Відкрита наука,
відкритий доступ,
відкриті дані:
ретроспектива та
перспективи
20 жовтня 2025 Ярошенко Тетяна,
ДНТБ України
Нaпочатку було…
1665 1665
Філософія руху відкритого доступу
базується на ідеях відкритого суспільства (К. Поппер, 1945) та
нормах наукової діяльності, визначених Р. Мертоном (1942).
результати наукових досліджень мають бути спільним надбанням
людства, а метою науки є розвиток колективного знання, що
передбачає відкритість, співпрацю та відмову від надмірного
контролю над інтелектуальною власністю.
Передумови відкритого доступу
•1960-ті: Криза наукових журналів -ціни починають зростати
швидше за інфляцію
•1971: Проект Gu enbe g - перша цифрова бібліотека
•1991: A Xi (Пол Гінспарг) -перший препринт-сервер для фізиків
•1990-ті: Інтернет створює технічну можливість для відкритого
доступу!
•Ключова проблема: Монополія видавців, "se ials c isis" – ні
дослідники, ні бібліотеки чи університети не можуть дозволити
собі передплату!
P ojec Gu enbe g
• Founded by Michael Ha , 1971
• ee public domain ex iles
• 50,000ebooks
• Downloads ~3 million/mon h
GNU P ojec
(1983)
• Richa d
S allman, MIT
• The GNU
Gene al Public
License is a widely
used ee
so wa e license,
which gua an ees
end use s he
eedoms o un,
s udy, sha e
(copy), and
modi y he
so wa e.
Public Knowledge P ojec
(1998)
•John Willinsky, Simon F ase
Uni e si y (pa ne s a e
S an o d Uni e si y &
Uni e si y o B i ish
Columbia)
•De eloped Open Jou nal
Sys em (OJS) in 2001; open-
sou ce so wa e o jou nals
p oduc ion.
a Xi .o g
•S a ed 1991 by
high-ene gy
physicis s
• Hos ed a Co nell
Uni e si y Lib a ies
• 1.1 million ep in s
• Downloads ~ 4
million/mon h
Інститут Відкритого
Суспільства та
Відкритий Доступ
•Відкрите суспільство = відкритий доступ!
•Ці погляди поклав в основу діяльності Інституту
відкритого суспільства та своїх фундацій відомий
меценат Дж. Сорос.
•На втілення перших кроків руху відкритого доступу Дж.
Сорос виділив 3 млн доларів США.
Budapes Open
Access Ini ia i e
(BOAI)
•Ухвалена у лютому 2002 року за
результатами конференції, організованої
Інститутом відкритого суспільства у
Будапешті.
•13 учасників -Pe e Sube , S e an
Ha nad , Melissa Hagemann, Jean-Claude
Guédon
Ba celona Decla a ion on Open Resea ch In o ma ion
(“Барселонська декларація про відкриту наукову
інформацію” (2024)
Перенести принципи відкритості на інформацію про дослідження —
метадані, фінансування, індикатори, інфраструктури
Під науковою інформацією (“ esea ch in o ma ion”) -метадані та інші
супутні відомості, пов’язані з проведенням і комунікацією досліджень:
бібліографічні метадані (анотації, списки літератури, авторство,
афіліації, інформація про публікаційні ресурси), метадані щодо
дослідницького програмного забезпечення, даних, зразків,
інструментів , інформація про фінансування (гранти) та організації-
учасників дослідження
•Підтримана Coali ion S, OpenAIRE, CERN, UZH, CSIC, і низкою
університетів світу.
•Україна – 2 (ДНТБ та Інститут вищої освіти Національної академії
педагогічних наук України)
Організації-підписанти Барселонської Декларації зобов’язуються до
чотирьох ключових принципів:
1.Openness as de aul —
відкритість за замовчуванням!
