Individualieji L. Ivinskio „Lenkų–žemaičių kalbų žodyno“ ir „Prigimtūmenės“ augalų vardai

Albina AUKSORIŪTĖ Інститут литовської мови ІНДИВІДУАЛЬНІ НАЗВИ РОСЛИН У ПОЛЬСЬКО-ЖМУДСЬКОМУ СЛОВНИКУ Л. ІВІНСКІСА ТА «PRIGIMTŪMENĖ» Laurynas Ivinskis (1810–1881), greta Jurgio Ambraziejaus Pabrėžos, laikytinas vienu iš pirmųjų lietuviškų gamtos mokslų, ypač botanikos, terminų kūrėjų. Dauguma darbų, kuriuose jis pateikė lietuviškų botanikos terminų, taip ir liko neišspausdinti, tarp jų minėtini Lenkų–žemaičių kalbų žodyno ir Prigimtūmenės rankraščiai. Рукопис (Słownik polsko-żmudzki) є найбільшим словником Івінскіса серед двох збережених двомовних і одного чотиримовного рукописів словників. Він охоплює літери A–R і має 2060 сторінок. Рукопис словника зберігається в бібліотеці Польської академії наук у Кракові. Точна дата укладання цього словника невідома, однак із листів Івінскіса можна зробити висновок, що автор написав його наприкінці 1862 року або 1863 року (див. Ivinskis 1995: 465–467). До розглядуваного словника Івінскіс включив чимало номенклатурних назв із ботаніки, зоології та мінералогії, до багатьох із яких подав також латинські відповідники. У словнику є понад 350 назв рослин, переважно родів (докладніше див. Auksoriūtė 1999: 22–33). «Prigimtūmenė» Івінскіса — наукова праця у двох частинах, написана пізніше за словник; час її написання — приблизно 1870 рік. Рукопис «Prigimtūmenė», як і згаданий словник, зберігається у Кракові, а чернетковий варіант першої частини та покажчики її литовських, латинських, польських і німецьких відповідників містяться у рукописному відділі бібліотеки Інституту литовської літератури й фольклору. У першій частині цього рукопису — «Žemėmina» — Івінскіс подає опис мінералогічних понять, де поряд із литовським терміном наводить латинський, польський, а іноді й німецький відповідник. Друга частина — «Žolėmina» — це систематичний реєстр назв грибів і рослин, у якому наведено литовські назви 218 родин і понад 2520 родів та їхні відповідники латинською, польською й німецькою мовами. Автор також уклав алфавітні покажчики відповідників усіма мовами (докладніше див. Jankevičius, Jankevičienė 1962: 151–163; Auksoriūtė 1998: 102–110). 135 Хоча польсько-жмудський словник і «Prigimtūmenė» — праці різного характеру: перша є перекладним словником, а друга — науковою працею, назви рослин, наведені в них, можна порівняти, оскільки латинські відповідники у словнику дають змогу ототожнити литовські назви. У статті розглядаються та порівнюються лише назви рослин індивідуального словотворення Л. Івінскіса, наведені в обох працях, адже термінологізовані народні назви рослин зазвичай не відрізняються. Порівняно близько 80 назв рослин, включених до обох рукописів Івінскіса. Усі їх можна поділити на дві групи: 1) у словнику та у «Prigimtūmenė» для позначення тих самих рослин подано однакові назви; 2) назви рослин, що різняться, тобто ту саму рослину у словнику названо одним чином, а у «Prigimtūmenė» — іншим. Назви рослин першої групи становлять близько 54% порівнюваних