Dėl „sąsajos“, „sieties“ ir artimų terminų vartosenos

Vilius PALENSKIS, Vytautas VALIUKĖNAS ir Valerijonas ŽALKAUSKAS Вільнюський університет ЩОДО ВЖИВАННЯ ТЕРМІНІВ «ІНТЕРФЕЙС», «ЗВ’ЯЗОК» ТА БЛИЗЬКИХ ДО НИХ У «Словнику фізичних термінів» [1] термін інтерфейс подано у двох різних гніздах — інтерфейс (англ. conjugation, нім. Konjugation, рос. сопряжение) та кореляція, зв’язок (англ. correlation, нім. Korrelation, Wechselbeziehung, рос. корреляция). У «Словнику термінів лазерної фізики» [2] інтерфейс вжито у другому значенні. У «Словнику математичних термінів» [3] інтерфейс відповідає англійському слову relation і російському — соотношение, а в «Тлумачному словнику комп’ютерної термінології» [4] — англійським словам connection і (con)catenation та російським — соединение, сцепление. Останнім часом у працях з комп’ютерних наук [5, 6] слово інтерфейс почали вживати як відповідник англійського терміна interface, що означає пристрої або програми для з’єднання частин комп’ютера з різними параметрами. Очевидно, що вживання слова інтерфейс неоднозначне. У «Словнику сучасної литовської мови» [7] інтерфейс — «уявний зв’язок об’єктів: Зв’язок ідей, подій. Зв’язок науки з виробництвом». Слово зв’язувати має два значення: «1. прив’язувати, підвішувати (мотузку, нитку тощо): <…>. 2. перен. установлювати взаємні зв’язки, поєднувати: Зв’язувати одне з іншим. || звор.: Теорія пов’язана з практикою». Слово «поєднати» означає «з’єднати: Логічно поєднати думки. || звор.: Пов’язані поняття.» Отже, слово інтерфейс є синонімом зв’язування, з’єднання і зв’язку. У наведених прикладах переважає зв’язок думок. Отже, термін інтерфейс слід уживати для опису явищ або логічних зв’язків. Найчастіше його вживають саме в цьому значенні. Важливо лише з’ясувати, яке з цих значень найкраще підходить для позначення інтерфейсу. У словнику [7] немає прикладів уживання слова «інтерфейс» у значенні пристрою. Отже, переклад слова interface як інтерфейс є невдалим. Тут розглянемо близькі до інтерфейсу терміни, такі як кореляція, зв’язування, зв’язність, роз’єднання, зв’язок, відношення, зв’язок, співвідношення, ланка та зчеплення. Також наводимо відповідники цих термінів англійською, 60 французькою, німецькою та російською мовами, зібрані зі словників [8–14]. • кореляція ‖ англ. correlation ‖ фр. corrélation f ‖ нім. Korre­lation f ‖ рос. корреляция f; • корелятор ‖ correlator ‖ correlateur m ‖ Korre­lator m ‖ коррелятор m. Терміни кореляція та корелятор однакові в усіх мовах. Навряд чи для цих фізичних і математичних термінів потрібен литовський відповідник, як це зроблено у словниках [1,2]. Найближчим до терміна зв’язування є міжнародне слово асоціація, оскільки слова зв’язувати і поєднати французькою перекладаються як associer [15]. Асоціювати означає зв’язувати [7]. Властивість об’єктів бути пов’язаними можна було б назвати зв’язністю, а не асоціативністю, як це подано у словнику [3]. Якщо якісь об’єкти пов’язати, їх можна й роз’єднати. Отже, доводиться говорити не лише про зв’язок, а й про роз’єднання. • зв’язування ‖ association ‖ association f ‖ Assoziation f ‖ ассоциация, f связывание n; • зв’язність ‖ associativeness, associativity ‖ associativité f ‖ Assoziativität f ‖ ассоциативность f, связываемость f; • зв’язок ‖ association, coupling ‖ association f, couplage m‖ Assoziation f, Kopplung f ‖ связывание n, связь f; • від’єднання ‖ decoupling, uncoupling ‖ découplage m ‖ Entkopplung f, Auskopplung f‖ развязка f, развязывание n, устранение связи. У словнику [1] роз’єднання ‖ роз’єднання ‖ розв’язка як термін подається литовський відповідник відв’язування. Вважаємо, що від нього слід відмовитися й уживати запропонований нами термін від’єднання. Уживання термінів зв’язок і співвідношення та їхні відповідники іноземними мовами вже усталилися. Manome, kad šalia termino grandis (link ‖ maillon m, anneau m ‖ Glied n ‖ звено n) būtų galima vartoti terminus saitas ‖ link ‖ liaison f ‖ Bindung f ‖ связка f, связь f ir sąraiša ‖ brace, constrain ‖ tirant m, contrainte f, enchaînure f ‖ Verbinder m, Binder m ‖ связующая деталь f, kai kalbama apie mažų matmenų ir įvairaus pavidalo susiejimo arba sąsajos elementus ir detales. Didesnių matmenų sąsajos įtaisus vadiname sankabomis. 