2.Працювати з сервісами і
системами, які підтримують
або полегшують відкритість
наукової інформації
3.Підтримка стійкості
(sus ainabili y) інфраструктур, які
забезпечують відкриту наукову
інформацію
4.Колективні дії (collec i e
ac ion), щоб пришвидшити
перехід до відкритості
інформації про дослідження
Що охоплює поняття «відкритого
доступу»
Бетесдська
Берлінська
Барселонська
Об’єкти відкритості
Наукові статті,
препринти, результати
досліджень
Усі результати наукової
та культурної діяльності
Метадані, показники,
гранти, інфраструктурні
дані про дослідження
Тип доступу
Повний і безоплатний
доступ до публікацій
Вільний доступ і
повторне використання
з атрибуцією
Відкриті, взаємосумісні
метадані та прозорі
джерела інформації
Правові засади
Ліцензії
C ea i e
Commons
Визнання авторства і
свобода поширення
Використання
відкритих
форматів
і відкритих
даних
(Open Da a
p inciples)
•Бетесда (2003) → «Відкрити тексти» —перехід до
публікацій з відкритим доступом.
•Берлін (2003) → «Відкрити знання» — поширення ідеї
відкритої науки як суспільного блага.
•Барселона (2024) → «Відкрити інформацію» — відкрити дані
про дослідження, вдосконалити систему наукової оцінки
Еволюція від відкритих текстів → до відкритих
даних → до відкритих систем знання.
Асоціація Європейських Університетів
(2008)
•Університети повинні розвивати інституційні політики та стратегії щодо
контролю за якістю результатів досліджень (в т.ч. через статті) для
ширшого їх розповсюдження, максимІзації їхньої бачення, доступності
та наукового впливу.
•Для досягнення цього найкращим є створення інституційного
репозитарію чи участь у спільному (міжуніверситетському) репозитарії.
ІР мають враховувати найкращий досвід, бути сумісні з ОАІРМН
протоколами, бути інтероперабельними...
•Університетські інституційні політики мусять вимагати від дослідників
самоархівування їхніх наукових публікацій.
•Університети повинні включати питання захисту авторських прав в свої
системи управління (in ellec ual p ope y igh s (IPR) managemen ).
Відповідальність університету -інформувати дослідників про прозору
та зрозумілу систему копірайтів ...
Відкритий Доступ (OA): 2 шляхи
Зелений
✓Е-версія опублікованої статті АБО
препринту розміщена у відкритому
доступі (через репозитарії в т.ч.)
✓Як для «платних» журналів (після
періоду ембарго в т.ч.), так і журналів
відкритого доступу
•
Золотий
✓Через публікацію в журналі
(відкритого доступу, гібридному,
«платному» з негайним необмеженим
доступом статті
✓Як правило, через модель «A icle
Publishing Cha ge (APC)»
Ліцензії CC-BY
“GOLD, GREEN o BETWEEN”
•Золотий: Опубліковано у журналі з відкритим
доступом.
•Зелений: Платний доступ на сторінці видавця, але є
безкоштовний примірник у репозиторії OA.
•Гібридний: Безкоштовний за відкритою ліцензією у
журналі з платним доступом.
•Бронзовий: Безкоштовне читання на сторінці видавця,
але без чітко ідентифікованої ліцензії.
•Платиновий OA (Діамантовий OA): Золотий OA без APC
(плати за обробку статті)
•Закритий: Статті в «платних» журналах, включаючи ті,
що поширюються лише в академічних соціальних
мережах
«Зелений шлях»
• Вільний доступ до повного тексту, що
досягається шляхом архівування вже
опублікованої статті чи іншої наукової роботи у
відкритому інституційному або предметному
репозитарії
•Не обов'язково включає ліцензування
повторного використання для
«розповсюдження».
•В грудні 2005 р. Верховна Рада України ухвалила Постанову „Про Рекомендації парламентських
слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні, у якій теж відкритий доступ названий
одним із пріоритетів розвитку інформаційного суспільства в Україні: „забезпечення відкритого
безкоштовного Інтернет-доступу до ... ресурсів, створених за рахунок коштів Державного бюджету
України» iі [6]. Асоціація Європейських Університетів у 2008 р. теж засвідчила важливість Відкритого
доступу для сучасних університетів, і рекомендує наступне: • Університети повинні розвивати
інституційні політики та стратегії щодо контролю за якістю результатів досліджень (в т.ч. через статті)
для ширшого їх розповсюдження, максимІзації їхньої бачення, доступності та наукового впливу. • Для
досягнення цього найкращим є створення інституційного репозитарію чи участь у спільному
(міжуніверситетському) репозитарії. ІР мають враховувати найкращий досвід (враховуючи
рекомендації DRIVER та подібних проектів), бути сумісні з ОАІРМН протоколами, бути
інтероперабельними... • Університетські інституційні політики мусять вимагати від дослідників
самоархівування їхніх наукових публікацій. • Університети повинні включати питання захисту
авторських прав в свої системи управління (in ellec ual p ope y igh s (IPR) managemen ). 44
Відповідальність університету -інформувати дослідників про прозору та зрозумілу систему копірайтів
...
