J. Balčikonis apie terminologiją

Й. Бальчюконіс ПРО ТЕРМІНОЛОГІЮ 25 березня 1995 року минуло 110 років від дня народження професора Юозаса Бальчюконіса. Й. Бальчюконіс — один із найвидатніших мовознавців Литви, який захищав і плека́в литовську мову. Ще навчаючись у Петербурзькому університеті, він довго не міг вирішити, чому присвятити себе більше — мовознавству, фольклору чи перекладам1. У всіх цих сферах Й. Бальчюконіс залишив помітний слід. Знайомство і праця з Й. Яблонскісом та К. Буга́ спонукали його взятися за роботу з розвитку й дослідження мови. Й. Бальчюконіс був послідовним і відданим прихильником Й. Яблонскіса, продовжував започатковану ним справу і традиції. Призначений 1930 року редактором «Словника литовської мови», він протягом чотирьох десятиліть продовжував розпочату К. Бугою роботу. Вагомі заслуги професора в ономастиці; багато уваги він приділяв минулому мови та її пам’яткам. Й. Бальчюконіс — учитель багатьох литовських мовознавців. Внесок Й. Бальчюконіса в теорію і практику культури литовської мови є важливим і цінним. Його спадщина охоплює всі найважливіші сфери використання літературної мови2. Професор не був великим прихильником нововведень: він дещо консервативно й наполегливо відстоював свою думку, завжди й усюди закликав спиратися на народну мову, був чудовим знавцем народного мовлення. Й. Бальчюконіс не любив штучних слів і слів із невдалим словотвором, воліючи замість них уживати запозичені слова. У статті 1925 року «Про роботу термінологічної комісії» він писав: «вважаю марною працею карбувати терміни для таких слів, як географія, історія, геометрія, тригонометрія, геологія тощо, — адже ніхто, навіть самі термінологи, їх не вживатиме; на мою думку, такі новотвори радше зіпсували б мову, ніж поліпшили її»3. 1 Pupkis A., Mažiulis V. Juozas Balčikonis // Balčikonis J. Rinktiniai raštai. V., 1978. T. 1. P. 8. 2 Keinys S. J. Balčikonio kalbos mokslo dalykai // Kalbos kultūra. 1985. Sąs. 48. P. 10. 3 Balčikonis J. Dėl Terminologijos Komisijos darbo // Balčikonis J. Rinktiniai raštai. V., 1978. T. 1. P. 46. 66 Статті Й. Бальчюконіса цікаві й сьогодні: у них бодай трохи йдеться про актуальні питання сучасної термінологічної роботи. Нижче наводимо думки Й. Бальчюконіса щодо термінології. Творення нових слів, започатковане першими письменниками, безперервно тривало весь час і триває досі. Серед письменників, які вирізнялися великою кількістю новотворів, напередодні доби «Aušra» був Даукантас. У своїх працях він торкався дуже різних сфер культурного життя і в кожній із них залишив чимало новотворів. Скажімо, описуючи війни, він, мабуть, дав майже всю військову термінологію. Письменники доби «Aušra» та дещо пізнішого часу, які особливо дбали про чистоту мови, створили дуже багато новотворів для позначення нових понять і заміни варваризмів. Із усіх письменників того часу найбільше, мабуть, заслуговує на визнання Яблонскіс, який долучився до творення термінології майже для всіх сфер нашого наукового й практичного життя. Сьогодні ми постійно вживаємо новотвори, до яких так призвичаїлися, що вони здаються нам споконвічними словами, і ми навіть не замислюємося, що колись комусь довелося ламати над ними голову. Ось кілька таких слів: сірник, окуляри, газета, потяг, снаряд, школа. Отже, штучно утворені слова, різні терміни, входять у нашу повсякденну мову й стають її невіддільною частиною. Їх багато. Але значно більше маємо термінів із самої живої мови, яка принесла їх нам із прадавніх часів. Візьмімо [...] сільськогосподарські знаряддя — плуг, борони, колеса — або човни, сіті, людський одяг, страви: скільки там термінів і як гарно їх утворила мова! Або візьмімо тіло самої людини, тварини чи птаха — скільки там знайдемо термінів анатомії та фізіології. Географічні терміни можна почерпнути від людей, які живуть біля річок, озер, моря, гір тощо. Перелік термінів живої мови можна збільшити майже безмежно, додавши назви тварин, птахів, риб, комах і рослин. Отже, кількість штучно утворених термінів порівняно з термінами живої мови видається дуже малою. Ба більше, терміни живої мови, що безпосередньо постали з духу нашого мислення, а не були витворені за взірцем чужої мови, зрозумілі нам— 67 менші й зрозуміліші. Тому зрозуміло, чому мова, трохи покористувавшись великою кількістю новотворів, відкидає їх. Звідси випливає для нас настанова: творячи термін, насамперед слід звернутися до живої мови й подивитися, чи не знайдемо там відповідного слова. 1939 р. Наша мова і термінологія // Balčikonis J. Rinktiniai raštai. V., 1978. T. 1. P. 164. Іноді хтось звертається до редакції словника литовської мови, бажаючи отримати терміни для потреб тієї чи іншої науки. Часто редакція не може задовольнити це бажання. Редакція словника лише збирає слова й розташовує їх за абеткою. Серед її збірок, звісно, є чимало й термінів: одні потрібні для різних галузей науки, інші — для повсякденних потреб. Більшість термінів штучні, але є й чимало живих, узятих із народної мови. Ці терміни вирізняються ясністю і точністю. У народній мові термінів набагато більше, ніж дехто з нас думає, — не лише з повсякденного життя, а й із наукової сфери. Особливо багато термінів могли б знайти ті науки, які тісніше пов’язані з життям народу, скажімо, медицина, право й агрономія. 1946 р. Збираймо живу термінологію // Balčikonis J. Rinktiniai raštai. V., 1978. T. 1. P. 194. Наша мова набагато багатша, ніж може здаватися. Варто більше нею перейматися, варто збирати слова. Збирати слова варто не лише вчителям, а й лікарям, юристам, агрономам, математикам і всім, хто тільки стикається з народом. Там — найбільші скарби нашої мови; звідти, серед іншого, можемо зібрати живу, красиву термінологію. Там само. С. 195. Підготувала Jolanta GAIVENYTĖ 68