Būdvardiniai būdvardžiai technikos terminijoje

Stasys ZAJANKAUSKAS ПРИКМЕТНИКОВІ ПРИКМЕТНИКИ В ТЕХНІЧНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ Стан технічної термінології визначається станом і розвитком мови. Термінологія електроніки, звичайно, не є винятком, а в електроніці постійно з’являються новинки, а отже, й нові терміни. Більшість нових термінів приходить через англійську та російську мови, а відповідні поняття необхідно правильно називати литовською. Однак для цього потрібні і розуміння техніки, і мовна освіченість. Збитися з дороги нескладно. Часто виявляється, що якесь поняття можна було назвати значно точніше. Дуже важливо вміти точно описати розрізнювальні властивості різних матеріальних утворень і понять, особливо коли ми називаємо їх за видовими ознаками. Для цього найчастіше підходять означені прикметники та прикметники із суфіксом -inis. Прикметники із суфіксом -inis легко зрозуміти, якщо без зусиль можна розпізнати твірні слова. А це найчастіше іменники, значно рідше — слова інших частин мови. Вживаються також прикметники, утворені від прикметників за допомогою суфікса -inis, але сумнівно, чи вони потрібні, сумнівно, чи потрібні їхні нові різновиди. Дуже важлива властивість досконалого терміна — точне орієнтування. Але часто неможливо відчути, чи прикметник, утворений від прикметника, справді на щось орієнтує. У книжці А. Кведаравічюса та Р. Навіцкаса «Посібник із виробництва кремнієвих інтегральних схем» (Vilnius: Mokslas, 1989) помилково вжито негативний і позитивний фоторезисти, хоча слід було б, як здавна називають у фототехніці, — негатив і позитив, негативні й позитивні зображення, негативні й позитивні світлочутливі шари — такими ж є і фоторезисти. Тут слід уживати не означені прикметники, а субстантивовані прикметники, утворені від негатив і позитив. Намір, звісно, був добрий, адже серед прикметників із суфіксом -inis є і неправильні, і такі, що не мають іншого виправдання. Проте не всі такі. А означені прикметники багато хто зовсім забув. Їх доводиться буквально втовкмачувати авторам стандартів і технічних умов. Вже позбулися багатьох, на жаль, не всіх прикметників, утворених від прикметників, 47 які, крім запозиченого з інших мов прикметникового суфікса -al-, -yv-, -at-, -ar-, мають ще й литовський прикметниковий суфікс -inis. Однак позбулися не всіх «суперприкметників» — для стислості назвімо так прикметники з подвійними суфіксами, наприклад: візуальний (=видимий, видимий означений), локальний (=місцевий, місцевий означений, місцевий), глобальний (=глобальний, всеохопний, всеосяжний) тощо. До речі, тут не ставиться за мету навести всі можливі литовські відповідники. Це була б окрема розмова. Ще недавно «суперприкметниками» кишів кожен речення технічної мови, наприклад: сумарний (=сумарний), двовимірний, ефективний (=ефектний) показник, селективний (=вибірковий, вибірковий означений) підсилювач, елементарні (=елементарні означені) частинки, довідник з елементарної (=елементарної означеної) математики. Звісно, інша річ — прикметники, утворені від міжнародних слів інших частин мови за допомогою суфікса -inis. Найприродніші, найпотрібніші й найчисленніші — іменникові прикметники із суфіксом -inis, наприклад: інтегральний: інтеграл, диференціальний: диференціал, персональний: персонал, персоналія. Слід гадати, що тут немає подвійних прикметникових суфіксів. Ось і нові зручні засоби: прикметники із суфіксом -inis, без зусиль утворені автором від дієприкметників, для двослівних термінів: інтегровувана схема (а може, інтегрований або зосереджений схемний вузол, адже йдеться не про схему, а про виріб, що містить багато електронних схем), інтегрована чутливість, програмований керувальний пристрій, рефлюксна інформація. Терміни такої будови здавна широко вживаються: внесений опір, утрамбована підлога, друкована плата, вставне слово, відмінюваний прикметник, перекладна література. До речі, можливостей словотвору зазвичай не одна — могли б підійти й терміни інтегрована схема або інтегральний схемний вузол, інтегральна чутливість (підійшла б і раніше вживана інтегральна чутливість); коаксіальний кабель (підійшов би й раніше вживаний коаксіальний кабель), утворені без жодних хитрощів: до основ іменників integral.as, koaksialas додано суфікс -inis, прикметники та дієприкметники