Mintys apie pedagogikos terminų žodyną

Напр.: економічна (=економіки) реформа, державні (=держави) доходи, державні (=держави) позики, державний (=держави) банк, державний (=держави) бюджет тощо. На с. 224 подано термін єдина енергетична система (за рос. единая энергетическая система). Поруч спробували виправити — загальна енергетична система, але обидва ці терміни невдалі. Замість них підійшла б загальна система енергетики. У поясненнях термінів трапляються навіть неправильні терміни, наприклад, ехолот “електронавігаційний (=електронний навігаційний) прилад для вимірювання глибини моря ультразвуковими хвилями <...>”. Можливо, замість економічного терміна капітальні вкладення, внесеного до географічного словника (с. 89), краще підійшов би термін капітальні інвестиції? У словнику є дуже категоричні, але неточні твердження, наприклад: «Міжнародні мови — англійська і французька» (ст. «Мова», с. 87); «Міжнародні мови — англійська і французька» (ст. «Мови світу», с. 145). Але чи лише ці дві мови вважаються міжнародними? Тут не ставимо за мету ширше оцінювати цей словник. Цього разу хотілося лише показати невелику добірку його очевидних неточностей і помилок. Galutis LAUKAGALIS ДУМКИ ПРО СЛОВНИК ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ У 1993 році вийшов дуже потрібний тлумачний перекладний словник «Педагогічні терміни», укладений проф. Л. Йовайшою і виданий видавництвом «Швієса» накладом 3000 примірників1. Це перший виданий у Литві тлумачний словник педагогічних термінів, що містить близько 1000 найуживаніших термінів теоретичної та прикладної педагогіки, її історії й методології. Його переглянули, розставили наголоси, а також разом з іншими науковцями рецензували мовознавці. Видання корисне як для науковців, так і для викладачів, учителів та студентів, які готуються до роботи вчителя. У передмові до словника сказано, що це «перша спроба описати й систематизувати поняття науки про виховання людини литовською мовою» (с. 3). Однак ми ж давно мали, щоправда, лише на пару років раніше вперше надруковану з рукопису, незавершену працю проф. Ст. Шалькаускіса 1 J o v a i š a L. Pedagogikos terminai. K.: Šviesa, 1993, 264 p. 98 словник педагогічних термінів2, що охоплює 1600 термінів із відповідниками французькою, німецькою та російською мовами. Значна частина термінів цього словника й словника, який тут розглядається, збігається; однак невідомо, чи користувався Л. Йовайша словником Ст. Шалькаускіса і чи запозичив із нього педагогічні терміни. Наприклад, термінів, наведених Л. Йовайшею, atakla, įsitikinimas, немає у «Словнику литовської мови», але їх не можна вважати сучасними новотворами, оскільки їх уже вживав Ст. Шалькаускіс. Новотворами можуть бути терміни, подані в розглядуваному словнику: savivaizdis, saviveiklumas, veiktis, оскільки їх немає ані у «Словнику литовської мови» (слово veiktis шукали в картотеці цього словника), ані в згаданому словнику педагогічних термінів Ст. Шалькаускіса. Спершу хотілося б обговорити питання структури словника. У передмові сказано, що «під час визначення терміна спочатку подається логічне визначення, а потім — докладне пояснення» (с. 3). Якщо термін багатозначний, наводяться всі його значення. Хоча в передмові зазначено, що значення багатозначних термінів «зазвичай подаються в одному гнізді» (с. 3; тут слід уточнити — в одній статті), словник побудований не за гніздовим принципом: складені терміни, як і однослівні, подано за абеткою першого слова. Наприклад, терміни agresyvus elgesys і elgesys; aiškinamasis skaitymas і skaitymas подано окремо, хоча чомусь цього принципу дотримуються не завжди. Наприклад, терміни neuropsichiniai sindromai, psychopathologiniai sindromai подано не за абеткою, а після терміна sindromas. Крім