назв. За словотвірною будовою ці назви досить різноманітні; переважають суфіксальні похідні, наприклад: -ainis: лат. Arrhenatherum, пол. Wysypka, awižainis ~ avižainis (: aviža) Ž VIII 1619, P 125, пор. avižuolė BVŽ 1998: 41; лат. Commelina, пол. Przewdziękła, žiedra[j]nis ~ žiedrainis (: žiedras «синій») LKŽ 2002, Ž VII 1373, P 130; лат. Mesembryanthemum, пол. Przypołudnik, spūgāinis ~ spūgainis (: spūgas «прищ») Ž VIII 1467, P 186, пор. pluoštagėlė BVŽ 1998: 195; лат. Silybum, пол. Ostropest, pstrošt, margāinis ~ margainis (: margas) Ž VIII 1557, P 253, пор. margainis BVŽ 1998: 277. -enis: лат. Dactylis (Dactylis glomerata Ž), пол. Rżniączka, psia trawa Ž, niestrawa P, pievēnis ~ pievenis (: pieva) Ž VIII 1551, 1553, P 125, пор. лат. Dactylis glomerata, šunažolė Iv, Mln, sin. pamienis Iv St LBŽ 1938: 115, šunažolė BVŽ 1998: 107; лат. Erythronium, пол. Psi ząb Ž, szewnik P, skajstēnis ~ skaistenis (: skaistus) Ž VIII 1551, P 134, пор. eritronis BVŽ 1998: 126; лат. Smyrnium, пол. Przewłoka, gardoklēnis ~ gardoklenis (: gardoklis) Ž VII 1379, P 196 (основним словом для цього похідного слід вважати іншу назву рослини, запропоновану Івінскісом, — gardōklis, лат. Angelica Archangelica Ž II 245). -enė: лат. Methonica, пол. Pysznokwiat, wdziękostawa Ž, stebuklėnė ~ stebuklenė (: stebuklas) Ž VIII 1596, P 133; лат. Saponaria, пол. Psie goździki Ž, mydlnica, mydlownik P, muilėnė ~ muilenė (: muilas) Ž VIII 1551, P 182, пор. putoklis BVŽ 1998: 267; лат. Isopy- 136 rum, пол. Przyjemka, zdrojówka, rautėnė ~ rautenė (: rautas) Ž VII 1425, P 161, пор. bligna BVŽ 1998: 164. Деякі похідні утворені за допомогою дуже рідкісних суфіксів (-minys, -menis, -mūnis, -mūnys, -ėnis, -ėtis, -ėtras тощо), наприклад: лат. Chara, пол. Ramienica, suktminis Ž VIII 1622, sūktminis ~ suktminys (: suktas) P 96, пор. maurabragis Mln, син. graudele Iv LBŽ 1938: 83, maurabragis BVŽ 1998: 81; лат. Potamogeton (Potamogeton natans Ž), пол. Rdestnica, wrzecznica Ž, wrzecznik, wodnica, rdestnica P, vandminis Ž VIII 1636, vandminis ~ vandminys (: vanduo) P 119, пор. лат. Potamogeton natans, plūduriuojančioji plūdė, син. plaudenės Iv LBŽ 1938: 277; лат. Diospyros, пол. Przysproa, juodmūnis ~ juodmūnis (: juodas) Ž VII 1497, P 216, пор. persimonas; juodmedis BVŽ 1998: 114; лат. Cynoglossum (Cynoglossum officinale Ž), пол. Psi język, lėžmūnis ~ ležmūnys (: ležti «в’янучи лягати, зів’янути (про рослини)» DūnŽ 1976: 174) Ž VIII 1551, P 233, пор. šinlielė BVŽ 1998: 106; лат. Helichrysum, пол. Radostka, suchokwiat P, sausūmėnis ~ sausūmenis (: sausas) Ž VIII 1614, P 255, пор. šlamutis BVŽ 1998: 150; лат. Albuca, пол. Ptaszla, sūltienis ~ sultenis (: sultys) Ž VIII 1562, P 132; лат. Erineum, пол. Rdzawnik, rudietras ~ rudėtras (: rudas) Ž VIII 1637, P 48 та ін. Дещо рідше трапляються похідні з префіксами (pa-, san-, ap-), наприклад: лат. Cycas, пол. Rdzenica, pāverbė ~ paverbė (: verba) Ž VIII 7, P 143, пор. cikas BVŽ 1998: 104; лат. Cynometra, пол. Psia rózga Ž, Otrewa P, pāpienis ~ papienis (: pienas) Ž VIII 1551, P 