ISSN 1995-6134
149
Fo um P a a, 2025. 83(3). 149-155
(P elimina y s udies)
УДК 342.9(477)
DOI: h p://doi.o g/10.5281/zenodo.16746391
А.Е. ЯЦИНА,
здобувач ПВНЗ "Університет сучасних знань", м. Київ, Україна;
e-mail: sek [email p o ec ed];
ORCID: h ps://o cid.o g/0009-0009-3229-6399
РІВНІ ВЗАЄМОДІЇ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
З ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ
ТА ОБОРОНИ
A.E. YATSYNA,
PhD Applican , P i a e Highe Educa ional Ins i u ion "Uni e si y o Mode n Knowledge",
Kyi , Uk aine; e-mail: [email p o ec ed];
ORCID: h ps://o cid.o g/0009-0009-3229-6399
LEVELS OF INTERACTION BETWEEN THE SECURITY SERVICE
OF UKRAINE AND OTHER ENTITIES OF THE SECURITY
AND DEFENSE SECTOR
АНОТАЦІЇ (ABSTRACTS), КЛЮЧОВІ СЛОВА (KEYWORDS)
Постановка проблеми. В умовах триваючих воєнних загроз та гібридних викликів питання ефективної взаємодії
Служби безпеки України (СБУ) з іншими суб’єктами сектору безпеки та оборони набуває особливого значення. Не-
достатня узгодженість дій на різних рівнях управління може знижувати оперативність реагування та результатив-
ність спільних заходів, що потребує наукового уточнення структури, рівнів і механізмів такої взаємодії. Мета дослі-
дження. Метою роботи є визначення рівнів взаємодії Служби безпеки України з іншими суб’єктами сектору безпеки
та оборони. Методи: діалектичний метод використано для з’ясування взаємозв’язку між рівнями взаємодії та право-
вим статусом її суб’єктів; системно-структурний метод дав змогу виокремити три рівні взаємодії (загальнодержавний,
регіональний, місцевий) і встановити логічні зв’язки між ними; порівняльно-правовий метод застосовано для аналізу
особливостей регіональної структури СБУ та її відповідності адміністративно-територіальному устрою держави; фун-
кціональний метод використано для обґрунтування ролі кожного рівня у забезпеченні національної безпеки. Резуль-
тати. Встановлено, що рівні взаємодії СБУ з іншими суб’єктами сектору безпеки та оборони визначаються обсягом
компетенції, характером завдань і наявними оперативними потребами. На загальнодержавному рівні взаємодія здій-
снюється між центральними органами управління та спрямована на координацію, розробку спільних нормативно-
правових актів і стратегічних рішень. Регіональний рівень характеризується адаптацією взаємодії до територіальної
специфіки, рівня безпеки та соціально-економічних умов. На місцевому рівні взаємодія є найбільш оперативною і
спрямована на забезпечення національної безпеки в межах окремих об’єктів і населених пунктів. Висновки. Взає-
модія Служби безпеки України з іншими суб’єктами сектору безпеки має трирівневу структуру: загальнодержавну,
регіональну та місцеву. Її ефективність залежить від нормативного врегулювання, координації зусиль і здатності до
гнучкого реагування на динамічні загрози. Запропонована модель дозволяє підвищити узгодженість дій суб’єктів
безпеки та сприяє зміцненню національної обороноздатності держави.
Ключові слова: рівні; взаємодія; Служба безпеки України; суб’єкти; сектор безпеки та оборони
***
P oblem s a emen . In he con ex o ongoing mili a y h ea s and hyb id challenges, he issue o e ec i e in e ac ion
be ween he Secu i y Se ice o Uk aine (SSU) and o he en i ies o he secu i y and de ense sec o acqui es special
impo ance. Insu icien coo dina ion o ac ions a di e en managemen le els can educe he esponsi eness and
e ec i eness o join measu es, which equi es scien i ic cla i ica ion o he s uc u e, le els, and mechanisms o such
in e ac ion. Pu pose. The pu pose o his wo k is o de ine he le els o in e ac ion be ween he Secu i y Se ice o Uk aine
and o he en i ies o he secu i y and de ense sec o . Me hods. The dialec ical me hod was used o de e mine he
in e ela ion be ween he le els o in e ac ion and he legal s a us o i s en i ies; he sys em-s uc u al me hod made i
possible o dis inguish h ee le els o in e ac ion (na ional, egional, and local) and es ablish logical connec ions be ween
hem; he compa a i e legal me hod was applied o analyze he peculia i ies o he egional s uc u e o he SSU and i s
con o mi y wi h he adminis a i e- e i o ial o ganiza ion o he s a e; he unc ional me hod was used o subs an ia e he ole
© Яцина А.Е., 2025
Open access unde CC BY license
ISSN 1995-6134
150
Fo um P a a, 2025. 83(3). 149–155
(P elimina y s udies)
o each le el in ensu ing na ional secu i y. Resul s. I was es ablished ha he le els o in e ac ion be ween he SSU and
o he en i ies o he secu i y and de ense sec o a e de e mined by he scope o compe ence, he na u e o he asks, and
ope a ional needs. A he na ional le el, in e ac ion akes place among cen al go e ning bodies and ocuses on
coo dina ion, de elopmen o join egula o y ac s, and s a egic decisions. The egional le el is cha ac e ized by he
adap a ion o in e ac ion o e i o ial speci ici ies, secu i y condi ions, and socio-economic ac o s. A he local le el,
in e ac ion is he mos dynamic and aimed a ensu ing na ional secu i y wi hin indi idual acili ies and se lemen s.