вжито в означених формах. Але, можливо, вирішили, що це надто просто, тому тепер нав’язують такі невдалі, ні на що не орієнтуючі терміни, як інтегральна схема, інтегральна чутливість, коаксіальний кабель. Такі прикметники є 48 утворювати від слів, не вживаних у литовській мові; пор. також artezinis, juridinis. Те, щоб основне слово не вживалося в литовській мові, трапляється вкрай рідко й небажано: «якщо форму без форманта не підтримує жодне слово, вживане в литовській мові, слід використовувати прикметник із формантом»1. Щоправда, дехто стверджує, що згаданий прикметник integrinis походить від integrus, але тоді йдеться про легке інтегрування, а не про об’єднання чи злиття. Але integruotinės schemos адже називали integralinėmis schemomis; адже пропонували називати не лише integrinėmis schemomis, а й integraliosiomis schemomis, а згодом — integrschemomis. Усе й далі плутають. Переглянувши міжнародні стандарти, бачимо, що integruotinė schema — це пристрій, який не є ані цілком неподільним, ані цілком інтегральним. Цілісність зазвичай уточнюють додатковим прикметником monolitinis, наприклад puslaidininkinė monolitinė integruotinė schema. У багатьох мовах означення в терміні integruotinė schema указує лише на інтеграцію, об’єднання, але не на цілісність: integrated circuit (англ.), integrierte Schaltung (нім.), circuit intégré (фр.). Мається на увазі багатогранна інтеграція — технологічна, конструктивна, схемотехнічна. У російській мові не було зручного способу це сказати: мали б бути интегрированные схемы. Невдалими були терміни bipoliarinis tranzistorius і unipoliarinis tranzistorius, але нав’язані кимось замінники dvipolis tranzistorius і vienpolis tranzistorius цілковито невдалі й неприйнятні, бо наголошено хибно передають суть. Dvipolis — це двоклемний, а vienpolis — одноклемний; наприклад, vienpolis jungiklis — це пристрій для під’єднання або від’єднання одного проводу, а dvipolis jungiklis — двох проводів. Кожен студент має знати, що будь-який із цих транзисторів є триполюсним або навіть чотириполюсним елементом. Ці транзистори створені не в Литві й спочатку отримали англійські назви. Тому можна було б змінити й їхні міжнародні назви, скажімо, на bipoliarusis tranzistorius і unipoliarusis tranzistorius. Звісно, ці терміни так само хибно передавали б суть. Точніше, перший слід було б назвати біполярним (двополярним) транзистором із переходами. Але, як уже згадувалося, відхилилися в іншому напрямку. Тому вже шість років, як 1 Kniūkšta P. Priesagos -inis būdvardžiai. V.: Mokslas, 1976. P. 50. Toliau trumpinama PIB. Dar žr.: Sližienė N. Atsakome medikams // Kalbos kultūra. V.: Mintis, 1972. Sąs. 23. P. 71 49 мої студенти чують, на мою думку, досить влучні новотвори dvikrūvis tranzistorius і vienkrūvis tranzistorius. До речі, і krūvnešį — узагальнена назва лише рухомого електрона та рухомої дірки. Будь-який електрон, дірку чи іон — як рухомі, так і нерухомі — можна було б називати носіями заряду. Принцип дії Dvikrūvio tranzistoriaus ґрунтується на двох типах krūvnešiais, а vienkrūvio — лише на одному типі krūvnešiais. Так це визначено і в міжнародних стандартах. То чи існують якісь правила або стратегія творення й уживання прикметників, що виражають виняткову ознаку? Можливо, існують. Щодо потреби в означених прикметниках у термінології мовознавиця А. Каулекене каже навіть так: «коли хочуть підкреслити не якість предмета, а його розрізнювальне (термінологічне) значення, скрізь слід уживати означені форми»2. До речі, слід пам’ятати, що своє місце має і звичайна форма міжнародних прикметників із закінченням -us (integralus, personalus, vizualus), а також родовий відмінок міжнародних іменників (integralo reikšmė, personalo sudėtis). А переглянувши «Словник інтернаціональних слів» (1985 р.), помітимо, що в ньому «суперприкметники» замінюють дуже багато споріднених прикметників. Про конкуренцію означених форм і міжнародних прикметників із суфіксом -inis у термінології в книжці А. Паулаускене та Д. Тарвайдене «Норми граматики й сучасне вживання» (Kaunas: Šviesa, 1986) сказано, що не слід «за всяку ціну намагатися все остаточно унормувати й на всі часи»3, а також що «клас означених форм, який почав формуватися порівняно недавно, нині вже занепадає»4. Однак авторки нагадують, що «вже створені (невже ще й створювати треба було?! — S.Z.) прикметники, які могли б (!? — S.Z.) мати й означені форми (aktyvus – aktyvusis, pasyvus – pasyvusis, formalus – formalusis, vertikalus – vertikalusis)»5. Тобто замість «суперприкметників» aktyvinis, pasyvinis, formalinis, vertikalinis, які, очевидно, вважають такими самими, як і перші- 2 Kaulakienė A. Politechnikos terminijos negėrovės // Kalbos kultūra V.: Mokslas, 1979. Sąs. 37. P. 35. 