того, говорячи про розташування термінів, слід додати, що тут не дотримано усталеної в литовській лексикографії вимоги до укладання словників, яку у «Сучасному словнику литовської мови» сформульовано так: «Під час розташування слів за абеткою не розрізняють довгих і коротких голосних (a, ą; i, į; y; u, ų, ū), а також широких і вузьких голосних e, ę, ė; наприклад, спочатку ставлять слово ūpas, а потім upė, спочатку tręšti, а потім trempti, trešti»3. У виданні спочатку розміщено педагогічні терміни з літерою i, потім — з į, а насамкінець — з y; так само й в інших випадках. 2 Šalkauskis St. Raštai. V.: Mintis, 1991. T. 2. P. 227-345. 3 Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. V.: Moklo ir enciklopedijų l-kla, 1993. P. VIII. 99 через це, наприклад, įgėdis опинився після izoliavimo, ypatingumas — після įžvalgos, sąmonė — після savybės, lėlių teatras — після lenktyniavimo тощо. Литовські терміни, наведені в цьому словнику, перекладено англійською, німецькою та російською мовами, а для міжнародних термінів зазначено лише їхнє походження. Однак слід сказати, що цього структурного принципу також дотримуються не завжди. Наприклад, біля терміна euristinis mokymas подано відповідники іншими мовами (так і мало б бути), тоді як біля fakultatyvinis mokymas уже пояснюється походження (відповідників немає); відповідно до згаданого принципу, біля міжнародного двослівного терміна grupių homogeniškumas зазначено походження, тоді як міжнародні терміни grupės atmosferą і grupės diagnostika перекладено іншими мовами. Для деяких термінів, наприклад oligofrenopedagogika, не зазначено ні походження, ні відповідників. Говорячи про співвідношення між походженням термінів і їхніми відповідниками, слід додати, що зазначення походження не може замінити відповідників, тому до словника варто включати також відповідники міжнародних термінів, адже в різних мовах вони можуть мати інше значення, а їхня форма також дещо відрізняється. У словнику трапляються пропущені терміни, на які є посилання; наприклад, у статті formalizacijos наведено посилання див. statistika 58, наприкінці статті veiklos — див. pedagoginė veikla 254, а mokytojų seminarija навіть не пояснено — лише див. pedagoginė mokykla 133; однак термінів statistika, pedagoginė mokykla, pedagoginė veikla у словнику немає. Дуже часто терміни, на які є посилання, не збігаються: терміни в посиланнях відрізняються від наведених у словнику, наприклад: klasifikacija, див. pedagogikos mokyklų klasifikacija 95, а в словнику — pedagogikos disciplinų klasifikacija; masturbacija, див. seksualinis auklėjimas 113, у словнику — seksualinė pedagogika; namų darbai, див. visos dienos grupė 136, у словнику — visos dienos mokykla; veiksnys, див. statistinis tyrimas 255, у словнику — statistinė analizė. Можливо, за значенням ці терміни рівнозначні або близькі, але в словнику таких розбіжностей бути не повинно. Заголовні терміни статей у словнику мають позначений наголос. Наголоси поставлено правильно, однак через низьку поліграфічну якість у багатьох місцях знаки наголосу дуже нечіткі, а місцями нерозбірливі. Проте деякі терміни чомусь зовсім не мають позначеного наголосу, наприклад, nepriežiūra, nuotaka, psichopatologiniai sindromai, tikslingumas, ugdymo dalyviai тощо. Переходячи до змісту словника, слід наголосити, що термінів api- 100 Окреслення й пояснення широкі, докладні, відповідають стандарту термінології, але в них багато штампів складного наукового стилю та рідковживаних слів, що потребують пояснення. Можливо, це зумовлено призначенням видання? Утім, дещо хотілося б виправити, щоб було простіше й зрозуміліше, наприклад, Норми інтеріоризуються, інкорпоруються (=формуються, впроваджуються) у житті особистості, вони стають