Conclusions. The in e ac ion o he Secu i y Se ice o Uk aine wi h o he en i ies o he secu i y sec o has a h ee-le el
s uc u e: na ional, egional, and local. I s e ec i eness depends on egula o y suppo , coo dina ion o e o s, and he
abili y o lexibly espond o dynamic h ea s. The p oposed model enhances he cohe ence o ac ions among secu i y
en i ies and con ibu es o s eng hening he na ional de ense capabili y o he s a e.
Keywo ds: le els; in e ac ion; Secu i y Se ice o Uk aine; en i ies, secu i y and de ense sec o
Постановка проблеми
У реаліях сьогодення Служба безпеки Украї-
ни (СБУ) є ключовим суб’єктом сектору безпеки
та оборони держави, що виконує центральну
роль у забезпеченні національної безпеки, за-
хисті суверенітету, конституційного ладу, тери-
торіальної цілісності та інтересів України та її
населення. Її діяльність спрямована на вияв-
лення, попередження і нейтралізацію загроз, що
походять як ззовні, так і зсередини держави. Ос-
новна сутність діяльності СБУ полягає у поєд-
нанні контррозвідувальної, антитерористичної,
інформаційно-аналітичної та правоохоронної
функцій, що забезпечує комплексний підхід до
охорони національної безпеки. Разом із тим,
реалізація завдань СБУ у досліджуваній сфері
вимагає належної взаємодії з іншими суб’-
єктами, кожен із яких володіє своїм, особливим
правовим статусом. При цьому така взаємодія
здійснюється на різних рівнях, розгляду яких і
буде присвяченого дане наукове дослідження.
Щодо наукових досліджень із проблематики,
то, наприклад, О.М. Клюєв зосереджував увагу
на системно-управлінських аспектах взаємодії
СБУ, зокрема на координаційних механізмах
між спецслужбами, правоохоронними органами
й органами державної влади. Його підхід базу-
вався на інституційно-правовому аналізі, ви-
вченні ролі СБУ у структурі національної безпе-
ки та формуванні міжвідомчих алгоритмів реа-
гування на загрози. А.А. Нікітін досліджував ор-
ганізаційно-функціональні рівні співпраці, вклю-
чно з тактичним, оперативним і стратегічним
рівнями взаємодії СБУ з іншими елементами
сектору безпеки; аналізував ефективність коор-
динації під час кризових ситуацій, у протидії гіб-
ридним загрозам і тероризму. А.А. Русецький
розглядав тему з позицій державного управлін-
ня та міжвідомчої кооперації, наголошуючи на
необхідності єдиної системи управління безпе-
кою; приділяв увагу питанням інформаційної
взаємодії, узгодження повноважень і забезпе-
чення контролю за спільними операціями. Ра-
зом із тим, в наявності проблематики все ще є
певні прогалини.
Тому мета статті полягає у тому, щоб виді-
лити рівні взаємодії Служби безпеки України з
іншими суб’єктами сектору безпеки та оборони.
Новизна статті полягає в опрацюванні теорети-
чного підходу щодо характеристики рівнів взає-
модії Служби безпеки України з іншими суб’-
єктами сектору безпеки та оборони. Її завдан-
нями є: здійснити аналіз норм чинного законо-
давства, яке регулює діяльність СБУ у сфері
національної безпеки та оборони; розкрити спе-
цифіку взаємодії СБУ із суб’єктами сектору без-
пеки та оборони на різних рівнях.
