J. Kruopas – nuoseklios ir kryptingos fizikos terminijos tvarkybos šalininkas

ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО Ангеле КАУЛАКЕНЕ Інститут литовської мови, Вільнюс Й. КРУОПАС — ПРИХИЛЬНИК ПОСЛІДОВНОГО Й ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ВПОРЯДКУВАННЯ ФІЗИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ Сучасна фізична термінологія — одна з найкраще впорядкованих у Литві. Безперечно, це зумовило чимало чинників. Однак, мабуть, найважливішим було послідовне й цілеспрямоване впорядкування фізиками власної термінології за участю мовознавців. Прояви такого цілеспрямованого впорядкування фізичної термінології можна виявити в підручнику І. Кончюса, який він писав (від 28 січня 1916 р. до 23 грудня 1919 р.)1, учителюючи в Естонії після переїзду Паланзької жіночої гімназії до міста Верро. Пишучи підручник, він листувався з багатьма особами, позначеними лише ініціалами G. D., G. G., R. S., R. P., тож важко визначити, кому адресовано листи. Мабуть, більшість із них написано членам Спілки вчителів. Л. Дзіґайте у книжці «Ігнас Кончюс і його „Жемайтійські бесіди“» (В., 1992)2 припускає, що R. P. — можливо, фізик, адже йому адресовано такого листа І. Кончюса: «Подивіться, може, мій твір нікуди не годиться, тоді я ані книжок не дерибанитиму, вирізаючи ілюстрації, ані паперу не псуватиму. Загалом буде понад 400 сторінок»3. Послідовність листування частково розглянув і сам І. Кончюс у статті «Терміни фізики»4. Приписка редактора А. Жвірона до цієї статті уточнює етапи написання підручника «Фізика» та деякі питання термінології. У ній зазначено, що «для встановлення фізичних термінів у Воронежі було створено „Мовну комісію“, яку очолює К. Буґа. [...] пишучи „Фізику“, автор [І. Кончюс] збирав тер- 1 Ignas Končius. Literatūros rodyklė. Sudarė E.Makariūnienė. V., 1990. 142 p. 2 D z i g a i t ė L. Ignas Končius ir jo „Žemaičio šnekos“. V., 1992. P. 21–22. 3 K o n č i u s I. Fizika: Fizikos vadovėlis gimnazijoms: [Rankraštis] // VU BR.F1.F1039. P.70. Tekstas pateiktas autentiškas. 4 K o n č i u s Ig. Fizikos terminai // Gamta. 1938. Nr.3. P. 258–260. 93 мінус і надсилав їх до «Комісії з мови» або безпосередньо К. Бузі, який затверджував надіслані терміни, виправляв їх або «працював» над новими5. Як зазначає І. Кончюс, із 158 слів, щодо яких він звернувся із запитом, на 101 слово він отримав написані рукою К. Буги пояснення з приміткою: «Шановний пане! Фізику дуже важко визначити фізичні терміни. Мої зауваження до праці Свеєка дадуть лише трохи матеріалу. Мушу сказати, що з мене кепський коваль. У Яблонскіса ковальська робота йде успішніше. У фізичному підручнику Свеєка хотів би знайти жмудські пазурі. Що більш по-жмудськи писатимеш, то людяніше буде. Даукантас показує, що по-жмудськи можна писати книжки з усіх наук. Терміни пролежали в мене близько 10 днів, бо дійшли до мене, коли я хворів. Усього найкращого! Каз. Буга». Усі слова, словосполучення чи речення, щодо яких І. Кончюс звертався із запитами, із запропонованими К. Бугою відповідниками, поясненнями та згаданим листом зберігаються у відділі рукописів і рідкісних видань Бібліотеки Литовської академії наук.7 Вони утворюють ніби два списки. Перший, названий «Фізика», охоплює сто лексичних одиниць із фізичного підручника, щодо яких І. Кончюс звертався із запитами. У ньому, крім фізичних термінів, є чимало речень або їхніх уривків, у яких І. Кончюс сумнівався. Тому більшість із них він навів і литовською, і російською мовами. Усі слова чи речення, щодо яких І. Кончюс звертався із запитами, пронумеровані ним. Інший список називається «Фізичні терміни». На одному боці сторінки записані терміни І. Кончюса, а на іншому — відповідники К. Буги, більшість із яких має позначений наголос, і пояснення. Ось який вигляд має цей список. Фізичні терміни I. Končius плотность K. Būga {густина, рідкість, в’язкість (в’язкість води?) каші, юшки рідкість (putra blandì «щільний») {кажуть: густина крихт? 5 A.Ž. Примітка редактора // Там само. С. 260. Текст подано автентично. 6 Končius Ig. Фізичні терміни // Gamta. 