих виборців. У 2016 році Трамп домігся
значного медійного ефекту завдяки прямому контакту з аудиторією через Twi e , обминаючи
традиційні канали. Вибори 2020 року показали, що інтегровані цифрові й традиційні стратегії
можуть підвищити ефективність кампанії та мобілізацію різних груп виборців [6].
Європейські президентські вибори: структура та особливості
Європейські президентські вибори демонструють значну варіативність моделей, що
зумовлена багатопартійністю, історичними традиціями та політичною культурою кожної
країни [7]. У більшості європейських держав встановлено суворе регулювання фінансування
кампаній, що забезпечує рівні умови для кандидатів і знижує ризик комерційного впливу. Державне
фінансування, обмеження на приватні внески та максимальні витрати є типовими для Франції,
Німеччини, Польщі та Австрії [8].
Французька двотурова система президентських виборів передбачає, що якщо жоден
кандидат не отримує більшості у першому турі, відбувається другий тур між двома лідерами [8].
Це стимулює кандидата формувати коаліції, шукати підтримку менших партій і адаптувати
повідомлення під різні соціальні групи. Наприклад, вибори 2017 року, в яких переміг Еммануель
Макрон, демонструють ефективність комбінованої стратегії: перший тур передбачав широке
залучення виборців через медіа та цифрові платформи, другий тур вимагав акценту на
коаліційній підтримці та мобілізації поміркованого електорату [8].
У Польщі та Австрії застосовується подібна двотурова система. Вибори 2020 року в
Польщі показали, що кандидати активно використовують соціальні мережі та мобільні
платформи для прямої комунікації з виборцями, поєднуючи їх із традиційними медіа. У Австрії
2016 року кампанії поєднували класичні теледебати та пресу з активним онлайн-маркетингом,
що дозволило залучити молодіжний електорат [7].
Німеччина відрізняється тим, що президент обирається Федеральними зборами, які
складаються з членів Бундестагу та представників земельних парламентів. Така система
робить кампанію менш масовою, зосереджуючи увагу на експертному середовищі та партійних
структурах, а не на безпосередній взаємодії з широким електоратом [7]. Італія також має
непряму модель, де президент обирається парламентом і делегатами регіонів, що робить
медіастратегії більш аналітичними та орієнтованими на політичну еліту.
Медіастратегії та цифрові технології
Медіа у європейських кампаніях відіграють важливу роль, однак традиційні канали, такі як
телебачення, радіо та преса, залишаються основними. Законодавство забезпечує рівний доступ
кандидатів до ефіру та обмежує рекламні витрати, що запобігає домінуванню коштовних
кампаній [8]. Соціальні мережі поступово набувають значущості, проте їхній вплив ще не досягає
рівня США [1].
Європейські кандидати активно інтегрують цифрові платформи, соціальні мережі та
мобільні додатки, щоб охопити молодіжну аудиторію та залучити волонтерів до кампанії.
Використання Big Da a дозволяє формувати персоналізовані повідомлення для окремих груп
виборців, аналізувати ефективність кампаній і реагувати на кризові ситуації в режимі реального
часу [3][6].
Вибори 2017 року у Франції показали ефективність комплексного використання медіа та
цифрових технологій: кампанія Макрона активно інтегрувала теледебати, PR-ролики та
соціальні мережі для залучення різних верств населення. В Австрії 2016 року кандидат Александр
ван дер Беллен поєднував класичні медіа із соціальними платформами, що дозволило підвищити
ефективність мобілізації молоді [7]. Польща 2020 року продемонструвала аналогічну тенденцію:
кандидати поєднували традиційні телереклами із таргетованою рекламою у Facebook і Ins a-
g am, використовуючи алгоритми для визначення найбільш активних аудиторій [7].
Фінансування кампаній у Європі
Фінансування європейських кампаній суворо регламентоване. У Франції встановлено
максимальні витрати та обмеження на приватні внески, при цьому частково покривається
державою [8]. У Польщі та Австрії існують подібні обмеження: контролюються джерела
XXI INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE. MANCHESTER. UNITED KINGDOM. 30.09-01.10.2025
38
фінансування, максимальні витрати та порядок звітності. Це забезпечує більш рівні умови для
кандидатів і знижує ризик надмірного впливу бізнес-структур на вибори [7].
У США фінансування значно більш відкрито і включає приватних донорів, PAC і Supe PAC,
що дозволяє витрачати мільярди доларів на кампанії [5]. Це створює сильну конкуренцію за
ресурси і впливає на медіастратегії кандидатів. В Європі обмеження на фінансування
стимулюють кандидатів ефективно використовувати державні ресурси та цифрові
інструменти для максимального охоплення аудиторії [8].
Сучасні виклики та ризики
Сучасні виборчі кампанії стикаються з подібними викликами у США та Європі:
дезінформація, фейкові новини, зовнішнє втручання, вплив спонсорів та лобістів [6].
Використання Big Da a, алгоритмічного таргетингу та штучного інтелекту стає нормою, але
водночас породжує етичні та правові питання щодо прозорості кампаній, конфіденційності
персональних даних і маніпуляцій свідомістю виборців [3][6].
Наприклад, під час виборів 2016 року у США активно використовувалися таргетовані
рекламні кампанії у соціальних мережах, що впливали на сприйняття політичних повідомлень
різними групами виборців. В Європі аналіз виборчих кампаній Франції та Польщі показав аналогічні
тенденції: використання цифрових платформ для залучення молодіжного електорату та прямої
комунікації з виборцями [7][8].
Політична культура та глобалізація практик
Політична культура визначає характер виборчих кампаній. Американська політика тяжіє
до медійності та шоу, де харизма кандидата і вміння взаємодіяти з медіа вирішальні. Європейські
кампанії більше акцентують ідеологічність, коаліційність та змістовність програм [7][8].
Глобалізація політичних практик сприяє взаємозапозиченню методів: цифрові стратегії
США використовуються у Європі, а принципи прозорості і фінансового контролю європейських
країн впливають на американські вибори [1][7].
Прогноз розвитку виборчих кампаній
Прогноз розвитку передбачає подальше поєднання цифрових технологій з традиційними
медіа, персоналізацію з ідеологічною чіткістю, технологічність із прозорістю й легітимністю
процесу [1][2][3]. Активно використовуватиметься аналітика даних, автоматизований
таргетинг, інтерактивні цифрові платформи, мобільні додатки, що підвищить ефективність
мобілізації виборців і дозволить прогнозувати результати кампаній із високою точністю.
Використані джерела/ Lis o e e ences
1. No is, P. (2020). Poli ical Communica ions in he Digi al Age: Social Media and Elec ions in he
Uni ed S a es and Eu ope. Camb idge Uni e si y P ess.
2. He nson, P. S. (2016). Cong essional Elec ions: Campaigning a Home and in Washing on. CQ
P ess.
3. K eiss, D. (2016). P o o ype Poli ics: Technology-In ensi e Campaigning and he Da a o
Democ acy. Ox o d Uni e si y P ess.
4. Fede al Elec ion Commission (FEC). (2020). Campaign Finance Da a and Repo s.
5. Na ional Con e ence o S a e Legisla u es (NCSL). (2020). S a e Campaign Finance Laws.
6. S ome -Galley, J. (2014). P esiden ial Campaigning in he In e ne Age. Ox o d Uni e si y
P ess.
7. Eu opean Pa liamen Resea ch Se ice. (2019). Poli ical Ad e ising and Elec ion Campaigns in
Eu ope.
8. F ance’s Commission na ionale de con ôle de la campagne élec o ale (CNCCEP).
(2017). Rappo su l’élec ion p ésiden ielle.