Територіальні підходи до визначення рівнів
взаємодії у секторі безпеки та оборони
У правовій літературі присутні різноманітні
підходи до визначення рівнів взаємодії у секторі
безпеки та оборони. В більшості випадків при
розмежуванні рівнів взаємодії дослідники вихо-
дять саме з територіального критерія поділу її
суб’єктів. Так, при дослідженні рівнів взаємовід-
носин із забезпечення публічної безпеки та по-
рядку В.Ю. Єна виділяє три основні рівні: зага-
льнодержавний, регіональний і місцевий. На за-
гальнодержавному рівні ключову роль відігра-
ють центральні органи виконавчої влади, які
координують діяльність підпорядкованих струк-
тур з урахуванням стратегічних завдань і зага-
льнонаціональних загроз. На регіональному рі-
вні взаємодіють обласні управління поліції,
підрозділи ДСНС, Нацгвардії, СБУ, плануючи
спільні превентивні заходи та реагування на
надзвичайні події. Місцевий рівень передбачає
тісну співпрацю поліції з органами місцевого
самоврядування, громадськими формуваннями
та населенням для реалізації принципів "com-
muni y policing" і щоденного забезпечення пуб-
лічної безпеки і порядку [1, с.855]. Отже, місце-
вий рівень взаємодії означає тісний зв’язок з
громадськістю, органами місцевого самовряду-
ISSN 1995-6134
151
Fo um P a a, 2025. 83(3). 149–155
(P elimina y s udies)
вання, перевагами якого є оперативне реагу-
вання на зміну фактичних умов реалізації пос-
тавлених завдань.
Подібний територіальний наголос в своєму
дослідженні робить й В.Л. Ортинський, який від-
значає, що важливим моментом взаємодії під-
розділів СБУ, МВС, ДФСУ та ДПСУ є їх однако-
вий стан як окремих правоохоронних органів та
спільна мета, а також право застосування лега-
льного примусу щодо правопорушників. Зазна-
чена взаємодія має здійснюватися: а) на дер-
жавному рівні – між центральними апаратами
СБУ, МВС, ДМСУ, ДПСУ; б) на обласному рівні
– між головними управліннями, управліннями
СБУ, Головним управлінням МВС областях і
містах; митними органами; управліннями ДФСУ
чи окремими прикордонними загонами; в) на
міському та районному рівні – між міськрайлін-
відділами (управліннями) головних управлінь,
міськими, районними та міжрайонними відділа-
ми СБУ, МВС, митницями чи митними постами,
підрозділами ДФСУ [2, с.9].
А.А. Нікітін виділяє такі рівні взаємодії
суб’єктів сектору безпеки та оборони: загально-
державний, галузевий, регіональний місцевий
та об’єктовий [3, с.137]. Тож автор поєднує те-
риторіальний розподіл суб’єктів взаємодії з їх
галузевою приналежністю. Схожі критерії пок-
ладені і у виділенні рівнів взаємодії у Стратегії
інтегрованого управління кордонами на період
до 2025 року. Нею передбачено, що суб’єктами
інтегрованого управління кордонами є МВС,
МЗС, Мінрозвитку, Мінфін, Держприкордонслу-
жба, ДМС, Держмитслужба, СБУ, Національна
поліція, Національна гвардія, Держпродспожив-
служба, Збройні Сили (Повітряні та Військово-
Морські Сили), які взаємодіють на відомчому,
міжвідомчому, державному та міжнародному
рівнях для досягнення цілей державної політики
у сфері інтегрованого управління кордонами [4].
Згідно Інструкції про взаємодію правоохо-
ронних органів у сфері боротьби з організова-
ною злочинністю вона здійснюється: на центра-
льному рівні – між Головним управлінням по бо-
ротьбі з організованою злочинністю МВС Украї-
ни та Головним управлінням по боротьбі з кору-
пцією та організованою злочинністю СБУ; на
регіональному рівні – між управліннями по бо-
ротьбі з організованою злочинністю головних
управлінь, управлінь МВС України в Автономній
Республіці Крим, областях, містах Києві та Се-
вастополі й головними відділами (відділами) по
боротьбі з корупцією та організованою злочин-
ністю органів СБУ в Автономній Республіці
Крим, областях, містах Києві та Севастополі [5].
Отже, названою Інструкцією встановлюється
два рівня такої взаємодії: центральний та регіо-
нальний, що по суті відповідає загальноприйня-
тому поділу структури більшості органів публіч-
ної влади.
