Terminų pragmatika

TERMINOLOGIJA IR DABARTIS Kazimieras GAIVENIS Інститут литовської мови ПРАГМАТИКА ТЕРМІНІВ Термін прагматика (відношення знаків до їхніх користувачів) насамперед пов’язують із термінами семантика (відношення знаків до зовнішнього світу) і синтактика (відношення знаків до інших знаків). Зарубіжні термінологи неодноразово вживали цей термін, розглядаючи різні питання впорядкування термінів (Gajda 1990: 34, Cabré 1999: 27–222 та ін.). У цій статті терміном прагматика називатимемо розгляд статусу нормативних термінів, адже слово слову й термін терміну не рівня. Наприклад, народну термінологію не можна ототожнювати з науковою. У наукових текстах іноді наводять доволі довгі ряди синонімів народних термінів, наприклад: звичайний деревій (Achillea millefolium L.) – balžiedės, balžiedis, gajutės, kraujanosė, kraujanosís, krauvauninkas, kruvinis, kruvinžolė, morklapėlis, nosrava, nostravos, nosravės, pelvuodegiai, pipirninkas, siauranosiai, srauzdė, sraujanosís, sraujanosė, sraujazolė, sraužolė, sravai, sravažolė, sravanosė, sravanosís, sravenis, sravinė žolė, sravžolė, sravožolė, srev as, srevanosís, srevžolė, sriaunanosiai, sruvanosiai, sruvažolė, straviklė, straviklis, stravyklas, strevžolė, strujažolė, šiaurole, štrausai (Lietuvos flora VI 96). Навіщо ці синоніми наводять у наукових виданнях? Їх, імовірно, подають із кількох причин: 1) як додаткове джерело найменувань (виокремлюючи нові види рослин або навіть роди, ботаніки використовують ці синоніми для термінологізації); 2) як джерело історії термінів (деякі з цих синонімів у минулому вживали відомі ботаніки) тощо. Народна термінологія дуже неоднорідна: вона містить і варваризми, і слова з виразним стилістичним забарвленням. Тож не всі народні терміни придатні для термінологізації. З іншого боку, народні терміни мають лише небагато галузей науки. Деякі фахівці дуже не люблять народних термінів і вважають їх неточними. Загалом це неприйнятний погляд. 5 Кожен народний термін слід окремо оцінювати щодо його придатності для наукової термінології, зважаючи на його функціонування, мотивацію, семантику, системність тощо. Поряд із народними термінами в деяких галузях термінології широко вживають ще два типи термінів: системні та несистемні (тривіальні). Наприклад, у хімічній термінології несистемні назви найчастіше вказують на сировину, з якої отримано або виділено сполуку (наприклад, яблучна кислота), спосіб виробництва (наприклад, піровиноградна кислота), місце виробництва (наприклад, берлінський пісок), автора (наприклад, кетон Міхлера) тощо (ChemŽ 8). Ці назви давно вживаються, легко запам’ятовуються й порівняно короткі. Натомість систематичні назви, утворені за правилами, затвердженими IUPAC, мають точно відображати структурну формулу сполуки. Часто вони довші й складніші. Наприклад, несистемний термін — аміак, а системний — нітроген тригідрид; несистемний — вода, а системний — дигідроген оксид тощо. Ще складніші систематичні назви кислот. «У систематичних назвах оксигеновмісних кислот виділяють катіон (атоми Гідрогену) і частину з більшою електронегативністю (кислотний залишок або аніон). У назві аніона спочатку зазначають кількість атомів Оксигену (-оксо-) (діоксо-, тріоксо- тощо), а потім — елемент, що утворює кислотний залишок, із суфіксом -ат. Після назви у дужках записують заряд аніона» (ChemŽ 11). Наприклад, несистемна назва борна кислота, а системна — триоксоборат тригідрогену (3–); несистемна назва сірчана кислота, а системна — тетраоксосульфат дигідрогену (2–) тощо. Несистемні назви не можна вважати ненормативними. Ненормативні назви у словниках термінів зазвичай подають із позначкою ntk. (=не рекомендовано). Це може бути термін, уживаний кимось, але неправильний, застарілий або замінений. Важко погодитися з тими фахівцями, які вважають поняття «помилка» і «заборонений термін» рівнозначними. Ці поняття пов’язані відношенням включення: усі заборонені (замінені) терміни є помилками термінології, але не всі помилки термінології є забороненими (заміненими) термінами. Терміни можуть застарівати двома способами: природно й штучно. Природно застаріваючи, терміни стають історизмами, тобто словами, які переходять у пасивний 6 цей запас, оскільки зникають поняття, які вони називають. Наприклад, історизмами стали назви предметів побуту, якими вже не користуються: krivūlė, dalgiakirvis, piesta, vyžos тощо. З часом можуть застаріти навіть мікросистеми термінів. Наприклад, нині втрачають значення багато термінів, що позначають родинні стосунки, давні міри об’єму й довжини, назви пальців рук тощо. Інша річ — штучно застарілі, тобто заборонені кимось терміни та їхні форми. Наприклад, Державна комісія литовської мови оголосила ненормативними форми термінів ipoteka, ekslibris, а також терміни arenda, bantas, blicas, planeris, salka тощо. За радянської влади застарілими оголосили терміни apskritis, gimnazija, seimas, viršaitis тощо. Тепер ці слова відроджено, і їх знову вживають найширше. Користувачів термінології завжди турбує надійність термінів. Сумніваючись у доречності терміна, користувач або вживає слово так званий, або додає в дужках один чи кілька синонімів сумнівного терміна. Іноді фахівці висловлюють свою думку й без жодних обмовок, наприклад: «Замість термінів ксерофіти, мезофіти, сапрофіти мають бути ксерофіли, мезофіли, сапротрофи» (Urbonas 1986: 53). Прагматика термінів пов’язана також із точністю термінів, яку найчастіше ототожнюють з однозначністю та визначеністю значення. У практичній роботі з упорядкування термінів цього нелегко досягти. Однозначність термінів формується в ході постійної боротьби думок. Неоднакове розуміння термінів може тривати десятиліттями. Наприклад, геологічний термін фасія існує понад 100 років, але й досі не має більш-менш єдиного визначення. Крім того, цей термін уживається не лише в геологічній, а й у географічній термінології, де його розуміння та визначення вже дещо інші. Те саме можна сказати й про термін дискурс (Hawthorn 1998: 72–75). У термінології культурних рослин і свійських тварин названу видовою розрізнювальну ознаку, у міру швидкого вдосконалення порід за допомогою схрещування та селекції, нерідко також втрачає своє первісне значення. Наприклад, блакитна гвоздика (Dianthus gratianpolitanus) тепер цвіте не лише блакитним, а й білим, рожевим, червоним. Такі терміни також не можна вважати неточними. 7 Стандартизовані терміни або терміни, схвалені відповідними установами (наприклад, Державною комісією литовської мови), часто вважають нормативними термінами найвищого ґатунку. Звичайно, їх можна вважати такими, але слід мати на увазі дві речі: 1) термінологічні стандарти не є обов’язковими, і 2) науковець завжди повинен мати свободу вибору термінів і творення новотворів. Без цієї свободи науковий поступ неможливий. Literatūra 1. Cabré 1999 – Cabré M. Teresa. Terminology. Theory, methods and application. Amsterdam / Philadelphia, 1999. 2. ChemŽ – Daukšas K., Barkauskas J., Daukšas V. ir kt. Chemijos terminų aiškinamasis žodynas. Vilnius, 1997. 3. Gajda 1990 – Gajda S. Wprowadzenie do teorii terminu. Opole, 1990. 4. Hawthorn 1998 – Hawthorn J. Moderniosios literatūros teorijos žinynas. Vilnius, 1998. 5. Lietuvos flora – Lietuvos TSR flora. Vilnius, 1980. T. 6. 6. Urbonas 1986 – Urbonas V. Grybai. Vilnius, 1986. PRAGMATICS OF TERMS Summary This article deals with such Lithuanian groups of terms as folk (and dialect) terms, as well as systemic and non-systemic terms. The norms of such terms are discussed. Non-standard terms in Lithuanian dictionaries of terms are marked by the reference ntk. However the concepts “klaida” (mistake) and “uždraustas terminas” (forbidden term) are not of equal value. The State Language Commision declares numerous terms to be forbiden, e. g. arenda, blicas, planerīs, salka etc. If the usage of a Lithuanian term in a text is questionable, it is usually marked by the word vadinamasis, which expresses the doubt. Kazimieras GALVENIS Lietuvių kalbos institutas Antakalnio g. 6 LT-2055, Vilnius Gauta 2000 10 31 8