Terminologija Latvijoje

ЗАКОРДОННІ АКТУАЛІЇ Regina KVAŠYTĖ ТЕРМІНОЛОГІЯ В ЛАТВІЇ Термінологією латиською мовою в усіх галузях і координацією впровадження стандартизованих термінів у практику займається Термінологічна комісія Академії наук Латвії (LMA TK). Ця комісія діє вже майже 50 років (з 1946 року). У 1959 році її перевели до Інституту мови та літератури LMA, а після його реорганізації в 1992 році TK діє в Інституті латиської мови. Діяльністю LMA TK керує пленум, який скликається відповідно до положення TK за потреби, але не рідше одного разу на рік. Керівництво комісії затверджується на засіданні Сенату LMA строком на п’ять років. TK очолює голова. З 1976 року цю посаду обіймає академік MA, габілітована докторка Айна Блінкена. Їй допомагають двоє заступників, затверджених минулого року: академік MA, габілітований доктор Юріс Екманіс і член-кореспондент MA, габілітована докторка Валентина Скуїня. Почесним членом TK є її багаторічний керівник, мовознавець Рудольфс Ґрабіс. Обов’язки наукової секретарки TK виконує магістерка філології Маріка Кірите. Останнім часом у пленумі працюють 33 фахівці різних галузей, а також мовознавці та представники видавництв. Для регулярної роботи сформовано актив пленуму TK — керівництво TK і 5–7 найактивніших представників окремих галузей. До речі, цей актив має право ухвалювати рішення щодо унормування термінів. Термінологію галузей на початковому етапі її розгляду готують відповідні підкомісії, до складу яких входять фахівці цієї галузі та щонайменше один мовознавець. У підкомісіях терміни збирають, узагальнюють і систематизують, а також розглядають перші варіанти списків термінів. На початку діяльності в Термінологічній комісії було 10 підкомісій, а на 40-му році роботи їх аж 22.1 Кількість підкомісій час від часу змінюється — 1 Skujinia V. Діяльність термінологічної комісії Академії наук Латвійської РСР у четвертому десятилітті та основні проблеми термінологічної роботи // Актуальні питання мови. Р., 1987., с. 72–73. 70 оскільки окремі комісії після певного періоду роботи або підготовки й видання термінологічного словника припиняють активну діяльність. Однак спостерігається й протилежний процес: за потреби вони можуть знову розпочати роботу (можливо, в оновленому складі). Створюються також підкомісії з нових галузей. Умовою їх створення є практична потреба стандартизувати терміни тієї чи іншої галузі. Ініціативу зазвичай виявляють фахівці цієї галузі. Останнім часом активно працюють 9 підкомісій: медична, сільськогосподарської техніки, бібліографії та бібліотечної справи, інформатики, енергетики, захисту рослин, хімічної технології силікатів, геології та музейної справи. Завдання LMA TK — підготувати й затвердити науково обґрунтовану та узгоджену латиську термінологію для різних галузей науки й практики; готувати до друку термінологічні словники та довідники; оцінювати й затверджувати списки термінів, підготовлені іншими організаціями, а також окремі терміни, подані на консультацію; розв’язувати суперечки фахівців із питань термінології та ухвалювати спільне рішення; координувати термінологічну роботу в Латвії. Поточне упорядкування термінології здійснюється у відділі термінології Інституту латиської мови, де нині працюють 6 співробітників. Тут нові списки термінів порівнюють із раніше затвердженими стандартизованими термінами, узгоджують і редагують рукописи термінологічних словників та інших видань, присвячених термінології. Теоретичні засади створення латиської термінології розглянуто в монографії багаторічної керівниці відділу Валентини Скуїні «Принципи упорядкування латиської термінології» («Latviešu terminoloģijas izstrādes principi», R., 1993), за яку авторці присвоєно науковий ступінь габілітованої докторки. Мета діяльності TK — також упровадження унормованих термінів