Структура Служби безпеки України як
основа рівневої взаємодії
В основу виділення рівнів розглядуваної вза-
ємодії доцільно покласти насамперед структуру
самої СБУ. Як справедливо відмічає О.М. Анто-
нюк, виконавчі органи державної влади утво-
рюються на трьох рівнях – вищому (національ-
ному), центральному (регіональному) та місце-
вому (муніципальному) рівнях [6, с.212]. Схожі
принципи покладені й у структурний розподіл
СБУ з урахуванням специфіки її функціональ-
них завдань [7]. Систему Служби безпеки Укра-
їни складають Центральне управління СБУ, під-
порядковані йому регіональні органи, органи
військової контррозвідки, військові формування,
а також навчальні, науково-дослідні та інші за-
клади СБУ [8]. Кожен з перелічених елементів
системи СБУ має своє призначення та обумов-
лену ним низку повноважень. М.М. Швайка
структуру СБУ подає за такими ланками: 1)
центральна керівна ланка – Центральне управ-
ління СБУ; 2) регіональна ланка – обласні уп-
равління СБУ, їхні міжрайонні, районні та міські
підрозділи; органи і підрозділи СБУ на держав-
них стратегічних об’єктах і територіях, у військо-
вих формуваннях; 3) спеціалізована ланка –
Антитерористичний центр та його координаційні
групи при регіональних органах СБУ; Центр
спеціальних операцій боротьби з тероризмом,
захисту учасників кримінального судочинства та
працівників правоохоронних органів; Ситуацій-
ний центр забезпечення кібербезпеки; 4) науко-
во-дослідна і навчальна ланка – Український
науково-дослідний інститут спеціальної техніки
та судових експертиз СБУ; Національна акаде-
мія СБУ; Інститут підготовки юридичних кадрів
для СБУ Національного юридичного універси-
тету імені Ярослава Мудрого; 5) профільна лан-
ка – Військово-медичне управління СБУ; Об’єд-
наний центр з координації пошуку та звільнення
незаконно позбавлених волі осіб внаслідок аг-
ресії проти України; Галузевий державний архів
СБУ [8, с.285]. Перелічені ланки відрізняються
як своїми безпосередніми завданнями, так і фу-
нкціями, якими вони наділені для їх виконання.
Взаємодія окремих ланок з іншими суб’єктами
сектору безпеки та оборони відбувається в ме-
жах їх призначення та завдань.
Керівництво всією діяльністю СБУ, її Центра-
ISSN 1995-6134
152
Fo um P a a, 2025. 83(3). 149–155
(P elimina y s udies)
льним управлінням здійснює Голова, який приз-
начається на посаду та звільняється з посади
Президентом України. Він несе персональну
відповідальність за виконання завдань, покла-
дених на СБУ [7]. Отже, Голова СБУ є суб’-
єктом, що здійснює взаємодію на загальнодер-
жавному рівні. В свою чергу Центральне управ-
ління Служби безпеки України координує та ко-
нтролює діяльність регіональних органів, орга-
нів військової контррозвідки, закладів та установ
Служби безпеки України [7]. Наразі до складу
Центрального управління входять апарат Голо-
ви СБУ та функціональні підрозділи: контрроз-
відки, захисту національної державності, контр-
розвідувального забезпечення об'єктів критич-
ної інфраструктури та протидії фінансуванню
тероризму, контррозвідувального захисту інте-
ресів держави у сфері інформаційної безпеки,
охорони державної таємниці та ліцензування, з
протидії системним загрозам управлінню дер-
жавою, боротьби з тероризмом, захисту учасни-
ків кримінального судочинства та працівників
правоохоронних органів, оперативно-технічних
заходів, оперативного документування, слідчий,
інформаційно-аналітичного, кадрового, право-
вого, господарського, фінансового, медичного
та інших видів забезпечення оперативно-служ-
бової діяльності СБУ [7]. Отже, відповідні під-
розділи здійснюють взаємодію в межах своєї
спеціалізації, координують зусилля регіональ-
них органів СБУ у цих сферах, їх співпрацю з
відповідними ланками інших органів державної
влади (ЗСУ, НПУ тощо).
Центральне управління СБУ видає положен-
ня, накази, розпорядження, інструкції, дає вказі-
вки, обов'язкові для виконання у її системі. За-
значені акти не підлягають виконанню, якщо в
них встановлюються не передбачені законодав-
ством додаткові повноваження органів і співро-
бітників СБУ або антиконституційні обмеження
прав та свобод громадян [9]. Значна кількість
підзаконних нормативно-правових актів, які ви-
значають принципи, завдання та порядок взає-
модії, приймається саме на центральному (за-
гальнодержавному) рівні за узгодженістю між
декількома центральними органами управління
органів виконавчої влади, які складають сектор
безпеки та оборони.