1938. № 3. С. 258–260. 7 Відділ рукописів і рідкісних видань Бібліотеки Литовської академії наук. F12, ap.1742. 94 Відношення двох чисел дорівнює чотирьом до десяти, як десять до п’яти відношення двох чисел (зустріч) — вісім відноситься до чотирьох, як десять до п’яти, простір площа, порожнина (простір) непроникність для води незмочуваність, несприйнятливість до вологи {непромокальний «непромокаемый» > водонепроникність будівля будівля (палац, palac у Східній Литві «палац» — plurale tantum) ціле число ціле число (цілий, неушкоджений в інших випадках) дробове число дробове число = дріб = дроби [pl. tant.?] тяжкість, сила тяжіння тяжкість, сила тяжіння вантаж вантаж, -у, вантаж відмінний або різниця відмінний або різниця (жемайтською «bė skyrōs») проволока дріт, -у, дріт покой спокій, спокійність, спокій (нерухомість), нерухання движение рухання (рух, обертання) {найвідповіднішим, здається, буде «рухання» {пор. su-kušti (su-kušo) {рухати, рухати когось абсолютный абсолютний относительный відносний буквальный (буквальний сенс слова, букв. смысл, якщо брати буквальний сенс слова) равномерный рівний, -а, однаковий, однорідний (однаковий за складом, однорідний) у Східній Литві прямолінійний прямий, -а (пор. іди прямо), пряма лінія (орудний відмінок однини) тіло рухається прямолінійно й рівномірно тіло(а) {обертається прямо й рівномірно {обертається (рівномірно) тонка скляна циліндрична трубка {труба {трубочка тонка скляна трубка циліндричної форми (трубочка) 95 положення та відстань від нерухомого тіла {місце {відстань {віддаленість {нерухоме, нерухоме {тіло {нерухоме час, протягом якого пройдено шлях час, за який пройдено {цей шлях {стільки шляху зворотний випадок {навпаки, назад — протилежний цьому випадок? перешкода перешкода тертя (предмета об предмет) (предмета об предмет, тіла об тіло) тертя миттєвий {миттєвий, раптовий, -а, мить (гострий, присл. гостро) безперервний безупинний, без кінця, такий, що йде від предмета, постійний? незалежність дії незалежність дії, діяння (незалежність) протидія дія навпроти?? окружність коло?? шків, -а, шківа (що O = сама середина, що окреслене) навколо циркуля кругле коло {окружність, утворює окружність (вигинається), коло {(німецькою) = вигин (лит.) дугаО {(пор. rat—lankis) = skritas (пор. прізвище Skri[t]-dàila) = skritulys протилежний іншого кінця, протилежний? протилежний? напрямок {напрямок (думок, землі), шлях, нахил; {напрям (куди веде?) {той бік, звідки (у який бік) віє вітер рівнодійний рівень, -на?? рівнодійна двох сил; точка, точка опори {шпичак (жмуд. шпичак), {крапка місце опори (місце упирання) складова дія різниця {надлишок (залишок, -ку, залишкові??) {відмінність, різниця; неоднаковість обернено пропорційний прямо пропорційний пряма пропорція? (ėinas тощо) пройдений шлях прямо пропорційний часу пройдений шлях вимірюється прямо пропорційно часу 96 кількість робітників обернено пропорційна часу пара важіль, важіль Архімеда важіль першого роду важіль другого роду рівноплечий плече стрижень всесвітнє тяжіння всесвітній вагомий вагома пряма лінія вагоме тіло, рідина площина порожнеча одиниця кількість робітників обернено пропорційна часу пара (діал. dvéitas), пара важіль, важіль Архімеда важіль першого роду важіль другого роду з рівними плечима, рівноплечий важіль терезів стрижень (ше́рдіс, -ies, ше́рді), стегере̇ліс? загальна сила тяжіння (діал. сила ваги), сила притягання всесвітній? (усього) світу? зважуваний, вагомий зважувана пряма лінія тіло, рідина, флюїд – вагомий, зважуваний площина, рівнина порожнеча одиниця, род. відм. однини (пор. здоров’я, неподобство, життя) {одиниця, чи не буде тільки єдність, {єдність – единство? Залишається лише шкодувати, що підручник фізики І. Кончюса для гімназій не був надрукований. Його рукопис обсягом 312 сторінок зберігається у відділі рукописів Вільнюського університету⁸. Дослідивши рукописний підручник фізики І. Кончюса для гімназій, помічаємо такі речі. По-перше, варіювання однослівних термінів і видових компонентів складених термінів, велика кількість описових термінів, неоднакове написання прізвищевих термінів (що, до речі, трапляється й сьогодні). Це цілком зрозумілі й неминучі речі, адже на той час, коли писався підручник, фізична термінологія лише формувалася. По-друге, у підручнику є також певні ⁸ К о н ч ю с І. Фізика: Підручник фізики для гімназій: [Рукопис] // ВУ БР.F1.F1039. С.70. Текст подано автентичний. 