чинником, що регулює поведінку (ст. моральна норма, с. 45). У визначеннях і поясненнях термінів трапляються неточності. У ДЖ3 значення слова недуга тлумачиться як “нездужання, нездоров’я”, тому слід виправити: неспроможність батьків і суспільства (=нездатність) дбати про виховання дітей і підлітків через розпад сім’ї, втечу дітей з дому (=втечі дітей з дому) та інші причини (ст. безпритульність, с. 139). Хоча нині терміни аспірант, аспірантура у Литві стали історизмами, обидва внесено до словника й пояснено, а актуальний термін докторант не подано, хоча є термін докторантура (=докторантура). До речі, значення термінів аспірантура і докторантура у недалекому минулому різнилися, хоча у словнику їх змішано: написано, що аспірантура “також називається докторантурою” (с. 17; пор. також ст. докторантура, с. 35). У визначеннях і поясненнях термінів трапляються мовні та стилістичні помилки, наприклад: Створення гіпотези з у м о в л ю є (=зумовлюють) також об’єктивні у м о в и для її реалізації (ст. створення гіпотези, с. 68); У виробничій роботі темп з у м о в л ю є (=визначає) продуктивність діяльності (ст. темп роботи, с. 38); Вона у п о в н о в а ж у є (=дає змогу, допомагає, створює умови) не лише пізнати себе, а й удосконалювати свою діяльність і стосунки з довкіллям (ст. рефлексія, с. 197). Щодо самих термінів, поданих у словнику, слід іще зазначити, що, як сказано у передмові, “багато уваги приділяється подібним і спірним термінам, які намагаються диференціювати й якомога точніше схарактеризувати” (с. 3). Однак недобре, що в процесі диференціації взялися узаконювати й слова, які вважають мовними помилками. Наприклад, термін заняття аж ніяк не слід уживати у значенні “урок, виконання уроків удома тощо <...>.” Пояснюючи термін виконання, автор видання пропонує вислови — 101 нас урок, який проводять, проведений урок у такому значенні: «Коли ми кажемо „учитель проводить урок“, маємо на увазі процес; „провів урок“ — отже, не завершив його, а „провів урок“ — провів його й завершив» (с. 18). Однак дієслово виконати не обов’язково пов’язане з проведенням і завершенням уроку — воно може означати також засвоєння, наприклад: виконати домашнє завдання, завдання. Тож, можливо, «провів урок» можна розуміти ще й як «був на уроках», «вивчив уроки». На завершення слід сказати, що ці зауваження аж ніяк не применшують наукової та нормативної цінності словника. Це видання заохочує цікавитися педагогічною наукою та надалі розвивати її й українську термінологію. Nijolė Banevičienė СЛОВНИК ПСИХОЛОГІЇ Поява кожного нового словника термінів є важливою подією як для відповідної галузі науки, так і для термінології загалом. Тим паче, якщо цей словник — перший, адже він може визначити, якою буде термінологія цієї галузі, а водночас показати орієнтири самої науки та хоча б певною мірою її подальший розвиток. Психологією почали цікавитися, а її терміни створювати ще в довоєнній Литві. У складених Ст. Шалкаускісом словничках філософії та педагогіки (останній, щоправда, тоді так і не був виданий) можна знайти також чимало психологічних термінів (відчуття, свідомість тощо). Згодом про психологію також не забували: друкувалися статті й книжки (хоча їх, можливо, було недостатньо), у яких, зрозуміло, не можна було обійтися без термінів цієї галузі. Проте перший словник з’явився лише 1993 року. Це «Словник психології», виданий Видавництвом науки та енциклопедій1. Він, за словами самих укладачів словника, призначений як для психологів, так і для фахівців інших галузей або просто людей, які цікавляться психологією з метою самоосвіти. З цієї причини словник мав бути підготовлений особливо ретельно. Небагато 1 Psichologijos žodynas. V.: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993. 368 p. 102