у практику та усунення з мови неправильних або неточних термінів. Щоб це завдання успішно виконувалося, потрібно популяризувати в суспільстві рішення, ухвалені комісією. Найважливіші рішення друкуються в офіційній газеті Латвійської Республіки «Latvijas Vēstnesis» і газеті LMA «Zinātnes Vēstnesis». Розширені добірки термінів публікуються в бюлетенях або словниках. Нерідко бюлетені стають термінологічними словниками більшого обсягу з тієї чи іншої галузі… 71 ної основу. До цього часу вийшло 63 бюлетені та 15 словників у серії наукової термінології. Останнім часом організація роботи з видання словників значно змінилася. Тепер багато навчальних закладів, підприємств і інших організацій самостійно збирають терміни та видають збірники термінів для власних потреб. Щоб ці видання були нормативними, їх має узгодити й затвердити LMA TK. На жаль, таких видань недостатньо. Видавничі фірми часто не координують свою діяльність, і кожна з них з власної ініціативи видає словники або інші видання, у яких уживаються неузгоджені терміни. За підтримки TK останнім часом видано кілька великих збірників термінів. Насамперед слід згадати чотиримовний ілюстрований «Словник археологічних термінів» («Arheoloģijas terminu vārdnīca» R., 1994), укладений істориком Янісом Граудуонісом, за який його автор отримав нагороду Спідулоса, що її присуджує Латвійський фонд культури. Також видано тлумачний словник англійської, російської та латиської мов «Системи передавання й обробки даних» («Datu pārraides un apstrādes sistēmas» R., 1995), підготовлений підкомісією з інформатики. Цей словник — чудовий приклад того, чого можуть досягти ентузіасти своєї справи навіть у такій галузі, де дуже поширені запозичення з інших мов. Запропоновані в цьому словнику латиські відповідники нині успішно вживаються замість англіцизмів, наприклад: reference – atsauce, converter – pārveidotājs; driver – dzinis, draiveris, port – pieslēgvieta, ports (рекомендується вживати той термін, який стоїть першим). Навіть назва самого пристрою dators (англ. computer) є новотвором, який уже ввійшов у вжиток. Його утворено від звичного в латиській мові слова dati («дані») та суфікса -ors, за допомогою якого часто утворюють назви пристроїв. Цей термін успішно вживається замість англіцизму kompiūters. Згідно з вимогами TK і за її підтримки видано також термінологічні словники з інших галузей. Часто це галузі, у яких досі важливу роль відігравала російська мова й бракувало латиської термінології. Тепер фахівці та інші люди можуть користуватися такими словниками: «Російсько-латиський словник військової лексики» («Krievu-latviešu militārās leksikas vārdnīca» R.,1993), що містить 3500 термінів і лексичних одиниць, «Словник портових термінів» («Ostas terminu vārdnīca» Ventspils, 1995), укладений начальником нафтового району Вентспілського торговельного порту Юрієм Олейніком і Латвійською мов- 72 працівниця інституту мовознавства Маріка Кирите. Також видано «Англо-латиський словник термінів енергетики та електротехніки» («Angļu-latviešu enerģētikas un elektrotehnikas vārdnīca» R., 1995), у якому зібрано близько 12 000 слів; раніше вийшов словник російсько-латиської мови з цієї галузі «Krievu-latviešu enerģētikas terminu vārdnīca» (R., 1992). Найновіша праця TK — щойно виданий вкрай потрібний «Словник термінів економіки, діловодства та організації праці» («Ekonomikas, lietvedības un darba organizavimo terminu vārdnīca» R., 1995), у якому зібрано приблизно 11 000 латиських термінів та їхні відповідники російською, англійською й німецькою мовами. Словник містить широкий термінологічний матеріал: терміни економіки різних галузей господарства, діловодства, комерційної діяльності, організації праці, планування, автоматизації цих процесів та обробки даних, банківської діяльності, а також