61 Останнім часом у метрології [16] почали вживати два терміни, також пов’язані зі словом пов’язувати. Це простежуваність і простеження. Простежуваність (traceability || traçabilité f) — властивість результату вимірювання або значення еталона, яка дає змогу пов’язати його з опорними значеннями, найчастіше з державними чи міжнародними еталонами, застосовуючи безперервний метод порівняння з обраною невизначеністю. Простеження (traceability || traçabilité f || связь f средств измерения с национальными эталонами) — зв’язок засобів вимірювання з державними еталонами. Термін простеження обговорювався [17]. Вважаємо, що його можна було б уживати не лише в метрології, а й в інших технічних галузях. Окремо розглянемо литовські терміни для засобів поєднання та узгодження комп’ютерних мереж або пристроїв, які англійською називають інтерфейсом і шлюзом. Цими англійськими словами називають пристрої, що поєднують і узгоджують окремі вузли комп’ютерів або частини комп’ютерних мереж, а словом інтерфейс називають також програми узгодження. Для позначення програмних утворень пропонуємо вживати слова жіночого роду. Наводимо три запропоновані терміни, їхні відповідники іншими мовами та визначення термінів. • інтерфейсний пристрій || interface, interface device || interface f, dispositif m d'interface || Interface n, Schnittstelle f || интерфейс m, устройство n сопряжения – пристрій, що забезпечує взаємозв’язок пристроїв комп’ютерних систем. Інтерфейсний пристрій узгоджує рівні сигналів, повні вхідні та вихідні опори пристроїв і синхронізує їхню роботу. • інтерфейсна програма || interface || interface f – програмні засоби, що визначають допустимі процедури, їхні параметри, загальні змінні та області пам’яті; • мережевий шлюз || gateway || passerelle f || Gateway n || межсетевой шлюз m – система, що забезпечує обмін інформацією між неузгодженими мережами, які використовують різні протоколи. У математиці для характеристики комплексних чисел вживають прикметник спряжений || conjugate || conjugué || konjugiert, adjugiert || сопряженный. Для позначення такого процесу сполучення пропонуємо вживати не слово інтерфейс, а слово сполучення || conjugation || conjugation f || Konjugation f || сопряжение n, присоединение n. 62 Коли хочемо підкреслити процес або явище з’єднання двох частин, деталей чи пристроїв, уживаємо термін з’єднання || connection || connexion f, jonction f || Verbinden n, Anschalten n || соединение n, присоединение n. Натомість процес увімкнення деталі, пристрою чи джерела живлення в електричне коло позначають терміном увімкнення || joining, connection || jonction f, connexion f || Schalten n || соединение n, включение n. Крім того, слово з’єднання також уживають для позначення способу з’єднання, наприклад: схема зі спільною базою транзистора (= спосіб з’єднання), з’єднання двигуна за схемою «зірка—трикутник» (=спосіб з’єднання). Іноді термін з’єднання уживають у значенні з’єднувального вузла, коли конкретні з’єднувальні елементи не зазначено. Отримано 1998 09 03 Literatūra 1. Fizikos terminų žodynas. V.: Mokslas, 1979. 2. Lazerių fizikos terminų žodynas. V.: VU leidykla ir leidykla „Šachmatai“, 1990. 3. Matematikos terminų žodynas. V.: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994. 4. Paulauskas K. V., Jasinevičius R. Aiškinamasis kompiuterijos žodynas. K.: Technologija, 1995. 5. Informatika ir kompiuterių įranga. Aiškinamasis anglų-lietuvių kalbų žodynėlis / Parengė V. Dagys, A. Klupšaitė, A. Žandaris. V.: Baltic Amadeus, 1995. 6. Aiškinamasis anglų-lietuvių kalbų kompiuterijos terminų žodynas. K.: Smaltija, 1997. 7. Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. V.: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993. 8. Словарь по микроэлектронике. Москва: Русский язык, 1991. 9. Словарь по электронике. Москва: Русский язык, 1988. 10. Словарь по электротехнике. Москва: Русский язык, 1985. 11. Словарь научной и технической лексики. Москва: Русский язык, 1984. 12. Рудник В. И. и др. Русско-англо-немецко-французский физический словарь. Москва: Русский язык, 1989. 13. Лисовский Ф. В., Калугин И. К. Англо-русский словарь по радиоэлектронике. Москва: Русский язык, 1987. 14. Англо-русский физический словарь. Под ред. Д. М. Толстого. Москва: Русский язык, 1978. 15. Karsavina I., Kairiūkštytė S. Lietuvių-prancūzų kalbų žodynas. V.: Valstybinis leidybos centras, 1992. 63 16. Valiukėnas V., Žilinskas P. J. Tarptautinis pagrindinių ir bendrųjų metrologijos terminų žodynas. V.: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1997. 17. Valiukėnas V., Žilinskas P. J. Dėl kai kurių metrologijos terminų // Terminologija. V., 1997. Kn. 4, P. 48–52. 64