Регіональні та спеціалізовані форми
взаємодії СБУ з іншими суб’єктами сектору
безпеки
Регіональні органи Служби безпеки України у
своїй оперативно-службовій діяльності є неза-
лежними від органів місцевої державної адміні-
страції та місцевого самоврядування, посадо-
вих осіб, партій і рухів. Органи військової контр-
розвідки створюються для контррозвідувально-
го забезпечення Збройних Сил України і Держа-
вної прикордонної служби України та інших вій-
ськових формувань, дислокованих на території
України [10, с.389]. Як відмічає О.М. Клюєв, сут-
ність правоохоронної діяльності на регіональ-
ному рівні обумовлена з одного боку багатог-
ранністю функцій, які виконуються її підсис-
темами (адміністративна, кримінальна, охорон-
на, розшукова, профілактична та ін.), а з іншого
– розподіленням їх з урахуванням адміністрати-
вно-територіального розподілу України [11,
с.356]. Іншими словами, не можна говорити про
регіональний рівень управлінської діяльності
без певної прив’язки до адміністративно-те-
риторіального поділу.
На сьогодні відповідно до чинного законо-
давства регіональними органами СБУ є: головні
управління СБУ: а) в Автономній Республіці
Крим; б) у м. Києві та Київській області; в) в До-
нецькій та Луганській областях; управління СБУ
у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській,
Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-
Франківській, Кіровоградській, Львівській, Мико-
лаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській,
Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсон-
ській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій,
Чернігівській областях та управління СБУ у м.
Севастополі [12].
Як підкреслює С.М. Бережной, особливостя-
ми цієї системи є те, що: по-перше, регіональні
органи СБ України можуть бути створення без
врахування принципу територіальності, іншими
словами їх кількість і локації можуть не збігатись
із адміністративно-територіальним поділом кра-
їни; по-друге, регіональні органи СБ України не
обмежуються суто територіальними підрозділам
у областях, натомість до них доцільно відноси-
ти: Інститут підготовки юридичних кадрів (далі –
ІПЮК), Науково-дослідний інститут спеціальної
техніки та судових експертиз СБ України (далі −
ІСТЕ СБ України), Військово-медичне управлін-
ня (далі – ВМУ) тощо [13, с.702]. Очевидним
фактом того, що в деяких випадках регіональні
органи СБУ не співпадають з поділом України
на адміністративно-територіальні одиниці (зок-
рема виокремлення головного управління СБУ
в Донецькій та Луганській областях), є наслід-
ком повномасштабного вторгнення та окупації
частини країни.
Регіональні органи СБУ здійснюють взаємо-
ISSN 1995-6134
153
Fo um P a a, 2025. 83(3). 149–155
(P elimina y s udies)
дію з іншими суб’єктами сектору безпеки та
оборони з метою підвищення ефективності ви-
конання своїх завдань. Слід відмітити, що не
зважаючи на те, що регіональні органи можуть
не співпадати з адміністративно-територіаль-
ним поділом країни, їх компетенція охоплює ті
регіони, які пов’язані один з одним як територіа-
льно, так і багато в чому за іншими показника-
ми: рівнем безпеки, соціально-економічним та
іншим становищем. Цей фактор дозволяє вра-
ховувати особливості умов реалізації діяльності
в сфері безпеки та оборони, оперативно реагу-
вати на зміни, які відбуваються, ефективніше
знаходити точки перетину інтересів з іншими
суб’єктами, які здійснюють діяльність на регіо-
нальному рівні та адаптовані до місцевих умов
та потреб населення.
Характерними ознаками регіональної взає-
модії правоохоронних органів А.А. Русецький
справедливо називає такі: оперативність та
своєчасність; територіальна єдність; мобілізаці-
йна цілісність та ефективність виконання покла-
дених завдань; прямі зв’язки між суб’єктами
правоохоронної діяльності; постійний зв’язок з
органами місцевого самоврядування [14, с.282].
Регіональний рівень взаємодії між суб’єктами
має тактичне значення, оскільки мова йде про
предметну узгоджену реалізацію безпосередніх
завдань СБУ за сприянням інших учасників сек-
тору безпеки та оборони.
Окремо слід розібрати взаємодію спеціалізо-
ваних елементів системи СБУ як певних профі-
льних установ, які здійснюють особливе функці-
ональне призначення. Як приклад, Антитеро-
ристичний центр є постійно діючим органом при
СБУ, який здійснює координацію діяльності су-
б'єктів боротьби з тероризмом у запобіганні те-
рористичним актам щодо державних діячів, кри-
тичних об'єктів життєзабезпечення населення,
об'єктів підвищеної небезпеки, актам, що загро-
жують життю і здоров'ю значної кількості людей,
та їх припиненні. Центр відповідно до покладе-
них на нього завдань: встановлює з дозволу
Голови СБУ зв'язки та здійснює взаємодію зі
спеціальними службами, правоохоронними ор-
ганами іноземних держав та міжнародними ор-
ганізаціями з питань боротьби з тероризмом,
бере участь у підготовці проектів міжнародних
договорів України у сфері боротьби з терориз-
мом; координує і організовує підготовку і прове-
дення заходів щодо припинення терористичних
проявів, а також дії підрозділів і сил, які залуча-
ються до здійснення цих заходів та ін. Центр
серед іншого має право залучати до проведен-
ня заходів боротьби з тероризмом, у тому числі
для здійснення аналізу поточних ризиків і загроз
у сфері боротьби з тероризмом, фахівців (екс-
пертів) суб'єктів боротьби з тероризмом, цент-
ральних і місцевих органів виконавчої влади,
організацій та установ (за згодою їх керівників)
[15]. Отже, його діяльність пов’язана з організа-
ції взаємодії між різними суб’єктами щодо запо-
бігання, відвернення терористичних актів та їх
припинення, мінімізації негативних наслідків.