словосполучення термінологічного характеру й терміни статистики. Найближчим часом очікуємо виходу тлумачного словника з цієї ж галузі, підготовленого доценткою Латвійського університету Рутою Гревінією. Людям і досі дуже потрібен виданий 1977 року «Російсько-латиський політехнічний словник» («Krievu-latviešu politehniskā vārdnīca»), який тепер уже став бібліографічною рідкістю. Нині редагують великий словник будівельних термінів, укладений ентузіастом цієї галузі Талівалдісом Кейвасом. Видано також кілька збірок морських термінів — кілька років тому «Бюлетень морських термінів» («Jūrniecības terminu biļetens»), а цього року — «Основи технічної термінології мореплавства» («Jūrniecības tehniskās terminoloģijas pamati» R., 1995). Видання термінологічних словників нині достатньо добре налагоджене, і хоча ця робота потребує значних коштів, можливості для видання все ж можна знайти. Інший напрям діяльності TK — укладання стандартів термінів. На жаль, наразі для цієї роботи бракує і сил, і коштів. На початку роботи з упорядкування термінології всі терміни, прийняті TK, реєстрували в картотеці. Тепер, коли технічні умови стали кращими, картотеку переносять на комп’ютер, однак цей процес відбувається досить повільно. До речі, цю роботу розпочали зовсім недавно. TK придбала 1 комп’ютер і сподівається придбати ще один, сучасніший. Поки що так 73 Упорядковано лише матеріали нового «Словника термінів економіки, діловодства й організації праці» та «Російсько-латиського словника політехнічних термінів». Створена програма дає змогу знайти в банку даних будь-який термін, його відповідники іншими мовами, а також синоніми термінів. Комп’ютеризація відбувається повільно з кількох причин. Одна з них — TK не може виділити достатньо коштів, щоб оплачувати роботу програмістів і фахівців із комп’ютерної техніки. В інших галузях послуги таких фахівців добре оплачуються, тому важко знайти хорошого спеціаліста, який хотів би працювати над створенням банку термінів. Ще один напрям діяльності TK — популяризація результатів своєї роботи. Це не лише видання словників і публікація статей у збірниках чи пресі, а й організація різноманітних конференцій або участь у заходах, організованих іншими установами. Оскільки зв’язки із закордонними колегами розвиваються, з’являються нагоди брати участь у конференціях термінологів за кордоном, під час яких розглядають теоретичні й практичні питання термінології. Серед найважливіших наукових конференцій, проведених у Латвії, можна згадати міжнародну конференцію «Наука термінології: стан і перспективи», що відбулася в Юрмалі 1992 року. У ній взяли участь термінологи з 14 країн. Її було присвячено вшануванню століття від дня народження видатного латвійського термінолога E.Drezeneo. У 1996 році, коли відзначатимуть 50-річчя LMA TK, готується конференція «Національна термінологія: історія, сучасність і перспективи». Цього разу це буде захід латвійського масштабу, однак на нього планують запросити також термінологів із найближчих країн, щоб обмінятися думками й поділитися досвідом. У Латвії в галузі термінології ще багато невиконаної роботи. Надалі більше уваги слід приділяти укладанню стандартів, розвивати видання словників, прискорювати автоматизацію бази даних термінів, а також поглиблювати теоретичні дослідження. У сфері викладання основ термінології зроблено мало — слід не лише читати окремі лекції для фахівців, а й викладати термінологію як навчальну дисципліну студентам вищих і спеціальних навчальних закладів. 74 Бібліографія найновіших латиських термінологічних словників (1990–1995) 1. Англійсько-латиський енергетичний та електротехнічний словник. Р.: Pētergailis, 1995. – 143 с. (Англійсько-латиський словник з енергетики та електротехніки). 