211; лат. Eranthis, пол. Rannik, sānwasāris Ž VIII 1625, sānwasāris ~ sanvasaris (: vasara) P 161, пор. erantis BVŽ 1998: 124; лат. Majanthemum, пол. Pst roczek, pādziaugsmis ~ padžiaugsmis (: džiaugsmas) Ž VIII 1556, P 131, пор. Majánthemum bifólium, medutė, син. mieji̇gas Iv LBŽ 1938: 210. Виявлено один похідний утвір із суфіксом: лат. Cunonia, пол. Radziliszek, āp- rāžgis ~ apraizgis (: apraizgė) Ž VIII 1616, P 188, а також одне складне слово: лат. Euphorbia, пол. Psie mleko, wilczomlecz lancetowaty Ž, Ostromlecz P, kārtpienė Ž VIII 1551, kārtpienė ~ kartpienė (: kartus + pienas) P 150, пор. karpažolė, син. kartpienė Iv LF 1971: 580. У чверті назв цієї групи словотвір непрозорий, оскільки невідома твірна основа, наприклад: лат. Atraphaxis, пол. Racięžnica, aj- 137 szmas Ž VIII 1607, ājszmas ~ aišmas P 157; lot. Banksia, lenk. Pyszlin, skūbras ~ skūbras Ž VIII 1595, P 155; lot. Bupleurum, lenk. Przewiercień, daunzas Ž VII 1375, lānszas ~ lansās P 192, plg. gaivenis BVŽ 1998: 59; lot. Coldenia, lenk. Kociąg, strāmas ~ stramas Ž VIII 1607, P 234; lot. Excaecaria (Excaecaria agalocha Ž), lenk. Rajskie drzewo Ž, Ślepin, slepodrzew P, araszas rōjiskāsis Ž VIII 1620, āraszas ~ arasas P 150; lot. Farsetia, Berteroa, lenk. Pyleniec, plė jnis ~ plėinis Ž VIII 1591, P 176, plg. Berté́roa incána, pilkoji miltinaitė Iv LBŽ 1938: 48, miltinaitė BVŽ 1998: 51; lot. Fedia, lenk. Rapunkul, nājstis ~ naistis Ž VIII 1629, P 252; lot. Oenanthe, lenk. Przewłóka, ilksnis ~ ilksnis Ž VII 1379, P 192, plg. Oenánthe aquática, vandeninė išnė Iv LBŽ 1938: 237, išnė BVŽ 1998: 208; lot. Ornithopus, lenk. Ptaszyniec, sānstris Ž VIII 1562, sānstris ~ sanstris P 208, plg. Ornithopus sativus, sėjamoi seradelė Iv; sin. saradelė Iv LBŽ 1938: 241, seradelė BVŽ 1998: 211; lot. Valerianella, lenk. Rapontyka, klāinis ~ klainis Ž VIII 1627, P 252, plg. Valerianella olitória, sultenė Iv, Mln LBŽ 1938: 365, sultenė BVŽ 1998: 307. Назви, подані в словнику та «Prigimtūmenė» для позначення тих самих рослин, цілком збігаються і за формою, і за написанням; лише деякі назви відрізняються діакритичним знаком. Із розглянутої групи нині вживається лише один новотвір Івінскіса margainis для назви того самого роду лат. Silybum (див. LBŽ 1938: 323 і BVŽ 1998: 277). Якби було надруковано хоча б одну з названих праць Івінскіса, можливо, прижилося б і більше його новотворів із прозорою мотивацією. Під час укладання Lietuvišką botanikos žodyną не використовували згадані рукописи Івінскіса: назви рослин він брав із календарів та інших рукописів Івінскіса, отриманих від Казиса Грінюса. Перегляд назв рослин і синонімів, включених до LBŽ, показує, що для позначення деяких уже згаданих рослин там наведено інші назви Івінскіса, ніж у розглянутих рукописах, наприклад: šunažolė, išnė, sultenė, miltinaitė, seradelė, які вживаються і в сучасній ботанічній номенклатурі (див. BVŽ 1998). Чотири з названих назв — išnė, miltinaitė, sultenė, šunažolė — найімовірніше, є утвореннями Івінскіса, а п’ята назва — запозичення (див. також Matulionis 