•Di ec o y o Open Access Jou nals
•Founded in 2003
•17,000+ sea chable jou nals
•2.2 million a icles
•Bo h APC and non-APC publishe s
Всі журнали НаУКМА – відкритого
доступу
GOLD, GREEN o BETWEEN
•Gold: Published in an open-access jou nal ha is
indexed by he DOAJ (Di ec o y o Open Access
Jou nals—a di ec o y indexing open access pee -
e iewed jou nals).
•G een: Toll-access on he publishe page, bu he e
is a ee copy in an OA eposi o y.
•Hyb id: F ee unde an open licence in a oll-access
jou nal.
•B onze: F ee o ead on he publishe page, bu
wi hou a clea ly iden i iable licence.
•Pla inum OA (Diamond OA) : Gold OA wi hou Au ho
P ocessing Cha ges (Gold non-APC) -F ee o au ho ; ee
o use
•Closed: All o he a icles, including hose sha ed
only on an Academic Social Ne wo k o inSci-Hub
OASPA
•Open Access Schola ly Publishe s Associa ion
•“T ade associa ion” ounded in 2008
•Includes comme cial, socie y, & no - o -p o i
publishe s
•Requi es pee e iew and OA licenses
•Includes Wiley, T&F, Sp inge , SAGE,
Macmillan, e al.
COAR
•Con ede a ion o Open Access Reposi o ies
•h ps://www.coa - eposi o ies.o g/
•In e na ional umb ella o ganiza ion
•US membe s: ARL, bep ess, Iowa S a e,
Co nell, SPARC, OCLC, Va Tech, UC-Be keley
Law School
Open Access Policies
(Manda es)
•“Ha a d model”: Ins i u ion asse s
p eemp i e s ake in acul y publica ions,
allowing pe manen exe cise o “all igh s
unde copy igh ” o du a ion o e m (li e + 70
y s)
•P esump i e pu pose is o allow deposi in
ins i u ional eposi o y, bu uni e si y igh s
o e con en ex end much u he han ha .
•Usually o ed by acul y, bu some imes
enac ed by edic o ukase (las yea @ U.
Cali o nia).
Відкрита
наука — практика в науці та суміжних з наукою
дисциплінах надання наукових даних,
лабораторних записів та іншої інформації
про наукові дослідження з метою обміну,
повторного використання, перерозподілу
та відтворення через співпрацю
дослідників
(Європейський Союз, 2015)
•Feche and F iesike (2014)
iden i ied i e schools o hough
based on hei assump ion, goal
and keywo ds.
•p agma ic,
•in as uc u e,
•public,
•democ a ic
•measu emen
“шість стовпів”
відкритої науки
відкриті дані (open da a);
відкритий доступ (open access);
відкрите «сліпе» рецензування (open pee e iew);
відкриті джерела (open sou ce);
відкриті освітні ресурси (open educa ional esou ces);
громадянська наука (ci izen sience).
Відкриті
дані
– Дані, які доступні в мережі, що дозволяє будь-якому
користувачеві завантажувати, копіювати, аналізувати, повторно
обробляти або використовувати їх для будь-яких інших цілей
без фінансових, юридичних чи технічних перешкод за умови
дотримання вимог щодо атрибутування та спільного
використання.
Інші дослідники можуть проводити повторний аналіз цих даних,
зокрема, в контексті нових завдань, що веде до нових наукових
відкриттів.
Відкриття даних підвищує прозорість, відтворюваність і
перевірку результатів дослідження, сприяє ефективній
експертній оцінці.
Відкриті дані
«уявіть, якби проект геному
людини оприлюднив лише «цікаві
частини» геному, і багато
наукових відкриттів було б
відкладено»
Процес оприлюднення
необроблених і оброблених
експериментальних даних
(лабораторних щоденників, записів
інтерв’ю тощо), навіть тих, які були
відкинуті в ході дослідження,
дозволяє іншим дослідникам
аналізувати їх без обмежень.