2. Англійсько-латисько-російський словник для студентів факультету радіотехніки. Укл. L.Maizīte. Р.: RTU, 1991. – 61 с. (Англійсько-латисько-російський словник для студентів факультетів радіотехніки). 3. Англійсько-латисько-російський словник термінів швейної промисловості. Укл. I.Blūmfelde. Р.: RTU, 1990. 1-й т. (A – K) – 204 с., 2-й т. (K – Z) – 205 с. (Англійсько-латисько-російський словник термінів швейної промисловості). 4. Англійсько-латисько-російський термінологічний словник для студентів будівельного факультету. Укл. G.Čākure та ін. Р.: RTU, 1992. 1-й т. – 194 с., 2-й т. – 162 с. (Англійсько-латисько-російський термінологічний словник для студентів будівельних факультетів). 5. Терміни постачання, торгівлі та фінансового діловодства. 61-й бюлетень LZATK. Р.: Zinātne, 1990. – 95 с. (Терміни постачання, торгівлі та фінансового діловодства). 6. Назви рослин і тварин: російсько-латинсько-латиський словник. Укл. R.Āva. Р.: LU, 1990. – 98 с. (Назви рослин і тварин: російсько-латинсько-латиський словник). 7. Blūma D. Мінімум педагогічної та методичної лексики англійською і латиською та латиською й англійською мовами. Р.: LU, 1992. – 83 с. (Мінімум педагогічної та методичної лексики англійською і латиською та латиською й англійською мовами). 8. Системи обробки та передавання даних. Англійсько-російсько-латиський тлумачний словник. Р.: A/s SWH Informātivās sistēmas, 1995. – 247 с. (Системи обробки та передавання даних). 9. Словник термінів економіки, діловодства та організації праці. укл. авторський колектив під керівництвом V.Skujiņa. Р.: LIC, т. 1 (A – D) – 123 с. (Словник термінів економіки, діловодства та організації праці). 10. Терміни економіки, діловодства та організації праці латиською, російською, англійською, німецькою мовами. Р., 1995. – 911 с. (Терміни економіки, діловодства та організації праці латиською, російською, англійською, німецькою мовами 75 німецькою мовами). 11. Словник економічних термінів латиською, російською, англійською, німецькою, французькою, литовською та естонською мовами. Упоряд. J.Porietis. Р.: LU, 1992. – 163 с. (Словник економічних термінів латиською, російською, англійською, німецькою, французькою, литовською та естонською мовами). 12. Тлумачення основних термінів, уживаних в актах енергетичного законодавства та нормативних матеріалах. Р., 1996. – 31 с. (Тлумачення основних термінів, уживаних в актах енергетичного законодавства та нормативних документах). 13. Graudonis J. Словник археологічних термінів: латиською, російською, англійською, німецькою мовами. Р.: Zinātne, 1994. – 453 с. (Словник археологічних термінів). 14. Gravniece S. Словник для жінок: кулінарія. Німецько-латисько-російський словник. Р.: Baltika, 1993. – 75 с. (Словник для жінок: кулінарія. Німецькою, латиською та російською мовами). 15. Короткий словник російсько-латиських енергетичних термінів. Упоряд. колектив авторів. Р., 1990. – 248 с. (Короткий словник енергетичних термінів російською та латиською мовами). 16. Короткий словник російсько-латиських виробничих термінів: сільськогосподарська техніка. Упоряд. J.Pommers. Р.: Zvaigzne, 1991. – 64 с. (Короткий словник виробничих термінів російською та латиською мовами. Сільськогосподарська техніка). 17. Словник стандартних фраз морської навігації (колектив авторів). Р., 1995. – 192 с. (Словник стандартизованих фраз морської навігації). 18. Jurkāne M. Словник для жінок: косметика та гігієна. Англо-латисько-російський словник. Р.: Baltika, 1993. – 37 с. (Словник для жінок: косметика та гігієна. Англо-латисько-російський словник.) 19. Основи технічної термінології мореплавства. Упоряд. M.Grinšteins, J.Baldunčiks. Р.: Elfs, 1995. – 135 с. (Основи термінології морської техніки). 20. Kārkliņš L. Музичний лексикон. Р.: Zvaigzne, 1990. – 336 с. (Музичний словник). 21. Словник картографічних термінів. Упоряд. J.