1907: 12, 23, 60). Ще дві назви Івінскіса в LBŽ наведені як синоніми, наприклад: graudelė (лат. Chara) і plau- 138 denės (лат. Potamogeton), однак у сучасній номенклатурі вони не вживаються. І лише один новотвір Івінскіса з розглянутої групи наведено в LBŽ як синонім — kartpienė. Для значної частини назв рослин другої групи, тобто тих, що відрізняються у Lenkų-žemaičių kalbų žodyne та Prigimtuomenėje, словотвір також непрозорий, наприклад: лат. Aulax, пол. Rososna, dròmienis ~ dromenis Ž IX 1722, plīntas ~ plýntas P 154; лат. Dirca, пол. Rzemienica, jèrkāinis ~ jerkainis Ž X 2046, sàjluwas ~ sailuvas P 155; лат. Epacris, пол. Rzęst, jūstras ~ jūstras Ž X 2051, tièkšzras ~ tiekšras P 14; лат. Himantalia, пол. Rzemienica (у Prigimtuomenėje відповідника польською не наведено), stièm uo ~ stiemuo Ž X 2046, sànkietris ~ sankietris P 96; лат. Onosma, пол. Rumianica, ràumiē ~ raumė Ž X 2007, lièsmuō ~ liesmuo P 233; лат. Umbilicus pendulinus, пол. Rząsa wietrzna, gīniāwas ~ gyniavas Ž X 2041; лат. Umbilicus, пол. Urocznik, pępowiec, ēl k r a s ~ el kras P 187; лат. Sisyrinchium, пол. Ryjaczek, jèlis ~ jelis Ž X 2027, sànrinklis ~ sanrinklis P 136, пор. vikšruolė BVŽ 1998: 278 та ін. Згадані рослини, за винятком останньої, не включені ні до LBŽ, ні до BVŽ. Порівнюючи різні назви, подані в розглянутих працях для позначення тієї самої рослини, можна помітити, що найчастіше назви, створені Івінскісом, зовсім не збігаються. Назви рослин із прозорою словотвірною структурою відрізняються і твірним словом, і словотворчим формантом; лише кілька назв можна пов’язати між собою. У словнику для лат. Nasturtium, пол. Rūkie w подано назву gárstis ~ garstis Ž X 2005, тоді як у Prigimtuomenėje наведено префіксальний похідний утвір pàgārs tis ~ pagars-tis P 161, твірним словом якого, ймовірно, послужила назва цієї рослини, подана у словнику (пор. rėžiukas BVŽ 1998: 203). Натомість для лат. Thalictrum, пол. Rutewka у словнику подано похідну назву rùtmetië ~ rūtmetė Ž X 2017, словотвірною основою якої, можливо, є утворення із суфіксом -mė rùtmiē ~ rutmė P 161, наведене у Prigimtuomenėje для позначення цієї рослини (пор. vingiris, син. rūtnicis Iv LBŽ 1938: 344). Варто також згадати назви ще двох рослин, утворені від тих самих твірних слів: лат. Agrimonia, пол. Rzepik, twìlkietris ~ tvilkėtris (: tvilkės + -ėtris) Ž X 2048 та twìlkēnē ~ tvilkenė (: tvilkės + -enė) P 203 (пор. лат. Agrimonia Eupatoria, dirvuolė gydūnė, син. tvilkės Iv, St LBŽ 1938: 11, dirvuolė BVŽ 1998: 22); лат. Cakile, пол. Rukwiel, snapėjnis 139 ~ shapeinis (: shapas + -einis) Ž X 2005 і s n ā p o t i s ~ snapotis (: snapas + -otis) P 178 (пор. лат. Cákile maritima, морська стокля Iv, St LBŽ 1938: 60, стокля BVŽ 1998: 60). Деривація деяких відмінних назв рослин в одному рукописі Івінскіса є очевидною, тоді як деривацію назв, поданих в іншому рукописі, важче простежити або вона зовсім неясна. Кілька прикладів назв рослин із прозорішою деривацією у Словнику: лат. Marchantia, пол. Porostnica, kerpėnė ~ kerpenė (: kerpė + -enė) Ž VI 