Взаємодія у такій сфері має цілеспрямований,
динамічний характер, береться до уваги широке
коло різноманітних факторів, залучаються всі
можливі суб’єкти для забезпечення виконання
поставлених цілей.
Висновки
Рівні взаємодії Служби безпеки України з ін-
шими суб’єктами сектору безпеки та оборони
зумовлюються їхнім правовим статусом, обся-
гом компетенції, завданнями спільної діяльності
та оперативними потребами, які реалізуються в
процесі взаємодії. Відповідно, доцільно виокре-
мити такі рівні:
1) загальнодержавний (стратегічно-управлін-
ський) – охоплює взаємодію між Головою та
Центральним управлінням СБУ і центральними
органами виконавчої влади, що входять до
складу сектору безпеки та оборони. На цьому
рівні вирішуються питання стратегічного зна-
чення, приймаються спільні нормативно-правові
акти, здійснюється координація діяльності суб’-
єктів нижчих рівнів;
2) регіональний (оперативно-тактичний) –
передбачає спільну діяльність суб’єктів сектору
безпеки та оборони з урахуванням територіаль-
ної специфіки виконання завдань, зокрема без-
пекових, соціально-економічних та інфраструк-
турних умов конкретних регіонів;
3) місцевий (об’єктовий) – охоплює взаємо-
дію районних, міських та інших підрозділів СБУ
з відповідними структурами. Цей рівень харак-
теризується найбільшою оперативністю та ди-
намічністю реагування на зміни обстановки,
спрямований на безпосереднє забезпечення
національної безпеки на окремих об’єктах і в
конкретних населених пунктах.
Конфлікт інтересів
Конфлікт інтересів у процесі підготовки, на-
писання та публікації матеріалу відсутній.
Вираз вдячності
Дослідження виконано відповідно до плану
науково-дослідних робіт ПВНЗ "Університет су-
часних знань".
ISSN 1995-6134
154
Fo um P a a, 2025. 83(3). 149-155
(P elimina y s udies)
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Єна В. Ю. Рівні, межі та напрями взаємодії між суб’єктами, які виконують завдання із забезпечення
публічної безпеки і порядку. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2025. № 1 (34). С. 853-862.
2. Ортинський В. Взаємодія підрозділів правоохоронних органів України у протидії контрабанді нарко-
тичних засобів: теоретичні та практичні аспекти. Вісник Національного університету "Львівська
політехніка". Серія : Юридичні науки. 2017. Вип. 884. С. 4-10.
3. Нікітін А. А. Деякі питання взаємодії Національної поліції України під час захисту національних інте-
ресів в умовах воєнного стану. Південноукраїнський правничий часопис. 2022. № 1-2. С. 133-139.
4. Стратегія інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року: Розпорядження Кабінету Мі-
ністрів України від 24.07.2019 № 687-р. h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/687-2019-
%D1%80#Tex
5. Про затвердження Інструкції про взаємодію правоохоронних органів у сфері боротьби з організова-
ною злочинністю: Наказ Міністерства внутрішніх справ України та Центрального управління Служби
безпеки України від 10.06.2011 № 317/235. h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/z0822-11#Tex
6. Антонюк О. М. Взаємодія органів виконавчої влади на базовому рівні у процесі оптимізації повнова-
жень органів місцевого самоврядування. Науковий вісник Ужгородського національного універ-
ситету. 2022. № 71. С. 210-215.
7. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 № 2229-XII.
h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/2229-12#Tex
8. Швайка М. М. Місце і значення Служби безпеки України в реалізації адміністративно-правового ме-
ханізму забезпечення прав і свобод громадян. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. №.
9. С. 282-286. h ps://app-jou nal.in.ua/wp-con en /uploads/2023/09/49.pd
9. Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України: Закон України від 20.10.2005 №
3014-IV. h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/3014-15#Tex
10. Шапіро В. С., Куцомеля І. І. Теоретичні засади дослідження організації процесу управління Служби
безпеки України. Порівняльне-аналітичне правознавство. 2018. № 5. С. 388-391.