Štrauhmanis. Р.: LU, 1991. – 24 с. (Словник картографічних термінів). 76 22. Російсько-латиський словник залізничної термінології. (3 частини). Упоряд. J.Vanags. R.; 1991. – 241 с. (Російсько-латиський словник залізничної термінології). 23. Російсько-латиський словник енергетичних термінів. R.: Latvenergo, 1992. – 208 с. (Російсько-латиський словник енергетичних термінів). 24. Російсько-латиський словник бухгалтерських термінів. R.: firma AFS, 1994. – 47 с. (Російсько-латиський словник бухгалтерських термінів). 25. Російсько-латиський словник юридичних термінів. Ред. J.Alfejeva. R.: Alkor, 1993. – 206 с. (Російсько-латиський словник юридичних термінів). 26. Російсько-латиський словник термінів технології кераміки. R.: RTU, 1993. – 95 с. (Російсько-латиський словник термінів технології кераміки). 27. Російсько-латиський словник військової лексики. Упоряд. F.Justs. R.: Junda, 1993. – 119 с. (Російсько-латиський словник військової лексики). 28. Російсько-латиський словник термінів технології скла. R.: RTU, 1993. – 110 с. (Російсько-латиський словник термінів технології скла). 29. Терміни кристалографії та мінералогії. LZATK 63-й бюлетень. R.: Zinātne, 1993, – 226 с. (Терміни кристалографії та мінералогії). 30. Krūmkalne L., Kukle S., Landsbergs A., Petersons L. Англійсько-латисько-російський тлумачний словник фінансової бухгалтерії. R.: SIA “Mācību grāmata”, 1993. – 100 с. (Англійсько-латисько-російський тлумачний словник фінансової бухгалтерії). 31. Kupčs, J., Knipše G. Тлумачний словник спортивних термінів. R.: LIC, 1992. – 60 с. (Тлумачний словник спортивних термінів). 32. Латисько-англійський словник юридичних термінів. R.: 1993. – 175 с. (Латисько-англійський словник юридичних термінів). 33. Латисько-англійсько-німецько-російський словник термінів поліграфії та видавничої справи. R.: Litta, 1995. – 343 с. (Латисько-англійсько-німецько-російський словник термінів поліграфії та видавничої справи). 34. Латисько-російський і російсько-латиський словник термінів проєктування будівель і споруд. 1-й зошит. Проєктна та кошторисна документація 77 termini. Sast. J. Piešiņš. R., 1990. – 18 lpp. (Latvju-rušu ir rušu-latvju kalbų pastatų projektavimo terminų žodynas. 1 sąs. Projektų ir sąmatų dokumentų terminai). 35. Латисько-російський, російсько-латиський словник юридичних термінів. За ред. J. Vēbera. Р.: Rasma, 1994. – 487 с. (Латисько-російський, російсько-латиський словник юридичних термінів). 36. Назви птахів Латвії. LZA TK 60-й бюлетень. Р.: Zinātne, 1991. – 43 с. (Назви птахів Латвії). 37. Терміни діловодства. LZA TK 59-й бюлетень. Р.: Zinātne, 1990. – 83 с. (Терміни діловодства). 38. Латисько-російський та російсько-латиський словник термінів меблевої промисловості. Автори: ZRA “Gauja”, Ризький меблевий комбінат, кафедра деревообробки LLA, Інститут мови та літератури LZA. Р., 1991. – 165 с. (Латисько-російський та російсько-латиський словник термінів меблевої промисловості). 39. Медичні терміни. LZA TK 62-й бюлетень. Р.: Zinātne, 1991. – 145 с. (Медичні терміни). 40. Olejņiks J., Ķirīte M. Російсько-латиський словник портової тематики. Словник портових термінів. Вентспілс, 1995. – 96 с. 41. Rikmanis O., Baldunciks J., Bibanajevs A. Морська абетка: морські терміни. Оповідання про море. Р.: Sprīdītis, 1993. – 111 с. (Морський буквар: морські терміни. Оповідання про море). 42. Російсько-латисько-англійський словник основних економічних термінів. Рига: LIC, 1991 – 49 с. 43. Skujiņa V., Kvašīte R. Словник ділових висловів. Посібник з практики діловодства. Р.: Zinātne, 1991. – 104 с.: вид. 1992. 44. Словник термінів економіки торгівлі, організації та управління. Р.: Zinātne, 1992. – 254 с. (Словник термінів економіки торгівлі, організації та управління). 45. Veciņš E. Грошові справи: тлумачний словник. Р.: Zvaigzne, 1993. – 176 с. (Грошові справи). 78