Відкриті
дані
дані досліджень, об’єднані у формі наборів даних,
текстових файлів (cs ) і електронних таблиць, але
також включають нетекстовий матеріал, такий як
візуалізації, мапи, геноми, хімічні сполуки,
математичні та наукові формули, медичні дані, тощо.
для “відкриття” даних як правило використовують
вільні ліцензії C ea i e Commons. Дані мають
надаватися на умовах, які дозволяють повторне
використання та навіть “змішування” з іншими
наборами даних.
При відкритті даних, як правило, не використовують
(чи “закривають”) будь-які персональні дані
(наприклад, в соціологічних чи медичних
дослідженнях).
Принципи
даних FAIR
У 2014 році було розроблено базовий набір принципів для оптимізації повторного
використання дослідницьких даних, які отримали назву “Принципи даних FAIR (Findabili y,
Accessibili y, In e ope abili y, Reusabili y”) -набір інструкцій і найкращих практик, щоб
гарантувати, що дані або будь-який цифровий об’єкт є доступним для пошуку, доступним,
сумісним і повторним.
можливість пошуку (Findabili y): дані та метадані має бути легко знайти, автоматичне та
надійне виявлення наборів даних і служб залежить від машинозчитуваних постійних
ідентифікаторів (PID) і метаданих;
доступність (Accessibili y): (мета)дані мають бути доступні для їхнього ідентифікатора за
допомогою стандартизованого та відкритого протоколу зв’язку, можливо, включаючи
автентифікацію та авторизацію. Крім того, метадані мають бути доступними, навіть якщо дані
більше не доступні;
інтероперабельність (In e ope abili y): дані повинні мати можливість поєднуватися та
використовуватися з іншими даними чи інструментами. Тому формат даних має бути відкритим
і придатним для інтерпретації різними інструментами, включаючи інші записи даних. Концепція
сумісності застосовується як на рівні даних, так і на рівні метаданих. Наприклад, (мета)дані
повинні використовувати словники, які відповідають принципам FAIR;
можливість повторного використання (Reusabili y): оптимізація повторного використання
даних. Щоб досягти цього, метадані та дані мають бути добре описані, щоб їх можна було
тиражувати та/або комбінувати в різних налаштуваннях. Крім того, повторне використання
(мета)даних має бути зазначено зрозумілою та доступною ліцензією (-ями);
Де
розміщувати
•публікація даних як додаткових матеріалів, пов’язаних із
дослідницькою статтею, як правило, з файлами даних,
розміщеними видавцем статті. Дані можуть розміщуватися в
журналі (наприклад, як у Scien i ic Da a (Sp inge Na u e) чи Da a
Science Jou nal (CODATA), або окремо в сховищі даних.
Дослідження свідчать: наукові статті, які супроводжуються
загальнодоступними даними, в середньому цитуються частіше і,
крім того, характеризуються меншою кількістю статистичних
помилок і більшим ступенем надійності;
•розміщення даних на загальнодоступному веб-сайті з доступними
для завантаження файлами;
•розміщення даних у вже спеціально створених репозитаріях
даних, наприклад, у Da a e se, D yad, igsha e або Zenodo.
•Глобальний реєстр сховищ дослідницьких даних для різних
наукових дисциплін можна знайти в Реєстрі сховищ
дослідницьких даних (h p://www. e3da a.o g). Університети та
наукові інституцій в світі можуть створювати власні репозитарії
даних (як колись ми це робили з репозитаріями публікацій);
Відкрите
рецензування
•відкриті ідентичності: автори та
рецензенти знають один одного;
•відкриті звіти: звіти про рецензії
публікуються разом із відповідною
статтею (замість того, щоб залишатися
конфіденційними);
•відкрита участь: ширша спільнота (а не
лише запрошені рецензенти) може
зробити свій внесок у процес
рецензування (як в журналі, так, і на
відкритих платформах, наприклад,
PubMed Commons - для коментарів
статей, індексованих PubMed, після
публікації.
•Набуває поширення також публікація
рецензій та коментарів в соціальних
мережах.