97 критерії унормування, тобто до запозичень намагалися добирати литовські відповідники, а для називання видових понять намагалися вживати означені форми прикметників або дієприкметників. Безперечно, на формування цих критеріїв вплинуло листування І. Кончюса з К. Бугою. Повернувшись до Литви й учителюючи в Дотнуві, І. Кончюс 1921 р. створив комісію для розгляду фізичних термінів9. До неї увійшли вчителі сільськогосподарської та лісової школи В. Гайгалас, Й. Мурка, В. Руокіс, Й. Станішавскас, Й. Вєноцінскіс. Комісія розглянула близько 1600 термінів і влітку 1922 р. подала їх на перегляд Й. Яблонському, а згодом — створеній ще 1921 р. при Міністерстві освіти Комісії термінології. Розглянуті нею терміни нумерували й публікували для громадської критики в газеті «Литва»10. Майже кожен список термінів починається зі вступного слова секретаря Комісії термінології А. Вірелюна. Як зазначає А. Вірелюнас, окрім нього, у комісії працювали К. Буга, А. Дамбраускас, Пр. Довидайтіс, А. Сметона, Із. Тамошайтіс, трохи згодом до її роботи долучилися Й. Бейнорас, К. Кепалас, Й. Лауринайтіс, Пр. Машіотас, Й. Мурка, А. Варнас11. Список «Терміни для потреб фізики» у газеті «Литва» публікувався литовською та російською мовами, але не в алфавітному порядку. В одному зі вступних слів А. Вірелюнас пояснює це непорозуміння так: «зауважу, що шановний І. Кончюс склав цей список в алфавітному порядку — російсько-литовський і литовсько-російський. Тим часом комісія публікує його терміни литовсько-російською мовою не в алфавітному порядку. Ось чому так сталося. Комісія принципово вирішила покласти в основу литовські терміни, пояснюючи їх російською, німецькою чи будь-якою іншою мовою. Дотримуючись цього рішення, вона мала розглянути й опублікувати литовсько-російську частину списку. Але через недогляд невелика робоча комісія підготувала й подала на розгляд пленуму Комісії російсько-литов- 9 Šenavičienė I. Fizikos raida Lietuvoje. 1920-1940. V., 1982. P. 88. 10 Lietuva. 1923. 108 (1225), P. 5-6; 109 (1226). P. 6; 125 (1242). P.5–6; 141 (1258). P.7; 149 (1266). P. 5; 209 (1326). P. 5; 218 (1335). P. 7-8; 233 (1350). P.7; 234 (1351). P. 5; 275 (1392). P. 7; 277 (1394). P. 6-7; 278 (1395). P.7; 285 (1402). P.7; 286 (1403). P. 7; 1924. 3 (1414). P. 6-7; 30 (1441). P. 7–8. 11 Lietuva. 1923. 218 (1335). P. 8. Stilius, rašyba ir skyryba netaisyti. 98 частину. Згодом, хоча й усвідомили, що почали не з того кінця, назад уже не повертаються. Адже Комісія, обговорюючи й обмірковуючи, не може не виправляти й не змінювати термінів, через що руйнується їхній алфавітний порядок. З іншого боку, оскільки вирішено часто публікувати терміни — після кожного засідання, то доводиться передавати до «Lietuva» списки частинами12. То яким же є перший литовський словник фізичних термінів? Точно охарактеризувати тип словника «Терміни для потреб фізики» неможливо. Це двомовний (литовсько-російський) словник термінів, що містить елементи тлумачного словника, наприклад: 19. amperas (одиниця кількості електричного струму) – амперъ (единица количества тока), 1174. buvimas, bū- vis, -io, stovís; природознавство цікавить (вимірює, досліджує, вивчає) три стани речовини – состояние, учение о природе рассматривает три состояния вещества, 14. amalgama, -os (амальгама Кінмейєра — сплав 1 ч. свинцю, 1 ч. цинку і 2 ч. ртуті, металоподібний) – амальгама (Кинмейера амальгама – металлический сплав 1 ч. свинца, 1 ч. цинка и 2 ч. ртути) тощо. У цьому словнику намагалися подати якомога більше термінологічної лексики з фізики й техніки. З іншого боку, прагнення автора (замінювати описові або складені терміни коротшими, добирати литовські відповідники до міжнародних термінів чи запозичень, розрізняти за значенням похідні із суфіксами -imas, -ymas, -umas та закінченнями -a, -as, -is) є своєрідними початками унормування термінів, що згодом стали чи не основними критеріями унормування термінів у литовській фізичній термінографії. Роботу з укладання фізичної термінографії продовжували й після війни. Одним з основних організаторів упорядкування фізичної термінології того часу був J. Kruopas. 