11. Клюєв О. М. Особливості правоохоронної діяльності ОВС на регіональному рівні. Форум права.
2011. № 3. С. 352-357. h p://nbu .go .ua/UJRN/FP_index.h m_2011_3_60
12. Питання Служби безпеки України: Указ Президента України від 27.12.2005 № 1860/2005.
h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/1860/2005#n13
13. Бережной С. М. Характеристика організаційно-штатної структури Служби безпеки України як
суб’єкта захисту державного суверенітету та територіальної цілісності. Юридичний науковий еле-
ктронний журнал. 2022. № 9. С. 701-704.
h ps://dspace.uni d.edu.ua/se e /api/co e/bi s eams/ab308d1 -60de-4074-bc2d-933 1b 4d9e2/con en
14. Русецький А. А. Система правоохоронних органів, які взаємодіють на регіональному рівні та особ-
ливості координації їх правоохоронної діяльності. Прикарпатський юридичний вісник. 2018. Вип.
1(22). Т. 2. С. 280-283.
15. Про Положення про Антитерористичний центр та його координаційні групи при регіональних орга-
нах Служби безпеки України: Указ Президента України від 14.04.1999 № 379/99.
h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/379/99#Tex
REFERENCES
1. Yena, V. Yu. (2025). Ri ni, mezhi a nap iamy zaiemodii mizh subiek amy, yaki ykonuiu za dannia iz
zabezpechennia publichnoi bezpeky i po iadku [Le els, limi s, and di ec ions o in e ac ion be ween en i-
ies pe o ming asks o ensu e public sa e y and o de ]. Visnyk K yminolohichnoi aso sia sii
Uk ainy, 1(34), 853–862 (in Uk .).
2. O ynskyi, V. (2017). Vzaiemodiia pid ozdili p a ookho onnykh o hani Uk ainy u p o ydii kon abandi
na ko ychnykh zasobi : eo e ychni a p ak ychni aspek y [In e ac ion o law en o cemen uni s o
Uk aine in comba ing d ug smuggling: Theo e ical and p ac ical aspec s]. Visnyk Na sionalnoho uni-
e sy e u "L i ska poli ekhnika". Se iia: Yu ydychni nauky, (884), 4–10 (in Uk .).
3. Niki in, A. A. (2022). Deiaki py annia zaiemodii Na sionalnoi poli sii Uk ainy pid chas zakhys u na sional-
nykh in e esi umo akh oiennoho s anu [Some issues o in e ac ion o he Na ional Police o Uk aine
in p o ec ing na ional in e es s unde ma ial law]. Pi dennouk ainskyi p a nychyi chasopys, (1–2),
133–139 (in Uk .).
4. Kabine Minis i Uk ainy. (2019). S a ehiia in eh o anoho up a linnia ko donom na pe iod do 2025 oku
[In eg a ed Bo de Managemen S a egy un il 2025]. Rozpo iadzhennia (24.07.2019 No. 687- ).
h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/687-2019-%D1%80#Tex (in Uk .).
5. Minis e s o nu ishnikh sp a Uk ainy & Tsen alne up a linnia Sluzhby bezpeky Uk ainy. (2011). P o
ISSN 1995-6134
155
Fo um P a a, 2025. 83(3). 149–155
(P elimina y s udies)
za e dzhennia Ins uk sii p o zaiemodiiu p a ookho onnykh o hani u s e i bo o by z o hanizo anoiu
zlochynnis iu [On app o al o he Ins uc ion on in e ac ion o law en o cemen agencies in comba ing
o ganized c ime]. Nakaz (10.06.2011 No. 317/235). h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/z0822-
11#Tex (in Uk .).
6. An oniuk, O. M. (2022). Vzaiemodiia o hani ykona choi lady na bazo omu i ni u p o sesi op ymiza sii
po no azhen o hani mis se oho samo iadu annia [In e ac ion o execu i e au ho i ies a he basic
le el in he p ocess o op imizing he powe s o local sel -go e nmen bodies]. Nauko yi isnyk
Uzhho odskoho na sionalnoho uni e sy e u, (71), 210–215 (in Uk .)
7. Ve kho na Rada Uk ainy. (1992). P o Sluzhbu bezpeky Uk ainy [On he Secu i y Se ice o Uk aine]. Za-
kon Uk ainy (25.03.1992 No. 2229-12). h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/2229-12#Tex (in Uk .).