3 Paulauskienė A., Tarvydaitė D. Gramatikos normos ir dabartinė vartosena. K.: Šviesa, 1986. P. 139. 4 Ten pat. P. 136. 5 Ten pat. P. 139. 50 …них, — прості форми «щойно створені». Тут також не пропонується «створювати» атональний, глобальний, демонстративний тощо. Як зазначалося, мовознавиця А. Каулакене виступає за частіше вживання займенникових прикметників. Однак, на її думку, можна вибірково утворювати й «прикметникові прикметники без основи». Уникають подвійності прикметникових суфіксів, але послідовності немає, жодних правил немає, є лише додатковий стимул уживати суфікс -inis. Та незрозуміло, чи є твірне слово основою для розуміння цих похідних; зрештою, «терміни, утворені без системи, треба запам’ятовувати кожен окремо, а це важко навіть фахівцеві в цій галузі, не кажучи вже про тих, хто лише починає вивчати цей предмет»⁶. Крім того, чи варто захищати розмаїття чужомовних слів? Словники — велика підтримка для користувачів. На жаль, у словниках знаходиться місце для реклами «суперприкметників», а займенникові форми подавати не прийнято — мовляв, усі знають, що вони існують (а може, що зникають?). У Політехнічному словнику (В., 1984 р.) наведено: нормальный 1. normalinis (перше, а може, й основне значення?! Коли його вживають?). 2. нормalis. 3. norminis. Звідси зрозуміло, що перекладати треба не одним словом! Поряд із першим не завадив би родовий відмінок normalės (наприклад, normalės krypties), поряд із другим — звичайна форма normalus, а поряд із третім — родовий відмінок normos (наприклад, normos lygis). Але так і не знадобиться жоден прикметник із прикметниковим суфіксом -inis! Звісно, здавалося б, уже можна радіти, знайшовши у «Словнику фізичних термінів» (В., 1979 р.) aktyvusis (а не aktyvinis) елемент і laidamas, aktyvioji ir reaktyvioji varža, galia, induktyvioji varža, і навіть reaktyvusis lėktuvas. На жаль, у словниках, виданих пізніше, здебільшого «знову все спочатку». До речі, і в цьому словнику подано stacionarinis (=stacionarus+is) svyravimas, laidumas ir judesys (ніби все відбувається в якомусь stacionare), kvazistacionarinis (=kvazistacionarus+is) lygmuo ir laukas, absoliutinis (=absoliutus+is) minimumas, lygis ir laikas; lokalinis (=lokalus+is). Чимало непослідовностей і в згаданому політехнічному словнику, наприклад transversalinis (=transversinis, transversalus+is) filtras. Що вже казати про «Словник міжнародних сло- 6 G e r u l a i t i s V. Fizikos terminų žodynas // Mūsų kalba. 1980. Nr. 5. P. 30. 51 ів» (В., 1985 р.). Як відомо, без суфікса -inis часто можна обійтися, уживши родовий відмінок іменника. На жаль, тоді нерідко виникають сусідні родові відмінки, і страждає ясність думки. Суфікс -inis допомагає уникнути незрозумілих сусідніх родових відмінків, і це заохочує вживати його частіше. Ось один новітній приклад сусідніх родових відмінків — lygiagrečiųjų virpesių kontūrų savybės. Паралельними (або послідовними, зв’язаними) є вже коливання, а не контури. Ще не так давно ці «контури коливань» успішно називали rezonansiniais, а також virpamaisiais. Коли всім стане зрозумілою нормативна словотвірна модель прикметників, що позначають особливу ознаку, то й без словників буде зрозуміло, що ekvivalentinė schema має означати «схему еквівалента», а ekvivalenčioji schema — «еквівалентну схему», stacionarinis prietaisas — «пристрій стаціонару», а stacionarusis prietaisas — «нерухомий пристрій» (такі відтінки мають існувати, щоб можна було точно сказати, про що йдеться). Тоді всім буде зрозуміла й відмінність між negatyvusis та negatyvinis, dogminis та dogmatinis, а також багатьох інших. Міжнародні прикметники справді можна й потрібно впорядкувати за суворішими правилами. Важливою була б стратегічна настанова — не вживати прикметникових прикметників, значно частіше вживати займенникові. Не слід сидіти склавши руки й чекати, доки утвердяться «традиції»; маємо уникнути відступів. 52