30 січня 1954 р. відбулася перша нарада з питань фізики. На ній із розгорнутою доповіддю «До питання фізичної термінології» виступив доц. A. Puodžiukynas. Як видно з протоколу цієї наради, у дискусіях з питань термінології виступав і J. Kruopas13. Він зазначив, що «в Академії наук діє термінологічна комісія, завданням якої є впорядкування термінології. Комісія з термінології Інституту литовської мови та літератури готова допомогти з вирішенням питань фізичної тер- 12 Lietuva. 1923. 218 (1335). P. 7–8. Stilius, rašyba ir skyryba netaisyti. 13 MA CA, F27, Ap. 1; B54a. Tekstas pateiktas autentiškas. 99 мінології. У 1940 р. у термінологічній комісії розглянули фізичні терміни. Вільнюські фізики мають їх, і дехто вживає. Пропоную доповнити й уточнити наявний список фізичних термінів та розглянути його. Підтримую думку доц. Puodžiukynas щодо створення оргкомітету з питань термінології. Пропоную включити до оргкомітету представників різних наукових установ. Пропоную розмножити укладений список фізичних термінів і розіслати фізикам. Техніки KPI готують словник технічних термінів. Варто узгодити терміни з фізиками. Термінологічна комісія має включити узгодження фізичних термінів до свого робочого плану на 1954 р.14. На нараді запропонували створити комісію з фізичної термінології. До неї включили фізиків H. Horodničius, J. Zdanys, доц. A. Puodžiukynas, проф. P. Brazdžiūnas і мовознавця V. Bartusevičius. Ця комісія успішно продовжила роботу, розпочату комісією I. Končius, і 1958 р. вийшов невеликого формату «Словник фізичних термінів», що охоплював 4000 фізичних термінів. Хоча J. Kruopas безпосередньо не входив до цієї комісії з фізичної термінології, але, як видно зі списку його статей і редакторських праць, надрукованих у 1947–1968 рр., що зберігається в рукописному відділі Бібліотеки Інституту литовської літератури та фольклору15, він як голова Термінологічної комісії брав участь в обговоренні та підготовці 13 термінологічних словників, зокрема й згаданого «Словника фізичних термінів»15. Крім того, як зазначено в передмові, словник переглянули члени Термінологічної комісії Інституту литовської мови та літератури Академії наук J. Kruopas, A. Kučinskaitė та V. Labutis, яким комісія укладачів словника висловлює щиру подяку16. Чим цей словник відрізняється від «Термінів для потреб фізики» I. Končius? По-перше, у ньому як заголовні слова й терміни подано лише іменники та прикметники, а не всі частини мови. По-друге, одне поняття називають двома, а не кількома синонімами, один із яких подано в дужках після знака рівності, наприклад: degeneracija (= iš- 14 MA CA, F27, Ap. 1; B54a. Tekstas pateiktas autentiškas. 15 K r u o p a s J. Tarybiniais metais [1947–1968] išspausdintų straipsnių ir redakcinių darbų sąrašas // LLTI BR, F90-111, F90–112. 16 Fizikos terminų žodynas. Red. akad. P.Brazdžiūnas.V., 1958. 122 p. 100 народження), принцип заборони (=принцип Паулі), сенсибілізація (=сенсибілізація), варіатор (=перемикач) тощо. По-третє, не намагаються розрізняти за значенням похідні із суфіксами -imas, -ymas, -umas та закінченнями -a, -as, -is. Очевидно, на такі засади укладання «Словника фізичних термінів» вплинув і авторитет Й. Крупаса, оскільки ті чи інші подібні засади можна знайти в його статтях. Згодом, спираючись на принципи укладання першого й другого словників фізичних термінів, розпочали підготовку великого чотиримовного «Словника фізичних термінів», який вийшов у 1979 році. Його вважають одним із найкращих видань із термінографії. А це, безперечно, було зумовлено постійною співпрацею фізиків і мовознавців. Отримано 1998 07 02 101