8. Sh aika, M. M. (2023). Mis se i znachennia Sluzhby bezpeky Uk ainy ealiza sii adminis a y no-
p a o oho mekhanizmu zabezpechennia p a i s obod h omadian [The place and signi icance o he
Secu i y Se ice o Uk aine in implemen ing he adminis a i e and legal mechanism o ensu ing ci i-
zens’ igh s and eedoms]. Anali ychno-po i nialne p a ozna s o, (9), 282–286. h ps://app-
jou nal.in.ua/wp-con en /uploads/2023/09/49.pd (in Uk .).
9. Ve kho na Rada Uk ainy. (2005). P o zahalnu s uk u u i chyselnis Sluzhby bezpeky Uk ainy [On he
gene al s uc u e and numbe o he Secu i y Se ice o Uk aine]. Zakon Uk ainy (20.10.2005 No. 3014-
4). h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/3014-15#Tex (in Uk .).
10. Shapi o, V. S., & Ku somelia, I. I. (2018). Teo e ychni zasady doslidzhennia o haniza sii p o sesu up-
a linnia Sluzhby bezpeky Uk ainy [Theo e ical p inciples o s udying he o ganiza ion o he manage-
men p ocess o he Secu i y Se ice o Uk aine]. Po i nialne-anali ychne p a ozna s o, (5), 388–
391 (in Uk .).
11. Kliuie , O. M. (2011). Osobly os i p a ookho onnoi diialnos i OVS na ehionalnomu i ni [Fea u es o law
en o cemen ac i i y o in e nal a ai s bodies a he egional le el]. Fo um p a a, (3), 352–357.
h p://nbu .go .ua/UJRN/FP_index.h m_2011_3_60 (in Uk .).
12. P ezyden Uk ainy. (2005). Py annia Sluzhby bezpeky Uk ainy [Issues o he Secu i y Se ice o Uk aine].
Ukaz (27.12.2005 No. 1860/2005). h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/1860/2005#n13 (in Uk .).
13. Be ezhnoi, S. M. (2022). Kha ak e ys yka o haniza siino-sh a noi s uk u y Sluzhby bezpeky Uk ainy yak
subiek a zakhys u de zha noho su e eni e u a e y o ialnoi silisnos i [Cha ac e is ics o he o ganiza-
ional and s a ing s uc u e o he Secu i y Se ice o Uk aine as a subjec o p o ec ing s a e so e eign-
y and e i o ial in eg i y]. Yu ydychnyi nauko yi elek onnyi zhu nal, (9), 701–704.
h ps://dspace.uni d.edu.ua/se e /api/co e/bi s eams/ab308d1 -60de-4074-bc2d-
933 1b 4d9e2/con en (in Uk .).
14. Ruse skyi, A. A. (2018). Sys ema p a ookho onnykh o hani , yaki zaiemodiiu na ehionalnomu i ni a
osobly os i koo dyna sii yikh p a ookho onnoi diialnos i [The sys em o law en o cemen agencies in e -
ac ing a he egional le el and he speci ics o coo dina ion o hei law en o cemen ac i i ies].
P yka pa skyi yu ydychnyi isnyk, 1(22), ol. 2, 280–283 (in Uk .).
15. P ezyden Uk ainy. (1999). P o Polozhennia p o An y e o ys ychnyi sen a yoho koo dyna siini h upy
p y ehionalnykh o hanakh Sluzhby bezpeky Uk ainy [On he Regula ion on he An i-Te o is Cen e
and i s coo dina ion g oups unde egional bodies o he Secu i y Se ice o Uk aine]. Ukaz (14.04.1999
No. 379/99). h ps://zakon. ada.go .ua/laws/show/379/99#Tex (in Uk .).
ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАТТЮ (ARTICLE INFO)
Published in:
Форум права: 83 pp. 149-155 (3).
Rela ed iden i ie s:
10.5281/zenodo.16746391
h p:// o ump a a.pp.ua/ iles/149-155-
2025-3-FP-Ya syna_19.pd
h p://nbu .go .ua/UJRN/FP_index.h m
_2025_3_19.pd
License ( o iles):
C ea i e Commons A ibu ion 4.0
In e na ional
Recei ed: 18.08.2025
Accep ed: 06.09.2025
Published: 08.09.2025
A ailable online: 08.09.2025
Ci e as:
Яцина, А. Е. (2025). Рівні взаємодії Служби безпеки України з інши-
ми суб’єктами сектору безпеки та оборони. Форум права, 83(3), 149–
155. h p://doi.o g/10.5281/zenodo.16746391
Ya syna, A. E. (2025). Ri ni zayemodiyi Sluzhby bezpeky Uk ayiny z in-
shymy subyek amy sek o u bezpeky a obo ony [Le els o In e ac ion be-
ween he Secu i y Se ice o Uk aine and O he En i ies o he Secu i y and
De ense Sec o ]. Fo um p a a, 83(3), 149–155.
h p://doi.o g/10.5281/zenodo.167463991