1225, i w a j r i s ~ yvairis P 99, пор. maršantija BVŽ 1998: 190; лат. Onobrychis; пол. Rzesnia, d ò b i l ė n i s ~ dobilėnis (: dobilas + -ėnis) Ž X 2050, s ž i b r u n i s ~ šilbrunis P 209, пор. лат. Onobrychis viciaefolia, еспарцет посівний, синонім jungenes Iv, St, sparceta Iv LBŽ 1938: 238, esparcetas BVŽ 1998: 209; лат. Pegamum, пол. Rutewnik, r u t ė j n i s ~ rūtėnis (: rūta + -ėnis) Ž X 2017, g a n d r ò n i t i s ~ gandonitis P 165, пор. peganas BVŽ 1998: 219; лат. Sium, пол. Potocznik, u p ė n i s ~ upenis (: upė + -enis) Ž VII 1249, l a n t ė k l i s ~ lanteklis P 192, пор. dregmenė Iv LBŽ 1938: 324, dregmenė, sin. lanteklis Iv LF 1976: 61; лат. Jacquinia, пол. Rozwidzcznia, s k à i s t r a ~ skaĩstra (: skaistrus + -ra) Ž X 1981, j ò k ū n i s ~ jokūnis P 218 та ін. Останню рослину не включено ні до LBŽ, ні до BVŽ. Назви рослин із прозорішою деривацією у Prigimtūmenė, наприклад: лат. Celastrus, пол. Roślidlawa, d à j g ò n i s ~ daigonis (: daigoti «знищувати, убивати» + -onis) P 213, r ù t w i e n i s ~ rūtvenis (?: rūtva + -ėnis) Ž IX 213, пор. смавгикас BVŽ 1998: 74; лат. Galega, пол. Rutwica, ž i r n ū k l a s ~ žirnūklas (: žirnis + -ūklas) P 207, r ù t w à j n i s ~ rūtvanis (: rūtva + -ainis, основне слово цього похідного, ймовірно, запозичене за зразком польського відповідника) Ž X 2017, пор. лат. Galéga officinális, козлятник лікарський, синонім žirnytės Iv, St LBŽ 1938: 149, ožiarūtis BVŽ 1998: 137; лат. Isotes, пол. Rypina, p a n a r ū n i s ~ panarūnis (: pa- + narūnas) P 116, s k à n d i n i s ~ skandinis Ž X 2032, пор. слепішере BVŽ 1998: 163; лат. Magnolia, пол. Rozwoń, d i d ė n ė ~ didenė (: didis + -enė) P 163, ž i ė g r i s ~ žiegis Ž X 1993, пор. magnolija BVŽ 1998: 187; лат. Restio, пол. Rześć, p r á m a u d i s ~ pramaudis (: pra- + maudai, див. maudai (лат. Scirpus) P 121) P 129, r i è z g i s ~ riezgis Ž X 2049, пор. restijas BVŽ 1998: 251; лат. Nissolia (Lathyrus Nissolia), пол. Rydzyń, r ã ž u w a s ~ ražūvas (: ražas + 140 -nvas) P 209, rìntis ~ rìntis Ž X 2025, пор. лат. Lathyrus, пелюшка, синонім pažìrnis Iv, žirnikas Iv LBŽ 1938: 191; лат. Callitriche, пол. Rzęśl, nertis ~ nertis (: nerti + -tis) P 199, ašìtwie ~ ašivė Ž X 2050, пор. praujene Iv LBŽ 1938: 63; лат. Elate, пол. Rosława, skléjstis ~ skleístys (: skleisti + -tys) P 128, gietres ~ gietrès Ž IX 1719 тощо. Останню рослину не включено до LBŽ і BVŽ. У сучасній ботанічній номенклатурі не вживається жодна новотвірна назва Івінскіса з розглянутої другої групи, однак три згадані рослини нині називаються назвами, утвореними Івінскісом, — stoklė (лат. Cakile), drėgmenė (лат. Onobrychis) і praujėnė (лат. Callitriche), які були наведені не у Žodyne і не у Prigimtūmenėje, а в інших його працях. Порівняння створених ним назв рослин, наведених у рукописах Івінскіса Lietuvių–žemaičių kalbų žodyno та Prigimtūmenės, чітко показує, що майже половині рослин в одному рукописі він дав одну назву, а в іншому — іншу. Чому так сталося, сказати важко. Prigimtūmenę Івінскіс писав дещо пізніше, ніж Žodyną; крім того, у Prigimtūmenėje він класифікував рослини, виокремлюючи таксономічні категорії, тож, узгоджуючи їх, можливо, змінив свою думку щодо деяких раніше вживаних назв родів рослин, бажаючи уточнити або поліпшити їх. ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА Auksoriūtė A. 1998: Lauryno Ivinskio rankraščiai Krokuvoje. – Terminologija 5, 102–110. Auksoriūtė A. 1999: Lauryno Ivinskio žodynų terminija. – Lituanistica 2(38), 22–33. BVŽ 1998: Botanikos vardų žodynas. Sud. R. Jankevičienė, Vilnius. DunŽ 1976: V. Vitkauskas. Šiaurės rytų dünininkų šnektų žodynas, Vilnius. Ivinskis L. 1995: Raštai. Sud. R. Mikšytė, Vilnius. Jankevičius K., Jankevičienė R. 1962: Kai kurie nauji duomenys apie L. Ivinskio darbus lietuviškos botanikos terminijos srityje. – Botanikos klausimai 2, 151–163. LBŽ 1938: Lietuviškas botanikos žodynas. Red. J. Dagys, Kaunas. LF 1971: Lietuvos flora 4, Vilnius. LF 1976: Lietuvos flora 5, Vilnius. LKŽ 2002: Lietuvių kalbos žodynas 20, Vilnius. Matulionis P. 1907: Žolynas: Lietuvos augalų žodynas ir augalų taislas, Vilnius. 141 P: Prigimtūmenė (Prigimtūmenė, turentė savicje dalijkus žemies, žoliun ir giwunun su parodimu anun wartojimo), рукопис. Ž: Lietuvių-žemaičių kalbų žodynas (Słownik polsko-żmudzki), рукопис. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАЗВИ РОСЛИН У L. IVINSKIS’ ЛЕНКУ-ЖЕМАЙТСЬКОМУ СЛОВНИКУ ТА ПРИГІМТУМЕНЕ Анотація У цій статті розглянуто рослинні назви індивідуального словотворення, представлені у двох рукописах — Lenkų-žemaičių kalbų žodynas (Польсько-жемайтський словник) (близько 1863 року) та науковій праці Prigimtūmenė (Природа) (1870). Порівнюються близько 80 індивідуальних назв, уміщених в обох рукописах. Подібність литовських назв, наведених в обох рукописах, демонструється за допомогою латинських відповідників. Усі порівнювані терміни індивідуального словотворення Івінскіса можна розподілити на дві групи: 1) однакові назви, якими позначено ті самі рослини в словнику та Prigimtūmenė; 2) різні назви рослин — тобто в словнику та Prigimtūmenė ту саму рослину названо по-різному. Назви першої групи становлять близько 54% порівнюваних назв. З погляду словотвору назви досить різноманітні: більшість із них є суфіксальними похідними, а спосіб творення близько чверті з них незрозумілий, оскільки твірне слово невідоме. Порівняння різних назв тієї самої рослини у словнику та в Prigimtūmenė показує, що ці назви цілком різні. Словотвірна структура більшості з них незрозуміла, а назви, словотвірна модель яких зрозуміла, мають інше твірне слово й інший формант. Важко сказати, чому Івінскіс дав різні назви майже половині рослин у двох рукописах. Prigimtūmenė було написано пізніше за словник. У Prigimtūmenė він класифікував рослини за таксономічними категоріями, тож, можливо, змінив свою думку, намагаючись узгодити назви цих категорій або вдосконалити й уточнити назви рослин. Albina AUKSORIŪTĖ Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, LT-2055 Vilnius E. paštas [email protected] Отримано 2003-10-31 142